Suchergebnisse

With the help of special indicators, the dynamics of democratization in Hungary has been studied out. For the trend dynamics of the political system's democratization reproduced in the model form, the periods of fluctuation with its main phases – divergence and convergence have been specified. The defining points, which proved the discontinuation of the democratization process have been fixed. The combination of group and individual conversion strategies of political leaders gave the possibility to influence the vector of democratization at maximum. We have discovered an unfinished cycle of fluctuations, which manifested itself in the trend towards the convergence of democratization of the Hungarian political system. Fluctuation took place rather slowly and unnoticed by most voters due to their low level of political culture and low level of conventional participation. Based on the analysis of indicators and modern political process in the country, it has been established that the discontinuation of democratization had chronologically coincided with the dominance of the Fidesz party in the political field. At the same time, the political field had one significant political pole while its other part was unstructured. It has been proven that the ruling Fidesz, in order to actively mobilize voters, had identified itself with a democratic force, embracing democratic ideas, rules, and procedures, however only imitating play according to democratic rules. The amplifying effect was obtained due to specific endogenous factors, like populism, nationalism, Euroscepticism. It has been proven that the general goal of the political field's agent was not to establish a stable balance between political forces as a condition of democratization but to deepen the conflict with opponents by narrowing inter-party competition. The Hungarian case has been examined as contradictory, unstable, and ineffective in terms of respect for rights and freedoms, inter-party competition, and with no noticeable positive trends in the quality of democracy. ; За допомогою індикаторів з'ясовано динаміку демократизації в Угорщині. Для відтвореної у модельному вигляді трендової динаміки демократизації політичної системи держави конкретизовано періоди флуктуації та її основні фази – дивергенції та конвергенції. Зафіксовано реперні точки, котрі свідчили про зупинення процесу демократизації. Поєднання групових та індивідуальних конвертаційних стратегій політичних лідерів дозволяло максимально впливати на визначення вектору демократизації. Простежено незавершений цикл флуктуації, що проявлявся в тренді до конвергенції демократизації політичної системи Угорщини. Флуктуація відбувалася досить повільно і непомітно для більшості виборців у силу їх невисокого рівня політичної культури та низького рівня конвенційної участі. На основі аналізу індикаторів та сучасного політичного процесу в державі з'ясовано, що призупинення демократизації хронологічно співпадало з домінуванням в політичному полі партії Фідес. При цьому політичне поле мало один значущий політичний полюс та неструктуровану іншу його частину. Доведено, що правляча Фідес задля активної мобілізації виборців ідентифікувала себе з демократичною силою, сприймала демократичні ідеї, правила та процедури, однак при цьому імітувала гру за демократичними правилами. Посилювальний ефект відбувався за рахунок специфічних ендогенних чинників, якими були популізм, націоналізм, євроскептицизм. Доведено, що генеральна мета агента політичного поля спрямовувалася не на встановлення стійкої рівноваги між політичними силами як умови демократизації, а на поглиблення конфлікту з опонентами за рахунок звуження міжпартійної конкуренції. Угорський кейс розглянуто як суперечливий, нестабільний і малоефективний з погляду дотримання прав та свобод, міжпартійної конкуренції і без помітних позитивних тенденцій зміни якості демократії.

With the help of special indicators, the dynamics of democratization in Hungary has been studied out. For the trend dynamics of the political system's democratization reproduced in the model form, the periods of fluctuation with its main phases – divergence and convergence have been specified. The defining points, which proved the discontinuation of the democratization process have been fixed. The combination of group and individual conversion strategies of political leaders gave the possibility to influence the vector of democratization at maximum. We have discovered an unfinished cycle of fluctuations, which manifested itself in the trend towards the convergence of democratization of the Hungarian political system. Fluctuation took place rather slowly and unnoticed by most voters due to their low level of political culture and low level of conventional participation. Based on the analysis of indicators and modern political process in the country, it has been established that the discontinuation of democratization had chronologically coincided with the dominance of the Fidesz party in the political field. At the same time, the political field had one significant political pole while its other part was unstructured. It has been proven that the ruling Fidesz, in order to actively mobilize voters, had identified itself with a democratic force, embracing democratic ideas, rules, and procedures, however only imitating play according to democratic rules. The amplifying effect was obtained due to specific endogenous factors, like populism, nationalism, Euroscepticism. It has been proven that the general goal of the political field's agent was not to establish a stable balance between political forces as a condition of democratization but to deepen the conflict with opponents by narrowing inter-party competition. The Hungarian case has been examined as contradictory, unstable, and ineffective in terms of respect for rights and freedoms, inter-party competition, and with no noticeable positive trends in the quality of democracy. ; За допомогою індикаторів з'ясовано динаміку демократизації в Угорщині. Для відтвореної у модельному вигляді трендової динаміки демократизації політичної системи держави конкретизовано періоди флуктуації та її основні фази – дивергенції та конвергенції. Зафіксовано реперні точки, котрі свідчили про зупинення процесу демократизації. Поєднання групових та індивідуальних конвертаційних стратегій політичних лідерів дозволяло максимально впливати на визначення вектору демократизації. Простежено незавершений цикл флуктуації, що проявлявся в тренді до конвергенції демократизації політичної системи Угорщини. Флуктуація відбувалася досить повільно і непомітно для більшості виборців у силу їх невисокого рівня політичної культури та низького рівня конвенційної участі. На основі аналізу індикаторів та сучасного політичного процесу в державі з'ясовано, що призупинення демократизації хронологічно співпадало з домінуванням в політичному полі партії Фідес. При цьому політичне поле мало один значущий політичний полюс та неструктуровану іншу його частину. Доведено, що правляча Фідес задля активної мобілізації виборців ідентифікувала себе з демократичною силою, сприймала демократичні ідеї, правила та процедури, однак при цьому імітувала гру за демократичними правилами. Посилювальний ефект відбувався за рахунок специфічних ендогенних чинників, якими були популізм, націоналізм, євроскептицизм. Доведено, що генеральна мета агента політичного поля спрямовувалася не на встановлення стійкої рівноваги між політичними силами як умови демократизації, а на поглиблення конфлікту з опонентами за рахунок звуження міжпартійної конкуренції. Угорський кейс розглянуто як суперечливий, нестабільний і малоефективний з погляду дотримання прав та свобод, міжпартійної конкуренції і без помітних позитивних тенденцій зміни якості демократії.

