Suchergebnisse

Solving problems with the state budget deficit and the balance of payments deficit is an important task for Ukraine. In both of these tasks, Ukraine uses international loans, the placement of external government bonds and domestic government bonds. The purpose of the study is to determine the impact of IMF loans on economic growth in Ukraine. In order to determine the impact on the economic growth of IMF financing, a model has been developed whereby GDP is a function of: government debt, national gold and foreign exchange reserves, and IMF loans. The results showed that the amount of public debt, the amount of national gold and foreign exchange reserves and the IMF loans are statistically significant. IMF loans are expected to have a negative impact on economic growth: a 1% increase in loans leads to a 1.07% decrease in GDP. IMF loans are not intended to stimulate economic growth, their purpose is to solve the balance of payments deficit. On the other hand, IMF loans can have a positive impact on economic growth through two other channels. The first channel is a fact of cooperation with the IMF, which signals to other creditors and international investors the predictability of economic policy in the country. This can help attract investment from abroad. The second channel – IMF loans, reducing the balance of payments deficit and reducing the burden on central bank reserves, that could accelerate the economic recovery phase in future periods. The presented study has several limitations. The time series of observations consists of 17 observations (annual observations since 2002). As a result, the sample size is quite small. Data on NBU gold and foreign exchange reserves up to 2002 are not available in NBU open sources. In addition, data on borrowings from the IMF have been used in aggregate form, that is, the total amount of borrowings. Future research plans to highlight IMF loan origination periods and investigate their impact on GDP as an individual event. Also, to improve the accuracy of calculations, it has ...

Solving problems with the state budget deficit and the balance of payments deficit is an important task for Ukraine. In both of these tasks, Ukraine uses international loans, the placement of external government bonds and domestic government bonds. The purpose of the study is to determine the impact of IMF loans on economic growth in Ukraine. In order to determine the impact on the economic growth of IMF financing, a model has been developed whereby GDP is a function of: government debt, national gold and foreign exchange reserves, and IMF loans. The results showed that the amount of public debt, the amount of national gold and foreign exchange reserves and the IMF loans are statistically significant. IMF loans are expected to have a negative impact on economic growth: a 1% increase in loans leads to a 1.07% decrease in GDP. IMF loans are not intended to stimulate economic growth, their purpose is to solve the balance of payments deficit. On the other hand, IMF loans can have a positive impact on economic growth through two other channels. The first channel is a fact of cooperation with the IMF, which signals to other creditors and international investors the predictability of economic policy in the country. This can help attract investment from abroad. The second channel – IMF loans, reducing the balance of payments deficit and reducing the burden on central bank reserves, that could accelerate the economic recovery phase in future periods. The presented study has several limitations. The time series of observations consists of 17 observations (annual observations since 2002). As a result, the sample size is quite small. Data on NBU gold and foreign exchange reserves up to 2002 are not available in NBU open sources. In addition, data on borrowings from the IMF have been used in aggregate form, that is, the total amount of borrowings. Future research plans to highlight IMF loan origination periods and investigate their impact on GDP as an individual event. Also, to improve the accuracy of calculations, it has been planned to use quarterly data, not annual, which will increase the number of observations in the sample. ; Важной задачей Украины является решение проблем с дефицитом государственного бюджета и дефицитом платежного баланса. В обеих этих задачах Украина использует международные кредиты, размещение облигаций внешнего государственного займа и облигаций внутреннего государственного займа. Целью исследования является определение влияния кредитов МВФ на экономический рост в Украине. Для того, чтобы определить, какое влияние имеет экономический рост финансирования от МВФ, была построена модель, при которой ВВП является функцией государственного долга, золото-валютных резервов НБУ и кредитов от МВФ. Полученные результаты свидетельствуют, что объем государственного долга, объем золото-валютных резервов НБУ и займы МВФ являются статистически значимыми при воздействии на ВВП Украины. Ожидаемо, что кредиты МВФ негативно влияют на экономический рост: увеличение объема кредитов на 1% приводит к уменьшению ВВП на 1,07%. Кредиты МВФ не призваны стимулировать экономический рост, их цель - решение проблем дефицита платежного баланса. С другой стороны, кредиты МВФ могут оказывать положительное влияние на экономический рост через два других канала. Первый канал - это факт сотрудничества с МВФ, дает сигнал другим кредиторам и международным инвесторам о прогнозируемости экономической политики в государстве. Это может способствовать привлечению инвестиций из-за рубежа. Второй канал - кредиты МВФ, уменьшая дефицит платежного баланса и уменьшая нагрузку на резервы центрального банка, могут в будущих периодах ускорить фазу экономического восстановления. Представленное исследование имеет ряд ограничений. Выборка наблюдений, представляет собой временные ряды, насчитывает 17 наблюдений (летние наблюдения начиная с 2002 года). В результате, объем выборки является весьма незначительным. Данные о золото-валютных резервах НБУ в период до 2002 года в открытых источниках НБУ не доступны. Кроме того, данные о привлеченные кредиты от МВФ были использованы в агрегированном виде, то есть общей сумме привлеченных кредитов. В будущих исследованиях планируется выделить периоды привлечения кредитов МВФ и исследовать их влияние на ВВП, как каждого отдельного события. Также, для повышения точности расчетов, планируется использование не годовых, а квартальных данных, что повысит количество наблюдений в выборке. ; Важливим завданням України є вирішення проблем з дефіцитом державного бюджету та дефіцитом платіжного балансу. В обох цих завдання Україна використовує міжнародні кредити, розміщення облігацій зовнішньої державної позики та облігацій внутрішньої державної позики. Метою дослідження є визначення впливу кредитів МВФ на економічне зростання в Україні. Для того, щоб визначити, який вплив має на економічне зростання фінансування від МВФ, було побудовано модель, за якої ВВП є функцією державного боргу, золото- валютних резервів НБУ та кредитів від МВФ. Отримані результати свідчать, що обсяг державного боргу, обсяг золото-валютних резервів НБУ та позики МВФ є статистично значимими при впливі на ВВП України. Очікувано, що кредити МВФ негативно впливають на економічне зростання: збільшення обсягу кредитів на 1% призводить до зменшення ВВП на 1,07%. Кредити МВФ не покликані стимулювати економічне зростання, їх мета – вирішення проблем дефіциту платіжного балансу. З іншого боку, кредити МВФ можуть здійснювати позитивний вплив на економічне зростання через два інших канали. Перший канал – це факт співпраці з МВФ, що дає сигнал іншим кредиторам та міжнародним інвесторам про прогнозованість економічної політики в державі. Це може сприяти залученню інвестицій з-за кордону. Другий канал – кредити МВФ, зменшуючи дефіцит платіжного балансу та зменшуючи навантаження на резерви центрального банку, можуть в майбутніх періодах пришвидшити фазу економічного відновлення. Представлене дослідження має ряд обмежень. Вибірка спостережень, що представляє собою часові ряди, налічує 17 спостережень (річні спостереження починаючи з 2002 року). Внаслідок цього, обсяг вибірки є досить незначним. Дані про золото-валютні резерви НБУ у період до 2002 року у відкритих джерелах НБУ не доступні. Крім того, дані про залучені кредити від МВФ були використані в агрегованому вигляді, тобто загальною сумою залучених кредитів. В майбутніх дослідженнях планується виокремити періоди залучення кредитів МВФ і дослідити їх вплив на ВВП, як кожної окремої події. Також, для підвищення точності розрахунків, планується використання не річних, а квартальних даних, що підвищить кількість спостережень у вибірці.

