The article analyzes the experience of experimental programs and training exercises made by teachers of the Department of Journalism of Vasyl Stus Donetsk National University in the international scientific project «Aggression and Argumentation: Conflict Discourse and it's Language Solution» («Aggression and Argumentation: Conflict Discipline and Ihre Sprachliche Verhandlung»), which is being implemented jointly with the Institute of Slavic Studies at Dresden Technical University (Germany).We based it at the professional standards of journalism, the rules of conflict-sensitive journalism and the laws of communicative logic and we offer a special course, which includes three thematic blocks with the necessary media competencies.The first part of the course involves studying the mechanism of propaganda influence, the danger of the journalism transformation into propaganda and studying the widespread manipulation in modern media.The second part includes preventive abilities and skills of transferring it into materials created by students. In this thematic block students are studying the mechanisms of remitiologization as an effective instrument of massization, emotional pseudo-argumentation, substitution of theses and arguments through mythological constructs, creation and rooting of stereotypes, etc.The third block contains the study of common forms of linguistic aggression in modern media and political discourse. Also, it contains information about the student's ability to conduct a professional discussion in the analytic genres of journalism and in various types of public controversy.The experimental special course was tested in the educational process of student's studying at the specialty «Journalism», in different thematic blocks of disciplines «Introduction to the specialty», «Communicative logic», «Analytical genres of journalism», «The theory of mass communication». Also, it was tested during the International Media School which was organized by the Department of Journalism of Vasyl Stus Donetsk National University in March 2017.Key words: mediacompetence, argumentation, mythologization, propaganda, language aggression. ; У статті подано досвід, здобутий в міжнародному проекті «Агресія і аргументація: конфліктний дискурс і його мовне розв'язання», що ліг в основу навчального спецкурсу з формуванням необхідних компетентностей.Ключові слова: медіакомпетентність, аргументація, міфологізація, пропаганда, мовна агресія.
The theory of signs or semiotics which studied signs and symbols of language was considered. The well developed methodology of this science enabled to use its methods in researches of other disciplines. The article was about using methods of the theory of signs in the research of the political images. The political image as a unit of the communication had three basic functions: an interaction, a cognition and an influence. The functions of signs (a nomination, a predicacion and a locacion) helped to understand political image and also integrate it in the process of communication. The mechanisms of an influence of mass-media and political advertising on the forming of political images in the modern society were considered.Key words: a political image, the semiotics, signs, a language, a broadcasting. ; Розглянуто теорію знаків, або семіотику, що вивчає знаки й символи мови та мовлення. Добре розроблена методологія цієї науки дає змогу використовувати її методи в дослідженнях інших дисциплін. У статті також розглянуто питання використання методів семіотики в дослідженні політичних образів. Визначено, що політичний образ, як одиниця комунікація, має три основні функції: спілкування, пізнання, впливу. Функції знаків (номінація, предикація, локація) допомагають краще зрозуміти політичний образ, а також інтегрувати його в процес комунікації. Розглянуто механізми впливу ЗМІ і політичної реклами на формування політичних образів в сучасному суспільстві. Ключові слова: політичний образ, семіотика, знаки, мова, мовлення.
Розглянуто основні напрями та проміжні результати впровадження електронного урядування в Україні у 2014–2017 рр. Показано, що реформування електронного урядування має ознаки комплексності, хоча інтегрованої системи такого урядування не створено. Його розвиток можна розглядати в ширшому контексті — як один із драйверів модернізації України, фактор соціокультурної динаміки, що розширює постмодерністський сегмент української культури. Проте поступ електронного урядування базується на вузькій соціально-економічній основі, не може замінити реальних політичних реформ. Отже, e-gov є новітнім, але не самодостатнім фактором модернізації. ; The aim of the paper is to determine the value of the development of e-governance in Ukraine in 2014–2017 as a factor in socio-cultural dynamics.Research methodology. The study investigates this issue by examining various practices of e-governance in Ukraine and its influences on the public sectors.Results. The principal directions and intermediate results of the implementation of e-governance in Ukraine in 2014–2017 are considered. It has been shown that the reform of e-governance bears the marks of complexity, although an integrated system of such governance has not been created. The greatest success in the Ukrainian e-governance has been achieved in the area of e-participation. The major challenge is a low interactivity of Ukrainian e-services.The development of the Ukrainian e-governance can be considered in the broader context — as one of the drivers of modernization of Ukraine, a factor of socio-cultural dynamics, which extends the postmodernist segment of Ukrainian culture. However, the progress of e-governance takes place on a narrow socio-economic basis; it cannot substitute the real political reforms. The development of the e-governance is not a self-sufficient factor of the modernization.Novelty. The author substantiates the hypothesis on the media as one of the most important nonclassic «drivers» of the secondary modernization not only in the political-economic, but also in the cultural sector.The practical significance. The information contained in this article may be useful for teaching the various media courses, the media studies and the theory of modernization.
