Suchergebnisse

The article surveys the main modern tendencies of early foreign language education in the context of the USA elementary school. Тhe student's intellectual potential, developing language effectiveness and higher academic achievement, enhancing economic competitiveness, maintaining political and security interests are provided with second language studying at earlier age (in kindergarten).Various programmes among which school districts and programme planners can choose the most suitable one according to the desired language proficiency outcomes, the budgetary and staffing circumstances are presented. Elementary school foreign language programmes are classified into several major types: partial, total, two-way immersion (FLES); exploratory and foreign language in the elementary school (FLEX) programmes. Their characteristics are revealed through the grade level at which the language is introduced; the number of times the language is taught per week, and the length of time per language teaching session. The traditional and interactive activities in a communication-based classroom (pair and group work, games, surrounding concrete experiences with language, rhymes, songs, role plays, etc.) and special listening, speaking, reading and writing strategies (total physical response, storytelling, the language-experience approach, etc.) are considered. Decentralized type of education leading of the USA includes no general standards in foreign language teaching. The tendency to standardization of content in language learning makes good results in the USA.Some features of elementary foreign language teacher education in the USA are given. The article analyses the most popular information technologies in teaching foreign languages at the American elementary schools.The analysis of the organization of early foreign language education in the United States and possible using American experience at the Ukrainian primary schools is provided. It is essential to study and understand the notable foreign experience. The desire to expand the outlook, to get acquainted with the life of the country which language is studied, its history, geography, everyday life is the most important incentive of learning a foreign language.Key words: foreign language, elementary school, the USA, National Standards, immersion into foreign language. ; Висвітлено особливості процесу навчання іноземних мов у початкових школах США. Визначено чинники впливу на вибір конкретних іноземних мов для вивчення. Розглянуто недоліки децентралізованого типу управління освітою, які позначаються на вивченні іноземних мов у початкових школах США. Окреслено кроки, які зроблено щодо уникнення цих недоліків. Здійснено огляд найперспективніших програм з вивчення іноземних мов у початкових школах США. Ключові слова: іноземна мова, початкова школа, США, державні стандарти, іншомовне занурення.

The Ukrainian women's movement has begun in the second half of the 19th century, and has gained considerable development at the beginning of the 20th century. It became a part of social and political movements which then have been widespread. This movement developed not only in the territory of Ukraine and also beyond her limits, first of all in the countries of North America and Western Europe. It developed on the same public, the psychological, social, political and legal bases. Ukrainians fought for the right for training, receiving a profession, the higher education, the high salary, active and equal participation in public and political life. But besides the Ukrainian women supported fight for independence of the state.At first women's organizations in the territory of Western Europe arose in camps for displaced persons, subsequently they became nation-wide, and have been integrated at the international level later. Already the Ukrainian women's organizations from Western Europe (Austria, Germany, France, Belgium, England), North America (the USA, Canada), South America (Brazil, Chile, Argentina, Venezuela) and Australia have in the late forties united.Most the Ukrainian women's organizations in Western Europe carried out the general tasks: carried out educational, organizational and educational work in kindergartens and schools (educational materials were printed, conferences and courses for tutors were conducted); courses for people who weren't able to write and read were conducted; courses on which women could receive professional skills were organized (to sew, embroider, provide first aid, etc.); active charity was carried out, financial aid was provided first of all to the Ukrainian mothers and children, sick, aged; collecting, academies, readings were periodically carried out; were popularized the Ukrainian art and cultural activity, exhibitions, concerts, holidays were regularly arranged; periodic and acyclic editions were issued.In the early nineties after Ukraine became the independent state, the new stage of the relations between the Ukrainian associations of women abroad and the historical Homeland of their members has begun. Ukrainians over the different countries of accommodation have started actively anew to lobby the interests of our state, promoting his recognition by the international society. And soon they have started the solution of line humanitarian problems. ; В статье прослеживается развитие украинского женского движения натерритории западноевропейских стран от отдельных кружков на территории временных немецких лагерей до влиятельных международных объединений. Выясняется роль и задачи в гуманитарной сфере, которые зарубежные украинки выполняют уже более века. ; У статті прослідковується розвиток українського жіночого руху на території західноєвропейських країн від поодиноких гуртків на території тимчасових німецьких таборів до впливових міжнародних об'єднань. З'ясовується роль та завдання у гуманітарній сфері, які закордонні українки виконують вже понад століття.

The article says that young people, starting with kindergarten, school, higher education institution, along with their mentor mentors, should deal with the issues of consolidation of Ukrainians. By the way, uniting Ukrainians, for whom the unresolved war with Russia is a big problem, there is a falsification of real facts in mass media, changing worldview, vital values and judgments is rather difficult. After the restoration of Ukraine's independence, the issue of the dissemination of truthful information about Ukraine and Ukrainians around the world became very relevant, which directly involves the Ukrainian Ukrainian Civic Congress (UCU), whose activities help to bring the full political, social, economic and other aspects to the Ukrainian and world community. the life of the Ukrainian diaspora and the Ukrainian state. I think that the most important thing in this issue is the formation of a national identity. I set myself before the goal to find out how the world can influence or help a person who does not realize which national group she belongs to. What does she know about her own historical territory, does she owns and uses the language of the state of Ukraine, which (its) citizen considers himself ... Not the formation of a national identity leads to a threat to the national security of the state - the layered society, the low level of culture and political culture (it prompts buckwheat), separatism intensifies, civil society is not seriously formed or in any way formed ... Returning to the main task of the UWC - the preservation of the national identity of Ukrainians, we must emphasize that this is the support and development of Ukrainian culture, the protection of the rights and interests of Ukrainians both in the diaspora and in Ukraine, the coordination of the international ties of their constituent organizations that support and develop Ukraine's national identity, spirituality, language, culture and heritage of Ukrainians around the world. The UWC assists in the development of public life of Ukrainians in the countries where they live, and also strengthens the positive attitude towards Ukrainians and the Ukrainian state and protects the rights of Ukrainians, regardless of their place of residence, in accordance with the Universal Declaration of Human Rights. So the article is intended for educators in the first place. To sum up, it should be noted that the formation of a national identity is one of the main tasks of the Ukrainian state at the present stage. To implement it, it is necessary to actualize the efforts of educators of all levels and non-governmental organizations in the field of public and, above all, interethnic relations.

