Suchergebnisse

У статті аналізується вітчизняна нормативно-законодавча база, яка регулює процес виховання милосердя в дітей шкільного віку. Об'єктом уваги стали правові документи 1991–2014 рр. Милосердя розглядається як концепт, простежується динаміка наповнення його концептосфери. У ході аналізу нормативної бази встановлено, що на початку незалежності категорія «милосердя» була присутня в державних положеннях лише імпліцитно, як складова морального виховання. Натомість упродовж зазначеного періоду частота вживання поняття поступово зростає. В останні роки концептосфера милосердя істотно розширилася, що свідчить про зростання усвідомлення його важливої ролі у вітчизняній виховній системі. ; The article analyzes the Ukrainian state documents, which regulate the process of education school-age children to mercy. The main object of attention is legislation documents of the period of Ukrainian Independence (1991–2014). Due to the relevant multidisciplinary approaches, mercy is regarded as a concept which has in its structure the main content, the conceptual content and the frame that provides information about the pragmatic potential of the text with this category. Such documents as State National Program «Education» (Ukraine of XXI century), National Program of Education of Children and Youth in Ukraine (2005), the Concept of National Education (1994), Law of Ukraine on the Rights of Child (Family Code of Ukraine, 2008), Law on «Education», the Concept of National-patriotic Education, the program «Basic Educational Guidelines for Students 1-11 Grades of Secondary Schools of Ukraine», the Concept of family education in the education system of Ukraine «Happy Family» for 2012–2021 and the Law of Ukraine on «Charities and Charitable Organizations» were analyzed by the author. The analysis of these documents let us conclude that the frequency of use of the term «mercy» has significantly increased in the second decade of the XXI century. The first edition of the State Law on «Education» (1991) did not mention mercy at all. The edition of 2011 mentioned it in association with responsibility of the family. The most vivid representation of the concept of mercy has «Basic educational Guidelines for students 1-11 grades of secondary schools of Ukraine» approved by the Minister of Education, Youth and Sports of Ukraine in 2011. There are 7 lexemes mentioning «mercy». The document demonstrates a vivid distinction between mercy, love, sensitivity, kindness, charity. First there were introduced recommendations and measures to educate mercy, depending on the age characteristics of the students. The document emphasizes that mercy should be formed as a moral quality in early elementary school. During the period of independence in government documents a noticeable evolution of semantic load of the concept of mercy is traced. If at the beginning of the independence this concept was presented only implicitly as a part of moral education, in more than 20 years the frequency of its use increases, and its conceptual structure becomes much more complicated. This indicates an increased awareness of the importance of its role in the Ukrainian educational system.

Analyzing the role of the Church in the context of the reconstruction of ideological paradigms, it is important to remember that the Ukrainian nation is at the stage of transit from totalitarian ideology to the development of democratic principles. From isolation and limitation to global coexistence and exchange of social gifts. It follows that the understanding of the paradigm of Christian values is determined by the prospect of Ukrainian society in the world's international panorama. Ukrainian national-political thought has always been formed, including in the Christian axiology, therefore, in the face of new challenges, it is even more compelled to appeal to Christian ideology, philosophy and, of course, to social church doctrines. Considering the actual social issues of the Church, the author takes as the basis the concept of the integral humanism of Maritzen, transplanted into the ethical and moral ground of the social doctrine of Catholicism. Presented by this French thinker, the concept of the person as a work of God, laid the basis for the social thoughts of the Ecumenical Patriarchs and served as the basis for the transformation of Christian social thought. Became in the broad sense of the revival of the man himself. Her dignity, and mainly the renaissance of her divine origin and socio-anthropological interaction. Independence gained 25 years ago by Ukraine, resuscitated the genetics of the political, social and national-ideological hemisphere of the Ukrainian establishment. From this, consciousness turned into clarity and realities, provoked the possibility of a profound rethinking of the strategic factor of the Ukrainian factor in the paradigm of world politics and stirred up the gene of the rulingist in the formation of a new civilization. The process of urbanization and global systemic changes have become an imperative and challenge for Ukrainian scientific societies. Post-Soviet culturally, coming down from the goliath arena, has lost its ideological attractiveness and under the growing authority ...

