Suchergebnisse

In article author examines some of ethical and professional problems, that arise in front of journalists during their coverage of military conflicts and terrorist attacks. Taking into account the specifics of the Ukrainian mass-media work in the area of anti-terrorist operation in the East of Ukraine, author suggests some possible solutions to the dilemmas of professional and ethical character.Key words: terrorism, military conflict, ethical standards, professional responsibility. ; У статті автор вивчає деякі проблеми етичного та професійного характеру, що постають перед журналістами під час висвітлення ними бойових дій та терорис-тичних актів. Зважаючи на специфіку роботи українських ЗМІ у зоні проведення Антитерористичної операції на Сході України, запропоновані можливі варіанти ви-рішення дилем професійно-етичного характеру.Ключові слова: тероризм, військовий конфлікт, бойові дії, етичні норми, про-фесійні обов'язки.

The purpose of the study is to find out whether / how the journalistic standards differ in peacetime and during military operations.Research methodology. The matter under discussion is the system of ethical and legal aspects in the framework of information and communication activities under conditions of war. In light of the fact that the Ukrainian academic community has not yet seriously been involved in studying coverage of modern military conflicts, this article focuses on the author's own observations that were initiated in the international multi-authored monograph «The role of technology in the socio-economic development of the post-quarantine world» (Katowice, Poland) last year, as well as results of current discussions at the top-rated media platforms, analysis of special issue material and current legislation. The article is based on analysis and synthesis to verify information and make conclusions, comparison and description to correlate different levels of data and other scientific methods with the help of which we start discussions about journalistic standards, evaluate the level of coverage of events in the Donbas region; we think about where journalism ends and propaganda, disclosure of top-secret information and hate language begin; we enter into polemics about vulnerable groups of population and ways to incite interethnic hatred and conflicts.Results. As it turned out, Ukrainian journalists have to distance themselves from events and clearly distinguish all communication traps. According to the traditions of the Ukrainian journalistic community and current legislation, all media professionals involved in the war in eastern Ukraine should thoroughly check all the facts, trust only expert sources, they do not have to believe their own and someone else's emotions, to use hate language and to incite interethnic hatred and conflicts. One has also to keep in mind that a journalist's civic-mindedness is a serious violation of international standards.Novelty. In the result, we come to the conclusion that ...

The article defines and analyzes political factors that at the end of the twentieth century exacerbated the problem of de-ideologization of the postcommunist society, as well as outlines the media discourse on the harmfulness of ideology. Among the reasons for the rhetoric about the need for de-ideologization is the need of society to get out of the negative (Soviet) continuity, accompanied by the confusion between totalitarianism and totality, violence with force.The author considers the controversial nature of confrontation between such concepts as human rights vs national rights, civil society vs national state in modern media discourse. He asserts that it is impossible to exercise the human right without realizing the national right, first of all the right to an independent state.The article also presents examples of argumentative simplification of the problem of de-ideologization in some liberal media, in particular Russian service of Radio Liberty, as well as attempts to deideologize some liberal-democratic ideologems and give them the features of normality and ideological neutrality. According to the article, the ideological uncertainty of the new independent states contributed to the strengthening of the effects of the revived Russian imperialism, in particular, its ideology of the Russian world. Russia has created powerful mediaresources for the establishment and spread this ideology in the post-communist space.The blocking of the development of the national-orientated ideology and the critique of national-centered media first led to ideological uncertainty, particularly in Ukrainian society (where well-organised elections offered voters a choice between technologies instead of ideologies), and then to the appearance of a false system of axiological protection against the corrupting influence of the West, initiated by Russian media and their neo-imperial discourse, which created the ground for the events of 2014, that is, for the annexation of the Crimea and the Russian-Ukrainian war in Donbas.Key words: ideology, mass media, deideologization, reideologization, liberalism. ; У статті визначено й проаналізовано політичні чинники, які наприкінці ХХ століття загострили проблему деідеологізації посткомуністичного суспільства, а також окреслено медійний дискурс про шкідливість ідеології. Серед причин риторики про необхідність деідеологізації названо потребу суспільства вийти з негативної (радянської) континуальності, що супроводжувалася переплутуванням тоталітаризму з тотальністю, а насилля з силою. Також наведені зразки аргументаційного спрощення проблеми деідеологізації у деяких ліберальних ЗМІ, зокрема «Радіо Свобода» й показано спроби деідеологізувати ідеологеми ліберально-демократичного спектру, надати їм рис нормальності та еволюційної закономірності.Ключові слова: ідеологія, ЗМІ, деідеологізація, реідеологізація, лібералізм.

