Suchergebnisse

Aim. To analyze public procurement of medicines for the treatment of patients with epilepsy using methods of clinical and economic analysis.Materials and methods. For the study, the official data of the Ministry of Health of Ukraine for 2014-2018 concerning public procurement of antiepileptic drugs were used. The total amount of public procurement of medicines for all trade names was determined, and the sums of purchases were grouped by international nonproprietary names. To conduct the analysis of public procurement of antiepileptic drugs, ABC and VEN analyses were performed. Based on the results of the integrated ABC / VEN analysis the volumes of procurement costs were ranked taking into account the requirements of the regulatory framework providing medical and pharmaceutical care for patients with epilepsy.Results. According to the results of the study it was found that during 2014-2018 the average growth rate of public procurement of antiepileptic drugs in UAH equivalent was 136 %, and in dollar equivalent – 110 %. It was determined that in 2018 the volume of expenditures per patient for the purchase of antiepileptic drugs in UAH equivalent increased by 305 % compared to 2014. However, the volume of expenditures in terms of US dollars in 2018 increased only by 22 % compared to 2014. It is due to the fact that in 2014 there were crisis processes at the financial market of Ukraine, which led to an increase in the price of medicines and had a direct impact on the volume of expenses for the purchase of medicines. It has been proven that during 2014-2018 in the volume of public procurement there is a negative trend of prevalence of antiepileptic drugs of foreign manufacture. Thus, the ratio of the volume of costs for the purchase of foreign drugs to domestic ones amounted to 87 % to 13 %, respectively. The analysis of public procurement by the lines of therapy determined that the main share of the expenses belonged to the first-line pharmacotherapy drugs. The ABC analysis showed that the total government spending on the purchase of antiepileptic drugs had uneven dynamics. The results of the VEN analysis indicated that any antiepileptic drugs for INN were not assigned to the category "N". According to the results of the integrated ABC / VEN analysis it was found that the share of expenses from group A / V in the total amount of the antiepileptic drugs purchased ranged from 70.1 % (2014) to 72.8 % (2018).Conclusions. The results of the study can be used in the development of scientific and applied approaches to the organization of effective financing of pharmaceutical care in Ukraine. ; Цель: анализ публичных закупок лекарственных средств для лечения больных эпилепсией с использованием методов клинико-экономического анализа.Материалы и методы. Для проведения исследования были использованы официальные данные МОЗ Украины за 2014-2018 гг. по объемам публичных закупок противоэпилептических препаратов. Определена общая сумма публичных закупок лекарственных препаратов по всем торговым наименованиям и проведено группирование сумм закупок по международным непатентованным названиям. Публичные закупки противоэпилептических препаратов нами проанализированы с помощью АВС- и VEN-анализа. По результатам интегрированного ABC / VEN-анализа проведено ранжирование объемов затрат на закупки с учетом требований нормативно-правовой базы, регулирующей предоставление медицинской и фармацевтической помощи больным эпилепсией.Результаты. По результатам исследования установлено, что в течение 2014-2018 гг. средний темп роста объемов публичных закупок ПЭП в гривневом эквиваленте имел значение 136 %, а в долларовом – 110 %. Определено, что в 2018 г. объемы расходов на одного больного на закупку противоэпилептических препаратов в гривневом эквиваленте выросли на 305 % по сравнению с 2014 г. Вместе с тем объем расходов в пересчете на дол. США в 2018 г. увеличился только на 22 % по сравнению с 2014 г. Это обусловлено тем, что в 2014 г. произошли кризисные процессы на финансовом рынке Украины, которые привели к росту цен на лекарственные средства и оказывали непосредственное влияние на объемы расходов на закупку лекарств. Доказано, что в течение 2014-2018 гг. в объемах публичных закупок наблюдается негативная тенденция превалирования противоэпилептических препаратов иностранного производства. Так, соотношение объемов затрат на закупки иностранных и отечественных препаратов составило 87 и 13 % соответственно. Анализ публичных закупок по линиям терапии определил, что основная доля расходов принадлежала препаратам первой линии фармакотерапии. Проведенный АВС-анализ показал, что общие объемы государственных расходов на закупку противоэпилептических препаратов имели неравномерную динамику. Результаты VEN-анализа свидетельствуют, что к категории «N» не было отнесено ни одного ПЭП по МНН. По итогам интегрированного АВС / VEN анализа установлено, что доля расходов из группы А/V в общей сумме закупленных ПЭП колебались от 70,1 % (2014) до 72,8 % (2018).Выводы. Результаты исследования могут быть использованы в разработке научно-прикладных подходов к организации эффективного финансирования предоставления фармацевтической помощи в Украине. ; Мета: аналіз публічних закупівель лікарських засобів для лікування хворих на епілепсію з використанням методів клініко-економічного аналізу.Матеріали та методи. Для проведення дослідження були використані офіційні дані МОЗ України за 2014-2018 рр. щодо обсягів публічних закупівель протиепілептичних препаратів. Визначена загальна сума публічних закупівель лікарських препаратів за всіма торговими назвами та проведено групування сум закупівель за міжнародними непатентованими назвами. Публічні закупівлі протиепілептичних препаратів були проаналізовані за допомогою АВС- та VEN-аналізу. За результатами інтегрованого ABC/VEN-аналізу проведено ранжування обсягів витрат на закупівлі з урахуванням вимог нормативно-правової бази, що регулює надання медичної та фармацевтичної допомоги хворим на епілепсію.Результати. За результатами дослідження встановлено, що протягом 2014-2018 рр. середній темп росту обсягів публічних закупівель ПЕП у гривневому еквіваленті мав значення 136 %, а у доларовому – 110 %. Визначено, що у 2018 р. обсяги витрат на одного хворого на закупівлю протиепілептичних препаратів у гривневому еквіваленті зросли на 305 % порівняно з 2014 р. Разом з тим обсяг витрат у перерахунку на дол. США у 2018 р. збільшився тільки на 22 % порівняно з 2014 р. Це обумовлено тим, що у 2014 р. відбулися кризові процеси на фінансовому ринку України, що призвели до зростання цін на лікарські засоби та чинили безпосередній вплив на обсяги витрат на закупівлю ліків. Доведено, що протягом 2014-2018 рр. в обсягах публічних закупівель спостерігається негативна тенденція превалювання протиепілептичних препаратів іноземного виробництва. Так, співвідношення обсягів витрат на закупівлі іноземних і вітчизняних препаратів склало 87 та 13 % відповідно. Аналіз публічних закупівель за лініями терапії визначив, що основна частка витрат припадала на препарати першої лінії фармакотерапії. Проведений АВС-аналіз показав, що задинаміку. Результати VEN-аналізу свідчать, що до категорії «N» не було віднесено жодного ПЕП за МНН. За підсумками інтегрованого АВС/VEN аналізу встановлено, що частка витрат з групи А/V у загальній сумі закуплених ПЕП коливались від 70,1 % (2014 р.) до 72,8 % (2018 р.).Висновки. Результати дослідження можуть бути використанні у розробці науково-прикладних підходів до організації ефективного фінансування надання фармацевтичної допомоги в Україні.

According to the Law of Ukraine "On Amending the Constitution of Ukraine" from 07.02.2019 № 2680-VIII in determining the foundations of the domestic and foreign policy of our country, the implementation of the state strategic course towards obtaining full membership of Ukraine in the European Union and in the North Atlantic Treaty Organization is indicated. According to the defense reform of the Armed Forces of Ukraine, significant changes in the organizational and managerial work of the Military Medical Service have appeared. There are changes in the regulatory environment, the improvement and development of the medical support system of the Armed Forces of Ukraine in the direction of commonality and compatibility with the medical services of NATO member countries. Thus, the Military Medical Service of the Armed Forces of Ukraine works in a rich and dynamic informational background. Consequently, there is a need to streamline the regulatory framework for managing the medical supply of the Armed Forces of Ukraine, by systematizing the existing regulatory documents by their modern institutional foundations.Aim. To analyze the regulatory framework for managing the medical supply of the Armed Forces of Ukraine.Results. Currently, Ukraine has adopted a number of official documents containing requirements for the reception, registration, storage, issuance, transportation and repair of medical supplies, which are carried out by the military medical and units of the Armed Forces of Ukraine. Analyzed are the modern institutional foundations for managing medical support, which are presented as a set of formal (regulatory) acts of various levels, legal and by- laws, as well as informal norms relating specifically to the circulation of medical supplies of the Armed Forces of Ukraine. It has been established that the regulatory legal support for managing medical supply is represented by the requirements of formal (regulatory) acts of various levels – 44 %, and informal norms – 56 %.Conclusions. The analysis showed that achieving consistency in formal and informal norms in the field of medical supply management of the Armed Forces of Ukraine requires further improvement. Namely, in the direction of determining legal regimes and regulating the process of accepting medical supplies, using the Instructions on the procedure for accepting industrial products and consumer goods in quantity and quality, which are outdated and approved back in the days of the Soviet Union. However, given the experience of the Anti-Terrorist Operation and Joint Forces Operation the orders of the Ministry of Defense of Ukraine require processing to improve the functioning of the medical supply system for military units and medical units of the Ukrainian Armed Forces in a special period. ; Согласно закону Украины «О внесении изменений в Конституцию Украины» от 07.02.2019 г. № 2680-VIII, а именно пункта 5 части первой статьи 85 в определении основ внутренней и внешней политики нашей страны указана реализация стратегического курса государства на получение полноправного членства Украины в Европейском союзе и в Организации Североатлантического договора. Поэтому на современном этапе реформирования Вооруженных Сил (ВС) Украины в военно-медицинской службе происходит нормативно-правовое регулирование современной системы медицинского обеспечения, способной оказывать соответствующую медицинскую поддержку ВС Украины. Указанная система должна функционировать в соответствии со стандартами НАТО и вносить вклад в функционально совместимые медицинские возможности для совместных миссий Украины с Альянсом. Таким образом, учитывая процесс реформирования и внедрения единой системы логистического обеспечения ВС Украины, адаптированной к стандартам стран-членов НАТО, медицинская служба ВС Украины работает в насыщенном и динамичном информационном поле. Следовательно, возникает необходимость упорядочения нормативно-правовой базы по управлению медицинским снабжением ВС Украины путем систематизации действующих нормативно- правовых документов по их современным институциональным основам.Целью работы является проведение анализа нормативно-правового обеспечения управления медицинским снабжением ВС Украины.Результаты. В настоящее время в Украине принят ряд официальных документов, содержащих требования к приёму, учёту, хранению, выдаче, транспортировке и ремонту медицинского имущества, которые осуществляют учреждения и подразделения медицинского снабжения ВС Украины. Проанализированы современные институциональные основы управления медицинским снабжением, которые представлены как совокупность формальных (нормативно-правовых) актов различного уровня, законные и подзаконные, а также неформальных норм, касающихся конкретно обращения медицинского имущества ВС Украины. Установлено, что нормативно-правовое обеспечение управления медицинским снабжением представлено требованиями формальных (нормативно-правовых) актов различного уровня – 44 % и неформальных норм – 56 %.Выводы. Проведённый анализ показал, что достижения согласованности формальных и неформальных норм в сфере управления медицинским снабжением ВС Украины требуют дальнейшего усовершенствования, а именно: в направлении определения правовых режимов и регламентации процесса приёма медицинского имущества с использованием Инструкций про порядок приёма продукции производственно-технического назначения и товаров народного использования по количеству и качеству, которые устарели и были утверждены ещё во времена Советского Союза. Таким образом, указанные вопросы требуют надлежащего правового регулирования и обоснования. Вместе с тем, учитывая опыт проведения Антитеррористической операции и операции Объединённых сил, следует переработать приказы Министерства обороны Украины от 30.06.2015 г. №*2 и *3 для повышения эффективности функционирования системы медицинского снабжения воинских частей и медицинских подразделений ВС Украины в особый период. ; Згідно з законом України «Про внесення змін до Конституції України» від 07.02.2019 р. № 2680-VIII, а саме пункту 5 частини першої статті 85 у визначенні засад внутрішньої і зовнішньої політики нашої країни зазначено реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та в Організації Північноатлантичного договору. Тому на сучасному етапі реформування Збройних Сил (ЗС) України у військово-медичній службі відбувається нормативно-правове врегулювання сучасної системи медичного забезпечення, спроможної надавати відповідну медичну підтримку ЗС України. Вказана система повинна функціонувати відповідно до стандартів НАТО і робити внесок у функціонально сумісні медичні можливості для спільних місій України з Альянсом. Таким чином, з огляду на процес реформування та впровадження єдиної системи логістичного забезпечення ЗС України, адаптованої до стандартів країн-членів НАТО, медична служба ЗС України працює в насиченому та динамічному інформаційному полі. Отже, виникає необхідність в упорядкуванні нормативно-правової бази щодо управління медичним постачанням в ЗС України шляхом систематизації діючих нормативно-правових документів щодо їх сучасних інституціональних основ.Метою дослідження є проведення аналізу нормативно-правового забезпечення управління медичним постачанням в ЗС України.Результати. На теперішній час в Україні прийнято низку офіційних документів, які містять вимоги до приймання, обліку, зберігання, видачі, транспортування та ремонту медичного майна, що здійснюють заклади та підрозділи медичного постачання ЗС України. Проаналізовані сучасні інституціональні основи управління медичним постачанням, які представлені як сукупність формальних (нормативно-правових) актів різного рівня, законні та підзаконні, а також неформальних норм, які стосуються конкретно обігу медичного майна в ЗС України. Встановлено, що нормативно-правове забезпечення управління медичним постачанням представлене вимогами формальних (нормативно-правових) актів різного рівня – 44 % та неформальних норм – 56 %.Висновки. Проведений аналіз показав, що досягнення узгодженості формальних і неформальних норм у сфері управління медичним постачанням ЗС України потребує подальшого вдосконалення, а саме: в напрямку визначення правових режимів та регламентації процесу приймання медичного майна з використанням Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного використання за кількістю та за якістю, які застаріли в часі та затверджені ще за часів Радянського Союзу. Таким чином, вказані питання потребують належного правового опрацювання та обґрунтування. Разом з тим, враховуючи досвід проведення Антитерористичної операції та операції Об'єднаних сил, потребують переопрацювання накази Міністерства оборони України від 30.06.2015 р. № *2 та *3 для підвищення ефективності функціонування системи медичного постачання військових частин та медичних підрозділів ЗС України на особливий період.