У статті розкрито внесок педагогів-просвітників у становлення та розвиток Єлисаветградського благодійного товариства поширення грамоти та ремесел у другій половині ХІХ – на початку XX століття. З'ясовано, що громадсько-просвітницька діяльність членів товариства здійснювалась у різноманітних формах через наукову, видавничу, організаційну та педагогічну роботу. Члени товариства проводили театральні вистави, концерти, художні виставки, брали участь у різноманітних з'їздах та конгресах, залучали до діяльності товариства викладачів навчальних закладів. ; The article reveals the contribution of educators in the formation and development of the Yelisavetgrad Charitable Society for the Dissemination of Literacy and Crafts in the second half of the ХІХ – XX twentieth century. Public and educational activities of the society were carried out in various forms through scientific, publishing, organizational and pedagogical work. During the period from 1873 to 1914 the company underwent many changes in its structure and activities, which are associated with the development of the company and the difficult political and social situation in this period: change in the quantitative and qualitative composition of the company, the spread of geography, popularization of the activity of the society and its individual members. The atmosphere of search among the Yelisavetgrad Charitable Society for the dissemination of literacy and crafts, exchange of views, results of observations, experience at meetings of the society influenced the formation of pedagogical views of members of the society of the period under study. The members of the society held theatrical performances, concerts, art exhibitions, took part in various congresses and congresses, and involved teachers of educational institutions in the activities of the society. Through the efforts of the society's members, a shelter for homeless children, the first kindergartens (1913; 1915), a free public library-reading room (1895) and a public library (1899) were opened in the city. Historically formed regional experience of members of educational societies is a valuable source of fruitful pedagogical ideas, original innovative forms of their practical implementation. Constructively rethought in terms of current problems of today, they will contribute to the modernization of modern educational societies, a more effective solution of modern educational problems. We see the prospects for further explorations in elucidating the influence of regional factors on the effectiveness of educational societies in Yelisavetgrad region in the second half of the XIX – early XX century. We see prospects for further research in elucidating the influence of regional factors on the effectiveness of educational societies in Yelisavetgrad region in the second half of the XIX – early XX century. ; В статье раскрыто вклад педагогов-просветителей в становление и развитие Елисаветградского благотворительного общества распространения грамоты и ремесел во второй половине XIX – начале XX века. Выяснено, что общественно-просветительская деятельность членов общества осуществлялась в различных формах через научную, издательскую, организационную и педагогическую работу. Члены общества проводили театральные представления, концерты, художественные выставки, участвовали в различных съездах и конгрессах, привлекали к деятельности общества преподавателей учебных заведений.

У статті проаналізовано особливості формування пізнавального інтересу дошкільників на інтегрованих заняттях з логіко-математичного розвитку з використанням засобів хореографічного мистецтва. Розкрито специфіку вироблення математичного світогляду вихованців, створення особливої пізнавально-дослідницької атмосфери за допомогою ігрових вправ. З'ясовано вплив хореографічної діяльності на розвиток дитини дошкільного віку в процесі формування елементарних математичних уявлень. ; In the context of humanization and democratization of the educational space, the issues of comprehensive development of preschool-age child, development of his creative potential, national consciousness, independence and formation of interaction skills with other people become especially relevant. The development of the theory and practice of preschool education in Ukraine makes it possible to state today the forms today, methods and techniques of the educational process are being improved. Today there is a need for purposeful development of logical methods of thinking of preschoolers, which is provided, first of all, in the process of formation of elementary mathematical representations. The main place in this process belongs to the development of cognitive interest of preschoolers. The article has shown that it will have a positive effect on the expansion of the outlook of preschool children and will help to consolidate basic mathematical ideas of creating such an educational environment, when these classes will be combined with the use of means of choreographic influence. The purpose of the article – using elements of rhythm and choreography to integrate mathematical content in the play activities of preschool children. A search and bibliographic tool is used to collect, accumulate, and describe the necessary information sources by us; analysis and synthesis – to organize the procedure of research search; methods of generalization and systematization – for rational processing of the obtained results. Today, in order to form a comprehensive picture of the world and the ability of students to apply their knowledge in typical as well as atypical situations, modern preschool education should be directed not at the acquisition of individual knowledge from different fields by children, but at their integration. Educators need to organize the educational-cognitive process so that it stimulates the cognitive-search, mathematical activity of children, develops the ability to make assumptions, find out contradictions, formulate decisions. The article substantiates the importance of using the kindergarten preschool institutions to entertain the potential of mathematical and choreographic play. Examples of such games are provided. Having been preparing children for study at the New Ukrainian School, the caregivers should pay particular attention to integrating logic and mathematical development with other artistic pursuits. In particular, the combination with various forms of choreographic activity is quite successful. ; В статье проанализированы особенности формирования познавательного интереса дошкольников на интегрированных занятиях из логико-математического развития с использованием средств хореографического искусства. Раскрыта специфика выработки математического мировоззрения воспитанников, создание особой познавательно-исследовательской атмосферы с помощью игровых упражнений. Выяснено влияние хореографической деятельности на развитие ребенка дошкольного возраста в процессе формирования элементарных математических представлений.