У науково-дослідницькій роботі було розглянуто підходи до визначення англомовного медійного дискурсу, досліджено особливості текстової ситуації «соціальний захист» у сучасних англомовних ЗМІ, визначено учасників текстової ситуації «соціальний захист жінок-військовослужбовців», проаналізовано її сутність, зміст та змістову реалізацію в англомовних ЗМІ, розглянуто лексичну наповненість текстової ситуації; визначено лексико-семантичні групи засобів мовної репрезентації текстової ситуації «соціальний захист жінок-військовослужбовців» у сучасних англомовних ЗМІ. ; The research work considered approaches to the definition of English mass media discourse, studied the features of the textual situation "social protection" in modern English mass media, identified participants of the textual situation "social protection of military women", analyzed its essence, content and meaningful implementation of the textual situation and considered the lexical content. Lexical and semantic groups of means of linguistic representation of the textual situation "social protection of military women " in modern English mass media have been identified.

The study discusses the ways of textual representation of the cultural and mythological image of the hero in mass media texts, selected in British and Ukrainian periodicals and related to Brexit and elections in Ukraine. The work confirmed that media texts are audience-oriented and, therefore, they actively apply mythological elements to intensify their impact. One of the major mythological images is that of the hero who is designed to be a role-model for the masses and their behavior. The consideration of this image verbalization is topical for lingvo-cultural studies as well as for other related fields, e.g. sociolinguistics, social and political studies etc.The aim of this research was to consider the verbalization of the image of hero in British and Ukrainian media texts. To achieve this aim, it was necessary to fulfil the following tasks: to describe the main properties of media texts; identify the role of the image of the hero among other cultural and mythological images and motifs; specify the notion of the hero and semantically related notions; consider the selected British and Ukrainian mass media texts and analyze the verbalization of the above image therein.It was shown that the image of the hero functions in the media texts as a semantic element, tightly integrated and overlapping with eschatological motifs, including apocalyptic ones, as well as with the such mythological images as enemy, battle, war, salvation and miracle. The research involved the comparison of hero or heroine descriptions given in British and Ukrainian media texts. Word families and semantic fields, associated with the above images were analyzed. It was also noted that modern media texts often involve a combination of communication channels thus becoming multimedial, which was clearly demonstrated in the British textual sources. The prospects for further research were suggested.Key words: cultural hero, mythological image, enemy, media text, battle, eschatological motif. ; Робота містить лінгвокультурологічний аналіз способів омовлення міфологічного образу героя в медіатекстах, присвячених процесу Брекзиту й виборів в Україні. Підтверджено, що медіатексти орієнтовані впливати на аудиторію, а тому активно застосовують міфологічні елементи для посилення такого впливу. Виявлено, що образ героя функціонує в медіатекстах не відокремлено, а в тісному зв'язку з есхатологічними мотивами, зокрема Апокаліпсису, й образами ворога, битви, війни, спасіння й чуда. Здійснено порівняння характеристик образу героя в британських й українських текстах.Виявлено словотвірні гнізда й описано семантичні поля, асоційовані з відповідними образами.Ключові слова: культурний герой, міфологічний образ, ворог, медіатекст, битва, есхатологічний мотив.