Introduction. The system of modern education in Ukraine is stored from the cob early training, the professional training of young people, the food education of the young people and the staff of the diploma education, including Graduates of other high school students will receive the same education and qualifications, as well as graduates of civilian students of high education - a young specialist, bachelor, master.Purpose. Coverage of the peculiarities of military training in modern conditions of hybrid warfare, analysis of the current state, purpose and content, problems and prospects for the development of military education in Ukraine.Methods. The article uses some general scientific and special methods of theoretical and empirical research, including analysis of the scientific literature on the problem, systematization and generalization of materials.Results. The scientific article highlights the features of military training in the current circumstances of Ukraine's participation in the hybrid war, analysis of the current state, objectives and content, problems and prospects of military education. Military education is based on the principles of scientificity, humanism, democracy, consistency and continuity, independence from the interference of any political parties, movements, other public and religious organizations and is carried out on the basis of the competency approach.Originality. The system for the training of Vyskovy fakhivtsy, which was established in Ukraine, is a folding man of the state system of education. There are 12 VVNZ and VPN ZVO (2 Universities, 4 Academies, 6 Vіyskovy Institutes) at the System of Vіyskovo іnstitutes; department of military training (5 - staff officers, 26 - reserve officers). Three mortgage the status "National"Conclusion. The practical component is the introduction of interactive forms of education namely business and role-playing games in the educational process of military educational institution, which bring theoretical training as close as possible to real practice, because business and role-playing games are the basis of decision-making both in specific combat situations and in classes, they contribute to the formation of knowledge, laws, trends in military affairs, logical methods of system analysis. Role-playing techniques such as behavioral-game techniques are very important, they are based on stimulating the game interactions of cadets in close proximity to the real professional military combat activities of an officer. Such techniques include: instruction, activation of game parties, correction of the game participants behavior, step and final evaluation techniques. The so-called cognitive-game techniques are of particular importance in the organization of role-playing games in the military training. Such techniques include: a) techniques that promote entry into the role - image (description of each participant role in the game, motivation, encouragement, question-hint, as well as encouragement and humor); b) methods of role correlation (leading questions, comments - questions, support - defence etc). ; В статье освещаются особенности подготовки военнослужащих в современных условиях участия Украины в гибридной войне, анализ современного состояния, целей и содержания, проблем и перспектив развития военного образования. Военное образование базируется на принципах научности, гуманизма, демократизма, последовательности и непрерывности, независимости от вмешательства каких-либо политических партий, движений, других общественных и религиозных организаций и осуществляется на основе компетентностного подходаВ научной статье практической составляющей является внедрение интерактивных форм обучения, а именно деловых и ролевых игр в образовательном процессе военного учебного заведения, максимально приближают теоретическую подготовку к реальной практической деятельности, так как деловые и ролевые игры являются основой принятия решений как в конкретной боевой обстановке, так и на занятиях, способствуют формированию знаний, законов, тенденций развития военного дела, логических методов системного анализа. Большое значение для организации ролевой игры имеют приемы, основанные на стимулировании игровых взаимодействий курсантов в максимальной приближенности к реальной профессиональной военной боевой деятельности офицера - поведенчески-игровые приемы. К числу таких приемов относятся: инструктирование, активизация игровых сторон, коррекция поведения участников игры, приемы этапной и итоговой оценок. Особое значение в процессе организации ролевых игр в профессиональной подготовке военных имеют так называемые когнитивно-игровые приемы. К таким приемам относятся: а) приемы, которые способствуют вхождению в роль - образ (характеристика роли каждого участника игры, побуждения, поощрения, вопрос-подсказка, а также ободрения и юмор) б) приемы корреляции ролей (постановка наводящих вопросов, замечания-вопросы, поддержка-защита и т.д.).Сегодняшний период характеризуется серьезными структурными и организационными изменениями в сфере государственного и военного строительства, в том числе по системе высшего военного образования (СВВО). Характерным отличительным признаком функционирования СВВО на современном этапе является то, что она выступает одновременно и инструментом, и объектом реформирования Вооруженных Сил Украины, поскольку от профессиональной подготовки офицерских кадров, их преданности Отечеству и способности выполнять воинский долг в превосходной степени зависит боеготовность и боеспособность войск. Поэтому СВВО должна обеспечить подготовку военных специалистов с высоким уровнем профессионализма, компетентности, интеллектуального развития, общей и военно-профессиональной культуры, способных с высокой эффективностью выполнять поставленные задачи по обороне Украины, развития собственной творческой индивидуальности, настойчивого самостоятельного усвоения новых знаний в течение военной службы, принятие оптимальных решений в нестандартных условиях по всем специальностям и специализациям, определяющие уровень боеспособности и боеготовности Вооруженных Сил. ; В статті висвітлюються особливості підготовки військовослужбовців в сучасних умовах участі України у гібридній війні, аналіз сучасного стану, цілей та змісту, проблем і перспектив розвитку військової освіти. Військова освіта базується на принципах науковості, гуманізму, демократизму, послідовності та безперервності, незалежності від втручання будь-яких політичних партій, рухів, інших громадських та релігійних організацій і здійснюється на засадах компетентнісного підходу.В науковій статті практичною складовою є запровадження інтерактивних форм навчання, а саме ділових та рольових ігор в освітньому процесі військового навчального закладу, які максимально наближають теоретичну підготовку до реальної практичної діяльності, тому що ділові та рольові ігри є основою прийняття рішень як в конкретній бойовій обстановці, так і на заняттях, сприяють формуванню знань, законів, тенденцій розвитку військової справи, логічних методів системного аналізу. Велике значення для організації рольової гри мають прийоми, які засновані на стимулюванні ігрових взаємодій курсантів в максимальній наближеності до реальної професійної військової бойової діяльності офіцера – поведінково-ігрові прийоми. До числа таких прийомів належать: інструктування, активізація ігрових сторін, корекція поведінки учасників гри, прийоми етапної та підсумкової оцінок. Особливе значення в процесі організації рольових ігор в професійній підготовці військових мають так звані когнітивно-ігрові прийоми. До таких прийомів відносяться: а) прийоми, які сприяють входженню в роль – образ (характеристика ролі кожного учасника гри, спонукання, заохочення, питання-підказка, а також підбадьорення і гумор); б) прийоми кореляції ролей (постановка навідних питань, зауваження-питання, підтримка-захист та інше).Сьогоднішній період характеризується серйозними структурними й організаційними змінами у сфері державотворення та військового будівництва, у тому числі щодо системи вищої військової освіти (СВВО). Характерною відмінною ознакою функціонування СВВО на сучасному етапі є те, що вона виступає водночас й інструментом, й об'єктом реформування Збройних Сил України, оскільки від професійної підготовки офіцерських кадрів, їх відданості Вітчизні і спроможності виконувати військовий обов'язок у найвищому ступені залежить боєготовність та боєздатність військ. Тому СВВО повинна забезпечити підготовку військових фахівців із високим рівнем професіоналізму, компетентності, інтелектуального розвитку, загальної та військово-професіональної культури, здатних з високою ефективністю виконувати поставлені завдання щодо оборони України, розвитку власної творчої індивідуальності, наполегливого самостійного засвоєння нових знань протягом військової служби, прийняття оптимальних рішень в нестандартних умовах за всіма спеціальностями й спеціалізаціями, що визначають рівень боєздатності та боєготовності Збройних Сил.

This research addresses utility models (UMs) as a synonym of industrial property right (IPR) that aims to provide protection for «minor» inventions. «Minor» inventions are those which, although providing improvements or technical advances, do not reach the level of inventiveness that is required for patent protection. It is often considered that a UM system could be a means to foster local innovation in technology stemming from small and medium-sized enterprises and independent inventors. Likewise, it is often said that UMs is a IPR particularly useful for fairly or less industrialized countries or for countries that are net importers of technologies. Due to the fact that the TRIPS Agreement does not enshrine UMs, there is no obligation for WTO Member States to include this IPR in their national legislation and there is no internationally specific parameter or prototype which has to be followed for the regulation of a UM regime. In contrast to patents – which have economic theorizations and justifications that are largely standardized – there is no consensus regarding the economic relevance or the necessity of protecting minor inventions by an exclusive right. However, despite the lack of consensus, more than a half of the WTO Member States enshrines UM regimes with diverse features. Within the varied panorama of existing regimes of UM, this dissertation focuses on the Portuguese UM. The UM was introduced in Portugal in 1940, under the influence of the German UM. Since then, several of its key aspects have been thoroughly modified, e.g., the delimitation of its protected subject matter, requirements, the granting system, and procedural mechanisms for interconnecting patent and UM applications. The Portuguese case also stands out because the UM regime established in the Industrial Property Code of 2003 was inspired by the European Community's initiative for a community-level UM. Furthermore, the Portuguese regime is notable because its granting system was sui generis when compared with the UM regimes in Germany, Spain, Brazil and the Andean Community. This dissertation studies and analyzes the peculiar legislative development of the UM regime in Portugal. It furthermore inquires to what extent the shifts in the UM legal regime could have had a correlation in the usage trends of the UM as a protection of inventions by local users. With this approach, this dissertation also aims to offer readings from which to draw considerations regarding the key aspects of the UM as an IPR that seeks to provide protection for minor inventions. ; A base da presente dissertação é o modelo de utilidade (MU) como sinónimo de modalidade de propriedade industrial (PI) que visa a protecção de invenções «menores» que, apesar de apresentarem melhorias ou avanços técnicos, não atingem o nível de inventividade exigido para a sua protecção mediante patente. Habitualmente, o MU é associado a um possível mecanismo de estímulo da inovação tecnológica local proveniente de pequenas e médias empresas e de inventores independentes. Para além disso, é geralmente sugerido que o MU é uma modalidade de propriedade industrial especialmente conveniente para países pouco ou medianamente industrializados ou importadores de tecnologia. Devido ao facto de o MU não estar previsto no ADPIC, os Países membros da OMC não estão obrigados a consagrar a figura, nem existe um parâmetro ou protótipo internacional ao qual a legislação dos países que a prevêem se tenha de se submeter. Ao contrário da patente - que goza de teorizações e de justificações económicas em grande medida estandardizadas - não há consenso relativamente à importância económica ou à necessidade de conceder protecção a invenções menores mediante um direito de exclusiva; contudo, mais de metade dos membros da OMC contam com regimes de MU com diversas características. No variado panorama de regimes, o MU português é o objecto do presente estudo. Sob influência da lei alemã, o MU foi introduzido em 1940 e ao longo dos anos tem experienciado modificações radicais em vários elementos fundamentais; e.g., a delimitação do seu objecto de protecção, os requisitos, o sistema de concessão e os mecanismos de conexão procedimental com a patente. O caso português destaca-se ainda porque, para o MU do Código da PI de 2003, invocou-se como inspiração a iniciativa da Comissão Europeia de um MU com alcance comunitário e porque contemplou um sistema de concessão que fez dele um regime sui generis comparado com os existentes na Alemanha, em Espanha, no Brasil e na Comunidade Andina. O objectivo da presente tese é então o estudo e a análise da peculiar evolução legislativa do MU em Portugal, pretendendo ainda indagar em que medida as alterações operadas no seu regime jurídico tiveram correlação nas tendências dos usuários locais em acudir à figura. Com isto, este trabalho ambiciona ainda arriscar leituras das quais se possam extrair considerações em torno dos aspectos fundamentais do MU como modalidade de PI para a protecção de invenções menores. ; El eje de la presente investigación es el modelo de utilidad (MU) como sinónimo de modalidad de propiedad industrial (PI) que tiene por finalidad la protección de invenciones «menores», aquellas que, a pesar de que aportan mejoramientos o avances técnicos, no alcanzan el nivel de inventiva exigido para su protección mediante patente. El MU es asociado usualmente a un posible mecanismo de estímulo a la innovación tecnológica local proveniente de las PYME y de inventores independientes; también, se suele sugerir que el MU es una modalidad especialmente conveniente para países poco o medianamente industrializados o importadores netos de tecnología. Al no estar recogido en el ADPIC, los Miembros de la OMC no están obligados a contemplar al MU ni existe un parámetro o prototipo internacional al que se tenga que someter la legislación de los países que lo contemplan. A diferencia de la patente - que goza de teorizaciones y justificaciones económicas en gran medida estandarizadas - no hay consenso respecto de la importancia económica o la necesidad de otorgar protección a invenciones menores mediante un derecho de exclusiva; no obstante, más de la mitad de los Miembros de la OMC cuentan con regímenes de MU, con características diversas. Dentro del variado panorama de regímenes, el MU portugués es el objeto del presente trabajo. Bajo influencia de la ley alemana el MU fue introducido en 1940 y desde entonces ha experimentado radicales modificaciones en varios de sus aspectos fundamentales; e.g., delimitación de su objeto de protección, requisitos, sistema de concesión y mecanismos de conexión procedimental con la patente. El caso portugués destaca también porque para el MU del Código de PI de 2003 se invocó como inspiración la iniciativa de la Comisión Europea para un MU de espectro comunitario y porque contempló un sistema de concesión que hizo de él un régimen sui generis comparado con los existentes en Alemania, España, Brasil y la Comunidad Andina. El objetivo de la presente tesis es el estudio y análisis de la peculiar evolución legislativa del MU en Portugal; asimismo, persigue indagar en qué medida los cambios operados en su régimen jurídico pudieron haber tenido correlato en las tendencias de los usuarios locales en acudir a la figura. Con esto, se ambiciona también arriesgar lecturas de las que se puedan extraer consideraciones en torno a los aspectos fundamentales del MU como modalidad de PI para la protección de invenciones menores.

