Search results

The Anthropocene as a new epoch brings into question the traditional modes of conceptualising International Relations. We believe that it does this by forcing students and practitioners of International Relations to think through how the discipline works as a set of ideas and practices, in fact, as a way of understanding the nature of problems and policymaking per se. As a discipline, International Relations is particularly sensitive to the questioning of the problematics of human exceptionalism, rationalist problem-solving and liberal modernist imaginaries of progress, which have shaped the agendas of international peace, development and democracy. Beyond the dark days of the Cold War, when International Relations was essentially a strategic exercise of Realpolitik, the discipline has staked a lot on the basis that Enlightenment liberalism is the universal panacea to human ills and that irrational structures or agencies can be civilised or tamed to further the interests of humanity, both in national or global regimes of good governance and the rule of law. These dreams of liberal universal solutions appear to have run aground in the Anthropocene as the last decade has marked a shift away from universal, modernist or 'linear' understandings of power and agency. In a world, construed as more complex, contingent and relational and replete with crises and unpredicted 'tipping points', traditional assumptions are up-ended and unintended consequences seem more relevant than 'good intentions'. Concomitantly, the methodological focus has switched away from understanding the essence of entities and towards privileging the analysis of relations, networks and contexts. Key to this has been debates focused around climate change and global warming which explicitly cast policy problems not as external threats to the 'good life' (that requires securing) but as instead questioning the starting assumptions of separations between inside/ outside, humanity/ nature, solutions/ problems and referents/ threats. This elicits a very ...

Las caricaturas árabes surgieron en el siglo XIX en el movimiento conocido como Nahḍa (el despertar), pero no fue hasta la década de los noventa, con la Guerra del Golfo, cuando se consolidaron cobrando un papel preponderante en la transmisión de información y opiniones. Esta evolución cristalizó con las Revoluciones Árabes de 2011, que las convirtieron en un arte de resistencia gracias al uso de Internet y las nuevas redes sociales, como Facebook y Twitter. Desde una perspectiva religiosa, los caricaturistas árabes han criticado aspectos importantes del islam. Estos dibujos representan la crítica social y política, pero la religión se ha analizado también como un aspecto crucial de la sociedad. En este contexto, los objetivos de esta investigación son: (1) dar una breve descripción del desarrollo de las caricaturas árabes; (2) analizar cómo el uso de estos dibujos se ha convertido en una forma de comunicación en el mundo árabe; y (3) observar el impacto de las caricaturas en las sociedades árabes en relación a cualquier problema social, incluido la religión. En consecuencia, se ha desarrollado una metodología cualitativa a la vez que se ha llevado a cabo un método histórico y contextual para establecer un proceso de análisis y síntesis. Además, se ha empleado un método visual etnográfico para observar y analizar la muestra de caricaturas seleccionadas articulando un leit motiv del humor que se centra en la sociedad y la religión. En definitiva, los resultados esperados en este trabajo son mostrar que la caricatura árabe es capaz de analizar cualquier problema social. De este modo, la religión no debe ser un impedimento, ya que no existe ninguna prohibición en el Corán que induzca a pensar que el desarrollo de la caricatura debe estar prohibido. Por este motivo, la religión es considerada un aspecto social más que va a ser cuestionado y analizado, en tanto que implica un comportamiento social que influye en muchos aspectos de la vida de las personas. ; Arab political cartoons arose in the 19th century inthe Arab ...

The distinction between normative and objective knowledge and how social scientist imagine that their research is solely built on objectivity is currently being challenged especially in the political science field. If we take culture as an example and more specifically the question of identity and identity politics in the Middle East, we will find that the current modus operandi in political science research is distancing itself from objective knowledge because of the increased focus in the field on quantification. Whether one analyzes the work of Telhami on Identity in the Middle East, or Lynch's "The Arab Uprisings Explained", one will find that they all reflect on the academic conundrum that the field is facing.

