The article describes the emergency care in massive injury during the military conflict (230 patients, of them 220 are civilian population, of them 7 are children; 348 cases of urgent anesthesia). Special attention is paid to organizational activities. Specifics of peri-operative provisions, intensive care are defined and given special emphasis. ; В статье освещены вопросы оказания неотложной помощи при массовой травме военного времени (230 пациентов, в том числе 220 - мирные жители, из них 7 детей; 348 ургентных анестезий). Особое внимание уделено организационным мероприятиям. Определены и выделены особенности периоперационного обеспечения, интенсивной терапии.
в данной статье путём сравнительно-правового метода описываются общие черты и различия в обязательствах вследствие причинения вреда в Российской Федерации и других странах континентальной правовой семьи ; а также характеризуется ответственность за вред ; причинённый недостатками товаров ; работ и услуг по законодательству стран англо-саксонской правовой семьи ; вносятся предложения по совершенствованию законодательства. ; using a comparative law method this article describes the similarities and differences in the obligations as a result of the injury in the Russian Federation and other countries of continental legal family ; characterizes the responsibility for harm caused by deficiencies of goods ; jobs and services under the laws of the countries in the Anglo-Saxon legal family. The work also suggests the ways to improve the legislation.
Цель работы. Определить возможность учета факторов, приводящих к неравномерности радиационного облучения, для коррекции прогноза тяжести радиационного поражения и оценки потерь дееспособности личного состава во время воздействия импульсного гамма-нейтронного излучения ядерного взрыва. Материалы и методы. Информационный поиск по данным литературы, методы анализа и синтеза информации, математическое моделирование. Результаты. На основании результатов математического моделирования радиационно-индуцированных потерь дееспособности среди личного состава для различных условий облучения осуществлено ранжирование факторов, которые необходимы для включения в модель прогноза тяжести радиационного поражения во время действия современных ядерных боеприпасов. Представляется крайне необходимым учет соотношения γ/n компонент и спектральных характеристик нейтронного излучения в качестве основных факторов при оценке тяжести радиационного поражения в условиях импульсного действия гамма-нейтронного излучения от ядерного взрыва. Ведущим механизмом немедленной потери дееспособности личного состава при взрыве ядерного боеприпаса является краниальное облучение в больших дозах, вызывающее орофарингеальные синдромы и синдромы ранней переходящей недееспособности. Выводы. В условиях применения нейтронных боеприпасов основную оценку следует осуществлять в сроках развития крайне тяжелой формы острой лучевой болезни и гибели пораженных лиц в течение нескольких суток. При этом остается сравнительно малая доля лиц с поражениями средней и легкой степени тяжести, потеря дееспособности которых отложена с момента воздействия проникающей радиации на несколько часов. Изложенный выше подход представляется достаточно целесообразным для включения в новую концепцию военной радиационной безопасности в части оценки поражающего действия современных ядерных боеприпасов. ; Purpose. To estimate the possibility of consideration of factors leading to uneven irradiation in order to correct the prognosis of radiation injury severity and to assess incapacitation of the personnel during nuclear explosion gamma-neutron emission. Materials and methods. Information search in accordance with literature data, information analysis and synthesis methods, mathematical modelling. Outcomes. According to the mathematical modelling findings representing radiation-induced incapacitation observed in the personnel, ranging of factors, necessary for inclusion into the model of radiation injury severity prognosis during the action of modern nuclear ammunition, was carried out for different irradiation conditions. It is considered to be dramatically important to take into account the ratio of γ/n component and spectral features of neutron emission as basic factors for estimation of radiation injury severity under conditions of impulse action of gamma neutron emission resulting from nuclear explosion. The principal mechanism of urgent incapacitation of the personnel under conditions of nuclear ammunition explosion is cranial irradiation in high doses which leads to oropharyngeal and early transitional incapacitation syndromes. Conclusions. Under conditions of employing neutron ammunition, a basic assessment has to be made in case of severe form of acute radiation disease and death of people who were exposed within several days. In this case the number of people who have medium and mild severity is comparatively small, so the incapacitation of these people is postponed from the moment of penetrating radiation impact for a few hours. The approach which has been outlined above is considered to be rather applicable for inclusion into a new concept of military radiation security in terms of assessment of affecting action of modern nuclear ammunition.
The injury rate of servicemen of the Russian Armed Forces (AF) is an important indicator of the safety of professional activity.Purpose.Main target is a comparative analysis of the injuries of conscripted servicemen of the Russian Navy and Ground Forces in 2003–2019.Materials and methods.We examined medical reports on the state of health of the personnel and the activities of the medical service in the form 3/MED. The indicators of injuries were correlated with groups (blocks) of the XIX class «Injuries, poisoning and some other consequences of exposure to external causes» (S00–T98) of the International Classification of Diseases, 10th revision (ICD-10). Injury rates were calculated per 1,000 servicemen, or ‰.Results and discussion. Average annual level of injuries among conscripts of the Russian Navy in 2003–2019. was 23.54±2.75‰, the Ground Forces — 11.23±0.96‰ (p <0.001). Leading injuries were identified, with a share in the structure of 1.5%, in total, which accounted for 74.8% of conscripted servicemen of the Russian Navy, 72.5% of servicemen of the Ground Forces. Accounting for medical and statistical indicators of injuries can be used to analyze injuries in specific units and units of the Russian Armed Forces. ; Травматизм военнослужащих Вооруженных сил (ВС) России — важный показатель безопасности профессиональной деятельности.Цель исследования: сравнительный анализ травматизма военнослужащих по призыву Военно-Морского Флота (ВМФ) и Сухопутных войск России в 2003–2019 гг.Материалы и методы. Изучили медицинские отчеты о состоянии здоровья личного состава и деятельности медицинской службы по форме 3/МЕД. Показатели травм соотнесли с группами (блоками) XIX класса «Травмы, отравления и некоторые другие последствия воздействия внешних причин» (S00–T98) Международной классификации болезней, 10-го пересмотра (МКБ-10). Показатели травматизма рассчитали на 1000 военнослужащих, или в ‰.Результаты и их обсуждение. Среднегодовой уровень травматизма военнослужащих по призыву ВМФ России в 2003–2019 гг. составил 23,54±2,75‰, Сухопутных войск — 11,23±0,96‰ (p<0,001). Выявлены ведущие травмы с долей в структуре 1,5%, которые в сумме составили у военнослужащих по призыву ВМФ России 74,8%, у военнослужащих Сухопутных войск — 72,5%. Учет медико-статистических показателей травм может быть использован при анализе травматизма в конкретных подразделениях и частях ВС России.