ate, there is a need to study the basic regulation of their activities. This fact, as well as the current political and geopolitical factors of the development of Ukrainian statehood, determine the relevance of the selected subjects.This scientific article analyzes the issues connected with the definition of norms and principles of state regulation of media activities in modern conditions. The main prerequisite of the study was the identification of promising methods for improving the mechanisms for regulating the work of the media in Ukraine. The emphasis was on studying both the theoretical aspects of this problem, and the analysis of domestic legal, institutional and organizational practices. The focus of scientific research on this subject, within the framework of this article, turned out to be key aspects and levers of state influence on the media information environment.The purpose of the article is to integrate the main principles of the state regulation of mass media activities in Ukraine at the present stage. In accordance with the goal set, the following tasks should be performed:• analysis of the regulatory framework for state regulation of the media;• defining principles of institutional and organizational influence of the state on the mass media;• systematization of promising ways to improve the state regulation of the media.Based on the study, the main problem areas and directions for improving the system of state regulation of media activities in Ukraine were identified. As a result of the study, exhaustive conclusions are drawn. ; В научной статье проанализированы вопросы, связанные с определением норм и принципов государственного регулирования деятельности СМИ в современных условиях. Основной целью проведенного исследования (которая и обусловливает его актуальность) было определение перспективных методов совершенствования механизмов регулирования работы масс-медиа в Украине. Акцент был сделан на изучении как теоретических аспектов данной проблематики, так и анализе отечественной правовой и институционально-организационной практики. В фокусе научных изысканий по данной тематике, в рамках данной статьи, оказались ключевые аспекты и рычагигосударственного влияния на информационную среду деятельности СМИ. Опираясь на проведенное исследование были определены главные проблемные участки и направления совершенствования системы государственного регулирования деятельности СМИ в Украине. В результате исследования сделаны исчерпывающие выводы. ; В науковій статті проаналізовані питання пов'язані із визначенням норм та принципів державного регулювання інформаційної діяльності ЗМІ в сучасних умовах.Основною ціллю проведеного дослідження (яка і обумовлює його актуальність) було визначення перспективних методів вдосконалення механізмів регулювання роботи мас-медіа в Україні. Акцент був зроблений на вивченні як теоретичних аспектів даної проблематики, так і аналізі вітчизняної правової та інституційно-організаційної практики. У фокусі наукових пошуків із даної тематики, в межах даної статті, опинилися ключові аспекти та важелі державного впливу на інформаційне середовище діяльності ЗМІ. Спираючись на проведене дослідження було визначено головні проблемні ділянки та напрямки вдосконалення системи державного регулювання інформаційної діяльності ЗМІ в Україні. В результаті дослідження зроблено вичерпні висновки.

The Coronavirus pandemic since March 2020 has prompted the UGCC, like other denominations, to use online means because the Government of Ukraine imposed restrictions on religious buildings during the strict quarantine. The main purpose of the article is to consider a number of the UGCC information interaction forms in the social context. Using the method of analysis, it was stated that as of the beginning of 2021, in the Greek Catholic media in Ukraine, there is a small share of printed periodicals, which, according to experts, need quality content. Instead, in recent years the official resources of the Church have begun to develop in various formats. The application of the content analysis method and also the monitoring method helped to briefly highlight how high-quality media in Ukraine represent the UGCC in the days of the pandemic, including through interviews with iconic figures in the religious sphere. The result of the research in the article was to determine the forms of the UGCC information interaction in the social context at two levels – all-Ukrainian and local. It was noted that at the first level, the leading role was played by the main official media resources of the UGCC, in particular, the Zhyve TV project, which is also supported by national channels. They broadcast liturgies in the hard phase of the pandemic. At the local level, parishes (small church units in the Church) have become centers for engaging believers in the network through various online tools. Pages on social networks of priests from different parishes, Youtube projects of parish priests, monks from different communities, etc. are new forms of information interaction of the Church in the pandemic era, which are also considered in this article. The experience of the Catholic Church media activity in Italy and Poland in the hard phase of Coronavirus is also briefly presented, and the work of such activity in the article is compared with the forms of the UGCC information interaction. After the possible end of the Coronavirus pandemic, many interesting topics will arise to study the phenomenon of media activity of the UGCC and other denominations in connection with global religious and cultural processes in the world as a whole before researchers from various fields – journalists, theologians, divines, sociologists and others. ; Пандемія коронавірусу з березня 2020 року спонукала УГКЦ, як і інші конфесії, використовувати засоби онлайну через те, що Урядом України під час жорсткого карантину було встановлено обмеження для перебування у культових спорудах. Основною метою статті є розгляд низки форм інформаційної взаємодії УГКЦ у суспільному контексті. Із допомогою методу аналізу констатовано, що станом на початок 2021 року в греко-католицьких ЗМІ в Україні є мала частка друкованих періодичних видань, які, на переконання експертів, потребують якісного наповнення. Натомість офіційні ресурси Церкви почали за останні роки свій розвиток у різних форматах. Застосування методу контент-аналізу, а також методу моніторингу допомогло стисло висвітлити те, як якісні ЗМІ в Україні представляють УГКЦ у добу пандемії, у тому числі з допомогою інтерв'ю зі знаковими постатями в релігійній сфері. Результатом дослідження у статті стало визначення форм інформаційної взаємодії УГКЦ у суспільному контексті на двох рівнях – загальноукраїнському й місцевому. Зауважено, що на першому рівні провідну роль відіграли основні офіційні медіаресурси УГКЦ, зокрема, проєкт «Живе телебачення», підтриманий також національними каналами. Вони транслювали літургії в жорстку фазу пандемії. На місцевому рівні парафії (малі церковні одиниці в Церкві) стали осередками залучення вірян у мережу з допомогою різних онлайн-інструментів. Сторінки в соціальних мережах священнослужителів із різних парафій, проєкти на Youtube парафіяльних священників, монахів із різних спільнот тощо – це нові форми інформаційної взаємодії Церкви в добу пандемії, які також розглянуто в пропонованому дослідженні. Стисло представлено досвід медійної діяльності Католицької Церкви в Італії та Польщі в жорстку фазу коронавірусу, напрацювання такої діяльності в статті порівняно з формами інформаційної взаємодії УГКЦ. Перед дослідниками із різних сфер – журналістикознавцями, релігієзнавцями, богословами, соціологами та ін. – після можливого закінчення пандемії коронавірусу виникне низка цікавих тем для вивчення феномену медійної діяльності УГКЦ та інших конфесій у взаємозв'язку із глобальними релігійними й культурними процесами у світі загалом.

