Suchergebnisse

Introduction. In 2000, the article "Science as a Self-organizing System" by Yu.I. Dubrov was published. in the journal "Bulletin of the National Academy of Science of Ukraine", the article shows how the "encouragement» of the scientist used in our country influences the scientific level of his/her work. However, some requirements for the submission of research papers, which can be considered as a substitute for legal requirements for those ones, which in our opinion, can be considered as a provocation of a bribe, have been changed. This article is devoted to the analysis of this issue. Main part. There are two forms of encouragement in science: material and moral. We can argue that such a form of encouragement stimulates the development of science within the limits imposed on it. The presented work is based on the use of the analysis of the interaction of parts of scientific works, which highlight the impact of incentives or punishments on the level of scientific work. For this purpose, we use the language of the theory of disasters, the principles of sociology, dissipative systems, the billiard problem of Lorentz. Three possible states of science are considered, taking into account that the controlling parameter is the scale of incentives, which changes due to lower requirements for the level of publications. Support for the desired state of science is susceptible to possible mistakes in the strategy: any change in the requirements for the results of scientific creativity, mistakes in the organization of science management or legislative changes in its structure, which deforms the response surface so that in the event of the impact of corruption it becomes a plane. Confirmation of this can be known in the theory of disasters, the principle of fragility of good. The principle of fragility of good is preserved at any number of parameters. The latter, probably, is due to the fact that everything good, as a rule, meets several requirements, everything bad requires one. Conclusions. The role of the one of the supersensitive systems that can function within the principle of the fragility of good belongs to science. ; . Вступ. У 2000 році була опублікована стаття Ю. І. Дуброва в журналі «Вісник НАН України» «Наука як система, що самоорганізується», де показано, яким чином впливають застосовувані в нашій країні «заохочення» вченого на науковий рівень його роботи. Однак нині змінилися деякі вимоги до подання науково-дослідницьких робіт, які можна розглядати як підміну законних вимог на ті вимоги, які, на нашу думку, можна розглядати як провокацію хабара. Аналізу цього питання присвячено нашу статтю. Основна частина. У науці є дві форми заохочення: матеріальна і моральна. Ми можемо стверджувати, що така форма заохочень стимулює розвиток науки в рамках накладених на неї обмежень. Наведена праця базується на використанні аналізу взаємодії частин наукових праць, які висвітлюють вплив заохочень або покарань на рівень наукової роботи. Для цього використовуються мова теорії катастроф, принципи соціології, дисипативних систем, більярдної задачі Лоренца. Розглянуто три можливі стани науки з урахуванням того, що керівним параметром постає шкала заохочень, яка змінюється за рахунок зниження вимог до рівня публікацій. Підтримка бажаного стану науки чутлива до можливих промахів у проведенні стратегії: будь-то зміна вимог до результатів наукової творчості, помилок в організації управління наукою або законодавчих змін її структури, що деформує поверхню відгуку так, що в разі впливу корупції вона перетворюється на площину. Підтвердженням цьому може бути відомий в теорії катастроф принцип крихкості хорошого. Принцип крихкості хорошого зберігається за будь-якого числа параметрів. Останнє, ймовірно, пов'язане з тим, що все хороше, як правило, відповідає кільком вимогам, всьому поганому досить однієї. Висновки. Науці належить роль однієї з надчутливих систем, здатних функціонувати в межах принципу крихкості хорошого.

The article reviewes the basic stages of the common agricultural policy (CAP) in the EU during the period from 1957 to 2020. It shows that the key principles of the CAP are a common market; advantages of the EU products; financial solidarity. It proves that, along with significant advantages, at the beginning of the twentieth century CAP had serious flaws: food prices for European consumers were significantly higher than the average ones to finance CAP a significant portion of the EU budget was directed; unequal distribution of subsidies make revenue growth in most small farms impossible; the negativThe article reveals that the reforms «Agenda 2000» were developed taking into account of EU enlargement in order to implement the European model of agriculture, which provides some form of support in rural areas.The research demonstrates that the EU Common Agricultural Policy will have the main distinctive features by 2020: the transition from product support to direct support of agricultural producers; expansion of rural development, diversification of incomes in rural areas; the transition to the policy «horizontal modulation»; the allocation of targeted subsidies on the development of depressed areas; the transition to the policy «cross liability»; implementation of special measures targeting agroecological direction; environmentally reasonable afforestation and conservation of agricultural land. ; В статье рассмотрены основные этапы становления совместной сельскохозяйственной политики (ССП) в странах ЕС в период с 1957 г. и в перспективе до 2020 г. Показано, что ключевыми принципами ССП является общий рынок; преимущества продукции ЕС; финансовая солидарность. Доказано, что наряду с существенными преимуществами ССП на начало ХХ века имела существенные недостатки: цены на продукты для европейских потребителей были значительно выше среднемировых; на финансирование ССП направлялась значительная часть бюджета ЕС; неравномерное распределение дотаций делало невозможным рост доходов в большинстве небольших фермерских хозяйств; негативные последствия от внедрения интенсивных сельскохозяйственных технологий. Установлено, что реформы «Agenda 2000» были разработаны с учетом расширения ЕС с целью реализации европейской модели сельского хозяйства, которая предусматривала внедрение определенных форм поддержки сельской местности.