The article is devoted to the economic and non-economic impact of the cultural industries on socio-economic growth. Attention is drawing to social development, the creation of new values, products, and national identity formation.Culture and economics are interdependent and complementary. Culture determines the way society develops, and then as society progresses, new values, new cultural meanings, and products are formed. In a post-industrial society, knowledge, creativity, and skills are added to the standard growth factors. The causality between culture and other variables, such as policy, institutions, and economic development, is two-way. The research has revealed the economic aspects of cultural products, their demand, and supply aspects. Cultural and creative industries have a specific nature, different from the general trends of industrial production. The main differences are in values concept, the marginal cost of making an additional product copy, and the equivalence of exchange. Another one is newness or difference of cultural product. This aspect significantly distinguishes the cultural sector from the traditional industry model. We tried to interpret the phenomena of cultural and creative industry dynamics following the world economy. Creative work is unstable and vulnerable to macroeconomic trends. The creative industries have been sensitive to the COVID-19 pandemic. The closure of cultural institutions (theaters, museums, cinemas) affected the entire value chain – creation, production, distribution, and consumption. The crisis has become a catalyst for the digitization of cultural products. In conclusion, the cultural sector requires government support, such as financial resources, export consulting, and the copyright and intellectual property protected in law. ; У статті проаналізовано економічний та неекономічний вплив сектору культурних індустрій на соціально-економічну систему, зокрема соціальний розвиток, створення нової системи цінностей, розвиток талантів і культури, сприяння національній ідентичності. Розглянуто підходи до визначення поняття культурних індустрій, розкрито їх економічну природу, особливості попиту та пропозиції культурних продуктів. Проведено оцінку темпів зростання культурних і креативних індустрій відповідно до динаміки світової економіки. Окреслено напрями державної підтримки культурних галузей у кризовий період.
The article is devoted to the economic and non-economic impact of the cultural industries on socio-economic growth. Attention is drawing to social development, the creation of new values, products, and national identity formation.Culture and economics are interdependent and complementary. Culture determines the way society develops, and then as society progresses, new values, new cultural meanings, and products are formed. In a post-industrial society, knowledge, creativity, and skills are added to the standard growth factors. The causality between culture and other variables, such as policy, institutions, and economic development, is two-way. The research has revealed the economic aspects of cultural products, their demand, and supply aspects. Cultural and creative industries have a specific nature, different from the general trends of industrial production. The main differences are in values concept, the marginal cost of making an additional product copy, and the equivalence of exchange. Another one is newness or difference of cultural product. This aspect significantly distinguishes the cultural sector from the traditional industry model. We tried to interpret the phenomena of cultural and creative industry dynamics following the world economy. Creative work is unstable and vulnerable to macroeconomic trends. The creative industries have been sensitive to the COVID-19 pandemic. The closure of cultural institutions (theaters, museums, cinemas) affected the entire value chain – creation, production, distribution, and consumption. The crisis has become a catalyst for the digitization of cultural products. In conclusion, the cultural sector requires government support, such as financial resources, export consulting, and the copyright and intellectual property protected in law. ; У статті проаналізовано економічний та неекономічний вплив сектору культурних індустрій на соціально-економічну систему, зокрема соціальний розвиток, створення нової системи цінностей, розвиток талантів і культури, сприяння національній ідентичності. Розглянуто підходи до визначення поняття культурних індустрій, розкрито їх економічну природу, особливості попиту та пропозиції культурних продуктів. Проведено оцінку темпів зростання культурних і креативних індустрій відповідно до динаміки світової економіки. Окреслено напрями державної підтримки культурних галузей у кризовий період.
Market relations and the world market competitiveness highlight the necessity to analyze strategic priorities of the state economic security. The methods of evaluation and the tools of economic security improvement in the high-tech economic sector are important. The necessity of public management in the industry of the global high-tech engineering is caused by the features of the industry and its goal to ensure the state economic security. The analysis of Ukrainian and foreign experience reveals that internal and external environment instability influences the developmental parameters of the industry significantly. The purpose of the study is to determine the strategic priorities of high-tech industries development based on the experience of Zorya-Mashproekt Gas Turbine Research and Development Complex. The methods of retrospective and strategic analyses, the study of global market of serial gas turbine engines, and the analysis of technological and organizational managerial decisions made by the enterprise allowed the authors to rationale the model of strategic management of a public enterprise. As a result, the competitiveness of the enterprise's products in the world high-tech industries market is justified. Considering that Zorya-Mashproekt Gas Turbine Research and Development Complex is an enterprise, which ensures Ukrainian national security, inexpediency of its urgent privatization is rationalized as well. The technical and technological methods used by the enterprise to increase the production capacity and turbine export are analyzed. The authors determine such principles of possible privatization of the strategic enterprise as the effective controlling interest owned by the government; keeping and increasing the production capacity of the enterprise to promote the image of a strategic Ukrainian business entity; implementation of the enterprise profile activity under the government control, regarding its accountability and shared responsibility