The literature review on the development of physical education in European Union had been conducted in the article. The author used four directions to review the literature. In order to develop Direction 1 (theoretical background to research in physical education concepts in the EU countries), a number of sources in the field of comparative pedagogical researches have been analyzed. In order to develop Direction 2 (roots and developments of physical education in the EU countries), mostly have been used historial pedagogical and philosophical researches. In order to develop Direction 3 (practical applications of the physical educa-tion concepts in the EU countries), a number of modern sources and applied researches findings have been considered. In order to develop Direction 4 (current situation in the physical training education in the EU countries), the author has analyzed a range of researches (normative documents of the European Commission, OECD analytical materials etc.).
The literature review on the development of physical education in European Union had been conducted in the article. The author used four directions to review the literature. In order to develop Direction 1 (theoretical background to research in physical education concepts in the EU countries), a number of sources in the field of comparative pedagogical researches have been analyzed. In order to develop Direction 2 (roots and developments of physical education in the EU countries), mostly have been used historial pedagogical and philosophical researches. In order to develop Direction 3 (practical applications of the physical educa-tion concepts in the EU countries), a number of modern sources and applied researches findings have been considered. In order to develop Direction 4 (current situation in the physical training education in the EU countries), the author has analyzed a range of researches (normative documents of the European Commission, OECD analytical materials etc.).
The concept of sustainability in fashion, having been developed on the basis of ecodesign concepts, takes an important place in scientific research all over the world. The aim of study is to analize and summarise foreign scientific researches about sustainability in fashion. The results were achieved by using methods of sources analysis, which refer to different research fields, in the context of sustainable fashion and their further synthesis according to areas. The main directions of research in each area were identified and summarized in the conclusions. There were considered basic concept definitions – sustainable fashion and the principles of sustainable design, which are used in modern scientific works of foreign researchers. The analysis of foreign scientific sources in the context of sustainable fashion was provided in areas of: economics, marketing, management; sociology and psychology of consumer behavior; ecology; technologies based on the principles of sustainable design; design; aesthetics and art history; education; legislation; information technology. The scientific value of study. For the first time the systematization of foreign research in the context of sustainable fashion was carried out. The conclusions are given after the analysis of each area, underlining the main directions of foreign scientists` research. Conclusions. Researchers from all over the world pay attention to the issues of sustainable fashion and explore problems of the integration of sustainable fashion into everyday life. Sustainable fashion sets up new values that actualize the issues of aesthetics of sustainable fashion in the theory of art history and design practice. However, it should be noted that the analized scientific works concerning fashion design in the context of sustainable fashion, do not reveal aspects of design related to the creative process and aesthetic perception. Sustainable fashion needs changes of existing design tools in the context of sustainable design principles. Therefore, there is a need for ...
This article deals the problem of the early Ukrainian modern as very important epoch of Ukrainian and world literature. The solution to this problem is conducted in comparable contexts of European fin de siѐcle. The main idea this work is writers' roles and functions in literary process. In comparative contexts the literary canon as aesthetic phenomenon of a culture are analyzed. The historical, political, social, philosophical, psychological features or the epoch are observed. The separately problem this article is writers' and critic's gender positions. The literary phenomena are analyzed in ontological fields of epoch. It is important to identify areas in which it is appropriate to compare the Ukrainian modern tradition with the world. In the context of comparative studies, a method of scientific research of literary phenomena, processes, figures and works is proposed. In the article the focuses the scientific problem's of the epoch end XIX – beginning XX centyry in Ukrainian literature. The resourses of frontal approach for study difficult material such as movement cultural epoch with its main factors are analised. The main factors is: time borders of period, struggle / cooperation of literary generations, art directions and stules, all diverse creative individual and original individual style in its sense and influence by each writer. Must to analyse the social and cultural, political, religious, scientific, private and everyday constituent of the epoch. The main object of the research (in its historical and philological, philosophical, culture directions) must be creative by writers its need for to ceep integrity of the research. The educational and methodological perspective is pervasive in the article. The focus is on the possibilities of classroom work with students in such difficult to analyze dimensions as interethnic interactions of literary epochs, literary generations, stylistic trends, etc.