The Coronavirus pandemic since March 2020 has prompted the UGCC, like other denominations, to use online means because the Government of Ukraine imposed restrictions on religious buildings during the strict quarantine. The main purpose of the article is to consider a number of the UGCC information interaction forms in the social context. Using the method of analysis, it was stated that as of the beginning of 2021, in the Greek Catholic media in Ukraine, there is a small share of printed periodicals, which, according to experts, need quality content. Instead, in recent years the official resources of the Church have begun to develop in various formats. The application of the content analysis method and also the monitoring method helped to briefly highlight how high-quality media in Ukraine represent the UGCC in the days of the pandemic, including through interviews with iconic figures in the religious sphere. The result of the research in the article was to determine the forms of the UGCC information interaction in the social context at two levels – all-Ukrainian and local. It was noted that at the first level, the leading role was played by the main official media resources of the UGCC, in particular, the Zhyve TV project, which is also supported by national channels. They broadcast liturgies in the hard phase of the pandemic. At the local level, parishes (small church units in the Church) have become centers for engaging believers in the network through various online tools. Pages on social networks of priests from different parishes, Youtube projects of parish priests, monks from different communities, etc. are new forms of information interaction of the Church in the pandemic era, which are also considered in this article. The experience of the Catholic Church media activity in Italy and Poland in the hard phase of Coronavirus is also briefly presented, and the work of such activity in the article is compared with the forms of the UGCC information interaction. After the possible end of the Coronavirus pandemic, many interesting topics will arise to study the phenomenon of media activity of the UGCC and other denominations in connection with global religious and cultural processes in the world as a whole before researchers from various fields – journalists, theologians, divines, sociologists and others. ; Пандемія коронавірусу з березня 2020 року спонукала УГКЦ, як і інші конфесії, використовувати засоби онлайну через те, що Урядом України під час жорсткого карантину було встановлено обмеження для перебування у культових спорудах. Основною метою статті є розгляд низки форм інформаційної взаємодії УГКЦ у суспільному контексті. Із допомогою методу аналізу констатовано, що станом на початок 2021 року в греко-католицьких ЗМІ в Україні є мала частка друкованих періодичних видань, які, на переконання експертів, потребують якісного наповнення. Натомість офіційні ресурси Церкви почали за останні роки свій розвиток у різних форматах. Застосування методу контент-аналізу, а також методу моніторингу допомогло стисло висвітлити те, як якісні ЗМІ в Україні представляють УГКЦ у добу пандемії, у тому числі з допомогою інтерв'ю зі знаковими постатями в релігійній сфері. Результатом дослідження у статті стало визначення форм інформаційної взаємодії УГКЦ у суспільному контексті на двох рівнях – загальноукраїнському й місцевому. Зауважено, що на першому рівні провідну роль відіграли основні офіційні медіаресурси УГКЦ, зокрема, проєкт «Живе телебачення», підтриманий також національними каналами. Вони транслювали літургії в жорстку фазу пандемії. На місцевому рівні парафії (малі церковні одиниці в Церкві) стали осередками залучення вірян у мережу з допомогою різних онлайн-інструментів. Сторінки в соціальних мережах священнослужителів із різних парафій, проєкти на Youtube парафіяльних священників, монахів із різних спільнот тощо – це нові форми інформаційної взаємодії Церкви в добу пандемії, які також розглянуто в пропонованому дослідженні. Стисло представлено досвід медійної діяльності Католицької Церкви в Італії та Польщі в жорстку фазу коронавірусу, напрацювання такої діяльності в статті порівняно з формами інформаційної взаємодії УГКЦ. Перед дослідниками із різних сфер – журналістикознавцями, релігієзнавцями, богословами, соціологами та ін. – після можливого закінчення пандемії коронавірусу виникне низка цікавих тем для вивчення феномену медійної діяльності УГКЦ та інших конфесій у взаємозв'язку із глобальними релігійними й культурними процесами у світі загалом.

