Suchergebnisse

The dissertation is devoted to the generalization and systematization of theoretical and methodological principles and the development of scientific and practical recommendations for the transformation of international commodity markets in conditions of reforming international trade policy.Section 1 «Theoretical foundations of the transformation of international commodity markets in conditions of reforming international trade policy» improved the definition of the genesis of theories and research models of the international commodity markets transformations on the basis of logical and consistent evolution with regard to their relevance to modern architecture of international trade.In Section 2 «Analysis of the transformation of international commodity markets in conditions of reforming international trade policy», the author improved the algorithm for studying the impact of international trade policy on structural changes in global commodity markets.Section 3 «Directions of transformation of the national commodity market in conditions of reforming international trade policy» provides a comprehensive assessment of the degree of influence of trade and political means of regulating international trade of Ukraine's main partners on the formation of its foreign trade balance, as a result of which the optimal tariff conditions and vectors of the country's foreign trade policy in the agricultural market in relation to China, Turkey, the EU and Saudi Arabia. ; Дисертаційну роботу присвячено узагальненню та систематизації теоретико-методичних засад та розробці науково-практичних рекомендацій щодо трансформації міжнародних товарних ринків в умовах реформування міжнародної торговельної політики.У розділі 1 «Теоретичні засади трансформації міжнародних товарних ринків в умовах реформування міжнародної торговельної політики» удосконалено визначення напрямів генезису теорій і моделей дослідження трансформацій міжнародних товарних ринків за ознакою логіко-послідовної еволюції з урахуванням їх релевантності по відношенню до сучасної архітектоніки міжнародної торгівлі/У розділі 2 «Аналіз трансформації міжнародних товарних ринків в умовах реформування міжнародної торговельної політики» автором удосконалено алгоритм дослідження впливу заходів міжнародної торговельної політики на структурні зрушення на глобальних ринках товарівУ розділі 3 «Напрями трансформації національного товарного ринку в умовах реформування міжнародної торговельної політики» дана комплексна оцінка ступеня впливу торговельно-політичних засобів регулювання міжнародної торгівлі основних партнерів України на формування її зовнішньоторговельного балансу.

The dissertation is devoted to the generalization and systematization of theoretical and methodological principles and the development of scientific and practical recommendations for the transformation of international commodity markets in conditions of reforming international trade policy.Section 1 «Theoretical foundations of the transformation of international commodity markets in conditions of reforming international trade policy» improved the definition of the genesis of theories and research models of the international commodity markets transformations on the basis of logical and consistent evolution with regard to their relevance to modern architecture of international trade.In Section 2 «Analysis of the transformation of international commodity markets in conditions of reforming international trade policy», the author improved the algorithm for studying the impact of international trade policy on structural changes in global commodity markets.Section 3 «Directions of transformation of the national commodity market in conditions of reforming international trade policy» provides a comprehensive assessment of the degree of influence of trade and political means of regulating international trade of Ukraine's main partners on the formation of its foreign trade balance, as a result of which the optimal tariff conditions and vectors of the country's foreign trade policy in the agricultural market in relation to China, Turkey, the EU and Saudi Arabia. ; Дисертаційну роботу присвячено узагальненню та систематизації теоретико-методичних засад та розробці науково-практичних рекомендацій щодо трансформації міжнародних товарних ринків в умовах реформування міжнародної торговельної політики.У розділі 1 «Теоретичні засади трансформації міжнародних товарних ринків в умовах реформування міжнародної торговельної політики» удосконалено визначення напрямів генезису теорій і моделей дослідження трансформацій міжнародних товарних ринків за ознакою логіко-послідовної еволюції з урахуванням їх релевантності по відношенню до сучасної архітектоніки міжнародної торгівлі/У розділі 2 «Аналіз трансформації міжнародних товарних ринків в умовах реформування міжнародної торговельної політики» автором удосконалено алгоритм дослідження впливу заходів міжнародної торговельної політики на структурні зрушення на глобальних ринках товарівУ розділі 3 «Напрями трансформації національного товарного ринку в умовах реформування міжнародної торговельної політики» дана комплексна оцінка ступеня впливу торговельно-політичних засобів регулювання міжнародної торгівлі основних партнерів України на формування її зовнішньоторговельного балансу.