Показано, что совместная аграрная политика ЕС до 2020 г. имеет основные отличительные характеристики: переход от поддержки производства отдельных видов продукции к прямой поддержке сельскохозяйственных товаропроизводителей; расширение программ поддержки сельского развития, диверсификации доходов в сельской местности; переход к политике «горизонтальной модуляции»; выделение целевых субсидий на развитие депрессивных зон; переход к политике «перекрестной ответственности»; внедрение целевой поддержки специальных мероприятий агроэкологического направления; экологически целесообразного залеснения и консервация сельскохозяйственных земель. ; У статті розглянуто основні етапи становлення спільної сільськогосподарської політики (ССП) в країнах ЄС в період з 1957 р. і в перспективі до 2020 р. Показано, що ключовими принципами ССП є спільний ринок; переваги продукції ЄС; фінансова солідарність. Доведено, що поряд з істотними перевагами ССП на початок ХХ століття мала суттєві недоліки: ціни на продукти для європейських споживачів були значно вищими від середньосвітових; на фінансування ССП спрямовувалася значна частина бюджету ЄС; нерівномірний розподіл дотацій унеможливлював зростання доходів у більшості невеликих фермерських господарств; негативні наслідки від впровадження інтенсивних сільськогосподарських технологій. Встановлено, що реформи «Agenda 2000» були розроблені з урахуванням розширення ЄС з метою реалізації європейської моделі сільського господарства, яка передбачала впровадження певних форм підтримки сільської місцевості.Показано, що спільна аграрна політика ЄС до 2020 р. має основні відмінні характеристики: перехід від підтримки виробництва окремих видів продукції до прямої підтримки сільськогосподарських товаровиробників; розширення програм підтримки сільського розвитку, диверсифікації доходів у сільській місцевості; перехід до політики «горизонтальної модуляції»; виділення цільових субсидій на розвиток депресивних зон; перехід до політики «перехресної відповідальності»; запровадження цільової підтримки спеціальних заходів агроекологічного спрямування; екологічно доцільного заліснення та консервація сільськогосподарських земель.

The article reviewes the basic stages of the common agricultural policy (CAP) in the EU during the period from 1957 to 2020. It shows that the key principles of the CAP are a common market; advantages of the EU products; financial solidarity. It proves that, along with significant advantages, at the beginning of the twentieth century CAP had serious flaws: food prices for European consumers were significantly higher than the average ones to finance CAP a significant portion of the EU budget was directed; unequal distribution of subsidies make revenue growth in most small farms impossible; the negativThe article reveals that the reforms «Agenda 2000» were developed taking into account of EU enlargement in order to implement the European model of agriculture, which provides some form of support in rural areas.The research demonstrates that the EU Common Agricultural Policy will have the main distinctive features by 2020: the transition from product support to direct support of agricultural producers; expansion of rural development, diversification of incomes in rural areas; the transition to the policy «horizontal modulation»; the allocation of targeted subsidies on the development of depressed areas; the transition to the policy «cross liability»; implementation of special measures targeting agroecological direction; environmentally reasonable afforestation and conservation of agricultural land. ; В статье рассмотрены основные этапы становления совместной сельскохозяйственной политики (ССП) в странах ЕС в период с 1957 г. и в перспективе до 2020 г. Показано, что ключевыми принципами ССП является общий рынок; преимущества продукции ЕС; финансовая солидарность. Доказано, что наряду с существенными преимуществами ССП на начало ХХ века имела существенные недостатки: цены на продукты для европейских потребителей были значительно выше среднемировых; на финансирование ССП направлялась значительная часть бюджета ЕС; неравномерное распределение дотаций делало невозможным рост доходов в большинстве небольших фермерских хозяйств; негативные последствия от внедрения интенсивных сельскохозяйственных технологий. Установлено, что реформы «Agenda 2000» были разработаны с учетом расширения ЕС с целью реализации европейской модели сельского хозяйства, которая предусматривала внедрение определенных форм поддержки сельской местности.Показано, что совместная аграрная политика ЕС до 2020 г. имеет основные отличительные характеристики: переход от поддержки производства отдельных видов продукции к прямой поддержке сельскохозяйственных товаропроизводителей; расширение программ поддержки сельского развития, диверсификации доходов в сельской местности; переход к политике «горизонтальной модуляции»; выделение целевых субсидий на развитие депрессивных зон; переход к политике «перекрестной ответственности»; внедрение целевой поддержки специальных мероприятий агроэкологического направления; экологически целесообразного залеснения и консервация сельскохозяйственных земель. ; У статті розглянуто основні етапи становлення спільної сільськогосподарської політики (ССП) в країнах ЄС в період з 1957 р. і в перспективі до 2020 р. Показано, що ключовими принципами ССП є спільний ринок; переваги продукції ЄС; фінансова солідарність. Доведено, що поряд з істотними перевагами ССП на початок ХХ століття мала суттєві недоліки: ціни на продукти для європейських споживачів були значно вищими від середньосвітових; на фінансування ССП спрямовувалася значна частина бюджету ЄС; нерівномірний розподіл дотацій унеможливлював зростання доходів у більшості невеликих фермерських господарств; негативні наслідки від впровадження інтенсивних сільськогосподарських технологій. Встановлено, що реформи «Agenda 2000» були розроблені з урахуванням розширення ЄС з метою реалізації європейської моделі сільського господарства, яка передбачала впровадження певних форм підтримки сільської місцевості.Показано, що спільна аграрна політика ЄС до 2020 р. має основні відмінні характеристики: перехід від підтримки виробництва окремих видів продукції до прямої підтримки сільськогосподарських товаровиробників; розширення програм підтримки сільського розвитку, диверсифікації доходів у сільській місцевості; перехід до політики «горизонтальної модуляції»; виділення цільових субсидій на розвиток депресивних зон; перехід до політики «перехресної відповідальності»; запровадження цільової підтримки спеціальних заходів агроекологічного спрямування; екологічно доцільного заліснення та консервація сільськогосподарських земель.

