An integral part of the international legal functioning of international organizations is their participation in civil and economic relations. Participation of international organizations, both intergovernmental and non-governmental, in international relations of powerless character has a certain specificity and raises a number of theoretical and practical issues. An international organization in such relations is a foreign element, the presence of which qualifies relations as international private relations. The volume and types of private transactions involving international organizations vary. On the one hand, all international organizations in order to ensure their daily activities come into private-law relations with the host country, in particular, about the communication (postal, telephone, cellular, et al.), stationery and other products or equipment, utilities consumption and t. e., on the other - organizations implement their statutory capacity through participation in international private law relations. There are number scientific researches devoted to these issues, in particular of V. Barbin, V. Kanashevsky and E. Shilina. In international relations, private international organizations act as legal entities. Usually these organizations acquire the specified status from the registration of their statutes or the roster of legal entities in the State of the location of their headquarters. Often, in the absence of regulations in the statutes of specialized agencies of the UN concerning their status in private law relations, only their active practice of involving into private transactions suggests that they act as legal entities. Regarding the international organizations the same issues arise concerning participation in private law relations of legal persons, of which the definition legal capacity goes beyond the law of one state. International organizations are the main type of international legal persons. The very concept of "international organization" covers both international intergovernmental and international non-governmental organizations. Both the first and second are the special subjects of law, they can only participate in the legal relationship defined by goals and objectives for which they were created, and the relevant statute. Typical international legal persons are an international intergovernmental organization, their participation in the relations of private character differs established practice. Regulation of the legal status of international intergovernmental organizations comes under the Vienna Convention on the Representation of States in their Relations with International Organizations of a Universal character (1975), the Law of Treaties (1986), the Convention on the legal status, privileges and immunities of intergovernmental organizations operating in specific areas of cooperation (1980). In turn, a special international agreement concluded between States Parties of international intergovernmental organization is its charter, which can fix the status of organization as a legal entity. Participation of the intergovernmental organization in international relations of a private nature entails the need for a regulation by complex set of rules. Such a complex may contains rules of public international law, international organizations and certain rules of national law. At the same time, taking into account the specifics, the conclusion of agreements with international intergovernmental organizations is considered prestigious, profitable and responsible act for many persons of private law. The same prestigious are economic relations with international non-governmental organizations, whose participation in international private law relations, in turn, entails significantly fewer complications. ; Рассмотрены основные специфические аспекты участия международных организаций в частноправовых отношениях. Исследованы особенности статуса международного юридического лица. Проанализированы различия в подходах к правовому регулированию отношений частноправового характера с участием межправительственных и неправительственных организаций. Освещены особенности статуса Международного комитета Красного Креста, влияющие на подписание договоров частноправового характера ; Розглянуто основні специфічні аспекти участі міжнародних організацій у приватноправових відносинах. Досліджено особливості статусу міжнародної юридичної особи. Проаналізовано відмінність підходів до правового регулювання приватноправових відносин за участю міжурядових та неурядових організацій. Розкрито особливості міжнародно-правового статусу Міжнародного комітету Червоного Хреста, які впливають на укладення угод приватноправового характеру
An integral part of the international legal functioning of international organizations is their participation in civil and economic relations. Participation of international organizations, both intergovernmental and non-governmental, in international relations of powerless character has a certain specificity and raises a number of theoretical and practical issues. An international organization in such relations is a foreign element, the presence of which qualifies relations as international private relations. The volume and types of private transactions involving international organizations vary. On the one hand, all international organizations in order to ensure their daily activities come into private-law relations with the host country, in particular, about the communication (postal, telephone, cellular, et al.), stationery and other products or equipment, utilities consumption and t. e., on the other - organizations implement their statutory capacity through participation in international private law relations. There are number scientific researches devoted to these issues, in particular of V. Barbin, V. Kanashevsky and E. Shilina. In international relations, private international organizations act as legal entities. Usually these organizations acquire the specified status from the registration of their statutes or the roster of legal entities in the State of the location of their headquarters. Often, in the absence of regulations in the statutes of specialized agencies of the UN concerning their status in private law relations, only their active practice of involving into private transactions suggests that they act as legal entities. Regarding the international organizations the same issues arise concerning participation in private law relations of legal persons, of which the definition legal capacity goes beyond the law of one state. International organizations are the main type of international legal persons. The very concept of "international organization" covers both international intergovernmental and international non-governmental organizations. Both the first and second are the special subjects of law, they can only participate in the legal relationship defined by goals and objectives for which they were created, and the relevant statute. Typical international legal persons are an international intergovernmental organization, their participation in the relations of private character differs established practice. Regulation of the legal status of international intergovernmental organizations comes under the Vienna Convention on the Representation of States in their Relations with International Organizations of a Universal character (1975), the Law of Treaties (1986), the Convention on the legal status, privileges and immunities of intergovernmental organizations operating in specific areas of cooperation (1980). In turn, a special international agreement concluded between States Parties of international intergovernmental organization is its charter, which can fix the status of organization as a legal entity. Participation of the intergovernmental organization in international relations of a private nature entails the need for a regulation by complex set of rules. Such a complex may contains rules of public international law, international organizations and certain rules of national law. At the same time, taking into account the specifics, the conclusion of agreements with international intergovernmental organizations is considered prestigious, profitable and responsible act for many persons of private law. The same prestigious are economic relations with international non-governmental organizations, whose participation in international private law relations, in turn, entails significantly fewer complications. ; Рассмотрены основные специфические аспекты участия международных организаций в частноправовых отношениях. Исследованы особенности статуса международного юридического лица. Проанализированы различия в подходах к правовому регулированию отношений частноправового характера с участием межправительственных и неправительственных организаций. Освещены особенности статуса Международного комитета Красного Креста, влияющие на подписание договоров частноправового характера ; Розглянуто основні специфічні аспекти участі міжнародних організацій у приватноправових відносинах. Досліджено особливості статусу міжнародної юридичної особи. Проаналізовано відмінність підходів до правового регулювання приватноправових відносин за участю міжурядових та неурядових організацій. Розкрито особливості міжнародно-правового статусу Міжнародного комітету Червоного Хреста, які впливають на укладення угод приватноправового характеру
The article is devoted to the analysis of legal, medical, moral and ethical aspects of the principle of donor anonymity. The principle of anonymity has a legal framework and appropriate regulation in international documents. These are: Directive on standards of quality and safety of human organs intended for transplantation, WHO Guiding Principles on Human Cell, Tissue and Organ Transplantation, Convention for the protection of Human Rights and Dignity of the Human Being with regard to the Application of Biology and Medicine: Convention on Human Rights and Biomedicine and the Additional Protocol etc. This principle is the basis of the legislative regulation of donation in many countries, including Ukraine. The normative approaches to the legal regulation of donation and the principle of anonymity in accordance with national legislation are investigated. The Law of Ukraine "On the Application of Transplantation of Anatomical Materials to Man" bylaws and the application of the principle of anonymity depending on the type of donation: posthumous and lifetime are analyzed. The international experience of applying the principle of anonymity is characterized. The principle of absolute anonymity is enshrined, in particular, in the legislation of the Netherlands, Sweden. Accordingly, such regulatory approaches exclude any contact between the donor and the recipient. According to the principle of conditional anonymity (in particular, the United States and the United Kingdom), the exchange of information between the donor and the recipient is permitted, surely at the will. The advantages and disadvantages of direct communication between the donor and the recipient are described. The expediency of applying the principle of conditional anonymity in national practice is substantiated regarding moral, ethical, and psychological aspects. In order to implement this, it is proposed to consolidate the right of the donor and the recipient to approve or deny the data exchange at the legislative level. It is suggested to assign the appropriate functions aimed at facilitating the parties' interaction to the transplant coordinator.