The thesis is focused on solving an important theoretical and applied problem of substantiating theoretical and methodological grounds for the international economic policy through identifying the patterns and novel forms of protectionism, and substantiating the integral scientific concept of neo-protectionism. The objective of the thesis is to develop theoretical and methodological grounds of protectionism, and to create, on this basis, an integral scientific concept of neo-protectionism in the international economic policy in the context of liberalizing global economic relations, to formulate an integrative conceptual approach to the application of neoprotectionism in the economic development policy of Ukraine.The interdisciplinary multi-criteria approach to defining protectionism from the perspective of ideology, idea, policy and practice is proposed, which allowed for investigating the transformation of its manifestation forms in the process of evolutionary development of the international economic relations. The international economic policy was studied as an unbroken continuum of the economic and political practice of the states by methodological tools of the international political economy. It is found that from the international political economy perspective a choice between protectionism and free trade as the principles for implementation of the economic policy of the state is conditional on the pattern of global economic processes with their immanent contradictions, the specifics of regionalization and integration processes, and the global economy tendencies. The choice between the government's commitment to the policy of minimizing costs and maximizing benefits, and the character of its participation in the international economic cooperation is determined by the pattern of international trade and international movement of production factors, on the one hand, and determine it, on the other hand. It is demonstrated that the choice of protectionist policy, as follows from the international political economy discourse, is conditional on: operation of public and non-public economic entities; effects from the implementation of national economic policies; the coordinating equilibrium between national, regional, interstate and global level of decision making; the existing mechanisms for global control of international economic interests.Interpretation of the international economic policy by the methodological tools of the international political economy allowed to identify the endogenous character of the external economic policy (recognizing thereby the protectionism as a policy that can be potentially demanded by the public (represented by voters), business people (represented by lobbying groups), government (which implements economic interests of the nation), and to reveal the variety of entities involved in the international economic relations, which have exogenous impact on the policy implemented by national governments (by signing trade agreements), limiting thereby the conditions for the protectionist policy implementation.Theoretical modeling of protectionist intentions in the international economic cooperation on the basis of the interdisciplinary economic-political approach laid grounds for rethinking the conclusions made by the classical and neo-classical theories of trade and the theory of correlation of production factors about the unconditional impact of the free trade principle on the population's welfare as a derivative from the function of consumption. The analysis of two groups of protectionism theories – the ones based on studies of the structure of protectionism within the countries, and the ones investigating the level of protectionism between countries in time – demonstrated that the voters' welfare or the so called "win of the majority" are the determinants of protectionist initiatives. The factors underlying the voters' demand for protectionism are highlighted: welfare measured by economic as well as social and ecological effects; social solidarity; social protection; commitment to social values; commitment to national identity; adherence to ideological principles of the policy of economic nationalism; mitigation of effects from the information asymmetry of rational voters. The pressure by lobbying groups on the choice of the principle underlying government's implementation of the external trade policy is explained by: phase of business cycle; hysteresis effects in the economy; the level of competitiveness in export-oriented sectors; the extent of import dependence in the economy; distributive and allocation effects of the economic activities.The author's concept of neo-protectionism in the international economic policy is substantiated, which is defined as a complex hierarchical set of principles, rules and instruments of protective, stimulating, discriminative and restrictive nature, implemented at mega-, meta-, macro- and mesolevel of the international economic policy. A multilevel typology of neo-protectionism is proposed, based on specific features: the level of international economic policy, generating entities, manifestation environment, instruments for the international economic policy with indirect impact. It was used to identify its essential characteristics in all the forms of manifestation of the international economic relations; to define the functions of neo-protectionism by its type (ideological, institutional, integrative, conjuncture-formative, factor-based, infrastructural, monetary, currency-based, financial, debt-based, fiscal) and sub-types (ecological, migrational, sectoral, based on primary commodities, resource-based, energy-based, technological, innovative, informational, digital, investment-based). This allowed to identify the purpose for applications of neo-protectionism at mega-, meta-, macro- and mesolevel of the international economic policy, and to visualize