Suchergebnisse

The central aim in our NWO 'Comprehensible Language' project (2012-2016) was to investigate to what extent Voting Advice Applications (VAAs) intentionally and unintentionally affect political knowledge and political attitudes. In this article, we present an overview of four years of research. First, we investigated reasons for use of VAAs, distinguishing three types of users: checkers (well-informed, enjoying to check the VAA), seekers (looking for political information to base their vote on) and doubters (looking for information but cynical about politics). The proportions of these groups differ for first vs. second order elections. Second, we investigated whether VAAs increase users' political knowledge. We found that users report an increase of internal efficacy due to their VAA use, but we did not find an increase in actual political knowledge. Third, a field experiment showed systematic effects of framing variation on the answers to VAA assertions, which might suggest different underlying knowledge representations. Finally, think aloud research showed that users experience considerable problems with understanding the assertions semantically and pragmatically, as well as with interpreting the results screen. Additionally, we found that users view the result screen as an end point rather than as a starting point for deliberation. We discuss some implications for theory and practice.

The article is devoted to the problem of individual computer literacy forming process in conditions of computers, office equipment and new information technologies use. Knowledge of the information security and data protection fundamentals defined as a key aspect of computer literacy. It is proposed to apply the term «digital literacy» instead of «technical literacy», because the word «digital» refers directly to contemporary information technologies that do not relate to the flow of information in analog form. The author considers to extend the definition of «digital literacy» in the context of a reading practice, writing and information sharing in the online environment, and values associated with this practice – social, cultural, political, educational. In this case, the definition of «digital literacy» is limited by «technological literacy», so it is appropriate to link the «digital» to essence of literacy. So the digital literacy can be understood as a theory and a practice that are focused on the use of digital technologies, including the ability to read, write and communicate using digital technology, the ability to think critically about digital technology, consider social, cultural, political and educational aspects of this activity. The most important skills of digital literacy are critical thinking and the ability to avoid false judgments about what we discover on the Internet. The specifics of mastering the digital literacy by individuals with different age are linked to a problem of «the digital divide». The necessity of mastering the digital literacy is associated with inevitable transformation of education process in the information society. ; В статье проанализирована проблема формирования и развития цифровой грамотности личности в условиях использования средств вычислительной, организационной техники и новейших информационных технологий в условиях чересчур стремительного развития современного информационного общества; кроме того, упоминается феномен речевого воздействия информационных текстов на адресата. Знания об основах использования новых технологий работы с современными информационными текстами в нынешних условиях развития общества понимаются как главный аспект цифровой грамотности. ; У статті досліджено питання формування особливих компетентностей сучасної людини у контексті цифрової грамотності для забезпечення ефективної роботи з електронно-обчислювальною технікою та сучасними мобільними комунікаційними пристроями, що стає обов'язковою умовою роботи з огляду на надстрімкі зміни в інформаційному суспільстві; крім того, приділено увагу феномену мовленнєвого впливу інформаційних текстів на адресата. Володіння базовими знаннями про застосовування новітніх технологій у опрацюванні інформаційних текстів у сьогоденних реаліях поступу суспільства визначаються обов'язковим елементом цифрової грамотності.

У статті досліджено питання формування особливих компетентностей сучасної людини у контексті цифрової грамотності для забезпечення ефективної роботи з електронно-обчислювальною технікою та сучасними мобільними комунікаційними пристроями, що стає обов'язковою умовою роботи з огляду на надстрімкі зміни в інформаційному суспільстві; крім того, приділено увагу феномену мовленнєвого впливу інформаційних текстів на адресата. Володіння базовими знаннями про застосовування новітніх технологій у опрацюванні інформаційних текстів у сьогоденних реаліях поступу суспільства визначаються обов'язковим елементом цифрової грамотності. ; В статье проанализирована проблема формирования и развития цифровой грамотности личности в условиях использования средств вычислительной, организационной техники и новейших информационных технологий в условиях чересчур стремительного развития современного информационного общества; кроме того, упоминается феномен речевого воздействия информационных текстов на адресата. Знания об основах использования новых технологий работы с современными информационными текстами в нынешних условиях развития общества понимаются как главный аспект цифровой грамотности. ; The article is devoted to the problem of individual computer literacy forming process in conditions of computers, office equipment and new information technologies use. Knowledge of the information security and data protection fundamentals defined as a key aspect of computer literacy. It is proposed to apply the term «digital literacy» instead of «technical literacy», because the word «digital» refers directly to contemporary information technologies that do not relate to the flow of information in analog form. The author considers to extend the definition of «digital literacy» in the context of a reading practice, writing and information sharing in the online environment, and values associated with this practice – social, cultural, political, educational. In this case, the definition of «digital literacy» is limited by «technological literacy», so it is appropriate to link the «digital» to essence of literacy. So the digital literacy can be understood as a theory and a practice that are focused on the use of digital technologies, including the ability to read, write and communicate using digital technology, the ability to think critically about digital technology, consider social, cultural, political and educational aspects of this activity. The most important skills of digital literacy are critical thinking and the ability to avoid false judgments about what we discover on the Internet. The specifics of mastering the digital literacy by individuals with different age are linked to a problem of «the digital divide». The necessity of mastering the digital literacy is associated with inevitable transformation of education process in the information society.

