Suchergebnisse

The article provides a detailed structural, content, pragmatic, and stylistic examination of question-answer thematic entities (units) in Nobel lectures. A method of linguistic description and observation and a contextual-interpretation method are used in the research.The author has defined the compositional role of these units on the paragraph level demonstrating that they function as an attention-getter at the beginning, as a "springboard" for further discussion in the middle, and as a clincher in the final position. Four ways of their internal organization have been identified taking into consideration the correlation and order of questions and answers blocks; different types of questions are used. The study has distinguished seven rhetorical modes of content delivery, namely cause-effect, problem-solution, contrast-comparison, classification (division), process analysis, description, and exemplification. Typical syntactic stylistic devices have been also analysed and literature laureates masterfully combine various kinds of them to make their speeches colourful and persuasive. The approach to the linguistic material based on studying speakers' ethical strategies reveals that question-answer thematic entities are a widely-used method to build pathos (a rhetoric category) in the lecture. The potential of the discussed units to intensify lecture coherence and imply a dialogue with the audience is stressed. This article further develops the author's previous research in this field that was devoted to specifying the ways the image of a writer is rendered in Nobel lectures; moreover, close connection between the content of the lecture and the laureate's social, moral, professional, political, religious, and aesthetic values was proven.

The article provides a detailed structural, content, pragmatic, and stylistic examination of question-answer thematic entities (units) in Nobel lectures. A method of linguistic description and observation and a contextual-interpretation method are used in the research.The author has defined the compositional role of these units on the paragraph level demonstrating that they function as an attention-getter at the beginning, as a "springboard" for further discussion in the middle, and as a clincher in the final position. Four ways of their internal organization have been identified taking into consideration the correlation and order of questions and answers blocks; different types of questions are used. The study has distinguished seven rhetorical modes of content delivery, namely cause-effect, problem-solution, contrast-comparison, classification (division), process analysis, description, and exemplification. Typical syntactic stylistic devices have been also analysed and literature laureates masterfully combine various kinds of them to make their speeches colourful and persuasive. The approach to the linguistic material based on studying speakers' ethical strategies reveals that question-answer thematic entities are a widely-used method to build pathos (a rhetoric category) in the lecture. The potential of the discussed units to intensify lecture coherence and imply a dialogue with the audience is stressed. This article further develops the author's previous research in this field that was devoted to specifying the ways the image of a writer is rendered in Nobel lectures; moreover, close connection between the content of the lecture and the laureate's social, moral, professional, political, religious, and aesthetic values was proven.

Background. In recent years, there has been an increasing number of scholar papers on the various aspects of public speaking from the perspective of pragmatics, psycholinguistics, sociolinguistics, and critical analysis of discourse. Numerous studies have been published on distinguishing characteristics of political discourse. The lecture as a specific genre of public speaking is also in the focus of linguistic study in diachronic and synchronic aspects. However, several attempts have been made to explore such a kind of lecture as the Nobel lecture, and they presuppose an in-depth study of its lexical-grammatical, linguistic, and compositional features. It is important to analyze the potential of these lectures to influence public opinion, to persuade and encourage the audience to rethink their values and beliefs. In addition to a detailed analysis of linguistic means and compositional features of Nobel lectures, their content components should be thoroughly examined. Purpose. The aim of our article is to investigate how the Nobel lecture reveals the personality of the laureate and to establish whether the official justification of the award determines the topic of the lecture.Methods. A method of linguistic description and observation, a descriptive method, and a contextual-interpretation method are used in the research.Results. The outcomes of our study indicate that there is a close relationship between the content constutuent of the Nobel lecture and the outlook of the laureate, and the lecture itself can be regarded as a brief but extremely powerful expression of his/her human and professional qualities. The analyzed texts indicate that the choice of the topic for the lecture is significantly influenced by the official justification of the award. The Nobel lecture gives an opportunity not only to perceive the literary style of the author but also to better understand his/her social, moral, political, religious, and aesthetic values.Discussion. Further research can be focused on the comparison of the academic lecture and the Nobel lecture in terms of the compositional structure and employed linguistic means.Background. In recent years, there has been an increasing number of scholar papers on the various aspects of public speaking from the perspective of pragmatics, psycholinguistics, sociolinguistics, and critical analysis of discourse. Numerous studies have been published on distinguishing characteristics of political discourse. The lecture as a specific genre of public speaking is also in the focus of linguistic study in diachronic and synchronic aspects. However, several attempts have been made to explore such a kind of lecture as the Nobel lecture, and they presuppose an in-depth study of its lexical-grammatical, linguistic, and compositional features. It is important to analyze the potential of these lectures to influence public opinion, to persuade and encourage the audience to rethink their values and beliefs. In addition to a detailed analysis of linguistic means and compositional features of Nobel lectures, their content components should be thoroughly examined. Purpose. The aim of our article is to investigate how the Nobel lecture reveals the personality of the laureate and to establish whether the official justification of the award determines the topic of the lecture.Methods. A method of linguistic description and observation, a descriptive method, and a contextual-interpretation method are used in the research.Results. The outcomes of our study indicate that there is a close relationship between the content constutuent of the Nobel lecture and the outlook of the laureate, and the lecture itself can be regarded as a brief but extremely powerful expression of his/her human and professional qualities. The analyzed texts indicate that the choice of the topic for the lecture is significantly influenced by the official justification of the award. The Nobel lecture gives an opportunity not only to perceive the literary style of the author but also to better understand his/her social, moral, political, religious, and aesthetic values.Discussion. Further research can be focused on the comparison of the academic lecture and the Nobel lecture in terms of the compositional structure and employed linguistic means. ; Статтю присвячено дослідженню змістової складової такого специфічного мовленнєвого жанру як Нобелівська лекція. Увагу зосереджено на проблемно-тематичних характеристиках англомовних лекцій, які були прочитані лауреатами в галузі літератури. Проаналізовано чинники, що впливають на зміст лекції. Встановлено взаємозв'язок між темою доповіді та офіційним обґрунтуванням нагороди членами Шведської академії.

