Suchergebnisse

Untersucht wird die Konzeptualisierung ethnischer und nationaler Identität bei den Russinen in der Bačka und Syrmien und den Ukrainern in Bosnien und Slawonien (später auch in der Vojvodina) im Laufe des 20. Jahrhunderts: Handelt es sich um zwei getrennte Gruppen oder um eine einzige ukrainische Diaspora? Die Konkurrenz religiöser Institutionen wie der griechisch-katholischen und der ukrainisch-orthodoxen Kirche spielte bereits in der Zwischenkriegszeit eine große Rolle, sie setzte sich während des 2. Weltkriegs zwischen Kollaboration mit Hitler-Deutschland und Partisanenwiderstand fort. Im sozialistischen Jugoslawien wurde die Frage nach der Ukrainizität der Russinen ein Teil von Titos Ethnopolitik: Nach dem Bruch mit der Sowjetunion 1948 wurde die Idee des jugoslawischen Russinentums gefördert und die Gruppe 1971 als eigenständige Nationalität anerkannt, während die ukrainische Diaspora im Land weiterhin die Einheit von Russinen und Ukrainern propagierte. Der Band analysiert die Träger minoritärer Identitätsdiskurse und kontextualisiert sie in der jugoslawischen und sowjetischen Minderheitenpolitik. (Dieser Titel als Buch: 6014)

This article deeply investigates the affect of the political censorship and party control on establishment and development of the Soviet informational space. Using jour-nals of the Ukrainian Soviet Socialistic Republic and abundance of the historical facts the author shows that filtration and making doses of information influenced the formation of the public consciousness. They conducted constant ideological control, censorship and correction at different levels of preparation the journal materials. Extraction of the politi-cally dangerous information was an important constituent for modeling Soviet informa-tional space. Key words: informational space, Soviet press, journal editions, Communist ide-ology, political control, pressure of censorship, word freedom. ; У науковій публікації глибоко досліджується вплив політичної цензури й партійного контролю на становлення й розвиток радянського інфорпростору. На прикладі журнальної преси УРСР та багатого історичного фактажу автор показує вплив відфільтровування й дозування інформації на формування суспільної свідо-мості. Ідеологічна підконтрольність, цензурування, рецензування проводилися по-стійно на різних рівнях підготовки журналістських матеріалів. Вилучення політично небезпечної інформації було важливою складовою моделювання радянського інформаційного простору. Ключові слова: інформаційний простір, радянська преса, журнальні видан-ня, комуністична ідеологія, політичний контроль, цензурний тиск, свобода слова.

У статті відображено результати соціологічного дослідження настроїв жителів Донецька і Донецької області, проведеного Інститутом соціальних досліджень і політичного аналізу 26-28 березня 2014 року. Підсумки дослідження автор інтерпретує в контексті моделі соціокультурної травми П. Штомпки, розгортаючи, таким чином, можливі сценарії поведінки городян в умовах загострення політичного протистояння й формуючи рекомендації для центральної української влади щодо запобігання відкритому громадянському протистоянню в Донецьку та на Донбасі. ; В статье отражены результаты социологического исследования настроений жителей Донецка и Донецкой области, проведенного Институтом социальных исследований и политического анализа 26-28 марта 2014 года. Итоги исследования автор интерпретирует в контексте модели социокультурной травмы П. Штомпки, разворачивая, таким образом, возможные сценарии поведения горожан в условиях обострения политического противостояния и формируя рекомендации для центральной украинской власти по предотвращению открытого гражданского противостояния в Донбассе. ; The paper presents results of a survey of residents' attitudes of Donetsk city and Donetsk region, which was conducted by the Social Research and Political Analysis Institute on 26-28 March 2014. The author interprets research results in the context of P. Sztompka's model of socio-cultural trauma, offering therefore potential behavioral scenarios of city dwellers in the aggravated political confrontation situation and developing recommendations for the Ukrainian central authorities as to prevention of an open civil confrontation in the Donbas.The research results will unveil common myths of the total pro-Russian orientation of Donetsk (vice versa, 66% of the dwellers link their future with the reformed Ukraine); federalization as an idee fixe of Donetsk residents (the explicit minority is in its favor); willingness of the majority to become a part of Russia (the separatists account for about one third); lack of any significant number of Ukrainian patriots in Donetsk region. The author also draws a conclusion that mass consciousness of Donetsk residents is greatly traumatized by both political changes in the country and their interpretation by pro-Russian mass media dominating in the region; feeling threatened, called up fears, insecurity are breeding grounds for confrontation as well as kindling of radicalism and extremism. The author states that there is a relative balance between Ukrainian patriots and the pro-Russian fifth column, the majority of the dwellers taking a passive stand.