The author defines the cyberspace as a new dimension of political space and as a field of political interaction and confrontation of various political actors. The differences between cyberspace and the Internet-space are analyzed. It is shown that modern society is becoming specifically networked and digital, the relations in machine-mediated social and media net-works complement or replace communications based on the face to face interaction of political actors. ; Вступ. У сучасному світі інформація є одним із найважливіших ресурсів і, одночасно, однією з рушійних сил. Стрімкий розвиток та поширення нових інформаційних і комунікативних технологій призвели до глобальної інформаційної революції, яка здійснює значний вплив на всі сфери. Мета і завдання. Метою статті є аналіз природи кіберпростору і його вплив на характер сучасних міжнародних відносин. Завдання полягає у виявленні особливостей і основних відмінностей кіберпростору. Результати дослідження. Поняття «кіберпростору» пройшло довгий шлях концептуалізації з моменту своєї появи в науково-фантастичній літературі на початку 1980-х років. Розуміння кіберпростору як комунікативного простору не є новим, оскільки воно з'являється задовго до комп'ютерів та Інтернету. Завдяки спільному кіберпростору сучасне суспільство стає специфічно мережевим і цифровим, тобто таким, де відносини в машинно-опосередкованих соціальних і медіамережах доповнюють або замінюють комунікації, засновані на взаємодії політичних акторів. Кіберпростір порівняно з іншими просторами людської діяльності має такі риси: це є інформаційний простір; в ін є комунікативним середовищем; утворюється за допомогою технічних систем; кіберпростір може постійно копіюватися, множитися і відтворюватися, щоє характерною ознакою соціуму; кіберпростір радикально збільшує швидкість, обсяг і дальність взаємозв'язку не тільки держав і корпорацій, а й окремих громадян, які можуть використовувати його для глобального, майже миттєвого спілкування, використовуючи різноманітні інформаційні засоби. Обговорення. ...

The article is focused on the analysis of the status of legal regulation of pharmaceutical relations in Ukraine. It has been stated that pharmaceutical law is a new entity in the legal system of Ukraine, the subject matter's boundaries of which are being formed, standing out of other branches of law. Pharmaceutical law being a complex branch of law, regulates various groups of social relations, which are united by the pharmacy. It has been emphasized that a significant number of current bylaws indicates a satisfactory status of legal regulation of the medicinal products' circulation, but complicates the understanding of law and the application of uniform regulatory practice by the relevant entities. It has been emphasized that there is a lack of special documents among the current regulatory acts aimed at minimizing corruption risks related to the medicinal products' circulation in Ukraine, as well as to prevent the influence of pharmaceutical market entities on lobbying for inclusion of their pharmaceutical products in the registers and lists of medicinal products that are subjects to reimbursement. It has been noted that there are currently processes in Ukraine aimed at strengthening the effectiveness of administrative and legal regulation of public relations in the pharmacy. The key areas of qualitative changes are attempts to regulate relations within the forensic pharmacy, the circulation of generic medicinal products and the reimbursement mechanism. The author has indicated insufficient legal regulation of the status of biologically active additives, generic medicinal products and anti-corruption mechanisms in the field of medicinal products. It has been clarified that there is no normative enshrinement of a number of international terms in the national pharmaceutical legislation. The necessity of adaptation of the legislation of Ukraine to international norms within the pharmacy has been proved. It has been established that, despite the positive tendencies, the status of legal regulation of relations in ...

