The regularity of origin and the essence of phenomenointernational politics are concidered in the article, its correlation with international relations, the potential of philosophical way to the world problems is discovered ; Рассматривается закономерность возникновения и суть феноменамировой политики, актуализируется ее связь с международными отношениями, раскрывается потенциал философского подхода к проблемам мировой политики. ; Розглядається закономірність виникнення та сутність феномена світової політики, актуалізується її зв'язок з міжнародними відносинами та визначається потенціал філософського підходу до проблем світової політики.
У статті проаналізовано формування екологічної політики в контексті міжнародного досвіду. Зроблено висновок, що екологічна політика виражає інтереси переважної більшості населення, є основою та неодмінним каталізатором подальшого суспільного розвитку і має на меті не тільки охорону навколишнього середовища, раціональне використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки, а й збереження та розвиток соціосфери, що гарантує нормальну життєдіяльність людини. Сучасна державна екологічна політика спрямована на запобігання можливих криз, а також на подолання криз уже наявних, тому для вдосконалення механізму державного управління в сфері охорони навколишнього природного середовища на шляху до міжнародної інтеграції у світову спільноту доцільно звернути увагу на досвід провідних країн світу в цій сфері, особливо країн – членів ЄС. ; In the article the analysis of forming of ecological politics is carried out in the context of international experience. The end of XX of century was marked realization of mutual responsibility of the states for the state of environment. Became the norm of international commonunication collaboration in industries of decision of ecological problems, mutual consultations and exchange information. A primary objective is making of the system of world ecological safety. Therefore One of fundamental factors of modernisation of political activity in the modern world, indisputably, ecological. Ecology and politics to recent time were spheres absolutely indifferent in relation to each other. Modern politics it is impossible to imagine without an ecological component. New direction of political activity appears – ecological politics. Drawn conclusion, that ecological politics expresses interests of swingeing majority of population. it is basis and necessary catalyst of further community development, has for an object not only guard of environment, rational use of natural resources and providing of ecological safety but also maintenance and development of sphere of соціо, that guarantees the normal vital functions of man. A modern public ecological policy is sent to prevention of possible crises, and also on overcoming already of existing, that is why for perfection of existent mechanism of state administration in the sphere of guard of natural environment on a way to international integration in world community it is expedient to pay attention to experience of leading countries of the world in the field of it, especially countries – members EU.
The article investigates the problem of interpretation of the term «world politics». Approaches concerning its definition by Ukrainian and foreign scholars are considered. Examples of its use in scientific literature are made. Researchers used this term at the beginning of the 20th century to describe colonial politics of main European countries. A lot of works with the term «world politics» in the title are published from the middle of the 20th century and to date. Difficulties of interpretation of the notion are caused by ambiguity of its components «world» and «politics». «World politics» may be interpreted from macropolitical perspective that project global system on the international actors activity and micropolitical perspective that discusses interactions of international actors in global aspect. Some scholars explain the term «world politics» through comparison with the term «international relations» and treat it as relations in political sphere, modern phase of development of international relations or the same term as international relations. Interdependence of terms «global politics», «international politics» and «world politics» is revealed in this article. Globalization is very important when discussing world politics as it is one of the main tendencies of world development and helps its formation as economic, cultural and political unity. World politics embraces problems that concern all people. But there is also point of view that interprets the term as totality of foreign politics on a global level. The problems of world politics and their interdependence are discussed in this article. ; У статті досліджено проблему тлумачення поняття «світова політика». Висвітлено підходи до його трактування українськими та зарубіжними вченими. Наведено приклади його вживання у науковій літературі. Дослідники послуговувалися цим поняттям ще на початку ХХ століття, описуючи колоніальну політику