Suchergebnisse

The relevance of the article is that the Civil Procedure Code of Ukraine establishes a list of cases of separate proceedings in which juries are involved. Nevertheless, the legislature does not establish the rights, duties, guarantees and responsibilities of jurors in their participation in the administration of justice. This gap in the law creates additional difficulties for both professional judges, who are forced to determine the legal status of jurors in civil proceedings at their own discretion, and for jurors themselves, who are unable to read their own rights, duties, guarantees and responsibilities. The purpose of this article is to study the legal status of jurors during the consideration of cases of separate proceedings, to establish the moment of acquisition of legal status by a person, to determine the features of declaring persons performing the functions of jurors. Thus, the article is devoted to the study of the legal status of jurors in civil proceedings in Ukraine, determining the moment of acquisition of legal status by a juror, justifying the need to distinguish between "juror candidate" and "juror" at the legislative level, analysis of legal norms governing rights, responsibilities, guarantees and liability of jurors during their participation in the administration of justice in civil proceedings. It is concluded that the civil law directly establishes a list of separate cases in which juries are involved, so the legal status of the latter should be enshrined at the legislative level by supplementing the Civil Procedure Code of Ukraine with the article "Jury Rights and Responsibilities". In addition, there is a need to further explore the need to distinguish between "juror" and "juror" at the legislative level in order to establish a different scope of procedural rights and responsibilities for each of these two categories. Given a number of factors influencing the reluctance of citizens to participate in the administration of justice as jurors, we believe that the declaration of the latter is one of the important reasons for the refusal of potential jurors to participate in court proceedings. In this regard, we propose to amend paragraph 3 of Article 3 of the Law of Ukraine "On Prevention of Corruption" to exclude jurors from the list of subjects of declaration. ; Актуальність статті полягає в тому, що Цивільним процесуальним кодексом України встановлений перелік справ окремого провадження, до розгляду яких залучаються присяжні. Незважаючи на це, законодавцем не встановлені права, обов'язки, гарантії та відповідальність присяжних під час їх участі у здійсненні правосуддя. Ця прогалина у законодавстві створює додаткові труднощі як для професійних суддів, які вимушені на власний розсуд визначати правовий статус присяжних у цивільному процесі, так і для самих присяжних, які не можуть ознайомитися з переліком власних прав, обов'язків, гарантій і відповідальності. Метою цієї статті є дослідження правового статусу присяжних під час розгляду ними справ окремого провадження, встановлення моменту набуття особою правового статусу присяжного, визначення особливостей декларування осіб, які виконують функції присяжних. Стаття присвячена дослідженню правового статусу присяжних у цивільному судочинстві України, визначенню моменту набуття особою правового статусу присяжного, обґрунтуванню необхідності розмежування понять «кандидат у присяжні» і «присяжний» на законодавчому рівні, аналізу правових норм, що регламентують права, обов'язки, гарантії та відповідальність присяжних під час їх участі у здійсненні правосуддя у цивільному процесі. Зроблено висновок, що цивільним законодавством прямо встановлений перелік справ окремого провадження, до розгляду яких залучаються присяжні, тому закріплення правового статусу останніх має бути здійснено на законодавчому рівні шляхом доповнення Цивільного процесуального кодексу України статтею «Права та обов'язки присяжних». Крім того, потребує подальшого дослідження питання щодо необхідності розмежування понять «кандидат у присяжні» і «присяжний» на законодавчому рівні з метою встановлення різного обсягу процесуальних прав та обов'язків для кожної з цих двох категорій. Враховуючи низку факторів, що впливають на небажання громадян брати участь у здійсненні правосуддя в якості присяжних, вважаємо, що декларування останніх є однією з важливих причин відмови потенційних присяжних від участі у розгляді судових справ. У зв'язку з цим пропонуємо внести зміни до п. ґ ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» щодо виключення присяжних зі списку суб'єктів декларування.