Analyzing the role of the Church in the context of the reconstruction of ideological paradigms, it is important to remember that the Ukrainian nation is at the stage of transit from totalitarian ideology to the development of democratic principles. From isolation and limitation to global coexistence and exchange of social gifts. It follows that the understanding of the paradigm of Christian values is determined by the prospect of Ukrainian society in the world's international panorama. Ukrainian national-political thought has always been formed, including in the Christian axiology, therefore, in the face of new challenges, it is even more compelled to appeal to Christian ideology, philosophy and, of course, to social church doctrines. Considering the actual social issues of the Church, the author takes as the basis the concept of the integral humanism of Maritzen, transplanted into the ethical and moral ground of the social doctrine of Catholicism. Presented by this French thinker, the concept of the person as a work of God, laid the basis for the social thoughts of the Ecumenical Patriarchs and served as the basis for the transformation of Christian social thought. Became in the broad sense of the revival of the man himself. Her dignity, and mainly the renaissance of her divine origin and socioanthropological interaction. Independence gained 25 years ago by Ukraine, resuscitated the genetics of the political, social and national-ideological hemisphere of the Ukrainian establishment. From this, consciousness turned into clarity and realities, provoked the possibility of a profound rethinking of the strategic factor of the Ukrainian factor in the paradigm of world politics and stirred up the gene of the rulingist in the formation of a new civilization. The process of urbanization and global systemic changes have become an imperative and challenge for Ukrainian scientific societies. Post-Soviet culturally, coming down from the goliath arena, has lost its ideological attractiveness and under the growing authority of the Church, state institutions are forced to cut off the consciousness of citizens with such concepts as person, freedom, law, dignity, humanity and voice these problems from now as priority. Understanding the integral axiological panorama of European society is precisely in the context of the sacrament of the individual, rather than selective contextual aspects, giving an adequate understanding of the problems of humanitarianism. Highly effective inculturation resistance is raised. I am afraid to say that in the first place, and I will say, among the prerequisites for the successful resolution of anthropological conflicts, risks and utopias in Ukraine, there is a good awareness of Western philosophy, in particular in such a direction as Neo-Thomism, one of Jacques Marithen's most striking representatives. ; Здобута Україною 25 років тому незалежність, реанімувала генетику політико-соціальної і націоідеологічної півкуль українського істеблішменту. Відтак, повернута до ясності та реалій суспільна свідомість, спровокувала чинники глибокого переосмислення стратегічності українського фактору в парадигмі світової політики та збудила ген провіденціоналізму в формуванні нової цивілізації. Процес урбанізації та глобальні системні переміни стали для українського елітарного та наукового товариства імперативом та викликом. Після того, як пострадянський культуркамф зійшов з голіафової арени і втратив ідеологічну привабливість, під наростаючим авторитетом церкви державні інституції вимушені прорізати свідомість громадян такими поняття як особа, свобода, права, гідність, гуманність та озвучувати ці проблеми відтепер як пріоритетні. Аналізуючи роль Церкви в контексті реконструкцій ідеологічних парадигм, важливо пам'ятати, що українська нація перебуває на етапі транзиту від тоталітарної ідеології до розбудови демократичних засад. Від замкнутості й обмеженості до глобального співіснування та обміну соціальними дарами. Звідси випливає, що саме розумінням парадигми християнської концепції щодо людини визначається перспектива українського суспільства в світовій міжнародній панорамі. Про це дуже влучно зазначає професор Стенфордського університету Френсіс Фукуяма, демократичні перетворення в Україні є частиною глобального процесу боротьби за демократію з авторитаризмом і популізмом, тому успіх українців має велике значення не тільки для Європи, а й для світу в цілому. Українська національно-політична думка завжди формувалась, в тому числі, на християнській аксіології, тому в умовах нових викликів вона тим більше вимушена апелювати до християнського наративу, філософії і, звісно, до соціальних церковних доктрин. Проте, слід розуміти, що «церква не збирається і не може підміняти Державу, видавати закони, організовувати силові органи для забезпечення виконання законів. Церква не пише Конституцій, хоча дуже вдоволена, коли Конституція Держави бере до уваги відповідальність перед Богом. Церква прагне до того, щоб ті, хто прислухається до її вчення, сповняли Божий закон, а це включає також послух усім людським законам, які не противляться Божому.