The paper explores the culture of political discourse, particularly domestic. Much attention is paid to the metaphor, and dramatization polemical political reality, the use of humor in politics.The first concept that characterizes modern political discourse and its culture – a metaphor. The latter researchers believe the primary means of knowledge by transferring concepts from specific areas in the abstract . In fact, the literal translation of the word "metaphor" – a transfer.Metaphorization is closely related to metonymy . Metonymy – a replacement of one another phenomenon – renaming.Metaphor and metonymy Also in political discourse actively use and other linguistic techniques. Synecdoche term meaning "to have something else in mind" when we express our opinion. Widely used in political discourse and synonyms – When the characteristics of the concept of using different colors. Importantly, it is usually words, which only coincide in meaning, and therefore, while describing one concept, in fact, can only be loved by the main content.Antonyms – is opposite in sense, they enhance the expressiveness emphasize content statements emphasize the contrasts of opposite qualities, including political opponents.In general, all linguistic methods are closely related and generally describe one phenomenon – multiple – polysemy, which is closely linked to the polemical. The latter, according to researchers in general are the most expressive feature of most political discourse.The next feature – obscurity obvious at first glance, the political passages.Another phenomenon, which the researchers point out , and which should be considered in the study of political discourse – political diglossia, ie the existence within the totalitarian society of political fact of bilingualism – ordinary languageand the language of official propaganda.The emergence of euphemisms and tabuizmiv – natural, since they replace words that can not be used. To thisend, as the notion of context, the words can be surrounded by others that allow you to understand what's going on,avoiding direct characteristics.However, this political metaphor and diglossia reflect not only the most important characteristics of political discourse, and political attitudes. Thus, the characteristic of theUSSRmetaphor hyhantomaniyi and paternalism consider universal indicator totalitarian and authoritarian society.And vice versa – a feature of political discourse can change not only the public mood, but also cause social and political transformation. Confirmation of this view was the discursive theory of democracy R. Anderson. An example may serve as a kind of diglossia research Baixa A. and K. Hallahana " The media framingUkrainein the period 2000-2001, the political crisis".Another interesting feature of political discourse is the use of derogatory names for the attack , which are easily identifiable in the memory and thus cause the necessary associations. From them we can determine, for example, party affiliation kicker. The special features of contemporary political discourse, particularly inUkraine, include the active use of laughter and the so-called political humor. The feature of contemporary humor in Ukrainian politics is the emphasis and ridicule of things in general are far from the political sphere and in no way related to political convictions, programs, goals, ideas, ideological affiliation, etc. opponents.The dominance in the media "gay politicians" can serve as an indicator of his "healthy" state. Of course , no one to laughter and humor, especially in politics, especially in such a difficult time for social progress, but you need to respect each other under any circumstances. The term "culture of communication" not only reflects the general state of culture in society, but also affect its formation.In favor of confirmation thoughts about the glut of modern domestic space "laughter" and suggests the establishment of a new political formation "satirical Democratic Party of Ukraine". ; В статье проанализированы особенности культуры политического дискурса, в частности отечественного. Большое внимание уделено метафоризации, полемичности и театрализации политической действительности, использованию юмора в политике. ; У статті проаналізовано особливості культури політичного дискурсу, зокрема вітчизняного. Велику увагу приділено метафоризації, полемічності та театралізації політичної дійсності, а також використанню гумору в політиці.
У статті проаналізовано сучасні умови економічного розвитку в Україні. Систематизовано виклики для економіки країни за часів Європейської інтеграції. Запропоновано системний підхід до реалізації базової мети держави. На основі властивостей динамічних систем структуровано напрями розвитку суспільства та необхідні умови успіху. Аналіз властивостей суспільства як динамічної системи за теорією хаосу дає змогу вибрати оптимальні проекти для запуску системного підходу до управління розвитком економікою країни. Запропоновано проект з оновлення мереж теплопостачання в країні. Цей проект дасть змогу об'єднати в складній структурі різні підсистеми управління, започаткувати механізм системного розвитку. Використовуючи теорію складності, ми запропонували кращий з алгоритмів державного управління, заснований на професійних компетентностях, а саме навичках роботи зі стратегічною інформацією. Умовами успіху системного підходу до управління розвитком країни є активна участь засобів масової інформації в усвідомленні виборцями критеріїв вибору державних управлінців та моніторингу вагомих результатів їх роботи. ; The article analyzes the current conditions of economic development in Ukraine. The challenges of the economy during the period of European integration are systematized: protection of the territorial integrity of the country; provision of economic and information security; development of industries using modern technologies; raising standards of living quality of the population; introduction of environmental safety measures. The paper proposes a systematic approach to the implementation of the basic goal of the state. The factors of improvement of the investment climate are investigated: implementation of a complex of environmental protection agrotechnical, reclamation, hydro technical and organizational measures; social orientation of state policy; development of production potential; reducing the outflow of labor and improving working conditions; development of the country's infrastructure; social orientation of the institutional system; improvement of social protection. Based on the properties of dynamic systems, the development directions of society and the necessary conditions for success are structured. Analysis of the properties of society as a dynamic system according to the theory of chaos allows you to choose the best projects for launching a systematic approach in managing the development of the economy of the country. The paper analyzes the project of renewal of heating networks in the country. This project will make it possible to combine various subsystems of management in a complex structure and introduce a system development mechanism. Four algorithms have been analyzed for implementation of the country's rapid development programs: attempts and errors; influence on basic subsystems; worked out by successful countries; crypto algorithms. By the criterion of the number of attempts to obtain a result in the light of randomness, it is proposed to choose an algorithm for the influence on the development of the basic vectors – subsystems (processing and permanent fixing of the results). On the basis of the theory of complexity, the best algorithm of public administration is proposed, which is based on professional competencies, namely, skills for working with strategic information. The conditions for the success of a systematic approach to managing the development of a country are the active participation of the media in the awareness by voters of the criteria for selecting government managers and monitoring important results of their work.
