The article is devoted to the identification of characteristic features of legislative defects caused by regulatory legal acts (or within legislative acts) of terminological interpretations that are ambiguous. Polysemy quite often has a negative impact on the universal conceptual-categorical apparatus. Attention is drawn to the fact that the homogeneity of the subject matter of the legal regulation requires the maximum terminological clarity, since the context of the individual legal relations is not in itself sufficiently pronounced to provide a clear delineation of the meaning of the ambiguous term. The manifestations of normative polysemy only reduce the clarity of the law and create difficulties in law enforcement, including in the field of criminal justice. The manifestation of polysemy in criminal procedural law is considered on the example of the ambiguous legal term «reconciliation», the definition of legal meaning of which is determined only by the context of its use. In addition, the study draws attention to the fact that in the criminal procedural legislation there are cases where the problem of polysemy is not solved by taking into account the contextual meaning, and the use of means of interpreting the text of the law does not provide a clear answer. This situation is illustrated by an example of the use by the legislator of the identical terminological designation «trial» both for the name of the stage of proceedings in the court of first instance, and for the name of its separate (second) stage, which involves the examination of evidence. Suggestions are made to eliminate and overcome the described legislative defects.
The article is devoted to the analysis of scientific concepts and legal terminology of criminal legislation, the identification of their relationship and role in lawmaking in the development and adoption of quality in form and perfect in content laws on criminal liability. The logical structure of criminal law concepts (content and volume) and their industry types are considered: specific, generic, evaluative concepts and categories as fundamental concepts of law; developed the basic rules for their determination and consolidation in the text of the law. The basic requirements (quality parameters) that are presented to legal terms are identified, with the help of which the law on criminal liability defines legal concepts that comprise the content of legal norms, legal structures and other legal formations that are components of this law. The proposals aimed at improving the form and content of criminal law are formulated. The problems of scientific concepts and legal terminology considered in the article, their analysis and formulated proposals are aimed, as a whole, at improving legislative activity on the development and adoption of high-quality criminal-form laws in form and perfect in content. Legal concepts and legal terminology - organically interconnected phenomena of criminal law – are specifically logical and linguistic means of displaying and consolidating verbally in criminal liability laws (in their norms, legal structures, other regulatory legal conditions) subject to legal regulation formations) of phenomena (objects) of reality that are subject to criminal law regulation. The deeper the legal concepts are developed, the more perfect the legal terminology used in the text of the law, the better the positive law, which should be objectively capable of optimally regulating public relations in the field of criminal law.
The purpose of the article is to find the best ways to resolve conflicts in the criminal law of Ukraine. Methods. Methodological tools are selected in accordance with the purpose, specifics of the object and subject of research. The main one is general dialectical method of scientific knowledge of real legal phenomena. Special research methods used in the study are: the method of systematic analysis, formal legal, interpretation of law, comparative law, modeling. The theoretical basis of the study is the latest scientific works in the chosen field of research. Results. As proved during the analysis of the legal literature, there is the following list of effective ways to resolve and prevent conflicts in law, which can be extrapolated to the field of criminal law: 1) unification of law; 2) harmonization of law; 3) approximation of law; 4) clear delineation of powers of public authorities; 5) monitoring of normative legal acts; 6) creation of model laws; 7) interpretation of law; 8) improvement of legislation. Conclusions. As a result of the study, it is proposed to apply different principles to overcome conflicts depending on their type (in particular, "a special law repeals a general law", "a later law cancels an earlier one", "the next general law does not cancel an earlier special law of similar legal force"). Types of "conflict rules" in the sources of criminal law are presented primarily depending on the specific type of such sources. Modern legislation, including criminal, contains virtually no rules aimed at overcoming intersectoral conflicts, but conflicts of law in various areas of Ukrainian law create significant problems in law enforcement.