Currently, most developed countries have the regional trauma systems, the functioning of which involves the transportation of victims from the scene of injury to specialized trauma centers of various levels. The type of sanitary transport and the level of a trauma center are determined by injury severity and the severity of the patient's condition.Objective – to conduct the analysis of the structure of injuries and the features of surgical treatment of patients in conditions of the regional trauma system.Materials and methods. The research is based on the medical records of 336 patients transferred to the clinic of military field surgery of Kirov Military Medical Academy in 2010-2015 from hospitals included in the regional trauma system as trauma centers of levels 2-3.Results. When analyzing the terms of the transfer of the victims, it was found that the majority of patients had been transferred to the clinic within the first 3 days after injury. The majority of victims had the severe and very severe damages. The most frequent leading localizations were the injuries to the extremities, the spine and the head, while the victims with polytrauma had the injuries to the head, the pelvis and the abdomen.Conclusion. The research showed that the optimal level of specialized medical care for polytrauma was completely realized only in conditions of the level 1 trauma center. At the moment of admission of patients with polytrauma, the task of 2-3 level trauma centers is the life salvage with implementation of multistaged surgical treatment (both for vital indications and medico-tactical ones), stabilizing condition and rapid transfer to the specialized hospital (level 1 trauma centers). Any delay in the evacuation of such patients is accompanied by a risk of adverse consequences of delayed or inadequate resuscitation and surgical treatment, and the increase in the rate of fatal outcomes. ; В настоящее время большинство развитых стран имеют региональные травматологические системы, функционирование которых подразумевает транспортировку пострадавших с места получения травмы в специализированные травмоцентры различного уровня. При этом вид санитарного транспорта и уровень травмоцентра определяются тяжестью травмы и тяжестью состояния пациента.Цель исследования – проведение анализа структуры травм и характера хирургического лечения пострадавших в условиях функционирования региональной травмосистемы.Материалы и методы. Материалом для исследования послужили истории болезни 336 пострадавших, переведенных в клинику военно-полевой хирургии Военно-медицинской академии им. С.М. Кирова в 2010–2015 гг. из стационаров, включенных в региональные травматологические системы в качестве травмоцентров 2-3-го уровней.Результаты. При анализе сроков перевода пострадавших установлено, что большинство пациентов были переведены в клинику в течение первых 3 суток после травмы. У большинства пострадавших имелись тяжелые и крайне тяжелые повреждения. Самыми частыми ведущими локализациями повреждений являлись травмы конечностей, позвоночника и головы, в то время как у пострадавших с политравмой – головы, таза и живота.Выводы. Проведенное исследование доказало, что оптимальный уровень оказания специализированной медицинской помощи при политравме полноценно реализуется только в условиях травмоцентра 1-го уровня. Задачей травмоцентров 2-3-го уровня при поступлении пострадавших с политравмой является спасение жизни с реализацией тактики многоэтапного хирургического лечения (как по жизненным, так и по медико-тактическим показаниям), стабилизация состояния и быстрый перевод в ближайшие сроки после травмы в специализированные стационары (травмоцентры 1-го уровня). Любая задержка эвакуации таких пострадавших сопровождается риском развития неблагоприятных последствий несвоевременного или неадекватного хирургического и реаниматологического лечения, увеличением частоты летальных исходов.
Recently, it has been found that a single moderate to severe traumatic brain injury (TBI) can subsequently lead to the development of posttraumatic dementia, more often by Alzheimer's type, while multiple mild TBI (athletes, military) can result in the development of chronic traumatic encephalopathy. In case of traumatic brain injury as a risk factor for Alzheimer's disease, β-amyloid and hyperphosphorylated tau-protein will be accumulated, whereas in the chronic traumatic encephalopathy — only hyperphosphorylated tau-protein. The chronic inflammation of immunoexcitotoxicity type underlies the long-term pathogenesis of both diseases. Between these diseases, there are differences in the clinical picture.Cerebrolysin is a preparation that contains the fragments of the neurotrophic factors (CNTF, GDNF, IGF-1, IGF-2) and has neuroprotective and neuroregenerative effects in the brain structures. In patients with dementia, this drug reduces the accumulation of β-amyloid and hyperphosphorylated tau-protein, suppresses immunoexcitotoxicity. During treatment, this drug reduces the severity of cognitive and behavioral disorders, improves activities of daily living and global clinical functioning. Based on the current guidelines, it is appropriate to use Cerebrolysin for the treatment of traumatic brain injury as a risk factor for Alzheimer's disease and chronic traumatic encephalopathy, with the expectation of high clinical results. ; Относительно недавно было установлено, что однократное умеренное или тяжелое травматическое повреждение головного мозга (ТПГМ) в последующем может привести к развитию посттравматической деменции, чаще по типу болезни Альцгеймера, в то время как многократное легкое ТПГМ (спортсмены, военные) может привести к развитию хронической травматической энцефалопатии. При травматической болезни головного мозга как факторе риска развития болезни Альцгеймера накапливается β-амилоид и гиперфосфорилированный tau-белок, в то время как при хронической травматической энцефалопатии — только гиперфосфорилированный tau-белок. В основе многолетнего патогенеза обоих заболеваний лежит хроническое воспаление по типу иммуноэксайтотоксичности. Между перечисленными заболеваниями имеются различия в клинической картине. Церебролизин является препаратом, содержащим фрагменты нейротрофических факторов (CNTF, GDNF, IGF-1, IGF-2), и оказывает нейропротективное и нейрорегенераторное действие на структуры головного мозга. У пациентов с деменциями данный препарат уменьшает накопление β-амилоида и гиперфосфорилированного tau-белка, подавляет иммуноэксайтотоксичность. При его назначении уменьшается выраженность когнитивных и поведенческих нарушений, улучшается повседневная активность и общеклиническое функционирование. Исходя из современных рекомендаций, целесообразно назначать Церебролизин для лечения травматической болезни головного мозга как фактора риска развития болезни Альцгеймера и хронической травматической энцефалопатии, с ожиданием высоких клинических результатов. ; Відносно недавно було встановлено, що однократне помірне або тяжке травматичне ушкодження головного мозку (ТУГМ) у подальшому може призвести до розвитку посттравматичної деменції, частіше за типом хвороби Альцгеймера, у той час як багатократне легке ТУГМ (спортсмени, військові) може призвести до розвитку хронічної травматичної енцефалопатії. При травматичній хворобі головного мозку як факторі ризику розвитку хвороби Альцгеймера накопичується β-амілоїд і гіперфосфорильований tau-білок, у той час як при хронічній травматичній енцефалопатії — тільки гіперфосфорильований tau-білок. В основі багаторічного патогенезу обох захворювань лежить хронічне запалення за типом імуноексайтотоксичності. Між перерахованими захворюваннями є відмінності в клінічній картині. Церебролізин є препаратом, що містить фрагменти нейротрофічних факторів (CNTF, GDNF, IGF-1, IGF-2) і справляє нейропротективну та нейрорегенеративну дію щодо структур головного мозку. У пацієнтів із деменціями даний препарат зменшує накопичення β-амілоїду і гіперфосфорильованого tau-білка, пригнічує імуноексайтотоксичність. При його призначенні зменшується вираженість когнітивних і поведінкових порушень, поліпшується повсякденна активність і загальноклінічне функціонування. Виходячи із сучасних рекомендацій, доцільно призначати Церебролізин для лікування травматичної хвороби головного мозку як фактора ризику розвитку хвороби Альцгеймера і хронічної травматичної енцефалопатії, з очікуванням високих клінічних результатів.
