Suchergebnisse

Balıkesir Üniversitesi, Sosyal Bilimler Enstitüsü, İktisat Ana Bilim Dalı ; Türkiye'nin Avrupa Birliği ile 1963'de ortak üye olarak ilişkisi, 1996 yılı başından itibaren Avrupa Gümrük Birliği'ne katılma şeklinde sonuçlanmıştır. Türkiye bugün tam üyelik statüsünü kazanamamış olsa dahi, nihai amaç budur ve kendi siyasal, sosyal, kültürel ve ekonomik yapısını, politikalarını ve kurumlarını tam üye olacakmışçasına şekillendirmektedir. Bu çalışmamızda, Avrupa Birliği'nin kuruluş ve amaçlan, gelişim süreci ve Türkiye'nin bu toplulukla olan ilişkisi ana hatlarıyla özetlendikten sonra, bugün Avrupa Birliği'nin "Parasal Birliği" oluşturma çabalan, parasal birliğin koşulları ve karşılaşılan sıkıntılar incelenmiş ve Türkiye'nin önümüzdeki 10-15 yıl içerisinde Birliğin tam üyesi olabileceği varsayımı ile Avrupa Para Birliği gelişmeleri karşısında durumu değerlendirilmiştir. Tam üye olarak Avrupa Birliği'ne katılması halinde Türkiye, Avrupa Para Birliği oluşumu karşısında mevcut iki alternatiften birini seçecektir. Bu altenatiflerden biri Avrupa Para Birliği'ne katılmamak ancak gelişmeleri dışarıdan takip etmektir. Diğer alternatif ise tam üyelikle birlikte Avrupa Para Birliği'ne de katılmaktır. Bu ise, Türkiye'nin Avrupa Birliği Antlaşması'nda öngörülen Ekonomik Parasal Birliğin makroekonomik yaklaşım kriterlerini yerine getirmesini veya bu kriterlerini bütünüyle yerine getiremese bile, en azından AB ortalama değerlerine yaklaşmasını gerektirmektedir. ; The relationship of Turkey with the European Union started in 1963, as associate member, with the Ankara Agreement, and presently resulted in a Customs Union agreement whichbecame effective at the beginning of 1996. Although Turkey has not yet been accepted as a fiillmember of EU, it has already started to reorganise its political, social, cultural and economic structure with a confidence that its fullmembership is unovoidable and not too far away. In this study after a brief theoritical and conceptual framework, first, foundation and aims of the European Union, its evolution and the relationship of Turkey with the Union were outlined. Then the efforts of the EU to establish "Monetary Union", the conditions of the achievement of the Monetary Union and the Current problems faced were studied. Finally, assuming that Turkey's fullmembershipto the European Union will reasenably be realized in a 10-15 year period, the prospective of Turkey as regard to the European Monetary Union was evoluated. In case of Turkey joins the EU as a fullmember, it will have two alternatives to choose as regard European Monetary Union. One alternative is not to join the European Monetary Union at all. The other alternative is to join the Monetary Union assuming the responsibility of fulfillig the required macroeconomic criteria, or at least approaching to the average values of the Union.

The article outlines the main stages of the European monetary system formation and the role of the Federal Republic of Germany in it. German Central Bank is the most stable central bank among banks in the other EU Member States. Based on historical facts, the author examines the impact of monetary policy of Germany on the formation of the EU monetary policy. ; У статті викладені основні етапи формування Європейської монетарної системи та роль Федеративної Республіки Німеччини в її становленні. Зокрема, показано роль Центрального банку Німеччини - найстабільнішого центрального банку серед банків інших країн-членів ЄС. Базуючись на історичних фактах, автор аналізує вплив монетарної політики Німеччини та формування монетарної політики ЄС.