Розглядаються основні підходи до визначення сутності європейської публічної сфери, аналізується проблема її співвідношення із публічними сферами країн, які входять до складу ЄС. ; Рассматриваются основные подходы к определению сущности европейской публичной сферы, анализируется проблема ее соотношения с публичными сферами стран, которые входят в состав ЕС. ; A European public sphere is analyzed in details. The problem of (non-) existence of a European public sphere is defined as the subject of wide speculation in scientific literature. Particular emphasis is placed on the EU 'democratic deficit' problem and its connection with the supranational public sphere formation. It is accentuated that studies on a pan-European public sphere has an interdisciplinary character. The problem of normative and empirical understanding is considered in the context of an emerging supranational public sphere in the EU. From this point of view three strands of research ('the Utopian', 'the Elitist', 'the Realist') are scrutinized. Besides two main empirical approaches to a problem of defining the essence of transnational public sphere are closely examined: (1) media attention to the European affairs; (2) different aspects of the EU functioning as a subject of deliberation in national media. Hence the question of correlation (during deliberation in media) of European affairs and national issues is studied as crucial. Proper attention is devoted to the problem of empirical measurement of a European public sphere. At the same time mention is made of its normative conceptualizations (mainly the theory of J.Habermas). It is accentuated the importance of designation of the pre-conditions for the emergence of a pan-European public sphere. At that a transnational 'community of communication' is viewed in light of the problem of a European demos and its collective identity formation. An important part of this research is the issue of the Europeanization of national public spheres of the EU member states. Multidimensional model of the Europeanization of national public spheres is thoroughly studied.As the result of this analysis the problem of proper interaction of a pan-European and national public spheres is defined as a principal prerequisite for its effective functioning. As a conclusion the essential characteristics of transnational public sphere of the EU are designated.
Introduction. The author made an attempt to analyze the impact of global post-industrial communications on democracy based on the latest information technologies. It is stressed that in the modern world they are increasingly talking about the emergence of the phenomenon of "e-democracy", which means openness, transparency of state power, increasing the efficiency of political governance and active participation of citizens in making political decisions based on information and communication technologies. It has also been analyzed the negative side of the dissemination of information and communication technologies, in particular the author stresses that the information becomes not only an important factor of development, it turns into an instrument for achieving certain goals, manipulation, political intolerance. The aim of the article is to study the impact of information technologies on the formation of democracy. The author poses the following tasks: to identify the positive and negative factors of influence of the information society on formation of e-democracy and decision-making processes in the political sphere; to outline problems faced by democratic institutions in the era of the information society. The research methodology of article cover general scientific approaches: benchmarking method, system analysis method and dialectical method. While analyzing the phenomenon of e-democracy, the author relied on the theory of democracy and the information society. Comparative analysis method is applied to the analysis of democracy in modern society. The system analysis method was used in interpreting the concepts of the information society. Research results. Information democracy predetermines the transformation of interaction between the state and civil society, between the government and the management bodies, given that modern information and communication technologies show new perspectives of foreign and Internal policies that interact with civil society, including mass media, Internet, social media ...
