У статті розглянуто два історичних періоди, що особливо позначилися на формуванні системи вищої освіти Німеччини: Середні віки та епоха Просвітництва та період німецького ідеалізму. Піднято питання традиційного німецького університету та організації в ньому навчального процесу, що було запозичено низкою європейських країн, дало відмінні результати й можна з успіхом застосовувати в національних ВНЗ. На основі порівняльного аналізу зроблено висновки про те, що обидва історичних періоди по-своєму вплинули на формування та розвиток німецьких університетів. Визначено місце вищих навчальних закладів неуніверситетського типу, зокрема педагогічного та технічного профілю досліджуваного історичного проміжку, що може стати перспективою подальших наукових розвідок. ; Two historical periods are especially crucial for the German university tradition: the European universities medieval founding and neohumanistic renewal and reform of university education system in Prussia in the early nineteenth century. German universities historical roots reach the common European tradition of the medieval universities, which appeared in the XII century in Bologna and Paris. These «universitatis magistrorum et scholarium», the corporate units of those, who teach and those who learn (teachers and students) were given Pope and Kaiser privileges. They had the right, independently to conduct their internal affairs, to pass and to take examinations and to award academic degrees with extra-regional recognition. The Universities were not professional or specialized agencies, but covered, all that time, fields of science. The neohumanistic university reform, which is the starting point of establishing the Berlin University (1809–1810), belongs to the second period, which is characterized by accelerated development of German universities based on the classical tradition. The neohumanistic educational tradition of the individual personality development through the self-study and "the university idea", which is derived from the philosophical doctrine of German idealism (Kant, Fichte, Hegel, Schelling), has maintained its appeal even today. The main points of Humboldt concept of the university were: far achieved public universities internal autonomy, their self government through Heads of Departments (ordinarii), the main emphasis on free trials, which should be directly responsible to the public interest, and direct combination of the university preparation academic and professional components (learning process – practice as a specialty). This is precisely why, postulates were answered "education freedom" and "the research unity and teaching process". According to the principle "education through science" was built all didactic system, that had to encourage student to independent thinking and to develop and his personal qualities, that are required to perform perfectly certain functions for professional and social sense.
The research of the edged weapons requires an involvement of different types of sources. The visual ones are among the most informative. Images depicting medieval edged weapon could be found on different objects, in particular, on pottery. Most of such engravings are schematic; that is why an informative value of such sources is rather modest. Nevertheless, engrawings on pottery depicting edged weapons may attract scholar's attention. Images on medieval pottery from Taurida (Crimea peninsula) are especially interesting in this context. In the article the author analyses 17 artifacts decorated with images of edged weapons that were found in Crimea. In each case an image of weapon was part of a larger composition depicting a warrior. Scholars tend to interpret such figures as saint warriors or epic heroes. Local life contexts as well as the generalhistorical situation in Europe during the 12-13th centuries shaped favorable conditions for increasing popularity of the military themes in fine arts. The swords, sabres and items that cannot be reliably interpreted are depicted on the artifacts that are dealt with. The author reveals a spesific type of weaponry which have no analogies among the medieval archaeological materials by now. The upper date of exploitation of most of the atrifacts can be clearly identified as far as the artifacts were found in the cultural layer which corresponds with destruction of Chersonesus in the 13th century. The artists used to engrave weapons schematiclly, however sometimes the one can be sure what kind of weapon an artist tried to depict. Comparison of the images on pottery with the archaeological findings allows us to jydge on specific military traditions of both the Bizantine Empire and the Northern Black Sea region during the 11-12 centuries. The findings of the 13th century weapons in the Crimean peninsula are rather scarce, so the visual sources are very important for studing of the local edged weapon. Such sources are interesting in the broad context of studying of the medieval culture of Mediterranean and Black Sea regions as well. ; Дослідження клинкової зброї вимагає залучення різних типів джерел, зокрема, візуальних. Серед різноманіття носіїв зображень середньовічної клинкової зброї — керамічні вироби. Передбачувана схематичність малюнків певної мірою обмежує їхню інформативність, тим не менш, вони заслуговують на увагу. Яскравим прикладом є сюжетні малюнки на керамічному посуді Таврики ХІІ-ХІІІ ст. В даній статті представлені 17 артефакти, що були знайдені на території Кримського півострова, прикрашені малюнками, на яких присутня клинкова зброя. В усіх випадках зброя на керамічному посуді зустрічається в контексті зображень воїнів. Місцеві реалії у поєднанні з впливом загальноєвропейських тенденцій створювали сприятливий ґрунт для поширення військової тематики в мистецтві. В більшості випадків дослідники пов'язують їх з образами святих чи епічних героїв. На опрацьованих зображеннях зустрічаються мечі, шаблі та предмети, ідентифікація яких не може бути однозначною. Окрім того, нам вдалося виділити клинки специфічного типу, синхронні аналоги яких в археологічному матеріалі знайдено не було. Для більшості знахідок верхню дату побутування можна визначити достатньо чітко, оскільки вони походять з шару руйнування Херсонесу 13 ст. Не дивлячись на те, що зброя промальована на зображеннях схематично, в деяких випадках є можливим зробити припущення щодо того, який саме тип намагався передати автор. Співставлення малюнків на кераміці з археологічними знахідками дозволяють робити деякі висновки щодо особливостей мілітарної традиції Візантії та Північного Причорномор'я XIІ-XIII сторіч. З огляду на брак археологічних знахідок зброї ХІІІ сторіччя на території Таврики, тип джерел, про який іде мова, є вкрай важливим для зброєзнавчих досліджень. Окрім того, він представляє інтерес в широкому контексті вивчення середньовічної культури Середземноморського та Причорноморського регіонів.
