Suchergebnisse

The article examines the state of the political views of the USSR population in the transition of the totalitarian and authoritarian regimes in 1950–1960's. The research attention is drawn to trends in the formation of political attitudes regarding the aggravation of the international situation and prospects for the beginning of a new world war. The possibility of the hostilities outbreak in 1950–1960's has been widely discussed by almost all strata of the Soviet society. This contributed to the reports in the Soviet media. Ideas about the methods of warfare with a very weak understanding of the nuclear war nature and the development of the nuclear weapons strategic carriers focused the people on the view about the future war as a battle primarily of land armies. In the early 1950's, the discussion of international relations in the Ukrainian society occurred, as a rule, in connection with the determination of their influence on possibility of hostilities resumption in the world. Archival documents indicate that the population did not always perceive the arms race, in which the Soviet Union supplied solely as a means to resist the aggressive actions of the Western countries. At the same time, the fear of a future war grew due to the warning of losing the benefits of a peaceful life. The overall strengthening of the arms race with the prospect of a new world war was not delighted in the absolute majority of the population. The desire to preserve the peaceful life dominated the political moods of the Ukrainian population.

The article examines the specifics of a systematic approach to the analysis of international relations, which is important for understanding the basic patterns of their development. A brief description of the different approaches to the definition of «system», «systematics in international relations», «international relations» is given. Systematic analysis of international relations is usually applied to a certain period in history, when the most pronounced tendency to self-organization of international life. It is noted that differences in understanding the specifics of international relations and, accordingly, the peculiarities of international systems contribute to the emergence of different approaches to their study. The article, in particular, analyzes the typology of international systems according to M. Kaplan. The scientist singled out different types of political behavior of states in the field of international relations: balance of power system, loose bipolar system, tight bipolar system, universal system, hierarchical system, unit veto system. Thanks to the work "System and Process in International Politics" M. Kaplan became one of the first scientists who drew attention to the importance and necessity of a systematic approach to the study of international relations. Because a systematic approach allows us to study the history of international relations as a single process, which is characterized by specific features, patterns, internal logic. In addition, the article presents the classifications of international systems and the criteria for distinguishing their main stages, proposed by other researchers. ; У статті досліджується специфіка системного підходу до аналізу міжнародних відносин, що є важливим для розуміння основних закономірностей їх розвитку. Дається коротка характеристика різноманітним підходам щодо визначення понять «система», «системність у міжнародних відносинах», «міжнародні відносини». Зазначається, що відмінності в розумінні специфіки міжнародних відносин і, відповідно, особливостей міжнародних систем сприяють появі різноманітних підходів до їх вивчення. Аналізується типологія міжнародних систем за М. Капланом. Наводяться класифікації міжнародних систем та критерії виокремлення їхніх основних етапів.

The urgent problem of modern international relations – complex peacekeepingcollective actions in conflct management and prevention including the proliferation of the conflctsand reduction of their negative impact on the separate countries and regions – are examined. Theessence of the types and kinds of peacekeeping operations is examined. Taking into account thatin the modern world there are many long-term and unresolved conflcts and of course they affectboth international relations and the situation in the separate countries and regions, it is importantto examine the value and the effectiveness of peacekeeping operations in modern internationalrelations. The article is aimed to examine the peacekeeping operations in modern internationalrelations. The author considers it appropriate to reveal the essence of peacemaking, types andkinds of peacekeeping operations as well as to examine the history of their conduct and to analyzecurrent international peacekeeping operations to summarize their rating. The essence of classicpeacekeeping operations and of the operations conducted under the auspices of internationalorganizations and separate countries is characterized. International relations and peacekeepingactivities in overcoming of the most dangerous conflcts in Libya and Syria are under consideration.It is proved that during the recent decades a number of comprehensive peace operations havebeen conducted, even with the use of the military component. Peacemaking is always a complexprocess that is associated with the preparation of making an important decision. The use of force orcoercion to peace is not a guarantee of freezing of the armed confrontation and human deaths. Viceversa, one can see on the example of Libya that fistly there was no unity according to the beginningof the military operation among the member countries of NATO. Second, there is still an armedconfrontation in Libya now continues to armed confrontation. Thirdly, the consequence of thedestabilization in the country was an illegal migration to the European Union. The last can affecta crisis in European countries. According to it, one can argue that there are no effective standardsworked out by the international community to settle armed conflcts for now. All this proves acontroversial importance of peacekeeping operations in modern international relations because onone hand they help to create the safer world, on the other hand they resulted in provoking furtherproblems and conflcts ; Рассмотрены миротворческие операции как актуальная проблема совре -менных международных отношений. Охарактеризованы виды и типы миротворческихопераций. Проанализированы наиболее небезопасные и масштабные конфликты современ -ности, такие как ливийский и сирийский. Обобщена эффективность и значение механизмовпо поддержанию мира и безопасности. ; Розглянуто миротворчі операції як актуальну проблему сучасних міжнародних відносин. Охарактеризовано види і типи міжнародних операцій. Проаналізовано найбільш небезпечні та масштабні конфлікти сучасності, такі як лівійський та сирійській. Узагальнено ефективність та значення діяльності світової спільноти з підтримання миру та безпеки

