Suchergebnisse

The main stages and peculiarities of formation of Ukrainian relation with Republic of India in political, economic and liberal aspects are considered. Interests, perspectives and priorities in policy of Kiev in cooperation with Delhi and also particular tasks of two-way collaboration are pointed out. ; Рассмотрены основные этапы и особенности становления отношений Украины сРеспубликой Индия в политической, экономической и гуманитарной сферах. Выделены интересы, перспективы и приоритеты политики Киева в сотрудничестве с Дели, а также конкретные задачи двустороннего сотрудничества с целью его активизации ; Розглянуто основні етапи та особливості становлення відносин України зРеспублікою Індія в політичній, економічній та гуманітарній сферах. Виокремлено інтереси, перспективи і пріоритети політики Києва у співпраці з Делі, а також конкретні завдання двостороннього співробітництва з метою його активізації

The fact that India, as a major regional state in South Asia, is a key factor in shaping the security system is stated in the paper. The country is one of the most populated countries in the world. Hindustan is an extremely complex region where interstate confrontations, which immensely complicate the process of regional security creation, take place. For the economies of most South Asia states, poverty and uneven development are inherent. The South Asian region remains in a state of systemic India-Pakistan confrontation. Two countries are constantly building up their armaments and modernizing their own armed forces. Military men occupy a special place in the political life of Pakistan. On the one hand, Pakistan military men prevent radical Islamists coming to power; on the other hand, the rule of the Pakistan military men has anti-democratic character. In addition, the Pakistan army is trying to play the role of an arbitrator in the country's internal political life. The regional confrontation in South Asia is a consequence of the geopolitical conflicts of the regional countries national interests. In addition, the challenges to security in the region are high birthrate, which has a negative impact on the environment, and resources scarcity. The risks that threaten the security of Hindustan are caused by «internal» factors (poverty, hunger, resources scarcity, including food and drinking water, interreligious clashes, unemployment, and excessive urbanization), and in the security hierarchy, they refer to military threats. However, under the conditions of globalization, the dividing line between internal and foreign policy is becoming less and less noticeable. The unsettled relationships between Delhi and Islamabad remain the key reason for the regional security system absence. However, after conducting nuclear tests in India and Pakistan, the balance of power in the region is provided by a nuclear weapon factor. It disciplines the ruling elites in these countries and motivates them to maintain the existing balance of power. The military-nuclear balance between Delhi and Islamabad helps to reduce the risks of developing wars with the use of conventional weapons into direct conflict with the use of nuclear weapons. Nevertheless, it is still not possible to create a regional security system. ; У статті відзначено ключову роль Індії у формуванні регіональної системи безпеки у Південній Азії. Південно-азійський регіон залишається у стані системної індійсько-пакистанської конфронтації. Неврегульованість відносин між Делі й Ісламабадом залишається ключовою причиною відсутності регіональної системи безпеки. Після проведення Індією та Пакистаном ядерних випробувань, баланс сил у регіоні підтримується фактором ядерної зброї, але вибудувати регіональну систему безпеки досі не вдається.

The article deals with the state of italian foreign relations with India after the incident of the MT Enrica Lexie, its results and solution prospects. Authors highlighted: different approaches for settling the dispute, possible changes in Italia-India interaction, effectiveness of international institutions and organizations efforts, aimed at normalization of mutual relations between this two countries. The exposed conclusion shows the Italian Republic actions efficiency in the field of the conflict resolution, the importance of its final judgment by the international court and mutual coordination of countries' positions through high-level bilateral meetings conduction ; В статье исследуются состояние внешнеполитических отношений Италии и Индии после инцидента с танкером «Энрика Лекси», его результаты и перспективы решения. Авторы осветили: различные подходы к урегулированию проблемы; возможные изменения в отношениях между Италией и Индией; эффективность усилий международных институтов и организаций по содействию нормализации отношений между страна-ми. Был сделан вывод об эффективности действий Итальянской Республики в попытках разрешения кон-фликта, необходимости его окончательного решения через международный суд и согласования общих позиций путем проведения двусторонних встреч на высшем уровне ; У статті досліджуються стан зовнішньополітичних відносин Італії та Індії після інциденту з танкером «Енріка Лексі», його результати та перспективи вирішення. Автори висвітлили різні підходи до врегулювання проблеми, можливі зміни у відносинах між Італією та Індією, ефек-тивність зусиль міжнародних інститутів та організацій щодо сприяння нормалізації відносин між країнами. Було зроблено висновок щодо ефективності дій Італійської Республіки у спробах вирішення конфлікту, необхідності його остаточного розв'язання через міжнародний суд та узгодження спільних позицій через проведення двосторонніх зустрічей на вищому рівні.