The article analyzes the process of origin and development of migration policy of state entities on Ukrainian lands in the 10th – first half of the 18th century. The research methodology is to study and analyze the organizational and legal foundations of Ukrainian migration policy during the study period. The validity of theoretical provisions, conclusions, scientific analysis and reliability of the results of the study is ensured by the use of a set of philosophical, general scientific and special scientific methods, namely: historical law, comparative law, historical and functional, formal legal and others. The study was conducted from the perspective of the principles of historicism, objectivity, versatility, complementarity and validity, which created a sound methodological basis for a comprehensive analysis of the subject matter of the study. The scientific novelty is the historical and legal analysis of the basic state-legal elements of migration policy, the identification of peculiarities of their functioning and effectiveness. The scientific novelty is the historical and legal analysis of the basic state-legal elements of migration policy, the identification of peculiarities of their functioning and effectiveness. The paper states that in the Middle Ages state control was established over the movements of foreigners, ambassadors and merchants. Subsequently, as the socio-economic and political situation changed, the problem of regulating the movement of not only the privileged classes but also the general population arose. It is observed that further strengthening of migration control, both external and internal, comes from the introduction of a passport system. It was found that effective state control over migration, which was based on the passport system, was managed not by the Polish authorities but by the Russian authorities. It was noted that the system of control over the population movement and passport system for some time was established in the territory of Zaporizhzhia Troops, which, in addition, allowed the Sich to emphasize its jurisdiction over the owners of Cossack passports. It has been proved that, since the seventeenth century, the passport has become the main instrument in the implementation of the state migration policy. It is established that it was in the 16th–17th centuries practices of managed and forced resettlement are being started, which will later be actively used by the Soviet authorities. Keywords: migration, a migration policy, a passport, a managed resettlement.
Sacred-knightly orders are military-monastic organizations of knights that were created in the period of Crusades in XII–XIII centuries. The main purposes were: wars against unfaithful and spreading of Catholicism. Soon orders could become secular. All of them had strict regulations. Structure of sacred-knightly orders was hierarchical.Each order was headed by Great Master. He was elected for life and approved by Pontifex. Principals of provinces (priors), marshals and commanders submitted to Great Master. All of them were representatives of General chapter which was convened periodically and had legislature. Order of knights-monks had hierarchical structure. Brothers-knights were primary. Squires and chaplains were next to them. Each order was headed by Great Master who was elected for life. Authority of Great Master was large. Council of other higher officials was near Masters. Periodically meetings of general chapters of brothers-knights were gathered. Orders could be divided among territories where mon-asteries were situated. Orders were submitted to Pontifex. After entering into order knights became monks. They took vows of humility, poorness and celibacy. 12 sacred-knightly orders appeared in Europe from 1100 to 1300 years. The most resistant orders were Knights Templas, Order of Hospitallers and Teutonic Order.Each order had its symbol that was disposed on clothes. White cloak with red octagonal cross was a symbol of Knights Templas. Order of Hospitallers took as a symbol white octagonal cross that was disposed on the left shoulder of black mantle. White cloak with black cross was a symbol of Teutonic Order.Two of these orders exist nowadays. They are Order of Hospitallers and Teutonic Order ; В статье даѐтся определение термину «духовно-рыцарские ордена». Анализируются причины возникнове-ния орденов. В статье рассмотрены три духовно-рыцарских ордена: орден Тамплиеров, орден госпитальеров и Тевтонский орден. Анализируются символы, которые были присущи каждому из орденов. В статье сравнива-ются статуты каждого ордена. Рассмотрены достижения представителей каждого из орденов. Раскрыты обеты, которые принимали рыцари при вступлении в орден. ; У статті дається визначення терміну «духовно-лицарські ордени». Аналізуються причини виникнення орденів. У статті розглянуто три духовно-лицарські ордени: орден Тамплієрів, орден госпітальєрів і Тевтонський орден. Аналізуються символи, які були притаманні кожному з орденів. У статті порівнюються статути кожного ордену. Роз-глянуто досягнення, які здобули представники кожного з орденів. Висвітлені обітниці, які приймали лицарі при вступі до ордену
This article deals with the written sources of 9–12 centuries. The main focus of research is on analysis of the process of formation of special military-political category of «warrior monks» – sōhei and their impact on the socio-political life of early medieval Japan. Highlights philosophical and religious, social and political conditions of this category in the Heian and Hempey periods, monastery war and its impact on contemporary Japanese medieval society. Sōhei (Jap. 僧 兵, そ う へ い, «warrior monks») – Buddhist monks in medieval Japanese warriors who generally were concentrated in monasteries Kofuku-ji, Enryaku-ji, Today-ji and others. Sōhei – master of martial arts were actively involved in armed conflict in Central Japan, used by monasteries leadership to make political pressure on the Imperial court and participated in land disputes with the secular rulers or other monasteries. In addition, sōhei for permission monastic leadership mercenaries served in the armies of regional lords, speaking on the side of a clan. At the end of the Heian era due to the crisis the central government, the collapse of the economy, the constant strife and wars in Japanese society spread eschatological beliefs. This was reflected in the two main sect's countries that joined the protracted crisis. Most of the temples of Tendai and Shingon become communities that have their own private possession, army of armed monks – sōhei, clientele of aristocrats and government. In the second half of 10 century, after a series of formal debates controversy took the nature of acute