the degree of its functional and structural complexity and dimensionality as a phenomenon and a process, which realization varies depending on the entities applying it, the objects for which it is applying, its coverage and objectives.A theoretical and methodological approach for macro- and meta-level assessment of the international economic policy based on neo-protectionist instruments is developed. Its application enabled for outlining and describing the policy of economic nationalism (which motivation basis is formed by domination, expansion, domestic extended reproduction by creating new comparative advantages), and the policy of economic patriotism (which motivation basis is formed by rehabilitation of economic growth, curbing of the expansionary potentials of partner countries, creating new comparative advantages and achieving sustainable development), with distinguishing its sub-types: supranational, local, liberal, and conservative. The distinctive features of neo-mercantilist policy are defined, and the ways of its implementation are revealed. It is shown that the neo-mercantilist policy generates anti-competitive market distortions affecting not only foreign producers, but domestic ones as well, considering the scales of the latter involvement in global value added chains, and causes market imbalances resulting from the unfair competition. Theoretical and methodological grounds for studies of the international economic policy are improved, which is based on the principles of stability, hierarchy, adaptability, complementarity, subsidiarity, and balance, by including legitimation as a novel principle of the international economic policy implementation, which involves a combination of regulatory, de-regulatory and re-regulatory mechanisms of impact on the international economic relations, and results in the implementation of the institutional norms and rules that directly or indirectly ignore/deny/distort the agreements that exist at international/regional level, lead to anti-competitive market distortions, trade and investment imbalances, and open up opportunities for gaining new comparative advantages. Self-legitimation is defined as an attributive characteristic of the entities involved in the international economic policy at mega-, meta- and macrolevel, which enables for implementation of the neoprotectionist policy.The thesis substantiates multiple combinations in implementation of neoprotectionism through multidirectional manifestations of deregulation-regulation, integration-disintegration, coordination-de-coordination, expansion-fragmentation, balancing-unbalancing, stimulation-restriction, protection-discrimination, and the reasonability of neo-protectionist measures in the economic development policy of Ukraine.The structural components of the global economy as an environment for neoprotectionist manifestations are revealed: production and investment activities, research and development, international monetary relations. The functions of neoprotectionism within the international economic system are revealed: allocative (sectoral neo-protectionism; infrastructural neo-protectionism; factor-based neoprotectionism; integrative neo-protectionism; financial neo-protectionism; investment-based neo-protectionism); distributive (institutional neo-protectionism; fiscal neoprotectionism; financial neo-protectionism; investment-based neo-protectionism); stabilizing (monetary neo-protectionism; currency-based neo-protectionism; debtbased neo-protectionism; financial neo-protectionism; investment-based neoprotectionism). The instruments for the international economic policy with indirect impact, enabling for the implementation of neo-protectionism, are outlined as follows: fiscal, monetary and currency policies.Modeling of clustering processes in the Ukrainian economy by use of Boston matrix and Leontiev model enabled to identify four productive clusters: innovation (manufacturing of computers, electronic and optical devices; telecommunications; computer software design, consulting and information services; professional, R&D activities; information and telecommunications; printing and publishing activities; production of movies and video-films); auxiliary (supply of electricity, gas, steam and conditioned air; wholesale and retail trade; repair of automobiles and motorcycles; hotels and restaurants; financial and insurance activities); traditional (agriculture, forestry and fishing; mining and quarrying; manufacturing industries; construction; transport; storage; postal and courier services; production chemical substances and chemical products; car making and mechanical engineering; light industry), and to define the industries driving the economic growth, generating net income and having direct impact on the rates of GDP growth.A methodological approach to the assessment of the effectiveness of tax preferences and other preferences provided for residents of industrial parks is proposed, which, contrary to the existing approaches, uses applied models of the overall equilibrium for identifying the industries that have to be priority recipients of government assistance through the network of industrial parks, in the context of the intensified and leading development of the country by key macroeconomic indicators, and for quantitative optimization of the preferences considering the stable revenues of the public budget, which enabled to substantiate the nomenclature of efficient stimuli for residents of industrial parks, to achieve the objectives: to make the national industry move up in the value added chains and create a closed-loop innovation cycle in Ukraine.The system of tax and other preferences for residents of industrial parks, intended to recover and further the innovation-driven development of the production and export capacities of the Ukrainian economy, is assessed, which enabled to adapt international experiences of using the mechanism of free economic zones to the domestic practice, to create a favorable investment environment for high tech productions in the national economy for the period required by them to form competitive advantages. ; У дисертації розроблено цілісну наукову концепцію неопротекціонізму у міжнародній економічній політиці в умовах лібералізації світогосподарських зв'язків і на цій основі сформульовано інтегративний концептуальний підхід застосування неопротекціонізму в політиці економічного розвитку України.