Recently, it has been found that a single moderate to severe traumatic brain injury (TBI) can subsequently lead to the development of posttraumatic dementia, more often by Alzheimer's type, while multiple mild TBI (athletes, military) can result in the development of chronic traumatic encephalopathy. In case of traumatic brain injury as a risk factor for Alzheimer's disease, β-amyloid and hyperphosphorylated tau-protein will be accumulated, whereas in the chronic traumatic encephalopathy — only hyperphosphorylated tau-protein. The chronic inflammation of immunoexcitotoxicity type underlies the long-term pathogenesis of both diseases. Between these diseases, there are differences in the clinical picture.Cerebrolysin is a preparation that contains the fragments of the neurotrophic factors (CNTF, GDNF, IGF-1, IGF-2) and has neuroprotective and neuroregenerative effects in the brain structures. In patients with dementia, this drug reduces the accumulation of β-amyloid and hyperphosphorylated tau-protein, suppresses immunoexcitotoxicity. During treatment, this drug reduces the severity of cognitive and behavioral disorders, improves activities of daily living and global clinical functioning. Based on the current guidelines, it is appropriate to use Cerebrolysin for the treatment of traumatic brain injury as a risk factor for Alzheimer's disease and chronic traumatic encephalopathy, with the expectation of high clinical results. ; Относительно недавно было установлено, что однократное умеренное или тяжелое травматическое повреждение головного мозга (ТПГМ) в последующем может привести к развитию посттравматической деменции, чаще по типу болезни Альцгеймера, в то время как многократное легкое ТПГМ (спортсмены, военные) может привести к развитию хронической травматической энцефалопатии. При травматической болезни головного мозга как факторе риска развития болезни Альцгеймера накапливается β-амилоид и гиперфосфорилированный tau-белок, в то время как при хронической травматической энцефалопатии — только гиперфосфорилированный tau-белок. В основе многолетнего патогенеза обоих заболеваний лежит хроническое воспаление по типу иммуноэксайтотоксичности. Между перечисленными заболеваниями имеются различия в клинической картине. Церебролизин является препаратом, содержащим фрагменты нейротрофических факторов (CNTF, GDNF, IGF-1, IGF-2), и оказывает нейропротективное и нейрорегенераторное действие на структуры головного мозга. У пациентов с деменциями данный препарат уменьшает накопление β-амилоида и гиперфосфорилированного tau-белка, подавляет иммуноэксайтотоксичность. При его назначении уменьшается выраженность когнитивных и поведенческих нарушений, улучшается повседневная активность и общеклиническое функционирование. Исходя из современных рекомендаций, целесообразно назначать Церебролизин для лечения травматической болезни головного мозга как фактора риска развития болезни Альцгеймера и хронической травматической энцефалопатии, с ожиданием высоких клинических результатов. ; Відносно недавно було встановлено, що однократне помірне або тяжке травматичне ушкодження головного мозку (ТУГМ) у подальшому може призвести до розвитку посттравматичної деменції, частіше за типом хвороби Альцгеймера, у той час як багатократне легке ТУГМ (спортсмени, військові) може призвести до розвитку хронічної травматичної енцефалопатії. При травматичній хворобі головного мозку як факторі ризику розвитку хвороби Альцгеймера накопичується β-амілоїд і гіперфосфорильований tau-білок, у той час як при хронічній травматичній енцефалопатії — тільки гіперфосфорильований tau-білок. В основі багаторічного патогенезу обох захворювань лежить хронічне запалення за типом імуноексайтотоксичності. Між перерахованими захворюваннями є відмінності в клінічній картині. Церебролізин є препаратом, що містить фрагменти нейротрофічних факторів (CNTF, GDNF, IGF-1, IGF-2) і справляє нейропротективну та нейрорегенеративну дію щодо структур головного мозку. У пацієнтів із деменціями даний препарат зменшує накопичення β-амілоїду і гіперфосфорильованого tau-білка, пригнічує імуноексайтотоксичність. При його призначенні зменшується вираженість когнітивних і поведінкових порушень, поліпшується повсякденна активність і загальноклінічне функціонування. Виходячи із сучасних рекомендацій, доцільно призначати Церебролізин для лікування травматичної хвороби головного мозку як фактора ризику розвитку хвороби Альцгеймера і хронічної травматичної енцефалопатії, з очікуванням високих клінічних результатів.
как отмечают авторы ; разнообразные проявления насилия и жестокости по отношению к детям имеются во всех странах – независимо от их экономического ; политического ; идеологического устройства ; у представителей всех религиозных конфессий ; в семьях с любым уровнем дохода. В данной статье рассмотрены проблемы терминологии и классификации жестокого обращения с детьми. ; the authors note ; a variety of cruelty and violence against children exists in all countries - regardless of their economic ; political ; ideological apparatus ; the representatives of all religions ; in families of all income levels. This article deals with the problems of terminology and classification of child abuse.
