Suchergebnisse

The article deals with the activities of the theater named after Maria Zankovetska after the death of Alexander Korolchuk in Zaporozhye (1925), but before the arrival of Alexander Zaharov. This is about the socalled «dark» or transitional period, after which the Soviet government appointed «from above» by Alexander Zaharov. The refore, the period of the theater between O. Korolchuk and O. Zaharov is indeed the least learned. ; В статье рассмотрена тема деятельности театра имени Марии Заньковецкой после смерти Александра Корольчука (1925 г.) и перед приходом Александра Загарова. Речь идет о так называемом «темном», или переходном, периоде, после которого, советская власть назначила художественным руководителем Александра Загарова. Соответственно, период деятельности театра между двумя худруками А. Корольчуком и А. Загаровым наимение изучен. ; У статті розглянуто діяльність театру імені Марії Заньковецької після смерті Олександра Корольчука у Запоріжжі (1925 р.), але перед приходом Олександра Загарова. Йдеться про так званий «темний», або перехідний, період, після якого радянська влада призначила «згори» Олександра Загарова. Відтак період діяльності театру між О. Корольчуком і О. Загаровим, справді є найменш вивченим.

The article deals with the activities of the theater named after Maria Zankovetska after the death of Alexander Korolchuk in Zaporozhye (1925), but before the arrival of Alexander Zaharov. This is about the socalled «dark» or transitional period, after which the Soviet government appointed «from above» by Alexander Zaharov. The refore, the period of the theater between O. Korolchuk and O. Zaharov is indeed the least learned. ; В статье рассмотрена тема деятельности театра имени Марии Заньковецкой после смерти Александра Корольчука (1925 г.) и перед приходом Александра Загарова. Речь идет о так называемом «темном», или переходном, периоде, после которого, советская власть назначила художественным руководителем Александра Загарова. Соответственно, период деятельности театра между двумя худруками А. Корольчуком и А. Загаровым наимение изучен. ; У статті розглянуто діяльність театру імені Марії Заньковецької після смерті Олександра Корольчука у Запоріжжі (1925 р.), але перед приходом Олександра Загарова. Йдеться про так званий «темний», або перехідний, період, після якого радянська влада призначила «згори» Олександра Загарова. Відтак період діяльності театру між О. Корольчуком і О. Загаровим, справді є найменш вивченим.

The article traced the life's path of Ukrainian museum worker, meteorologist and librarian Timasheva Mariia Semenivna. On the basis of archival and published sources authors trace and highlight the Timasheva's main stages of life and working life, namely years of study and work in the Museum of Starobilsk district, the Archaeological Museum of Kharkiv State University, at the meteorological station and in the Office of Hydrometeorological Service under the Government of Ukrainian SSR, libraries, particularly in the Central Scientific Library of the Ukrainian Academy of Agricultural Sciences, Scientific Library of the Institute of Archaeology of the AS USSR. ; У статі простежено життєвий шлях українського музейника, метеоролога та бібліотекаря Тімашевої Марії Семенівни. На основі архівних та опублікованих джерел авторами простежено і висвітлено основні етапи життєвого та трудового шляху М.С. Тімашевої: роки навчання та роботи у Музеї Старобільського краю, Археологічному музеї Харківського державного університету; на метеорологічній станції та в Управлінні гідрометеорологічної служби при РНК УСРР; в бібліотеках, зокрема у Центральній науковій бібліотеці при Всеукраїнській академії сільськогосподарських наук, науковій бібліотеці Інституту археології АН УРСР.

The role of social media (social networks) in international relations is analyzed. The international relations as the main contributor to the world information space are singled out. Definitions of the main concepts characterizing the use of Internet technologies in the foreign policy activity of the state are given: foreign policy activity of the state, foreign policy behavior of the state, communication in the system of international relations or foreign policy communication of the state. The study used a set of general and special methods: the method of conceptual analysis in determining the basic characteristics of socio-political communication, comparative analysis, functional analysis (functions of foreign policy communication and activities). Social media and the Internet are turning into a new reality, where the main actors are states. The political image of the state is directly proportional to the image in the social media. The popularity of the state, diplomatic institutions depends on the openness of society and the advancement in social networks.