This article describes the methodology for managing the strategic activities of the military units of the National Guard of Ukraine within the logistics chains. The proposed procedure for managing the strategic activity of the military units of the National Guard of Ukraine within the logistics chains provides for the selection of strategic partners, the definition of the target guidelines of the unit within the community, the redistribution of commercial operations in the event of disruptions, coordination of management of technological chains, conflicts. In the work it is stated that logistics chains have the highest efficiency for the military units of the National Guard of Ukraine due to the fact that the information system of military formations in this case acts as a central node, coordinating and integrating the functions of the security systems, significantly reducing the cost of servicing the links of the chain. The general features of the fulfillment of the functions of the logistics system by the information system of the military units of the National Guard of Ukraine in the logistics chain are considered. The implementation of logistical processes for military units within the chain may be presented in the form of the proposed multi-step procedure. The proposed methodology assumes that for each logistical project, one applicant company is selected for a partnership in a modern information environment. Thus, the number of potential partners is equal to the number of logistics projects. In the process of strategic development of the activities of military units, iterative repetition of this procedure should be envisaged if new entrants are included in the technological chain. The further direction of research may be the development of a methodology for optimizing the logistics chains of the military units of the National Guard of Ukraine. The proposed procedure for managing the strategic activity of the military units of the National Guard of Ukraine within the logistics chains provides for the selection of strategic partners, the definition of the target guidelines of the unit within the community, the redistribution of commercial operations in the event of disruptions, coordination of technology chain management, conflicts between conflicts. In the process of strategic development of the activities of military units, iterative repetition of this procedure should be envisaged if new entrants are included in the technological chain. The further direction of research may be the development of a methodology for optimizing the logistics chains of the military units of the National Guard of Ukraine. ; В данной статье представлена методика управления стратегической деятельностью военных подразделений Национальной гвардии Украины в рамках логистических цепочек. В работе указывается, что логистические цепочки имеют наибольшую эффективность для военных подразделений Национальной гвардии Украины вследствие того, что информационная система военных формирований в этом случае выступает центральным узлом, координируя и интегрируя функции обеспечивающих систем, существенно снижая затраты на обслуживание звеньев цепочки. Рассмотрены общие особенности выполнения функций системы логистики информационной системой военных подразделений Национальной гвардии Украины в логистической цепочке. Осуществление логистических процессов военных подразделений в рамках цепочки может быть представлено в виде предложенной в статье многошаговой процедуры. В предлагаемой методике предполагается, что для каждого логистического проекта отбирается одна компания-претендент на партнерство в современной информационной среде. Таким образом, количество потенциальных партнеров полагается равным числу логистических проектов. В процессе стратегического развития деятельности военных подразделений следует предусматривать итеративный повтор данной процедуры в случае включения новых участников в технологическую цепочку. ; У даній статті подано методику управління стратегічною діяльністю військових підрозділів Національної гвардії України в рамках логістичних ланцюжків. В роботі вказується, що логістичні ланцюжки мають найбільшу ефективність для військових підрозділів Національної гвардії України внаслідок того, що інформаційна система військових формувань в цьому випадку виступає центральним вузлом, координуючи та інтегруючи функції забезпечуючих систем, істотно знижуючи витрати на обслуговування ланок ланцюжка. Розглянуто загальні особливості виконання функцій системи логістики інформаційною системою військових підрозділів Національної гвардії України в логістичному ланцюжку. Здійснення логістичних процесів військових підрозділів в рамках ланцюжка може бути представлене у вигляді запропонованої в статті багатокрокової процедури. У пропонованій методиці припускається, що для кожного логістичного проекту відбирається одна компанія-претендент на партнерство в сучасному інформаційному середовищі. Таким чином, кількість потенційних партнерів покладається рівним числу логістичних проектів. У процесі стратегічного розвитку діяльності військових підрозділів слід передбачати ітеративний повтор даної процедури у випадку включення нових учасників у технологічний ланцюжок.