The article deals with the problem of occasional lexical units used by the 45th American President D.Trump in his political speeches, and their further possible progress to the status of usual words generally used in the American variant of the English language. Political discourse is taken as an object of the research due to its popularity, and the highest circulation in the modern democratic society that, with the help of its characteristics, guarantees maximum promulgation of the occasional words. It is stressed in the article that the study cannot be purely done in linguistic terms, as the very progress from occasional to the usual words covers the aspects of pedagogics, psychology, neuropsychology, neurodidactics. To trespass the borderline between occasional and usual, it is surely badly needed to be repeated scores of times – the task that is fully performed by the political and media discourses in concatenation - but still it alone is not enough. The newly created word should correspond not only to the communicative demands of a speaker-creator, but also with the views and beliefs of the audience. Thus, it catches declarative, procedural, semantic, and episodic / emotional memory of the addressee. Altogether, it should be of some significance as in the context of the information given by the politician, so from the prospective of the very addressee (his life values and experience). Dual Coding Theory involving the activity of verbal and non-verbal systems comes to the fore to explain the principles of successful memorization of occasional lexical units coming to life through political discourse. ; У статті до розгляду беруться оказіональні лексичні одиниці, вжиті американським президентом Д.Трампом, та основні принципи і механізми їх подальшої узуалізації. Політичний дискурс, завдяки своїй популярності у сьогоднішньому демократичному суспільстві, виконує роль тієї рушійної сили, що діє в рамках теорії подвійного кодування, уможливлюючи декларативне, процедуральне, семантичне та емотивне / епізодичне запам'ятовування сказаного чи почутого, а звідси і оказіональних лексичних утворень.
У статті аналізуються специфіка горизонтальних та вертикальних зв'язків у політичній комунікації в Україні на тлі процесу партійного будівництва. Охарактеризовано політико-модернізаційну здатність українських політичних партій, яка полягала в тому, що лідери опозиційного політичного табору, замість реальних політичних змін політичної системи, пристосовувались до старої, кланово-олігархічної, а громадський сектор не зміг ні виділити зі свого середовища нових політичних лідерів, ні створити масовий рух, на основі його постала б нова організована політична сила. Встановлено, що у демократичному суспільстві комунікація є ефективною, якщо вона не тільки є технічно сучасною, інтерактивною, двосторонньою, але й відповідає іншим демократичним вимогам - таким, як правовий і моральний контроль суспільства над діяльністю ЗМІ, забезпечення справжнього плюралізму думок, прямий контакт між відправниками й одержувачами інформації, децентралізація інформаційних каналів, повага до свободи слова й конфіденційності приватного життя. Резюмовано, що політична комунікація в Україні має відійти від директивного мислення та забюрократизованої політичної свідомості. Інакше симуляція ефективної та результативної для країни і регіонів політичної комунікації може перетворитися на щоденний політичний, комунікаційний фарс у публічному просторі. ; The specifics of horizontal and vertical relations in Ukrainian political communication on the background of the party building's process has been analysed. Aims of this article are: 1) determination of the subjectivity of political communication; 2) disclosure of the main features of internal politics and communications; 3) setting the essential features of the political parties' status after peaceful protests in Ukraine 2013-2014 year; 4) explanation of the actual gap that has horizontal and party political communication in Ukraine. Political modernization, capacity of Ukrainian political parties has been characterized. It has been shown that Maidan didn't influenced tools of creating political parties and their typology greatly. Maidan as a political component was weak and did not respond to the challenges, which Ukrainian political system faced to. The weakness was in the fact that leaders of the oppositional political camp would rather keep old then implement real political change of the political system , which was adapted by the old oliharcial clan. Public sector was not able to identify their environment with new political leaders, nor with a mass movement, based on the creation of new organized political force. It has been found that in a democratic society communication is effective only if it is not only technically modern, interactive, two-way, but if it is consistent to other democratic demands, such as legal and moral control of society over the media, maintenance of basic pluralism, direct contact between senders and recipients of information, feeds decentralization, respect of freedom of expression and privat opinion. Summary of the political communication in Ukraine has to move away from thinking of policy and bureaucratic political consciousness. Otherwise, the simulation is effective and efficient for countries and regions where political communication can become a daily political farce communication in public space. ; В статье анализируются специфика горизонтальных и вертикальных связей в политической коммуникации в Украине на фоне процесса партийного строительства. Охарактеризовано политико-модернизационную способность украинских политических партий, которая заключалась в том, что лидеры оппозиционного политического лагеря, вместо реальных политических изменений политической системы приспосабливались к старой, кланово-олигархичной, а общественный сектор не смог ни выделить из своей среды новых политических лидеров, ни создать массовое движение, на основе его появилась бы новая организованная политическая сила. Установлено, что в демократическом обществе коммуникация является эффективной, если она не только технически современна, интерактивна, двусторонняя, но и отвечает другим демократическим требованиям – таким, как правовой и нравственный контроль общества над деятельностью СМИ, обеспечение подлинного плюрализма мнений, прямой контакт между отправителями и получателями информации, децентрализация информационных каналов, уважение к свободе слова и конфиденциальности частной жизни. Резюмированы, что политическая коммуникация в Украине должна отойти от директивного мышления и забюрократизированного политического сознания. Иначе симуляция эффективной и результативной для страны и регионов политической коммуникации может превратиться в ежедневный политический, коммуникационный фарс в публичном пространстве.