confrontation. The first serious incident involving a conflict of monks against monks took place in 949, when fifty-six Buddhist monks from the monastery Toda-ji temple in Nara, started protests circle residence Kyoto official, protesting appointed abbot. In the following centuries such incidents continued, and abbots of monasteries formed the army of warrior monks – sōhei. Only in the 11 century sōhei teams four times completely burned monastery Mii-dera. However, it should be noted that there were also occasions when the two armies united against the common enemy, particularly in 1081 they attacked Kofuku-ji temple in Nara (the same year the monks Kofuku-ji on revenge burned the monastery Mii-dera). In 1117 Enryaku-ji community united against Mii-dery and monasteries in Nara. This case is described in «Heike monohitari» – samurai epic devoted to the events of the 12 century. Thus, based on the reports of Japanese medieval chronicles – «Hikeyki» and «Heike monogatari» as well as an array of historiographical literature on the subject, we can say that the tradition of forming units of warrior monks (sōhei) originates between the monastery and later and Hempey wars period (1180–1185). The traditional Western perception of «classical Buddhism» emphasizes its peace, but it was in early medieval Japan since the tenth century, monastic community of Mount Hien and Nara, begin to concentrate their army warrior monks, combined esoteric religious and philosophical ideas that preached the idea of equality, led by superiors and priests who opposed samurai clans protecting the community, based on self-government and equality. Contemporary sources indicate the key role of monastic community's sōhei in military conflicts of the time, equating them to the martial art of the samurai. Keywords: history of Japan, medieval Japan, sōhei, Buddhism, Shinto, samurai. ; На основі письмових джерел ІХ–ХІІ століть, проаналізовано процес формування особливої військово-політичної категорії «воїнів-ченців» – сохеїв та їх вплив на суспільно-політичне життя ранньосередньовічної Японії. Висвітлено філософсько-релігійні та соціально-політичні передумови розвитку цієї категорії в періоди Хейян та Гемпей, монастирські війни, а також її вплив на тогочасне японське с ередньовічне суспільство. Ключові слова: історія Японії, середньовічна Японія, сохей, буддизм, сінто, самураї.
The article dwells on reaearch and academic activity of D. I. Kachenovskiy at Kharkiv University. His contribution is shown to the study of international relations history at Middle Ages. It is emphasized that we are quite right to call D. I. Kachenovskiy one of most prominent Ukrainian experts in this field, despite his certain idealization of feudal society. Main teaching subjects of D. I. Kachenovskiy were international law and state law of European powers. The basic research work by D. I. Kachenovskiy became his doctoral thesis «On Privateers and Prize Proceedings Relative to Neutral Merchandise» (1855) which became widely known both in Russian Empire and Europe. D. I. Kachenovskiy admitted the appropriateness of privateering, characterized its essence and shared the opinion of well-known French scholar J.-M. Pardessus that charter by Aragon king Alfonso III of 1288 had been the first legislative act relating to privateering. The first period in European privateering history when "naval war was almost indistinguishable from piracy" lasted, by the scholar's opinion, up to the end of XVI century. His «Course in International Law» was published in 1863, though unfinished, and embraced the antiquity as well as Middle Ages. The concept of international law development in the Middle Ages as proposed by D. I. Kachenovskiy included several basic elements. Those are: admission of the tremendous contribution of Christian Church, Roman Popes and German Emperors in elaboration of this law, influence of public order and national character of German tribes, as well as statement of general détente of mores and international tension in the Middle Ages under the effect of above-cited factors. The scholar emphasized positive influence of knighthood on customs of war and international relations. Medieval international law, history of privateering and trade, social-political and cultural life of Florence and effect of internal factors on its development were the main lines in research of the scientist. Works by D. I. Kachenovskiy exerted the substantial impact not only on students, but on his colleagues as well, and his scientific treatments mostly sustained time exam. ; У статті розглядається науково-педагогічна діяльність Д. І. Каченовского в Харківському університеті. Показано його внесок у вивчення історії міжнародних відносин в Середні віки. Підкреслюється, що Д. І. Каченовского з повним правом можна вважати одним з найбільших вітчизняних фахівців в даній області, незважаючи на деяку ідеалізацію їм феодального суспільства. Основними предметами викладання Д. І. Каченовского були міжнародне право і державне право європейських держав. Головною науковою роботою Д. І. Каченовского стала його докторська дисертація «Про капери і призовому судочинстві в ставленні до нейтральної торгівлі» (1855), яка отримала широку популярність як в Російській імперії, так і в Європі. Д. І. Каченовський визнавав закономірність каперства, охарактеризував його сутність і поділяв думку відомого французького вченого Ж.-М. Пардессю про те, що статут арагонского короля Альфонса III 1288 р. був першим законодавством щодо каперства. Перший період історії європейського каперства, коли «морська війна майже нічим не відрізнялася від піратства», тривав, на думку вченого, до кінця XVI ст. «Курс міжнародного права» був опублікований в 1863 р, хоча і в незавершеному вигляді, і включав в себе, поряд з епохою стародавнього світу, епоху Середньовіччя. Концепція розвитку міжнародного права в Середні віки, висунута Д. І. Каченовским, включала в себе кілька головних елементів. Серед них: визнання величезної ролі у формуванні цього права християнської церкви, римських пап і німецьких імператорів, вплив на цей процес суспільного ладу і національного характеру германських племен, а також констатація загального пом'якшення під впливом вищевикладених чинників моралі та міжнародної напруженості в Середні віки. Вчений підкреслював позитивний вплив лицарства на військові звичаї та міжнародні відносини. Середньовічне міжнародне право, історія каперства і торгівлі, суспільно-політичне та культурне життя Флоренції і вплив на її розвиток зовнішніх факторів становили головні напрямки досліджень вченого. Творчість Д. І. Каченовський мала значний вплив не тільки на студентів, а й на колег, а більшість його наукових трактувань з успіхом витримали випробування часом.
