Suchergebnisse

Currently, in Ukraine there is increase of process of labour migration of Ukrainian citizens abroad. In connection with what there is necessity of proper regulation of labour activity of migrant workers, implementation of measures to comply with international legal standards in the field of labour, implementation of measures regarding increase of the level of social protection of Ukrainian citizens traveling abroad and in case of their return from abroad.

The methodology is based on the general scientific dialectical method of cognition. Also, number of scientific methods were used. Legal regulation of labor migrants from Ukraine abroad was considered due to methods of analysis and synthesis. The directions of improving legal regulation of labor and social protection of migrant workers were identified by using structural and logical methods. Forms and methods of formal logic were widely used in the work: concepts, definitions, proofs, judgments, analogy, comparisons, generalizations, et

The aim of the article is to explore the mechanism of legal regulation of labour of migrants workers and identify ways of increase the level of social protection of Ukrainian citizens who are migrants workers. To achieve the goal the author analyzed the most important international legal acts that regulate legal migration. In the article the concept of migrant worker was analyzed and identified what kind of migrants is included to migrant worker. Particular attention is paid to analyses of bilateral agreements concluded by Ukraine with other countries on the employment and social protection of migrants. Content was determined of the employment contract and its role in regulating the legal relations of migrant workers with foreign employers. The basic guarantees of social protection of migrant.

In the article the author determined the necessity Ukraine joins to the main international conventions that regulate labor migration issues, the provisions of which should be the basis for the legal regulation of labor migrants' activity and ensuring their rights are respected. The necessity to conclude bilateral interstate agreements on regulating the employment processes of Ukrainian citizens abroad, guarantees that arise in the course of labor activity of migrant workers and social security issues, was determined. First of all, such agreements should be concluded with the countries with the highest number of migrant workers.

The article is dedicated to less studied aspect of external migration namely to the formation and functioning of migrant communities in host countries. The expediency of using the theory of social capital and the theory of migration networks as a theoretical and methodological basis for the study of migrant communities is substantiated. The developments of R. Park, J. Coleman, A. Portes are analyzed and the basic operational parameters of the social capital of migrant communities are constructed. The parameters of the functioning and transformation of social capital are analyzed in a two-dimensional space of autonomy and efficiency. The classification of migrant communities by type of social capital is proposed. The following types of communities are identified: 1) a low-efficient, highly autonomous community; 2) highly efficient highly autonomous; 3) a highly efficient and low-autonomous community. The article discusses the results of an expert survey of representatives of communities of Ukrainian migrants in the EU countries on the transformation of the social capital of these communities. The social capital of migrant communities of Ukrainians is "culturally bonding", aimed at preserving the common cultural identity of Ukrainians abroad in the context of a different cultural environment. Migrant communities of Ukrainian migrants remain relatively homogeneous in terms of culture, identity and practices. It is revealed that in the context of contemporary transformations of external migration, changes and social capital of migrant communities is changing too. The circular nature of migration at the present stage adversely affects the social capital of migrant communities, their permanent membership is diminished, social ties are weakened, the autonomy of communities is reduced and the integration of migrants into host societies is increased. Number of such communities today are to some extent deinstitutionalized.

In today's globalized world, labor migration is an important source of remittances and other transfers of migrants to their homeland, which expands the country's capacity for the development of the national economy and financial markets in particular. Due to the transformational changes in the domestic economy in the 1990th many citizens became migrant workers and their remittances now exceed foreign direct investment in the country.Until 2013 remittances in Ukraine were mainly coming through the banking system, but recently the dominant role is being played by international payment systems, as well as quite a significant amount is incoming by informal channels. In order to increase the role of formal financial market infrastructure in providing capital inflows of migrants first of all the cost of transfer must be reduced.Unfortunately, the capital of Ukrainian migrant workers is directed primarily at the consumer market, real estate market, as well as the shadow economy. The investment focus has actually only investments in real estate and private business (own entrepreneurship). Migrant workers invest in those areas of the economy that are the least compliant to investment and bank lending standards. At the same time, migrants almost do not use capital to purchase shares and bonds, but use it actively to invest in such financial market tool as deposits. Regardless of significant efforts by the Government of Ukraine to attract funds in the state budget by selling different variations of bonds a notable success in modern conditions was not achieved.Nowadays remittances have enabled us to soften financial instability, balance of payments deficit; to strengthen the exchange rate of the national currency and they also have the positive impact on international credit ratings of Ukraine. However, the effectiveness of government policy to direct remittances into investment is very low, and it actualizes the search of effective tools to realize financial capital potential for the development of the national economy.Solving the problem of efficient use of migrants' capital requires reforms of the tax area, government financial policy, regulation of entrepreneurship etc. Creating relevant socio-economic and legal conditions in Ukraine will allow us to direct the potential of migrants' capital at the domestic financial market and the development of the national economy in terms of transformation and globalization. ; У сучасному глобалізованому світі трудова міграція є важливим джерелом надходження грошових переказів та інших трансферів на батьківщину мігрантів, що розширює можливості країни для розвитку національної економіки й фінансового ринку зокрема. У зв'язку з трансформаційними змінами у вітчизняній економіці наприкінці ХХ ст. багато громадян стало трудовими мігрантами і нині обсяги їх грошових переказів перевищують надходження прямих іноземних інвестицій у країну.В Україні до 2013 р. грошові перекази головно надходили через банківську систему, але останнім часом панівну роль відіграють міжнародні платіжні системи, а також доволі значний обсяг коштів надходить через неформальні канали. Для зростання ролі офіційної інфраструктури фінансового ринку в забезпеченні надходження капіталу мігрантів необхідно передусім зменшити ціну за переказ коштів.Капітал вітчизняних трудових мігрантів, на жаль, спрямований головно на споживчий ринок, ринок нерухомості, а також у тіньовий сектор економіки. Інвестиційне спрямування мають фактично лише вкладення в нерухомість та власну справу. Трудові мігранти вкладають капітал у ті сфери економіки, які найменше відповідають стандартам інвестування та банківського кредитування. Водночас майже не використовують його на придбання акцій та облігацій, але доволі активно спрямовують у такий інструмент фінансового ринку як депозити. Незважаючи на значні зусилля уряду України, для залучення цих коштів у державний бюджет шляхом продажу різноманітних варіацій облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) відчутного успіху в сучасних умовах досягти не вдалося.Сьогодні грошові перекази мігрантів дали можливість пом'якшити фінансову нестабільність, дефіцит платіжного балансу, вони сприяють зміцненню валютного курсу національної грошової одиниці та позитивно впливають на міжнародні кредитні рейтинги України. Проте ефективність заходів державної політики щодо інвестиційного спрямування зароблених мігрантами коштів є дуже низькою, що актуалізує пошук дієвих інструментів реалізації фінансового потенціалу капіталу мігрантів на розвиток вітчизняної економіки.Вирішення проблеми ефективного використання їх капіталу вимагає здійснення реформ у податковій сфері, фінансовій політиці уряду, регулюванні підприємницької та інноваційної діяльності тощо. Створення відповідних соціально-економічних і правових умов надасть можливість спрямувати потенціал капіталу трудових мігрантів України на вітчизняний фінансовий ринок, розвиток національної економіки в умовах трансформаційних та глобалізаційних процесів.

