Formation of gender parity democracy in Ukraine: status and prospects ; Формування гендерно-паритетної демократії в сучасній Україні: стан та перспективи
In 2000, at the Millennium Summit at UN adopted the Millennium Development Goals , which cover global problems and are calculated for the period 20002015 years. Ukraine has signed the Millennium Development Goals and has taken over the political commitment to implement them. One of the goals of this international instrument provides for the promotion of gender equality and empowerment of women. Тhe global goals, objectives and indicators adapted to the peculiarities of Ukraine on the basis of national development. For the analysis of qualitative and quantitative measurements of changes in gender conditions in politics and public administration in Ukraine at present of the experts proposed one objectives and three indicators. Objective: To provide a gender ratio of at least 30 to 70% of either gender in representative bodies and highlevel executive. Indicators: 1) Gender ratio among deputies of the Supreme soviet of Ukraine , women / men ( or vice versa) , and 2) the gender ratio among members of local authorities , women / men ( or vice versa) , and 3) the gender ratio among senior civil servants (12 categories) , women / men ( or vice versa). In 2015, Ukraine should report at the United Nations on the implementation of the MDGs. In this paper, the author analyzed the state of gender equality in politics and governance in Ukrainian society. One of the main problems of the present stage of gender equality in politics and public administration in Ukraine the author notes : no systematic gender mainstreaming to implement personnel policies in the civil service at the central and local level; the lack of effective state control over observance of gender equality, not provided the institutional legal mechanisms for gender equality; and without the current regulatory framework on gender turns into an empty declaration; the lack of political will to implement the goals of gender equality. The author of the article provides recommendations on optimal ways of gender parity democracy in Ukraine , in particular: the adoption of the law on gender quotas ; review of indicators of gender equality upwards for thorough measurement processes of gender equality in Ukrainian society; massive gender education in Ukrainian society to overcome gender stereotypes; monitoring not only the state but also the public and informing the public annually on the status , problems and measures for gender equality in Ukraine. ; У 2000 році на Саміті Тисячоліття під егідою ООН ухвалено Цілі Розвитку Тисячоліття, які охоплюють глобальні проблеми людства і розраховані на період 20002015 рр. Україна підписала Цілі Розвитку Тисячоліття і взяла на себе політичні зобов'язання щодо їх реалізації. Одна з цілей цього міжнародного документа передбачає заохочення гендерної рівності і розширення прав і можливостей жінок. Сформовані на світовому рівні глобальні цілі, завдання та індикатори адаптовано для України з урахуванням особливостей її національного розвитку. Для аналізу кількісних та якісних вимірів змін гендерної ситуації в сфері політики та державного управління в Україні на сучасному етапі експертами запропоноване одне завдання та три індикатори. Завдання: забезпечити гендерне співвідношення на рівні не менше 30 до 70 % тієї чи іншої статі у представницьких органах влади та на вищих щаблях виконавчої влади. Індикатори: 1) гендерне співвідношення серед депутатів Верховної Ради України, чис.жін./чис.чол. (або навпаки); 2) гендерне співвідношення серед депутатів місцевих органів влади, чис.жін./чис.чол. (або навпаки); 3) гендерне співвідношення серед вищих державних службовців (12 посадових категорій), чис.жін./чис.чол. (або навпаки). В 2015 р. Україні необхідно звітувати на рівні ООН про виконання Цілей Розвитку Тисячоліття. В даній статті автор проаналізувала стан досягнення гендерної рівності в сфері політики та державного управління в українському суспільстві в статиці та в динаміці. Серед основних проблем сучасного етапу впровадження гендерної рівності в сфері політики та державного управління в Україні автор статті відмічає: відсутність системного комплексного ґендерного підходу до реалізації кадрової політики на державній службі на центральному та місцевому рівнях; брак ефективного державного контролю за дотриманням ґендерної рівності; недоопрацювання інституційноправових механізмів забезпечення гендерної рівності, а без них чинна нормативноправова база з гендерних питань перетворюється на порожні декларації; відсутність політичної волі для реалізації цілі із забезпечення гендерної рівності. Автором статті запропоновано рекомендації щодо оптимальних шляхів формування гендернопаритетної демократії в Україні, зокрема: прийняття закону про гендерні квоти; перегляд індикаторів гендерної рівності в сторону збільшення для ґрунтовнішого вимірювання процесів гендерної рівності в українському суспільстві; масштабна гендерна просвіта в українському суспільстві для подолання гендерних стереотипів; моніторинг не тільки з боку держави, а й громадськості та щорічне інформування суспільства щодо стану, проблем та заходів щодо утвердження гендерної рівності в Україні. ; У 2000 році на Саміті Тисячоліття під егідою ООН ухвалено Цілі Розвитку Тисячоліття, які охоплюють глобальні проблеми людства і розраховані на період 20002015 рр. Україна підписала Цілі Розвитку Тисячоліття і взяла на себе політичні зобов'язання щодо їх реалізації. Одна з цілей цього міжнародного документа передбачає заохочення гендерної рівності і розширення прав і можливостей жінок. Сформовані на світовому рівні глобальні цілі, завдання та індикатори адаптовано для України з урахуванням особливостей її національного розвитку. Для аналізу кількісних та якісних вимірів змін гендерної ситуації в сфері політики та державного управління в Україні на сучасному етапі експертами запропоноване одне завдання та три індикатори. Завдання: забезпечити гендерне співвідношення на рівні не менше 30 до 70 % тієї чи іншої статі у представницьких органах влади та на вищих щаблях виконавчої влади. Індикатори: 1) гендерне співвідношення серед депутатів Верховної Ради України, чис.жін./чис.чол. (або навпаки); 2) гендерне співвідношення серед депутатів місцевих органів влади, чис.жін./чис.чол. (або навпаки); 3) гендерне співвідношення серед вищих державних службовців (12 посадових категорій), чис.жін./чис.чол. (або навпаки). В 2015 р. Україні необхідно звітувати на рівні ООН про виконання Цілей Розвитку Тисячоліття. В даній статті автор проаналізувала стан досягнення гендерної рівності в сфері політики та державного управління в українському суспільстві в статиці та в динаміці. Серед основних проблем сучасного етапу впровадження гендерної рівності в сфері політики та державного управління в Україні автор статті відмічає: відсутність системного комплексного ґендерного підходу до реалізації кадрової політики на державній службі на центральному та місцевому рівнях; брак ефективного державного контролю за дотриманням ґендерної рівності; недоопрацювання інституційноправових механізмів забезпечення гендерної рівності, а без них чинна нормативноправова база з гендерних питань перетворюється на порожні декларації; відсутність політичної волі для реалізації цілі із забезпечення гендерної рівності. Автором статті запропоновано рекомендації щодо оптимальних шляхів формування гендернопаритетної демократії в Україні, зокрема: прийняття закону про гендерні квоти; перегляд індикаторів гендерної рівності в сторону збільшення для ґрунтовнішого вимірювання процесів гендерної рівності в українському суспільстві; масштабна гендерна просвіта в українському суспільстві для подолання гендерних стереотипів; моніторинг не тільки з боку держави, а й громадськості та щорічне інформування суспільства щодо стану, проблем та заходів щодо утвердження гендерної рівності в Україні.