Suchergebnisse

Ukraine and Belarus have great potential for development of bilateral cooperation as a neighboring state holds a clear position on the sovereignty, territorial integrity and independence of Ukraine. Belarus has always been on the side of peace in Ukraine and is willing to constantly continue to promote peaceful relations and fruitful cooperation, which is actively developing during the last decades. The governments of the two countries stressed the importance of developing cooperation, based both on common projects and equally important common issues. Do not forget that the development of international cooperation in all spheres of our young country is one of the priorities of its activity. ; Украина и Республика Беларусь имеют большой потенциал развития двустороннего сотрудничества, поскольку соседнее государство держит четкую позицию относительно суверенитета, территориальной целостности и независимости Украины. Беларусь всегда была на стороне мира в Украине и готова постоянно и в дальнейшем способствовать проведению мирных отношений и плодотворного сотрудничества, активно развивается на протяжении последних десятилетий. Правительства наших государств подчеркивают важность развития сотрудничества, которое базируется как на совместных проектах так и не менее важных совместных проблемах. Не стоит забывать, что развитие международного сотрудничества во всех сферах нашего молодого государства является одним из приоритетных направлений ее деятельности. ; Україна та Республіка Білорусь мають великий потенціал розвитку двосторонньої співпраці, оскільки сусідня держава тримаєчітку позицію щодо суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України. Білорусь завжди була на стороні миру в Україні і готова постійно й надалі сприяти проведенню мирних відносин та плідної співпраці, що активно розвивається впродовж останніх десятиліть. Уряди наших держав наголошують на важливості розвитку співробітництва, яке базується як на спільних проектах так і не менш важливих спільних проблемах. Не варто забувати, що розвиток міжнародного співробітництва у всіх сферах нашої молодої держави є одним із пріоритетних напрямів її діяльності.

Since the great historical event - the proclamation of the Act of Independence of Ukraine, the country has been expanding international cooperation in librarianship. The main areas of international cooperation, which is a priority in research institutions in the library business, are: conducting joint research; organization of international conferences, symposia, congresses and other events. Scientific conferences are one of the forms of dissemination of new information. In the modern information space, scientific institutions play an essential role in developing science, education and culture. Therefore, when evaluating a scientific institution, the number of international scientific and practical seminars, conferences, other events organized by the scientific institution, and materials (including collections of abstracts) of conferences are considered.Among the research institutions of Ukraine, which study the problems of library science, bibliography, bibliology, source studies, document science, archival science, biography, codicology and discography, history of book culture, computer science, social communications, the leading position is held by the most extensive library of Ukraine - the National Library of Ukraine, named after V. I. Vernadsky. Furthermore, the article analyzes the specifics of the organization of scientific conferences in a scientific institution, studies the directions and thematic content of such events, forms of conduct, their frequency during 1991-2021.

The article is devoted to analysis of political and economic cooperation between Ukraine and the IMF during market economy transformation. The authors made critical analysis of the basic methodological approaches in economics to assessment the impact of the implementing IMF lending programs on the dynamics of key macroeconomic variables recipient countries, and the institutional stabilization support of unsteady economic systems. By applying econometric tools, the authors evaluated the efficiency of credit Ukraine's cooperation with the IMF, which made it possible to conclude that IMF loans had a positive impact on GDP and other macroeconomic indicators on the initial stages of this cooperation, but this impact was not traced in periods of repayment and reduce net transfer flows. This conclusion is generally consistent with the research of both domestic and foreign scientists about the negative impact of IMF loan programs on economic growth in most of the recipient countries. These programs can also induce weak negative impulses on democracy and the rule of law in these countries. It also analyzes some political and economic determinants and consequences of the program of reforms initiated by the IMF in 2015-2016 years, in particular: tariff policy – to increase gas prices for households and subsidy programs; reforming the monetary sector – measures to transition to a floating exchange rate and inflation targeting monetary regime; sanitation of the banking sector - implementation of the requirements of the IMF with regarding to the capitalization of commercial banks and their impact on the banking sector of Ukraine; of deregulation and privatization. The thesis was proved that the further deregulation and privatization is a prerequisite for reforming the national economy, but require substantial improvement of the legal framework that ensures transparency and democratic conditions for their implementation. Cooperation of Ukraine and the IMF requires scientific foundation, which provides a detailed analysis of the experience of cooperation, the development of new approaches to forming partnerships based on the national interests of Ukraine, objective assessment of economic efficiency of credit injections into the economy of Ukraine. Keywords: new