The Coronavirus pandemic since March 2020 has prompted the UGCC, like other denominations, to use online means because the Government of Ukraine imposed restrictions on religious buildings during the strict quarantine. The main purpose of the article is to consider a number of the UGCC information interaction forms in the social context. Using the method of analysis, it was stated that as of the beginning of 2021, in the Greek Catholic media in Ukraine, there is a small share of printed periodicals, which, according to experts, need quality content. Instead, in recent years the official resources of the Church have begun to develop in various formats. The application of the content analysis method and also the monitoring method helped to briefly highlight how high-quality media in Ukraine represent the UGCC in the days of the pandemic, including through interviews with iconic figures in the religious sphere. The result of the research in the article was to determine the forms of the UGCC information interaction in the social context at two levels – all-Ukrainian and local. It was noted that at the first level, the leading role was played by the main official media resources of the UGCC, in particular, the Zhyve TV project, which is also supported by national channels. They broadcast liturgies in the hard phase of the pandemic. At the local level, parishes (small church units in the Church) have become centers for engaging believers in the network through various online tools. Pages on social networks of priests from different parishes, Youtube projects of parish priests, monks from different communities, etc. are new forms of information interaction of the Church in the pandemic era, which are also considered in this article. The experience of the Catholic Church media activity in Italy and Poland in the hard phase of Coronavirus is also briefly presented, and the work of such activity in the article is compared with the forms of the UGCC information interaction. After the possible end of the Coronavirus pandemic, many interesting topics will arise to study the phenomenon of media activity of the UGCC and other denominations in connection with global religious and cultural processes in the world as a whole before researchers from various fields – journalists, theologians, divines, sociologists and others. ; Пандемія коронавірусу з березня 2020 року спонукала УГКЦ, як і інші конфесії, використовувати засоби онлайну через те, що Урядом України під час жорсткого карантину було встановлено обмеження для перебування у культових спорудах. Основною метою статті є розгляд низки форм інформаційної взаємодії УГКЦ у суспільному контексті. Із допомогою методу аналізу констатовано, що станом на початок 2021 року в греко-католицьких ЗМІ в Україні є мала частка друкованих періодичних видань, які, на переконання експертів, потребують якісного наповнення. Натомість офіційні ресурси Церкви почали за останні роки свій розвиток у різних форматах. Застосування методу контент-аналізу, а також методу моніторингу допомогло стисло висвітлити те, як якісні ЗМІ в Україні представляють УГКЦ у добу пандемії, у тому числі з допомогою інтерв'ю зі знаковими постатями в релігійній сфері. Результатом дослідження у статті стало визначення форм інформаційної взаємодії УГКЦ у суспільному контексті на двох рівнях – загальноукраїнському й місцевому. Зауважено, що на першому рівні провідну роль відіграли основні офіційні медіаресурси УГКЦ, зокрема, проєкт «Живе телебачення», підтриманий також національними каналами. Вони транслювали літургії в жорстку фазу пандемії. На місцевому рівні парафії (малі церковні одиниці в Церкві) стали осередками залучення вірян у мережу з допомогою різних онлайн-інструментів. Сторінки в соціальних мережах священнослужителів із різних парафій, проєкти на Youtube парафіяльних священників, монахів із різних спільнот тощо – це нові форми інформаційної взаємодії Церкви в добу пандемії, які також розглянуто в пропонованому дослідженні. Стисло представлено досвід медійної діяльності Католицької Церкви в Італії та Польщі в жорстку фазу коронавірусу, напрацювання такої діяльності в статті порівняно з формами інформаційної взаємодії УГКЦ. Перед дослідниками із різних сфер – журналістикознавцями, релігієзнавцями, богословами, соціологами та ін. – після можливого закінчення пандемії коронавірусу виникне низка цікавих тем для вивчення феномену медійної діяльності УГКЦ та інших конфесій у взаємозв'язку із глобальними релігійними й культурними процесами у світі загалом.