У статті досліджено питання формування особливих компетентностей сучасної людини у контексті цифрової грамотності для забезпечення ефективної роботи з електронно-обчислювальною технікою та сучасними мобільними комунікаційними пристроями, що стає обов'язковою умовою роботи з огляду на надстрімкі зміни в інформаційному суспільстві; крім того, приділено увагу феномену мовленнєвого впливу інформаційних текстів на адресата. Володіння базовими знаннями про застосовування новітніх технологій у опрацюванні інформаційних текстів у сьогоденних реаліях поступу суспільства визначаються обов'язковим елементом цифрової грамотності. ; В статье проанализирована проблема формирования и развития цифровой грамотности личности в условиях использования средств вычислительной, организационной техники и новейших информационных технологий в условиях чересчур стремительного развития современного информационного общества; кроме того, упоминается феномен речевого воздействия информационных текстов на адресата. Знания об основах использования новых технологий работы с современными информационными текстами в нынешних условиях развития общества понимаются как главный аспект цифровой грамотности. ; The article is devoted to the problem of individual computer literacy forming process in conditions of computers, office equipment and new information technologies use. Knowledge of the information security and data protection fundamentals defined as a key aspect of computer literacy. It is proposed to apply the term «digital literacy» instead of «technical literacy», because the word «digital» refers directly to contemporary information technologies that do not relate to the flow of information in analog form. The author considers to extend the definition of «digital literacy» in the context of a reading practice, writing and information sharing in the online environment, and values associated with this practice – social, cultural, political, educational. In this case, the definition of «digital literacy» is limited by «technological literacy», so it is appropriate to link the «digital» to essence of literacy. So the digital literacy can be understood as a theory and a practice that are focused on the use of digital technologies, including the ability to read, write and communicate using digital technology, the ability to think critically about digital technology, consider social, cultural, political and educational aspects of this activity. The most important skills of digital literacy are critical thinking and the ability to avoid false judgments about what we discover on the Internet. The specifics of mastering the digital literacy by individuals with different age are linked to a problem of «the digital divide». The necessity of mastering the digital literacy is associated with inevitable transformation of education process in the information society.

У сучасній науці медіа грамотність розглядають як відповідну реакцію на все більшу роль медіа у повсякденному житті протягом останніх десяти років. Медіа грамотність розглядають як інструмент інформування громадян про подвійну природу медіа власності та політичного впливу з метою створення умов для усвідомленого вибору під час виборчої компанії. Означений аспект медіа компетентності може бути потужним інструментом формування громадянської позиції. Однак інші сторони медіа обізнаності все ще недооцінюють в американській вищій освіті. У статті йдеться про необхідність виділення медіа грамотності в окрему дисципліну у вищій школі. В современной науке медиа-грамотность рассматривается как ответная реакция на все возрастающую роль медиа в повседневной жизни в течение последних десяти лет. Медиа-грамотность рассматривают как инструмент информирования граждан о двойственной природе медиа-собственности и политического влияния с целью создания условий для осознанного выбора во время избирательной компании. Обозначенный аспект медиа-компетентности может быть мощным инструментом формирования активной гражданской позиции. Однако другие стороны медиа-осведомленности все еще серьезно недооценивают в американском высшем образовании. В статье обсуждается необходимость выделения медиа-грамотности в отдельную дисциплину в высшей школе. Contemporary scholarship views media literacy as a response to the increasing role of media in every-day life within the recent decade. Media literacy is seen as an instrument of educating citizens about the intertwinned nature of media-ownerhip and political influences and thus enabling their knowledgeable choice during elections. While the mentioned aspect of media competence can be seen as potent in building up active citizenship, other facets of media-awareness are still underestimated in the U.S. higher education. This paper discusses the need of media literacy as the independent discipline in schooling students.

In medieval legal transactions the use of the written word was only one of many ways of conducting business. Important roles were played by the spoken word and by the 'action' of ritual. The relationship between 'rituals' and literacy has been the focus of much recent research. Medieval societies which made extensive use of written instruments in legal transactions have been shown to employ rituals as well. This has ledto investigation of the respective functions of written instruments and legal rituals. What is the nature of legal rituals? If they included oral verbalization, how did the spoken words relate to those of the written instruments that played a role in the same legal transactions? Usually, we only have the written documents to answer these questions, and they are often silent about the rituals and oral elements of the transactions they document

У пропонованій статті зроблено аналіз власноручних розписок шляхти Подільського воєводства у поборовому реєстрі з 1563 року і з'ясовано, який був рівень письменності та якими мовами користувалися шляхтичі у середині XVI століття. У XVI столітті шляхта поступово почала відходити від традиційного способу життя — військової служби. Набуття нових навичок, серед яких і вміння писати, сприяло новим напрямкам кар'єри — посіданню різноманітних урядів. Розвиток судочинства та потреба заможній шляхті вести облік своїх маєтків, створили попит на осіб, що вміють писати. Законодавча вимога особисто посвідчити своє майно дає у руки дослідників унікальний документ щодо вміння шляхти писати. Серед 237 наявних у поборовому реєстрі розписок ми маємо справу з використанням трьох мов — латини, польської та руської у різних комбінаціях (де мова розписки і підпису може збігатися або ні). Не завжди шляхтич умів написати розписку власноручно, почасти його вміння писати було елементарним, а саме більш-менш вправно написати своєї ім'я та прізвище. Переважна більшість розписок написані латиною та польською, одна руською. Якщо представити наявні варіації мов, де на першому місці мова розписки, а на другому мова підпису, то у відсотках це виглядає так: лат., лат. — 57,54% випадків; лат., без підпису — 3,36%; лат., пол. — 5,04%; лат., рус. — 1,68%; лат., лат. + рус. — 1,26%; пол., пол. — 15,12%; пол., без підпису — 1,26%; пол., лат. — 1,26%; пол., рус. — 0,42%; рус., рус. — 