провідних держав Європи. Від середини ХХ століття і дотепер опубліковано чимало праць, у назві яких є термінологічне словосполучення «світова політика». Труднощі інтерпретації поняття насамперед зумовлені неоднозначністю трактування змісту його складових частин – «світова» і «політика». Світову політику трактують як з макрополітичної точки зору, відштовхуючись від глобальної системи з проекцією на діяльність різних учасників міжнародних відносин, так і з мікрополітичної, приймаючи за точку відліку взаємодію міжнародних акторів у глобальному вимірі. Деякі дослідники визначають поняття «світова політика» через зіставлення з поняттям «міжнародні відносини» і трактують його як відносини у політичній сфері, як сучасний етап розвитку міжнародних відносин або як тотожний міжнародним відносинам термін. Показано взаємозв'язок понять «глобальна політика», «міжнародна політика», «світова політика». Визначальним при розгляді світової політики є поняття глобалізації, адже вона є однією з провідних тенденцій розвитку світу та сприяє його формуванню як єдиного економічного, культурного, політичного простору. Отже, світова політика охоплює проблеми, які стосуються усього людства. Однак існує й інша думка, згідно з якою досліджуваний термін тлумачиться як сукупність зовнішніх політик держав на глобальному рівні. Висвітлено низку проблем, які входять у поняття «світова політика», та наголошено на їх взаємозалежності. ; У статті досліджено проблему тлумачення поняття «світова політика». Висвітлено підходи до його трактування українськими та зарубіжними вченими. Наведено приклади його вживання у науковій літературі. Дослідники послуговувалися цим поняттям ще на початку ХХ століття, описуючи колоніальну політику провідних держав Європи. Від середини ХХ століття і дотепер опубліковано чимало праць, у назві яких є термінологічне словосполучення «світова політика». Труднощі інтерпретації поняття насамперед зумовлені неоднозначністю трактування змісту його складових частин – «світова» і «політика». Світову політику трактують як з макрополітичної точки зору, відштовхуючись від глобальної системи з проекцією на діяльність різних учасників міжнародних відносин, так і з мікрополітичної, приймаючи за точку відліку взаємодію міжнародних акторів у глобальному вимірі. Деякі дослідники визначають поняття «світова політика» через зіставлення з поняттям «міжнародні відносини» і трактують його як відносини у політичній сфері, як сучасний етап розвитку міжнародних відносин або як тотожний міжнародним відносинам термін. Показано взаємозв'язок понять «глобальна політика», «міжнародна політика», «світова політика». Визначальним при розгляді світової політики є поняття глобалізації, адже вона є однією з провідних тенденцій розвитку світу та сприяє його формуванню як єдиного економічного, культурного, політичного простору. Отже, світова політика охоплює проблеми, які стосуються усього людства. Однак існує й інша думка, згідно з якою досліджуваний термін тлумачиться як сукупність зовнішніх політик держав на глобальному рівні. Висвітлено низку проблем, які входять у поняття «світова політика», та наголошено на їх взаємозалежності.
The problem of the individual as an actor in the international politics in the context of the Realist and Liberal (Idealist) paradigms in international relations was analyzed. The study revealed that in Realistic (state-centered) interpretation of international relations the individual influence was determined and undirected by his/her status and role characteristics and the position in the state governmental system. In the framework of the Liberal (transnational) paradigm the role of individuals in the international politics was analyzed from the point of view about their accessory to the human race. The main attention in the Liberal paradigm was paid to the social and personal determinants of the individual participation in the international relations and events. The preconditions of the increasing of an individual influence on the international environment in the globalized world were highlighted. Key words: an individual, state-centered, the transnationalism, globalization, human rights, an identity. ; Проаналізовано проблему суб'єктності індивіда в міжнародній політиці в контексті засад основних парадигм міжнародних відносин – реалістської та ліберальної (ідеалістської). З'ясовано, що у реалістській (державоцентристській) інтерпретації міжнародних відносин вплив індивіда на них детермінується й опосередковується його статусно-рольовими характеристиками та місцем в системі державного управління. В рамках ліберальної (транснаціональної) парадигми роль індивідів у міжнародній політиці аналізується передовсім з точки зору їх приналежності до людського роду. Основна увага в ліберальній парадигмі акцентується на внутрішньосуспільних та особистісних детермінантах участі індивіда у міжнародних відносинах та подіях. Розглянуто передумови зростання впливу індивіда на міжнародне середовище в глобалізованому світі. Ключові слова: індивід, державоцетризм, транснаціоналізм, глобалізація, права людини, ідентичність.