Background. In recent years, there has been an increasing number of scholar papers on the various aspects of public speaking from the perspective of pragmatics, psycholinguistics, sociolinguistics, and critical analysis of discourse. Numerous studies have been published on distinguishing characteristics of political discourse. The lecture as a specific genre of public speaking is also in the focus of linguistic study in diachronic and synchronic aspects. However, several attempts have been made to explore such a kind of lecture as the Nobel lecture, and they presuppose an in-depth study of its lexical-grammatical, linguistic, and compositional features. It is important to analyze the potential of these lectures to influence public opinion, to persuade and encourage the audience to rethink their values and beliefs. In addition to a detailed analysis of linguistic means and compositional features of Nobel lectures, their content components should be thoroughly examined. Purpose. The aim of our article is to investigate how the Nobel lecture reveals the personality of the laureate and to establish whether the official justification of the award determines the topic of the lecture.Methods. A method of linguistic description and observation, a descriptive method, and a contextual-interpretation method are used in the research.Results. The outcomes of our study indicate that there is a close relationship between the content constutuent of the Nobel lecture and the outlook of the laureate, and the lecture itself can be regarded as a brief but extremely powerful expression of his/her human and professional qualities. The analyzed texts indicate that the choice of the topic for the lecture is significantly influenced by the official justification of the award. The Nobel lecture gives an opportunity not only to perceive the literary style of the author but also to better understand his/her social, moral, political, religious, and aesthetic values.Discussion. Further research can be focused on the comparison of the academic lecture and the Nobel lecture in terms of the compositional structure and employed linguistic means.Background. In recent years, there has been an increasing number of scholar papers on the various aspects of public speaking from the perspective of pragmatics, psycholinguistics, sociolinguistics, and critical analysis of discourse. Numerous studies have been published on distinguishing characteristics of political discourse. The lecture as a specific genre of public speaking is also in the focus of linguistic study in diachronic and synchronic aspects. However, several attempts have been made to explore such a kind of lecture as the Nobel lecture, and they presuppose an in-depth study of its lexical-grammatical, linguistic, and compositional features. It is important to analyze the potential of these lectures to influence public opinion, to persuade and encourage the audience to rethink their values and beliefs. In addition to a detailed analysis of linguistic means and compositional features of Nobel lectures, their content components should be thoroughly examined. Purpose. The aim of our article is to investigate how the Nobel lecture reveals the personality of the laureate and to establish whether the official justification of the award determines the topic of the lecture.Methods. A method of linguistic description and observation, a descriptive method, and a contextual-interpretation method are used in the research.Results. The outcomes of our study indicate that there is a close relationship between the content constutuent of the Nobel lecture and the outlook of the laureate, and the lecture itself can be regarded as a brief but extremely powerful expression of his/her human and professional qualities. The analyzed texts indicate that the choice of the topic for the lecture is significantly influenced by the official justification of the award. The Nobel lecture gives an opportunity not only to perceive the literary style of the author but also to better understand his/her social, moral, political, religious, and aesthetic values.Discussion. Further research can be focused on the comparison of the academic lecture and the Nobel lecture in terms of the compositional structure and employed linguistic means. ; Статтю присвячено дослідженню змістової складової такого специфічного мовленнєвого жанру як Нобелівська лекція. Увагу зосереджено на проблемно-тематичних характеристиках англомовних лекцій, які були прочитані лауреатами в галузі літератури. Проаналізовано чинники, що впливають на зміст лекції. Встановлено взаємозв'язок між темою доповіді та офіційним обґрунтуванням нагороди членами Шведської академії.

In this article installed, something neotъemlemoy sostavlyayuschey professionalism and teaching mastery javljaetsja lecturer jrganizational culture, development kotoroj make new oryentyrы high society in the pedagogical process of school. Otmecheno, something sformyrovannыe umenyya planyrovat, orhanyzovыvat, kontrolyrovat, korrektyrovat pedagogical process obespechyvayut development orhanyzatsyonnoy culture teachers. The concept specifies «organizational culture lecturer» as ability lecturer planyrovat orhanyzovыvat and pedagogical process, to build an mezhlychnostnыe collective relations in the principles of humanism and democracy. ; В статье установлено, что неотъемлемой составляющей профессионализма и педагогического мастерства является организационная культура преподавателя, развитие которой вносит новые ориентиры в педагогический процесс высшей школы. Отмечено, что сформированные умения планировать, организовывать, контролировать, корректировать педагогический процесс обеспечивают развитие организационной культуры преподавателей. Уточнено понятие «организационная культура преподавателя» как способность преподавателя планировать и организовывать педагогический процесс, строить межличностные отношения в коллективе на принципах гуманизма и демократизма. ; У статті установлено, що невід'ємною складовою професіоналізму та педагогічної майстерності є організаційна культура викладача, розвиток якої вносить нові орієнтири в педагогічний процес вищої школи. Зазначено, що сформовані вміння планувати, організовувати, контролювати, коригувати педагогічний процес забезпечують розвиток організаційної культури викладачів. Уточнено поняття «організаційна культура викладача» як здібність викладача планувати й організовувати педагогічний процес, будувати міжособистісні взаємини в колективі на засадах гуманізму й демократизму.

