Suchergebnisse

The article focuses on the judge's liability vilotaion of the Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms. State of- ficials' wrongful acts result in liability of a state regardless of the fault of those officials are determined as axiomatic for the theory of law. The state agencies, where the officials are employed, are entitled to file regress suits in accordance with the procedure provided by law. In such a case, can- cellation or annulment of the wrongful act that causes damages, should not be regarded as a special precondition for the liability of the state official liable for committing such an act. The precondition of the liability of the official should be his or her fault. It is essential that the liability of a judge for issuing wrongful judicial acts, regarding his or her status, has its own peculiarities. First, according to international standards, liability of a judge for delivering an illegal judgment, that had causes financial damage and interfereance with personal rights and freedoms, is predetermined by his or her procedural independence and immunity. Secondly, compensation for losses incurred by the state as a result of a wrongful decision or conduct of a judge in the performance of his / her duties is established. In addition to this, the state has the right to bring regress suits against a judge who has caused such damages to individuals or legalentities.

The article is devoted to the research of legal ethics and disciplinary liability of the lawyer for their violation, the necessity and expediency of such liability. It has been discovered that the legal community is a part of the modern Ukrainian society, which stands guard over the protection of its interests. The appropriate constitutional status and responsibilities imposed on the advocacy cause the society's acute attention to the moral and ethical component of the activity of the advocacy in general and each lawyer in particular. It concerns both daily activities in real life and legal activities in social networks, which have become a significant part of our reality due to their total dissemination in personal and professional life of the individual. Such increased public attention to advocacy determines the need to ensure appropriate quality control over the specified professional activity, which is carried out by specialized structural divisions of the advocacy as an autonomous and self-governing institute in Ukraine. The results of such control are the disciplinary liability of the lawyer. The definition of disciplinary liability of a lawyer is a special type of legal liability applicable to a lawyer based on the results of a disciplinary proceeding carried out by a qualification and disciplinary commission of the advocacy for committing a disciplinary offensce. The content of the Legal Ethics Rules has been researched and found to be rather extensive and contains only imperative obligations and prohibitions but does not contain specific guidance on the use of clearly defined sanctions for violation of a particular Rule. And the adherence of the lawyer to the Rules of Legal Ethics, the admissibility of their actions and statements in real life, as well as their activities in social networks are is determined on the basis of appraisal concepts and depends on the discretion of the authorities with the right of official interpretation of the Rules of Legal Ethics in the process of disciplinary proceedings and, as a result, disciplinarypenalties.

The relevance of the scientific article is due to the changes made to copyright legislation, which established a multiple size of civil liability for violation of copyright and related rights. Such responsibility is atypical for civil law, since it provides for the dependence of its size on the form of guilt of the offender. In the doctrine of civil law and jurisprudence, the presumption of guilt in committing a civil offense is traditionally applied. At the same time, the measures of responsibility are aimed at full compensation for the harm caused, regardless of the form of guilt. Therefore, in civil law there is no normative definition of the forms of guilt. At the same time, in cases on the protection of copyright and related rights, the issue of proving the form of the offender's guilt acquires special significance. This is necessary to establish the basis for civil liability and its size. For this purpose, based on the study of scientific approaches to understanding the category of guilt, the author of the article formulated criteria for establishing a careless form of guilt in violation of copyright and related rights; the signs indicating the absence of guilt in the actions of the offender have been identified; the characterization of intent when committing a violation of these rights is given. The behavior of the violator, which is deliberately aimed at violating the rights of the copyright holder or deliberately ignoring his rights in order to achieve goals useful for himself, should be defined as guilt in the form of intent. The attitude of the subject to the harm caused to the copyright holder is legally unimportant. Intent should be established with respect to the behavior of the subject at the time of the violation, and not after its completion. The application of the criteria for the form of guilt proposed in the article is aimed at solving practical problems in law enforcement