Abdominal injuries commonly seen in the military conflicts in Afghanistan and North Caucasus demonstrated hollow organ eventration rate of 10.8 %. Abdominal organs eventration is always complicated by abdominal cavity infection, which results in severe infectious complications. Infectious complications in 54.1 % of cases, and particularly peritonitis (43.3 %), are responsible for the lethal outcome when penetrating abdominal injuries occur. In Russia, multipurpose aseptic dressings to protect and hydrate eventrated abdominal organs are not available in both complete authorized equipment sets in Russian Army Medical Corps, and the emergency team supplies.Objective of the study was the development of the adequate experimental model of the open abdominal injury, accompanied by internal organs eventration, and assessment of the effectiveness of the developed aseptic abdominal dressing to protect and hydrate eventrated organs in the prevention of abdominal cavity infectious complications.Materials and methods. Assessment of the effectiveness of protective characteristics of AP-A aseptic dressing control samples used to protect and hydrate eventrated organs was carried out in seven heterosexual pigs weighing from 28.5 to 35.0 kg. 3 hours, 3, 4, 5 days later, following the use of AP-A, visual (gauze adhesion, the presence of peritonitis, adhesion process and other complications), laboratory (general blood test, microbiology testing), instrumental and morphological criteria were assessed. The device LAKK-M was used for assessment of microcirculation in the intestine.Results. AP-A maintained safe adhesive properties in 6 of 7 observations, gastrointestinal wall pellicles were noted in one case. Following 3, 4 or 5 days of monitoring during relaparotomy, 3 of 7 cases showed intestine edema, hyperemia and loose adhesions between its loops, isolated fibrinous pellicles. There were no signs of peritonitis found in any of 7 animals. Experimentally, basic blood test findings demonstrated minor variations, being compatible with reference values for this type of animals. The results of initial and repeated microbiology testing showed sterile gastrointestinal contents in 3 of 7 animals. Blood culture taken on operation day in 3 animals and during relaparotomy in 2 animals demonstrated gram-negative bacteria, which was thought to be blood culture contamination, taking into account absence of definite signs of infectious inflammatory process in the skin and abdomen of animals.Basic microcirculation findings were: microcirculation – 18.4 [17.1; 19.0] perfusion units (p.u), σ – 1.1 [1.0; 1.7] p.u., Kv – 5.8 [5.0; 11.4] %. At the end of the experiment (3, 4, 5 days later), microcirculation reached 22.6 [8.0; 22.8] p.u. The morphological experiment of samples from the experimental (testing) group of animals (n = 7) as compared to the controls (n = 1), showed some insignificant reactive changes in cells of tessellated epithelium covering the serosa of small intestine. Conclusion. The results show that aseptic dressing AP-A control samples maintain adequate humidity level and protect eventrated abdominal organs, demonstrate safe adhesion properties and prevent the development of local complications in the early postoperative period. ; Частота эвентрации полых органов при ранениях живота в военных конфликтах в Афганистане и на Северном Кавказе составила 10,8 %. Эвентрация органов брюшной полости всегда осложняется инфицированием брюшной полости, что приводит к тяжелым инфекционным осложнениям. Именно инфекционные осложнения в 54,1 % случаев, и прежде всего перитонит (43,3 %), являются причиной летального исхода при проникающих ранениях живота. В России готовые многоцелевые асептические повязки для защиты и увлажнения выпавших органов живота отсутствуют как во вложениях комплектно-табельного оснащения медицинской службы ВС РФ, так и на снабжении у бригад скорой медицинской помощи.Целью нашего исследования явилось создание адекватной экспериментальной модели открытой травмы живота, сопровождающейся эвентрацией внутренних органов, и оценка эффективности разработанной нами асептической абдоминальной повязки для защиты и увлажнения эвентрированных органов на предмет предотвращения развития инфекционных осложнений брюшной полости.Материалы и методы. В хроническом эксперименте на 7 разнополых свиньях, массой от 28,5 до 35,0 кг, произведена оценка эффективности защитных свойств опытных образцов асептической повязки АП-А для защиты и увлажнения эвентрированных (выпавших) органов. Спустя 3 часа, 3, 4, 5 суток после использования АП-А производилась оценка по визуальным (адгезия салфетки, наличие перитонита, спаечного процесса и других осложнений), лабораторным (клинический анализ крови, микробиологическое исследование), инструментальным и морфологическим критериям. Для оценки микроциркуляции кишки проводили исследование с помощью аппарата ЛАКК-М.Результаты. Безопасные адгезивные свойства АП-А сохраняла в 6 наблюдениях из 7, в 1 случае выявлены эрозии кишечной стенки. После 3, 4 или 5 суток наблюдения при релапаротомии отек и гиперемия кишки наблюдались в 3 случаях из 7, спаечный процесс и налеты фибрина – в 1 случае. Единичные рыхлые сращения между петлями тонкой кишки были отмечены в 3 наблюдениях. Признаков развития перитонита не было выявлено ни у одного из 7 животных. Показатели клинического анализа крови в течение эксперимента изменялись незначительно и в целом соответствовали референсным значениям для данного вида животных. Результаты микробиологического исследования показали, что у трех из семи животных образцы содержимого брюшной полости при первичном и повторном исследовании были стерильными. У трех животных при посеве образцов, взятых в день операции, и у двух – при релапаротомии были выявлены грамотрицательные бактерии, что расценили как контаминацию образцов в связи с отсутствием клинически выраженных признаков инфекционно-воспалительного процесса на коже и в брюшной полости животных.Исходные значения параметров микроциркуляции составили: Мкц – 18,4 [17,1; 19,0] перфузионных единиц (п.е.), σ – 1,1 [1,0; 1,7] п.е., Kv – 5,8 [5,0; 11,4] %. На момент окончания эксперимента (через 3, 4 и 5 суток) показатель Мкц составил 22,6 [8,0; 22,8] п.е.В результате морфологического исследования препаратов, полученных от экспериментальной (опытной) группы животных (n = 7), в сравнении с контрольной группой (n = 1) отмечались незначительные реактивные изменения клеток однослойного плоского эпителия, покрывающего серозную оболочку тонкой кишки.Заключение. На основании полученных экспериментальных данных можно заключить, что опытные образцы асептической повязки АП-А сохраняли необходимую влажность и защищали эвентрированные органы живота, демонстрировали безопасные адгезивные свойства и предотвращали развитие местных и общих осложнений в раннем послеоперационном периоде.