The article presentsresults of the study and practical analysis of the phenomenon of the influence of ethnolinguistic identity on the formation of the language image, as well as the psychological well-being and personal health of Ukrainian-speaking and Russian- speaking Ukrainian migrants in Poland. The article attempts to reveal the value of the welcoming status of linguistic identity as a means to achieve the psychological well-being of a personality in a modern multicultural society. The prospects for studying the impact of ethnolinguistic identity and psychological well-being and the personal health of representatives of Ukrainian language communities and migrant groups with prediction of possible spheres of application of the obtained results are also described.

Based on empirical sociological research of Lithuanian migrant workers, this article analyses the problem of labour exploitation of Lithuanian nationals working in other countries of the European Union (EU). The article investigates the legal regulations of labour exploitation, forced labour, and trafficking for forced labour. It looks at the extent of labour exploitation of Lithuanian nationals abroad, and analyses actual negative experiences of labour exploitation. The article argues that migration is a key factor contributing to labour exploitation. In this article, labour exploitation is understood as a continuum ranging from less severe to more severe forms of exploitation. According to the data of the research, the common practices of labour exploitation of Lithuanian migrant workers abroad most often include unsevere forms of labour exploitation: incomplete payment of agreed wages; probational work, for which the salary is not paid or is very small; lack of employment contract; lack of overtime pay; etc. The extreme cases of severe exploitation are rare, and include physical and psychological coercion; fraud; depth bondage; restriction of movement; no payment at all; humiliating and unhuman work and living conditions; social isolation; and lack of food and sleep. ; В статье на основе эмпирического исследования литовских трудовых мигрантов анализируется проблема трудовой эксплуатации граждан Литвы, работающих в других странах Европейского Союза (ЕС). Подчеркивается, что эксплуатация труда является чрезвычайно ограниченым явлением в Европейском Союзе, и феномен трудовой эксплуатации европейских граждан, работающих в других странах ЕС. Автором исследуются правовые нормы эксплуатации труда, принудительного труда и торговли людьми в целях принудительного труда. Рассматриваются конкретные ситуации эксплуатации труда литовских трудящихся-мигрантов, зафиксированные в ходе исследования. Доказывается, что миграция является ключевым фактором для трудовой эксплуатации, а мигранты – наиболее уязвимой социальной группой. При этом эксплуатация труда понимается автором как континуум, который включает в себя разные формы эксплуатации, в частности «легкие» и «тяжелые». По данным исследования, проведенного автором, практики трудовой эксплуатации литовских трудящихся-мигрантов за рубежом чаще всего включают так называемые «легкие» формы эксплуатации: неполную выплату согласованной зарплаты; отсутствие платы за сверхурочную работу; испытательный срок, за которой зарплата не выплачивается, или выплачивается лишь небольшая часть; не заключается договор, и работник работает нелегально, без социальных гарантий и т.д. В крайних случаях «жестокой» эксплуатации, которые случаются редко, эксплуатация труда включает в себя физическое и психическое принуждение; мошенничество и обман; ограничение передвижения; принудительный труд без оплаты; унизительные и нечеловеческие условия жизни и работы; социальную изоляцию; отсутствие пищи и сна. ; У статті на основі емпіричного дослідження литовських трудових мігрантів аналізується проблема трудової експлуатації громадян Литви, які працюють в інших країнах Європейського Союзу (ЄС). Підкреслюється, що експлуатація праці є надзвичайно обмеженим явищем в Європейському Союзі, і феномен трудової експлуатації європейських громадян, що працюють в інших країнах ЄС. Автором досліджуються правові норми експлуатації праці, примусової праці та торгівлі людьми з метою примусової праці. Розглядаються конкретні ситуації експлуатації праці литовських трудящих-мігрантів, що зафіксовані в ході дослідження. Доводиться, що міграція є ключовим фактором для трудової експлуатації, а мігранти – найбільш вразливою соціальною групою. При цьому експлуатація праці розуміється автором як континуум, який включає в себе різні форми експлуатації, зокрема «легкі» та «важкі». За даними дослідження, проведеного автором, практики трудової експлуатації литовських трудящих-мігрантів за кордоном найчастіше включають так звані «легкі» форми експлуатації: неповну виплату узгодженої зарплати; відсутність плати за понаднормову роботу; випробувальний термін, за якої заробітна плата не виплачується, або виплачується лише невелика частина; не укладається договір, і працівник працює нелегально, без соціальних гарантій тощо. У крайніх випадках «жорстокої» експлуатації, які трапляються рідко, експлуатація праці включає в себе фізичний і психічний примус; шахрайство і обман; обмеження пересування; примусову працю без оплати; принизливі і нелюдські умови життя і роботи; соціальну ізоляцію; відсутність їжі і сну.