The article is devoted to a comprehensive study of the asymmetry of power in a complex system of international relations, which is characterized by a particularly high degree of global stratification, integration and asymmetric interdependence. Uneven distribution of power, increasing the number of asymmetric threats at the beginning of the XXI century, limited degree of study of the research topic in the domestic literature highlights the need to understand the asymmetry of power in international relations. In determining the power of the state in world politics, the determining factor is the material and power factor, which is clearly manifested at the present stage of development. Asymmetry of power – uneven distribution of power between participants in international relations leads to the dominance of several states that have higher indices of power than others. Dominance is manifested in various areas – from military to economic and cultural. Inequality of power creates an asymmetry of interaction. The strategy of the state's behavior in the international arena depends on the level of power. The ratio of total power capabilities between actors can change, which leads to an increase in the power of some actors and the decline of power of others. The asymmetric distribution of power leads to the formation of rights and rules governing the interaction between states, in which states compete for the preservation of the geopolitical status quo and their global influence. Despite the growing role of soft power components, the power continues to play a leading role in the international arena and to influence the format of relations in various areas of cooperation. In general, asymmetry can lead to stability and not cause tension in relations, which contradicts the current theory of international relations on asymmetric relations between states. ; Статтю присвячено дослідженню асиметрії влади в сучасній системі міжнародних відносин. Система міжнародних відносин як і будь-яка соціальна система стикається як з асиметрією, так і з проблемою влади, яка є однією з фундаментальних у сфері соціально-гуманітарного пізнання. Проаналізовано основні підходи щодо визначення феномена влади. Обґрунтовано думку про те, що асиметрія влади в міжнародних відносинах є об'єктивною реальністю, а не абстрактною категорією. З'ясовано лінію зовнішньополітичної поведінки держави в умовах асиметрії влади в міжнародній системі координат. Асиметрія влади – нерівномірний розподіл влади між учасниками міжнародних відносин призводить до домінування декількох держав, які володіють більшими індексами могутності, ніж інші. При визначенні влади держави у світовій політиці визначальним залишається матеріально-силовий фактор, який чітко простежується і на сучасному етапі розвитку. За умов домінування у світовій політиці групи великих держав зростає складність і неоднозначність відносин суб'єктів світової політики, відзначених асиметричністю влади і взаємозалежністю націй. Влада провідних держав часто підтверджується їх величезною роллю в міжнародних інститутах і форумах. Асиметричний розподіл влади призводить до формування прав і правил регулювання взаємодії між державами, в рамках якого держави змагаються як за збереження геополітичного статус-кво, так і свого глобального впливу. Зазначено, що асиметрія влади в міжнародних відносинах так чи інакше проявляється в зусиллях окремих держав, спрямованих на трансформацію інститутів і всієї міжнародної системи з метою реалізації своїх інтересів. Нерівність володіння владою породжує асиметричність взаємодії. Від рівня влади залежить стратегія поведінки держави на міжнародній арені. Залежно від владно-силових ресурсів держава у протистоянні з іншою вдається до широкого діапазону дій. Загалом в умовах єдиної глобальної системи міжнародних відносин держави вкрай асиметрично володіють владою, характерною рисою якої є її ієрархічність, що передбачає обов'язковий поділ за рівнями домінування.

The article is devoted to a comprehensive study of the asymmetry of power in a complex system of international relations, which is characterized by a particularly high degree of global stratification, integration and asymmetric interdependence. Uneven distribution of power, increasing the number of asymmetric threats at the beginning of the XXI century, limited degree of study of the research topic in the domestic literature highlights the need to understand the asymmetry of power in international relations. In determining the power of the state in world politics, the determining factor is the material and power factor, which is clearly manifested at the present stage of development. Asymmetry of power – uneven distribution of power between participants in international relations leads to the dominance of several states that have higher indices of power than others. Dominance is manifested in various areas – from military to economic and cultural. Inequality of power creates an asymmetry of interaction. The strategy of the state's behavior in the international arena depends on the level of power. The ratio of total power capabilities between actors can change, which leads to an increase in the power of some actors and the decline of power of others. The asymmetric distribution of power leads to the formation of rights and rules governing the interaction between states, in which states compete for the preservation of the geopolitical status quo and their global influence. Despite the growing role of soft power components, the power continues to play a leading role in the international arena and to influence the format of relations in various areas of cooperation. In general, asymmetry can lead to stability and not cause tension in relations, which contradicts the current theory of international relations on asymmetric relations between states. ; Статтю присвячено дослідженню асиметрії влади в сучасній системі міжнародних відносин. Система міжнародних відносин як і будь-яка соціальна система стикається як з асиметрією, так і з проблемою влади, яка є однією з фундаментальних у сфері соціально-гуманітарного пізнання. Проаналізовано основні підходи щодо визначення феномена влади. Обґрунтовано думку про те, що асиметрія влади в міжнародних відносинах є об'єктивною реальністю, а не абстрактною категорією. З'ясовано лінію зовнішньополітичної поведінки держави в умовах асиметрії влади в міжнародній системі координат. Асиметрія влади – нерівномірний розподіл влади між учасниками міжнародних відносин призводить до домінування декількох держав, які володіють більшими індексами могутності, ніж інші. При визначенні влади держави у світовій політиці визначальним залишається матеріально-силовий фактор, який чітко простежується і на сучасному етапі розвитку. За умов домінування у світовій політиці групи великих держав зростає складність і неоднозначність відносин суб'єктів світової політики, відзначених асиметричністю влади і взаємозалежністю націй. Влада провідних держав часто підтверджується їх величезною роллю в міжнародних інститутах і форумах. Асиметричний розподіл влади призводить до формування прав і правил регулювання взаємодії між державами, в рамках якого держави змагаються як за збереження геополітичного статус-кво, так і свого глобального впливу. Зазначено, що асиметрія влади в міжнародних відносинах так чи інакше проявляється в зусиллях окремих держав, спрямованих на трансформацію інститутів і всієї міжнародної системи з метою реалізації своїх інтересів. Нерівність володіння владою породжує асиметричність взаємодії. Від рівня влади залежить стратегія поведінки держави на міжнародній арені. Залежно від владно-силових ресурсів держава у протистоянні з іншою вдається до широкого діапазону дій. Загалом в умовах єдиної глобальної системи міжнародних відносин держави вкрай асиметрично володіють владою, характерною рисою якої є її ієрархічність, що передбачає обов'язковий поділ за рівнями домінування.