global financial architecture, macroeconomic imbalances, net transfers IMF, capitalization of banks, deregulation, inflation targeting, floating exchange rate, external debt. ; Статтю присвячено політико-економічному аналізу співпраці України з МВФ в умовах ринкової трансформації економіки. Здійснено критич-ний аналіз основних методологічних підходів в економічній науці до оцінки впливу реалізації кредитних програм МВФ як на динаміку основ-них макроекономічних змінних країн-реципієнтів, так і на інституційне забезпечення стабілізації неусталених господарських систем. Застосувавши економетричний інструментарій, автори провели оцінку ефективності кредитної співпраці України із МВФ, що дало змогу зробити висновок про неоднозначні її наслідки − на початкових етапах цієї співпраці кредити МВФ позитивно впливали на динаміку ВВП та інші макропоказники, проте у періоди повернення кредиту і зменшення чистих трансферних потоків позитивний вплив не простежувався. Такий висновок в цілому узгоджується із результатами досліджень як вітчизняних, так і зарубіжних учених про негативний вплив кредитних програм МВФ на економічне зростання більшості країн-реципієнтів. Ці програми одночасно можуть індукувати слабкі негативні імпульси на розвиток демократії та верховенство закону у цих країнах. У статті також проаналізовано окремі політико-економічні детермі-нанти та наслідки програмних реформ, ініційованих МВФ у 2015-2016 р., у сфері: тарифної політики щодо підвищення ціни на газ для населення та програми субсидування; реформування монетарного сектора − заходи, спрямовані на перехід до плаваючого валютного курсу та монетарного режиму інфляційного таргетування; оздо-ровлення банківського сектору − реалізації вимог МВФ щодо докапі-талізації комерційних банків та їх впливи на стан банківського сектору України; проведення дерегуляції економіки та приватизації. Обґрунтовано тезу про те, що подальша дерегуляція та приватизація є необхідною умовою реформування вітчизняної економіки, однак вимагає суттєвого удосконалення законодавчої бази, яка забезпечить прозорість та демократичність умов їх реалізації. Співробітництво України з МВФ вимагає наукового забезпечення, яке передбачає ґрунтовний аналіз досвіду співпраці,напрацювання нових підходів до формування партнерських відносин, що базуються на врахуванні національних інтересів України, об`єктивну оцінку еконо-мічної ефективності вливання кредитних ресурсів в економіку України.Ключові слова: нова глобальна фінансова архітектура, макроеконо-мічний дисбаланс, чистий трансфер МВФ, докапіталізація банків, дерегуляція економіки, таргетування інфляції, плаваючий валютний курс, зовнішній борг.

The article examines the provisions on cooperation between the International Criminal Police Organization - Interpol and law enforcement agencies of Ukraine. Ukraine's integration into the European community, active international cooperation in all spheres of public life, including in the direction of combating organized crime, is one of the main tasks of developing effective mechanisms for international cooperation in the field of criminal justice. The current level of organized crime, its professional and organized nature, as well as its acquisition of cross-border and transnational forms necessitates the consolidation of efforts of law enforcement agencies of different states in the implementation of joint measures to combat this anti-social phenomenon. Interpol ensures the cooperation of police agencies at the global level. The purpose of the IOCP - Interpol is: "to ensure extensive cooperation between the criminal police concerned within the current national legislation of the Interpol member states and strict compliance with the provisions of the Universal Declaration of Human Rights, establishment and development of bodies necessary to combat crime". The main tasks of the UkrBureau of Interpol are: coordination of the activities of the country's law enforcement agencies in the fight against crime that has a transnational character or goes beyond the country; ensuring liaison with the General Secretariat and relevant bodies of the Member States of Interpol in the fight against crime; assessment of the level of transnational crime in Ukraine and the threat of criminal activity of Ukrainian citizens abroad. The researched issues show that the practical significance of Ukraine's international cooperation in the fight against criminal offenses is rapidly gaining national character. In modern conditions, such cooperation is of particular importance. It is necessary to constantly improve and update the forms and means of interaction of criminal police bodies of the participating countries within the framework of Interpol, to create an effective operational integrated database, to improve the means of access and transmission of information. ; У статті досліджуються положення щодо співпраці Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу та правоохоронних органів України. Інтеграція України у європейське співтовариство, активне міжнародне співробітництво в усіх сферах суспільного життя, зокрема й у напрямі протидії організованій злочинності, є одним із головних завдань розроблення дієвих механізмів здійснення міжнародної взаємодії у сфері кримінальної юстиції. Сучасний рівень організованої злочинності, її професійний та організований характер, а також набуття нею транскордонних і транснаціональних форм зумовлюють необхідність консолідації зусиль правоохоронних органів різних держав у здійсненні спільних заходів, спрямованих на протистояння цьому антисуспільному явищу. Інтерпол забезпечує співробітництво поліцейських відомств на світовому рівні. Мета Інтерпо-лу - «забезпечення розгалуженого співробітництва між зацікавленими органами кримінальної поліції в межах чинного національного законодавства країн - учасниць Інтерполу та суворій відповідності положенням Загальної декларації прав людини, створення і розвиток органів, необхідних для ефективної