The article examines the national legislation of Ukraine on administrative liability for violating the rules on quarantine of people. The practice of consideration by courts of cases on bringing persons to administrative responsibility for committing offenses under Art. 44-3 КУпАП in modern conditions. It is established that among the grounds for closing the proceedings for violation of the rules on quarantine of people, there is a tendency in the courts to close such proceedings for the insignificance of an administrative offense. It is emphasized that the current Ukrainian administrative-tort legislation does not contain the very concept and signs of insignificance of the offense. Theoretical works available in legal science do not add complete certainty to this question. Judicial practice shows that the vast majority of judges' conclusions on the insignificance of the act are based on mitigating circumstances, in particular, taking into account the offender's sincere remorse, committing an administrative offense for the first time, the nature of the act and the circumstances of the case. It is emphasized that it is a difficult process to determine the real consequences of violations of quarantine rules that have become the subject of an administrative tort in a short time. This leads to formalism and subjectivity in making such decisions and, as a side effect, can lead to disregard for quarantine by the population. It is concluded that the use of the institution of exemption from liability due to the insignificance of the offense in case of violation of quarantine rules is somewhat impractical. Instead, it is proposed to rationally improve the content of Article 44-3 of the Codeof Administrative Offenses, namely to divide it into several parts, with the possibility of differentiating dispositions and sanctions according to the degree of harm to public or state interests or citizens, the likelihood of negative impact on the epidemiological situation. ; У статті досліджено національне законодавство України про адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей. Проаналізовано практику розгляду судами справ про притягнення осіб до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушень, передбачених ст. 44-3 КУпАП у сучасних умовах. Установлено, що серед підстав для закриття провадження за порушення правил щодокарантину людей у судах спостерігається тенденція закривати такі провадження за малозначністю адміністративного правопорушення. Підкреслено, що самого поняття та ознак малозначності правопорушення чинне українське адміністративно-деліктне законодавство не містить. Не додають цілковитої визначеності цьому питанню і наявні у правовій науці теоретичні роботи. Судова практика демонструє, що переважна більшість висновків суддів щодо малозначності діяння ґрунтується на наявності пом'якшуючих обставин, зокрема беруться до уваги щире каяття правопорушника, вчинення адміністративного правопорушення вперше, характер скоєного діяння та обставини справи тощо. Наголошується, що визначити реальні наслідки порушень карантинних правил, що стали об'єктом адміністративного делікту, у стислі терміни розгляду судом таких проваджень є складним процесом. Це призводить до формалізму та суб'єктивізму у прийнятті таких рішень і як побічний ефект може викликати нехтування нормами карантину з боку населення. Робиться висновок, що застосування інституту звільнення від відповідальності у зв'язку з малозначністю правопорушення у разі порушення карантинних норм є дещо недоцільним. Натомість пропонується раціонально вдосконалити зміст ст. 44-3 КУпАП, а саме розбити її на декілька частин із можливістю диференціації диспозицій та санкцій за ступенем можливості спричинення шкоди суспільним чи державним інтересам або громадянам, імовірності негативного впливу на епідеміологічну ситуацію в країні.

