Suchergebnisse

The author's approach to the understanding of relevant processes in world politics is proposed. The key trends that influence the dynamics of international actors – humanization, democratization, integration are revealed. The contradictions of the dyadic combination of the mentioned trends are emphasized – «humanization vs. ethitativeness», «ethitativeness vs. democracy», «democracy vs. integration», which determine opportunities and form the prospects of political activity. The accompanying techniques, which specify the processes of constructing contemporary international and political development, are considered: deactivation of hybrid patterns through the formation of meanings; specification of goals as a context of hybrid strategies; neglecting of facts and generalization of stories. It is revealed that perspectives of (re)structuring of modern international relations are formed through technologies of recontextualization of sustainable welfare; globalization and integration as well as the dynamics of world progress. The emphasis is on radical interdependence as a manifestation of the hegemonic nature of globalization and its significance in developing more cooperative relations between participants of international interactions.Key words: democracy; integration; international actors; public goods; transfer of loyalty; globalization. ; Запропоновано авторський підхід до розуміння актуальних процесів у світовій політиці. Розкрито ключові тренди, які впливають на динаміку міжнародних акторів – гуманізація, демократизація, інтеграція. Наголошено на суперечностях діадного поєднання вказаних трендів – «гуманізація vs етатизм», «етатизм vs демократія», «демократія vs інтеграція», що визначають можливості й формують перспективи політичної діяльності. Розглянуто супутні техніки, які конкретизують процеси конструювання сучасного міжнародно-політичного розвитку: деактуалізацію гібридності через формування смислів; конкретизацію цілей як контекст гібридних стратегій; дефетишизацію фактів й генералізацію історій. З'ясовано, що перспективи (ре)структуризації сучасних міжнародних відносин формуються через технології реконтекстуалізації сталого добробуту, глобалізацію й інтеграцію, а також з огляду на динаміку світового прогресу. Акцентовано на радикальній взаємозалежності, як вияві гегемонічної природи глобалізації, та її значенні в становленні більш кооперативних відносин між учасниками міжнародних взаємодій.Ключові слова: демократія; інтеграція; міжнародні актори; суспільні блага; трансфер лояльностей; глобалізація.

International relations as a sphere of human coexistence covering political, economic, diplomatic, cultural and other ties and relations between actors that operate internationally. Because of such a large number of subjects and the importance of their relationship is necessary to analyze this sector in order to identify trends in their development and mutual influence between them. To study international relations most used scientific methods, but both of them and use special methodological approaches, due to the fact that world political processes have their own specifics are different from political processes unfolding within individual states. An important role in the study of world politics and international relations belongs instrumental observation techniques, including content analysis, document analysis, observation method reflected the political reality in the media. Using the above named methods becomes possible fixing and monitoring developments with further evaluation and establishing causation. Select individual research methods in the analysis of international relations, determined by the characteristics of the task, so with the aim of research training public perception of powerful solutions in the political arena, pay attention to methods such as analysis of documents and their content, method of illumination and interpretation in the media . Political analysis involves a systematic assessment of political reality and viability of alternative policies, which tend to have a form of political documents. The study of relevant documents gives researchers important information about the foreign policy of countries and their development trends, the reasons for acceptance of foreign policy decisions in a given international situation. However, study of topical international problems, this method has several disadvantages. As part of the documents may be closed nature, due to the state secret, a researcher operating with only open sources and not having all the information about the scenario of the international situation, can make the wrong conclusion. ; Международные отношения как сфера человеческого сосуществования охватывают политические, экономические, ди-пломатические, культурные и другие связи и отношения между акторами, действующими на международной арене. Нали-чие такого большого количества субъектов и важность их взаимоотношений, являются причиной необходимости анализа этой сферы с целью определения тенденций их развития и взаимовлияния между ними. Для изучения международных отношений применяют большинство общенаучных методов, однако вместе с ними испо-льзуют и специальные методологические подходы, обусловленные тем, что мировые политические процессы имеют свою специфику, отличаются от политических процессов, разворачивающихся в рамках отдельных государств. Важное место в исследовании мировой политики и международных отношений принадлежит методам инструментального наблюдения, в частности контент-анализа, анализа документов, метода наблюдения отражения политической действительности в СМИ. С помощью вышеуказанных методов становится возможной фиксация и наблюдения события, с последующим оце-ниванием и установлением причинно-следственных связей. ; Міжнародні відносини як сфера людського співіснування охоплюють політичні, економічні, дипломатичні, культурні та інші зв'язки і взаємовідносини між акторами, які діють на міжнародній арені. Через наявність такої великої кількості суб'єктів та важливість їх взаємовідносин виникає необхідність аналізу цієї сфери з метою визначення тенденцій їх роз-витку та взаємовпливу між ними. Для вивчення міжнародних відносин застосовують більшість загальнонаукових методів, проте одночасно з ними вико-ристовують і спеціальні методологічні підходи, зумовлені тим, що світові політичні процеси мають свою специфіку, відрі-зняються від політичних процесів, що розгортаються в рамках окремих держав. Важливе місце в дослідженні світової політики і міжнародних відносин належить методам інструментального спостереження, зокрема контент-аналізу, ана-лізу документів, методу спостереження відображення політичної дійсності у мас-медіа. За допомогою вищезазначених методів стає можливою фіксація та спостереження події, з подальшим оцінюванням та встановленням причинно-наслідкових зв'язків.

