Suchergebnisse

One of the basic rights of the patient in the world recognizes the right to informed voluntary consent for medical intervention, which arose from the physical integrity of the person. In Ukraine, the doctrine of informed voluntary consent for medical intervention is only beginning to emerge, and therefore the greater importance gained international experience in legal practice procedure to inform patients about medical intervention and mechanism for agreement on it. Тhe question of informed consent to medical intervention is one of the basic system of legal support medical activities. Any medical intervention is accompanied by the risk of complications and other consequences in respect of which is unknown, come or not. The article gives an overview of the problem, values and forms of obtaining informed consent for medical intervention, legal regulation of the issue of international legislation. According to international standards all medical institutions and specialists should provide information to the patient in familiar language and in a form that is understandable to a person who is not an expert in the healthcare industry. In all cases of obtaining the informed consent where presence of a legal representative is required, a patient – under age or adult unable to understand what is happening or express their will – but has as far as possible to participate in decisions that concern him. The patient has the right to refuse treatment or medical intervention and to change his initial decision in the course of the treatment, refusing to continue it. The patient has the right to refuse to receive information about his health. Thus, we can assume implementation in daily practice healthcare doctrine of informed consent for medical intervention will create a situation in which the relationship between doctors and patients will be built on the principles of respect for and observance of human rights and dignity of people who sought medical attention. At the same time improved system of obtaining and displaying informed consent should play a positive role in the structure of the mechanism protecting the rights of doctors from unwarranted claims on the side of patients and their representatives. Searching the ways to optimize this issue should be based on the international legal practice which should be implemented in national legislation. This will produce thoughtful, modern provision regulations on informed consent in medicine. ; Вопрос информированного согласия на медицинское вмешательство является одним из основных в системе юридического обеспечения медицинской деятельности. Любое медицинское вмешательство сопровождается рисками осложнений и других последствий, в отношении которых неизвестно, наступят они или нет. В статье проведен обзор проблемы, формы получения и значение информированного согласия пациента на медицинское вмешательство, правовое регулирование этого вопроса международным законодательством. ; Питання інформованої згоди на медичне втручання є одним з основних в системі юридичного забезпечення медичної діяльності. Будь-яке медичне втручання супроводжується ризиками ускладнень та інших наслідків, щодо яких невідомо, настануть вони чи ні. У статті проведено огляд проблеми, форми отримання та значення інформованої згоди пацієнта на медичне втручання, правове регулювання цього питання міжнародним законодавством.

One of the basic rights of the patient in the world recognizes the right to informed voluntary consent for medical intervention, which arose from the physical integrity of the person. In Ukraine, the doctrine of informed voluntary consent for medical intervention is only beginning to emerge, and therefore the greater importance gained international experience in legal practice procedure to inform patients about medical intervention and mechanism for agreement on it. Тhe question of informed consent to medical intervention is one of the basic system of legal support medical activities. Any medical intervention is accompanied by the risk of complications and other consequences in respect of which is unknown, come or not. The article gives an overview of the problem, values and forms of obtaining informed consent for medical intervention, legal regulation of the issue of international legislation. According to international standards all medical institutions and specialists should provide information to the patient in familiar language and in a form that is understandable to a person who is not an expert in the healthcare industry. In all cases of obtaining the informed consent where presence of a legal representative is required, a patient – under age or adult unable to understand what is happening or express their will – but has as far as possible to participate in decisions that concern him. The patient has the right to refuse treatment or medical intervention and to change his initial decision in the course of the treatment, refusing to continue it. The patient has the right to refuse to receive information about his health. Thus, we can assume implementation in daily practice healthcare doctrine of informed consent for medical intervention will create a situation in which the relationship between doctors and patients will be built on the principles of respect for and observance of human rights and dignity of people who sought medical attention. At the same time improved system of obtaining and displaying informed consent should play a positive role in the structure of the mechanism protecting the rights of doctors from unwarranted claims on the side of patients and their representatives. Searching the ways to optimize this issue should be based on the international legal practice which should be implemented in national legislation. This will produce thoughtful, modern provision regulations on informed consent in medicine. ; Вопрос информированного согласия на медицинское вмешательство является одним из основных в системе юридического обеспечения медицинской деятельности. Любое медицинское вмешательство сопровождается рисками осложнений и других последствий, в отношении которых неизвестно, наступят они или нет. В статье проведен обзор проблемы, формы получения и значение информированного согласия пациента на медицинское вмешательство, правовое регулирование этого вопроса международным законодательством. ; Питання інформованої згоди на медичне втручання є одним з основних в системі юридичного забезпечення медичної діяльності. Будь-яке медичне втручання супроводжується ризиками ускладнень та інших наслідків, щодо яких невідомо, настануть вони чи ні. У статті проведено огляд проблеми, форми отримання та значення інформованої згоди пацієнта на медичне втручання, правове регулювання цього питання міжнародним законодавством.