В роботі запропоновано міждисциплінарний багатокатегоріальний підхід до визначення протекціонізму з позицій ідеології, ідеї, політики і практики, що дозволило дослідити трансформацію форм його прояву в процесі еволюційного розвитку міжнародних економічних відносин. Міжнародна економічна політика досліджувалась в нерозривній єдності економічної й політичної практики держав методологічним інструментарієм міжнародної політичної економії. Встановлено, що з позиції міжнародної політичної економії, на вибір між протекціонізмом чи вільною торгівлею як принципами реалізації економічної політики держави впливають стан світогосподарських процесів з іманентними їм суперечностями, особливості протікання процесів регіоналізації та інтеграції і тенденції розвитку світової економіки. Вибір між сповідуванням державою політики мінімізації втрат чи максимізації вигод, а також характер її участі в міжнародному економічному співробітництві, з одного боку, детермінується станом міжнародної торгівлі і міжнародного переміщення факторів виробництва, а, з іншого боку, визначає його. Виявлено, що на вибір протекціоністської політики, згідно теоретичного дискурсу міжнародної політичної економії, впливають: діяльність державних і недержавних суб'єктів господарювання; ефекти від реалізації національних економічних політик; стан координаційної рівноваги між національним, регіональним, міждержавним і глобальним рівнями прийняття рішень; формування механізмів глобального управління міжнародними економічними процесами.Інтерпретація міжнародної економічної політики методологічним інструментарієм міжнародної політичної економії дозволила виявити ендогенний характер зовнішньоекономічної політики (тим самим визнаючи протекціонізм як політику, на яку потенційно може формувати запит суспільство (в особі виборців), підприємці (в особі лобістських груп), уряд (що реалізує економічні інтереси держави)) й водночас ідентифікувати різноманіття суб'єктів міжнародних економічних відносин, що чинять екзогенний вплив на реалізацію політики національних держав (шляхом підписання торговельних угод), тим самим обмежуючи умови для реалізації протекціоністської політики.Теоретичне моделювання протекціоністських інтенцій в міжнародному економічному співробітництві на основі міждисциплінарного економікополітичного підходу дало підстави до переосмислення висновків класичної, неокласичної теорій торгівлі і теорії співвідношення факторів виробництва про беззастережний вплив принципу вільної торгівлі на «добробут» населення як похідну від функції споживання. Аналіз двох груп теорій протекціонізму – як тих, що базуються на дослідженні структури протекціонізму в межах країн, так і тих, що досліджують рівень протекціонізму між країнами в часі – дозволив встановити, що добробут виборців або т.зв. виграш більшості лежить в основі ініціювання вжиття протекціоністських заходів. Встановлено, що з боку населення затребуваність на протекціонізм може бути продиктована запитом на: добробут, що вимірюється, окрім економічних, ще й соціальними і екологічними ефектами; соціальну солідарність; соціальне забезпечення; відстоювання соціальних цінностей; відстоювання національної ідентичності; сповідування ідеологічних принципів політики економічного націоналізму; нівелювання ефектів інформаційної асиметрії раціональних виборців. З боку лобістських груп тиск на вибір принципу реалізації зовнішньоторговельної політики урядом пояснюється: стадією бізнес-циклу; ефектами гістерезису в економіці; рівнем конкурентоспроможності експортоорієнтованих секторів; ступенем імпортозалежності економіки; дистрибутивними й алокаційними ефектами економічної діяльності.В дисертації обґрунтовано авторську концепцію неопротекціонізму в міжнародній економічній політиці, під яким розуміється складноієрархічна сукупність принципів, правил та інструментів захисного, стимулюючого, дискримінаційного та рестрикційного характеру, що реалізується на мега-, мета-, макро- і мезорівнях міжнародної економічної політики. В дослідженні запропоновано багаторівневу типологізацію неопротекціонізму за конкретними ознаками, до яких віднесено: рівень міжнародної економічної політики, суб'єкти генерування, середовище прояву, інструменти міжнародної економічної політики непрямого впливу, що дало змогу виявити його сутнісні характеристики у всіх формах прояву міжнародних економічних відносин; встановити функції, що виконує неопротекціонізм залежно від його типів (ідеологічний, інституційний, інтеграційний, кон'юнктуро-формуючий/ галузевий, факторний, інфраструктурний, монетарний, валютний, фінансовий, борговий, фіскальний) та підтипів (екологічний, міграційний, сировинний, ресурсний, енергетичний, технологічний, інноваційний, інформаційний, цифровий, інвестиційний). Це дозволило ідентифікувати мету застосування неопротекціонізму на мега-, мета-, макро- і мезорівні міжнародної економічної політики, та візуалізувати ступінь його функціонально-структурної складності та розмірності як явища та процесу, реалізація якого видозмінюється залежно від суб'єктів, які його застосовують, об'єктів, на які розповсюджується його дія, простору застосування, цілей здійснення.