Effective map use in the field is based on orientation in two spaces: in a physical or geographical space and in a representational, graphic space. When using a map the wayfinding process includes the identification of the user's geographical position in the field (starting point), the identification of the target and planning the route's connecting the two points. However, the initial direction of the user is very rarely the orientation of the map, so the problem of navigation with maps is the translation of the representational space into the user's actual situation. In other words, the projected or actual movement path during navigation must be transformed from one reference frame to the other. Spatial reference frame is a key issue in cartography and geovisualization. The transformation of the human subjects' body-centred, egocentric reference system into an object-centred, allocentric reference system is a complex task. Maps are cognitive tools, traditionally representing large configurational spaces in visual, graphic form (Török 2019). They offer computational advantage over internal, human memory representation, organized into smaller spatial units. Apart from personal experience, learning from maps is a common practice (Meilinger et al. 2015). Supported by ubiquitous map services, prior to visiting unfamiliar places people consult maps to familiarize themselves, and this spatial learning results in memory structures with map-oriented reference frames. In modern societies the massive use of cartographic visualization in spatial thinking underlines the importance of modern cognitive cartographic research, resulting in new insights and consequences well beyond topographic map use (Zentai et al. 2006). Learning from maps influence the structure of the cognitive map. Increasing map use in modern information societies has strong effects on all spatial aspects of the human mind. Recent geo-visualizations, most importantly mobile navigational applications display maps with dynamic, head-up orientation and support the user by turn-by-turn voice navigation. Unfortunately, this practice does not support survey knowledge acquisition, cognitive map building and spatial memory training. The negative effect is decreasing navigational, or more generally spatial, ability of users of GPS navigational services. While the change of reference frame demands higher memory load for the human brain, the cost is compensated by the maintenance and development of human cognitive abilities. The North-is-up reference frame on cartographic maps is actually a rather modern cultural convention. However, we can trace its origin back to the astronomical-geometrical worldview of ancient Greek cosmology. The priority of north was adopted by Hellenic geography and became a classic tradition after the rediscovery of the 2nd c. work, a manual on making a map of the world by Ptolemy. He described the construction of the map in a geometric reference frame, in a north-oriented geographical coordinate system. Map making based on this new concept of geometric space had substantial influence on human spatial thinking from the Renaissance period on. Modern cartography is an Enlightenment project, and from the 19th century maps became common objects in European societies. In the 20th century cartographers and generations of map users were trained in geography with north-oriented maps, atlases – even globes were displayed with north on top. The representational history of cities in European cartography a case where cognitive cartographic issues strongly influenced cartographic practice and the importance of different reference frames is demonstrative. The modern city view as a new genre appears in the late 15th century and cities views were already popular at the time the Nuremberg Chronicle was printed with numerous illustrations (1493). However, how it is perhaps best exemplified by Sebastian Münster's German Cosmography (from 1544) while maps were oriented north or south, the cities were given in perspective. In the Chronicle Buda, the capital of the Kingdom of Hungary, is represented from the east, while Münster included another woodcut, a view of the city from the south. After the long period of the Turkish occupation new representations of the former Hungarian capital were constructed by military engineers in connection with the siege of Buda (1686), representing the campaign's target from military point of view. The cities Buda and Pest, stretching along the Danube, even in the 19th century they were represented with the river as a horizontal axis in landscape format views and maps. The significant change of the orientation of the city maps is the late 19th century, more specifically the period when topographic maps of the third military survey of the Austro-Hungarian Monarchy became available. From this time on the historic material demonstrates that maps of Budapest (from 1872) are almost exclusively north-oriented. As a result of this process, generations learned geography from north oriented maps and school atlases. After our virtual reality experiments exploring spatial learning and navigation (Török et al. 2018), in the present field experiment we tested the interaction of local and global reference frames, the sense of geographical North in a sample of young adults. We created an ecologically valid experimental setting by selecting a special location at ELTE university campus in Budapest. In an enclosed vista space, positioned near the river Danube and heading an easterly direction, our participants were asked first to point to North. With good visibility of the river, a major, structural landmark in the configuration of the city we were interested how the misleading direction of the Danube influenced their directional sense. While the general course of the river is north-south, at the site of the experiment the river course changes to northwest-southeast, with a deviation of 30–40° from true north. We expected that the direction of the only visible global landmark, and, of course all the local landmarks, would result in similar pointing errors. In the first test series they were asked to point/draw toward salient urban landmarks in the city, that is in environmental space. In the second test series they pointed towards important cities in a large, geographical space. Finally, they once again indicated the direction of true North in the same geographic space. Our results are consistent with previous research (Frankenstein et al. 2012) that the participants had a clear sense of geographical North learned from maps, moreover, contradicting our expectations, the misleading course of the Danube and local geometry had little effect on the overall high accuracy of pointing to North. However, a few result deviated from the average and suggested high individual differences, presumably due to different spatial thinking strategies of participants. Test subjects living longer in Budapest had a much better sense of North, supporting the importance of learned components in this directional knowledge. Our experiment in the physical world resulted in supporting evidence that North is present in human cognitive map as the cardinal direction for orientation. The implications of the results of our experiment should be considered relevant when designing new maps and user interfaces. Another important result, our experiment suggest that local and global reference frames are not separate systems, but structured hierarchically and integrated in spatial orientation tasks. Although egocentric view may support direct scene recognition and object identification cartographers should construct navigational maps with geographic reference frame as well, especially in the case of extensive and complex environmental/geographical spaces, because these are still learned first from north oriented maps. The long tradition of paper maps, the history of cartography has a lasting effect of human understanding of the physical and virtual worlds.

In France, the Multiannual Energy Programming project published in early 2019 plans to multiply by 4 or 5 the production capacity of photovoltaic energy in less than 10 years. In this context of strong demand for "clean" energy, an electricity network with a high rate of renewable energy (ENR) (up to 30% in 2030 in France) and the expansion of solar energy, many large photovoltaic (PV) plants of the order of a few hundred MW each have to be installed. However, because of the required surfaces, the development of large-scale ground-mounted solar power plants can lead to conflicts of use with agricultural land and affect biodiversity. The question of the land availability for this use therefore becomes crucial.The objective of this thesis is to present and study a solution that can respond to this problem: take advantage of linear surfaces, extending from hundreds of meters to tens, or even hundreds of kilometers, and only a few meters or few tens of meters large, such as cycle paths, motorway edges, railways, river dikes, etc. to install high-power PV systems. These potential surfaces have the advantages of being very present in Europe and throughout the world, exploitable for PV and inexpensive (because of little value for other uses). The installation of new types of linear PV plants will open up opportunities but on the other hand, they also have challenges to face such as technical problems to identify and study.The work of this thesis will, in particular, consist in defining and optimizing the electrical architecture of these large-scale innovative linear photovoltaic systems, according to criteria related to energy performance, operating reliability and installation, maintenance costs because so-called classical architectures are unsuitable here. This thesis will also aim to identify the services contributed by these plants to the electricity network. It is divided into six chapters:-The first chapter presents the state of the art and the energy context of renewable energy, solar energy and linear PV systems.-In the second chapter, we develop a modeling tool, which must be at the same time precise, reliable, robust and which can be adapted to each of the simulation needs of the thesis. In this chapter, we present detailed Matlab / Simulink models of all major components of a typical PV system.-In the third chapter, we first constitute, from the detailed models of the components developed in the previous chapter, a complete model of a PV system. After verifying the reliability of this model, we use it to model different electrical architectures of a large-scale linear PV plant in order to estimate the relative performance of each of them, study the technical requirements or limits and determine innovative and more efficient architectures for this new type of PV system.-In the fourth chapter, we design an efficient optimization tool in order to deal with technical and economic optimization problems of large-scale linear PV systems, since financial aspects are always preponderant in the design of a plant and its components.-In the fifth chapter, we exploit the advantageous contributions that high power linear PV systems occupying a territory over a significant length can make regarding the services for the electricity network. Six different auxiliary services, or even system services are discussed: frequency adjustment, voltage adjustment, improvement of network stability, support capacity in the event of a short-circuit, congestion management and compensation of electricity transmission losses.-Finally, the thesis ends with a conclusion on the innovative points and the advantages of linear PV plants to offer the possibility of responding to real needs and provide benefits that conventional architectures cannot. We also make a review of the limits of current policy and technology regarding this new PV system type and open some perspectives that may follow this research. ; En France, le projet de Programmation pluriannuelle de l'énergie (PPE) publié début 2019 prévoit de multiplier par 4 ou 5 la capacité de production d'énergie photovoltaïque en moins de 10 ans. Dans ce contexte de forte demande en énergie « propre », d'un réseau électrique à fort taux d'énergie renouvelable (ENR) (jusqu'à 30% en 2030 en France) et d'expansion du solaire, ceci nécessite d'installer de nombreuses grandes centrales photovoltaïques (PV) de l'ordre de quelques centaines MW chacune. Or, au regard des surfaces requises, le développement des grandes centrales solaires au sol peut engendrer des conflits d'usage avec les terres agricoles et affecter la biodiversité. La question des terrains disponibles à cette utilisation devient donc cruciale.L'objectif de cette thèse est de présenter et d'étudier une solution qui répond à cette problématique : profiter de surfaces linéaires, s'étendant sur des dizaines, voire des centaines de kilomètres, comme les pistes cyclables, les bordures d'autoroute, les voies ferrées… pour installer des systèmes PV de fortes puissances. Ces surfaces potentielles ont pour avantages d'être très présentes, exploitables pour le PV et pas chères. L'installation de nouveaux types de centrales PV linéaires va ouvrir des opportunités, mais par contre, elles auront aussi des challenges à relever, comme les contraintes techniques spécifiques, à caractériser et étudier.Les travaux de cette thèse vont, entre autres, consister à définir et optimiser l'architecture électrique de ces grands systèmes photovoltaïques linéaires innovants. Elle se divise en six chapitres :-Le premier chapitre présente l'état de l'art et le contexte énergétique de l'énergie renouvelable, de l'énergie solaire et des systèmes PV linéaires.-Dans le deuxième chapitre, nous développons un outil de modélisation qui doit être à la fois précis, fiable, robuste et qui peut s'adapter à chacun des besoins en simulation de la thèse. Dans ce chapitre, nous présentons les modèles Matlab/Simulink détaillés de tous les composants principaux d'un système PV typique.-Dans le troisième chapitre, nous constituons d'abord, à partir des modèles détaillés des composants développés dans le chapitre précédent, un modèle complet d'un système PV. Après avoir vérifié la fiabilité de ce modèle, nous l'utilisons pour modéliser différentes architectures électriques d'une grande centrale PV linéaire afin d'estimer les performances relatives de chacune d'elles, d'étudier les exigences ou limites techniques et de déterminer des architectures innovantes et plus performantes pour ce nouveau type de système PV.-Dans le quatrième chapitre, nous concevons un outil d'optimisation efficace afin de traiter des problèmes d'optimisation technico-économique des grands systèmes PV linéaires, car les aspects financiers sont toujours prépondérants dans la conception d'une centrale et de ses composants.-Au cinquième chapitre, nous exploitons les contributions avantageuses que peuvent apporter les systèmes PV linéaires de forte puissance occupant un territoire sur une longueur notable vis-à-vis des services pour le réseau électrique. Six différents services auxiliaires seront abordés : le réglage de fréquence, le réglage de tension, l'amélioration de la stabilité du réseau, la capacité de support en cas de court-circuit, la gestion de congestion et la compensation des pertes de transport d'électricité.-Enfin, la thèse se termine par une conclusion sur les points innovants et les avantages que les centrales PV linéaires offrent pour répondre à de réels besoins et procurer des bénéfices, choses que les architectures classiques ne peuvent pas proposer. Nous faisons aussi un point sur les limites de la politique énergétique et de la technologie actuelle vis-à-vis de ce nouveau type de système PV et ouvrons quelques perspectives qui pourront faire suite à cette recherche.