The article is devoted to the analysis of legal, medical, moral and ethical aspects of the principle of donor anonymity. The principle of anonymity has a legal framework and appropriate regulation in international documents. These are: Directive on standards of quality and safety of human organs intended for transplantation, WHO Guiding Principles on Human Cell, Tissue and Organ Transplantation, Convention for the protection of Human Rights and Dignity of the Human Being with regard to the Application of Biology and Medicine: Convention on Human Rights and Biomedicine and the Additional Protocol etc. This principle is the basis of the legislative regulation of donation in many countries, including Ukraine. The normative approaches to the legal regulation of donation and the principle of anonymity in accordance with national legislation are investigated. The Law of Ukraine "On the Application of Transplantation of Anatomical Materials to Man" bylaws and the application of the principle of anonymity depending on the type of donation: posthumous and lifetime are analyzed. The international experience of applying the principle of anonymity is characterized. The principle of absolute anonymity is enshrined, in particular, in the legislation of the Netherlands, Sweden. Accordingly, such regulatory approaches exclude any contact between the donor and the recipient. According to the principle of conditional anonymity (in particular, the United States and the United Kingdom), the exchange of information between the donor and the recipient is permitted, surely at the will. The advantages and disadvantages of direct communication between the donor and the recipient are described. The expediency of applying the principle of conditional anonymity in national practice is substantiated regarding moral, ethical, and psychological aspects. In order to implement this, it is proposed to consolidate the right of the donor and the recipient to approve or deny the data exchange at the legislative level. It is suggested to assign the appropriate functions aimed at facilitating the parties' interaction to the transplant coordinator.
The main purpose of the article is to analyze the ways of obtaining several citizenships as a result of investing or acquiring real estate or assets of national enterprises. The paper gives a classification of countries that provide such opportunity depending on the procedure for obtaining citizenship: whether it occurs immediately after making an investment or obtaining a residence permit and the possibility of the subsequent entry into citizenship after a certain period of time. In the article, these two groups of countries are considered by examples of Dominica, Malta, Cyprus, the United States and Bulgaria. The author emphasizes that the possibility of obtaining several nationalities should be regulated by the national legislation of each country separately. Therefore, the article also gives the position of the Ukrainian legislator on this issue. The paper identifies the main features of citizenship as a legal category, examines its content, as well as defines the main obligations assumed by each other individual and state as a result of the existence of such a legal relationship as citizenship between them. It is also proposed to consider the advantages and disadvantages both for a person seeking two or more citizenships, and for the state of its primary citizenship and the state which grants her second citizenship. The author makes the conclusion that multiple citizenship is an advantage for an individual as a result of expanding his capabilities in different spheres of activity, but the state of primary citizenship suffers only losses in the form of emigration of talented people and the leakage of capital beyond the state.