Based on empirical sociological research of Lithuanian migrant workers, this article analyses the problem of labour exploitation of Lithuanian nationals working in other countries of the European Union (EU). The article investigates the legal regulations of labour exploitation, forced labour, and trafficking for forced labour. It looks at the extent of labour exploitation of Lithuanian nationals abroad, and analyses actual negative experiences of labour exploitation. The article argues that migration is a key factor contributing to labour exploitation. In this article, labour exploitation is understood as a continuum ranging from less severe to more severe forms of exploitation. According to the data of the research, the common practices of labour exploitation of Lithuanian migrant workers abroad most often include unsevere forms of labour exploitation: incomplete payment of agreed wages; probational work, for which the salary is not paid or is very small; lack of employment contract; lack of overtime pay; etc. The extreme cases of severe exploitation are rare, and include physical and psychological coercion; fraud; depth bondage; restriction of movement; no payment at all; humiliating and unhuman work and living conditions; social isolation; and lack of food and sleep. ; В статье на основе эмпирического исследования литовских трудовых мигрантов анализируется проблема трудовой эксплуатации граждан Литвы, работающих в других странах Европейского Союза (ЕС). Подчеркивается, что эксплуатация труда является чрезвычайно ограниченым явлением в Европейском Союзе, и феномен трудовой эксплуатации европейских граждан, работающих в других странах ЕС. Автором исследуются правовые нормы эксплуатации труда, принудительного труда и торговли людьми в целях принудительного труда. Рассматриваются конкретные ситуации эксплуатации труда литовских трудящихся-мигрантов, зафиксированные в ходе исследования. Доказывается, что миграция является ключевым фактором для трудовой эксплуатации, а мигранты – наиболее уязвимой социальной группой. При этом эксплуатация труда понимается автором как континуум, который включает в себя разные формы эксплуатации, в частности «легкие» и «тяжелые». По данным исследования, проведенного автором, практики трудовой эксплуатации литовских трудящихся-мигрантов за рубежом чаще всего включают так называемые «легкие» формы эксплуатации: неполную выплату согласованной зарплаты; отсутствие платы за сверхурочную работу; испытательный срок, за которой зарплата не выплачивается, или выплачивается лишь небольшая часть; не заключается договор, и работник работает нелегально, без социальных гарантий и т.д. В крайних случаях «жестокой» эксплуатации, которые случаются редко, эксплуатация труда включает в себя физическое и психическое принуждение; мошенничество и обман; ограничение передвижения; принудительный труд без оплаты; унизительные и нечеловеческие условия жизни и работы; социальную изоляцию; отсутствие пищи и сна. ; У статті на основі емпіричного дослідження литовських трудових мігрантів аналізується проблема трудової експлуатації громадян Литви, які працюють в інших країнах Європейського Союзу (ЄС). Підкреслюється, що експлуатація праці є надзвичайно обмеженим явищем в Європейському Союзі, і феномен трудової експлуатації європейських громадян, що працюють в інших країнах ЄС. Автором досліджуються правові норми експлуатації праці, примусової праці та торгівлі людьми з метою примусової праці. Розглядаються конкретні ситуації експлуатації праці литовських трудящих-мігрантів, що зафіксовані в ході дослідження. Доводиться, що міграція є ключовим фактором для трудової експлуатації, а мігранти – найбільш вразливою соціальною групою. При цьому експлуатація праці розуміється автором як континуум, який включає в себе різні форми експлуатації, зокрема «легкі» та «важкі». За даними дослідження, проведеного автором, практики трудової експлуатації литовських трудящих-мігрантів за кордоном найчастіше включають так звані «легкі» форми експлуатації: неповну виплату узгодженої зарплати; відсутність плати за понаднормову роботу; випробувальний термін, за якої заробітна плата не виплачується, або виплачується лише невелика частина; не укладається договір, і працівник працює нелегально, без соціальних гарантій тощо. У крайніх випадках «жорстокої» експлуатації, які трапляються рідко, експлуатація праці включає в себе фізичний і психічний примус; шахрайство і обман; обмеження пересування; примусову працю без оплати; принизливі і нелюдські умови життя і роботи; соціальну ізоляцію; відсутність їжі і сну.