While studying disintegration tendencies in Northeast India (the armed struggle of the peoples of Bodo, Kuki-chin) the processes of ethnopolitical integration and disintegration were identified rater as ethnotransformational than as ethnoevolutionary because they affect whole ethnic groups, not only their components, cause the changes in the ethnicity of the whole ethnos and are accompanied by reviewing the borders of the states in which these ethnic groups reside. At the same time, they contain signs of the ethnoevolutionary process – they cause changes in some components or parameters of an ethnic group (language, culture, consciousness, ethno-cultural environment). An example of an analysis of the ethnonational situation in South-East India demonstrates the mixed ethnoevolutionary and ethnotransformational effects of disintegration.A comparative analysis of the essence and political and legal content of the national instrument of the scheduled tribes in India and the international legal mechanism for the protection of the rights of autochthonous ethnic groups – indigenous peoples is fulfilled. The similarity of the status of adivasi and indigenous peoples has been established, their common and distinctive features have been studied. Both are called upon to contribute to the preservation and protection of "positively discriminating" ethnic groups that are in a more vulnerable socio-economic, cultural situation due to their dependence on the traditional way of life. India has not sighned the ILO No. 169 Indigenous and Tribal Peoples Convention, instead created its own mechanism of scheduled tribes aimed to counteract the ethnopolitical disintegration of the country and to neutralize the separatist demands of radical ethnic groups for the withdrawal from the state. ; На прикладі вивчення дезінтеграційних тенденцій в Північно-Східній Індії (збройної боротьби народів бодо, кукі-чін) визначено процеси етнополітичної інтеграції та дезінтеграції скоріше як етнотрансформаційні, оскільки вони зачіпають етноси, а не лише їх компоненти, призводять до зміни етнічної належності цілих етноспільнот та супроводжуються переглядом кордонів держав, в яких проживають ці етноси. Водночас вони містять ознаки етноеволюційного процесу – спричиняють зміни в деяких компонентах або параметрах етносу (мова, культура, свідомість, етнокультурне середовище). На прикладі аналізу етнонаціональної ситуації в Південно-Східній Індії продемонстровано змішаний етноеволюційний та етнотрансформаційний вплив дезінтеграції.Здійснено порівняльний аналіз суті та політико-правового наповнення національного інструменту зареєстрованих народів Індії та міжнародно-правового механізму захисту прав автохтонних етносів – корінних народів. Встановлено подібність статусу адівасі та корінних народів, досліджено їх спільні та відмінні риси. Обидва покликані сприяти збереженню та захисту, «позитивно дискримінуючи» етноси, які перебувають у більш вразливому соціально-економічному, культурному становищі внаслідок залежності від традиційного способу життя. Індія не приєдналася до Конвенції МОП «Про корінні народи, які ведуть племінний спосіб життя в незалежних країнах» № 169, натомість створила власний політико-правий механізм зареєстрованих народів, покликаний протидіяти етнополітичній дезінтеграції країни і нейтралізувати сепаратистські вимоги радикально налаштованих на вихід зі складу держави етносів. В кінцевому підсумку його застосування, починаючи з середини 20 ст., сприяло забезпеченню макронаціональної єдності, етнополітичної інтеграції такої територіально розрізненої та етнічно строкатої держави, як Індія.