This article deals with the major structural features of knowledge representation in contemporary English written lectures. Attention has been devoted to the definition of the term "lecture", its main tasks and purposes have been outlined too. The basic pragmatic goal of the author-lecturer has been determined. The differences between the oral and written representations of knowledge in lectures are determined and characterized. Depending on the form, several kinds of lectures are singled out. Basic paralegal signals that authors-lecturers often use in their oral forms of knowledge representation to their students are mentioned. The main structural components or compositional semantic units of a contemporary English written lecture are defined and analyzed. The functions are peculiar to each of its parts, which in turn ensure the integrity of the entire text is highlighted and analyzed. Taking into consideration all the basic features of the lecture, a clear model of educational lectures have been built inherently to both its types (oral and written). It has been determined and characterized by a number of patterns typical to the written form of lecture discourse. References Arkhangelskii, S.I. 1974. Lektsyi po Teorii Obucheniia v Vysshei Shkole. Moskva: Vysshaia Shkola. Gaponov, P.M. 1977. Lektsyia v Vysshei Shkole. Voronezh: Voronezhskii Universitet. Zaretskaia, E.N. 1998. Ritorika: Teoriia i Praktika Rechevoi Kommunikatsyi. Moskva: Delo. Lavrinenko-Ometsynskaia, E.D. 1990. Retsenziia lektsyi. Nuzhna li? I kakaia? Moskva: Znaniie. Stoliarenko, A.M. 2001. Yuridicheskaia Pedagogika. Moskva: Yuniti. Fokin, Yu. G. 2002. Prepodavaniie i Vospitaniie v Vysshei Shkole: Metodologiia, Tseli i Soderzhaniie, Tvorchestvo. Moskva: Akademiia. Khutorskoi, A. V. 2001. Sovremennaia Didaktika. Sankt Peterburg: Piter. Cook, Guy. 1990. Discourse. Oxford: Oxford University Press. Crystall, David. 1995. The Cambridge Encyclopedia of the English Language. Cambridge: Cambridge University Press. Dakowska, Maria. 2001. Psycholingwistyczne podstawy dydaktyki języków obcych. Warszawa: PWN. Renkema, Jan. 2004. "Towers of Babel: A conceptual, experimental and speculative contribution to the globalization debate". In Speaking from the margin: Global English from a European perspective, edited by A.Duszak & U.Okulska, 51–68. Steger, Manfred. 2005. "Ideologies of globalization". Journal of Political Ideologies, 10 (1): 11–30. ; Висвітлено основні структурні особливості представлення знань у сучасній англомовній письмовій лекції. Звернуто увагу на визначення «лекція», окреслено основні її завдання та призначення. Визначено основну прагматичну мету автора-лектора. Виокремлено та схарактеризовано відмінності між усною та писемною формами представлення знань у лекції. Виокремлено кілька видів лекцій. Розглянуто основні паралінгвальні сигнали, які автори-лектори часто використовують у своїх усних формах представлення знань студенту. Визначено основні структурні компоненти (композиційно-смислові блоки) сучасної англомовної письмової лекції. Проаналізовано функції, властиві для кожної її частини, які забезпечують цілісність усього тексту. Зважаючи на основні особливості лекції, побудовано чітку модель навчальної лекції, притаманну обом її видам (усному й письмовому). Виокремлено низку закономірностей, характерних для письмової форми лекційного дискурсу. Джерела та література 1. Архангельский С. И. Лекции по теории обучения в высшей школе / С. И. Архангельский. – М. :Высш. шк., 1974. – 385 с.2. Гапонов П. М. Лекция в высшей школе / П. М. Гапонов. – Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1977. –С. 27.3. Зарецкая Е. Н. Риторика: Теория и практика речевой коммуникации / Е. Н. Зарецкая. – М. : Дело,1998. – 470 с.4. Лавриненко-Омецинская Е. Д. Рецензия лекции. Нужна ли? И какая? / Е. Д. ЛавриненкоОмецинская. – М. : Знание, 1990. – 62 с.5. Столяренко А. М. Юридическая педагогика : курс лекций / А. М. Столяренко. – М. : ЮНИТИ, 2001. –639 c.6. Фокин Ю. Г. Преподавание и воспитание в высшей школе: методология, цели и содержание,творчество : учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. – М. : Издат. центр «Академія», 2002. – 224 с.7. Хуторской А. В. Современная дидактика : учеб. для вузов / А. В. Хуторской. – СПб : Питер, 2001. –544 с.8. Cook G. Discourse / G. Cook. – Oxford : Oxford University Press, 1990. – 156 p.9. Crystall D. The Cambridge Encyclopedia of the English Language / D. Crystall. – Cambridge : CambridgeUniversity Press, 1995. – 291 p.10. Dakowska M. Psycholingwistyczne podstawy dydaktyki języków obcych / M. Dakowska. – Warszawa :PWN, 2001. – 207 s.11. Renkema J. Towers of Babel: A conceptual, experimental and speculative contribution to the globalisationdebate / J. Renkema // Speaking from the margin: Global English from a European perspective / eds. by A. Duszak &U. Okulska. – 2004. – P. 51–68.12. Steger M. Ideologies of globalization / Manfred B. Steger // Journal of Political Ideologies. – 2005. –№ 10 (1). – Р. 11–30

