Suchergebnisse

Introduction Patients suffering from remaining disability after anterior cervical decompression and fusion (ACDF) surgery for cervical disc disease may be prescribed physical activity (PPA) or neck-specific exercises (NSEs). Currently, we lack data for the success of either approach. There is also a knowledge gap concerning the use of internet-based care for cervical disc disease. The scarcity of these data, and the high proportion of patients with various degrees of incapacity following ACDF, warrant increased efforts to investigate and improve cost-effective rehabilitation. The objective is to compare the effectiveness of a structured, internet-based NSE programme, versus PPA following ACDF surgery. Methods and analysis This is a prospective, randomised, multicentre study that includes 140 patients with remaining disability (amp;gt;= 30% on the Neck Disability Index, NDI) following ACDF for radiculopathy due to cervical disc disease. Patient recruitment occurs following attendance at routine clinical appointments, scheduled at 3 months postsurgery. Patients are then randomised to one of two groups (70 patients/group) for a 3-month treatment programme/period of either internet-based NSE or PPA. Questionnaires on background data, pain and discomfort, physical and mental capacity, satisfaction with care, and health and workplace factors are completed, along with physical measures of neck-related function conducted by independent test leaders blinded to randomisation. Measures are collected at inclusion, after the 3-month treatments (end of treatment) and at a 2-year follow-up. Radiography will be completed at the 2-year follow-up. Preoperative data will be collected from the Swedish Spine Registry. Data on healthcare consumption, drug use and sick leave will be requested from the relevant national registers. Ethical considerations This study was approved by the Regional Ethical Review Board in Linkoping Ref. 2016/283-31 and 2017/91-32. The scientists are independent with no commercial ties. Patients are recruited after providing written informed consent. Patient data are presented at group level such that no connection to any individual can be made. All data are anonymised when reported, and subject to the Swedish Official Secrets Health Acts. The test leaders are independent and blinded for randomisation. Exercises, both general and neck-specific, have been used extensively in clinical practice and we anticipate no harm from their implementation other than a risk of muscle soreness. Both randomisation groups will receive care that is expected to relieve pain, although the group receiving NSE is expected to demonstrate a greater and more cost-effective improvement versu s the PPA group. Any significant harm or unintended effects in each group will be collected by the test leaders. All questionnaires and test materials are coded by the research group, with code lists stored in locked, fireproof file cabinets, housed at the university in a room with controlled (card-based) access. Only individuals in receipt of a unique website address posted by the researchers can access the programme; patients can neither communicate with each other nor with caregivers via the programme. Study participation might lead to improved rehabilitation versus non-participation, and might therefore be of benefit. The results of this study should also contribute to more effective and flexible rehabilitation, shorter waiting times, lower costs and the possibility to implement our findings on a wider level. Dissemination If effective, the protocols used in this study can be implemented in existing healthcare structures. The results of the study will be presented in scientific journals and popular science magazines of relevance to health. The findings will also be presented at local, regional, national and international conferences and meetings, as well as in the education of university students and at public lectures. Information about the results will be communicated to the general population in cooperation with patient organisations and the media. ; Funding Agencies|regional Center for Clinical Research; Region Council of Ostergotland County

A sense of security is a basic human need as an individual. Issues related to the functioning of the police have always been interested for the society, and in particular its imperious powers. Over the years, the position of the police was different, but it has always been an armed formation, serving the state, regardless of the name or internal structures, its aim was to ensure protection of people, ensure public safety and order, protecting the people, their life, health and property. In the state security system the police occupies a special position as it is responsible for the state of public safety and order. The implementation of these basic tasks is particularly influenced by the improvement of its organizational structures, the implementation of activities using new means and methods, the educated and professional staffing, clarity of legal provisions or cooperation with external entities. This publication explains the concept of the police, referring to the etymology of the term as well as the legal definition. It shows the historical conditions of police structures in Poland, from the beginnings of the Polish state, through the times of the state monarchy, loss of independence, World War I and II, to the formation of the Polish state in the communist times, until the creation of the police under the Act of April 6th 1990 about the police. The article presents the structure of the organization, describes the tasks, competences and legal basis of its functioning. It shows the place of the police in the administrative structure of the state, its basic aims as a subject of public safety and order, and the ways of carrying out tasks imposed by many legal acts. It describes the tools available to the police to ensure security and public order, the rights and duties of the officers. A characteristic feature of the police is that it operates in the public interest, within the limits provided by law, and the scope of its tasks is set out in the Act of the Police, in international agreements and arrangements, and the Code of Criminal Procedure or the Code of Misdemeanour Procedure. ; Почуття безпеки – це основна потреба людини як особистості. Питання, пов'язані з функціонуванням поліції, зокрема зі здійсненням нею владних повноважень, завжди були важливими для суспільства. Протягом різних епох становище поліції змінювалось, але вона завжди була збройним формуванням, яка слугувала державі незалежно від назви чи внутрішніх структурних особливостей. Її метою було забезпечення захисту людей, забезпечення громадської безпеки та порядку, захисту люди, їх життя, здоров'я та майна. У системі державної охорони міліція займає особливе місце, оскільки відповідає за стан громадської безпеки та порядку. Реалізація цих основних завдань особливо впливає на вдосконалення її організаційних структур, впровадження заходів щодо впровадження нових засобів та методів охорони громадської безпеки, освічене та професійне кадрове забезпечення, чіткість правових положень та співпрацю із зовнішніми структурами. У цій статті розкривається зміст поняття міліції, етимології цього терміну, а також його юридичного визначення. В статті окреслено історичні умови виникнення та розвитку поліцейських структур у Польщі, починаючи з початку польської держави, через часи державної монархії, втрати незалежності, першої та другої світової війни, до формування польської держави в комуністичні часи, аж до створення поліції відповідно до Закону від 6 квітня 1990 року про міліцію. У статті представлена структура організації, описані завдання, компетенції та правова база її функціонування. Окреслені місце поліції в адміністративній структурі держави, її основні цілі щодо охорони громадської безпеки та порядку, а також шляхи виконання завдань, встановлених багатьма правовими актами. Описано інструменти, доступні поліції для забезпечення безпеки та громадського порядку, права та обов'язки офіцерів. Визначено, що характерною особливістю поліції є те, що вона діє в інтересах суспільства в межах, передбачених законом, а сфера її завдань встановлена в Законі про поліцію, у міжнародних угодах, Кримінально-процесуальному кодексі та інших законодавчих актах.