боротьби зі злочинністю». Основні завдання Укрбюро Інтерполу такі: координація діяльності правоохоронних органів країни у боротьбі зі злочинністю, що має транснаціональний характер або виходить за межі країни; забезпечення взаємодії з Генеральним секретаріатом та відповідними органами держав - членів Інтер-полу в боротьбі зі злочинністю; оцінка рівня поширення в Україні злочинності, що має транснаціональний характер, і загрози злочинної діяльності громадян України за кордоном». Досліджувані питання свідчать, що практичне значення міжнародного співробітництва України в галузі боротьби із кримінальними злочинами стрімко набуває національного характеру. У сучасних умовах таке співробітництво має особливе значення. Необхідні постійне вдосконалення й оновлення форм і засобів взаємодії органів кримінальної поліції країн-спів-робітників в рамках Інтерполу, створення ефективної оперативної інтегрованої бази даних, удосконалення засобів доступу та передачі інформації.

The article is devoted to the development of the Ukrainian-Turkish relations during sharpening of international situation and crisis situation in Ukraine. In the article the author adheres to analysis of the evolution of bilateral relations between countries, demonstrates core changes in the development of strategic partnership, new trends in bilateral cooperation, shows widening of bilateral cooperation to regional and international cooperation, declaration of strategic alliance, shifting of mutual interests to the political and military aspects, importance and mutual desire to develop economic relations, emphasizes the urgency of Crimea deoccupation and protection of human rights in the context of its violation towards Crimean Tatar nation and Ukrainians in Crimea for both counties. ; Статья посвящена развитию украино-турецких отношений в период обострения международной ситуации и кризиса в Украине. В статье проведен анализ эволюции двусторонних отношений между странами, показаны основные изменения в развитии стратегического партнерства, новые векторы развития двустороннего сотрудничества. ; Стаття присвячена розвитку україно-турецьких відносин у період загострення міжнародної ситуації та кризи в Україні. У статті проведено аналіз еволюції двосторонніх відносин між країнами, продемонстровано основні зміни у розвитку стратегічного партнерства, нові вектори розвитку двосторонньої співпраці.

The multilateral cooperation of Ukraine within international organizations is analyzed. The main attention is paid to security and cooperation with European regional organizations in the context of the prospects for resolution of the Russian-Ukrainian conflict. The most promising directions of cooperation between Ukraine and international organizations for the last years are distinguished. The necessity of effective mechanisms of cooperation of Ukraine with the international community in the security and defense sectors is ascertained.Key words: international organizations; European integration; OSCE; Council of Europe; European Union; NATO. ; Проаналізовано багатостороннє співробітництво України у рамках міжнародних організацій. Основну увагу приділено співпраці з безпековими та європейськими регіональними організаціями у контексті перспективи розв'язання українсько-російського конфлікту. Виокремлено найперспективніші напрями співпраці України і міжнародних організацій за останній період та обгрунтовано проблеми співробітництва з ними. Констатовано необхідність розширення ефективних механізмів взаємодії нашої держави з міжнародною спільнотою в безпековій та оборонній сферах.Ключові слова: міжнародні організації; євроінтеграція; ОБСЄ; Рада Європи; Європейський Союз; НАТО.

In regard to the implementation of legal reform in Ukraine, the content of which can be defined as a gradual movement towards democratic and the rule of law state, combating crime problem is of particular relevance. In modern terms, it is the object to contractual and legal regulation of cooperation between the states in combating this negative phenomenon. International cooperation in the sphere of combating crime is implemented at certain levels in definite forms and directions. Research of scientific papers indicates a lack of a single coherent approach in highlighting the levels (bilateral, regional and universal) of international cooperation in the sphere of combating crime. The issue of regulating bilateral relations between the states in the sphere of combating crime remains unsolved; and it deserves special attention because of its specificity. The objective of this article was to research the cooperation of the states in combating crime by concluding bilateral agreements, defining characteristics, advantages and disadvantages of bilateral contractual and legal regulation of the states' cooperation. The importance of bilateral agreements on cooperation of the states in combating crime has been emphasized. First, the provisions of bilateral international agreements allow more fully consider the interests of the states on specific issues and thus, influence on specific interstate relations. Secondly, they detail the provisions of universal international treaties for this category of international relations. Thirdly, the procedure for the establishment of international bilateral legal regulations is much easier. Fourth, the range of issues that can be resolved between the states on a bilateral level is much broader. Thus, we can assume that international and legal regulation of cooperation of the states in the sphere of combating crime by concluding bilateral international agreements is the effective basis for practical implementation of the tasks and application of mutually beneficial measures for the states. ; Досліджено питання співробітництва держав у сфері протидії злочинності шляхом укладання двосторонніх міжнародних договорів. Визначено особливості, переваги та недоліки двостороннього договірно-правового регулювання такого співробітництва.