The articles studies judicial practices of hearing civil cases at a jury trial. Along with administration of justice, the institute of jurors has the following functions: 1) political, 2) lawmaking, 3) facilitation of reconciliation of the parties, 4) enhancing confidence in courts, 5) ensuring judicial independence, 6) educational function and improvement of people's legal awareness, 7) legitimization of court judgements. Political function of the institute of jurors in Ukraine is aimed, inter alia, at formal compliance with requirements of the Constitution of Ukraine concerning involvement of the people in conduct of court proceedings. Lawmaking function and facilitation of reconciliation of the parties typical for the classic institute of jurors on the basis of analysis of verdict statistics enable the state to improve legislative regulation of certain relations, and the parties to determine prospects of litigation. It is maintained that in the framework of national legislative regulation the function of enhancing confidence in courts and ensuring judicial independence cannot be fully secured by the institute of jurors, because internal independence of jurors as persons authorized to act as judges, may likewise be impeded by a professional judge. It is claimed that "dominance" of the professional judge leads to a situation, when jurors do not tend to follow the proceedings attentively, ask few questions and as a rule agree with professional judges, that is why most judgements are unanimous, and in case of a dissent it is jurors who change their position, not judges. Educational function and improvement of people's legal awareness are exercised through briefing the jurors on the court procedure and laws, raising their awareness of their civil rights and duties, yet a small number of cases heard by jury trial do not allow claiming improvement of legal awareness in general. Legitimization of court judgements manifests itself in the fact that collective justice is more important than legal propriety of classification. Hence, for the most part functions performed by the classic jury trial cannot be exercised in Ukraine, and there are other purely procedural defects preventing effective use of such institute: inability to summon and replace jurors on a timely basis, which prevents hearing certain categories of cases in special proceedings on a timely basis. Based on the above it is concluded that it is feasible to exclude jurors from hearing civil cases in Ukraine as well. ; У статі досліджується прак-тика розгляду судами цивіль-них справ за участю присяжних. Окрім функції відправлення пра-восуддя, можна виділити такі функції інституту присяжних, як: 1) політична, 2) правотворча; 3) сприяння примиренню сторін; 4) підвищення довіри до судів; 5) забезпечення незалежності суду; 6) виховна функція та підвищення правосвідомості громадян; 7) легі-тимація судових рішень. Політична функція інституту присяжних в Україні спрямована, в тому числі, на формальне вико-нання вимог Конституції України щодо забезпеченні участі народу у здійсненні судочинства. Пра-вотворча функція та сприяння примиренню сторін, характерні для класичного інституту при-сяжних на підставі аналізу ста-тистики винесених вердиктів, доз-воляють державі вдосконалювати законодавче регулювання певних відносин, а сторонам – визначати перспективи судового розгляду. Стверджується, що функція підвищення довіри до судів та забезпечення незалежності суду за вітчизняного законодавчого регулювання у повному обсязі забезпечені інститутом присяж-них не можуть бути, оскільки вну-трішня незалежність присяжних як осіб, що наділені усіма правами судді, так само може бути пору-шена професійним суддею. Ствер-джується, що «домінування» професійного судді призводить до того, що присяжні не схильні уважно стежити за процесом, вони задають мало запитань і, як правило, погоджуються з профе-сійними суддями, саме тому біль-шість рішень є одностайними, а в разі розходження думок найчас-тіше позицію змінюють не судді, а присяжні. Виховна функція та підви-щення правосвідомості громадян реалізується за рахунок озна-йомлення присяжних із судовою процедурою та законодавством, усвідомлення ними своїх прав та обов'язків як громадянина, однак незначна кількість справ, що роз-глядаються присяжними, не доз-воляє стверджувати про підви-щення правосвідомості в цілому. Легітимація судових рішень про-являється в тому, що колективна справедливість є важливішою за юридичну правильність кваліфі-кації. Отже, ті функції, які виконує класичний суд присяжних, у пере-важній більшості в Україні не можуть бути реалізовані, однак існують й інші суто процесуальні недоліки, які перешкоджають ефективності такого інституту: неможливість своєчасного виклику і заміни присяжних, що перешкод-жає своєчасному розгляду деяких категорій справ окремого провадження. Із наведеного зроблено висновок щодо доцільності виклю-чення участі присяжних у цивіль-них справах і в Україні.

The article is devoted to the consideration of the constitutional right to a trial by a jury, as well as the right to a speedy trial in accordance with the provisions of the Sixth Amendment to the US Constitution. It is noted that as of today in Ukraine there is a question of ensuring the actual (real) participation of the people in the administration of justice and the creation of an appropriate mechanism for the realization of such a right of the people. It is established that the permanent evolution of the jury trial in the world as a full-fledged element of participatory democracy allows us to assert the possibility of applying the best foreign experience in this area and for Ukraine. It is noted that the jury trial, which is typical for the United States, is undoubtedly a consequence of the borrowing of English legal customs, but has its own special features. It has been established that the right to a speedy trial should be distinguished from other constitutional rights, as it concerns the interests of society and the justice system more than the interests of the accused. The circumstances that suggest whether a trial is in fact "fast" are rather vague, as each such proceeding is to some extent unique. The requirements for members of the jury are set out in the Jury Selection Act. It is noted that the release of jurors varies depending on the state. One of the grounds for such dismissal is professional activity. For example, doctors, lawyers, public figures, police or firefighters. At the same time, this practice is gradually ceasing to be natural. It is concluded that the jury trial as a form of public participation in the administration of justice is undoubtedly a democratic legal institution. Direct democracy in the exercise of judicial power, which is carried out in compliance with the principles of publicity and adversarial proceedings promotes the establishment of citizens' faith in the fairness of judicial decisions. ; Статтю присвячено розгляду конституційного права на розгляд справи судом присяжних, а також права на швидкий суд відповідно до положень шостої поправки Конституції США. Зазначено, що станом на сьогодні в Україні стоїть питання забезпечення фактичної (справжньої) участі народу у здійсненні судочинства та створення належного механізму реалізації такого права народу. Встановлено, що перманентна еволюція суду присяжних у світі як повноцінного елементу партисипаторної демократії дозволяє стверджувати про можливість застосування кращого зарубіжного досвіду у цій сфері і для України. Зауважено, що суд присяжних, котрий є характерним для США, без сумнівів є наслідком запозичення англійських правових звичаїв, проте володіє своїми особливими сутнісними особливостями. Встановлено, що право на швидкий суд варто відрізняти від інших конституційних прав, оскільки воно стосується більше інтересів суспільства та системи правосуддя, аніж обвинуваченого. Обставини, котрі дозволяють стверджувати, чи є судовий розгляд насправді «швидким» є досить розмитими, оскільки кожне таке провадження є певною мірою унікальним. Визначено вимоги до членів суду присяжних, закріплені у Акті про відбір присяжних. Зауважено, що звільнення від обов'язку присяжних диференціюється залежно від того чи іншого штату. Однією з підстав такого звільнення є професійна діяльність. До прикладу, йдеться про лікарів, юристів, громадських діячів, працівників поліції чи пожежної охорони. Поряд з цим, поступово така практика перестає бути закономірною. Підсумовано, що суд присяжних як форма участі народу у відправленні правосуддя без сумнівів є демократичним правовим інститутом. Безпосереднє народовладдя під час здійснення судової влади, котре здійснюється із дотриманням принципів гласності та змагальності судового процесу, сприяє утвердженню віри громадян у справедливість судових рішень.