Solving problems with the state budget deficit and the balance of payments deficit is an important task for Ukraine. In both of these tasks, Ukraine uses international loans, the placement of external government bonds and domestic government bonds. The purpose of the study is to determine the impact of IMF loans on economic growth in Ukraine. In order to determine the impact on the economic growth of IMF financing, a model has been developed whereby GDP is a function of: government debt, national gold and foreign exchange reserves, and IMF loans. The results showed that the amount of public debt, the amount of national gold and foreign exchange reserves and the IMF loans are statistically significant. IMF loans are expected to have a negative impact on economic growth: a 1% increase in loans leads to a 1.07% decrease in GDP. IMF loans are not intended to stimulate economic growth, their purpose is to solve the balance of payments deficit. On the other hand, IMF loans can have a positive impact on economic growth through two other channels. The first channel is a fact of cooperation with the IMF, which signals to other creditors and international investors the predictability of economic policy in the country. This can help attract investment from abroad. The second channel – IMF loans, reducing the balance of payments deficit and reducing the burden on central bank reserves, that could accelerate the economic recovery phase in future periods. The presented study has several limitations. The time series of observations consists of 17 observations (annual observations since 2002). As a result, the sample size is quite small. Data on NBU gold and foreign exchange reserves up to 2002 are not available in NBU open sources. In addition, data on borrowings from the IMF have been used in aggregate form, that is, the total amount of borrowings. Future research plans to highlight IMF loan origination periods and investigate their impact on GDP as an individual event. Also, to improve the accuracy of calculations, it has been planned to use quarterly data, not annual, which will increase the number of observations in the sample. ; Важной задачей Украины является решение проблем с дефицитом государственного бюджета и дефицитом платежного баланса. В обеих этих задачах Украина использует международные кредиты, размещение облигаций внешнего государственного займа и облигаций внутреннего государственного займа. Целью исследования является определение влияния кредитов МВФ на экономический рост в Украине. Для того, чтобы определить, какое влияние имеет экономический рост финансирования от МВФ, была построена модель, при которой ВВП является функцией государственного долга, золото-валютных резервов НБУ и кредитов от МВФ. Полученные результаты свидетельствуют, что объем государственного долга, объем золото-валютных резервов НБУ и займы МВФ являются статистически значимыми при воздействии на ВВП Украины. Ожидаемо, что кредиты МВФ негативно влияют на экономический рост: увеличение объема кредитов на 1% приводит к уменьшению ВВП на 1,07%. Кредиты МВФ не призваны стимулировать экономический рост, их цель - решение проблем дефицита платежного баланса. С другой стороны, кредиты МВФ могут оказывать положительное влияние на экономический рост через два других канала. Первый канал - это факт сотрудничества с МВФ, дает сигнал другим кредиторам и международным инвесторам о прогнозируемости экономической политики в государстве. Это может способствовать привлечению инвестиций из-за рубежа. Второй канал - кредиты МВФ, уменьшая дефицит платежного баланса и уменьшая нагрузку на резервы центрального банка, могут в будущих периодах ускорить фазу экономического восстановления. Представленное исследование имеет ряд ограничений. Выборка наблюдений, представляет собой временные ряды, насчитывает 17 наблюдений (летние наблюдения начиная с 2002 года). В результате, объем выборки является весьма незначительным. Данные о золото-валютных резервах НБУ в период до 2002 года в открытых источниках НБУ не доступны. Кроме того, данные о привлеченные кредиты от МВФ были использованы в агрегированном виде, то есть общей сумме привлеченных кредитов. В будущих исследованиях планируется выделить периоды привлечения кредитов МВФ и исследовать их влияние на ВВП, как каждого отдельного события. Также, для повышения точности расчетов, планируется использование не годовых, а квартальных данных, что повысит количество наблюдений в выборке. ; Важливим завданням України є вирішення проблем з дефіцитом державного бюджету та дефіцитом платіжного балансу. В обох цих завдання Україна використовує міжнародні кредити, розміщення облігацій зовнішньої державної позики та облігацій внутрішньої державної позики. Метою дослідження є визначення впливу кредитів МВФ на економічне зростання в Україні. Для того, щоб визначити, який вплив має на економічне зростання фінансування від МВФ, було побудовано модель, за якої ВВП є функцією державного боргу, золото- валютних резервів НБУ та кредитів від МВФ. Отримані результати свідчать, що обсяг державного боргу, обсяг золото-валютних резервів НБУ та позики МВФ є статистично значимими при впливі на ВВП України. Очікувано, що кредити МВФ негативно впливають на економічне зростання: збільшення обсягу кредитів на 1% призводить до зменшення ВВП на 1,07%. Кредити МВФ не покликані стимулювати економічне зростання, їх мета – вирішення проблем дефіциту платіжного балансу. З іншого боку, кредити МВФ можуть здійснювати позитивний вплив на економічне зростання через два інших канали. Перший канал – це факт співпраці з МВФ, що дає сигнал іншим кредиторам та міжнародним інвесторам про прогнозованість економічної політики в державі. Це може сприяти залученню інвестицій з-за кордону. Другий канал – кредити МВФ, зменшуючи дефіцит платіжного балансу та зменшуючи навантаження на резерви центрального банку, можуть в майбутніх періодах пришвидшити фазу економічного відновлення. Представлене дослідження має ряд обмежень. Вибірка спостережень, що представляє собою часові ряди, налічує 17 спостережень (річні спостереження починаючи з 2002 року). Внаслідок цього, обсяг вибірки є досить незначним. Дані про золото-валютні резерви НБУ у період до 2002 року у відкритих джерелах НБУ не доступні. Крім того, дані про залучені кредити від МВФ були використані в агрегованому вигляді, тобто загальною сумою залучених кредитів. В майбутніх дослідженнях планується виокремити періоди залучення кредитів МВФ і дослідити їх вплив на ВВП, як кожної окремої події. Також, для підвищення точності розрахунків, планується використання не річних, а квартальних даних, що підвищить кількість спостережень у вибірці.