У статті відображено результати соціологічного дослідження настроїв жителів Донецька і Донецької області, проведеного Інститутом соціальних досліджень і політичного аналізу 26-28 березня 2014 року. Підсумки дослідження автор інтерпретує в контексті моделі соціокультурної травми П. Штомпки, розгортаючи, таким чином, можливі сценарії поведінки городян в умовах загострення політичного протистояння й формуючи рекомендації для центральної української влади щодо запобігання відкритому громадянському протистоянню в Донецьку та на Донбасі. ; В статье отражены результаты социологического исследования настроений жителей Донецка и Донецкой области, проведенного Институтом социальных исследований и политического анализа 26-28 марта 2014 года. Итоги исследования автор интерпретирует в контексте модели социокультурной травмы П. Штомпки, разворачивая, таким образом, возможные сценарии поведения горожан в условиях обострения политического противостояния и формируя рекомендации для центральной украинской власти по предотвращению открытого гражданского противостояния в Донбассе. ; The paper presents results of a survey of residents' attitudes of Donetsk city and Donetsk region, which was conducted by the Social Research and Political Analysis Institute on 26-28 March 2014. The author interprets research results in the context of P. Sztompka's model of socio-cultural trauma, offering therefore potential behavioral scenarios of city dwellers in the aggravated political confrontation situation and developing recommendations for the Ukrainian central authorities as to prevention of an open civil confrontation in the Donbas.The research results will unveil common myths of the total pro-Russian orientation of Donetsk (vice versa, 66% of the dwellers link their future with the reformed Ukraine); federalization as an idee fixe of Donetsk residents (the explicit minority is in its favor); willingness of the majority to become a part of Russia (the separatists account for about one third); lack of any significant number of Ukrainian patriots in Donetsk region. The author also draws a conclusion that mass consciousness of Donetsk residents is greatly traumatized by both political changes in the country and their interpretation by pro-Russian mass media dominating in the region; feeling threatened, called up fears, insecurity are breeding grounds for confrontation as well as kindling of radicalism and extremism. The author states that there is a relative balance between Ukrainian patriots and the pro-Russian fifth column, the majority of the dwellers taking a passive stand.

In the current context of the reintegration of East and West, Europe faces an increasing problem of the emergence of extreme right-wing political parties. During the last decade, European society has witnessed a real rebirth of populist ideas in many developed democracies. The purpose of our study is to follow the process of the birth of the phenomenon of populism and its evolution throughout world history.The roots of populism date back to the II-I century BC in the time of the Roman Empire, when the ide- ological and political flow of the popularists had appeared. Populators used the bright oratory art, with which they intended to influence the crowd, but no significant progress was achieved by this movement. The ideas of populism can be found in the works of the writers and philosophers of the Enlightenment, in particular the French enlightener Rousseau; during the English bourgeois revolution of the XVII century, when, for the first time in English history, the non-privileged citizens of society were drawn into the political process.Populism as the direction of a political strategy appeared in the United States after the Civil War. Thanks to organized protest actions of farmers against US financial policy, the American economy changed, populists again brought the thesis of "the happiness of a little man", his material well-being and spiritual harmony into the palette of political life in the United States. We can observe the vivid manifestations of populism and its evolution on the example of the activity of the Populists in Russia, the revolutionary events of the Paris Commune, the Russian Revolution of 1917. At this time, populism relied on the idea of charis- matic leaders who often mythologized their "own designs."Such countries of Latin America as Argentina, Venezuela and Brazil, became the fertile soil for the new brounch of populism of the twentieth century. The emotional settings of the masses, eloquent rhetoric, media support and liberal reforms gave short-term results and high support to populist leaders.Modern populism uses the slogans of combating migrants, which shatter the Christian traditions, undermine the economic foundations of developed countries. Striking evidence of this was the coming to power of populist leaders in Norway, Denmark and the United States. ; У статті представлено основні віхи формування феномену популізму та його найяскравіші прояви упродовж політичної історії від часів античності і до сьогодення. Обґрунтовується теза про те, що популізм пройшов складну дорогу від примітивного «бунту мас» і розширення громадянських свобод для нижчих верст населення до співпраці та співдружності активної частини суспільства заспільні економічні вимоги та демократичну участь «мас» у політичному житті країн різних континентів.