Youth is a special social category, which due to a set of psychophysiological characteristics that create the desire of the young generation for selfmanifestation and self-realization, needs comprehensive assistance and support from the state. This creates the need to analyze the current state of state youth policy formation and implementation in Ukraine during 2014-2018 as this period is characterized by a change in the value and meaning component of the Ukrainian society, a number of accompanying socio-political events and the desire of young people for a European way of life. It should be noted that the young generation is the main forwarder and carrier of post-material values because of the fundamentally different conditions of the initial stage of socialization and the subsequent personality formation. As a result, using the generational theory of American researchers N. Howe and W. Strauss, modern Ukrainian youth can be regarded as the Millennial generation (or Generation Y, Z). According to the basic principles of this theory, modern youth is the bearer of a different, more progressive and pragmatic worldview, which is conditioned by the rapid development of information and communication technologies as well as processes of democratization in the post-Soviet space. Therefore, given the diversity of socio-political conditions of the younger generation in North America and the Eurozone, it is worth adapting this generational theory to Ukrainian realities. Having analyzed the process of Ukrainian youth socialization, we are faced with the need to find out the specific impact of socialization institutions on the values and behaviors of the youth in Ukraine.The thesis emphasizes the significance of the axiological factor in the process of general socialization of youth, whose influence is exacerbated by the excessive use of the Internet and social media. Thanks to the spread of the virtuality phenomenon in the real life and the reassessment of values, in the outlook of the modern young generation, we can observe a fallback to materialism, which is not conducive to the formation of democracy and the process of European integration. Much attention is paid to clarifying the role and functions of classical socialization institutions in a transitional period, where the emphasis is placed on the institute of education, during which a complex personality formation takes place. But with the expansion of communication tools, today's youth spend most of their leisure time not in educational activities, not with family or among friends, but prefer a virtual space that absorbs and fills the living space of society.It is noted that the significant impact of virtual space (especially social media), makes youth a daily consumer of diverse content, among which material values are dominant. Thus, cyberspace is a collection of "public values" that become one of the leading tools of socialization alongside the classical institutions.Thus, it can be stated that socialization institutions, which in a rapidly changing world should be divided into traditional and innovative, are a mechanism for implementing state youth policy at different levels of political power. Studying the specifics of youth policy-making through the level of trust, participation of the young people in social and political life and migration levels, we conclude that traditional socialization institutions (family, educational institutions, political parties, NGOs and media) have less influence on outlook of youth if compared to innovative ones (the Internet, social media, trends and brands), among which cyberspace in general is becoming dominant.Therefore, it is possible to increase the level of trust and participation of the young people in social and political life, as well as to minimize emigration flows of the intellectual community by reorienting the vector of state youth policy formation in line with the challenges of today, focusing on the development of information and communication technologies and actively using the medium, where the younger generation spends most of its time. ; Молодь – особлива соціальна страта, яка більше за інші верстви населення потребує всебічної допомоги та підтримки зі сторони держави через сукупність певних психофізіологічних характеристик, завдяки яким молоде покоління прагне до самовираження та самореалізації. А отже, процес формування та реалізації державної молодіжної політики в Україні потребує якісного оновлення саме інноваційними чинниками, до яких сучасна молодь має схильність через зміну ціннісно-смислової складової українського соціуму, низкою супутніх суспільно-політичних подій та прагненням молоді до європейського способу життя. Відзначимо, що саме молоде покоління є головним ретранслятором та носієм постматеріальних цінностей через кардинально інші умови первинного етапу соціалізації й подальшого становлення особистості. В результаті чого, сучасну українську молодь можна розглядати як покоління "Мілленіалів" (або покоління "Y", "Z"), спираючись на теорію поколінь американських дослідників Н. Гоува та В. Штрауса.Таким чином можна констатувати, що інститути соціалізації, які в умовах стрімко змінюваного світу варто поділяти на традиційні та інноваційні, є механізмом реалізації державної молодіжної політики на різних рівнях політичної влади. Досліджуючи специфіку формування молодіжної політики через рівень довіри, участі молоді у суспільнополітичному житті та рівень міграції, ми приходимо до висновку, що традиційні інститути соціалізації (сім'я, інститути освіти, політичні партії, громадські організації та ЗМІ) поступаються впливом на світогляд молоді інноваційним (Інтернет, соціальні мережі, тренди та бренди), серед яких домінуючим стає кіберпростір загалом.З'ясовано вектори формування державної молодіжної політики України відповідно до викликів сучасності, розвитку інформаційнокомунікаційних технологій та активного використання віртуального простору