0,42%. Серед осіб, що вміли писати переважали заможні та середньозаможні шляхтичі, урядники земського та ґродського судів, писарі неґродових замків (Скала, Зіньків), урядники, адміністратори маєтків та писарі неґродових старост та заможних землевласників, священики католицької та православної церкви. Один власноручний підпис залишила Анна Надольська, єдина жінка серед усіх платників побору. Специфікою Подільського воєдства була мала кількість осіб, що вміли писати, що пов'язано із загальною кількістю населення та шляхти зокрема, а також використання на письмі трьох мов — латини, як урядової, польської та руської. ; The article offers an analysis of handwritten notes of Podillia nobles in Tax Registry of 1563 and determines the level of literacy and language use among the nobility in the middle of the 16 th century. In the 16th century the nobility started to drift away from the traditional way of life connected to service in the military. They acquired new skills, including writing skills, which advanced their careers and led them to taking official positions. The development of legal proceedings and the need of wealthier nobles to do inventories of their assets created a demand for literate people. A legal requirement of personal acknowledgement of one's assets generated a documented account of the nobility's writing skills. Among 237 handwritten notes included in the Tax Registry of 1563 there were notes written in three languages: Latin, Polish, and Ruthenian in different combinations (sometimes the language of the note and the language of the signature were identical, other times they differed). Not always a noble could write a note himself or herself; in most cases the writing skills were elementary, not reaching beyond the ability to write one's name and last name. The overwhelming majority of the notes were written in Latin and Polish, and only one note was written in Ruthenian. The shares of linguistic combinations of the notes and the signatures were the following: Lat-Lat – 57,54 %; Lat-no signature – 3,36 %; Lat-Pol – 5,04 %; Lat-Ruth – 1,68 %; Lat, Lat + Ruth – 1,26 %; Pol-Pol. – 15,12 %; Pol-no signature – 1,26 %; Pol-Lat – 1,26 %; Pol-Ruth – 0,42 %; Ruth-Ruth – 0,42 %. Wealthy and semi-wealthy nobles, officials of the land and castle courts, scriveners of the non-court castles (Skala, Zinkiv), officials, estate administrators, and private service scriveners of starostas and rich land owners, Catholic and Eastern Orthodox priests prevailed among the types of people who could write. One handwritten signature belonged to a woman taxpayer Anna Nadolska. The specifics of Podillia voivodeship was a modest number of literate people due to the low population numbers and a small share of nobility, as well as usage of three languages in writing: Latin as government language, Polish, and Ruthenian.

У пропонованій статті зроблено аналіз власноручних розписок шляхти Подільського воєводства у поборовому реєстрі з 1563 року і з'ясовано, який був рівень письменності та якими мовами користувалися шляхтичі у середині XVI століття. У XVI столітті шляхта поступово почала відходити від традиційного способу життя — військової служби. Набуття нових навичок, серед яких і вміння писати, сприяло новим напрямкам кар'єри — посіданню різноманітних урядів. Розвиток судочинства та потреба заможній шляхті вести облік своїх маєтків, створили попит на осіб, що вміють писати. Законодавча вимога особисто посвідчити своє майно дає у руки дослідників унікальний документ щодо вміння шляхти писати. Серед 237 наявних у поборовому реєстрі розписок ми маємо справу з використанням трьох мов — латини, польської та руської у різних комбінаціях (де мова розписки і підпису може збігатися або ні). Не завжди шляхтич умів написати розписку власноручно, почасти його вміння писати було елементарним, а саме більш-менш вправно написати своєї ім'я та прізвище. Переважна більшість розписок написані латиною та польською, одна руською. Якщо представити наявні варіації мов, де на першому місці мова розписки, а на другому мова підпису, то у відсотках це виглядає так: лат., лат. — 57,54% випадків; лат., без підпису — 3,36%; лат., пол. — 5,04%; лат., рус. — 1,68%; лат., лат. + рус. — 1,26%; пол., пол. — 15,12%; пол., без підпису — 1,26%; пол., лат. — 1,26%; пол., рус. — 0,42%; рус., рус. — 0,42%. Серед осіб, що вміли писати переважали заможні та середньозаможні шляхтичі, урядники земського та ґродського судів, писарі неґродових замків (Скала, Зіньків), урядники, адміністратори маєтків та писарі неґродових старост та заможних землевласників, священики католицької та православної церкви. Один власноручний підпис залишила Анна Надольська, єдина жінка серед усіх платників побору. Специфікою Подільського воєдства була мала кількість осіб, що вміли писати, що пов'язано із загальною кількістю населення та шляхти зокрема, а також використання на письмі трьох мов — латини, як урядової, польської та руської. ; The article offers an analysis of handwritten notes of Podillia nobles in Tax Registry of 1563 and determines the level of literacy and language use among the nobility in the middle of the 16 th century. In the 16th century the nobility started to drift away from the traditional way of life connected to service in the military. They acquired new skills, including writing skills, which advanced their careers and led them to taking official positions. The development of legal proceedings and the need of wealthier nobles to do inventories of their assets created a demand for literate people. A legal requirement of personal acknowledgement of one's assets generated a documented account of the nobility's writing skills. Among 237 handwritten notes included in the Tax Registry of 1563 there were notes written in three languages: Latin, Polish, and Ruthenian in different combinations (sometimes the language of the note and the language of the signature were identical, other times they differed). Not always a noble could write a note himself or herself; in most cases the writing skills were elementary, not reaching beyond the ability to write one's name and last name. The overwhelming majority of the notes were written in Latin and Polish, and only one note was written in Ruthenian. The shares of linguistic combinations of the notes and the signatures were the following: Lat-Lat – 57,54 %; Lat-no signature – 3,36 %; Lat-Pol – 5,04 %; Lat-Ruth – 1,68 %; Lat, Lat + Ruth – 1,26 %; Pol-Pol. – 15,12 %; Pol-no signature – 1,26 %; Pol-Lat – 1,26 %; Pol-Ruth – 0,42 %; Ruth-Ruth – 0,42 %. Wealthy and semi-wealthy nobles, officials of the land and castle courts, scriveners of the non-court castles (Skala, Zinkiv), officials, estate administrators, and private service scriveners of starostas and rich land owners, Catholic and Eastern Orthodox priests prevailed among the types of people who could write. One handwritten signature belonged to a woman taxpayer Anna Nadolska. The specifics of Podillia voivodeship was a modest number of literate people due to the low population numbers and a small share of nobility, as well as usage of three languages in writing: Latin as government language, Polish, and Ruthenian.

