Suchergebnisse

The global economy is no longer keeping pace with rising health care costs. In modern conditions, it is necessary to change the basic principles of the healthcare system: to concentrate resources on the fight against diseases at an early stage and build a new, integrated approach to caring for the health of its citizens. The classical model of healthcare, which was formed in the 19th–20th centuries, is rapidly losing its potential. Traditionally, medical intervention began only when the patient went to the doctor already sick. Therefore, in the healthcare system of Ukraine, important tasks must be fulfilled to ensure and provide quality medical care to the population, k to the most rational use of resources. The article determines that the healthcare management system that has operated in Ukraine for a long time remains virtually unchanged. Today, a number of laws and regulations have been adopted to optimize the healthcare system of Ukraine in accordance with international standards. The article also examines the issues of reforming the healthcare industry in Zhytomyr region. Since the effectiveness of medical services in the country was very low for a long time, the government developed the medical reform that is already yielding first results - significant changes are taking place in the industry structure. The health care reform carried out by one or another civilized country presupposes, first of all, improving the health status of society members, increasing the effectiveness of the healthcare system and increasing people's access to medical services. Reformation in the field of a health protection must be directed to strengthening the health of all layers of population, increase of active life duration, improvement of demographic situation, upgrading and efficiency of medical and sanitary aid, improvement of industry financing and management. The population health improvement is the integral index of success of functioning the state, all its institutes, and inter-branch complex approach must be fixed in the basis of reformation of this sphere. ; Глобальна економіка вже не встигає за ростом витрат на медичне обслуговування населення. У сучасних умовах потрібно змінити основні принципи системи охорони здоров'я: сконцентрувати ресурси на боротьбу із захворюваннями на ранній стадії і вибудувати новий, інтегрований підхід щодо турботи про здоров'я своїх громадян. Класична модель охорони здоров'я, яка сформувалася в XIX–XX ст., швидко втрачає свій потенціал. Традиційно медичне втручання починалося лише тоді, коли пацієнт звертався до лікаря вже хворим. Тому в системі охорони здоров'я України мають бути виконані важливі завдання щодо забезпечення і надання якісної медичної допомоги населенню за умови найбільш раціонального використання ресурсів. У статті визначено, що система управління охороною здоров'я, яка діяла в Україні довгий час, залишалася практично незмінною. Сьогодні прийнято низку законодавчих актів та нормативних документів, які мають оптимізувати систему охорони здоров'я України відповідно до світових стандартів. Також у статті досліджуються питання реформування галузі охорони здоров'я Житомирської області. Тривалий час ефективність медичного обслуговування в країні була дуже низькою. Щоб виправити ситуацію, уряд розробив медичну реформу, яка вже дає перші результати – у структурі галузі відбуваються істотні зміни. Тому реформа охорони здоров'я, яку проводить та чи інша цивілізована країна, передбачає насамперед поліпшення стану здоров'я членів суспільства, підвищення ефективності системи охорони здоров'я та більшу доступність людей до медичних послуг. Реформування у сфері охорони здоров'я необхідно спрямовувати на зміцнення здоров'я всіх верств населення, збільшення тривалості активного життя, поліпшення демографічної ситуації, підвищення якості та ефективності медико-санітарної допомоги, удосконалення фінансування та управління галуззю. Поліпшення здоров'я населення є інтегральним показником успішності функціонування держави, всіх її інституцій, і в основу реформування цієї сфери має бути покладений міжгалузевий комплексний підхід.

The problems of the Ukrainian labour market, especially the level and descriptions of youth unemployment, the accelerations of migratory processes during the last years became the basic indices of the deep crisis in the public-state model of Ukraine. The article performs the analysis of the difficult processes, which are on the stage of dynamic growth not only in Ukraine, but also in the whole world, unemployment and the labour migration related to it. It is known that Ukraine's participating in the world migratory processes is huge. The Ukrainian state is one of most donors of labour migration in the modern world and the transit country, through which more than 10 routes of migration pass. Difficult migratory processes, especially labour migration, which involved the entire world, extremely negatively influences the demographic development of modern Ukraine. Uncontrolled migratory processes render the special threat on participating in the international division of labor, on bringing in to the European and world markets, social and national safety. Especially as today a basic strategic task for Ukraine is a maintainance of state sovereignty, territorial integrity and integration in European economic and migratory spaces, providing the quality and lifetime close to the world standards, realization of rights and freedoms of citizens. Therefore, the analysis and account of modern migratory tendencies in our state, in the context of participation of Ukraine in European and world migratory space, examines as one of the important factors of forming the public policy. The issue on developing the mechanisms of government control of migratory processes, especially labour migration, is the basis in providing the national safety of Ukraine. Now the problem of staying in the regions of Ukraine a great number of forced migrants is especially urgent because of the of Crimea annexation by the Russian Federation, the external military aggression of Russia in Donbass and the armed conflicts, which proceed in Donetsk and Luhansk areas. ; Проблеми українського ринку праці, особливо рівень і характеристики молодіжного безробіття, пришвидшення міграційних процесів в останні роки стали основними показниками глибокої кризи у суспільно-державній моделі України. У статті здійснюється аналіз складних процесів, які перебувають на етапі динамічного зростання не тільки в Україні, але й у всьому світі, ‑ безробіття та пов'язаної з ним трудової міграції. Відомо, що участь України в світових міграційних процесах є надзвичайно активною. Українська держава є одним із найбільших донорів трудової міграції в сучасному світі та країною транзиту, через яку проходять більше 10 маршрутів міграції. Світова практика засвідчує важливість посилення ролі державного управління міграційними процесами в сучасних розвинених країна, та використання даного досвіду в Україні, що обумовлено необхідністю якнайшвидшого вирішення глобальних проблем, пов'язаних з некерованістю міграційними процесами. Особливу загрозу неконтрольвані міграційні процеси спричиняють участі у міжнародному поділі праці, залученню до європейських та світових ринків, соціальній та національній безпеці. Тим більше, що сьогодні основним стратегічним завданням для України є збереження державного суверенітету, територіальної цілісності та інтеграції до європейського економічного та міграційного просторів, забезпечення наближених до світових стандартів якості та тривалості життя, реалізація прав і свобод громадян. Тому аналіз та врахування сучасних міграційних тенденцій у нашій державі, в контексті участі України в європейському та світовому міграційному просторах, розглядається як один із важливих чинників формування державної політики. Питання щодо вироблення механізмів державного регулювання міграційних процесів, особливо трудової міграції, є основою у гарантуванні національної безпеки України. Нині особливо вирізняється проблема перебування в регіонах України значної кількості вимушених переселенців у зв'язку з анексією Російською Федерацією Криму, зовнішньою воєнною агресією Росії на Донбасі та збройними конфліктами, які тривають у Донецькій і Луганській областях.

