Suchergebnisse

Globalization processes in the world, which manifested themselves at the turn of the XX–XXI centuries, significantly affected the literary process: fiction began to lose its position, it began to be rapidly replaced by documentary literature, which includes memo­irs, which has a well-developed genre system, leading genres of which is a diary. Gradually, this genre of non-fiction literature began to emerge from the periphery of scientific stu­dies. S. Efremov's diary, which was still a little-known youth work of the scientist, allowed to better understand his figure, the formation of worldviews, testified to the range of periodi­cals he read. The purpose of the article is to find out the periodicals range that the author of the diary regularly read; determining his likes and dislikes of the periodicals in Russia and Aust­ria-Hungary at the time; outlining the origin of cooperation with individual magazines; tracing the defense of Ukrainocentric positions in the controversy with Ukrainophobes in Russian periodicals, outlining steps to establish publishing activities. In the absence of Ukrainian-language publications in Russia, the diary's author sought to read progressive Russian-language magazines and newspapers, including "Russkoe Bogatstvo" ("Russian Wealth") and "Kievskoe Slovo" ("Kyiv Word") (after changes in the editorial board). At S. Efremov initiative, a union was organized at the Kyiv Theological Seminary, which collectively subscribed to progressive periodicals. An important role in awakening the national consciousness of Ukrainians was played by Lviv editions "Zorya" ("Star"), "Pravda" ("Truth"), "Dzvinok" ("Bell"), with which S. Yefremov sought to establish cooperation, where his early art and journalistic works were published. S. Yefremov's youth diary is a successful first draft of a future Ukrainian scientist, journalist, publicist, publisher, editor, statesman and politician, organizer of science in Ukraine.

The article discovers scientific and critical researches devoted to flash fiction of Ye.Hutsalo. The review of scientific investigation allowed finding out that author`s heritage has been in the focus of literary criticism for many years. However, depending on the political and ideological directives, an emphasis of the study of his prose was changeable. Such literary critics as V.Andrienko, Yu.Badzio, L.Bakhaeva speak lightly of Ye.Hutsalo creativity, criticizing him for retreating from the socialist canon. Truth be told, a modern scholar G.Sivokin undermined the views of these critics on the associativity of the author`s artistic work («Alone with Nature»). The scientist notes that the prose writer, in addition to «traditional» industrial problems, examined general humanistic problems. V.Andrienko and L.Bakhaeva, analyzing the composition plot, indicate the «compositional monotony» of Ye.Hutsalo creative works. [2, с. 146—147], the plot weakening and the «amorphousness of the author's idea» [4, с. 175] Most researchers (E.Adelheim, O.Bulbachynska, I.Dziuba, V.Donchyk, I.Hlotova, G.Kalantaievska, N.Navrotska, N.Naumenko, O.Povoroznyk [13], O.Podlisetska [14], O.Polischuk [17], O.Chepurna [21], etc.) analyze genre, poetical, problem-style features of the writer's prose. They emphasize the intermediaries of prose, author immersion in existential depths, and discrepancy between «internal» and «external» in the artistic world of Y.Hutsalo. O.Podlisetska and N.Polokhova draw attention to writer`s appeal to the poetics of modernism by synthesizing elements of «psychology and external manifestations of being, fact and reflection (thoughts, memories, delusions), philosophical self-depressions and visible pictures of the landscape» [16, с. 415]. Despite the existence of scientific studies of the Soviet and contemporary periods of Ye.Hutsalo flash fiction study, a holistic analysis of his fiction was not accomplished. ; В статье проанализированы научно-критические работы, посвященные прозе Е.Гуцало, определены основные направления исследования литературного наследия художника. Обзор работ позволил выяснить, что акценты изучения его творчества критиками и литературоведами изменялись в зависимости от политико-идеологических принципов. И.Глотова, И.Дзюба, Г.Калантаевская, Н.Навроцкая, Н.Науменко, О.Поворозник, Е. Чепурна и др. исследовали жанровые, поэтикальные особенности художественных текстов писателя. Однако, несмотря на наличие литературоведческих студий, посвященных изучению творчества Е.Гуцало, целостный анализ его малой прозы не был осуществлен. ; У статті розглянуто науково-критичні розвідки, присвячені малій прозі Є.Гуцала, визначено основні напрями дослідження літературної спадщини митця. Огляд праць дозволив з'ясувати, що творчість письменника впродовж багатьох років перебуває в центрі уваги науковців. Однак, залежно від політико-ідеологічних настанов, змінювалися акценти вивчення його прози. І.Глотова, І. Дзюба, Г.Калантаєвська, Н. Навроцька, Н.Науменко, О.Поворозник, О.Чепурна та ін. аналізували жанрові, поетикальні особливості художніх текстів письменника. Доведено що, незважаючи на наявність літературознавчих студій, присвячених вивченню творчості Є.Гуцала, цілісний аналіз його малої прози не був здійснений.