Introduction. The epoch-making disturbing events took place in the XXth century, the world was marked by informatization and globalization – all these processes, to a greater or lesser extent, have been embodied in the memoirliterature of the writers of Ukrainian emigration. Purpose. To find out the historical preconditions for the creation of memoirs literatureby the Ukrainian writers of foreign countries, to reveal conceptual genre-style peculiarities in accordance with modern scientific methodologies. Results. The historical conditionality of the creation of memoirs is manifested in the general national context to disclose the truth to the subjective judgment of the narrator, which is expressed in the sum of ideas, estimates of historical events and facts, autonomous thought-making power of the masterof the word.The attention of memoirists is concentrated not only on the historical changes, milestones, turning-point processes of Ukraine of the XXth century, reflected in the biographies of the narrators, but also on spiritual stoicism, preservation of traditions, native word in the semi-ethnic environment as the basic precondition for recognition of the world of Ukrainian history itself, its culture, its continuous existence in the spiritual period of time, and thus expressing the historical significance of the Ukrainian nation in the universal and globalized spiritual context. In the memoir work, the individual way of the writer, the patriotic position in the process of self-realization, self-identification is evident. Originality. In the course of the research it is discovered that the writer is the bearer of progressive, democratic ideas, ideals of spiritual preservation and revival of the nation on the basis of the very cultural identity in the foreign-speaking state. Conclusions. Since in the nature of the memoirs «contains the synthesis of the two principles – the artistic and documentary» (M. Kotsiubynska), respectively, the artistic-documentary reflection in the historical-cultural continuum is combined with epistemological concepts and ontological basis of the profound, encyclopedic knowledge of the historical time space of Ukraine that extrapolates shown in memoirs facts and social phenomena for future processes. The memoir literature of the writers of the Ukrainian diaspora worked for the reader, forming the national consciousness in order to bring the independence of Ukrainian statehood closer.
In the article the analysis of scientific approaches to the historiography of the TOLERANCE concept, the phenomenon transformation understanding in the Europeancultural tradition is considered. The changes in the interpretation of tolerance from antiquity to the present are highlighted. The emergence of a cultural tolerancephenomenon and the adoption of this category in politics and legal practice are interpreted as one of the answers to the question of the possibilities of preventingconflicts. Historically, the phenomenon of TOLERANCE refers to the prohibition of religious discrimination, which was later supplemented by a ban on ethnic discrimination. Today, this term is used to denote a wide range of tolerant attitudes towards a social group or political party or ideas that many consider to be inappropriate; loyalty in the assessment of other people's behavior, readiness for understanding and cooperation in solving issues of interpersonal group and interethnic interaction. The effectiveness of tolerance depends on the type of dominant consciousness chosen by society: the mythological, religious, secular or scientific and public. The phenomenon of tolerance is organically linked with the communicative processes of interpersonal interaction.The article deals with the phenomenon of TOLERANCE and the variety of its definitions contained in scientific research. Today, the issue of tolerance becomes particularly relevant as it requires the search for strategies for thinking and activities that would contribute to establishing a common opinion on contradictions based on mutual understanding, moral responsibility and respect for human rights. ; У статті на основі аналізу наукових підходів розглянуто історіографію феномену поняття "толерантність", трансформацію розуміння відповідного феномену у європейській культурній традиції. Висвітлено зміни в інтерпретації толерантності: від античності і до сьогодення. Поява феномену толерантності в культурі та затвердження цієї категорії в політиці та правових практиках трактується як одна з відповідей на питання можливостей запобігання конфліктам. В історичному плані феномен "толерантність" стосується заборони релігійної дискримінації, до якої пізніше додалася заборона на етнічну дискримінацію. Сьогодні цей термін використовується на позначення широкого кола терпимого ставлення до соціальної групи чи політичної партії або ідей, які багато хто вважає неприйнятними; лояльності в оцінці вчинків і поведінки інших людей, готовності до порозуміння й співпраці в розв'язанні питань міжособистісної групової та міжнаціональної взаємодії. Ефективність толерантності залежить від обраної суспільством форми домінантної свідомості: міфологічної, релігійної, секулярної або науково-громадської. Феномен толерантності органічно пов'язаний з комунікативними процесами міжособистісної взаємодії. У статті розглядаємо феномен "толерантність" та різноманітність його визначень, які містяться у наукових дослідженнях. На сьогодні проблема толерантності стає особливо актуальною, оскільки вона потребує пошуку таких стратегій мислення та діяльності, які б сприяли встановленню єдиної думки стосовно протиріч, основаної на взаєморозумінні, моральній відповідальності та повазі до прав людини.