Landscape planning is an important tool for European spatial planning, that ensures the implementation of the sustainable development principles in territorial policy. The need for an environmentally-oriented landscape policy has been noted in the Guiding Principles for Sustainable Spatial Development of the European Continent, declaring that for successful spatial development it is necessary to ensure "the integration of landscape development into spatial planning as well as into sectoral policies", as well as "the implementation of integrated policies aimed at simultaneously protecting, managing and planning landscapes." Thanks to landscape planning, the relations of society and nature are optimized within specific regions, which, in turn, are considered as components of the multi-level spatial "population ↔ environment" system on local, regional, national and transnational levels. In view of Ukraine's accession to a number of international agreements and conventions related to the country's transition to a balanced, sustainable development, there is an urgent need to bring the current legislation of the country, through a gradual transformation, to the fundamentals and requirements in force in the European Community. In this respect, the use of environmental guidelines on sustainable development and tools for landscape planning in the field of urban planning and land use is becoming topical. Based on the experience of European countries, it is also advisable to use strategic environmental assessment when developing spatial planning activities. At the stage of transition of Ukraine, as well as the entire world community, to sustainable, environmentally balanced development, there is a significant advantage of implementing the landscape planning as a separate document as a basis for further developing of spatial planning documentation, since this type of work will help to inform in advance about possible mistakes when making management decisions on spatial development of territories and, considering the results of strategic environmental assessment, will help to reconcile conflict issues with the goals of sustainable development. ; Ландшафтне планування є важливим інструментом європейського просторового планування, який забезпечує впровадження в територіальну політику принципів сталого розвитку. Про необхідність здійснення еколого орієнтованої ландшафтної політики наголошено в Керівних принципах сталого просторового розвитку Європейського континенту, в яких наголошено, що для успішного територіального розвитку необхідним є «включення питань розвитку ландшафтів до просторового планування та галузевих програм», а також «імплементація інтегрованої політики, спрямованої на одночасний захист, управління та планування ландшафтів». Завдяки ландшафтному плануванню відбувається оптимізація відносин суспільства та природи в межах конкретних територій, які, в свою чергу, розглядаються як складові багаторівневої просторової системи «населення ↔ середовище» локального, регіонального, національного та транснаціонального рівня. В зв'язку з приєднанням України до ряду міжнародних угод і конвенцій, що пов'язані з питаннями переходу країни до збалансованого, сталого розвитку, гостро постає питання про приведення, шляхом поступової трансформації, діючого законодавства країни до засад та вимог, які діють у Європейському співтоваристві. В аспекті означеного, актуальним стає питання використання керівних екологічних принципів щодо сталого розвитку та інструментів з ландшафтного планування в сфері містобудування та землекористування. Окрім цього, виходячи з досвіду країн Європи, при опрацюванні робіт з просторового планування доцільно використовувати й стратегічну екологічну оцінку. На етапі переходу України, як і всього світового співтовариства, до сталого, екологічно збалансованого розвитку є суттєва перевага виконання ландшафтного плану як окремого документу в якості підґрунтя для подальшого опрацювання документації з просторового планування, оскільки такий вид роботи допоможе завчасно сповістити про можливі помилки при прийнятті управлінських рішень з просторового розвитку територій й, враховуючи результати стратегічної екологічної оцінки, допоможе узгодити конфліктні питання із цілями сталого розвитку.

Держави і кордони не є сталими ні за змістом, ні за формою. Не існують вічні держави, і не існують вічні кордони. Істинність цих постулатів підтверджують як історія, так і сучасність. Важливим елементом небаченого загострення всієї системи міжнародних відносин стали так звані «гібридні війни». Розгортаються масштабні інформаційні диверсії на основі поширення фейкової інформації. Зростаючу загрозу для безпеки держав становлять кібератаки з-за кордону. Час від часу відбуваються жахливі терористичні акції, за якими зазвичай стоять транскордонні екстремістські організації. Феномен державно-просторових розмежувань та пов'язаних з ними явищ знаходить своє відображення у двох основних, дихотомних поняттях: кордони і транскордонні процеси. У зв'язку із складністю об'єкта дослідження в колі вчених дедалі більше утверджується усвідомлення необхідності переведення теоретичних та практичних розробок проблем кордонів транскордонних процесів на якісно новий рівень – від переважно мононаукового аналізу до міждисциплінарних досліджень.У статті через призму соціологічного аналізу розкриваються сутність та форми існування сучасних кордонів і транскордонних процесів. Ідентифікується новітня тенденція до «розмивання», а то й повного нівелювання бар'єрної функції кордонів у зв'язку із трансформацією природи транскордонної діяльності. У зв'язку з цим обґрунтовується необхідність уведення в науковий обіг поняття «міждержавні просторові явища» з його наступною політико-правовою імплементацією. Автор окреслює коло найважливіших теоретико-методологічних та емпіричних проблем соціологічного аналізу кордонів і транскордонних процесів в їх новітній подобі та представляє власне бачення наукових та практичних способів вирішення цих проблем.Особливу увагу приділено актуальності питання кордонів і їх розмежування для України, перед якою сьогодні постало завдання відновлення своєї територіальної цілісності та контролю за кордоном на Сході. Виникли серйозні проблеми і на Заході країни, у відносинах України із Польщею та Угорщиною. ; States and borders are unstable both in terms of content and form. Therefore, there are no eternal powers, and there are no eternal borders. These postulates are true being confi rmed both by history and modernity. The so-called "hybrid wars" became an important element of the unprecedented exacerbation of the entire system of international relations. Massive information subversions distributing fake information were staged. Cyber att acks from abroad pose an increasing threat to the security of states. From time to time there are terrible terrorist att acks that are usually inspired by cross-border extremist organizations. The phenomenon of state-space demarcation and their associated phenomena is refl ected in two main, dichotomous concepts: borders and transborder processes. Due to the complexity of the research object the circle of scientists is more and more aware of the need to transfer theoretical and practical developments of the problems of borders and transborder processes to a qualitatively new level – from predominantly mono-scientifi c analysis to interdisciplinary research.In this article through the prism of sociological analysis the essence and forms of existence of modern borders and transborder processes are revealed. Identifi ed the newest tendency towards «blurring», and even a complete leveling of the barrier function of borders, in connection with the transformation of the nature of cross-border activities. In this regard, the necessity of introducing into the scientifi c circle the concept of «interstate spatial phenomena» with its subsequent political and legal implementation.The author outlines the range of the most important theoretical, methodological and empirical problems of sociological analysis of borders and transborder processes in their newest form and presents their own vision of scientifi c and practical ways of solving these problems. Particular att ention is paid to the urgency of the issue of borders and their delineation for Ukraine, which faced today the task of restoring its territorial integrity and control abroad in the East. There were also serious problems in the West, in relations between Ukraine, Poland and Hungary.