A sense of security is a basic human need as an individual. Issues related to the functioning of the police have always been interested for the society, and in particular its imperious powers. Over the years, the position of the police was different, but it has always been an armed formation, serving the state, regardless of the name or internal structures, its aim was to ensure protection of people, ensure public safety and order, protecting the people, their life, health and property. In the state security system the police occupies a special position as it is responsible for the state of public safety and order. The implementation of these basic tasks is particularly influenced by the improvement of its organizational structures, the implementation of activities using new means and methods, the educated and professional staffing, clarity of legal provisions or cooperation with external entities. This publication explains the concept of the police, referring to the etymology of the term as well as the legal definition. It shows the historical conditions of police structures in Poland, from the beginnings of the Polish state, through the times of the state monarchy, loss of independence, World War I and II, to the formation of the Polish state in the communist times, until the creation of the police under the Act of April 6th 1990 about the police. The article presents the structure of the organization, describes the tasks, competences and legal basis of its functioning. It shows the place of the police in the administrative structure of the state, its basic aims as a subject of public safety and order, and the ways of carrying out tasks imposed by many legal acts. It describes the tools available to the police to ensure security and public order, the rights and duties of the officers. A characteristic feature of the police is that it operates in the public interest, within the limits provided by law, and the scope of its tasks is set out in the Act of the Police, in international agreements and arrangements, and the Code of Criminal Procedure or the Code of Misdemeanour Procedure. ; Почуття безпеки – це основна потреба людини як особистості. Питання, пов'язані з функціонуванням поліції, зокрема зі здійсненням нею владних повноважень, завжди були важливими для суспільства. Протягом різних епох становище поліції змінювалось, але вона завжди була збройним формуванням, яка слугувала державі незалежно від назви чи внутрішніх структурних особливостей. Її метою було забезпечення захисту людей, забезпечення громадської безпеки та порядку, захисту люди, їх життя, здоров'я та майна. У системі державної охорони міліція займає особливе місце, оскільки відповідає за стан громадської безпеки та порядку. Реалізація цих основних завдань особливо впливає на вдосконалення її організаційних структур, впровадження заходів щодо впровадження нових засобів та методів охорони громадської безпеки, освічене та професійне кадрове забезпечення, чіткість правових положень та співпрацю із зовнішніми структурами. У цій статті розкривається зміст поняття міліції, етимології цього терміну, а також його юридичного визначення. В статті окреслено історичні умови виникнення та розвитку поліцейських структур у Польщі, починаючи з початку польської держави, через часи державної монархії, втрати незалежності, першої та другої світової війни, до формування польської держави в комуністичні часи, аж до створення поліції відповідно до Закону від 6 квітня 1990 року про міліцію. У статті представлена структура організації, описані завдання, компетенції та правова база її функціонування. Окреслені місце поліції в адміністративній структурі держави, її основні цілі щодо охорони громадської безпеки та порядку, а також шляхи виконання завдань, встановлених багатьма правовими актами. Описано інструменти, доступні поліції для забезпечення безпеки та громадського порядку, права та обов'язки офіцерів. Визначено, що характерною особливістю поліції є те, що вона діє в інтересах суспільства в межах, передбачених законом, а сфера її завдань встановлена в Законі про поліцію, у міжнародних угодах, Кримінально-процесуальному кодексі та інших законодавчих актах.

Мета роботи – аналіз нормопроектувальної діяльності Міністерства культури України, спрямованої на удосконалення правового забезпечення охорони культурної спадщини в Україні; вироблення пропозицій щодо удосконалення законодавчого забезпечення охорони культурної спадщини. Методологічні засади дослідження: історичний метод, який дав змогу простежити ґенезу правового забезпечення охорони культурної спадщини; ме-тоди аналізу та синтезу, застосування яких сприяло правовому аналізу основних нормативних актів, виявленню прогалин правового регулювання; метод прогнозування дав змогу виробити пропозиції й запропонувати перспек-тивні напрями та конкретні норми для удосконалення законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Нау-кова новизна. Акцентовано увагу на основних нормативних актах у сфері охорони культурної спадщини; вперше проаналізовано нормопроектувальну діяльність Міністерства культури України, спрямовану на удосконалення правового забезпечення охорони культурної спадщини в Україні відповідно до сучасних викликів та загроз; запро-поновано шляхи удосконалення законодавчого забезпечення охорони культурної спадщини. Висновки. Аналіз нормативно-правового забезпечення у сфері охорони культурної спадщини свідчить про необхідність його удо-сконалення відповідно до сучасних вимог та міжнародних зобов'язань нашої держави. Крім базового законодав-чого оновлення, першочерговим завданням Мінкульту в співпраці з іншими органами у сфері охорони культурної спадщини є розроблення підзаконних актів , які дадуть змогу усунути прогалини у законодавстві, а також чітких інструкцій і методичних рекомендацій щодо врегулювання окремих аспектів пам'яткоохоронної діяльності. ; Цель – анализ нормопроектировочной деятельности Министерства культуры Украины, направленной на совершенствование правового обеспечения охраны культурного наследия в Украине; выработка предложений по усовершенствованию законодательного обеспечения охраны культурного наследия. Методологические основы исследования: исторический метод, который позволил проследить генезис правового обеспечения охраны куль-турного наследия; методы анализа и синтеза, применение которых способствовало правовому анализу основных нормативных актов, выявлению пробелов правового регулирования; метод прогнозирования позволил вырабо-тать предложения, перспективные направления и конкретные нормы для совершенствования законодательства в сфере охраны культурного наследия. Научная новизна. Акцентировано внимание на основных нормативных актах в сфере охраны культурного наследия; впервые проанализирована нормопроектировочная деятельность Министерства культуры Украины, направленная на совершенствование правового обеспечения охраны культур-ного наследия в Украине в соответствии с современными вызовами и угрозами; предложены пути совершенство-вания законодательного обеспечения охраны культурного наследия. Выводы. Анализ нормативно-правового обеспечения в сфере охраны культурного наследия свидетельствует о необходимости его совершенствования в соответствии с современными требованиями и международными обязательствами нашего государства. Кроме базового законодательного обновления, первоочередной задачей Минкульта в сотрудничестве с другими орга-нами в области охраны культурного наследия является разработка подзаконных актов, которые позволят устра-нить пробелы в законодательстве, а также четких инструкций и методических рекомендаций по урегулированию отдельных аспектов охраны культурного наследия. ; Purpose of the article is to analyze the normative drafting activity of the Ministry of Culture of Ukraine, aimed at improving the legal support of cultural heritage protection in Ukraine; to formulate proposals to strengthen the legislative support of cultural heritage protection. Methodology. Methodological principles of research: historical method, which allowed to observe the genesis of the legal assistance of cultural heritage protection; methods of analysis and synthesis,its application assisted for judicial review of crucial normative acts, fordetectionofgapsinlegalregulation;forecastingmethod allowed to make proposals and suggest perspective directions and concrete norms for legislation improvement in the cultural heritage protection sphere. Scientific novelty. Attention was paid to the main normative acts in the cultural heritage protection sphere; for the first time the normative drafting activity of the Ministry of Culture of Ukraine aimedatim proving the legal support of cultural heritage protectionin Ukraine in accordance with currentchallengesandthreatshasbeenanalyzed; ways of enhancing the legislative support of cultural heritage protection have been suggested. Conclusions. The analysis of the normative and legal assistance in the cultural heritage protection sphere testifies the need for its improvement by modern requirements and international obligations of our state. In addition to the necessary legislative update, the priority task of the Ministry of Culture, in cooperation with other bodies in the cultural heritage protection sphere, is the drafting of secondary legislation that will allow to eliminate legislation gaps, as well as clear instructions and methodological recommendations for the settlement of certain aspects of the memorials protectionactivity.