The paper is devoted to the civic (communist) education of Soviet citizens in Soviet Ukraine of the second half of the 20th century. The process of formation of social and political values and aims system providing the legitimacy of the Party and Soviet regime is analyzed in the paper.Civic education took place during the process of socialization of the individual through the system of social relations and education. Political socialization was directed by the Party and state bodies, had a communist-oriented outlook and was practically reduced to ideological education. Formation of communist consciousness began in kindergarten, continued in the first classes of «Little Octobrists», pioneer detachments, Komsomol camps.The main task of the Soviet school was to impart the sense of civic duty of the communism builder to the students. Forming of ideological conviction and communism morality was an integral part of the educational process and was combined with atheistic and internationalist education. Much attention was paid to the training of the feelings of Soviet patriotism based on the heroic history of the Party, its leaders, the heroic deeds of pioneers, Komsomol members, and red commanders during the Civil and World War II.In the Party, in its middle and upper ranks, the cycle of political socialization completed. The «moral code of the communism builder» included a class assessment, political approach, and formation of communist ideology values – democracy, equality, public ownership, internationalism. Communitarianism, high awareness of civic duty, and an inseparability of personal interests with a state need were cultivated.Officially approved holidays with mass demonstrations, the media, literature and the arts, films and television were widely used for political propaganda, the formation of communist ideology and political identity. The party education system contributed significantly to the formation of communist worldviews and values of Soviet workers.Despite the generally deceitful aims, the membership in mass children and youth organizations, together with other types of education and training, contributed to the identification of workers with the existing socialism social order, the development of collectivism feelings, national solidarity, and pride in the greatness of Soviet State. ; Представлена общая модель организации гражданского (коммунистического) воспитание в советской Украине второй половины ХХ в. Анализируется процесс формирования у советских граждан системы социально-политических ценностей, установок, обеспечивающих легитимность партийно-советской системы. Внимание акцентировано на процессе политической социализации, происходившей на протяжении всей жизни. Доказано, что политическая социализация была направлена партией и государственными органами, имела коммунистически ориентированную мировоззренческую направленность и практически была сведена к идеологическому воспитанию. ; Представлено загальну модель організації громадянського (комуністичного) виховання у радянській Україні другої половини ХХ ст. Аналізується процес формування у радянських громадян системи соціально-політичних цінностей, установок, що забезпечували легітимність партійно-радянської системи. Увагу акцентовано на процесі політичної соціалізації, що відбувалася впродовж всього життя. Доведено, що політична соціалізація була скерована партією та державними органами, мала комуністично-орієнтовану світоглядну спрямованість і практично була зведена до ідеологічного виховання.

The article examines trends in strengthening the manifestation of social disunion of students in the early stages of receive education and training, ranging from kindergartens to universities. Investigated the mechanism of influence of social institutions on subsequent the social disunion. Invited to consider problem since the teacher's personality, which affects primarily the quality of education and the subsequent social disunion. One of the main investigated by the author, mechanisms of social disunion, which is associated with the division of students by the ratings performance and abilities. The attention to the importance of economic and cultural baggage parents of students who choose education for their child. Addressing social stratification asked to consider because of the philosophy of education as a methodology for teaching the design of educational reforms, which the central place belongs to the establishment of a dialogue of diverse professionals: teachers, psychologists, specialists in modern philosophy communications managers, economists, involving parent and community organizations, foundations, local governments to the understanding and support of the reformed educational policy. ; У статті розглянуто тенденції посилення прояву соціального розшарування учнівської молоді на ранніх етапах здобуття освіти і виховання: починаючи від дитячих дошкільних закладів до вищих навчальних закладів. Досліджується механізм впливу соціальних інституцій на наступне соціальне розшарування. Запропоновано розглядати цю складну проблему починаючи з особистості вчителя, що впливає, у першу чергу, на якість освіти та наступне за ним соціальне розшарування. Досліджено один з головних, на думку автора, механізмів соціального розшарування, який пов'язаний з поділом учнів за рейтингами успішності та здібностей. Акцентовано увагу на важливість економічного та культурного багажу батьків учнів, які обирають навчальні заклади для своєї дитини. Вирішення проблеми соціального розшарування запропоновано розглядати через філософію освіти як методологію педагогічного проектування освітніх реформ, де центральне місце належить створенню діалогу різнопланових фахівців: педагогів, психологів, фахівців з сучасної філософії комунікацій, управлінців, економістів, залучення батьківських та громадських організацій, фондів, органів місцевого самоврядування до розуміння і підтримки реформованої освітньої політики. ; У статті розглянуто тенденції посилення прояву соціального розшарування учнівської молоді на ранніх етапах здобуття освіти і виховання: починаючи від дитячих дошкільних закладів до вищих навчальних закладів. Досліджується механізм впливу соціальних інституцій на наступне соціальне розшарування. Запропоновано розглядати цю складну проблему починаючи з особистості вчителя, що впливає, у першу чергу, на якість освіти та наступне за ним соціальне розшарування. Досліджено один з головних, на думку автора, механізмів соціального розшарування, який пов'язаний з поділом учнів за рейтингами успішності та здібностей. Акцентовано увагу на важливість економічного та культурного багажу батьків учнів, які обирають навчальні заклади для своєї дитини. Вирішення проблеми соціального розшарування запропоновано розглядати через філософію освіти як методологію педагогічного проектування освітніх реформ, де центральне місце належить створенню діалогу різнопланових фахівців: педагогів, психологів, фахівців з сучасної філософії комунікацій, управлінців, економістів, залучення батьківських та громадських організацій, фондів, органів місцевого самоврядування до розуміння і підтримки реформованої освітньої політики.