The article is devoted to analysis of political and economic cooperation between Ukraine and the IMF during market economy transformation. The authors made critical analysis of the basic methodological approaches in economics to assessment the impact of the implementing IMF lending programs on the dynamics of key macroeconomic variables recipient countries, and the institutional stabilization support of unsteady economic systems. By applying econometric tools, the authors evaluated the efficiency of credit Ukraine's cooperation with the IMF, which made it possible to conclude that IMF loans had a positive impact on GDP and other macroeconomic indicators on the initial stages of this cooperation, but this impact was not traced in periods of repayment and reduce net transfer flows. This conclusion is generally consistent with the research of both domestic and foreign scientists about the negative impact of IMF loan programs on economic growth in most of the recipient countries. These programs can also induce weak negative impulses on democracy and the rule of law in these countries. It also analyzes some political and economic determinants and consequences of the program of reforms initiated by the IMF in 2015-2016 years, in particular: tariff policy – to increase gas prices for households and subsidy programs; reforming the monetary sector – measures to transition to a floating exchange rate and inflation targeting monetary regime; sanitation of the banking sector - implementation of the requirements of the IMF with regarding to the capitalization of commercial banks and their impact on the banking sector of Ukraine; of deregulation and privatization. The thesis was proved that the further deregulation and privatization is a prerequisite for reforming the national economy, but require substantial improvement of the legal framework that ensures transparency and democratic conditions for their implementation. Cooperation of Ukraine and the IMF requires scientific foundation, which provides a detailed analysis of the experience of cooperation, the development of new approaches to forming partnerships based on the national interests of Ukraine, objective assessment of economic efficiency of credit injections into the economy of Ukraine. Keywords: new global financial architecture, macroeconomic imbalances, net transfers IMF, capitalization of banks, deregulation, inflation targeting, floating exchange rate, external debt. ; Статтю присвячено політико-економічному аналізу співпраці України з МВФ в умовах ринкової трансформації економіки. Здійснено критич-ний аналіз основних методологічних підходів в економічній науці до оцінки впливу реалізації кредитних програм МВФ як на динаміку основ-них макроекономічних змінних країн-реципієнтів, так і на інституційне забезпечення стабілізації неусталених господарських систем. Застосувавши економетричний інструментарій, автори провели оцінку ефективності кредитної співпраці України із МВФ, що дало змогу зробити висновок про неоднозначні її наслідки − на початкових етапах цієї співпраці кредити МВФ позитивно впливали на динаміку ВВП та інші макропоказники, проте у періоди повернення кредиту і зменшення чистих трансферних потоків позитивний вплив не простежувався. Такий висновок в цілому узгоджується із результатами досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних учених про негативний вплив кредитних програм МВФ на економічне зростання більшості країн-реципієнтів. Ці програми одночасно можуть індукувати слабкі негативні імпульси на розвиток демократії та верховенство закону у цих країнах. У статті також проаналізовано окремі політико-економічні детермі-нанти та наслідки програмних реформ, ініційованих МВФ у 2015-2016 р., у сфері: тарифної політики щодо підвищення ціни на газ для населення та програми субсидування; реформування монетарного сектора − заходи, спрямовані на перехід до плаваючого валютного курсу та монетарного режиму інфляційного таргетування; оздо-ровлення банківського сектору − реалізації вимог МВФ щодо докапі-талізації комерційних банків та їх впливи на стан банківського сектору України; проведення дерегуляції економіки та приватизації. Обґрунтовано тезу про те, що подальша дерегуляція та приватизація є необхідною умовою реформування вітчизняної економіки, однак вимагає суттєвого удосконалення законодавчої бази, яка забезпечить прозорість та демократичність умов їх реалізації. Співробітництво України з МВФ вимагає наукового забезпечення, яке передбачає ґрунтовний аналіз досвіду співпраці,напрацювання нових підходів до формування партнерських відносин, що базуються на врахуванні національних інтересів України, об`єктивну оцінку еконо-мічної ефективності вливання кредитних ресурсів в економіку України.Ключові слова: нова глобальна фінансова архітектура, макроеконо-мічний дисбаланс, чистий трансфер МВФ, докапіталізація банків, дерегуляція економіки, таргетування інфляції, плаваючий валютний курс, зовнішній борг.