The article adduces the main psychological barriers in communication between a lecturer and a student. On the basis of literature data, the reasons of the barriers of pedagogical communication occurrence, their characteristic features and possible ways of solving the described problems have been considered. The main idea of the article is that a professional lecturer combines not only knowledge of a particular subject, but also pedagogical skills, that is, the ability to get in touch with a student, to interest him/her, to raise the necessary qualities, to transform a student from the object of study into the subject. It depends a lot on the lecturer's personal abilities and his/her pedagogical intuition. But even having the teaching talent, it is necessary to continuously improve personal pedagogical skills. Productive communication in the lecturer-student system takes place only if the pedagogical process is organized on a democratic basis, the lecturer's positive attitude towards students, and enthusiasm for the joint creative activity. Therefore, organizing interaction with students in practical classes, lecturers should use the most productive interactive teaching methods, increase the interest of medical students in the disciplines they study, and increase the motivation of students to study. ; У статті проаналізовані основні психологічні бар'єри у спілкуванні між викладачем та студентом. На основі даних літератури розглянуто причини виникнення бар'єрів педагогічного спілкування, їх характерні особливості та можливі шляхи вирішення описаних проблем. Основною ідеєю статті є те, що професійний педагог поєднує у собі не лише знання конкретного предмета, але і педагогічну майстерність, тобто вміння увійти в контакт зі студентом, зацікавити його, виховати потрібні якості, перетворити студента з об'єкта навчання у суб'єкт. Багато залежить і від особистих здібностей викладача, його педагогічної інтуїції. Але, навіть володіючи викладацьким талантом, необхідно постійно вдосконалювати свою педагогічну майстерність. Продуктивне спілкування в системі викладач – студент відбувається лише за умови організації педагогічного процесу на демократичних засадах, позитивного ставлення викладача до студентів, захопленості спільною творчою діяльністю. Тому при організації взаємодії зі студентами на практичних заняттях викладачам варто використовувати найбільш продуктивні інтер­активні методи навчання, збільшувати зацікавленість студентів-медиків до дисциплін, які вони вивчають, посилювати мотивацію студентів на здобуття освіти.

The article adduces the main psychological barriers in communication between a lecturer and a student. On the basis of literature data, the reasons of the barriers of pedagogical communication occurrence, their characteristic features and possible ways of solving the described problems have been considered. The main idea of the article is that a professional lecturer combines not only knowledge of a particular subject, but also pedagogical skills, that is, the ability to get in touch with a student, to interest him/her, to raise the necessary qualities, to transform a student from the object of study into the subject. It depends a lot on the lecturer's personal abilities and his/her pedagogical intuition. But even having the teaching talent, it is necessary to continuously improve personal pedagogical skills. Productive communication in the lecturer-student system takes place only if the pedagogical process is organized on a democratic basis, the lecturer's positive attitude towards students, and enthusiasm for the joint creative activity. Therefore, organizing interaction with students in practical classes, lecturers should use the most productive interactive teaching methods, increase the interest of medical students in the disciplines they study, and increase the motivation of students to study. ; У статті проаналізовані основні психологічні бар'єри у спілкуванні між викладачем та студентом. На основі даних літератури розглянуто причини виникнення бар'єрів педагогічного спілкування, їх характерні особливості та можливі шляхи вирішення описаних проблем. Основною ідеєю статті є те, що професійний педагог поєднує у собі не лише знання конкретного предмета, але і педагогічну майстерність, тобто вміння увійти в контакт зі студентом, зацікавити його, виховати потрібні якості, перетворити студента з об'єкта навчання у суб'єкт. Багато залежить і від особистих здібностей викладача, його педагогічної інтуїції. Але, навіть володіючи викладацьким талантом, необхідно постійно вдосконалювати свою педагогічну майстерність. Продуктивне спілкування в системі викладач – студент відбувається лише за умови організації педагогічного процесу на демократичних засадах, позитивного ставлення викладача до студентів, захопленості спільною творчою діяльністю. Тому при організації взаємодії зі студентами на практичних заняттях викладачам варто використовувати найбільш продуктивні інтер­активні методи навчання, збільшувати зацікавленість студентів-медиків до дисциплін, які вони вивчають, посилювати мотивацію студентів на здобуття освіти.