As a consequence of the pandemia of coronavirus 19, in 2020-21, there is an increasing demand for the internal tourism, and among the alternative touristic products, the village- and agrotourism gaining higher popularity, as the other rural lifestyle touristic products. Thus, as a result of this fact, the Hungarian Touristic Agency, and The National Union of Rural-and Agrotourism (FATOSZ), togeather with the Government, decided to increase the quality of the touristic products. The aim of the ammendment of the National Strategy of Development of Tourism 2.0, is to establish sustainable, quality, rural tourism, and taking working people in agriculture into tourism. It benefits supplementary income for local people working in agriculture, and thus helps to implement integral rural development.Within the rural tourism, the agrotourism connected directly to the agricultural production, to the produced products, the realization of them, and running of the accomodation. To implement sustainable tourism, the responsible tourist aim to do the less impact on the environment and culture of the visited countryside. The caused harm is minimized by a responsible tourist, and interested in active way of life, and get acquanted with the local folk art. ; As a consequence of the pandemia of coronavirus 19, in 2020-21, there is an increasing demand for the internal tourism, and among the alternative touristic products, the village- and agrotourism gaining higher popularity, as the other rural lifestyle touristic products. Thus, as a result of this fact, the Hungarian Touristic Agency, and The National Union of Rural-and Agrotourism (FATOSZ), togeather with the Government, decided to increase the quality of the touristic products. The aim of the ammendment of the National Strategy of Development of Tourism 2.0, is to establish sustainable, quality, rural tourism, and taking working people in agriculture into tourism. It benefits supplementary income for local people working in agriculture, and thus helps to implement integral rural development.Within the rural tourism, the agrotourism connected directly to the agricultural production, to the produced products, the realization of them, and running of the accomodation. To implement sustainable tourism, the responsible tourist aim to do the less impact on the environment and culture of the visited countryside. The caused harm is minimized by a responsible tourist, and interested in active way of life, and get acquanted with the local folk art.

The main objective of the study is to analyze the materials of periodicals of Subcarpathian Rus' containing information and interpretations of the plebiscite planned by Hungary in Subcarpathian Rus' in October 1938. For the comprehensive analysis of the interstate relations of the countries of Central Europe in the prewar period, the use of the principle of multivariate analysis, system-analytical and synergetic approaches were valuable. The complex of various sources allowed to reveal the process of the previously unknown referendum in Subcarpathia, which did not take place, but was prepared as a planned special operation of the hybrid confrontation. The plebiscite was intended to be an attempt to revise the results of both the Versailles system and a means of pressure on world powers in the context of the Second Czechoslovak Crisis. Hungary was waiting for the right moment to fulfill its intentions, in particular when a coalition government was formed in Subcarpathian Ruthenia with Prime Minister A. Brodiy loyal to Hungary, and in time there was a question of a planned referendum that would change the historical fate of both Ukraine and Hungary. During the study, the plans and actions of the Hungarian authorities in implementing the territorial accession of Ukrainian lands were established. The analysis demonstrated the progress of hybrid policy, which was implemented not only by Hungarian politicians but also by Ukrainian officials attached to them.