The scientific article is devoted to the analysis of the changes brought to the institute of legal responsibility for violation of the measures directed on prevention of distribution of infectious diseases. In particular, the strengthening of administrative and criminal liability of individuals and officials in violation of measures to prevent infectious diseases has been studied. Examples of court practice on the application of administrative liability for violating the rules on quarantine of people are given and analyzed. Based on the analysis of current regulations governing the relationship in the study area, the author emphasizes that both quarantine and restrictive anti-epidemic measures are measures aimed primarily at preventing the spread of infectious diseases. The only difference is that restrictive anti-epidemic measures are used to spread infectious diseases, and quarantine is used to prevent particularly dangerous infectious diseases. It is noted that during the fight against infectious diseases there may be a number of restrictions, which were generally reduced to the following: it is forbidden to visit educational institutions, holding sports events, regular transportation of passengers by road and rail; planned hospitalization measures were stopped, planned operations were stopped; it is forbidden to stay in public places without wearing personal protective equipment - a protective mask or respirator, and a number of others. An illustration of the prosecution for violating the rules on quarantine of people is the significant number of court decisions issued during the quarantine established by the government in Ukraine. However, the case law in bringing administrative liability for this administrative offense is ambiguous: a significant number of court cases involve returning the case of an administrative offense to the Patrol Police Department for proper registration. The analysis of the given examples of judicial practice testifies to the absence of a single legal position of courts in resolving administrative cases under the newly introduced Article 44 Code of Ukraine on Administrative Offenses. ; Наукова стаття присвячена аналізу змін, внесених до інституту юридичної відповідальності за порушення заходів, спрямованих на запобігання поширенню інфекційних хвороб. Зокрема, досліджено посилення адміністративної та кримінальної відповідальності фізичних осіб і посадових осіб у разі порушення заходів запобігання інфекційним хворобам. Наведено та проаналізовано приклади судової практики щодо застосування адміністративної відповідальності за порушення правил щодо карантину людей. На підставі аналізу чинних нормативно-правових актів, якими врегульовано відносини в досліджуваній сфері, автором акцентовано увагу на тому, що карантин і обмежувальні протиепідемічні заходи являють собою заходи, які спрямовані передусім на запобігання поширенню інфекційних хвороб. Різниця полягає лише в тому, що обмежувальні протиепідемічні заходи застосовуються з метою запобігання поширенню інфекційних хвороб, а карантин - з метою запобігання особливо небезпечним інфекційним хворобам. Зазначено, що під час протидії інфекційним хворобам може діяти низка обмежень, що узагальнено зводились до таких: заборонено відвідування закладів здобувачам освіти, проведення спортивно-масових заходів, регулярних перевезень пасажирів автомобільним і залізничним транспортом; припинено проведення планових заходів із госпіталізації, припинено проведення планових операцій; заборонено перебування у громадських місцях без одягнутих засобів індивідуального захисту - захисної маски або респіратора, низка інших. Ілюстрацією притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил карантину людей є значна кількість судових рішень, які винесені протягом установленого урядом карантину на території України. Проте судова практика притягнення адміністративної відповідальності за вказане адміністративне правопорушення має неоднозначний характер: значна кількість судових справ передбачає повернення справи про адміністративне правопорушення до Управління патрульної поліції для належного оформлення. Аналіз наведених прикладів судової практики свідчить про відсутність єдиної правової позиції судів під час вирішення адміністративних справ за нововведеною статтею 44 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

The article analyzes the key historical stages of the formation of human rights. It is determined that each person has a certain spectrum of a priori rights. And today, most democratic countries in the world are striving to ensure that these rights are not only formal but also implemented in practical terms. That is why the last half of the XX century marked the emergence of international recognition of human rights. The author of the article also believes that the mechanisms of ensuring, guaranteeing or observing rights in society begin with its high moral standard, where the person does not infringe the rights of other individuals, or even in the event of such an attack, will consciously follow the punishment provided by the state. In this article, the term human rights was deliberately used, since the author considers it more justified in this context, given that it is a more general category that covers "human and civil rights and freedoms". In other cases, such phrases may be used as "human rights" or "fundamental, fundamental or fundamental rights." Both of these terms have the right to exist and each of them is found in separate European documents. Separately, the article explores the distinction between law and freedom, which is a separate argument to the emergence of a cumulative category, which may include rights and freedoms. Another argument in favor of this opinion, the author calls the possibility of the existence of not only human rights, but also non-human rights, in particular, it is about the rights of animals.