This paper examines a process of EU Banking union creation in the context of deep-ening financial integration of the Member States and building a genuine Economic and Monetary Union. Banking union was created to prevent future devastating effects of the financial and economic crisis, formation of a robust foundation framework for the EU single internal market, ensuring the stability of the single European currency. Banking union is the result of a political compromise reached between the key EU institutions and Member States during intense negotiations and on the basis of the roadmap developed by European Commission. The key elements of the Banking union are Single Supervisory Mechanism, Single Resolution Mechanism, and Deposit Guarantee Schemes. Banking Union provides a significant enhancement of the role and responsibility of the European Central Bank and the strengthening of the European Commission coordinating functions. Despite some flaws Banking union is crucial to the survival of the euro area and the entire European economy. ; У статті розглядається процес створення в ЄС Банківського союзу в контексті поглиблення фінансової інтеграції держав-членів та розбудови повноцінного Еко-номічного і монетарного союзу. Банківський союз створено з метою недопущення в майбутньому руйнівних наслідків фінансово-економічної кризи, формування надій-ної основи єдиного внутрішнього ринку ЄС, забезпечення стабільності єдиної євро-пейської валюти. Банківський союз є результатом політичного компромісу, досяг-нутого між ключовими інститутами ЄС та державами-членами під час інтенсивного переговорного процесу та на основі розробленої Європейською Комісією дорожньої карти. Ключовими елементами Банківського союзу є Єдиний механізм банківського нагляду, Єдиний механізм роботи з проблемними банками та Програма гарантуваннядепозитів. Банківський союз передбачає суттєве підвищення ролі і відповідальнос-ті Європейського центрального банку та посилення координуючої функції Європей-ської Комісії. Попри певні недоліки Банківський союз має ...

Dünyanın çeşitli yörelerinde başlayan bölgesel bütünleşme hareketleri, kültürel ve coğrafi yakınlıklara dayalı olsa da, temelinde ekonomik ilişkilerin olduğu bir gerçektir. Bu tür ekonomik örgütlenmelerin son zamanlarda dünyanın her tarafında hız kazandığı görülmektedir. Bu ekonomik örgütlenmelerden en önemlisi de Avrupa Birliği'dir. Gümrük Birliği, Tek Pazar gibi önemli aşamalardan sonra en son ve en kapsamlı olan Ekonomik ve Parasal Birlik (EPB) aşamasına geçen Avrupa Birliği, üye ülkelerin ekonomik standartlarını birbirine yakınlaştırarak, bölgeselleşmenin başarı ile sürdürülmesini sağlamaktadır. Bu kapsamda Parasal Birlik aynı zamanda, üye ülkelerin ekonomilerinde borç, fiyat istikrarı, faiz oranları, kur istikrarını içeren kriterlere uymalarını zorunlu kılmaktadır. Avrupa Birliği ile yıllardır süren ve henüz istediği aşamaya ulaşamayan bütünleşme süreci, Türkiye'nin önemli dış politika amaçlarından biri olmuştur. Bu çerçevede yapılan reform çalışmaları ve parasal birlik için istenen kriterlerin karşılanması bu tezin asıl amacını oluşturmaktadır. Bu çalışma ile Avrupa Birliği uyum sürecinde Türkiye ile yaşanan ekonomik ilişkilere değinilmiş ve ekonomik bütünleşme teorisi çerçevesinde hangi aşamanın gerçekleştiği ve bundan sonra kalan aşamalar için neler yapılması gerektiği üzerinde durulmuştur. Özellikle, birliğin en önemli ticari ortaklarından biri konumunda bulunan Türkiye'ye, bütünleşmenin yol haritasının zorlu yollardan geçirilmesi bütünleşmenin düşünüldüğü gibi kolay olmayacağının göstergesi niteliğindedir. Bu doğrultuda, Türkiye'nin bundan sonraki yaklaşımı bütünleşmenin sürdürülebilirliği açısından önem arz etmektedir. ; Although regional integration movements, that emerge in various parts of the world, are derived from cultural and geographical proximity, it is a fact that they are based on economic relations. It is observed that foundation of such economic organizations is accelerating all around the world. Most important of those organizations is the European Union. After going through important phases like Customs Union and Common Market, the European Union achieved the last and the most comprehensive stage: Economic and Monetary Union. By making the economic standards of member countries converge, the European Union successfully sustains the regionalization. Also in this regard, Monetary Union requires the debt level, price stability, interest rate and exchange rate stability of member state economies match certain criteria,. The integration process with the European Union has been of important foreign policy objectives of Turkey, although this process has been going on for years but has not reached the desired level yet. In this study, the economic relations of Turkey in the process of harmonization with the European Union are mentioned and the level of progress in the framework of economic integration theory is elaborated. Especially, headed for integration with the Union as one of the main commercial partners, the obstacles confronted by Turkey are signs that the integration process will not be as easy as expected. In this perspective, the attitude of Turkey hereafter is crucial in terms of sustainability of the integration.