This article reveals the value of systematic approaches to assessing the effectiveness of banks in the conditions of financial independence of the region. The purpose of the research. The purpose of the study is to identify the main approaches to assessing the effectiveness of the bank in the conditions of financial independence of the region. Methodology. The totality of research methods is a methodology for analyzing and organizing the main legislative acts and laws, namely the methods of generalization, comparison, chronology, analysis and generalization. Results. The results of the study provide recommendations for the implementation of modern approaches to the financial performance of banks, in particular the justification of the approach to assessing the risk-taking efficiency of a bank and the need for a systematic approach to analysis and evaluation. This article summarizes the theoretical approaches to the essence of assessing the financial performance of the bank and justify the methodological principles of improving this process in the conditions of financial independence of the region. The international experience in assessing the effectiveness of the bank and its applicability to assess the effectiveness of Ukrainian banks is considered. Practical meaning. The results of the study can be used in the practice of banking institutions to self-check and assess the financial condition of the bank, seeking ways to improve its position in the banking market. Prospects for further research. On the basis of the conducted research there is an objective need to find out the theoretical and methodological bases of banks' activity for developing investment projects of the region's development with the attraction of capital of banking institutions. ; Стаття спрямована на аналіз системних підходів щодо оцінки ефективності діяльності банку в умовах фінансової незалежності регіону. Безумовно фінансовий сектор відіграє ключову роль у розподілі фінансових ресурсів в економіці. Ефективність банків має суттєвий вплив на економічну діяльність і значимість її проявляється як на макро-, так і мікрорівні. В умовах формування незалежного регіону та її ринкової фінансово-кредитної системи, конкурентоспроможності банківських послуг, продуктів перед банками постає завдання підвищення ефективності діяльності на основі впровадження оптимальних форм господарювання і управління банківською діяльністю. Особливе місце в цьому питанні посідає фінансовий аналіз діяльності банку, оскільки саме регулярне проведення банком аналізу дає можливість досягнення економічної ефективності функціонування банку. З урахуванням цього є потреба у більш детальному теоретичному і методичному дослідженні аналізу та вибору системного підходу оцінки фінансово-економічної ефективності діяльності банку. Мета дослідження. Метою дослідження є виявлення основних підходів щодо оцінки ефективності діяльності банку в умовах фінансової незалежності регіону. Методологія. Сукупність методів дослідження становить методологію аналізу та організації основних законодавчих актів та законів, а саме методи узагальнення, порівняння, хронологізації, аналізу та узагальнення. Результати. За результатами дослідження надаються рекомендації щодо впровадження сучасних підходів оцінки фінансової ефективності діяльності банків, а саме обґрунтування підходу щодо оцінки ефективності діяльності банку з урахуванням ризику та необхідність застосування системного підходу. Узагальнено теоретичні підходи щодо сутності оцінки фінансової ефективності діяльності банку і обґрунтування методичних засад удосконалення даного процесу в умовах фінансової незалежності регіону. Розглядається міжнародний досвід оцінки ефективності банку і можливості застосування його для оцінки ефективності українських банків. Практичне значення. Результати дослідження можна використовувати у практичній діяльності банківських установ для самоперевірки та оцінки фінансового стану діяльності банку, пошуку напрямів покращення його позицій на ринку банківських послуг. Перспективи подальших досліджень. На основі проведених досліджень виникає об'єктивна необхідність з'ясувати теоретичні та методологічні основи діяльності банків для розробки інвестиційних проектів розвитку регіону з залученням капіталу банківських установ.

