Suchergebnisse

The place and role of ecological safety in the national security system of Ukraine are analyzed. It has been found that the environmental component is an extremely important, but still little understood, component of national security, which guarantees the protection of vital interests of man, society, the state and the natural environment from real or potential threats posed by man himself. This affects the political, economic, social, spiritual, informational, military and other spheres of life and ultimately human health. Therefore, the Ukrainian state can be neither democratic, nor legal, nor social (referred to in Article 1 of the Constitution of Ukraine) if it is not ecological, if it does not ensure the primary human rights to clean air, clean water and food. That is why environmental safety should be considered not just as a component of national security, but as a fundamental component of it and even more – as an integrator who is able to consolidate society and ensure its progressive progress. The main causes of emergencies, dangers, threats, man-made accidents and catastrophes in Ukraine in recent years have been identified. Emphasis is placed on the growth of the scale of environmental threats in the wax-industrial complex, in the chemical, petrochemical, agro-industrial complex. It is noted about strengthening of synergetic character of action of dangers. A number of threats to national interests in the ecological sphere are defined. It is concluded that in determining the place of the environmental component in the national security system, an important methodological context is the strategic planning of environmental policy and determining the features of the formation of appropriate forecasting strategies as part of a holistic national security system in the short and long term. , sanitary and hygienic and other environmental measures. ; Проаналізовано місце і роль екологічної безпеки в системі національної безпеки України. З'ясовано, що екологічна компонента є надзвичайно важливим, та все ще мало усвідомленим складником національної безпеки, що гарантує захищеність життєво-важливих інтересів людини, суспільства, держави і природного довкілля від реальних чи потенційних загроз, що їх створює здебільшого сама людина. Це накладає відбиток на політичну, економічну, соціальну, духовну, інформаційну, воєнну та інші сфери життєдіяльності і врешті-решт на здоров'я людини. Тому українська держава не може бути ні демократичною, ні правовою, ні соціальною (про йдеться у Ст 1. Конституції України) якщо вона не буде екологічною, якщо не забезпечить первинні права людини на чисте повітря, чисту воду і продукти харчування. Ось чому екологічну безпеку слід розглядати не просто як складову національної безпеки, а як фундаментальну її складову і навіть більше – як інтегратора, який здатен консолідувати суспільство і забезпечити його прогресивний поступ. Виявлені основні причини виникнення надзвичайних ситуацій, небезпек, загроз, техногенних аварій і катастроф в Україна за останні роки. Акцентується увага на зростанні масштабів екологічних загроз у військово-промисловому комплексі, в хімічній, нафтохімічній галузі, агропромисловому комплексі. Зазначається про посилення синергетичного характеру дії небезпек. Визначено низку загроз національним інтересам в екологічній сфері. Підсумовується, що при визначенні місця екологічного складника в системі національної безпеки важливий методологічний контекст полягає у стратегічному плануванні екологічної політики та визначенні особливостей формування відповідних прогностичних стратегій як складової цілісної системи національної безпеки на короткострокову та віддалену перспективу, що забезпечується системою організаційно-правових, економічних, технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів екологічного характеру.