Analyzing the role of the Church in the context of the reconstruction of ideological paradigms, it is important to remember that the Ukrainian nation is at the stage of transit from totalitarian ideology to the development of democratic principles. From isolation and limitation to global coexistence and exchange of social gifts. It follows that the understanding of the paradigm of Christian values is determined by the prospect of Ukrainian society in the world's international panorama. Ukrainian national-political thought has always been formed, including in the Christian axiology, therefore, in the face of new challenges, it is even more compelled to appeal to Christian ideology, philosophy and, of course, to social church doctrines. Considering the actual social issues of the Church, the author takes as the basis the concept of the integral humanism of Maritzen, transplanted into the ethical and moral ground of the social doctrine of Catholicism. Presented by this French thinker, the concept of the person as a work of God, laid the basis for the social thoughts of the Ecumenical Patriarchs and served as the basis for the transformation of Christian social thought. Became in the broad sense of the revival of the man himself. Her dignity, and mainly the renaissance of her divine origin and socioanthropological interaction. Independence gained 25 years ago by Ukraine, resuscitated the genetics of the political, social and national-ideological hemisphere of the Ukrainian establishment. From this, consciousness turned into clarity and realities, provoked the possibility of a profound rethinking of the strategic factor of the Ukrainian factor in the paradigm of world politics and stirred up the gene of the rulingist in the formation of a new civilization. The process of urbanization and global systemic changes have become an imperative and challenge for Ukrainian scientific societies. Post-Soviet culturally, coming down from the goliath arena, has lost its ideological attractiveness and under the growing authority of the Church, state institutions are forced to cut off the consciousness of citizens with such concepts as person, freedom, law, dignity, humanity and voice these problems from now as priority. Understanding the integral axiological panorama of European society is precisely in the context of the sacrament of the individual, rather than selective contextual aspects, giving an adequate understanding of the problems of humanitarianism. Highly effective inculturation resistance is raised. I am afraid to say that in the first place, and I will say, among the prerequisites for the successful resolution of anthropological conflicts, risks and utopias in Ukraine, there is a good awareness of Western philosophy, in particular in such a direction as Neo-Thomism, one of Jacques Marithen's most striking representatives. ; Здобута Україною 25 років тому незалежність, реанімувала генетику політико-соціальної і націоідеологічної півкуль українського істеблішменту. Відтак, повернута до ясності та реалій суспільна свідомість, спровокувала чинники глибокого переосмислення стратегічності українського фактору в парадигмі світової політики та збудила ген провіденціоналізму в формуванні нової цивілізації. Процес урбанізації та глобальні системні переміни стали для українського елітарного та наукового товариства імперативом та викликом. Після того, як пострадянський культуркамф зійшов з голіафової арени і втратив ідеологічну привабливість, під наростаючим авторитетом церкви державні інституції вимушені прорізати свідомість громадян такими поняття як особа, свобода, права, гідність, гуманність та озвучувати ці проблеми відтепер як пріоритетні. Аналізуючи роль Церкви в контексті реконструкцій ідеологічних парадигм, важливо пам'ятати, що українська нація перебуває на етапі транзиту від тоталітарної ідеології до розбудови демократичних засад. Від замкнутості й обмеженості до глобального співіснування та обміну соціальними дарами. Звідси випливає, що саме розумінням парадигми християнської концепції щодо людини визначається перспектива українського суспільства в світовій міжнародній панорамі. Про це дуже влучно зазначає професор Стенфордського університету Френсіс Фукуяма, демократичні перетворення в Україні є частиною глобального процесу боротьби за демократію з авторитаризмом і популізмом, тому успіх українців має велике значення не тільки для Європи, а й для світу в цілому. Українська національно-політична думка завжди формувалась, в тому числі, на християнській аксіології, тому в умовах нових викликів вона тим більше вимушена апелювати до християнського наративу, філософії і, звісно, до соціальних церковних доктрин. Проте, слід розуміти, що «церква не збирається і не може підміняти Державу, видавати закони, організовувати силові органи для забезпечення виконання законів. Церква не пише Конституцій, хоча дуже вдоволена, коли Конституція Держави бере до уваги відповідальність перед Богом. Церква прагне до того, щоб ті, хто прислухається до її вчення, сповняли Божий закон, а це включає також послух усім людським законам, які не противляться Божому.