Celem poniższego opracowania jest syntetyczne przedstawienie zaangażowania Unii Europejskiej w rozwiązanie konfl iktu izraelsko-palestyńskiego. Rok 2018 jest dobrym momentem na podsumowanie roli Unii Europejskiej oraz innych aktorów regionalnych i międzynarodowych w rozwiązaniu kwestii palestyńskiej. Obecnie mija 25 lat od podpisania porozumienia z Oslo i 30 lat od deklaracji niepodległości ogłoszonej przez Organizację Wyzwolenia Palestyny. Z kolei w 2017 r. minęło 50 lat od zajęcia przez Izrael Strefy Gazy oraz Zachodniego Brzegu Jordanu. W artykule autorka zdecydowała się przyjąć tezę, iż konfl ikt izraelsko-palestyński stanowi jedno z głównych wyzwań dla polityki zagranicznej UE oraz jest nieodłączną cechą regionalnego układu sił i bez jego uregulowania nie można myśleć o trwałym pokoju na Bliskim Wschodzie86. Implikacje konfl iktu dla Unii Europejskiej są wielowymiarowe oraz dotyczą bezpieczeństwa, dialogu politycznego, kwestii gospodarczych i społecznych. Mają również wpływ na całościową politykę prowadzoną przez Unię wobec regionu śródziemnomorskiego. Powyższe zagadnienie stanowi ponadto ważny przyczynek do pogłębienia badań nad ewolucją Wspólnej Polityki Zagranicznej i Bezpieczeństwa Unii. Artykuł podzielony jest na pięć części. Pierwsza przedstawia źródło, ewolucję oraz poszczególne etapy konfl iktu od końca drugiej wojny światowej. W drugiej części wskazane zostały implikacje zapisów porozumienia z Oslo dla procesu negocjacji pokojowych. W trzeciej zawarto zidentyfi kowane najważniejsze problemy, które uniemożliwiają osiągnięcie trwałego pokoju między Izraelem a Palestyną. W czwartej części przedstawiono stanowisko Unii Europejskiej wobec konfl iktu i rozwiązania dwupaństwowego oraz współpracy dwustronnej z Izraelem i Palestyną. Ostatnia, piąta część stanowi omówienie problemów związanych z zaangażowaniem Unii Europejskiej na rzecz zakończenia konfl iktu. Analiza przeprowadzona w niniejszym artykule oparta została na zróżnicowanych źródłach i literaturze przedmiotu, w szczególności z lat 2015–2018 oraz badaniach własnych autorki. W opracowaniu zastosowano ujęcie krytyczne i problemowe, uwzględniające zachowanie podstawowych aktorów, ważnych z punktu widzenia omawianego tematu oraz wykorzystano następujące metody badawcze: czynnikową, instytucjonalno-prawną, analizy zawartości oraz elementy metody decyzyjnej. ; The aim of the article is to present the European Union's commitment to resolve the Israeli-Palestinian confl ict. 2018 is a good time to take stock of the role of the European Union and other regional and international actors in resolving the Palestinian issue. Currently, it is 25 years since the signing of the Oslo Agreement, 30 years after the declaration of independence announced by the PLO. A year earlier, 50 years have passed since Israel seized the Gaza Strip and the West Bank. The article assumes the thesis that the Israeli-Palestinian confl ict is one of the main challenges for the EU's foreign policy, is an inherent feature of the regional balance of power and without its regulation it is impossible to think about a lasting peace in the Middle East. Its implications are multidimensional and concern security, political dialogue, economic and social issues. The confl ict also has an impact on the overall policy pursued by the Union towards the Mediterranean. The article is divided into fi ve parts. The fi rst presents the source, evolution and individual stages of the confl ict from the end of the Second World War. In the second part, the implications of the provisions of the Oslo Agreement for the negotiation process were indicated. The third identifi es the most important problems that prevent a lasting peace between Israel and Palestine. In the fourth part author shows the position of the European Union towards the confl ict and a two-state solution, and bilateral cooperation with Israel and Palestine. The fi fth part discusses the problems related to the involvement of the European Union in ending the conflict. The analysis carried out in this article is based on diversified sources, literature on the subject, in particular from 2015–2018, and the author's own research. The study uses a critical, problematic approach, taking into account the behavior of the basic actors, important from the point of view of the discussed topic, and the following research methods were used: factor analysis, institutional and legal, content analysis and elements of the decision method.

Мета роботи – аналіз нормопроектувальної діяльності Міністерства культури України, спрямованої на удосконалення правового забезпечення охорони культурної спадщини в Україні; вироблення пропозицій щодо удосконалення законодавчого забезпечення охорони культурної спадщини. Методологічні засади дослідження: історичний метод, який дав змогу простежити ґенезу правового забезпечення охорони культурної спадщини; ме-тоди аналізу та синтезу, застосування яких сприяло правовому аналізу основних нормативних актів, виявленню прогалин правового регулювання; метод прогнозування дав змогу виробити пропозиції й запропонувати перспек-тивні напрями та конкретні норми для удосконалення законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Нау-кова новизна. Акцентовано увагу на основних нормативних актах у сфері охорони культурної спадщини; вперше проаналізовано нормопроектувальну діяльність Міністерства культури України, спрямовану на удосконалення правового забезпечення охорони культурної спадщини в Україні відповідно до сучасних викликів та загроз; запро-поновано шляхи удосконалення законодавчого забезпечення охорони культурної спадщини. Висновки. Аналіз нормативно-правового забезпечення у сфері охорони культурної спадщини свідчить про необхідність його удо-сконалення відповідно до сучасних вимог та міжнародних зобов'язань нашої держави. Крім базового законодав-чого оновлення, першочерговим завданням Мінкульту в співпраці з іншими органами у сфері охорони культурної спадщини є розроблення підзаконних актів , які дадуть змогу усунути прогалини у законодавстві, а також чітких інструкцій і методичних рекомендацій щодо врегулювання окремих аспектів пам'яткоохоронної діяльності. ; Цель – анализ нормопроектировочной деятельности Министерства культуры Украины, направленной на совершенствование правового обеспечения охраны культурного наследия в Украине; выработка предложений по усовершенствованию законодательного обеспечения охраны культурного наследия. Методологические основы исследования: исторический метод, который позволил проследить генезис правового обеспечения охраны куль-турного наследия; методы анализа и синтеза, применение которых способствовало правовому анализу основных нормативных актов, выявлению пробелов правового регулирования; метод прогнозирования позволил вырабо-тать предложения, перспективные направления и конкретные нормы для совершенствования законодательства в сфере охраны культурного наследия. Научная новизна. Акцентировано внимание на основных нормативных актах в сфере охраны культурного наследия; впервые проанализирована нормопроектировочная деятельность Министерства культуры Украины, направленная на совершенствование правового обеспечения охраны культур-ного наследия в Украине в соответствии с современными вызовами и угрозами; предложены пути совершенство-вания законодательного обеспечения охраны культурного наследия. Выводы. Анализ нормативно-правового обеспечения в сфере охраны культурного наследия свидетельствует о необходимости его совершенствования в соответствии с современными требованиями и международными обязательствами нашего государства. Кроме базового законодательного обновления, первоочередной задачей Минкульта в сотрудничестве с другими орга-нами в области охраны культурного наследия является разработка подзаконных актов, которые позволят устра-нить пробелы в законодательстве, а также четких инструкций и методических рекомендаций по урегулированию отдельных аспектов охраны культурного наследия. ; Purpose of the article is to analyze the normative drafting activity of the Ministry of Culture of Ukraine, aimed at improving the legal support of cultural heritage protection in Ukraine; to formulate proposals to strengthen the legislative support of cultural heritage protection. Methodology. Methodological principles of research: historical method, which allowed to observe the genesis of the legal assistance of cultural heritage protection; methods of analysis and synthesis,its application assisted for judicial review of crucial normative acts, fordetectionofgapsinlegalregulation;forecastingmethod allowed to make proposals and suggest perspective directions and concrete norms for legislation improvement in the cultural heritage protection sphere. Scientific novelty. Attention was paid to the main normative acts in the cultural heritage protection sphere; for the first time the normative drafting activity of the Ministry of Culture of Ukraine aimedatim proving the legal support of cultural heritage protectionin Ukraine in accordance with currentchallengesandthreatshasbeenanalyzed; ways of enhancing the legislative support of cultural heritage protection have been suggested. Conclusions. The analysis of the normative and legal assistance in the cultural heritage protection sphere testifies the need for its improvement by modern requirements and international obligations of our state. In addition to the necessary legislative update, the priority task of the Ministry of Culture, in cooperation with other bodies in the cultural heritage protection sphere, is the drafting of secondary legislation that will allow to eliminate legislation gaps, as well as clear instructions and methodological recommendations for the settlement of certain aspects of the memorials protectionactivity.