The activity of institutions of multilateral cooperation in the security sphere is a hot issue of modern international relations within the rapid changes in the development of bilateral and multilateral cooperation between states. Changing priorities and tasks shape the new quality of interstate cooperation and the emergence of «new» geopolitical aspirations of states in the international stage. The issue of reforming and adapting international organizations is becoming one of the most important for maintaining the presence of international organizations as institutions and mechanisms for regulating cooperation regimes. Nowadays the system of international relations as a complex multicomponent macrosystem is undergoing drastic changes due to growing regional confrontation and rivalry, escalation of the conflict on regional and global levels, increasing problems of global and regional scale in different areas of interstate cooperation. Thus, it is possible to make assumptions about the aggravation of effective functioning of the international security system, ensuring the stability and peace in interstate cooperation due to various mechanisms of bilateral and multilateral cooperation. Hence, it can be argued that security international organizations remains one of the effective mechanisms of the international security system and are mechanisms of collective activity. The analysis of the activity of organizations testifies to the urgency of the issue of adaptation to new challenges and threats and the need to develop effective mechanisms for reforming the activities of such institutions to the modern system of interstate cooperation in the security sphere. The current state of development of international cooperation in general and international institutions of multilateral cooperation shows inconsistency with the existing international order. Recent trends in geopolitical confrontation in the international stage, attempts to restore hegemony through regional confrontation and global rivalry have led to an inconsistency in the structure and mechanisms of reconciling the interests and sovereign rights of states in the international arena. Thus, the growing threat to world peace necessitates further scientific analysis of ways to resolve conflicts and the need to reform approaches to the activities and functioning of international organizations and international regimes in accordance with the new order. At the same time, the issue of reforming international organizations, both structurally and in essence, remains an important element of development and rethinking for international political science. ; Діяльність інститутів багатостороннього співробітництва у безпековій сфері є доволі актуальним питанням сучасних міжнародних відносин з огляду на стрімкі зміни у розвитку як двостороннього, так і багатостороннього співробітництва між державами. Зміна пріоритетів та завдань формують як нову якість міждержавного співробітництва, так і появу «нових» геополітичних устремлінь держав на міжнародній арені. Питання реформування та адаптації міжнародних організацій стає одним з важливих для збереження присутності міжнародних організацій як інституцій та механізму регулювання режимів співпраці. Сьогодні система міжнародних відносин як складна багатокомпонентна макросистема переживає кардинальні зміни з огляду на наростання як регіонального протистояння, так і регіонального суперництва, підвищення рівня конфліктогенності як на регіональному, так на глобальному рівні, наростанню проблем як глобального, так і регіонального масштабу в різних сферах міждержавного співробітництва. Відтак, можна висловити припущення про загострення (актуалізацію) питання ефективного функціонування міжнародної системи безпеки, покликаної гарантувати стабільність та мирний характер міждержавного співробітництва із застосуванням різних механізмів як двостороннього, так і багатостороннього співробітництва. Звідси можна стверджувати, що одним з дієвих механізмів системи міжнародної безпеки як механізм колективної дії залишаються міжнародні організації, котрі працюють у сфері безпеки. Аналіз діяльності організацій засвідчує актуальність питання адаптації організацій до нових викликів та загроз, а також необхідність розробки дієвих механізмів реформування діяльності таких інституцій до сучасної системи міждержавного співробітництва у безпековій сфері. Сучасний стан розвитку міжнародної співробітництва загалом та міжнародних інституцій багатостороннього співробітництва засвідчує невідповідність існуючому міжнародному порядку. Новітні тенденції геополітичного протистояння на міжнародній арені, спроба відновлення гегемонії через регіональне протистояння та глобальне суперництво спричинило створення ситуації невідповідності структури та механізмів узгодження інтересів та суверенних прав держав на міжнародній арені. Відтак, наростаюча загроза миру у світі зумовлює необхідність подальшого глибокого аналізу шляхів врегулювання протиріч та необхідність адаптації (реформування) як підходів до діяльності, так і функціонування міжнародних організацій та міжнародних режимів у відповідності з новими умовами. Водночас питання реформування міжнародних організацій як структурно, так і по суті, залишається важливим елементом розробки та переосмислення для міжнародно-політичної науки.