This article discusses the features of Ivan Franko's literary thinking in the context of his research views evolution and the role of a memoir evidence in his literary research. The main objective of this study is to demonstrate the massive expanse of Ivan Franko literary interests.Memoir evidence occupies a signifi cant place in Franko's literary research work. They differed in value at different stages of the scholar's theoretical activity. In the period of social and political interpretation of literature, Franko used them rather to reinforce his point of view in his controversy with opponents, whereas at the stage of ample employment of psychological ideas in literary criticism, such evidence served as one of the main arguments in support of the voiced theses, which underlay the author's fundamental and comprehensive conclusions.Keywords: memoirs, literary studies, cultural-historical school, psychological school. ; Розглянуто особливості літературознавчого мислення Івана Франка в контексті еволюції його наукових поглядів та місце і роль мемуарних свідчень у літературознавчих працях ученого. Головним завданням дослідження є демонстрація масштабних обширів літературознавчих зацікавлень І. Франка. Особливе місце займає розгляд мемуарних свідчень у працях Франка-літературознавця. На наш погляд, вони мали відмінне значення на різних етапах наукової діяльності вченого. Якщо в період суспільно-політичного трактування ролі літератури І. Франко використовував їх радше для підсилення своєї позиції в полеміці з опонентами, то на етапі широкого за-стосування ним ідей психологічного напряму в літературознавстві такі свідчення слугували одним із головних аргументів на підтвердження висловлених тез, на підставі яких учений робив ґрунтовні та вичерпні висновки.Ключові слова: мемуари, літературознавство,культуро-історична школа, психологічна школа.

The figure of Panteleimon Kulish is particularly prominent and influential for Ukrainian culture. But not all his works have not been published yet. Numerous of generations of scholars have studied his literary heritage and research works. These studies have been more and more elaborated with every stage in the Ukrainian humanities' development due to the application of new research methods. Intersectionality of the writer's literary and research interests determines the approaches to the study of his copious achievements as an author, poet, historian, translator, folklore researcher, literary critic, publisher, and social activist. Since his literary and research works were first published and up to nowadays, they have been studied by M. Kostomarov, O. Bodianskyi, M .Zerov, V. Petrov, O.Vertii, Ye. Nakhlik, Ya. Harasym, V. Ivashkiv, O. Fedoruk and many other scholars. Nevertheless, his works devoted to literary criticism require more rigorous scrutiny. They have been studied mainly from the perspective of P. Kulish's evaluation of various works by particular writers. The attention should be drawn to the fact that, in the meantime, he repeatedly emphasized the importance of preserving the Ukrainian language and national culture, its uniqueness and significance. As a matter of fact, the analysis of certain literary criticism studies through this perspective is the main purpose of the article. Having conducted this study, it is necessary to conclude that living under conditions of the imperial censorship, total prohibition of everything related to Ukrainian culture, P. Kulish was always a zealous advocate of the native language, culture and national interests of the Ukrainians. Such views are widely presented in his literary criticism' works and serve as the basis for the main analyzed material. After all, he proved it by all his life, including his literary works.

The article performs socio-demographic analysis of the complex and contradictory phenomenon of the Ukrainian culture of the previous century – literary movement Shistdesyatnytstvo. The author studies the interrelations "literature intellectuals – government" on the stage of claiming the "ottepel" ideology. In spite of the superficiality of the liberalization process in the fiction art the writers demonstrated a rather high level of the loyalty to the government. In its turn, the government made some concessions for getting the literature intellectuals' support and reviving the literature life in the country: it turned partially the groundlessly forbidden literary pieces, exonerated their authors. As the result of such interrelations it was expanded the literature thematic range, the pleiad of the talented Ukrainian youth joined the ranks of the Soviet writers. The author has made a conclusion that the fundamental factor of the nascent and development of the literature sixties was the socialistic realistic method which was artificially invented and propagated by the government party as the only possible method of artistic creativity on the Soviet Union territory. The socialistic realism became the main form of the party guideline of all creative processes in the country for many years. The party documents analysis gives the opportunity to discover the character of socialistic realism "perfection" by the party in accordance with its priority tasks. As the consequence it started the appearance of the literature intellectuals group units which were the literature sixties basis. On the ground of the analysis of originally different historical sources – archive documents, publicistic, memorial literature – quantitative representation of the writers called 'shistdesyatnyky' has been substantiated; age qualification and regional origin of the creative artists who were the nucleus of this phenomenon have been determined; the dislocation of literary intellectuals' cells that became the basis of movement Shistdesyatnytstvo formation in Ukraine has been revealed. Taking into account the results of the investigation, an attempt has been made to arrange categorical sphere, to decide on the use of the definitions to denote the phenomena which took place in the cultural sphere of Ukraine during the epoch of Khrushchev's Thaw. ; У статті здійснено соціально-демографічний аналіз складного і суперечливого явища української культури минулого століття – літературного шістдесятництва. На підставі аналізу різних за походженням історичних джерел – архівних документів, публіцистичної, мемуарної літератури, обґрунтовано кількісний склад письменників- шістдесятників; встановлено віковий ценз і регіональне походження митців, які склали ядро цього явища; виявлено дислокацію осередків літературної інтелігенції, що стали основою для формування шістдесятництва в Україні. З урахуванням отриманих у ході дослідження результатів, зроблено спробу впорядкувати категоріальну сферу, визначитися із вживанням дефініцій на означення явищ, що мали місце в культурній сфері України в епоху хрущовської «відлиги».