While studying disintegration tendencies in Northeast India (the armed struggle of the peoples of Bodo, Kuki-chin) the processes of ethnopolitical integration and disintegration were identified rater as ethnotransformational than as ethnoevolutionary because they affect whole ethnic groups, not only their components, cause the changes in the ethnicity of the whole ethnos and are accompanied by reviewing the borders of the states in which these ethnic groups reside. At the same time, they contain signs of the ethnoevolutionary process – they cause changes in some components or parameters of an ethnic group (language, culture, consciousness, ethno-cultural environment). An example of an analysis of the ethnonational situation in South-East India demonstrates the mixed ethnoevolutionary and ethnotransformational effects of disintegration.A comparative analysis of the essence and political and legal content of the national instrument of the scheduled tribes in India and the international legal mechanism for the protection of the rights of autochthonous ethnic groups – indigenous peoples is fulfilled. The similarity of the status of adivasi and indigenous peoples has been established, their common and distinctive features have been studied. Both are called upon to contribute to the preservation and protection of "positively discriminating" ethnic groups that are in a more vulnerable socio-economic, cultural situation due to their dependence on the traditional way of life. India has not sighned the ILO No. 169 Indigenous and Tribal Peoples Convention, instead created its own mechanism of scheduled tribes aimed to counteract the ethnopolitical disintegration of the country and to neutralize the separatist demands of radical ethnic groups for the withdrawal from the state. ; На прикладі вивчення дезінтеграційних тенденцій в Північно-Східній Індії (збройної боротьби народів бодо, кукі-чін) визначено процеси етнополітичної інтеграції та дезінтеграції скоріше як етнотрансформаційні, оскільки вони зачіпають етноси, а не лише їх компоненти, призводять до зміни етнічної належності цілих етноспільнот та супроводжуються переглядом кордонів держав, в яких проживають ці етноси. Водночас вони містять ознаки етноеволюційного процесу – спричиняють зміни в деяких компонентах або параметрах етносу (мова, культура, свідомість, етнокультурне середовище). На прикладі аналізу етнонаціональної ситуації в Південно-Східній Індії продемонстровано змішаний етноеволюційний та етнотрансформаційний вплив дезінтеграції.Здійснено порівняльний аналіз суті та політико-правового наповнення національного інструменту зареєстрованих народів Індії та міжнародно-правового механізму захисту прав автохтонних етносів – корінних народів. Встановлено подібність статусу адівасі та корінних народів, досліджено їх спільні та відмінні риси. Обидва покликані сприяти збереженню та захисту, «позитивно дискримінуючи» етноси, які перебувають у більш вразливому соціально-економічному, культурному становищі внаслідок залежності від традиційного способу життя. Індія не приєдналася до Конвенції МОП «Про корінні народи, які ведуть племінний спосіб життя в незалежних країнах» № 169, натомість створила власний політико-правий механізм зареєстрованих народів, покликаний протидіяти етнополітичній дезінтеграції країни і нейтралізувати сепаратистські вимоги радикально налаштованих на вихід зі складу держави етносів. В кінцевому підсумку його застосування, починаючи з середини 20 ст., сприяло забезпеченню макронаціональної єдності, етнополітичної інтеграції такої територіально розрізненої та етнічно строкатої держави, як Індія.

The paper studies development of the U.S.-India relations in 1990s, and two nation's spheres of shared interests and disagreements. It explores interconnection between the bilateral relations and international developments during the first post Cold-war decade. The research reveals that the U.S.-India relations in 1990s were marked by mutual distrust. It was coursed by the Cold-war legacy, the US alliance with Pakistan, which was the main India's adversary, and the development of India's nuclear weapons program. After India's May 1998 nuclear tests bilateral relations reached the lowest level. The U.S. condemned the actions in multilateral international organizations and imposed economic sanctions on India. However in 1999–2000 B. Clinton's administration began to pursue pragmatic policy towards India in a cooperative spirit. The paper argues that it was caused by a number of factors. They included: the necessity to deal with India and Pakistan as two nuclear states and prevent escalation of conflict between them; the need to counter jointly the threat of international terrorism with its main base in Afghanistan, ruled by Taliban; the shift of power in Pakistan because of military coup and its support of Taliban's regime in Afghanistan; the willingness of both U.S. and India to use effectively economic opportunities, brought about by globalization and liberalization of India's economy. The President B. Clinton and the Prime-Minister A. B. Vajpayee's mutual visits in 2000 promoted normalization of the U.S.-India relations. Clinton's administration began to consider India as a promising regional partner. Shared democratic values and mutual interest to counter terrorism, and to increase trade and investments formed a base for their rapprochement. Though the U.S. didn't reach its goals in the sphere of nonproliferation of weapons of massive destruction, India confirmed its unilateral moratorium on nuclear tests, its compliance with the principles of «minimum nuclear deterrence» and non-use of the nuclear weapons first. Consequently the visits laid a basis for essential improvement of the U.S.-India relations, which reached a new level in the 21st century. ; У статті аналізується розвиток американсько-індійських відносин у 1990-х рр. Виділено сфери суперечностей і спільних інтересів США та Індії, визначено взаємо- зв'язок між станом двосторонніх відносин і міжнародними процесами першого пост- біполярного десятиліття.