The place and role of ecological safety in the national security system of Ukraine are analyzed. It has been found that the environmental component is an extremely important, but still little understood, component of national security, which guarantees the protection of vital interests of man, society, the state and the natural environment from real or potential threats posed by man himself. This affects the political, economic, social, spiritual, informational, military and other spheres of life and ultimately human health. Therefore, the Ukrainian state can be neither democratic, nor legal, nor social (referred to in Article 1 of the Constitution of Ukraine) if it is not ecological, if it does not ensure the primary human rights to clean air, clean water and food. That is why environmental safety should be considered not just as a component of national security, but as a fundamental component of it and even more – as an integrator who is able to consolidate society and ensure its progressive progress. The main causes of emergencies, dangers, threats, man-made accidents and catastrophes in Ukraine in recent years have been identified. Emphasis is placed on the growth of the scale of environmental threats in the wax-industrial complex, in the chemical, petrochemical, agro-industrial complex. It is noted about strengthening of synergetic character of action of dangers. A number of threats to national interests in the ecological sphere are defined. It is concluded that in determining the place of the environmental component in the national security system, an important methodological context is the strategic planning of environmental policy and determining the features of the formation of appropriate forecasting strategies as part of a holistic national security system in the short and long term. , sanitary and hygienic and other environmental measures. ; Проаналізовано місце і роль екологічної безпеки в системі національної безпеки України. З'ясовано, що екологічна компонента є надзвичайно важливим, та все ще мало усвідомленим складником національної безпеки, що гарантує захищеність життєво-важливих інтересів людини, суспільства, держави і природного довкілля від реальних чи потенційних загроз, що їх створює здебільшого сама людина. Це накладає відбиток на політичну, економічну, соціальну, духовну, інформаційну, воєнну та інші сфери життєдіяльності і врешті-решт на здоров'я людини. Тому українська держава не може бути ні демократичною, ні правовою, ні соціальною (про йдеться у Ст 1. Конституції України) якщо вона не буде екологічною, якщо не забезпечить первинні права людини на чисте повітря, чисту воду і продукти харчування. Ось чому екологічну безпеку слід розглядати не просто як складову національної безпеки, а як фундаментальну її складову і навіть більше – як інтегратора, який здатен консолідувати суспільство і забезпечити його прогресивний поступ. Виявлені основні причини виникнення надзвичайних ситуацій, небезпек, загроз, техногенних аварій і катастроф в Україна за останні роки. Акцентується увага на зростанні масштабів екологічних загроз у військово-промисловому комплексі, в хімічній, нафтохімічній галузі, агропромисловому комплексі. Зазначається про посилення синергетичного характеру дії небезпек. Визначено низку загроз національним інтересам в екологічній сфері. Підсумовується, що при визначенні місця екологічного складника в системі національної безпеки важливий методологічний контекст полягає у стратегічному плануванні екологічної політики та визначенні особливостей формування відповідних прогностичних стратегій як складової цілісної системи національної безпеки на короткострокову та віддалену перспективу, що забезпечується системою організаційно-правових, економічних, технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів екологічного характеру.

The article examines the peculiarities of law and legal security in modern Ukrainian realities. It is determined that law is a mechanism which, through the application of legal norms of which it is a part, should ensure the effective functioning of democracy and democracy in the state and the functioning and further development of the social system. It is established that the Ukrainian legal system is undergoing a reconstruction phase, in which administrative and legal mechanisms are being transformed into mechanisms of self-regulation and self-organisation. The author establishes that essential factors of law stability are correct definition and certainty of each element, completeness and absence of contradictions. It is established that the basis of the concept of legal security is the conditions, sources, methods and mechanisms of negative impact (falsification of legal provisions, conflicts of provisions, legal gaps, inadequate implementation procedures, neglect of the effect of provisions, substitution of concepts, corruption, etc. The author determines that legal security is a component of national security. Its content consists of the implementation of national interests in all areas of national security, protection of national interests in the security sector, as well as legal regulation of legal relations and legal protection of the creation of state and non-state institutions with the necessary and sufficient conditions for the effective functioning of law and legal order as a crucial regulator of social relations. It is noted that legal security is one of the constant needs caused by the natural conditions of life of a person, society and mankind. It should also be considered a universal human value designed to ensure a person's existence as a public good. The author identifies the factors that significantly impact the institutionalisation process of an individual's legal security.