We investigate the specificity of the literary text as a form of anti-utopian theory, means that convey the essence of the anti-utopian systems and mechanisms for their interpretation. An important place is given to the essential characteristics and ways anti-utopian disclosure in fiction. Substantiated the necessity to include literary anti-utopia to the field of political science research as a special form of existence of political thought. Key words: anti-utopia, anti-utopian system, literary form, value, subjectification of policy. ; Розглянуто специфіку літературного тексту як форми вираження антиутопічної теорії, засоби, що передають сутність антиутопічної системи та механізми їхнього трактування. Важливе місце належить сутнісним характеристикам антиутопії та способам їх розкриття у художньому тексті. Обґрунтовано необхідність включення літературної антиутопії до сфери дослідження політичних наук як особливої форми існування політичної думки. Ключові слова: антиутопія, антиутопічна система, літературна форма, цінності, суб'єктивація політики.

The article examines the research of famous Ukrainian scientist Yuri Shevelov developing Ukrainian studies associations in period of emigration after World War II, when Ukrainian novelists were united in Ukrainian Аrt Movement (1945-1948). The attention is focused on those meetings which have been arranged by Shevelov and his confederates for the unification of different segments of Ukrainian creative intelligentsia in difficult conditions that were caused by emigration from the motherland. During those years, the scientist was considering questions among the important problems of Ukrainian studies about originality of Ukrainian literature, emigration purpose, provinciality and the methods of its overcoming.
It is proved that the concept of national organic style, as a constant of Ukrainian literary and artistic life, was extremely important in the scientist's views. Yuri Shevelov made its main provisions like one of the leading ideologists of Ukrainian Аrt Movement during the existence of this association. The original idea of national organic style had caused the rejection from some part of Ukrainian emigrants and led to a boisterous discussion where there were considered important questions about Ukrainian originality of national literature and its place in European and world culture. The article highlights the essence of discrepancy of views on national organic style between Yuri Shevelov and his opponents. The most famous of them was Volodymyr Derzhavin.
There is an emphasis that Ukrainian Аrt Movement went beyond just literature organization due to Shevelov's efforts. It had opened not only a grand literature, but even publishing and research activities and became an important branch in the history of Ukrainian literature in a relatively short period of time.

Globalization processes in the world, which manifested themselves at the turn of the XX–XXI centuries, significantly affected the literary process: fiction began to lose its position, it began to be rapidly replaced by documentary literature, which includes memo­irs, which has a well-developed genre system, leading genres of which is a diary. Gradually, this genre of non-fiction literature began to emerge from the periphery of scientific stu­dies. S. Efremov's diary, which was still a little-known youth work of the scientist, allowed to better understand his figure, the formation of worldviews, testified to the range of periodi­cals he read.The purpose of the article is to find out the periodicals range that the author of the diary regularly read; determining his likes and dislikes of the periodicals in Russia and Aust­ria-Hungary at the time; outlining the origin of cooperation with individual magazines; tracing the defense of Ukrainocentric positions in the controversy with Ukrainophobes in Russian periodicals, outlining steps to establish publishing activities.In the absence of Ukrainian-language publications in Russia, the diary's author sought to read progressive Russian-language magazines and newspapers, including "Russkoe Bogatstvo" ("Russian Wealth") and "Kievskoe Slovo" ("Kyiv Word") (after changes in the editorial board). At S. Efremov initiative, a union was organized at the Kyiv Theological Seminary, which collectively subscribed to progressive periodicals. An important role in awakening the national consciousness of Ukrainians was played by Lviv editions "Zorya" ("Star"), "Pravda" ("Truth"), "Dzvinok" ("Bell"), with whichS. Yefremov sought to establish cooperation, where his early art and journalistic works were published.S. Yefremov's youth diary is a successful first draft of a future Ukrainian scientist, journalist, publicist, publisher, editor, statesman and politician, organizer of science in Ukraine. ; Процеси глобалізації у світі, які заявили про себе на межі ХХ–ХХІ століть, суттєво вплинули на літературний процес: художня література стала помітно втрачати свої позиції, її стрімко почала витісняти документальна література, до якої належить мемуаристика, котра має достатньо розвинену жанрову систему, одним із провідних жанрів якої є щоденник. Поступово цей жанр літератури non fiction став виходити з периферії наукових студій. Щоденник С. Єфремова, що досі був маловідомим юнацьким твором ученого, уможливив краще зрозуміти його постать, формування світоглядних позицій, засвідчив коло періодичних видань, які він читав.Метою статті є з'ясування кола періодичних видань, які регулярно читав автор щоденника; визначення його симпатій та антипатій щодо тодішньої періодики в Росії та Австро-Угорщині; відзначення зародження співпраці з окремими журналами; простеження відстоювання україноцентричних позицій у полеміці з українофобами в російській періодиці, окреслення кроків щодо налагодження видавничої діяльності.В умовах відсутності видань українською мовою в Росії, автор щоденника прагнув читати прогресивні російськомовні журнали й газети, зокрема «Русское Богатство», «Киевское Слово» (після змін у редколегії). За ініціативи С. Єфремова в Київській духовній семінарії була організована спілка, що колективно передплачувала прогресивні періодичні видання. Важливу роль у пробудженні національної свідомості українців мали львівські видання «Зоря», «Правда», «Дзвінок», з якими С. Єфремов прагнув налагодити співпрацю, де були надруковані його ранні художні й публіцистичні твори.Юнацький щоденник С. Єфремова — це вдала проба пера майбутнього українського вченого, журналіста, публіциста, видавця, редактора, державного та політичного діяча, організатора науки в Україні.