The purpose of the article is the theoretical definition and statistical justification of the conditions for the return of labor migrants to Ukraine. Scientific novelty consists in substantiating the procedure for diagnosing a person's decision on employment outside the country and formalizing the conditions for increasing the interest of citizens of Ukraine in finding employment on its territory. It is established that the desire for an adequate standard of living is natural for a person regardless of time, territory of residence, gender, nationality and religion. A diagram has been developed for diagnosing the probability of a person making a decision on employment outside the country, based on eleven of the most relevant criteria, for each of which four situations most often encountered in life are given. An algorithm has been developed for a person to make a final decision on the feasibility of employment outside the country. A generalized formula is proposed that describes the possibilities of increasing Ukrainian interest in employment in the country's labor market and the return of Ukrainian labor migrants to their homeland. Three main factors underlying the person's decision on the place of employment are substantiated and the current state is analyzed according to the trends of each of these factors. Further research should be aimed at theoretical justification and methodological support of the processes of appropriation and dissemination of experience gained by Ukrainian labor migrants outside the country in the Ukrainian economy in order to obtain sustainable development trends.The problems discussed in the article can be solved only if the perspective of state and regional policy is shifted from the political to the socio-economic sphere, that the main goal for the authorities of the country will be to achieve a high quality of life of a person, ensuring its all necessary for a full life services, resources and capabilities. ; Метою статті є теоретичне окреслення та статистичне обґрунтування умов повернення трудових мігрантів в Україну. Наукова новизна міститься в обґрунтуванні основ діагностування процедури прийняття людиною рішення про працевлаштування за межами країни та формалізації умов підвищення зацікавленості громадян України у працевлаштуванні на її території. Встановлено, що прагнення до достатнього рівня життя є природнім для людини незалежно від часу, території проживання, статі, національності та віросповідання. Розроблено діаграму діагностування ймовірності прийняття людиною рішення про працевлаштування за межами країни, у основу якої покладено одинадцять найбільш актуальних критеріїв, для кожного з яких наведено по чотири ситуації, що найбільш часто зустрічаються у житті. Розроблено алгоритм прийняття людиною остаточного рішення про доцільність працевлаштування за межами країни. Створено узагальнену формулу, що описує можливості підвищення зацікавленості українців у працевлаштуванні на ринку праці країни та повернення українських заробітчан на батьківщину. Обґрунтовано три основі фактори, що лежать в основі прийняття людиною рішення про місце працевлаштування та здійснено аналіз сучасного стану щодо наявних тенденцій зміни кожного з означених факторів. Подальші дослідження мають бути спрямованими на теоретичне обґрунтування та методичний супровід процесів привласнення та поширення досвіду, набутого українськими трудовими мігрантами за межами країни, в економіці України з метою набуття сталих тенденцій розвитку.

The purpose of the article is the theoretical definition and statistical justification of the conditions for the return of labor migrants to Ukraine. Scientific novelty consists in substantiating the procedure for diagnosing a person's decision on employment outside the country and formalizing the conditions for increasing the interest of citizens of Ukraine in finding employment on its territory. It is established that the desire for an adequate standard of living is natural for a person regardless of time, territory of residence, gender, nationality and religion. A diagram has been developed for diagnosing the probability of a person making a decision on employment outside the country, based on eleven of the most relevant criteria, for each of which four situations most often encountered in life are given. An algorithm has been developed for a person to make a final decision on the feasibility of employment outside the country. A generalized formula is proposed that describes the possibilities of increasing Ukrainian interest in employment in the country's labor market and the return of Ukrainian labor migrants to their homeland. Three main factors underlying the person's decision on the place of employment are substantiated and the current state is analyzed according to the trends of each of these factors. Further research should be aimed at theoretical justification and methodological support of the processes of appropriation and dissemination of experience gained by Ukrainian labor migrants outside the country in the Ukrainian economy in order to obtain sustainable development trends.The problems discussed in the article can be solved only if the perspective of state and regional policy is shifted from the political to the socio-economic sphere, that the main goal for the authorities of the country will be to achieve a high quality of life of a person, ensuring its all necessary for a full life services, resources and capabilities. ; Метою статті є теоретичне окреслення та статистичне обґрунтування умов повернення трудових мігрантів в Україну. Наукова новизна міститься в обґрунтуванні основ діагностування процедури прийняття людиною рішення про працевлаштування за межами країни та формалізації умов підвищення зацікавленості громадян України у працевлаштуванні на її території. Встановлено, що прагнення до достатнього рівня життя є природнім для людини незалежно від часу, території проживання, статі, національності та віросповідання. Розроблено діаграму діагностування ймовірності прийняття людиною рішення про працевлаштування за межами країни, у основу якої покладено одинадцять найбільш актуальних критеріїв, для кожного з яких наведено по чотири ситуації, що найбільш часто зустрічаються у житті. Розроблено алгоритм прийняття людиною остаточного рішення про доцільність працевлаштування за межами країни. Створено узагальнену формулу, що описує можливості підвищення зацікавленості українців у працевлаштуванні на ринку праці країни та повернення українських заробітчан на батьківщину. Обґрунтовано три основі фактори, що лежать в основі прийняття людиною рішення про місце працевлаштування та здійснено аналіз сучасного стану щодо наявних тенденцій зміни кожного з означених факторів. Подальші дослідження мають бути спрямованими на теоретичне обґрунтування та методичний супровід процесів привласнення та поширення досвіду, набутого українськими трудовими мігрантами за межами країни, в економіці України з метою набуття сталих тенденцій розвитку.