The purpose of the article is to consider of IFIs conditionality as a mean of external influence in contemporary international relations by analysis of formation and development of this instrument in the World Bank and the IMF policies. Relevance of the research is due to conditionality role, which is an instrument of external influence of IFI, military-political alliances, and integration associations in contemporary international relations. The study used scientific works of foreign scientists and documents and analytical materials of the IMF.Conditionality as an instrument of influence in international relations formed and evolved in the process of the IFIs (World Bank, IMF) performance, which were created after the Second World War. The key periods of conditionality evolution are 1944–1979, 1980–2002, and since 2003 and currently, during which the instrument has undergone some qualitative and quantitative changes. In 1979 the IMF Executive Committee approved the conditionality guidelines that were revised in 2002. However, conditionality is not clearly defined in the provisions of the Articles of Agreement or any IMF decisions. Fund rather loosely interprets its content according to Article V of the Articles of Agreement, which determines the conditions governing use of general resources of the IMF. Over time, this legal uncertainty of the conditionality has led to a significant increase in the number and nature of the IMF's conditions.Critiques of MFIs conditionality generally apply to such problems: poor performance and effectiveness, weakness and instability of externally initiated reforms, proliferation of conditions, and infringement of national sovereignty of borrowing countries. Although the IMF conditions mostly are based on best practices and theoretical findings, they often do not take into account political, social, cultural, and environmental features and limitations.Further development of conditionality, its transformation into an efficient and effective tool of external influence, goes on within EU enlargement policy. Adoption of the Copenhagen accession criteria allows EU an unprecedented opportunity to exert influence over the candidate and potential candidate countries, which led to outstanding transformations in post-communist space. Considering the above, an important research objective is to study the phenomenon of conditionality, in particular EU conditionality, forecasting trends for its further development, including taking into account changes in both global and European political landscapes ; Обусловленность играет заметную роль в современных международных отношениях, поскольку является инструментом внешнего влияния международных финансовых организаций (МФО), военно политических блоков и интеграционных объединений. Под влиянием обусловленности государства берут на себя политические обязательства по проведению определенных реформ и/или действиям в заданном направлении. В качестве инструмента влияния обусловленность сформировалась и эволюционировала в процессе деятельности, созданных в послевоенное время МФО (Всемирный банк, Международный валютный фонд). В течение своего развития обусловленность МФО претерпела как количественные, так и качественные изменения, однако до сих пор она не имеет четкого определения в положениях учредительных документов или решениях МВФ. Со временем, правовая неопределенность обусловленности привела к существенному росту количества и изменению характера условий МВФ. Дальнейшее развитие обусловленности, превращение ее в эффективный и действенный инструмент влияния в международных отношениях, происходит в рамках политики расширения ЕС. ; Обумовленість відіграє помітну роль в сучасних міжнародних відносинах, оскільки є інструментом зовнішнього впливу міжнародних фінансових організацій (МФО), військово-політичних блоків та інтеграційних об'єднань. Під впливом обумовленості держави беруть на себе політичні зобов'язання щодо проведення певних реформ та/або дій у визначеному напрямі. Як інструмент впливу обумовленість сформувалась й еволюціонувала в процесі діяльності, створених в повоєнний час МФО (Світовий банк, Міжнародний валютний фонд). Впродовж свого розвитку обумовленість МФО зазнала як кількісних, так і якісних змін, однак й дотепер вона не має чіткого визначення в положеннях установчих документів або в рішеннях МВФ. З часом, правова невизначеність обумовленості привела до істотного зростання кількості та зміни характеру умов МВФ. Подальший розвиток обумовленості, перетворення її на ефективний та дієвий інструмент впливу в міжнародних відносинах, відбувається у межах політики розширення ЄС.

Ensuring sustainable economic development of Ukraine is impossible without the use of external government loans, which form the external public debt. Ukraine, despite only twenty years of international credit relations, is an active participant involvement of the official external financing. So the government actively used the resources of the international credit market, in particular the IMF loan programs. In the article the statistics of public debt as of July 31, 2014. Analysis of the performance evaluation of the external debt of Ukraine according to the procedure of the World Bank has shown a number of systemic failures in the management of external debt. ; Обеспечение стабильного экономического развития Украины невозможно без использования механизма внешних государственных кредитов, которые и формируют внешний государственный долг. Украина, несмотря на только двадцатилетний срок развития международных кредитных отношений, является активным участником привлечения официального внешнего финансирования. Так правительством активно используются ресурсы международного рынка кредитов, в частности кредитных программ МВФ. В статье систематизированы статистические данные государственного долга по состоянию на 31 июля 2014 года. Анализ показателей оценки внешнего долга Украины по методике Всемирного банка показал ряд системных просчетов в управлении внешним долгом. ; Забезпечення сталого економічного розвитку України неможливе без застосування механізму зовнішніх державних запозичень, які і спричиняють виникнення зовнішнього державного боргу. Україна, незважаючи на лише двадцятирічний період розвитку міжнародних кредитних відносин, є активним учасником залучення офіційного зовнішнього фінансування. Так урядом активно застосовуються ресурси міжнародного ринку позичкових капіталів, зокрема кредитні програми МФО. У поданій статті систематизовано дані по державному боргу станом на 31 липня 2014 року. Аналіз показників оцінки зовнішнього боргу України за методикою Всесвітнього банку показав ряд системних прорахунків в управлінні зовнішнім боргом.