The main object of study is the mass communication (journalism) of the Ukrainian cyberspace. The rich fact of mass communication research has been analyzed. An overview of important works demonstrating the development of Ukraine's national cyberspace has been carried out. The important personal criteria of a journalist are considered, which should become the basis of an effective model of mass communication (national journalism) in the modern Internet space. The study used a set of general and specific methods: a conceptual analysis method in determining the basic characteristics of mass communication, comparative analysis (in comparing and contrasting models of mass media, including journalism), functional analysis (in clarifying the role and basic functions of mass media, including journalism). Mass media, including national journalism, influence the security of the individual, society and the Ukrainian nation. In the face of Russian aggression, it is important that the model of national journalism be effective for the security of the Ukrainian information space. It is important for national politics to promote the information security of the Ukrainian nation, and that the mass media model, in particular, national journalism, be an effective mechanism in the fight against the Russian aggressor.

Normative-legal features of the unemployment notion as legal ground for social security of citizens are analyzed. The author pays specific attention to the main drawbacks and makes propositions as to their elimination. ; Проаналізовано нормативно-правові ознаки поняття безробіття як правової підстави соціального забезпечення громадян. Автор звертає увагу на головні недоліки та пропонує власне їх вирішення.

The article explores the conceptual and applied aspects of China's 'sharp power' as a new technology of influence on international policy aimed at achieving competitive advantages through information operations, cyber threats and manipulation of news content in media and social networks. Also, the changes in China's information security strategy have been analyzed considering the use of such tools as a modern form of political activity in international relations. The 'sharp power' tools may include attempts by some international actors to manage information on themselves in another country's media, education and cultural systems for misleading or dividing public opinion in the chosen country or for distracting from negative information on themselves. In particular, Chinese government institutions support the policy and information security for counteracting China's criticism outside and impacting on international interactions through 'sharp' diplomacy. 'Sharp' diplomacy is an ideology that supports the privilege of state power above personal freedom and is fundamentally hostile for open discussions and independent thought. It is found that China has different positions on 'sharp power' policy as a component of information security at the international and national levels that depends on technological innovations in telecommunications and social media which are a challenge for global democracy, legal international policy and effective cooperation. Incorporating 'sharp power' into China's information security strategy enables more active promotion of the country's policy abroad, respond promptly to national interests and understand public opinion on China's role in global governance. ; У статті досліджено концептуальні й прикладні аспекти «гострої сили» Китаю як нової технології впливу в міжнародній політиці, що спрямована на досягнення конкурентних переваг за допомогою інформаційних операцій, кіберзагроз і маніпулювання новинним контентом мас-медіа й соціальних мереж, проаналізовано зміни в стратегії інформаційної безпеки Китаю з огляду на використання такого інструментарію, як сучасна форма політичної діяльності держави в міжнародних відносинах. Інструментарій «гострої сили» може включати спроби окремих міжнародних акторів управляти інформацією про себе в мас-медіа, освітніх і культурологічних системах іншої країни аби ввести в оману або розділити громадську думку в обраній країні чи відвернути увагу від негативної інформації про себе. Зокрема, китайські урядові інституції здійснюють підтримку своєї політики та інформаційної безпеки шляхом нейтралізації критики Китаю за межами країни, намагаються впливати на міжнародну взаємодію через «гостру» дипломатію, яка зумовлюється ідеологією, що підтримує привілеї державної влади над особистою свободою і є принципово ворожою для відкритих дискусій та незалежної думки. З'ясовано, що Китай має різні позиції щодо політики «гострої сили» як складової частини інформаційної безпеки на міжнародному й національному рівнях, що зумовлюється технологічними інноваціями в телекомунікаціях та соціальних медіа, які вважаються викликом для глобальної демократії, проведення відповідної правової міжнародної політики та ефективного співробітництва. Уключення контенту «гострої сили» до стратегії інформаційної безпеки Китаю свідчить про спрямоване позиціонування політики країни у світі, оперативне реагування щодо забезпечення національних інтересів і формування прийнятної для Китаю громадської думки щодо ролі держави в процесах глобального управління.