The purpose of the article is the theoretical definition and statistical justification of the conditions for the return of labor migrants to Ukraine. Scientific novelty consists in substantiating the procedure for diagnosing a person's decision on employment outside the country and formalizing the conditions for increasing the interest of citizens of Ukraine in finding employment on its territory. It is established that the desire for an adequate standard of living is natural for a person regardless of time, territory of residence, gender, nationality and religion. A diagram has been developed for diagnosing the probability of a person making a decision on employment outside the country, based on eleven of the most relevant criteria, for each of which four situations most often encountered in life are given. An algorithm has been developed for a person to make a final decision on the feasibility of employment outside the country. A generalized formula is proposed that describes the possibilities of increasing Ukrainian interest in employment in the country's labor market and the return of Ukrainian labor migrants to their homeland. Three main factors underlying the person's decision on the place of employment are substantiated and the current state is analyzed according to the trends of each of these factors. Further research should be aimed at theoretical justification and methodological support of the processes of appropriation and dissemination of experience gained by Ukrainian labor migrants outside the country in the Ukrainian economy in order to obtain sustainable development trends.The problems discussed in the article can be solved only if the perspective of state and regional policy is shifted from the political to the socio-economic sphere, that the main goal for the authorities of the country will be to achieve a high quality of life of a person, ensuring its all necessary for a full life services, resources and capabilities. ; Метою статті є теоретичне окреслення та статистичне обґрунтування умов повернення трудових мігрантів в Україну. Наукова новизна міститься в обґрунтуванні основ діагностування процедури прийняття людиною рішення про працевлаштування за межами країни та формалізації умов підвищення зацікавленості громадян України у працевлаштуванні на її території. Встановлено, що прагнення до достатнього рівня життя є природнім для людини незалежно від часу, території проживання, статі, національності та віросповідання. Розроблено діаграму діагностування ймовірності прийняття людиною рішення про працевлаштування за межами країни, у основу якої покладено одинадцять найбільш актуальних критеріїв, для кожного з яких наведено по чотири ситуації, що найбільш часто зустрічаються у житті. Розроблено алгоритм прийняття людиною остаточного рішення про доцільність працевлаштування за межами країни. Створено узагальнену формулу, що описує можливості підвищення зацікавленості українців у працевлаштуванні на ринку праці країни та повернення українських заробітчан на батьківщину. Обґрунтовано три основі фактори, що лежать в основі прийняття людиною рішення про місце працевлаштування та здійснено аналіз сучасного стану щодо наявних тенденцій зміни кожного з означених факторів. Подальші дослідження мають бути спрямованими на теоретичне обґрунтування та методичний супровід процесів привласнення та поширення досвіду, набутого українськими трудовими мігрантами за межами країни, в економіці України з метою набуття сталих тенденцій розвитку.

Different approaches to defining and evaluating the institutionalization of civic activism are considered. The data of original researches in which the author and colleagues conducted a survey of civically active Ukrainian youth in the EU countries were analyzed (in-depth interviews were used). Ukrainian youth activists operating in Germany, France, Italy, Spain, Portugal, Poland and the Czech Republic were the respondents. Based on this study, the current state of institutionalization of Ukrainian activism in various EU countries is analyzed. It has been found that the work of migrant associations is diverse and is usually based on the enthusiasm or interest of activists, which leads to flexibility, proximity to the needs and beliefs of the communities concerned, but does not guarantee a high level of sustainability. Also, the data obtained indicates the formal recognition at the state level of the relevant organizations, which means compliance with a number of requirements of the authorities of the host country. Interaction with the state institutions and local self-government of both host country and Ukraine in the course of project activities is typical, which shows another aspect of the process of institutionalization of Ukrainian migrants' activism. An important feature of activism is the «mobilization» approach, which is characterized by the activities of small organizations that unite a wider circle of less active supporters and mobilizes them at certain times. It is revealed that the current state of institutionalization of Ukrainian activism in the EU indicates both positive features (flexibility and compliance with the requests of communities or individuals in need of assistance; taking into account the current situation in Ukraine) and negative (dependence on the initiative of individual activists, relative unpredictability of activities as well as results). ; Розглянуто різні підходи до визначення та оцінки інституціалізації громадського активізму. Проаналізовано дані оригінальних досліджень, в яких автор із колегами проводили опитування громадсько активної української молоді у країнах ЄС (використано глибинне інтерв'ювання). Респондентами дослідження були українські молодіжні активісти, які діють у Німеччині, Франції, Італії, Іспанії, Португалії, Польщі та Чехії. На основі цього дослідження проаналізовано сучасний стан інституціалізації українського активізму в різних країнах Євросоюзу. З'ясовано, що робота об'єднань мігрантів є різноплановою та зазвичай базується на ентузіазмі чи зацікавленості активістів, а це сприяє гнучкості роботи, близькості до потреб та переконань відповідних громад, але не гарантує високого рівня сталості діяльності. Також отримані дані свідчать про формальне визнання на рівні держави відповідних організацій, що означає виконання низки вимог влади країни перебування. Типовою є взаємодія з інститутами держави і місцевого самоврядування країни перебування та України під час проектної діяльності, що показує ще одну сторону процесу інституціалізації активізму українських мігрантів. Вагомою ознакою активізму є «мобілізаційний» підхід, який характеризується діяльністю невеликих організацій, що об'єднують навколо себе ширше коло менш активних прихильників, та мобілізує їх у окремі моменти. Виявлено, що теперішній стан інституціалізації українського активізму в країнах ЄС свідчить як про позитивні риси (гнучкість та відповідність запитам громад чи окремих індивідів, які потребують допомоги; врахування актуальної ситуації в Україні), так і негативні (залежність від ініціативи конкретних активістів, відносна непередбачуваність діяльності та її результатів).