to prevent possible white collar crimes. Such an approach would allow the enterprise to keep a balance of governmental interests and high-tech market conditions. The necessity of the governmental financial aid for the high-tech economic sector, including Zorya-Mashproekt, is rationalized. The strategic elements of the development of high-tech industries in Ukraine are determined. ; Досліджено стратегічні пріоритети розвитку підприємств у сфері складного машинобудування на прикладі ДП НВKГ «Зоря»-«Машпроект». Визначення моделі стратегічного управління підприємства та ролі підприємства на національному рівні, дослідження техніко-технологічних та організаційно-управлінських заходів підприємства виокремлено як фактори, що сприятимуть нарощуванню обсягів виробництва експортоорієнтованої продукції. На підставі ретроспективного, стратегічного аналізів та аналізу світового ринку серійних газотурбінних двигунів, установок та турбогенераторів обґрунтовано визначення моделі стратегічного управління державним підприємством, його ролі на національному рівні, проаналізовано техніко-технологічні та організаційно-управлінські заходи підприємства. Доведена конкурентоспроможність продукції підприємства на світовому ринку складної машинобудівної техніки. Обґрунтована недостатня доцільність приватизації підприємства в поточний період як стратегічно-важливого фактора національної безпеки. Розглянуто техніко-технологічні заходи, що застосовуються підприємством для нарощування обсягів виробництва та експорту турбін різного функціонального призначення. Наявність контрольного пакета акцій державної форми власності на користування та оперативне управління підприємством; збереження та нарощування обсягів профільної діяльності підприємства з просуванням іміджу підприємства як суб'єкта господарювання України; здійснення профільно-орієнтованої діяльності підприємства під контролем органу державної влади в частині звітності та їх спільної відповідальності в частині недопущення економічних та інших зловживань визначено як підвалини приватизації стратегічного ринкового підприємства з урахуванням балансу інтересів держави та кон'юнктури ринку. Акцентовано увагу на необхідності державної фінансової підтримки економічного сектору з виробництва складного обладнання, у тому числі зазначеного підприємства. Запропоновано складові стратегічних засад розвитку галузі складного машинобудування.
Market relations and the world market competitiveness highlight the necessity to analyze strategic priorities of the state economic security. The methods of evaluation and the tools of economic security improvement in the high-tech economic sector are important. The necessity of public management in the industry of the global high-tech engineering is caused by the features of the industry and its goal to ensure the state economic security. The analysis of Ukrainian and foreign experience reveals that internal and external environment instability influences the developmental parameters of the industry significantly. The purpose of the study is to determine the strategic priorities of high-tech industries development based on the experience of Zorya-Mashproekt Gas Turbine Research and Development Complex. The methods of retrospective and strategic analyses, the study of global market of serial gas turbine engines, and the analysis of technological and organizational managerial decisions made by the enterprise allowed the authors to rationale the model of strategic management of a public enterprise. As a result, the competitiveness of the enterprise's products in the world high-tech industries market is justified. Considering that Zorya-Mashproekt Gas Turbine Research and Development Complex is an enterprise, which ensures Ukrainian national security, inexpediency of its urgent privatization is rationalized as well. The technical and technological methods used by the enterprise to increase the production capacity and turbine export are analyzed. The authors determine such principles of possible privatization of the strategic enterprise as the effective controlling interest owned by the government; keeping and increasing the production capacity of the enterprise to promote the image of a strategic Ukrainian business entity; implementation of the enterprise profile activity under the government control, regarding its accountability and shared responsibility to prevent possible white collar crimes. Such an approach would allow the enterprise to keep a balance of governmental interests and high-tech market conditions. The necessity of the governmental financial aid for the high-tech economic sector, including Zorya-Mashproekt, is rationalized. The strategic elements of the development of high-tech industries in Ukraine are determined. ; Досліджено стратегічні пріоритети розвитку підприємств у сфері складного машинобудування на прикладі ДП НВKГ «Зоря»-«Машпроект». Визначення моделі стратегічного управління підприємства та ролі підприємства на національному рівні, дослідження техніко-технологічних та організаційно-управлінських заходів підприємства виокремлено як фактори, що сприятимуть нарощуванню обсягів виробництва експортоорієнтованої продукції. На підставі ретроспективного, стратегічного аналізів та аналізу світового ринку серійних газотурбінних двигунів, установок та турбогенераторів обґрунтовано визначення моделі стратегічного управління державним підприємством, його ролі на національному рівні, проаналізовано техніко-технологічні та організаційно-управлінські заходи підприємства. Доведена конкурентоспроможність продукції підприємства на світовому ринку складної машинобудівної техніки. Обґрунтована недостатня доцільність приватизації підприємства в поточний період як стратегічно-важливого фактора національної безпеки. Розглянуто техніко-технологічні заходи, що застосовуються підприємством для нарощування обсягів виробництва та експорту турбін різного функціонального призначення. Наявність контрольного пакета акцій державної форми власності на користування та оперативне управління підприємством; збереження та нарощування обсягів профільної діяльності підприємства з просуванням іміджу підприємства як суб'єкта господарювання України; здійснення профільно-орієнтованої діяльності підприємства під контролем органу державної влади в частині звітності та їх спільної відповідальності в частині недопущення економічних та інших зловживань визначено як підвалини приватизації стратегічного ринкового підприємства з урахуванням балансу інтересів держави та кон'юнктури ринку. Акцентовано увагу на необхідності державної фінансової підтримки економічного сектору з виробництва складного обладнання, у тому числі зазначеного підприємства. Запропоновано складові стратегічних засад розвитку галузі складного машинобудування.