The subject of the study – сonceptual approaches to the formation of economic strategy and implementation of the state international trade and economic policy The purpose of the article is a consideration of modern conceptual approaches to the choice of strategies for the formation of the state international trade and economic policy. Research methodology – methods of analysis and synthesis in the systematization of conceptual approaches to the formation of economic strategy and implementation of the concept of the state international trade and economic policy. Results of research — the conceptual approaches to the formation of economic strategy and implementation of Ukraine 's international trade policy in the face of world global challenges and hybrid war are defined and systematized. Based on the analysis of the foreign economic strategy, the own model of the international trade and economic policy of the state and national economic security was proposed. Application of results. Economic sector: management of national economy, macroeconomics, economic theory. The results of the study will allow working out recommendations for the development of a national strategy for the economic development in a hybrid war and countering the aggressor country. Conclusions. All currently proposed concepts of the state's economic development strategies do not take into account the state of hard economic competition in the globalized world, open aggression by the Russian Federation, occupation and annexation of Crimea, hybrid war, and the current state of Ukraine's economy. The concept of «investment nannies» proposed by the Government is not supported by the strategy of economic development and a deep strategic understanding of the current state of world's politics. All previous economic strategies in Ukraine have not been implemented and none of the Ukrainian governments has been held responsible (including political). The analysis provided recommendations on the mandatory provisions of the Strategy of Economic Development ...

The phenomenon of "fairness" as the fundamental category in contemporary philosophy, ethics, axiology, philosophy of politics, political ethics, philosophy of law, is conceptualized on the basis of cultural, politico-cultural, linguistic, comparative approaches. Its social philosophical deconstruction in the paradigm of the classical model of international relations is carried out. It is shown that this model provides for the formulation of equitable approaches to enable all the representatives of the international community is equivalent positions to build their own lives, taking into account the cultural traditions, mentality, nuances of national economy and education. ; Феномен справедливості, являючись фундаментальною категорією в сучасній філософії, етиці, аксіології, філософії політики, політичній етиці, філософії права, концептуалізується на основі підходів – соціокультурного, політико-культурного, лінгвістичного, компаративного, Здійснюється його соціально-філософська деконструкція в парадигмі класичної моделі міжнародних відносин. Показано, що саме така модель передбачає вироблення справедливих підходів, що дозволять усім представникам міжнародного співтовариства рівноцінно вибудовувати власне життя, враховуючи культурні традиції, особливості менталітету, нюанси національної економіки та освіти.