The article considers the role assigned to culture in a realistic approach to the analysis of international relations. As a result of the study, aspects of international politics have been identified in which culture is given importance. In particular, culture is used as one of the ways to change the power relations between states. From the standpoint of a realistic approach, it is the struggle for power in the international arena that explains the most tangible external influences on the culture of a particular society today. ; У статті розглянуто роль, яка відведена культурі у реалістичному підході до аналізу міжнародних відносин. В результаті дослідження визначено низку аспектів міжнародної політики, у яких культурі надається важливе значення. Зокрема, культура використовується як один із засобів зміни владних відносин між державами. З позиції реалістичного підходу, саме боротьбою за владу на міжнародній арені і можна пояснити найбільш відчутні зовнішні впливи на культуру окремого суспільства сьогодні.

An important condition for the exercise of power on the world arena is the legitimacy, which may be understood as significance, validity, or compulsory obedience of the subjects of international relations to certain principles, rules, norms, policies, decisions, appeals, and arguments. Meanwhile, all these imperatives are the embodiment of the will of the dominant international actors. This suggests that legitimacy is an important component of global governance, the stabilization of the global order, the global sustainable development. The main objective of the study is to reveal the possibility legitimacy management on the world arena through research the legitimation technologies of as effective tools of the international relations regulation. Methodological basis of research is the technological approach, which allowed to consider the practice of social and political actors as instruments to achieve goals with maximum economy of effort and cost, with the implementation of the powerful tasks for a lower price. The study of the legitimation technologies problem in international dimension has led to fruitful results. The author found that legitimacy is inherently technological, since it is a resource that allows to reduce the cost of the exercise of power. Legitimacy is the importance of all social relations (including political power ones) that defines their recognition and effectiveness. Legitimization makes things and relationships positively or negatively significant. The author argues that the main purpose of the legtimation technologies is to form meaning of relationships, power, institutions, rules, principles, decisions, and symbols. He defines technologies of legitimation in international relations as procedures, techniques, methods and processes aimed to optimal and efficient implementation of the goals and objectives of the actor of international activities to the acquisition, strengthening and expanding its power in the international arena. The author substantiates the idea that the most effective and promising in the global world is an alliance associate legitimation technologies. They are implemented through the mechanism of initiation of the alliance relations and of multilateral structures in various spheres of life of the international community in response to existing or perceived threats. Such technologies and the results of its use is a solid foundation for the successful implementation of any other legtimate tools on the world arena. At the same time, the hybrid legitimation technologies used by Russia in international relations, is fundamentally futile, since ones do not rely on dynamic controlled universality - nor ideological, nor value, nor practical, neither in prognostic visions of the future. ; Статья ставит проблему возможности управления легитимностью на мировой арене через использование технологий легитимации как эффективных инструментов регулирования международных отношений. Благодаря применению технологического подхода автору удалось выделить и проанализировать основные легитимационные технологии на мировой арене. Автор доказывает, что главная цель легитимационных технологий – это создание значимости отношений, власти, институтов, правил, принципов, решений, символов. Он определяет технологии легитимации в международных отношениях как процедуры, приемы, способы и процессы, направленные на наиболее оптимальную и эффективную реализацию целей и задач субъекта международной деятельности в отношении достижения, укрепления и расширения своей власти на международной арене. Автор обосновывает идею, что наиболее эффективными и перспективными в глобальном мире являются легитимационные технологии союзнического связывания. Они осуществляются через механизм инициирования союзно-договорных отношений и многосторонних структур в различных сферах жизни международного сообщества в ответ на имеющиеся или мнимые угрозы. Такие технологии и результаты их использования являются надежным фундаментом для успешной реализации любых других легитимационных мероприятий на мировой арене. ; Стаття ставить проблему можливості управління легітимністю на світовій арені через використання технологій легітимації як ефективних інструментів регулювання міжнародних відносин. Завдяки застосуванню технологічного підходу автору вдалося виокремити іпроаналізувати основні легітимаційні технології на світовій арені. Автор доводить, що головна мета легітимаційних технологій – це створення значущості відносин, влади, інститутів, правил, принципів, рішень, символів. Він визначає технології легітимації в міжнародних відносинах як процедури, прийоми, способи та процеси, спрямовані на найбільш оптимальну та ефективну реалізацію цілей і завдань суб'єкта міжнародної діяльності стосовно здобуття, укріплення та розширення своєї влади на міжнародній арені. Автор обґрунтовує думку, що найбільш ефективними та перспективними в глобальному світі є легітимаційні технології союзницького зв'язування. Вони здійснюються через механізм ініціювання союзно-договірних відносин та багатобічних структур у різноманітних сферах життя міжнародної спільноти у відповідь на наявні або уявні загрози. Такі технології та результати їх використання є надійним фундаментом для успішної реалізації будь-яких інших легітимаційних заходів на світовій арені.