The article considers the role assigned to culture in a realistic approach to the analysis of international relations. As a result of the study, aspects of international politics have been identified in which culture is given importance. In particular, culture is used as one of the ways to change the power relations between states. From the standpoint of a realistic approach, it is the struggle for power in the international arena that explains the most tangible external influences on the culture of a particular society today. ; У статті розглянуто роль, яка відведена культурі у реалістичному підході до аналізу міжнародних відносин. В результаті дослідження визначено низку аспектів міжнародної політики, у яких культурі надається важливе значення. Зокрема, культура використовується як один із засобів зміни владних відносин між державами. З позиції реалістичного підходу, саме боротьбою за владу на міжнародній арені і можна пояснити найбільш відчутні зовнішні впливи на культуру окремого суспільства сьогодні.
The article discusses the concept of «pacifism» and the peace movement as one of the most influential parties in international politics. The formation of pacifism as an ideology and prevalent features of the world peace movement were examined. It was found that the pacifist movement unites people of different classes of society and different occupation, who represented the interests of the group, united around the problems of the peace and their own security. They opposed the armed clashes, taking actions, holding meetings and speeches. The authors give examples of various philosophers, politicians, intellectuals, writers and religious figures who popularized the ideas and values of pacifism. It is shown that as the role of international organizations in the global scene increases, pacifist movement forms into various international organizations, unions and associations. Basic principles of attaining peace were built on justice, mutual assistance, unity and protection of human rights. ; Статья посвящена рассмотрению понятия «пацифизм» и пацифистского движения как одного из влиятельных субъектов международной политики. Были рассмотрены формирование пацифизма как идеологии и особенность распространения пацифистского движения в мире. Было выявлено, что пацифистское движение объединяло людей разных слоев общества и сфер занятости, которые олицетворяли группу интересов, сплачивались вокруг проблем мира и собственной безопасности. Они выступали против вооруженных столкновений, проводя акции, выступления и митинги. Авторы приводят примеры деятельности различных философов, политиков, интеллектуалов, писателей и религиозных деятелей, которые популяризировали идеи и ценности пацифизма. Показано, что с ростом на мировой арене роли международных организаций пацифистское движение приобретает официальное оформление в различные международные организации, союзы и ассоциации. Основные принципы достижения мира строились на справедливости, взаимопомощи, единстве и защите прав человека. ; Статтю присвячено розгляду поняття «пацифізм» та пацифістського руху як одного зі впливових суб'єктів міжнародної політики. Було розглянуто етапи формування пацифізму як доктрини та поширення пацифістського руху у світі. Прослідковано, що пацифістський рух об'єднував людей різних прошарків суспільства та сфер зайнятості, які складали групу інтересів, що згуртовувалися навколо проблем миру і власної безпеки та виступали проти збройних сутичок, проводячи акції, виступи та мітинги. Автори наводять приклади діяльності різних філософів, політиків, інтелектуалів, письменників та релігійних лідерів, які популяризували ідеї та цінності пацифізму. Показано, що зі зростанням на світовій арені ролі міжнародних організацій, пацифістський рух набуває офіційного оформлення у вигляді міжнародних організацій, союзів та асоціацій.