The article examines the problems and prospects of the consolidation of the international order. The thesis that the global systemic crisis is a counter phase or a crisis of consolidation of the international order, which must be overcome by the joint efforts of participants of international relations in order to maintain the stability of the international system and prevent its destruction, is justified. The sustainable development of the modern international system depends on the consolidation of participants in the international order and the deepening of constructive cooperation between its participants. The interconnectedness of numerous crises leads to the intensification of the global system crisis. Its presence is a logical result of the global development of the system of international relations. Among the main elements of the global system crisis one can distinguish the financial crisis, economic crisis, environmental crisis, demographic crisis, global governance crisis, security crisis, energy crisis, global climate crisis. The inability of participants of the international system to regulate global crisis is evidence of a global governance crisis. All these crises, as the most important elements of the global system crisis, shape its structure, reflect its essence and make it holistic. The combination of interdependent crises complicates the overcoming of the global system crisis and strengthens it. Therefore, the global governance crisis is both the cause and the consequence of the global system crisis, which in turn indicates the turbulent state of the international system, in which it is impossible to clearly determine its further development. It is proved that the inability of the participants of the international system to consolidate themselves in accordance with the scale of global political transformations is one of the reasons for the emergence and deepening of the global systemic crisis. The presence of a complex of global crisis phenomena and the lack of effective institutional mechanisms to overcome them in synergetic unity reinforce the effect of each other, which deepens the global systemic crisis. Overcoming it depends on the degree of consolidation of the international order, which aims to improve the mechanisms of global governance of the international system. The basis of a consolidated international order could be a reformed UN with expanded powers or another global international organization. The global systemic crisis requires the search for tools and factors that will help to stabilize socio-economic and political relations and to rethink the forms and mechanisms of effective global governance. ; У статті досліджується проблеми та перспективи консолідації міжнародного порядку. Обґрунтовано тезу про те, що глобальна системна криза є контрфазою або кризою консолідації міжнародного порядку, яку необхідно подолати спільними зусиллями учасників міжнародних відносин заради збереження стабільності міжнародної системи та запобігання її руйнуванню. Сталий розвиток сучасної міжнародної системи залежить від консолідації учасників міжнародного порядку та поглиблені конструктивного співробітництва між його учасниками. Взаємопов'язаність численних криз зумовлює інтенсифікацію глобальної системної кризи. Її наявність є закономірним підсумком глобального розвитку системи міжнародних відносин. Серед основних елементів глобальної системної кризи виокремлюється, фінансово-економічна, екологічна, демографічна, криза глобального управління, криза безпеки, енергоносіїв, глобальна кліматична криза. Нездатність учасників міжнародної системи регулювати глобальні кризові явища засвідчує наявність кризи глобального управління. Всі ці кризи як найважливіші елементи глобальної системної кризи формують її структуру, відбивають сутність і роблять її цілісною. Сукупність взаємообумовлених криз ускладнює подолання глобальної системної кризи та посилює її. Тому криза глобального управління виявляється водночас і причиною, і наслідком глобальної системної кризи, що своєю чергою свідчить про турбулентний стан міжнародної системи, за якого неможливо чітко визначити її подальший розвиток. Доведено, що неспроможність учасників міжнародної системи консолідуватися відповідно до масштабів глобальних політичних трансформацій є однією з причин виникнення та поглиблення глобальної системної кризи. Наявність комплексу глобальних кризових явищ і відсутність ефективних інституціональних механізмів їх подолання у синергетичній єдності підсилюють дію одна одної, що поглиблює глобальну системну кризу. Її подолання залежить від ступеню консолідації міжнародного порядку, що має на меті вдосконалення механізмів глобального управління міжнародною системою. Основою консолідованого міжнародного порядку може стати реформована ООН з розширеними повноваженнями або інша глобальна міжнародна організація. Глобальна системна криза вимагає пошуку засобів і чинників, що сприятимуть стабілізації соціально-економічних і політичних відносин та переосмислення форм і механізмів ефективного глобального управління.
Introduction. International trade is closely related to environmental sustainable development, while promoting trade growth and environmental sustainable development are also the goals pursued by mankind. China's environmental sustainability is affected by both severe shortages of natural resources and severe environmental pollution. In addition, growing populations and rapid economic growth, as well as weak environmental controls, have increased demand for natural resources and affected their pollution. In the past year, in conditions of the complex international situation and the severe impact of COVID-19 pandemic, China's foreign trade imports and exports have been significantly better than expected, and the scale of foreign trade has once again set a record high. However, how to ensure the growth of international trade while ensuring environmental protection? Sustainable development is one of the problems that the Chinese government needs to solve.Methods. The methodological basis of the study is a set of fundamental provisions of crisis theory, international trade theory, theory of foreign trade of national ecological and economic systems, as well as modern concepts of post pandemic development. The solution of the set tasks was carried out by using a set of general scientific research methods: analysis of scientific literature, method of analogy and comparison, theoretical synthesis, classification, methodological generalization, economic and statistical analysis, expert assessments and scientific abstraction. The authors use the Chinese Ministry of Ecology and Environment, the General Administration of Customs, Baidu academic papers, and relevant documents in the CNKI database as data sources.The purpose of research – to prove the environmental sustainability in the context of China's international trade development.Results. The research proved the environmental sustainability in the context of China's international trade development. The research substantiates environmental sustainability in the context of China's international trade development. Related factors of international trade in the context of environmental sustainability have been identified. The formation of modern international trade in the conditions of changing the ecological environment of China is analyzed. Countermeasures on environmental sustainability in the context of China's growing international trade are proposed. Through the summary of research, it is found out the relevance and causality between trade and the environment, analyze and study the changes in relevant data, and summarize the main imbalances in the process of China's response to international trade and environmental sustainable development, so as to put forward corresponding problems in response to these issues solution.Prospects. The results of the research discover the environmental sustainability in the context of China's international trade. The prospect of further research is to apply the impact of the China's international trade development on its environmental sustainability for the development of domestic foreign trade policy.
Modern transformation of the economic system of this country led to structural changes in the social environment. Movement of population and human resources inside and outside the country increased. The growth of the scale of international migration processes, their mixed impact on the development of the countries, qualitative transformation of the specified processes determine the importance of the study of demographic and employment dimension of the international migration processes in Ukraine, which is among the main donors of population. The aim of the work is to determine demographic and human dimension of international migration processes in Ukraine. To achieve the goal, we applied dialectical method of scientific knowledge, as well as general scientific and special methods of research. The current state of migration processes in the global economy was examined. It was determined that in the global migration system Ukraine happens to be the country of origin, of transit and arrival of migrants. We analyzed the regional structure of migration flows in the state. It was proved that in recent years the country continues to lose population as a result of emigration, and these losses are not offset by immigration from abroad. This leads to a rapid decrease of the population of Ukraine. In addition, we tackled the problem of emigration of highly skilled labour force out of the country while the main channels of immigration into the country were identified. One of these channels is educational migration because Ukraine is included into the top ten leaders in the international market of educational services. It was substantiated that the target guideline of the state migration policy of Ukraine should be keeping the country's intellectual potential, for which it is necessary to ensure the execution of the following tasks: provision of financial and material resources to the development of science and higher education; funding in full the salaries of teachers in higher education, research workers; development of programs to preserve intellectual potential of the country; development of a mechanism for stimulating research activities and training of qualified professionals. The scientific novelty of the obtained results is in the developing and clarifying theoretical and practical foundations of the research into the issues of demographic and employment dimension of international migration processes in Ukraine. The practical value of the research results is in the definition of the target guideline of the state migration policy of Ukraine, which should be the preservation of the intellectual potential of the country. The participation of Ukraine in the international migration of skilled people should include an evolutionary process of rapprochement with the scientific and technological environment, and this process requires coordinated actions of all branches of government and business, predetermining the need for further research in this direction.