Globalization processes in the world, which manifested themselves at the turn of the XX–XXI centuries, significantly affected the literary process: fiction began to lose its position, it began to be rapidly replaced by documentary literature, which includes memo­irs, which has a well-developed genre system, leading genres of which is a diary. Gradually, this genre of non-fiction literature began to emerge from the periphery of scientific stu­dies. S. Efremov's diary, which was still a little-known youth work of the scientist, allowed to better understand his figure, the formation of worldviews, testified to the range of periodi­cals he read.The purpose of the article is to find out the periodicals range that the author of the diary regularly read; determining his likes and dislikes of the periodicals in Russia and Aust­ria-Hungary at the time; outlining the origin of cooperation with individual magazines; tracing the defense of Ukrainocentric positions in the controversy with Ukrainophobes in Russian periodicals, outlining steps to establish publishing activities.In the absence of Ukrainian-language publications in Russia, the diary's author sought to read progressive Russian-language magazines and newspapers, including "Russkoe Bogatstvo" ("Russian Wealth") and "Kievskoe Slovo" ("Kyiv Word") (after changes in the editorial board). At S. Efremov initiative, a union was organized at the Kyiv Theological Seminary, which collectively subscribed to progressive periodicals. An important role in awakening the national consciousness of Ukrainians was played by Lviv editions "Zorya" ("Star"), "Pravda" ("Truth"), "Dzvinok" ("Bell"), with whichS. Yefremov sought to establish cooperation, where his early art and journalistic works were published.S. Yefremov's youth diary is a successful first draft of a future Ukrainian scientist, journalist, publicist, publisher, editor, statesman and politician, organizer of science in Ukraine. ; Процеси глобалізації у світі, які заявили про себе на межі ХХ–ХХІ століть, суттєво вплинули на літературний процес: художня література стала помітно втрачати свої позиції, її стрімко почала витісняти документальна література, до якої належить мемуаристика, котра має достатньо розвинену жанрову систему, одним із провідних жанрів якої є щоденник. Поступово цей жанр літератури non fiction став виходити з периферії наукових студій. Щоденник С. Єфремова, що досі був маловідомим юнацьким твором ученого, уможливив краще зрозуміти його постать, формування світоглядних позицій, засвідчив коло періодичних видань, які він читав.Метою статті є з'ясування кола періодичних видань, які регулярно читав автор щоденника; визначення його симпатій та антипатій щодо тодішньої періодики в Росії та Австро-Угорщині; відзначення зародження співпраці з окремими журналами; простеження відстоювання україноцентричних позицій у полеміці з українофобами в російській періодиці, окреслення кроків щодо налагодження видавничої діяльності.В умовах відсутності видань українською мовою в Росії, автор щоденника прагнув читати прогресивні російськомовні журнали й газети, зокрема «Русское Богатство», «Киевское Слово» (після змін у редколегії). За ініціативи С. Єфремова в Київській духовній семінарії була організована спілка, що колективно передплачувала прогресивні періодичні видання. Важливу роль у пробудженні національної свідомості українців мали львівські видання «Зоря», «Правда», «Дзвінок», з якими С. Єфремов прагнув налагодити співпрацю, де були надруковані його ранні художні й публіцистичні твори.Юнацький щоденник С. Єфремова — це вдала проба пера майбутнього українського вченого, журналіста, публіциста, видавця, редактора, державного та політичного діяча, організатора науки в Україні.