The article is devoted to the consideration of the constitutional right to a trial by a jury, as well as the right to a speedy trial in accordance with the provisions of the Sixth Amendment to the US Constitution. It is noted that as of today in Ukraine there is a question of ensuring the actual (real) participation of the people in the administration of justice and the creation of an appropriate mechanism for the realization of such a right of the people. It is established that the permanent evolution of the jury trial in the world as a full-fledged element of participatory democracy allows us to assert the possibility of applying the best foreign experience in this area and for Ukraine. It is noted that the jury trial, which is typical for the United States, is undoubtedly a consequence of the borrowing of English legal customs, but has its own special features. It has been established that the right to a speedy trial should be distinguished from other constitutional rights, as it concerns the interests of society and the justice system more than the interests of the accused. The circumstances that suggest whether a trial is in fact "fast" are rather vague, as each such proceeding is to some extent unique. The requirements for members of the jury are set out in the Jury Selection Act. It is noted that the release of jurors varies depending on the state. One of the grounds for such dismissal is professional activity. For example, doctors, lawyers, public figures, police or firefighters. At the same time, this practice is gradually ceasing to be natural. It is concluded that the jury trial as a form of public participation in the administration of justice is undoubtedly a democratic legal institution. Direct democracy in the exercise of judicial power, which is carried out in compliance with the principles of publicity and adversarial proceedings promotes the establishment of citizens' faith in the fairness of judicial decisions. ; Статтю присвячено розгляду конституційного права на розгляд справи судом присяжних, а також права на швидкий суд відповідно до положень шостої поправки Конституції США. Зазначено, що станом на сьогодні в Україні стоїть питання забезпечення фактичної (справжньої) участі народу у здійсненні судочинства та створення належного механізму реалізації такого права народу. Встановлено, що перманентна еволюція суду присяжних у світі як повноцінного елементу партисипаторної демократії дозволяє стверджувати про можливість застосування кращого зарубіжного досвіду у цій сфері і для України. Зауважено, що суд присяжних, котрий є характерним для США, без сумнівів є наслідком запозичення англійських правових звичаїв, проте володіє своїми особливими сутнісними особливостями. Встановлено, що право на швидкий суд варто відрізняти від інших конституційних прав, оскільки воно стосується більше інтересів суспільства та системи правосуддя, аніж обвинуваченого. Обставини, котрі дозволяють стверджувати, чи є судовий розгляд насправді «швидким» є досить розмитими, оскільки кожне таке провадження є певною мірою унікальним. Визначено вимоги до членів суду присяжних, закріплені у Акті про відбір присяжних. Зауважено, що звільнення від обов'язку присяжних диференціюється залежно від того чи іншого штату. Однією з підстав такого звільнення є професійна діяльність. До прикладу, йдеться про лікарів, юристів, громадських діячів, працівників поліції чи пожежної охорони. Поряд з цим, поступово така практика перестає бути закономірною. Підсумовано, що суд присяжних як форма участі народу у відправленні правосуддя без сумнівів є демократичним правовим інститутом. Безпосереднє народовладдя під час здійснення судової влади, котре здійснюється із дотриманням принципів гласності та змагальності судового процесу, сприяє утвердженню віри громадян у справедливість судових рішень.

The paper studied the historical aspects and modern trends of the development of the trial jury institution in Ukraine. The authors analyze the arguments put forward in the judicial literature related to the practicability of the trial jury introduction into the judicial system of Ukraine and future model of this institution in civil proceeding. Certain proposals aregiven with regard to the improvement of legislative framework, which regulates the trial jury functioning in civil process in Ukraine. ; В статье исследованы исторические аспекты и современные тенденции развития института суда присяжных в Украине. Авторами анализируются выдвинутые в научной юридической литературе аргументы относительно целесообразности внедрения судаприсяжных в судебной системе Украины и будущая модель данного института в гражданском процессе. Приводятся конкретные предложения по совершенствованию законодательной базы, которая регулирует функционирование суда присяжных в Украине. ; В статті досліджено історичні аспекти та сучасні тенденції розвитку інституту суду присяжних в Україні. Авторами аналізуються висунуті у науковій юридичній літературі аргументи щодо доцільності впровадження суду присяжних в судову систему України і майбутня модель даного інституту в цивільному судочинстві. Наводяться конкретніпропозиції щодо вдосконалення законодавчої бази, яка регулює функціонування суду присяжних в цивільному процесі Україні.