The dissertation is devoted to the generalization and systematization of theoretical and methodological principles and the development of scientific and practical recommendations for the transformation of international commodity markets in conditions of reforming international trade policy.Section 1 «Theoretical foundations of the transformation of international commodity markets in conditions of reforming international trade policy» improved the definition of the genesis of theories and research models of the international commodity markets transformations on the basis of logical and consistent evolution with regard to their relevance to modern architecture of international trade.In Section 2 «Analysis of the transformation of international commodity markets in conditions of reforming international trade policy», the author improved the algorithm for studying the impact of international trade policy on structural changes in global commodity markets.Section 3 «Directions of transformation of the national commodity market in conditions of reforming international trade policy» provides a comprehensive assessment of the degree of influence of trade and political means of regulating international trade of Ukraine's main partners on the formation of its foreign trade balance, as a result of which the optimal tariff conditions and vectors of the country's foreign trade policy in the agricultural market in relation to China, Turkey, the EU and Saudi Arabia. ; Дисертаційну роботу присвячено узагальненню та систематизації теоретико-методичних засад та розробці науково-практичних рекомендацій щодо трансформації міжнародних товарних ринків в умовах реформування міжнародної торговельної політики.У розділі 1 «Теоретичні засади трансформації міжнародних товарних ринків в умовах реформування міжнародної торговельної політики» удосконалено визначення напрямів генезису теорій і моделей дослідження трансформацій міжнародних товарних ринків за ознакою логіко-послідовної еволюції з урахуванням їх релевантності по відношенню до сучасної архітектоніки міжнародної торгівлі/У розділі 2 «Аналіз трансформації міжнародних товарних ринків в умовах реформування міжнародної торговельної політики» автором удосконалено алгоритм дослідження впливу заходів міжнародної торговельної політики на структурні зрушення на глобальних ринках товарівУ розділі 3 «Напрями трансформації національного товарного ринку в умовах реформування міжнародної торговельної політики» дана комплексна оцінка ступеня впливу торговельно-політичних засобів регулювання міжнародної торгівлі основних партнерів України на формування її зовнішньоторговельного балансу.
The dissertation is devoted to the generalization and systematization of theoretical and methodological principles and the development of scientific and practical recommendations for the transformation of international commodity markets in conditions of reforming international trade policy.Section 1 «Theoretical foundations of the transformation of international commodity markets in conditions of reforming international trade policy» improved the definition of the genesis of theories and research models of the international commodity markets transformations on the basis of logical and consistent evolution with regard to their relevance to modern architecture of international trade.In Section 2 «Analysis of the transformation of international commodity markets in conditions of reforming international trade policy», the author improved the algorithm for studying the impact of international trade policy on structural changes in global commodity markets.Section 3 «Directions of transformation of the national commodity market in conditions of reforming international trade policy» provides a comprehensive assessment of the degree of influence of trade and political means of regulating international trade of Ukraine's main partners on the formation of its foreign trade balance, as a result of which the optimal tariff conditions and vectors of the country's foreign trade policy in the agricultural market in relation to China, Turkey, the EU and Saudi Arabia. ; Дисертаційну роботу присвячено узагальненню та систематизації теоретико-методичних засад та розробці науково-практичних рекомендацій щодо трансформації міжнародних товарних ринків в умовах реформування міжнародної торговельної політики.У розділі 1 «Теоретичні засади трансформації міжнародних товарних ринків в умовах реформування міжнародної торговельної політики» удосконалено визначення напрямів генезису теорій і моделей дослідження трансформацій міжнародних товарних ринків за ознакою логіко-послідовної еволюції з урахуванням їх релевантності по відношенню до сучасної архітектоніки міжнародної торгівлі/У розділі 2 «Аналіз трансформації міжнародних товарних ринків в умовах реформування міжнародної торговельної політики» автором удосконалено алгоритм дослідження впливу заходів міжнародної торговельної політики на структурні зрушення на глобальних ринках товарівУ розділі 3 «Напрями трансформації національного товарного ринку в умовах реформування міжнародної торговельної політики» дана комплексна оцінка ступеня впливу торговельно-політичних засобів регулювання міжнародної торгівлі основних партнерів України на формування її зовнішньоторговельного балансу.