Market relations and the world market competitiveness highlight the necessity to analyze strategic priorities of the state economic security. The methods of evaluation and the tools of economic security improvement in the high-tech economic sector are important. The necessity of public management in the industry of the global high-tech engineering is caused by the features of the industry and its goal to ensure the state economic security. The analysis of Ukrainian and foreign experience reveals that internal and external environment instability influences the developmental parameters of the industry significantly. The purpose of the study is to determine the strategic priorities of high-tech industries development based on the experience of Zorya-Mashproekt Gas Turbine Research and Development Complex. The methods of retrospective and strategic analyses, the study of global market of serial gas turbine engines, and the analysis of technological and organizational managerial decisions made by the enterprise allowed the authors to rationale the model of strategic management of a public enterprise. As a result, the competitiveness of the enterprise's products in the world high-tech industries market is justified. Considering that Zorya-Mashproekt Gas Turbine Research and Development Complex is an enterprise, which ensures Ukrainian national security, inexpediency of its urgent privatization is rationalized as well. The technical and technological methods used by the enterprise to increase the production capacity and turbine export are analyzed. The authors determine such principles of possible privatization of the strategic enterprise as the effective controlling interest owned by the government; keeping and increasing the production capacity of the enterprise to promote the image of a strategic Ukrainian business entity; implementation of the enterprise profile activity under the government control, regarding its accountability and shared responsibility to prevent possible white collar crimes. Such an approach would allow the enterprise to keep a balance of governmental interests and high-tech market conditions. The necessity of the governmental financial aid for the high-tech economic sector, including Zorya-Mashproekt, is rationalized. The strategic elements of the development of high-tech industries in Ukraine are determined. ; Досліджено стратегічні пріоритети розвитку підприємств у сфері складного машинобудування на прикладі ДП НВKГ «Зоря»-«Машпроект». Визначення моделі стратегічного управління підприємства та ролі підприємства на національному рівні, дослідження техніко-технологічних та організаційно-управлінських заходів підприємства виокремлено як фактори, що сприятимуть нарощуванню обсягів виробництва експортоорієнтованої продукції. На підставі ретроспективного, стратегічного аналізів та аналізу світового ринку серійних газотурбінних двигунів, установок та турбогенераторів обґрунтовано визначення моделі стратегічного управління державним підприємством, його ролі на національному рівні, проаналізовано техніко-технологічні та організаційно-управлінські заходи підприємства. Доведена конкурентоспроможність продукції підприємства на світовому ринку складної машинобудівної техніки. Обґрунтована недостатня доцільність приватизації підприємства в поточний період як стратегічно-важливого фактора національної безпеки. Розглянуто техніко-технологічні заходи, що застосовуються підприємством для нарощування обсягів виробництва та експорту турбін різного функціонального призначення. Наявність контрольного пакета акцій державної форми власності на користування та оперативне управління підприємством; збереження та нарощування обсягів профільної діяльності підприємства з просуванням іміджу підприємства як суб'єкта господарювання України; здійснення профільно-орієнтованої діяльності підприємства під контролем органу державної влади в частині звітності та їх спільної відповідальності в частині недопущення економічних та інших зловживань визначено як підвалини приватизації стратегічного ринкового підприємства з урахуванням балансу інтересів держави та кон'юнктури ринку. Акцентовано увагу на необхідності державної фінансової підтримки економічного сектору з виробництва складного обладнання, у тому числі зазначеного підприємства. Запропоновано складові стратегічних засад розвитку галузі складного машинобудування.
The process of association in clusters of companies in creative industries in the European Union was investigated.Particular attention was given to the spatial concentration of creative businesses and to its importance for the formation of creative clusters. It was stated that clustering in recent years has become one of the dominant trends of the creative industries sector. The authors have identified the main features and differences between creative clustering and clustering in other industrial sectors of the economy. This article analyzes the features of the functioning and development of creative clusters in the European Union and the basic mechanisms of their support. It was claimed that the EU countries have leading indicators of growth of creative industries in the world, so their cluster policy is the most effective. ; Исследован процесс объединения в кластеры предприятий креативных индустрий в странах Европейского Союза.Особое внимание было уделено определению пространственной концентрации креативных предприятий и ее значению для формирования креативных кластеров. Доказано, что кластеризация в последние годы стала одной из доминирующих тенденций развития индустрий креативного сектора. Выделены основные характерные черты также различия креативной кластеризации относительно кластеризации в других промышленных сфер экономики. В данной статье были проанализированы особенности функционирования и развития креативных кластеров на территории Европейского Союза определены также основные механизмы их поддержки. Показано, что страны ЕС имеют лидирующие показатели роста креативных индустрий в мире, а следовательно, их кластерная политика является наиболее эффективной. ; Досліджено процес обєднання у кластери підприємств креативних індустрій у країнах Європейського Союзу. Особливу увагу було приділено визначенню просторової концентрації креативних підприємств та її значенню для формування креативних кластерів. Доведено що кластеризація протягом останніх років стала однією з домінуючих тенденцій розвитку індустрій креативного сектору. Виділено основні характерні риси, а також відмінності креативної кластеризації відносно кластеризації інших промислових сфер економіки. У цій статті проаналізовано особливості функціонування і розвитку креативних кластерів на території Європейського Союзу визначено також основні механізми їх підтримки. Показано, що країни ЄС мають лідируючі показники зростання креативних індустрій у світі, а отже їх кластерна політика є найбільш ефективною.