Ukraine is a supplier of migrant workers. Research has shown that migrant workers and their families are at high risk of exploitation, discrimination and abuse.The objective of the study is to characterize the specifics of labor migration from Ukraine and the migration process, to determine the main forms of social work with migrant workers. The research is based on the analysis of scientific literature and documents.The study identifies the key features of labor migration and features of the stages of the migration process. The circular and unregulated nature of the current labor migration from Ukraine and the repetition of the stages of adaptation and re-adaptation are established.It has been determined that social work as an institution of civil society is aimed at reducing the risks and vulnerabilities of migrants at different stages of migration, which should be facilitated by respect, protection and realization of human rights, as well as support and assistance. The content of social work with migrant workers at different stages of the migration process (initial, relocation, adaptation, readmission) is described. The main forms of preventive and supportive actions are discussed.Considering the cycle of labor migration from Ukraine, social work at the stage of return may also have a re-adaptive focus and should be clearly tied to the local community. Social workers can also: 1) lobby social policy measures to support a circular model of migration with the prospect of possible final repatriation of migrants; 2) promote the legal employment of Ukrainian migrants abroad, non-discrimination and respect for their rights, in particular in the field of social security.

The article looks the need to build a system of assessment of the migrant integration into Ukrainian society. Existing and current tools for such assessment are considered. The indicator systems are used to evaluate the integration of migrants. This system (Zaragoza indicators) has been most actively developed and is currently being improved in the European Union, the origins of which date back to 1999. At the beginning, Zaragoza indicators included indicators that analyzed the migrant integration by four areas: employment, education, social inclusion and active citizenship. Then this system was expanded.Zaragoza indicators have become the basis for building other tools for analyzing migrant integration. The joint project of OECD-EU «Settling In» (2018) covers economic and social outcomes, both through quantitative and qualitative dimensions of integration, and provides a comparison of the integration outcomes for immigrants and their children. Another tool that has used Zaragoza indicators as a basis for analysis is the project Migrant Integration Policy Index (MIPEX), which is to carry out comparative analysis between countries, to evaluate the effectiveness of changes made. 167 indicators have been developed for monitoring. The article also examines the assessment of migrant integration in the project National Integration Assessment Mechanism (NIEM), based on more than 150 indicators, the existing EU integration standards developed and cover different areas and types of expertise. It is noted that in the practical field, there are certain problems in the sources and collection of statistics in assessing the integration of migrants by the indicator system and comparing achievements across European countries.The European experience of building the system for evaluating the migrant integration is described. The algorithm of building the system of indicators for monitoring the integration of migrants into the host society is determined. The approach to the concept of «indicator» is specified and the characteristics that it should contain are indicated. ; У статті зазначена необхідність побудови системи оцінки інтеграції мігрантів в українське суспільство. Розглянуто наявні та чинні інструменти такої оцінки. Для оцінки інтеграції мігрантів використовують системи індикаторів. Найбільш активнотака система (показники Сарагоси) розроблялась, а наразі вдосконалюється в Європейському Союзі, витоки якої сягають 1999 р. На початку показники Сарагоси включали індикатори, які аналізували інтеграцію мігрантів за чотирма сферами, якот: зайнятість, освіта, оціальне включення та активне громадянство. Згодом ця система розширилась.Показники Сарагоси стали основою для побудови інших інструментів аналізу інтеграції мігрантів. Спільний проект OЕСР-ЄС «Settling In» (2018 р.) охоплює економічні та соціальні результати як шляхом кількісних, так і якісних вимірювань інтеграції й надає порівняння результатів інтеграції іммігрантів і їхніх дітей. Іншим інструментом, який за основу аналізу використав показники Сарагоси, є проект Індекс політики інтеграції мігрантів (MIPEX), що дає змогу провести порівняльний аналіз між країнами, оцінити ефективність ужитих змін. Для моніторингу розроблено 167 показників. У статті розглянуто також оцінку інтеграції мігрантів за проектом «Національний механізм оцінювання інтеграції» (NIEM), що ґрунтується на понад 150 індикаторах, розроблених чинних стандартах інтеграції до ЄС й охоплює різні сфери та види експертизи.Зазначено, що в практичній площині для оцінки інтеграції мігрантів за системою індикаторів і порівняння досягнень за країнами Європи існують певні проблеми в джерелах та зборі статистичних даних. Описано європейський досвід побудови системи оцінки інтеграції мігрантів. Визначено алгоритм побудови системи індикаторів для моніторингу процесу інтеграції мігрантів у приймаюче суспільство. Указано підхід по поняття «показник» і характеристики, які він повинен містити.