The article provides a detailed structural, content, pragmatic, and stylistic examination of question-answer thematic entities (units) in Nobel lectures. A method of linguistic description and observation and a contextual-interpretation method are used in the research.The author has defined the compositional role of these units on the paragraph level demonstrating that they function as an attention-getter at the beginning, as a "springboard" for further discussion in the middle, and as a clincher in the final position. Four ways of their internal organization have been identified taking into consideration the correlation and order of questions and answers blocks; different types of questions are used. The study has distinguished seven rhetorical modes of content delivery, namely cause-effect, problem-solution, contrast-comparison, classification (division), process analysis, description, and exemplification. Typical syntactic stylistic devices have been also analysed and literature laureates masterfully combine various kinds of them to make their speeches colourful and persuasive. The approach to the linguistic material based on studying speakers' ethical strategies reveals that question-answer thematic entities are a widely-used method to build pathos (a rhetoric category) in the lecture. The potential of the discussed units to intensify lecture coherence and imply a dialogue with the audience is stressed. This article further develops the author's previous research in this field that was devoted to specifying the ways the image of a writer is rendered in Nobel lectures; moreover, close connection between the content of the lecture and the laureate's social, moral, professional, political, religious, and aesthetic values was proven.
The article provides a detailed structural, content, pragmatic, and stylistic examination of question-answer thematic entities (units) in Nobel lectures. A method of linguistic description and observation and a contextual-interpretation method are used in the research.The author has defined the compositional role of these units on the paragraph level demonstrating that they function as an attention-getter at the beginning, as a "springboard" for further discussion in the middle, and as a clincher in the final position. Four ways of their internal organization have been identified taking into consideration the correlation and order of questions and answers blocks; different types of questions are used. The study has distinguished seven rhetorical modes of content delivery, namely cause-effect, problem-solution, contrast-comparison, classification (division), process analysis, description, and exemplification. Typical syntactic stylistic devices have been also analysed and literature laureates masterfully combine various kinds of them to make their speeches colourful and persuasive. The approach to the linguistic material based on studying speakers' ethical strategies reveals that question-answer thematic entities are a widely-used method to build pathos (a rhetoric category) in the lecture. The potential of the discussed units to intensify lecture coherence and imply a dialogue with the audience is stressed. This article further develops the author's previous research in this field that was devoted to specifying the ways the image of a writer is rendered in Nobel lectures; moreover, close connection between the content of the lecture and the laureate's social, moral, professional, political, religious, and aesthetic values was proven.
Анотація. Однією з ключових проблем соціальної адаптації військовослужбовців та членів їх сімей є відсутність консенсусу щодо визначення, змісту та функцій цього процесу. Така ситуація вказує, з одного боку, на його складність та багатомірність, а з іншого – на наявність у суспільстві доволі відмінних уявлень щодо соціальної адаптації військовослужбовців. Безумовно, все це розмаїття думок знайшло своє відображення в науковій літературі з цієї проблеми. Дане дослідження присвячено аналізу поглядів сучасних вітчизняних та зарубіжних фахівців на зміст, функції та цілі процесу соціальної адаптації військовослужбовців. Спираючись на результати якісного аналізу наукових текстів визначено, що в українській літературі домінує уявлення про соціальну адаптацію військовослужбовців як процес їх пристосування до умов ринку праці. Водночас, констатується поступове урізноманітнення цих поглядів, що спричинене розширенням емпіричної бази, збільшенням кількості прикладних досліджень в цій сфері. Відзначається значно ширша тематика досліджень в зарубіжних, переважно англомовних, публікаціях, присвячених проблемі соціальної адаптації військовослужбовців. Особливо наголошується на змінах в уявленнях про цей процес, які спричинені соціальними, економічними, політичними, культурними, історичними тощо факторами. ; Abstract. A