Мета статті – аналіз основних понять професійної підготовки вчителів англійської мови в Бельгії. Під час дослідження було використано науково-пошуковий метод, вивчено та систематизовано друковані джерела з досліджуваної теми. Вища педагогічна освіта України має сприяти забезпеченню участі держави у формуванні західноєвропейського освітнього простору, розширенню співробітництва з іншими державами в галузі освіти. Нині особливого значення набуває вивчення сучасного змісту та головних понять педагогічної освіти на Європейському континенті, зокрема в Королівстві Бельгія. У статті проаналізовано головні тлумачення основних понять, пов'язаних із педагогічною підготовкою вчителів англійської мови в Бельгії, без усвідомлення яких неможливе цілісне бачення професійної підготовки вчителів на теренах європейської освіти. Ця проблема повністю не досліджена в Україні, тому ми вбачаємо перспективу в подальшому її вивченні. ; The aim of the article is the analysis of the main notions of the English teacher training problem in Belgium. While investigating we used the method of scientific research, studied and systematized the printed sources of the given problem. The higher teacher training education in Ukraine is to promote the Ukrainian participation in the educational sphere of Western Europe. The action requires the training of the qualified specialists who learns English. It determines the topicality of the research. Today the native teacher training process is directing the integration to the European educational sphere. Thus, the studying of the modern content and the main terms of the pedagogical education in Europe and in Belgium has a particular meaning. In the research we have discovered the following notions of the English teacher training in Belgium: administrative and territorial organization of the country, the system of education, the establishments of the higher education, the normative legal instruments and the content of the English teacher training. In the country there are two different systems of education: the system of education of the French community and of the Flemish community that pay the author's attention to the peculiar structures of secondary and higher secondary education. It has been investigated that the teacher training in Belgium is being realized according to the qualifications: the teacher in the kindergarten, primary, secondary and higher secondary school, specializing in English. The author describes the differences in understanding and interpretation of the notion «the content of education». We discovered that the European Qualification Framework and the National Qualification Framework as the main legal documents of both Belgium and Ukraine have slight difference. While describing the notion of «educational program» it has been found that the term has completely different meaning in European system of education. They usually use «curriculum» instead. It has been noted the essential groups of courses for obtaining the qualification of the English teacher in Belgium: curriculum of psychological, pedagogical, educational, methodological and linguistic directions, the courses on choice and practice in school. The article confirms that one can't fully understand the teacher training in Western Europe without studying them. The problem isn't completely researched in Ukraine that shows the perspective of its further investigation.

The article covers the activities of branches and circles of the "Union of Ukrainian Women" in Tov¬machchyna on the basis of discovered archival and newspaper materials. The author, on the example of three branches in Tovmach, Otyniіa and Tysmenytsia towns, and several rural circles, reflected the work of the Ukrainian women's organization in the county, described their organizational, cultural, educational and socio-political activities. The organizational work of the branches consisted in the establishment of grassroots cells – circles in the settlements that belonged to the boundaries of a branch. The most successful in this direction was the activity of the Tysmenytsia branch. Cultural and educational work of the "Union of Ukrainian Women" in Tovmach district is presented through the organization of various holidays, ceremonial events in honor of prominent Ukrainian writers, public figures, through the organization and conduct of various educational lectures and courses for women, through the establishment of a network of kindergartens and custody of children from poor Ukrainian families. The article also shows the socio-political activities of the "Union of Ukrainian Women" of Tovmachchyna in terms of the participation of allies in the elections to the Polish Parliament. The researcher also gave examples of cooperation of the women's organization with other Ukrainian cultural, educational and economic societies "Prosvita", "Native School", "Silskyi hospodar" ("Farmer"). The methodological basis for writing the article was the principles of objectivity and historicism, dialectical development, the ascent from the abstract to the concrete, terminological and systemic. The methods of analysis and synthesis, generalization and classification, archival and bibliographic heuristics, source criticism, problem-chronological, comparative-historical methods are used in the work. Keywords: "Union of Ukrainian Women", Tovmachchyna, woman, branch, circle, holiday. ; У статті на основі виявлених архівних і газетних матеріалів висвітлено діяльність філій і кружків (гуртків) "Союзу українок" на Товмаччині. Автор, на прикладі трьох філій, у м. Товмач, м.Оти­нія і м. Тисмениця, та кількох сільських кружків, відобразив роботу української жіночої органі­зації на теренах повіту, схарактеризував їхню організаційну, культурно-освітню та громадсько-політичну діяльність. Організаційна робота філій полягала в заснуванні низових осередків – кружків у населених пунктах, що належали до меж діяльності тієї чи іншої філії. Найуспішнішою у цьому напрямку була діяльність Тисменицької філії. Культурно-освітня робота "Союзу українок" у Товмацькому повіті представлено через влаштування різних свят, урочистих заходів на честь видатних українських письменників, громадських діячів, через організацію і проведення різноманітних освітніх лекцій і курсів для жіноцтва, через налагодження мережі "захоронок" (дитячих садків) та опіку над дітьми з бідних українських сімей. Також у статті показано громадсько-політичну діяльність "Союзу українок" Тов­мач­чини в частині участі союзянок у виборах по польського парламенту. Так само дослідник навів приклади співпраці жіночої організації з іншими українськими культурно-освітніми та економічними товариствами "Просвіта", "Рідна школа", "Сільський господар". Методологічною основою для написання статті слугували принципи об'єктивності й істо­ризму, діалектичного розвитку, сходження від абстрактного до конкретного, термінологічний і сис­темний. У роботі використано методи аналізу і синтезу, узагальнення та класифікації, архівної та бібліографічної евристики, джерелознавчої критики, проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний методи. Ключові слова: "Союз українок", Товмаччина, жінка, філія, кружок, свято.