Introduction. Gunshot and mine-blast traumas are characterized with large size of wound squares and significant damage of tissues. Purulent complications of gunshot wounds occur in 25% of injured and lead to higher mortality. The damages of great vessels of limbs were diagnosed in 208 injured (1.6%) during military conflict in Eastern Ukraine. Purulent complications occurred in 30% of injured. The main components of preventing of wound infection spreading are surgical debridement of wounds and antibacterial therapy. The increasing multidrug antibiotic resistance of wound microflora is observed during last years. The research of methods of nonmedical ways of fighting with wound infection contagiums seems to be very actual. Phototherapy and photodynamic therapy are one of them.The goal of research. To improve the results of treatment of purulent complications in injured with great vessels damages be mean of using of rational surgical tactics and using such methods of physical treatment as phototherapy and photodynamic therapy in complex treatment of wounded.Materials and methods. The research is based on analysis of results of treatment of 9 patients with mine-blast, gunshot and shrapnel injures and great vessels damages of limbs, that were treated in GI "V.T. Zaycev Institute of General and Urgent Surgery of NAMS of Ukraine". Specialized angiosurgical treatment, phototherapy and photodynamic therapy were used for complex treatment. Korobov's photonic matrixes "Barva-flex" with wave lengths 660 nm, 470 nm, 525 nm and 405 nm were used for treatment of injured. Dimegin was used for photosensibilization. Phototherapy was used for treatment of all wounded, while photodynamic therapy was used in 3 patients with multidrug resistant wound microflora.Results. The terms of treatment depended on wound condition. The decreasing of perifocal edema was observed to 2-3day after onset of suggested treatment, while the quality of granulations and stage of epithelisation were improved significantly to 5-7 day. The square of wound's surface was 391,3100,42 sm2 on the average before treatment and decreased to 63,95± 100,42 sm2 on the average before treatment and decreased to 63,95±20,2 sm2 to 10-12 days from onset of treatment (p<0,01). The speed of wound healing was 1,58±0,44 on 5-7 day from onset of treatment and 4,72±0,63 to 10-12 day (p<0,01) The results of bacterial examination showed the decreasing of antibiotic resistance of pathogenic microflora when phototherapy was used. Significant bactericidal effect of photodynamic therapy was also established.Discussion. The average terms of wound healing in injured without great vessels damage were 14- 17 days if traditional treatment was used. The possibility of using of photodynamic therapy for antibiotic resistant infections and blue light irradiation of wounds after photomodification in patients with combat trauma were shown by domestic and foreign authors. The using of suggested approach allowed to increase the time of wound healing, to decrease wound cleaning, the allows to prepare wound for closing, and to decrease the terms of wound healing on 21,4%, respectively.Conclusion. The antibacterial effect of photodynamic therapy decreases risk of vessel anastomosis' incompetence and arrosive bleeding appearance, that influence significantly on mortality and quantity of secondary amputations. The using of suggested approach is recommended in injured with multidrug resistant wound microflora, especially if problem group "ESKAPE" is present. ; Введение. Огнестрельные и минно-взрывные травмы характеризуются обширностью площади ран и значительным поражением тканей. Инфекционные осложнения минно-взрывных ранений встречаются у 25% пострадавших и являются частой причиной смерти. За период АТО на востоке Украины у 208 раненых (1,6%) были диагностированы ранения магистральных сосудов конечностей. При этом инфекционные осложнения развились у 30% пострадавших. Хирургическая обработка ран и антибактериальная терапия являются основными компонентами профилактики генерализации раневой инфекции. Вместе с тем, последние годы ознаменованы постоянно растущей антибиотикорезистентностью раневой микробной флоры. В связи с этим особую актуальность приобретает поиск методов немедикаментозной борьбы с возбудителями раневых инфекций, одними из которых является фототерапия (ФТ) и фотодинамическая терапия (ФДТ).Цель работы. Улучшение результатов лечения гнойных осложнений у раненых с повреждением магистральных сосудов конечностей путем применения рациональной хирургической тактики, а также использования в комплексе лечения физических методов воздействия на очаги поражения, в частности, ФТ и ФДТ.Материалы и методы. В работе приведены данные по результатам лечения 9 пострадавших с минно-взрывными, огнестрельными и осколочными ранениями с повреждением магистральных сосудов конечностей, находившихся на лечении в ГУ «ИОНХ имени В.Т. Зайцева НАМНУ». В комплекс лечения больных, помимо оказания специализированной ангиохирургической помощи, были включены ФТ и ФДТ. Для лечения пострадавших были использованы фотонные матрицы Коробова «Барва-Флекс» с длинами волн излучения 660 нм, 525 нм, 470 нм, 405 нм. В качестве фотосенсибилизатора использован димегин. ФТ в процессе лечения применена у всех пострадавших, ФДТ – у 3 пострадавших с выявленной полирезистентной раневой микробной флорой.Результаты. Сроки лечения зависели от состояния ран. На фоне проводимого лечения к 2-3-м суткам уменьшался перифокальный отек, к 5-7-м суткам существенно улучшались качество грануляций и степень эпителизации ран. Площадь поверхности ран до начала лечения составила в среднем 391,3± 100,42 см2, к 10-12-м суткам лечения – 63,95±20,2 см2 (p<0,01). Скорость заживления ран к 5-7-м суткам лечения составила 1,58±0,44%, к 10-12-м суткам – 4,72±0,63% (p<0,01). Результаты бактериального исследования показывали снижение антибиотикорезистентности патогенной микробной флоры на фоне ФТ, а также значительный бактерицидный эффект ФДТ.Обсуждение. При традиционном лечении минно-взрывных и осколочных ранений без повреждения сосудов средние сроки заживления ран составили 14-17 суток. В работах отечественных и зарубежных авторов показана возможность использования антибактериальной ФДТ для лечения антибиотикорезистентных инфекций, в частности, использования излучения синего диапазона спектра (470 нм) после фотомодификации ран при боевой травме. Использование предлагаемого подхода позволило ускорить темпы заживления ран, сократить сроки очищения ран, что позволяет подготовить раны к закрытию, и соответственно, сократить сроки заживления ран на 21,4%.Выводы. Антибактериальный эффект ФДТ снижает риск несостоятельности сосудистого анастомоза и развития аррозивного кровотечения, что существенно влияет на летальность и количество вторичных ампутаций. Применение разработанного подхода рекомендовано у пациентов с мультирезистентной раневой микробной флорой, особенно проблемной группы «ESKAPE». ; Вступ. Вогнепальні та мінно-вибухові травми характеризуються поширеністю площі ран та значним ураженням тканин. Інфекційні ускладнення мінно-вибухових поранень зустрічаються у 25% постраждалих та стають частою причиною смерті останніх. За час АТО на сході України у 208 поранених (1,6%) були діагностовано поранення магістральних судин кінцівок. При цьому інфекційні ускладнення виникли у 30% постраждалих. Хірургічна обробка ран та антибактеріальна терапія є основними компонентами генералізації ранової інфекції. Разом з тим, останні роки ознаменувалися постійним зростанням антибіотикорезистентності ранової мікрофлори. У зв'язку з цим особливу актуальність здобуває пошук методів немедикаментозної боротьби зі збудниками ранової інфекції, одними з яких є фототерапія та фотодинамічна терапія.