In the article the words and phrases, borrowed from other languages, are actively used in the modern Ukrainian language periodicals in a different spelling - Roman and Cyrillic, they were grouped by way of writing, analyzed the thematic unity of borrowing in the newspaper, determined their stylistic role. Characterized borrowing mainly of Anglo-American origin are caused by extralinguistic factors: the democratic processes in the society, cooperation with foreign countries, the lack of censorship and the like. There are several groups of foreign words and phrases: 1) those that are reproduced in Roman; 2) those that are written in Roman, and Cyrillic; 3) transcribed units. It was traced and described the use of neologisms in the language of periodicals, in particular, in the composition of names. Key words: barbarisms, stylistic role, language of Ukrainian periodicals, thematic focus, vocabulary diffusivity. References ; У статті проаналізовано слова та словосполуки, запозичені з інших мов, що активно вживаються в мові сучасної української періодики в різному написанні – латиницею та кирилицею, згрупувано їх за способами написання, досліджено тематичну спрямованість запозичень у газетному мовленні, визначено їхню стилістичну роль. Ключові слова: варваризми, стилістична роль, мова української періодики, тематична спрямованість, дифузність лексики. Покликання

The main directions of destructive information and psychological influence of the enemy on the population of Ukraine, leaders and personnel of the military administration, the Armed Forces of Ukraine and other law enforcement agencies, issues of the analysis of the dissemination of information messages (content) of the electronic media which contain the destructive information and psychological impact are considered. The model of social networks as a means of mass communication, which is used for the realization of destructive information and psychological influence is considered. The main components of the model are the user, his thoughts (views), influence, trust and reputation. The process of influencing to the user by means of social networks through innovation and its dissemination is considered. Indicators that can be used to characterize the process and to evaluate the impact: "likes", "dislikes", "reposts", "views", and "comments" are also provided. The process of tracking the destructive influences contained in information messages from the point of view of destructive informational and psychological influence is described. The system of indicators of dynamics of distribution of information messages on the Internet is analyzed. The necessity of fixing on certain points of time and use of additional indicators: "number of drawings", "absolute growth", "growth rate", "growth rate" is grounded and the order of their calculation is given. The logical and structural scheme of calculating the dynamics of information message dissemination by means of the Internet has been developed. It is determined that to solve the problem of automation of tracking and visualization of the dynamics of information dissemination requires specialized software that will read the primary indicators from certain publications of electronic communications and social networks and calculate the proposed indicators of the dynamics of information message propagation. ; У статті розглянуто основні напрямки деструктивного інформаційно-психологічного впливу противника на населення України, керівників та особовий склад органів військового управління Збройних Сил України та інших силових структур. Досліджено питання аналізу поширення в мережі Інтернет інформаційних повідомлень (контенту) електронних засобів масової комунікації, що містять деструктивний інформаційно-психологічний вплив. Запропоновано модель соціальних мереж як засобу масової комунікації, що використовується для здійснення деструктивного інформаційно-психологічного впливу. Її основними складовими є користувач, його думки (погляди), вплив, довіра та репутація. Розглянуто процес впливу на користувача засобами соціальних мереж шляхом нововведення та його розповсюдження. Також надано показники, за допомогою яких можна охарактеризувати досліджуваний процес та оцінити вплив: "лайки", "дизлайки", "репости", "перегляди" та "коментарі". Описано процес відслідковування негативних впливів, що містяться в інформаційних повідомленнях, з точки зору деструктивного інформаційно-психологічного впливу. Проаналізовано систему показників динаміки поширення інформаційних повідомлень у мережі Інтернет. Обґрунтовано необхідність фіксації показників на визначені моменти часу. На основі аналізу основних показників рядів динаміки доведено доцільність використання додаткових показників: "кількість втягнень", "абсолютний приріст", "темп зростання", "темп приросту" – та наведено порядок їх розрахунку. Розроблено логічно-структурну схему розрахунку показників динаміки поширення інформаційних повідомлень засобами мережі Інтернет. Визначено, що для вирішення завдання автоматизації відслідковування та візуалізації динаміки поширення інформаційних повідомлень необхідне спеціалізоване програмне забезпечення, яке передбачатиме зчитування первинних показників із визначених публікацій електронних засобів масової комунікації та соціальних мереж, а також розраховуватиме запропоновані показники динаміки поширення інформаційних повідомлень у визначені моменти часу.