In the article the author attempts to characterize the diplomatic substyle of the Ukrainian language (on the material of the diplomatic documents of the twentieth century (the second half of the 50's – early 70's), since the development of the business style of this period was not considered in the scientific researches). Despite the considerable number of works on the formation and development of the business style in the Ukrainian language, some issues concerning the substyles differentiation of the business style, in particular the diplomatic one, as well as the peculiarities of its implementation in the Modern Ukrainian language, remain unclear. This fact emphasizes the relevance of addressing the problem that has been raised. The purpose of the work is to analyze the state of studying the diplomatic substyle as a kind of the business style in the Modern Ukrainian language. The outlined goal involves the following tasks: to investigate the source base associated with the study of the business style in general and the diplomatic substyle, which is allocated within it, in particular; to determine the criteria of its identification and to clarify the main features inherent in this substyle. The researcher delineates the concept of «substyle» and «genre» («genre variety») and concludes that the diplomatic substyle as a kind of business style is used in the field of international politics, is differentiated according to established criteria of recognizing the styles and substyles, has the peculiar language and communicative traits (definition of speech constructs, architectonic forms and speech techniques of constructing the text) and is implemented in the documents of different genres.Key words: field of international politics, business style, diplomatic substyle, language and communicative traits, genre. ; У пропонованій статті автор здійснює спробу схарактеризувати дипломатичний підвид української мови (на матеріалі дипломатичних документів другої половини 50-х – початку 70 років ХХ століття). Дослідник доходить висновку, що дипломатичний під стиль як різновид офіційно-ділового стилю використовується в сфері міжнародної по- літики, диференціюється за усталеними критеріями виділення стилів і підстилів, має своєрідні мовно-комунікативні ознаки (визначеність мовленнєвих конструкцій, архітек- тонічних форм і мовних прийомів побудови тексту) і реалізується в документах різних жанрів.Ключові слова: сфера міжнародної політики, офіційно-діловий стиль, дипломатичний підстиль, мовно-комунікативні ознаки, жанр. В предлагаемой статье автор предпринимает попытку охарактеризовать дипломатический подвид украинского языка (на материале дипломатических документов второй половины 50-х – начала 70 годов ХХ века). Исследователь приходит к выводу о том, что дипломатический подстиль как разновидность официально-делового стиля используется в сфере международной политики, дифференцируется по определенным критериям выделения стилей и подстилей, имеет специфические коммуникативные черты (предписанность речевых конструкций, архитектонических форм и языкових прийомов построения текста) и реализуется в документах различных жанров.Ключевые слова: сфера межнародной политики, официально-деловой стиль, дипломатический подстиль, коммуникативные черты, жанр. In the article the author attempts to characterize the diplomatic substyle of the Ukrainian language (on the material of the diplomatic documents of the twentieth century (the second half of the 50's – early 70's), since the development of the business style of this period was not considered in the scientific researches). Despite the considerable number of works on the formation and development of the business style in the Ukrainian language, some issues concerning the substyles differentiation of the business style, in particular the diplomatic one, as well as the peculiarities of its implementation in the Modern Ukrainian language, remain unclear. This fact emphasizes the relevance of addressing the problem that has been raised. The purpose of the work is to analyze the state of studying the diplomatic substyle as a kind of the business style in the Modern Ukrainian language. The outlined goal involves the following tasks: to investigate the source base associated with the study of the business style in general and the diplomatic substyle, which is allocated within it, in particular; to determine the criteria of its identification and to clarify the main features inherent in this substyle. The researcher delineates the concept of «substyle» and «genre» («genre variety») and concludes that the diplomatic substyle as a kind of business style is used in the field of international politics, is differentiated according to established criteria of recognizing the styles and substyles, has the peculiar language and communicative traits (definition of speech constructs, architectonic forms and speech techniques of constructing the text) and is implemented in the documents of different genres.Key words: field of international politics, business style, diplomatic substyle, language and communicative traits, genre.

В статті йдеться про християнизацію Руси-України з точки зору міждержавних стосунків. Аналізуються мотивація київських князів до введення нової релігії, дипломатичні зусилля задля зміни релігійної політики. Показується значимість християнізації Русі для підвищення міжнародного статусу держави. ; The article deals with the Christianization of Rus'-Ukraine in terms of interstate relations. The motivation of the Kyiv princes to the introduction of a new religion and diplomatic efforts to change religious policy are analyzed in the manuscript. The significance of Christianization of Rus ' for increasing the international status of the state is shown by the author.

Привертається увага до проблеми дослідження естетики міжнародних відносин врамках сучасної політичної філософії. Здійснено огляд основних засад вивченняестетичних феноменів у політиці взагалі та міжнародних відносинах зокрема.Визначено основні проблеми сучасної естетики міжнародних відносин. ; Привлекается внимание к проблеме исследования эстетики международных отношений в рамках современной политической философии. Осуществлен обзор исходных положений исследования эстетических феноменов в политике в целом и в международных отношениях в частности. Определены основные проблемы современной эстетики международных отношений. ; The problem of the aesthetics of the international relations in the frames of the contemporary political philosophy is conduct. The short view of the basic points of the aesthetic phenomena in the politics general and in the international relations in particular is done. The main problems of the contemporary the aesthetics of the international relations are defined.