The paper studied the historical aspects and modern trends of the development of the trial jury institution in Ukraine. The authors analyze the arguments put forward in the judicial literature related to the practicability of the trial jury introduction into the judicial system of Ukraine and future model of this institution in civil proceeding. Certain proposals aregiven with regard to the improvement of legislative framework, which regulates the trial jury functioning in civil process in Ukraine. ; В статье исследованы исторические аспекты и современные тенденции развития института суда присяжных в Украине. Авторами анализируются выдвинутые в научной юридической литературе аргументы относительно целесообразности внедрения судаприсяжных в судебной системе Украины и будущая модель данного института в гражданском процессе. Приводятся конкретные предложения по совершенствованию законодательной базы, которая регулирует функционирование суда присяжных в Украине. ; В статті досліджено історичні аспекти та сучасні тенденції розвитку інституту суду присяжних в Україні. Авторами аналізуються висунуті у науковій юридичній літературі аргументи щодо доцільності впровадження суду присяжних в судову систему України і майбутня модель даного інституту в цивільному судочинстві. Наводяться конкретніпропозиції щодо вдосконалення законодавчої бази, яка регулює функціонування суду присяжних в цивільному процесі Україні.

Onufriev V. N. FORMATION OF THE JURY AS AN ADMINISTRATIVE AND LEGAL PROCEDURE The article examines the content of the administrative and legal procedure for the formation of the list of jurors, highlights the basic concepts of the administrative and legal procedure, distinguishes between the categories of the formation of the list of jurors and the jury; clarified the legal framework that determines the structure of these procedures according to current legislation, foreign experience and draft laws. It is established that the procedure of forming a jury trial is a normatively defined procedural activity of the court and participants in the trial, aimed at identifying circumstances that exclude the participation of the jury from the list approved by the relevant local councils, in the case and its inclusion in the jury court hearing. As a result of the study, the features of the administrative procedure for forming a jury list were identified: the content is consistently carried out by public administration bodies, consideration and resolution of individual administrative cases, not related to disputes or coercive measures, i.e. indisputable; in its process the public interest in ensuring the participation of the people in the administration of justice through juries is realized, i.e. it has a public character; determined by administrative and legal norms; the purpose is to form a list of jurors, individual in nature, because the decision to include a person in the list of jurors applies to a specific person; has a staged character; inclusion of these persons who meet the requirements in the list of jurors and approved by local or regional councils; are implemented within the framework of administrative and legal relations that arise between public administration bodies: local governments, territorial departments of the State Judicial Administration of Ukraine, and citizens. The concept of the procedure of forming. ; У статті досліджено зміст адміністративно-правової процедури формування списку присяжних, висвітлено основні концепції адміністративно-правової процедури, проведено розмежування категорій формування списку присяжних та суду присяжних; з'ясовано правові засади, що визначають структуру цих процедур за чинним зако­нодавством, іноземним досвідом та у проєктах законів. Встановлено, що процедура формування суду присяжних - це нормативно визначена процесуальна діяльність суду та учасників судового процесу, спрямована на виявлення обставин, що виключають участь присяжного із затвердженого відповідними місцевими радами списку, у розгляді конкретної справи та включення його до скла­ду суду присяжних, зафіксованого у протоколі судового засідання. У результаті проведеного дослідження виокремлено ознаки адміністративної процедури формування списку присяжних: за змістом це послідовно здійснювана діяльність органів публічної адміністрації, розгляд та вирішен­ня індивідуальних адміністративних справ, не пов'язаний з розглядом суперечок або застосуванням заходів при­мусу, тобто має безспірний характер; в її процесі реалізується публічний інтерес щодо забезпечення участі народу у здійсненні правосуддя через присяжних, тобто має публічний характер; визначений адміністративно-право­вими нормами; метою є формування списку присяжних, індивідуальний характер, оскільки рішення внесення особи до списку присяжних стосується конкретної особи; має етапний характер; внесення даних осіб, що відпові­дають вимогам, до списку присяжних та затверджується місцевими чи обласними радами; реалізуються в межах адміністративно-правових відносин, що виникають між органами публічної адміністрації, - органами місцево­го самоврядування, територіальними управліннями Державної судової адміністрації України та громадянами. Запропоновано поняття «процедура формування списку присяжних».