Purpose of the article. The article is devoted to the diplomatic praxeology of the geopolitical concept of the Chinese Silk Road. Scientific novelty consists in positioning diplomacy as an international political phenomenon that requires constant scientific reflection, ideological and theoretical verification, ideological praxeologization in search of a relationship model in the traditional triad of influence mechanisms "(1) cooperation - 2) neutrality - 3) confrontation)" in that the context that traditional basic models of diplomacy have developed in the Ancient East, in particular in the practice of the elites of China, Persia, India, Sumer. In the context of this concept, the modern world political stratagem of China "One Belt and One Road" is being clarified. Methodology. Historical-logical, systemic, and scenario analysis methods are used to clarify: (1) the role of Chinese geopolitical strategies in the plans of the elite to change the content of the world political process; (2) the place of the "One Belt and One Road" stratagem in the elite's plans to transform China into a world leader; (3) the role of resource interests in these projects; (4) the role and interests of other countries in project implementation; (5) the level of influence on the vectors of world politics of the triad of interaction options "(1) USA - (2) EU - (3)" elite of Central Asia". Conclusions. Chinese leaders have taken advantage of the relative decline in Russian and US influence in Afghanistan to expand their influence. The Chinese concept of the new Silk Road is aimed at ensuring the supply of natural resources, in particular energy from the gas and oil fields in Central Asia, as well as through the Malacca Strait and the Arctic regions. ; Мета дослідження. Стаття присвячена дипломатичній праксеології геополітичної концепції китайського Шовкового шляху. Наукова новизна полягає в позиціонуванні дипломатії як міжнародно-політичний феномен, що вимагає постійної наукової рефлексії, ідейно-теоретичної верифікації, ідеологічної праксеологізаціі в пошуках моделі відносин в традиційній тріаді механізму впливу "(1) співпраця - 2) нейтралітет - 3) конфронтація") в тому контексті, що традиційні основні моделі дипломатії розвинулися на Стародавньому Сході, зокрема в практиці еліт Китаю, Персії, Індії, Шумеру. В контексті цього концепту прояснюється сучасна світова політична стратагема Китаю "One Belt and One Road". Методологія. Історико-логічний і системний методи аналізу використовуються для уточнення: (1) ролі китайських геополітичних стратегій в планах еліти змінити зміст світового політичного процесу; (2) місце Стратагеми «Один пояс і одна дорога» в планах еліти перетворенні Китаю в світового лідера; (3) роль ресурсних інтересів в цих проектах; (4) роль та інтереси інших держав щодо реалізації проекту; (5) рівень впливу на вектори світової політики тріади варіантів взаємодії "(1) США - (2) ЄС - (3)" еліта Центральної Азії " Висновки.Китайські лідери скористалися відносним падінням впливу Росії та США в Афганістані для розширення свого впливу. Китайська концепція нового Шовкового шляху спрямована на забезпечення постачання природних ресурсів, зокрема енергоносіїв - із газових та нафтових родовищ у Центральній Азії, а також через протоку Малакка та арктичні регіони. ; Цель исследования. Статья посвящена дипломатической праксеологии геополитической концепции китайского Шелкового пути. Научная новизна заключается в позиционировании дипломатии как международно-политический феномен, требующий постоянной научной рефлексии, идейно-теоретической верификации, идеологической праксеологизации в поисках модели отношений в традиционной триаде механизма влияния "(1) сотрудничество - 2) нейтралитет - 3) конфронтация)" в том контексте, что традиционные основные модели дипломатии развились на Древнем Востоке, в частности в практике элит Китая, Персии, Индии, Шумера. В контексте этого концепта проясняется современная мировая политическая стратагема Китая "OneBeltandOneRoad". Методология. Историко-логический, системный, сценарный методы анализа используются для уточнения: (1) роли китайских геополитических стратегий в планах элиты изменить содержание мирового политического процесса; (2) место стратагемы «Один пояс и одна дорога» в планах элиты преобразовании Китая в мирового лидера; (3) роль ресурсных интересов в этих проектах; (4) роль и интересы других государств по реализации проекта; (5) уровень влияния на векторы мировой политики триады вариантов взаимодействия "(1) США - (2) ЕС - (3)" элита Центральной Азии". Выводы. Китайские лидеры воспользовались относительным падением влияния России и США в Афганистане для расширения своего влияния. Китайская концепция нового Шелкового пути направлена на обеспечение поставок природных ресурсов, в частности энергоносителей - из газовых и нефтяных месторождений в Центральной Азии, а также через пролив Малакка и арктические регионы.