Метою цієї роботи є розгляд переорієнтації зовнішньополітичного курсу Республіки Польщі у дев'яності роки ХХ сторіччя. Перехід Варшави від одного вектору зовнішньої політики до вироблення декількох напрямів міжнародної діяльності. Розгляд основних вимірів нової міжнародної політики країни. Причини та наслідки зміни зовнішньополітичного курсу Польщі.Ключові слова: зовнішня політика, міжнародні відносини, європейський простір, Європейський Союз, НАТО, США, Східна та Центральна Європа, Російська ФедераціяВ статье рассматривается переориентация внешнеполитического курса Республики Польша в девяностые годы ХХ века. Переход Варшавы от одного вектора внешней политики к разработке нескольких направлений международной деятельности. Рассматриваются основные аспекты новой международной политик страны. Причины и последствия изменения внешнеполитического курса Польши.Ключевые слова: внешняя политика, международные отношения, европейское пространство, Европейский Союз, НАТО, США, Восточная и Центральная Европа, Российская Федерация.The aim of this work is to review reorienting the foreign policy of the Republic of Poland in the nineties of the twentieth century. Realize the factors that influence on formation and transformation from one vector of foreign policy to develop of several areas of international activity. Consider the basic measurements of a new international policy. Understand reasons and consequences of a change foreign policy of Poland.Key words: foreign policy, international politics, European space, European Union, NATO, USA, East and Central Europe, Russian Federation.

The main areas of modern historical researches, the subject of which is the formation and implementation of the politics of memory of the State of Israel are analyzed in the paper. The paper deals with the works of both foreign and Ukrainian authors. Due to the peculiarities of the subject of research, considerable attention is paid to the works of Israeli historians. The works devoted to the origins of the Israeli politics of memory are analyzed separately. They show the formation of the politics of memory and highlight the main matters, events of the history of the State of Israel and the views of various scholars on the formation of the so-called nationwide narrative – the interpretation of the events in Israeli history. The majority of works devoted to this problem belong to Israeli researchers. Some historical facts of the formation of Israel's politics of memory can also be found in the research works of Swedish and German researchers. The areas of contemporary historical researches on the politics of memory of the State of Israel are divided according to the studies of certain displays of politics of memory in the life of the state. Among them are the educational area, the area of interstate and international relations and the public area. Researches in the field of education are represented by a series of works in which issues related to the Holocaust, Arab-Israeli conflicts and other memorable events in the textbooks on the history of Israel and in the field of secondary education in general are analyzed. The area of interstate and international relations is also represented by a number of works of foreign authors, which analyze the influence of the politics of memory on the formation of relations between countries after the Second World War. The vast majority of researches are the works on Germany-Israel relations, as a special type of relationship, based on a nationwide sense of guilt on Germany's part. There are also papers on the analysis of relations between Israel and the world community concerning the Holocaust and Arab-Israeli conflicts. Another important field of research is the social sphere. The works devoted to the question of the influence of the politics of memory on society as a whole, reveal the mechanisms of implementing the politics of memory into society and the essence of commemorative events within the Israeli community, as a result of the implementation of this politics. The perception of the past events as a part of the politics of memory on media materials in contemporary Israeli society is also analyzed. Thus, the politics of memory of the State of Israel is represented by various spheres of research: educational sphere, sphere of interstate and international relations, social sphere. Separately, the researches on the formation of the Israeli politics of memory should be mentioned. However, there is still no logically structured research, which would have thoroughly analyzed and unite these spheres. The objective of the research was to provide a thorough analysis of the existing historical researches on the politics of memory of the State of Israel for further research of this issue. Historical research on Israel's politics of memory was divided into spheres according to the criterion of research in modern historical studies of various aspects of the politics of memory implementation into the state spheres: the sphere of education, the sphere of international relations and the public sphere. ; У статті проаналізовано основні виміри сучасних історичних досліджень, предметом яких є формування та реалізація політики пам'яті Держави Ізраїль. Проаналізовано праці як зарубіжних, так і вітчизняних авторів. Зважаючи на особливості предмету досліджень значну увагу приділено працям ізраїльських істориків. Окремо проаналізовано праці, що присвячені витокам ізраїльської політики пам'яті. Метою дослідження був ґрунтовний аналіз наявних історичних досліджень з політики пам'яті Держави Ізраїль з метою подальшого дослідження цієї проблематики. Історичні дослідження із політики пам'яті Ізраїлю було поділено на виміри за критерієм дослідження у сучасних історичних студіях різноманітних аспектів впровадження політики пам'яті у державні сфери: сферу освіти, сферу міжнародних відносин і суспільну сферу.