Begründung der Jury: Den Friedenspreis des Deutschen Buchhandels verleiht der Börsenverein im Jahr 2022 Serhij Zhadan. Wir ehren den ukrainischen Schriftsteller und Musiker für sein herausragendes künstlerisches Werk sowie für seine humanitäre Haltung, mit der er sich den Menschen im Krieg zuwendet und ihnen unter Einsatz seines Lebens hilft. In seinen Romanen, Essays, Gedichten und Songtexten führt uns Serhij Zhadan in eine Welt, die grosse Umbrüche erfahren hat und zugleich von der Tradition lebt. Seine Texte erzählen, wie Krieg und Zerstörung in diese Welt einziehen und die Menschen erschüttern. Dabei findet der Schriftsteller eine eigene Sprache, die uns eindringlich und differenziert vor Augen führt, was viele lange nicht sehen wollten. Nachdenklich und zuhörend, in poetischem und radikalem Ton erkundet Serhij Zhadan, wie die Menschen in der Ukraine trotz aller Gewalt versuchen, ein unabhängiges, von Frieden und Freiheit bestimmtes Leben zu führen. (Börsenverein des dt. Buchhandels)

Статья посвящена проблемам рассмотрения дел в первой инстанции коллегией судей и привлечения арбитражных заседателей. Автор анализирует опыт других стран по данному вопросу, выявляет позитивные черты такого регулирования и предлагает пути совершенствования отечественного хозяйственного процессуального законодательства. ; The article is considered to the problems of the first instance trials by the collegium of the judges as well as jury. The author analizes foreign experience, finds positive features of this way of trial and proposes ways how to improve the legislation of commercial procedure in Ukraine. ; Стаття присвячена проблемам розгляду справ у першій інстанції колегією суддів та залучення арбітражних засідателів. Автор аналізує досвід інших країн з порушеного питання, виявляє позитивні риси такого регулювання та пропонує шляхи вдосконалення вітчизняного господарського процесуального законодавства.

It is highlighted that the foundations of the judicial system in Poland were determined by the Constitution of March 17, 1921, which recognized court as a separate body of state power, independent of the executive and legislative branches. The judges were appointed by the head of state and they, under the law, were to be independent of the state administration. It was a generally accepted principle of legal proceedings of that time. The March Constitution of 1921 (Article 83) provided for the participation of the population in jury courts, although such courts acted only on the former Austrian territory, particularly in Galicia. Legally, the scope of their competence and territorial jurisdiction were determined by ministerial orders of January 23, 1920 (on jury trials in the Lviv district of appeal) and on December 25, 1920 (on the activities of jury trials in Berezhany, Chortkiv, Kolomyia, Stanislaviv, Stryi, Ternopil and Zolochiv).It is shown that the issue of courts in the Constitution of 1935 was devoted to the XI section of the fundamental law of the state (wymiar sprawiedliwości), the articles of which regulated the functions of judicial authorities. The Constitution imposed on the courts the duty to protect the legal order in the state and to form a «legal sense» of society (Article 64 §2). By definition of Ivanna Luchakivska, the courts ceased to be «organs of the people» and became state bodies subordinate to the president (the definition of «independent» was omitted). Although under the April Constitution (Article 65), the president appointed judges, but Art. 66, 67 gave the authorities the right to suspend the principle of immunity and provided extensive opportunities for the movement and removal of judges altogether during the period of judicial organization reorganization, carried out on the basis of a «legislative act» or even a decree of the President of Poland. Consequently, the constitution itself created conditions for greater dependence of judges on the executive power. ; Проаналізовано конституційно-правові засади розвитку судової системи Другої Речі Посполитої (1918–1939 роки). Акцентовано увагу на тому, що конституційний розвиток судової системи Другої Речі Посполитої відбувався двома етапами. Розкрито характерні риси першого етапу формування польської судової системи (1918–1928 років), зокрема цей етап позначився функціонуванням різних (російської, австрійської та німецької) систем судових органів, пристосуванням їх до нових соціально-політичних умов та наростанням деформацій, зумовлених порушенням демократичних засад Березневої конституції 1921 року. Зазначено, що другий етап (1928–1939 роки) передбачав створення єдиної системи загаль­них судів та її зміни у напрямку антидемократичних засад. Результатами судової реформи 1928 року було створення єдиної системи загальних судів, хоча і не були чітко узгоджені організаційні та структурні засади всіх ланок загальних судів, а також, не в повному обсязі визначена їхня компетенція. Після прийняття конституції 1935 року у судовій системі наявна тенденція до обмеження незалежності судів, що негативно впливало на виконання ними об'єктивного і справедливого судочинства.