This article describes the methodology for managing the strategic activities of the military units of the National Guard of Ukraine within the logistics chains. The proposed procedure for managing the strategic activity of the military units of the National Guard of Ukraine within the logistics chains provides for the selection of strategic partners, the definition of the target guidelines of the unit within the community, the redistribution of commercial operations in the event of disruptions, coordination of management of technological chains, conflicts. In the work it is stated that logistics chains have the highest efficiency for the military units of the National Guard of Ukraine due to the fact that the information system of military formations in this case acts as a central node, coordinating and integrating the functions of the security systems, significantly reducing the cost of servicing the links of the chain. The general features of the fulfillment of the functions of the logistics system by the information system of the military units of the National Guard of Ukraine in the logistics chain are considered. The implementation of logistical processes for military units within the chain may be presented in the form of the proposed multi-step procedure. The proposed methodology assumes that for each logistical project, one applicant company is selected for a partnership in a modern information environment. Thus, the number of potential partners is equal to the number of logistics projects. In the process of strategic development of the activities of military units, iterative repetition of this procedure should be envisaged if new entrants are included in the technological chain. The further direction of research may be the development of a methodology for optimizing the logistics chains of the military units of the National Guard of Ukraine. The proposed procedure for managing the strategic activity of the military units of the National Guard of Ukraine within the logistics chains provides for the selection of strategic partners, the definition of the target guidelines of the unit within the community, the redistribution of commercial operations in the event of disruptions, coordination of technology chain management, conflicts between conflicts. In the process of strategic development of the activities of military units, iterative repetition of this procedure should be envisaged if new entrants are included in the technological chain. The further direction of research may be the development of a methodology for optimizing the logistics chains of the military units of the National Guard of Ukraine. ; В данной статье представлена методика управления стратегической деятельностью военных подразделений Национальной гвардии Украины в рамках логистических цепочек. В работе указывается, что логистические цепочки имеют наибольшую эффективность для военных подразделений Национальной гвардии Украины вследствие того, что информационная система военных формирований в этом случае выступает центральным узлом, координируя и интегрируя функции обеспечивающих систем, существенно снижая затраты на обслуживание звеньев цепочки. Рассмотрены общие особенности выполнения функций системы логистики информационной системой военных подразделений Национальной гвардии Украины в логистической цепочке. Осуществление логистических процессов военных подразделений в рамках цепочки может быть представлено в виде предложенной в статье многошаговой процедуры. В предлагаемой методике предполагается, что для каждого логистического проекта отбирается одна компания-претендент на партнерство в современной информационной среде. Таким образом, количество потенциальных партнеров полагается равным числу логистических проектов. В процессе стратегического развития деятельности военных подразделений следует предусматривать итеративный повтор данной процедуры в случае включения новых участников в технологическую цепочку. ; У даній статті подано методику управління стратегічною діяльністю військових підрозділів Національної гвардії України в рамках логістичних ланцюжків. В роботі вказується, що логістичні ланцюжки мають найбільшу ефективність для військових підрозділів Національної гвардії України внаслідок того, що інформаційна система військових формувань в цьому випадку виступає центральним вузлом, координуючи та інтегруючи функції забезпечуючих систем, істотно знижуючи витрати на обслуговування ланок ланцюжка. Розглянуто загальні особливості виконання функцій системи логістики інформаційною системою військових підрозділів Національної гвардії України в логістичному ланцюжку. Здійснення логістичних процесів військових підрозділів в рамках ланцюжка може бути представлене у вигляді запропонованої в статті багатокрокової процедури. У пропонованій методиці припускається, що для кожного логістичного проекту відбирається одна компанія-претендент на партнерство в сучасному інформаційному середовищі. Таким чином, кількість потенційних партнерів покладається рівним числу логістичних проектів. У процесі стратегічного розвитку діяльності військових підрозділів слід передбачати ітеративний повтор даної процедури у випадку включення нових учасників у технологічний ланцюжок.