This article explores the implementation of international humanitarian law regarding war legislation in Ukraine as an object of global rights, examines some aspects of the implementation of international norms that establish liability for violations of the laws and customs of war into the law of Ukraine. ; В статье исследована имплементация норм международного гуманитарного права в отношении войны в законодательство Украины как объект глобальных прав, анализируются отдельные аспекты имплементации международных норм, устанавливающих ответственность за нарушение законов и обычаев войны, в законодательство Украины. ; У статті досліджена імплементація норм міжнародного гуманітарного права стосовно війни в законодавство України як об'єкту глобальних прав, аналізуються окремі аспекти імплементації міжнародних норм, що встановлюють відповідальність за порушення законів та звичаїв війни, в законодавство України. Розглянуто позиції науковців на проблему кваліфікації злочинів щодо порушення законів та звичаїв війни в національне законодавство.

The subject for study of this article is the development of economic sanctions in a historical-legal aspect. Existing at the moment its interpretation as a force measure with economical character to the state that has violated international norms was developed in the second part of the XX century. However, in contrast with the term, the history of economic sanction as phenomena deeply rooted in depth of centuries. Going a long way from comprehensive to individual, the economic sanctions do not change its essence – staying the stage before military escalation of conflict. ; Предметом исследования данной статьи является развитие экономических санкций в историко-правовом аспекте. Принятое на сегодняшний день его трактование как принудительной меры экономического характера по отношению к государству-нарушителю международных норм сложилось лишь во второй половине ХХ века. Однако, в отличие от самого термина, история экономических санкций как явления уходит в глубину веков. Пройдя долгий путь от всеобъемлющих до индивидуальных, сами экономические санкции не поменяли свою суть – оставаясь, как и прежде стадией довоенной эскалации конфликта. ; Предметом дослідження даної статті є розвиток поняття економічних санкцій в історико-правовому аспекті. Прийняте на сьогоднішній день його трактування як примусової міри економічного характеру по відношенню до держави-порушника міжнародних норм склалося лише в другій половині ХХ сторіччя. Однак, на відміну від самого терміну, історія економічних санкцій як явища поринає у глибину століть. Пройшовши довгий шлях від всеохоплюючих до індивідуальних, самі економічні санкції не змінили свою суть – залишаючись як і раніше стадією довійськової ескалації конфлікту