For the last thirty years, Ukraine has experienced three massive demonstrations by the Ukrainian people which later (or already in the process of their development) were called: "Revolution On Granite", "Orange Revolution", and "Revolution of Dignity". Mostly, these revolutions were caused by aggravation of unresolved domestic issues and revealed the stagnation of transformation processes in internal politics. An important factor in these events was political élites disability to provide necessary conditions for dynamic development of Ukraine while Ukrainian society and Ukrainian citizens wanted reforms and changes that would allow rebuilding the political, economic and social sphere of the state in accordance with the most progressive principles and norms of a free democratic and liberal society. However, it would be a huge mistake to think about the three Ukrainian revolutions as isolated and out of the context of global events, processes and trends that have taken place. Changes in the international environment of our state directly influenced the course of revolutionary events in Ukraine, which in turn affect the European security and the system of international relations in general.The contexts in which the revolutions took place vary greatly. The "Revolution On Granite" took place when Union Center was losing control over political, economic and social processes, while the processes of democratization both inside the USSR and in the states of the socialist bloc took place. The international context of the Orange Revolution is different. It is characterized by the rapid development of European integration processes, with the simultaneous degradation of democratic institutions in most of the republics of the former USSR; formation in this region of "gray zones of security" with many "frozen conflicts", the claim of the Russian Federation to form its own "sphere of influence" in the region. Ukraine, however, appeared to be a hostage to its own multi-vector policy and the lack of a clear and consistent strategy for joining European (Euro-Atlantic) integration structures. The "Revolution of Dignity" was a result of blatant curtailment of the European integration course by the Ukrainian authorities as well as curtailment of democratic freedoms. It was a response to unjustified violence and demonstrated the willingness of Ukrainian society to mobilize for the defense of fundamental democratic rights and freedoms, and subsequently to resist external aggression. At the same time, the events in Ukraine confirmed the existence of a security vacuum in Eastern Europe and the importance of practical implementation of an effective European cooperative security system.Key words: transformation processes, revolution, foreign policy of Ukraine. ; З часу набуття незалежності Україна пережила три масові виступи українського народу, які згодом (або вже в процесі розвитку подій) назвали революціями: «на Граніті», «Помаранчевою» та «Революцією Гідності». Здебільшого ці революції, обумовлені загостренням і невирішеністю власне внутрішніх українських проблем, засвідчили стагнацію трансформаційних процесів у внутрішньому соціальному житті держави. Важливим чинником цих подій була неспроможність забезпечити умови для динамічного розвитку України, в той час як українське суспільство та українські громадяни прагнули реформ і змін задля перебудови політичної, економічної, соціальної сфери держави відповідно до найпрогресивніших принципів та норм вільного демократичного та ліберального суспільства. Однак помилково трактувати події трьох українських революцій у відриві і поза контекстом загальносвітових подій, процесів і трендів, які мали місце (і мають досі) під час цих подій. Українські революції стали ознакою прагнення українського суспільства бути залученим у загальноцивілізаційні процеси та бути невід'ємною частиною світового співтовариства. Зміни в зовнішньополітичному оточенні нашої держави напряму впливали на перебіг революційних подій в Україні, які, своєю чергою, впливають на загальноєвропейську безпеку та систему міжнародних відносин загалом.Ключові слова: трансформаційні процеси, революція, зовнішньополітичний курс України.