The cases of violation of the legislation on advertising of medical products, medical products, methods of prevention, diagnostics, treatment, rehabilitation were investigated. Recommendations are given on how patients without medical education can identify ways of misleading them by representatives of medical business. There has been a problem with the advertising of drugs with unproven efficacy that do not actually have any therapeutic effect, and there are recommendations on how to use medication to check the effectiveness of drugs. Areas of critical analysis of information on means and methods of diagnostics and treatment that patients receive from physicians are offered.The biggest problem with the advertising of drugs, medical products and services is the deliberate manipulation of information. Such advertising prompts Ukrainians for self-treatment, which can lead to complications. In the Law of Ukraine 'On Advertising' there are very strict restrictions on medical advertising, but these are often neglected, cases of abuse are rather a rule than an exception. In our opinion, the advertising of medicines, medical goods and services should be dosed and balanced, it is necessary to involve the consultants — doctors, psychologists, who will tell how information of this or that group of people will be perceived in the process of its preparation. That is, the principle of 'no harm' should apply not only to drugs, medical goods and services offered in advertising, but also to the form of submission of this information.In addition, government social information campaigns are needed for people without medical education to encourage people to abandon self-treatment; to overcome ignorance, superstition and trust in obsolete and scientifically unreasonable and sometimes life-threatening treatments; to form the ability to distinguish the manipulative effect of medical advertising. ; Исследованы случаи нарушения законодательства о рекламе лекарственных средств, медицинских изделий, методов профилактики, диагностики, лечения, реабилитации. Приведены рекомендации, как пациентам без медицинского образования выявить способы введения их в заблуждение представителями медицинского бизнеса. Поднята проблема рекламы лекарств с недоказанной эффективностью, которые фактически не имеют никакого лечебного эффекта, и приведены рекомендации относительно того, как с помощью медицинских инструкций проверить механизм действия таких препаратов. Предложены направления критического анализа информации о средствах и методах диагностики и лечения, которую пациенты получают от медиков. ; Досліджено випадки порушення законодавства про рекламу лікувальних засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування, реабілітації. Узагальнено рекомендації, як пацієнтам без медичної освіти виявити способи введення їх в оману представниками медичного бізнесу. Порушено проблему реклами ліків з недоведеною ефективністю, які фактично не мають жодного лікувального ефекту, та наведено рекомендації щодо того, як за допомогою медичних інструкцій можна перевірити механізм дії лікувальних препаратів. Запропоновано напрями критичного аналізу інформації щодо засобів та методів діагностики й лікування, яку пацієнти отримують від медиків.Найбільшою проблемою реклами ліків, медичних товарів та послуг є свідоме маніпулювання інформацією. Така реклама спонукає українців до самолікування, яке може призводити до ускладнень. У Законі України «Про рекламу» є дуже чіткі обмеження щодо медичної реклами, але цим доволі часто нехтують, випадки зловживань є скоріше правилом, аніж винятком. На нашу думку, реклама ліків, медичних товарів та послуг має бути дозованою та виваженою, до процесу її підготовки потрібно обов'язково залучати консультантів — лікарів, психологів, які підкажуть, як саме буде сприйматися інформація тією чи іншою групою людей. Тобто принцип «не нашкодь» повинен застосовуватися не лише до ліків, медичних товарів та послуг, які пропонують у рекламі, а й до форми подання цієї інформації.Окрім того, потрібні державні соціальні інформаційні кампанії для населення без медичної освіти, аби спонукати людей відмовлятися від практики самолікування; подолати необізнаність, забобонність та довіру до застарілих й науково необґрунтованих, а подеколи й небезпечних для життя способів лікування; сформувати вміння розрізняти маніпулятивний вплив медичної реклами.