Всемилостиві маніфести були одним із механізмів здійснення самодержавного права помилування і милостей. Ця політична технологія дозволяла владі регулювати взаємини із суспільством, корегуючи оголошення найвищих милостей; силу з якою «натягувалося» кермо влади. Порівняльний огляд Всемилостивого маніфесту, підготовлений Канцелярією Комітету міністрів містить велику кількість інформації довідкового характеру, доповнюючу уявлення про різні аспекти внутрішньої політики російського уряду впродовж XIX в. ; The most gracious manifestos were one of mechanisms of implementation of the autocratic right of pardon and favor. This political technology allowed the power to regulate relationship with society, correcting the announcement of the highest favor force with which reins of government «stretched».Emergence of the first similar acts belongs to the XVII century. In the XIX century the circle of the highest favor was expanded, they were granted by also mercy decrees, the royal diplomas, the commands most royal approved by regulations and rules, published at the same time with the Most gracious manifestos. The power repeatedly resorted to the edition during the period between manifestos of other mercy acts to weaken intensity in society. The question of publication of the mercy manifesto was started in the first and the second State a thought, however the mercy acts proceeding from the monarch at the beginning of the XX century didn't follow. Nevertheless, on October 21, 1905. The council of ministers issued the decree about amnesty of the political criminals who have made criminal acts before publication of the Manifesto on October 17, 1905. Thus, the highest right of pardon expressed in manifestos, having reached at the end of the XIX century of the apogee, at the beginning of the XX century it was transformed from the personified decision of the governor who was above the law, to the\ subordinate governmental act.The comparative reviews of the Most gracious manifestos prepared by Office of Committee of ministers contain the extensive information of help character supplementing ideas of various aspects of domestic policy of the Russian government throughout the XIX century. The analysis of these sources which so far haven't been introduced into scientific circulation, allows to expand idea of mercy acts of the XIX century, their structure, «set» of the highest favor, width of coverage of the various parties of the state life ; Всемилостивейшие манифесты являлись одним из механизмов осуществлениясамодержавного права помилования и милостей. Эта политическая технология позволяла власти регулировать взаимоотношения с обществом, корректируя объявлением высочайших милостей силу, с которой «натягивались» бразды правления. Сравнительные обозрения Всемилостивейших манифестов, подготовленные Канцелярией Комитета министров содержат обширную информацию справочного характера, дополняющую представления о различных аспектах внутренней политики российского правительства на протяжении XIX в.

Стаття присвячена особливостям розвитку і деяким аспектам «сестринського руху» в Російській імперії, який активізувався під час Першої світової війни. Автором проаналізовано діяльність загонів Російського Товариства Червоного Хреста та «сестринських общин» як можливість для самореалізації жінок у воєнний період. Зроблені висновки про суперечливість самовідданого «християнського служіння» і безжалісної експлуатації безкорисливої праці сестер милосердя у воєнне лихоліття 1914–1918 рр.Ключові слова: Перша світова війна, фронт, тилові служби, сестри милосердя, общини, Російське Товариство Червоного Хреста. Статья посвящена особенностям развития и некоторым аспектам «сестринского движения» в Российской империи, активизировавшегося во время Первой мировой войны. Автором проанализирована деятельность отрядов Российского Общества Красного Креста и «сестринских общин» как возможность для самореализации женщин в военный период. Сделаны выводы о противоречивости преданного «христианского служения» и безжалостной эксплуатации бескорыстного труда сестер милосердия в военное лихолетье 1914–1918 гг.Ключевые слова: Первая мировая война, фронт, тыловые службы, сестры милосердия, общины, Российское Общество Красного Креста. The article deals with the peculiarities of development and some aspects of the «sister movement» in the Russian Empire, which was activated during the First World War. The author analyzed the activities of units of the Russian Red Cross Society and the "sister communities" as an opportunity for self-realization of women in wartime. The conclusions about the inconsistency of self-sacrificing "Christian service" and the ruthless exploitation of unselfish labor of nurses in the years of war 1914–1918 have been drawn. The girls implicitly obeyed to the trustee, the sister Mother Superior and the chief physician, had few rights and a set of duties. It should be noted that interest in a profession of the sister of mercy among rich layers of the Russian society and the intellectuals woke up only during the military period when the "sisterly" movement gained wide spreading grace to the patriotic feeling which captured the Russian society when the image of the sister of mercy was shrouded in patriotic romanticism. The attention is paid to the height of women spirit, to their merciful intentions and feats on fronts of the World War I. That's why during the World War I for the first time in the history of the Russian Empire they began to be awarded for the help and nursing.Key words: The First World War, the front, rear services, nurses, community, the Russian Red Cross Society.

The main cultural, historical and value aspects of conciliar and etatists components of the Byzantine ideology have been considered. The retrospective analysis of the joint formation of these paradigms showed a more and more dynamic instrumentalization of the ideas of conciliarity for the purpose of etatists political projects. In our opinion, similar processes not only strengthen some risks of delegitimization of church as an authoritative social institute, but also undermine the spiritual "pillars" of Orthodoxy based on the principles of mercy, violence rejection in relation to a personality and other people. ; Рассмотрены основные культурно-исторические и ценностные аспекты соборной и этатистской составляющих византийской идеологии. Ретроспективный анализ совместного становления этих парадигм показал все более динамичную инструментализацию идей соборности в целях этатистских политических проектов. На наш взгляд, подобные процессы не только усиливают риски делегитимизации церкви как авторитетного социального института, но и подрывают духовные «столпы» православия, основанного на принципах милосердия, неприятия насилия по отношению к личности и другим народам ; В статті аналізуються аксіологічні підвалини соборної та етатистської парадигм із позицій їхньої гармонізації в межах ціннісної моделі візантизму. Окреслюються ідеологічні загрози та ризики підпорядкування ідеї соборності етатистським проектам.