The question of studying the metamorphosis of Europeans' perception of the Islam is a topical issue now, because it helps to better understand the religious processes in modern Europe.Reconstructing the image of Islam in the ideas of the Christian peoples of the medieval Europe is the purpose of the study. To achieve this aim, I have used such methods as historical method, logical method, analysis, and hermeneutics. The research discusses the ideas of such authors as W.M. Watt, A.K.S Lambton, W. B. Hallaq, I. P. Dobaev, P. Veimar and others. I have identified four components of the medieval image of Islam in Europe. Firstly, it is the idea of alienation of Islam and Muslims for European countries. I have showed that this idea was a result of two facts: (1) Muslim-Christian wars of this period; (2) absence of assimilation processes of Muslim population in European countries. The second component is the thought that Europeans can learn Muslim ideas and technologies. During the middle ages Europeans borrowed from Muslims a lot of important knowledge, ideas and techniques, as well as Muslims from Europeans. I argue that the idea, that Muslim religion is something incompatible with Christianity, is the third component of the image of Islam by Christian Europeans of the Middle Ages. In particular, Thomas Aquinas rejects the idea that Muslims, Jews and Christians have a common Scripture. According to him, Muhammad's religion did not have worthy confirmation of the truth of the teachings. Thomas Aquinas interpreted the fact that great masses of people believed in Islam by suggestion that Islam appeals to the carnal desires of people, offering polygamy and the idea of physical pleasures in the paradise. Also, Thomas points out that Islam is a religion of sword and violence. Also, I have argued that a fear of large masses of Muslim population and their military successes was the fourthcomponent in the image of Muslims by Europeans in the Middle Ages. ; Выделены четыре компонента данного образа. Во-первых, ощущение чуждости ислама и мусульман для европейцев. Во-вторых, восприятие мусульман, как людей, у которых можно учиться идеям и технологиям. В-третьих, восприятие ислама как учения, которое несовместимо с христианством. В-четвертых, это страх перед численностью и военными успехами мусульман. ; Експліковані чотири компоненти даного образа. По-перше, відчуття чужості ісламу та мусульман по відношенню до європейців. По-друге, сприйняття мусульман, як людей у яких можна навчитися новим ідеям та технологіям. По-третє, сприйняття ісламу як вчення, яке є несумісним з християнством. По-четверте, це страх перед чисельністю та військовими успіхами мусульман.
У статті на прикладі теократичних ідей Августина Блаженного показано, що політична думка в епоху Середньовіччя була тісно пов'язана з теологією. Обґрунтовується, що головним принципом середньовічної політичної думки, що знайшов своє найбільше вираження у XIII ст., є теократизм, перевага вищої цінності – Бога – над ідеями і держави, і особистості, узятих як цінності. Доводиться, що теократичний принцип, по-своєму сформульований і обґрунтований у вченні Августина, поступово затверджувався й у практичному житті разом зі зміцненням церковної організації. ; В статье на примере теократических идей Августина Блаженного показано, что политическая мысль в эпоху Средневековья была тесно связана с теологией. Обосновывается, что главным принципом средневековой политической мысли, нашедшим свое наибольшее выражение в XIII в., является теократизм, преимущество высшей ценности – Бога – над идеями и государства, и личности, взятых как ценности. Доказывается, что теократический принцип, по-своему сформулированный и обоснованный в учении Августина, постепенно утверждался и в практической жизни вместе с укреплением церковной организации. ; In the article it is illustrated by theocratic ideas of St. Augustine that the political thought in the Middle Ages was closely connected with theology. According to Augustine the course of human history is determined by Divine Providence and is a struggle between Good and Evil. Deity is just a source of goodness, the evil emerges of free will of a human. In accordance with the struggle between Good and Evil the World History is divided into two directions: God 's believers build the City of God, Satan's followers build secular terrestrial State. In his teachings of two Cities Augustine comes out of the theory of the unity of the human being. He explains that the main principle of the political thought of the Middle Ages which has been reflected in the XIII century is theocracy, superiority of supreme value – God – over the ideas of government and identity embraced as values. Augustine emphasized that all kingdoms on Earth are under the authority of God. Augustine tried to distinguish between the running of the country from the point of view of Christian governor and usual terrestrial lords. In terms of the City of God the happiness of the lords consists in that they rule for a long while, die a natural death transferring power to sons, to conquer the enemy countries, to placate or avoid rebellions. Another matter is mission and responsibilities of the Christian emperors which belong to the Kingdom of God. Augustine said we call them happy if they rule fair, fear and worship God, use the power to widespread respect for God and serving His Majesty.It is noted that Augustine attributed to the Christian rulers such qualities as modesty in the manner, a desire to rule over bad inclinations rather than the heathen, offering sacrifices of humility for the sins to God, repentance and prayer. Augustine sure that those people who are truly pious and lead a Christian life, should master the art of managing nations. If by the grace of God they get power, it would be the best for mankind. It is proved, that the theocratic principle, that was, in its own way, formulated and justified in the teachings of Augustine, was being gradually approved in practical life, along with the strengthening of the church. Was analyzed the condition of papal power in the Middle Ages. During this period in a sense in the medieval Holy Roman Empire embodied theologically understandable state model of Augustine. This is a Christian nation that is at the same time a secular state. Inevitable inconsistencies of secular and Christian elements of this kind of state led to difficulties, namely, to the constant struggle between the Emperor and the Pope, that took place with varying success. Widespread in the Middle Ages got another image, that is known as the theory of two swords. The sword symbolized power. The theory of two swords is known in different interpretations. In the interpretation of the church, Christ gives to spiritual (church) leader two swords as symbols of spiritual and secular power. And the spiritual lord himself, gives one of the swords to the secular ruler and therefore has superiority over him.