Стаття присвячена підсумкам проведеного в Україні реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації. Цей процес, як відомо, почав- ся три роки тому у відповідності із Законом України. Поява такого закону спонука- на міжнародними зобов'язаннями держави перед Парламентською Асамблеєю Ради Європи.Проаналізовано статистичні дані в розрізі областей, а також за однією із типо- логічних ознак періодичних видань — державні і комунальні. Наголошено: якщо із 662 комунальних газет реформовано 507 (80 відсотків тих, що виходили в світ), то із 98 державних газет та журналів із-під опіки держави вийшло лише 27 (це складає лише 33 відсотки).Серед слабких місць, які не давали можливості ефективно й сповна провести архіважливу реформу, автор називає такі: низка «білих плям» у цілісному законодавчому механізмі реалізації декларованих на урядовому рівні намірів; свідоме гальмування цього процесуз боку низки засновників друкованих засобів масової інформації; не готовність самих редакцій брати в свої руки ініціативу й відповідальність працювати в нових умовах, надія їх на фінансову підтримку з центрального чи місцевого бюджету.У статті наголошується, що завершення процесу роздержавлення ЗМІ у передбачені Законом терміни означає, що з 1 січня цього року припинилося фінансування з боку органів влади та органів місцевого самоврядування тим редакціям, які з тієї чиіншої причини не вклалися в терміни. Втім, Закон надає можливість отримання редакціями місцевих ЗМІ фінансової допомоги за певних умов: збереження назви, мови і тематичної спрямованості видання.Наголошується на важливості підвищення кваліфікації журналістів редакцій, що реформуються, та особливій місії, яка покладається в цій справі на реформований Український інститут підвищення кваліфікації працівників телебачення, радіомовлення і преси. ; The article of the Head of the State Committee for Television and Radio Broadcasting of Ukraine Oleh Nalyvaiko is devoted to the reform results of state and public print media in Ukraine. This process, as is known, began three years ago in accordance with the Law of Ukraine. The appearance of such a law is due to the state's international obligations towards Parliamentary Assembly of the Council of Europe.The statistical data are analyzed in terms of regions, as well as by one of periodicals typological feature — state and public. It is emphasized that if out of 662 public newspapers, 507 are reformed (80 per cent of those that were published), than out of 98 state newspapers and magazines, 27 are nolonger under state's regulatory protection (this is only 33 per cent).Among the weaknesses that did not allow to effectively and fully implement extremely important reform, the author names the following: a number of «white spots» in the holistic legislative mechanism for the implementation of declared intentions at the governmental level; deliberate inhibition of this process by a number of print media founders; not the willingness of the editors themselves to take the initiative and responsibility to work in new conditions, their hope for financial support from the central or local budget.The article states that the completion of mass media denationalization process in the legal time-limits means that from January 1 of this year financing from the authorities and local self-government bodies was stopped to those editors who for any reason have missed the deadlines. However, the Law provides opportunity for local media to obtain financial assistance under certain conditions: preservation of publication name, language and thematic focus.It is emphasized on the importance of journalists' qualifications improving and the special mission assigned in this case to the reformed Ukrainian Institute of Advanced Training for TV & Radio Broadcast and the Press experts

Розглянуто поняття цькування на державній службі та запропоновано класифікацію його видів. Висвітлено результати дослідження явища цькування на державній службі. Досліджено прояви цькування на державній службі та визначено категорії осіб, які його застосовують. ; Problem setting. One of the high-priority factors that contributes to the effective implementation of the duties imposed on civil servants, well coordinated teamwork, prompt execution of orders is the defined corporate culture and favourable psychological climate in the team. Currently, in order to create comfortable working conditions in civil service, considerable attention is paid to improving legislation on the protection of civil servants' rights, implementation of modern methods and tools for personnel management, professional training, etc.At the same time, the evidence from practice shows that civil servants often face infringement of their rights through psychological pressure, aggression, unjustified threats, isolation, and other factors that become catalysts of low motivation, stress and facilitate the dismissal of skilled professionals.Recent research and publications analysis. Workplace bullying and its reasons were studied by national and foreign scientists, as follows: D. Acquadro Maran, S. Bernardelli, A. Varetto, S. Demirag, V. Overchuk, A. Sorokina, S. Ciftci, A. Karavanov, O. Kachmar, O. Kudinov, O. Kursova, etc. The study of international experience evidences that the matter of bullying in civil service abroad, in EU states in particular, is tended, specific researches and professional training are held, aimed at prevention of bullying.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. Currently, there is no standardized practice in Ukraine for preventing, detecting and combating bullying in civil service. Moreover, there are no studies on bullying in civil service and its consequences.The purpose of our study was to determine the existence or absence of bullying in civil service, its prevalence and peculiarities of manifestation.Paper main body. We consider the concept of "bullying" as systematic intentional psychological violence on behalf of individual or a group of individuals, who have some advantages (psychological, administrative, etc.) for some personal reasons.Research of bullying in civil service was held for the period from March till April 2019. The research method was polling (questionnaire survey). 1042 civil servants participated in the polling.Based on the research findings, it was identified that 66,1% of civil servants faced bullying towards them in civil service. In particular, about half of civil servants faced such manifestations: constant unreasonable criticism and poor evaluation of the work by the managing board, excessive fault-finding and checking of current work (55,2%); verbal aggression (50,9%); the spread of rumours and misinformation among the staff, which had a negative impact on reputation (49,3%); assigning success to other employees, lack of recognition of achievements and successes (43,5%). Bullying towards the civil servants was primarily applied by: direct supervisor (60%); senior executive manager (44,4%) and workfellow from structural subdivision (23,4%).15,4 % of respondents, who applied for protection of their rights to natural persons or legal entities, got assistance in settling the matter of bullying, and 84,6% of them failed to get it.Among the civil servants, who resigned from civil service, bullying was the reason in 64,9% of cases.Conclusions of the research and prospects for further studies. Thus, the research findings prove the presence and prevalence of cases of bullying in civil service. Bullying is one of the important factors in the dismissal of civil servants, which affects staff turnover and the general psychological climate in the team. Therefore, there is a need for legislative regulation of the issue of bullying in the civil service in order to protect the rights of civil servants, development of the concept of culture in civil service, and holding appropriate training of civil servants.