Анотація. Актуальність проблеми полягає в тому, що в умовах глобалізації сучасної освіти великого значення набуває вивчення та ретроспективний аналіз педагогічних процесів та явищ (у тому числі й становлення та розвитку закладів інтернатного типу) з урахуванням конкретно-історичних умов розвитку суспільства та етнокультурних особливостей регіону, що досліджується, зокрема, Закарпаття, яке впродовж ХХ ст. входило до складу ряду держав, що зумовило його полікультурність, а також синтез різноманітних підходів у забезпеченні суспільного піклування про дітей, їх освіту та розвиток. Мета статті – на основі узагальнених даних про зміни в соціально-економічній, політичній та культурно-освітній сферах, які мали місце після приєднання Закарпаття до складу Чехословацької республіки у 1919-1939 рр., з'ясувати передумови та основні особливості нормативно-правових документів, які регламентували діяльність закладів інтернатного типу. Методи дослідження - пошуково-бібліографічний – з метою вивчення архівних, бібліотечних і музейних каталогів, фондів, описів та бібліографічних видань; контент-аналізу архівних матеріалів (наказів, розпоряджень керівних органів влади); хронологічний, ретроспективного логіко-системного аналізу – як основа вивчення ретроособливостей діяльності закладів інтернатного типу Закарпаття 1919-1938 рр.). Першочерговим завданням для Чехословацького уряду стала розробка нормативних документів, які б не тільки забезпечували захист дітей, але й уніфікували законодавство для всіх земель, що увійшли до нового державного утворення – Чехословацька республіка. Зокрема, були прийняті наступні закони: Закон 256 «Про захист дітей-сиріт та дітей, народжених поза шлюбом» (1921 р.), Закон 56 «Про всиновлення» (1928 р.), Закон 29 «Про державний захист дітей-сиріт та дітей, народжених поза шлюбом» (1930 р.). ; Abstract. The problem urgency is in the fact that in the modern education globalization conditions the pedagogical processes and phenomena study and retrospective analysis (including the residential institutions formation and development) are of great importance, taking into account the investigated region society development and the ethno-cultural features specific historical conditions, in particular, Transcarpathia, which during the twentieth century, was a part of number states that led to its multiculturalism, as well as the diverse approaches synthesis in providing public care for children, their education and development. The paper purpose is to study the generalized information basis on changes in the socio-economic, political, cultural and educational spheres that took place after the Transcarpathia accession to the Czechoslovak Republic in 1919-1939, to find out the prerequisites and the main features of the normative and legal documents regulating the residential institutions activities. The methods used: bibliographic search is for the purpose of studying archival, library and museum catalogs, foundations, descriptions and bibliographic editions; content analysis of archive materials (orders, the governing orders); chronological, retrospective logical-system analysis as the basis for the study of Transcarpathian residential type institutions retro-specific features in 1919-1938). A priority task for the Czechoslovak government was the normative documents development that not only ensured the children protection, but also unified the legislation for all the lands included in the new state education − the Czechoslovak Republic. The legal documents adopted by the government of the Czechoslovak Republic analysis gives basics to state that the residential type institutions activities, which operated in the modern Transcarpathia territory of the Czechoslovak period, were regulated by the existing Austro-Hungarian laws and new laws − Law 256 «On the Protection of Orphan Children and Children, born outside of marriage» (1921), Law 56 «On Adoption» (1928), Law 29 «On the State Protection of Orphan Children and Children born outside of marriage» (1930), which defined the requirements for activities boarding school in their organization and management, state control over their activities. The general management of the orphans and children born out of marriage care was carried out by the Social Welfare Ministry, but, given that Subcarpathian Rus had a special status as part of the Czechoslovak Republic, its social welfare management body acted as an abstract a social welfare abstract of that is self-governing the decisions determined the conditions for the children transfer to care for both individuals and residential institutions.