The radical transformation of world politics has led to an active rethinking of practice and the theory of international relations. The situation is significantly complicated by the fact that historical parallels are most often used to justify or justify specific political decisions. Turning to the answers to History on the problems of modernity without proper methodological guidelines increases the risk of replacing the systematic reconceptualization of the nature of international relations with repeated "plastic surgery" of outdated theoretical approaches. The primary methodological source of substituting reconceptualization for "conceptual plastic surgery" is ahistoricism, the critical feature of which is the tendency to define and apply universal laws of historical development, unchanging characteristics of historical phenomena, whose nature depends little on the impact of specific historical circumstances. The purpose of the study is to reveal the essence and consequences of the influence of ahistoricism on the understanding of international relations after the end of the Cold War. Its achievement is expected through the implementation of three research objectives: assessment of the analytical potential of the method of historical analogy; consideration of the case of the concept of "new cold war" and substantiation of its ahistorical methodological origins; proposals for a theoretical alternative to ahistoricism in the study of the modern world order, which is based on the methodological principle of historicism. The autonomy of the two functions of the method of historical analogy (evidence and heuristic), the emphasis on the heuristic function, helps avoid the "trap of ahistoricism". Conclusions of the study: the effectiveness of the method of historical analogy in the study of international relations depends on a correct analysis of the nature of the compared phenomena and the whole set of factors influencing their behaviour and the state of the international system; the case of the "new cold war" is a convincing illustration of the "trap of historicism" in the understanding of international relations; analytical productivity of Cold War concepts is minimal, understanding modern world politics requires careful study of all dimensions of the historical context and social nature of the subjects, which requires updating methodological approaches. ; Докорінна трансформація світової політики спричинила активне переосмислення не тільки практики, але й теорії міжнародних відносин. Звернення за відповідями до Історії щодо проблем сучасності без належних методологічних орієнтирів збільшує ризик підміни системної реконцептуалізації природи міжнародних відносин багаторазовою «пластичною хірургією» застарілих теоретичних підходів. Ситуація суттєво ускладнюється тим, що історичні паралелі найчастіше використовуються для обґрунтування або виправдання конкретних політичних рішень. Основне методологічне джерело підміни реконцептуалізації «концептуальною пластичною хірургією» – ахісторицизм, ключовою ознакою якого є схильність до визначення та застосування універсальних законів історичного розвитку, незмінних характеристик історичних явищ, чия природа мало залежить від впливу конкретних історичних обставин. Мета дослідження – розкрити сутність і наслідки впливу ахісторицизму на осмислення міжнародних відносин після закінчення холодної війни. Її досягнення передбачається через реалізацію трьох дослідницьких завдань: оцінку аналітичного потенціалу застосування методу історичної аналогії; розгляд кейсу поняття «нова холодна війна» та обґрунтування його ахісторицистських методологічних витоків; пропозиції щодо теоретичної альтернативи ахісторицизму в дослідженні сучасного світового порядку, яка ґрунтується на методологічному принципі історизму. Уникненню «пастки ахісторицизму» сприяє автономізація двох функцій методу історичної аналогії (доказової та евристичної), акцентування саме евристичної функції. Висновки за результатами дослідження: ефективність використання методу історичної аналогії в дослідженні міжнародних відносин залежить від коректного аналізу природи порівнюваних явищ і всього комплексу факторів, які впливають на їхню поведінку та стан міжнародної системи; кейс «нової холодної війни» є переконливою ілюстрацією «пастки ахісторицизму» в осмисленні міжнародних відносин; аналітична продуктивність концепцій, сформованих в умовах холодної війни, є вкрай обмеженою, розуміння сучасної світової політики потребує ретельного вивчення всіх вимірів історичного контексту та суспільної природи суб'єктів, що вимагає оновлення методологічних підходів.