The main designs of the creating services of veterinary medicine are struggle with animal diseases and realization a series of obligatory preventive measures to control the most dangerous epizootics. The function services of veterinary medicine spreads to the intermediate chain «from farm – to slaughter» and a complete final chain «from crib – to table». Over the last decades, we have been paying attention to providing food safety from usual methods of control (so-called «good practice») to the using of food safety systems (HACCP). The work of the risk management system is extremely important, it is based on the regulation of the theses of the WTO (World Trade Organization) agreement with the SPM (sanitary and phytosanitary measures). Veterinary services have an important role in the practical implementation of the risk analysis procedure. The tasks set are based on the national legislation of each country, with clear concordance with partners – participants in international trade. In veterinary services tasks includes an important role abreast farms for informing on consultancy on the elimination and control of hazards, including the sanitary safety of feed, residual medicaments and pesticides, mycotoxins and contaminants from the environment. The meat-slaughter inspection of live animals (ante mortem) and their brawns (post mortem) are very important. The Codex for Animal Health contains recommendations for the control of serious biological hazards to animal health and human health by using the above-mentioned inspections. The Codex Alimentarius Commission lead a close cooperation in the preparation of rules that guarantee the protection of food products during the chain of production. The management of the veterinary services have to own the operational systems that allow for the supervision of inspection procedures and the exchange of information in order to achieve maximum effectiveness. Worth integrating systems of animal identification, that make it possible to constantly ascertain the farm of origin as the animals themselves, as well as tracking the processing of slaughter products during the chain. An important function of veterinary services is the issuance of sanitary certificates for both internal use and for export. ; Основною метою створення служб ветеринарної медицини є боротьба з хворобами тварин і проведення низки обов'язкових профілактичних заходів для постановки під контроль найнебезпечніших епізоотій. Діяльність служб ветеринарної медицини поширилася на проміжний ланцюжок «від ферми – до бійні» і повний остаточний ланцюжок «від стійла – до столу». За останні десятиліття особливу увагу приділяємо забезпеченню санітарної безпеки продовольства від звиклих методів контролю (так звана «належна практика») до застосування систем санітарної безпеки продовольства (HACCP). Надважливою є робота системи управління на основі ризику, вона базується на регламентації положеннями угоди СОТ (світова організація торгівлі) з СФС (санітарні й фітосанітарні заходи). Служби ветеринарної медицини відіграють ключову роль у практичному застосуванні процедури аналізу ризику. Поставлені завдання ведуться на основі національного законодавства кожної країни з чітким узгодженням з партнерами – учасниками міжнародної торгівлі. У функції служб ветеринарної медицини входить ключова роль на рівні господарств з інформування в консультування ліквідації та контролю небезпек включно з санітарною безпекою кормів, залишкових медикаментів і пестицидів, мікотоксинів та контамінатів з довкілля. Важливим є м'ясозабійна інспекція живих тварин (ante mortem) та їх туш (post mortem). Кодекс здоров'я наземних тварин містить рекомендації з контролю серйозних біологічних небезпек для здоров'я тварин і здоров'я людини за допомогою вищезгаданих інспекцій. Комісія Codex Alimentarius веде тісну співпрацю стосовно підготовки норм, що дозволяють гарантувати захист продукції харчування по всьому ланцюгу її виробництва. Керівництво служб ветеринарної медицини зобов'язані володіти операційними системами, що дозволяє забезпечити нагляд за інспекційними процедурами та обміном інформацією з метою досягнення максимальної результативності. Варто інтегрувати системи ідентифікації тварин, які дають можливість постійно з'ясовувати як господарство походження самих тварин, так і відстежувати переробку продуктів забою по всьому ланцюжку. Важливою функцією служб ветеринарної медицини є видача санітарних сертифікатів як для внутрішнього користування, так і для експорту.

Purpose of the article. The article is devoted to the diplomatic praxeology of the geopolitical concept of the Chinese Silk Road. Scientific novelty consists in positioning diplomacy as an international political phenomenon that requires constant scientific reflection, ideological and theoretical verification, ideological praxeologization in search of a relationship model in the traditional triad of influence mechanisms "(1) cooperation - 2) neutrality - 3) confrontation)" in that the context that traditional basic models of diplomacy have developed in the Ancient East, in particular in the practice of the elites of China, Persia, India, Sumer. In the context of this concept, the modern world political stratagem of China "One Belt and One Road" is being clarified. Methodology. Historical-logical, systemic, and scenario analysis methods are used to clarify: (1) the role of Chinese geopolitical strategies in the plans of the elite to change the content of the world political process; (2) the place of the "One Belt and One Road" stratagem in the elite's plans to transform China into a world leader; (3) the role of resource interests in these projects; (4) the role and interests of other countries in project implementation; (5) the level of influence on the vectors of world politics of the triad of interaction options "(1) USA - (2) EU - (3)" elite of Central Asia". Conclusions. Chinese leaders have taken advantage of the relative decline in Russian and US influence in Afghanistan to expand their influence. The Chinese concept of the new Silk Road is aimed at ensuring the supply of natural resources, in particular energy from the gas and oil fields in Central Asia, as well as through the Malacca Strait and the Arctic regions. ; Цель исследования. Статья посвящена дипломатической праксеологии геополитической концепции китайского Шелкового пути. Научная новизна заключается в позиционировании дипломатии как международно-политический феномен, требующий постоянной научной рефлексии, идейно-теоретической верификации, идеологической праксеологизации в поисках модели отношений в традиционной триаде механизма влияния "(1) сотрудничество - 2) нейтралитет - 3) конфронтация)" в том контексте, что традиционные основные модели дипломатии развились на Древнем Востоке, в частности в практике элит Китая, Персии, Индии, Шумера. В контексте этого концепта проясняется современная мировая политическая стратагема Китая "OneBeltandOneRoad". Методология. Историко-логический, системный, сценарный методы анализа используются для уточнения: (1) роли китайских геополитических стратегий в планах элиты изменить содержание мирового политического процесса; (2) место стратагемы «Один пояс и одна дорога» в планах элиты преобразовании Китая в мирового лидера; (3) роль ресурсных интересов в этих проектах; (4) роль и интересы других государств по реализации проекта; (5) уровень влияния на векторы мировой политики триады вариантов взаимодействия "(1) США - (2) ЕС - (3)" элита Центральной Азии". Выводы. Китайские лидеры воспользовались относительным падением влияния России и США в Афганистане для расширения своего влияния. Китайская концепция нового Шелкового пути направлена на обеспечение поставок природных ресурсов, в частности энергоносителей - из газовых и нефтяных месторождений в Центральной Азии, а также через пролив Малакка и арктические регионы. ; Мета дослідження. Стаття присвячена дипломатичній праксеології геополітичної концепції китайського Шовкового шляху. Наукова новизна полягає в позиціонуванні дипломатії як міжнародно-політичний феномен, що вимагає постійної наукової рефлексії, ідейно-теоретичної верифікації, ідеологічної праксеологізаціі в пошуках моделі відносин в традиційній тріаді механізму впливу "(1) співпраця - 2) нейтралітет - 3) конфронтація") в тому контексті, що традиційні основні моделі дипломатії розвинулися на Стародавньому Сході, зокрема в практиці еліт Китаю, Персії, Індії, Шумеру. В контексті цього концепту прояснюється сучасна світова політична стратагема Китаю "One Belt and One Road". Методологія. Історико-логічний і системний методи аналізу використовуються для уточнення: (1) ролі китайських геополітичних стратегій в планах еліти змінити зміст світового політичного процесу; (2) місце Стратагеми «Один пояс і одна дорога» в планах еліти перетворенні Китаю в світового лідера; (3) роль ресурсних інтересів в цих проектах; (4) роль та інтереси інших держав щодо реалізації проекту; (5) рівень впливу на вектори світової політики тріади варіантів взаємодії "(1) США - (2) ЄС - (3)" еліта Центральної Азії " Висновки.Китайські лідери скористалися відносним падінням впливу Росії та США в Афганістані для розширення свого впливу. Китайська концепція нового Шовкового шляху спрямована на забезпечення постачання природних ресурсів, зокрема енергоносіїв - із газових та нафтових родовищ у Центральній Азії, а також через протоку Малакка та арктичні регіони.