In the article are investigated the imperatives of foreign policy of the modern Hungary as the member of NATO and EU. The carried out politological analysis of the foreign relations of Hungary has shown their certain inconsistency, discretization and dualism because of Budapest's membership at the Eurocommunity and the North Atlantic Alliance. The dualism of the foreign policy of Hungary manifested in the protection and promotion of the democratic values, which are the statutory bases of the European and North Atlantic communities, due to certain differences in the purpose, objectives and methods of implementation of these supranational entities. Currently, the main foreign policy priorities of the country are European policy within the EU, ensuring national and regional security in the NATO framework, conduct its own foreign policy in Central Europe as a member of the V4, and the implementation of Hungary as an independent state the policy of good neighborliness with neighboring countries, separately highlighting, namely, the Ukraine, as the largest country-neighbor and partner. The analysis of the current Ukrainian-Hungarian legal acts testifies to the fact that, in the overwhelming majority, they regulate only the issues of cultural and cross-border inter-state cooperation. Most of the existing Ukrainian-Hungarian agreements are regulated by international treaties between the European Union and Ukraine. The researching of foreign policy of modern Hungary has revealed some inconsistency, discreteness and dualism of its foreign policy imperatives as a result of membership in the North Atlantic Alliance and the EU. At present, the main priorities of the country's foreign policy are the pan-European policy as a member of the EU, the provision of national and regional security within NATO, the conduct of its own foreign policy in Central Europe as a member of the Visegrad Four, and the provision by Hungary as an independent state of a policy of neighborliness with neighboring countries The EU, singling out, namely, Ukraine, as the largest neighboring country and partner.Key words: foreign policy, imperatives, Hungary, Ukraine, European Union, NATO. ; У статті досліджено імперативи зовнішньої політики сучасної Угорщини як члена НАТО та ЄС. Проведений політологічний аналіз зовнішніх відносин Угорщини засвідчив їх певні непослідовність, дискретність і дуалізм внаслідок членства Будапешта у Євроспільноті й Північноатлантичному альянсі. Дуалізм зовнішньополітичної діяльності Угорщини виявляється у захисті та забезпеченні демократичних цінностей, які є статутними базисами Європейського та Північноатлантичного товариства, внаслідок певних розбіжностей у призначенні, завданнях і методах їх реалізації даних наддержавних утворень. На даний час основними пріоритетами зовнішньої політики країни є загальноєвропейська політика в межах ЄС, забезпечення національної й регіональної безпеки в межах НАТО, проведення власної зовнішньої політики в Центральній Європі як учасниці Вишеградської четвірки, а також здійснення Угорщиною як самостійною державою політики добросусідства з країнами-сусідами, окремо виділяючи, саме, Україну, як найбільшу країну-сусіда і партнера.Ключові слова: зовнішня політика, імперативи, Угорщина, Україна, Європейський В статье исследованы императивы внешней политики современной Венгрии как члена НАТО и ЕС. Проведенный политологический анализ внешних отношений Венгрии показал их определенные противоречивость, дискретность и дуализм вследствие членства Будапешта в Евросообществе и Североатлантическом альянсе. Дуализм внешнеполитической деятельности Венгрии проявляется в защите и обеспечении демократических ценностей, которые являются уставными базисами Европейского и Североатлантического сообщества, вследствие определенных различий в назначении, задачах и методах их реализации данных надгосударственных образований. В настоящее время основными приоритетами внешней политики страны является общеевропейская политика в рамках ЕС, обеспечение национальной и региональной безопасности в рамках НАТО, проведение собственной внешней политики в Центральной Европе как участницы Вышеградской четверки, а также осуществление Венгрией как самостоятельным государством политики добрососедства со странами-соседями, отдельно выделяя, именно, Украину, как самую большую страну-соседа и партнера.Ключевые слова: внешняя политика, императивы, Венгрия, Украина, Европейский Союз, НАТО. In the article are investigated the imperatives of foreign policy of the modern Hungary as the member of NATO and EU. The carried out politological analysis of the foreign relations of Hungary has shown their certain inconsistency, discretization and dualism because of Budapest's membership at the Eurocommunity and the North Atlantic Alliance. The dualism of the foreign policy of Hungary manifested in the protection and promotion of the democratic values, which are the statutory bases of the European and North Atlantic communities, due to certain differences in the purpose, objectives and methods of implementation of these supranational entities. Currently, the main foreign policy priorities of the country are European policy within the EU, ensuring national and regional security in the NATO framework, conduct its own foreign policy in Central Europe as a member of the V4, and the implementation of Hungary as an independent state the policy of good neighborliness with neighboring countries, separately highlighting, namely, the Ukraine, as the largest country-neighbor and partner. The analysis of the current Ukrainian-Hungarian legal acts testifies to the fact that, in the overwhelming majority, they regulate only the issues of cultural and cross-border inter-state cooperation. Most of the existing Ukrainian-Hungarian agreements are regulated by international treaties between the European Union and Ukraine. The researching of foreign policy of modern Hungary has revealed some inconsistency, discreteness and dualism of its foreign policy imperatives as a result of membership in the North Atlantic Alliance and the EU. At present, the main priorities of the country's foreign policy are the pan-European policy as a member of the EU, the provision of national and regional security within NATO, the conduct of its own foreign policy in Central Europe as a member of the Visegrad Four, and the provision by Hungary as an independent state of a policy of neighborliness with neighboring countries The EU, singling out, namely, Ukraine, as the largest neighboring country and partner.Key words: foreign policy, imperatives, Hungary, Ukraine, European Union, NATO.