The research paper has been dedicated to the generalization and systematization of scientific achievements of representatives of international environmental direction of economic studies on Ukraine's international issues.The notion of «Ukraine's international studies» has been defined at the research. They are both studies of regularities and peculiarities, factors, subjects, values, directions, priorities, formation and realization of Ukraine's politics on the international arena and international studies in which Ukraine is an object.Reviewed scientific results of author's abstracts of Ukrainian doctoral and candidate theses, economic directions of Ukraine's international studies have been proposed. They are: theoretical, competitive, foreign economic, integration, security and international environmental. Theoretical direction of economic studies on Ukraine's international issues deals with phenomena of social-economic systems, a national economy, a cooperation between society and state in economic processes and an economic component of society functioning. Competitive direction of economic studies on Ukraine's international issues investigates phenomena of a national competitiveness, its components and a transit potential of Ukraine. Integration direction of economic studies on Ukraine's international issues researches phenomena of the international and regional integration of Ukraine. The security direction of economic studies on Ukraine's international issues investigates phenomena of the economic security of Ukraine and its components. Foreign economic direction of economic studies on Ukraine's international issues deals with phenomena of international economic relations of Ukraine, her foreign economic activity and her trans-boarder cooperation. International environmental direction of economic studies on Ukraine's international issues investigates international factors of the development of the national economic of Ukraine.Scientific results of representatives of the international direction of economic studies on Ukraine's international issues have been under analysis at the research paper. They had proposed new scientific results and further elaboration of phenomena of the economic sovereignty of Ukraine, the stability of the national economy, a local clasterization, the foreign debt of Ukraine, an international investment, an international technical assistance, the international trade of tourist services, an international migration, a transnationalization, a state regulation of the national economy and the international image of Ukraine.Key words: Ukraine's international issues; economic studies; international environmental direction. ; Узагальнено науковий доробок представників міжнародносередовищевого напряму економічних досліджень української міжнародної проблематики. Висвітлено наукові результати дисертаційних праць дослідників цього напряму з розробки феноменів економічного суверенітету держави, стійкості національної економіки, локальної кластеризації, зовнішньої торгівлі, іноземних кредитів, зовнішнього боргу, іноземних інвестицій, міжнародної технічної допомоги, міжнародної торгівлі туристичними послугами, міжнародної міграції, транснаціоналізації, державного регулювання національної економіки, міжнародного іміджу країни.Ключові слова: українська міжнародна проблематика; економічні дослідження; міжнародносередовищевий напрям.
Анотація. Мета дослідження – на підставі аналізу праць публіцистів українського повстанського підпілля розкрити особливості бачення ними тогочасної міжнародної ситуації та векторів зовнішньої політики національно-визвольного руху в умовах завершення Другої світової війни та післявоєнного облаштування світу. Методологія дослідження спирається на поєднання принципів історизму й об'єктивності та загальнонаукових і спеціально-історичних методів наукової праці. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в історіографії українського визвольного руху першої половини ХХ ст. проаналізовано праці публіцистів українського повстанського підпілля, присвячені проблемам міжнародної ситуації повоєнного часу. Визначено, що надважливим завданням для керівництва українського визвольного руху було формулювання та чітка артикуляція його завдань і мети, без чого неможливою була б мотивація учасників повстанської боротьби. Його реалізацією займалися низка провідних ідеологів націоналістичного руху. Їхній теоретичний спадок складають сотні рукописних та опублікованих публіцистичних творів, переважна більшість з яких чекає свого дослідника. На підставі проведеного дослідження зроблено висновки, що провідні ідеологи націоналістичного руху були достатньо добре обізнані із конфігурацією міжнародних відносин 1944–1953 рр. В умовах збройного протистояння радянської влади і повстанського підпілля їхнє завдання полягало, по-перше, у підготовці аналітичних висновків щодо існуючого та прогнозованого розвитку міжнародної ситуації в Європі крізь призму її впливу на українських національно-визвольний рух. По-друге, в озвученні та популяризації його зовнішньополітичних прагнень як серед українського загалу, так і поза межами військо-політичного впливу ОУН. Українські публіцисти досить скептично оцінювали заходи провідних країн світу щодо мирного врегулювання спірних питань післявоєнного облаштування Європи. Очевидність неврегулювання вузлових міжнародних конфліктів давала підстави лідерам повстанського руху сподіватися на розв'язання третьої світової війни, яка могла полегшити тривалу боротьбу українців за створення незалежної держави. Об'єктом постійної критики виступав «московсько-більшовицький імперіалізм» у формі сталінського режиму та нейтрально-потуральна позиція США й Англії стосовно розширення сфери радянського впливу на країни Східної та Південно-Східної Європи. Час показав, що висновок провідних публіцистів про відсутність постійних і надійних союзників українського національно-визвольного руху та, з огляду на це, орієнтація на власні сили, був і залишається абсолютно справедливим і актуальним по сей день. ; Summary. The purpose of the article is to reveal the peculiarities of the vision of the publicists of Ukrainian liberation movement on contemporary international situation and foreign policy vectors of the national liberation movement in the conditions of the end of World War II and the post-war settlement of the world. The research is based on the analysis of their works. The research methodology is based on a combination of principles of historicism and objectivity with generally scientific and specifically historical methods of scientific work. The scientific novelty is that for the first time in the historiography of the Ukrainian liberation movement of the first half of the XX century the works of publicists of the Ukrainian rebellious underground were analyzed. These works are devoted to problems of the post-war international situation. The author determined that to formulate and accurately articulate the goals and objectives of the liberation movement was an incredibly important task for the leadership of Ukrainian liberation movement. Otherwise, the participants of the rebellious struggle would not be motivated. A number of leading ideologists of the national movement were engaged in its implementation. Their theoretical inheritance includes hundreds of handwritten and published nonfiction works, the vast majority of which await their researcher. Conclusions. Based on the research conducted, it is concluded that the leading ideologists of the national movement were sufficiently aware of the configuration of international relations of 1944–1953. In terms of armed confrontation between the Soviet authorities and the rebellious underground, their task was: first, to prepare analytical conclusions on the current and predicted development of the international situation in Europe through its influence on the Ukrainian national liberation movement; secondly, to voice and popularize its foreign policy aspirations both within the Ukrainian community and outside the military-political influence of the OUN. Ukrainian publicists were rather skeptical of the actions of the leading countries to resolve the controversial issues of post-war Europe peacefully. Obviously, the key international conflicts were not resolved. It gave rise to the leaders of the liberation movement to hope for the outbreak of the World War III which would facilitate the continuous struggle of Ukrainians for the creation of an independent state. «The Moscow-Bolshevik imperialism» in the form of the Stalinist regime and the neutral and indulging position of the United States and England regarding the expansion of Soviet influence to the countries of Eastern and Southeastern Europe was an object of their constant criticism. Time has shown that the conclusion of the leading publicists about the absence of permanent and reliable allies of the Ukrainian national liberation movement and the focus on their own forces (due to these circumstances) was and still remains absolutely fair and relevant until now.