In the article we examine the history of European Union during 65years: from the time when it was formed till nowadays. The accent is on thesuccess of European integration, common solution of problems, whichappear in the process of development, by the EU member countries. Aspractice shows, membership in this organization helps to sanitate society,reduce corruption, maintain the human rights. EU modernizes political lifeand economics of those countries which join it. At present 20 % of the worldtrade belong to European Union. It produces ¼ of the gross income,provides half of the whole European help, considerable costs are spent oncultural development. One of the key priorities of EU is to level thestandards of living in all member countries. In the centre of EU attention is regional politics. First of all, it is characterized by the principle of subsidiarity – the right of higher institutions to solve only those problems which cannot be solved by lower institutions. 19 European countries have common currency – euro. It has become the second major currency in the world after dollar, for the EU member countries are inferior in the gross domestic product to the USA.In the article we put emphasis on the European direction of Ukraine.The fulfillment of the Integration Agreement is of great importance here.The membership of Ukraine in EU is a weighty factor that can affect theinvestment climate in Ukraine positively. European Union has provided thebiggest part of all direct foreign investments which Ukraine has got for 23years of independence. European Union is one of the biggest trade partnersof Ukraine. Free trade area will expand the access of Ukrainian goods andservices into the EU common market.There is no alternative to European integration for Ukraine. Europeanintegration for Ukraine is the display of its national identity, its historicalbelonging to European space and is a natural consequence of its stateindependence. Ukrainian politics must be there where Ukrainian interest is.If it is better in the West then we should strive after it. It is also mentionedin the article about the huge integration processes that are happeningaround Ukraine ; W artykule rozpatrywano historię Unii Europejskiej za 65 lat: od czasuutworzenia i do dzisiaj. Akcentowano skuteczność integracji europejskiej,wspólne rozwiązanie państwami członkowskimiUnii Europejskiejproblemów,które powstają podczas rozwoju. Jak pokazuje praktyka, członkostwo w tejorganizacji sprzyja uzdrowieniu społeczeństwa, zmniejszeniu korupcji,przestrzeganiu praw człowieka. UE unowocześnia życie polityczne iekonomikę tych krajów, które wchodzą w jej skład. Dzisiaj do UniiEuropejskiej należy 20 procent zasięgu handlu światowego, ona produkujejedną czwartą produktu narodowego brutto (PNB) świata, zapewnia ponadpołowę wszystkiej pomocy światowej, a także UE wydziela środki finansowedla rozwoju kultury. Wyrównanie poziomu życia krajów członkowskich tojeden z podstawowych priorytetów Unii Europejskiej.W centrum uwagi UE jest polityka regionalna. Jej cechącharakterystyczną najpierw jest zasada pomocniczości (inaczej zasadasubsydiarności), mówiąca o tym, że każdy szczebel władzy powinienrealizować tylko te zadania, które nie mogą być skutecznie zrealizowane przez szczebel niższy. 19 państw europejskich mają wspólną walutę euro.Euro stało się drugą po dolarze amerykańskim najważniejszą walutąmiędzynarodową, ponieważ pod względem łącznego produktu krajowegobrutto (PKB)państwa strefy euro ustępują Stanom Zjednoczonym Ameryki.W artykule położono nacisk na europejski kierunek rozwoju Ukrainy.Istotne znaczenie tutaj odgrywa wykonanieumowy stowarzyszeniowej zUnią Europejskąprzez Ukrainę. Członkostwo Ukrainy w UE pozytywniewpływa na klimat inwestycyjny na Ukrainie. Unia Europejska zabezpieczyłanajwiększą część ogólnego zasięgu bezpośrednich inwestycji zagranicznych(BIZ), które otrzymała Ukraina za 23 lata niepodległości. Dla Ukrainy UE jestjednym z największych partnerów handlowych. Strefa handlu swobodnegow znaczniej mierze rozszerzy dostęp ukraińskich towarów i usług dojednolitego rynku UE.Nie istnieje alternatywy integracji europejskiej dla Ukrainy. IntegracjaUkrainy do Europy świadczy o swoistości narodu ukraińskiego, jegohistorycznej przynależności do przestrzeni europejskiej, a także jestnaturalnym skutkiem odzyskania niepodległości przez Ukrainę.Politykaukraińska powinna być zdecydowanie proeuropejska. Jeśli na Zachodzie jestlepiej, wtedy warto dążyć doniego. W artykule także zaznaczono, że dookołaUkrainy odbywają się wielkie procesy integracyjne. ; У статті розглядається історія Європейського Союзу за 65 років:від часу утворення і до сьогодення. Акцентується увага на успішностієвропейської інтеграції, спільному розв'язанні країнами Євросоюзупроблем, які виникають в процесі розвитку. Як свідчить практика,членство в цій організації сприяє оздоровленню суспільства,зменшенню корупції, дотриманню прав людини. ЄС модернізуєполітичне життя й економіку тих країн, які до нього приєднуються.Альтернативи європейській інтеграції України не існує. ІнтеграціяУкраїни до Європи є проявом самобутності української нації, їїісторичної належності до європейського простору, природнимнаслідком здобуття країною державної незалежності. Там, дезнаходиться, український інтерес, там повинна знаходиться українськаполітика. Якщо на Заході краще, то туди треба тягнутися. НавколоУкраїни відбуваються масштабні інтеграційні процеси, зазначається встатті.