International relations as a sphere of human coexistence covering political, economic, diplomatic, cultural and other ties and relations between actors that operate internationally. Because of such a large number of subjects and the importance of their relationship is necessary to analyze this sector in order to identify trends in their development and mutual influence between them. To study international relations most used scientific methods, but both of them and use special methodological approaches, due to the fact that world political processes have their own specifics are different from political processes unfolding within individual states. An important role in the study of world politics and international relations belongs instrumental observation techniques, including content analysis, document analysis, observation method reflected the political reality in the media. Using the above named methods becomes possible fixing and monitoring developments with further evaluation and establishing causation. Select individual research methods in the analysis of international relations, determined by the characteristics of the task, so with the aim of research training public perception of powerful solutions in the political arena, pay attention to methods such as analysis of documents and their content, method of illumination and interpretation in the media . Political analysis involves a systematic assessment of political reality and viability of alternative policies, which tend to have a form of political documents. The study of relevant documents gives researchers important information about the foreign policy of countries and their development trends, the reasons for acceptance of foreign policy decisions in a given international situation. However, study of topical international problems, this method has several disadvantages. As part of the documents may be closed nature, due to the state secret, a researcher operating with only open sources and not having all the information about the scenario of the international situation, can make the wrong conclusion. ; Международные отношения как сфера человеческого сосуществования охватывают политические, экономические, ди-пломатические, культурные и другие связи и отношения между акторами, действующими на международной арене. Нали-чие такого большого количества субъектов и важность их взаимоотношений, являются причиной необходимости анализа этой сферы с целью определения тенденций их развития и взаимовлияния между ними. Для изучения международных отношений применяют большинство общенаучных методов, однако вместе с ними испо-льзуют и специальные методологические подходы, обусловленные тем, что мировые политические процессы имеют свою специфику, отличаются от политических процессов, разворачивающихся в рамках отдельных государств. Важное место в исследовании мировой политики и международных отношений принадлежит методам инструментального наблюдения, в частности контент-анализа, анализа документов, метода наблюдения отражения политической действительности в СМИ. С помощью вышеуказанных методов становится возможной фиксация и наблюдения события, с последующим оце-ниванием и установлением причинно-следственных связей. ; Міжнародні відносини як сфера людського співіснування охоплюють політичні, економічні, дипломатичні, культурні та інші зв'язки і взаємовідносини між акторами, які діють на міжнародній арені. Через наявність такої великої кількості суб'єктів та важливість їх взаємовідносин виникає необхідність аналізу цієї сфери з метою визначення тенденцій їх роз-витку та взаємовпливу між ними. Для вивчення міжнародних відносин застосовують більшість загальнонаукових методів, проте одночасно з ними вико-ристовують і спеціальні методологічні підходи, зумовлені тим, що світові політичні процеси мають свою специфіку, відрі-зняються від політичних процесів, що розгортаються в рамках окремих держав. Важливе місце в дослідженні світової політики і міжнародних відносин належить методам інструментального спостереження, зокрема контент-аналізу, ана-лізу документів, методу спостереження відображення політичної дійсності у мас-медіа. За допомогою вищезазначених методів стає можливою фіксація та спостереження події, з подальшим оцінюванням та встановленням причинно-наслідкових зв'язків.