Despite efforts of the Soviet Union authorities to make Ukraine an integral part, historical circumstances and prominent personalities have influenced preservation of memory of its history and political ambitions. The end of the Second World War led to redistribution of spheres of influence between the two superpowers. Their relationships for a long period were characterized as the Cold War. In difficult conditions of ideological and political confrontation, several emigrant centers were formed; Paris was one of the most influential ones. Prolonged journalistic and socio-political activity of a brilliant intellectual Jerzy Giedroyc is associated with the French center of Polish emigrationThe article deals with the main components of Jerzy Giedroyc' activity as the editor of the journal "Culture". In fact, until the destruction of the Soviet Union, the journal remained the most authoritative in émigré and dissident circles. On its pages there was an intense literary, historical and political debate, and the representatives of the opposition forces of the Warsaw Pact were able to publish their work.The particular Giedroyc' merit is associated with a new formulation of the Ukrainian issue and the formation of the circle of supporters of its ideas. Due to his conception, the idea of Ukraine statehood received special support; it joined the efforts of Ukrainians and Poles to implement independence. The cooperation of the editor of "Culture" with the Ukrainian emigration was extremely productive, the term "Executed Renaissance ", as well as the idea of creating an anthology of works of representatives of this generation, belong to him.Jerzy Giedroyc together with accomplices developed the conception of the Central and Eastern Europe transformation to overcome totalitarianism, establish peace and democratic order. The pages of "Culture" published material substantiating the conceptions of the federation of the countries of the Inter-Sea (a federation of territories between the three seas - the Adriatic, Baltic and Black).Jerzy Giedroyc's ideas were condemned in socialist Poland, and they were absolutely seditious in the Soviet Union. Despite ambiguous attitude towards the idea of the Ukrainian independence among the Polish figures, gradually, thanks to Jerzy Giedroyc activity, it found support in opposition circles of Poland.The evidence of efficiency of Giedroyc's activity was «The Declaration on the Ukrainian Cause» signed by the representatives of the Polish, Russian, Czech and Hungarian emigration in 1977. The declaration later became the basis for the establishment of the national states in the CEE. ; W artykule rozpatrują się podstawowe składowe działalności Jerzego Giedroycia jako redaktora czasopisma "Kultura". Na łamach czasopisma roznieciły się ostrzejsze dyskusje literackie, historyczne i debaty polityczne pod czas "zimnej wojny", a przedstawiciele sił opozycyjnych państw układu Warszawskiego mieli możliwość opublikować swoje napracowania.Szczególna zasługa Giedroycia związana jest z ponownym ujęciem kwestii ukraińskiej i formowaniem kółka zwolenników swoich idei. Właśnie zawdzięczając jego koncepcji, nabyły szczegółowego wsparcia ideę państwowości Ukrainy i polsko-ukraińskiego sprzymierzenia. Jerzy Giedroyc wraz ze swoimi zwolennikami opracował koncepcji transformacji Europy Centralno-Wschodniej dla obalenia totalitaryzmu, ustanowienia pokoju i ładu demokratycznego. Deklarowane przez niego idee były osądzone w Polsce socjalistycznej, lecz stopniowo odnajdowały więcej poparcia w jej kołach opozycyjnych.Świadectwem efektywności i sięganiem na dużą skałę działalności Jerzego Giedroycia stało podpisanie przedstawicielami polskiej, rosyjskiej, czeskiej i węgierskiej emigracji "Deklaracji w sprawie ukraińskiej" 1977 r. Ta deklaracja później stała podłożem stworzenia państw narodowych w ECW. ; В статті розглядаються основні складові діяльності Є. Гедройця в якості редактора часопису «Культура». На його сторінках розгорілись гострі літературні, історичні та політичні дебати в період «холодної війни», а представники опозиційних сил країн Варшавського блоку мали можливість публікувати свої напрацювання.Особлива заслуга Гедройця пов'язується із новою постановкою українського питання та формування кола прихильників своїх ідей. Саме завдяки його концепції, набули особливої підтримки ідеї державності України та польсько-українського примирення. Є. Гедройць разом з однодумцями розробив концепції трансформації Центрально-Східної Європи задля подолання тоталітаризму, встановлення миру та демократичного ладу. Декларовані ним ідеї засуджувались в соціалістичній Польщі, але поступово знаходили все більше підтримки в її опозиційних колах.Свідченням масштабності та ефективності діяльності Є. Гедройця стало підписання представниками польської, російської, чеської та угорської еміграції «Декларації в українській справі» 1977 р. Ця декларація пізніше стала підґрунтям створення національних держав у ЦСЄ.