Анотація. Актуальність проблеми полягає в тому, що в умовах глобалізації сучасної освіти великого значення набуває вивчення та ретроспективний аналіз педагогічних процесів та явищ (у тому числі й становлення та розвитку закладів інтернатного типу) з урахуванням конкретно-історичних умов розвитку суспільства та етнокультурних особливостей регіону, що досліджується, зокрема, Закарпаття, яке впродовж ХХ ст. входило до складу ряду держав, що зумовило його полікультурність, а також синтез різноманітних підходів у забезпеченні суспільного піклування про дітей, їх освіту та розвиток. Мета статті – на основі узагальнених даних про зміни в соціально-економічній, політичній та культурно-освітній сферах, які мали місце після приєднання Закарпаття до складу Чехословацької республіки у 1919-1939 рр., з'ясувати передумови та основні особливості нормативно-правових документів, які регламентували діяльність закладів інтернатного типу. Методи дослідження - пошуково-бібліографічний – з метою вивчення архівних, бібліотечних і музейних каталогів, фондів, описів та бібліографічних видань; контент-аналізу архівних матеріалів (наказів, розпоряджень керівних органів влади); хронологічний, ретроспективного логіко-системного аналізу – як основа вивчення ретроособливостей діяльності закладів інтернатного типу Закарпаття 1919-1938 рр.). Першочерговим завданням для Чехословацького уряду стала розробка нормативних документів, які б не тільки забезпечували захист дітей, але й уніфікували законодавство для всіх земель, що увійшли до нового державного утворення – Чехословацька республіка. Зокрема, були прийняті наступні закони: Закон 256 «Про захист дітей-сиріт та дітей, народжених поза шлюбом» (1921 р.), Закон 56 «Про всиновлення» (1928 р.), Закон 29 «Про державний захист дітей-сиріт та дітей, народжених поза шлюбом» (1930 р.). ; Abstract. The problem urgency is in the fact that in the modern education globalization conditions the pedagogical processes and phenomena study and retrospective analysis (including the residential institutions formation and development) are of great importance, taking into account the investigated region society development and the ethno-cultural features specific historical conditions, in particular, Transcarpathia, which during the twentieth century, was a part of number states that led to its multiculturalism, as well as the diverse approaches synthesis in providing public care for children, their education and development. The paper purpose is to study the generalized information basis on changes in the socio-economic, political, cultural and educational spheres that took place after the Transcarpathia accession to the Czechoslovak Republic in 1919-1939, to find out the prerequisites and the main features of the normative and legal documents regulating the residential institutions activities. The methods used: bibliographic search is for the purpose of studying archival, library and museum catalogs, foundations, descriptions and bibliographic editions; content analysis of archive materials (orders, the governing orders); chronological, retrospective logical-system analysis as the basis for the study of Transcarpathian residential type institutions retro-specific features in 1919-1938). A priority task for the Czechoslovak government was the normative documents development that not only ensured the children protection, but also unified the legislation for all the lands included in the new state education − the Czechoslovak Republic. The legal documents adopted by the government of the Czechoslovak Republic analysis gives basics to state that the residential type institutions activities, which operated in the modern Transcarpathia territory of the Czechoslovak period, were regulated by the existing Austro-Hungarian laws and new laws − Law 256 «On the Protection of Orphan Children and Children, born outside of marriage» (1921), Law 56 «On Adoption» (1928), Law 29 «On the State Protection of Orphan Children and Children born outside of marriage» (1930), which defined the requirements for activities boarding school in their organization and management, state control over their activities. The general management of the orphans and children born out of marriage care was carried out by the Social Welfare Ministry, but, given that Subcarpathian Rus had a special status as part of the Czechoslovak Republic, its social welfare management body acted as an abstract a social welfare abstract of that is self-governing the decisions determined the conditions for the children transfer to care for both individuals and residential institutions.

Стаття присвячена аналізу буферних територій як структурних елементів національної екологічної мережі України у складі Всеєвропейської екологічної мережі. Метою цієї статті є з'ясування юридичних ознак буферних територій екологічної мережі та визначення їх функціональних характеристик у структурній побудові екомережі як єдиної природоохоронної територіальної системи.Визначено місце буферних територій та їх співвідношення з іншими структурними елементами національної екологічної мережі. Буферні території виконують захисну функцію щодо ключових та сполучних територій екомережі та відіграють системоформуючу роль у структурній побудові екомережі.Обґрунтовано, що буферні зони є особливим захисним інструментом, що дозволяє ефективніше досягати цілей охорони цінних видів флори й фауни, унікальних природних ландшафтів та захищати екокоридори.Задля збереження екосистемних характеристик буферних зон екомережі й виконання ними відведених функцій запропоновано визначити у земельному законодавстві допустиме обмеження господарської діяльності для власників земельних ділянок та землекористувачів, угіддя яких потрапили до складу екомережі. Такі природоохоронні обмеження приватних інтересів зумовлені суспільними інтересами формування та невиснажливого використання усіх об'єктів та територій національної екомережі.Ключові слова: екологічна мережа, буферні території, природоохоронна система, екологічне законодавство ; This Article is devoted to analysis of buffer zones as the structural elements of the national ecological network of Ukraine. This article is intended to establish judicial characteristics of buffer zones of the ecological network and define their functional characteristics in the structural construction of the ecological network as the single protected territorial system.The place of buffer zones and their relationship with the other structural elements of the national ecological network have been determined. Buffer zonesperform a protective function regarding the key and connecting territories of the ecological network and play a system building role in the structural construction of the ecological network. It has been justified that buffer zones are a protective tool that allows achieving the goals of preserving valuable species of flora and fauna, unique natural landscapes and protecting ecocorridors.Keywords: ecological network, buffer zones, environmental protection system, environmental legislation