In the article, the authors analyse the issues of Ukraine's strategic cooperation and new opportunities for this country in the international arena, of historiographical analysis of the main results of studying Ukraine's participation in cross-border cooperation, identifying gaps in the study of the issue and the substantiation of the perspective directions of further scientific research. At the same time, the attention is focused on the historiographical interpretations of the Carpathian Euroregions' experience. It is understandable that the special place in this system of Ukraine's international relations with the neighbouring Central European states is cross-border cooperation, which is of more mass, unformalized and multifaceted nature than the cooperation of central governmental structures.It was noted that cross-border cooperation is not only an important component of good-neighbourly relations and strategic partnership of Ukraine and Central European states, but also an effective means of promoting Ukraine's aspirations as to its accession to the EU, a practical mechanism for applying European standards at the level of neighbouring countries' border regions.First of all, it is noted that the analysis of numerous publications of Ukrainian and foreign authors shows that the beginning of the European traditions of cross-border cooperation is associated with the country leaders' awareness of the need to eliminate border barriers as a demarcation line and join efforts to develop traditionally depressed border areas with underdeveloped infrastructure, high unemployment, difficult environmental situation, and dates back to the middle of the XXth century.And yet, while scientists, politicians and government officials evaluate the current level of this kind of interaction among the states of Central and Eastern Europe rather ambiguously, scientific and public opinion is exceptionally positively coherent as far as the prospects of this interaction are concerned. Different aspects of cross-border cooperation among the states of the region continue to cause steady scientific and practical interest, invariably being in the centre of attention of an increasing number of researchers, as well as politicians and statesmen. ; У статті автори висвітлюють питання стратегічного співробітництва України та нових можливостей для нашої держави на міжнародній арені, історіографічного аналізу основних результатів дослідження участі України у транскордонному співробітництві, виявлення прогалин у вивченні проблеми та обґрунтування перспективних напрямів подальших наукових студій. При цьому головну увагу приділено історіографічним інтерпретаціям досвіду діяльності Карпатського єврорегіону. Зрозумілим є той факт, що особливе місце в системі міжнародних відносин України із сусідніми державами Центральної Європи посідає транскордонне співробітництво, яке є більш масовим, не заформалізованим і багатогранним, ніж співпраця центральних державних структур.Відзначено, що транскордонне співробітництво є не лише важливою складовою добросусідських відносин і стратегічного партнерства України та центральноєвропейських держав, але й ефективним засобом прискорення європейської інтеграції України, практичним механізмом застосування європейських стандартів на рівні прикордонних регіонів сусідніх держав.Аналіз численних публікацій українських та зарубіжних авторів свідчить, що початок європейських традицій транскордонної взаємодії науковці пов'язують з усвідомленням керівництвом держав необхідності ліквідувати кордонні бар'єри як лінії розподілу та поєднати зусилля для розвитку традиційно депресивних прикордонних територій із недостатньо розвинутою інфраструктурою, високим рівнем безробіття, складним екологічним становищем і датують їх серединою XX століття.І все ж, якщо теперішній рівень такого роду взаємодії держав Центрально-Східної Європи оцінюється доволі неоднозначно, то на рахунок її перспективності наукова й громадська думка є винятково позитивно злагодженою. Різні аспекти транскордонної взаємодії держав регіону продовжують викликати стійкий науковий і практичний інтерес, незмінно перебуваючи у полі зору дедалі більшого числа дослідників, а також політиків і державних діячів.