The article aims to characterize briefly the political activity of one of the most authoritative heads of Hungary - János Kádár (1956-1988). Based on the analysis of the main scientific publications we would like to demonstrate that he was one of the most charismatic statesmen of the countries in "the socialist camp". His early childhood and youth years were tough. Definitely these dramatic life motives tempered János Kádár and allowed him to move dynamically and confidently to the top of political career. Having come to the power by means of the Soviet soldiers in 1956, he effectively governed Hungary till 1988. By May, 1988 he had been the eternal First (General) Secretary of the Central Committee of the Hungarian Socialist Workers' Party. Implementation of the Soviet model socialism in the Hungarian People's Republic in the 1960-1980ies differed from similar attempts in other member countries of the Warsaw Treaty Organization. It occurred due to the fact that the legitimization of the regime of János Kádár was performed by consolidation policy, which purpose was to depoliticize the Hungarian society and to ensure rather high living standard in the country. Progress of Hungary in the 60-70ies of the 20th century was connected with the name of this politician, who stood out from other heads of the socialist countries by his personality and attention to people. Thanks to his efforts, socialism in the Hungarian changed from the state-run type into "socialism with a human face". The governing system turned from totalitarian into authoritative one with elements of democracy. Thanks to his activities János Kádár became popular among the Hungarian people and he is in the list of the three most noticeable leaders of Hungary (after the kings Saint Stephen and Matthias). ; Метою статті є спроба коротко охарактеризувати політичну діяльність одного з найавторитетніших керівників Угорщини – Яноша Кадара (1956-1988 рр.). На основі аналізу головних наукових праць, прагнемо показати, що саме цей керівник був одним з найхаризматичніших державних діячів країн так званого «соціалістичного табору». Нелегкими були його дитячі та юнацькі роки. Драматичні мотиви життя загартували Яноща Кадара і дозволили йому стрімко і впевнено рухатися на вершину політичної кар'єри. Прийшовши до влади за сприяння вищого радянського керівництва у 1956 р., він ефективно керував Угорщиною до 1988 р. До травня 1988 р. був незмінним першим (генеральним) секретарем ЦК Угорської соціалістичної робітничої партії.Реалізація соціалізму радянської моделі в Угорській Народній Республіці у 1960-1980-х роках відрізнялась від аналогічних спроб в інших країнах-членах Організації Варшавського Договору. Це було пов'язано з тим, що легітимізація режиму Яноша Кадара здійснювалася шляхом проведення політики консолідації, метою якої була деполітизація угорського суспільства та забезпечення відносно високого рівня життя в країні. Успіхи Угорщини в 60-70-х роках ХХ ст. були пов'язані саме з іменем цього політика, який виокремлювався серед інших керівників соціалістичних країн масштабом своєї особистості та увагою до людей. Завдяки його зусиллям, соціалізм в Угорщині перетворився із адміністративно-командного на «соціалізм з людським обличчям», система правління із тоталітарної – на авторитарну з елементами демократизму. Янош Кадар став популярним серед угорського народу і, згідно опитування суспільної думки, входить до трійки найповажніших керівників Угорщини (після королів Святого Іштвана та Матяша).

Метою статті є спроба коротко охарактеризувати політичну діяльність одного з найавторитетніших керівників Угорщини – Яноша Кадара (1956-1988 рр.). На основі аналізу головних наукових праць, прагнемо показати, що саме цей керівник був одним з найхаризматичніших державних діячів країн так званого «соціалістичного табору». Нелегкими були його дитячі та юнацькі роки. Драматичні мотиви життя загартували Яноща Кадара і дозволили йому стрімко і впевнено рухатися на вершину політичної кар'єри. Прийшовши до влади за сприяння вищого радянського керівництва у 1956 р., він ефективно керував Угорщиною до 1988 р. До травня 1988 р. був незмінним першим (генеральним) секретарем ЦК Угорської соціалістичної робітничої партії.Реалізація соціалізму радянської моделі в Угорській Народній Республіці у 1960-1980-х роках відрізнялась від аналогічних спроб в інших країнах-членах Організації Варшавського Договору. Це було пов'язано з тим, що легітимізація режиму Яноша Кадара здійснювалася шляхом проведення політики консолідації, метою якої була деполітизація угорського суспільства та забезпечення відносно високого рівня життя в країні. Успіхи Угорщини в 60-70-х роках ХХ ст. були пов'язані саме з іменем цього політика, який виокремлювався серед інших керівників соціалістичних країн масштабом своєї особистості та увагою до людей. Завдяки його зусиллям, соціалізм в Угорщині перетворився із адміністративно-командного на «соціалізм з людським обличчям», система правління із тоталітарної – на авторитарну з елементами демократизму. Янош Кадар став популярним серед угорського народу і, згідно опитування суспільної думки, входить до трійки найповажніших керівників Угорщини (після королів Святого Іштвана та Матяша). ; The article aims to characterize briefly the political activity of one of the most authoritative heads of Hungary - János Kádár (1956-1988). Based on the analysis of the main scientific publications we would like to demonstrate that he was one of the most charismatic statesmen of the countries in "the socialist camp". His early childhood and youth years were tough. Definitely these dramatic life motives tempered János Kádár and allowed him to move dynamically and confidently to the top of political career. Having come to the power by means of the Soviet soldiers in 1956, he effectively governed Hungary till 1988. By May, 1988 he had been the eternal First (General) Secretary of the Central Committee of the Hungarian Socialist Workers' Party. Implementation of the Soviet model socialism in the Hungarian People's Republic in the 1960-1980ies differed from similar attempts in other member countries of the Warsaw Treaty Organization. It occurred due to the fact that the legitimization of the regime of János Kádár was performed by consolidation policy, which purpose was to depoliticize the Hungarian society and to ensure rather high living standard in the country. Progress of Hungary in the 60-70ies of the 20th century was connected with the name of this politician, who stood out from other heads of the socialist countries by his personality and attention to people. Thanks to his efforts, socialism in the Hungarian changed from the state-run type into "socialism with a human face". The governing system turned from totalitarian into authoritative one with elements of democracy. Thanks to his activities János Kádár became popular among the Hungarian people and he is in the list of the three most noticeable leaders of Hungary (after the kings Saint Stephen and Matthias).