Мain objective of the study is to analyze endogenous destabilizing and disintegration tendencies within the framework of the European Monetary Union crisis, which grew into a crisis of a real economy, which simultaneously involved several EU member-states. Achieving this goal requires addressing a number of theoretical and historical lessons that highlight an important dilemma for the survival of the European project in the future. Research methods are systematic, procedural and situational approaches to the study of the Euro-zone countries, participants in the integration project and disintegration influences; institutional approach to the detection and analysis of dysfunctional institutional configuration within the framework of the European Monetary Union. Of great importance for the study of the economic integration and disintegration's problems is the use of the universal scientific methodology principles, including an integrated approach to problem solving, envisaging a general vision of the movement of capital in the context of the European integration project, as well as the application of methods of logical models, induction and deduction, the unity of logical and historical in the development of a research object confirming the synergistic effect of historical and theoretical lessons. The main results and conclusions of the study are to formulate a clear and important dilemma for the survival of the European economic project: the creation of a political union with a functioning institutional configuration of the federal states, or the re-nationalization of many political spheres (financial control and restrictions, monetary sovereignty, trade policy, etc.). Taking into account the history of the Euro-zone, it is important to understand that there is a situation that more closely resembles a non-conflict but latent disintegration, which, instead of a single outbreak of conflicts, has been observed and lasted for a long period.

Authors analyzed the effectiveness of monetary regulation of inflation in Europe. Analysis of the objectives of monetary policy in Ukraine testified priority of ensuring stability of the exchange rate in comparison with other purposes. Since the introduction of Ukrainian hryvnia monetary policy was aimed at ensuring the stability of its rate. As the observance of low and stable inflation is an essential Maastricht criteria countries of the European Union were chosen as the basis for retrospective analysis of monetary inflation regulation. The dynamics of inflation in 1999-2014 and the practice of using the basic monetary tools in the EU were analyzed. These tools are key interest rates of the central bank, open market operations and banks' refinancing. The volumes and rates for refinancing loans in the European Union, the impact of official interest rates on credit and deposit rates were studied. It was empirically confirmed that the interest rate policy of the central banks has a decisive influence on price stability in developed European countries. The reasons of low efficiency of monetary policy for inflation regulation in Ukraine are found. These reasons are high dollarization of domestic economy, huge shadow economy, high speculative demand for foreign exchange resources and limited resource capabilities of the NBU ; В данной статье авторами проведен анализ эффективности монетарного регулирования инфляции в странах Европы. Анализ целей денежно-кредитной политики в Украине показал приоритетность обеспечения стабильности валютного курса по сравнению с другими целями. Начиная с момента введения в Украине гривны, монетарная политика была направлена на обеспечение стабильности ее курса, в то время как инфляция демонстрировала значительные колебания. Поскольку соблюдение стабильно низкого уровня инфляции является одним из важнейших Маастрихтских критериев, в качестве базы для ретроспективного анализа монетарного регулирования инфляции избраны страны Европейского союза. Исследована динамика инфляции за 1999-2014 гг. и практика использования основных инструментов денежно-кредитной политики в странах Европейского союза. Такими инструментами определены ключевые процентные ставки центрального банка, операции на открытом рынке и рефинансирование банков. Исследованы объемы и стоимость кредитов рефинансирования в Европейском союзе, влияние официальных процентных ставок на банковские ставки по кредитам и депозитам. Эмпирически подтверждено, что в развитых странах Европы процентная политика центральных банков имеет определяющее влияние на ценовую стабильность. Обоснованно причины низкой эффективности монетарной политики для инфляционного