Introduction. In a globalized world economy the most important function of the state is to ensure its economic security. To address this complex problem are the appropriate state institutions, legal framework, trained personnel, technology, administrative, intellectual, informational, financial and other material resources. In turn, non-state security actors also have significant resources to ensure economic security business. These resources primarily include well-trained professionals, experience in business security specific conditions of the domestic economy, as well as organizational structure, finance business entities and knowledge of employees, and available technologies, means, methods and techniques of counteracting factors threats external and internal environment. It is also necessary to unite together all the company's resources and resources of external organizations in order to obtain a synergistic effect in the system of economic security. Purpose. Research conditions to create a synergistic effect in the system of economic security. Methods. Theoretical generalization, logical analysis, induction are used to determine the main methods for evaluation of industrial enterprises managers; to determine scientific approach that must be used for research and study of the evaluation process of managers of industrial enterprises. Results. Nowadays provision of economic security of enterprise is possible only if the operation activity of its economic security system is effective. This requires constant and close cooperation of all its internal and external entities that can provide a synergetic effect in countering external and internal threats to economic security. Originality. All elements of economic security based on a single concept, policies should be integrated into the overall strategy of economic security that can give a synergistic protective effect. The model of forming synergistic effect in the system of economic security offered in the article. Considering the need to achieve a synergistic effect of a system of economic security must take into account not only the intellectual and professional capabilities of its staff. It is important to use this complex process and available material resources that include: finance, law, and other hardware. Only the union of "human capital" of the enterprise and its resources can provide a synergistic protective effect, will withstand adverse factors external and internal environment. Conclusion. In an unstable economy and high level of uncertainty processes that occur in it, to ensure economic security is possible only on condition of close interaction and partnership of government and business. This will fully and optimally a single algorithm to use all their resources to counter internal and external threats to the economy, ie a synergistic protective effect at securing domestic business.

The essence and political-legal nature of constitutional-legal provision of national security in Ukraine are revealed. The role of the Constitution of Ukraine in the process of ensuring national interests and the formation of a security environment has been studied. An analysis of the system-forming and organizational and constituent function of the Constitution of Ukraine in this area has been carried out. The main content of the constitutional and legal provision of national security in Ukraine is disclosed. A study has been carried out of the main provisions of the Constitution and the laws of Ukraine in the field of establishing the foundations for the implementation of national security. An analysis of the provisions of the Constitution of Ukraine has been carried out with a view to consolidating and regulating certain principles of the functioning of the national security system of Ukraine. The basic principles of constitutional and legal regulation of the organizational and institutional component of the national security system are defined. The special State legal nature of the Constitution of Ukraine as a central element in the organization of national security was studied. The Constitution of Ukraine contains provisions of a predominantly general nature, which determine the system of guarantees of human and civil rights and freedoms, determine the foundations and priorities of the national security policy, and it is its provisions that ensure the unity of architects and organizational coherence of the existence of the national security system of Ukraine. At the same time, there is a significant lack of constitutional and legal regulation in this area. In particular, the Constitution of Ukraine (arts. 17-18) defines the obligation of participation of society and citizens of Ukraine in ensuring only certain components of national security: information, economic, military. In other areas, such participation is not a constitutional and legal obligation of citizens. In addition, the very concept and content ...

This article is devoted to the study of human rights restrictions in Ukraine. The author states that there is an increasing tendency of human rights restriction in Ukraine. Both the state and private persons are the subjects of violation of human rights. In the legislative policy this tendency has increased since the parliamentary election in 2014. That year is known as the beginning of the in Ukraine. But most of the restrictions of human rights made by the laws of Ukraine (which violate the Constitution of Ukraine) since then have no relation to military activities and national security. The author identifies a number of tendencies: 1) recent amendments to Ukrainian legislation not only limit constitutional rights but also violate the principles of law and constitutional guarantees of human rights; 2) due to the usage of modern informational technologies, violations of the right to privacy are total; however, the law-enforcement agencies do not struggle with such violations systematically; 3) many constitutional human rights are violated by the laws devoted to family relations; those laws are being passed by the Parliament of Ukraine with the very high speed that is not quite usual for legislative process in Ukraine; 4) both the state and private persons use modern technologies to violate human rights; on the

basis of modern technologies new ways of violation of human rights appear. Conclusions. The restrictions of human rights, provided by the laws, always have some reasons. But neither political, nor economical, nor social nor any other interest can be the reason for violation of human rights and freedoms. "In spite of the fact that the air was never so full of theories of liberty and wild declarations of «rights», there has been a steady curtailment of «personal freedom»". These words of the great American Henry Ford are so relevant for modern Ukraine.