The article deals with the issue of international loans to Ukraine, first of all, the IMF and World Bank loans. The economic analysis of the reasons which force international financial organizations to cooperate with the countries that have the lowest credit rating, including Ukraine, has been conducted in this article. The article considers the main macroeconomic errors of country leaders during the war and search of effective ways of revival of production and improvements in employment of population. To exit from the economic crisis has: to stop the process of obtaining loans IMF and World Bank until the full implementation of its external debt obligations; develop a mechanism to attract the domestic currency resources; develop a program to stimulate the national production of goods and services, drastically reduce government spending on the system of governance; at the state level, create a program for the protection of foreign investments and property rights, including intellectual property from illegal encroachments themselves as public authorities. ; В статье рассмотрен вопрос предоставления Украине международных кредитов, в первую очередь, МВФ и Всемирного банка. Проведенный экономический анализ причин, которые заставляют международные финансово - кредитные организации сотрудничать со странами, которые имеют низкий кредитный рейтинг, к которым относится и Украина. Рассмотрены основные макроэкономические ошибки руководства государства в условиях ведения военных действий и поиска эффективных путей возрождения производства и положительных сдвигов в сфере занятости населения. Для выхода из экономического кризиса предлагается: прекратить процесс получения кредитов МВФ и Всемирного банка до момента полного выполнения своих долговых внешних обязательств; разработать механизм привлечения внутренних валютных ресурсов; разработать программу стимулирования национального производства товаров и услуг, радикально сократить государственные расходы на систему управления государством; на уровне государства, создать программу защиты иностранных инвестиций и прав собственности, в т.ч. на интеллектуальную собственность от незаконных посягательств самих же государственных органов ; У статті розглянуто питання надання Україні міжнародних кредитів, у першу чергу, МВФ та Світового банку. Проведений економічний аналіз причин, які примушують міжнародні фінансово-кредитні організації співпрацювати із країнами, що мають найнижчий кредитний рейтинг, до яких належить і Україна. Розглянуто основні макроекономічні помилки керівництва держави в умовах ведення військових дій та пошуку ефективних шляхів відродження виробництва та позитивних зрушень у сфері зайнятості населення. Для виходу з економічної кризи пропонується: припинити процес отримання кредитів МВФ та Світового банку до моменту повного виконання своїх боргових зовнішніх зобов'язань; розробити механізм залучення внутрішніх валютних ресурсів; розробити програму стимулювання національного виробництва товарів та послуг, радикально скоротити державні витрати на систему управління державою; на рівні держави, започаткувати програму захисту закордонних інвестицій та прав власності, в т.ч. на інтелектуальну власність від незаконних посягань самих же державних органів

The principles of forming the main directions of policy in the sphere of public debt, aimed at reducing debt risks in the medium term, are considered. The influence of macroeconomic factors on the formation of administrative decisions in the debt sphere is determined and the consequences of measures implemented to support the banking sector in the conditions of the global economic crisis are analyzed. A forecast model has been formed, which provides an assessment of policy changes in the area of public debt under different scenarios ofUkraine's economic development in the medium-term perspective.In order to increase the effectiveness of measures to reduce debt risk, considerable attention should be paid to the formation of an automated system that provides the process of managing the public debt with the necessary statistical data. At the same time, such a system should regularly undergo an external audit, and the organization of the formation and dissemination of reporting is constantly improved. Legal norms in the debt area should ensure the regular publication of data on the state debt, as well as the results of public administration in this area. Public risk assessment is of great importance for strengthening trust not only for the state debt policy, but also for the public finance system as a whole.It is also important in this direction to establish an exchange of information between the Ministry of Finance ofUkraineand the National Bank ofUkraine. Such cooperation will promote the necessary coordination during the formation of financial and monetary policy inUkraine. Although such tasks are defined in a number of normative acts ofUkraine, these goals are not realized in practical terms.Another area of reduction of public debt risks is the establishment of a permanent dialogue between the Ministry of Finance ofUkraineand national and foreign investors. This dialogue is needed to inform about the characteristics of the country's debt portfolio and to get information about the benefits and expectations of investors. Debt managers should try to provide investors with information on borrowing transactions, methods for calculating government debt, interest rate and refinancing risk, maturity structure, derivative instruments, and government guarantees.Central level bodies should be organized in order to assess the impact of the risks associated with contingent liabilities. Such an assessment can be an integral part of the medium-term public debt management strategy, which is developed annually by the Ministry of Finance and approved by the government.Contingencies represent potential financial requirements for the government, which may become real requirements in certain circumstances. This primarily concerns financial support measures, state-owned enterprises or other public administration bodies. Other commitments, such as the support of pension funds, should also be taken into account. Deposit Guarantee Funds for individuals, etc. Experience has shown that these contingent liabilities can be very large, especially when they involve recapitalization of the banking system.In order to minimize costs and risks in the medium to long term, the finance ministry and the government as a whole should take adequate measures to create an efficient government securities market. Such a market will help form a mechanism for financing the state budget without relying on the central bank. In addition, by expanding the capacity and liquidity of the government securities market, the Ministry of Finance, together with the National Bank and public oversight bodies and market participants, can reduce the cost of debt servicing in the medium and long term by reducing the premium for liquidity. ; В статье рассматриваются основы формирования основных направлений политики в сфере государственного долга, направленных на уменьшение долговых рисков в среднесрочной перспективе. Определено влияние макроэкономических факторов на формирование управленческих решений в долговой сфере и проанализированы последствия мер, вводимых для поддержки банковского сектора в условиях глобального экономического кризиса. Сформирована прогнозная модель, с помощью которой представлена оценка изменений политики в сфере государственного долга по различным сценариям развития экономики Украины в среднесрочной перспективе. ; У статті розглядаються засади формування основних напрямів політики у сфері державного боргу, спрямованих на зменшення боргових ризиків у середньостроковій перспективі. Визначено вплив макроекономічних чинників на формування управлінських рішень у борговій сфері та проаналізовано наслідки заходів, що впроваджуються для підтримки банківського сектора в умовах глобальної економічної кризи. Сформовано прогнозну модель, за допомогою якої представлено оцінку змін політики у сфері державного боргу за різними сценаріями розвитку економіки України в середньостроковій перспективі.