The article is devoted to the issues of criminal liability for enforced disappearance in criminal law of Ukraine. The international legal conditionality of the appearance of this prohibition in the Criminal Code of Ukraine, its adequacy to the modern needs of combating this phenomenon as well as the compliance with the conditions of implementation of the provisions of international legal acts in the national criminal legislation are analyzed. It should be taken into account that international legal acts describe the need to criminalize socially dangerous behavior, and the form of such criminalization is chosen by states in accordance with national traditions of law-making. The article cites and analyses corpus delicti of the criminal offence provided for by Article 146-1 of the Criminal Code of Ukraine «Enforced Disappearance», which appeared in the criminal law as a result of the adoption of the Law of Ukraine «On the Legal Status of Missing Persons». Potential difficulties in applying the norm provided for by Article 146-1 of the Criminal Code of Ukraine to socially dangerous acts, cases of unjustified competition and conflict of norms are revealed. It is stated that the norm provided for by Part 1 of Article 146-1 of the Criminal Code of Ukraine, is partly special in relation to several norms provided for by other articles of the Criminal Code: Article 146 «Illegal confinement or abduction of a person»; Article 371 «Knowingly unlawful detention, compelled appearance, house arrest or taking into custody»; Article 365 «Excess of authority or official powers by a law enforcement officer»; Article 364 «Abuse of authority or office». It should be noted that before the introduction of Article 146-1 to the Criminal Code of Ukraine virtually all the behavior constituting enforced disappearance, the criminalization of which was the obligation of the Ukrainian state under the Rome Statute of the International Criminal Court and International Convention for the Protection of All Persons from Enforced Disappearance, constituted criminally prohibited behavior in accordance with the above mentioned «general» criminal law norms. The exception, in fact, is only the formal corpus delicti of indulgence, which is not covered by Article 364 of the Criminal Code of Ukraine and the introduction of which into the system of criminal offences under the current Criminal Code of Ukraine we completely approve. The article also analyses the prospects of the adoption of amendments to the Criminal Code of Ukraine, proposed in the draft Law of Ukraine «On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine on the Implementation of Norms of International Criminal and Humanitarian Law», which offers to supplement the Criminal Code of Ukraine with Article 442-1 «Crimes against humanity». Thus, the Ukrainian legislator will react for the second time to its international legal obligations regarding the implementation of the norms of international humanitarian law. The following options for preventing real and potential threats in the criminal law regulation of liability for enforced disappearance are proposed: to borrow the German experience of criminal law regulation in this area of public relations as well as to adopt the law on international criminal law. ; Статтю присвячено розглядові проблем кримінальної відповідальності за насиль-ницьке зникнення за кримінальним правом України. Проаналізовано міжнародно-правову обумовленість появи цієї кримінально-правової заборони у КК України, її адекватність сучасним потребам протидії цьому явищу та дотримання умов імплементації положень міжнародно-правових актів у національне кримінальне законодавство. Йдеться про Римський статут Міжнародного кримінального суду та Конвенції ООН про захист усіх осіб від насильницьких зникнень. Виявлено потенційні складнощі у застосуванні цієї норми до суспільно-небезпечних діянь, випадки невиправданої конкуренції та колізії. Проаналізовано перспективи прийняття нових змін до КК України у частині імплементації норм міжна-родного гуманітарного права та очікувані проблеми, які у зв'язку з цим можуть виникнути при оцінці протиправних посягань на свободу особи. Запропоновано варіанти запобігання реальним та потенційним загрозам у кримінально-правовій регламентації відповідальності за насильницьке зникнення.
The purpose of the study is to reveal the features of the legal technique of criminal law rules formation. In our study, the principles and techniques of formal-logical methodology are used, as well as the structural-functional approach is applied. Identifying cross-sectoral links in lawmaking is based on the functional nature of law in general and regulatory means in particular. In addition, dialectical, system-structural and functional methods, the method of interpretation (applied to the current criminal law rules) are used in the paper. Using the formal-legal method, the relationship between the content and form of criminal law rules with the use of legal techniques is traced. Scientific novelty lies in the theoretical understanding and delineation of legal techniques for the formation of criminal law. It is shown that in addition to defects in legal definitions and constructions, there are often conflicts between textually enshrined rules of law. The coordination of actions on the part of law-making bodies adopting by-laws and on the part of the parliament, which should take into account the needs of development and concretization of the provisions of the law in the future, is substantiated.In fact, outside of scientific knowledge at this stage, there