Мета роботи. Поліпшення результатів лікування гнійних ускладнень у поранених з пошкодженням магістральних судин кінцівок шляхом застосування раціональної хірургічної тактики, а також використання у комплексі лікування постраждалих фізичних методів впливу на вогнища ураження, зокрема фототерапії та фотодинамічної терапії.Матеріали та методи. Робота базується на оцінці результатів лікування 9 постраждалих з мінно-вибуховими, вогнепальними та осколковими пораненнями з ушкодженнями магістральних судин кінцівок, що знаходились на лікуванні у ДУ «Інститут загальної та невідкладної хірургії імені В.Т. Зайцева НАМН України». У комплексі лікування хворих, крім надання спеціалізованої хірургічної допомоги, були використані фототерапія та фотодинамічна терапія. Для лікування постраждалих були використані фотонні матриці Коробова «Барва-Флекс» з довжиною хвилі 660нм, 470 нм, 525 нм та 405 нм. У якості фотосенсибілізатора використовували димегін. Фототерапія у процесі лікування використана у всіх пострадавших, фотодинамічна терапія – у 3 постраждалих, у було виявлено полірезистентну ранову мікрофлору.Результати. Терміни лікування залежали від стану ран. У результаті лікування, що проводилось, до 2-3 доби зменшувався періфокальний набряк, а до 5-7 доби – значно поліпшувалась якість грануляцій та ступінь епітелізації ран. Площа поверхні ран до початку лікування дорівнювала у середньому 391,3±100,42 см2, а до 10-12 доби лікування - 63,95±20,2 см2 (p<0,01). Швидкість загоєння ран до 5-7 доби лікування склала 1,58±0,44, а до 10-12 доби - 4,72±0,63 (p<0,01). Результати бактеріального дослідження виявили зниження антибіотикорезистентності патогенної мікрофлори на тлі використання фототерапії, а також суттєвий бактерицидний ефект фотодинамічної терапії.Обговорення. При традиційному лікуванні мінно-вибухових та осколкових поранень без ушкодження судин середні терміни загоєння ран склали 14-17 діб. У роботах вітчизняних та закордонних авторів показано можливість використання антибактеріальної фотодинамічної терапії для лікування антибіотикорезистентних інфекцій, зокрема використання синього світла після фотомодифікації ран при бойовій травмі. Використання запропонованого підходу дозволило пришвидшити темпи загоєння ран, зменшити терміни очищення ран, що дозволяє підготувати рани до закриття,та зменшити терміни загоєння ран на 21,4%, відповідно.Висновки. Антибактеріальний ефект фотодинамічної терапії зменшує ризик неспроможності судинного анастомозу та розвитку арозивної кровотечі, що суттєво впливає на летальність та кількість вторинних ампутацій. Використання розробленого підхода рекомендовано у пацієнтів з мультирезистентною мікрофлорою, особливо проблемної групи «ESKAPE».
Background. Combat multiple injuries are more severe than civilian ones due to the difference in the adverse factors, trauma circumstances, medical aid timing, number of injuries. The purpose was to conduct a comparative analysis of civilian and combat trauma patients' status upon admission to a level III hospital. Materials and methods. Seventy-nine victims with civilian multiple trauma and 65 wounded persons from the ATO zone were included in the study. We studied consciousness (Glasgow coma scale), hemodynamics, need for vasopressor support and mechanical ventilation, intestinal peristalsis, general blood count, hepatic and renal parameters, coagulogram, acid-base balance and blood gases, serum cytokine levels (interleukins 6, 10). Results. In civilian multiple trauma, traumatic brain injuries and thoraco-abdominal trauma were more common, while combat trauma patients more often had soft tissue injuries. Road accidents and catatrauma were the main causes of civilian multiple trauma, while in combat trauma, blast injuries prevailed. Urgent surgical interventions rate was 12.2 % higher in combat trauma. In combat trauma, impaired consciousness was associated with sedation, in civilian — directly with traumatic brain injury. Hypotension and tachycardia were less severe in combat trauma due to prior resuscitation and vasopressor support. Hypoalbuminemia, hypocoagulation and renal dysfunction were more severe in combat trauma. With cytolytic syndrome manifestations in combat trauma, AST increase prevailed, which was most likely explained by massive tissue destruction. Inflammatory reaction did not depend on the nature of injury and was associated only with its severity and localization. Complications rate was 41.8 % in civilian trauma and 47.7 % in combat trauma, mortality rate — 8.9 and 13.8 %, respectively. Conclusions. Despite similar severity of injury and blood loss, combat wounds have different injury patterns and result in more severe systemic disorders, such as hepatic, renal and hemocoagulation dysfunction. This leads to the higher complications and mortality rates. ; Актуальность. Боевые сочетанные травмы протекают тяжелее, чем политравма мирного времени, из-за разницы в поражающих факторах, условиях получения травмы, сроках оказания помощи пострадавшим, массовости поражений. Цель исследования: провести сравнительный анализ тяжести состояния пострадавших с мирной и боевой политравмой при поступлении в стационар III уровня. Материалы и методы. Обследовано 79 пострадавших с политравмой мирного времени и 65 раненых из зоны АТО. Изучались изменения сознания по шкале комы Глазго, показатели гемодинамики, потребность в вазопрессорной поддержке и искусственной вентиляции легких, перистальтика кишечника, показатели общего анализа крови, печеночный и почечный комплекс, коагулограмма, показатели кислотно-основного и газового состава крови, уровень цитокинов (IL-6, IL-10) в сыворотке крови. Результаты. При мирной политравме достоверно чаще встречались черепно-мозговые травмы и торакоабдоминальные травмы, при боевой — травмы мягких тканей. Среди причин мирной политравмы преобладали дорожно-транспортные происшествия и высотные травмы, боевой — минно-взрывная травма. Раненые на 12,2 % чаще требовали ургентных оперативных вмешательств. Нарушения сознания в группе боевой травмы чаще были связаны с седацией, а мирной — непосредственно с черепно-мозговой травмой. Гипотензия и тахикардия при боевой травме были менее выражены за счет проведенных ранее противошоковых мероприятий и вазопрессорной поддержки. При боевой травме были более выражены гипоальбуминемия, гипокоагуляция и почечная дисфункция. В проявлениях цитолитического синдрома при боевой травме преобладало повышение уровня аспартатаминотрансферазы (АсТ), что, вероятнее всего, также объяснялось разрушением больших массивов тканей. Воспалительная реакция от характера травмы не зависела и ассоциировалась только с тяжестью и локализацией повреждений. Частота осложнений составила 41,8 % при мирной травме и 47,7 % — при боевой, летальность — 8,9 и 13,8 % соответственно. Выводы. Таким