The article is devoted to topical issues of securing the rights of the passenger under the legislation of Ukraine. A comparative analysis of the transport legislation of Ukraine with that of the EU has led to the conclusion that not all passenger rights, which they rely on in the present civilizational context, are now legally enshrined. The extent of their provision is currently minimal. Oddly enough, the right to safety did not find its normative regulation either in the acts of transport and civil legislation, or in the Constitution of Ukraine. In the author's view, it must be at the forefront of such fundamental natural human rights as are relevant to human life and health. It should be the main criterion for the proper performance of the contract of carriage of passengers by the carrier. The author insists that the legislation of Ukraine should enshrine the rights of the passenger, which constitute not only the content of the design of the obligation to carry the passenger, but also personal non-property rights, the exercise of which is correlated with the manner of performance of the contract of carriage of the passenger, depending on the technical features of the operation of different modes of transport. as is the case under EU law. These include the right to security, to non-discrimination, to mobility, to accessibility, to assistance, to guarantees of protection, to compensation in case of violation, to the availability of protection, to the right to be heard, to the proper application of national law. These rights should receive regulatory support that formalizes a harmonious combination of legal, organizational, ideological, economic and social components. The legal regulation of certain legal guarantees, in particular the peculiarities of exercising the right of defense and the use of instruments of civil liability of the carrier for improper performance of contractual obligations and / or violation of the rights of passengers (penalties - compensation) can be applied differently by types of ...

The aim of the article is to carry out the theoretical and legal analysis of key features of general philosophical and special legal understanding and interpretation of human, social and state security problems in the history of political and legal scholars of ancient times, in particular on the basis of scientific research of ancient Greek authors, opinions of that period, against the background of widespread collective ideas about security as a state of social relations, the condition of human (social) life and/or a kind of social value, objects (spheres) of this security, as well as subjects and regulatory mechanisms to ensure the appropriate state of society and the state. It is shown, that the ancient Greek political and legal thought demonstrates a wide panorama of original views on the formation, development, functioning and guarantee of public and personal, internal and external, military and international, political and economic security in the context of political and legal concepts that reflect complex dialectics. and the interaction of the individual, society, law and the state. It has been found, that the ancient Greek political and legal thought raises questions about the essence of public security. The matter of public security is an essential function of the state, which is realized by it both in the external sphere (military and foreign political security) and within the country (internal or domestic political security). Developed at the theoretical and philosophical level, the idea of good governance (Democritus, Plato, Aristotle, Polybius) is the idea of guaranteeing its security: bad governance - the key to the decline and collapse of the state, the death of its citizens. The philosophical concepts of Socrates, Plato and Aristotle are the most fundamental for the further development of political and legal models of public security

Introduction. Food security is an integral component of the hierarchical division of "food safety of a person – region – country – world", which in turn forms national security. The issues of food security at any level requires comprehensive theoretical and methodological analysis, because there is no clear system of definitions, methods and models that would be generally accepted. The absence of a common approach to the study of food safety demonstrated by scientific controversy regarding the principles of its provision — globalization or sustainability (food autarchy). The need to develop an effective model of food security ensuring is confirmed not only by the needs of economic theory, but also by the demands of reality.The aim is to study the concept of self-sufficient development of society and analysis of food security of Ukraine in the context of socio-economic and political self-sufficiency of the country.Methods. Monographic method, theoretical generalization, systematization, synthesis and analysis are used to determine the main approaches to substantiating the model of food security of the country.Results. The nature of autarchy in the context of existing research is revealed. The scientific approaches to autarchy as a kind of policy, peculiarities of their usage in theoretical researches and economic practice are shown. The integration model of food security ensuring is offered on the principles of autarchy — self-sufficiency of the country and self-sufficiency of a person.Originality. An author's approach to the definition of autarchy was formed. Autarchy is a level of ensuring the national sovereignty of the country by the optimal ratio of domestic production, consumption and external exchanges — economic, informational, cultural and civilizational, resource, political, military, humanitarian based on the principle of independence as a basis for the security of the country. Food autarchy is the subordination of the principles of foreign trade to the principles of the priority of a domestic producer and human-centeredness, which is based on human safety.Conclusion. As a result of systematized approaches to the definition of autarchy as a self-sufficiency, the model of food security of Ukraine is proposed. This model contributes to solving socio-economic (growth of efficiency of the agricultural sector, sustainable development of rural areas, unemployment), demographic (prolonging of life expectancy, public health improving), environmental (organic production, reduction of harmful emissions to the environment) and energy (energy-saving technologies, increased usage of renewable energy) issues.