VAC stands for the first three letters of three words: Garden (V), pond (A), cage (C), referring to a smallintensively farming ecosystem model to solve the shortages of food and develop rural economy in Vietnam. It has been shaped and developed for nearly four decades since Vietnam finished the wartimes and reunification in 1975. At first, the VAC economy may seem to be small, and just a "informal economy". However, it has been soon become an important role for the strategy of self-sufficient food and economic development to overcome difficulties and hardships of transition period in the past. Since Vietnam approved the autonomous role of household economy after the revolution of "Doi Moi", the VAC model has been widespread promoted and exploited by many local provincial authorities and farmers in over the country. Hai Duong province is one of the provinces, which has encouraged farm households to develop the VAC model since begin of the 1980s when it first was introduced in the Red River Delta in Vietnam. As impacted VAC ecosystem model, many types of fish farming have been practiced in Hai Duong where emerges to many zones of concentrated aquaculture production converted from rice fields. With the introduction of fish in the existing agricultural systems, farmers have diversified the farming practices in the optimal manner of land use to improve the nutritional food status, increase household income, and create more employment. This leads to the fish production becoming very diverse, complex and dynamic in Hai Duong province. The study has designed to understand the diversifications of the integrated small scale aquaculture (SSA) production models in the Red River Delta. The study results show that four models have been found such as single commercially-intensive fish production system (FS), Animal Fish system (AF), New VAC system and traditional VAC system with different characteristics. Despite these SSA models are differed from one another, they are all in favoured of producing food for farmers' home consumption or/ and commercial products for cash income in parallel reduction the seasonal situation of unemployment in rural areas. Particularly, the economic efficiency of the SSA models has made a great contribution to improve the farm households' economic condition in the rural in Hai Duong province, Vietnam. These freshwater SSA models are considerably dynamic and diversified by household strategies. In general, they have good efficiency in terms of job creation, food production, and economic benefits. The study also shows that the AF model has the highest economic return while the FS model obtains the lowest. The new VAC and traditional VAC models are significantly diversified to generate different sources of onfarm income. Whereas the new VAC model with a focus on high market value species has higher economic efficiency than the traditional VAC model. This reflects VAC can be developed to in a manner that can generate more cash income for the rural farm households in Hai Duong. Besides, the SSA models have been more intensified and developed the different species of marketable fish to supply to increasingly market demand, fish farmers have been being still faced to many challenges and difficulties of marketing their fish products such as lacks of outlets and marketing channels available at local markets, shortages of storing facilities, means of transportation, and market volatility. These problems require to more governmental interventions on both production and marketing to assist small scale aquaculture production to maintain as a strategic tool to develop the local economy as well as provide farm households a sustainable livelihoods. The supports might be focus on enhancing the production management skills, and market organized in both wholesale and retail markets that would be the most appropriate measures to facilitate the SSA models more developing in Hai Duong province. ; L'acronyme vietnamien VAC correspond aux trois premières lettres de trois mots : Jardin (V), étang (A), cage (C), faisant référence à un modèle d'écosystème agricole intensif à petite échelle pour résoudre les pénuries de nourriture et développer l'économie rurale au Vietnam. Il a été façonné et développé pendant près de quatre décennies depuis la fin de la Guerre du Vietnam et la réunification du pays en 1975. Au début, l'économie du VAC pouvait sembler petite, et n'être qu'une "économie informelle", mais il est progressivement devenu un modèle important pour les ménages agricoles ruraux, leur permettant de produire leur nourriture et leurs revenus de manière autonome, en tant qu'outil stratégique de subsistance recommandé aux pauvres pour surmonter la pénurie de nourriture avec des ressources limitées de production agricole au cours de la dernière période de transition. Depuis que le Vietnam a approuvé le rôle autonome de l'économie des ménages après la révolution du "Doi Moi" en 1986, le modèle VAC a été largement promu et exploité par de nombreuses autorités provinciales locales et par les agriculteurs dans tout le pays. La province de Hai Duong est l'une des provinces qui a encouragé les ménages agricoles à développer le modèle VAC depuis le début des années 1980, lorsqu'il a été introduit pour la première fois dans le Delta du fleuve Rouge au Vietnam. L'introduction du modèle VAC pour l'aquaculture à petite échelle a eu un impact sur de nombreux ménages agricoles de la province de Hai Duong, qui ont pratiqué la production de poisson d'eau douce à partir de rizières récemment transformées en zones de production aquacole concentrée en eau douce. Les résultats de l'étude ont décrit quatre modèles d'ASS d'eau douce exploitant la pisciculture en eau douce qui ont joué un rôle important dans la contribution des ménages ruraux "aux revenus des fermes, à la consommation domestique et à l'emploi dans la province locale". Ces modèles de pisciculture en eau douce sont typiquement caractérisés en tant que système de production piscicole commercialement intensif (FS), système de pisciculture animale (AF), système hybride du modèle original (New VAC) et système traditionnel de VAC. Le modèle New VAC a le meilleur revenu net de poissons parmi les quatre modèles SSA identifiés. Alors que le modèle VAC traditionnel peut produire le rendement le plus élevé de poissons, le rendement de poissons du modèle FS est le plus faible. Cependant, le revenu de poissons du modèle FS occupe environ 90 % du revenu total de l'exploitation en raison de la plus grande échelle de production de poissons. Le modèle AF peut générer le montant le plus élevé du revenu total de l'exploitation, y compris une contribution importante de 70 % du revenu de poisson. Par conséquent, les résultats de l'étude ont reflété le niveau hautement rentable de la production de poisson dans le système d'agro-aquaculture. Les canaux de commercialisation des produits issus des modèles d'SSA d'eau douce comprennent les canaux de commercialisation directe et intermédiaire qui commercialisent les produits de la pêche disponibles sur les marchés locaux et suburbains. Un pisciculteur-collecteur achète en gros les produits de la pêche aux pisciculteurs. Les grossistes de la Commission, les grossistes marchands et les détaillants jouent un rôle important dans la chaîne de commercialisation des produits de la pêche, de la production au consommateur final, dans les zones urbaines et suburbaines du nord du Vietnam.

From 2011, the adoption of the organic seal through a process of product certification is mandatory for marketing in commercial establishments in Brazil, except for sales made directly in the municipalities of origin of production. Thus, rural producers who continued to market their products in various establishments, both those located in their locality and outside it, had to comply with the new legislation. Beyond the legal aspect, there are other factors that influence the decision to obtain an organic product certificate; above all, the investments needed to be able to carry it out. In this scenario, the research conducted aimed to identify and analyze the factors that determine the adoption of organic certification in rural production in Brazil. For this purpose, it was determined whether or not there were differences in the adoption of this certification due to the type of rural establishments found, as well as the profiles of the producers analyzed. For the development of this research, a survey was conducted among 200 rural producers in Brazil who had adopted organic certification. The data were analyzed through descriptive statistics, exploratory factor analysis and hypothesis testing. The factors affecting certification identified in this survey refer to the principles of organic production, market and external groups. It should be noted that there was heterogeneity with respect to the importance of these factors as determinants of the decision to obtain certification as an organic product. Regarding the aspects referred to the characteristics of the rural establishments, the most outstanding were the state where the producer is located and the level of processing of the product. On the other hand, regarding the aspects referred to the characteristics of the producers, the level of schooling and the type of certification used stand out. ; Desde 2011, la adopción del sello orgánico a través de un proceso de certificación de productos es obligatoria para la comercialización en los establecimientos comerciales de Brasil, excepto para las ventas realizadas directamente en los municipios de origen de producción. De esta forma, los productores rurales que continuaron comercializando sus productos en diversos establecimientos, tanto los ubicados en su localidad como fuera de ella, tuvieron que cumplir la nueva legislación. Más allá del aspecto legal, existen otros factores que influyen en la decisión de obtener un certificado de producto orgánico; sobre todo, las inversiones necesarias para poder llevarlo a cabo. En este escenario, la investigación realizada tuvo como objetivo identificar y analizar los factores que determinan la adopción de la certificación orgánica en la producción agrícola en Brasil. Con este propósito se determinó si existían o no diferencias en cuanto a la adopción de esta certificación en función del tipo de establecimientos rurales y del perfil de los productores analizados. Para el desarrollo de esta investigación se realizó una encuesta a 200 productores rurales que habían adoptado la certificación orgánica. Los datos fueron analizados mediante estadística descriptiva, análisis factorial exploratorio y pruebas de hipótesis. Los factores que inciden en la certificación identificados en esta encuesta se refieren a los principios de producción orgánica, mercado y grupos externos. Cabe destacar que hubo una heterogeneidad con respecto a la importancia de estos factores como determinantes de la decisión de adoptar la certificación de producto orgánico. En cuanto a los aspectos referidos a las características de los establecimientos rurales, los más destacados fueron el estado donde se encuentra el productor y el nivel de procesamiento del producto. Por otro lado, en cuanto a los aspectos referidos a las características de los productores, se destacan el nivel de escolaridad y el tipo de certificación adoptada. ; Depuis 2011, l'adoption du label de produits biologiques, par le biais d'un processus de certification, est devenue obligatoire pour la commercialisation dans les établissements commerciaux au Brésil, à l'exception des ventes effectuées directement dans les municipalités d'origine. De cette manière, les producteurs ruraux qui ont continué à commercialiser leurs produits dans des établissements locaux et non locaux ont dû se conformer à la nouvelle législation. Au-delà de l'aspect juridique, d'autres facteurs influencent la décision d'obtenir un certificat de produit biologique; surtout, les investissements nécessaires à sa réalisation. Ainsi, ce travail vise à identifier et analyser les facteurs qui déterminent l'adoption de la certification biologique dans la production rurale au Brésil. À cette fin, il a été déterminé s'il y avait ou non des différences dans l'adoption de cette certification en raison du type d'établissements ruraux trouvés, ainsi que des profils des producteurs analysés. Pour le développement de cette recherche, une enquête a été menée auprès de 200 producteurs ruraux certifiés biologiques au Brésil. Les données ont été analysées à l'aide de statistiques descriptives, d'analyses factorielles exploratoires et de tests d'hypothèses. Les facteurs influençant la certification identifiés dans cette enquête se réfèrent aux principes de la production biologique, du marché et des groupes externes. Il convient de souligner qu'il y avait une hétérogénéité quant à l'importance de ces facteurs en tant que déterminants de la décision d'obtenir la certification de produit biologique. En ce qui concerne les aspects liés aux caractéristiques des établissements ruraux, les plus importants sont l'État où se trouve le producteur et le niveau de transformation du produit. En revanche, en ce qui concerne les aspects liés aux caractéristiques des producteurs, on distingue le niveau de scolarité et le type de certification utilisé. ; A partir de 2011 a adoção do selo de produto orgânico, por meio de um processo de certificação, se tornou compulsória à comercialização em estabelecimentos comerciais do Brasil, com exceção para vendas efetivadas diretamente nos próprios municípios de origem da produção. Desta maneira, os produtores rurais que permaneceram no mercado comercializando seus produtos nos estabelecimentos comerciais locais, tanto quanto fora deles, tiveram que se adequar à nova legislação. Além do aspecto legal, existem outros fatores que interferem na decisão de obter um certificado de orgânico, sobretudo, a necessidade de investimentos para tal. Assim, esse trabalho busca identificar e analisar os fatores que influenciam na adesão da certificação orgânica na produção rural no Brasil, identificando se há ou não diferenças nesta decisão, em razão dos estabelecimentos rurais encontrados ou dos perfis dos produtores analisados. Para o desenvolvimento desta pesquisa, foi realizado um survey com 200 produtores rurais com certificação orgânica no Brasil e os dados foram analisados utilizando-se estatística descritiva, análise fatorial exploratória e testes de hipóteses. Os fatores de influência na certificação identificados na pesquisa referemse aos princípios da produção orgânica, mercado e grupos externos. Ressalta-se que houve uma heterogeneidade no que se refere à importância desses fatores, enquanto influência na decisão de certificar-se. Nos aspectos relacionados às características dos estabelecimentos rurais, destacaram-se o estado onde está localizado o produtor e o nível de beneficiamento do produto e, nos aspectos relacionados às características do produtor, o nível de escolaridade e o tipo de certificação utilizada. ; 45-63 ; agroalimentaria@ula.ve / ciaal.ula@gmail.com ; andrea.scalco@unesp.br ; sandra.oliveira@unesp.br ; leo@fca.unesp.br ; Semestral ; http://erevistas.saber.ula.ve/agroalimentaria

