Suchergebnisse

The research is devoted to the play "Rozghrom" by I. Bahrianyi, which is describing the period of Ukrainian-German conflicts during the Second World War. The purpose of the study is to consider militarism not only as a postulate state ideology, but also to describe this term as a specific metaphorical projection of the Second World War as well as to trace the interpretation of collective militaristic consciousness in the author's representation in the nativity-scene "Rozghrom". An insufficient study of both this author's play and his drama works in general due to the forced inaccessibility of the writer's artistic texts for a Ukrainian reader during long time is determined. The research uses such methods as biographical (the influence of I. Bahrianyi's biographical factors on his creative manner as well as on the representation of Ukrainian authentic culture among world community); historical-cultural and sociological methods (allowed to enter the analyzed play in the scope of the contradic-tory socio-political process of the Second World War); mythopoetic method (conceptual effects of myth-creation on the formation of Soviet ideological practice); structural-semantic and structural-semiotic methods (understanding of the text as a special sign sys-tem in the cultural context of its time). Scientific novelty. For the first time the article analyzes militarism as a specific artistic con-cept which is considered in the author's play in three versions: anti-colonial, adventurous and intellectual. The anti-colonial direction of the play consists of de-ideologization of the so-called liberating militaristic myth, built on the pathetic heroization of the victories of Soviet Red Army. The adventurous version of the militarism in the proposed writer's play is marked by tragedy due to ambiguous feat of brigade commander Maxim. The intellectual discourse of the war in the drama metaphorically appears on the chess field, which corresponds to the reality in a symbolic way. Conclusions. The conclusion is made that the fascist attempt to militarize Ukrainian culture, to lower its spiritual potential is collapsed in the author's dramaturgical version. ; Le but de la recherche est d'essayer de voir le militarisme non seulement comme une idéologie postulat de l'État, mais aussi de définir le terme comme un cours caractéristique de projection métaphorique de la Seconde Guerre mondiale, ainsi que tracer l'interprétation de la militarnogo de conscience collective dans la représentation de l'auteur dans l'histoire-den « La défaite. » Nous avons utilisé ces méthodes de recherche en tant que biographique (l'influence des faits biographiques de l'auteur sur son travail); méthodes historiques, culturelles et sociologiques (autorisés à entrer dans le jeu en cours d'examen dans le processus social et politique contradictoire de la Seconde Guerre mondiale); méthode mythopoétique (influence conceptuelle de la fabrication de mythes sur la formation de la pratique du monde soviétique); méthodes structurelles-sémantiques et sémiotiques structurelles (compréhension du texte en tant que système de signe particulier dans le contexte culturel de son temps). Nouveauté scientifique. L'article a d'abord analysé par le militarisme, comme un concept artistique spécifique, qui peut être vu dans l'étude de l'auteur de la pièce en trois versions: l'anti-coloniale, l'aventure aventureuse et intellectuelle. Conclusions Il est prouvé que dans la version dramatique de la tentative de l'auteur de militariser les nazis la culture ukrainienne, afin de réduire ses accidents potentiels spirituels. ; Цель исследования заключается в попытке рассмотреть милитаризм не только как постулатную государственную идеологию, но и очертить этот термин как характерную метафорическую проекцию хода Второй мировой войны, а также проследить интерпретацию коллективного милитарного сознания в авторской репрезентации в повести-вертепе «Разгром». В работе использованы такие методы исследования, как биографический (влияние биографических фактов писателя на его творчество); историко-культурный и социологический методы (позволили вписать рассматриваемую пьесу в пределы противоречивого общественно-политического процесса периода Второй мировой войны); мифопоэтический метод (концептуальное влияние мифотворчества на формирование советской мировоззренческой практики); структурно-семантический и структурно-семиотический методы (понимание текста как особой знаковой системы в культурном контексте своего времени). Научная новизна. В статье впервые проанализирован милитаризм как специфический художественный концепт, который прослеживается в исследуемой пьесе автора в трех версиях: антиколониальной, авантюрно-приключенческой и интеллектуальной. Выводы. Обосновано, что в драматургической версии автора попытка фашистов милитаризировать украинскую культуру, снизить ее духовный потенциал терпит крах. ; Мета дослідження полягає в спробі розглянути мілітаризм не тільки як постулатную державну ідеологію, а й окреслити цей термін як характерну метафоричну проекцію ходу Другої світової війни, а також простежити інтерпретацію колективного мілітарного свідомості в авторській репрезентації в повісті-вертепі «Розгром». У роботі використані такі методи дослідження, як біографічний (вплив біографічних фактів письменника на його творчість); історико-культурний та соціологічний методи (дозволили вписати розглянуту п'єсу в межі суперечливого суспільно-політичного процесу періоду Другої світової війни); міфопоетичний метод (концептуальне вплив міфотворчості на формування радянської світоглядної практики); структурно-семантичний і структурно-семіотичний методи (розуміння тексту як особливої знакової системи в культурному контексті свого часу). Наукова новизна. У статті вперше проаналізовано мілітаризм як специфічний художній концепт, який простежується в досліджуваній п'єсі автора в трьох версіях: антиколоніальної, авантюрно-пригодницької та інтелектуальної. Висновки. Обґрунтовано, що в драматургічної версії автора спроба фашистів мілітаризувати українську культуру, знизити її духовний потенціал терпить крах.