In the article, the authors analyse the issues of Ukraine's strategic cooperation and new opportunities for this country in the international arena, of historiographical analysis of the main results of studying Ukraine's participation in cross-border cooperation, identifying gaps in the study of the issue and the substantiation of the perspective directions of further scientific research. At the same time, the attention is focused on the historiographical interpretations of the Carpathian Euroregions' experience. It is understandable that the special place in this system of Ukraine's international relations with the neighbouring Central European states is cross-border cooperation, which is of more mass, unformalized and multifaceted nature than the cooperation of central governmental structures.It was noted that cross-border cooperation is not only an important component of good-neighbourly relations and strategic partnership of Ukraine and Central European states, but also an effective means of promoting Ukraine's aspirations as to its accession to the EU, a practical mechanism for applying European standards at the level of neighbouring countries' border regions.First of all, it is noted that the analysis of numerous publications of Ukrainian and foreign authors shows that the beginning of the European traditions of cross-border cooperation is associated with the country leaders' awareness of the need to eliminate border barriers as a demarcation line and join efforts to develop traditionally depressed border areas with underdeveloped infrastructure, high unemployment, difficult environmental situation, and dates back to the middle of the XXth century.And yet, while scientists, politicians and government officials evaluate the current level of this kind of interaction among the states of Central and Eastern Europe rather ambiguously, scientific and public opinion is exceptionally positively coherent as far as the prospects of this interaction are concerned. Different aspects of cross-border cooperation among the states of the region continue to cause steady scientific and practical interest, invariably being in the centre of attention of an increasing number of researchers, as well as politicians and statesmen. ; У статті автори висвітлюють питання стратегічного співробітництва України та нових можливостей для нашої держави на міжнародній арені, історіографічного аналізу основних результатів дослідження участі України у транскордонному співробітництві, виявлення прогалин у вивченні проблеми та обґрунтування перспективних напрямів подальших наукових студій. При цьому головну увагу приділено історіографічним інтерпретаціям досвіду діяльності Карпатського єврорегіону. Зрозумілим є той факт, що особливе місце в системі міжнародних відносин України із сусідніми державами Центральної Європи посідає транскордонне співробітництво, яке є більш масовим, не заформалізованим і багатогранним, ніж співпраця центральних державних структур.Відзначено, що транскордонне співробітництво є не лише важливою складовою добросусідських відносин і стратегічного партнерства України та центральноєвропейських держав, але й ефективним засобом прискорення європейської інтеграції України, практичним механізмом застосування європейських стандартів на рівні прикордонних регіонів сусідніх держав.Аналіз численних публікацій українських та зарубіжних авторів свідчить, що початок європейських традицій транскордонної взаємодії науковці пов'язують з усвідомленням керівництвом держав необхідності ліквідувати кордонні бар'єри як лінії розподілу та поєднати зусилля для розвитку традиційно депресивних прикордонних територій із недостатньо розвинутою інфраструктурою, високим рівнем безробіття, складним екологічним становищем і датують їх серединою XX століття.І все ж, якщо теперішній рівень такого роду взаємодії держав Центрально-Східної Європи оцінюється доволі неоднозначно, то на рахунок її перспективності наукова й громадська думка є винятково позитивно злагодженою. Різні аспекти транскордонної взаємодії держав регіону продовжують викликати стійкий науковий і практичний інтерес, незмінно перебуваючи у полі зору дедалі більшого числа дослідників, а також політиків і державних діячів

In the article, the authors analyse the issues of Ukraine's strategic cooperation and new opportunities for this country in the international arena, of historiographical analysis of the main results of studying Ukraine's participation in cross-border cooperation, identifying gaps in the study of the issue and the substantiation of the perspective directions of further scientific research. At the same time, the attention is focused on the historiographical interpretations of the Carpathian Euroregions' experience. It is understandable that the special place in this system of Ukraine's international relations with the neighbouring Central European states is cross-border cooperation, which is of more mass, unformalized and multifaceted nature than the cooperation of central governmental structures.It was noted that cross-border cooperation is not only an important component of good-neighbourly relations and strategic partnership of Ukraine and Central European states, but also an effective means of promoting Ukraine's aspirations as to its accession to the EU, a practical mechanism for applying European standards at the level of neighbouring countries' border regions.First of all, it is noted that the analysis of numerous publications of Ukrainian and foreign authors shows that the beginning of the European