образом, при аналогичной тяжести травмы и объеме кровопотери боевая травма отличается от мирной по своей структуре и сопровождается более выраженными системными расстройствами, в основном печеночной, почечной и гемокоагуляционной дисфункцией. Это приводит к более высокой частоте осложнений и летальности. ; Актуальність. Бойові поєднані травми мають більш тяжкий перебіг, ніж політравма мирного часу, через різницю у вражаючих факторах, умови отримання травми, терміни надання допомоги постраждалим, масовість уражень. Мета дослідження: провести порівняльний аналіз тяжкості стану постраждалих із політравмою мирного часу та бойовою травмою при надходженні до стаціонару III рівня. Матеріали та методи. Обстежено 79 постраждалих із політравмою мирного часу та 65 поранених із зони АТО. Вивчалися зміни свідомості за шкалою коми Глазго, показники гемодинаміки, потреба у вазопресорній підтримці та штучній вентиляції легень, перистальтика кишечника, показники загального аналізу крові, печінковий і нирковий комплекс, коагулограма, показники кислотно-основного і газового складу крові, рівень цитокінів (IL-6, IL-10) у сироватці крові. Результати. При політравмі мирного часу вірогідно частіше зустрічалися черепно-мозкові травми та торакоабдомінальні травми, при бойовій — травми м'яких тканин. Серед причин політравми мирного часу переважали дорожньо-транспортні пригоди і висотні травми, бойової — мінно-вибухова травма. Поранені на 12,2 % частіше потребували ургентних оперативних втручань. Порушення свідомості в групі бойової травми частіше були пов'язані із седацією, а мирної — безпосередньо з черепно-мозковою травмою. Гіпотензія і тахікардія при бойовій травмі були менш виражені за рахунок проведених раніше протишокових заходів та вазопресорної підтримки. При бойовій травмі були більш виражені гіпоальбумінемія, гіпокоагуляція та ниркова дисфункція. У проявах цитолітичного синдрому при бойовій травмі переважало підвищення рівня аспартатамінотрансферази, що, найімовірніше, також пояснювалося руйнуванням великих масивів тканин. Запальна реакція не залежала від характеру травми й асоціювалася тільки з тяжкістю та локалізацією ушкоджень. Частота ускладнень становила 41,8 % при мирній травмі і 47,7 % — при бойовій, летальність — 8,9 і 13,8 % відповідно. Висновки. Таким чином, при аналогічній тяжкості травми й обсязі крововтрати бойова травма відрізняється від мирної за своєю структурою та супроводжується більш вираженими системними розладами, в основному печінковою, нирковою та гемокоагуляційною дисфункцією. Це призводить до більш високої частоти ускладнень та летальності.
Background. Combat multiple injuries are more severe than civilian ones due to the difference in the adverse factors, trauma circumstances, medical aid timing, number of injuries. The purpose was to conduct a comparative analysis of civilian and combat trauma patients' status upon admission to a level III hospital. Materials and methods. Seventy-nine victims with civilian multiple trauma and 65 wounded persons from the ATO zone were included in the study. We studied consciousness (Glasgow coma scale), hemodynamics, need for vasopressor support and mechanical ventilation, intestinal peristalsis, general blood count, hepatic and renal parameters, coagulogram, acid-base balance and blood gases, serum cytokine levels (interleukins 6, 10). Results. In civilian multiple trauma, traumatic brain injuries and thoraco-abdominal trauma were more common, while combat trauma patients more often had soft tissue injuries. Road accidents and catatrauma were the main causes of civilian multiple trauma, while in combat trauma, blast injuries prevailed. Urgent surgical interventions rate was 12.2 % higher in combat trauma. In combat trauma, impaired consciousness was associated with sedation, in civilian — directly with traumatic brain injury. Hypotension and tachycardia were less severe in combat trauma due to prior resuscitation and vasopressor support. Hypoalbuminemia, hypocoagulation and renal dysfunction were more severe in combat trauma. With cytolytic syndrome manifestations in combat trauma, AST increase prevailed, which was most likely explained by massive tissue destruction. Inflammatory reaction did not depend on the nature of injury and was associated only with its severity and localization. Complications rate was 41.8 % in civilian trauma and 47.7 % in combat trauma, mortality rate — 8.9 and 13.8 %, respectively. Conclusions. Despite similar severity of injury and blood loss, combat wounds have different injury patterns and result in more severe systemic disorders, such as hepatic, renal and hemocoagulation dysfunction. This leads to the higher complications and mortality rates. ; Актуальность. Боевые сочетанные травмы протекают тяжелее, чем политравма мирного времени, из-за разницы в поражающих факторах, условиях получения травмы, сроках оказания помощи пострадавшим, массовости поражений. Цель исследования: провести сравнительный анализ тяжести состояния пострадавших с мирной и боевой политравмой при поступлении в стационар III уровня. Материалы и методы. Обследовано 79 пострадавших с политравмой мирного времени и 65 раненых из зоны АТО. Изучались изменения сознания по шкале комы Глазго, показатели гемодинамики, потребность в вазопрессорной поддержке и искусственной вентиляции легких, перистальтика кишечника, показатели общего анализа крови, печеночный и почечный комплекс, коагулограмма, показатели кислотно-основного и газового состава крови, уровень цитокинов (IL-6, IL-10) в сыворотке крови. Результаты. При мирной политравме достоверно чаще встречались черепно-мозговые травмы и торакоабдоминальные травмы, при боевой — травмы мягких тканей. Среди причин мирной политравмы преобладали дорожно-транспортные происшествия и высотные травмы, боевой — минно-взрывная травма. Раненые на 12,2 % чаще требовали ургентных оперативных вмешательств. Нарушения сознания в группе боевой травмы чаще были связаны с седацией, а мирной — непосредственно с черепно-мозговой травмой. Гипотензия и тахикардия при боевой травме были менее выражены за счет проведенных ранее противошоковых мероприятий и вазопрессорной поддержки. При боевой травме были более выражены гипоальбуминемия, гипокоагуляция и почечная дисфункция. В проявлениях цитолитического синдрома при боевой травме преобладало повышение уровня аспартатаминотрансферазы (АсТ), что, вероятнее всего, также объяснялось разрушением больших массивов тканей. Воспалительная реакция от характера травмы не зависела и ассоциировалась только с тяжестью и локализацией повреждений. Частота осложнений составила 41,8 % при мирной травме и 47,7 % — при боевой, летальность — 8,9 и 13,8 % соответственно. Выводы. Таким образом, при аналогичной тяжести травмы и объеме кровопотери боевая травма отличается от мирной по своей структуре и сопровождается более выраженными системными расстройствами, в основном печеночной, почечной и гемокоагуляционной дисфункцией. Это приводит к более высокой частоте осложнений и летальности. ; Актуальність. Бойові поєднані травми мають більш тяжкий перебіг, ніж політравма мирного часу, через різницю у вражаючих факторах, умови отримання травми, терміни надання допомоги постраждалим, масовість уражень. Мета дослідження: провести порівняльний аналіз тяжкості стану