The thesis is focused on solving an important theoretical and applied problem of substantiating theoretical and methodological grounds for the international economic policy through identifying the patterns and novel forms of protectionism, and substantiating the integral scientific concept of neo-protectionism. The objective of the thesis is to develop theoretical and methodological grounds of protectionism, and to create, on this basis, an integral scientific concept of neo-protectionism in the international economic policy in the context of liberalizing global economic relations, to formulate an integrative conceptual approach to the application of neoprotectionism in the economic development policy of Ukraine.The interdisciplinary multi-criteria approach to defining protectionism from the perspective of ideology, idea, policy and practice is proposed, which allowed for investigating the transformation of its manifestation forms in the process of evolutionary development of the international economic relations. The international economic policy was studied as an unbroken continuum of the economic and political practice of the states by methodological tools of the international political economy. It is found that from the international political economy perspective a choice between protectionism and free trade as the principles for implementation of the economic policy of the state is conditional on the pattern of global economic processes with their immanent contradictions, the specifics of regionalization and integration processes, and the global economy tendencies. The choice between the government's commitment to the policy of minimizing costs and maximizing benefits, and the character of its participation in the international economic cooperation is determined by the pattern of international trade and international movement of production factors, on the one hand, and determine it, on the other hand. It is demonstrated that the choice of protectionist policy, as follows from the international political economy discourse, is conditional on: operation of public and non-public economic entities; effects from the implementation of national economic policies; the coordinating equilibrium between national, regional, interstate and global level of decision making; the existing mechanisms for global control of international economic interests.Interpretation of the international economic policy by the methodological tools of the international political economy allowed to identify the endogenous character of the external economic policy (recognizing thereby the protectionism as a policy that can be potentially demanded by the public (represented by voters), business people (represented by lobbying groups), government (which implements economic interests of the nation), and to reveal the variety of entities involved in the international economic relations, which have exogenous impact on the policy implemented by national governments (by signing trade agreements), limiting thereby the conditions for the protectionist policy implementation.Theoretical modeling of protectionist intentions in the international economic cooperation on the basis of the interdisciplinary economic-political approach laid grounds for rethinking the conclusions made by the classical and neo-classical theories of trade and the theory of correlation of production factors about the unconditional impact of the free trade principle on the population's welfare as a derivative from the function of consumption. The analysis of two groups of protectionism theories – the ones based on studies of the structure of protectionism within the countries, and the ones investigating the level of protectionism between countries in time – demonstrated that the voters' welfare or the so called "win of the majority" are the determinants of protectionist initiatives. The factors underlying the voters' demand for protectionism are highlighted: welfare measured by economic as well as social and ecological effects; social solidarity; social protection; commitment to social values; commitment to national identity; adherence to ideological principles of the policy of economic nationalism; mitigation of effects from the information asymmetry of rational voters. The pressure by lobbying groups on the choice of the principle underlying government's implementation of the external trade policy is explained by: phase of business cycle; hysteresis effects in the economy; the level of competitiveness in export-oriented sectors; the extent of import dependence in the economy; distributive and allocation effects of the economic activities.The author's concept of neo-protectionism in the international economic policy is substantiated, which is defined as a complex hierarchical set of principles, rules and instruments of protective, stimulating, discriminative and restrictive nature, implemented at mega-, meta-, macro- and mesolevel of the international economic policy. A multilevel typology of neo-protectionism is proposed, based on specific features: the level of international economic policy, generating entities, manifestation environment, instruments for the international economic policy with indirect impact. It was used to identify its essential characteristics in all the forms of manifestation of the international economic relations; to define the functions of neo-protectionism by its type (ideological, institutional, integrative, conjuncture-formative, factor-based, infrastructural, monetary, currency-based, financial, debt-based, fiscal) and sub-types (ecological, migrational, sectoral, based on primary commodities, resource-based, energy-based, technological, innovative, informational, digital, investment-based). This allowed to identify the purpose for applications of neo-protectionism at mega-, meta-, macro- and mesolevel of the international economic policy, and to visualize the degree of its functional and structural complexity and dimensionality as a phenomenon and a process, which realization varies depending on the entities applying it, the objects for which it is applying, its coverage and objectives.A theoretical and methodological approach for macro- and meta-level assessment of the international economic policy based on neo-protectionist instruments is developed. Its application enabled for outlining and describing the policy of economic nationalism (which motivation basis is formed by domination, expansion, domestic extended reproduction by creating new comparative advantages), and the policy of economic patriotism (which motivation basis is formed by rehabilitation of economic growth, curbing of the expansionary potentials of partner countries, creating new comparative advantages and achieving sustainable development), with distinguishing its sub-types: supranational, local, liberal, and conservative. The distinctive features of neo-mercantilist policy are defined, and the ways of its implementation are revealed. It is shown that the neo-mercantilist policy generates anti-competitive market distortions affecting not only foreign producers, but domestic ones as well, considering the scales of the latter involvement in global value added chains, and causes market imbalances resulting from the unfair competition. Theoretical and methodological grounds for studies of the international economic policy are improved, which is based on the principles of stability, hierarchy, adaptability, complementarity, subsidiarity, and balance, by including legitimation as a novel principle of the international economic policy implementation, which involves a combination of regulatory, de-regulatory and re-regulatory mechanisms of impact on the international economic relations, and results in the implementation of the institutional norms and rules that directly or indirectly ignore/deny/distort