The most specific area of business activity, without any exaggeration, is agrarian production, which deserves special attention from the representatives of science, the state and business. In modern conditions, the problem of efficient functioning and development of the agrarian sphere of the economy is becoming more urgent also because the land itself is a rare, quantitatively limited resource that cannot be created, replaced by others or accumulated. It is a unique gift of nature. However, soil erosion occurs, fertile lands are gradually earmarked for the construction of industrial and other facilities, urban development, road construction, pipelines, etc. The attack of cities on villages significantly reduces the stock of land resources for agricultural production. And because, on the one hand, the total supply of land is at all times fixed and absolutely inelastic (it cannot be increased), and on the other, the demand for agricultural products is steadily increasing; and the earth itself. Moreover, the rise in price of land and agricultural products has even accelerated today. In Ukraine, land relations have always been in the spotlight, and land management activities have been one of the main priorities of public policy. The history of domestic land relations dates back several centuries, during which their types, forms, approaches and methods were formed. Analyzing the results of land reforms, we come to the conclusion that this experience is extremely important for the development of conceptual directions for the modern transformation of land relations. Obviously, this experience of their conduct may not be analogous to current conditions, but some important features can be used in approaches to solving the problems of forming a new system of land use and agricultural land market. The article analyzes the Hungarian experience of establishing and developing the land market. It is shown how market mechanisms were introduced in Hungary to create conditions for free competition in agricultural production. First of all, the role of the state in preventing the negative consequences of land privatization is emphasized. Particular attention is paid to this issue after the accession of the country to the European Union, since the Hungarian leadership had to fulfill the requirements of the European Community in this area. It is shown that the Hungarian experience is interesting for Ukraine. ; Найбільш специфічною сферою підприємницької діяльності, без жодного перебільшення, є аграрне виробництво, яке заслуговує окремої уваги з боку представників науки, держави, бізнесу. За сучасних умов проблема ефективного функціонування й розвитку аграрної сфери економіки набуває актуальності ще й тому, що земля сама по собі є рідкісним, кількісно обмеженим ресурсом, який неможливо створити, замістити іншим чи накопичити. Це – унікальний дар природи. Однак відбувається ерозія ґрунтів, родючі землі поступово відводяться під будівництво промислових та інших об'єктів, забудову міст, прокладання доріг, трубопроводів тощо. Наступ міст на села відчутно зменшує запас земельного ресурсу для виробництва аграрної продукції. І через те, що, з одного боку, загальна пропозиція землі є повсякчас величиною фіксованою й абсолютно нееластичною (її неможливо збільшити), а з іншого, попит на сільськогосподарську продукцію невпинно зростає, всезагальною закономірністю стало неухильне зростання вартості аграрної продукції та, як наслідок, і самої землі. Причому подорожчання землі і сільгосппродукції сьогодні навіть прискорилося. В Україні земельні відносини завжди перебували в центрі уваги, а діяльність, пов'язана з управлінням земельними ресурсами була одним з головних пріоритетів державної політики. Історія вітчизняних земельних відносин налічує кілька століть, протягом яких сформувалися їх види, форми, підходи та методи. Аналізуючи результати земельних реформ, приходимо до висновку, що даний досвід має винятково важливе значення для розробки концептуальних напрямів з метою сучасної трансформації земельних відносин. Очевидно, що даний досвід їх проведення не може бути аналогом для сучасних умов, але деякі важливі риси можуть бути використані в підходах до вирішення питань формування нової системи землекористування та ринку земель сільськогосподарського призначення. У статті проаналізовано угорський досвід становлення та розвитку ринку землі. Показано яким чином в Угорщині впроваджувалися ринкові механізми у створення умов для вільної конкуренції у сільськогосподарському виробництві. Насамперед підкреслюється роль держави у запобіганні негативних наслідків приватизації землі. Особлива увага приділяється цьому питанню після набуття країною членства в Європейському Союзі, так як угорському керівництву потрібно було виконувати вимоги Євроспільноти у цій царині. Показано чим угорський досвід цікавий для України.