постраждалих із політравмою мирного часу та бойовою травмою при надходженні до стаціонару III рівня. Матеріали та методи. Обстежено 79 постраждалих із політравмою мирного часу та 65 поранених із зони АТО. Вивчалися зміни свідомості за шкалою коми Глазго, показники гемодинаміки, потреба у вазопресорній підтримці та штучній вентиляції легень, перистальтика кишечника, показники загального аналізу крові, печінковий і нирковий комплекс, коагулограма, показники кислотно-основного і газового складу крові, рівень цитокінів (IL-6, IL-10) у сироватці крові. Результати. При політравмі мирного часу вірогідно частіше зустрічалися черепно-мозкові травми та торакоабдомінальні травми, при бойовій — травми м'яких тканин. Серед причин політравми мирного часу переважали дорожньо-транспортні пригоди і висотні травми, бойової — мінно-вибухова травма. Поранені на 12,2 % частіше потребували ургентних оперативних втручань. Порушення свідомості в групі бойової травми частіше були пов'язані із седацією, а мирної — безпосередньо з черепно-мозковою травмою. Гіпотензія і тахікардія при бойовій травмі були менш виражені за рахунок проведених раніше протишокових заходів та вазопресорної підтримки. При бойовій травмі були більш виражені гіпоальбумінемія, гіпокоагуляція та ниркова дисфункція. У проявах цитолітичного синдрому при бойовій травмі переважало підвищення рівня аспартатамінотрансферази, що, найімовірніше, також пояснювалося руйнуванням великих масивів тканин. Запальна реакція не залежала від характеру травми й асоціювалася тільки з тяжкістю та локалізацією ушкоджень. Частота ускладнень становила 41,8 % при мирній травмі і 47,7 % — при бойовій, летальність — 8,9 і 13,8 % відповідно. Висновки. Таким чином, при аналогічній тяжкості травми й обсязі крововтрати бойова травма відрізняється від мирної за своєю структурою та супроводжується більш вираженими системними розладами, в основному печінковою, нирковою та гемокоагуляційною дисфункцією. Це призводить до більш високої частоти ускладнень та летальності.
The problem of enjoyment of the right to health protection is closely related to the administrative and legal status of a citizen as a subject of various administrative legal relations. Effective protection of rights and freedoms in the sphere of health protection requires not only enforcement of the rights of citizens but also establishment of corresponding responsibilities of relevant state bodies. The role of regulators in this sphere must be ensured by the law that should fully comply with the norms of the Constitution of the Russian Federation. Ensuring and enforcement of the rights of citizens in the field of health protection and the corresponding responsibilities of medical organizations and employees fall within the administrative offence legislation. Medical aid is organized and provided in accordance with the standards of such aid with the exception of medical aid provided in the framework of clinical approvals adopted in the territory of the Russian Federation and its subjects. ; Проблема реализации права на охрану здоровья неразрывно связана с административно-правовым статусом гражданина как субъекта многообразных административных правоотношений. Эффективная защита прав и свобод в сфере охраны здоровья требует четкого правового закрепления не только прав граждан, но и корреспондирующих этим правам обязанностей соответствующих государственных органов. Роль регуляторов в этой сфере призван выполнять закон, который должен в полной мере соответствовать нормам Конституции Российской Федерации. Обеспечение и соблюдение прав граждан в сфере охраны здоровья и корреспондирующих им обязанностей медицинских организаций и работников относятся к задачам законодательства об административных правонарушениях. Медицинская помощь организуется и предоставляется в соответствии со стандартами оказания такой помощи, за исключением медицинской помощи, оказываемой в рамках клинической апробации, утвержденной на территории Российской Федерации и ее субъектов.
В данной работе рассмотрены особенности, касающиеся рассмотрения дел по охране авторских и патентных прав в суде. Автором описывается специфика системы защиты интеллектуального права, заключающаяся в том, что не каждый может предъявить какие-либо требования и применить различные методы защиты, а также особенность в использовании объяснения сторон как средства доказывания. Кроме того, рассматриваются и практические проблемы, в частности, проблемы защиты авторского права в сети Интернет, сбора доказательств, компенсации морального вреда. Для решения этих проблем автором предложено применение предварительных мер для обеспечения судебного преследования в будущем, включая блокировку сайтов с незаконным контентом, а также совершенствование действующего законодательства в данной сфере. ; The author describes the specifics of the intellectual property protection system, which is the fact that not everyone can present any demands and apply various methods of protection, as well as the peculiarity in using the parties explanations as means of proof. In addition, practical problems are considered, in particular, the problems of copyright protection on the Internet, the collection of evidence, and compensation for moral injury. To solve these problems, the author proposed the use of preliminary measures to ensure prosecution in the future, including blocking sites with illegal content, as well as improving existing legislation in this area.
The article is dedicated to formation of naval therapy as an independent naval medical subject, meant for profile training of doctors for naval medical service and first practical experience of providing a medical care in the case of massive radioactive injury of nuclear submarine «K-19» staff in July 1961. Different theory and practical difficulties that the medical naval service and employees of S. M. Kirov Military Medical Academy faced during the examination and treatment of the injured are highlighted in the article. It also includes a detailed information about medical care content in case of acute radiation illness of various degrees of severity caused by a combined radioactive loss. The article depicts the leading roles of naval, hospital and military field therapy faculties in study, generalization and operational use in practice of obtained unique and clinical experience. ; Статья посвящена становлению военно-морской терапии самостоятельной военно-медицинской дисциплиной, предназначенной для профильной подготовки врачей для службы на Военно-морском флоте, а также первому практическому опыту оказания медицинской помощи при массовом радиационном поражении личного состава атомной подводной лодки «К-19» в июле 1961 года. Описаны теоретические и практические трудности, с которыми столкнулись медицинская служба Военно-морского флота и сотрудники Военно-медицинской академии имени С. М. Кирова при обследовании и лечении пострадавших подводников. Подробно изложены содержание и объём медицинской помощи при острой лучевой болезни различной степени тяжести вследствие сочетанного радиационного поражения. Обозначена ведущая роль кафедр военно-морской и госпитальной и военно-полевой терапии академии в изучении, обобщении и оперативном использовании на практике полученного уникального клинического опыта.