is a huge area of legal technology, associated with its features in various fields of law. Obviously, the legal technique in each area has its own specifics. Identification and analysis of factors that cause technical and legal shortcomings improves the quality and efficiency of lawmaking. This does not seem to be enough, because there is no single systematic understanding of the situation in lawmaking in general as well as in criminal law field in particular.It is necessary to direct the technical and legal assessment to eliminate specific shortcomings of system-forming factors in particular. The imperfection of legal acts is a constant source of insufficiently thought-out law-making decisions.As a result of the research, it is argued that in the process of adopting a law-making decision in the field of criminal law, it is necessary to proceed, first of all, from their expediency, objective necessity. It is necessary to take into account the assessment of the consequences arising from the implementation of the rule of law, in particular, how they will affect such processes as latency, corruption, recidivism, as well as the disclosure of their crimes. It is argued that from a technical and legal point of view, it is necessary to make a scientific foresight of the expected positive and negative consequences that arise as a result of issuing a certain law-making decision. The results of the study can be used in lawmaking to improve the quality and effectiveness of criminal law, as well as to reform the Criminal Code of Ukraine. ; Метою дослідження є розкрити особливості юридичної техніки формування норм кримінального права. У нашому дослідженні використано принципи і прийоми формально-логічної методології, а також застосовано структурно-функціональний підхід. Виявлення міжгалузевих зв'язків у правотворчості побудоване на функціональній природі права в цілому і регулятивних засобах нормативно-правових актів зокрема. Крім того, в роботі отримали застосування діалектичний, системно-структурний і функціональний методи, метод інтерпретації (в застосуванні до чинних норм кримінального права). За допомогою формально-юридичного методу простежено взаємозв'язки між змістом і формою норм кримінального права зі застосуванням юридичної техніки. Здійснено теоретичне осмис-лення та окреслено юридичну техніку формування норм кримінального права. Показано, що, крім дефектів правових дефініцій та конструкцій, нерідко трапляються колізії між текстуально закріпленими нормами права. Обґрунтовано узгодження дій з боку право-творчих органів, що приймають підзаконні нормативно-правові акти та з боку парламенту, який має враховувати потреби розвитку і конкретизації положень закону в майбутньому. У результаті дослідження аргументовано, що у процесі вироблення правотворчого рішення в галузі кримінального права варто керуватися перш за все їх доцільністю, об'єктивною необхідністю. Треба враховувати оцінку наслідків, що виникають в результаті реалізації норм права, зокрема, як вони впливатимуть на такі процеси, як латентизація, коруп-ціогенність, рецидивність злочинності, а також на розкриття, передбачених ними злочинів. Аргументовано, що з техніко-юридичного погляду доцільно робити науковий прогноз очікуваних позитивних та негативних наслідків, які виникають у результаті видання певного правотворчого рішення. Результати дослідження можуть бути використані у право-творчості для підвищення якості та ефективності кримінального законодавства, а також для реформування Кримінального кодексу України.
The research paper deals with the social and criminal law characteristics of such phenomenon as "bullying". The conducted research shows that bullying is a phenomenon that is no longer purely administrative and legal, and is now subject to criminal law characteristics because it often entails criminal consequences. A detailed analysis of the provisions of the Criminal Code of Ukraine allows concluding that certain manifestations of bullying were reflected in corpus delicti as torture, driving to suicide, hooliganism. With respect to the subjective nature of these criminal offenses, it should be noted that "bullying" is defined as the unlawful activity of school-age children. At the same time, persons over the age of 16 are responsible for the criminal offense in the form of a torture. Under Article 120 "Driving to Suicide, responsibility is born only by persons aged above 16. And only for hooliganism responsibility is born by persons aged above 14. That is, now we have a situation where, on the one hand, bullying is a problem for pupils, and on the other, criminal responsibility for committing actions that actually constitute bullying is born in most cases from the age of 16, when the pupils mostly leave school. We believe that the illustrated situation should be resolved at the legislative level as soon as possible. Examples of law enforcement practice indicate that judges increasingly recognize bullying as a criminal offense, prejudging the legislator. The research paper describes the judgements of the Ukrainian courts that oblige law enforcement agencies to enter information about the facts of bullying to the Unified Register of Pre-trial Investigations. In view of the above, it is proposed to enshrine corpus delicti of "bullying" in the Criminal Code of Ukraine. Such a proposal meets the requirements of the present time and will help protect the rights of victims of school bullying. The fact that corpus delicti of the criminal offense will be different from corpus delicti of the administrative offense enshrined in Article 173-4 of the