Despite efforts of the Soviet Union authorities to make Ukraine an integral part, historical circumstances and prominent personalities have influenced preservation of memory of its history and political ambitions. The end of the Second World War led to redistribution of spheres of influence between the two superpowers. Their relationships for a long period were characterized as the Cold War. In difficult conditions of ideological and political confrontation, several emigrant centers were formed; Paris was one of the most influential ones. Prolonged journalistic and socio-political activity of a brilliant intellectual Jerzy Giedroyc is associated with the French center of Polish emigrationThe article deals with the main components of Jerzy Giedroyc' activity as the editor of the journal "Culture". In fact, until the destruction of the Soviet Union, the journal remained the most authoritative in émigré and dissident circles. On its pages there was an intense literary, historical and political debate, and the representatives of the opposition forces of the Warsaw Pact were able to publish their work.The particular Giedroyc' merit is associated with a new formulation of the Ukrainian issue and the formation of the circle of supporters of its ideas. Due to his conception, the idea of Ukraine statehood received special support; it joined the efforts of Ukrainians and Poles to implement independence. The cooperation of the editor of "Culture" with the Ukrainian emigration was extremely productive, the term "Executed Renaissance ", as well as the idea of creating an anthology of works of representatives of this generation, belong to him.Jerzy Giedroyc together with accomplices developed the conception of the Central and Eastern Europe transformation to overcome totalitarianism, establish peace and democratic order. The pages of "Culture" published material substantiating the conceptions of the federation of the countries of the Inter-Sea (a federation of territories between the three seas - the Adriatic, Baltic and Black).Jerzy Giedroyc's ideas were condemned in socialist Poland, and they were absolutely seditious in the Soviet Union. Despite ambiguous attitude towards the idea of the Ukrainian independence among the Polish figures, gradually, thanks to Jerzy Giedroyc activity, it found support in opposition circles of Poland.The evidence of efficiency of Giedroyc's activity was «The Declaration on the Ukrainian Cause» signed by the representatives of the Polish, Russian, Czech and Hungarian emigration in 1977. The declaration later became the basis for the establishment of the national states in the CEE. ; W artykule rozpatrują się podstawowe składowe działalności Jerzego Giedroycia jako redaktora czasopisma "Kultura". Na łamach czasopisma roznieciły się ostrzejsze dyskusje literackie, historyczne i debaty polityczne pod czas "zimnej wojny", a przedstawiciele sił opozycyjnych państw układu Warszawskiego mieli możliwość opublikować swoje napracowania.Szczególna zasługa Giedroycia związana jest z ponownym ujęciem kwestii ukraińskiej i formowaniem kółka zwolenników swoich idei. Właśnie zawdzięczając jego koncepcji, nabyły szczegółowego wsparcia ideę państwowości Ukrainy i polsko-ukraińskiego sprzymierzenia. Jerzy Giedroyc wraz ze swoimi zwolennikami opracował koncepcji transformacji Europy Centralno-Wschodniej dla obalenia totalitaryzmu, ustanowienia pokoju i ładu demokratycznego. Deklarowane przez niego idee były osądzone w Polsce socjalistycznej, lecz stopniowo odnajdowały więcej poparcia w jej kołach opozycyjnych.Świadectwem efektywności i sięganiem na dużą skałę działalności Jerzego Giedroycia stało podpisanie przedstawicielami polskiej, rosyjskiej, czeskiej i węgierskiej emigracji "Deklaracji w sprawie ukraińskiej" 1977 r. Ta deklaracja później stała podłożem stworzenia państw narodowych w ECW. ; В статті розглядаються основні складові діяльності Є. Гедройця в якості редактора часопису «Культура». На його сторінках розгорілись гострі літературні, історичні та політичні дебати в період «холодної війни», а представники опозиційних сил країн Варшавського блоку мали можливість публікувати свої напрацювання.Особлива заслуга Гедройця пов'язується із новою постановкою українського питання та формування кола прихильників своїх ідей. Саме завдяки його концепції, набули особливої підтримки ідеї державності України та польсько-українського примирення. Є. Гедройць разом з однодумцями розробив концепції трансформації Центрально-Східної Європи задля подолання тоталітаризму, встановлення миру та демократичного ладу. Декларовані ним ідеї засуджувались в соціалістичній Польщі, але поступово знаходили все більше підтримки в її опозиційних колах.Свідченням масштабності та ефективності діяльності Є. Гедройця стало підписання представниками польської, російської, чеської та угорської еміграції «Декларації в українській справі» 1977 р. Ця декларація пізніше стала підґрунтям створення національних держав у ЦСЄ.