The relevance of the article is that to properly protect the labor rights of migrants is insufficient only the activities of the state, special attention is also deserved and non-state institutions. Extra-state protection of migrants' labor rights means protection that is recognized by the state but takes place outside the state's government institutions. One of the most effective ways to protect the labor rights of migrants is non-state protection, because the mechanisms used by the state in its activities are not always sufficient to properly protect and restore the violated rights of this category of workers. The purpose of the article is to describe the non-state protection of labor rights of migrants. The article, based on the analysis of scientific views of scientists and the norms of the current legislation of Ukraine, offers the author's definition of the essence and content of non-state protection of labor rights of migrants. In general, non-state protection does not exclude, but complements the state protection of labor rights of migrants, in particular, non-state protection can be implemented in case of dissatisfaction with the forms of state protection of the person interested in protection, or non-state protection may precede state protection, such as migrant labor rights. It is concluded that the non-state protection of labor rights of migrants is characterized by the fact that: first, it is carried out within the limits set by current legislation, forms and methods of implementation; secondly, the subjects that provide non-state protection do not have the authority, their decisions are subject to recognition: 1) in the case of voluntary consent of the parties to the implementation of labor rights of migrants; 2) in the presence of a legal norm that obliges the parties to the employment relationship to comply with such a decision; 3) non-state protection does not exclude, but complements the state protection of migrants' labor rights, in particular, nonstate protection can be implemented in case of dissatisfaction with the forms of state protection by the person interested in protection, or non-state protection may precede state protection, such as migrant labor rights. ; Щоб належним чином захистити трудові права мігрантів, недостатнім є тільки діяльність держави, особливої уваги також заслуговують і позадержавні інституції. Позадержавний захист трудових прав мігрантів означає такий захист, що визнається державою, але відбувається поза межами владних інституцій держави. Одним із найбільш дієвих способів захисту трудових прав мігрантів є позадержавний захист, адже механізми, які в своїй діяльності використовує держава, не завжди достатні для того, належним чином захистити та відновити порушені права цієї категорії працівників. Метою статті є надання характеристики поза-державному захисту трудових прав мігрантів. У статті на основі аналізу наукових поглядів вчених та норм чинного законодавства України запропоновано авторське визначення сутності та змісту позадержавного захисту трудових прав мігрантів. Узагальнено, що поза-державний захист не виключає, а доповнює державний захист трудових прав мігрантів, зокрема, позадержав-ний захист може бути реалізовано в разі незадоволення формами державного захисту вимог зацікавленою у захисті особою, або позадержавний захист може передувати державному захисту, наприклад, самозахист трудових прав мігрантом. Зроблено висновок, що поза-державний захист трудових прав мігрантів характеризується тим, що: по-перше, він здійснюється в межах, визначених чинним законодавством, формах та відповідних їм методах реалізації; по-друге, суб'єкти, які здійснюють позадержавний захист, не мають владних повноважень, їх рішення підлягають визнанню: 1) в разі добровільної згоди сторін правовідносин з реалізації трудових прав мігрантів, 2) в разі наявності правової норми, що зобов'язує сторони трудового пра-вовідношення виконати таке рішення; по-третє, поза-державний захист не виключає, а доповнює державний захист трудових прав мігрантів, зокрема, позадержавний захист може бути реалізовано в разі незадоволення формами державного захисту вимог зацікавленою у захисті особою, або позадержавний захист може передувати державному захисту, наприклад, самозахист трудових прав мігрантом.