The article is devoted to the study of monologic and dialogical features of American judicial speeches, which facilitate speech interaction between the participants of the court session. The subject of the study are the English texts of judicial speeches. The subject of the study are the functional and semantic features of the textual organization of modern American judicial speeches. In the given paper the style belonging of the judicial speech is considered; the concept of «judicial speech» is clarifi ed, taking into account its functional and semantic features; the directions of the speech impact between the participants of the court session are clarifi ed; and an attempt to determine the communicative and functional structure of judicial speech is made. As a result of the conducted research it has been established that the judicial speech is characterized by a high level of organization and controlled speech events that regulate social relations within the court session. Since the number of roles and functions of the participants in the judicial discussion is clearly defi ned at the legislative level, a communication of a competing nature is conducted between the main participants of the court session, whichare both professionals (judge, prosecutor and defense attorney) and ordinary citizens (juries), one of the manifestations of which is an oratory by a defense counsel. ; Целью статьи является изучение монологических и диалогических особенностей американских судебных выступлений, способствующих речевому взаимодействию между участниками судебного заседания. Объектом исследования являются тексты англоязычных судебных речей. Предмет исследования — функционально-смысловые особенности текстовой организации современной американской судебной речи. В результате проведённой исследовательской работы рассмотрена стилевая принадлежность судебной речи; было сделано уточнение понятия «судебная речь» с учётом её функционально-смысловых особенностей; сделаны попытки выяснить направления речевого воздействия между участниками судебного заседания и определить коммуникативно-функциональную структуру судебной речи. В выводах установлено, что судебная речь характеризуется высоким уровнем организованности и контролируемыми речевыми событиями, которые регулируют социальные отношения в рамках судебного заседания. Поскольку количество ролей и функции участников судебной дискуссии строго определены на законодательном уровне, то между главными участниками судебного заседания, в роли которых выступают как профессионалы (судья, прокурор и адвокат), так и простые граждане (присяжные), происходит коммуникация компетитивного характера, одним из проявлений которой является ораторское выступление защитника. ; Метою статті є опис результатів вивчення монологічних і діалогічних особливостей американських судових промов, що сприяють мовленнєвій взаємодії між учасниками судового засідання. Об'єктом дослідження є тексти англомовних судових промов. Предмет дослідження — функціонально-смислові особливості текстової організації сучасних американських судових промов. У результаті проведеної дослідницької роботи розглянуто стильову приналежність судової промови; було зроблено уточнення щодо поняття «судова промова» з огляду її функціонально-смислових особливостей; з'ясовано напрямки дії мовленнєвого впливу між учасниками судового засідання; а також здійснено спробу визначити комунікативно-функціональну структуру судової промови. У висновках встановлено, що судова промова характеризується високим рівнем організованості та контрольованими мовленнєвими подіями, які регулюють соціальні відношення у межах судового засідання. Оскільки кількість ролей та функції учасників судової дискусії чітковизначені на законодавчому рівні, то між головними учасниками судового засідання, якими виступають як професіонали (суддя, прокурор і адвокат), так і прості громадяни (присяжні), відбувається комунікація компетивного характеру, одним з проявів якої є ораторський виступ захисника.

The article is devoted to the study of the historical experience of the organization and operation of regional courts in Halychyna in the composition of Austria and Austria-Hungary (1855–1918), as well as the characteristics of their structure and competence. It is noted that as a result of the reform of Austrian justice in the middle of the nineteenth century, a tripartite court system was created, where the courts of first instance were regional courts (acting as courts of first instance in separate civil and complex criminal cases). In Halychyna, as part of the Austrian Empire, the regional courts began their activities in 1855. The status of the regional districts was given by three courts: in Lviv, Krakow and Chernivtsi, while the rest were called district (initially also regional), and their number varied at different times from the 9- you are up to 15It was shown that the regional courts as courts of first instance had the right to consider: 1) civil cases - marital disputes, guardianship cases, cases of recognition of the deceased, repayment and destruction of debt documents, the establishment of rights, adoption and inheritance by will. Trade and bill disputes, as well as mining industry cases when there were no special merchant mountain courts, were considered in special senates; 2) criminal cases. They were considered with the participation of jurors, who issued a verdict of guilty, and the judge determined the extent of punishment. The jury trial was subject, in particular, to cases of violations of governmental orders concerning the freedom of the press (for the violation of these orders were tried as criminal offenses). In the appeal, the district courts decided all civil and criminal cases, which were considered in county and collegiate district courts.It is specified that in 1853 all regional courts, except Lviv and Krakow, became known as district courts, although their competence in civil matters remained the same as before, changes were made only in criminal proceedings, and at the beginning of 1852 they were called with the abolition of the jury. It was a period of open reaction after the defeat of the Revolution of 1848. Judges began to make not only a decision on the form of punishment, but a verdict of guilty. Cases on the most important revolutionary performances were subject to the jurisdiction of the regional court only, which mainly differed from the district courts. In 1873, the jury trial in the criminal proceedings was partially restored.After the reorganization of the Austrian judicial system in 1867, the district and district courts acted as an appellate court for county courts. The local courts headed the presidents and were structurally divided into civilian and criminal divisions (senates). In addition, they comprised a regional tabulature, a court chancellery, a division of civil-court deposits, a prison, a department in commercial affairs. ; Статтю присвячено вивченню історичного досвіду організації і діяльності крайових судів у Галичині у складі Австрії та Австро-Угорщини (1855–1918 років), а також характе­ристиці їхньої структури та компетенції. Зазначено, що унаслідок реформування австрійського судочинства у середині ХІХ століття було створено триступеневу судову систему, де судами першої інстанції були крайові суди (виступали як суди першої інстанції в окремих цивільних і складних кримінальних справах). У Галичині, як складовій Австрійської імперії, крайові суди розпочали свою діяльність 1855 року. Статус крайових отримали три суди: у Львові, Кракові і Чернівцях, тоді як решта називалися окружними (спершу теж крайовими) і їхня кількість у різний час коливалася від 9-ти до 15-ти. Після реорганізації судової системи у 1867 році крайові та окружні суди виступали апеляційною інстанцією для повітових судів. Крайові суди очолювали президенти і структурно поділялися на цивільний та кримінальний відділи (сенати). Крім того, у їх складі функціонували крайова табуля, судова канцелярія, відділ цивільно-судових депозитів, в'язниці, відділ у торговельних справах.