The process of association in clusters of companies in creative industries in the European Union was investigated.Particular attention was given to the spatial concentration of creative businesses and to its importance for the formation of creative clusters. It was stated that clustering in recent years has become one of the dominant trends of the creative industries sector. The authors have identified the main features and differences between creative clustering and clustering in other industrial sectors of the economy. This article analyzes the features of the functioning and development of creative clusters in the European Union and the basic mechanisms of their support. It was claimed that the EU countries have leading indicators of growth of creative industries in the world, so their cluster policy is the most effective. ; Исследован процесс объединения в кластеры предприятий креативных индустрий в странах Европейского Союза.Особое внимание было уделено определению пространственной концентрации креативных предприятий и ее значению для формирования креативных кластеров. Доказано, что кластеризация в последние годы стала одной из доминирующих тенденций развития индустрий креативного сектора. Выделены основные характерные черты также различия креативной кластеризации относительно кластеризации в других промышленных сфер экономики. В данной статье были проанализированы особенности функционирования и развития креативных кластеров на территории Европейского Союза определены также основные механизмы их поддержки. Показано, что страны ЕС имеют лидирующие показатели роста креативных индустрий в мире, а следовательно, их кластерная политика является наиболее эффективной. ; Досліджено процес обєднання у кластери підприємств креативних індустрій у країнах Європейського Союзу. Особливу увагу було приділено визначенню просторової концентрації креативних підприємств та її значенню для формування креативних кластерів. Доведено що кластеризація протягом останніх років стала однією з домінуючих тенденцій розвитку індустрій креативного сектору. Виділено основні характерні риси, а також відмінності креативної кластеризації відносно кластеризації інших промислових сфер економіки. У цій статті проаналізовано особливості функціонування і розвитку креативних кластерів на території Європейського Союзу визначено також основні механізми їх підтримки. Показано, що країни ЄС мають лідируючі показники зростання креативних індустрій у світі, а отже їх кластерна політика є найбільш ефективною.
In the article revealed the main approaches of scientists, politicians and practitioners to the "cultural and creative industries" category, the state of development of this term in national and foreign literary sources is shown, the genesis of creative industry formation has been demonstrated. As the integral component of the transformation of the industrial system in its postindustrial type proposed methodological tools for the study of the problem, as a symbiosis of theoretical, analytical and empirical elements, identified the main Features of the existing models of creative economy, investigated the creative environment of the advanced countries of the world, classified the main types of cultural and creative industries, selected a number of existing concepts on the impact of creative entrepreneurship on Socio-economic growth of the nation and region, the ways and levers of systematic implementation of a creative approach based on creative thinking human resource, innovation, cultural heritage and financing are suggested. Based on critical thinking, available content, assignments, tasks, directions, methods and tools to uncover a dualistic essence and meaning of the concept of "cultural and creative industries" as a business environment and an object of state economic regulation, as well as to analyze the potential of cultural and creative industries in Ukraine. The goal stipulated the need to solve such problems: to describe the state of development of scientific and practical approaches to the functioning of cultural and creative industries; Indicate the instruments for implementing the creative development strategy; To analyze the experience of European countries on development of creative industry; To analyze and develop perspectives of development of cultural industries in conditions of socio-economic growth of region. A methodological base of the study is the combination of theoretical, applied aspects of the role and significance of creative and cultural industries in the economic and social development of the western region. As well as the system of complementary general scientific, theoretical and experimental methods, in particular: empirical (observation, comparison, generalization), theoretical (dialectical, argumentation), methods used for empirical and Theoretical levels of research (analysis, synthesis, induction, deduction) and others. ; В статті розкрито основні підходи науковців, політиків та практиків до категорії «культурні та креативні індустрії», з'ясовано стан розробки цього терміну у вітчизняній та зарубіжних літературних джерелах, показано генезис становлення креативної індустрії, як невід'ємної складової трансформації індустріальної системи в її постіндустріальний тип, запропоновано методологічний інструментарій дослідження зазначеної проблеми, як симбіоз теоретичних, аналітичних та емпіричних елементів, визначено основні риси існуючих моделей креативної економіки, досліджено креативне середовище передових країн світу, класифіковано основні види культурних та креативних індустрій, виділено ряд існуючих концепцій щодо впливу креативного підприємництва на соціально-економічне зростання нації та регіону, запропоновано шляхи та важелі системного впровадження креативного підходу, який ґрунтується на креативно мислячому людському ресурсі, інноваціях, культурній спадщині та фінансуванні.