The article analyzes the process of conceptualization of the scientific category "national interests" in international relations theory. It is noted that the conceptualization of the national interests means the procedure of theoretical organization of their scientific knowledge in order to build an appropriate theoretical and methodological model of research, highlight the essential characteristics of the phenomenon and develop its conceptual apparatus. The main hypothesis of the study is the assumption that the state of national interests can act as a universal generalizing criterion of national security. The formation of this criterion is based on the following basic characteristics of the state: socio-political system, indicators of economic development, international division of labor, geopolitical situation, as well as national and cultural traditions. The use of comparative-historical and activity method of scientific research made it possible to trace the evolution of scientific knowledge of national interests and the process of their conceptualization into an independent scientific direction, which became the American school of modern realism. It has been proven that the main scientific debates took place earlier and continue today due to the unresolved issue of the objectivity of national interests. The author argues that national interests are an objective category, differences in their understanding and assessment are due to different perceptions of threats and opportunities to prevent them, as well as different assessments of the acceptable price of a political decision. The peculiarities of constructing the national interest on the basis of two key elements are highlighted: the first is a constant value of the state; the second is a variable that depends on a specific historical epoch. The main functional purpose of the first key element is to preserve the physical, political and cultural identity of the state, and the second depends on events and trends at a certain point in the development of the state. ; У статті проаналізовано процес концептуалізації наукової категорії національних інтересів у теорії міжнародних відносин. Зазначається, що концептуалізація національних інтересів означає процедуру теоретичної організації їх наукового пізнання з метою побудови відповідної теоретико-методологічної моделі дослідження і виділення сутнісних характеристик феномену та вироблення його понятійного апарату. В якості основної гіпотези дослідження приймається припущення, що стан національних інтересів може виступати універсальним узагальнюючим критерієм національної безпеки. В основу формування цього критерію покладено такі базові характеристики держави: соціально-політичний лад, показники економічного розвитку, міжнародний розподіл праці, геополітичне становище, а також національні та культурні традиції. Використання порівняльно-історичного та діяльнісного методу наукового дослідження дало можливість прослідкувати еволюцію наукового пізнання національних інтересів та процес їх концептуалізації в самостійний науковий напрямок, яким стала американська школа сучасного реалізму. Доведено, що основні наукові дебати відбувалися раніше і продовжуються сьогодні у зв'язку з невирішеністю питання щодо об'єктивності національних інтересів. Автором відстоюється позиція, що національні інтереси є категорією об'єктивною, розбіжності в їх розумінні та оцінці обумовлюється різним сприйняттям загроз та можливостей їх попередження, а також різними оцінками допустимої ціни того чи іншого політичного рішення. Висвітлено особливості побудови національного інтересу на основі двох ключових елементів: перший - це постійна величина, якою виступає держава; другий - змінна величина, що залежить від конкретної історичної епохи. Основним функціональним призначенням першого є збереження фізичної, політичної і культурної самобутності держави, а другий залежить від подій і тенденцій у визначений момент розвитку держави.