Dear Bulgarian friends and colleagues! By joining the international project organized by "IDEE: a philosophical magazine", the team of the National Medical University "O.Bogomolets" expresses its solidarity with the ideals of humanism, spirituality, democracy, universal human norms and values, which are propagated on the pages of this edition.The National Medical University "O. Bogomolets "- a leading medical university in Ukraine - celebrates this year's 175th anniversary. The history of our university is related not only to prominent and prominent medical scientists VO professors. Karavaev, O.P. Walter, V.O. Bets, LV Gromashevski, O. Bogomolets, M.M. Amosov, but also with the daily selfless work of Ukrainian healers on saving lives and people's health. The profession of physician will never lose its value, humanistic dimension. It is about the individual approach to man, not only with regard to his somatic, psychological, but also spiritual characteristics related to the concept of freedom and freedom. This creates a special humanitarian aura of the medical profession. It is the philosopher physician, as Hippocrates said, to be like God.At the National Medical University "O. Bogomolets ", considerable attention is paid to the development of humanitarian knowledge, philosophical and socio-humanitarian education, the spiritual education of medical students. We hope that our cooperation will help to find new moments in the relationship between philosophy and medicine, the development of integrative approaches in philosophy and science, the strengthening of the friendship and cooperation of our peoples. Katerina Amosova,Professor, Corresponding Member of the National Academyof the medical sciences of Ukraine,Rector of the Bogomolets National Medical University ; Дълбокоуважаеми наши български приятели и колеги! Присъединявайки се към международния проект, организиран от "ИДЕИ: философско списание", колективът на Националния медицински университет "О.О.Богомолец" изразява солидарността си с идеалите на хуманизма, духовността, демокрацията, общочовешките норми и ценности, които се пропагандират на страниците на това издание.Националният медицински университет "О.О. Богомолец" – водещ медицински университет в Украйна – отбелязва през тази година 175-годишнината от основаването си. Историята на нашия университет е свързана не само с изтъкнатите и знаменити учени-медици професорите В.О. Караваев, О. П. Валтер, В.О. Бец, Л. В. Громашевски, О. О. Богомолец, М. М. Амосов, но и с всекидневния самоотвержен труд на украинските лечители по спасяването на живота и здравето на хората. Професията на лекаря никога няма да загуби своето ценностно, хуманистично измерение. Става дума за индивидуалния подход към човека с отчитане не само на неговите соматически, психически, но и на духовните му особености, свързани със смислотворчеството и свободата. Това създава особена хуманитарна аура на лекарската професия. Именно лекарят-философ, както е казвал Хипократ, се явява подобен на Бога.В Националния медицински университет "О.О. Богомолец" значително внимание се отделя на развитието на хуманитарните знания, на философското и социално-хуманитарното образование, на духовното възпитание на студентите-медици. Ние се надяваме, че нашето сътрудничество ще спомага за търсенето на нови моменти на взаимовръзката на философия и медицина, за развитието на интегративните подходи във философията и науката, за укрепването на дружбата и сътрудничеството на нашите народи. Катерина Амосова,Професор, член-корреспондент на Националната академияна медицинските науки на Украйна,Ректор на Националния медицински университет "О.О. Богомолец" ; Дълбокоуважаеми наши български приятели и колеги! Присъединявайки се към международния проект, организиран от "ИДЕИ: философско списание", колективът на Националния медицински университет "О.О.Богомолец" изразява солидарността си с идеалите на хуманизма, духовността, демокрацията, общочовешките норми и ценности, които се пропагандират на страниците на това издание.Националният медицински университет "О.О. Богомолец" – водещ медицински университет в Украйна – отбелязва през тази година 175-годишнината от основаването си. Историята на нашия университет е свързана не само с изтъкнатите и знаменити учени-медици професорите В.О. Караваев, О. П. Валтер, В.О. Бец, Л. В. Громашевски, О. О. Богомолец, М. М. Амосов, но и с всекидневния самоотвержен труд на украинските лечители по спасяването на живота и здравето на хората. Професията на лекаря никога няма да загуби своето ценностно, хуманистично измерение. Става дума за индивидуалния подход към човека с отчитане не само на неговите соматически, психически, но и на духовните му особености, свързани със смислотворчеството и свободата. Това създава особена хуманитарна аура на лекарската професия. Именно лекарят-философ, както е казвал Хипократ, се явява подобен на Бога.В Националния медицински университет "О.О. Богомолец" значително внимание се отделя на развитието на хуманитарните знания, на философското и социално-хуманитарното образование, на духовното възпитание на студентите-медици. Ние се надяваме, че нашето сътрудничество ще спомага за търсенето на нови моменти на взаимовръзката на философия и медицина, за развитието на интегративните подходи във философията и науката, за укрепването на дружбата и сътрудничеството на нашите народи. Катерина Амосова,Професор, член-корреспондент на Националната академияна медицинските науки на Украйна,Ректор на Националния медицински университет "О.О. Богомолец"