The global economy is fostering the creation of new centers for the distribution of resources and power on a global scale. Transnational corporations (hereinafter - TNCs) became full-fledged subjects of international politics. The activities of TNCs undermine the sovereignty of the nation-state, but at the same time plays an important role in the integration of the world economy and political relations. At the same time, both main corporate models (American and European) are focused on close interaction with the financial system and state organization.Both the United States and the leading countries of the European Union use TNCs to effectively realize their national interests outside their territory. But, on the other hand, these interests are generated by the state under the strong influence of transnational corporations, which use the potential of states - both the United States and regional leaders - to support their interests in the world market with the help of power tools.The phenomenon of TNCs should be considered in two approaches:• as a tool for conducting foreign policy of developed countries in relation to developing countries;• as an independent actor, with his actions he is able to influence the foreign and domestic policy of not only developing, but also industrialized countries.Regardless of how independent the multinational corporation is, it somehow affects the foreign policy of the country of origin and country of residence. The tool of TNCs' influence on the state mechanism is the control over the centers of political and state decision-making and their personnel through investments in the economy, lobbying and direct bribery. The interests of the corporation are intertwined with the state to such an extent that they acquire the status of national interests. In this regard, the foreign policy of the national state becomes a reflection of the goals and objectives of not only this state, but also TNCs.Key words: transnational corporations, international politics. ; Глобальна економіка сприяє створенню нових центрів розподілу ресурсів і влади в світовому масштабі. Повноцінними суб'єктами міжнародної політики стали транснаціональні корпорації (ТНК).Феномен ТНК доцільно розглядати в рамках двох підходів:• як інструмент проведення зовнішньої політики розвинених країн у відношенні країн, що розвиваються;• в якості самостійного актора, здатного своїми діями впливати на зовнішню і внутрішню політику не лише країн, що розвиваються, але й індустріально розвинених країн.Незалежно від того, наскільки саме самостійним актором є ТНК, вона так чи інакше впливає на зовнішню політику країни походження та країни базування.Ключові слова: транснаціональні корпорації, міжнародна політика. Глобальная экономика способствует созданию новых центров распределения ресурсов и власти в мировом масштабе. Полноценными субъектами международной политики стали транснациональные корпорации (ТНК).Феномен ТНК целесообразно рассматривать в рамках двух подходов:• как инструмент проведения внешней политики развитых стран в отношении развивающихся стран;• в качестве самостоятельного актора, способно своими действиями влиять на внешнюю и внутреннюю политику не только развивающихся, но и индустриально развитых стран.Независимо от того, насколько самостоятельном актором является ТНК, она так или иначе влияет на внешнюю политику страны происхождения и страны базирования.Ключевые слова: транснациональные корпорации, международная политика. The global economy is fostering the creation of new centers for the distribution of resources and power on a global scale. Transnational corporations (hereinafter - TNCs) became full-fledged subjects of international politics. The activities of TNCs undermine the sovereignty of the nation-state, but at the same time plays an important role in the integration of the world economy and political relations. At the same time, both main corporate models (American and European) are focused on close interaction with the financial system and state organization.Both the United States and the leading countries of the European Union use TNCs to effectively realize their national interests outside their territory. But, on the other hand, these interests are generated by the state under the strong influence of transnational corporations, which use the potential of states - both the United States and regional leaders - to support their interests in the world market with the help of power tools.The phenomenon of TNCs should be considered in two approaches:• as a tool for conducting foreign policy of developed countries in relation to developing countries;• as an independent actor, with his actions he is able to influence the foreign and domestic policy of not only developing, but also industrialized countries.Regardless of how independent the multinational corporation is, it somehow affects the foreign policy of the country of origin and country of residence. The tool of TNCs' influence on the state mechanism is the control over the centers of political and state decision-making and their personnel through investments in the economy, lobbying and direct bribery. The interests of the corporation are intertwined with the state to such an extent that they acquire the status of national interests. In this regard, the foreign policy of the national state becomes a reflection of the goals and objectives of not only this state, but also TNCs.Key words: transnational corporations, international politics.