The article explores the issue of administrative responsibility for violations in the field of land relations. It is emphasized that the current situation with the regulation and protection of public relations regarding land use and disposal is still far from ideal. It is emphasized that responsibility for violation of land legislation is an integral component of legal support for the rational use and protection of land, restoration of violated rights of subjects, including the prevention of committing land offenses.Attention is drawn to the fact that the current situation with the land market in Ukraine, namely the future process of lifting the moratorium on the sale of agricultural land may cause abuses and offenses in this area, and therefore the question of the application of administrative liability for violations in the field of land relations.It is summarized that the main breach of the legislation is the fact that the main punishment for the offense in the field of land relations is a fine in the form of a fine, which in the conditions of today, when the process of possible lifting of the moratorium on the sale of agricultural land was initiated (Verkhovna Rada of Ukraine reading the Draft Law «On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine on the Circulation of Agricultural Land») is a rather liberal type of administrative penalty.The absence of a legislative definition of the concept of an offense in the field of land relations (land offense), necessitates the existence of such an understanding as a public dangerous, guilty and unlawful act, which is committed by a tortious person, who by his actions or omission violates the requirements of the applicable land legislation Ukraine is responsible for administrative offenses.In this regard, the legislator needs to review the measures of administrative responsibility for violations in the field of land relations in the form of possible establishment of public works, confiscation or temporary deprivation of the right to use the land.Keywords: land, land offenses, administrative liability for land offenses, legal liability ; У статті досліджується питання адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері земельних відносин. Підкреслюється, що нинішня ситуація із регулюванням та захистом суспільних відносин щодо користування та розпорядження землею є ще досить далекою від ідеалу.Наголошується, що відповідальність за порушення земельного законодавства являє собою складовий компонент правового забезпечення раціонального використання та охорони земель, відновлення порушених прав суб'єктів, у тому числі запобігання вчиненню земельних правопорушень.Акцентується увага, що нинішня ситуація із ринком земель в Україні, а саме майбутній процес зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення може стати причиною зловживань та правопорушень у даній сфері, у зв'язку із чим питання застосування мір адміністративної відповідальності за порушення у сфері земельних відносин може набути рис масового розповсюдження.Підсумовується, що основною прогалиною законодавства виступає той факт, що основною мірою покарання за правопорушення у сфері земельних відносин виступає грошове стягнення у вигляді штрафу, що в умовах сьогодення, коли розпочатий процес можливого зняття мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення (Верховною Радою України прийнятий у другому читанні Проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення») є досить ліберальним видом адміністративного стягнення.У зв'язку із цим, потребує перегляду законодавцем міри адміністративної відповідальності за порушення у сфері земельних відносин у вигляді можливого встановлення громадських робіт, конфіскації або тимчасового позбавлення права використання земельної ділянки.Ключові слова: земля, земельне правопорушення, адміністративна відповідальність за земельні правопорушення, юридична відповідальність

The purpose of the research: to identify the areas of optimization of legal regulation of liability for space damage on the basis of a comprehensive analysis of international acts and legislation of foreign countries. Methods of research: To achieve the purpose of the study were used general and specific scientific (special). Among the latter, particular attention is paid to the use of the system approach and the comparative method. Results: At present, there are no studies in the Ukrainian legislation and legal science aimed at the comprehensive study of the issues of space law in the context of human rights. That is, the problem of the relationship between space law and human rights in the Ukrainian context is still not sufficiently investigated. However, for Ukraine, which is a "launching state" in the sense of international law, this issue is relevant. The study is one of the first attempts to study the issues of space law in the context of human rights, especially environmental ones. Therefore, the article focuses on the international legal aspects of liability for damage to human ecological rights, which can be caused by space objects. Discussion: The authors offer ways to optimize the legal regulation of liability for damage to human ecological rights, which can be caused by space objects and emphasize the peculiarities of responsibility "launching countries" in the context of protecting environmental human rights. ; Цель исследования: Выявить направления оптимизации правового регулирования ответственности за космический ущерб на основании комплексного анализа международных актов и законодательства зарубежных стран. Методы исследования: Для достижения цели исследования были использованы обще и конкретно научные (специальные). Среди последних особое внимание уделено использованию системного подхода и сравнительного метода. Результаты: На данный момент в украинском законодательстве и юридической науке отсутствуют исследования, направленные на комплексное изучение вопросов космического права в контексте прав ...