The article presents a critical discourse analysis of the Nobel lecture of the leading British philosopher, logician, writer, politician, 1950 Nobel Prize winner in literature Bertrand Russell. The proposed critical analysis of B. Russell's discourse was performed using a new interdisciplinary method, which involves identifying the ideological coloring of the discourse fragment, involving a retrospective review of the human values of the mid-twentieth century's post-war world. The main identified communicative strategy of B. Russell's discourse is the strategy of rationalism, with the help of which he shares his own materialist worldview, combining the author's rhetoric with bare logical arguments. It has been noted that in order to activate the mental activity of the listeners and adhere to the strategy of argumentation, the lecturer appeals to his own episodic autobiographical memory and common semantic socio-cultural memory. The proposed analysis made it possible to extraxt 16 semantic macropropositions underlying the main topics of the speech. The key concepts of the analyzed lecture are identified, which include desire, power and excitement, predefining the conceptual core of the lecture. The second stage of critical discourse analysis reveals local discursive changes in the lexical semantics of the above mentioned concepts of desire, power and excitement. The shifts in meaning are given in comparison with dictionary definitions. Quantitative analysis showed that the most frequently used collocation of the Nobel lecture is love of power, used by the author 16 times in the text. The indicated shifts in the meaning of the concepts point out the excessive idealization of their generalized meanings, exposed by the author in the context of his speech, assigning them with new referencial meanings. The suggested critical discourse analysis has demonstrated that the basic Bertrand Russell's ideologies activated in his speech were the ideology of materialist rationalism, democracy and pacifism. The analysis made it possible to identify specific author's conceptual metaphors emerging as a result of conceptual blending. The application of these metaphors allowed the author to directly point out the deep flaws and hidden low desires of the humanity, avoiding condemnations and personal accusations. ; У статті наведено критичний аналіз дискурсу Нобелівської промови провідного британського філософа, логіка, письменника, політичного діяча, лауреата Нобелівської премії з літератури 1950 р. Бертрана Расселла. Запропонований критичний аналіз дискурсу виконано із застосуванням нового міждисциплінарного методу, що передбачає виявлення ідеологічного забарвлення дискурсивного фрагмента, залучення ретроспективного огляду системи людських цінностей пост воєнного світу середини ХХ ст. Установлено, що основною комунікативною стратегією дискурсу Б. Расселла є стратегія раціоналізму, завдяки якій він реалізовує власний матеріалістичний світогляд, поєднуючи авторську риторику з логічними аргументами. Доведено, що задля активізації мисленнєвої діяльності слухачів і дотримання стратегії аргументації лектор задіює авторську епізодну автобіографічну та семантичну соціокультурну пам'ять. Запропонований аналіз уможливив виявлення 16 семантичних макропропозицій, що окреслюють головні теми промови. Ідентифіковано ключові поняттями зазначеної промови, до яких належать desire, power та excitement, котрі формують концептуальне ядро лекції. На другому етапі критичного аналізу дискурсу виявлені локальні дискурсивні зміни в лексичній семантиці понять desire, power та excitement, що порівнюються зі словниковими дефініціями. Кількісний аналіз продемонстрував, що найчастотнішим словосполученням промови є love of power, ужитий автором у тексті 16 разів. Зафіксовані невідповідності в значенні понять засвідчують надмірну ідеалізацію їхніх концептуальних значень, яку автор викриває в контексті своєї промови, надаючи їм нових референтних смислів. Установлено, що базовими ідеологіями Бертрана Расселла в його промові були ідеологія матеріалістичного раціоналізму, демократії та пацифізму. Проведений аналіз дав змогу виявити глибинні концептуальні метафори, які сформувались унаслідок концептуального блендингу. Застосування цих метафор дало змогу прямо вказати на глибинні недоліки й приховані низькі бажання людської спільноти, уникаючи засуджень та персональних звинувачень.

Стаття присвячена питанням змісту і методичного забезпечення навчальної дисципліни «Психологія гуманістичної спрямованості викладача вищої школи» для магістрантів спеціальності 8.03010201 – Психологія. Визначені мета викладання і основні завдання вивчення цієї дисципліни. Вказано на те, що вивчення наукових джерел і виконання завдань дозволяє магістрантам докладніше ознайомитися з основними тенденціями у вивченні проблеми гуманістичної спрямованості викладача вищої школи, сприяє формуванню власного бачення щодо її виявлення й оптимізації, а також спонукає до творчого пошуку й особистісно-професійного самовдосконалення як викладача. ; The article is devoted to the issues of content and methodical maintenance of educational discipline «Psychology of humanistic orientation of higher school lecturer» for Master's Degree students of specialty 8.03010201 – Psychology. It is substantiated that the modern stage of society development is characterized by strengthening the attention of various scientists, social and political leaders to the ideas of humanism. This interest is caused by the increasing of negative tendencies in the social sphere, which include the declining of morality, reducing of the cultural level, human rights limitation, increasing of aggression, indifference, social injustice and so on. All these processes are the evidences of the crisis of humanism. Thus the understanding of necessity of respect and kindness to human beings, the need of increasing the psychological culture of society are actualized, as well as the updating the content of professional education, particularly in the field of psychology. The aim of educational discipline «Psychology of humanistic orientation of higher school lecturer» is the forming of readiness of future lecturers of psychological disciplines to identify the humanistic orientation in the system of higher education and continuous professional growth. The main tasks of the discipline «Psychology of humanistic orientation of higher school lecturer» is broadening and deepening the knowledge of the problem of humanistic orientation of personality, particularly the higher school lecturer; developing the necessary skills of professional self-upbringing during the studying in higher pedagogical educational institution; stimulation of personal and professional self-improvement; students' creation of individual strategies of humanistic orientation during the studying. Program of the discipline consists of two sections (content modules): 1. Humanistic orientation of higher school lecturer as a psychological andpedagogical problem (topics: «The essence and history of humanism as the fundamental principle of human existence», «Psychological approaches to the problem of lecturer's humanistic orientation», «Professional health of humanistic aimed personality of lecturer», «Psychological well-being as a factor of lecturer's humanistic orientation»; 2. Components of the humanistic orientation of lecturer of higher school (topics: «Valuable orientations in the structure of lecturer's humanistic orientation», «Lecturer's tolerance», «Lecturer's empathy», «The creative component of lecturer's humanistic orientation»). Methodical guidelines that describe the list of tasks for practical classes and independent work of Master's Degree students are designed. Tasks and learning of scientific sources will let the Master's Degree students to learn more about the main tendencies in the studying of problem of humanistic orientation of higher school lecturer, will help to form their own vision for its detection and optimization, and also will encourage creativity and continuous personal and professional self-improvement as a lecturer.