Code of Ukraine on Administrative Offenses "Bullying (Harassment) of a Participant in the Educational Process". ; У статті досліджено соціальну та кримінально-правову характеристику такого явища, як «булінг». У результаті ускладнення ситуації в соціально-політичній, економічній, освітній та інших сферах суспільного життя рівень насильства в суспільстві нині збільшився в декілька разів. Підлітки є найбільш вразливою категорією суспільства. Оскілки саме в так званому перехідному віці активно формуються власна система сприйняття світу, система цінностей та пріоритетів, то діти переймають різні моделі поведінки дорослих, і, на жаль, насильство стає однією з таких моделей. Однією з найпоширеніших проблем у дитячому середовищі сьогодні є булінг, який прийнято розглядати як небажану агресивну поведінку дітей шкільного віку, що призводить до цькування дитини іншою дитиною або групою дітей з метою приниження, залякування та демонстрації сили. Проведене дослідження свідчить, що булінг – це явище, яке вже давно перестало бути суто адміністративно-правовим, і нині воно підпадає під кримінально-правові характеристики через те, що його наслідками часто стають тілесні ушкодження, моральні страждання, тобто наслідки, які містяться у складах кримінальних правопорушень. На жаль, «деякі жерти знущань настільки страждають, що закінчують або намагаються покінчити з життям самогубством. Буліцид – поняття, яке означає вчинення самогубства жертвами знущань у школі з метою припинення страждань. Детальний аналіз норм Кримінального кодексу України дає можливість зробити висновок, що окремі прояви булінгу знайшли своє відображення у таких складах кримінальних правопорушень, як катування, доведення до самогубства, хуліганство. Приклади правозастосовної практики свідчать про те, що судді все частіше визнають булінг кримінальним правопорушенням, упереджуючи в цьому законодавця. З урахуванням наведеного пропонується закріпити в Кримінальному кодексі України склад кримінального правопорушення «булінг». Така пропозиція відповідає вимогам часу та сприятиме захисту прав потерпілих від шкільного цькування.
This article addresses the constitutional foundations of Criminal-Law policy. The constitutional foundations are the basic principles, values, and guarantees provided by the Constitution.The observance of constitutional principles and human rights plays an important role in the adoption, amendment, or termination of legislation. It has been found out that it is important to keep the security of society and individuals at the heart of the "protection" of state security, to be guided by the system of constitutional foundations (legality, humanism, justice, equality). This should also be taken into account in developing Criminal Law policy.In particular, the Constitution of Ukraine provides the following general law principles, which are also the principles of penal policy: rule of law, equality, the presumption of innocence, etc. The principles are reflected in the criminal legislation of Ukraine.It has been established that the constitutional principles are aimed at ensuring the human safety and freedom, as well as the tasks of the Criminal Code (Article 1 of the Criminal Code).The author proved that the Constitutional fundamentals influencing penal policy, including the criminalization and decriminalization, penalization and depenalization, etc. Violation of constitutional order and government, guaranteed rights and freedoms, and not performing the duties could threaten constitutional basis. In cases provided by the Criminal Code of Ukraine, for the violation of the human rights and freedoms, criminal liability is established.The author established that to minimize inconsistencies Criminal Law and the Constitution of Ukraine it seems appropriate to consolidate humanistic constitutional foundations of the Preamble of the Criminal Code of Ukraine, as it defines the content of the norms of the Criminal Code of Ukraine as a whole and further reformation of its text based on the concept laid down in the Preamble. This means that, in the event of adoption of or amendment to the Criminal Law, it is necessary to formulate these changes in accordance with the provisions of the Constitution of Ukraine.Article received 28.02.2019 ; У статті досліджено питання конституційних основ кримінально-правової політики. Консти-туційні основи – це основні принципи, цінності, гарантії, права та свободи людини, передбачені Конституцією. Обґрунтовано, що конституційні основи впливають на кримінально-правову політику. Порушення встановленого Конституцією конституційного ладу та устрою, гарантованих прав та свобод громадян, а також невиконання обов'язків може створювати загрозу конституційним основам. У випадках, передбачених КК України, за порушення прав та свобод громадян встановлюється кримінальна відповідальність. Зроблено висновок, що для мінімізації невідповідностей кримінального законодавства та Конституції України видається доцільним закріплення гуманістичних конституційних основ у Преамбулі КК України, оскільки вона визначає зміст норм КК України загалом та подальше реформування його тексту, що спирається на закладений у Преамбулі концепт. Це означає, що в разі прийняття або ж внесення змін до кримінального законодавства необхідним є формування цих змін відповідно до положень Конституції України. Запропоновано авторську редакцію Преамбули, а також зміни до КК України в частині встановлення кримінальної відповідальності за умисне внесення змін до КК України, які не відповідають основним положенням Конституції.Матеріал надійшов 28.02.2019