Historians and other scholars have long discussed the problem of early states, in particular, their establishing and evolution in the Middle Ages. This issue is still very relevant and needs further studying. First of all, there is a need to study the functioning and evolution of various early state institutions, such as rulers, military chiefs, armed forces, religious centers, and assemblies. Taking all this into account, the paper is devoted to the study of Scandinavian and Slavic meetings, especially to the description of their functioning and tracing their evolution during the 10th–11th centuries. A comparative method and evolutionary scheme, in particular, the assumption that all societies have gone through similar stages of development were used in the study. The Germans and Slavs living in Northeastern Europe had such processes almost simultaneously. The functioning of meetings in Norway, Sweden, on the island of Gotland and in Western Pomorie (among the tribes of Liutychi, Obodryty, and Rany) is described in the paper. The activities of Scandinavian and Slavic assemblies are examined in the study to determine how they differed from other early state institutions, such as rulers, chiefs, and armed forces. Analysis of written evidence and archaeological findings allow us to conclude about the major functions of the assemblies. They formed a public space for representation and contributed to the formation and strengthening of local and regional communities and their further larger-scale integration. The meetings of Scandinavians and Slavs are the most obvious characteristic of their archaic societies, in which power belonged to the whole community. Over time, such social structures fell into decay, but the assembly in general did not disappear from the political arena. Instead, elites and rulers reorganized them for their own benefit. In that way, the assemblies became an important support for the newly created central government. They also helped to create numerous communities and, consequently, they had led to local and regional integration. The other functions of Scandinavian and Slavic assemblies were secondary. That fact distinguished assemblies from other early state institutions. In the future, it is possible to analyze in more detail the activities of Scandinavian and Slavic rulers, chiefs and armed forces, to expand the chronological framework of the study. ; В статье исследованы скандинавские и славянские средневековые ассамблеи, а именно – проанализирована их деятельность, прослежена эволюция на протяжении X-XIвв. Для этого освещено функционирование собраний в западном Поморье, Норвегии, Швеции и на о.Готланд, определены особенности местного общественного строя и раннегосударственных институтов, таких как правители, вожди разного ранга, жены и культовые центры. Установлены главные функции средневековых скандинавских и славянских ассамблей – репрезентативная и интеграционная. ; У статті досліджено скандинавські та слов'янські середньовічні асамблеї, а саме – проаналізовано їхню діяльність, простежено еволюцію упродовж X-XIст. Задля цього висвітлено функціонування зібрань у західному Помор'ї, Норвегії, Швеції та на о.Готланд, окреслено особливості місцевого суспільного устрою та ранньодержавних інститутів, таких як правителі, вожді різного рангу, дружини та культові центри. З'ясовано головні функції середньовічних скандинавських і слов'янських асамблей – репрезентативну та інтеграційну.
It turns conceptual exegesis, which legalized in the imagined world picture Medieval city phenomenon. In the early Middle Ages, finding a perfect sense of the city based on the opposition of two of his evangelical images. First – Jerusalem, whose image began to take shape under the influence of the texts of the Old Testament, in particular fragment, in which the Lord promises to bless Solomon and be in the temple of Jerusalem (3 v. Samuel 9: 3-5). It's the city became the center of God's presence again – during their stay in it Christ. Finally blesses this city of Revelation, which provides an image of the New Jerusalem – the city will be lowered from heaven. (Rev. 21: 12-27). The second image of the city has many forms of sin. God is the destruction of Sodom and Gomorrah, the accumulation of the damned sinners sample depravity of the human race Babylon. The supposed death of these towns, for the early Christians, was a living example of God's wrath, worthlessness and hopelessness of mankind. From this it followed that, as a social phenomenon, the sinful city community of people that does not require the formation of his secular and sacred statements in the ranks of the universe, if there is no God and the Christian consent. It is noted that the city has established itself in the Middle Ages in the outlook of this era as one of the ideal spaces realization Respublica Christianorum, as the embodiment of transcendental sense of being compatible Christians as a common contract that protects a person from the threat of the sinful world and gives him the opportunity to improve. Such a notion has been legalized through the doctrine avgustianskoy civitas permixta, which merged with the interpretation of the ideas of the ancient sivitas. The medieval town, as well as antique policy, is "an organized community of people", which is designed to protect against the volatility of time and ensure the immortality of the soul, which is achieved by the collective orientation of citizens to the celestial images. Such a submission should be embodied in all earthly things (the masterpieces of craftsmen), actions (political activity – the achievement of a just peace, perfect self, virtue), spiritual and rational life of citizens (the construction of temples, the general practice of prayer, the content of universities and hospitals), and in this citizen is free to realize themselves, affirmed in his space. The highest