Стаття присвячена питанням змісту і методичного забезпечення навчальної дисципліни «Психологія гуманістичної спрямованості викладача вищої школи» для магістрантів спеціальності 8.03010201 – Психологія. Визначені мета викладання і основні завдання вивчення цієї дисципліни. Вказано на те, що вивчення наукових джерел і виконання завдань дозволяє магістрантам докладніше ознайомитися з основними тенденціями у вивченні проблеми гуманістичної спрямованості викладача вищої школи, сприяє формуванню власного бачення щодо її виявлення й оптимізації, а також спонукає до творчого пошуку й особистісно-професійного самовдосконалення як викладача. ; The article is devoted to the issues of content and methodical maintenance of educational discipline «Psychology of humanistic orientation of higher school lecturer» for Master's Degree students of specialty 8.03010201 – Psychology. It is substantiated that the modern stage of society development is characterized by strengthening the attention of various scientists, social and political leaders to the ideas of humanism. This interest is caused by the increasing of negative tendencies in the social sphere, which include the declining of morality, reducing of the cultural level, human rights limitation, increasing of aggression, indifference, social injustice and so on. All these processes are the evidences of the crisis of humanism. Thus the understanding of necessity of respect and kindness to human beings, the need of increasing the psychological culture of society are actualized, as well as the updating the content of professional education, particularly in the field of psychology. The aim of educational discipline «Psychology of humanistic orientation of higher school lecturer» is the forming of readiness of future lecturers of psychological disciplines to identify the humanistic orientation in the system of higher education and continuous professional growth. The main tasks of the discipline «Psychology of humanistic orientation of higher school lecturer» is broadening and deepening the knowledge of the problem of humanistic orientation of personality, particularly the higher school lecturer; developing the necessary skills of professional self-upbringing during the studying in higher pedagogical educational institution; stimulation of personal and professional self-improvement; students' creation of individual strategies of humanistic orientation during the studying. Program of the discipline consists of two sections (content modules): 1. Humanistic orientation of higher school lecturer as a psychological andpedagogical problem (topics: «The essence and history of humanism as the fundamental principle of human existence», «Psychological approaches to the problem of lecturer's humanistic orientation», «Professional health of humanistic aimed personality of lecturer», «Psychological well-being as a factor of lecturer's humanistic orientation»; 2. Components of the humanistic orientation of lecturer of higher school (topics: «Valuable orientations in the structure of lecturer's humanistic orientation», «Lecturer's tolerance», «Lecturer's empathy», «The creative component of lecturer's humanistic orientation»). Methodical guidelines that describe the list of tasks for practical classes and independent work of Master's Degree students are designed. Tasks and learning of scientific sources will let the Master's Degree students to learn more about the main tendencies in the studying of problem of humanistic orientation of higher school lecturer, will help to form their own vision for its detection and optimization, and also will encourage creativity and continuous personal and professional self-improvement as a lecturer.