The concept of religious freedom, the history of its development, the concept of religious freedom in acts of international organizations, as well as the legislation of Ukraine is considered. Human rights and freedoms do not depend on the socio-economic structure of the state and the level of its development. They should be provided to every person and guaranteed by the country. Constitution and national legislation. It should be noted that the relevance of the issue of international human rights standards (including religious freedom) has become much more acute for our country. No one should be subjected to coercion that diminishes his will to have or accept a religion or belief of his own choosing. Freedom to manifest religion or belief is subject only to restrictions established by law and necessary to protect public safety, order, health, and morals. The features of improvement and trends of changes in the understanding of religious freedom in different epochs and cultural and historical periods of the development of society are analyzed. For a meaningful understanding and clarification of all controversial issues related to the issues of freedom of religion, the origin and perception of it by thinkers and religious traditions of past centuries are considered. The problematic moments and promising achievements of the Ukrainian legislation in matters relating to religious freedom and the rights of believers are highlighted. Freedom of conscience and freedom of religion occupy an important place in the system of personal rights. Guaranteeing the equality of churches before the law, our state recognizes and abides by the provisions, none of them can claim a dominant role in society and the status of a state, and national interests should prevail over the interests of any religious organization. ; Рассмотрено понятие религиозной свободы, историю его развития, концепции религиозной свободы в актах международных организаций, а также законодательстве Украины; проанализированы особенности совершенствования и тенденции внесении изменений в понимании религиозной свободы в разные эпохи и культурно-исторические периоды развития общества; выделены проблемные моменты и перспективные достижения украинского законодательства в вопросах, касающихся религиозной свободы и прав верующих. ; Розглянуто поняття релігійної свободи, історію його розвитку, концепції релігійної свободи в актах міжнародних організацій, а також законодавстві України; проаналізовано особливості вдосконалення і тенденції внесення змін щодо розуміння релігійної свободи в різні епохи та культурно-історичні періоди розвитку суспільства; виокремлено проблемні моменти та перспективні здобутки українського законодавства в питаннях, що стосуються релігійної свободи і прав віруючих.

The article analyzes the experience (history, theory, practice) of preparation of bachelors and masters of international relations in the USA and Canada. The features of the organization of specialists in international relations were shown, which is based on an interdisciplinary approach, and provides practical and theoretical stages with the possibility to continue research career. It is concluded that the mechanism of enrollment in the Master's program in International Relations of American and Canadian universities – is an effective, democratic, stimulating and controlled process that provides high-quality training of future masters. The importance of structural and functional organization of professional training specialists in international relations of American and Canadian system of university education based on interdisciplinary, cultural, acmeological, scientific and individually oriented approaches and principles of interdisciplinarity, interactivity, consistency, continuity is substantiated. Theoretical and methodological principles of the Master's in International Relations professional training are the orientation of the content on global standards, labor market and personal needs, creative combination of theoretical and practical components, actualization of the students' communicative needs and intercultural potential; development of research skills; formation of values and cultural concepts in international relations.The specific features of the specialists' in international relations professional training at the American and Canadian universities are revealed. They are: the correspondence of educational programs to the needs of science, economy and society; professional and scientific orientation of training; integration in the curriculum business-oriented and legal disciplines; focusing on the development of intercultural communication; diversification of practical training; cooperation with international organizations; internship opportunity within specific programs; active involvement of universities in the process of improvement the quality of education. ; У статті здійснено аналіз досвіду (історія, теорія, практика) підготовки бакалаврів і магістрів міжнародних відносин у США і Канаді. Показано, що теоретичні узагальнення з цієї проблеми спонукають корегувати національну систему професійної26підготовки майбутніх фахівців-міжнародників України на концептуальному рівні, що виявляється у її нормативно-правовому, соціально-економічному, науково-теоретичному, структурно-інституційному, інформативно-комунікативному, міжнародно-інтеграцій-ному, інших аспектах. З'ясування особливостей цього досвіду дає підґрунтя для зіставлення та виявлення спільного і загального, що стосуються диверсифікації освітніх програм, спеціальностей і кваліфікацій; модернізації і стандартизації змісту і якості освіти на основі компетентнісного підходу; створення педагогічних умов для професійного розвитку і самореалізації студентів.