Annotation: The present paper aims at defining the concept of economic sovereignty in the framework of processes of State-building, with particular regard to the regulation of foreign direct investments (FDIs). Firstly, it addresses the definition of the concept of «economic sovereignty» and its development, with particular regard to countries facing processes of economic reconstructions (like post-conflict and transitional situations). In this respect, attention will be devoted to the concept of «conditionality», as first developed by the International Monetary Fund (IMF) within its supporting programs and then used by the European Union (EU) for its enlargement policy.The analysis will focus on the Western Balkans and in particular to Kosovo: the Kosovo case study sums up various aspects of external influences on a country's governance. Taking into account the role of EU conditionality in the exercise of the economic sovereignty of Kosovo, the main question to be answered is whether there is an 'erosion' of economic sovereignty or simply a reconfiguration of the relationship between national economic policies and EU policies, with particular regard to the definition of a domestic legal framework for investment protection.Key words: Economic sovereignty, state-building, post-conflict reconstruction, economic reconstruction, investment protection, economic conditionality, globalization, Kosovo, EU Stabilisation and Association Process, EULEX mission.

Annotation: The present paper aims at defining the concept of economic sovereignty in the framework of processes of State-building, with particular regard to the regulation of foreign direct investments (FDIs). Firstly, it addresses the definition of the concept of «economic sovereignty» and its development, with particular regard to countries facing processes of economic reconstructions (like post-conflict and transitional situations). In this respect, attention will be devoted to the concept of «conditionality», as first developed by the International Monetary Fund (IMF) within its supporting programs and then used by the European Union (EU) for its enlargement policy.The analysis will focus on the Western Balkans and in particular to Kosovo: the Kosovo case study sums up various aspects of external influences on a country's governance. Taking into account the role of EU conditionality in the exercise of the economic sovereignty of Kosovo, the main question to be answered is whether there is an 'erosion' of economic sovereignty or simply a reconfiguration of the relationship between national economic policies and EU policies, with particular regard to the definition of a domestic legal framework for investment protection.Key words: Economic sovereignty, state-building, post-conflict reconstruction, economic reconstruction, investment protection, economic conditionality, globalization, Kosovo, EU Stabilisation and Association Process, EULEX mission.

The article is devoted to the study of the main features of liberalization of foreign exchange regulation in different countries. The theoretical approaches to the definition of foreign exchange regulation by foreign scientists have been investigated. The evolution of the foreign exchange regulation mechanism has been analyzed. The current trends of foreign exchange market liberalization of the International Monetary Fund`s members have been detected. The present exchange rate arrangements according to the IMF de-jure classification, which is used by governments in different countries for implementing monetary policy, have been investigated. The key factors of the foreign exchange liberalization in countries with high and low level of market openness have been identified and characterized. The decisive factors of success or failure in conducting the foreign exchange liberalization have been researched. ; Стаття присвячена дослідженню особливостей проведення лібералізації валютного регулювання у різних країнах світу. Розглянуто теоретичні підходи до визначення сутності регулювання валютних операцій іноземними вченими. Проведено історичний аналіз еволюції механізму регулювання міжнародних валютних відносин. Проаналізовано сучасні тенденції лібералізації валютних ринків країн-членів Міжнародного валютного фонду. Досліджено діючі режими валютних курсів за де-юре класифікацією МВФ, що використовують уряди країн для здійснення монетарної політики. Ідентифіковано та охарактеризовано ключові моменти проведення лібералізації валютного регулювання у країнах з високим та низьким рівнем відкритості ринків. Виявлено вирішальні фактори успіху або провалу при проведенні лібералізації механізму регулювання валютних операцій.