Спеціалізація у високотехнологічних галузях є постійним предметом політичних, економічних та наукових дискурсів на національному та міжнародному рівні. Узагальнення результатів теоретичних підходів до високотехнологічної спеціалізації даєможливість розширити інструментарій проведення таких досліджень та методологічну базу для вироблення національної політики щодо технологічної спеціалізації. ; Specialization in hi-tech branches is a constant subject of a political, economic and scientific discourse at national and international level. Generalization of results of theoretical approaches concerning hi-tech specialization gives the chance to expand toolkit of carrying out of such research and methodological base for development of a national policy concerning technological specialization ; Специализация в высокотехнологичных отраслях является постоянным предметом политического, экономического и научного дискурса на национальном и международном уровне. Обобщение результатов теоретических подходов в отношении высокотехнологичной специализации дает возможность расширить инструментарий проведения такого исследования и методологическую базу для разработки национальной политики в отношении технологической специализации.
Introduction. The article analyzes the categories of "smart city" and "creative industries" as an innovative vector for the development of the region and obtain social and economic effect. The level of development of this problem is clarified among the theoretical and practical approaches, the experience of the European Union, America in the implementation and implementation of the concept of "smart city" is presented. An excursion of theoretical and methodological tools of the "creative industries" is made and their role in the strategy of development of "smart cities" of the region is outlined. The basic directions of realization of the concept of "smart cities" are defined. The practice of financing the European Union's leading cities in the concept of "smart cities" is explored, in particular for modernization, improvement of energy efficiency of buildings and transport networks, smart energy management and consumption, introduction of a new model of information and communication, development of the service sector. The purpose of the article. The originality of the study is related to the substantiation of theoretical hypotheses regarding the main directions of synthesis of creative industries, as the driving force behind the concept of "smart cities". The results of the analysis will bring Ukrainian cities closer to the European centers of information and cultural industries of the region. The role of prestigious industries in the concept of "smart cities" of Ukraine is considerable, but it can be realized under the following circumstances: psychological perception of cultural and social industries by creative economy measures; theoretical and practical studies of the topic of cultural innovation and "smart cities", which have been presented in literary sources; improving the symbiosis of lawmaking, financial levers, further mechanism for the development of "smart cities" and cultural and creative industries; increase of specialists of creative sphere, sufficiency of information and communication sources, etc., etc. Therefore, in the arena of inter-regional competition, a special place belongs to the concept of creating urban space, innovation, the consumption of creative ideas in the context of forming regions with "smart cities". In scientific articles, there is a growing popularity of the "smart city" category. Today, this expression is associated with the innovative development of the economy, the creation of prerequisites for the transformation of new knowledge in the practical plane of its implementation and ensure economic and social effect. The institutional basis for obtaining the status of smart cities is the social and creative industries, which are the vector of increasing the innovative potential of the city, and with the reduction of social pressure, transforming the appearance of cities and improving the economic and cultural sense of life of citizens. Results. The emergence of major changes in economic spheres of life are bold in nature, periodically favoring various spheres of economy, sociology, culture, urbanization. Changes also affect the creative approach of cities, as centers of economic life in the region and the state as a whole. This, in turn, influences the need to change the spectrum of regional policy, with the priority of attracting human resources solely with creative thinking and practical approaches to its implementation. Therefore, the social and creative industries should be identified in the positions of the main spheres in which they function in the process of reproduction through the circulation: production, distribution, exchange and consumption. Manufacturing, as the primary sphere of the cycle started, implies a combination of intellectual, innovative and social resources. Conclusions. Exchange determines the process of substitution of monetary compensation for intellectualization and realization of previously created creative results and services, distribution means distribution through various ways and channels of sale of goods and services of creative and social enterprise, and at the last stage of the cycle there is a direct consumption of useful services and services. At the same time, despite the fact that the creative industries, along with science and high technology, are the impetus for an innovative economy, the theoretical and practical studies of this problem are, to say the least, poorly understood. Therefore, creative economy, as a new vector of transformation for meso and macroeconomic systems, requires immediate investigation of this issue. ; В статті здійснено аналіз категорій «розумне місто» та «креативні індустрії», як інноваційного вектору розвитку регіону та отримання соціального та економічного ефекту. З'ясовано серед переліку теоретичних та практичних підходів рівень розробки даної проблеми, приведено досвід Європейського Союзу, Америки в імплементації та запровадженні концепції «розумне місто». Здійснено екскурс теоретично-методологічного інструментарію «креативних індустрій» та окреслено їх роль у стратегії розвитку «розумних міст» регіону. Визначено основні напрями реалізації концепції «розумних міст». Досліджено практику фінансування передових міст Європейського Союзу концепції «розумних міст», зокрема на модернізацію, підвищення енергоефективності споруд та транспортно-дорожніх мереж, розумного управління та споживання енергетикою, запровадження нової моделі інформаційно-комунікаційного спілкування, розвиток сфери обслуговування.