The growth of civic consciousness and activism of non-government organizations is an important element of the success of country's political and economic development, as well as it provides public security. This concept is not active in the Ukainian regulatory field, but is increasingly in demand in real life. This article is devoted to the study of this concept. It is because in today's conditions of challenges and dangers Ukraine is encounting in the face of Russian aggression, the cohesion of the society, which is the basis of public security, should become the linking part between human security and state security. For today the dangers in this area are caused by the lack of relevant provisions in Ukrainian legislation; confusion of some concepts (such as narrowing the understanding of «security of citizens» to «public security»); inconsistency and nonsystematic of individual public initiatives; frustrating people in their shared capabilities. However, it is civil society that shall be the mainstay of existing power and the interaction between them is the key of guaranteeing the principles of democracy, the priority of human and citizen rights and freedoms, which are the basis of the chosen path of development of the country. Civil society is interested in ensuring a high level of public security in the country whereas the social life of citizens – as a whole process of interaction of social actors in specific conditions depends on it directly. That is why «security of society» is one of the main components of national security. Some positive changes in recent years in Ukraine can be traced (partly thanks to international organizations and projects) that has been showed up in the formation and development of the volunteer movement to help the needy, the formation of public councils to oversee the actions of the authorities and to participate in the adoption and implementation of state decisions in carrying out a number of reforms and in the fight against corruption. ; Зростання усвідомленої громадянськості та активності в неурядових організаціях є важливим елементом успіху політичного та економічного зростання держави, а також це дає забезпеченість сфери суспільної безпеки. Це поняття для України не є активним у нормативноправовому полі, але все більше затребуваним у реальному житті. Дослідженню цього поняття присвячена дана стаття. Оскільки в сучасних умовах викликів та небезпек, які стоять перед Україною з огляду на російську агресію, згуртованість суспільства, яка є основою суспільної безпеки, має стати з'єднуючою ланкою між безпекою людини та безпекою держави. На сьогоднішній день небезпеки в цій площині пов'язані з відсутністю відповідних положень в українському законодавстві; неузгодженістю та плутаниною деяких понять (наприклад звуження розуміння «суспільної безпеки» до «громадської безпеки»); розчаруванням людей у своїх спільних можливостях. Проте, саме громадянське суспільство має бути головною опорою існуючої влади, а взаємодія між ними – запорукою забезпечення принципів демократії, пріоритету прав і свобод людини і громадянина, що є основою обраного шляху розвитку країни. Громадянське суспільство зацікавлене у забезпеченні високого рівня суспільної безпеки у країні, адже суспільне життя громадян – як цілісний процес взаємодії соціальних суб'єктів в конкретних умовах – безпосередньо залежить від цього. Саме тому безпека суспільства є однією з основних складових національної безпеки. Певні позитивні зміни останніх років в Україні можна все ж простежити (частково завдяки міжнародним організаціям та проєктам), що виявились у становленні та розвитку волонтерського руху для допомоги потребуючим, формуванні громадських рад для здійснення контролю за діями органів влади та участь у прийнятті та реалізації державних рішень при проведенні низки реформ та в боротьбі з корупцією.