The article is devoted to the analysis of vaccination discourses as ways of constructing and transforming social reality. Vaccination is considered, firstly, as a direction of state policy in the social and medical sphere; secondly, as a basis for realizing a legitimizing identity or constructing a resistance identity. Based on M. Castells' concept of identity and the theory of discourse by E. Laclos and C. Mouffe, two discourses are distinguished that coexist in an antagonistic struggle – "for" (support) and "against" (resistance) to vaccination. The state is the main subject of the formation of the discourse for vaccination, constructing a legitimizing identity. The nodal points of this discourse are analyzed in the sphere of the regulatory law, particularly, in the Roadmap for COVID-19 Vaccines. This discourse is constructed on the nodal points of inclusion (being vaccinated means "being included" and having access to certain benefits), trust (in health care system and the vaccines), safety (both on the individual and national levels). The discourse "against" vaccination, which is the basis for the formation of the resistance identity, is characterized by the absence of the main subject of its construction. The channels of its objectification through which the media act becomes more significant than the status of the discourse constructing subjects. The nodal points of this discourse are analyzed in the context of new media – Ukrainian-language publications of the online media in Ukraine – as a space of the "culture of freedom" that creates the basis for the transition from mass communications to mass self-communications. Such discourse is constructed on interconnected nodal points of distrust and unsafety (the formation of scientific and medical doubts, discrediting the quality of vaccines, direct or indirect articulation of the sign of death). This study has recorded the exceptional significance of distrust as a point of catalyzing other nodal points and signs. The construction of discourses of support and resistance to vaccination occurs according to different algorithms: if, in the field of discourse struggle, the articulation of the point of distrust is sufficient for the dominance of the discourse of resistance, then for the discourse of support for vaccination it is necessary to construct various signs and nodal points to reproduce the positions of its dominance. It is obviously that public policy should provide for the meaningful integration of the nodal points of security and trust, as well as the construction of a new nodal point of rallying, which should be articulated not only in the legal framework, but also in the plurality of discourse fields that form the discourse of support for vaccination (speech officials, communications from the responsible authorities and generally within the vaccination information campaign).
Аналізується теорія встановлення «порядку денного» в контексті розгляду існуючих інтерпретацій поняття «порядок денний ЄС»; визначаються перспективи застосування цього поняття при вивченні такого аспекту розвиткуєвропейського інтеграційного процесу, як проблема співвідношення наддержавної та національних складових. ; Анализируется теория установления «повестки дня» вконтексте рассмотрения существующих интерпретацийпонятия «повестка дня ЕС»; определяются перспективыприменения этого понятия при изучении такого аспектаразвития европейского интеграционного процесса, какпроблема соотношения надгосударственной и националь-ной составляющих ; The different approaches to the concept 'agenda' are closelyexamined. Particular emphasis is placed on the polisemanticcharacter of this concept. The ideas of agenda-setting theoryare thoroughly studied. In this theory the main idea isdefining the key role of the media in agenda-setting. Differenttypes of the 'agenda' are analyzed in details. The 'agenda' isdefined as particular set of public priorities. An importantpart of this research – analysis of agenda-setters of differenttypes of 'agendas'. Three types of 'agendas' (intrapersonal,interpersonal and perceived community agenda) arementioned. Besides proper attention is devoted to the problemof intercorrelation between such types of 'agendas' as public,political, media. Perceived community 'agenda' is consideredas general notion for every of this 'agendas'. Special attentionin this scientific paper is devoted to the 'European Union'sagenda'. It is accentuated that analysis of this concept can beconsiderd in the context of future development of such partof European studies as pro-integration factors of EuropeanUnion future evolution. From this point of view 'the EU'sagenda' is defind as an important part of the analysis ofEuropean integration process. At the same time this notionis viewed in light of the problem of proper balance betweensupranational and national components of the EU functioning.The EU 'democratic deficit' problem and its connection withthe supranational public sphere formation is viewed in thecontext of the EU's agenda-setting analysis. It is mentionedthe considerable media's role in these processes. Besidesother agenda-setters in the EU are considered (the EuropeanCommission, EU member states). As the result of this analysisit is mentioned that the 'European Union's agenda' is a properconcept that can be used in European studies
Ideas of an outstanding Soviet philosopher, the founder of the Kiev School of Humanist Dialectic Pavel Kopnin are considered in the context of contemporary methodological situation of Ukrainian Sociology. It is shown that the methodological situation in Global Sociology is characterized by the gap between the empirical and theoretical levels. Empirical studies have become self-sufficient, focusing not on Sociological Theory, but provisions of Theoretical Statistics mostly. This gave service nature to empirical sociological studies. Theoretical Sociology is being now developed without relying on the data received in empirical sociological research. Works of historians, government statistics and media represent the empirical research level in Sociology. In Ukrainian Sociology, these traits, inherent to the development of the Global Sociology, acquired hypertrophic forms. Due to this problem, Ukrainian sociological community failed to adequately respond to the challenges of social crisis and war in Donbass. Not only can Pavel Kopnin ideas