У статті проаналізовані головні періоди розбудови системи професійної підготовки вчителів та науково-педагогічні праці освітніх діячів в Угорщині. Визначені культурні особливості, політичні чинники освітніх реформ, розглянуті сучасні стратегії розбудови національної освіти. Окреслено ідеї щодо професійної підготовки вчителя відомих угорських діячів. Виокремлено низку перспективних ідей, що мали велику вагу у створенні системи сучасної угорської професійної підготовки педагогічних працівників. ; The paper analyzes the main periods of the development of vocational teacher training, scientific and educational work of the educational leaders in Hungary. The cultural characteristics, the educational reform political factors discussed current development strategy of national education are identified. These periods are: the first – the X-th –XVI-th century – the period of formation and development of primary education; the second – the XIV-th century – the beginning of the XVI-th century – the Renaissance, staging education at primary, secondary and higher education; opening of the first Hungarian university; the third – the first half of the XVI-th century – the beginning of the XVIII-th century – Ottoman yoke Danusian of Hungary and strengthening of the Habsburgs in the western and northern parts of the kingdom «Hungary»; flourishing of Latin schools, strengthening the role of the Hungarian language; appearance of early printed books; the fourth – the end of the XVIII-th century – the beginning of the XX-th century is characterized by the expansion of higher education and the establishment of new universities; the fifth – 1945-1991 – the period of the Soviet power in Hungary, cancellation of parish schools, unification of curricula, increase in school construction, increasing the number of universities (to 16 universities) and institute; learning in the evening and correspondence departments; the sixth – 1991 to present – a period of modernization, Hungary's joining the European educational space, the Bologna process. The ideas for training teachers of famous Hungarian figures are outlined. The author has determined a number of promising ideas that are of great importance in training modern Hungarian teachers. It is determined that the system of teacher training in Hungary, having different stages of development, now meets modernity, because of the high quality standards at all levels. Ukraine and Hungary have the desire to form a system of teacher education, combining national traditions with progressive ideas of international experience, so the study of the historical experience of Hungarian teacher training provides an opportunity to highlight the best practices in order to implement these ideas into practice in the educational institutions of Ukraine.

Метою статті є характеристика державно-церковних відносин в Угорській Народній Республіці у період правління Яноша Кадара (1956 – 1989 рр.). На основі аналізу угорської історіографії прагнемо показати, що підґрунтям успішної політики угорської влади після революційних подій 1956 р. було покращення життєвого рівня населення, досягнення суспільної злагоди та велика терпимість і гнучкість в релігійній сфері. Саме у цей час в країні були врегульовані відносини з «історичними» церквами – католицькою та протестантськими (реформатська і лютеранська). Наголошується, що впродовж 50-х років ХХ ст. владі вдалося перетворити частину кліру в слухняне знаряддя здійснення своєї внутрішньої та зовнішньої політики. Нескореним залишався примас угорської католицької церкви Й. Міндсенті (József Mindszenty), який виступав проти чинного політичного режиму в країні. У статті відзначено, що представники різних конфесій не брали надто активної участі у революційних подіях 1956 р., однак підтримали своїх співвітчизників. На основі аналізу наукової літератури встановлено, що успішною була церковна політика Угорщини у 1960-х роках, оскільки католицька та протестантські церкви, примирившись з умовами релігійної свободи, наданої Угорською соціалістичною робітничою партією, допомагали державі проводити політику народного фронту в боротьбі за соціалізм. Відзначено, що на окрему увагу заслуговують відносини угорської влади з Ватиканом, які завершилися підписанням угод у 60–70-х роках ХХ ст. та візитом Яноша Кадара до папи Павла VІ у 1977 р. Янош Кадар став першим комуністичним лідером, який перетнув поріг Ватикану. У 1980-х роках вплив держави на церковне життя послабився, а в результаті суспільно-політичних змін наприкінці 80-х років церква в Угорщині здобула повну свободу. ; The purpose of the article is to briefly describe the governmemnt-church relations in the Hungarian People's Republic during the reign of J. Kadar (1956 –1989). Based on the analysis of Hungarian historiography, we seek to show that at the heart of the successful policy of the Hungarian authorities after the revolutionary events of 1956 there was an improvement of living standards of the population, the achievement of social harmony and considerable tolerance and flexibility in the religious sphere. At this partcular time relations with «historical» churches – Catholic and Protestant – were settled in the country. It is noted that throughout the 1950s the authorities succeeded in turning part of the cleric into an obedient instrument for the implementation of their domestic and foreign policies. The Primas (Head) of the Hungarian Catholic Church, József Mindszenti, remained invincible and opposed to the socialist perspective of the country's development. The article makes a point that representatives of different faiths did not take too active part in the revolutionary events of 1956, but supported their compatriots. On the basis of scientific literature analysis it was established that the church policy of Hungary in the 1960s was successful, as the Catholic and Protestant churches, having adapted to the conditions of religious freedom granted to the Hungarian Socialist Workers' Party, helped the state to pursue a policy of «popular front in the struggle for socialism». It is pointed out that the attention is drawn to relations of the Hungarian authorities with Vatican, which ended with the signing of bilateral agreements in the 1960s-1970s and the visit of J. Kadar to Pope Pavel V; and in 1977 J. Kadar became the first communist leader to cross Vatican threshold. In the 1980s, the influence of the state on church life weakened, and as a result of social and political changes in the late 1980s, the church in Hungary was given full freedom.