Мета роботи — розглянути методологію проведення семінарів‑дебатів та лекцій-дебатів у медичних закладах вищої освіти.Матеріал і методи. Використовувались методи семантичного оцінювання наукової літератури, порівняння, системного та структурно-логічного аналізу.Результати дослідження. На основі аналізу порівняння, системного та структурно-логічного аналізу напрямків педагогічної освіти в ХХІ ст. встановлено, що форма подання матеріалу у вигляді дебатів є високоефективною. Розглянуто методологію проведення семінарів‑дебатів та лекцій-дебатів у медичному закладі вищої освіти. Виявлено, що дана технологія є високоефективною для медичної освіти. Доведено, що ця педагогічна методика змушує студентів розвиватися, вчитися виступати та переконувати, підвищувати ерудицію. Представлено, що дебати, як освітня технологія, базуються на педагогічних принципах цілісності, універсальності, варіативності, демократизації навчального процесу, особистісної орієнтованості навчання, розвитку самоосвіти. Студенти вчаться аналізувати отриману інформацію, розвивають свій творчий потенціал. Встановлено, що впровадження даної технології в медичних закладах вищої освіти є доцільним та зумовлено вимогами сучасної освіти. ; Цель работы – представить методологию проведения семинаров-дебатов и лекций-дебатов в медицинских заведениях высшего образования.Материал и методы. Использовались методы семантического анализа, метод сравнения, системного и структурно-логического анализа.Результаты исследования. На основе системного и структурно-логического анализа направлений педагогического образования в XXI в. установлено, что форма представления материала в виде дебатов является высокоэффективной. Рассмотрена методология проведения семинаров-дебатов и лекций-дебатов в медицинском заведении высшего образования. Выявлено, что данная технология является высокоэффективной для студентов медицинских образовательных учреждений. Доказано, что эта педагогическая методика стимулирует студентов развиваться, учиться выступать и убеждать, повышает эрудицию. Представлено, что дебаты, как образовательная технология, основана на педагогических принципах целостности, универсальности, вариативности, демократизации учебного процесса, личностной ориентированности обучения, развития самообразования. Студенты учатся анализировать полученную информацию, развивают творческий потенциал. ; The purpose of this work to present the methodology of seminars-debates and lectures-debates in medical universities.Material and methods. Methods of semantic analysis, comparisons, system and structural-logical analysis were used.Results. On the basis of the structural-logical analysis at the directions of pedagogical education in the XXI century, it has been established that the method of material presentation in the form of the debates is highly effective. The methodology of seminars-debates and lectures-debates in the medical school is considered. It is revealed, that this technology is highly effective for medical education. It is proved, that this pedagogical technique makes students develop, learns to speak and persuade, increases erudition. Debates are submitted, as educational technology based on the pedagogical principles of integrity, universality, variability, the democratization of the educational process, personal orientation, self-education. Students learn to analyze the information and develop their creative potential. It has been established, that usage of this technology in medical universities is reasonable and rational, and correlates with the requirements of modern education.

The purpose of this work to present the methodology of seminars-debates and lectures-debates in medical universities.Material and methods. Methods of semantic analysis, comparisons, system and structural-logical analysis were used.Results. On the basis of the structural-logical analysis at the directions of pedagogical education in the XXI century, it has been established that the method of material presentation in the form of the debates is highly effective. The methodology of seminars-debates and lectures-debates in the medical school is considered. It is revealed, that this technology is highly effective for medical education. It is proved, that this pedagogical technique makes students develop, learns to speak and persuade, increases erudition. Debates are submitted, as educational technology based on the pedagogical principles of integrity, universality, variability, the democratization of the educational process, personal orientation, self-education. Students learn to analyze the information and develop their creative potential. It has been established, that usage of this technology in medical universities is reasonable and rational, and correlates with the requirements of modern education. ; Цель работы – представить методологию проведения семинаров-дебатов и лекций-дебатов в медицинских заведениях высшего образования.Материал и методы. Использовались методы семантического анализа, метод сравнения, системного и структурно-логического анализа.Результаты исследования. На основе системного и структурно-логического анализа направлений педагогического образования в XXI в. установлено, что форма представления материала в виде дебатов является высокоэффективной. Рассмотрена методология проведения семинаров-дебатов и лекций-дебатов в медицинском заведении высшего образования. Выявлено, что данная технология является высокоэффективной для студентов медицинских образовательных учреждений. Доказано, что эта педагогическая методика стимулирует студентов развиваться, учиться выступать и убеждать, повышает эрудицию. Представлено, что дебаты, как образовательная технология, основана на педагогических принципах целостности, универсальности, вариативности, демократизации учебного процесса, личностной ориентированности обучения, развития самообразования. Студенты учатся анализировать полученную информацию, развивают творческий потенциал. ; Мета роботи — розглянути методологію проведення семінарів‑дебатів та лекцій-дебатів у медичних закладах вищої освіти.Матеріал і методи. Використовувались методи семантичного оцінювання наукової літератури, порівняння, системного та структурно-логічного аналізу.Результати дослідження. На основі аналізу порівняння, системного та структурно-логічного аналізу напрямків педагогічної освіти в ХХІ ст. встановлено, що форма подання матеріалу у вигляді дебатів є високоефективною. Розглянуто методологію проведення семінарів‑дебатів та лекцій-дебатів у медичному закладі вищої освіти. Виявлено, що дана технологія є високоефективною для медичної освіти. Доведено, що ця педагогічна методика змушує студентів розвиватися, вчитися виступати та переконувати, підвищувати ерудицію. Представлено, що дебати, як освітня технологія, базуються на педагогічних принципах цілісності, універсальності, варіативності, демократизації навчального процесу, особистісної орієнтованості навчання, розвитку самоосвіти. Студенти вчаться аналізувати отриману інформацію, розвивають свій творчий потенціал. Встановлено, що впровадження даної технології в медичних закладах вищої освіти є доцільним та зумовлено вимогами сучасної освіти.