The problems of the Ukrainian labour market, especially the level and descriptions of youth unemployment, the accelerations of migratory processes during the last years became the basic indices of the deep crisis in the public-state model of Ukraine. The article performs the analysis of the difficult processes, which are on the stage of dynamic growth not only in Ukraine, but also in the whole world, unemployment and the labour migration related to it. It is known that Ukraine's participating in the world migratory processes is huge. The Ukrainian state is one of most donors of labour migration in the modern world and the transit country, through which more than 10 routes of migration pass. Difficult migratory processes, especially labour migration, which involved the entire world, extremely negatively influences the demographic development of modern Ukraine. Uncontrolled migratory processes render the special threat on participating in the international division of labor, on bringing in to the European and world markets, social and national safety. Especially as today a basic strategic task for Ukraine is a maintainance of state sovereignty, territorial integrity and integration in European economic and migratory spaces, providing the quality and lifetime close to the world standards, realization of rights and freedoms of citizens. Therefore, the analysis and account of modern migratory tendencies in our state, in the context of participation of Ukraine in European and world migratory space, examines as one of the important factors of forming the public policy. The issue on developing the mechanisms of government control of migratory processes, especially labour migration, is the basis in providing the national safety of Ukraine. Now the problem of staying in the regions of Ukraine a great number of forced migrants is especially urgent because of the of Crimea annexation by the Russian Federation, the external military aggression of Russia in Donbass and the armed conflicts, which proceed in Donetsk and Luhansk areas. ; Проблеми українського ринку праці, особливо рівень і характеристики молодіжного безробіття, пришвидшення міграційних процесів в останні роки стали основними показниками глибокої кризи у суспільно-державній моделі України. У статті здійснюється аналіз складних процесів, які перебувають на етапі динамічного зростання не тільки в Україні, але й у всьому світі, ‑ безробіття та пов'язаної з ним трудової міграції. Відомо, що участь України в світових міграційних процесах є надзвичайно активною. Українська держава є одним із найбільших донорів трудової міграції в сучасному світі та країною транзиту, через яку проходять більше 10 маршрутів міграції. Світова практика засвідчує важливість посилення ролі державного управління міграційними процесами в сучасних розвинених країна, та використання даного досвіду в Україні, що обумовлено необхідністю якнайшвидшого вирішення глобальних проблем, пов'язаних з некерованістю міграційними процесами. Особливу загрозу неконтрольвані міграційні процеси спричиняють участі у міжнародному поділі праці, залученню до європейських та світових ринків, соціальній та національній безпеці. Тим більше, що сьогодні основним стратегічним завданням для України є збереження державного суверенітету, територіальної цілісності та інтеграції до європейського економічного та міграційного просторів, забезпечення наближених до світових стандартів якості та тривалості життя, реалізація прав і свобод громадян. Тому аналіз та врахування сучасних міграційних тенденцій у нашій державі, в контексті участі України в європейському та світовому міграційному просторах, розглядається як один із важливих чинників формування державної політики. Питання щодо вироблення механізмів державного регулювання міграційних процесів, особливо трудової міграції, є основою у гарантуванні національної безпеки України. Нині особливо вирізняється проблема перебування в регіонах України значної кількості вимушених переселенців у зв'язку з анексією Російською Федерацією Криму, зовнішньою воєнною агресією Росії на Донбасі та збройними конфліктами, які тривають у Донецькій і Луганській областях.

The article is devoted to the analysis of the independence and impartiality of the court as constituting elements of the rule of law in civil procedure. The author concludes that it is necessary to interpret the concepts of independence and impartiality of the court through the prism of par. 1 Art. 6 of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms, which enshrines the right to a fair trial in civil matters, and the practice of the European Court of Human Rights regarding the interpretation and application of this article. According to par. 1 art. 6 ECHR in determination of his civil rights and obligations everyone is entitled to a fair and public hearing within a reasonable time by an independent and impartial tribunal established by law. At first glance ECHR doesn't regulate jurisdictional issues. However, conflict of jurisdictions problem should be analyzed in terms of such elements of the right to a fair trial as access to court and «court, established by law». Criteria of independence and impartiality of the court are examined in the context of the practice of the European Court of Human Rights. The main criteria for the independence of judges are: a) the method of judges' appointment; b) the duration of their term of office; c) the availability of guarantees against external influences; d) the presence of external attributes of independence. The impartiality of the court is analyzed in terms of subjective and objective criteria. Based on the analysis of the norms of the national civil procedural legislation, it is concluded that it does not fully reflect the international standards of fair trial in terms of ensuring the institutional requirements for the independence and impartiality of the court. Particular attention in this context is also should be paid to a critical assessment of the proposed changes to the Civil Procedure Code of Ukraine regarding motion for recusal of the judge in accordance with the Draft Law of Ukraine «On Amendments to the Commercial Procedure Code of Ukraine, the Civil Procedure Code of Ukraine, the Code of Administrative Procedure of Ukraine regarding improvement reviewing court decisions on appeal and cassation proceedings» № 2314 of October 25, 2019. The proposed innovations are critically evaluated because of the fact that possibility to rule on the motion for the recusal of the judge by the same judge who is considering the case does not comply with the legal axiom «nemo judex in re sua» («no one can be a judge in his own case») ; Статья посвящена исследованию независимости и беспристрастности суда как составляющим верховенства права в гражданском судопроизводстве. Делается вывод, что национальное законодательство не в полной мере соответствует международным стандартам справедливого судопроизводства. Критически оцениваются предлагаемые изменения в ГПК касательно возможности рассмотрения вопроса об отводе судьи тем же составом суда, который рассматривает дело, в случае единоличного рассмотрения дела судьей из-за несоответствия правовой аксиоме «nemo judex in re sua» («никто не может быть судьей в собственном деле») ; Статтю присвячено дослідженню незалежності та неупередженості суду як складовим верховенства права в цивільному судочинстві через призму п. 1 ст. 6 ЄКПЛ. Зроблено висновок, що національне законодавство не повною мірою відповідає міжнародним стандартам справедливого судочинства. Критично оцінено запропоновані зміни до ЦПК щодо можливості розгляду питання про відвід судді тим самим складом суду, який розглядає справу, у випадку одноособового розгляду справи суддею через невідповідності правовій аксіомі «nemo judex in re sua» («ніхто не може бути суддею у власній справі»)