aspirations of citizens were sent to a mountain goal – joining the general speculative integrity of the universe, producing hierarchical rank, which is realized through a virtuous life form. Also, the synthesis of images of the ancient and medieval city policy was intended to establish a new social and political order – just peace and harmony of all social elements in the city, the freedom of citizens. Civitas permixt doctrine to confront the imperial idea, which does not leave the individual associations and freedom of choice, an opportunity to improve and serve the transcendent. Formation of the medieval city was both spiritual and pragmatic problem-terrestrial who embodied "earthly means" and claimed a distinctive feature of the medieval city, which houses the transcendental desire of Christianity and worldly, the natural desire of people to live in peaceful harmony. ; Рассматриваются богословские экзегезы города, которые легализовали в Средневековой картине мира этот феномен. Отмечается, что город в Средние века утвердился в мировоззрении этой эпохи как одно из идеальных пространств реализации Respublica Christianorum, как воплощение трансцендентных смыслов совместимости христиан, как договорная общность, что оберегает человека от угроз греховного мира и придает ему возможность усовершенствования. Такое представление было легализовано благодаря Августианской доктрине civitas permixta, которая объединилась с интерпретацией идеи античного сivitas. Такой синтез был призван утвердить новый социально-политический порядок – справедливого мира и согласия всех социальных элементов в городе, свободы горожан. Противостояла доктрине civitas permixt имперская идея, которая не оставляла индивиду и ассоциациям свободу выбора, возможности совершенствоваться и служить трансцендентному. Становление средневекового города имело как духовные, так и прагматично-земные задачи, которые воплощались «земными средствами» и утверждали отличительную черту средневекового города, которая вмещала в себя трансцендентные стремление христианства и мирские, природные стремления людей жить в мирном согласии. ; Виявляється концептуальні екзегези, які легалізували в уявленої картині світу Середньовіччя феномен міста. Зазначається, що середньовічне місто затвердилося у світогляді цієї доби як один і бажаних просторів реалізації Respublica Christianorum, як утілення трансцендентних і земних змістів сумісності християн, як договірна спільність, що оберігає людину від загроз гріховного світу і надає їй плідну можливість удосконалення. Таке уявлення було легалізоване завдяки Августинової доктрині civitas permixta, яка поєдналась з інтерпретацією ідеї античного civitasа. Такий синтез був покликаний затвердити новий соціально-політичний порядок – справедливого миру і злагоди всіх соціальних елементів в місті, вільного життя городян. Протистояла доктрині civitas permixt імперська ідея, яка лишала індивідів і асоціації вільного вибору, можливості удосконалюватися і служити трансцендентному. Формування середньовічного міста мало як духовні, так і прагматично- мирські задачі, які втілювалися «земними засобами» і затверджували особисту атмосферу міста, яка вміщувала в себе трансцендентні прагнення християнства і мирські, корпоративно- природні бажання людей жити в злагоді, поєднуючись у духовно-виробничі асоціації.
As a result of large-scale excavations of a few unfortified settlements next to the capital city along with the previously received materials from studying the same category of archaeological sites, quite a huge amount of data has been collected that is fully sufficient in order to provide characteristic of material and some elements of spiritual culture of the population of the mentioned socio-economic formations. Most of the researched settlements were bound to sources of water supply. In the area where it was possible to trace whithin configuration of the excavations (Sofiivska Borshchahivka), there were traced streets planning and formation of the farmstead constructions. At some places certain traditions of inside constructions' layout and general features of housebuilding are noticed. The studied houses are deepened in the ground, in some cases on basements; to the living quarter sometimes was adjacent a lobby-entrance. At Sofiivska Borshchahivka village, two-chamber dwelling with floor in the living part was investigated; at Teremky settlement — a single-chamber dwelling with floor laid on the pegs pounded into the ground. The stove was placed by the entrance and directed towards it. In addition to the dwellings household constructions were found. The livestock farming is marked by the construction for fattening pigs at Khodosivka-Roslavske, the agriculture — by pits for grains at Sofiivska Borshchahivka. The main production facilities of ironmakers (Kremenyshche, Hodosivka-Kozakiv Yar), amber processing specialists (Khodosivka-Roslavske), specialists in pyrolysis of wood as well as subsidiary production facilities — woodworkers (Khodosivka-Roslavske), stoneworkers (Sofiivska Borshchahivka) and etc. were excavated. Tools of soil cultivation, harvesting and processing of the crop testify the developed agriculture, while spit and fetters clasps — developed livestock; special arrowheads — hunting; awn, fishing nets sinkers, hooks — fishing; hazel nutshells — gathering. The population was also engaged in gathering spice plants, dyes, fibers, fruits, mushrooms, berries, and, based on the natural conditions and modern documents — probably also in wild-honey farming. Tools and various facilities indicate spinning, weaving, manufacturing and repairing of shoes and clothing, while some tools, and unfinished items, production waste indicate metalworking. Artifacts of bones carving, woodworking tools, and findings indicating development of other industries are also recorded. In the collection we have a wide representation of household