У статті, на основі архівних документів та візуальних джерел, реконструйовано процес становлення й розвитку радянської монументальної пропаганди на Закарпатті у період 1944 – 1991 рр. В якості об'єкта аналізу взято пам'ятники В. І. Леніну, як найбільш поширеної та «впізнаваної» радянської скульптури. На момент розвалу СРСР на території області було 48 пам'ятників, що перебували на обліку в Міністерстві культури та сотні чи навіть тисячі менш значимих скульптурних зображень вождя. Основний акцент статті присвячений «кафедральним пам'ятникам», тобто тим, що знаходилися у найбільш важливих населених пунктах краю. Звертається увага на поширене явище – значну кількість неякісних скульптур. Це стало результатом прагнення влади швидше заповнити символічний простір регіону зображеннями радянських лідерів з метою витіснення із колективної пам'яті образів та знаків, що залишися в спадок від попередніх політичних режимів. Монументальна ленініана на Закарпатті упродовж свого становлення пройшла кілька етапів : від перебування бюстів вождя в «тіні» монументів» на честь Сталіна, до тотального домінування в знаково-символічному просторі області. Від середини 1950-х і на початку 1960-х років пам'ятники Леніну слугували символом повернення компартії у вірне русло політичної доктрини з якої вона схибила за часів правління Сталіна. У наступні десятиліття образ Леніна став обов'язковим елементом нової радянської обрядовості. За задумом партійних ідеологів зображення вождя мали супроводжувати людину від народження і до смерті : в дитячому садочку, школі та на роботі і навіть під час похорон. Результатом тотальної ленінської монументалізації стало те, що вже на кінець 1970-х років образ Леніна став звичним та формальним і, як наслідок, «непомітним» в силу всюдисущої присутності. ; This article reconstructs the process of the Soviet monumental propaganda in Transcarpathia region during the period of 1944 – 1991. The main objects of analysis are the monuments to V. I. Lenin as the most known and famous Soviet sculpture. The study mostly based on archival documents and visual sources. At the time of collapse of the USSR, there were 48 Lenin's monuments in the region registered by the Ministry of Culture. There also were hundreds (perhaps thousands) of less significant sculptures of the leader. The study is generally dedicated to «cathedral monuments», which were located in the most important settlements. In this concern it also analyzes the widespread phenomenon – a significant number of low-quality sculptures. This phenomenon was the result of the Soviet government's desire to fill the region's symbolic space with the images of communist leaders in order to erase the signs of previous political regimes. The process of formation of the Soviet monumental propaganda in Transcarpathia went through several stages: from the stay of Lenin's busts in the «shadow of the cathedral monuments» of Stalin to the total domination in the symbolic space of the region. During the period from the mid-1950s till early 1960s, the monuments to Lenin served as a symbol of the Communist Party's return to the right path of political doctrine. In the following decades, the image of Lenin became an integral element of the new Soviet ritual sphere. Following the plan of ideologists, Lenin and his image might to escort the Soviet citizens throughout their lives: from registration at birth to death: in kindergarten, while studying at school, at work. As a result of total monumentalizationin in the late 1970s, the image of a leader became very familiar and almost «invisible» due to his ubiquitous presence.