Globalization processes in the world, which manifested themselves at the turn of the XX–XXI centuries, significantly affected the literary process: fiction began to lose its position, it began to be rapidly replaced by documentary literature, which includes memo­irs, which has a well-developed genre system, leading genres of which is a diary. Gradually, this genre of non-fiction literature began to emerge from the periphery of scientific stu­dies. S. Efremov's diary, which was still a little-known youth work of the scientist, allowed to better understand his figure, the formation of worldviews, testified to the range of periodi­cals he read.The purpose of the article is to find out the periodicals range that the author of the diary regularly read; determining his likes and dislikes of the periodicals in Russia and Aust­ria-Hungary at the time; outlining the origin of cooperation with individual magazines; tracing the defense of Ukrainocentric positions in the controversy with Ukrainophobes in Russian periodicals, outlining steps to establish publishing activities.In the absence of Ukrainian-language publications in Russia, the diary's author sought to read progressive Russian-language magazines and newspapers, including "Russkoe Bogatstvo" ("Russian Wealth") and "Kievskoe Slovo" ("Kyiv Word") (after changes in the editorial board). At S. Efremov initiative, a union was organized at the Kyiv Theological Seminary, which collectively subscribed to progressive periodicals. An important role in awakening the national consciousness of Ukrainians was played by Lviv editions "Zorya" ("Star"), "Pravda" ("Truth"), "Dzvinok" ("Bell"), with whichS. Yefremov sought to establish cooperation, where his early art and journalistic works were published.S. Yefremov's youth diary is a successful first draft of a future Ukrainian scientist, journalist, publicist, publisher, editor, statesman and politician, organizer of science in Ukraine. ; Процеси глобалізації у світі, які заявили про себе на межі ХХ–ХХІ століть, суттєво вплинули на літературний процес: художня література стала помітно втрачати свої позиції, її стрімко почала витісняти документальна література, до якої належить мемуаристика, котра має достатньо розвинену жанрову систему, одним із провідних жанрів якої є щоденник. Поступово цей жанр літератури non fiction став виходити з периферії наукових студій. Щоденник С. Єфремова, що досі був маловідомим юнацьким твором ученого, уможливив краще зрозуміти його постать, формування світоглядних позицій, засвідчив коло періодичних видань, які він читав.Метою статті є з'ясування кола періодичних видань, які регулярно читав автор щоденника; визначення його симпатій та антипатій щодо тодішньої періодики в Росії та Австро-Угорщині; відзначення зародження співпраці з окремими журналами; простеження відстоювання україноцентричних позицій у полеміці з українофобами в російській періодиці, окреслення кроків щодо налагодження видавничої діяльності.В умовах відсутності видань українською мовою в Росії, автор щоденника прагнув читати прогресивні російськомовні журнали й газети, зокрема «Русское Богатство», «Киевское Слово» (після змін у редколегії). За ініціативи С. Єфремова в Київській духовній семінарії була організована спілка, що колективно передплачувала прогресивні періодичні видання. Важливу роль у пробудженні національної свідомості українців мали львівські видання «Зоря», «Правда», «Дзвінок», з якими С. Єфремов прагнув налагодити співпрацю, де були надруковані його ранні художні й публіцистичні твори.Юнацький щоденник С. Єфремова — це вдала проба пера майбутнього українського вченого, журналіста, публіциста, видавця, редактора, державного та політичного діяча, організатора науки в Україні.

This article will address issues related to the translation of fiction as derivative works. The current legislation defines translation as a type of derivative work. Therefore, the translation is subject to copyright. All the features that are characteristic of any other copyright object are inherent in translation, i.e. the creative nature of labor and the objective form. To carry out actions aimed at translating a work of fiction from one language into another requires the application of the creative efforts of the translator. A technical (interlinear) translation will not be subject to copyright as it does not reflect the artistic intent of the original author. The main task of the translator, in our opinion, is to convey as much as possible the artistic message that the author of the original work wanted to convey to the reader. If the translator allows the text of the original author to be changed, distorts the images of the work, then the personal non-property rights of the author of the original work are violated. Any literary work of fiction created by the author must convey to the reader thoughts, images that allow the audience to understand the intention of the original subject of copyright. Moreover, translations are protected on an equal basis with the original works, without prejudice to the rights of the author (paragraph 3 of article 2 of the Berne Convention), but the translator must respect the rights of the author of the original work. The article also indicates that the translation of a work of art in the classification of types of translations takes place as authorized and author's. This article will reveal the main features of translation as a derived literary work. ; У статті розглянуті питання, що стосуються перекладу художньої літератури як похідних творів. Чинне законодавство визначає переклад як вид похідного твору. Отже, переклад є об'єктом авторського права. Перекладу властиві всі ознаки, які характерні для будь-якого іншого об'єкта авторського права (творчий характер праці й об'єктивна форма). Для вчинення дій, спрямованих на переклад художнього твору з однієї мови іншою, потрібні творчі зусилля перекладача. Технічний (підрядковий) переклад не буде є об'єктом авторського права, тому що він не відображає художнього задуму первісного автора. Основним завданням перекладача, на нашу думку, є максимальна передача читачу того художнього посилу, що хотів донести автор первісного твору. Якщо перекладач допускає зміну текступервісного автора, спотворює образи твору, тим самим порушуються особисті немайнові права автора первісного твору. Будь-який літературний художній твір, створений автором, має донести до читача думки, образи, які дадуть змогу аудиторії зрозуміти задум первісного суб'єкта авторського права. Крім того, переклади охороняються нарівні з оригінальними творами, без шкоди правам автора (п. 3 ст. 2 Бернської конвенції), але при цьому перекладач має зважати на права автора оригінального твору. Також у статті вказується, що переклад художнього твору в класифікації видів перекладів позначається як авторизований і авторський. Стаття розкриває основні особливості перекладу як похідного літературного твору.