У статті висвітлено участь аматорської народної хорової капели "Галичина" обласного науково-методичного центру Тернопільщини у III обласному конкурсі-фестивалі хорових колективів та окремих виконавців ім. С. Крушельницької. Звернено увагу на історію становлення і творчу діяльність хорової капели "Галичина" під орудою заслуженого діяча мистецтв України Ігоря Левенця. Проаналізовано репертуар колективу та його участь у міжнародних, всеукраїнських і обласних конкурсах-фестивалях хорової музики ; In the article is drawn to attention to the fact, that the choir "Halychyna" started its activities at that time, when the Soviet communist system began to decline. Therefore Igor Levenets as a national conscious and public-spirited citizen decided to create a collective, which would be able to promote genuine Ukrainian national choral music and works by foreign composers-classics. In 1990 in the city of Ternopil began to operate a collective of the new direction, with new conceptual approaches to promote choral singing. This collective has set a goal – to promote Ukrainian national choral music, recover of the choral traditions that were prevalent in Halychyna before 1939 year.Been shown that Choir "Halychyna" was born in times of political events that preceded the birth of independence of Ukraine. This period was the basis for policy rethinking repertoire and new approaches to the celebration of national holidays. Wide Audience of Ternopil region first had the opportunity to listen to spiritual songs of Ukrainian composers (M. Verbitskyi, D. Sichinskyi, O. Koshits, M. Lysenko, A. Hnatyshyn, etc.). Noted that none artistic evening devoted to anniversary of the Great Kobzar not do without the participation of the choir "Halychyna". In its repertoire included works by Ukrainian composers to Shevchenko words "Testament" of D. Gladkyi arranged for choir L. Revutskyi), "Cherry Orchard Circle house" of B. Vakhnyanyn, "Do we still get together again" of S. Lyudkevych "Count in captivity" of D. Sichinskyi et al.In the past, the choir "Halychyna", besides the concert activity, has always been an active participant in international, Ukrainian and regional competitions and festivals of choral music, which took place in Kyiv, Odesa, Ternopil, Lutsk, Poltava.Significant event in the creative work of the team was the participation in the III regional competition of them. S. Krushelnytska in 1991 in the city of Ternopil.The third competition took place during March-April 1991, where the best choir and solo performers were selected to the final, the third round, which took place on May 17–19, the same year, at the Ternopil Institute of National Economy's House of Culture. His art was shown by 46 choir ensembles and 16 solo performers. Significance of the contest was added by an authoritative jury consisting of professor of the Kyiv Р. Tchaikovsky State Conservatory, artistic director of the State Children's musical theater of Ukraine, People's Artist of Ukraine Mykhaylo Krechko (chairman of the jury), artistic director of the Hutsul state song and dance ensemble, associate professor of the Ivano-Frankivsk Pedagogical Institute, Honored Artist of Ukraine Ivan Legkyj, associate professor of the Lviv M. Lysenko State Conservatory, Honored Artist of Ukraine Bogdan Derevyanko.The program of the competitive performance of the choir chapel "Halychyna" was represented by highly artistic models of national choral music, including "Our Father" Artem Vedel, "Let it Come" by Dmitrо Bortniansky, cantata "Count in Captivity" by Denis Sichynsky, "The Sun Has Become", ukrainian folk song in processing Vasyl Barvinsky. The artistic interpretation of choral works has been incompletely artistic and executed at a high professional level. The competition was accompanied by favorable reviews by both the audience and the honorary jury, which gave grounds for evaluating the performance of the choir chapel "Halychyna" as the highest award of the Solomia Krushelnytska III regional festival-competition – Grand Prix of the festival.So amateur folk choir "Halychyna" directed by Igor Levenets as a creative collective made a significant contribution to the revival and creation of Ukrainian national choral traditions. Its active participation in the concert life of the city of Ternopil, Ternopil region and republican art events is invaluable and example for future generations. Indicative in its activity is to promote the national church music and musical works to Shevchenko words. All this gives grounds to put Choir "Halychyna" in a number of leading highly collectives of Ukraine.