The article deals with the problems, wich related to administrative liability for financial control violations in Ukraine. Corruption – one of the most dangerous for society and state events. It undermines the authority of the state apparatus, discredit his work, destroys the basic principles on which rests any democracy, the principles of equality of citizens before the law. The Anti-Corruption Law sets criminal, administrative, civil and disciplinary liability for corruption offences and corruption-related offences for responsible Officials and other Subjects of Liability. The Anti-Corruption Law introduced a new wording to or supplemented several Sections of the Administrative Offences Code, resulting in increased administrative liability for corruption-related offences. This includes establishing administrative liability for violating the restrictions to violating the financial control requirements. That is why the relevance of the research topic is undeniable. In the article were analyzed administrative responsibility for corruption-related offenses, wich concerning violation financial control. Were determined that the offences provides for liability for violation of financial control, namely, delayed filing of the person authorized to perform state functions or local government, failure or late notification of opening foreign currency accounts in a banking institution or a non-resident of significant changes in economic status. That disposition is formulated so that the untimely (late) submission of the declaration forms a prolonged form of abuse – submission of infringement period (delay representation). Late filing – is its submission after the deadline. In the article were proposed ways to improved the electronic declaration procedure as a guarantee of proper exercise of public authority in Ukraine. So, based on the above, we can conclude that there is legislation in many conflicts which require urgent solution, and so further scientific research on this issue is necessary. ; Стаття присвячена висвітленню проблем, яких пов'язано із притягненням до адміністративної відповідальності за порушення фінансового контролю в Україні. Корупція - одна з найнебезпечніших для України суспільство та державні події. Це підриває авторитет державного апарату, дискредитує його роботу, руйнує основні принципи, на яких спирається будь-яка демократія, принципи рівності громадян перед законом. Закон про боротьбу з корупцією встановлює кримінальну, адміністративну, цивільну та дисциплінарну відповідальність за корупційні правопорушення та пов'язані з корупцією правопорушення відповідальних посадових осіб та інших суб'єктів відповідальності. Крім того, доповнено декілька розділів Кодексу про адміністративні правопорушення, що призвело до посилення адміністративної відповідальності за корупційні правопо- рушення. Це включає встановлення адміністративної відповідальності за порушення обмежень щодо порушення вимог фінансового контролю. Саме тому актуальність теми дослідження не викликає сумнівів. У статті проаналізовано склад адмі- ністративного проступку у вигляді порушення фінансового контролю. Встановлено, що відповідальність за порушення вимог фінансового контролю може виникати за затримку подання особами, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування декларації, несвоєчасне повідомлення про відкриття рахунків в іноземній валюті в банківській установі, несвоєчасне повідомлення про значні зміни в майновому стані. У статті визначено, що об'єктивна сторона правопорушення сформульована таким чином, що несвоєчасне (пізнє) подання декларації утворює тривалу форму зловживань – порушення строку подання. Запропоновано шляхи вдосконалення процедури електронного декларування як запоруки належного здійснення публічної влади в Україні.

The article is devoted to the study of the main trends in the development of non-human rights, the analysis of European and national legislation on this issue. The appearance of non-human rights is viewed through the prism of human dignity, the author supports the idea that dignity is an advantage of man and at the same time signifies his ability to "rule over other creatures, to create human civilization and its benefits, other socially significant things". After analyzing the basic doctrinal views on animal rights, the logical assumption is made that a person or an animal should be at least equal in two aspirations: preserving one's life and avoiding pain. This, in turn, automatically means the possibility of existence for these creatures: the right to life, the right to protection against personal injury, the prohibition of torture and the prohibition of moral harm. The four major Conventions adopted by the Council of Europe, which actually lack a clear list of animal rights, and the World Declaration of Animal Rights adopted by the International League of Animal Rights, which contain such a list of rights, as well as national legislation in the form of the Law of Ukraine on the Protection of Animals against Cruelty, are also analyzed ". After that, the author concludes that with the exception of such European countries as Spain, Switzerland and Germany, where animal rights are defined and enshrined at the legislative and general legal levels, the major world trends testify to their neglect and lack of study. This is the main reason why it is not possible to change the animal cruelty that prevails in society in some places.