Анотація. Мета дослідження – на підставі аналізу праць публіцистів українського повстанського підпілля розкрити особливості бачення ними тогочасної міжнародної ситуації та векторів зовнішньої політики національно-визвольного руху в умовах завершення Другої світової війни та післявоєнного облаштування світу. Методологія дослідження спирається на поєднання принципів історизму й об'єктивності та загальнонаукових і спеціально-історичних методів наукової праці. Наукова новизна полягає у тому, що вперше в історіографії українського визвольного руху першої половини ХХ ст. проаналізовано праці публіцистів українського повстанського підпілля, присвячені проблемам міжнародної ситуації повоєнного часу. Визначено, що надважливим завданням для керівництва українського визвольного руху було формулювання та чітка артикуляція його завдань і мети, без чого неможливою була б мотивація учасників повстанської боротьби. Його реалізацією займалися низка провідних ідеологів націоналістичного руху. Їхній теоретичний спадок складають сотні рукописних та опублікованих публіцистичних творів, переважна більшість з яких чекає свого дослідника. На підставі проведеного дослідження зроблено висновки, що провідні ідеологи націоналістичного руху були достатньо добре обізнані із конфігурацією міжнародних відносин 1944–1953 рр. В умовах збройного протистояння радянської влади і повстанського підпілля їхнє завдання полягало, по-перше, у підготовці аналітичних висновків щодо існуючого та прогнозованого розвитку міжнародної ситуації в Європі крізь призму її впливу на українських національно-визвольний рух. По-друге, в озвученні та популяризації його зовнішньополітичних прагнень як серед українського загалу, так і поза межами військо-політичного впливу ОУН. Українські публіцисти досить скептично оцінювали заходи провідних країн світу щодо мирного врегулювання спірних питань післявоєнного облаштування Європи. Очевидність неврегулювання вузлових міжнародних конфліктів давала підстави лідерам повстанського руху сподіватися на розв'язання третьої світової війни, яка могла полегшити тривалу боротьбу українців за створення незалежної держави. Об'єктом постійної критики виступав «московсько-більшовицький імперіалізм» у формі сталінського режиму та нейтрально-потуральна позиція США й Англії стосовно розширення сфери радянського впливу на країни Східної та Південно-Східної Європи. Час показав, що висновок провідних публіцистів про відсутність постійних і надійних союзників українського національно-визвольного руху та, з огляду на це, орієнтація на власні сили, був і залишається абсолютно справедливим і актуальним по сей день. ; Summary. The purpose of the article is to reveal the peculiarities of the vision of the publicists of Ukrainian liberation movement on contemporary international situation and foreign policy vectors of the national liberation movement in the conditions of the end of World War II and the post-war settlement of the world. The research is based on the analysis of their works. The research methodology is based on a combination of principles of historicism and objectivity with generally scientific and specifically historical methods of scientific work. The scientific novelty is that for the first time in the historiography of the Ukrainian liberation movement of the first half of the XX century the works of publicists of the Ukrainian rebellious underground were analyzed. These works are devoted to problems of the post-war international situation. The author determined that to formulate and accurately articulate the goals and objectives of the liberation movement was an incredibly important task for the leadership of Ukrainian liberation movement. Otherwise, the participants of the rebellious struggle would not be motivated. A number of leading ideologists of the national movement were engaged in its implementation. Their theoretical inheritance includes hundreds of handwritten and published nonfiction works, the vast majority of which await their researcher. Conclusions. Based on the research conducted, it is concluded that the leading ideologists of the national movement were sufficiently aware of the configuration of international relations of 1944–1953. In terms of armed confrontation between the Soviet authorities and the rebellious underground, their task was: first, to prepare analytical conclusions on the current and predicted development of the international situation in Europe through its influence on the Ukrainian national liberation movement; secondly, to voice and popularize its foreign policy aspirations both within the Ukrainian community and outside the military-political influence of the OUN. Ukrainian publicists were rather skeptical of the actions of the leading countries to resolve the controversial issues of post-war Europe peacefully. Obviously, the key international conflicts were not resolved. It gave rise to the leaders of the liberation movement to hope for the outbreak of the World War III which would facilitate the continuous struggle of Ukrainians for the creation of an independent state. «The Moscow-Bolshevik imperialism» in the form of the Stalinist regime and the neutral and indulging position of the United States and England regarding the expansion of Soviet influence to the countries of Eastern and Southeastern Europe was an object of their constant criticism. Time has shown that the conclusion of the leading publicists about the absence of permanent and reliable allies of the Ukrainian national liberation movement and the focus on their own forces (due to these circumstances) was and still remains absolutely fair and relevant until now.