The article examines the features of international relations in the context of the migration crisis at the present stage. The main objectives of the study were to characterize the historical causes of the current migration crisis in the field of international relations, assess the regulatory framework of migration policy of the European Union, recommendations for improving international relations in the context of the current migration crisis in European countries. The methodology of scientific research is based on the dialectical method, which summarizes all the phenomena and processes that take place in the field of international relations in its relationship and interdependence. In the process of writing the article there were used methods of analysis and synthesis – in the study of the peculiarities of the system of international relations; monographic – when presenting consistent material related to the specified research topic; historical – in describing the causes of the migration crisis; comparison – when assessing the situation in the EU and Ukraine; abstract-logical – in substantiating the logical sequence of events in the international arena, which caused the migration crisis at the present stage of development of society. The result of the study was the generalization of proposals to improve the situation in the field of international relations, the development of recommendations for a common migration policy of European countries and the possibility of involving Ukraine in solving these problems. As conclusions, it is stated that the relationship between European countries is imperfect, and this encourages the leadership of European countries to seek new ways of cooperation in the context of resolving the migration crisis. The significance of the study lies in understanding the need for joint action by Ukraine and the EU to address the migration problem.

The article is about the pandemic that has swept the whole world today. Life in a pandemic will become a new norm for everyone, consulates, and embassies, international organizations are no exception. It also leads to a rethinking of diplomacy and it in the work of international relations, in their dangerous activities, international support and international mutual assistance. In international practice, the use of digitalization, social platforms, video conferencing, which is already becoming an alternative way of conducting international activity, is becoming increasingly important. Diplomacy will move to a digital format and this is now gaining more effective importance in the work of embassies. The purpose of the article is to study and analyze the work of diplomacy and international relations during the COVID-19 pandemic, their difficulties during this period, the consequences and joining of efforts, the exchange of best practices in the face of new challenges to society. The methodological and methodological approaches to studying the problems of diplomacy and international relations during a pandemic, their role and ways of countering the spread of COVID-19, effective intergovernmental interaction are disclosed. The fight against the pandemic is still ongoing in Ukraine, all embassies and consulates, international organizations play the most important role, which forces us to adapt to new realities and shows how difficult, but extremely necessary, the work of diplomats is now.

There's always been two histories to tell about International Relations. One that explains structures and processes and another that understands individual and collective actions. But the first one has always been predominant in our discipline, forgetting what International Relations truly means for the states and for global political actors. ; Siempre habrá dos historias que contar de las relaciones internacionales. Una que explique estructuras y procesos, y otra que comprenda las acciones de los individuos y de los agregados sociales. Pero siempre ha sido la primera de estas historias la que ha dominado la disciplina, olvidando los significados que las relaciones internacionales tienen para los Estados y para otros actores de la política mundial.