The first wave of researches on democratic transition appeared during the Cold War, which were too ideological and over-optimistic about the victory of capitalism over its ideological adversary – communism. Till the beginning of 1990-s the researchers had a great confidence, that democracy and market economy can be crafted following the certain set of rules. But some setbacks in democratic transitions force to pay more attention to the causes of their initiations and their impact on further development of democratic institutions.Despite of plenty approaches to definition of the democratic transformation drivers, they can be divided into five groups: social, economic, personal (elitists), international and institutional. The social approach uses such terms as civil political culture, civil values (R. Patnam), social capital, trust and cooperation, which promote the democratic practice in society. But some empirical studies proved that democratic transformation can occur in conditions, when civil values are less common. Early arguments that Islam can not be combined with democratic institutions were contradicted by the recent Arab revolutions (see, for example, L. Diamond). S. Lipset was the first, who pointed out the relations between the level of economic development and stability of democratic institutions. The later researches mentioned the importance of the middle classes, economic disparity, availability of natural resources and so on. The role of the agreement between new and old politicians, especially on the early stages of transformation, is examined in the context of elitist approach. The international factors are presented by foreign countries and international organizations (EU, NATO, World Bank, IMF). The institutionalists are convinced that election system, political parties, parliament, constitution agreements are the key to successful democratization. ; The first wave of researches on democratic transition appeared during the Cold War, which were too ideological and over-optimistic about the victory of capitalism over its ideological adversary – communism. Till the beginning of 1990-s the researchers had a great confidence, that democracy and market economy can be crafted following the certain set of rules. But some setbacks in democratic transitions force to pay more attention to the causes of their initiations and their impact on further development of democratic institutions.Despite of plenty approaches to definition of the democratic transformation drivers, they can be divided into five groups: social, economic, personal (elitists), international and institutional. The social approach uses such terms as civil political culture, civil values (R. Patnam), social capital, trust and cooperation, which promote the democratic practice in society. But some empirical studies proved that democratic transformation can occur in conditions, when civil values are less common. Early arguments that Islam can not be combined with democratic institutions were contradicted by the recent Arab revolutions (see, for example, L. Diamond). S. Lipset was the first, who pointed out the relations between the level of economic development and stability of democratic institutions. The later researches mentioned the importance of the middle classes, economic disparity, availability of natural resources and so on. The role of the agreement between new and old politicians, especially on the early stages of transformation, is examined in the context of elitist approach. The international factors are presented by foreign countries and international organizations (EU, NATO, World Bank, IMF). The institutionalists are convinced that election system, political parties, parliament, constitution agreements are the key to successful democratization.

The first wave of researches on democratic transition appeared during the Cold War, which were too ideological and over-optimistic about the victory of capitalism over its ideological adversary – communism. Till the beginning of 1990-s the researchers had a great confidence, that democracy and market economy can be crafted following the certain set of rules. But some setbacks in democratic transitions force to pay more attention to the causes of their initiations and their impact on further development of democratic institutions.Despite of plenty approaches to definition of the democratic transformation drivers, they can be divided into five groups: social, economic, personal (elitists), international and institutional. The social approach uses such terms as civil political culture, civil values (R. Patnam), social capital, trust and cooperation, which promote the democratic practice in society. But some empirical studies proved that democratic transformation can occur in conditions, when civil values are less common. Early arguments that Islam can not be combined with democratic institutions were contradicted by the recent Arab revolutions (see, for example, L. Diamond). S. Lipset was the first, who pointed out the relations between the level of economic development and stability of democratic institutions. The later researches mentioned the importance of the middle classes, economic disparity, availability of natural resources and so on. The role of the agreement between new and old politicians, especially on the early stages of transformation, is examined in the context of elitist approach. The international factors are presented by foreign countries and international organizations (EU, NATO, World Bank, IMF). The institutionalists are convinced that election system, political parties, parliament, constitution agreements are the key to successful democratization. ; The first wave of researches on democratic transition appeared during the Cold War, which were too ideological and over-optimistic about the victory of capitalism over its ideological adversary – communism. Till the beginning of 1990-s the researchers had a great confidence, that democracy and market economy can be crafted following the certain set of rules. But some setbacks in democratic transitions force to pay more attention to the causes of their initiations and their impact on further development of democratic institutions.Despite of plenty approaches to definition of the democratic transformation drivers, they can be divided into five groups: social, economic, personal (elitists), international and institutional. The social approach uses such terms as civil political culture, civil values (R. Patnam), social capital, trust and cooperation, which promote the democratic practice in society. But some empirical studies proved that democratic transformation can occur in conditions, when civil values are less common. Early arguments that Islam can not be combined with democratic institutions were contradicted by the recent Arab revolutions (see, for example, L. Diamond). S. Lipset was the first, who pointed out the relations between the level of economic development and stability of democratic institutions. The later researches mentioned the importance of the middle classes, economic disparity, availability of natural resources and so on. The role of the agreement between new and old politicians, especially on the early stages of transformation, is examined in the context of elitist approach. The international factors are presented by foreign countries and international organizations (EU, NATO, World Bank, IMF). The institutionalists are convinced that election system, political parties, parliament, constitution agreements are the key to successful democratization.