The article, which is historical and scientific by character, presents the current humanitarian issues of professional epistolary communication of an outstanding Russian literary critic, Doctor of Philology, Professor B. F. Egorov (1926–2020) with fellow literary critics. The main directions of scientist's active and versatile practices are considered on the grounds of his published letters and some letters to him in 1998–2020. The article focuses on professional communication and interaction between Ukrainian and Russian literary critics in the complex modern socio-historical and political conditions of interstate relations. The letters are published for the first time and are accompanied by the necessary historical and cultural comments and bibliographic notes. The material contained in them is important not only for the history of Russian and East Slavic literary criticism of the 20th century, but also it is relevant in terms of the prospects of academic studies of literature and the development of productive communication between scholars studying fiction in order to perform the main cultural function of literary studies. ; Розглянута актуальна гуманітарна проблематика професійного епістолярного спілкування з колегами-літературознавцями видатного російського літературознавця, доктора філологічних наук, професора Б. Ф. Єгорова (1926–2020). На підставі частини його листування періоду 1998–2020 рр. висвітлено основні напрями активної та різнобічної діяльності вченого. У центрі розгляду – професійне спілкування і взаємодія українських та російських літературознавців у складних сучасних суспільно-історичних і політичних умовах міждержавних відносин. Листи друкуються вперше і супроводжуються необхідними для їхнього розуміння історико-культурними коментарями та бібліографічними примітками. Епістолярний матеріал має значення не тільки для історії російського та східнослов'янського літературознавства ХХ ст. Він актуальний в аспекті перспектив академічної науки про літературу та розвитку продуктивної комунікації між дослідниками художньої словесності для виконання головної культуротворчої функції літературознавства.

Дана стаття присвячена проблемам передачі безеквівалентної лексики англійською мовою в художніх та документальних текстах. Інтерес сучасного українського перекладознавства та германістики до вивчення проблем взаємодії мови, культури та колективної локальної ідентичності в сучасній життєдіяльності суспільства пояснюють актуальність вибору теми статті. Матеріалом дослідження слугують наступні тексти: І. Бабель «Одесские рассказы» та переклад «The Odessa Tales»; Janet Skeslien Charles «Moonlight in Odessa», та документальні тексти: «Awesome Odesa: Interesting Things You Need to Know» видавництва «Основи»; журнал "The Odessa Review»; матеріали різних ресурсів мережі «Інтернет». Головна мета дослідження полягає в описі одеських реалій та систематизації способів їх передачі. Поставлена мета унеобхіднила вирішення низки завдань. Було розглянуто актуальні напрями лінгвістичних та перекладознавчих досліджень реалій, проаналізовано основні визначення терміна «реалія» та запропоновано власне визначення, описано базові семантичні класифікації та класифікації способів передачі реалій, визначено місце кожної окремої реалії в класифікаціях. У процесі дослідження також були обґрунтовані рекомендації щодо доповнення класифікації С. Влахова і С. Флоріна. Результатом дослідження є висновки щодо частотності використання видів одеських реалій-локалізмів та способів їх передачі в двох стилях мови. В процесі роботи над практичним матеріалом визначена найбільша за частотністю група реалій як в художніх, так і в документальних текстах – суспільно-політичні реалії, та найбільше використані способи передачі реалій – калькування, напівкалькування та комбінаторний спосіб. Перспективою даного дослідження є складання універсального двомовного глосарія одеських реалій, що стане в нагоді як перекладачам та гідам, так і культурологам та історикам. ; Данная статья посвящена проблемам передачи безэквивалентной лексики на английский язык в художественных и документальных текстах. Интерес современного украинского переводоведения и германистики к изучению проблем взаимодействия языка, культуры и коллективной локальной идентичности в современной жизнедеятельности общества объясняют актуальность представленной статьи. Материал исследования составляют такие тексты: И. Бабель «Одесские рассказы» и перевод «The Odessa Tales»; Janet Skeslien Charles «Moonlight in Odessa», и документальные тексты: «Awesome Odesa: Interesting Things You Need to Know» издательства «Основы»; Журнал "The Odessa Review»; материалы различных источников сети Интернет. Главная цель исследования состоит в описании одесских реалий и систематизации способов их передачи. Поставленная цель определила выполненные в процессе написания статьи задачи. Были рассмотрены актуальные лингвистические и переводоведческие направления исследования реалий, проанализированы базовые определения термина «реалия» и предложено собственное определение, описаны различные семантические классификации и классификации способов передачи реалий, определено место каждой реалии в классификациях. В ходе исследования сформулированы рекомендации касательно дополнения классификации С. Влахова и С. Флорина. Результатом исследования являются выводы о частоте использования видов одесских реалий-локализмов и способов их передачи в двух стилях языка. В ходе работы выделен наиболее употребляемый вид реалий как в художественных, так и в документальных текстах – общественно-политические реалии наиболее часто используемые способы передачи реалий: калька, полукалька, комбинаторный способ. Перспективой данного исследования является составление универсального двуязычного словаря одесских реалий, который будет полезен как переводчикам и гидам, так и культурологам, и историкам. ; The article focuses on rendering non-equivalent lexis in English language fiction and nonfiction texts. Research has been done on the basis of the following texts: Odessa Tales by Isaac Babel, Moonlight in Odessa by Janet Skeslien Charles, journals – The Odessa Review and The Awesome Odesa and Internet resources. The final objective of the work is to describe local Odesa realia and systematize the ways of their rendering. The objective determined the tasks of the research: to analyse different scholar definitions of the term "realia" and formulate own definition; to outline relevant for linguistics and translation studies classifications of realia and the ways of their rendering, to single out 400 examples (obtained by random selection) from the texts given; to determine the place of each realia in semantic classifications and the classification of rendering realia. Our study relies substantially on the application of linguistic descriptive methodology and devices. The research gives recommendations to the enhancement of the S. Vlahov and S. Florin's classification as it ignores some reality phenomena. The paper singles out the most frequent kinds of Odesa realia-localisms and the ways of their rendering. The work discovers that realia concerned society and politics and loan translation, half-calque and mix translation as ways of rendering realia are the most frequently used in fiction as well as non-fiction texts. The research highlights the ways of rendering realia which occurred to be omitted in the S. Vlahov and S. Florin's classification. The prospects of the research lie in elaborating a bilingual glossary of the Odesa realia to fulfil professional needs of translators, interpreters, guides, culture and history researchers.