the agreements that exist at international/regional level, lead to anti-competitive market distortions, trade and investment imbalances, and open up opportunities for gaining new comparative advantages. Self-legitimation is defined as an attributive characteristic of the entities involved in the international economic policy at mega-, meta- and macrolevel, which enables for implementation of the neoprotectionist policy.The thesis substantiates multiple combinations in implementation of neoprotectionism through multidirectional manifestations of deregulation-regulation, integration-disintegration, coordination-de-coordination, expansion-fragmentation, balancing-unbalancing, stimulation-restriction, protection-discrimination, and the reasonability of neo-protectionist measures in the economic development policy of Ukraine.The structural components of the global economy as an environment for neoprotectionist manifestations are revealed: production and investment activities, research and development, international monetary relations. The functions of neoprotectionism within the international economic system are revealed: allocative (sectoral neo-protectionism; infrastructural neo-protectionism; factor-based neoprotectionism; integrative neo-protectionism; financial neo-protectionism; investment-based neo-protectionism); distributive (institutional neo-protectionism; fiscal neoprotectionism; financial neo-protectionism; investment-based neo-protectionism); stabilizing (monetary neo-protectionism; currency-based neo-protectionism; debtbased neo-protectionism; financial neo-protectionism; investment-based neoprotectionism). The instruments for the international economic policy with indirect impact, enabling for the implementation of neo-protectionism, are outlined as follows: fiscal, monetary and currency policies.Modeling of clustering processes in the Ukrainian economy by use of Boston matrix and Leontiev model enabled to identify four productive clusters: innovation (manufacturing of computers, electronic and optical devices; telecommunications; computer software design, consulting and information services; professional, R&D activities; information and telecommunications; printing and publishing activities; production of movies and video-films); auxiliary (supply of electricity, gas, steam and conditioned air; wholesale and retail trade; repair of automobiles and motorcycles; hotels and restaurants; financial and insurance activities); traditional (agriculture, forestry and fishing; mining and quarrying; manufacturing industries; construction; transport; storage; postal and courier services; production chemical substances and chemical products; car making and mechanical engineering; light industry), and to define the industries driving the economic growth, generating net income and having direct impact on the rates of GDP growth.A methodological approach to the assessment of the effectiveness of tax preferences and other preferences provided for residents of industrial parks is proposed, which, contrary to the existing approaches, uses applied models of the overall equilibrium for identifying the industries that have to be priority recipients of government assistance through the network of industrial parks, in the context of the intensified and leading development of the country by key macroeconomic indicators, and for quantitative optimization of the preferences considering the stable revenues of the public budget, which enabled to substantiate the nomenclature of efficient stimuli for residents of industrial parks, to achieve the objectives: to make the national industry move up in the value added chains and create a closed-loop innovation cycle in Ukraine.The system of tax and other preferences for residents of industrial parks, intended to recover and further the innovation-driven development of the production and export capacities of the Ukrainian economy, is assessed, which enabled to adapt international experiences of using the mechanism of free economic zones to the domestic practice, to create a favorable investment environment for high tech productions in the national economy for the period required by them to form competitive advantages. ; У дисертації розроблено цілісну наукову концепцію неопротекціонізму у міжнародній економічній політиці в умовах лібералізації світогосподарських зв'язків і на цій основі сформульовано інтегративний концептуальний підхід застосування неопротекціонізму в політиці економічного розвитку України.В роботі запропоновано міждисциплінарний багатокатегоріальний підхід до визначення протекціонізму з позицій ідеології, ідеї, політики і практики, що дозволило дослідити трансформацію форм його прояву в процесі еволюційного розвитку міжнародних економічних відносин. Міжнародна економічна політика досліджувалась в нерозривній єдності економічної й політичної практики держав методологічним інструментарієм міжнародної політичної економії. Встановлено, що з позиції міжнародної політичної економії, на вибір між протекціонізмом чи вільною торгівлею як принципами реалізації економічної політики держави впливають стан світогосподарських процесів з іманентними їм суперечностями, особливості протікання процесів регіоналізації та інтеграції і тенденції розвитку світової економіки. Вибір між сповідуванням державою політики мінімізації втрат чи максимізації вигод, а також характер її участі в міжнародному економічному співробітництві, з одного боку, детермінується станом міжнародної торгівлі і міжнародного переміщення факторів виробництва, а, з іншого боку, визначає його. Виявлено, що на вибір протекціоністської політики, згідно теоретичного дискурсу міжнародної політичної економії, впливають: діяльність державних і недержавних суб'єктів господарювання; ефекти від реалізації національних економічних політик; стан координаційної рівноваги між національним, регіональним, міждержавним і глобальним рівнями прийняття рішень; формування механізмів глобального управління міжнародними економічними процесами.Інтерпретація міжнародної економічної політики методологічним інструментарієм міжнародної політичної економії дозволила виявити ендогенний характер зовнішньоекономічної політики (тим самим визнаючи протекціонізм як політику, на яку потенційно може формувати запит суспільство (в особі виборців), підприємці (в особі лобістських груп), уряд (що реалізує економічні інтереси держави)) й водночас ідентифікувати різноманіття суб'єктів міжнародних економічних відносин, що чинять екзогенний вплив на реалізацію політики національних держав (шляхом підписання торговельних угод), тим самим обмежуючи умови для реалізації протекціоністської політики.Теоретичне моделювання протекціоністських інтенцій в міжнародному економічному співробітництві на основі міждисциплінарного економікополітичного підходу дало підстави до переосмислення висновків класичної, неокласичної теорій торгівлі і теорії співвідношення факторів виробництва про беззастережний вплив принципу вільної торгівлі на «добробут» населення як похідну від функції споживання. Аналіз двох груп теорій протекціонізму – як тих, що базуються на дослідженні структури протекціонізму в межах країн, так і тих, що досліджують рівень протекціонізму між країнами в часі – дозволив встановити, що добробут виборців або т.зв. виграш більшості лежить в основі ініціювання вжиття протекціоністських заходів. Встановлено, що з боку населення затребуваність на протекціонізм може бути продиктована запитом на: добробут, що вимірюється, окрім економічних, ще й соціальними і екологічними ефектами; соціальну солідарність; соціальне забезпечення; відстоювання соціальних цінностей; відстоювання національної ідентичності; сповідування ідеологічних принципів політики економічного націоналізму; нівелювання ефектів інформаційної асиметрії раціональних виборців. З боку лобістських груп тиск на вибір принципу реалізації зовнішньоторговельної політики урядом пояснюється: стадією бізнес-циклу; ефектами гістерезису в економіці; рівнем конкурентоспроможності експортоорієнтованих секторів; ступенем імпортозалежності економіки; дистрибутивними й алокаційними ефектами економічної діяльності.