The approach to improving of the analysis procedure of military aeronautical technics reliability data, obtained by the operation results, is proposed in the article. The proposed approach is based on use of robust statistical methods to estimate the displacement parameter of failures stream probabilistic model by operational data, obtained with unstable condition of observation. As failures stream probabilistic model of the same type ware of military aeronautical technics the composite Poisson distribution is used. The composite Poisson distribution takes into account the randomness of distribution parameter value variation on operation periods, that is a sign of observation condition instability. The analysis procedure, which is to be improved, envisages the task solution of statistical hypotheses verification on composite Poisson distribution parameter by Neiman-Pierson criteria. To take the instability of observation condition into account, the value of composite Poisson distribution parameter is assumed to be normally distributed. Given assumption influences on the task solution result, that in its turn limits the procedure application possibilities in cases of deviation from the normal distribution. The authors adapt the analysis procedure of operational data on reliability, obtained with unstable condition of observation, to application in cases when composite Poisson distribution parameter value distribution deviates from the normal. The estimating of the displacement parameter of failures stream probabilistic model is proceed by the method of robust M-estimations obtaining. The robust M-estimation is an argument value, which minimizes function of the definite type. As such function the authors use the Huber-function. The calculation results are given; analysis and physical interpretation of the results are proceed. The further research prospects are defined. ; В статье предложен подход к усовершенствованию процедуры анализа данных о надежности военной авиационной техники, полученных по результатам эксплуатации. Предложенный подход базируется на использовании робастных статистических методов для оценивания параметра сдвига вероятностной модели потока отказов по эксплуатационным данным, полученным при нестабильных условиях наблюдений. В качестве вероятностной модели потока отказов однотипных изделий военной авиационной техники использовано составное распределение Пуассона. Составное распределение Пуассона учитывает случайность изменения величины параметра распределения по периодам эксплуатации, что является признаком нестабильности условий наблюдений. Процедура анализа данных, подлежащая усовершенствованию, предусматривает решение задачи проверки статистических гипотез о параметре составного распределения Пуассона по критерию Неймана-Пирсона. При этом, для учета нестабильности условий наблюдений принято допущение о нормальности распределения величины параметра составного распределения Пуассона. Указанное допущение влияет на результат решения задачи, что в свою очередь ограничивает возможности применения процедуры в случаях отклонения распределения от нормального. Авторами выполнена адаптация процедуры анализа эксплуатационных данных о надежности, полученных при нестабильных условиях наблюдений, к применению в случаях отклонения закона распределения величины параметра составного распределения Пуассона от нормального. Оценивание параметра сдвига вероятностной модели потока отказов осуществлено с помощью метода определения робастных М-оценок. Робастной М-оценкой является значение аргумента, минимизирующее функцию определенного вида. В качестве такой функции авторами использована функция Хьюбера. Приведены результаты расчетов, осуществлен анализ полученных результатов, их физическая интерпретация. Определены перспективы дальнейших исследований. ; У статті запропоновано підхід до удосконалення процедури аналізу даних про надійність військової авіаційної техніки, одержаних за результатами експлуатації. Запропонований підхід базується на використанні робастних статистичних методів для оцінювання параметра зсуву імовірнісної моделі потоку відмов за експлуатаційними даними, що одержані при нестабільних умовах спостережень. В якості імовірнісної моделі потоку відмов однотипних виробів військової авіаційної техніки використаний складовий розподіл Пуассона. Складовий розподіл Пуассона враховує випадковість зміни величини параметру розподілу за періодами експлуатації, що є ознакою нестабільності умов спостережень. Процедура аналізу даних, що підлягає удосконаленню, передбачає вирішення задачі перевірки статистичних гіпотез про параметр складового розподілу Пуассона за критерієм Неймана-Пірсона. При цьому, для урахування нестабільності умов спостережень прийнято припущення про нормальність розподілу величини параметра складового розподілу Пуассона. Зазначене припущення впливає на результат вирішення задачі, що у свою чергу обмежує можливості застосування процедури у випадках відхилення розподілу від нормального. Авторами виконана адаптація процедури аналізу експлуатаційних даних про надійність, одержаних при нестабільних умовах спостережень, до застосування у випадках відхилення закону розподілу величини параметра складового розподілу Пуассона від нормального. Оцінювання параметра зсуву імовірнісної моделі потоку відмов здійснено за допомогою методу визначення робастних М-оцінок. Робастною М-оцінкою є значення аргументу, що мінімізує функцію визначеного виду. В якості такої функції авторами використана функція Хьюбера. Приведені результати розрахунків, здійснено аналіз одержаних результатів, їх фізична інтерпретація. Визначені перспективи подальших досліджень.