This article addresses the constitutional foundations of Criminal-Law policy. The constitutional foundations are the basic principles, values, and guarantees provided by the Constitution.The observance of constitutional principles and human rights plays an important role in the adoption, amendment, or termination of legislation. It has been found out that it is important to keep the security of society and individuals at the heart of the "protection" of state security, to be guided by the system of constitutional foundations (legality, humanism, justice, equality). This should also be taken into account in developing Criminal Law policy.In particular, the Constitution of Ukraine provides the following general law principles, which are also the principles of penal policy: rule of law, equality, the presumption of innocence, etc. The principles are reflected in the criminal legislation of Ukraine.It has been established that the constitutional principles are aimed at ensuring the human safety and freedom, as well as the tasks of the Criminal Code (Article 1 of the Criminal Code).The author proved that the Constitutional fundamentals influencing penal policy, including the criminalization and decriminalization, penalization and depenalization, etc. Violation of constitutional order and government, guaranteed rights and freedoms, and not performing the duties could threaten constitutional basis. In cases provided by the Criminal Code of Ukraine, for the violation of the human rights and freedoms, criminal liability is established.The author established that to minimize inconsistencies Criminal Law and the Constitution of Ukraine it seems appropriate to consolidate humanistic constitutional foundations of the Preamble of the Criminal Code of Ukraine, as it defines the content of the norms of the Criminal Code of Ukraine as a whole and further reformation of its text based on the concept laid down in the Preamble. This means that, in the event of adoption of or amendment to the Criminal Law, it is necessary to formulate these changes in accordance with the provisions of the Constitution of Ukraine.Article received 28.02.2019 ; У статті досліджено питання конституційних основ кримінально-правової політики. Консти-туційні основи – це основні принципи, цінності, гарантії, права та свободи людини, передбачені Конституцією. Обґрунтовано, що конституційні основи впливають на кримінально-правову політику. Порушення встановленого Конституцією конституційного ладу та устрою, гарантованих прав та свобод громадян, а також невиконання обов'язків може створювати загрозу конституційним основам. У випадках, передбачених КК України, за порушення прав та свобод громадян встановлюється кримінальна відповідальність. Зроблено висновок, що для мінімізації невідповідностей кримінального законодавства та Конституції України видається доцільним закріплення гуманістичних конституційних основ у Преамбулі КК України, оскільки вона визначає зміст норм КК України загалом та подальше реформування його тексту, що спирається на закладений у Преамбулі концепт. Це означає, що в разі прийняття або ж внесення змін до кримінального законодавства необхідним є формування цих змін відповідно до положень Конституції України. Запропоновано авторську редакцію Преамбули, а також зміни до КК України в частині встановлення кримінальної відповідальності за умисне внесення змін до КК України, які не відповідають основним положенням Конституції.Матеріал надійшов 28.02.2019
This article addresses the constitutional foundations of Criminal-Law policy. The constitutional foundations are the basic principles, values, and guarantees provided by the Constitution.The observance of constitutional principles and human rights plays an important role in the adoption, amendment, or termination of legislation. It has been found out that it is important to keep the security of society and individuals at the heart of the "protection" of state security, to be guided by the system of constitutional foundations (legality, humanism, justice, equality). This should also be taken into account in developing Criminal Law policy.In particular, the Constitution of Ukraine provides the following general law principles, which are also the principles of penal policy: rule of law, equality, the presumption of innocence, etc. The principles are reflected in the criminal legislation of Ukraine.It has been established that the constitutional principles are aimed at ensuring the human safety and freedom, as well as the tasks of the Criminal Code (Article 1 of the Criminal Code).The author proved that the Constitutional fundamentals influencing penal policy, including the criminalization and decriminalization, penalization and depenalization, etc. Violation of constitutional order and government, guaranteed rights and freedoms, and not performing the duties could threaten constitutional basis. In cases provided by the Criminal Code of Ukraine, for the violation of the human rights and freedoms, criminal liability is established.The author established that to minimize inconsistencies Criminal Law and the Constitution of Ukraine it seems appropriate to consolidate humanistic constitutional foundations of the Preamble of the Criminal Code of Ukraine, as it defines the content of the norms of the Criminal Code of Ukraine as a whole and further reformation of its text based on the concept laid down in the Preamble. This means that, in the event of adoption of or amendment to the Criminal Law, it is necessary to formulate these changes in accordance with the provisions of the Constitution of Ukraine.Article