Basic directions of external economic politics of Ukraine are considered. The specifics of reform of foreign policy and its role in economic development are shown. The result of the implementation of the foreign economic strategy of Ukraine was hit at the mercy of fluctuations in world market prices of raw materials. Active participation of Ukraine in the system of economic relations limited mainly low level of technical and economic development and low competitiveness of domestic products. The identified problems of foreign policy can be resolved on the basis of the transition from regulation of foreign economic activity as an independent sphere to represent it as part of an overall strategy of socio-economic development. Strategic policy directions of improving the regulation of foreign economic activity in Ukraine are set. It is proved that in modern conditions necessary qualitative changes in the composition and content of the regulatory functions of the state, which would be aimed at creating institutional support of the competitive environment and effective market mechanisms. Creation of institutional mechanism of counteraction to the negative consequences of processes of globalization of world economy is needed side by side with this, to external economic expansion of the developed states by defense of economic interests taking into account international norms and rules.

Abstract. Formulation of the general problem. The dynamism of the formation of the new features of modern Ukraine caused by the existence of Ukrainian ethno-national community as a living organism that develops according to both the external realities of existence, spiritual and internal factors. Among the spiritual factors Ukrainian people, scientists isolated many features, including: humanity, democracy, freedom and tolerance, peacefulness, mercy, sincerity and honesty, thrift, optimism, ambition. A list of some of those factors could continue, depending on the area being Ukrainian. Analysis of historical, cultural and ethnic characteristics of Ukrainian suggests that Ukrainian inherent harmonious, "earth" attitude to the world. Interaction with nature, which has always been generous to the Ukrainian generates optimistic Ukrainian and specificity of agriculture generates individualism as one of the most common features of Ukrainian character. Analysis of the relationship between man and nature on the territory of Ukraine suggests that the specific Ukrainian mentality, especially the Ukrainian national psychology and deep foundations formed for centuries cordonorientation world people are in close contact with the Ukrainian specific features of the landscape, the environment being of the population of the territory. For Ukrainian - is primarily organic unity with the natural environment, immersion in nature, the continuity of micro- and macrocosm. Confidence in good mother-earth for ever long history of Ukrainian ethnicity has become a Ukrainian archetype collective unconscious, forming psychological optimism and harmonious attitude Ukrainian. These traits were most clearly in the Ukrainian customs mutual assistance as collective Toloka. The aim - to analyze the basic values of this unique phenomenon of the Ukrainian people as Toloka. ; Аннотация. Постановка проблемы в общем виде. Динамизм формирования новых возможностей развития современной Украины, обусловленный существованием украинского этно-национальной ...

The article is devoted to analysis of the process of creative perception of the Ukrainian poets of the different periods of development of the national literature the text of the most authoritative of the Christian sacred text – the Lord's Prayer. Based on the conviction that prayer is a mirror of spiritual maturity of the person, the researcher explains the interaction of ethical dominants of Christian doctrine with the author's axiology, as well as with the leading ethical, philosophical and aesthetic trends of the era. Comparative analysis of Ukrainian innovation of Lord's Prayer gives the suggests that old Ukrainian poets sought to recreate and aesthetize all moral and spiritual dominants of the Lord's Prayer, obviously, with educational purposes. It was observed that remakes, imitations and stylizations of "paternoster" in newest time reflect the poets' desire to understand their values, historical, social, political, ideological problems through deeply emotional rethinking of the basic concepts of Christian exemplarity and its reference to God. The most popular version of "paternoster" among Ukrainian poets of the nineteenth and twentieth centuries – a rethinking of the sacred text in a spirit of prayer for Ukraine, where cross-cutting becomes the motive of suffering Ukrainian people in need of God's mercy and salvation, and where the kingdom of heaven is society of peace and harmony. ; Статья посвящена анализу процесса творческого восприятия украинскими поэтами разных периодов развития национальной литературы текста наиболее авторитетной христианской молитвы – Молитви Господней («Отче наш»). Исходя из убеждения, что молитва является зеркалом духовной зрелости человека, исследовательница объясняет взаимодействие этических доминант христианской доктрины с авторской аксиологией, а также с ведущими этическими, философскими и эстетическими тенденциями эпохи. ; У статті проаналізовано головні тенденції процесу творчого сприйняття українськими поетами ранніх періодів розвитку національної літератури тексту найбільш авторитетної християнської молитви – «Отче наш». Виходячи з переконання, що молитва є дзеркалом духовної зрілості людини, дослідниця пояснює взаємодію етичних домінант християнської доктрини з авторською аксіологією, а також провідними етичними, філософськими і естетичними тенденціями епохи.