Встановлено, що у сучасних умовах розвитку фінансових інновацій у сфері платіжних послуг предметом наукових дискусій є відносно новий і малодосліджений ринок криптовалюти. Розкрито об'єктивні передумови створення криптовалюти як інноваційного платіжного засобу заснованого на інформації. Криптовалюта стала викликом для фінансової системи України, оскільки її емісію та обіг не може контролювати центральний банк та інші державні регулюючі органи. Показано динаміку зростання капіталізації ринку криптовалют із домінуючою часткою біткоїна. І хоча криптовалюта не внесена до національного Реєстру платіжних систем, і є офіційно забороненою для обігу на території України, наша держава ввійшла до п'ятірки країн світу за кількістю користувачів різних біткоїн-гаманців.Визначено сильні сторони біткоїна, які зробили цю криптовалюту зручним міжнародним платіжним засобом з високим інвестиційним потенціалом. Висвітлено недоліки обігу криптовалюти як для пересічних споживачів, так і держави в цілому. Виокремлено основні загрози нерегульованого поширення криптовалюти для національних урядів. Ґрунтуючись на працях провідних зарубіжних науковців і експертів фінансового ринку, систематизовано фактори впливу на ціну біткоїна. Обґрунтовано можливості та перспективи розвитку ринку криптовалюти в Україні.У результаті дослідження встановлено, що криптовалюти зайняли свою нішу в платіжних системах і є конкурентоспроможними та надійними фінансовими інструментами. Зважаючи на динаміку росту капіталізації ринку криптовалют у світі, біткоїн є поки що найуспішнішим прикладом використання віртуальної валюти в інформаційній економіці. Оскільки процес віртуалізації сучасного суспільства невідворотний, економіка нашої держави має підтримувати курс на інноваційність шляхом вирішення низки технічних, економічних та правових питань щодо розвитку ринку криптовалют в Україні, спираючись на досвід провідних європейських країн. ; Раскрыто экономическую природу криптовалюты как инновационного платежного средства. Охарактеризованы возможности и угрозы использования биткоина как финансового инструмента защищенного криптографией и основанного на новейших технологиях. Обоснованны факторы влияния на процесс формирования и динамику цен криптовалюты биткоин. Определены основные направления обеспечения эффективного функционирования рынка криптовалюта в Украине путем определения ее правового статуса и регулирования операций с ней. ; We have established that a relatively new market of cryptocurrency is the subject of great interest for research under the current conditions of financial innovations in payment services. Our findings have revealed objective prerequisites for creating cryptocurrency as an innovative means of information-based payment. Cryptocurrency poses a challenge to the financial system of Ukraine since both the central bank and other state regulators can not control its emission and circulation. They show the growth dynamics in cryptocurrency market capitalization where Bitcoin predominates. Although cryptocurrency is not included in the National Register of payment systems and it is officially prohibited for circulation in Ukraine, our country ranks among the world's top five countries by number of users of different bitcoin-wallets.We have examined the strengths of Bitcoin that have made this cryptocurrency a convenient means of international payment with a high investment potential. The results show disadvantages to using cryptocurrency for both the whole country in general and ordinary consumers in particular. We have defined main threats that national governments can face in case of an unregulated spread of cryptocurrency. Also this study, based on the works of leading foreign scientists and financial market experts, systematizes factors that influence the price of Bitcoin. It substantiates opportunities and prospects for the cryptocurrency market development in Ukraine.The study has shown that cryptocurrencies have their own niche in payment systems; they are quite competitive and reliable financial instruments. The growth dynamics of cryptocurrency market capitalization in the world makes Bitcoin the most successful example of the use of virtual currency in the information economy. As the modern society is being inevitably virtualized, our country's economy should follow the path of innovations by finding solutions to a number of technical, economic and legal issues on the cryptocurrency market development in Ukraine through involving the experience of the leading European countries.

The article deals with the notion of guarantees of realization of constitutional freedom of an individual for business activity in Ukraine. The works of the authors are analyzed: K. Volynki, L. Voevodina, P. Glushchenko, M. Gurenko, S.Lysenkov, I. Magnovsky, O. Negodchenko, V. Pogorilka, P. Rabinovich, V. Sirenko, O. Skakun, V. Fedorenko and others. An analysis of the different positions of the authors regarding the guarantees of human and citizen's rights and freedoms makes it possible to conclude that their characteristics are: a) common understanding (S. Lysenkov); b) places and roles in Ukrainian theoretical and legal thought (I. Magnovsky); c) the origins of the collectivist concept (M. Gurenko); d) protection (O. Negodchenko); e) roles in the mechanism of realization of rights and freedoms (L. Voevodin). They are considered as: a) legal (V. Pogorilko); b) legal (P. Glushchenko); c) general and special (P. Rabinovich, V. Sirenko, O. Skakun); d) general and legal (legal) (K. Volynka), etc.It can be argued that all authors do not deny the fact that guarantees of constitutional rights and freedoms are the conditions and means of ensuring their implementation. The guarantees of realization of the individual's constitutional freedom for entrepreneurial activity in Ukraine are defined as enshrined in the norms of the Constitution of Ukraine, which have the highest legal force and detailed in the legislation of Ukraine, general social and legal conditions and means that create a favorable environment for the exercise of the said constitutional freedom, protect, protect, restore, and contribute to moral and material damages at the national and international levels.In accordance with the above criteria for the classification of guarantees of constitutional rights and freedoms of the individual and the citizen, we propose to distinguish the criteria for such classification depending on the group of rights and the group of freedoms, i. e. the allocation of guarantees of constitutional freedoms separately. Such a proposal is based on the availability of certain features namely the guarantees of the constitutional freedoms of a person and a citizen in Ukraine. ; У статті розглянуто поняття гарантій реалізації конституційної свободи фізичної особи на підприємницьку діяльність в Україні. Проаналізовано праці авторів: К. Волинки, Л. Воєводіна, П. Глущенка, М. Гуренко, С. Лисенкова, І. Магновського, О. Негодченка, В. Погорілка, П. Рабіновича, В. Сіренко, О. Скакун, В. Федоренко й ін.Аналіз різних позицій авторів щодо гарантій прав і свобод людини та громадянина дає змогу дійти висновку, що існують їх характеристики: а) загального розуміння (С. Лисенков); б) місця і ролі в українській теоретико-правовій думці (І. Магновський); в) витоків колективістської концепції (М. Гуренко); г) захисту (О. Негодченко); ґ) ролі в механізмі реалізації прав і свобод (Л. Воєводін). Їх розглядають як: а) правові (В. Погорілко); б) юридичні (П. Глущенко); в) загальні та спеціальні (П. Рабінович, В. Сіренко, О. Скакун); г) загальні та правові (юридичні) (К. Волинка) тощо.Можна стверджувати, що всі автори не заперечують того факту, що гарантії конституційних прав і свобод – це умови і засоби забезпечення їх реалізації. Дається визначення гарантій реалізації конституційної свободи фізичної особи на підприємницьку діяльність в Україні як закріплені нормами Конституції України, що мають найвищу юридичну силу і деталізовані в законодавстві України, загальносоціальні та юридичні умови і засоби, що створюють сприятливу обстановку для здійснення названої конституційної свободи, охороняють, захищають, відновлюють її та сприяють відшкодуванню моральних і матеріальних збитків на національному і міжнародному рівнях.Погоджуючись із наведеними критеріями класифікації гарантій конституційних прав і свобод людини і громадянина, ми пропонуємо виділити критерії такої класифікації залежно від групи прав та групи свобод, тобто виділення окремо гарантій конституційних свобод. Така пропозиція ґрунтується на наявності особливостей гарантій конституційних свобод людини і громадянина в Україні.