регулирования в Украине. Такими причинами являются высокий уровень долларизации и тенизации экономики, высокий спекулятивный спрос на валютные ресурсы и ограниченные ресурсные возможности НБУ ; В даній статті авторами проведено аналіз ефективності монетарного регулювання інфляції в країнах Європи. Аналіз цілей грошово-кредитної політики в Україні засвідчив пріоритетність забезпечення стабільності валютного курсу порівняно з іншими цілями. Починаючи з самого моменту запровадження в Україні гривні, монетарна політика спрямовувалася на забезпечення стабільності її курсу, у той час як інфляція демонструвала значні коливання. Оскільки дотримання стабільно низького рівня інфляції є одним з найважливіших Маастрихтських критеріїв, в якості бази для ретроспективного аналізу монетарного регулювання інфляції обрано країни Європейського союзу. Досліджено динаміку інфляції за 1999-2014 рр. та практику використання основних інструментів грошово-кредитної політики в країнах Європейського союзу. Такими інструментами визначено ключові процентні ставки центрального банку, операції на відкритому ринку та рефінансування банків. Досліджено обсяги та вартість кредитів рефінансування в Європейському союзі, вплив офіційних процентних ставок на банківські ставки по кредитам та депозитам. Емпірично підтверджено, що в розвинених країнах Європи процентна політика центральних банків має визначальний вплив на цінову стабільність. Обґрунтовано причини низької ефективності монетарної політики для інфляційного регулювання в Україні. Такими причинами визначено високий рівень доларизації та тінізації економіки, високий спекулятивний попит на валютні ресурси та обмежені ресурсні можливості НБУ.

Зикова О. І. Доларизація у контексті теорії оптимальних валютних зон. В усьому світі наростає процес глобалізації фінансових ринків. Однією із складових цього процесу є валютна інтеграція. Вона зачіпає велику кількість економічно розвинених країн та країн, що розвиваються. Найбільш типові тому приклади - офіційна доларизація в Латинській Америці, введення спільної грошової одиниці в Європейському валютному союзі, плани зі створення єдиної валюти АСЕАН. Ключовим елементом формування оптимальної валютної зони є доларизація. Теорія оптимальних валютних зон служить відправною точкою в аналізі доларизації і створенні нових валютних союзів. Автором розглянуто теоретичні засади існування оптимальної валютної зони, обґрунтовано різницю між національним та міжнародним валютним союзом та окреслено зміст переваг та недоліків формування валютної зони як групи з двох або більше суверенних держав з закритими грошовими зв'язками у формі валютної інтеграції, інтеграції фінансових ринків та політичної інтеграції. Для визначення критеріїв оптимальних валютних зон автором було проаналізовано праці Р.Манделла, Р.МакКінона та П. Кенена. Р. Манделл робить висновок, що ключовим фактором при визначенні меж валютних союзів є мобільність факторів виробництва. Р. МакКінон запропонував використовувати в якості критерію відкритість економіки, вимірювану співвідношенням товарів, що торгуються, та товарів, що не торгуються. Модель МакКінона передбачає існування двох країн: великої і малої. П. Кенен стверджує, що альтернативним критерієм оптимальних валютних зон є ступінь диверсифікації економіки. Практичний аспект роботи полягає у викладенні принципів формування оптимальної валютної зони на прикладі країн єврозони та аналізі критеріїв формування оптимальної валютної зони для азійських країн.Зыкова О. И. Долларизация в контексте теории оптимальных валютных зон.Во всем мире нарастает процесс глобализации финансовых рынков. Одной из составляющих этого процесса является валютная интеграция. Ключевым элементом формирования оптимальной валютной зоны является долларизация. Теория оптимальных валютных зон служит отправной точкой в анализе долларизации и создании новых валютных союзов. Автором рассмотрены теоретические основы существования оптимальной валютной зоны, обоснованно различие между национальным и международным валютным союзом и очерчены преимущества и недостатки формирования валютной зоны как группы из двух или более суверенных государств с закрытыми денежными связями в форме валютной интеграции, интеграции финансовых рынков и политической интеграции. Для определения критериев оптимальных валютных зон автором были проанализированы работы Р.Манделла, Р.МакКинона и П.