The article examines the features of the disciplinary liability of a lawyer for violating the rules of lawyer ethics, which is a necessary condition for obtaining public recognition and authority of the corporation. It is noted that these rules were made on the basis of disciplinary proceedings when considering misdemeanors of lawyers. Thear definition and classification of disciplinary offenses considered in a broad sense as a task of legal ethics, which is a code of personal conduct for lawyers in the performance of their professional duties and other rules of conduct. It is important to note that the current law of Ukraine on the Bar and Advocate Activity in Article 34 contains a list of disciplinary offenses that are grounds for bringing a lawyer to disciplinary responsibility. Although this list is not exhaustive, it creates a general picture of those violations by a lawyer that entail disciplinary action. Some situations and principles of bringing a lawyer to disciplinary responsibility for violating the rules of lawyer ethics have been studied. Moreover, it is determined that the current law of Ukraine on the Bar and Advocate Activity does not sufficiently protect the rights of individuals from dishonest lawyers, as it provides an opportunity to regain the status of a lawyer to those who were deprived of it. It should be noted that the Ukrainian legal community has shown awareness and indifference to the problems of disciplinary liability of a lawyer. In its daily activities, the Ukrainian Bar Association embodies the fundamental innovations necessary for the radical renewal of the institution of disciplinary responsibility and the entire bar in particular. After all, its purpose is to improve the legal mechanism and the procedure for applying disciplinary liability in Ukraine. The author determined that the state of the modern bar needs urgent legislative renewal. It is proposed to create an established mechanism of disciplinary liability of a lawyer for violation of the Rules of Ethics of Lawyers in the most protected way for a lawyer. Since, in practice, there are mostly latent and periodically open cases of legal nihilism, it is radically necessary to save the professional culture and true legal ethics. ; У статті досліджено особли-вості дисциплінарної відповідально-сті адвоката за порушення правил адвокатської етики, що є необхід-ною умовою отримання суспільного визнання й авторитету корпорації. Зазначається, що ці правила виро-блялися на основі дисциплінарних проваджень під час розгляду про-ступків адвокатів. Визначення та класифікація дисциплінарних про-ступків розглядається в широкому розумінні як завдання адвокат-ської етики, яка є кодексом правил особистої поведінки адвокатів під час здійснення своїх професійних обов'язків та інших правил поведінки. Важливо зазначити, що чин-ний закон України «Про адвока-туру та адвокатську діяльність» у статті 34 містить перелік дис-циплінарних проступків, які є під-ставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Цей перелік хоча і не є вичерпним, проте створює загальну картину тих порушень з боку адвоката, які тягнуть за собою дисциплінарну відповідальність. Досліджено окремі ситуації та принципи притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за порушення правил адвокатської етики. Причому визначено, що чин-ний закон України «Про адвока-туру та адвокатську діяльність» недостатньою мірою захищає права особи від несумлінних адво-катів, оскільки ним передбачено можливість повторно отримати статус адвоката тим, хто був його позбавлений. Необхідно вказати, що україн-ська правова спільнота проявила свідомість та небайдужість до про-блем дисциплінарної відповідально-сті адвоката. У своїй повсякден-ній діяльності асоціація правників України втілює принципові новації, необхідні для радикального онов-лення інституту дисциплінарної відповідальності й усієї адвокатури зокрема. Адже її мета – вдоскона-лити правовий механізм та порядок застосування дисциплінарної відповідальності в Україні. Авто-ром визначено, що стан сучасної адвокатури потребує невідклад-ного законодавчого оновлення. Пропонується створити нала-годжений механізм дисциплінар-ної відповідальності адвоката за порушення Правил адвокатської етики у найбільш захищений для адвоката спосіб. Оскільки на прак-тиці прослідковуються переважно латентні, а періодично й відкриті випадки правового нігілізму, тому радикально необхідно врятувати професійну культуру і справжню адвокатську етику.

This article deals with the concept, essence of the institution of exemption from criminal liability and challenges of the functioning of this institution. The objective of the institution of exemption from criminal liability is to prevent the restriction of human rights by bringing the violator to criminal responsibility that is not proportional to its objectives. The Plenum of the Supreme Court of Ukraine defined the concept of exemption from criminal liability in 2005. This definition does not correspond to the modern realities of the development of criminal legal science and practice. In particular, while it is mentioned that, in fact, a State refuses to impose penal measures on a person, it is not specified why such a refusal exists. There is a need to establish in article 44 of the Criminal Code a definition that will reflect the imposition of the investigational institution more accurately, as its application is not only a clemency of the State against the perpetrator of the crime, but is based on the fact that the objectives of punishment are achieved without the actual prosecution of the perpetrator. Another problem is that the criminal legislation of Ukraine does not provide for the quantitative restriction of the application of exemption from criminal liability to a particular person. His absence calls into question the very existence of this institution, since in a situation of repeated commission of a crime by a person against whom such exemption has been applied, it can be said that neither the purpose of exemption from criminal responsibility nor the purpose of punishment in general has been achieved against him. Another challenge is the issue of the patterns for the application of exemption from criminal liability. The main reason is the commission of the crime for the first time. However, the Criminal Code of Ukraine does not specify what should be understood by the crime committed for the first time. The question of taking into account the identity of the perpetrator in the application of ...