The cases of violation of the legislation on advertising of medical products, medical products, methods of prevention, diagnostics, treatment, rehabilitation were investigated. Recommendations are given on how patients without medical education can identify ways of misleading them by representatives of medical business. There has been a problem with the advertising of drugs with unproven efficacy that do not actually have any therapeutic effect, and there are recommendations on how to use medication to check the effectiveness of drugs. Areas of critical analysis of information on means and methods of diagnostics and treatment that patients receive from physicians are offered.The biggest problem with the advertising of drugs, medical products and services is the deliberate manipulation of information. Such advertising prompts Ukrainians for self-treatment, which can lead to complications. In the Law of Ukraine 'On Advertising' there are very strict restrictions on medical advertising, but these are often neglected, cases of abuse are rather a rule than an exception. In our opinion, the advertising of medicines, medical goods and services should be dosed and balanced, it is necessary to involve the consultants — doctors, psychologists, who will tell how information of this or that group of people will be perceived in the process of its preparation. That is, the principle of 'no harm' should apply not only to drugs, medical goods and services offered in advertising, but also to the form of submission of this information.In addition, government social information campaigns are needed for people without medical education to encourage people to abandon self-treatment; to overcome ignorance, superstition and trust in obsolete and scientifically unreasonable and sometimes life-threatening treatments; to form the ability to distinguish the manipulative effect of medical advertising. ; Исследованы случаи нарушения законодательства о рекламе лекарственных средств, медицинских изделий, методов профилактики, диагностики, лечения, реабилитации. Приведены рекомендации, как пациентам без медицинского образования выявить способы введения их в заблуждение представителями медицинского бизнеса. Поднята проблема рекламы лекарств с недоказанной эффективностью, которые фактически не имеют никакого лечебного эффекта, и приведены рекомендации относительно того, как с помощью медицинских инструкций проверить механизм действия таких препаратов. Предложены направления критического анализа информации о средствах и методах диагностики и лечения, которую пациенты получают от медиков. ; Досліджено випадки порушення законодавства про рекламу лікувальних засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування, реабілітації. Узагальнено рекомендації, як пацієнтам без медичної освіти виявити способи введення їх в оману представниками медичного бізнесу. Порушено проблему реклами ліків з недоведеною ефективністю, які фактично не мають жодного лікувального ефекту, та наведено рекомендації щодо того, як за допомогою медичних інструкцій можна перевірити механізм дії лікувальних препаратів. Запропоновано напрями критичного аналізу інформації щодо засобів та методів діагностики й лікування, яку пацієнти отримують від медиків.Найбільшою проблемою реклами ліків, медичних товарів та послуг є свідоме маніпулювання інформацією. Така реклама спонукає українців до самолікування, яке може призводити до ускладнень. У Законі України «Про рекламу» є дуже чіткі обмеження щодо медичної реклами, але цим доволі часто нехтують, випадки зловживань є скоріше правилом, аніж винятком. На нашу думку, реклама ліків, медичних товарів та послуг має бути дозованою та виваженою, до процесу її підготовки потрібно обов'язково залучати консультантів — лікарів, психологів, які підкажуть, як саме буде сприйматися інформація тією чи іншою групою людей. Тобто принцип «не нашкодь» повинен застосовуватися не лише до ліків, медичних товарів та послуг, які пропонують у рекламі, а й до форми подання цієї інформації.Окрім того, потрібні державні соціальні інформаційні кампанії для населення без медичної освіти, аби спонукати людей відмовлятися від практики самолікування; подолати необізнаність, забобонність та довіру до застарілих й науково необґрунтованих, а подеколи й небезпечних для життя способів лікування; сформувати вміння розрізняти маніпулятивний вплив медичної реклами.

The cases of violation of the legislation on advertising of medical products, medical products, methods of prevention, diagnostics, treatment, rehabilitation were investigated. Recommendations are given on how patients without medical education can identify ways of misleading them by representatives of medical business. There has been a problem with the advertising of drugs with unproven efficacy that do not actually have any therapeutic effect, and there are recommendations on how to use medication to check the effectiveness of drugs. Areas of critical analysis of information on means and methods of diagnostics and treatment that patients receive from physicians are offered.The biggest problem with the advertising of drugs, medical products and services is the deliberate manipulation of information. Such advertising prompts Ukrainians for self-treatment, which can lead to complications. In the Law of Ukraine 'On Advertising' there are very strict restrictions on medical advertising, but these are often neglected, cases of abuse are rather a rule than an exception. In our opinion, the advertising of medicines, medical goods and services should be dosed and balanced, it is necessary to involve the consultants — doctors, psychologists, who will tell how information of this or that group of people will be perceived in the process of its preparation. That is, the principle of 'no harm' should apply not only to drugs, medical goods and services offered in advertising, but also to the form of submission of this information.In addition, government social information campaigns are needed for people without medical education to encourage people to abandon self-treatment; to overcome ignorance, superstition and trust in obsolete and scientifically unreasonable and sometimes life-threatening treatments; to form the ability to distinguish the manipulative effect of medical advertising. ; Исследованы случаи нарушения законодательства о рекламе лекарственных средств, медицинских изделий, методов профилактики, диагностики, ...