The authors summarize the ideas of development of innovations in Ukraine, which in the conditions of armed conflicts are directed, first of all, on satisfaction of needs of army, maintenance of export of military products to other countries, strengthening of fight against epidemics, smoothing of negative results of possible global crisis, promotion of the up to date directions of investments, growing of the trust from investors side, improving the quality of life. The purpose of scientific work is to highlight: the theoretical grounds of innovative development; significance of innovations for the Ukrainian economy; the importance and competitive advantage of innovative products in the conditions of armed conflicts; the main directions of innovative product development in modern realities. The methodological basis of the conducted study is a set of general scientific and special scientific methods, first of all: methods of analysis and synthesis are used to study ideas and existing positions on current approaches to development and components of innovation for the security of the country, method of complex diagnostics - to study the state of competitive advantages of innovative products of defense industries in conditions of armed conflicts. According to the results of the conducted study, the authors outlined a number of major political, social and economic factors as components of innovation and competitive activity in modern Ukraine, aimed at ensuring national security and successful development of the Ukrainian state.The article determines that the material basis of innovation processes designed to ensure the security of modern Ukraine are economic guarantees that require constant development. The authors conclude that the ideological basis for the formation of domestic innovative products should be close cooperation between science and business, the national idea of protection and development of an economically strong country.It is possible to achieve the competitiveness of the country in the present situation, providing the economic equilibrium in the state – the following capacity of the country population, under which its normal conditions of being and work are ensured. And this depends on the availability of sufficient quantity of basic resources, the sustainability of the financial-credit and monetary system, the securement of the rule of law and the effectiveness of the law-enforcement system, the increase in the readiness of the army to protect the state, the protection against epidemics, the reliability and efficiency of the system of self-government and public administration, the consolidation of the defence capability of the state, its military-industrial complex.The state in the conditions of war and epidemics acts as a guarantor of the development of high technologies, innovations, knowledge and information networks. An important function of the state in the conditions of the genesis of post-industrialization is the fulfilment of its role as one of the main agents that ensure the advance development of the main spheres of the economy, especially innovations.In times of armed conflicts, epidemics and globalization challenges in the warring countries, an accelerated development of scientific technological progress goes on, the medical sphere is reformed, and a system of new international relations is formed, aimed at ensuring the national interests of the state. This has a positive social impact. Thus, new types of weapons have been created in Ukraine and have been successfully used on the Russo-Ukrainian front. The military industry is developing, arms exports are increasing, and the space industry is reorienting itself in the interests of national defence and security. Ukraine is adapting its military-industrial complex to the NATO standards.The decisive factor in the successful evolution of the Ukrainian state today is a breakthrough innovative economic activity, which includes the introduction of modern advanced technologies, the use of advanced forms of production, the development of preferential lending, the implication of domestic and foreign investments, the support for the national producer, the improvement of state regulation of economic relations, the increase in the qualification of personnel potential, the support for science, the protection of intellectual property rights, the creation of creativity. The ideological underpinnings of innovation activity in Ukraine should be the close collaboration of science and business, the nationwide idea of protecting and developing an economically strong country.Keywords: competitiveness, innovative product, military-industrial complex, globalization challenges, development of science. ; Узагальнено ідеї розвитку інновацій в Україні, які в умовах збройних конфліктів скеровані, насамперед, на задоволення потреб армії, забезпечення експорту продукції військового призначення в інші країни, посилення боротьби з епідеміями, згладження негативних результатів можливої глобальної кризи, сприяння новітнім напрямам капіталовкладень, зростання довіри з боку інвесторів, покращення якості життя. Метою наукової праці є висвітлення: теоретичних основ інноваційного розвитку; значимості інновацій для української економіки; важливості та конкурентної переваги інноваційних продуктів в умовах збройних конфліктів; основних напрямків розвитку інноваційного продукту в сучасних реаліях. Методологічною базою проведеного дослідження слугує комплекс загальнонаукових та спеціально наукових методів, перш за все: методи аналізу і синтезу використано для вивчення ідей та існуючих позицій стосовно актуальних підходів до розвитку та компонентів інноваційної діяльності задля безпеки країни, метод комплексної діагностики – для вивчення стану конкурентних переваг інноваційних продуктів оборонних галузей в умовах збройних конфліктів. За результатами проведеного дослідження виділено низку основних політичних, соціальних та економічних чинників як складових інноваційної та конкурентної діяльності в сучасній Україні, покликаних забезпечити національну безпеку та успішний розвиток української держави. В статті визначено, що матеріальною основою інноваційних процесів задля забезпечення безпеки сучасної України слугують економічні гарантії, що потребують постійного розвитку. З'ясовано, що ідеологічним підґрунтям становлення вітчизняних інноваційних продуктів повинна бути тісна співпраця науки і бізнесу, загальнонаціональна ідея захисту і розвитку економічно сильної країни.Ключові слова: конкурентоспроможність, інноваційний продукт, військово-промисловий комплекс, глобалізаційні виклики, розвиток науки.