The article presents modern data on the development of primary health care (PHC) and approaches to managing its quality, conceptі of quality, model of quality by A. Donabedian and WHO, the quality of structure, process and result of PHC, approaches to monitoring and improving quality. The regulatory framework and the results of reforming the PHC inUkraineare given, its impact on the quality of the PHC.The aim: is to provide basic concepts of quality of medical care and to explain the changes of quality of medical care in the process of reforming the healthcare system inUkraine.Materials and methods. A systematic review of the literature and legal documents, own experience and observations.Results. According to the WHO definition, primary health care is a providing treatment and prevention services at the local community level, usually by family doctors, patronage nurses, staff at local outpatient facilities, or other medical personnel. In the Astana Declaration of 2018, all countries of the world pledged to direct efforts and public investments to improve the quality of education, science and clinical practice of primary health care in order to ensure that all patients have access to the highest possible level of health. The creation of quality management systems for medical care is one of the priority areas of health care reform and determines both current and strategic prospects for the activities of any medical organization. According to the concept of A. Donabedian and WHO, quality is a multidimensional concept that consists of many components – safety, effectiveness, timeliness/optimality, efficiency/economy, fairness/equality, patient-orientation. In addition, quality is divided into three main components – the quality of the structure, process and result. The quality of the structure is the organizational aspects of the PHC – human and material and technical resources, legal support. The quality of the process is actually medical care itself, the implementation of diagnostic procedures in accordance with protocols and standards. The quality of the result – these are indicators that indicate what happens to the patient in the process of providing PHC. Monitoring the quality of PHC is carried out using indicators that can be developed and approved at the state or local levels. Quality improvement is described by the Deming Plan-Do-Check-Act cycle. When describing these concepts, legal documents on reforming the PHC inUkraine, international directives and a description of the impact of their implementation on the quality of the PHC inUkraine are indicated.Conclusion. Taking into account the reformation of the Ukrainian healthcare system, the recommendations of the world community and the transition to market relations, general practitioners – family doctors need to learn an additional skill in managing the quality of medical care. ; В статье изложены современные данные о развитии первичной медицинской помощи (ПМП) и подходах к управлению ее качеством, данные относительно понятия и концепции качества, описано концепцию качества А. Донабедиана и ВОЗ, качество структуры процесса и результата ПМП, подходы к мониторингу и улучшению качества, приведены нормативная базы и результаты реформирования ПМП в Украине с учетом их влияния на качество ПМП.Цель: предоставить основные понятия качества медицинской помощи и объяснить осуществление управлением качеством медицинской помощи в процессе реформирования системы здравоохранения в Украине.Материалы и методы. Системный обзор литературы и нормативных документов, собственный опыт и наблюдения.Результаты. По определению ВОЗ, первичная медико-санитарная помощь – это комплекс лечебно-профилактических услуг, которые предоставляются на уровне местной громады обычно семейными врачами, патронажными медицинскими сестрами, персоналом местных амбулаторных учреждений или силами других медицинских работников. Астанинской декларацией 2018 года все страны мира обязались направить усилия и государственные инвестиции на улучшение качества образования, науки и клинической практики ПМП с целью обеспечения всем пациентам доступа к наивысшему возможному уровню здоровья. Создание систем управления качеством медицинской помощи является одним из приоритетных направлений реформирования здравоохранения, определяет как текущие, так и стратегические перспективы деятельности любой медицинской организации. По концепции A. Донабедиана и ВОЗ качество – это многомерное понятие, состоящее из многих компонентов – безопасность, результативность, своевременность/оптимальность, эффективность/экономичность, справедливость/равноправие, пациент-ориентированность. Кроме того, качество разделяется на три основные составляющие: качество структуры, процесса и результата. Качество структуры – это организационные аспекты ПМП – кадровые и материально технические ресурсы, правовое обеспечение. Качество процесса – это фактически сама медицинская помощь, выполнение лечебно-диагностических процедур в соответствии с протоколами и стандартами. Качество результата – это показатели, которые указывают на происходящее с больным в процессе оказания ПМП. Мониторинг качества ПМП осуществляется с помощью индикаторов, которые могут быть разработаны и утверждены на государственном или местном уровнях. Улучшение качества описывается циклом Деминга Plan-Do-Check-Act. При описании данных понятий указываются нормативные документы по реформированию ПМП в Украине, международные директивы и описание влияния их внедрения на качество ПМП в Украине.Заключение. Учитывая реформирование системы здравоохранения Украины, рекомендации мирового сообщества и переход на рыночные отношения, врачам общей практики–семейным врачам необходимо еще освоить дополнительный навык по управлению качеством медицинской помощью. ; У статті викладені сучасні дані щодо визначення і розвитку первинної медичної допомоги (ПМД) та підходів до управління її якості, щодо поняття і концепцій якості, описано концепцію якості А. Д онабедіана і ВООЗ, якість структури процесу і результату ПМД, підходи до моніторингу та покращання якості, наведені нормативна бази і результати реформування ПМД в Україні з огляду їхнього впливу на якість ПМД.Мета: надати основні поняття якості медичної допомоги і пояснити здійснення управління якістю медичною допомоги в процесі реформування системи охорони здоров'я в Україні.Матеріали та методи. Системний огляд літератури і нормативних документів, власний досвід та спостереження.Результати. За визначенням ВООЗ, первинна медико-санітарна допомога – це комплекс лікувально-профілактичних послуг, що надаються на рівні місцевої громади зазвичай сімейними лікарями, патронажними медичними сестрами, персоналом місцевих амбулаторних установ або силами інших медичних працівників. Астанінською декларацією 2018 року усі країни світу зобов'язалися спрямувати зусилля й державні інвестиції на покращання якості освіти, науки і клінічної практики ПМД задля забезпечення усіх пацієнтів доступом до найвищого можливого рівня здоров'я. Створення систем управління якістю медичної допомоги є одним з пріоритетних напрямків реформування охорони здоров'я, що визначає як поточні, так і стратегічні перспективи діяльності будь-якої медичної організації. За концепцією A. Д онабедіана і ВООЗ, якість – це багатомірне поняття, що складається з багатьох компонентів – безпечність, результативність, своєчасність / оптимальність, ефективність / економічність, справедливість / рівноправність, пацієнт-орієнтованість. Крім того, якість розподіляється на три основні складові: якість структури, процесу і результату. Якість структури – це організаційні аспекти ПМД – кадрові та матеріально-технічні ресурси, правове забезпечення. Якість процесу – це фактично сама медична допомога, виконання лікувально-діагностичних процедур відповідно до протоколів і стандартів. Якість результату – це показники, які свідчать про те, що відбувається з хворим у процесі надання ПМД. Моніторинг якості ПМД здійснюється за допомогою індикаторів, які можуть бути розроблені і затверджені на державному або локальному рівнях. Покращання якості описується циклом Демінга Plan-Do-Check-Act. При описі даних понять зазначаються нормативні документи з реформування ПМД в Україні, міжнародні директиви та опис впливу їхнього запровадження на якість ПМД в Україні.Заключення. Враховуючи реформування системи охорони здоров'я України, рекомендації світової спільноти та перехід на ринкові відносини, лікарям загальної практики–сімейним лікарям слід ще засвоїти додаткову навичку з управління якістю медичною допомогою.

Problem setting. Modern science of public administration forms a theoretical basis for the study of national development and state-building processes. The urgency of the search for theoretical and methodological foundations of state linguistic policy in Ukraine is caused by unstable state linguistic policy both during the whole period of independence and in the historical perspective, by the unacceptable part of Ukrainian society of Ukrainian as a single state, by the non-formation of Ukrainian national identity for the use of language. society, in the hybrid war against Ukraine, which is no longer a potential but a real threat to Ukraine's existence as a state.In the normative legal acts of Ukraine, in particular in the Constitution of Ukraine, such a term as "Ukrainian nation" is not defined, although it is used together with the term "Ukrainian people", within which "citizens of Ukraine of all nationalities" are united. The researcher notes that at the time the Basic Law was enacted, the term "nation" contained mostly ethnic content (at least such a stereotype prevailed and, apparently, prevails in the mass consciousness), the concept of "nation" did not relate to the concept of citizenship. In this sense, the "Ukrainian nation" is primarily an ethno-cultural, linguistic community.Recent research and publications analysis. In scientific discourse, the nation in various contexts has been the subject of attention of researchers in various fields of science, including public administration, namely: B. Anderson, H. Yevsyeieva, V. Karlova, G. Kasianov, M. Kozlovets, I. Kresina, Yu. Kuts, I. Lopushinsky, L. Nagornaya, S. Rymarenko, O. Ryabchenko, V. Sychova, V. Starosolsky, M. Stepykо and others.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. Despite the available research on theories of the nation, as well as the role of the linguistic factor of national genesis, there has been no study of the science of public administration of theories of the nation as a methodological basis of state language policy in Ukraine. The purpose of the article is to hypothesize that the theoretical foundations of nation-building are the methodological basis of the state language policy of Ukraine at the present stage of state formation, since language is one of the defining features of Ukrainian national identity and factors of creation of the Ukrainian nation under conditions of multiethnic society and external threats to the nation.Paper main body. There is neither a universal definition of a nation nor a stable set of features.Having analyzed the various theories of the nation, we conclude that such a set may consist of linguistic, cultural, territorial, economic, social, psychological and political characteristics, and none of them can be dominant in this list.Three constituents of the nation, which stand out in the theories of the nation and are decisive for the Ukrainian nation, are considered in the context of the chosen direction of research: the national linguistic picture of the world, national identity, national identity.Noteworthy is the scientific approach whereby language is recognized as a feature of the nation based on the study of the linguistic picture of the world as a sociocultural phenomenon that reflects a conceptual picture of the world.Each language reflects a particular way of perceiving and conceptualizing the world. The values reflected in it create a coherent system of views, a kind of collective outlook that becomes mandatory for all native speakers.The next constituent of the nation, we define the national consciousness. national consciousness means the collective or individual perception of the national identity of a person or community, the specific traits of one's own nation, national values, a shared historical past and a shared historical future.National consciousness is historically formed in the process of nationalization, through awareness of the ethnicity of its origin and organic connection with its cultural roots, recognition of the original character of the native culture, language, national peculiarities, mentality and sense of national solidarity.The next constituent of the nation that underlies its formation is national identity. We can give the following definition of national identity: it is the identification of oneself with a certain nation by the set of certain characteristics of a nation, the realization of oneself as part of the national community.Conclusions of the research and prospects for further studies. In spite of the methodological pluralism of the theories of the nation, the ambiguous interpretation of the concept of the nation and the instability of its features in many theories, language is regarded as a marker of national identity, a "symbol of social solidarity" (E. Sapir), a means of "transforming disparate individuals into a coherent, organized" Sorokin), "an external criterion by which one can know the existence of a nation" (V. Starosolsky), and others.Although language itself does not play a decisive role in the formation of a nation and national identity, it becomes meaningful when it is transformed into symbolic value and fulfills an integrative role.As constituents of the nation, the article deals with the national-linguistic picture of the world, national consciousness, national identity.The conducted research proves that belonging to a certain nation (national identity) is manifested in the national consciousness, which is formed, including through thinking and language, and is reflected in the national-linguistic picture of the world. In turn, the national-linguistic picture of the world reflects the peculiarities of the conceptual picture of the world of a social community united by certain factors (eg, territory, economy, history and/or modernity, language or metam, etc.).We believe that the process of forming the Ukrainian nation in the modern era was interrupted by a policy of "Sovietization", the creation of a new community, the "Soviet people", linguistic assimilation, and the simultaneous destruction in the 1930s of the Ukrainian intelligentsia and the Ukrainian peasantry as carriers of Ukrainian identity. The consequences of these political actions are still felt by Ukraine today, and it is too early to speak about the established national identity in Ukraine.Researchers agree that the core of the Ukrainian political nation is the ethnic core, whose constituent is language, and Ukraine bears the name of its titular nation and the largest of its indigenous ethnic groups – Ukrainian. This fact should be the starting point of nation-building and state-building and, accordingly, of state language policy, which is based on the model of "state Ukrainian language – languages of national minorities and indigenous peoples", which is in accordance with the Constitution of Ukraine. ; Досліджено теорії нації та виділено ті теорії, які можуть бути визначені як методологічна засада формування державної мовної політики в Україні. Для розгляду обрано такі конституєнти нації, як національномовна картина світу, національна свідомість, національна ідентичність. З'ясовано, що основою української політичної нації є етнічне ядро, складовою якого є мова, а Україна носить ім'я своєї титульної нації й найчисленнішого зі своїх корінних етносів – українського. Зазначено, що цей факт повинен бути основою державної мовної політики в Україні.