The article examines the features of administrative liability for violation of the organization and conduct of examinations in Ukraine. It is determined that the organization and conduct of the examination usually does not require the involvement of a wide range of persons. However, it should be noted that the concept of expertise is not always limited to forensic examination, which is usually appointed on the basis of a relevant court decision or other authorized body.It was found that the general procedure for organizing and conducting examinations is defined at the level of a significant number of regulations and bylaws. Such legislation establishes the requirements for experts, the stated conclusions of the examination, the rights and responsibilities of experts, as well as the responsibility for violating the procedure for conducting examinations. However, the current Code of Ukraine on Administrative Offenses does not contain any administrative law on administrative liability for violation of the procedure for conducting examinations in Ukraine. Therefore, there is a need for such a study.It is concluded that the priority actions to improve the institution of administrative liability for violation of the procedure for conducting and organizing examinations should be: first, the sphere of organization and conduct of non-judicial examinations needs legislative regulation; secondly, given that the current Code of Ukraine on Administrative Offenses does not contain any administrative law concerning liability for violation of the organization and conduct of examinations of both judicial and non-judicial, it is necessary to supplement the current Code of Administrative Offenses. 185-16, the following content, namely Violation of the order of organization and conduct of examinations, persons who are entrusted with the authority to organize and conduct examinations entails a fine of one hundred to two hundred non-taxable minimum incomes.Keywords: examination, forensic examination, non-judicial examination, administrative responsibility, expert ; У статті досліджуються особливості адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані зі сферою експертної діяльності. Визначено, що організація та проведення експертизи, як базової категорії експертної діяльності, зазвичай не потребує залучення широкого кола осіб. Проте, варто зазначити, що не завжди поняття експертизи обмежується лише судовою експертизою, яка зазвичай призначається на підставі відповідного рішення суду чи іншого уповноваженого органу.З'ясовано, що експертна діяльність не визначена на рівні окремого законодавчого акта, а тому виникають труднощі при формуванні, в першу чергу, загальних категорій щодо розуміння сутності такого поняття. Загалом, нормативно-правовими актами визначаються: вимоги до експертів, викладених висновків експертизи, прав та обов'язків експертів, а також відповідальність за порушення порядку проведення експертиз. Тобто, стосуються переважно проведення судової експертизи, як однієї із складових експертної діяльності. Крім того, чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить жодної адміністративно-правової норми щодо адміністративної відповідальності за правопорушення, що можуть виникати у процесі здійснення експертної діяльності загалом та судових експертиз, зокрема.Зроблено висновки, що першочерговими діями спрямованими на удосконалення інституту адміністративної відповідальності за правопорушення, пов'язані зі сферою експертної діяльності в Україні, мають стати: по-перше потребує законодавчого визначення та нормативно-правового врегулювання сфера організації та проведення несудових експертиз; по-друге, зважаючи на те, що чинний Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить жодної адміністративно-правової норми, яка стосується відповідальності за правопорушення, що пов'язані зі сферою експертної діяльності, зокрема здійснення судових та несудових експертиз, необхідно доповнити чинний КУпАП ст. 185-16, наступного змісту, а саме «Порушення уповноваженими особами порядку проведення експертиз, тягне за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».Ключові слова: експертиза, судова експертиза, несудова експертиза, адміністративна відповідальність, експерт

Проблема порушення прав на об'єкти інтелектуальної власності на українському ринку Інтернет послуг існує дуже давно, обсяги контрафакту продовжують збільшуватися загрозливими темпами. Дедалі важливішим та актуальнішим стають питання розробки науково-обґрунтованих методів і методичних підходів до більш якісного законодавчого врегулювання відповідальності порушників та визначення розміру економічних збитків, які несуть правовласники від порушення їх виключних прав. ; Problem of violation of rights on the objects of intellectual property at the Ukrainian market of the Internet services exists in the year one, the volumes of pirate goods continue to increase threatening rates. The questions of development of scientifically reasonable methods and methodical fitting become more important and actual for quality legislative settlement of responsibility of violators and determining size of economic damage, that carry legal owners from violation of their absolute titles.

In the article the specifics of administrative liability of employees of a psychiatric institution for violation of patient rights are analyzed. The norms of administrative legislation in this area are detailed. The list of features of administrative responsibility of employees of a psychiatric institution for violation of the rights of the patient is deduced. ; У статті проаналізовано специфіку адміністративної відповідальності працівників психіатричного закладу за порушення прав пацієнта. Деталізовано норми адміністративного законодавства щодо даної сфери. Виведено перелік особливостей адміністративної відповідальності працівників психіатричного закладу за порушення прав пацієнта.