The general principles of law recognized by civilized nations are one of the main sources of international criminal justice. Their application ensures the flexibility and transparency of international criminal courts and tribunals, which allows them to respond to challenges that arise in the process of a decision-making. At the same time, in the process of their application, the problem of their interpretation often arises. An effective way for the interpretation is to refer to national legal systems. This is the most logical way, because most of the general principles of law were created in the national legal context and their application at the international level is inextricably linked with a correct understanding of their primary meaning. The articles examine examples of the establishment of international criminal courts and tribunals in national legal systems to interpret general principles of law. It is determined that in the process of interpreting is used a wide range of sources: national legislation, case law, doctrine of national law, etc. It is emphasized that within such an application it is very important to ensure the geographical diversity and representation of different legal systems. It can be concluded that the interpretation of general principles of law through recourse to national legal systems is a widely used practice in the field of international criminal justice. International criminal courts and tribunals apply this way both to confirm the existence and application of general principles and to establish their content. Articles suggests that a condition for such an interpretation is comparative approach, that guarantees their universal character of a general principles as sources of law. The application of such an interpretation indicates that the general principles of law are generally accepted as sources of criminal and international criminal law and officials, in a way, with a corresponding link between them. ; Загальні принципи права, визнані цивілізованими націями, є одним з основних джерел міжнародної кримінальної юстиції. Їх застосування забезпечує гнучкість та прозорості діяльності міжнародних кримінальних судів та трибуналів, дозволяє їм ефективно реагувати на виклики, які з'являються під час ухвалення рішень. Водночас у процесі застосування загальних принципів права дуже часто постає проблема їх тлумачення. Ефективним шляхом здійснення тлумачення є звернення із цією метою до національних правових систем. Такий шлях виглядає і найбільш логічним, оскільки більшість загальних принципів права з'явилися саме в національному правовому контексті, їх застосування на міжнародному рівні нерозривно пов'язане із правильним розумінням їхнього первинного значення. У статті розглядаються приклади зі звернення міжнародних кримінальних судів та трибуналів до національних правових систем для тлумачення загальних принципів права. Зазначається, що з метою тлумачення використовується широке коло джерел: національне законодавство, судова практика, доктрина національного права тощо. Наголошується, що в такому зверненні дуже важливе забезпечення географічної різноманітності та представництва різних правових систем. Робиться висновок, що тлумачення загальних принципів права через звернення до національних правових систем є широко застосовуваною практикою у сфері міжнародної кримінальної юстиції. Міжнародні кримінальні суди і трибунали звертаються як у цілях підтвердження існування та застосування загальних принципів, так і з метою встановлення їхнього змісту. У статті наголошується, що важливою умовою здійснення такого тлумачення є дотримання компаративістських підходів, що є гарантією їхнього універсального характеру як джерела права. Застосування такого тлумачення є свідченням того, що загальні принципи права є загальновизнаними джерелами кримінального та міжнародного кримінального права, слугують зв'язковою ланкою між ними.

Thesis for a Candidate of Sciences degree in Law (PhD), speciality 12.00.03 – Civil Law and Civil Procedure; Family Law; International Private Law. – National Law Academy of Ukraine named after Yaroslav Mudry, Kharkiv, 2004. The thesis is dedicated to researching of the Bill of lading. The manuscript gives the legal characteristic on the Civil law of the Bill of lading in the doctrine, its notion, the requisits of the Bill of lading and the classification of its kind is done as well. Special attention is paid to the problems of Bill of lading relations. The question of issuing, distributing and cashing is considered in details. The functional meaning of the Bill of lading is formulated. The drawbacks in lawful regulating of the relation of the Bill of lading are pointed out. The proposals on their clearing and improving of the present Civil legislation, are moved.

the article is designated to the issues of reforming the labor legislation of Ukraine. The necessity of observance to the international labor standards is substantiated in the draft of the Labor Code of Ukraine prepared for the second reading in the Verkhovna Rada of Ukraine .A comparative analysis of individual institutions of the current labor legislation and the draft Labor Code of Ukraine was carried out. There were presented the conclusions of international experts concerning the need for further reforming of Ukraine's labor legislation and bringing it in line with international labor standards. ; статья посвящена вопросам реформирования трудового законодательства Украины. Обосновывается необходимость соблюдения международных трудовых стандартов в проекте Трудового кодекса Украины, подготовленного ко второму чтению в Верховной Раде Украины. Проведен сравнительный анализ отдельных институтов действующего трудового законодательства и проекта Трудового кодекса Украины. Представлены выводы международных экспертов относительно необходимости дальнейшего реформирования трудового законодательства Украины и приведения его в соответствие с международными трудовыми стандартами. ; статтю присвячено питанням реформування трудового законодавства України. Обгрунтовується необхідність дотримання міжнародних трудових стандартів у проекті Трудового кодексу України, підготовленому до другого читання у Верховній Раді України. Проведений порівняльний аналіз окремих інститутів чинного трудового законодавства та проекту Трудового кодексу України. Наведені висновки міжнародних експертів щодо необхідності подальшого реформування трудового законодавства України та приведення його у відповідність до міжнародних трудових стандартів.