The determining factor for success during modern warfare is the struggle for supremacy in the air. The main task for a defending side is to prevent the enemy's superiority in the air. Various means of destruction are used for this purpose. A criterion to avoid enemy's superiority in the air is considered to be the assigned balance of aviation by parties, which is determined by their fighting capabilities. To substantiate the required fighting strength for activities in the airspace, this article proposes appropriate methodological provisions. In this case, the combination of various means that are used when fighting for superiority in the air is treated as a system aimed at destroying troops and enemy targets.Four tasks have been solved in the study.When addressing the first task, we decomposed the system into components, the scientific result being a morphological pattern of the system. That made it possible to determine the joint effect from the activities of the system's components at inflicting losses to combat capabilities of the warring parties.The second task of the study addressed the development of a methodological approach to the substantiation of combat forces to fight in the airspace, which is based on calculating the saved combat capabilities in the components of the warring parties. We have constructed a structural scheme for the technique of substantiation the required combat forces to prevent superiority or strengthening the enemy's advantages in the airspace. The force required is determined based on the criterion of the ratio of aviation forces by parties to ending fighting operations using an iteration method.The result of solving the third task is the derived mathematical expressions for calculating the saved combat capabilities of parties' components to end the hostilities, which form the basis of the devised procedure.While addressing the fourth task, we considered the sequence of application of the devised procedure using an example of determining the structure of strike aircraft to prevent enemy's superiority in the air.The devised methodological positions could prove useful when developing appropriate mathematical software to be used by military administrative bodies ; Вирішальним фактором успіху під час ведення сучасних бойових дій є боротьба за перевагу у повітрі. Основним завданням сторони, що обороняється, є недопущення завоювання противником переваги у повітрі. Для цього застосовуються різнорідні засоби ураження. За критерій недопущення завоювання противником переваги у повітрі прийнято задане співвідношення сил авіації сторін, яке визначається за їх бойовими потенціалами. Для обґрунтування потрібного бойового складу сил для дій у повітряному просторі у статті розроблені відповідні методичні положення. При цьому сукупність різнорідних засобів, які діють в інтересах боротьби за перевагу у повітрі, розглядається як система ураження військ і об'єктів противника.В рамках дослідження було вирішено чотири задачі.При вирішенні першої задачі здійснена декомпозиція системи на компоненти, науковим результатом якої є отримання морфологічного зрізу системи. Це дозволило визначити взаємовплив дій компонентів системи на завдання втрат бойових потенціалом протидіючих сторін.Друга задача дослідження присвячена розробленню методичного підходу до обґрунтування бойового складу сил для боротьби у повітрі, який ґрунтується на розрахунках збережених бойових потенціалів компонентів протидіючих сторін. Отримані структурні схеми методики обґрунтування потрібного бойового складу сил для недопущення завоювання або підсилення переваги противника у повітрі. Потрібний склад сил визначаться за критерієм співвідношення сил авіації сторін на кінець бойових дій з використанням методу ітерацій.Результатом вирішення третьої задачі є отримання математичних виразів розрахунку збережених бойових потенціалів компонентів сторін на кінець бойових дій, які є основою розробленої методики.При вирішенні четвертої задачі розглянуто порядок застосування розробленої методики на прикладі визначення складу ударної авіації для недопущення завоювання противником переваги у повітрі.Розроблені методичні положення доцільно використати при створенні відповідного спеціального математичного програмного забезпечення для використання органами військового управління ; Определяющим фактором успеха во время проведения современных боевых действий является борьба за превосходство в воздухе. Основной задачей обороняющейся стороны является недопущение захвата противником превосходства в воздухе. Для этого применяются разнообразные средства поражения. За критерий недопущения завоевания противником преимущества в воздухе принято заданное соотношение сил авиации сторон, которое определяется их боевыми потенциалами. Для обоснования необходимого боевого состава сил для действий в воздушном пространстве в статье разработаны соответствующие методические положения. При этом совокупность разнообразных средств, которые действуют в интересах борьбы за превосходство в воздухе, рассматриваются как система поражения войск и объектов противника.В рамках исследования решено четыре задачи.При решении первой задачи осуществлена декомпозиция системы на компоненты, научным результатом которой является получение морфологического среза системы. Это позволило определить взаимное влияние действий компонентов системы на нанесение потерь боевых потенциалов противоборствующих сторон.Вторая задача исследования посвящена разработке методического подхода к обоснованию боевого состава сил для борьбы в воздушном пространстве, который основывается на расчетах сохранённых боевых потенциалов компонентов противоборствующих сторон. Получена структурная схема методики обоснования необходимого боевого состава сил для недопущения завоевания или усиления преимущества противника в воздушном пространстве. Необходимый состав сил определяется по критерию соотношения сил авиации сторон на окончание боевых действий с использованием метода итераций.Результатом решения третьей задачи есть получение математических выражений расчета сохранённых боевых потенциалов компонентов сторон на окончание боевых действий, которые являются основой разработанной методики.При решении четвертой задачи рассмотрен порядок применения разработанной методики на примере определения состава ударной авиации для недопущения завоевания противником преимущества в воздухе.Разработанные методические положения целесообразно использовать при создании соответствующего специального математического программного обеспечения для использовавания органами военного управления