Метою статті є характеристика державно-церковних відносин в Угорській Народній Республіці у період правління Яноша Кадара (1956 – 1989 рр.). На основі аналізу угорської історіографії прагнемо показати, що підґрунтям успішної політики угорської влади після революційних подій 1956 р. було покращення життєвого рівня населення, досягнення суспільної злагоди та велика терпимість і гнучкість в релігійній сфері. Саме у цей час в країні були врегульовані відносини з «історичними» церквами – католицькою та протестантськими (реформатська і лютеранська). Наголошується, що впродовж 50-х років ХХ ст. владі вдалося перетворити частину кліру в слухняне знаряддя здійснення своєї внутрішньої та зовнішньої політики. Нескореним залишався примас угорської католицької церкви Й. Міндсенті (József Mindszenty), який виступав проти чинного політичного режиму в країні. У статті відзначено, що представники різних конфесій не брали надто активної участі у революційних подіях 1956 р., однак підтримали своїх співвітчизників. На основі аналізу наукової літератури встановлено, що успішною була церковна політика Угорщини у 1960-х роках, оскільки католицька та протестантські церкви, примирившись з умовами релігійної свободи, наданої Угорською соціалістичною робітничою партією, допомагали державі проводити політику народного фронту в боротьбі за соціалізм. Відзначено, що на окрему увагу заслуговують відносини угорської влади з Ватиканом, які завершилися підписанням угод у 60–70-х роках ХХ ст. та візитом Яноша Кадара до папи Павла VІ у 1977 р. Янош Кадар став першим комуністичним лідером, який перетнув поріг Ватикану. У 1980-х роках вплив держави на церковне життя послабився, а в результаті суспільно-політичних змін наприкінці 80-х років церква в Угорщині здобула повну свободу. ; The purpose of the article is to briefly describe the governmemnt-church relations in the Hungarian People's Republic during the reign of J. Kadar (1956 –1989). Based on the analysis of Hungarian historiography, we seek to show that at the heart of the successful policy of the Hungarian authorities after the revolutionary events of 1956 there was an improvement of living standards of the population, the achievement of social harmony and considerable tolerance and flexibility in the religious sphere. At this partcular time relations with «historical» churches – Catholic and Protestant – were settled in the country. It is noted that throughout the 1950s the authorities succeeded in turning part of the cleric into an obedient instrument for the implementation of their domestic and foreign policies. The Primas (Head) of the Hungarian Catholic Church, József Mindszenti, remained invincible and opposed to the socialist perspective of the country's development. The article makes a point that representatives of different faiths did not take too active part in the revolutionary events of 1956, but supported their compatriots. On the basis of scientific literature analysis it was established that the church policy of Hungary in the 1960s was successful, as the Catholic and Protestant churches, having adapted to the conditions of religious freedom granted to the Hungarian Socialist Workers' Party, helped the state to pursue a policy of «popular front in the struggle for socialism». It is pointed out that the attention is drawn to relations of the Hungarian authorities with Vatican, which ended with the signing of bilateral agreements in the 1960s-1970s and the visit of J. Kadar to Pope Pavel V; and in 1977 J. Kadar became the first communist leader to cross Vatican threshold. In the 1980s, the influence of the state on church life weakened, and as a result of social and political changes in the late 1980s, the church in Hungary was given full freedom.

The article analyzes the most important transformations in the state and behavior of households in Hungary as a result of economic transformations in 90s. The key directions of state activity in this area are determined. It is emphasized that changes in the situation of households reflects the real results and the social price of reforms, which often do not coincide with their estimates based on macroeconomic indicators. Particular emphasis is placed on the fact that unresolved social problems, especially the extent of poverty and unemployment, social exclusion, can become a serious obstacle to progress, source of serious social, national and political conflicts. It is noted that it was in 1990s that Hungary actively pursued institutional social reforms and adapted to social reforms that would meet EU requirements. ; У статті аналізуються зміни у сфері споживання домашніх господарств у1990-х роках в Угорщині.Визначаються ключові напрямидіяльності держави у цій царині.Підкреслюється, що зміни в становищі домогосподарств віддзеркалюють реальні результати і соціальну ціну реформ, які часто не збігаються з їхніми оцінками на основі макроекономічних індикаторів. Особливо наголошується на тому, що невирішені соціальні проблеми, і понад усемасштаби бідності і безробіття, соціального відчуження, можуть стати серйозною перешкодою на шляху прогресу, джерелом серйозних соціальних, національних і політичних конфліктів.Відмічається, що саме в 90-х роках ХХ століттяУгорщина активно проводила інституціональні соціальні реформи й адаптувалася до соціальних реформ, які відповідали вимогам ЄС.

The policy of «soft power» of Hungary in Transcarpathia is systemic and purposeful. The main objectives of the «soft» influence of Budapest are: creating an attractive image of Hungary, strengthening the unity of the Hungarian nation, providing autonomy to Transcarpathia, using the loyal population as an electorate to support the ruling party, forming a reserve of labor and intellectual resources, etc. The main subjects of the «soft power» of Budapest are: public authorities (government and parliament) of Hungary, Hungarian diplomatic (consular) institutions, state and non-state funds, public organizations and parties, Hungarian educational institutions. The object of the «soft» policy of Hungary is the Hungarian-speaking and Ukrainian-speaking population of Transcarpathia. The main directions of Hungary's «soft power» are: the dissemination of Hungarian citizenship, humanitarian (educational and cultural), economic (financial support), information (the dissemination of certain ideas and views). The result of the «soft power» of Budapest is the creation of the identity of the neighboring state in the separate region of Ukraine. Under certain foreign policy circumstances, this can have destructive consequences for our state. ; Політика «м'якої сили» Угорщини на Закарпатті носить системний характер та охоплює різні сфери впливу. Головним суб'єктом «м'якого» впливу сусідньої держави є її уряд та парламент, а об'єктами – угорськомовне та україномовне населення краю. Застосування Будапештом «м'якої сили» призводить до створення в окремому регіоні України ідентичності сусідньої держави, що за певних зовнішньополітичних обставин може спричинити деструктивні для нашої країни наслідки.