lack of consensus on definition, functions and final purposes of social adaptation of servicemen and their family members is one of the key problems of the process. On one hand, this situation suggests the complexity and multiplicity of the process, on the other hand, it reflects diversity of views on social adaptation of servicemen, which is present in society. Undoubtedly, the scientific literature on the problem echoes with this variety of thoughts. The article is devoted to analysis of the views of modern national and foreign authors on the content, functions, and aims of the process of social adaptation of servicemen. Twenty two preselected scientific papers, published after 2000, have been explored using qualitative text analysis. Relevance to the problem of social adaptation has been employed as a main selection criterion. The publications predominantly devoted to social psychological, psychological, medical etc. aspects of servicemen adaptation were deliberately excluded from the study. Interpretation of the data denotes adjustment of servicemen to the labor market conditions as a prevailing understanding of social adaptation in Ukrainian scientific literature. However, progressive diversification of the views, apparently caused by increased number of empirical studies, is evident. In respect to foreign, mainly English, scientific publications, significantly broader scope of definitions has been detected. Obviously, this reflects implication of wide range of theoretical approaches and concepts. Social adaptation is considered in a broader context of social, economic, political, historical, cultural, gender etc. factors. Special attention is paid to rethinking of the role of servicemen in the process of their social adaptation.
Анотація. Однією з ключових проблем соціальної адаптації військовослужбовців та членів їх сімей є відсутність консенсусу щодо визначення, змісту та функцій цього процесу. Така ситуація вказує, з одного боку, на його складність та багатомірність, а з іншого – на наявність у суспільстві доволі відмінних уявлень щодо соціальної адаптації військовослужбовців. Безумовно, все це розмаїття думок знайшло своє відображення в науковій літературі з цієї проблеми. Дане дослідження присвячено аналізу поглядів сучасних вітчизняних та зарубіжних фахівців на зміст, функції та цілі процесу соціальної адаптації військовослужбовців. Спираючись на результати якісного аналізу наукових текстів визначено, що в українській літературі домінує уявлення про соціальну адаптацію військовослужбовців як процес їх пристосування до умов ринку праці. Водночас, констатується поступове урізноманітнення цих поглядів, що спричинене розширенням емпіричної бази, збільшенням кількості прикладних досліджень в цій сфері. Відзначається значно ширша тематика досліджень в зарубіжних, переважно англомовних, публікаціях, присвячених проблемі соціальної адаптації військовослужбовців. Особливо наголошується на змінах в уявленнях про цей процес, які спричинені соціальними, економічними, політичними, культурними, історичними тощо факторами. ; Abstract. A lack of consensus on definition, functions and final purposes of social adaptation of servicemen and their family members is one of the key problems of the process. On one hand, this situation suggests the complexity and multiplicity of the process, on the other hand, it reflects diversity of views on social adaptation of servicemen, which is present in society. Undoubtedly, the scientific literature on the problem echoes with this variety of thoughts. The article is devoted to analysis of the views of modern national and foreign authors on the content, functions, and aims of the process of social adaptation of servicemen. Twenty two preselected scientific papers, published after 2000, have been explored using qualitative text analysis. Relevance to the problem of social adaptation has been employed as a main selection criterion. The publications predominantly devoted to social psychological, psychological, medical etc. aspects of servicemen adaptation were deliberately excluded from the study. Interpretation of the data denotes adjustment of servicemen to the labor market conditions as a prevailing understanding of social adaptation in Ukrainian scientific literature. However, progressive diversification of the views, apparently caused by increased number of empirical studies, is evident. In respect to foreign, mainly English, scientific publications, significantly broader scope of definitions has been detected. Obviously, this reflects implication of wide range of theoretical approaches and concepts. Social adaptation is considered in a broader context of social, economic, political, historical, cultural, gender etc. factors. Special attention is paid to rethinking of the role of servicemen in the process of their social adaptation.