traditions of cross-border cooperation is associated with the country leaders' awareness of the need to eliminate border barriers as a demarcation line and join efforts to develop traditionally depressed border areas with underdeveloped infrastructure, high unemployment, difficult environmental situation, and dates back to the middle of the XXth century.And yet, while scientists, politicians and government officials evaluate the current level of this kind of interaction among the states of Central and Eastern Europe rather ambiguously, scientific and public opinion is exceptionally positively coherent as far as the prospects of this interaction are concerned. Different aspects of cross-border cooperation among the states of the region continue to cause steady scientific and practical interest, invariably being in the centre of attention of an increasing number of researchers, as well as politicians and statesmen. ; У статті автори висвітлюють питання стратегічного співробітництва України та нових можливостей для нашої держави на міжнародній арені, історіографічного аналізу основних результатів дослідження участі України у транскордонному співробітництві, виявлення прогалин у вивченні проблеми та обґрунтування перспективних напрямів подальших наукових студій. При цьому головну увагу приділено історіографічним інтерпретаціям досвіду діяльності Карпатського єврорегіону. Зрозумілим є той факт, що особливе місце в системі міжнародних відносин України із сусідніми державами Центральної Європи посідає транскордонне співробітництво, яке є більш масовим, не заформалізованим і багатогранним, ніж співпраця центральних державних структур.Відзначено, що транскордонне співробітництво є не лише важливою складовою добросусідських відносин і стратегічного партнерства України та центральноєвропейських держав, але й ефективним засобом прискорення європейської інтеграції України, практичним механізмом застосування європейських стандартів на рівні прикордонних регіонів сусідніх держав.Аналіз численних публікацій українських та зарубіжних авторів свідчить, що початок європейських традицій транскордонної взаємодії науковці пов'язують з усвідомленням керівництвом держав необхідності ліквідувати кордонні бар'єри як лінії розподілу та поєднати зусилля для розвитку традиційно депресивних прикордонних територій із недостатньо розвинутою інфраструктурою, високим рівнем безробіття, складним екологічним становищем і датують їх серединою XX століття.І все ж, якщо теперішній рівень такого роду взаємодії держав Центрально-Східної Європи оцінюється доволі неоднозначно, то на рахунок її перспективності наукова й громадська думка є винятково позитивно злагодженою. Різні аспекти транскордонної взаємодії держав регіону продовжують викликати стійкий науковий і практичний інтерес, незмінно перебуваючи у полі зору дедалі більшого числа дослідників, а також політиків і державних діячів.

The article analyzes the significance of the BRICS (Brazil, Russia, India, China and South Africa) onthe African continent. The basic aspects of cooperation and the main areas of partnership of the groupwith the African continent identifies. The article aims to explore different aspects of cooperation amongBRICS countries on the African continent, identify trends and development prospects of partnership. Thescientific novelty of the article is an investigation of the cooperation between BRICS countries and Africain different fields and how it influence on the continent. If it has positive or negative effects.The importance of the BRICS for Africa's development can be analyzed through several prisms.Most BRICS and Africa cooperation is in the following areas: trade, investment and developmentassistance. Today BRICS influence on the continent is clearly evident. For example, BRICS's foreigntrade with Africa, growing faster than trade with any other region in the world.The reasons behind BRICS countries' involvement in Africa include their appetite for the continent'snatural resources, Africa's large and untapped agricultural sector as well as the opportunity forinvestments and transfer of technology and knowledge targeting the growing middle class.Africa's engagement with the BRICS and other countries of the South has grown rapidly over thelast decade, offering great promise in the continent's relations with the BRICS because, distinctively, theyare predicated more on mutual benefit and solidarity bases rather than on gift giving or pure commerce.Key words: BRICS; Africa; cooperation; partnership; foreign trade; investment; infrastructureprojects; international economic relations. ; Проаналізовано значення країн БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай і ПАР) на Африканському континенті. Розкрито різні аспекти співпраці та визначено головні напрями партнерства країн угрупування з країнами Африканського континенту. Досліджено основні вектори співробітництва - торгівлю, інвестиції, індустріальний розвиток країн БРІКС з країнами Африканського континенту; виявлено тенденції та перспективи подальшого розвитку партнерства. На основі проаналізованих матеріалів побудовано діаграму частки країн БРІКС у загальних обсягах торгівлі з країнами Африканського континенту. Завдяки дослідженням співпраці БРІКС та країн Африки в різних економічних галузях, виявлено основні наслідки впливу такого партнерства на країни Африки та на Африканський континент загалом.Ключові слова: БРІКС; Африка; співробітництво; партнерство; зовнішня торгівля; інвестиції; інфраструктури проекти; міжнародні економічні відносини.