The Institute of Free Secondary Legal Aid is one of the indicators of a democratic, legal, social state. Authoritative international organizations and basic legal acts emphasize that free legal aid is not an act of mercy but a duty of the state. In addition to guaranteeing access to the institution of free secondary legal aid, the state should ensure its quality. This requires a mechanism for monitoring the quality of providing legal aid free of charge and a methodology for assessing such assistance.The article states that the quality of providing secondary legal aid free of charge is a combination of modern legal knowledge and skills of working with the client. Under the standard of quality of provision of free secondary legal aid, it is proposed to understand the legal regulation of the system of requirements to the content, procedure and conditions for the provision of free secondary legal aid in the interests of its recipient (client). It was established that the state, ensuring the access of citizens to the institute of free legal aid (both primary and secondary), should ensure an appropriate level of its quality, which is an indicator of the implementation of free legal aid centers by the centers for the fulfillment of state functions in this area and the purposeful use of the state budget funds, at the expense of which funding is provided for the provision of such assistance. The mechanism for monitoring the quality of the provision of free secondary legal aid by lawyers is dual in nature and the assessment of the quality of the provision by lawyers of free secondary legal aid is carried out in accordance with the Standards of the Commission established for this purpose by the councils of the lawyers of the regions, at the request of the respective centers in accordance with the established procedure. The monitoring of the quality of the provision of free secondary legal aid by lawyers is provided by the Legal Aid Coordination Center and the regional centers. ; У статті розглянуто проблему методології оцінки якості надання безоплатної вторинної правової допомоги, категоріальної її складової частини, складність оцінки та проблеми правового регулювання у зазначеній сфері. Проаналізовано стандарти оцінки якості надання безоплатної вторинної правової допомоги, запропоновано їх класифікацію.

The Institute of Free Secondary Legal Aid is one of the indicators of a democratic, legal, social state. Authoritative international organizations and basic legal acts emphasize that free legal aid is not an act of mercy but a duty of the state. In addition to guaranteeing access to the institution of free secondary legal aid, the state should ensure its quality. This requires a mechanism for monitoring the quality of providing legal aid free of charge and a methodology for assessing such assistance.The article states that the quality of providing secondary legal aid free of charge is a combination of modern legal knowledge and skills of working with the client. Under the standard of quality of provision of free secondary legal aid, it is proposed to understand the legal regulation of the system of requirements to the content, procedure and conditions for the provision of free secondary legal aid in the interests of its recipient (client). It was established that the state, ensuring the access of citizens to the institute of free legal aid (both primary and secondary), should ensure an appropriate level of its quality, which is an indicator of the implementation of free legal aid centers by the centers for the fulfillment of state functions in this area and the purposeful use of the state budget funds, at the expense of which funding is provided for the provision of such assistance. The mechanism for monitoring the quality of the provision of free secondary legal aid by lawyers is dual in nature and the assessment of the quality of the provision by lawyers of free secondary legal aid is carried out in accordance with the Standards of the Commission established for this purpose by the councils of the lawyers of the regions, at the request of the respective centers in accordance with the established procedure. The monitoring of the quality of the provision of free secondary legal aid by lawyers is provided by the Legal Aid Coordination Center and the regional centers. ; У статті розглянуто проблему методології оцінки якості надання безоплатної вторинної правової допомоги, категоріальної її складової частини, складність оцінки та проблеми правового регулювання у зазначеній сфері. Проаналізовано стандарти оцінки якості надання безоплатної вторинної правової допомоги, запропоновано їх класифікацію.