В роботі розроблено науково-методичний підхід оцінювання міжнародної економічної політики на макро- і мета- рівнях, зумовленої використанням інструментарію неопротекціонізму, застосування якого дозволило виокремити і охарактеризувати політику економічного націоналізму (мотиваційною основою якого виступають домінування, експансія, забезпечення національного розширеного відтворення шляхом створення нових порівняльних переваг) і політику економічного патріотизму (мотиваційною основою якого виступають відновлення економічного зростання, стримування експансійного потенціалу країн-партнерів, створення нових порівняльних переваг й досягнення сталого розвитку) з виокремленням таких його підтипів, як наднаціональний, локальний, ліберальний, консервативний. Визначено характерні риси політики неомеркантилізму і встановлено способи, в які вона може реалізовуватись. Встановлено, що політика неомеркантилізму продукує антиконкурентні ринкові викривлення, які зачіпають не лише іноземних виробників, але й національних, беручи до уваги ступінь залучення останніх до глобальних ланцюгів створення доданої вартості, і призводить до ринкових дисбалансів внаслідок несправедливої конкуренції.Удосконалено теоретико-методологічні засади дослідження міжнародної економічної політики, що визначається принципами стійкості, ієрархічності, адаптивності, комплементарності, субсидіарності та збалансованості, шляхом включення легітимації як новітнього принципу здійснення міжнародної економічної політики, що передбачає комбінування регуляторних, дерегуляторних та ререгуляторних механізмів впливу на міжнародні економічні відносини, результується в імплементації таких інституційних норм і правил, які прямо чи опосередковано нехтують/спростовують/викривлюють домовленості, що існують на міжнародному/регіональному рівні, призводять до антиконкурентних ринкових деформацій, торговельних й інвестиційних дисбалансів та уможливлюють отримання нових порівняльних переваг. Самолегітимація визначена як атрибутивна характеристика суб'єктів міжнародної економічної політики на мега-, мета- і макрорівнях, що уможливлює реалізацію політики неопротекціонізму.В дисертаційному дослідженні обґрунтовано множинні комбінації реалізації неопротекціонізму через різноспрямовані прояви дерегуляціїрегуляції, інтеграції-дезінтеграції, координації-декоординації, розширенняфрагментації, врівноваження-розбалансування, стимулювання-обмеження, захисту-дискримінації та доцільність застосування неопротекціонізму в політиці економічного розвитку України.Встановлено, що структурними елементами світового господарства як середовища прояву неопротекціонізму виступають: виробничо-інвестиційна сфера діяльності, науково-технічна сфера, сфера міжнародної торгівлі, міжнародні валютно-фінансові та кредитні відносини. Виявлено, що неопротекціонізм в межах міжнародної економічної системи виконує наступні функції: регуляторну (ідеологіний неопротекціонізм; інтеграційний неопротекціонізм; факторний неопротекціонізм; монетарний неопротекціонізм; валютний неопротекціонізм; борговий неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм); алокаційну (кон'юнктурноформуючий/галузевий неопротекціонізм; інфраструктурний неопротекціонізм; факторний неопротекціонізм; інтеграційний неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм); дистрибутивну (інституційний неопротекціонізм; фіскальний неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм); стабілізаційну (монетарний неопротекціонізм; валютний неопротекціонізм; борговий неопротекціонізм; фінансовий неопротекціонізм; інвестиційний неопротекціонізм).Моделювання процесів кластерізації української економіки із використанням бостонської матриці та моделі Леонтьєва дозволило виділити чотири продуктивні кластери: інноваційний (виробництво комп'ютерів, електронної та оптичної продукції; телекомунікації (електрозв'язок); комп'ютерне програмування, консультування та надання інформаційних послуг; професійна, наукова та технічна діяльність; інформація та телекомунікації; видавнича діяльність; виробництво кіно- та відеофільмів; допоміжний (постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря; оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів; тимчасове розміщування й організація харчування; фінансова та страхова діяльність), традиційний (сільське, лісове та рибне господарство; добувна промисловість і розроблення кар'єрів; переробна промисловість; будівництво; транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність; виробництво хімічних речовин і хімічної продукції), стратегічний (транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність; виробництво хімічних речовин і хімічної продукції; автомобіле- та машинобудування; легка промисловість) та визначити галузі-драйвери економічного зростання, в яких можливе отримання високого чистого валового доходу та які безпосередньо впливають на темпи зростання ВВП.Запропоновано методологічний підхід до оцінювання ефективності надання податкових пільг й інших преференцій резидентам індустріальних парків, який, на відміну від існуючих підходів, передбачає використання прикладних моделей загальної рівноваги для ідентифікації пріоритетних галузей-реципієнтів державної допомоги через мережу індустріальних парків у контексті активізації випереджаючого розвитку країни за ключовими макроекономічними показниками, а також визначення оптимального обсягу відповідних преференцій з міркувань сталих надходжень державного бюджету, що дозволило обґрунтувати перелік перспективних стимулів резидентам індустріальних парків для досягнення цілей висхідного руху вітчизняної промисловості ланцюгами доданої вартості й створення замкнутого циклу інновацій в Україні.В роботі проведено оцінку використання системи податкових й інших преференцій для резидентів індустріальних парків з метою відновлення та забезпечення подальшого інноваційного розвитку виробничо-експортного потенціалу України, що дало змогу адаптувати міжнародний досвід використання механізму вільних економічних зон до вітчизняної практики задля створення сприятливого інвестиційного середовища для нових високотехнологічних виробництв у національній економіці на період формування ними конкурентних переваг.