items, jewelry and details of a costume, amulets of pagan cults and those items of special piety of Christians with items of the temple service. Many elements of weapons, military equipment and equipment of a rider and a battle horse were collected. In addition to ceramic tableware, among which are products with glaze, sophisticated tableware, etc., fragments of glass tableware and metal pan were recorded. Some of jewelry items and insignia of the Orthodox worship not only reflect trade and cultural ties, but also characterize the perception of space by the population. The results of the excavations not only show that the information resource of rural sites is not yet exhausted, they not only emphasize the extraordinary nature of the material culture of the settlement Khodosivka-Roslavske even in comparison with neighboring locations, but also serve as an additional argument in favor of considering the sites of the capital suburbs as a separate social-economic and cultural formation. ; Масштабными раскопками нескольких неукрепленных пунктов в округе столицы вместе с ранее полученными данными относительно этой категории памятников накоплен массив материала, вполне достаточный для характеристики материальной и некоторых элементов духовной культуры населения указанных социально-экономических образований. Большинство изученных селищ расположены возле источников водоснабжения. Там, где это позволяют проследить площадь и конфигурация раскопов (Софиевская Борщаговка), зафиксированы уличная планировка и формирование усадебной застройки. Местами отмечены определенные традиции внутриусадебного размещения сооружений и общие черты домостроительства. Исследованные дома углублены в землю, в отдельных случаях возведены на подклетях, к жилому помещению иногда примыкал тамбур-вход. На селище Софиевская Борщаговка исследовано двухкамерное жилище с полом в жилой части, на поселении Теремки — однокамерное с полом, уложенном на вбитые в землю колья. Печь ставили возле входа и ориентировали устьем к последнему. Кроме жилищ известны хозяйственно-бытовые постройки, животноводство маркирует сооружение для откорма свиней из Ходосовки-Рославского, земледелие — ямы для зерна из Софиевской Борщаговки. Раскопаны основные объекты железоделов (Кременище, Ходосовка-Козаков яр), мастеров обработки янтаря (Ходосовка-Рославское) и сухой перегонки дерева (Софиевская Борщаговка) и вспомогательные — специалистов по обработке дерева (Ходосовка-Рославское) и камня (Софиевская Борщаговка) и др. Орудия обработки почвы, сбора и переработки урожая свидетельствуют о развитии зернового хозяйства, косы и застежка от пут — скотоводства, специфические наконечники стрел — охоты, острога, грузила от сеток, крючья — рыбной ловли, скорлупа лещины — собирательства. Занималось население и сбором пряно-вкусовых растений, красителей, волокон и плодов, а, исходя из природных условий и документов нового времени, вероятно и бортничеством. Орудия и приспособления указывают на прядение, ткачество, изготовление и ремонт обуви и одежды, а некоторые инструменты, незавершённые изделия, отходы производства — на металлообработку. Зафиксированы артефакты косторезного производства, деревообрабатывающие орудия, находки, свидетельствующие о развитии других отраслей. В коллекции широко представлены бытовой инвентарь, украшения и элементы костюма, имеются амулеты языческих культов и предметы личного благочестия христиан вместе с вещами храмового служения. Собрано немало предметов вооружения, воинского доспеха, а также снаряжения всадника и боевого коня. Кроме керамической посуды, среди которой — изделия с поливой, изысканные формы столовой и т. п., выявлены фрагменты стеклянного, металлическая сковородка. Часть украшений и инсигнии православного паломничества не только отражают торговые и культурные связи, но и характеризуют восприятие населением картины мира. Результаты раскопок не только демонстрируют неисчерпаемость информационного ресурса сельских памятников, не только подчеркивают неординарность материальной культуры поселения Ходосовка-Рославское даже в сравнении с соседними пунктами, но и выступают дополнительным аргументом в пользу рассмотрения памятников пригородов столицы как особого социально-экономического и культурного образования. ; Розгорнуте останнім часом масштабне вивчення неукріплених пам'яток у передмістях Києва разом з отриманими раніше даними дозволяє детально характеризувати специфіку матеріальної і простежених за матеріальними залишками елементів духовної культури середньовічного населення столичних околиць. Багатогалузеве розвинене господарство, високий рівень добробуту мешканців, простежені в процесі розкопок аспекти духовного життя засвідчують неординарність вивчених селищних структур і дозволяють вбачати у сільській окрузі столичного мегаполісу своєрідне соціокультурне явище.
The paper researches the studies of medieval and early modern history of Ukraine in Lviv University in the last decades (1990–2010), the formation of new trends of the scientific studies, broadening of the traditional themes, in particular, history of agrarian relationships, history of trade connections, history of Lviv, ethnic-cultural and political history of the early Middle Ages.Key words: Ukrainian historiography, Middle Ages, history of agricultural relationships, history of Lviv, history of trade, ethnic, cultural and political history. ; Стаття присвячена розвитку досліджень середньовічної та ранньомодерної історії України у Львівському університеті впродовж останніх десятиріч (у 1990-х–2000-х рр.), формуванню нових напрямів наукових студій, розширенню проблематики традиційних тем, зокрема, історії аграрних відносин, історії торговельних зв'язків, історії Львова, етнокультурної та політичної історії раннього середньовіччя.Ключові слова: українська історіографія, середньовіччя, історія аграрних відносин, історія Львова, історія торгівлі, етнокультурна і політична історія.