The effective functioning of any state depends on the quality work of the institutions ofpower. At the same time, the participation of residents in all processes taking place in thecountry remains an important component. One of the manifestations of civic consciousness is toassist the socially unprotected members of the population. At the present stage of humandevelopment, charity deserves special attention. Today our state ranks 81st out of 144 in theworld charity rating, in particular 29% of Ukrainians participate in charitable activities.Under difficult war conditions Volunteer movement has been intensified in Ukraine, asignificant number of organizations have been set up, whose purpose is to support the armedforces of the state and to assist the people, who suffered from hostilities. Military conflicts in themiddle of the nineteenth and early twentieth centuries. demonstrated the medicalunpreparedness of the Russian Empire, which led to significant human losses. It was during thetimes of the Eastern War that private charity was launched, since at that time comes theunderstanding that the wounded needed real help.All layers of the population of the empire, including the Bessarabian nobles, were drawninto the burden of wartime, аt the same time, they quickly initiated donations to the needs of thearmy, military personnel and their families. Aristocrats were organizers of the removal ofwounded warriors from theaters of hostilities; provided aristocratic sanitary trains andevacuation infirmaries; opened and funded medical institutions; at their own expense, kept bedsin hospitals; donated bandages, corps, cloth for bandaging material; organized the activitiesunits of the Sisters of Mercy. ; Ефективне функціонування будь-якої держави залежить від якісної роботиінститутів влади. При цьому важливою складовою залишається участь мешканців в усіхпроцесах, які відбуваються в країні. Одним із проявів громадянської свідомості є наданнядопомоги соціально незахищеним представникам різних верств населення. На сучасномуетапі розвитку людства благодійна діяльність заслуговує особливої уваги. Сьогодні нашадержава посідає 81-е місце зі 144 у світовому рейтингу благодійності, зокрема 29%українців беруть участь у доброчинній діяльності. У непростих умовах воєнного часу вУкраїні активізовано волонтерський рух, створено значну кількість організацій, метоюяких є підтримка збройних сил держави та допомога населенню, що постраждало відбойових дій. Військові конфлікти середини ХІХ – початку ХХ ст. продемонструвалимедичну непідготовленість Російської імперії, що призвело до значних людських втрат.Саме за часів Східної війни була започаткована приватна благодійність, оскільки в цейчас приходить розуміння, що пораненим необхідна реальна допомога. Усі стани імперії, втому числі й бессарабські дворяни, були втягнуті в тягар воєнного часу, при цьому вонишвидко стали ініціаторами зборів пожертв на потреби армії, військовослужбовців та їхродин. Аристократи виступали організаторами вивезення поранених воїнів з театрівбойових дій; забезпечували дворянські санітарні потяги й евакуаційні лазарети;відкривали та фінансували медичні заклади; за власний рахунок утримували ліжка вшпиталях; жертвували бинти, корпію, полотно для перев'язувального матеріалу;організовували діяльність загонів сестер милосердя.

This article studies the literary and theological background of the Sermon on Law and Grace, a famous oration by Ilarion, the (future) Metropolitan of Kyiv, from the mid-eleventh century. The author of this article focuses also on potential patristic models for Ilarion's theological and patriotic reflection on the recent East Slavic history in the light of the official adoption of Christianity under Volodymyr Sviatoslavich, Prince of Kyiv. The main feature of the mentioned (self-)reflection, relying on the notion of history as the history of salvation, is disregarding the Byzantine political and cultural superiority and, simultaneously, emphasizing the justice of God, who brings his grace equally to all peoples, thus positioning them on the same spiritual level. This kind of reasoning was not a peculiarity of the Rus' culture but formed a wider phenomenon defined by apologetic attitu­de and was characteristic of the entire religious-literary tradition of the East Orthodox Slavs between the tenth and sixteenth centuries. While trying to construct a theological justification of the historical value of Kyivan Rus', Ilarion adapted patristic patterns coming from Byzantium, for example, the explanation of (dis)continuity between the Law of Moses and Christ's mercy, particularly following Gregory Nazianzen and Patriarch Nicephorus I, or perception of a polity led by a Christian ruler, particularly following Eusebius of Caesarea. Keywords: Sermon on Law and Grace, Ilarion, Rus' literature, history of salvation, patristic models ; Вказана стаття розкриває літературне і богословське тло Слова про закон і благодать знаменитої проповіді Іларіона (майбутнього) Київського митрополита, складеної у середині ХІ сто­ліття. Автор статті приділяє увагу також можливим патристичним взірцям для богословського та патріотичного осмислення Іларіоном нещодавньої східнослов'янської історії у світлі офіційного сприйняття християнства при дворі київського князя Володимира Святославовича. Головною рисою згаданої (само)свідомості, пов'язаної з концепцією історії, як історії спасіння, є ігнорування політичної та культурної переваги Східної Римської (Візантійської) імперії зі столицею у Константинополі і, вод­ночас, підкреслювання Божої справедливості, котра дає свою благодать усім народам без різниці, що призводить до переконання про однаковість їхнього духовного рівня. Таке розмірковування не було особ­ливістю давньоруської культури, а складало частину значного ширшого явища, визначеного апологе­тичним відчуттям, властивим усій релігійно-літературній традиції ортодоксальних (право­славних) християн упродовж Х–XVI ст. Створюючи богословське виправдання історичного значення Русі зі сто­лицею в Києві, Іларіон запозичує патристичні взірці зі Східної Римської (Візантійської) імперії, зокрема щодо пояснення (без)перервності між законом старозавітного пророка Мойсея і милосердям Христа, де, насамперед, спостерігається чітке наслідування творів Отця Церкви Григорія Богослова та константинопольського патріарха Никифора І, або ж сприйняття державного утво­рення на чолі із християнським володарем, де, переважно, можна впізнати вплив на конструкцію Іла­ріона текстів одного із перших істориків християнської Церкви – Євсевія Кесарійського Ключові слова: Слова про закон і благодать, Іларіон, література Русі, історія спасіння, па­т­рис­тичні взірці.