В дисертації обґрунтовано авторську концепцію неопротекціонізму в міжнародній економічній політиці, під яким розуміється складноієрархічна сукупність принципів, правил та інструментів захисного, стимулюючого, дискримінаційного та рестрикційного характеру, що реалізується на мега-, мета-, макро- і мезорівнях міжнародної економічної політики. В дослідженні запропоновано багаторівневу типологізацію неопротекціонізму за конкретними ознаками, до яких віднесено: рівень міжнародної економічної політики, суб'єкти генерування, середовище прояву, інструменти міжнародної економічної політики непрямого впливу, що дало змогу виявити його сутнісні характеристики у всіх формах прояву міжнародних економічних відносин; встановити функції, що виконує неопротекціонізм залежно від його типів (ідеологічний, інституційний, інтеграційний, кон'юнктуро-формуючий/ галузевий, факторний, інфраструктурний, монетарний, валютний, фінансовий, борговий, фіскальний) та підтипів (екологічний, міграційний, сировинний, ресурсний, енергетичний, технологічний, інноваційний, інформаційний, цифровий, інвестиційний). Це дозволило ідентифікувати мету застосування неопротекціонізму на мега-, мета-, макро- і мезорівні міжнародної економічної політики, та візуалізувати ступінь його функціонально-структурної складності та розмірності як явища та процесу, реалізація якого видозмінюється залежно від суб'єктів, які його застосовують, об'єктів, на які розповсюджується його дія, простору застосування, цілей здійснення.В роботі розроблено науково-методичний підхід оцінювання міжнародної економічної політики на макро- і мета- рівнях, зумовленої використанням інструментарію неопротекціонізму, застосування якого дозволило виокремити і охарактеризувати політику економічного націоналізму (мотиваційною основою якого виступають домінування, експансія, забезпечення національного розширеного відтворення шляхом створення нових порівняльних переваг) і політику економічного патріотизму (мотиваційною основою якого виступають відновлення економічного зростання, стримування експансійного потенціалу країн-партнерів, створення нових порівняльних переваг й досягнення сталого розвитку) з виокремленням таких його підтипів, як наднаціональний, локальний, ліберальний, консервативний. Визначено характерні риси політики неомеркантилізму і встановлено способи, в які вона може реалізовуватись. Встановлено, що політика неомеркантилізму продукує антиконкурентні ринкові викривлення, які зачіпають не лише іноземних виробників, але й національних, беручи до уваги ступінь залучення останніх до глобальних ланцюгів створення доданої вартості, і призводить до ринкових дисбалансів внаслідок несправедливої конкуренції.Удосконалено теоретико-методологічні засади дослідження міжнародної економічної політики, що визначається принципами стійкості, ієрархічності, адаптивності, комплементарності, субсидіарності та збалансованості, шляхом включення легітимації як новітнього принципу здійснення міжнародної економічної політики, що передбачає комбінування регуляторних, дерегуляторних та ререгуляторних механізмів впливу на міжнародні економічні відносини, результується в імплементації таких інституційних норм і правил, які прямо чи опосередковано нехтують/спростовують/викривлюють домовленості, що існують на міжнародному/регіональному рівні, призводять до антиконкурентних ринкових деформацій, торговельних й інвестиційних дисбалансів та уможливлюють отримання нових порівняльних переваг. Самолегітимація визначена як атрибутивна характеристика суб'єктів міжнародної економічної політики на мега-, мета- і макрорівнях, що уможливлює реалізацію політики неопротекціонізму.В дисертаційному дослідженні обґрунтовано множинні комбінації реалізації неопротекціонізму через різноспрямовані прояви дерегуляціїрегуляції, інтеграції-дезінтеграції, координації-декоординації, розширенняфрагментації, врівноваження-розбалансування, стимулювання-обмеження, захисту-дискримінації та доцільність застосування неопротекціонізму в політиці економічного розвитку України.Встановлено, що структурними елементами світового господарства як середовища прояву неопротекціонізму виступають: виробничо-інвестиційна сфера діяльності, науково-технічна сфера, сфера міжнародної торгівлі, міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини. Виявлено, що неопротекціонізм в межах міжнародної економічної системи виконує наступні функції: регуляторну (ідеологіний неопротекціонізм; інтеграційний неопротекціонізм; факторний неопротекціонізм; монетарний неопротекціонізм; валютний неопротекціонізм; борговий неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм); алокаційну (кон'юнктурноформуючий/галузевий неопротекціонізм; інфраструктурний неопротекціонізм; факторний неопротекціонізм; інтеграційний неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм); дистрибутивну (інституційний неопротекціонізм; фіскальний неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм); стабілізаційну (монетарний неопротекціонізм; валютний неопротекціонізм; борговий неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм).Моделювання процесів кластерізації української економіки із використанням бостонської матриці та моделі Леонтьєва дозволило виділити чотири продуктивні кластери: інноваційний (виробництво комп'ютерів, електронної та оптичної продукції; телекомунікації (електрозв'язок); комп'ютерне програмування, консультування та надання інформаційних послуг; професійна, наукова та технічна діяльність; інформація та телекомунікації; видавнича діяльність; виробництво кіно- та відеофільмів; допоміжний (постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів; тимчасове розміщування й організація харчування; фінансова та страхова діяльність), традиційний (сільське, лісове та рибне господарство; добувна промисловість і розроблення кар'єрів; переробна промисловість; будівництво; транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність; виробництво хімічних речовин і хімічної продукції), стратегічний (транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність; виробництво хімічних речовин і хімічної продукції; автомобіле- та машинобудування; легка промисловість) та визначити галузі-драйвери економічного зростання, в яких можливе отримання високого чистого валового доходу та які безпосередньо впливають на темпи зростання ВВП.Запропоновано методологічний підхід до оцінювання ефективності надання податкових пільг й інших преференцій резидентам індустріальних парків, який, на відміну від існуючих підходів, передбачає використання прикладних моделей загальної рівноваги для ідентифікації пріоритетних галузей-реципієнтів державної допомоги через мережу індустріальних парків у контексті активізації випереджаючого розвитку країни за ключовими макроекономічними показниками, а також визначення оптимального обсягу відповідних преференцій з міркувань сталих надходжень державного бюджету, що дозволило обґрунтувати перелік перспективних стимулів резидентам індустріальних парків для досягнення цілей висхідного руху вітчизняної промисловості ланцюгами доданої вартості й створення замкнутого циклу інновацій в Україні.В роботі проведено оцінку використання системи податкових й інших преференцій для резидентів індустріальних парків з метою відновлення та забезпечення подальшого інноваційного розвитку виробничо-експортного потенціалу України, що дало змогу адаптувати міжнародний досвід використання механізму вільних економічних зон до вітчизняної практики задля створення сприятливого інвестиційного середовища для нових високотехнологічних виробництв у національній економіці на період формування ними конкурентних переваг.