(en) The article updated international norms, that must be considered in the national legislature of restoring the debtor's insolvency or bankruptcy. Describes laws bankruptcy of England, France and the USA. In the Ukraine proposed: to provide for measures aimed at rehabilitation procedure, explain the bankruptcy of companies who manufacture dangerous.

In the article the socio-philosophical analysis of the influence of classical philosophical-legal model of development of the world politics on international relations is held. Such phenomena as law, international law are considered in the context of moral imperatives and presented in numerous historical and philosophical narratives. This approach involves the fact that the modern world is changing rapidly, but classic teachings remain intact. ; В статье проводится социально-философский анализ особенностей влияния классической философс-ко-правовой модели развития мирового политикума на международные отношения. Феномены права, международ-ного права рассмотрены в контексте моральных императивов и представлены в многочисленных историко-философских наративах. Такой подход сопряжен с тем, что современный мир стремительно меняется, однако кла-ссические учения остаются незыблемыми. ; У статті проводиться соціально-філософський аналіз особливостей впливу класичної філософсько-правової моделі розвитку світового політикуму на міжнародні відносини. Феномени права, міжнародного права розглянуті в контексті моральних імпера-тивів і представлені в численних історико-філософських наративах. Такий підхід зумовлений тим, що сучасний світ швидко міняється, однак класичні вчення залишаються незмінними.

The article is devoted to the study of military (crimes against the established order of military service) and war crimes. Particular attention is paid to the concept and features of these phenomena. The sources of both international and national law were also considered for the comparative characteristics of military and war crimes in order to understand their meaning and avoid the shift of these concepts. We have explored various aspects of the concept of war crimes. They are violations of the laws and customs of war. War crimes are serious violations of international law. They are violations of the Geneva Conventions of August 12, 1949. There is a list of war crimes in the Rome Statute of the International Criminal Court. This list is contained in Аrt. 8. The list of war crimes is contained in Art. 18 of the Draft Code of Crimes against the Peace and Security of Humanity too. International jurisprudence shows that there is a special subject of war crimes. The author of the article studied the draft Law of Ukraine "On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine on the Application of International Criminal and Humanitarian Law". This bill proposes to exclude certain articles on military crimes and to introduce new articles on war crimes into the Criminal Code of Ukraine. The new war crimes articles contain a list of war crimes. This list is substantially similar to the list of war crimes contained in the Rome Statute of the International Criminal Court. The concept of war and military crimes is given. The main differences between military and military crimes are revealed. Identical signs of war and military crimes have been studied. As a result, the author of the article has made a conclusion about the relationship between war and military crimes under international and national law. ; Статья посвящена исследованию воинских (преступлений против установленногопорядка несения военной службы) и военных преступлений в международном и национальном праве. Особое внимание было уделено понятию и признакам этих явлений.Также были рассмотрены источники, как международного, так и национального права,для сравнительной характеристики воинских и военных преступлений, что помогло по-нять их смысл и избежать смешения этих понятий. Были проанализированы дефинициивоинских и военных преступлений, исследованы соотношения этих правовых явлений,выявлены основные общие и отличительные черты этих преступлений. ; Статтю присвячено дослідженню військових (злочинів проти встановленого поряд- ку несення військової служби) та воєнних злочинів у міжнародному та національному праві. Особливу увагу було приділено поняттю та ознакам воєнних та військових злочинів. Також були розглянуті джерела як міжнародного, так і національного права для порівняльної характеристики воєнних та військових злочинів, що допомогло зрозуміти їх зміст та уникнути змішання цих понять. Було надано дефініцію воєнних та військових злочинів, досліджено співвідношення цих правових явищ, виявлені основні спільні та відмінні риси цих злочинів.