The intensification of processes of change in vegetation cover, accompanied by an increase in fragmentation and reduction of forest patches, is without doubt, one of the factors that has driven ecosystems to a critical state, compromising multiple ecological interactions, both naturally and socio-economically important and the ecosystemic services they provide. Pollination is one of these ecosystem services, which has shown a decline worldwide as a result of human actions, with a greater and growing concern for the bee-plant interrelationship. For this reason, the response of two stingless bee species (Hymenoptera: Apidae: Meliponini): Tetragonisca angustula (Latreille, 1811) y Melipona costaricensis (Cockerell, 1919), to the effects of changes in vegetation cover and fragmentation processes, both on a temporal and spatial scale, is evaluated in this work. Seasonal variation was analyzed during 15 months, with a monthly melitopalinological monitoring of six colonies per species and which were located near three environments with contrasting degrees of anthropic intervention: forest, fallow, and pasture, located in the Colombian Central Cordillera. The environment with intermediate disturbance (fallow), presented the greatest richness of accumulated taxa for both species, (with 33 and 40 taxa, for Melipona costaricensis and Tetragonisca angustula, respectively), in response to the floral diversity presented in this site. Both species presented a high preference, directed to species of the families Melastomataceae, Sapindaceae, Peraceae and Asteraceae. Highlighting the first of these, with Miconia minutiflora (Bonpl. DC, 1828) y Miconia prasina ((Sw.) DC., 1828), which were the most representative, with an alternation in its use between the dry and wet seasons. Also, throughout the sample, other species such as Clethra sp. (Clethraceae), Pera arbórea (Mutis, 1784), Ilex laureola (Triana, 1872) y Vochysia ferruginea (Mart., 1826). are also highlighted. For Melipona costaricensis, the greatest pollen richness in honey occurred in the months with the least precipitation, when the greatest number of flowering species were present, in response to the effect of climatic conditions on the phenology of the plants, and lastly on the foraging behavior of this bee species. On the other hand, despite both bee species are politics, Tetragonisca angustula, had a greater pollen richness in the humid periods and transition between wet and dry periods, periods in which it diversified in the selected resources, reflected in a greater amplitude of its trophic niche, cataloguing this bee species, as more generalist in comparison to Melipona costaricensis. Both species showed a greater preference for plant species typical of forest environments, exalting meliponiculture as an economically sustainable practice that can promote forest conservation. In the case of the influence of fragmentation and spatial structure on the bees' diet, it was found that both species responded at a more local scale, and dispite of the differences between their flight rang, pollen richness and equity were positive related to the degree of conservation and connection between forest patches. It was found that the permanence of forest fragments interconnected between each other, and immersed in a matrix little anthropized and little contrasted, favors the development of these bees, in response to present a more diverse range in the resources available to stingless bees. The latter favours the health of the hives and the maintenance of the interrelations with the forest flora, and ultimately promoting their conservation. ; La intensificación de procesos de cambio de cobertura vegetal, acompañados de un incremento de la fragmentación y reducción de parches boscosos, son sin duda uno de los factores que han llevado a los ecosistemas a un estado crítico, comprometiendo múltiples interacciones ecológicas, de importancia tanto natural como socio-económicas y de los servicios ecosistémicos que prestan. La polinización es sin duda uno de dichos servicios ecosistémicos, que a nivel global ha presentado un decline en respuesta a la intervención antrópica, con una mayor y creciente preocupación en la interrelación abeja-planta. Por esto, se evalúa la respuesta de dos especies de abejas sin aguijón (Hymenoptera: Apidae: Meliponini): Tetragonisca angustula (Latreille, 1811) y Melipona costaricensis (Cockerell, 1919), a efectos de cambios de cobertura vegetal y procesos de fragmentación, tanto a una escala temporal como espacial. La variación estacional fue analizada durante 15 meses, con el monitoreo melitopalinológico mensual, de seis colmenas por especie, instaladas en tres ambientes con grados de intervención antrópica contrastantes: bosque, rastrojo, y pastos, ubicados en la Cordillera Central Colombiana. El ambiente con perturbación intermedia (rastrojo), presentó la mayor riqueza de taxa acumuladas para ambas especies, (con 33 y 40 tipos polínicos para Melipona costaricensis y Tetragonisca angustula, respectivamente), en respuesta a la diversidad floral presentada en este sitio. Ambas especies presentaron una alta preferencia, direccionada a especies de las familias Melastomataceae, Sapindaceae, Peraceae y Asteraceae. Resaltando la primera de éstas, con Miconia minutiflora (Bonpl. DC, 1828) y Miconia prasina ((Sw.) DC., 1828), las cuales fueron las más representativas, con una alternancia en su utilización entre la época seca y húmeda. También, a lo largo del muestro, se resaltan otras especies como Clethra sp. (Clethraceae), Pera arbórea (Mutis, 1784), Ilex laureola (Triana, 1872) y Vochysia ferruginea (Mart., 1826). Para Melipona costaricensis, la mayor riqueza polínica en la miel se presentó en los meses con menor precipitación, cuando se presentó el mayor número de especies florecidas, en respuesta al efecto de las condiciones climáticas sobre la fenología de las plantas, y en ultimas sobre el comportamiento de forrajeo de esta especie de abeja. Por otro lado, a pesar de que ambas especies son consideraras polilécticas, Tetragonisca angustula, contó con una mayor riqueza polínica en las épocas húmedas y de transición entre periodos húmedos y secos, periodos en los cuales se diversifico en los recursos seleccionados, reflejado en una mayor amplitud de su nicho trófico, catalogando dicha especie de abeja, como más generalista en comparación a Melipona costaricensis. Ambas especies presentaron mayor preferencia hacia especies vegetales típicas de ambientes boscosos, exaltando la meliponicultura como una práctica económicamente sustentable que puede impulsar la conservación de los bosques. Para el caso de la influencia de la fragmentación y la estructura espacial sobre la dieta de las abejas, se encontró que ambas especies respondieron a una escala más local, y a pesar de las diferencias entre sus rangos de vuelo, la riqueza y equidad polínica se relacionaron positivamente con el grado de conservación y conexión entre los parches boscosos. Se encontró que la permanencia de fragmentos de bosques interconectados entre sí, e inmersos en una matriz poco antropizada y poco contrastante, favorece el establecimiento de estas abejas, en respuesta a presentar una gama más diversa en los recursos disponibles para las abejas sin aguijón. Esto último, favorece la salud de las colmenas y el mantenimiento de las interrelaciones con la flora del bosque, y en últimas promoviendo la conservación de los mismos. ; CORNARE, ISAGEN, EPM ; "Identificación de las relaciones que establecen las abejas Melipona eburnea y Tetragonisca angustula con la flora local y con microorganismos asociados a la miel, su calidad físico-química y la variación temporal de las mieles asociada a las variables climáticas de los municipios de San Carlos y San Rafael" ; Maestría

Formulation of the problem. A national climate program, complying with the Association Agreement between Ukraine and the EU, is aimed at long-term adaptation measures to climate change, providing for the development of legislation in the field of environmental protection, sectoral strategies, improving air and water quality. These measures require identification of climatic factors' impact on hydrological characteristics of water bodies in any area in order to protect and improve them, as well as a comprehensive approach to the rational management of water resources. Analysis of previous research. Using mathematical models of atmospheric circulation allows us to obtain generalized calculations of the average global and regional air temperature, characterized by significant errors in case of different models. Problems of further research. Modern changes in climatic conditions in Ukraine are characterized by locality and rapidity: increasing number of anomalous atmospheric phenomena, frequency of droughts, dry winds which, according to preliminary estimates, may lead to reduction of water resources, changes in internal annual redistribution of water temperature and runoff against the background of increasing thermal resources of the territory. The purpose. The article analyses climatic indicators' influence on the main hydrological characteristics on the example of the Psyol river basin within Ukraine. Research methods. Research methods are presented by statistical and cartographic analysis (correlation analysis method). The initial information is the results of observations contained in the State Climate Cadastre and the State Water Cadastre for the Dnieper Valley. Presentation of the main research material. Analysis of climate change in the Psyol river basin indicates a decrease in water consumption, both in the main river of the basin and in its main tributaries. In addition to changes in temperature and humidity, the reasons for this process were the shifts that occurred in the nature of the intra-annual distribution of the runoff. During the late XX – early XXI century the share of spring floods decreased due to the reduced period of ice phenomena and corresponding decrease in the thickness of the snow cover on the rivers. As a result, the most important component of the annual runoff of rivers began to decrease rapidly. The role of groundwater in the formation of water runoff increased against the background of a predominant decrease in precipitation. This is especially true for medium-size and small rivers, subject to significant anthropogenic pressure: over-regulation of channels, creation of artificial lakes, their shallowing. Practical value. Based on the main provisions of the national environmental policy of Ukraine on the use of water resources and the implementation of European principles of the Water Framework Directive 2000/60 / EC (ERVD) the study of changes in hydrological regime of rivers is of practical importance for sustainable management. Research results. The study of the impact of changes in climatic indicators on hydrological characteristics makes it possible to determine the reference conditions and classes of ecological status of rivers under conditions of anthropogenic pressure against the background of further changes in climatic indicators that will have different trends. ; В статье представлен анализ влияния климатических показателей на основные гидрологические характеристики на примере бассейна реки Псел в пределах Украины. Работа над национальной климатической программой и соответствие Соглашению об ассоциации между Украиной и ЕС направлены на долгосрочные мероприятия по вопросам адаптации к изменениям климата, где предусмотрены проекты законодательной базы в сфере охраны окружающей среды, отраслевых стратегий с целью улучшения качества воды, воздуха. Эти мероприятия требуют идентификации влияния климатических факторов на гидрологические характеристики водных объектов разной территории с целью их охраны, улучшения и комплексного подхода рационального управления водными ресурсами. Современные изменения климатических условий на территории Украины характеризуются локальностью и резкостью: увеличивается количество аномальных атмосферных явлений, частота засух, суховеи, которые могут способствовать за предыдущими оценками уменьшению водных ресурсов, изменениям внутригодового перераспределение температуры воды и стока на фоне увеличения температурных ресурсов территории. Основными задачами исследования являются взаимосвязи между климатическими и гидрологическими показателями бассейна реки Псел, а также их возможные проекции. Анализ климатических изменений в бассейне реки Псел показывает уменьшение расхода воды как в основном русле бассейна, так и в его притоках. Кроме изменений температурно-влажностного режима территории, причинами этого процесса являются сдвиги, которые наблюдаются в годовом внутреннем распределении стока. В течение конца ХХ – начала ХХІ века часть весеннего наводнения уменьшилась за счет уменьшения продолжительности ледниковых явлений и соответственно интенсивности снежного покрова на реках. Как следствие, главная составляющая годового стока рек стала стремительно уменьшаться, и на фоне преобладающего уменьшения количества атмосферных осадков, значение подземных вод в формировании водного потока должно увеличиваться. Особенно это важно для средних и малых рек, которые страдают от антропогенного давления: зарегулированности русел, создания искусственных озер, их обмеления. Исследования влияния изменений климатических показателей на гидрологические характеристики дают возможность определять референтные условия и классы экологического состояния рек при условии антропогенного давления на фоне дальнейших изменений климатических показателей, которые имеют разнонаправленные тенденции. ; У статті подається аналіз впливу кліматичних показників на основні гідрологічні характеристики на прикладі басейну річки Псел в межах України. Розробка національної кліматичної програми та відповідність Угоді про асоціацію між Укра­їною та ЄС спрямовані на довготермінові за­ходи з адаптації до змін клімату, де передбачено розроблення законодавчої бази у сфері охорони довкілля, галузевих стратегій щодо покращення якості повітря, води. Ці заходи потребують ідентифікації впливу кліматичних факторів на гідрологічні характеристики водних об'єктів будь-якої території з метою їх охорони, покращення та комплексного підходу до раціонального управління водними ресурсами. Сучасні зміни кліматичних умов на території України характеризуються локальністю та стрімкістю: зростання кількості аномальних атмосферних явищ, частоти появи посух, суховіїв, що може спричинити за попередніми оцінками зменшення водних ресурсів, зміни внутрішнього річного перерозподілу температури води та стоку на фоні зростання термічних ресурсів території. Основними завданнями дослідження є визначення взаємозв'язків між кліматичними та гідрологічними показниками басейну річки Псел та можливих їх проєкцій. Аналіз кліматичних змін у басейні річки Псел вказує на зменшення витрат води як у головній річці басейну, так і у її основних притоках. Окрім змін температурно-вологісного режиму, причинами цього процесу стали зміщення, що відбулися у характері внутрішньорічного розподілу стоку. Протягом кінця ХХ – початку ХХІ століття частка весняного водопілля знизилася за рахунок зменшення тривалості періоду льодових явищ та відповідного зменшення потужності снігового покриву на річках. Як наслідок, найважливіша складова річного стоку річок стала стрімко зменшуватися, і на фоні переважного зменшення кількості атмосферних опадів, роль підземних вод у формуванні водного стоку має зростати. Особливо це актуально для середніх та малих річок, які зазнають значного антропогенного навантаження: зарегульованість русел, створення штучних озер, їх обміління. Дослідження впливу змін кліматичних показників на гідрологічні характеристики дає можливість визначити референційні умови та класи екологічного стану річок за умов антропогенного навантаження на тлі подальших змін кліматичних показників, що матимуть різноспрямовані тенденції.