The article is devoted to a comprehensive study of the asymmetry of power in a complex system of international relations, which is characterized by a particularly high degree of global stratification, integration and asymmetric interdependence. Uneven distribution of power, increasing the number of asymmetric threats at the beginning of the XXI century, limited degree of study of the research topic in the domestic literature highlights the need to understand the asymmetry of power in international relations. In determining the power of the state in world politics, the determining factor is the material and power factor, which is clearly manifested at the present stage of development. Asymmetry of power – uneven distribution of power between participants in international relations leads to the dominance of several states that have higher indices of power than others. Dominance is manifested in various areas – from military to economic and cultural. Inequality of power creates an asymmetry of interaction. The strategy of the state's behavior in the international arena depends on the level of power. The ratio of total power capabilities between actors can change, which leads to an increase in the power of some actors and the decline of power of others. The asymmetric distribution of power leads to the formation of rights and rules governing the interaction between states, in which states compete for the preservation of the geopolitical status quo and their global influence. Despite the growing role of soft power components, the power continues to play a leading role in the international arena and to influence the format of relations in various areas of cooperation. In general, asymmetry can lead to stability and not cause tension in relations, which contradicts the current theory of international relations on asymmetric relations between states. ; Статтю присвячено дослідженню асиметрії влади в сучасній системі міжнародних відносин. Система міжнародних відносин як і будь-яка соціальна система стикається як з асиметрією, так і з проблемою влади, яка є однією з фундаментальних у сфері соціально-гуманітарного пізнання. Проаналізовано основні підходи щодо визначення феномена влади. Обґрунтовано думку про те, що асиметрія влади в міжнародних відносинах є об'єктивною реальністю, а не абстрактною категорією. З'ясовано лінію зовнішньополітичної поведінки держави в умовах асиметрії влади в міжнародній системі координат. Асиметрія влади – нерівномірний розподіл влади між учасниками міжнародних відносин призводить до домінування декількох держав, які володіють більшими індексами могутності, ніж інші. При визначенні влади держави у світовій політиці визначальним залишається матеріально-силовий фактор, який чітко простежується і на сучасному етапі розвитку. За умов домінування у світовій політиці групи великих держав зростає складність і неоднозначність відносин суб'єктів світової політики, відзначених асиметричністю влади і взаємозалежністю націй. Влада провідних держав часто підтверджується їх величезною роллю в міжнародних інститутах і форумах. Асиметричний розподіл влади призводить до формування прав і правил регулювання взаємодії між державами, в рамках якого держави змагаються як за збереження геополітичного статус-кво, так і свого глобального впливу. Зазначено, що асиметрія влади в міжнародних відносинах так чи інакше проявляється в зусиллях окремих держав, спрямованих на трансформацію інститутів і всієї міжнародної системи з метою реалізації своїх інтересів. Нерівність володіння владою породжує асиметричність взаємодії. Від рівня влади залежить стратегія поведінки держави на міжнародній арені. Залежно від владно-силових ресурсів держава у протистоянні з іншою вдається до широкого діапазону дій. Загалом в умовах єдиної глобальної системи міжнародних відносин держави вкрай асиметрично володіють владою, характерною рисою якої є її ієрархічність, що передбачає обов'язковий поділ за рівнями домінування.
The article is devoted to a comprehensive study of the asymmetry of power in a complex system of international relations, which is characterized by a particularly high degree of global stratification, integration and asymmetric interdependence. Uneven distribution of power, increasing the number of asymmetric threats at the beginning of the XXI century, limited degree of study of the research topic in the domestic literature highlights the need to understand the asymmetry of power in international relations. In determining the power of the state in world politics, the determining factor is the material and power factor, which is clearly manifested at the present stage of development. Asymmetry of power – uneven distribution of power between participants in international relations leads to the dominance of several states that have higher indices of power than others. Dominance is manifested in various areas – from military to economic and cultural. Inequality of power creates an asymmetry of interaction. The strategy of the state's behavior in the international arena depends on the level of power. The ratio of total power capabilities between actors can change, which leads to an increase in the power of some actors and the decline of power of others. The asymmetric distribution of power leads to the formation of rights and rules governing the interaction between states, in which states compete for the preservation of the geopolitical status quo and their global influence. Despite the growing role of soft power components, the power continues to play a leading role in the international arena and to influence the format of relations in various areas of cooperation. In general, asymmetry can lead to stability and not cause tension in relations, which contradicts the current theory of international relations on asymmetric relations between states. ; Статтю присвячено дослідженню асиметрії влади в сучасній системі міжнародних відносин. Система міжнародних відносин як і будь-яка соціальна система стикається як з асиметрією, так і з проблемою влади, яка є однією з фундаментальних у сфері соціально-гуманітарного пізнання. Проаналізовано основні підходи щодо визначення феномена влади. Обґрунтовано думку про те, що асиметрія влади в міжнародних відносинах є об'єктивною реальністю, а не абстрактною категорією. З'ясовано лінію зовнішньополітичної поведінки держави в умовах асиметрії влади в міжнародній системі координат. Асиметрія влади – нерівномірний розподіл влади між учасниками міжнародних відносин призводить до домінування декількох держав, які володіють більшими індексами могутності, ніж інші. При визначенні влади держави у світовій політиці визначальним залишається матеріально-силовий фактор, який чітко простежується і на сучасному етапі розвитку. За умов домінування у світовій політиці групи великих держав зростає складність і неоднозначність відносин суб'єктів світової політики, відзначених асиметричністю влади і взаємозалежністю націй. Влада провідних держав часто підтверджується їх величезною роллю в міжнародних інститутах і форумах. Асиметричний розподіл влади призводить до формування прав і правил регулювання взаємодії між державами, в рамках якого держави змагаються як за збереження геополітичного статус-кво, так і свого глобального впливу. Зазначено, що асиметрія влади в міжнародних відносинах так чи інакше проявляється в зусиллях окремих держав, спрямованих на трансформацію інститутів і всієї міжнародної системи з метою реалізації своїх інтересів. Нерівність володіння владою породжує асиметричність взаємодії. Від рівня влади залежить стратегія поведінки держави на міжнародній арені. Залежно від владно-силових ресурсів держава у протистоянні з іншою вдається до широкого діапазону дій. Загалом в умовах єдиної глобальної системи міжнародних відносин держави вкрай асиметрично володіють владою, характерною рисою якої є її ієрархічність, що передбачає обов'язковий поділ за рівнями домінування.