The growth of civic consciousness and activism of non-government organizations is an important element of the success of country's political and economic development, as well as it provides public security. This concept is not active in the Ukainian regulatory field, but is increasingly in demand in real life. This article is devoted to the study of this concept. It is because in today's conditions of challenges and dangers Ukraine is encounting in the face of Russian aggression, the cohesion of the society, which is the basis of public security, should become the linking part between human security and state security. For today the dangers in this area are caused by the lack of relevant provisions in Ukrainian legislation; confusion of some concepts (such as narrowing the understanding of «security of citizens» to «public security»); inconsistency and nonsystematic of individual public initiatives; frustrating people in their shared capabilities. However, it is civil society that shall be the mainstay of existing power and the interaction between them is the key of guaranteeing the principles of democracy, the priority of human and citizen rights and freedoms, which are the basis of the chosen path of development of the country. Civil society is interested in ensuring a high level of public security in the country whereas the social life of citizens – as a whole process of interaction of social actors in specific conditions depends on it directly. That is why «security of society» is one of the main components of national security. Some positive changes in recent years in Ukraine can be traced (partly thanks to international organizations and projects) that has been showed up in the formation and development of the volunteer movement to help the needy, the formation of public councils to oversee the actions of the authorities and to participate in the adoption and implementation of state decisions in carrying out a number of reforms and in the fight against corruption. ; Зростання усвідомленої громадянськості та активності в неурядових організаціях є важливим елементом успіху політичного та економічного зростання держави, а також це дає забезпеченість сфери суспільної безпеки. Це поняття для України не є активним у нормативноправовому полі, але все більше затребуваним у реальному житті. Дослідженню цього поняття присвячена дана стаття. Оскільки в сучасних умовах викликів та небезпек, які стоять перед Україною з огляду на російську агресію, згуртованість суспільства, яка є основою суспільної безпеки, має стати з'єднуючою ланкою між безпекою людини та безпекою держави. На сьогоднішній день небезпеки в цій площині пов'язані з відсутністю відповідних положень в українському законодавстві; неузгодженістю та плутаниною деяких понять (наприклад звуження розуміння «суспільної безпеки» до «громадської безпеки»); розчаруванням людей у своїх спільних можливостях. Проте, саме громадянське суспільство має бути головною опорою існуючої влади, а взаємодія між ними – запорукою забезпечення принципів демократії, пріоритету прав і свобод людини і громадянина, що є основою обраного шляху розвитку країни. Громадянське суспільство зацікавлене у забезпеченні високого рівня суспільної безпеки у країні, адже суспільне життя громадян – як цілісний процес взаємодії соціальних суб'єктів в конкретних умовах – безпосередньо залежить від цього. Саме тому безпека суспільства є однією з основних складових національної безпеки. Певні позитивні зміни останніх років в Україні можна все ж простежити (частково завдяки міжнародним організаціям та проєктам), що виявились у становленні та розвитку волонтерського руху для допомоги потребуючим, формуванні громадських рад для здійснення контролю за діями органів влади та участь у прийнятті та реалізації державних рішень при проведенні низки реформ та в боротьбі з корупцією.

The article analyses socioeconomic trends that determine the objective necessity of transformation of the national security system and implementation of the best world practices in education of national security professionals. The main ways of development of human capital for the security and defence sector are determined. A conceptual scheme of education for the national security management specialists, which is based on the national legislation and takes into account the Euro-Atlantic security approaches, is proposed. ; У статті проаналізовано суспільно-економічні тренди, які визначають об'єктивну необхідність трансформації системи забезпечення національної безпеки та впровадження найкращих світових практик у процес підготовки фахівців для сфери національної безпеки. Визначено основні шляхи розвитку людського капіталу сектору безпеки і оборони та запропоновано концептуальну схему структури освіти фахівців управління для системи національної безпеки, що ґрунтується на національному законодавстві та враховує підходи країн євроатлантичного безпекового простору.