Дана стаття присвячена проблемам передачі безеквівалентної лексики англійською мовою в художніх та документальних текстах. Інтерес сучасного українського перекладознавства та германістики до вивчення проблем взаємодії мови, культури та колективної локальної ідентичності в сучасній життєдіяльності суспільства пояснюють актуальність вибору теми статті. Матеріалом дослідження слугують наступні тексти: І. Бабель «Одесские рассказы» та переклад «The Odessa Tales»; Janet Skeslien Charles «Moonlight in Odessa», та документальні тексти: «Awesome Odesa: Interesting Things You Need to Know» видавництва «Основи»; журнал "The Odessa Review»; матеріали різних ресурсів мережі «Інтернет». Головна мета дослідження полягає в описі одеських реалій та систематизації способів їх передачі. Поставлена мета унеобхіднила вирішення низки завдань. Було розглянуто актуальні напрями лінгвістичних та перекладознавчих досліджень реалій, проаналізовано основні визначення терміна «реалія» та запропоновано власне визначення, описано базові семантичні класифікації та класифікації способів передачі реалій, визначено місце кожної окремої реалії в класифікаціях. У процесі дослідження також були обґрунтовані рекомендації щодо доповнення класифікації С. Влахова і С. Флоріна. Результатом дослідження є висновки щодо частотності використання видів одеських реалій-локалізмів та способів їх передачі в двох стилях мови. В процесі роботи над практичним матеріалом визначена найбільша за частотністю група реалій як в художніх, так і в документальних текстах – суспільно-політичні реалії, та найбільше використані способи передачі реалій – калькування, напівкалькування та комбінаторний спосіб. Перспективою даного дослідження є складання універсального двомовного глосарія одеських реалій, що стане в нагоді як перекладачам та гідам, так і культурологам та історикам. ; Данная статья посвящена проблемам передачи безэквивалентной лексики на английский язык в художественных и документальных текстах. Интерес современного украинского переводоведения и германистики к изучению проблем взаимодействия языка, культуры и коллективной локальной идентичности в современной жизнедеятельности общества объясняют актуальность представленной статьи. Материал исследования составляют такие тексты: И. Бабель «Одесские рассказы» и перевод «The Odessa Tales»; Janet Skeslien Charles «Moonlight in Odessa», и документальные тексты: «Awesome Odesa: Interesting Things You Need to Know» издательства «Основы»; Журнал "The Odessa Review»; материалы различных источников сети Интернет. Главная цель исследования состоит в описании одесских реалий и систематизации способов их передачи. Поставленная цель определила выполненные в процессе написания статьи задачи. Были рассмотрены актуальные лингвистические и переводоведческие направления исследования реалий, проанализированы базовые определения термина «реалия» и предложено собственное определение, описаны различные семантические классификации и классификации способов передачи реалий, определено место каждой реалии в классификациях. В ходе исследования сформулированы рекомендации касательно дополнения классификации С. Влахова и С. Флорина. Результатом исследования являются выводы о частоте использования видов одесских реалий-локализмов и способов их передачи в двух стилях языка. В ходе работы выделен наиболее употребляемый вид реалий как в художественных, так и в документальных текстах – общественно-политические реалии наиболее часто используемые способы передачи реалий: калька, полукалька, комбинаторный способ. Перспективой данного исследования является составление универсального двуязычного словаря одесских реалий, который будет полезен как переводчикам и гидам, так и культурологам, и историкам. ; The article focuses on rendering non-equivalent lexis in English language fiction and nonfiction texts. Research has been done on the basis of the following texts: Odessa Tales by Isaac Babel, Moonlight in Odessa by Janet Skeslien Charles, journals – The Odessa Review and The Awesome Odesa and Internet resources. The final objective of the work is to describe local Odesa realia and systematize the ways of their rendering. The objective determined the tasks of the research: to analyse different scholar definitions of the term "realia" and formulate own definition; to outline relevant for linguistics and translation studies classifications of realia and the ways of their rendering, to single out 400 examples (obtained by random selection) from the texts given; to determine the place of each realia in semantic classifications and the classification of rendering realia. Our study relies substantially on the application of linguistic descriptive methodology and devices. The research gives recommendations to the enhancement of the S. Vlahov and S. Florin's classification as it ignores some reality phenomena. The paper singles out the most frequent kinds of Odesa realia-localisms and the ways of their rendering. The work discovers that realia concerned society and politics and loan translation, half-calque and mix translation as ways of rendering realia are the most frequently used in fiction as well as non-fiction texts. The research highlights the ways of rendering realia which occurred to be omitted in the S. Vlahov and S. Florin's classification. The prospects of the research lie in elaborating a bilingual glossary of the Odesa realia to fulfil professional needs of translators, interpreters, guides, culture and history researchers.