The article mentions that after the collapse of Soviet Union of Socialist Republics Azerbaijan regained its independency and founded new stage and trends of the relations between Azerbaijan and France. Mutual relations simultaneously continued to develop on multilateral level. New partnership trends have been ongoing between these two countries. France is a co-chairman of the OSCE Minsk Group which is engaged in peaceful solving of Nagorny Karabakh conflict. Main objective of the article is to research the role and interests of France in regulating and solving the Armenia-Azerbaijan, Nagorny Karabakh conflict. The paper analyses mutual relations of political factors with geopolitical issues and researches the conflict in coherence from the perspective of these factors. The paper constitutes specific structure and broader analytic-methodological basis through referring to the information sources of different countries, international governmental and non-governmental organizations. Relations between Azerbaijan and France have a long history. Even since the XII-XIV centuries between the two countries, there were different cultural, political and trade relations.After the restoration of Azerbaijan's state independence, the creation and development of relations with European countries became the priority of its foreign policy. Relations between Azerbaijan and France began to develop at a new stage.France presides over the OSCE Minsk Group, which deals with the peaceful settlement of the conflict between Armenia and Nagorno-Karabakh. France also plays an active role in the cooperation between the European Union and Azerbaijan within the framework of the European Neighborhood Policy. France has political, economic and cultural relations with Azerbaijan and Georgia. French companies Elf Akiten and Total participate in the use of oil and gas reserves. As co-chairman of the OSCE Minsk Group, France participates in the settlement of the Armenian-Azerbaijani Nagorno-Karabakh conflict, but demonstrates sufficient indecision. ; Отмечено, что в результате распада СССР Азербайджан снова восстановил свою государственную независимость, положил основу нового этапа и направления в отношениях между Францией и Азербайджаном. Взаимоотношения одновременно начали развиваться в многостороннем формате. Сформировались новые направления сотрудничества между двумя странами. Франция является сопредседателем в Минской группе ОБСЕ, занимающейся вопросом мирного урегулирования Нагорно-Карабахского конфликта. Основная цель статьи – исследование интересов и роль Франции в урегулировании и решении армяно-азербайджанского Нагорно-Карабахского конфликта. Исследование анализирует взаимосвязь политических факторов с геополитическими факторами, изучает конфликт из общей призмы этих факторов. Статья основана на источниках информации разных государств, международных правительственных и неправительственных организаций, имеет четкую структуру и сильную аналитическую и методологическую базу.После восстановления государственной независимости Азербайджана создание и развитие отношений со странами Европы превратилось в приоритет его внешней политики. Отношения Азербайджана и Франции начали развиваться на новом этапе. Франция сопредседательствует в Минской группе ОБСЕ, занимающейся вопросом мирного урегулирования конфликта Армении и Нагорного Карабаха. Франция также играет активную роль в сотрудничестве между Европейским Союзом и Азербайджаном в рамках Европейской политики соседства. ; Відзначено, що в результаті розпаду СРСР Азербайджан знову відновив свою державну незалежність, поклав основу нового етапу і напрямку у відносинах між Францією і Азербайджаном. Взаємовідносини одночасно почали розвиватися в багатосторонньому форматі. Сформувалися нові напрямки співпраці між двома країнами. Франція є співголовою в Мінській групі ОБСЄ, що займається питанням мирного врегулювання Нагірно-Карабахського конфлікту. Основна мета статті – дослідження інтересів і ролі Франції в урегулюванні і вирішенні вірмено-азербайджанського Нагірно-Карабахського конфлікту. Дослідження аналізує взаємозв'язок політичних чинників з геополітичними факторами, вивчає конфлікт із загальної призми цих факторів. Стаття заснована на джерелах інформації різних держав, міжнародних урядових і неурядових організацій, має чітку структуру і сильну аналітичну та методологічну базу.Після відновлення державної незалежності Азербайджану створення і розвиток відносин із країнами Європи перетворилося в пріоритет його зовнішньої політики. Відносини Азербайджану і Франції почали розвиватися на новому етапі. Франція співголовує в Мінській групі ОБСЄ, що займається питанням мирного врегулювання конфлікту Вірменії і Нагірного Карабаху. Франція також відіграє активну роль у співпраці між Європейським Союзом і Азербайджаном в рамках Європейської політики сусідства.

The article is devoted to an actual problem - the creation of a regional model (submodels) child welfare. National laws of social orientation and their compliance with international standards are analyzed. Expansion of public social protection management framework is considered as one of the most important ways to improve social protection. Scientific works and publications Ukrainian scientists on the problems of child protection are analyzed, attention is focused on the shortcomings and problems of regional system of social protection of children. Particular attention is paid to the processes of decentralization of social control spheres, in particular through the transfer of all powers and functions of local governments. Non-governmental organizations are seen as a means of controlling the mechanism of the state, and their cooperation with the state authorities on the principles of social partnership as a promising way to improve the organization and funding of security management sphere of children. Much attention is paid to the assessment of charitable organizations as an active subject of public administration management. Delegating this level of a certain circle in the implementation of social work and social services authority offered. The attention is focused on the prospects for the creation of the Institute of prefects in Ukraine and their importance in the regional sub-model of social protection of children. The possibilities and prospects of creating a regional institution of the Ombudsman, its value, the powers and functions are investigated. Ways to improve the social protection of the child control at the regional level are investigated. Own vision of ways of reforming the social sphere is offered. The attention is focused on the European model of social protection, which gradually develops in Ukraine. ; Статья посвящена актуальной проблеме – созданию региональной модели (субмодели) социальной защиты детства. Анализируются национальные законодательные акты социальной направленности и их соответствие международным стандартам. Как одно из важнейших направлений совершенствования сферы социальной защиты рассматривается расширение общественных основ управления социальной защитой. Анализируются научные труды и публикации украинских ученых по проблемам охраны детства, акцентируется внимание на недостатках и проблемах региональной системы социальной защиты детей. Особое внимание уделяется процессам децентрализации социальной сферы управления, в частности путем передачи всех полномочий и функций органам местного самоуправления.Как средство контроля за механизмом государства рассматриваются неправительственные организации, а их сотрудничество с государственными органами на принципах социального партнерства как перспективный путь улучшения организации и финансирования сферы управления защитой детей. Большое внимание уделено оценке благотворительных организаций как активных субъектов общественного звена управления. Предлагается делегирование на этот уровень определенного круга полномочий в сфере осуществления социальной работы и предоставление социальных услуг.Акцентируется внимание на перспективах создания в Украине института префектов и их значения в региональной субмодели социальной защиты детства. Анализируются возможности и перспективы создания института регионального омбудсмена, исследуются его значение, полномочия и функции.Представляются пути и направления совершенствования управления социальной защитой детства на региональном уровне, в частности предлагается авторское видение реформирования социальной сферы.Акцентируется внимание на европейской модели социальной защиты, которая постепенно развивается в Украине. ; У статті піднімається надзвичайно актуальна проблема – створення регіональної моделі управління охорони дитинства. Національні законодавчі акти соціальної спрямованості аналізуються на предмет їх відповідності міжнародним стандартам. Розширення громадських засад управління соціальним захистом розглядається як один із найважливіших напрямів удосконалення сфери соціального захисту. Неурядові організації розглядаються як засіб контролю за механізмом держави, а також як перспективний шлях удосконалення сфери управління захистом дитинства. Особлива увага приділяється процесам децентралізації соціальної сфери управління. Всю сферу управління соціальним захистом пропонується передати органам місцевого самоврядування. Доводиться значення благодійницьких структур як активних суб'єктів громадської ланки управління. Запропоновано делегування на цей рівень певного кола повноважень у галузі здійснення соціальної роботи і надання соціальних послуг. Доведено необхідність створення інституту регіонального омбудсмена. Досліджено його значення, повноваження і функції. Запропоновані шляхи удосконалення управління соціальним захистом дитинства на регіональному рівні. Окреслено власне бачення напрямів реформування соціальної сфери. Акцентовано увагу на європейській моделі соціального захисту, яка поступово розбудовується в Україні.