The article is devoted to the study of military (crimes against the established order of military service) and war crimes. Particular attention is paid to the concept and features of these phenomena. The sources of both international and national law were also considered for the comparative characteristics of military and war crimes in order to understand their meaning and avoid the shift of these concepts. We have explored various aspects of the concept of war crimes. They are violations of the laws and customs of war. War crimes are serious violations of international law. They are violations of the Geneva Conventions of August 12, 1949. There is a list of war crimes in the Rome Statute of the International Criminal Court. This list is contained in Аrt. 8. The list of war crimes is contained in Art. 18 of the Draft Code of Crimes against the Peace and Security of Humanity too. International jurisprudence shows that there is a special subject of war crimes. The author of the article studied the draft Law of Ukraine "On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine on the Application of International Criminal and Humanitarian Law". This bill proposes to exclude certain articles on military crimes and to introduce new articles on war crimes into the Criminal Code of Ukraine. The new war crimes articles contain a list of war crimes. This list is substantially similar to the list of war crimes contained in the Rome Statute of the International Criminal Court. The concept of war and military crimes is given. The main differences between military and military crimes are revealed. Identical signs of war and military crimes have been studied. As a result, the author of the article has made a conclusion about the relationship between war and military crimes under international and national law. ; Статья посвящена исследованию воинских (преступлений против установленногопорядка несения военной службы) и военных преступлений в международном и национальном праве. Особое внимание было уделено понятию и признакам этих явлений.Также были рассмотрены источники, как международного, так и национального права,для сравнительной характеристики воинских и военных преступлений, что помогло по-нять их смысл и избежать смешения этих понятий. Были проанализированы дефинициивоинских и военных преступлений, исследованы соотношения этих правовых явлений,выявлены основные общие и отличительные черты этих преступлений. ; Статтю присвячено дослідженню військових (злочинів проти встановленого поряд- ку несення військової служби) та воєнних злочинів у міжнародному та національному праві. Особливу увагу було приділено поняттю та ознакам воєнних та військових злочинів. Також були розглянуті джерела як міжнародного, так і національного права для порівняльної характеристики воєнних та військових злочинів, що допомогло зрозуміти їх зміст та уникнути змішання цих понять. Було надано дефініцію воєнних та військових злочинів, досліджено співвідношення цих правових явищ, виявлені основні спільні та відмінні риси цих злочинів.

В статье анализируются этимологические подходы к наименованию отрасли права, акцентируется внимание на проблеме имплементации основных институтов международного гуманитарного права в уголовное законодательство Украины. ; Розглянуто теоретичні і практичні проблеми імплементації міжнародного гуманітарного права у кримінальне законодавство України. Констатується відсутність єдиних етимологічних підходів до найменування галузі права та обговорюється необхідність створення системи термінів.

В статье анализируются этимологические подходы к наименованию отрасли права, акцентируется внимание на проблеме имплементации основных институтов международного гуманитарного права в уголовное законодательство Украины. ; Розглянуто теоретичні і практичні проблеми імплементації міжнародного гуманітарного права у кримінальне законодавство України. Констатується відсутність єдиних етимологічних підходів до найменування галузі права та обговорюється необхідність створення системи термінів.