Кенена. Манделл делает вывод, что ключевым фактором при определении границ валютных союзов является мобильность факторов производства. Маккинон предложил использовать в качестве критерия открытость экономики, измеряемую соотношением товаров, торгуемых и товаров, не торгуются. Кенен утверждает, что альтернативным критерием оптимальных валютных зон является степень диверсификации экономики. Практический аспект работы состоит в изложении принципов формирования оптимальной валютной зоны на примере стран еврозоны и анализе критериев формирования оптимальной валютной зоны для азиатских стран.Zykova O. I. Dollarization in the context of the optimal currency area theory.The growing globalization of financial markets appeared to be an unstoppable trend over the past years. One of the components of this process is the monetary integration. A key element in the formation of an optimum currency area is dollarization. The theory of optimum currency areas turns out to be the starting point in the analysis of dollarization and the creation of new monetary unions. The author deals with the theoretical foundations of an optimum currency area, specifies the difference between the national and the international monetary union and outlines the advantages and disadvantages of forming a currency area as a group of two or more sovereign states with closed connections in the form of the monetary integration, the integration of financial markets and the political integration. To determine the optimum currency area criteria the author reviewed the grounded papers by R.Mundell, R. McKinnon and P.Kenen dedicated to the topic. Mundell concludes that the key factor in determining the boundaries of monetary unions is the mobility of factors of production. McKinnon suggested using openness of the economy as a criterion. Kenen argues that an alternative criterion of optimum currency areas is the degree of diversification of the economy. The practical aspect of the paper is to present the principles of optimum currency area on the example of the eurozone countries and provide analysis of the criteria on an optimum currency area forming for Asian countries.

The article described the process as a whole in the European monetary system, due to the sovereign debt crisis in the eurozone. The factors that influence the development and prospects of the euro in the international monetary and financial markets. At present, the euro is the second largest global currency and most liquid alternative to the U.S. dollar, which is necessary to maintain economic balance in the global financial system. Decisive policy actions at the European level , including direct monetary transactions to complete the creation of the European Stability Mechanism , an agreement on debt relief deal for Greece and only oversight mechanisms strengthened confidence in the sustainability of economic and monetary union. However, further efforts are needed by the member countries of the European Union to save the single currency and strengthen its position in the international financial and currency markets. ; В статье в целом охарактеризованы процессы в европейской валютной системе, обусловленные кризисом суверенных долгов в еврозоне. Рассмотрены факторы, которые влияют на развитие и перспективы позиции евро на международных валютно-финансовых рынках. Сегодня евро остается второй по значению мировой валютой и самой ликвидной альтернативой доллару США, которая необходима для поддержания экономического равновесия в мировой финансовой системе . Решительные меры политики на европейском уровне , в том числе прямые монетарные операции, завершение создания Европейского механизма стабильности , договоренность об облегчении бремени задолженности Греции и соглашение о Едином механизме надзора укрепили уверенность в жизнеспособности экономического и валютного союза . Но необходимы дальнейшие усилия со стороны стран - участниц Евросоюза для сохранения единой валюты и укрепления ее позиций на международных финансовых и валютных рынках. ; У статті в цілому охарактеризовані процеси в європейській валютній системі, зумовлені кризою суверенних боргів в єврозоні. Розглянуто фактори, які впливають на розвиток і перспективи позиції євро на міжнародних валютно-фінансових ринках. На сьогодні євро залишається другою за значенням світовою валютою і найліквідною альтернативою долару США, яка необхідна для підтримки економічної рівноваги в світовій фінансовій системі. Рішучі заходи політики на європейському рівні, в тому числі прямі монетарні операції, завершення створення Європейського механізму стабільності, домовленість про полегшення тягаря заборгованості Греції і угода про Єдиний механізмі нагляду зміцнили впевненість у життєздатності економічного і валютного союзу. Але потрібні подальші зусилля з боку країн-учасниць Євросоюзу для збереження єдиної валюти і зміцнення її позицій на міжнародних фінансових і валютних ринках.