The article is devoted to the study of modern requirements to professional training of border guards in the Republic of India. The author proves that a wide range of threats at the Indian and Ukrainian borders are similar and it means that it is necessary to investigate the system of professional training of border guards of the Republic of India in details. Moreover, the author is the first to investigate the peculiarities of professional training of border guards in the Republic of India in order to implement some principles while training personnel of the State Border Guard Service of Ukraine. On the basis of analysis of normative documents of 2004 –2017 (Indian Army Doctrine- 2004, Join Doctrine of the Indian Armed Forces-2017, Concept of professional evolution of the Ministry of Defense, Annual Report 2016–17 of the Government of India, Annualreports of the Department of Border Management and all border agencies, analysis reports of military experts, etc.) we have come to the conclusion that the modern requirements to the professional training of border guards in the Republic of India are the following: apolitical orientation, function division, secular ethics, national consciousness, development and actualization of conceptual, moral and physical components, technological skills, leadership, and flexibility. Besides, the peculiarities of border management development have been analyzed and they should be considered while training border guards. These peculiarities are the following: usage of observation and surveillance means, high-precision weapons and operational management systems, electronic information equipment, digitalization of existing equipment, stronger influence of mass media, unchanged meaning of human factor, integration of arms and services. ; Стаття присвячена вивченню сучасних вимог до професійної підготовки прикордонників в Республіці Індія. Автор доводить, що велика кількість загроз на індійському та українському кордонах схожі, а це означає, що існує необхідність детально дослідити систему професійної підготовки прикордонників в Республіці Індія. Більше того, автор уперше проаналізувала особливості професійної підготовки прикордонників у Республіці Індія з метою імплементації деяких принципів під час підготовки персоналу Державної прикордонної служби. На основі аналізу нормативних документів 2004–2017 рр. (Воєнна доктрина Збройних Сил Республіки Індія 2004 р., Спільна Воєнна доктрина Збройних Сил Республіки Індія 2017 р., Концепція професійної еволюції Міністерства оброни Республіки Індія, Річний звіт Уряду Республіки Індія за 2016–2017 рр., річні звіти Департаменту прикордонного менеджменту та прикордонних відомств, аналітичні звіти військових експертів тощо) ми дійшли висновку, що сучасні вимоги до професійної підготовки прикордонників у Республіці Індія є наступними: аполітична орієнтація, розділення функцій, світська етика, національна свідомість, розвиток та реалізація концептуального, морального та фізичного компонентів, технологічні навички, лідерство та психологічна гнучкість. Крім того, проаналізовано особливості розвитку прикордонного менеджменту, які повинні бути враховані у процесі професійної підготовки прикордонників: використання засобів спостереження та стеження, високоточної зброї та систем оперативного управління, електронного інформаційного обладнання, оцифрування існуючого обладнання, посилення ролі ЗМІ, збереження значення людського фактору, інтеграція родів військ та служб.

The article is dedicated to the research of the Units States influence on carrying out reforms in the agricultural sector in India during the second half of the 1960s (the "green revolution") and the consequences of the Indo-US cooperation in the agricultural sector for the Indian economy as well as for the relations between these two countries in general. Using an array of available documentary evidence and scientific researches, the author examines the features of the embodiment of the "green revolution" in India in the context of overall United States foreign policy in South Asia during the designated period. The author concludes that although the United States primarily engaged in the realization of their own interests, their activities were useful for the economic development of India. India with the help of the United States reached the level of food self-sufficiency, significantly improved the situation in the agricultural sector and could deal with other problems without being distracted by solving the food problem accompanied by a rapid population growth.