У статті, на основі архівних документів та візуальних джерел, реконструйовано процес становлення й розвитку радянської монументальної пропаганди на Закарпатті у період 1944 – 1991 рр. В якості об'єкта аналізу взято пам'ятники В. І. Леніну, як найбільш поширеної та «впізнаваної» радянської скульптури. На момент розвалу СРСР на території області було 48 пам'ятників, що перебували на обліку в Міністерстві культури та сотні чи навіть тисячі менш значимих скульптурних зображень вождя. Основний акцент статті присвячений «кафедральним пам'ятникам», тобто тим, що знаходилися у найбільш важливих населених пунктах краю. Звертається увага на поширене явище – значну кількість неякісних скульптур. Це стало результатом прагнення влади швидше заповнити символічний простір регіону зображеннями радянських лідерів з метою витіснення із колективної пам'яті образів та знаків, що залишися в спадок від попередніх політичних режимів. Монументальна ленініана на Закарпатті упродовж свого становлення пройшла кілька етапів : від перебування бюстів вождя в «тіні» монументів» на честь Сталіна, до тотального домінування в знаково-символічному просторі області. Від середини 1950-х і на початку 1960-х років пам'ятники Леніну слугували символом повернення компартії у вірне русло політичної доктрини з якої вона схибила за часів правління Сталіна. У наступні десятиліття образ Леніна став обов'язковим елементом нової радянської обрядовості. За задумом партійних ідеологів зображення вождя мали супроводжувати людину від народження і до смерті : в дитячому садочку, школі та на роботі і навіть під час похорон. Результатом тотальної ленінської монументалізації стало те, що вже на кінець 1970-х років образ Леніна став звичним та формальним і, як наслідок, «непомітним» в силу всюдисущої присутності. ; This article reconstructs the process of the Soviet monumental propaganda in Transcarpathia region during the period of 1944 – 1991. The main objects of analysis are the monuments to V. I. Lenin as the most known and famous Soviet sculpture. The study mostly based on archival documents and visual sources. At the time of collapse of the USSR, there were 48 Lenin's monuments in the region registered by the Ministry of Culture. There also were hundreds (perhaps thousands) of less significant sculptures of the leader. The study is generally dedicated to «cathedral monuments», which were located in the most important settlements. In this concern it also analyzes the widespread phenomenon – a significant number of low-quality sculptures. This phenomenon was the result of the Soviet government's desire to fill the region's symbolic space with the images of communist leaders in order to erase the signs of previous political regimes. The process of formation of the Soviet monumental propaganda in Transcarpathia went through several stages: from the stay of Lenin's busts in the «shadow of the cathedral monuments» of Stalin to the total domination in the symbolic space of the region. During the period from the mid-1950s till early 1960s, the monuments to Lenin served as a symbol of the Communist Party's return to the right path of political doctrine. In the following decades, the image of Lenin became an integral element of the new Soviet ritual sphere. Following the plan of ideologists, Lenin and his image might to escort the Soviet citizens throughout their lives: from registration at birth to death: in kindergarten, while studying at school, at work. As a result of total monumentalizationin in the late 1970s, the image of a leader became very familiar and almost «invisible» due to his ubiquitous presence.

In the article on the basis of wide circle of sources the process of celebration in honour of memory of heroes of national liberation fight during the Green Holidays (Whitsunday) in Нalychyna (20th – 30th of ХХ cen- tury) is analysed. Ukrainians usually sanctify their lands for a rich harvest on the Green Holidays. In the 20th – 30th of the ХХ century the traditional notions of the feast of the Trinity were combined with the cult of the fallen heroes. Under such conditions, hiking around the fields began or ended with a worship service near the war grave. At the initiative of the Prosvita Society in 1923 the Ukrainian Committee for the Protection of War Graves was formed in Lviv. In 1927 it was reorganized into the Society for the Protection of War Graves. In 1935 this organization had 32 branches in Galychуna and abroad. A significant role in popularizing the cult of heroes was played by Galician periodicals, and especially the historical and literary monthly illustrated edition of Chronicle of Chervona Kalyna. The press has repeatedly published articles and posts stating that Green Holidays are the days of commemoration of war invalids and war graves. Memorial events included solemn worship with the participation of members of all public associations, annual trips to places of military glory (m. Makivka, m. Lysonia), installation of monuments and memorable tables. In interwar period the mass character also acquired the burial of symbolic graves in honor of the fallen soldiers. Such actions were initiated, as a rule, by representatives of rural intellectuals (priests, teachers, workers of cooperative organizations), members of the Organization of Ukrainian Nationalists (OUN). On the eve of the Green Holidays activists arranged and cleaned up military cemeteries, established new memorials. Memorial services were held in large cities (Lviv, Stanyslaviv), in the centers of regions and villages. For example, in 1919 in Stanislaviv about 10 thousand participants took part in the memorial events, in 1934 – about 20 thousand participants, and in 1939 – more than 46 thousand people from Stanyslaviv and the surrounding villages. Often, the program of celebrations involved schoolchildren or pupils of kindergartens, which positively influenced the formation of the national consciousness of the younger generation. The police did not rarely apply force against the participants of memorial events. The author of the article noted that the significant role in the popularization of the heroes' cults was played by Prosvita Society, youth organizations, as well as periodicals. It is marked that the celebrations dedicated to the fallen heroes influenced on forming of national consciousness, caused patriotic presentation among the members of society and assisted coalition of young people round an idea national liberation fight. ; У статті на основі широкого кола джерел проаналізовано процес вшанування пам'яті героїв національно-визвольних змагань 1914–1921 рр. під час Зелених свят (Трійці) у Галичині (20-ті – 30-ті рр. ХХ ст.). Поминальні заходи включали урочисті богослужіння за участю членів усіх громадських това- риств, щорічні походи до місць бойової слави (г. Маківка, г. Лисоня), встановлення пам'ятників та меморіальних таблиць. У міжвоєнний період масового характеру набуло також насипання символічних могил на честь полеглих бійців. Відзначено, що такі акції впливали на формування національної свідо- мості, викликали патріотичне піднесення і сприяли гуртуванню молоді навколо ідеї національно- визвольної боротьби.