У статті розкрито методологічні засади психолого-педагогічної підготовки професійних суддів у системі суддівської освіти України і Канади. Автором на основі аналізу фахової літератури доведено, що сьогодні немає дійсного глобального інструменту щодо стандартизації змісту підготовки й відбору професійних суддів у суддівській системі, яка б об'єднувала всіх учасників. Це пояснюється відмінностями в історичному аспекті, устрої судових систем держав. Результатом дослідження стало визначення тринадцяти якостей, які можна згрупувати у три блоки: розуміння людських відносин; оволодіння судовими методами; екологічний та управлінський аналіз. Таким чином, саме передача професійних прийомів та цінностей є основою принципів суддівської освіти. ; The article reveals the methodological foundations of psychological-pedagogical training of professional judges in the system of judicial education of Ukraine and Canada. The author, based on the analysis of professional literature, has proved that today there is no real global instrument for standardizing the content of training and selection of professional judges in the judiciary system, which would unite all the participants. This is due to differences in the historical aspect, the structure of the judicial systems of states. The result of the study was the definition of thirteen qualities, which are grouped into three blocks: an understanding of human relationships; mastery of court methods; environmental and managerial analysis. Thus, the transfer of professional techniques and values is the basis of the principles of judicial education. First of all, it is expedient to develop a coherent program in the framework of which it is necessary to form the institutional capacity of the NSJU as the only and the leading scientific and methodological center capable to fully satisfy the needs of judges, among the immediate measures that are a challenge for the present day for the NSJU in the aspect of psychological-pedagogical training of professional judges. In psychological-pedagogical training and improvement of qualification on the basis of the use of modern psychological- pedagogical technologies and techniques. For this purpose, the primary tasks are to improve the system of training candidates for a position of judge, which would provide the judicial system of Ukraine with highly professional specialists with an objectively assessed level of personal and moral qualities that can honestly, impartially and objectively carry out judicial proceedings in the future; extension of the list of psychological and pedagogical disciplines of the NSJU; building an effective model of cooperation between the NSJU and the entire judicial corps, attracting the best and most experienced judges to teaching, having pedagogical skills. Based on the fact that training at the NSJU is carried out by judges and experts in each discipline, it is advisable for the teachers to choose among the best in their profession the body, responsible for training, taking into account the judge's knowledge of the subjects he teaches, teaching skills and pedagogical skills. Based on the analysis of professional literature, it has been proved that today there is no real global instrument, or any generally accepted international charter, to standardize the content of training and selection of professional judges in the judiciary system, which would unite all the participants. Paradoxically, this situation is not actually the result of a lack of consensus. This is due to differences in the historical aspect, the structure of the judicial systems of states. For example, the French National School of Courts, on the occasion of its last major reform, has developed a definition of a list of the personal and professional qualities of judges. These thirteen qualities can be grouped into three blocks: an understanding of human relationships; mastery of the court methods; environmental and managerial analysis. Thus, the transfer of professional techniques and values is the basis of the principles of judicial education. Instead of this, the European vector of state-building chosen by Ukraine prompts the urgent need for adaptation of Ukrainian legislation in the justice sector to the acquis communautaire of the EU, in particular in regards to the introduction of standards for judicial education as an important component in improving the quality and efficiency of national judiciary system, and increasing public confidence in judiciary system.

The use of heritage and cultural identity and its influence on the development of a territory has been approached, both in theory and in practice in Latin American countries, enriched by significant experiences of some international examples that claim cultural identity and value to the local heritage. Therefore, it is useful to analyze the case of the Barrio Getsemani, Cartagena de Indias, inscribed by unesco, in the List of World Heritage Sites.The methodology used in the case study, combines qualitative and quantitative techniques. The research analyzes the potential of Getsemani to contribute to local development from the recognition and visibility of cultural goods and manifestations.In that order, a general characterization of the neighborhood was carried out based on the analysis of the present documentation, the official statistical registers available and the results of interviews and surveys that allowed to complement information on topics of interest. Likewise, they provide evidence of the tourism potential and the active nature of Getsemani's cultural heritage. In this sense, based on the complementary support of the theory of endogenous development with the model of prevailing tourism development, it is proposed to enhance the unique characteristics of the cultural heritage of Getsemani, through the idea of an interpretative set that seeks to enhance tourism management by Part of the local community and demonstrate the differential value of Gethsemane as a cultural tourist destination. In this way, development is achieved not only by being a passive recipient, but also achieved through the formation of an entrepreneurial process and local innovation based on cultural specificity, material and immaterial and territorial heritage.It is important to highlight the strategic value, risks and opportunities associated with safeguarding cultural heritage and tourism development. Communities must lead management within the framework of solidarity and cooperation, to ensure their survival ina globalized world, with the participation of the various governmental and private sector actors. ; El uso de patrimonio e identidad cultural y su influencia en el desarrollo de un territorio han sido abordados tanto en la teoría como en la práctica en países de América Latina, enriqueciéndose con experiencias significativas de algunos ejemplos internacionales que reivindican la identidad cultural y valorizan el patrimonio local. Por lo anterior, resulta útil analizar el caso del barrio Getsemaní, ubicado en Cartagena de Indias, inscrito por la UNESCO en la Lista del Patrimonio de la Humanidad.La metodología empleada corresponde al estudio de caso y combina técnicas cualitativas y cuantitativas. La investigación analiza el potencial de Getsemaní para contribuir al desarrollo local a partir del reconocimiento y la visibilización de los bienes y manifestaciones culturales.En ese orden, se realiza una caracterización general del barrio a partir del análisis de la documentación presente, de los registros estadísticos oficiales disponibles y de los resultados de entrevistas y encuestas que permitieron complementar información sobre temas de interés. Así mismo, se aportan evidencias del potencial turístico y el carácter activo del patrimonio cultural de Getsemaní. En este sentido, a partir del sustento complementario de la teoría del desarrollo endógeno con el modelo de desarrollo turístico imperante, se propone potenciar las características singulares del patrimonio cultural de Getsemaní por medio de la idea de un conjunto interpretativo que busca potenciar la gestión turística por parte de la comunidad local y demostrar el valor diferencial de Getsemaní como destino turístico cultural. De esta manera, el desarrollo se logra no solo siendo un receptor pasivo, sino que también se alcanza a partir de la formación de un proceso emprendedor y de innovación local basado en una especificidad cultural, del patrimonio material e inmaterial y territorial.Es importante resaltar el valor estratégico, los riesgos y las oportunidades asociados con la salvaguardia del patrimonio cultural y el desarrollo del turismo. Las comunidades deben liderar la gestión en el marco de la solidaridad y la cooperación para garantizar su supervivencia en un mundo globalizado, con participación activa de los distintos actores gubernamentales y privados del sector.