contribute to developing dialectical nature of methodology of Ukrainian Sociology, but also allow restore the integrity of the movement of sociological knowledge when examining changing social life. ; Идеи выдающегося советского философа, основоположника киевской школы гуманистической диалектики Павла Копнина рассматриваются в контексте современной методологической ситуации в отечественной социологии. Показано, что методологическая ситуация в мировой социологии характеризуется разрывом между эмпирическим и теоретическим уровнями: эмпирические исследования стали самодостаточными, ориентируясь не на социологическую теорию, а на теоретические положения статистики. Это придало эмпирическим исследованиям в социологии сервисный характер. Теоретическая социология развивается, не опираясь на получаемые в эмпирических социологических исследованиях данные. Её эмпирическим уровнем стали исследования историков, государственная статистика и текущая журналистика. В отечественной социологии эти черты, свойственные развитию мировой социологии, приобрели гипертрофированные формы. Из-за этого украинское социологическое сообщество не смогло адекватно ответить на вызовы общественного кризиса и войны в Донбассе. Идеи Павла Копнина могут способствовать диалектизации методологии отечественной социологии, позволят восстановить целостность движения социологического познания при постижении меняющейся общественной жизни. ; Ідеї видатного радянського філософа, засновника київської школи гуманістичної діалектики Павла Копніна розглядаються в контексті сучасної методологічної ситуації у вітчизняній соціології. Показано, що методологічна ситуація в світовій соціології характеризується розривом між емпіричним та теоретичним рівнями: емпіричні дослідження стали самодостатніми, орієнтуючись не на соціологічну теорію, а на теоретичні положення статистики. Це надало емпіричним дослідженням в соціології сервісного характеру. Теоретична соціологія розвивається, не спираючись на отримувані в емпіричних соціологічних дослідженнях дані. Її емпіричним рівнем стали дослідження істориків, державна статистика і поточна журналістика. У вітчизняній соціології ці риси, властиві розвитку світової соціології, набули гіпертрофованих форм. Внаслідок цього українське соціологічне співтовариство не змогло адекватно відповісти на виклики суспільної кризи і війни в Донбасі. Ідеї Павла Копніна можуть сприяти діалектизації методології вітчизняної соціології, дозволять поновити цілісність руху соціологічного пізнання при осягненні плинного суспільного життя.
There are conceptual characteristics of international Internet communication as a foreign policy tool analyzed. It is noted that scientific research in the field of communication is characterized by such stages of development as the implementation of empiricalobservations in the field of communication, the development of the theory of mass communication, the analysis of the role of mass communication in political processes and the formulation of theoretical terms, the development of methodology and research methods in the field of communication and mass expansion -media means "electronic revolution", the use of innovative communicative approaches to interactions within the world community. The stages of the formation of approaches to the interpretation of international Internet communication in the context of foreign policy elucidated. It has been established that the use of modern tools of international Internet communication has led to a change in the perceptions about the role and opportunities for international actors to participate in the foreign policy process, in particular the actions of certain non-traditional actors of international relations within existing legal norms, which are aimed at the processes of making foreign policy decisions. The presence of asymmetric international Internet communication justified and its differentiated (positive/negative) influence on the system of international relations proved. The author's definition of the term «international Internet communication» is presented which is used in modern scientific practice as identical to the concepts «social media platforms», «social networks», «new media» and «computer-mediated communications» and is used to describe the relationships that are formed between the international political or social actors as a result of the use of modern network technologies. Determined the main functions of the international Internet communication and foreign policy activities such as explanatory, forecasting, synthesizing, methodological, practical, and also the influence and structure of each function in particular are analyzed. The ambiguity of the impact of social media platforms on foreign policy is established. Problems for international communication are mentioned, such as promoting the development of extremist movements, non-compliance with the safety of personal data storage, copyright infringement, the spread of false information that may affect political processes in the country, foreign-policy propaganda. ; Проаналізовано поняттєво-категоріальні характеристики міжнародної інтернет-комунікації як інструменту зовнішньополітичної діяльності. Зазначено, що наукові дослідження у сфері комунікації, характеризуються такими етапами розвитку як здійснення емпіричних спостережень у сфері комунікації, розробка теорії масової комунікації, аналіз ролі масової комунікації в політичних процесах та формулювання теоретичних термінів, розробка методології та методів дослідження у сфері комунікації та розширення можливостей мас-медіа засобами «електронної революції», використання інноваційних комунікативних підходів до взаємодії у межах світового співтовариства. З'ясовано етапи формування підходів до трактування міжнародної інтернет-комунікації у контексті зовнішньої політики. Встановлено, що використання сучасного інструментарію міжнародної інтернет-комунікації привело до зміни усталених уявлень про роль і можливості участі міжнародних акторів у зовнішньополітичному процесі, зокрема щодо дій окремих нетрадиційних акторів міжнародних відносин у межах існуючих правових норм, спрямованих на процеси прийняття зовнішньополітичних