The qualification (bachelor's) work examines the image of the United States in the international arena, its transformation in connection with the victory of Trump in the 2016 presidential election. A correlation has been established between the process of deterioration of the US image, the destruction of the liberal world order, the crisis of democracy and the personality of the leader of the state. ; У кваліфікаційній (бакалаврській) роботі досліджено імідж Сполучених Штатів на міжнародній арені, його трансформацію у зв'язку з перемогою на президентських виборах 2016-го року Д. Трампа. Встановлено кореляцію між процесом погіршення іміджу США, руйнацією ліберального світопорядку, кризою демократії та особистістю лідера держави.

The article is about the pandemic that has swept the whole world today. Life in a pandemic will become a new norm for everyone, consulates, and embassies, international organizations are no exception. It also leads to a rethinking of diplomacy and it in the work of international relations, in their dangerous activities, international support and international mutual assistance. In international practice, the use of digitalization, social platforms, video conferencing, which is already becoming an alternative way of conducting international activity, is becoming increasingly important. Diplomacy will move to a digital format and this is now gaining more effective importance in the work of embassies. The purpose of the article is to study and analyze the work of diplomacy and international relations during the COVID-19 pandemic, their difficulties during this period, the consequences and joining of efforts, the exchange of best practices in the face of new challenges to society. The methodological and methodological approaches to studying the problems of diplomacy and international relations during a pandemic, their role and ways of countering the spread of COVID-19, effective intergovernmental interaction are disclosed. The fight against the pandemic is still ongoing in Ukraine, all embassies and consulates, international organizations play the most important role, which forces us to adapt to new realities and shows how difficult, but extremely necessary, the work of diplomats is now.

The problem of the individual as an actor in the international politics in the context of the Realist and Liberal (Idealist) paradigms in international relations was analyzed. The study revealed that in Realistic (state-centered) interpretation of international relations the individual influence was determined and undirected by his/her status and role characteristics and the position in the state governmental system. In the framework of the Liberal (transnational) paradigm the role of individuals in the international politics was analyzed from the point of view about their accessory to the human race. The main attention in the Liberal paradigm was paid to the social and personal determinants of the individual participation in the international relations and events. The preconditions of the increasing of an individual influence on the international environment in the globalized world were highlighted. Key words: an individual, state-centered, the transnationalism, globalization, human rights, an identity. ; Проаналізовано проблему суб'єктності індивіда в міжнародній політиці в контексті засад основних парадигм міжнародних відносин – реалістської та ліберальної (ідеалістської). З'ясовано, що у реалістській (державоцентристській) інтерпретації міжнародних відносин вплив індивіда на них детермінується й опосередковується його статусно-рольовими характеристиками та місцем в системі державного управління. В рамках ліберальної (транснаціональної) парадигми роль індивідів у міжнародній політиці аналізується передовсім з точки зору їх приналежності до людського роду. Основна увага в ліберальній парадигмі акцентується на внутрішньосуспільних та особистісних детермінантах участі індивіда у міжнародних відносинах та подіях. Розглянуто передумови зростання впливу індивіда на міжнародне середовище в глобалізованому світі. Ключові слова: індивід, державоцетризм, транснаціоналізм, глобалізація, права людини, ідентичність.