The article analyses socioeconomic trends that determine the objective necessity of transformation of the national security system and implementation of the best world practices in education of national security professionals. The main ways of development of human capital for the security and defence sector are determined. A conceptual scheme of education for the national security management specialists, which is based on the national legislation and takes into account the Euro-Atlantic security approaches, is proposed. ; У статті проаналізовано суспільно-економічні тренди, які визначають об'єктивну необхідність трансформації системи забезпечення національної безпеки та впровадження найкращих світових практик у процес підготовки фахівців для сфери національної безпеки. Визначено основні шляхи розвитку людського капіталу сектору безпеки і оборони та запропоновано концептуальну схему структури освіти фахівців управління для системи національної безпеки, що ґрунтується на національному законодавстві та враховує підходи країн євроатлантичного безпекового простору.

Обґрунтовано необхідність удосконалення кадрової безпеки на рівні найбільш поширеної ланки – установи, закладу, підприємства як невід'ємної складової системи безпеки – з урахуванням змін у суспільстві, а також необхідності забезпечення життєво важливих інтересів людини, громадянина, суспільства і держави в сучасних умовах. Установлено, що для сталого розвитку установи, закладу, підприємства, а також суспільства в цілому важливе значення мають виявлення, запобігання і своєчасна нейтралізація реальних та потенційних загроз кадровому потенціалу. Визначено, що головну роль у цьому процесі відіграють органи управління установою, закладом, підприємством, керівники всіх ланок як провідники тактики та стратегії розвитку установи. Доведено позитивний вплив на функціонування установи, закладу, підприємства виваженої кадрової політики, яка використовує новітні технології, стандарти та механізми підбору й управління кадровим потенціалом. ; The article justifies the necessity of improvement of human resorses security management at the most spread organizational level such as institution, establishment and enterprise as an important part of the security system in the light of changes in society and necessity of the provision of the vital interests of a person, citizen, society and state as a whole under the moder conditions. It is proved that for sustainable development of an institution, establishment or enterprise and society as a whole the identification, prevention and timely neutralization of the real and potential threats for the potential of human resourses is very important. The key role in this process is played by the leadership of an institution, establishment or enterprise, leaders and managers at all organizational levels as the policy and tactics providers of the organization's development. It is proved that the balanced human resourses policy has a positive impact on the functioning of an organization if it uses the modern technologies, standards and methods for the selection and management of a human resourses potential.

Обґрунтовано необхідність удосконалення кадрової безпеки на рівні найбільш поширеної ланки – установи, закладу, підприємства як невід'ємної складової системи безпеки – з урахуванням змін у суспільстві, а також необхідності забезпечення життєво важливих інтересів людини, громадянина, суспільства і держави в сучасних умовах. Установлено, що для сталого розвитку установи, закладу, підприємства, а також суспільства в цілому важливе значення мають виявлення, запобігання і своєчасна нейтралізація реальних та потенційних загроз кадровому потенціалу. Визначено, що головну роль у цьому процесі відіграють органи управління установою, закладом, підприємством, керівники всіх ланок як провідники тактики та стратегії розвитку установи. Доведено позитивний вплив на функціонування установи, закладу, підприємства виваженої кадрової політики, яка використовує новітні технології, стандарти та механізми підбору й управління кадровим потенціалом. ; The article justifies the necessity of improvement of human resorses security management at the most spread organizational level such as institution, establishment and enterprise as an important part of the security system in the light of changes in society and necessity of the provision of the vital interests of a person, citizen, society and state as a whole under the moder conditions. It is proved that for sustainable development of an institution, establishment or enterprise and society as a whole the identification, prevention and timely neutralization of the real and potential threats for the potential of human resourses is very important. The key role in this process is played by the leadership of an institution, establishment or enterprise, leaders and managers at all organizational levels as the policy and tactics providers of the organization's development. It is proved that the balanced human resourses policy has a positive impact on the functioning of an organization if it uses the modern technologies, standards and methods for the selection and management of a human resourses potential.