In recognition of the worldwide successes of creative work which in many cases becomes a deter-minant of the economic development of national and regional territories, the legislative and regula-tory environment of Ukraine has been enriched with the concept of creative industries. The latter include theaters whose activities are assumed to be a valuable source of the gross domestic product growth. For these activities to gain an industrial scale under market conditions, theatre companies should demonstrate considerable entrepreneurial skills. However, in the case of repertory theaters, which the Ukrainian law refers to non-profit institutions of culture, the area of entrepreneurship is totally unclear. There appears some contradiction between the demand for an effective theater or-ganization and its non-profitability ensuring a broader access of the impoverished population to theatre productions. In such circumstances, it becomes relevant to find organizational and eco-nomic forms of entrepreneurship for the contemporary Ukrainian repertory theaters.For the first time, based on the activity-holistic approach, the essence of creative economy is defined as the life sphere of economic entities of all levels (individual, family, company, community, state), within which they carry out processes of a purposeful and maximally effective creation of values (goods) that have a specific artistic, cultural or creative value, with a view of their further exchange, meeting the needs of all economic entities. Certain sectors of this sphere are seen as creative, cultural and innovative industries, whose contributions to relevant gross products are quite obvious. Under these conditions, a phenomenological modeling of creative economy dynamics leads to an analytical description of its income which repeats the result of M.D. Kondratiev obtained for the dynamics of capitalist economy. It contains the so-called techno-technological accelerator, the value of which depends substantially on the business entities' entrepreneurial abilities.The paper for the first time proposes a process model of the modern Ukrainian repertory theaters' activity, the analysis of which proves the necessity and possibility of its entrepreneurial behavior in all environments. An analytical review of the results of the work of foreign repertory theaters has proved that their entire business arsenal should "work" for the brand of the juridically non-profit repertory theater, providing it with high box sales revenues.Branding, as a kind of organizational and economic framework for the manifestations of entre-preneurship, should become a permanent policy, strategic direction of the theater company. ; Статтю присвячено пошуку організаційно-економічних форм підприємництва у сучасних українських репертуарних театрах, водночас віднесених законодавчо-нормативними доку-ментами України до неприбуткових суб'єктів господарювання та до креативних індустрій, існування в яких потребує від персоналу театру постійного прояву інноваційності та під-приємливості. В ній на ґрунті діяльнісно-холістичного підходу було удосконалено визначен-ня креативної економіки та індустрій, економічні результати яких можна описати відомою формулою М.Д. Кондратьєва. Вперше запропоновано процесну модель діяльності сучасного українського репертуарного театру, аналіз якої доводить необхідність та можливість його підприємницької поведінки у всіх середовищах. Весь підприємницький арсенал повинен «працювати» на бренд неприбуткового за законодавством репертуарного театру, забезпечуючи йому високі касові збори. Брендінг, як своєрідний організаційно-економічний «каркас» для проявів підприємництва, повинен бути постійно діючою політикою, стратегічним напрямом діяльності театрального колективу.
The author shows that the cultural and creative industries (hereinafter-CCI) – valuable sector of the economy, a source of economic growth, especially EU exports, profitability. The existence of a colossally branched and multilevel support for the export of CCI has been established. It is shown that in the history of the EU there are about a dozen all-Union programs to support the creative sector. Various events, a number of tools and programs to stimulate the export of products of this segment of the economy for the EU countries, European world-famous companies of the creative sector are highlighted. The structure of the export European creative industry is analyzed, the classification of export promotion strategies used by them is carried out. This analysis allows us to identify the key tools used by the EU countries to stimulate the export of creative goods and services: consulting and analytical assistance in the field of foreign trade, credit and fiscal instruments to stimulate exports, grant and infrastructure support, matching the wording of clusters and network development of creative industries in different countries. It is emphasized that today the EU countries are working very carefully to improve the tax and labor policies for the implementation of business in the creative industries; the formation of a system of interaction between the creative industries with other sectors of the economy; the creation of creative hubs that would provide communication between cultural organizations and creative industries; overcoming the communication barrier between authorities and the public; conducting permanent and objective research in the field of culture. It is considered that significant state support is directed to the creative economy in the EU, which is manifested through procurement activity, implementation of financial and tax benefits, subsidies and promotion of employment in this sector. An analysis of selected us export strategies for creative industries in EU countries allows you to define a number ...
New and dominant trends in the world's tourist market are determined by economic factors as well as by the outcomes of recent political changes. This is particularly true about Europe, the largest tourist market throughout the world, which has seen significant developments (e.g. the collapse of the totalitarian Soviet bloc, the democratization of societies in the former communist countries, the formation of the European Union, etc.). The changes have led to the globalization of tourism supply and demand based on the ongoing integration of new countries and entire regions into the international tourist market. The paper aims to highlight the impact that these developments have had on defining tourism development trends in the 21st century, and to demonstrate how tourism products are used to meet customers' motivations, needs and expectations. The first part of the paper discusses the leading trends and their role in guiding the development of world tourism. The final section focuses on the megatrends that have emerged in the 21st century (especially international) tourist industry. ; Нові тенденції в готельному бізнесі і туристичному ринку обумовлені економічними факторами, а також похідною геополітичних змін, які нещодавно мали місце в світі. Це, зокрема найбільший туристичний ринок, яким є Європа, де відбулися значні події (в тому числі крах тоталітарної радянської системи, демократизація суспільства в колишніх соціалістичних країнах, зростання Європейського Союзу і т.д.). Ефектом цих змін є глобалізація поставок туризму і попиту, на основі інтеграції в міжнародну торгівлю нових туристичних країн й цілих географічних регіонів. Метою даної статті є показати, як вони використовуються для визначення тенденцій у розвитку туризму і гостинності в цьому столітті.