У статті розглядаються особливості становлення та розвитку інституту юридичних радників у збройних силах, його місця у механізмі імплементації міжнародного гуманітарного права, статусу, завдань та функцій юридичних радників у контексті міжнародних зобов'язань, у порівняльно-правовому аспекті та у законодавстві України. Вказується, що поінформованість військових щодо міжнародного гуманітарного права, з ускладненням його нормативної частини після Другої світової війни та особливо з підготовкою Додаткових протоколів до Женевських конвенцій, актуалізувала проблему кваліфікованого тлумачення та роз'яснення положень міжнародного гуманітарного права саме щодо його застосування військовими у період збройного конфлікту. ; В статье рассматриваются особенности становления и развития института юридических советников в вооруженных силах, его места в механизме имплементации международного гуманитарного права, статуса, задач и функций юридических советников в контексте международных обязательств, в сравнительно-правовом аспекте и в законодательстве Украины. Указывается, что осведомленность военных по международному гуманитарному праву, с усложнением его нормативной части после Второй мировой войны и особенно с подготовкой Дополнительных протоколов к Женевским конвенциям, актуализировала проблему квалифицированного толкования и разъяснения положений международного гуманитарного права именно по его применению военными в период вооруженного конфликта. ; The article examines the features of the formation and development of the institution of legal advisers in the armed forces, its place in the mechanism of implementation of international humanitarian law, the status, tasks and functions of legal advisers in the context of international obligations, in the comparative legal aspect and in the legislation of Ukraine. It is indicated that the military's awareness of international humanitarian law, with the complication of its normative part after the Second World War and especially with the preparation of theAdditional Protocols to the Geneva Conventions, has actualized the problem of qualified interpretation and clarification of the provisions of international humanitarian law precisely on its application by the military during an armed conflict.Analyzing Art. 82 of Additional Protocol I to the Geneva Conventions 1949 of June 8, 1977, entitled "Legal Advisers in the Armed Forces", right, the author defines that legal advisers have a dual function: they advise commanders on the correct application of the Conventions and Additional Protocol I, and advise these commanders on the training of armed forces personnel under their command.The author argues that it is legal advisers in the armed forces (military lawyers, legal advisers) who perform two main functionsin the implementation of international humanitarian law in the armed forces (disseminating knowledge about international humanitarian law and explaining the provisions of international humanitarian law to commanders directly in the process of its application in the conduct of hostilities).The author definesthat the institution oflegal advisersin the armed forcesis an independent subsystem in the mechanism for the implementation of international humanitarian law at the domestic level, which is important for the effective application of international humanitarian law by the armed forces of the state, this is also associated with the speed of recognition of the relevant provision of the treaty international humanitarian law.

У статті розглядаються особливості становлення та розвитку інституту юридичних радників у збройних силах, його місця у механізмі імплементації міжнародного гуманітарного права, статусу, завдань та функцій юридичних радників у контексті міжнародних зобов'язань, у порівняльно-правовому аспекті та у законодавстві України. Вказується, що поінформованість військових щодо міжнародного гуманітарного права, з ускладненням його нормативної частини після Другої світової війни та особливо з підготовкою Додаткових протоколів до Женевських конвенцій, актуалізувала проблему кваліфікованого тлумачення та роз'яснення положень міжнародного гуманітарного права саме щодо його застосування військовими у період збройного конфлікту. ; В статье рассматриваются особенности становления и развития института юридических советников в вооруженных силах, его места в механизме имплементации международного гуманитарного права, статуса, задач и функций юридических советников в контексте международных обязательств, в сравнительно-правовом аспекте и в законодательстве Украины. Указывается, что осведомленность военных по международному гуманитарному праву, с усложнением его нормативной части после Второй мировой войны и особенно с подготовкой Дополнительных протоколов к Женевским конвенциям, актуализировала проблему квалифицированного толкования и разъяснения положений международного гуманитарного права именно по его применению военными в период вооруженного конфликта. ; The article examines the features of the formation and development of the institution of legal advisers in the armed forces, its place in the mechanism of implementation of international humanitarian law, the status, tasks and functions of legal advisers in the context of international obligations, in the comparative legal aspect and in the legislation of Ukraine. It is indicated that the military's awareness of international humanitarian law, with the complication of its normative part after the Second World War and especially with the preparation of theAdditional Protocols to the Geneva Conventions, has actualized the problem of qualified interpretation and clarification of the provisions of international humanitarian law precisely on its application by the military during an armed conflict.Analyzing Art. 82 of Additional Protocol I to the Geneva Conventions 1949 of June 8, 1977, entitled "Legal Advisers in the Armed Forces", right, the author defines that legal advisers have a dual function: they advise commanders on the correct application of the Conventions and Additional Protocol I, and advise these commanders on the training of armed forces personnel under their command.The author argues that it is legal advisers in the armed forces (military lawyers, legal advisers) who perform two main functionsin the implementation of international humanitarian law in the armed forces (disseminating knowledge about international humanitarian law and explaining the provisions of international humanitarian law to commanders directly in the process of its application in the conduct of hostilities).The author definesthat the institution oflegal advisersin the armed forcesis an independent subsystem in the mechanism for the implementation of international humanitarian law at the domestic level, which is important for the effective application of international humanitarian law by the armed forces of the state, this is also associated with the speed of recognition of the relevant provision of the treaty international humanitarian law.