The article considers the features of the French model of the institution of a prefect. The influence of the decentralization of state power on the development of the legal status of the prefect is analyzed. It is established that as a result of the decentralization reform, the executive powers have been transferred from prefects to the chairmen of departmental and regional councils.It is found that the powers of the prefect have a constitutional basis and are aimed at ensuring national interests, exercising administrative control and enforcing laws. The main powers of the prefect as a representative of the state at the corresponding levels of administrative-territorial organization are described. It is established that the functions of the prefect of the region and the department, as a rule, are simultaneously combined by one of the prefects of the department in which the main city (capital) of the region is located. At the same time, the prefect of the department, in accordance with current legislation, is subordinate to the prefect of the region, and the subprefect acts as an assistant to the prefect of the department in the administrative district. It is also found that there is an interest at the level of parliamentary initiatives in strengthening the role of sub-prefects as the level of representation of the state closest to the population.Much of the study focuses on the prefect's interaction with local governments, including oversight of the rule of law. The mechanisms of control are highlighted and it is revealed that through the control over the legitimacy of acts of local self-government bodies, the indirect influence of the prefect on decision-making at the local level is manifested. It is found that in the process of decentralization, the influence of the prefect on local governments has significantly diminished. As a result of the reform, instead of taking care of local governments, the prefect was given the competence to supervise their activities.Taking into account the above-mentioned factors, it is concluded that the prefect acts as a guarantor of the unity of the republic, as well as ensures the observance of public order and uniform application of the law throughout the territory. In addition, his functions as a representative of the state are aimed at a partnership with local governments.Given the results obtained, the positive experience of the French Republic can be applied to the successful promotion of domestic decentralization reform and used for further research in this area. ; Розглянуто особливості французької моделі інституту префекта і проаналізовано вплив децентралізації державної влади на розвиток правового статусу префекта.Охарактеризовано основні повноваження префекта як представника держави на відповідних рівнях адміністративно-територіального устрою і встановлено, що внаслідок реформи децентралізації виконавчі повноваження передано від префектів до голів рад департаментів і регіонів. З'ясовано, що на рівні парламентських ініціатив спостерігається зацікавленість у посиленні ролі субпрефекта як рівня представництва держави найбільш наближеного до населення.Значну частину дослідження присвячено розгляду питання взаємодії префекта з органами місцевого самоврядування, зокрема нагляду за дотриманням законності. Висвіт­лено механізми контролю та виявлено, що через контроль за легітимністю актів органів місцевого самоврядування проявляється непрямий вплив префекта на прийняття рішень на місцевому рівні. З'ясовано, що в процесі децентралізації його вплив на органи місцевого самоврядування значно пом'якшився, адже внаслідок проведеної реформи, замість опіки префектові надано компетенцію нагляду за їхньою діяльністю.Зважаючи на вищезазначене, зроблено висновок, що префект виступає гарантом унітарності республіки, забезпечує дотримання громадського порядку й однакове застосу­вання закону на всій території. Окрім того, його функції як представника держави спря­мовані на партнерську взаємодією з органами місцевого самоврядування.З огляду на отримані результати, позитивний досвід Французької республіки може бути застосовано для успішного просування вітчизняної реформи децентралізації та вико­ристано для подальших досліджень за цим напрямом.