The article details important historical and legal aspects of the creation and operation of science and technology parks and specific economic zones as the major elements of the innovation structure in India, a set of measures that stimulate innovation.The author notes that in India much attention is paid to the formation of a common legal framework for innovation, established bodies, associations, funds that support companies.The author reviews the legislation of India on issues of activities of science and technology parks and specific economic zones, their features as innovative structures in India, legislation on technological innovations, tax benefit, exemption of export operations from duties and export taxes. The author traces the history of the development of legislation on science and technology parks and specific economic zones in India from the moment of their creation to modernity.The article is an exposure of the research on the state regulation of India's innovation structure elements: research institutions, science and technology parks, and specific economic zones, problems in the legal regulation of activities, the reasons for the economic success of India as a whole and trends in the further development of elements of the innovation structure of the state.The author examined the current state of science and technology parks and India's specific economic zones, the policy of tax and customs incentives for science and technology parks and specific economic zones, identified types of tax and customs benefits, the specifics of labor legislation, energy tariffs, preferential loans, and the overallprocess of state support for science and technology.The article discloses the tax benefits available to the Software under government STPI scheme presented to promote software exports, which has helped make India one of the world's leading centers for software and business outsourcing. ; Статья раскрывает важные историко-правовые аспекты создания и деятельности научно-технологических парков и особых экономических зон как основных элементов инновационной структуры в Индии. Проведен анализ законодательства и исследований ученых по государственно-правовому регулированию научно-технологических парков, специальных экономических зон в Индии, проблем в правовом регулировании деятельности, причин экономических успехов Индии в целом и тенденций дальнейшего развития элементов инновационной структуры государства. ; Стаття розкриває важливі правові аспекти створення та діяльності науково-технологічних парків та спеціальних економічних зон в Індії. Проведено аналіз законодавства та досліджень вчених щодо державно-правового регулювання науково-технологічних парків, спеціальних економічних зон в Індії, проблем у правовому регулюванні діяльності, причин економічних успіхів Індії в цілому та тенденцій подальшого розвитку елементів інноваційної структури держави.

The article details important historical and legal aspects of the creation and operation of science and technology parks and specific economic zones as the major elements of the innovation structure in India, a set of measures that stimulate innovation.The author notes that in India much attention is paid to the formation of a common legal framework for innovation, established bodies, associations, funds that support companies.The author reviews the legislation of India on issues of activities of science and technology parks and specific economic zones, their features as innovative structures in India, legislation on technological innovations, tax benefit, exemption of export operations from duties and export taxes. The author traces the history of the development of legislation on science and technology parks and specific economic zones in India from the moment of their creation to modernity.The article is an exposure of the research on the state regulation of India's innovation structure elements: research institutions, science and technology parks, and specific economic zones, problems in the legal regulation of activities, the reasons for the economic success of India as a whole and trends in the further development of elements of the innovation structure of the state.The author examined the current state of science and technology parks and India's specific economic zones, the policy of tax and customs incentives for science and technology parks and specific economic zones, identified types of tax and customs benefits, the specifics of labor legislation, energy tariffs, preferential loans, and the overallprocess of state support for science and technology.The article discloses the tax benefits available to the Software under government STPI scheme presented to promote software exports, which has helped make India one of the world's leading centers for software and business outsourcing. ; Статья раскрывает важные историко-правовые аспекты создания и деятельности научно-технологических парков и особых экономических зон как основных элементов инновационной структуры в Индии. Проведен анализ законодательства и исследований ученых по государственно-правовому регулированию научно-технологических парков, специальных экономических зон в Индии, проблем в правовом регулировании деятельности, причин экономических успехов Индии в целом и тенденций дальнейшего развития элементов инновационной структуры государства. ; Стаття розкриває важливі правові аспекти створення та діяльності науково-технологічних парків та спеціальних економічних зон в Індії. Проведено аналіз законодавства та досліджень вчених щодо державно-правового регулювання науково-технологічних парків, спеціальних економічних зон в Індії, проблем у правовому регулюванні діяльності, причин економічних успіхів Індії в цілому та тенденцій подальшого розвитку елементів інноваційної структури держави.