received 28.02.2019 ; У статті досліджено питання конституційних основ кримінально-правової політики. Консти-туційні основи – це основні принципи, цінності, гарантії, права та свободи людини, передбачені Конституцією. Обґрунтовано, що конституційні основи впливають на кримінально-правову політику. Порушення встановленого Конституцією конституційного ладу та устрою, гарантованих прав та свобод громадян, а також невиконання обов'язків може створювати загрозу конституційним основам. У випадках, передбачених КК України, за порушення прав та свобод громадян встановлюється кримінальна відповідальність. Зроблено висновок, що для мінімізації невідповідностей кримінального законодавства та Конституції України видається доцільним закріплення гуманістичних конституційних основ у Преамбулі КК України, оскільки вона визначає зміст норм КК України загалом та подальше реформування його тексту, що спирається на закладений у Преамбулі концепт. Це означає, що в разі прийняття або ж внесення змін до кримінального законодавства необхідним є формування цих змін відповідно до положень Конституції України. Запропоновано авторську редакцію Преамбули, а також зміни до КК України в частині встановлення кримінальної відповідальності за умисне внесення змін до КК України, які не відповідають основним положенням Конституції.Матеріал надійшов 28.02.2019
Domestic criminal law is being in constant dynamics, so it means that the norms of the current legislation are being improved, new, previously unknown, criminal-legal categories are being introduced, recommendations of in¬ternational institutions are taken into account, etc. Not an exception in this process is chapter XIII-1 of the General part of the Criminal Code of Ukraine, which regulates restrictive measures (these provisions came into force on January 11, 2019). From the moment of the regulation of restrictive measures in the Criminal Code of Ukraine, they have acquired the status of criminal-legal measures. Restrictive measures have a specific purpose - to protect the victim from a person who has committed a socially dangerous act, to protect against committing a socially danger¬ous act in relation to the victim in the future, to minimize the interaction between the person, who is in a dangerous state, and the victim, if such has the significant risks.This scientific article analyzes the conditions of application of restrictive measures in criminal law, in particular, it is determined that the concept of «crime related to domestic violence» is broader than the concept of «domestic violence» in Article 126-1 of the Criminal Code of Ukraine and can be used not only in the commission of this crime, but also in other socially dangerous acts that have signs of domestic violence; some considerations regarding the improvement of the grounds for the application of restrictive measures are highlighted; the correlation between the requirements of international acts and current provisions on restrictive measures is considered.A detailed analysis of the types of restrictive measures that are in the Criminal Code of Ukraine was made. The need for some legislative changes and additions is argued, this concerns the wording of the names of types of restric¬tive measures; new concepts that should be enshrined at the legislative level; meaningful content of such varieties. The conclusion was made that the regulation of restrictive measures in the Criminal Code of Ukraine is a positive step, but due to the novelty of this legal category there is a need for their partial editing and changes. ; Вітчизняне кримінальне право перебуває у постійній динаміці, тобто норми чинного законодавства вдо-сконалюються, запроваджуються зовсім нові, раніше невідомі, кримінально-правові категорії, враховуються і досліджуються рекомендації міжнародних інституцій та інше. Не виняток у цьому процесі, і розділ ХІІІ-1 Загальної частини Кримінального кодексу України, в якому регламентовані обмежувальні заходи (ці поло¬ження набули чинності 11 січня 2019 року). З моменту регламентації обмежувальних заходів у Кримінально¬му кодексі України вони набули статусу заходів кримінально-правового впливу. Обмежувальні заходи мають спеціальну мету - убезпечення потерпілого від особи, що вчинила суспільно небезпечне діяння, захист від вчинення суспільно небезпечних дій щодо потерпілого у майбутньому, мінімізація взаємодії між особою, що перебуває у небезпечному стані, з потерпілим, якщо така несе істотні ризики.У цій науковій статті проаналізовано умови застосування кримінально-правових обмежувальних заходів, зокрема, визначено, що поняття «злочин, пов'язаний із домашнім насильством» є ширшим за поняття «до¬машнє насильство» у нормі статті 126-1 Кримінального кодексу України і може полягати не лише у вчиненні цього злочину, а й в інших суспільно небезпечних діяннях, які мають ознаки домашнього насильства; висвіт¬лено деякі міркування з приводу вдосконалення підстав застосування обмежувальних заходів; розглянуто співвідношення вимог міжнародних актів та чинних положень про обмежувальні заходи.Здійснено детальний аналіз видів обмежувальних заходів, які передбачені у Кримінальному кодексі України. Аргументовано потребу у деяких законодавчих змінах та доповненнях, це стосується формулюван¬ня назв видів обмежувальних заходів; нових понять, які варто закріпити на законодавчому рівні; змістовного наповнення таких різновидів.Зроблено висновок про те, що регламентація обмежувальних заходів у Кримінальному кодексі України є по-зитивним кроком, однак через новизну даної правової категорії є потреба у їх частковому редагуванні та змінах.