In developing a transnational approach to queer studies, the alleged binary between post-Soviet ―East‖ and the so-called ―West‖ has troubled and challenged this emerging discourse. Theorizing queerness within a post-Soviet framework requires what sociologist Francesca Stella refers to as ―alternative epistemologies‖ that foreground the question of visibility: how can queerness be understood in places that have historically and ideologically emphasized sexual invisibility? Considering this question alongside Michel Foucault's discussion of a discursive practice of sexuality as a product of modernity and capitalism, a more evocative issue emerges: how can sexuality be understood in spaces that have historically eschewed capitalist ideology? Moreover, how are sexual practices, including the structures of family and community, complicated in the wake of repressive political systems? As a response to these questions, this article explores literature's capacity to facilitate new dialogues for understanding queerness within a post-Soviet context. By building on the concepts of kinship and belonging, literature and participates in the development of alternative epistemologies for understanding queerness within post-Soviet spaces.
The authors examine the modern concept of national elite Ukrainian scientific literature in terms of social status and social value approach. It is shown that the trunk area highlighting the role of the political elite in modern domestic research is value-based approach, ie understanding it as a social group, which aims to ensure the development of the state and welfare of its citizens. This coverage importance elite social status is a minor character. Estimates are results of modern national political elite is mostly negative.Keywords: national elite, political elite, elite classification. ; Автори розглядають сучасні концепції національної еліти в українській науковій літературі з точки зору соціально-статусного та соціально-ціннісного підходів. Показано, що магістральним напрямком висвітлення ролі політичної еліти в сучасних вітчизняних дослідженнях є ціннісний підхід, тобто її розуміння як соціальної групи, яка покликана забезпечувати розвиток держави та добробут її громадян. При цьому висвітлення значення соціального статусу еліти носить другорядний характер. Оцінки ж результатів діяльності сучасної вітчизняної політичної еліти є здебільшого негативними.Ключові слова: національна еліта, політична еліта, класифікація еліт.
Further development of civilization is determined by the amount of accumulated knowledge. Welfare of society, its role in world politics depends on this accumulated knowledge and not on material resources. The Higher Education sphere becomes an eco-nomic and political category. Casual invasion of Science in society requires more inten-sive promotion and propagation of scientific knowledge in mass-media, creating special-ized scientific and popular publications. Key words: science, knowledge, information, civilization, mass-media, culture, popular science literature, humanity and society. ; Подальший розвиток цивілізації визначається обсягом накопиченх знань. Саме від них, а не від матеріальних ресурсів, залежить добробут суспільства, його роль у світовій політиці. Сфера вищої освіти стає категорією економічною та полі-тичною. Повсякденне вторгнення науки в життя суспільства вимагає дедалі інтен-сивнішої популяризації і пропаганди наукових знань на сторінках ЗМІ, творення спеціалізованих науково-популярних видань. Ключові слова: наука, знання, інформація, цивілізація, мас-медіа, культу-ра, науково-популярна література, людство, суспільство.
The article draws attention to the generational reception of the Ukrainian post-totalitarian reality, which was refl ected in the literary writings after 1990s. The research problematizes the peculiarities of the hero's consciousness, who had faced a lot of diffi culties after the Soviet Union collapse. The cultural priorities and national identity are specifi cally addressed. The approach to such research is closely connected with the analysis of generational activity. This article focuses on the literary refl ection that exhibits the perception of post-soviet realities in Ukraine by the generation, representatives of which were born in 1960s and 1970s. They try to discover the national memory, killed by the totalitarian power, as well as to open new ways of development of their own identity. Different (sometimes even opposing) reception of cultural, political and social changes by the representatives of separate age groups created a discourse of new problems which were very important for post-totalitarian society. These newly set issues concerned the reconstruction of independent culture, consciousness and, of course, identity. It has been recognized that today it is topical to process the representation of the past from the point of view of the youngest generation. The matter is that these people have all possibilities to compare totalitarian ideology and post-totalitarian memory, which tries to reveal the mechanism of creation a culture without past. The peculiarities of the discussed period show that it is a time of blending few physical and mental generations. For example, the present literature «hosts» the writings of the oldest writers who still live with the traumatic experience of their past life, and the middle-aged authors who were brought up in circumstances of cultural and intellectual crisis. On top of this, parents' trauma had also infl uenced their behavior in the future. Together with these two generations, we cannot forget about the youngest artists who gained their experience here and now – in the space of information progress and in the world that is losing its cultural borders. This is a generation of a new nomadism. The research of such problem is based on the most popular contemporary novels. Main attention is paid to studying the specifi city of the artistic generational consciousness, and the so-called generational gap which happened after total deconstruction of the history, and generally after the next change in understanding the art and culture. Keywords: generation, memory, post-totalitarian studies, totalitarianism, identity. ; Зосереджено увагу на поколіннєвій рецепції українських посттоталітарних реалій, відображеній в літературі після 1990-х років. Проблеми, порушені у дослідженні, розкривають світоглядні особливості героя, перед яким разом із розпадом Радянсь- кого Союзу постало чимало викликів, особливо у сфері культурних пріоритетів, національної свідомості, ідентичності. Не відкидаючи значення старшого та наймолод- шого літературних поколінь, авторка статті все ж за основу бере творчість авторів, на- роджених у 1960–1970-х. У цьому випадку важливим видається не стільки літературний досвід чи властиві молодим нігілістичні поривання. Ідеться насамперед про досвід тоталітарної пам'яті, а також про здатність до раціонального її осмислення й аналізу саме через літературу. Ключові слова: покоління, пам'ять, посттоталітарні студії, тоталітаризм, ідентичність.