The article analyzes the situation in the liberation movement of the peoples of the Indian subcontinent in the last ten years of fighting with the British colonial regime, considers the political course of the Muslim League of India, who was the leading pan-Indian Muslim mass organization advocating the formation of an independent Muslim state of Pakistan in South Asia, shows its attitude to Indian National Congress (INC), who led the liberation struggle of the peoples of Hindustan, as well as to the policies of England in its greatest colony. The author notes that on the eve of the Second World War Muslims in India, which was the largest English colony, comprised about a quarter of the country's population. Their leading religious and communal organization was the Muslim League, created in 1906. After a crushing defeat in the elections to the provincial legislature in 1937, the League, under the leadership of its outstanding leader M. A. Jinnah, put forward its main goal not to participate in the struggle for national independence, led by the Indian National Congress (INC), but exclusively to protect the interests of the Muslim community. Supported by other Muslim parties and organizations, it radically changed its attitude towards the INC, moving from a policy of establishing uneasy relations with congressists to actively fighting with them for the formation of an independent Islamic state of Pakistan in South Asia. The author came to the conclusion that the failure of the Muslim League in the provincial elections significantly strengthened its communalist, separatist and anticongressional sentiments. This was largely facilitated by the policy of the then left-wing leadership of the INC, who considered any cooperation with the League of M.A. Jinnah, who lost the election and lost her former influence among the Muslim masses of British India, is unpromising. Overestimating the forces of the INC and underestimating the outstanding organizational abilities of M. A. Jinnah, the congressist leaders on the eve of ...

The article is devoted to the study of the issue of the historical foundations of the existing border conflicts between India and Pakistan and the latest efforts of these two states and the international community in relation of resolving them. The roots of the existing Indian-Pakistani border conflicts go back to the time when India was a part of British colonial empire. To a decisive extent, such conflicts were a consequence of the British authority's policy, which, in an effort to weaken the liberation movement in India, incited enmity between the largest ethno-religious groups of the population – Hindus and Muslims. This policy eventually led to the formation of two separate neighboring states – India and Pakistan, and these countries inherited numerous border conflicts. The largest among them is Kashmir, due to the gap of this territory between India and Pakistan. For several decades, the state of Jammu and Kashmir, according to Article 370 of the Indian Constitution, had a special status and broad autonomy.However, the Indian government, headed by N.Modi, eliminated this special status by removing this article from the country's constitution in August 2019. Over the past year, under the influence of serious geopolitical changes in the Indo-Pacific region and South Asia, the government of N. Modi initiated a return to the consideration of the status of the former state of Jammu and Kashmir, and also seeks to develop an updated format for his stay in India. On June 25, 2021 the prime minister of India held an important meeting with a group of prominent politicians from Kashmir, which was the first public event by the Indian government after the liquidation of the Kashmir autonomy. During the meeting, a number of issues were discussed about the preparation for the future elections in the region. N.Modi described the meeting as "an important step towards increasing efforts in the development and progress of the territory of Jammu and Kashmir". ; Стаття присвячена дослідженню питання історичних витоків існуючих прикордонних конфліктів між Індією та Пакистаном та нещодавнім зусиллям обох країн і міжнародної спільноти щодо спроб їхнього розв'язання. Своїми коріннями існуючі індійсько-пакистанські прикордонні конфлікти ведуть до часів перебування Індії у складі Британської колоніальної імперії. Вирішальною мірою вони стали наслідком політики британських властей, які у намаганні послабити визвольний рух в Індії, розпалювали ворожнечу між двома найбільшими етнорелігійними групами населення – індусами і мусульманами, що врешті-решт призвело до виникнення двох окремих сусідніх країн – Індії і Пакистану, у спадок яким залишилися численні прикордонні конфлікти. Найбільший з них – кашмірський, спричинений розривом цієї території між двома країнами. Протягом декількох десятиліть штат Джамму і Кашмір, згідно 370-ї статті конституції Індії, користувався особливим статусом і широкою автономією. Однак у серпні 2019р. індійський уряд на чолі з Н.Моді ліквідував цей особливий статус, вилучивши зазначену статтю з конституції країни. Протягом останнього року під впливом серйозних геополітичних змін в Індо-Тихоокеанському регіоні і Південній Азії уряд Н.Моді ініціював повернення до розгляду питання статусу колишнього штату Джамму і Кашмір, а також намагається опрацювати оновлений формат його перебування у складі Індійської держави. 25червня 2021р. прем'єр-міністр Індії провів важливу зустріч із групою відомих політиків із Кашміру, що стало першим публічним заходом Нью-Делі після ліквідації Кашмірської автономії. Під час зустрічі було обговорено низку питань щодо підготовки проведення майбутніх виборів у регіоні. Н.Моді охарактеризував зустріч як «важливий крок у напрямку збільшення зусиль щодо розвитку і прогресу території Джамму і Кашміру».