рішень. Обґрунтовано наявність асиметричності міжнародної інтернет-комунікації та доведено її диференційований (позитивний/негативний) вплив на систему міжнародних відносин. Подано авторське визначення поняття «міжнародна інтернеткомунікація», яке використовується у сучасній науковій практиці як тотожне поняттям «соціальні медіаплатформи», «соціальні мережі», «нові медіа» та «комп'ютерно-опосередковані комунікації», і вживається для позначення взаємозв'язків, які складаються між міжнародно-політичними або суспільними акторами внаслідок використання сучасних мережевих технологій. Зазначено основні функції міжнародної інтернет-комунікації та зовнішньополітичної діяльності, такі як пояснювальна, прогностична, синтезуюча, методологічна, практична, а також проаналізовано вплив та структуру кожної функції зокрема. Встановлено, неоднозначність впливусоціальних медіаплатформ на зовнішню політику. Зазначено проблеми для міжнародної комунікації, такі як сприяння розвитку екстремістських рухів, недотримання безпеки збереження персональних даних, порушення авторських прав, поширення недостовірної та неправдивої інформації, що може впливати на політичні процеси в державі, зовнішньо-політична пропаганда.
This article is dedicated to identifying the main characteristics of the rational choice approach and its heuristic potential in the study of international relations. Determined that in a globalized one of the main tasks of political theory and practice is the search for patterns of political interaction, which would take into account the interests of regional, national and global actors and their actions effectively melted the rational global politics.Determined that the study of the mechanisms of self-regulation of the political system, the mutual influence of informed, rational and motivated individual and collective political actors at various levels and for determining the political economic failures is important areas of policy research.The objectives of political science in the study of international relations should include an analysis of the political transformation of the market (in three interrelated dimensions - global, national and regional), determining the boundaries of state influence on politics and development trends of democratic political regime.Argued that rationality is the one of the fundamentals of modern development, democratic political institutions. Without rationalizing is impossible to imagine the processes of secularization and liberalization of economic, political and media spaces, formation and development of the rule of law and civil society, professional management (bureaucracy), public policy, science and education, technological progress.Determined that the theory of rational choice refers to the sphere of values. The rationality of science, engineering and law, economic and political activities is the basis of European civilization.Argued that the rationality of the modern world accepts new challenges through the development process of mediatization, the emergence of new global economic and political actors, environmental problems.In studies of international relations and foreign policy process of rational choice theory rapidly developing areas such as the theory of negotiation to resolve conflicts and hostilities, combating the activities of international terrorist groups and organizations, international organizations functioning in the context of globalization.Determined that the rational actions of individual and collective political actors in international relations are based on the awareness and analyticity, the political situation is to actions of individuals as rational choice under conditions of globalization lies in assessing the cost and benefits of mandatory considering individual preferences and collective actors. That comes to understanding instrumental rationality, according to which individuals might balance their expected benefits and costs of trying to maximize the first and minimize the latter.Argued that globalization creates a number of challenges for the study of international relations through the prism of rational choice:- Definition of «global» interest, which allows to reconcile individual, group and national interests, problematic transformation of individual interest to the group, and national interests – to the global;- Temporal deficiency in the implementation of policy choices in the «fast» global world;- Dispersion of benefits. With the globalization of every actor gets a small share of the benefits in which he participates to meet the interest of the global community and therefore has no motive for entering the space of global interaction;- The need to find new forms of political participation and control over global actors, provide feedback and participation in shaping the global agenda.Argued that political theory formed quite skeptical of the theory of rational choice in the form in which it is represented in the model of «economic man». Talk about public choice theory with its inherent limited rationality. This approach allows for a more critical approach to understanding the principles of global economic and political market, which is interpreted not as a result of natural, free from interference structure as a result of planning and creating the appropriate legal framework and political institutions. ; Статья посвящена определению основных характеристик подхода рационального выбора и его эвристического потенциала в исследованиях международных отношений. Определено, что в условиях глобализации одной из основных задач политической теории и практики выступает поиск модели политического взаимодействия, которая бы учитывала интересы региональных, национальных и глобальных актеров в рациональной глобальной политике. ; Статтю присвячено визначенню основних характеристик підходу раціонального вибору та його евристичного потенціалу в дослідженнях міжнародних відносин. Визначено, що в умовах глобалізації одним із основних завдань політичної теорії та практики виступає пошук моделі політичної взаємодії, яка би враховувала інтереси регіональних, національних та глобальних акторів у раціональній глобальній політиці.