The article is devoted to an actual problem - the creation of a regional model (submodels) child welfare. National laws of social orientation and their compliance with international standards are analyzed. Expansion of public social protection management framework is considered as one of the most important ways to improve social protection. Scientific works and publications Ukrainian scientists on the problems of child protection are analyzed, attention is focused on the shortcomings and problems of regional system of social protection of children. Particular attention is paid to the processes of decentralization of social control spheres, in particular through the transfer of all powers and functions of local governments. Non-governmental organizations are seen as a means of controlling the mechanism of the state, and their cooperation with the state authorities on the principles of social partnership as a promising way to improve the organization and funding of security management sphere of children. Much attention is paid to the assessment of charitable organizations as an active subject of public administration management. Delegating this level of a certain circle in the implementation of social work and social services authority offered. The attention is focused on the prospects for the creation of the Institute of prefects in Ukraine and their importance in the regional sub-model of social protection of children. The possibilities and prospects of creating a regional institution of the Ombudsman, its value, the powers and functions are investigated. Ways to improve the social protection of the child control at the regional level are investigated. Own vision of ways of reforming the social sphere is offered. The attention is focused on the European model of social protection, which gradually develops in Ukraine. ; Статья посвящена актуальной проблеме – созданию региональной модели (субмодели) социальной защиты детства. Анализируются национальные законодательные акты социальной направленности и их соответствие международным стандартам. Как одно из важнейших направлений совершенствования сферы социальной защиты рассматривается расширение общественных основ управления социальной защитой. Анализируются научные труды и публикации украинских ученых по проблемам охраны детства, акцентируется внимание на недостатках и проблемах региональной системы социальной защиты детей. Особое внимание уделяется процессам децентрализации социальной сферы управления, в частности путем передачи всех полномочий и функций органам местного самоуправления.Как средство контроля за механизмом государства рассматриваются неправительственные организации, а их сотрудничество с государственными органами на принципах социального партнерства как перспективный путь улучшения организации и финансирования сферы управления защитой детей. Большое внимание уделено оценке благотворительных организаций как активных субъектов общественного звена управления. Предлагается делегирование на этот уровень определенного круга полномочий в сфере осуществления социальной работы и предоставление социальных услуг.Акцентируется внимание на перспективах создания в Украине института префектов и их значения в региональной субмодели социальной защиты детства. Анализируются возможности и перспективы создания института регионального омбудсмена, исследуются его значение, полномочия и функции.Представляются пути и направления совершенствования управления социальной защитой детства на региональном уровне, в частности предлагается авторское видение реформирования социальной сферы.Акцентируется внимание на европейской модели социальной защиты, которая постепенно развивается в Украине. ; У статті піднімається надзвичайно актуальна проблема – створення регіональної моделі управління охорони дитинства. Національні законодавчі акти соціальної спрямованості аналізуються на предмет їх відповідності міжнародним стандартам. Розширення громадських засад управління соціальним захистом розглядається як один із найважливіших напрямів удосконалення сфери соціального захисту. Неурядові організації розглядаються як засіб контролю за механізмом держави, а також як перспективний шлях удосконалення сфери управління захистом дитинства. Особлива увага приділяється процесам децентралізації соціальної сфери управління. Всю сферу управління соціальним захистом пропонується передати органам місцевого самоврядування. Доводиться значення благодійницьких структур як активних суб'єктів громадської ланки управління. Запропоновано делегування на цей рівень певного кола повноважень у галузі здійснення соціальної роботи і надання соціальних послуг. Доведено необхідність створення інституту регіонального омбудсмена. Досліджено його значення, повноваження і функції. Запропоновані шляхи удосконалення управління соціальним захистом дитинства на регіональному рівні. Окреслено власне бачення напрямів реформування соціальної сфери. Акцентовано увагу на європейській моделі соціального захисту, яка поступово розбудовується в Україні.

Выявляются подходы англо-американских и немецких исследователей к изучению истории массовых крестьянских переселений в Азиатскую Россию в дореволюционный период. Установлено, что работам западных авторов, опубликованным в первой половине XX в., присущи объективизм, использование «универсальных теорий» (колонизации, модернизации), стремление рассмотреть историю крестьянских миграций в общеевропейском и глобальном контексте. Во второй половине XX начале XXI в. исследователи сосредоточились на изучении особенностей крестьянских миграций в условиях «сибирского фронти-ра». Наряду с разнообразием теоретико-методологических подходов для рассматриваемого исследовательского направления характерна широкая палитра оценок переселенческого движения, от преимущественно критических в начале XX в. до преимущественно положительных в современной историографии. ; The aim of the paper is to present a comprehensive historiographical analysis of the works of Anglo-American and German authors who studied the history of mass peasant migration to Siberia and Far East during the post-reform era. Since the late XIX century up to the present the Western researchers have shown a great interest in the progress and results of the mass peasant resettlements beyond the Ural. In their numerous publications they used new theoretical and methodological approaches, made some valuable observations and conclusions. However, the majority of their publications have been neglected by the Soviet and contemporary Russian scholars. The present paper is meant to fill this gap, so it has the following tasks: to determine the range of relevant issues addressed by Western researchers; to delineate the main periods in the history of studying the peasant migration to Siberia; to characterize main theoretical and methodological approaches used by Western scholars; to evaluate their contribution to this field of research. The author notes that Anglo-American and German researchers considered the mass peasant migrations along with the construction of Trans-Siberian railroad as significant factors ensuring a stronger Russia's presence in Asia. In their works the agrarian history of Russia and Siberia is analyzed in the global context, while the Russian peasantry's way of life is viewed as part of the global peasant culture. In the late XIX mid-XX centuries the Englishand German-language scholars used an objectivist approach and "universal theories" of colonization (K. Wiedenfeld, W. Klumberg, H.-Y. Seraphim) and modernization (D. Treadgold). They retrieved their data from a limited amount of available sources which was offset partially by the widespread use of the works of pre-revolutionary and Soviet specialists. As the international scientific cooperation increased, Western scholars increasingly used documentary materials from the central and local archives of the USSR and Russia. In the second half of the XX early XXI centuries one of the main distinguishing features of Siberian studies in the West was an extensive use of the "frontier" theory (D. Treadgold, D. Kazmer, A. Kappeler). A contemporary German researcher E.-M. Stolberg attempted at summarizing various theoretical approaches representing the cultural history of Siberia within the political and socioeconomic frameworks, thus contributing to the development of the "frontier" theory, trans-regional and trans-cultural history. The author comes to conclusion that over the last century Western researchers demonstrated a variety of opinions: from the mostly negative attitudes in the early XX century to the mostly positive ones in the contemporary historiography. While admitting failures in implementation of some governmental measures and specific situation in Southern and Eastern Siberia or in the Far East, contemporary authors tend to write about the migrations' positive impact on the social and economic development of Asian Russia. Focusing on the specifics of situation in Siberia they often underestimate the results of governmental policy aimed at unification of social groups and creation of a "big Russian nation" in Asia. However some historians (St. Marks, A. Wood and others) urge their colleagues not to exaggerate the success of "modernization" or specifics of the Siberian frontier. Such approach along with the use of a traditional theory of "colonization" resembles evaluations and forecasts made by the researchers at the beginning of the XX century.