The article is devoted to a comprehensive study of the asymmetry of power in a complex system of international relations, which is characterized by a particularly high degree of global stratification, integration and asymmetric interdependence. Uneven distribution of power, increasing the number of asymmetric threats at the beginning of the XXI century, limited degree of study of the research topic in the domestic literature highlights the need to understand the asymmetry of power in international relations. In determining the power of the state in world politics, the determining factor is the material and power factor, which is clearly manifested at the present stage of development. Asymmetry of power – uneven distribution of power between participants in international relations leads to the dominance of several states that have higher indices of power than others. Dominance is manifested in various areas – from military to economic and cultural. Inequality of power creates an asymmetry of interaction. The strategy of the state's behavior in the international arena depends on the level of power. The ratio of total power capabilities between actors can change, which leads to an increase in the power of some actors and the decline of power of others. The asymmetric distribution of power leads to the formation of rights and rules governing the interaction between states, in which states compete for the preservation of the geopolitical status quo and their global influence. Despite the growing role of soft power components, the power continues to play a leading role in the international arena and to influence the format of relations in various areas of cooperation. In general, asymmetry can lead to stability and not cause tension in relations, which contradicts the current theory of international relations on asymmetric relations between states. ; Статтю присвячено дослідженню асиметрії влади в сучасній системі міжнародних відносин. Система міжнародних відносин як і будь-яка соціальна система стикається як з асиметрією, так і з проблемою влади, яка є однією з фундаментальних у сфері соціально-гуманітарного пізнання. Проаналізовано основні підходи щодо визначення феномена влади. Обґрунтовано думку про те, що асиметрія влади в міжнародних відносинах є об'єктивною реальністю, а не абстрактною категорією. З'ясовано лінію зовнішньополітичної поведінки держави в умовах асиметрії влади в міжнародній системі координат. Асиметрія влади – нерівномірний розподіл влади між учасниками міжнародних відносин призводить до домінування декількох держав, які володіють більшими індексами могутності, ніж інші. При визначенні влади держави у світовій політиці визначальним залишається матеріально-силовий фактор, який чітко простежується і на сучасному етапі розвитку. За умов домінування у світовій політиці групи великих держав зростає складність і неоднозначність відносин суб'єктів світової політики, відзначених асиметричністю влади і взаємозалежністю націй. Влада провідних держав часто підтверджується їх величезною роллю в міжнародних інститутах і форумах. Асиметричний розподіл влади призводить до формування прав і правил регулювання взаємодії між державами, в рамках якого держави змагаються як за збереження геополітичного статус-кво, так і свого глобального впливу. Зазначено, що асиметрія влади в міжнародних відносинах так чи інакше проявляється в зусиллях окремих держав, спрямованих на трансформацію інститутів і всієї міжнародної системи з метою реалізації своїх інтересів. Нерівність володіння владою породжує асиметричність взаємодії. Від рівня влади залежить стратегія поведінки держави на міжнародній арені. Залежно від владно-силових ресурсів держава у протистоянні з іншою вдається до широкого діапазону дій. Загалом в умовах єдиної глобальної системи міжнародних відносин держави вкрай асиметрично володіють владою, характерною рисою якої є її ієрархічність, що передбачає обов'язковий поділ за рівнями домінування.

The article is devoted to a comprehensive study of the asymmetry of power in a complex system of international relations, which is characterized by a particularly high degree of global stratification, integration and asymmetric interdependence. Uneven distribution of power, increasing the number of asymmetric threats at the beginning of the XXI century, limited degree of study of the research topic in the domestic literature highlights the need to understand the asymmetry of power in international relations. In determining the power of the state in world politics, the determining factor is the material and power factor, which is clearly manifested at the present stage of development. Asymmetry of power – uneven distribution of power between participants in international relations leads to the dominance of several states that have higher indices of power than others. Dominance is manifested in various areas – from military to economic and cultural. Inequality of power creates an asymmetry of interaction. The strategy of the state's behavior in the international arena depends on the level of power. The ratio of total power capabilities between actors can change, which leads to an increase in the power of some actors and the decline of power of others. The asymmetric distribution of power leads to the formation of rights and rules governing the interaction between states, in which states compete for the preservation of the geopolitical status quo and their global influence. Despite the growing role of soft power components, the power continues to play a leading role in the international arena and to influence the format of relations in various areas of cooperation. In general, asymmetry can lead to stability and not cause tension in relations, which contradicts the current theory of international relations on asymmetric relations between states. ; Статтю присвячено дослідженню асиметрії влади в сучасній системі міжнародних відносин. Система міжнародних відносин як і будь-яка соціальна система стикається як з асиметрією, так і з проблемою влади, яка є однією з фундаментальних у сфері соціально-гуманітарного пізнання. Проаналізовано основні підходи щодо визначення феномена влади. Обґрунтовано думку про те, що асиметрія влади в міжнародних відносинах є об'єктивною реальністю, а не абстрактною категорією. З'ясовано лінію зовнішньополітичної поведінки держави в умовах асиметрії влади в міжнародній системі координат. Асиметрія влади – нерівномірний розподіл влади між учасниками міжнародних відносин призводить до домінування декількох держав, які володіють більшими індексами могутності, ніж інші. При визначенні влади держави у світовій політиці визначальним залишається матеріально-силовий фактор, який чітко простежується і на сучасному етапі розвитку. За умов домінування у світовій політиці групи великих держав зростає складність і неоднозначність відносин суб'єктів світової політики, відзначених асиметричністю влади і взаємозалежністю націй. Влада провідних держав часто підтверджується їх величезною роллю в міжнародних інститутах і форумах. Асиметричний розподіл влади призводить до формування прав і правил регулювання взаємодії між державами, в рамках якого держави змагаються як за збереження геополітичного статус-кво, так і свого глобального впливу. Зазначено, що асиметрія влади в міжнародних відносинах так чи інакше проявляється в зусиллях окремих держав, спрямованих на трансформацію інститутів і всієї міжнародної системи з метою реалізації своїх інтересів. Нерівність володіння владою породжує асиметричність взаємодії. Від рівня влади залежить стратегія поведінки держави на міжнародній арені. Залежно від владно-силових ресурсів держава у протистоянні з іншою вдається до широкого діапазону дій. Загалом в умовах єдиної глобальної системи міжнародних відносин держави вкрай асиметрично володіють владою, характерною рисою якої є її ієрархічність, що передбачає обов'язковий поділ за рівнями домінування.