У статті висвітлено участь аматорської народної хорової капели "Галичина" обласного науково-методичного центру Тернопільщини у III обласному конкурсі-фестивалі хорових колективів та окремих виконавців ім. С. Крушельницької. Звернено увагу на історію становлення і творчу діяльність хорової капели "Галичина" під орудою заслуженого діяча мистецтв України Ігоря Левенця. Проаналізовано репертуар колективу та його участь у міжнародних, всеукраїнських і обласних конкурсах-фестивалях хорової музики ; In the article is drawn to attention to the fact, that the choir "Halychyna" started its activities at that time, when the Soviet communist system began to decline. Therefore Igor Levenets as a national conscious and public-spirited citizen decided to create a collective, which would be able to promote genuine Ukrainian national choral music and works by foreign composers-classics. In 1990 in the city of Ternopil began to operate a collective of the new direction, with new conceptual approaches to promote choral singing. This collective has set a goal – to promote Ukrainian national choral music, recover of the choral traditions that were prevalent in Halychyna before 1939 year.Been shown that Choir "Halychyna" was born in times of political events that preceded the birth of independence of Ukraine. This period was the basis for policy rethinking repertoire and new approaches to the celebration of national holidays. Wide Audience of Ternopil region first had the opportunity to listen to spiritual songs of Ukrainian composers (M. Verbitskyi, D. Sichinskyi, O. Koshits, M. Lysenko, A. Hnatyshyn, etc.). Noted that none artistic evening devoted to anniversary of the Great Kobzar not do without the participation of the choir "Halychyna". In its repertoire included works by Ukrainian composers to Shevchenko words "Testament" of D. Gladkyi arranged for choir L. Revutskyi), "Cherry Orchard Circle house" of B. Vakhnyanyn, "Do we still get together again" of S. Lyudkevych "Count in captivity" of D. Sichinskyi et al.In the past, the choir "Halychyna", besides the concert activity, has always been an active participant in international, Ukrainian and regional competitions and festivals of choral music, which took place in Kyiv, Odesa, Ternopil, Lutsk, Poltava.Significant event in the creative work of the team was the participation in the III regional competition of them. S. Krushelnytska in 1991 in the city of Ternopil.The third competition took place during March-April 1991, where the best choir and solo performers were selected to the final, the third round, which took place on May 17–19, the same year, at the Ternopil Institute of National Economy's House of Culture. His art was shown by 46 choir ensembles and 16 solo performers. Significance of the contest was added by an authoritative jury consisting of professor of the Kyiv Р. Tchaikovsky State Conservatory, artistic director of the State Children's musical theater of Ukraine, People's Artist of Ukraine Mykhaylo Krechko (chairman of the jury), artistic director of the Hutsul state song and dance ensemble, associate professor of the Ivano-Frankivsk Pedagogical Institute, Honored Artist of Ukraine Ivan Legkyj, associate professor of the Lviv M. Lysenko State Conservatory, Honored Artist of Ukraine Bogdan Derevyanko.The program of the competitive performance of the choir chapel "Halychyna" was represented by highly artistic models of national choral music, including "Our Father" Artem Vedel, "Let it Come" by Dmitrо Bortniansky, cantata "Count in Captivity" by Denis Sichynsky, "The Sun Has Become", ukrainian folk song in processing Vasyl Barvinsky. The artistic interpretation of choral works has been incompletely artistic and executed at a high professional level. The competition was accompanied by favorable reviews by both the audience and the honorary jury, which gave grounds for evaluating the performance of the choir chapel "Halychyna" as the highest award of the Solomia Krushelnytska III regional festival-competition – Grand Prix of the festival.So amateur folk choir "Halychyna" directed by Igor Levenets as a creative collective made a significant contribution to the revival and creation of Ukrainian national choral traditions. Its active participation in the concert life of the city of Ternopil, Ternopil region and republican art events is invaluable and example for future generations. Indicative in its activity is to promote the national church music and musical works to Shevchenko words. All this gives grounds to put Choir "Halychyna" in a number of leading highly collectives of Ukraine.

The problems of the anti-corruption strategy, issues of elimination of criminal factors, improvement of legislation and the activities of law enforcement agencies are analyzed. Anti-corruption problems should be solved systematically in a set of integrative measures of state-political, socio-economic, national-cultural, informational, criminological, legal and moral. The priorities of the implementation of such a course are the urgent implementation of such strategic principles as DE monopolization, DE offshorization, requisition of energy security facilities, demarcation of business and power, and ensuring effective tax and customs policy. The effective mechanism against corruption is the disengagement of power and business, the elimination of factors of political corruption. It is proposed in the Law on the Prevention of Corruption, as well as in the laws regulating the status of civil servants, to enshrine the requirement of impeccable business reputation and integrity. A system of new legislation should be developed and adopted: the Code of Evidence, the Code of Law Enforcement, the Investigator Status Function Act, the Detective Status Act, the Jury and World Court Act, and the Crime Detection, Prevention and Prevention Act. It is proposed to state the disposition of the law of the Criminal Code of Ukraine on illegal enrichment in accordance with Article 20 of the UN Convention against Corruption of 31.10.2003. In particular, it is proposed to consolidate the responsibility of officials for a significant increase in assets that exceed the total assets of zero declaration and legal wages in the public service. The mechanisms of the state government should provide for the function of prosecutorial supervision over the enforcement of anti-corruption legislation in the activities of enterprises, executive authorities and local government. Systemic proposals are being made for the formation of a strategy and a comprehensive anti-corruption programed. ; Анализируются общественно-политические вызовы и проблемы ...