South Africans with albinism are among the most marginalised and vulnerable citizens yet very little attention is paid to protecting them from human rights violations. There have been several calls by people with albinism in South Africa to be classified as disabled. The question of whether albinism is classified as a disability or not is a controversial legal one, which does not always have a straightforward answer. A literature search indicates that in South Africa no comprehensive and analytical study has been carried out on the subject of albinism and disability, whereas this has already been addressed in court cases in the United States of America. This paper anticipates addressing this gap within a legal perspective. The objective of such an analysis is to understand the construction of disability under the Employment Equity Act in order to shed light on whether people with albinism qualify for the protection, which is afforded to people with disabilities in the work place. Foreign case law and international human rights law could shed new light on this longstanding grey area or stimulate the development of novel legal analytical strategies. This paper reviews the nature of disability claims in the workplace on grounds of albinism in the United States context, including factors contributing to disability claims; assessing the degree of impairment and the guidelines in assessing albinism related disability. Prior to this discussion, the paper explores the current working definition of disability in South Africa, which stems from the IMATU case, which relied significantly on a foreign precedent; the Sutton v United Airlines case as there was no indigenous precedent in South Africa to fall back on. It will be argued that the Sutton v United Airlines decision, referred to in the IMATU case is based on an insufficiently inclusive definition of disability. Specific cases that relied on the Sutton v United Airlines decision as a persuasive authority in determining whether albinism is a disability or not, will also be examined. While the United States of America has struck down the decision in the Sutton v United Airlines and amended its legislation to include a broader and less restrictive definition of disability, which includes present as well as past conditions and a subjective component of perceived disability, the South African definition of disability still remains narrow and less inclusive. The United States of America's amended legislation does not contain an exhaustive definition of disability; rather, an equality-based framework was chosen which considers changing biomedical, social and technological developments. This new definition highlights the fact that the emphasis must be on whether discrimination occurred rather than adherence to a strict definition of disability. Such a framework of disability includes a socio-political aspect, which places emphasis on human dignity, respect and the right to equality. Against this background, the comparative analysis raises specific issues that deserve attention, in particular that the unique disadvantages and negative stereotyping suffered by people with albinism should be recognised as unlawful conduct against people with disabilities as defined by legislation. Put differently, the discussion calls for a broader approach to viewing disability, which includes both a social and a human rights perspective. In taking the position that albinism related discrimination is socially constructed, the article also explores the mandate of the Convention on the Rights of Persons with Disabilities in as far as it relates to the social construction of disability. The paper argues that the Convention on the Rights of Persons with Disabilities affords a direction for an analysis of the discrimination faced by persons with albinism.Keywords: Albinism; disability; employment; the right to equality; Employment Equity Act, Americans with Disability Amendment Act; Convention on the Rights of Persons with Disabilities.

Пропоновану публікацію присвячено розгляду питань адаптації політики в сфері освіти з урахуванням вимог та напрямків євро інтеграційних прагнень України. В статті розглянуто зв'язок світових напрямків цілей розвитку людства до 2030 року у контексті потреб людського капіталу. Розглядаються зовнішні та внутрішні вимоги до формування та рівень їх спів падіння для національної освітньої сфери. В статті здійснено спробу продемонструвати різновектроність політик МОН, рекомендацій ЄС, потреб вдосконалення якості людського капіталу з точки зору розвитку якісних складових національного суспільства та можливостей бюджетного забезпечення. В статті зроблено акцент на неспівпадінні високого рівня освіченості працездатного населення із заниженими та дещо примітивними вимогами ринку праці та міжнародних коригувань. Випереджальний рівень освіченості населення дисонує із ресурсною орієнтацією національного ринку та низько кваліфікаційних очікуваннями міграційного простору. Означений висновок спонукає до постановки питання щодо необхідності підтягування економічної площини реалізації людського капіталу на внутрішньому просторі і європейського освітнього простору до рівня українського. ; The proposed publication is devoted to the issues of adaptation of the policy in the field of education, taking into account the requirements and directions of the European integration aspirations of Ukraine. The purpose of the paper is to review the processes of the higher and academic schools of Ukraine taking into account the needs of the Euro-oriented development direction. Research methods have chosen the tools of comparison, comparison and evaluation of existing processes, their consequences and the explicit and hidden regulatory goals. The article deals with the connection of world directions of human development goals to 2030 in the context of the needs of human capital. The external and internal requirements for formation and the level of their collapse for the national educational sphere are considered. In particular, the tasks of development, the requirements of the Summits and the tasks of the National Government are highlighted, and the regulatory tools to which the Ministry of Education and Science of Ukraine are implementing. The regulatory body tries to declare in accord with the global development goals, it is possible to fulfill the tasks of the lender, which does not allow to effectively carry out the development of human capital in the interests of society. The article attempts to demonstrate the diversity of MES policies, EU recommendations, needs for improving the quality of human capital in terms of the development of qualitative components of the national community and the possibilities of budget support. The article emphasizes the non-matching high level of education of the able-bodied population with the underestimated and somewhat primitive requirements of the labor market and international adjustments. The advanced level of education of the dissonant population with the resource orientation of the national market and the low qualification expectations of the migration space. This conclusion leads to the question of the need to tighten the economic plane of human capital in the internal space and European educational space to the level of Ukrainian. Conclusions Summarizing the results of the systematization of external tasks and internal needs, one can single out perspective directions of the future state policy that will bring convergence of European and national directions of education development: actualization of the content of training of specialists in accordance with updated standards of higher education; the introduction of a new accreditation procedure for educational programs is adapted to the requirements of the European Space (ESG); modernization of material and technical support of institutions of higher education; reformatting the system of distribution of expenditures for higher education; introduction of effective state regulation of the development of human capital through the improvement of the system of higher education.