The peculiarities of monetary policy formation in particulareconomic conditions, in particular during the financial crisis, in someforeign countries are considered. The main monetary assets that havebeen used by the United States, the United Kingdom, Sweden, NewZealand, Poland and the countries of the former Soviet Union havebeen highlighted. The unconventional monetary means used in othercountries to overcome the negative effects of the financial crisis areanalyzed, due to the need to stabilize the situation in the bankingsector and stimulate the economic development of the countries. Inparticular, quantitative easing, large-scale acquisitions of governmentassets, constant "informing the public" of monetary policy intentionsthat have been put in place to address the negative effects of thefinancial crisis. These approaches have proved positive in terms offorming stable long-term expectations of economic agents for thefuture monetary policy course. The need to consider the introductionof foreign experience into the national economy has been updated,since the absence of structural changes in the institutional environment will lead to the absence of significant results. Positiveexperience of monetary assets of the studied countries has beendetermined and it is expedient to implement it in the formulation ofmonetary policy in Ukraine. The expediency of introducing overnightdeposits in Ukraine and the ability of a banking institution to makesuch deposits into the accounts of the National Bank of Ukraine havebeen proved, which would reduce the possibility of speculation withthe use of excess liquidity of banks. As well as systematicallyinforming the public about measures implemented within monetarypolicy, which will facilitate its transparency and simplify itsgovernment control. ; Рассмотрены особенности формирования монетарнойполитики в особых экономических условиях, в частности, во времяфинансового кризиса, в отдельных зарубежных странах. Освещеныосновные монетарные средства, которые были применены США,Великобританией, Швецией, Новой Зеландией, Польшей истранами постсоветского пространства. Проанализированынетрадиционные монетарные средства, к которым прибегали вдругих странах, с целью преодоления негативных последствийфинансового кризиса. Актуализирована необходимость взвешенноподходить к внедрению зарубежного опыта в национальнуюэкономику. Определен положительный опыт монетарных средствисследуемых стран, который целесообразно имплементироватьпри формировании монетарной политики в Украине. ; Розглянуті особливості формування монетарної політики в особливих економічних умовах, зокрема, під час фінансової кризи, в окремих зарубіжних країнах. Висвітлені основні монетарні засоби, які було застосовано США, Великою Британією, Швецією, Новою Зеландією, Польщею та країнами пострадянського простору. Проаналізовані нетрадиційні монетарні засоби, до яких вдавалися в інших країнах, з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи. Актуалізовано необхідність виважено підходити до запровадження іноземного досвіду в національну економіку. Визначений позитивний досвід монетарних засобів досліджуваних країн, який доцільно імплементувати при формуванні монетарної політики в Україні.