У статті досліджено позиції Індії в міжнародних рейтингах, що стосуються інвестиційної привабливості; проаналізовано взаємозв'язок між надходженням прямих іноземних інвестицій та кредитними рейтингами Індії; визначено взаємозв'язок між ВВП і припливом прямих іноземних інвестицій в Індію; систематизовано причини привабливості Індії для іноземних інвесторів; узагальнено основні можливості застосування досвіду Індії для стимулювання залучення прямих іноземних інвестицій в Україну. ; В статье исследованы позиции Индии в международных рейтингах, касающихся инвестиционной привлекательности; проанализирована взаимосвязь между притоком ПИИ и кредитными рейтингами Индии; определена взаимосвязь между ВВП и притоком прямых иностранных инвестиций в Индию; систематизированы причины привлекательности Индии для иностранных инвесторов; обобщены основные возможности применения опыта Индии для стимулирования привлечения прямых иностранных инвестиций в Украину. ; One of the priority tasks for many countries of the world is to increase the volume of foreign investment. In Ukraine the volume of direct foreign investments is insignificant and the dynamic of their attraction is rather slow. Therefore, the study of the experience of India, which is one of the leading countries in attracting foreign direct investment, is of scientific and practical interest. The subject of the article's research is the foreign direct investment in the Indian economy. The goal is to determine opportunities to apply the India's experience to stimulate foreign direct investment in Ukraine. The objective is to research the measures taken by the Indian Government to increase the attractiveness of the country for foreign investors. Methods: system analysis is used to determine the key characteristics of the Indian Economic Reform Model; trend analysis – to predict the inflow of FDI to India; correlation analysis – to determine the correlation between GDP and inflow of foreign direct investment to India. The following results were obtained: India's position in international ratings related to investment attractiveness was researched; the connection between FDI inflow and India's credit ratings was analyzed; the correlation between GDP and inflow of foreign direct investment to India was determined; India's reasons for attracting foreign investors were systematized; general opportunities for using India's experience to stimulate the attraction of foreign direct investment to Ukraine were summarized. Conclusions: some aspects of Indian experience in attracting foreign direct investment can be used as recommendations to stimulate the attraction of foreign direct investment to Ukraine.