Purpose. Current political and social development underscores the importance of language in the context of the national, cultural, and social identity of an individual. Notably, the matter of language and its functions becomes more prominent within the framework of effective integration of migrants into a foreign language environment. According to recent research and population surveys in multicultural societies, language is a critical aspect of integration. Therefore, it facilitates migrants' acculturation. The purpose of the article is to review and analyze existing theories of linguistic communication in the context of personal identity. Method. To reach the declared objective, basic methods of theoretical research have been utilized, namely analysis, synthesis, comparison, and generalization. Results. In 2017, the Pew Research Center in Washington published the results of a worldwide survey, featuring migrants as central respondents. The study shows that mastering the language of the dominant majority is a prerequisite for becoming an integral part of society. To examine the impact of language on the lives of migrants in a foreign language environment, numerous theories on language communication have been developed. One of the most renowned theories regarding the phenomenon of identity is the social identity theory (SIT), which considers language a sign a person utilizes to indicate their social identity and affiliation to a certain group. Ethnolinguistic identity theory (EIT) highlights the interdependence between ethnic and linguistic identities. The emphasis is put not only on speech actions but also on the socio-psychological processes that underlie intercultural communication. Socio-psychological factors that influence the process of communication between different speakers constitute the subject matter of the communication accommodation theory (CAT). In the process of such communication, elimination of speech differences or, conversely, their accentuation occurs (i.e. through a dialect or sociolect). Conclusions. In the context of acculturation, language functions as a medium for the exchange of information regarding affiliation with a particular social group. Furthermore, dialects and accents indicate the peculiarities of one's regional origin. Migrants use dialects and accents to identify themselves with certain social groups. Knowledge of the language of the dominant majority opens up additional prospects for study and work, whereas knowledge of the language of one's ethnic group allows maintaining contacts with their ethnic community. This is the core principle of integration and consequently effective acculturation. The conclusions and generalizations obtained are to be used in an empirical study concerning the psychology of acculturation of foreign students to a foreign language environment. ; Мета. Сучасний політичний та суспільний розвиток актуалізує значення мови в контексті національної, культурної та соціальної ідентичності особистості. Особливого значення питання мови та її функцій набуває в руслі успішної інтеграції мігрантів у іншомовному середовищі. Згідно з актуальними дослідженнями та опитуваннями населення в мультикультурних суспільствах, мові належить вирішальне значення в процесі інтеграції, а відтак сприяє успішній акультурації мігрантів. Метою статті є здійснити огляд та проаналізувати наявні теорії мовної комунікації в контексті ідентичності особистості. Методи. Для реалізації поставленої мети було використано базові теоретичні методи дослідження, а саме: аналіз, синтез, порівняння та узагальнення. Результати. Дослідницький центр П'ю у Вашингтоні 2017 року оприлюднив результати опитування мігрантів по всьому світі, котрі засвідчують, що саме володіння мовою домінантної більшості є надважливою передумовою, аби стати повноцінною частиною суспільства, бути інтегрованим та визнаним у ньому. Для поглибленого вивчення впливу мови на життя мігрантів у іншомовному середовищі було розроблено багато теорій з мовної комунікації. Одна з найбільш відомих теорій у контексті теми ідентичності є теорія соціальної ідентичності (SIT), за якою мова є ознакою, через яку особистість сигналізує свою соціальну ідентичність та належність до певної групи. Теорія етнолінгвістичної ідентичності (EIT) фокусує увагу на взаємозалежності між етнічною та мовною ідентичністю. В центрі уваги не лише мовленнєві дії, але й соціально-психологічні процеси, котрі лежать в основі міжкультурної комунікації. У центрі теорії комунікативної адаптації (CAT) – соціально-психологічні фактори, що впливають на процес комунікації між різними, несхожими мовцями. В процесі такої комунікації відбувається усунення мовленнєвих відмінностей або ж навпаки наголошення на них (приміром через діалект або соціолект). Висновки. В контексті акультурації мові належить беззаперечно важлива функція, адже завдяки їй відбувається обмін інформацією про належність до тієї чи тієї групи. Діалекти та акценти надають інформацію про регіональне походження. Через соціолекти мігранти ідентифікують себе з певними соціальними групами. Знання мови домінантної більшості відкриває додаткові перспективи для навчання та праці, а знання мови свого етносу дає можливість не втрачати зв'язків зі своєю етнічною спільнотою. Це і є основним принципом інтеграції, а відтак і успішної акультурації. Отримані висновки та узагальнення будуть використані нами в емпіричному дослідженні психології акультурації іноземних студентів до іншомовного середовища.

Migration has been a popular topic among researchers and scholars from various fields; and evaluated from different perspectives such as that of sociologists, politicians and economists. The main approaches to the comprehension of concept «migration» are considered in the article. The cultural and historical concepts bases for analyzing and developing of adequate notion of migration process is proposed. The article deals with major traumatic problems and issues faced by migrant workers and how they affect the psychological state of individuals. The socio-psychological essence of the phenomenon of migration is revealed, the leading aspects of migration motives of behavior are outlined, the problem of migration in globalization processes of the world and the problem of social identification of the migrant are outlined.The aim of the article is a theoretical and practical analysis of the psychology of the migrant's personality through the prism of socio-psychological research.Methods: analysis, synthesis of the provisions contained in the psychological literature on the development of modern nuclear family, comparison, generalization, interpretation and systematization of theoretical and empirical research.The study of the psychology of the migrant's personality requires attention to the leading psychological parameters, including motivation, needs, values, emotional states of the migrant, which are the basis of the mental health of the individual. At the theoretical level, the hypothesis that there is a direct positive relationship between the adaptability of the migrant in the new socio-cultural environment and indicators of personal mental health has been confirmed.Psychology has a significant contribution to make to key areas of work on migration. Most notably, the focus on trauma, counselling interventions in contexts of violence and loss, and integration and understanding shifting family relationships are all areas of work where there is, or could be, productive engagement across the disciplines. For this engagement to be meaningful, however, requires that psychology draws on the core debates emerging from the study of migration in its conceptualization and theorization of research on migration. In psychological discourse, migration is a tense process of entering a new socio-cultural environment, which may be accompanied by discomfort, anxiety, depression, different syndromes, chronic stress, problems not only mental but also domestic. In addition, the availability and accessibility of public and psychological services to make them inclusive, cultural and free remain a problem. The problem of adaptation of a migrant to new ethnocultural conditions is a serious problem, as it requires in-depth psychological analysis and correction. ; Статья посвящена анализу психологии мигранта с позиции мультидисциплинарного подхода. Описаны украинские и зарубежные подходы к пониманию понятия «миграция» и «личность мигранта». Рассмотрены понятие «адаптация» и «аккультурация» в контексте миграционных процессов. ; Стаття присвячена аналізу психології мігранта з позиції мультидисциплінарного підходу. Описано українські та іноземні підходи до розуміння поняття «міграція» та «особистість мігранта». Розглянуто поняття «адаптація» та «акультурація» у контексті міграційних процесів.