Domestic criminal law is being in constant dynamics, so it means that the norms of the current legislation are being improved, new, previously unknown, criminal-legal categories are being introduced, recommendations of in¬ternational institutions are taken into account, etc. Not an exception in this process is chapter XIII-1 of the General part of the Criminal Code of Ukraine, which regulates restrictive measures (these provisions came into force on January 11, 2019). From the moment of the regulation of restrictive measures in the Criminal Code of Ukraine, they have acquired the status of criminal-legal measures. Restrictive measures have a specific purpose - to protect the victim from a person who has committed a socially dangerous act, to protect against committing a socially danger¬ous act in relation to the victim in the future, to minimize the interaction between the person, who is in a dangerous state, and the victim, if such has the significant risks.This scientific article analyzes the conditions of application of restrictive measures in criminal law, in particular, it is determined that the concept of «crime related to domestic violence» is broader than the concept of «domestic violence» in Article 126-1 of the Criminal Code of Ukraine and can be used not only in the commission of this crime, but also in other socially dangerous acts that have signs of domestic violence; some considerations regarding the improvement of the grounds for the application of restrictive measures are highlighted; the correlation between the requirements of international acts and current provisions on restrictive measures is considered.A detailed analysis of the types of restrictive measures that are in the Criminal Code of Ukraine was made. The need for some legislative changes and additions is argued, this concerns the wording of the names of types of restric¬tive measures; new concepts that should be enshrined at the legislative level; meaningful content of such varieties. The conclusion was made that the regulation of restrictive measures in the Criminal Code of Ukraine is a positive step, but due to the novelty of this legal category there is a need for their partial editing and changes. ; Вітчизняне кримінальне право перебуває у постійній динаміці, тобто норми чинного законодавства вдо-сконалюються, запроваджуються зовсім нові, раніше невідомі, кримінально-правові категорії, враховуються і досліджуються рекомендації міжнародних інституцій та інше. Не виняток у цьому процесі, і розділ ХІІІ-1 Загальної частини Кримінального кодексу України, в якому регламентовані обмежувальні заходи (ці поло¬ження набули чинності 11 січня 2019 року). З моменту регламентації обмежувальних заходів у Кримінально¬му кодексі України вони набули статусу заходів кримінально-правового впливу. Обмежувальні заходи мають спеціальну мету - убезпечення потерпілого від особи, що вчинила суспільно небезпечне діяння, захист від вчинення суспільно небезпечних дій щодо потерпілого у майбутньому, мінімізація взаємодії між особою, що перебуває у небезпечному стані, з потерпілим, якщо така несе істотні ризики.У цій науковій статті проаналізовано умови застосування кримінально-правових обмежувальних заходів, зокрема, визначено, що поняття «злочин, пов'язаний із домашнім насильством» є ширшим за поняття «до¬машнє насильство» у нормі статті 126-1 Кримінального кодексу України і може полягати не лише у вчиненні цього злочину, а й в інших суспільно небезпечних діяннях, які мають ознаки домашнього насильства; висвіт¬лено деякі міркування з приводу вдосконалення підстав застосування обмежувальних заходів; розглянуто співвідношення вимог міжнародних актів та чинних положень про обмежувальні заходи.Здійснено детальний аналіз видів обмежувальних заходів, які передбачені у Кримінальному кодексі України. Аргументовано потребу у деяких законодавчих змінах та доповненнях, це стосується формулюван¬ня назв видів обмежувальних заходів; нових понять, які варто закріпити на законодавчому рівні; змістовного наповнення таких різновидів.Зроблено висновок про те, що регламентація обмежувальних заходів у Кримінальному кодексі України є по-зитивним кроком, однак через новизну даної правової категорії є потреба у їх частковому редагуванні та змінах.