After analyzing four periods: 1968-1990, 1991-2000, 2000-2006 y 2007-2018, marked by changes in the management of the exchange rate, peso/dolar, by the Banco de la Republica and government economic policy, econometric techniques allow us to conclude that despite the increasing opening of the Colombian economy, since 1991, the liberalization of the foreignexchange market and the flow of capital, the parity began to be fulfilled to the extent that capital markets and the economy was consolidated in the process of opening: gradually during the third period and evidently during the last one amid opening of the Colombian economy. Johansen cointegration tests and EGARCH regresions were used. A detailed study of statistics and economic policy proves that the slowness in meeting the parity rule, which took more than a decade, was due to the fact that the Colombian central bank always intervened in the market to stimulate the depreciation of the peso: crawling-peg, until 1991 and exchange rate band until 1999. In addition, in recent years there have been changes in the direction of the flow of international capital to Colombia that have altered the exchange rate more strongly than the difference in interest rates. ; Después de analizar cuatro períodos: 1968-1990, 1991-2000, 2000-2006 y 2007-2018, marcados por cambios en el manejo de la tasa de cambio por parte del Banco de la República y política económica gubernamental, técnicas econométricas permiten concluir que pese a la creciente apertura de la economía colombiana, a partir de 1991, la liberalización del mercado cambiario y de flujo de capitales, la paridad del poder adquisitivo, se empezó a cumplir a partir del tercer período aunque en forma rezagada; en el cuarto período, en la medida que los mercados de capitales y la economía se fue consolidando en el proceso de internacionalización, la paridad se empieza a evidenciar. Se usaron pruebas de cointegración de Johansen y regresiones EGARCH. Un estudio detallado de las estadísticas y la política económica prueban que la lentitud en el cumplimiento de la paridad, se debió a que el banco central colombiano siempre intervino el mercado para estimular la depreciación del peso: devaluación gota a gota hasta 1991 y la banda cambiaria hasta 1999. Además, en los últimos años se han producido cambios en la dirección del flujo de capitales internacionales hacia Colombia que han alterado la tasa de cambio más fuertemente que las diferencias en la inflación. ; Depois de analisar quatro períodos: 1968-1990, 1991-2000, 2000-2006 e 2007-2018, marcados por mudanças na gestão da taxa de câmbio pelo Banco da República e a política econômica do governo, as técnicas econométricas permitem concluir que apesar da crescente abertura da economia colombiana, desde 1991, a liberalização do mercado de câmbio e fluxo de capitais, a paridade do poder de compra, começou a ser cumprida a partir do terceiro período, embora de maneira desfasada; no quarto período, à medida que o mercado de capitais e a economia consolidam-se no processo de internacionalização, a paridade começa a aparecer. Foram utilizados testes de cointegração de Johansen e regressões EGARCH. Um detalhado das estatísticas e da política econômica prova que a lentidão em atender à paridade se deve ao fato de o banco central colombiano sempre intervir no mercado para estimular à depreciação do peso: desvalorização gota a gota até 1991 e faixa de câmbio até 1999. Além disso, nos últimos anos, houve mudanças na direção do fluxo de capital internacional para a Colômbia que alteraram a taxa de câmbio mais fortemente do que as diferenças na inflação.

Relevance of the article is based on the importance of environmental education and development of the "green" economics of the Republic of Kazakhstan. Despite the relevancy of environmental education, there is a lack of studies on the relationship between the greening of education, "green economy" and the modernization of students ' consciousness. Thus, there is a gap between the demands of the state and the environmentally oriented training of future specialists. Currently, the solution to environmental problems is under the control of the Government of the Republic of Kazakhstan and the city administration. Environmental volunteering can be a priority area to address environmental issues to form the environmental culture of the population. At the same time, the content of environmental volunteering is quite diverse and young professionals should implement creative ideas in public life. The aim of the article is to examine mechanisms of environmental volunteering development among young people because this is one of the priority directions of the educational ecologization. The leading approach of the study is the activity approach, which allows to describe the activities and motives of the environmental volunteer movement, its impact on self-awareness, thinking and behavior of future professionals. Environmental volunteering development is considered on a base of L.N. Gumilyov Eurasian National University. Furthermore, the role of environmental volunteer movement in students' lives is examined. The process of the organization of environmental volunteering in an educational institution is described. Ecological and spiritual conscience, ecological thinking, ecological behavior, ecological culture are viewed as important components of ecologization. Ecological activities organized by students are analyzed as well as the conditions for development of environmental volunteering in Eurasian National University named after L.N. Gumilyov (further, ENU named after L. N. Gumilyov). After all, youth activity is important for environmental protection as well as the experience of developed countries in this direction. The role of eco-volunteers in the development of the "green University" has educational, research and practice-oriented importance. Specifically, the eco-volunteers' contribution consists of: lectures, debates, trainings, master classes in student classrooms and dormitories, the development of various kinds of memos for personal household management, which explain the economical use of energy resources and waste management, the creation of signs about resource conservation, the creation of environmental bags which are aimed to reduce household and industrial waste, containers for the collection of used batteries. Also, the possibility to implement eco-initiatives and eco-lightening into educational is shown. Eco-volunteers participate in different ecological events and as a result, prove the importance of environmental activities based on their own experience. The mentioned above key aspects are foundation for the environmental transparency, providing students with information about the environmental conditions and health problems. Thus, it will stimulate students' active participation in nature preservation and the programmes dedicated to keep the Earth clean. The practical value of this article is the introduction of eco-initiatives and eco-education in other universities, along with the greening of education in the Republic of Kazakhstan. The materials of the article can be useful for public organizations that are concerned about the problems of human interaction and the world of nature. The authors provide recommendations on the organization of work with volunteers and the position of the youth center on environmental regular activities. Active involvement of young people in international events will help them to study other countries' experience in solving various environmental problems. Therefore, future specialists in various fields will be prepared for the integration of environment protection activities.