У статті досліджено позиції Індії в міжнародних рейтингах, що стосуються інвестиційної привабливості; проаналізовано взаємозв'язок між надходженням прямих іноземних інвестицій та кредитними рейтингами Індії; визначено взаємозв'язок між ВВП і припливом прямих іноземних інвестицій в Індію; систематизовано причини привабливості Індії для іноземних інвесторів; узагальнено основні можливості застосування досвіду Індії для стимулювання залучення прямих іноземних інвестицій в Україну. ; В статье исследованы позиции Индии в международных рейтингах, касающихся инвестиционной привлекательности; проанализирована взаимосвязь между притоком ПИИ и кредитными рейтингами Индии; определена взаимосвязь между ВВП и притоком прямых иностранных инвестиций в Индию; систематизированы причины привлекательности Индии для иностранных инвесторов; обобщены основные возможности применения опыта Индии для стимулирования привлечения прямых иностранных инвестиций в Украину. ; One of the priority tasks for many countries of the world is to increase the volume of foreign investment. In Ukraine the volume of direct foreign investments is insignificant and the dynamic of their attraction is rather slow. Therefore, the study of the experience of India, which is one of the leading countries in attracting foreign direct investment, is of scientific and practical interest. The subject of the article's research is the foreign direct investment in the Indian economy. The goal is to determine opportunities to apply the India's experience to stimulate foreign direct investment in Ukraine. The objective is to research the measures taken by the Indian Government to increase the attractiveness of the country for foreign investors. Methods: system analysis is used to determine the key characteristics of the Indian Economic Reform Model; trend analysis – to predict the inflow of FDI to India; correlation analysis – to determine the correlation between GDP and inflow of foreign direct investment to India. The following results were obtained: India's position in international ratings related to investment attractiveness was researched; the connection between FDI inflow and India's credit ratings was analyzed; the correlation between GDP and inflow of foreign direct investment to India was determined; India's reasons for attracting foreign investors were systematized; general opportunities for using India's experience to stimulate the attraction of foreign direct investment to Ukraine were summarized. Conclusions: some aspects of Indian experience in attracting foreign direct investment can be used as recommendations to stimulate the attraction of foreign direct investment to Ukraine.

У статті аналізується становище у визвольному русі народів Індійського субконтиненту в останні десять років боротьби з англійським колоніальним режимом, розглядається політичний курс Мусульманської ліги Індії, яка була провідною загальноіндійською мусульманською масовою організацією, виступаючи за створення в Південній Азії незалежної мусульманської держави Пакистану, показується її ставлення до Індійського національного конгресу (ІНК), що очолював визвольну боротьбу народів Індостану, та до політики Англії в своїй найбільшій колонії.Ключові слова: Індія, національно-визвольний рух, Мусульманська ліга, Індійський національний конгрес, М. А. Джинна. В статье анализируется положение в освободительном движении народов Индийского субконтинента в последние десять лет борьбы с английским колониальным режимом, рассматривается политический курс Мусульманской лиги Индии, которая была ведущей общеиндийской мусульманской массовой организацией, выступающей за образование в Южной Азии независимого мусульманского государства Пакистана, показывается ее отношение к Индийскому национальному конгрессу (ИНК), возглавлявшем освободительную борьбу народов Индостана, а также к политике Англии в своей наибольшей колонии.Ключевые слова: Индия, национально-освободительное движение, Мусульманская лига, Индийский национальный конгресс, М. А. Джинна. The article analyzes the situation in the liberation movement of the peoples of the Indian subcontinent in the last ten years of fighting with the British colonial regime, considers the political course of the Muslim League of India, who was the leading pan-Indian Muslim mass organization advocating the formation of an independent Muslim state of Pakistan in South Asia, shows its attitude to Indian National Congress (INC), who led the liberation struggle of the peoples of Hindustan, as well as to the policies of England in its greatest colony. The author notes that on the eve of the Second World War Muslims in India, which was the largest English colony, comprised about a quarter of the country's population. Their leading religious and communal organization was the Muslim League, created in 1906. After a crushing defeat in the elections to the provincial legislature in 1937, the League, under the leadership of its out-standing leader M. A. Jinnah, put forward its main goal not to participate in the struggle for national independence, led by the Indian National Congress (INC), but exclusively to protect the interests of the Muslim community. Supported by other Muslim parties and organizations, it radically changed its attitude towards the INC, moving from a policy of establishing uneasy relations with congressists to actively fighting with them for the formation of an independent Islamic state of Pakistan in South Asia. The author came to the conclusion that the failure of the Muslim League in the provincial elections significantly strengthened its communalist, separatist and anticongressional sentiments. This was largely facilitated by the policy of the then left-wing leadership of the INC, who considered any cooperation with the League of M.A. Jinnah, who lost the election and lost her former influence among the Muslim masses of British India, is unpromising. Overestimating the forces of the INC and underestimating the outstanding organizational abilities of M. A. Jinnah, the congressist leaders on the eve of the Second World War lost the last opportunity to achieve Hindu-Muslim unity on the Indian subcontinent. After the war, this led to the division of India and the formation of Pakistan.Keywords: India, national liberation movement, The Muslim League, The Indian National Congress, M. A. Jinnah.