The analysis attempts to justify a new concept of Ukraine's place in the international security system. According to the results of the study, there was carried out an analysis of the historical preconditions for overcoming the postcolonial factors of the Ukrainian elite. The authors emphasized on the exclusive role of Crimea for the dominant state of the Black Sea region and hypothesized about assigning such a role to Ukraine. The use of the comparative method made it possible to distinguish the mental and behavioral principles of the European, Asian, and African archetype. Ukrainian advantages establish a transition to limiting one's own needs, conscious passionate philanthropy. The normative-value method was used to clarify the historical determinants of Russia's common good. The passionate abilities of the Ukrainian elites were confirmed on the basis of historical regularities, for which the activity method was used. It is recommended to take into account the exceptional importance of the Circumpontian community/civilization, which will eliminate Russia's ambitions within the Black Sea. The regional aspirations of the Russian Federation have faced strong opposition from Turkey and Ukraine in recent years. The European Union's position on Turkey has been described as controversial. Getting rid of a toxic partner competitor of the Russian Federation for the EU will create a new geopolitical reality in which priority will be given to respect for international law. Russia's occupation administrations are pursuing a policy of depletion and destruction in states seeking to break out of its orbit of influence. These were the pro-Russian enclaves of the Black Sea region – Abkhazia, South Ossetia, Donbass, Crimea, Transnistria or Pridnestrian region. The builders of the "Russian world" are planning and implementing a plan for the disintegration of the European community, to which A. Merkel drew attention. It is proposed to change the priorities in relation to the modern system of ineffective security system and ...

The author defines the cyberspace as a new dimension of political space and as a field of political interaction and confrontation of various political actors. The differences between cyberspace and the Internet-space are analyzed. It is shown that modern society is becoming specifically networked and digital, the relations in machine-mediated social and media net-works complement or replace communications based on the face to face interaction of political actors. ; Вступ. У сучасному світі інформація є одним із найважливіших ресурсів і, одночасно, однією з рушійних сил. Стрімкий розвиток та поширення нових інформаційних і комунікативних технологій призвели до глобальної інформаційної революції, яка здійснює значний вплив на всі сфери. Мета і завдання. Метою статті є аналіз природи кіберпростору і його вплив на характер сучасних міжнародних відносин. Завдання полягає у виявленні особливостей і основних відмінностей кіберпростору. Результати дослідження. Поняття «кіберпростору» пройшло довгий шлях концептуалізації з моменту своєї появи в науково-фантастичній літературі на початку 1980-х років. Розуміння кіберпростору як комунікативного простору не є новим, оскільки воно з'являється задовго до комп'ютерів та Інтернету. Завдяки спільному кіберпростору сучасне суспільство стає специфічно мережевим і цифровим, тобто таким, де відносини в машинно-опосередкованих соціальних і медіамережах доповнюють або замінюють комунікації, засновані на взаємодії політичних акторів. Кіберпростір порівняно з іншими просторами людської діяльності має такі риси: це є інформаційний простір; в ін є комунікативним середовищем; утворюється за допомогою технічних систем; кіберпростір може постійно копіюватися, множитися і відтворюватися, щоє характерною ознакою соціуму; кіберпростір радикально збільшує швидкість, обсяг і дальність взаємозв'язку не тільки держав і корпорацій, а й окремих громадян, які можуть використовувати його для глобального, майже миттєвого спілкування, використовуючи різноманітні інформаційні засоби. Обговорення. ...