The author shows that the cultural and creative industries (hereinafter-CCI) – valuable sector of the economy, a source of economic growth, especially EU exports, profitability. The existence of a colossally branched and multilevel support for the export of CCI has been established. It is shown that in the history of the EU there are about a dozen all-Union programs to support the creative sector. Various events, a number of tools and programs to stimulate the export of products of this segment of the economy for the EU countries, European world-famous companies of the creative sector are highlighted. The structure of the export European creative industry is analyzed, the classification of export promotion strategies used by them is carried out. This analysis allows us to identify the key tools used by the EU countries to stimulate the export of creative goods and services: consulting and analytical assistance in the field of foreign trade, credit and fiscal instruments to stimulate exports, grant and infrastructure support, matching the wording of clusters and network development of creative industries in different countries. It is emphasized that today the EU countries are working very carefully to improve the tax and labor policies for the implementation of business in the creative industries; the formation of a system of interaction between the creative industries with other sectors of the economy; the creation of creative hubs that would provide communication between cultural organizations and creative industries; overcoming the communication barrier between authorities and the public; conducting permanent and objective research in the field of culture. It is considered that significant state support is directed to the creative economy in the EU, which is manifested through procurement activity, implementation of financial and tax benefits, subsidies and promotion of employment in this sector. An analysis of selected us export strategies for creative industries in EU countries allows you to define a number of tools that are commonly used to promote exports of products in this segment of the economy. ; В представленной статье автором приведены, культурные и креативные индустрии (далее - ККИ) - достаточно ценный сектор экономики, источник экономического роста, особенно экспорта ЕС, доходности. Установлено существование колоссально разветвленной и многоуровневой поддержки экспорта ККИ. Показано в истории ЕС около десятка всесоюзных программ по поддержке креативного сектора. Освещены различные мероприятия, ряд инструментов и программы по стимулированию экспорта продукции данного сегмента экономики для стран ЕС, европейские всемирные компании креативного сектора. Анализируется структура экспортной европейской креативной индустрии, проводится классификация используемых ими стратегий стимулирования экспорта. Данный анализ позволяет выделить ключевые инструменты, используемые странами ЕС для стимулирования экспорта креативных товаров и услуг: консультационная и аналитическая помощь в области ВЭД, кредитные и фискальные инструменты стимулирования экспорта, грантовое и инфраструктурное обеспечение, соответствие формулировки кластеров и сетевой развитие креативных индустрий разных стран. Акцентируется внимание, что на сегодня страны ЕС достаточно тщательно работают над совершенствованием налоговой и трудовой политики для реализации бизнеса в креативных индустриях; формированием системы взаимодействия креативных индустрий с другими секторами экономики; созданием креативных хабов, которые бы обеспечили коммуникации между культурными организациями и креативными индустриями; преодолением коммуникационного барьера между органами власти и общественностью; проведением постоянных и объективных исследований в сфере культуры. Рассмотрено, что на креативную экономику в ЕС направлена значительная государственная поддержка, которая проявляется через закупочную активность, реализацию финансовых и налоговых льгот, субсидирование и содействие занятости населения в данном секторе. Анализ выделенных нами экспортных стратегий креативных индустрий стран ЕС позволяет определить ряд инструментов, наиболее часто используемых для стимулирования экспорта продукции данного сегмента экономики. ; В представленій статті автором наведено, що культурні та креативні індустрії (далі – ККІ) – досить цінний сектор економіки, джерело економічного зростання, особливо експорту ЄС, прибутковості. Встановлено існування колосально розгалуженої та багаторівневої підтримки експорту ККІ. Показано, що в історії ЄС є близько десятка всесоюзних програм з підтримки креативного сектора. Висвітлено різноманітні заходи, ряд інструментів та програми щодо стимулювання експорту продукції даного сегмента економіки для країн ЄС, європейські всесвітньовідомі компанії креативного сектору. Аналізується структура експортної європейської креативної індустрії, проводиться класифікація використовуваних ними стратегій стимулювання експорту. Даний аналіз дозволяє виділити ключові інструменти, використовувані країнами ЄС для стимулювання експорту креативних товарів і послуг: консультаційна та аналітична допомога в галузі ВЭД, кредитні та фіскальні інструменти стимулювання експорту, грантове та інфраструктурне забезпечення, відповідність формулювання кластерів і мережевий розвиток креативних індустрій різних країн. Акцентується увага, що на сьогодні країни ЄС достатньо ретельно працюють над вдосконаленням податкової і трудової політики для реалізації бізнесу в креативних індустріях; формуванням системи взаємодії креативних індустрій з іншими секторами економіки; створенням креативних хабів, які б забезпечили комунікації між культурними організаціями та креативними індустріями; подоланням комунікаційного бар'єру між органами влади та громадськістю; проведення постійних та об'єктивних досліджень у сфері культури. Розглянуто, що на креативну економіку в ЄС спрямована значна державна підтримка, яка проявляється через закупівельну активність, реалізацію фінансових та податкових пільг, субсидіювання та сприяння зайнятості населення в даному секторі. Аналіз виділених нами експортних стратегій креативних індустрій країн ЄС дозволяє визначити ряд інструментів, найбільш часто використовуваних для стимулювання експорту продукції даного сегмента економіки.