The activities of Josef Lobodowski in Ukrainian literature promotion among Polish reader are reviewed in the article. The study was conducted on the basis of the selected texts the artist's literary journalism (articles, reviews, information) and on the material of his translation from Ukrainian poetry, prose and literary criticism. His views on the history and features of Ukrainian literature are shown. Two features of the discussed journalism are noteworthy: a demonstration of the tragic fate of Ukrainian literature of the 19th-20th centuries and an emphasis on the gradual development of the literature of a national liberation character, despite adverse conditions. Add addition and illustration of the views discussed was the idea of translating the Lobodowski heritage. It turns out that the object of his translation interests was work, mainly prohibited by Soviet censorship, the work of writers from the mainland and emigrants who professed democratic, liberation and humanistic priorities. ; Tematem niniejszego artykułu jest działalność Józefa Łobodowskiego na rzecz popularyzacji literatury ukraińskiej wśród czytelników polskich. Badanie zostałoprzeprowadzone na podstawie tekstów z zakresu publicystyki literackiej (artykuły, recenzje, informacje), przekładów z języka ukraińskiego poezji, prozy i krytyki literackiej, a także jego wystąpień na spotkaniach i konferencjach literackich. Zostały przedstawione poglądy pisarza na historię literatury ukraińskiej i wyeksponowane przez niego cechy szczególne tej literatury. W omawianej publicystyce zaakcentowane są dwie cechy, mianowicie: niesprzyjające warunki piśmiennictwa ukraińskiego XIX i XX wieku oraz konsekwentny rozwój literatury o charakterze narodowo-wyzwoleńczym wbrew wspomnianym warunkom. Analizę poglądów i postawy uzupełnia omówienie spuścizny translatorskiej twórcy. Stwierdzono, że obiektem zainteresowań tłumacza jest twórczość zakazana przezcenzurę radziecką oraz postawa pisarzy krajowych i emigracyjnych, którzy uznawali wartości demokratyczne, niepodległościowe i humanistyczne. Zaprezentowany czytelnikom szkic zawiera próbę podkreślenia pionierskiej działalności Łobodowskiego w dziedzinie popularyzacji literatury i myśli ukraińskiej. ; У статті розглядається діяльність Юзефа Лободовського в галузі популяризації української літератури серед польського читача. Дослідження проведено на матеріалі вибраних текстів літературної публіцистики митця (статті, рецензії, інформації) і на матеріалі його перекладів з української поезії, прози і літературної критики. Показано його погляди на історію і особливі риси української літератури. Звернено увагу на дві риси обговорюваної публіцистики: експонування трагічної долі українського письменства XIX–XX ст., та підкреслення поступового розвитку літератури національно-визвольного характеру попри несприятливі умови. Доповненням та ілюстрацією розглянутих поглядів було представлення перекладацького доробку Лободовського. Виявлено, що об'єктом його перекладацьких зацікавлень була творчість переважно заборонена радянською цензурою, творчість материкових і еміграційних письменників, які сповідували демократичні, визвольні та гуманістичні пріоритети.