Purpose of Article. The purposes of the article are to characterize the librarian activity of the Kyiv literacy society in the organization and distribution of the Pavlenkov libraries network at the beginning of the twentieth century; to study the characteristics of acquisition of books of those libraries, the originality of readers, dynamics of basic library indicators; to analyse the importance of Pavlenkov libraries in spreading education and culture in the central region of Ukraine. Methodology. The research methodology is to applygeneral specific and special methods. The author uses historical-comparative, statistical, chronological and other methods. The using of these research methods allow to characterize the activities of the Kyiv literacy Society, concerning foundation of Pavlenkov libraries and to analyse the dynamics of the main librarian indicators, to study features of their function and to show their significance in the spread of education and culture. Scientific Novelty. The scientific novelty of the article in the fact that the author is the first who has researched the features of the Pavlenkov libraries foundation by Kyiv literacy society; obtained and expanded activity of Pavlenkov libraries in the central region of Ukraine in the early twentieth century; put new historical sources into scientific circulation. The comparative analysis of the dynamics of the main indicators of Pavlenkov libraries, based Kyiv literacy society, allows to determine the dependence of the efficiency of their work on the level of funding and the quality of Collection, initiatives and activities of heads of libraries and the local community. Conclusions. It is proved that the most active development of Pavlenkov libraries was in the period of 1905-1907, which was associated with the rise of political life, the democratization of society, the strengthening of national cultural and educational prosperity. The further development of Pavlenkov libraries stopped because of the reaction policy in the country, increasing of the police harassment and the prohibition of Kyiv literacy society in 1908. It is underlined that Pavlenkov libraries were often the only centres of culture in the remote places. They also executed different social functions and were not only libraries, but also clubs and museums. It is proved that the main direction of Pavlenkov libraries activity was aimed to readers from the simple population, especially among the lower classes in villages and small towns, to reduction of the cultural distance between the centre and periphery, to the creation and development of cultural and educational space in the region. It is determined that despite a significant number of Pavlenkov libraries, established by the Kyiv literacy society (according to various sources from 167 till 267), the company had not put the goal to build a library network. They wanted to create as many public libraries as they could, regardless the frequency of their location. ; Цель работы: характеристика библиотечной деятельности Киевского общества грамотности по организации и распространению сети павленковских библиотек в начале ХХ в.; исследование особенностей комплектования книжного фонда указанных библиотек, своеобразия состава читателей, динамики основных библиотечных показателей, а также изучение значения павленковских библиотек в распространении просвещения и культуры в центральном регионе Украины. Методология исследования заключается в применении общенаучных и специальных методов познания, в частности автор использовал историко-сравнительный, статистический, хронологический и другие методы исследования. Использование совокупности методов исследования позволило охарактеризовать деятельность Киевского общества грамотности по созданию павленковских библиотек, проанализировать динамику их основных библиотечных показателей, изучить особенности функционирования, раскрыть их значение в распространении просвещения и культуры. Научная новизна работы заключается в том, что впервые раскрыты особенности основания павленковских библиотек Киевским обществом грамотности; в получении и расширении данных о деятельности павленковских библиотек в центральном регионе Украины в начале ХХ в .; во введении в научный оборот новых исторических источников . Сравнительный анализ динамики основных библиотечных показателей павленковских библиотек, организованных Киевским обществом грамотности, позволил определить зависимость эффективности их работы от уровня финансирования и качества комплектования книжных фондов, инициативы и активности заведующих библиотек и местной общественности. Выводы. В результате проведенного исследования выявлено, что наибольшая активность развития павленковских библиотек была в период 1905–1907 гг., что было связано с подъемом общественно-политической жизни, повышением уровня демократизации общества, усилением национально-культурного и просветительского развития. Дальнейшее развитие павленковских библиотек было остановлено началом реакции в стране, усилением полицейских притеснений и запретом деятельности Киевского общества грамотности в 1908 г. Установлено, что павленковские библиотеки были часто единственными очагами культуры в отдаленных населенных пунктах, они осуществляли разветвленные социальные функции, выполняя задачи не только библиотек, но и клубов и музеев. Доказано, что основное направление деятельности павленковских библиотек было ориентировано на приобщение к чтению широких слоев населения, в том числе социальных низов сел и небольших городков; на поддержку образовательного и просветительского процессов; на сокращение культурной дистанции между центром и периферией; на создание и развитие культурно-образовательного пространства региона. Определено, что несмотря на значительное количество организованных Киевским обществом грамотности павленковских библиотек (по разным данным от 167 до 267), Общество не ставило целью построение библиотечной сети как таковой, что объяснялось в основном стремлением к созданию как можно большего количества народных библиотек, независимо от частоты их расположения. ; Мета роботи: характеристика бібліотечної діяльності Київського товариства грамотності з організації та поширення мережі павленківських бібліотек на початку ХХ ст.; дослідження особливостей комплектування книжкового фонду зазначених книгозбірень, своєрідності складу читачів, динаміки основних бібліотечних показників, а також вивчення значення павленківських бібліотек у поширенні просвітництва та культури у центральному регіоні України. Методологія дослідження полягає в застосуванні загальнонаукових та спеціальних методів пізнання, зокрема автор використовував історико-порівняльний, статистичний, хронологічний та інші методи дослідження. Використання сукупності методів дослідження дозволило охарактеризувати діяльність Київського товариства грамотності із заснування павленківських бібліотек, проаналізувати динаміку їхніх основних бібліотечних показників, вивчити особливості функціонування, розкрити їх значення у поширенні просвітництва та культури. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше розкрито особливості заснування павленківських бібліотек Київським товариством грамотності; в отриманні та розширенні даних про діяльність павленківських бібліотек у центральному регіоні України на початку ХХ ст.; у введені до наукового обігу нових історичних джерел. Порівняльний аналіз динаміки основних бібліотечних показників павленківських бібліотек, заснованих Київським товариством грамотності, дозволив визначити залежність ефективності їхньої роботи від рівня фінансування та якості комплектування книжкових фондів, ініціативи та активності завідуючих бібліотек і місцевої громадськості. Висновки. У результаті проведеного дослідження виявлено, що найбільша активність розвитку павленківських бібліотек припадала на період 1905–1907 рр., що було пов'язано з піднесенням суспільно-політичного життя, підйомом рівня демократизації суспільства, посиленням національно-культурного та просвітницького розвію. Подальший розвиток павленківських бібліотек було зупинено початком реакції в країні, посиленням поліцейських утисків та забороною діяльності Київського товариства грамотності у 1908 р. Встановлено, що павленківські бібліотеки були часто єдиними осередками культури у віддалених населених пунктах, вони здійснювали розгалужені соціальні функції, виконуючи завдання не тільки книгозбірень, а й клубів та музеїв. Доведено, що основний напрям діяльності павленківських бібліотек було орієнтовано на прилучення до читання широких верств населення, зокрема соціальних низів сіл і невеликих містечок; на підтримку освітнього та просвітницького процесів; на скорочення культурної дистанції між центром і периферією; на створення та розвиток культурно-освітнього простору регіону. Визначено, що незважаючи на значну кількість заснованих Київським товариством грамотності павленківських бібліотек (за різними даними від 167 до 267), Товариство не ставило за мету побудувати бібліотечну мережу як таку, що пояснювалося, в основному, прагненням до створення якомога більшої кількості народних бібліотек, незалежно від частоти їхнього розташування.