The purpose of this paper is to analyze the causes, current realities and consequences of forced migrations of Georgia and Ukraine in order to identify key strategies for resolving the socio-economic problems of internally displaced persons and transforming them from a "problem vulnerable group" into an indicator of socio-economic development of the countries. Methodology. The study was conducted using a set of multidisciplinary approaches and methods. The paper was used philosophical, general scientific and concrete scientific research methods. Among them: methods of analysis and synthesis, comparative geographical method, mathematical and statistical, graphical method, problem method and some others. Results. Forced migration in Georgia and Ukraine is associated with armed conflicts, which were supported by the separatist sentiments of the part of the population. The center of the military confrontation in Georgia in 1989-1992 was the Tskhinvali region (South Ossetia), and in 1992-1993 – Abkhazia. In 2008, an armed conflict arose between Georgia, Russia and the separatist groups of South Ossetia, referred to as the Russian-Georgian war. In 2014, the Donbass (Donetsk and Luhansk regions) became a center of hostilities in Ukraine. Because of such military conflicts, millions of people have become internally displaced persons – a socially vulnerable category of the population. Analysis of the structural features of the IDPs of Georgia and Ukraine shows the unevenness of their territorial distribution: IDPs are settled in large cities close to their previous homes and almost completely ignore the countryside. Such resettlement speaks about possible intentions to return to their previous places of residence. As a result of the displacement of IDPs, a large burden on the social and economic spheres is observed in parts of Donetsk and Luhansk, as well as Kharkiv regions, the city of Kiev. A similar picture is observed in Georgia: IDPs are settled closer to the occupied regions of Abkhazia and the Tskhinvali region, in large cities and districts of Tbilisi, Samegrelo-Zemo, Svaneti and Imereti. IDPs have become a real challenge for both countries, with which the government could not finally cope. Unresolved in both countries are the housing problems of IDPs. In Ukraine, in addition to the housing problem, IDPs face acute problems with determining their status, social benefits, and employment. Ignoring the solution of these problems leads to increased tension in society, conflicts at the local level between the migrants and the local population, and, as a consequence, to repeated internal displacement. Resolving the problems of forced migrants should be the first line of policy with IDPs. Scientific novelty. a comprehensive comparative analysis of forced migration of Georgia and Ukraine related to military conflicts in the paper was carried out for the first time. The methodology of human-geographical research of migration processes, in particular forced migration, has been improved. The application of the joint experience of Georgia and Ukraine in solving the problems of IDPs was further developed. Practical significance. Studying the joint experience of countries in solving the socio-economic problems of IDPs, the features of their integration and adaptation will contribute to a deeper analysis of these processes at all levels of territorial organization, ensuring the erasing of borders between such a category as "migrants" and "ordinary population". This paper is only a part of the comprehensive study of the problems of IDPs, so the next step will be a study of the features of IDP integration in the host communities of Georgia and the implementation of this experience for Ukraine. ; В статье рассматриваются вынужденные миграции, связанные с военными конфликтами на примере Украины и Грузии. Цель данной статьи – анализ причин, современных реалий и последствий вынужденных миграций Грузии и Украины с целью определения ключевых стратегий решения социально-экономических проблем внутренне перемещенных лиц и превращение их из «проблемной уязвимой группы» в индикатор социально-экономического развития страны. На основе глубокого анализа международной и отечественной литературы выявлено, что вынужденные миграции в обеих странах связаны с вооружёнными конфликтами на территории с полинациональным составом населения. В обеих странах этот конфликт поддерживался сепаратистскими настроениями населения при поддержке местных политических элит, общественных организаций в условиях массовой информационной атаки. В результате вооружённого конфликта в Грузии 1989-1992 гг. в Цхинвальском регионе (Южная Осетия), в 1992-1993 гг. в Абхазии, в 2008 г. конфликта между Грузией, Россией и сепаратистскими группировками Южной Осетии, внутренне перемещёнными лицами (ВПЛ) стали сотни тысяч человек. Почти 1,8 млн. внутренне перемещённых лиц образовалось из-за конфликта на Донбассе в Украине. Авторами сделан сравнительный анализ структурных особенностей ВПЛ, выделены пространственные особенности их расселения. И в Грузии, и в Украине ВПЛ расселяются крайне неравномерно, большая их часть выбирают крупные города в районах, прилегающих к их предыдущему месту жительства. Такое расселение ВПЛ приводит к большой нагрузке на социальную и экономическую сферы. Для обеих стран появление ВПЛ стало настоящим вызовом. Несмотря на давность проблемы ВПЛ в Грузии, их проблемы до сих пор остаются нерешёнными. Как и в Грузии, так и в Украине основной проблемой ВПЛ является отсутствие собственного жилья, предоставленного государством взамен на повреждённое или разрушенное. Кроме того, для Украины актуальной проблемой в отношении ВПЛ является определение их статуса, своевременного получения социальных выплат, проблема трудоустройства переселенцев. Настаиваем на поиске путей решения данных проблем и государственной поддержке ВПЛ. Игнорирование проблем ВПЛ может привести к их повторному перемещению, а также к конфликтам на локальном, региональном и государственном уровнях. ; У статті розглядаються вимушені міграції, пов'язані з військовими конфліктами на прикладі України та Грузії. Мета даної статті – аналіз причин, сучасних реалій і наслідків вимушених міграцій Грузії та України з метою визначення ключових стратегій вирішення соціально-економічних проблем внутрішньо переміщених осіб і перетворення їх з «проблемної вразливої групи» в індикатор соціально-економічного розвитку країни. На основі глибокого аналізу міжнародної та вітчизняної літератури виявлено, що вимушені міграції в обох країнах пов'язані зі збройними конфліктами на території з полінаціональним складом населення. В обох країнах цей конфлікт підтримувався сепаратистськими настроями населення за підтримки місцевих політичних еліт, громадських організацій в умовах масової інформаційної атаки. У результаті збройного конфлікту в Грузії 1989-1992 рр. в Цхінвальському регіоні (Південна Осетія), у 1992-1993 рр. в Абхазії, у 2008 р. конфлікту між Грузією, Росією і сепаратистськими угрупованнями Південної Осетії, внутрішньо переміщеними особами (ВПО) стали сотні тисяч осіб. Майже 1,8 млн. внутрішньо переміщених осіб утворилося через конфлікт на Донбасі в Україні. Авторами зроблено порівняльний аналіз структурних особливостей ВПО, виокремлено просторові особливості їх розселення. І в Грузії, і в Україні ВПО розселяються вкрай нерівномірно, велика їх частина вибирають великі міста в районах, прилеглих до їх попереднього місця проживання. Таке розселення ВПО призводить до великого навантаження на соціальну та економічну сфери. Для обох країн поява ВПО стала справжнім викликом. Незважаючи на давність проблеми ВПО в Грузії, їхні проблеми досі залишаються невирішеними. Як і в Грузії, так і в Україні основною проблемою ВПО є відсутність власного житла, наданого державою взамін на пошкоджене або зруйноване. Крім того, для України актуальною проблемою щодо ВПО є визначення їх статусу, своєчасного отримання соціальних виплат, проблема працевлаштування переселенців. Наполягаємо на пошуку шляхів вирішення даних проблем та державній підтримці ВПО. Ігнорування проблем ВПО може призвести до їх повторного переміщення, а також до конфліктів на локальному, регіональному та державному рівнях.

Introduction.Administrative proceedings for Ukrainian administrative law, as well as for the administrative law of most post-Soviet states, are a relatively new legal phenomenon. This presupposes the existence of many problems of its formation, which are connected, in particular, with the socio-political transformations that are still going on. These are, first of all, such problems as the formation and legislative consolidation of the legal basis for guaranteeing access and protection in the administrative court. Unhindered access to court and access to justice are necessary conditions for the exercise of the constitutional right to judicial protection. The main results of the study.Access to justice is one of the prerequisites for the establishment of this branch of government as a full-fledged and self-sufficient mechanism for the protection of human rights and freedoms. The Constitution of Ukraine laid the foundations for the formation of access to justice, stipulating that recourse to the court for the protection of human and civil rights and freedoms is guaranteed directly on the basis of the Basic Law. The influence of international normative legal acts on the development of national legislation regulating a person's right to apply to an administrative court for protection was considered. The Constitution of Ukraine guarantees the right of a person to judicial protection and appeal against decisions, actions or omissions of public authorities, local governments, officials and officials. Administrative justice is called upon to implement this provision. Conclusions.The article determined that the right to appeal against decisions, actions or omissions of public authorities, local governments, officials and officials, a component of which is the right to go to court (right to access to court proceedings), is not abstract, but has a connection. connection with the right of a particular person in whose interests the trial is taking place, and with his conviction that the state, represented by public authorities and local governments, officials and officials have unlawfully interfered with his rights or freedoms. The obligatory feature of a public law dispute was that a person believes that there is a violation of his rights and freedoms as a result of the performance or non-performance of government functions. In order to go to court, a person who is a plaintiff must have a substantive legal interest in resolving a public law dispute. The article highlighted and analyzed some problems of ensuring access to justice by administrative courts in resolving public law disputes. His own vision for solving and eliminating the problems of access to justice in administrative proceedings is offered. ; Введение.Административное судопроизводство для украинского административного права, как и для административного права большинства постсоветских государств, является сравнительно новым правовым явлением. Указанное обуславливает наличие многих проблем его становления, связанные, в частности, общественно-политическими трансформациями, которые до сих пор продолжаются. Это, в первую очередь, такие проблемы, как формирование и законодательное закрепление правовых основ гарантии доступа и защиты в административном суде. Беспрепятственный доступ к суду и доступность правосудия являются необходимыми условиями реализации конституционного права на судебную защиту. Основные результаты исследования.В статье исследована сущность доступа к правосудию, проанализированы особенности доступа в административный суд. Это связано с тем, что во время утверждения и развития в Украине правового государства, формирование гражданского общества приобретают значимость исследования сущности судебной власти. Доступность правосудия является одной из предпосылок становления этой ветви власти как полноценного и самодостаточного механизма защиты прав и свобод человека. Конституция Украины заложила основы формирования доступности правосудия, определив, что обращение в суд для защиты прав и свобод человека и гражданина гарантируется непосредственно на основании Основного Закона. Было рассмотрено влияние международных нормативно-правовых актов на развитие национального законодательства, регулирующего право лица на обращение в административный суд за защитой. Конституция Украины гарантирует право человека на судебную защиту и обжалование решений, действий или бездействия органов государственной власти, местного самоуправления, должностных и служебных лиц. Во исполнение указанного положения призвана административная юстиция. Выводы.В статье было определено, что право на обжалование решений, действий или бездействия органов государственной власти, местного самоуправления, должностных и служебных лиц, компонентом которого является правомочность обращения в суд (право на доступ к судебной процедуре), не является абстрактным, а имеет связь с правом конкретного лица, в интересах которого возникает процесс судебного разбирательства, и удостоверившись в том, что государство, которое олицетворяют органы государственной власти и органы местного самоуправления, должностные и служебные лица противоправно вмешались в его права или свободы. Как обязательный признак публично-правового спора было выделено то, что лицо считает, что имеет место нарушение его прав и свобод в результате выполнения или невыполнения властных управленческих функций. Чтобы обратиться в суд лицо, являющееся истцом, должно иметь материально-правовой интерес в решении публично-правового спора. В статье было выделено и проанализировано отдельные проблемы обеспечения административными судами доступности правосудия при решении публично-правовых споров. Предложено собственное видение решения и устранения проблем доступности правосудия в административном судопроизводстве. ; Вступ. Адміністративне судочинство для українського адміністративного права, які для адміністративного права більшості пострадянських держав, є порівняно новим правовим явищем. Зазначене зумовлює наявність багатьох проблем його становлення, які пов'язані, зокрема, з суспільно-політичними трансформаціями, які досі тривають. Це, в першу чергу, такі проблеми, як формування й законодавче закріплення правових засад гарантії доступу та захисту в адміністративному суді. Безперешкодний доступ до суду і доступність правосуддя є необхідними умовами реалізації конституційного права на судовий захист. Основні результати дослідження. У статті досліджено сутність доступу до правосуддя, проаналізовано особливості доступу до адміністративного суду. Це пов'язано з тим, що в час утвердження та розвитку в Україні правової держави, формування громадянського суспільства набувають значущості дослідження сутності судової влади. Доступність правосуддя є однією з передумов становлення цієї гілки влади як повноцінного та самодостатнього механізму захисту прав і свобод людини. Конституція України заклала підґрунтя формування доступності правосуддя, визначивши, що звернення до суду для захисту прав та свобод людини й громадянина гарантується безпосередньо на підставі Основного Закону. Був розглянутий вплив міжнародних нормативно-правових актів на розвиток національного законодавства, яке регулює право особи на звернення до адміністративного суду за захистом. Конституція України гарантує право особи на судовий захист та оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. На виконання зазначеного положення покликана адміністративна юстиція. Висновки.У статті було визначено, що право на оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових та службових осіб, компонентом якого є правомочність звернення до суду (право на доступ до судової процедури), не є абстрактним, а має зв'язок з правом конкретної особи, в інтересах якої постає процес судового розгляду, і з її пересвідченням у тому, що держава, яку уособлюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування, посадові та службові особи протиправно втрутилась у її права чи свободи. Як обов'язкову ознаку публічно-правового спору було виокремлено те, що особа вважає, що має місце порушення її прав та свобод внаслідок виконання чи невиконання владних управлінських функцій. Аби звернутись в суд особа, що є позивачем, зобов'язана мати матеріально-правовий інтерес у розв'язанні публічно-правового спору. У статті було виділено й проаналізовано окремі проблеми забезпечення адміністративними судами доступності до правосуддя під час розв'язання публічно-правових спорів. Запропоновано власне бачення щодо вирішення та усунення проблем доступності до правосуддя в адміністративному судочинстві.