The main directions of destructive information and psychological influence of the enemy on the population of Ukraine, leaders and personnel of the military administration, the Armed Forces of Ukraine and other law enforcement agencies, issues of the analysis of the dissemination of information messages (content) of the electronic media which contain the destructive information and psychological impact are considered. The model of social networks as a means of mass communication, which is used for the realization of destructive information and psychological influence is considered. The main components of the model are the user, his thoughts (views), influence, trust and reputation. The process of influencing to the user by means of social networks through innovation and its dissemination is considered. Indicators that can be used to characterize the process and to evaluate the impact: "likes", "dislikes", "reposts", "views", and "comments" are also provided. The process of tracking the destructive influences contained in information messages from the point of view of destructive informational and psychological influence is described. The system of indicators of dynamics of distribution of information messages on the Internet is analyzed. The necessity of fixing on certain points of time and use of additional indicators: "number of drawings", "absolute growth", "growth rate", "growth rate" is grounded and the order of their calculation is given. The logical and structural scheme of calculating the dynamics of information message dissemination by means of the Internet has been developed. It is determined that to solve the problem of automation of tracking and visualization of the dynamics of information dissemination requires specialized software that will read the primary indicators from certain publications of electronic communications and social networks and calculate the proposed indicators of the dynamics of information message propagation. ; У статті розглянуто основні напрямки деструктивного інформаційно-психологічного впливу противника на населення України, керівників та особовий склад органів військового управління Збройних Сил України та інших силових структур. Досліджено питання аналізу поширення в мережі Інтернет інформаційних повідомлень (контенту) електронних засобів масової комунікації, що містять деструктивний інформаційно-психологічний вплив. Запропоновано модель соціальних мереж як засобу масової комунікації, що використовується для здійснення деструктивного інформаційно-психологічного впливу. Її основними складовими є користувач, його думки (погляди), вплив, довіра та репутація. Розглянуто процес впливу на користувача засобами соціальних мереж шляхом нововведення та його розповсюдження. Також надано показники, за допомогою яких можна охарактеризувати досліджуваний процес та оцінити вплив: "лайки", "дизлайки", "репости", "перегляди" та "коментарі". Описано процес відслідковування негативних впливів, що містяться в інформаційних повідомленнях, з точки зору деструктивного інформаційно-психологічного впливу. Проаналізовано систему показників динаміки поширення інформаційних повідомлень у мережі Інтернет. Обґрунтовано необхідність фіксації показників на визначені моменти часу. На основі аналізу основних показників рядів динаміки доведено доцільність використання додаткових показників: "кількість втягнень", "абсолютний приріст", "темп зростання", "темп приросту" – та наведено порядок їх розрахунку. Розроблено логічно-структурну схему розрахунку показників динаміки поширення інформаційних повідомлень засобами мережі Інтернет. Визначено, що для вирішення завдання автоматизації відслідковування та візуалізації динаміки поширення інформаційних повідомлень необхідне спеціалізоване програмне забезпечення, яке передбачатиме зчитування первинних показників із визначених публікацій електронних засобів масової комунікації та соціальних мереж, а також розраховуватиме запропоновані показники динаміки поширення інформаційних повідомлень у визначені моменти часу.

Раскрыто значение средств массовой коммуникации как инструмента реализации и оптимизации политико-символического производства. Установлены факторы, которые определяют особенности влияния масс-медиа на формирование, транслирование и инспирирование в общественное сознание продуктов политико-символического производства. ; Disclosed value of mass communication as a tool of implementation and optimization of political and symbolic production. Set the factors that determine the peculiarities of the influence of mass media on the formation, broadcast and inspiration in the public consciousness products political-symbolic production. ; Раскрыто значение средств массовой коммуникации как инструмента реализации и оптимизации политико-символического производства. Установлены факторы, которые определяют особенности влияния масс-медиа на формирование, транслирование и инспирирование в общественное сознание продуктов политико-символического производства.