The article deals with researches of the SCO's activities in the area of international information security and analysis of the legislative initiatives of the Russian Federation as a member country of the SCO in the historical retrospective.The resource base of the article is the official documents posted on the Shanghai Cooperation Organization web site (https://rus.sectsco.org/), the Ministry of Foreign Affairs of the Russian Federation (https: // www.mid.ru) and other web sites of member countries of organization.The article is based on the problematic-chronological principle.It was determined that the cooperation of the SCO's member countries in the area of information security de facto began on June 16, 2009 by signing the Yekaterinburg Declaration of cooperation in information security providing. According to paragraph 7 of this document, the relevance of international information security providing is identified as an important element of the overall international security system.The Russian Federation's initiatives in the area of international information security were continued in Yekaterinburg (September 2011). The Russian experts presented a draft concept of the IIB Collaboration Convention as an alternative to the 2001 Budapest Council of Europe Convention concerning cybercrime.On September 12, 2011 United Nations Permanent Representatives of Russia, China,Tajikistan and Uzbekistan sent a joint letter to UN Secretary General with a request to extend the draft «Rules of Conduct in the Field of International Information Security" adopted at the Shanghai Cooperation Organization Summit in Astana on June 2011 as an official document of the United Nations General Assembly. The main task of the Rules» was to develop a code of responsible behavior of countries in the international information security, taking into account military-political, criminal and terrorist challenges and threats.However, due to discrepancies in terms of terminology and models of international information security between the Russian Federation and Western countries, the document was not adopted until present. One of the document provisions is the prohibition – «to use ICT and information and communication networks for interference in the internal affairs of other countries with purpose to undermine their political, economic and social stability».The author concludes that Russia plays a dominant role in the field of international information security within the framework of the SCO, which promotes the name of this regional organization of legislative initiatives related to its national interests. The development of draft international legal documents concerning international information security is carried out by powerful research organizations and institutions of the Russian Federation and, on some issues, duplicates Russian doctrinal documents.In further research, the author is going to consider the historical process of creating national information security systems in the countries of the Central Asian region - the republics of the former USSR - and to analyze the content of information campaigns conducted by the Russian Federation in these countries. ; У статті розглянуто основні напрямки діяльності ШОС щодо забезпечення міжнародної інформаційної безпеки в історичній ретроспективі, досліджено діяльність та законодавчі ініціативи Російської Федерації як учасниці ШОС з питання, що вивчається.Встановлено, що концептуальні документи з інформаційної безпеки, які поширюються на міжнародному рівні від імені ШОС, відповідають національним інтересам Російської Федерації та містять окремі положення російських доктринальних документів з інформаційної безпеки.

The article deals with researches of the SCO's activities in the area of international information security and analysis of the legislative initiatives of the Russian Federation as a member country of the SCO in the historical retrospective.The resource base of the article is the official documents posted on the Shanghai Cooperation Organization web site (https://rus.sectsco.org/), the Ministry of Foreign Affairs of the Russian Federation (https: // www.mid.ru) and other web sites of member countries of organization.The article is based on the problematic-chronological principle.It was determined that the cooperation of the SCO's member countries in the area of information security de facto began on June 16, 2009 by signing the Yekaterinburg Declaration of cooperation in information security providing. According to paragraph 7 of this document, the relevance of international information security providing is identified as an important element of the overall international security system.The Russian Federation's initiatives in the area of international information security were continued in Yekaterinburg (September 2011). The Russian experts presented a draft concept of the IIB Collaboration Convention as an alternative to the 2001 Budapest Council of Europe Convention concerning cybercrime.On September 12, 2011 United Nations Permanent Representatives of Russia, China,Tajikistan and Uzbekistan sent a joint letter to UN Secretary General with a request to extend the draft «Rules of Conduct in the Field of International Information Security" adopted at the Shanghai Cooperation Organization Summit in Astana on June 2011 as an official document of the United Nations General Assembly. The main task of the Rules» was to develop a code of responsible behavior of countries in the international information security, taking into account military-political, criminal and terrorist challenges and threats.However, due to discrepancies in terms of terminology and models of international information security between the Russian Federation and Western countries, the document was not adopted until present. One of the document provisions is the prohibition – «to use ICT and information and communication networks for interference in the internal affairs of other countries with purpose to undermine their political, economic and social stability».The author concludes that Russia plays a dominant role in the field of international information security within the framework of the SCO, which promotes the name of this regional organization of legislative initiatives related to its national interests. The development of draft international legal documents concerning international information security is carried out by powerful research organizations and institutions of the Russian Federation and, on some issues, duplicates Russian doctrinal documents.In further research, the author is going to consider the historical process of creating national information security systems in the countries of the Central Asian region - the republics of the former USSR - and to analyze the content of information campaigns conducted by the Russian Federation in these countries. ; У статті розглянуто основні напрямки діяльності ШОС щодо забезпечення міжнародної інформаційної безпеки в історичній ретроспективі, досліджено діяльність та законодавчі ініціативи Російської Федерації як учасниці ШОС з питання, що вивчається.Встановлено, що концептуальні документи з інформаційної безпеки, які поширюються на міжнародному рівні від імені ШОС, відповідають національним інтересам Російської Федерації та містять окремі положення російських доктринальних документів з інформаційної безпеки.