Ways to prevent the deepening economic crisis and overcome the negative economic consequences in Ukraine in connection with the coronavirus pandemic and the introduction of quarantine have been identified. In modern economic conditions, the strategic direction of the state's influence on the economy is the use of anti-crisis regulation of the economy. Anti-crisis economic policy of the state can be defined as a set of measures of organizational, legal, institutional, economic nature, aimed at regulating fluctuations in economic activity in society during the crisis, stabilizing and smoothing the negative impact of the crisis, reducing its destructive effects and taking preventive measures economic growth in order to prevent overheating of the economy. The principles of state anti-crisis management are studied. Expert opinions on the crisis situation in the economy and what priority decisions of the government should be taken to reduce the negative impact of quarantine measures are analyzed. It is determined that the termination of work with the IMF is the biggest current threat to the Ukrainian economy and financial system, because without IMF money, Ukraine will not be able to meet its debt obligations using the forces of the state budget only, and the peak of loan payments falls on the next three years. Such cooperation is also useful in terms of Ukraine's investment attractiveness. Investors and Western lenders consider it possible to work with the country if it is trusted by the International Monetary Fund. Urgent measures to reduce the risks associated with measures to prevent the spread of COVID-19, developed by the National Institute for Strategic Studies, have been investigated and presented. Opportunities for activation of certain sectors of the Ukrainian economy in modern conditions have been identified. It is determined that Ukraine needs to intensively develop domestic demand for Ukrainian products, support the real sector of the economy, prevent destabilization in the financial and foreign exchange markets. The thesis is substantiated that overcoming the crisis and further development depend on the efficiency of public administration. ; Визначено шляхи недопущення поглиблення економічної кризи та подолання негативних економічних наслідків в Україні у зв'язку з пандемією коронавірусу та запровадження карантину. В сучасних умовах економіки стратегічним напрямком впливу держави на економіку є застосування антикризового регулювання економіки. Антикризову економічну політику держави можна визначити як комплекс заходів організаційно правового, інституціонального, економічного характеру впливу, спрямованих на регулювання коливань економічної активності у суспільстві в періоди передкризового стану, стабілізацію та згладжування негативного впливу кризи, зменшення її руйнівних наслідків, а також вжиття превентивних заходів у періоди економічного зростання з метою запобігання перегріву економіки. Досліджено принципи державного антикризового управління. Проаналізовано експертні думки щодо кризової ситуації в економіці та які першочергові рішення уряду повинні бути прийняті для зменшення негативного впливу карантинних заходів. Визначено, що можливе припинення роботи з МВФ найбільшою нинішньою загрозою для української економіки та фінансової системи, бо без грошей МВФ, силами одного лише державного бюджету Україна не зможе виконати свої боргові зобов'язання, причому пік виплат за кредитами припадає на найближчі три роки. Корисною є така співпраця і з точки зору інвестиційної привабливості України. Інвестори та західні кредитори вважають за можливе працювати з країною, якщо їй довіряє Міжнародний валютний фонд. Досліджено та представлено невідкладні заходи щодо зниження ризиків, пов'язаних із заходами щодо запобігання поширенню COVID-19, які було розроблено Національним інститутом стратегічних досліджень. Визначено можливості для активізації певних секторів економіки України в сучасних умовах. Визначено, що Україні необхідно інтенсивно розвивати внутрішній попит на продукцію українського виробництва, підтримувати реальний сектор економіки, не допускати дестабілізації на фінансовому та валютному ринках. Обгрунтовано тезу про те, що подолання кризи та подальший розвиток залежать від ефективності державного управління.

Ways to prevent the deepening economic crisis and overcome the negative economic consequences in Ukraine in connection with the coronavirus pandemic and the introduction of quarantine have been identified. In modern economic conditions, the strategic direction of the state's influence on the economy is the use of anti-crisis regulation of the economy. Anti-crisis economic policy of the state can be defined as a set of measures of organizational, legal, institutional, economic nature, aimed at regulating fluctuations in economic activity in society during the crisis, stabilizing and smoothing the negative impact of the crisis, reducing its destructive effects and taking preventive measures economic growth in order to prevent overheating of the economy. The principles of state anti-crisis management are studied. Expert opinions on the crisis situation in the economy and what priority decisions of the government should be taken to reduce the negative impact of quarantine measures are analyzed. It is determined that the termination of work with the IMF is the biggest current threat to the Ukrainian economy and financial system, because without IMF money, Ukraine will not be able to meet its debt obligations using the forces of the state budget only, and the peak of loan payments falls on the next three years. Such cooperation is also useful in terms of Ukraine's investment attractiveness. Investors and Western lenders consider it possible to work with the country if it is trusted by the International Monetary Fund. Urgent measures to reduce the risks associated with measures to prevent the spread of COVID-19, developed by the National Institute for Strategic Studies, have been investigated and presented. Opportunities for activation of certain sectors of the Ukrainian economy in modern conditions have been identified. It is determined that Ukraine needs to intensively develop domestic demand for Ukrainian products, support the real sector of the economy, prevent destabilization in the financial and foreign exchange markets. The thesis is substantiated that overcoming the crisis and further development depend on the efficiency of public administration. ; Визначено шляхи недопущення поглиблення економічної кризи та подолання негативних економічних наслідків в Україні у зв'язку з пандемією коронавірусу та запровадження карантину. В сучасних умовах економіки стратегічним напрямком впливу держави на економіку є застосування антикризового регулювання економіки. Антикризову економічну політику держави можна визначити як комплекс заходів організаційно правового, інституціонального, економічного характеру впливу, спрямованих на регулювання коливань економічної активності у суспільстві в періоди передкризового стану, стабілізацію та згладжування негативного впливу кризи, зменшення її руйнівних наслідків, а також вжиття превентивних заходів у періоди економічного зростання з метою запобігання перегріву економіки. Досліджено принципи державного антикризового управління. Проаналізовано експертні думки щодо кризової ситуації в економіці та які першочергові рішення уряду повинні бути прийняті для зменшення негативного впливу карантинних заходів. Визначено, що можливе припинення роботи з МВФ найбільшою нинішньою загрозою для української економіки та фінансової системи, бо без грошей МВФ, силами одного лише державного бюджету Україна не зможе виконати свої боргові зобов'язання, причому пік виплат за кредитами припадає на найближчі три роки. Корисною є така співпраця і з точки зору інвестиційної привабливості України. Інвестори та західні кредитори вважають за можливе працювати з країною, якщо їй довіряє Міжнародний валютний фонд. Досліджено та представлено невідкладні заходи щодо зниження ризиків, пов'язаних із заходами щодо запобігання поширенню COVID-19, які було розроблено Національним інститутом стратегічних досліджень. Визначено можливості для активізації певних секторів економіки України в сучасних умовах. Визначено, що Україні необхідно інтенсивно розвивати внутрішній попит на продукцію українського виробництва, підтримувати реальний сектор економіки, не допускати дестабілізації на фінансовому та валютному ринках. Обгрунтовано тезу про те, що подолання кризи та подальший розвиток залежать від ефективності державного управління.