In the article under consideration, the author proves facts in a number of scientific provisions that are important for the practice of criminal law. After analyzing the scientific works on this issue, it was proved, that the study of the principle of equality is relevant given the distorted understanding of the principle in Ukraine. The article proves the thesis about the role of the principle of equality before the criminal law during the crime qualification. They can be described by the following provisions: 1) compliance with the rules of criminal law qualification of the act and application them to persons regardless of their racial, national, social origin, religion, social or political views, professional status, etc .; 2) at the same time, law enforcement bodies during the criminal-legal qualification must take into account both the objective, legal differences of the persons, whose action is qualified, and the individual characteristics of the act itself. Such consideration of objective differences requires «differentia equality». Violations of the principle of equality before the criminal law will be errors or abuses of law enforcement agencies. Such errors or abuses are of two types: 1) different criminal-legal qualification of the act in the case of similar legal situations; 2) the same criminal-legal qualification of the act in the case of different legal situations; 3) ignoring the features that have legal significance for the qualification. These errors or abuses can be considered a violation of the principle of equality before the criminal law only if they discriminate against certain categories of subjects on certain grounds. Therefore, not any errors or abuses in qualifications can be considered a violation of the principle of equality before the criminal law, but only discriminatory. Such errors are unintentional. Instead, abuse is always intentional, often due to non-legal material factors
The purpose of the article is to determine the forms of implementation of the principles of criminal law in the acts of criminal law. Methods. Methodological tools are selected in accordance with the purpose, specifics of the object and subject of the research. The general dialectical method of scientific knowledge of real legal phenomena is viewed as the main one among other methodological tools. Special research methods used in the study are: the method of systematic analysis, formal legal, interpretation of law, comparative law and modelling methods. The theoretical basis of the study is the latest scientific works in the chosen field of research. Results. As proved during the analysis of law enforcement acts, criminal law principles have their reflection and content in the acts of application and implementation of criminal law. Each individual act of application or implementation of criminal law takes into account the relevant set of principles that complement each other and provide law enforcement agencies with comprehensive tools to reflect in such acts of objectively existing social relations. Acts of implementation of the rules of criminal law are "manifestations" of the actual behaviour of the subjects of criminal law. Conclusions. According to the results of the study, each individual act of application or implementation of criminal law takes into account the relevant set of principles that complement each other and provide law enforcement agencies with comprehensive tools to reflect in such acts of objectively existing social relations. These are the acts of application of criminal law that embody the greatest number of principles of criminal law mainly due to the reflection of the latter in the documents drawn up by law enforcement agencies (indictments, petitions for coercive measures of medical or educational nature, convictions, rulings, etc.). Keywords: principles of criminal law; acts of implementation of criminal law; acts of application of criminal law.
The author notes that the positive global changes at the same time pose serious problems for peace and justice. From the point of view of criminogenic factors, globalization, despite all the positive aspects, at the same time leads to a large number of negative consequences, has a significant impact on crime. In this regard, studies of the impact of globalization processes on the formulation and development of criminal policy and, as a consequence, the effective functioning of the political system in this field, are relevant. Unprecedented openness in trade, finance, transportation and communications has created economic growth and prosperity in many countries. At the same time, globalization is also creating opportunities for the increasing prosperity of illicit trade. Just as there are direct links between technological progress and economic liberalization, the removal of barriers to international trade in goods and the free movement of funds also facilitate illicit trade. Organized crime is diversified, globalized at the same time as all other processes, and reaches a macroeconomic scale: illicit goods are made on one continent, transported across another, and sold on another. Such crime stimulates corruption, infiltration of illegal business into politics, and thus significantly impedes the development of society. In modern conditions, one of the main tasks of mankind is that globalization in various spheres of society does not become a source of additional conflict situations, does not increase tensions in the world, because the modern world and so full of risks, dangers, threats and mistrust. And if globalization itself becomes as much of a global threat as the environmental global problem or the problem of relations between prosperous industrialized countries and the rest of the world, the situation in the world will become even more acute. The political system of criminal policy must adapt to the global demands of modern times by finding new forms and mechanisms for the exercise of its functions. First ...
Book Review: M.I. Karpenko Crimes against the established order of military service (war crimes): theoretical and applied aspects: monograph. Ed. V. K. Matviychuk. Kyiv, Ukraine: Higher School of Science, 2018. p. 420 ; Рецензія на кн.: Карпенко М.І. Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини): теоретичні та прикладні аспекти: монографія / М.І. Карпенко; за заг. ред. В.К. Матвійчука. К.: ВНЗ «НАУ», 2018. 420 с.