The article deals with the issue on the correlation, study and usage of the international relations history theoretical foundations as a sufficiently specific scientific direction, combining the features of historical and political sciences, in particular world history, the history of diplomacy, political science, the theory of the international relations, etc. The emergence of the international relations history is connected with the development of national historical sciences, the study of the history of diplomacy, geopolitical concepts, the theory of international relations, etc. The results of the scientific study of the international relations history have laid the basis for the common international processes study. Throughout the XX-th century this direction was actively developing, been influenced upon by the confrontation of political systems. Accordingly, antagonistic ideologies were used, a sample selection of historical facts and sources was carried out.Such issues as the concept and the subject of the international relations history, its periodization, and relations with the world history, history of diplomacy, the theory of international relations and other scientific directions still remain controversial ; В статье ставится вопрос о соотношении, исследовании и использовании теоретических основ истории международных отношений как довольно специфического научного направления, объединяющего в себе черты исторических и политических наук, к примеру всемирной истории, истории дипломатии, политологии, теории международных отношений и др. Появление истории международных отношений связано с развитием национальных исторических наук, изучением истории дипломатии, геополитических концепций, теории международных отношений и др. Результаты научного изучения истории международных отношений стали основой для исследования общих международных процессов. На протяжении всего ХХ в. это направление активно развивалось и на него влияли антагонистические идеологии, осуществлялся избирательный подбор исторических фактов и источников.Дискуссионными сегодня остаются такие вопросы как понятие и предмет истории международных отношений, периодизация, соотношение с всемирной историей, историей дипломатии, теорией международных отношений и другими научными направлениями. ; У статті піднімається питання щодо співвідношення, дослідження і використання теоретичних основ історії міжнародних відносин як достатньо специфічного наукового напряму, який поєднує в собі риси історичних і політичних наук, зокрема всесвітньої історії, історії дипломатії, політології, теорії міжнародних відносин та ін. Поява історії міжнародних відносин пов'язана із розвитком національних історичних наук, дослідженням історії дипломатії, геополітичних концепцій, теорії міжнародних відносин тощо. Результати наукового вивчення історії міжнародних відносин стали основою для вивчення загальних міжнародних процесів. Упродовж усього ХХ ст. цей напрям активно розвивався і на нього впливало протистояння політичних систем. Відповідно, використовувалися антагоністичні ідеології, здійснювався вибірковий підбір історичних фактів та джерел. Дискусійними на сьогодні залишаються такі питання як поняття та предмет історії міжнародних відносин, періодизація, співвідношення із всесвітньою історією, історією дипломатії, теорією міжнародних відносин та іншими науковими напрямами.

У статті піднімається питання щодо співвідношення, дослідження і використання теоретичних основ історії міжнародних відносин як достатньо специфічного наукового напряму, який поєднує в собі риси історичних і політичних наук, зокрема всесвітньої історії, історії дипломатії, політології, теорії міжнародних відносин та ін. Поява історії міжнародних відносин пов'язана із розвитком національних історичних наук, дослідженням історії дипломатії, геополітичних концепцій, теорії міжнародних відносин тощо. Результати наукового вивчення історії міжнародних відносин стали основою для вивчення загальних міжнародних процесів. Упродовж усього ХХ ст. цей напрям активно розвивався і на нього впливало протистояння політичних систем. Відповідно, використовувалися антагоністичні ідеології, здійснювався вибірковий підбір історичних фактів та джерел. Дискусійними на сьогодні залишаються такі питання як поняття та предмет історії міжнародних відносин, періодизація, співвідношення із всесвітньою історією, історією дипломатії, теорією міжнародних відносин та іншими науковими напрямами. ; В статье ставится вопрос о соотношении, исследовании и использовании теоретических основ истории международных отношений как довольно специфического научного направления, объединяющего в себе черты исторических и политических наук, к примеру всемирной истории, истории дипломатии, политологии, теории международных отношений и др. Появление истории международных отношений связано с развитием национальных исторических наук, изучением истории дипломатии, геополитических концепций, теории международных отношений и др. Результаты научного изучения истории международных отношений стали основой для исследования общих международных процессов. На протяжении всего ХХ в. это направление активно развивалось и на него влияли антагонистические идеологии, осуществлялся избирательный подбор исторических фактов и источников.Дискуссионными сегодня остаются такие вопросы как понятие и предмет истории международных отношений, периодизация, соотношение с всемирной историей, историей дипломатии, теорией международных отношений и другими научными направлениями. ; The article deals with the issue on the correlation, study and usage of the international relations history theoretical foundations as a sufficiently specific scientific direction, combining the features of historical and political sciences, in particular world history, the history of diplomacy, political science, the theory of the international relations, etc. The emergence of the international relations history is connected with the development of national historical sciences, the study of the history of diplomacy, geopolitical concepts, the theory of international relations, etc. The results of the scientific study of the international relations history have laid the basis for the common international processes study. Throughout the XX-th century this direction was actively developing, been influenced upon by the confrontation of political systems. Accordingly, antagonistic ideologies were used, a sample selection of historical facts and sources was carried out.Such issues as the concept and the subject of the international relations history, its periodization, and relations with the world history, history of diplomacy, the theory of international relations and other scientific directions still remain controversial