The article dwells on Kharkov period in scientific and teaching activity (1803–1811) of a well-known law scholar, one of founders of Kharkov University, Professor Ilya Timkovskiy, his contribution into study of certain medieval history problems. It is emphasized that in his works he not only studied the influence of Byzantine law on Russian and West European legislation, he also became the first in time scholar of Kharkov University and Ukrainian lands of Russian Empire who touched particular aspects of social and economic development of foreign Europe in Middle Ages. ; В статье рассматривается харьковский период научно-педагогической деятельности (1803–811) известного правоведа, одного из создателей Харьковского университета, профессора И. Ф. Тимковского, его вклад в изучение некоторых проблем истории Средних веков. Подчёркивается, что в своих работах он не только изучал влияние византийского права на российское и западноевропейское законодательство, но и стал первым по времени учёным Харьковского университета и украинских земель Российской империи, который касался отдельных аспектов социально-экономического развития зарубежной Европы в Средние века.// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "periodicals.karazin.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e ; У статті розглядається харківський період науково-педагогічної діяльності (1803–1811) відомого правознавця, одного із засновників Харківського університету, професора І. Ф. Тимковського, його внесок у вивчення деяких проблем історії Середніх віків. Підкреслюється, що у своїх працях він не тільки вивчав вплив візантійського права на російське та західноєвропейське законодавство, але й став першим за часом ученим Харківського університету, який торкався окремих аспектів суспільно- економічного розвитку зарубіжної Європи у Середні віки.
Among problems that arise during study of Gregory Skovoroda's life and works, there is problem of sources, which is one of a primordial importance. It is fact well known enough that in his works and letters Gregory Skovoroda mentioned very few authors who had been sources of inspiration to him. Therefore, one of the main tasks for those who study life and works of the Ukrainian philosopher is to discover his sources, analyzing his connections to those authors that he mentioned throughout his works and the correspondence. One of these episodic mentions in Skovoroda's letters is the mention of Boethius — poet, writer, politician, philosopher, and theologian of the Early Middle Ages. The comparative study of both the text of Boethius's "De concolatione" and Gregory Skovoroda's works reveals a startling similarity of these images and symbols, concepts and ideas, conceptual, me thodological and compositional approaches. Sometimes there are even almost textual allusions, which make an impression of though not literal and completely precise but almost quotations or a loose translation of that had sometimes been memorized before, learnt by heart. Thus it is to admit that Gregory Skovoroda made a good acquaintance with the Boethius's 'golden volume' yet during doing his studies in the Kiev Mohyla Academy, having cherished the love for this book throughout his life. ; ***
The article deals with visual presentation of the mounted shock combat with couched lance in the famous French manuscript MS M.638, known as Morgan Old Testament (Macejowski Bible), which is widely regarded as the most famous artifact of the middle 13th century chivalric culture. This manuscript is preserved in Pierpont Morgan Library & Museum in New York. Iconographic program of Morgan Old Testament shows large battle narrations where biblical characters are presented as medieval chivalry, equipped according to the western medieval military fashion of the 13th century. This article is devoted to analyzing Morgan Old Testament's presentations of mounted shock combat with couched lance. Out of 32 battle scenes in the manuscript only 8 scenes contain images with mounted shock attacks, which proves the unique nature of this technique. Each scene depicts an individual, rather than a collective use of this technique. Such proportions and form of visual narration confirm the exclusivity of this battle technique, and its effectiveness in personal collisions, which supports John France's conclusions. The program of miniatures' visual narration in small details corresponds to the battles' narrations from the XIII century text sources written in popular languages (chansons de gestes and rhymed and prose chroniques). The following conclusion is made: the probability of the Morgan Testament as a historical source for warfare reconstruction is closely linked to the probability of the whole body of such text sources and cannot be considered in isolation. The military authenticity of the texts quoted above and the competence of their authors and recipients in the military affair are beyond doubt, and, therefore, the miniatures of the Bible of Morgan can help recognize presentations of a mounted shock combat with couched lance as correct and accurate as regards to the Middle Ages warfare realities in 13th century. ; У статті розглядається зображення взірцевого рицарського тактичного прийому – таранного бою кушованим списом у одній з найвідоміших візуальних пам'яток рицарської культури середини ХІІІ ст. – манускрипті № MS M.638, відомого як Старий Заповіт Моргана або Біблія Мацейовського, що перебуває зараз на збереженні в бібліотеці Пірпонта Моргана в Нью Йорку. Іконографічна програма пам'ятки містить розбудовану візуальну нарацію біблійних битв, де персонажі Старого Завіту представлені як середньовічні рицарі, екіпіровані та озброєні відповідно технологічного рівня та воєнної моди що панували на Середньовічному Заході в середині ХІІІ ст. В даній роботі проаналізовано кількість, способи та вірогідність зображення таранного бою на рукописних мініатюрах манускрипту MS M.638. Автор приходить до таких висновків. З 32 двох батальних сюжетів манускрипту лише 8 містять зображення таранного бою, що підтверджує ексклюзивність прийому. Всі 8 мініатюр подають зображення індивідуальної, а не колективної таранної атаку що підтверджує висновок Джона Френса про ефективність цього прийому передусім персональних зіткненнях. Програма візуальної нарації мініатюр до дрібних деталей співпадає з батальними повідомленнями текстових нараційних джерел ХІІІ ст. написаних народними мовами і цитованих вище. Таким чином проблема вірогідності Заповіту Моргана як історичного джерела до мілітарних реконструкцій є тісно пов'язаною з вірогідністю усього корпусу таких текстових джерел і не може розглядатися сепаратно. Автентичність цитованих вище текстів, компетентність їх авторів та адресатів у військовій справі не підлягає сумніву, а отже і за мініатюрами Біблії Моргана можна визнати представлення таранного бою адекватне мілітарним реаліям на Середньовічному Заході в ХІІІ ст.