The determining factor for success during modern warfare is the struggle for supremacy in the air. The main task for a defending side is to prevent the enemy's superiority in the air. Various means of destruction are used for this purpose. A criterion to avoid enemy's superiority in the air is considered to be the assigned balance of aviation by parties, which is determined by their fighting capabilities. To substantiate the required fighting strength for activities in the airspace, this article proposes appropriate methodological provisions. In this case, the combination of various means that are used when fighting for superiority in the air is treated as a system aimed at destroying troops and enemy targets.Four tasks have been solved in the study.When addressing the first task, we decomposed the system into components, the scientific result being a morphological pattern of the system. That made it possible to determine the joint effect from the activities of the system's components at inflicting losses to combat capabilities of the warring parties.The second task of the study addressed the development of a methodological approach to the substantiation of combat forces to fight in the airspace, which is based on calculating the saved combat capabilities in the components of the warring parties. We have constructed a structural scheme for the technique of substantiation the required combat forces to prevent superiority or strengthening the enemy's advantages in the airspace. The force required is determined based on the criterion of the ratio of aviation forces by parties to ending fighting operations using an iteration method.The result of solving the third task is the derived mathematical expressions for calculating the saved combat capabilities of parties' components to end the hostilities, which form the basis of the devised procedure.While addressing the fourth task, we considered the sequence of application of the devised procedure using an example of determining the structure of strike aircraft to prevent enemy's superiority in the air.The devised methodological positions could prove useful when developing appropriate mathematical software to be used by military administrative bodies ; Вирішальним фактором успіху під час ведення сучасних бойових дій є боротьба за перевагу у повітрі. Основним завданням сторони, що обороняється, є недопущення завоювання противником переваги у повітрі. Для цього застосовуються різнорідні засоби ураження. За критерій недопущення завоювання противником переваги у повітрі прийнято задане співвідношення сил авіації сторін, яке визначається за їх бойовими потенціалами. Для обґрунтування потрібного бойового складу сил для дій у повітряному просторі у статті розроблені відповідні методичні положення. При цьому сукупність різнорідних засобів, які діють в інтересах боротьби за перевагу у повітрі, розглядається як система ураження військ і об'єктів противника.В рамках дослідження було вирішено чотири задачі.При вирішенні першої задачі здійснена декомпозиція системи на компоненти, науковим результатом якої є отримання морфологічного зрізу системи. Це дозволило визначити взаємовплив дій компонентів системи на завдання втрат бойових потенціалом протидіючих сторін.Друга задача дослідження присвячена розробленню методичного підходу до обґрунтування бойового складу сил для боротьби у повітрі, який ґрунтується на розрахунках збережених бойових потенціалів компонентів протидіючих сторін. Отримані структурні схеми методики обґрунтування потрібного бойового складу сил для недопущення завоювання або підсилення переваги противника у повітрі. Потрібний склад сил визначаться за критерієм співвідношення сил авіації сторін на кінець бойових дій з використанням методу ітерацій.Результатом вирішення третьої задачі є отримання математичних виразів розрахунку збережених бойових потенціалів компонентів сторін на кінець бойових дій, які є основою розробленої методики.При вирішенні четвертої задачі розглянуто порядок застосування розробленої методики на прикладі визначення складу ударної авіації для недопущення завоювання противником переваги у повітрі.Розроблені методичні положення доцільно використати при створенні відповідного спеціального математичного програмного забезпечення для використання органами військового управління ; Определяющим фактором успеха во время проведения современных боевых действий является борьба за превосходство в воздухе. Основной задачей обороняющейся стороны является недопущение захвата противником превосходства в воздухе. Для этого применяются разнообразные средства поражения. За критерий недопущения завоевания противником преимущества в воздухе принято заданное соотношение сил авиации сторон, которое определяется их боевыми потенциалами. Для обоснования необходимого боевого состава сил для действий в воздушном пространстве в статье разработаны соответствующие методические положения. При этом совокупность разнообразных средств, которые действуют в интересах борьбы за превосходство в воздухе, рассматриваются как система поражения войск и объектов противника.В рамках исследования решено четыре задачи.При решении первой задачи осуществлена декомпозиция системы на компоненты, научным результатом которой является получение морфологического среза системы. Это позволило определить взаимное влияние действий компонентов системы на нанесение потерь боевых потенциалов противоборствующих сторон.Вторая задача исследования посвящена разработке методического подхода к обоснованию боевого состава сил для борьбы в воздушном пространстве, который основывается на расчетах сохранённых боевых потенциалов компонентов противоборствующих сторон. Получена структурная схема методики обоснования необходимого боевого состава сил для недопущения завоевания или усиления преимущества противника в воздушном пространстве. Необходимый состав сил определяется по критерию соотношения сил авиации сторон на окончание боевых действий с использованием метода итераций.Результатом решения третьей задачи есть получение математических выражений расчета сохранённых боевых потенциалов компонентов сторон на окончание боевых действий, которые являются основой разработанной методики.При решении четвертой задачи рассмотрен порядок применения разработанной методики на примере определения состава ударной авиации для недопущения завоевания противником преимущества в воздухе.Разработанные методические положения целесообразно использовать при создании соответствующего специального математического программного обеспечения для использовавания органами военного управления