The article shows the essence and social significance of Polish artexhibitions, held in spring 1915 in Kiev. With the beginning of World War I,extensive destruction, human losses, a large number of refugees from the Kingdom of Poland and Galicia, the number of Poles in Ukrainian cities increased. Social and cultural life of the Polish community became busy and active. Community-based organizations in professional, charitable, cultural and educational spheres emerged. The initiators and organizers of the Exhibition of ancient artworks were the leaders of indirect income section of Kiev society for war victims. The aim was to support Poles, who got poor because of the war. They involved their own and other's privatecollections and collected artworks. The main goal of the exhibitions was to spread Polish culture, remind to Poles about Polish high spirit, deep patriotism, preservation and continuity of national cultural traditions. Exhibitions had sufficient information support, good reflection in the Polish press and publicity. Famous Polish scientists, public figures and journalists contributed to this activity. Dr. of history Marcel Nalyech-Dobrovolsky wrote eight articles for Polish press. These articles presented the exhibits, their authors, and showed the history of Polish art.Another important task was fulfilled during a demonstration of exhibitions.It was financial support through the collected funds given to those Poles, who lost their livelihoods because of military operations on the territory of the Kingdom of Poland and became refugees. This all was a manifestation of mercy towards a neighbor, who got in a trouble, a demonstration of unity of the whole society during hard times, joining all forces of community for struggling against common war years and revival of national and state life. ; W artykule przedstawiono istotę i znaczenie społeczne wystaw sztukipolskiej, który odbyły się wiosną 1915 w Kijowie. Inicjatorami i organizatorami wystawy dzieł sztuki starożytnej były kierowniki i działaczy sekcji dochodów Kijowskiego Towarzystwa pomocy Polakom ofiarom wojny. Kierownictwo sekcji posiadało prywatnymi kolekcjami dzieł sztuki. Kolekcji zostały przekazane dla wystaw. Celem wystaw było szerzenie kultury polskiej, przypomnienie Polakom o polskim wysokim duchu patriotyzmu, zachowaniu i ciągłości narodowych tradycji kulturowych. Znani polscy naukowcy, działacze społeczni i dziennikarze wyczerpująco przedstawili w prasie wystawy. Ten wystawy miały szeroki oddźwiękpubliczny. Ważnym elementem wystawy była pomoc finansowa Polaków dla ofiar wojny, wykazanie miłosierdzia bliźnim, zjednoczenie społeczeństwa w przezwyciężaniu trudnych lat wojny i odrodzenie życia narodowego i państwowego. ; У статті показано сутність і суспільну значимість проведених навесні 1915 р. польських мистецьких виставок у Києві. Ініціаторами і організаторами Виставки творів давнього мистецтва виступило Київське товариство допомоги постраждалим внаслідок війни полякам. Вони надали власні і залучили інші приватні зібрання творів мистецтва. Завданням виставок було поширення польської культури, піднесення польського духу, патріотизму, збереження і спадкоємність національних культурних традицій. Відомі польські науковці, громадські діячі і публіцисти всебічно представляли у пресі виставки, які мали широкий суспільний резонанс. Важливою функцією виставок стала матеріальна підтримка поляків, жертв війни, виявлення милосердя до ближнього, об'єднання суспільства для подолання воєнного лихоліття і відродження національного і державного життя.