The paper describes the history and evolution of the term «ideology» based on the works of scholars from different countries. Considerable attention is paid to the analysis of the concept of political ideology, and the attempt to study the ideological dimension of world policy in the context of globalization is made. The classification of ideological and political concepts and their mutual influence in the political process is proposed. The content and functions of the most influential philosophical systems that form the basis of political ideology are uncovered. The models of political ideology development and their use in democratic and totalitarian systems are studied. The author shows the factors that influence the political process in countries with democratic traditions and in countries where the process of modernization of political systems is incomplete. The interdependence between ideology and geopolitics, which was embodied, for example, in the state ideology of the USA – the ideology of Americanism, is analyzed. Attention is drawn to the fact that in the last decade, radical Islamism has spread and the reason for intensification of this process is given. It is noted that the main forms of political consciousness are political ideology and political psychology. Political activity is determined by a system of views based on the interests of citizens. The subjective side of politics shows itself in political consciousness, and the content and characteristics of the political process depend on it. It is stated that in the 70s of the twentieth century the concept of «re-ideologization» was developed, which was based on the statement that the ideology and science were incompatible. Today, the liberal version proposes to develop a «global» ideology as the basis for reconciling the opposing ideologies. It is argued that any ideology is political by nature. Political ideology substantiates the will of social groups to power and its use. As a rule, it is stated in the program documents of the parties, in the statements of various political forces. It is concluded that in the twentieth century the ideologization of international relations meant their dependence on the tasks of an international struggle because of ideological motivations. De-ideologization and humanization of international relations can help to withdraw from confrontation and conflicts. ; У статті викладена історія й еволюція терміну «ідеологія» на основі праць учених різних країн. Особлива увага приділяється аналізу поняття політична ідеологія та проаналізована роль світової політики у контексті глобалізаційних процесів. Запропоновано класифікацію ідейно-політичних концепцій та їх взаємний вплив у політичному процесі. Розкритий зміст і функції найбільш впливових ідеологічних систем, які складають фундамент політичної ідеології. Досліджено моделі розробки політичної ідеології та їх використання у демократичних і тоталітарних системах. Зазначено на фактори, які впливають на політичний процес у країнах з демократичними традиціями й у країнах, де не завершено процес модернізації політичних систем.

ThescientificworksofJanSmuts,EdwardCarr,ArnoldWolfers,andPhilipKerrasresearchersandcontemporariesofinternationalrelationsin1919–1939areanalyzedindetailinthearticle.Theauthorhighlightsthecommonanddistinctivefeaturesoftheirunderstandingofthepostwarworldorder,theroleoftheLeagueofNationsandintegrationassociations("TheUnitedStatesofEurope", "Pan-Europe")initsformation,theimportanceoftheFirstWorldWarinhumanhistoryandprovedtheuseofthemethoddrawinghistoricalparallelsintheprocess.Themainresearchmethodswerehistorical-comparative,analytical-synthetic,anddescriptive-narrative.Asaresultoftheresearch,theauthorconcludedthatthereisnounifiedsystemofviewsonthenatureofinternationalrelationsoftheperiodamongtheseresearchers. ; У статті детально проаналізовано наукові праці ЯнаСмутса, ЕдвардаКарра, АрнольдаВольферсата ФіліпаКерраяк дослідників і сучасників міжнародних відносин 1919–1939 рр. Автором виділено характерні спільні та відмінні риси осмислення ними післявоєнного світового порядку, ролі Ліги Націй та інтеграційних об'єднань («Сполучені Штати Європи», «Пан'Європа») у процесі його формування, значення Першої світової війни в історії людства та доведене використання науковцями методу проведення історичних паралелей в процесі цього. Основними методами досліджень стали історико-порівняльний, аналітико-синтетичний та описово-розповідний. В результаті дослідження автор дійшов висновку про відсутність єдиної системи поглядів щодо природи міжнародних відносин періоду серед зазначених дослідників.

The radical transformation of world politics has led to an active rethinking of practice and the theory of international relations. The situation is significantly complicated by the fact that historical parallels are most often used to justify or justify specific political decisions. Turning to the answers to History on the problems of modernity without proper methodological guidelines increases the risk of replacing the systematic reconceptualization of the nature of international relations with repeated "plastic surgery" of outdated theoretical approaches. The primary methodological source of substituting reconceptualization for "conceptual plastic surgery" is ahistoricism, the critical feature of which is the tendency to define and apply universal laws of historical development, unchanging characteristics of historical phenomena, whose nature depends little on the impact of specific historical circumstances. The purpose of the study is to reveal the essence and consequences of the influence of ahistoricism on the understanding of international relations after the end of the Cold War. Its achievement is expected through the implementation of three research objectives: assessment of the analytical potential of the method of historical analogy; consideration of the case of the concept of "new cold war" and substantiation of its ahistorical methodological origins; proposals for a theoretical alternative to ahistoricism in the study of the modern world order, which is based on the methodological principle of historicism. The autonomy of the two functions of the method of historical analogy (evidence and heuristic), the emphasis on the heuristic function, helps avoid the "trap of ahistoricism". Conclusions of the study: the effectiveness of the method of historical analogy in the study of international relations depends on a correct analysis of the nature of the compared phenomena and the whole set of factors influencing their behaviour and the state of the international system; the case of the "new cold war" is a ...