Political and legal history as well as geopolitical phenomenology of such thing as multilateral collective guarantees are studied. The contradictory nature of their political declarations and the impact of their existence on the reproduction of the rules of domination in world politics as well as on the maintenance of world order is analyzed. The existing state of multilateral security guarantees for Ukraine on the basis of the Budapest Memorandum after the annexation of Crimea and the occupation of Donbass territories is examined. The ways to reduce the negative effects of quasi-juridical status of the Budapest Memorandum for Ukraine is outlined.
Political and legal history as well as geopolitical phenomenology of such thing as multilateral collective guarantees are studied. The contradictory nature of their political declarations and the impact of their existence on the reproduction of the rules of domination in world politics as well as on the maintenance of world order is analyzed. The existing state of multilateral security guarantees for Ukraine on the basis of the Budapest Memorandum after the annexation of Crimea and the occupation of Donbass territories is examined. The ways to reduce the negative effects of quasi-juridical status of the Budapest Memorandum for Ukraine is outlined.
The article deals with the formation of a system of training international specialists in the spheres of diplomacy, economics, politics, ethnology, linguistics, culture, literary studies, art studies, etc. as an integral attribute of a full-fledged state, which are not limited to priority and promising areas, and cover all the most possible directions of activities. It emphasizes the importance of cultural diplomacy for achieving economic and political priorities. The history of the formation of such a system in Europe, the Russian Empire, the USSR, Ukraine in the era of the UPR and the Soviet period is considered. Separately we are talking about the elements of a holistic and purposeful activity in this direction in Ukraine with the achievement of statehood. There are gaps in the formation of the appropriate system of educational and scientific training of specialists, their causes. The ways of overcoming current deficiencies are proposed by the efforts of state authorities and educational institutions, taking into account Ukraine's aspirations to become a subject of world politics.
The scope and content of the terms "foreign policy" and "diplomacy" have signifiantly widened, particularly under the new international circumstances of the post-Cold War period. It continues to consist, as all other policies, of a particular set of objectives which a state wants to attain in its relations with international partner. Today hardly any subject seems to escape being the legitimate subject of international relations. While, traditionally, foreign policy has always comprised those policies of security, defence and diplomacy which a state pursued in relation to the outside world, today's comprehensive understanding of this policy domain comprises not only these filds of "high politics" but also other areas like economic policy, development policy, international trade as well as a growing number of the external aspects of some domestic policy filds.The paper intends to provide an introductory examination of the subject of foreign policy effiiency and in this general context, the nature, scope and defiition of foreign policy; the impact of main theories and methods of international relations on foreign policy effiiency studies; dominated approaches and methods toward the study of foreign policy effiiency. The article begins with the explanation of what the foreign policy is, draws on the compound elements of foreign policy, the domestic and international factors which defie foreign policy effiiency. In hindsight there are three paradigmatic theories that explain approaches toward the study of foreign policy effiiency, such as political science, international politics theory and foreign policy decision-making.The paper stresses that the effectiveness of foreign policy as a mechanism of the states' national interests quarantee depends on the wide international political support of the foreign policy goals of the states on all stages of their implementations in the international arena. It is provided by the coincidence of their national interests on the world stage and foreign political attraction of the states to each others. The effectiveness of foreign policy also depends on such factors as the formed normative and legal base which defie the principles and regulate the peculiarity of the foreign policy implementation; economic stability achieved through increase of productivity and exports, and development in areas such as public health, education and transportation, prosperity of the citizens. The next domestic factors are: institutional providing of the foreign policy realization; the moderation of diplomacy goals the foreign policy is aimed at. ; Статья раскрывает основные концептуально-методологические подходы, сформированные в рамках внешнеполитического анализа, относительно оценки эффективности внешней политики. Рассматриваются три главные направления теории внешней политики: классический, теория принятия внешнеполитических решений, компаративистика, которые направлены на решение проблемы определения эффективности дипломатии. Оцениваются перспективы исследования эффективности внешней политики государств с различным статусом в современных международных отношениях ; Стаття розкриває основні концептуально-методологічні засади, що сформувалися в зовнішньополітичному аналізі, щодо оцінки ефективності зовнішньої політики. Висвітлюються три головні напрями теорії зовнішньої політики: класичний, теорія прийняття зовнішньополітичних рішень, компаративістика, в рамках яких вирішується проблема визначення ефективності дипломатії. Оцінюються перспективи дослідження ефективності зовнішньої політики держав із різним статусом в сучасних міжнародних реаліях.