The article analyzes the leading forms of encouragement of teachers of preschool education institutions to the professional growth which became widely used in the second half of the XXth century. It has been found that the common forms of encouragement of preschool workers in the study period included printing articles on the activities of the best teachers; rewarding them with high government rewards such as Medal for Merit; organization of various courses, seminars, scientific and practical conferences, clusters; conducting pedagogical readings, meetings of preschool workers; an active movement for the mastery of pedagogical skills by teachers which was dedicated to the anniversary events; studying the activities of kindergartens, constant monitoring of the work of preschool teachers – real artists; mutual visits of preschool education institutions, providing them with mutual assistance; organization of patronage of experienced specialists to young ones; providing various tasks and assignments, holding exhibitions, checking and cross-checking, organizing the exchange of experience and summarizing the results of extended pedagogical meetings; conducting demonstration classes which allowed the participants to analyze what they had seen, to express their own opinion, to note what was advisable to borrow, to agree on the timing of the introduction of the best ideas in their work. At these events, issues related to improving the quality of education of preschool children, the need for mass dissemination and implementation of advanced pedagogical experience in the practice of IPE were widely discussed. Particular attention is paid to the Republican pedagogical readings as an effective form of encouraging preschool workers to the professional growth. Participants got material awards, valuable gifts, vouchers, diplomas, letters of thanks and more. In order to encourage preschool workers to self-improvement, the best among them were rewarded the badge "Excellence in Public Education of the USSR." It has been established that in the second half of the XXth century the question of the need to diversify the forms of material, moral and professional encouragement and the introduction of the best achievements of pedagogy in the practice of preschool education institutions was actively raised. ; У статті проаналізовано провідні форми стимулювання вихователів закладів дошкільної освіти до професійного зростання, які набули свого широкого використання в другій половині ХХ століття. З'ясовано, що до розповсюджених форм заохочення дошкільних працівників у досліджуваний період належали: друк статей, що були присвячені діяльності найкращих вихователів; нагородження їх високими урядовими нагородами, наприклад, медаллю «За трудову відзнаку»; організація різноманітних курсів, семінарів, науково-практичних конференцій, «кущових об'єднань»; проведення педагогічних читань, нарад дошкільних працівників; активний рух за оволодіння вихователями педагогічною майстерністю, котрий було присвячено ювілейним подіям; вивчення діяльності дитячих садків, колективні перегляди, постійні спостереження за роботою вихователів – майстрів своєї справи; взаємовідвідування закладів дошкільної освіти, надання їм взаємодопомоги; організація шефської допомоги досвідчених фахівців молодим спеціалістам; надання різнопланових завдань і доручень, проведення виставок, перевірка і взаємоперевірка, організація обміну досвідом та підведення підсумків на розширених педагогічних нарадах; проведення показових відкритих занять, котрі дозволяли присутнім проаналізувати побачене, висловити власну думку, відзначити, що доцільно запозичити, домовитися щодо термінів упровадження кращого досвіду у власну практичну діяльність. На указаних заходах широко обговорювалися питання стосовно покращення якості виховання дітей дошкільного віку, необхідності масового розповсюдження й упровадження в практику ЗДО передового педагогічного досвіду. Особливу увагу приділено Республіканським педагогічним читанням як дієвій формі заохочення дошкільних працівників до професійного зростання. Учасники отримували матеріальні премії, цінні подарунки, путівки, почесні грамоти, листи подяки тощо. З метою заохочення працівників дошкільного профілю до самовдосконалення, кращим серед них було вручено значок «Відмінник народної освіти УРСР». Установлено, що саме в другій половині ХХ століття активно порушувалось питання щодо необхідності урізноманітнення форм матеріального, морального й професійного стимулювання та упровадження в практику діяльності закладів дошкільної освіти кращих досягнень педагогічної науки.