The policy of «soft power» of Hungary in Transcarpathia is systemic and purposeful. The main objectives of the «soft» influence of Budapest are: creating an attractive image of Hungary, strengthening the unity of the Hungarian nation, providing autonomy to Transcarpathia, using the loyal population as an electorate to support the ruling party, forming a reserve of labor and intellectual resources, etc. The main subjects of the «soft power» of Budapest are: public authorities (government and parliament) of Hungary, Hungarian diplomatic (consular) institutions, state and non-state funds, public organizations and parties, Hungarian educational institutions. The object of the «soft» policy of Hungary is the Hungarian-speaking and Ukrainian-speaking population of Transcarpathia. The main directions of Hungary's «soft power» are: the dissemination of Hungarian citizenship, humanitarian (educational and cultural), economic (financial support), information (the dissemination of certain ideas and views). The result of the «soft power» of Budapest is the creation of the identity of the neighboring state in the separate region of Ukraine. Under certain foreign policy circumstances, this can have destructive consequences for our state.This problem has not yet been the subject of a separate scientific research in domestic science, although some of its aspects were considered in the media. Therefore, on the basis of theoretical approaches within the framework of the concept of soft power, the aims, directions and peculiarities of Hungary's use of "soft" effects in the Transcarpathian region are investigated. ; Політика «м'якої сили» Угорщини на Закарпатті носить системний характер та охоплює різні сфери впливу. Головним суб'єктом «м'якого» впливу сусідньої держави є її уряд та парламент, а об'єктами – угорськомовне та україномовне населення краю. Застосування Будапештом «м'якої сили» призводить до створення в окремому регіоні України ідентичності сусідньої держави, що за певних зовнішньополітичних обставин може спричинити деструктивні для нашої країни наслідки.Широке використання «м'яких» методів у зовнішній політиці, які вимагають значних фінансових витрат, характерне перш за все для високорозвинених та впливових держав Західної Європи та Північної Америки. Менші країни в силу обмеженості своїх ресурсів не здатні ефективно застосовувати «м'яку силу» у значних масштабах, тому використання ними останньої, як правило, обмежується певним невеликим регіоном.Проблема застосування «м'якої сили» Угорщини на Закарпатті ще не була об'єктом окремого наукового дослідження у вітчизняній науці, хоча її аспекти розглядалися у засобах масової інформації. Тому на основі теоретичних підходів у рамках концепції «м'якої сили» досліджуються цілі, напрями та особливості використання Угорщиною засобів «м'якого» впливу на території краю.

The policy of «soft power» of Hungary in Transcarpathia is systemic and purposeful. The main objectives of the «soft» influence of Budapest are: creating an attractive image of Hungary, strengthening the unity of the Hungarian nation, providing autonomy to Transcarpathia, using the loyal population as an electorate to support the ruling party, forming a reserve of labor and intellectual resources, etc. The main subjects of the «soft power» of Budapest are: public authorities (government and parliament) of Hungary, Hungarian diplomatic (consular) institutions, state and non-state funds, public organizations and parties, Hungarian educational institutions. The object of the «soft» policy of Hungary is the Hungarian-speaking and Ukrainian-speaking population of Transcarpathia. The main directions of Hungary's «soft power» are: the dissemination of Hungarian citizenship, humanitarian (educational and cultural), economic (financial support), information (the dissemination of certain ideas and views). The result of the «soft power» of Budapest is the creation of the identity of the neighboring state in the separate region of Ukraine. Under certain foreign policy circumstances, this can have destructive consequences for our state.This problem has not yet been the subject of a separate scientific research in domestic science, although some of its aspects were considered in the media. Therefore, on the basis of theoretical approaches within the framework of the concept of soft power, the aims, directions and peculiarities of Hungary's use of "soft" effects in the Transcarpathian region are investigated. ; Політика «м'якої сили» Угорщини на Закарпатті носить системний характер та охоплює різні сфери впливу. Головним суб'єктом «м'якого» впливу сусідньої держави є її уряд та парламент, а об'єктами – угорськомовне та україномовне населення краю. Застосування Будапештом «м'якої сили» призводить до створення в окремому регіоні України ідентичності сусідньої держави, що за певних зовнішньополітичних обставин може спричинити деструктивні для нашої країни наслідки.Широке використання «м'яких» методів у зовнішній політиці, які вимагають значних фінансових витрат, характерне перш за все для високорозвинених та впливових держав Західної Європи та Північної Америки. Менші країни в силу обмеженості своїх ресурсів не здатні ефективно застосовувати «м'яку силу» у значних масштабах, тому використання ними останньої, як правило, обмежується певним невеликим регіоном.Проблема застосування «м'якої сили» Угорщини на Закарпатті ще не була об'єктом окремого наукового дослідження у вітчизняній науці, хоча її аспекти розглядалися у засобах масової інформації. Тому на основі теоретичних підходів у рамках концепції «м'якої сили» досліджуються цілі, напрями та особливості використання Угорщиною засобів «м'якого» впливу на території краю.