У статті розглянуто основні проблеми та причини міграційних процесів в Україні, наведено статистику основних показників міграції робочої сили в Україні. Автором зазначено основні напрями трудової міграції з України та охарактеризовано взаємозв`язок економічних та політичних процесів з міграцією робочої сили в Україні. Особливу увагу в статті приділено визначенню позитивних та негативних сторін міграції робочої сили та виокремлено вплив відтоку «інтелектуального» потенціалу. На основі проведеного дослідження визначено основні економічні наслідки міграційних процесів в Україні та зазначено їх вплив на соціально-економічні процеси в Україні. У статті запропоновані заходи щодо використання позитивних наслідків міграції на користь держави, що мають бути направлені на зміни в нормативно-правовому та мотивування громадян до інвестування коштів в національну економіку. ; The article deals with the main problems and causes of migration processes in Ukraine, provides statistics on the main indicators of labor migration in Ukraine. The author outlines the main directions of labor migration from Ukraine and describes the interconnection of economic and political processes with labor migration in Ukraine. Particular attention has paid in the article to determining the positive and negative aspects of the labor migration, and the influence of the outflow of "intellectual" potential has identified. Based on the conducted research, the main economic consequences of migration processes in Ukraine been outlined and their impact on socioeconomic processes in Ukraine is indicated. The article proposes measures on the use of positive effects of migration in favor of the state, which should been directed to changes in the normative and legal motivation of citizens to invest in the national economy.

Contemporary diplomacy will largely depend on the path to the creation of a new world order. There are different options for the political structure of the world: from the unipolar / multipolar world to the world government. The role of non-state actors will increase in the international arena, while the process of eroding national sovereignty will continue. In this regard, diplomacy faces serious tests of strength, it will have to adapt to current conditions, as well as perform a joint function between state and non-state actors in international relations. Information flows become the levers of governance, namely, socio-economic, socio-political, international processes. Today we can speak of "the emergence of a global information industry that is undergoing a period of technological convergence, organisational combinations, legislative liberalisation, and the role of knowledge, information in economic development, the emergence of new forms of the "electronic" democracy, structural changes in employment". The role of international organisations in international relations has undergone qualitative changes. They have become auxiliary tools for solving particular problems of interaction of sovereign states into a segment of international life. International organisations play an extremely important role in conflict resolution. Conflict prevention is becoming increasingly important in their activities. The mechanism for resolving conflicts by organisations is predominantly political in nature, but it is based on international law.

The qualification (bachelor's) work examines the fashion industry and international relations, the main directions of international information activities in the field of fashion, and the factors influencing the modern fashion industry. In the work, the influence of political communication and art cinematography on international relations was revealed, and the analysis of the current state of the fashion industry in the world was carried out. ; У кваліфікаційній (бакалаврській) роботі досліджено індустрію моди та міжнародні відносини, основні напрямки міжнародної інформаційної діяльності в сфері моди, фактори, що впливають на сучасну індустрію моди. В процесі роботи було виявлено вплив політичної комунікації і художньої кінематографії на міжнародні відносини та здійснено аналіз сучасного стану індустрії моди в світі. Досліджено ключових гравців індустрій моди - модні будинки, масові виробники, рітейлери, модні стартапи - та їх участь у міжнародних відносинах.

One of the most important (and top-priority for solving) reasons for the insufficient effectiveness of international law in the fight against terrorism is the lack of a universal international legal definition of terrorism (hereinafter referred to as the definition of terrorism). The article outlines the problems of adopting the definition of terrorism; revealed some negative consequences of the absence of a definition of terrorism in international law. It is pointed out that in order to accept the definition of terrorism, it is necessary to identify the characteristics and specific features of terrorism that distinguish it from other types of offenses and which (characteristics and features) could be used as a basis for defining elements of terrorism as well as the basis for the definition of terrorism. We agree that in the context we should focus on the following recognized in the doctrine essential characteristics of terrorist methods of action: violent basis of action; political motivation and goal setting; use of intimidation as a tool to achieve the goal; intent to cause innocent casualties and adequate destruction. It is concluded that terrorism is an international crime. We agree with the positions of experts according to which the prohibition of terrorism is a norm of general international law in the form of customary international law. It points to the need to adopt a norm in positive international law that would clearly state that violating the prohibition of terrorism is an international crime. We consider the position of experts to be noteworthy, according to which the prohibition of terrorism is the norm of jus cogens. The norms of jus cogens are aimed at protecting fundamental, basic or higher interests or fundamental humanitarian values. These fundamental values include human rights and the right to human dignity, which are fundamental and belong to all people. It seems obvious that the prohibition of terrorism protects the fundamental values of humanity and human dignity. Terrorism is a threat ...