The article is devoted to the study of terrorism as a social phenomenon. The views of various scholars and philosophers on the history of this phenomenon and the factors that influence its development are given. The analysis of the influence of geopolitics, culture and religion on the development of terrorism from ancient times to the present is conducted. The basic characteristics of modern terrorism are revealed, such as globalization, international orientation, political diversity and dynamism in changing appearance. The global nature of terrorism is manifested not only in the coverage of countries where terrorist organizations operate, but also in terms of its effects on humanity, which are manifested in all spheres of human being: political, economic, social and spiritual. It is argued that an analysis of the global problems of the present (hunger, poverty, illiteracy, ill health, and illnesses) is of interest in understanding the problems that need to be addressed in order to reduce the level of terrorism in society. The destructive mode of being a terrorism, the terrorist type of personality, is considered, and the fact that it becomes reality in the presence of a large number of factors that actualize social time is stated. It is not known why politically or socially frustrated individuals go underground, take up arms, declare war on society, a total war that does not admit innocents and innocents, turns terrorism into the mode oftheir existence. It is emphasized that the terrorist type of personality is characterized by an underdeveloped worldview. It manifests itself in a superficial understanding of reality, vital, theoretical, and practical amateurism. Among the radicals of all ideological and political directions are rarely found great philosophers, political scientists, economists. Although it should be noted that in the ranks of terrorist organizations there are many educated people, educators, psychologists, kindergartens, nurses, beginning artists and art critics - people whose choice of profession is inseparably linked to such qualities as emotional perception, ability compassion. However, many of them are somewhat limited. They belong to the category of people who prefer to judge rather than analyze. ; Стаття присвячена дослідженню питання тероризму як соціального явища. Наводяться погляди різних вчених і філософів щодо історії виникнення цього явища, та чинників, які впливають на його розвиток. Проведено аналіз щодо впливу геополітики, культури та релігії на розвиток тероризму з давніх часів до сьогодення. Виявлено основні характеристики сучасного тероризму, якими є глобалізація, міжнародна спрямованість, політична багатогранність i динамізм у змiнi зовнішнього вигляду. Глобальний характер тероризму виявляється як за охватом країн, де функціонують терористичні організації, так i за наслідками його діяльності для людства, якi виявляються у всіх сферах буття людини: політичної, економічної, соціальної i духовної. Висловлюється думка, що аналіз глобальних проблем сучасності (а голод, злидні, неписьменність, хвороби такими i є) представляє інтерес з погляду розуміння тих проблем, якi необхідно вирішити, щоб зменшити рівень тероризму в суспільстві. Розглядається деструктивний модус буття тероризму, терористичний тип особистості, та констатується той факт, що він стає реальністю за наявності великої кількості факторів, що актуалізують соціальний час. Не відомо, чому політично або соціально розчарована особистість йде у підпілля, бере в руки зброю, оголошує війну суспільству, тотальну війну, яка не визнає невинних i непричетних, перетворює тероризм на модус свого буття. Підкреслюється, що для терористичного типу особистості характерна i недорозвиненість світосприйняття. Вона виявляється у поверхневому розумінні дійсності, життєвому, теоретичному i практичному дилетантизмі. Серед радикалів всіх ідейно-політичних напрямів рідко зустрічаються великі філософи, політологи, економісти. Хоча слід відмітити, що в рядах терористичних організацій зустрічається немало освічених людей, педагогів, психологів, вихователів дитячих садків, медсестер, починаючих художників та мистецтвознавців – людей, вибір професії яких невід'ємно пов'язаний з такими якостями, як емоційне сприйняття, здатність до співчуття. Однак багато з них є певним чином обмеженими. Вони відносяться до розряду людей, які воліють судити, а не аналізувати.

Концепція доступного житла є суперечливою проблемою, але актуальною та поширеною проблемою у багатьох країнах. Доступність житла є складним багатогранним показником, який не лише відображає хід ринкових реформ у житловому секторі, їх соціальну спрямованість, але й пов'язаний із загальним потоком соціально-економічних процесів у суспільстві, їх успіхом, враховує поведінку населення на ринку житла, його очікування, ступінь довіри до державних та комерційних інститутів.Можливість покращити умови життя є складною категорією, в якій тісно переплітаються демографічні, соціально-економічні характеристики сучасного рівня добробуту населення, параметри бюджетно-регуляторної та кредитно-фінансової системи, цінової та тарифної політика у сфері житлового будівництва та житлово-комунального господарства.Говорячи про доступність житла, необхідно враховувати не лише можливість його вільного придбання для подальшого проживання. Одночасно з придбанням виникає необхідність утримувати та обслуговувати це житло, несучи відповідні витрати, до яких належать податкові відрахування, поточний ремонт, різні види страхування, оплата комунальних послуг та деякі інші.Дослідження ґрунтується на думці, що проблема доступності житла охоплює більше, ніж фінансові витрати на житло та здатність домогосподарств покривати такі витрати, і повинна вирішувати більші проблеми, такі як соціальна та екологічна стійкість та добробут домогосподарств. Мікрорайон повинні мати хороше транспортне сполучення, громадські парки, місця для відпочинку та спортивних заходів, низький рівень злочинності, можливості роботи та навчання, заклади освіти, заклади охорони здоров'я та соціальних послуг, дитячі садочки, а також широкий спектр громадських, добровільних та приватних закладів.Тому існує потреба у широкому та всебічному наборі критеріїв, які дозволять оцінити доступність житла. У статті представлена система критеріїв, за допомогою яких можна комплексно та постійно оцінювати доступність різних місць проживання. ; The concept of affordable housing is a controversial issue, but an urgent and widespread problem in many countries. Housing affordability is a complex multifaceted indicator that not only reflects the course of market reforms in the housing sector, their social orientation, but is also related to the overall flow of socio-economic processes in society, their success, takes into account the behavior of the population in the housing market, its expectations, degree of trust in government and commercial institutions.The opportunity to improve living conditions is a complex category in which the demographic, socio-economic characteristics of the current level of well-being of the population, the parameters of the budget-regulatory and credit-financial system, the price and tariff policy in the field of housing and housing and communal services are closely intertwined.Speaking about the affordability of housing, it is necessary to consider not only the possibility of its free purchase for further accommodation. At the same time as the purchase, there is a need to maintain and maintain this home, bearing the appropriate costs, which include tax deductions, overhaul, various types of insurance, utility bills and some others.The study is based on the view that the problem of housing affordability covers more than the financial cost of housing and the ability of households to cover such costs, and should address larger problems such as social and environmental sustainability and household well-being. The neighborhood should have good transport links, public parks, recreation and sports facilities, low crime rates, job and study opportunities, educational institutions, health and social care facilities, kindergartens, as well as a wide range of public, voluntary and private institutions .Therefore, there is a need for a broad and comprehensive set of criteria to assess the affordability of housing. The article presents a system of criteria by which you can comprehensively and continuously evaluate the availability of different places of residence.