Статтю присвячено видатному українському вченому-славісту, філософу, історику культури та літературознавцю – Дмитру Чижевському. Окреслюються основні віхи життя в контексті славістичної діяльності дослідника, з'ясовується його внесок у розвиток національного та європейського слов'янознавства, аналізуються концептуальні положення фундаментальних праць М. Гоголя в книзі «Нариси з історії філософії на Україні».Проаналізовано погляди та поетику М. Гоголя. Чижевський виділяє в ній, першою чергою, гротеск як панівну форму зображення та парадоксальну гіперболу.Розглядаючи біографію Д. Чижевського й аналізуючи його наукову й архівну спадщину, треба визнати, що він ніколи не вкладався в рамки тільки однієї ойкумени, будучи людиноюєвропейської культури – європейцем не у вузькополітичному чи територіальному, а насамперед у духовному сенсі цього поняття. Саме з цієї позиції і треба розглядати його спадщину, не обмежуючись штучно створеними бар'єрами і кордонами. Своєю плідною й багатогранною діяльністю вчений сприяв зближенню європейських народів. ; The article is dedicated to outstanding Ukrainian scientist Slavist, philosopher, cultural historian and literary critic – Dmytro Chyzhevskyi. The basic milestones of the life and work of the scientist turn his contribution to the development of National and European Slavic, analyzes the conceptual fundamental works of M. Gogol in the book "Essays on the history of philosophy in Ukraine".The views and poetics of M. Gogol are analyzed. The author of the article discerns, first of all, the grotesque as the dominant form of image and paradoxical hyperbole which is widely used by Chizhevskyi. The analysis of the the book "Comparative History of Slavic Literatures" allows to admit his great importance because Slavic literature (especially Russian in the person of Gogol, Tolstoy and Dostoevsky) "has never been captured in the tail of Western European literatures." In particular, Gogol's "Taras Bulba" (as well as Pushkin's "Captain's Daughter", "Black Council" of Ukrainian writer P. Kulish, some novels by Pola M. Tchaikovsky) is a vivid example of the Valter-Scottish tradition in European literature. Secondly, we have determined that D. Chyzhevskyi speaks about some romantics, who later found their place among the realists, but there is great doubt, whether Gogol belongs to them.Third, Gogol's "natural school", according to D. Chizhevskyi, responded not only to the work of Russian writers themselves (young F. Dostoevsky, I. Turgenev, etc.), but also in Russian-language works of Ukrainians: T. Shevchenko, E Hrebinka and P. Kulis.Considering the biography of D. Chyzhevskyi and analyzing his scientific and archival heritage, it must be admitted that he never fell within the scope of only one oikumene, being a person of European culture - a European not in a narrow political or territorial, but above all in the spiritual sense of the concept. It is from this position that we must consider his inheritance, not limited to artificially created barriers and borders. The scientist contributed to the rapprochement of European peoples by his fruitful and multifaceted activities.