Changes going on in the social and political, economic, scientific, cultural life of the state are promptly reflected in the language of electronic mass media. The headline is the first and basic source of information for the readers skimming the homepage of the site. The headline performsat least three important tasks – it conveys the subject matter of the article as concisely as possible, attracts reader's attention to the article and forms an emotional and evaluative attitude to the text. A considerable emotional and expressive charge is available in the headlines containingtransformed phraseological units. In the headlines of the periodical we can observe transformed and customary phraseological units, performing a pragmatic and stylistic function of expressiveness. Structural and semantic transformation is prevalent, due to a number of communicative and stylistic effects. Occasional substitution is aimed at the convenient insertion of the renewed phraseological unit into the article, linking it to certain social and political events, public figures, actualities of the modern life, etc. Journalists extend the componential composition of a phraseological unit with the purpose of specification and concretization of the situation and provision of a detailed description of a person. Also we come across the reduction of the componential composition – reduction of its particular components. In order to make the headline sound concise, intellectual and euphemistic, a phraseological hint consisting in the decomposition of set expressions into separate components is broadly used. One of the most productive ways of semantic modification is double actualization of the phraseological unit – a simultaneous combination of lexical andphraseological, free and bound meanings in it. We, therefore, assume that phraseological transformers make headlines expressive, actualizeadditional connotations in them, convey author's attitude to the situation and are an effective means of influencing the way text is perceived by a recipient, and at the same time they are markers of language means of social and political journalism of a certain historical period. ; Зміни, які відбуваються в суспільно-політичному, економічному, науковому, культурному житті держави, оперативно відображаються в мові електронних засобів масової комунікації. Заголовок – перше й основне джерело інформації для читачів, які проглядають головну сторінку сайта. Він виконує щонайменше три головні завдання – максимально стисло передає суть змісту публікації, привертає увагу читача до матеріалу та формує емоційно-оцінне ставлення до тексту. Значний емоційно-експресивний заряд мають заголовки, до яких введені трансформовані фразеологічні одиниці (ФО). Обстеживши заголовкові комплекси інтернет-видання "Український тиждень", відзначаємо як узуальні, так і модифіковані ФО, які виконують виразну стилістично-прагматичну функцію. Найширше представлена структурно-семантична трансформація, що пов'язано із низкою комунікативно-стилістичних ефектів. Авторська субституція спрямована на те, щоб оновлену ФО органічно вписати в контекст публікації, прив'язавши до конкретних суспільно-політичних подій, постатей, реалій сучасного життя тощо. Для уточнення й конкретизації ситуації, місця дії, деталізації характеристики особи медійники розширюють компонентний склад. Спостерігаємо й скорочення компонентного складу – редукцію окремих складників. Для досягнення мовної економії, лаконізму, інтелектуалізації, евфемізації заголовка активно використовують фразеологічний натяк, який полягає в розкладанні усталених висловів на окремі складники. Продуктивним прийомом семантичної модифікації є подвійна актуалізація ФО – поєднання в ній лексичного й фразеологічного значень одночасно. Констатуємо, що фразеологічні трансформери експресивізують заголовки, актуалізують додаткове конотативне значення, передають авторське ставлення до інформації та слугують дієвим засобом впливу на сприйняття тексту реципієнтом, водночас вони є маркерами мовних засобів публіцистики конкретної історичної доби.

The main object of study is the mass communication (journalism) of the Ukrainian cyberspace. The rich fact of mass communication research has been analyzed. An overview of important works demonstrating the development of Ukraine's national cyberspace has been carried out. The important personal criteria of a journalist are considered, which should become the basis of an effective model of mass communication (national journalism) in the modern Internet space. The study used a set of general and specific methods: a conceptual analysis method in determining the basic characteristics of mass communication, comparative analysis (in comparing and contrasting models of mass media, including journalism), functional analysis (in clarifying the role and basic functions of mass media, including journalism). Mass media, including national journalism, influence the security of the individual, society and the Ukrainian nation. In the face of Russian aggression, it is important that the model of national journalism be effective for the security of the Ukrainian information space. It is important for national politics to promote the information security of the Ukrainian nation, and that the mass media model, in particular, national journalism, be an effective mechanism in the fight against the Russian aggressor.