The article the hypothesis that global ideology, integrating a dichotomy of interrelations «the state – the state», «a society - the state» is presented, institutionalizes in modern international system through a specific category «interaction of actors» and creates independent mesolevel – transnational (the multinational corporation, transnational banks, funds). Kratological process of connection of ethnic and national cultures in new cultural identity is analyzed. The phenomenon of symbolical interaction in a context of forming of new loyalty is researched. Key words: international relations, symbolic interactionism, transnatsionalnist, world politics. ; У статті презентується гіпотеза про те, що глобальна ідеологія, інтегруючи дихотомію взаємозв'язків «держава – держава», «суспільство – держава», інституалізується в сучасній міжнародній системі через специфічну категорію «взаємодія акторів» і створює самостійний мезорівень – транснаціональний (ТНК, ТНБ, фонди). Аналізується кратологічний процес сплавлення етнічних та національних культур в нову культурну ідентичність. Досліджується феномен символічної інтеракції у контекстіі формування нової лояльності. Ключові слова: міжнародні відносини, символічний інтеракціонізм, транснаціональність, світова політика. В статье презентуется гипотеза о том, что глобальная идеология, интегрируя дихотомию взаимосвязей «государство – государство», «общество – государство», институализируется в современной международной системе через специфическую категорию «взаимодействие актеров» и создает самостоятельный мезоуровень – транснациональный (ТНК, ТНБ, фонды). Анализируется кратологический процесс соединения этнических и национальных культур в новую культурную идентичность. Исследуется феномен символической интеракции в контексте формирования новой лояльности. Ключевые слова: международные отношения, символический интеракционизм, транснациональность, мировая политика. The article the hypothesis that global ideology, integrating a dichotomy of interrelations «the state – the state», «a society - the state» is presented, institutionalizes in modern international system through a specific category «interaction of actors» and creates independent mesolevel – transnational (the multinational corporation, transnational banks, funds). Kratological process of connection of ethnic and national cultures in new cultural identity is analyzed. The phenomenon of symbolical interaction in a context of forming of new loyalty is researched. Key words: international relations, symbolic interactionism, transnatsionalnist, world politics.

The conditions of establishing, motives, and goals of the participants in the creation of the 'Weimar Triangle' are studied in the paper. It is determined that the collapse of the bipolar system of international relations led to a change in the political structure of Europe and the world, which caused the transformation of previous interstate associations. Emphasis is placed on the development of French-German and German-Polish cooperation through the prism of political changes in Central Europe in the late 1980s and early 1990s. The 'Weimar Triangle' is one of the forms of interregional cooperation. At the heart of this partnership is the centuries-old experience of international relations of three states: Germany, France, and Poland. In the history of their cooperation and confrontation, one can find the answer to the question: why just these states created an advisory board to address the main issues of modern international relations (political, economic, social) in Europe in August 1991. The study of this phenomenon is especially relevant at the period of the European Union values crisis. The paper reveals that Ukraine's interest in the 'Weimar Triangle' formula is, in particular, in the belief that its strategic choices determine geopolitical relations between the US, the European Union, the Russian Federation, and Ukraine. Thus, the formula of the 'Weimar Triangle' becomes essential. After all, it unites the states which, taking into account their position, membership in NATO and the European Union, and in the case of France and Germany – in connection with their political and economic potential and the relevant relations with Russia, are a logical link between the components of geopolitical and geostrategic space of Ukraine. ; У статті розглядається створений у кінці серпня 1991р. механізм регулярних консультацій між Польщею, Францією та Німеччиною з найважливіших міжнародних питань. Він отримав назву «Веймарського трикутника» і його головною метою було сприяння інтеграції Польщі в євроатлантичні структури. У статті аналізуються особливості створення та розвитку нового формату співпраці країн та виявляються досягнення та причини невдач у даній формі співробітництва в Європі на рубежі ХХ-ХХІст.