Мета роботи — розглянути методологію проведення семінарів‑дебатів та лекцій-дебатів у медичних закладах вищої освіти.Матеріал і методи. Використовувались методи семантичного оцінювання наукової літератури, порівняння, системного та структурно-логічного аналізу.Результати дослідження. На основі аналізу порівняння, системного та структурно-логічного аналізу напрямків педагогічної освіти в ХХІ ст. встановлено, що форма подання матеріалу у вигляді дебатів є високоефективною. Розглянуто методологію проведення семінарів‑дебатів та лекцій-дебатів у медичному закладі вищої освіти. Виявлено, що дана технологія є високоефективною для медичної освіти. Доведено, що ця педагогічна методика змушує студентів розвиватися, вчитися виступати та переконувати, підвищувати ерудицію. Представлено, що дебати, як освітня технологія, базуються на педагогічних принципах цілісності, універсальності, варіативності, демократизації навчального процесу, особистісної орієнтованості навчання, розвитку самоосвіти. Студенти вчаться аналізувати отриману інформацію, розвивають свій творчий потенціал. Встановлено, що впровадження даної технології в медичних закладах вищої освіти є доцільним та зумовлено вимогами сучасної освіти. ; Цель работы – представить методологию проведения семинаров-дебатов и лекций-дебатов в медицинских заведениях высшего образования.Материал и методы. Использовались методы семантического анализа, метод сравнения, системного и структурно-логического анализа.Результаты исследования. На основе системного и структурно-логического анализа направлений педагогического образования в XXI в. установлено, что форма представления материала в виде дебатов является высокоэффективной. Рассмотрена методология проведения семинаров-дебатов и лекций-дебатов в медицинском заведении высшего образования. Выявлено, что данная технология является высокоэффективной для студентов медицинских образовательных учреждений. Доказано, что эта педагогическая методика стимулирует студентов развиваться, учиться выступать и убеждать, повышает эрудицию. Представлено, что дебаты, как образовательная технология, основана на педагогических принципах целостности, универсальности, вариативности, демократизации учебного процесса, личностной ориентированности обучения, развития самообразования. Студенты учатся анализировать полученную информацию, развивают творческий потенциал. ; The purpose of this work to present the methodology of seminars-debates and lectures-debates in medical universities.Material and methods. Methods of semantic analysis, comparisons, system and structural-logical analysis were used.Results. On the basis of the structural-logical analysis at the directions of pedagogical education in the XXI century, it has been established that the method of material presentation in the form of the debates is highly effective. The methodology of seminars-debates and lectures-debates in the medical school is considered. It is revealed, that this technology is highly effective for medical education. It is proved, that this pedagogical technique makes students develop, learns to speak and persuade, increases erudition. Debates are submitted, as educational technology based on the pedagogical principles of integrity, universality, variability, the democratization of the educational process, personal orientation, self-education. Students learn to analyze the information and develop their creative potential. It has been established, that usage of this technology in medical universities is reasonable and rational, and correlates with the requirements of modern education.

У статті висвітлено історіографію досвіду роботи вищих навчальних закладів Східного регіону України у 50–60-ті роки минулого століття, коли вища освіта в державі ставала більш масовим явищем. Значну увагу приділено вивченню робіт, у яких з'ясовуються особливості використання такої форми й методу організації навчального процесу, як лекція. Окреслено її характеристику, переваги (найбільш економний спосіб навчання; ефективна за ступенем засвоєння навчального матеріалу студентами; один із найбільш дієвих засобів формування світогляду й переконань; засіб прямого особистого впливу лектора на велику аудиторію одночасно) й недоліки (не могла загалом відходити від основних праць, підручників, аксіом та істин; забезпечувала лише мінімальний зворотний зв'язок лектора зі студентами; справляла тим слабший вплив на конкретного студента, чим більше слухачів було в лекційній аудиторії), що були виявлені науковцями в зазначених межах і регіоні. ; This paper deals with the historiography of the experience of higher education institutions in the Eastern region of Ukraine in the 50-60th of the last century, when higher education in the country became a mass phenomenon. Special attention is paid to the researching of scientific works which clarify the characteristics of the use of such form and method of the teaching process as a lecture. The article determines the main characteristics, advantages and disadvantages of the lectures, which have been identified by the researchers in this period and region. It is cleared up that a lecture was the main form of teaching in the period which we research. According to the research lectures of that period had a number of characteristics, such as: 1) they holistically and logically covered the basic provisions of the course; 2) they armed students with study of a particular methodology of science; 3) they were better and more complete than other forms of training, compensated obsolescence or lack of modern textbooks and manuals; 4) they were the most operational in giving the latest data of science; 5) they combined organically teaching and education; 6) they targeted students for independent work and defined its main directions. Besides the article shows that this form of teaching had the following advantages: the most economical way of teaching; the most effective way for students to learn; one of the most effective means of shaping the worldview and beliefs; one of the most effective means of direct personal influence of a lecturer for a large audience at the same time. However the author has managed to discover that lectures of that period had some disadvantages. They are the following: 1) the lectures could not depart from the general basic works, textbooks, axioms and truths; 2) they provided only minimal feedback of lecturer and students; 3) they made an impact on particular student the weaker, the more numerous audience was present in a lecture halls. Among other shortcomings of lectures that we have noticed was politicization of lecture materials. While researching the problem the author has found out that in Soviet higher educational institutions organization of educational process was clearly regulated by documents of the Ministry of Higher Education of the USSR, so differences between lectures, which at that time were almost the only source of knowledge, were only in the level of teacher's teaching skills. It is worth noticing that in the period which the paper studies higher educational institutions of East Ukrainian region during the educational process, on the one hand, the emphasis was placed on the intellectual development of future professionals, on the other hand – some teachers continued to use such methods of giving lectures, which were mandatory and were focused only on the transmission of information (especially in the 50's).