The relevance and role of using instant messengers in the promotion of goods and services of enterprises are substantiated in the research. The advantages (affordability, variability of content, loyalty, high efficiency) and disadvantages (lack of API, lack of popularity, lack of legislative regulation and the difficulty of controlling mailings) of using messenger marketing in the enterprise's Internet marketing system are presented. The trends in the use of instant messengers in Ukraine and the features of using each of the instant messengers at the present stage of development of Internet marketing are considered. An overview of the tools of such popular instant messengers in Ukraine as WhatsApp, Viber, Telegram, Facebook Messenger, Skype is provided and their comparative characteristics are compiled. The main stages of the instant messenger's implementation and the benefits for the company with a reasonable choice of an instant messaging service in Internet marketing are described. Key words: messaging marketing, online communication tools, internet marketing, promotion, instant messaging services. REFERENCES1. Kak uvelichit prodazhi pri pomoschi messendzher-marketinga [How to increase sales using messenger marketing]. Retrieved from https://lpgenerator.ru/blog/2018/09/20/kak-uvelichitprodazhi-pri-pomoshi-messendzher-marketinga/2. Kordzaia, N.R. (2015) Internet-marketynh ta yoho suchasnyi stan v Ukraini [Internet marketing and its current state in Ukraine]. Scientific Bulletin of Kherson State University. Economic Sciences Series, (12(2)), 17-20.3. Bohdan, M.S., Horetska, O.V. (2014) Psykholohichni osoblyvosti spilkuvannia zalezhnykh vid sotsialnykh merezh [Psychological features of communication dependent on social networks]. Psychology and sociology: problems of practical application, 25-29.4. Messendzher-marketing kak novyiy instrument marketologa [Messenger marketing as a new marketing tool]. Retrieved from https://sales-generator.ru/blog/messendzher-marketing/5. Parabellum, A., Mrochkovskiy, N., Kalaev, V. (2013) Sotsialnyie seti. Istochniki novyih klientov dlya biznesa [Social networks. Sources of new customers for business]. Moskva.6. Halilov, D. (2013) Marketing v sotsialnyih setyah [Social Media Marketing]. Moskva: Mann, Ivanov i Ferber.7. Pochemu messendzheryi – horoshiy kanal dlya brendov [Why messengers are a good channel for brands]. Retrieved from https://www.dalee.ru/blog/messenger_marketing.html8. Poleznyiy funktsional messendzherov glazami email-marketologa [Useful functionality of messengers through the eyes of an email marketer]. Retrieved from https://www.likeni.ru/analytics/poleznyy-funktsional-messendzherov-glazami-email-marketologa/9. Zaplatit v Viber. Kakie novinki predlozhit messendzher ukraintsam v 2020 godu [Pay in Viber. What new products will the messenger offer Ukrainians in 2020?]. Retrieved from https://ubr.ua/ukraine-and-world/technology/zaplatit-v-viber-kakie-novinki-predlozhitmessendzher-ukraintsam-v-2020-hodu-388874210. Top-5 messendzherov v Ukraine: bolshe 90% polzuyutsya Viber [Top 5 instant messengers in Ukraine: more than 90% use Viber]. Retrieved from https://ain.ua/2018/04/10/top-5-messendzherov-v-ukraine11. Kakoy messendzher kruche – sravnivaem luchshie programmyi dlya perepiski (2016) [Which messenger is cooler – compare the best programs for correspondence]. Retrieved from https://uip.me/2016/01/messengers-comparison-2016/12. Kordzaia, N.R. (2018) Osnovni osoblyvosti mesendzher-marketynhu [Main features of messenger marketing]. Intellect XXI, (2), 172-175. ; В статье обоснована актуальность и роль использования мессенджеров в продвижении товаров и услуг предприятий. Представлены преимущества (ценовая доступность, вариативность контента, лояльность, высокая эффективность) и недостатки (отсутствие АРІ, недостаточная популярность, отсутствие законодательного регулирования и проблемность осуществления контроля за рассылками) использование мессенджермаркетинга в системе Интернет-маркетинга предприятия. Рассмотрены тенденции использования мессенджеров в Украине и особенности использования каждого из мессенджеров на современном этапе развития Интернет-маркетинга. Предоставлен обзор инструментов таких популярных в Украине мессенджеров как WhatsApp, Viber, Telegram, Facebook Messenger, Skype и составлена их сравнительная характеристика. Описаны основные этапы внедрения мессенджинга и преимущества для предприятия при обоснованном выборе сервиса обмена мгновенными сообщениями в Интернет-маркетинга. Ключевые слова: мессенджер-маркетинг, инструменты онлайн коммуникаций, Интернет-маркетинг, продвижение, сервисы обмена мгновенными сообщениями. Список использованной литературы1. Как увеличить продажи при помощи мессенджер-маркетинга. URL: https://lpgenerator.ru/blog/2018/09/20/kak-uvelichit-prodazhi-pri-pomoshi-messendzhermarketinga/2. Кордзая Н.Р. Інтернет-маркетинг та його сучасний стан в Україні. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки». 2015. Вип. 12(2). C. 17–20.3. Богдан М.С., Горецька О.В. Психологічні особливості спілкування залежних від соціальних мереж. Психологія і соціологія: проблеми практичного застосування. 2014. C. 25-29.4. Мессенджер-маркетинг как новый инструмент маркетолога URL: https://salesgenerator.ru/blog/messendzher-marketing/5. Парабеллум А., Мрочковский Н., Калаев В. Социальные сети. Источники новых клиентов для бизнеса. Москва, 2013. 176 с.6. Халилов Д. Маркетинг в социальных сетях. Москва: Манн, Иванов и Фербер, 2013. 245 с.7. Почему мессенджеры — хороший канал для брендов. URL: https://www.dalee.ru/blog/messenger_marketing.html8. Полезный функционал мессенджеров глазами email-маркетолога URL: https://www.likeni.ru/analytics/poleznyy-funktsional-messendzherov-glazami-email-marketologa/9. Заплатить в Viber. Какие новинки предложит мессенджер украинцам в 2020 году URL: https://ubr.ua/ukraine-and-world/technology/zaplatit-v-viber-kakie-novinki-predlozhitmessendzher-ukraintsam-v-2020-hodu-388874210. Топ-5 мессенджеров в Украине: больше 90% пользуются Viber. URL: https://ain.ua/2018/04/10/top-5-messendzherov-v-ukraine11. Какой мессенджер круче – сравниваем лучшие программы для переписки. URL: https://uip.me/2016/01/messengers-comparison-2016/12. Кордзая Н. Р. Основні особливості месенджер-маркетингу. Інтелект XXI. 2018. № 2. C. 172-175. ; У статті обґрунтовано актуальність та роль використання месенджерів у просування товарів та послуг підприємств. Представлено переваги (цінова доступність, варіативність контенту, лояльність, висока ефективність) та недоліки (відсутність АРІ, недостатня популярність, відсутність законодавчого регулювання та проблемність здійснення контролю за розсилками) використання месенджер-маркетингу у системі Інтернет-маркетингу підприємства. Розглянуто тенденції використання месенджерів в Україні та особливості використання кожного з месенджерів на сучасному етапі розвитку Інтернет-маркетингу. Наданий огляд інструментів таких популярних в Україні месенджерів як WhatsApp, Viber, Telegram, Facebook Messenger, Skype та складена їх порівняльна характеристика. Описано основні етапи впровадження месенджінгу та переваги для підприємства від обґрунтованого вибору сервісу обміну миттєвими повідомленнями в Інтернет-маркетингу. Ключові слова: месенджер-маркетинг, інструменти онлайн комунікацій, Інтернетмаркетинг, просування, сервіси обміну миттєвими повідомленнями. Список використаної літератури1. Как увеличить продажи при помощи мессенджер-маркетинга. URL: https://lpgenerator.ru/blog/2018/09/20/kak-uvelichit-prodazhi-pri-pomoshi-messendzhermarketinga/2. Кордзая Н.Р. Інтернет-маркетинг та його сучасний стан в Україні. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Економічні науки». 2015. Вип. 12(2). C. 17–20.3. Богдан М.С., Горецька О.В. Психологічні особливості спілкування залежних від соціальних мереж. Психологія і соціологія: проблеми практичного застосування. 2014. C. 25-29.4. Мессенджер-маркетинг как новый инструмент маркетолога URL: https://salesgenerator.ru/blog/messendzher-marketing/5. Парабеллум А., Мрочковский Н., Калаев В. Социальные сети. Источники новых клиентов для бизнеса. Москва, 2013. 176 с.6. Халилов Д. Маркетинг в социальных сетях. Москва: Манн, Иванов и Фербер, 2013. 245 с.7. Почему мессенджеры — хороший канал для брендов. URL: https://www.dalee.ru/blog/messenger_marketing.html8. Полезный функционал мессенджеров глазами email-маркетолога URL: https://www.likeni.ru/analytics/poleznyy-funktsional-messendzherov-glazami-email-marketologa/9. Заплатить в Viber. Какие новинки предложит мессенджер украинцам в 2020 году URL: https://ubr.ua/ukraine-and-world/technology/zaplatit-v-viber-kakie-novinki-predlozhitmessendzher-ukraintsam-v-2020-hodu-388874210. Топ-5 мессенджеров в Украине: больше 90% пользуются Viber. URL: https://ain.ua/2018/04/10/top-5-messendzherov-v-ukraine11. Какой мессенджер круче – сравниваем лучшие программы для переписки. URL: https://uip.me/2016/01/messengers-comparison-2016/12. Кордзая Н. Р. Основні особливості месенджер-маркетингу. Інтелект XXI. 2018. № 2. C. 172-175.