Purpose of Article. The purposes of the article are to characterize the librarian activity of the Kyiv literacy society in the organization and distribution of the Pavlenkov libraries network at the beginning of the twentieth century; to study the characteristics of acquisition of books of those libraries, the originality of readers, dynamics of basic library indicators; to analyse the importance of Pavlenkov libraries in spreading education and culture in the central region of Ukraine. Methodology. The research methodology is to applygeneral specific and special methods. The author uses historical-comparative, statistical, chronological and other methods. The using of these research methods allow to characterize the activities of the Kyiv literacy Society, concerning foundation of Pavlenkov libraries and to analyse the dynamics of the main librarian indicators, to study features of their function and to show their significance in the spread of education and culture. Scientific Novelty. The scientific novelty of the article in the fact that the author is the first who has researched the features of the Pavlenkov libraries foundation by Kyiv literacy society; obtained and expanded activity of Pavlenkov libraries in the central region of Ukraine in the early twentieth century; put new historical sources into scientific circulation. The comparative analysis of the dynamics of the main indicators of Pavlenkov libraries, based Kyiv literacy society, allows to determine the dependence of the efficiency of their work on the level of funding and the quality of Collection, initiatives and activities of heads of libraries and the local community. Conclusions. It is proved that the most active development of Pavlenkov libraries was in the period of 1905-1907, which was associated with the rise of political life, the democratization of society, the strengthening of national cultural and educational prosperity. The further development of Pavlenkov libraries stopped because of the reaction policy in the country, increasing of the police harassment and the prohibition of Kyiv literacy society in 1908. It is underlined that Pavlenkov libraries were often the only centres of culture in the remote places. They also executed different social functions and were not only libraries, but also clubs and museums. It is proved that the main direction of Pavlenkov libraries activity was aimed to readers from the simple population, especially among the lower classes in villages and small towns, to reduction of the cultural distance between the centre and periphery, to the creation and development of cultural and educational space in the region. It is determined that despite a significant number of Pavlenkov libraries, established by the Kyiv literacy society (according to various sources from 167 till 267), the company had not put the goal to build a library network. They wanted to create as many public libraries as they could, regardless the frequency of their location. ; Цель работы: характеристика библиотечной деятельности Киевского общества грамотности по организации и распространению сети павленковских библиотек в начале ХХ в.; исследование особенностей комплектования книжного фонда указанных библиотек, своеобразия состава читателей, динамики основных библиотечных показателей, а также изучение значения павленковских библиотек в распространении просвещения и культуры в центральном регионе Украины. Методология исследования заключается в применении общенаучных и специальных методов познания, в частности автор использовал историко-сравнительный, статистический, хронологический и другие методы исследования. Использование совокупности методов исследования позволило охарактеризовать деятельность Киевского общества грамотности по созданию павленковских библиотек, проанализировать динамику их основных библиотечных показателей, изучить особенности функционирования, раскрыть их значение в распространении просвещения и культуры. Научная новизна работы заключается в том, что впервые раскрыты особенности основания павленковских библиотек Киевским обществом грамотности; в получении и расширении данных о деятельности павленковских библиотек в центральном регионе Украины в начале ХХ в .; во введении в научный оборот новых исторических источников . Сравнительный анализ динамики основных библиотечных показателей павленковских библиотек, организованных Киевским обществом грамотности, позволил определить зависимость эффективности их работы от уровня финансирования и качества комплектования книжных фондов, инициативы и активности заведующих библиотек и местной общественности. Выводы. В результате проведенного исследования выявлено, что наибольшая активность развития павленковских библиотек была в период 1905–1907 гг., что было связано с подъемом общественно-политической жизни, повышением уровня демократизации общества, усилением национально-культурного и просветительского развития. Дальнейшее развитие павленковских библиотек было остановлено началом реакции в стране, усилением полицейских притеснений и запретом деятельности Киевского общества грамотности в 1908 г. Установлено, что павленковские библиотеки были часто единственными очагами культуры в отдаленных населенных пунктах, они осуществляли разветвленные социальные функции, выполняя задачи не только библиотек, но и клубов и музеев. Доказано, что основное направление деятельности павленковских библиотек было ориентировано на приобщение к чтению широких слоев населения, в том числе социальных низов сел и небольших городков; на поддержку образовательного и просветительского процессов; на сокращение культурной дистанции между центром и периферией; на создание и развитие культурно-образовательного пространства региона. Определено, что несмотря на значительное количество организованных Киевским обществом грамотности павленковских библиотек (по разным данным от 167 до 267), Общество не ставило целью построение библиотечной сети как таковой, что объяснялось в основном стремлением к созданию как можно большего количества народных библиотек, независимо от частоты их расположения. ; Мета роботи: характеристика бібліотечної діяльності Київського товариства грамотності з організації та поширення мережі павленківських бібліотек на початку ХХ ст.; дослідження особливостей комплектування книжкового фонду зазначених книгозбірень, своєрідності складу читачів, динаміки основних бібліотечних показників, а також вивчення значення павленківських бібліотек у поширенні просвітництва та культури у центральному регіоні України. Методологія дослідження полягає в застосуванні загальнонаукових та спеціальних методів пізнання, зокрема автор використовував історико-порівняльний, статистичний, хронологічний та інші методи дослідження. Використання сукупності методів дослідження дозволило охарактеризувати діяльність Київського товариства грамотності із заснування павленківських бібліотек, проаналізувати динаміку їхніх основних бібліотечних показників, вивчити особливості функціонування, розкрити їх значення у поширенні просвітництва та культури. Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше розкрито особливості заснування павленківських бібліотек Київським товариством грамотності; в отриманні та розширенні даних про діяльність павленківських бібліотек у центральному регіоні України на початку ХХ ст.; у введені до наукового обігу нових історичних джерел. Порівняльний аналіз динаміки основних бібліотечних показників павленківських бібліотек, заснованих Київським товариством грамотності, дозволив визначити залежність ефективності їхньої роботи від рівня фінансування та якості комплектування книжкових фондів, ініціативи та активності завідуючих бібліотек і місцевої громадськості. Висновки. У результаті проведеного дослідження виявлено, що найбільша активність розвитку павленківських бібліотек припадала на період 1905–1907 рр., що було пов'язано з піднесенням суспільно-політичного життя, підйомом рівня демократизації суспільства, посиленням національно-культурного та просвітницького розвію. Подальший розвиток павленківських бібліотек було зупинено початком реакції в країні, посиленням поліцейських утисків та забороною діяльності Київського товариства грамотності у 1908 р. Встановлено, що павленківські бібліотеки були часто єдиними осередками культури у віддалених населених пунктах, вони здійснювали розгалужені соціальні функції, виконуючи завдання не тільки книгозбірень, а й клубів та музеїв. Доведено, що основний напрям діяльності павленківських бібліотек було орієнтовано на прилучення до читання широких верств населення, зокрема соціальних низів сіл і невеликих містечок; на підтримку освітнього та просвітницького процесів; на скорочення культурної дистанції між центром і периферією; на створення та розвиток культурно-освітнього простору регіону. Визначено, що незважаючи на значну кількість заснованих Київським товариством грамотності павленківських бібліотек (за різними даними від 167 до 267), Товариство не ставило за мету побудувати бібліотечну мережу як таку, що пояснювалося, в основному, прагненням до створення якомога більшої кількості народних бібліотек, незалежно від частоти їхнього розташування.

The article discusses the problem of formation media and information literacy in the context of the ten competencies which a modern student possesses. Such a statement of issues caused by quality changes in the information and communications environment that have occurred in recent decades, when the media powerfully and contradictory effect on the education of the young generation, often turning into a leading factor in its socialization, natural social learning. Besides, on the territory of Ukraine stepped up external informational aggression and destructive foreign propaganda.Therefore, we must change the attitude to the content and functions of education, taking into account the features of the information society, in other words, change the audience of media using education tools, the end result of which will be media literacy. In fact, regardless of the political order of the State, as rightly points out Professor AlexanderFedorov, a person is not prepared to accept the information in its different types, may not fully understand and analyze, is powerless to resist the manipulative influences of media, is not capable for independent expression of their thoughts and feelings about the read, heard, seen.The author also focuses attention on the need to integrate the display and information education, explores the impact on society of factors such as "hybrid war" information and propaganda pressure. The arguments are given in favor of the fact that information society transforms the life of entire communities, affects the quality of life, the prospects for social change and economic development, contributes to the restructuring of the content of the relationship between people. And it requires from them new skills, new knowledge and new thinking. ; У статті розглядаються проблеми формування медійної та інформаційної грамотності в контексті десяти компетентностей, якими має володіти сучасний учень. Така постановка питання зумовлена якісними змінами в інформаційно-комунікаційному середовищі, що сталися останніми десятиліттями, коли медіа стали потужно й суперечливо впливати на освіту молодого покоління, часто перетворюючись на провідний чинник його соціалізації, стихійного соціального навчання. Окрім того, на теренах України активізувалася зовнішня інформаційна агресія та руйнівна зарубіжна пропаганда.Тому необхідно змінити ставлення до змісту та функцій освіти, враховуючи особливості інформаційного суспільства, інакше кажучи, змінити аудиторію медіа за допомогою медіаосвіти, кінцевим результатом якої стане медіаграмотність. Адже, незалежно від політичного ладу тієї чи іншої держави, як справедливо зазначає професор Олександр Федоров, людина, не підготовлена до сприйняття інформації в різних її видах, не може повноцінно її зрозуміти й аналізувати, не в силах протистояти маніпулятивним впливам медіа, не здатна до самостійного вираження своїх думок і почуттів з приводу прочитаного, почутого, побаченого.Автор також акцентує увагу на необхідності інтеграції медійної та інформаційної освіти, досліджує вплив на суспільство таких факторів, як "гібриднавійна" та інформаційно-пропагандистський тиск. Приводяться аргументи на користь того, що інформаційне суспільство трансформує життя цілих спільнот, впливає на якість життя, перспективи соціальних змін та економічного розвитку, сприяє перебудові самого контенту відносин між людьми. А це вимагає від них нових навичок, нових знань і нового мислення.