The article deals with the problems that are associated with vector changes in international relations and existing approaches regarding the unleashing of modern and subsequent problems in international politics due to the "clash of civilizations". The points of view on this problem are given by researchers from both the West and the East, who are trying to analyze these changes and based on this analysis their views on the further development of international relations are considered. It should be noted that their views are divided. Thus, a linear, historical school asserts that Western civilization is a universal civilization that is perceived by all humanity, that is, its culture is perceived, the type of social relations and ways of exercising political power. The facts are presented and analyzed, which testify in favor of the concept of the "clash of civilizations". However, they replace the concept of "clash of civilizations" with cycles in which the economy plays a significant role; the point of view ofthose who defend the correctness of the systems approach is also given. It is said about the possibility of transferring the center of international relations from the West to the East, taking into account the role of the "third world", its development and opportunities, due to the reforms that are taking place there, but taking into account sociocultural traditions. ; У статті розглядаються проблеми, які пов'язані із векторними змінами міжнародних відносин та існуючих підходів щодо розв'язання існуючих і майбутніх проблем у міжнародній політиці в силу "зіткнення цивілізацій". Наводяться точки зору на цю проблему дослідників як Заходу, так і Сходу, які роблять спробу піддати аналізу ці зміни, аналізуються їх погляди на майбутнє світу і, головне, їх погляди розділилися щодо цивілізаційного розвитку і характеру міжнародних відносин. Так, лінійна, історицистична школа стверджує, що Західна цивілізація – універсальна цивілізація, яка прийнятна всьому людству, тобто прийнятні її культура, тип суспільних відносин і засоби здійснення політичної влади. Наводяться та аналізуються факти, які свідчать на користь концепції "зіткнення цивілізацій". Проте концепцію "зіткнення цивілізацій" вони замінюють циклами, в яких неабияку роль відіграє економіка; наводиться точка зору і тих, які доводять правильність системного підходу. Говориться про можливість переносу центру міжнародних відносин із Заходу на Схід із урахуванням ролі "третього світу", його розвитку і можливостей, унаслідок реформ, які там відбуваються, але з урахуванням соціокультурних традицій.
In the article the author attempts to characterize the diplomatic substyle of the Ukrainian language (on the material of the diplomatic documents of the twentieth century ( the second half of the 50's - early 70's), since the development of the official-business style of this period was not considered in the scientific researches). Despite the considerable number of works on the formation and development of the official- business style in the Ukrainian language, some issues concerning the substyles differentiation of the official-business style, in particular the diplomatic one, as well as the peculiarities of its implementation in the modern Ukrainian language, remain unclear. This fact emphasizes the relevance of addressing the problem that has been raised. The purpose of the work is to analyze the state of studying the diplomatic substyle as a kind of the official-business style in modern Ukrainian language. The outlined goal involves the following tasks: to investigate the source base associated with the study of the official-business style in general and the diplomatic substyle, which is allocated within it, in particular; to determine the criteria of its identification and to clarify the main features inherent in this substyle. The researcher delineates the concept of «substyle» and «genre» («genre that the diplomatic substyle as a kind of official-business style is used in the field of international politics, is differentiated according to established criteria of recognizing the styles and substyles, has the peculiar language and communicative traits (definition of speech constructs, architectonic forms and speech techniques of constructing the text) and is implemented in the documents of different genres.