Мain objective of the study is to analyze endogenous destabilizing and disintegration tendencies within the framework of the European Monetary Union crisis, which grew into a crisis of a real economy, which simultaneously involved several EU member-states. Achieving this goal requires addressing a number of theoretical and historical lessons that highlight an important dilemma for the survival of the European project in the future. Research methods are systematic, procedural and situational approaches to the study of the Euro-zone countries, participants in the integration project and disintegration influences; institutional approach to the detection and analysis of dysfunctional institutional configuration within the framework of the European Monetary Union. Of great importance for the study of the economic integration and disintegration's problems is the use of the universal scientific methodology principles, including an integrated approach to problem solving, envisaging a general vision of the movement of capital in the context of the European integration project, as well as the application of methods of logical models, induction and deduction, the unity of logical and historical in the development of a research object confirming the synergistic effect of historical and theoretical lessons. The main results and conclusions of the study are to formulate a clear and important dilemma for the survival of the European economic project: the creation of a political union with a functioning institutional configuration of the federal states, or the re-nationalization of many political spheres (financial control and restrictions, monetary sovereignty, trade policy, etc.). Taking into account the history of the Euro-zone, it is important to understand that there is a situation that more closely resembles a non-conflict but latent disintegration, which, instead of a single outbreak of conflicts, has been observed and lasted for a long period. ; Цель исследования – анализ эндогенных дестабилизирующих и дезинтеграционных тенденций в рамках кризиса Европейского валютного союза, который перерос в кризис реальной экономики, охвативший одновременно несколько стран-членов ЕС. Реализация данной цели требует обращения к ряду теоретических и исторических уроков, которые указывают на важную дилемму для выживания европейского проекта в будущем. Методы исследования: системный к исследованию стран-субъектов Еврозоны, участников интеграционного проекта и дезинтеграционных воздействий; институциональный подход к выявлению и анализу дисфункциональной институциональной конфигурации в рамках Европейского валютного союза. Важное значение для исследования проблем экономической интеграции и дезинтеграции имело использование принципов общенаучной методологии, включающее комплексный подход к решению проблем, который предусматривает общее видение движения капитала в контексте европейского интеграционного проекта, а еще применение методов логических моделей, индукции и дедукции, единства логического и исторического в развитии объекта исследования, чтобы подтвердить синергический эффект исторических и теоретических уроков. Главные результаты и выводы исследования заключаются в том, что сформулировано четкую и важную дилемму для выживания европейского экономического проекта: создание политического союза с функционирующей институциональной конфигурации федеральных государств, или повторная национализация множества политических сфер (финансовый контроль и ограничения, денежный суверенитет, торговая политика и т. д.). Принимая во внимание историю Еврозоны, важно понимать, что возникшая ситуация больше напоминает не конфликтную, а латентную дезинтеграцию, и вместо однократной вспышки конфликтов наблюдается и тянется длительный период. ; Мета дослідження – аналіз ендогенних дестабілізуючих і дезінтеграційних тенденцій в рамках кризи Європейського валютного союзу, яка переросла в кризу реальної економіки, що охопила водночас декілька країн-членів ЄС. Досягнення даної мети потребує звернення до низки теоретичних та історичних уроків, які вказують на важливу дилему для виживання європейського проекту в майбутньому. Методи дослідження: системний до дослідження країн-суб'єктів Єврозони, учасників інтеграційного проекту та дезінтеграційних впливів; інституційний підхід до виявлення та аналізу дисфункційної інституційної конфігурації в рамках Європейського валютного союзу. Важливе значення для дослідження проблем економічної інтеграції і дезінтеграції займає використання принципів загальнонаукової методології, що включають комплексний підхід до вирішення проблем, який передбачає загальне бачення руху капіталу в контексті європейського інтеграційного проекту, а ще застосування методів логічних моделей, індукції та дедукції, єдності логічного та історичного в розвитку об'єкта дослідження, щоб підтвердити синергічний ефект історичних і теоретичних уроків. Головні результати і висновки дослідження полягають у тому, що сформульовано чітку і важливу дилему для виживання європейського економічного проекту: створення політичного союзу з функціонуючою інституційною конфігурацією федеральних держав, або повторна націоналізація безлічі політичних сфер (фінансовий контроль і обмеження, грошовий суверенітет, торговельна політика тощо). Беручи до уваги історію Єврозони, важливо розуміти, що виникла ситуація, яка більше нагадує не конфліктну, а латентну дезінтеграцію, котра замість однократного спалаху конфліктів спостерігається і точиться тривалий період.

Мain objective of the study is to analyze endogenous destabilizing and disintegration tendencies within the framework of the European Monetary Union crisis, which grew into a crisis of a real economy, which simultaneously involved several EU member-states. Achieving this goal requires addressing a number of theoretical and historical lessons that highlight an important dilemma for the survival of the European project in the future. Research methods are systematic, procedural and situational approaches to the study of the Euro-zone countries, participants in the integration project and disintegration influences; institutional approach to the detection and analysis of dysfunctional institutional configuration within the framework of the European Monetary Union. Of great importance for the study of the economic integration and disintegration's problems is the use of the universal scientific methodology principles, including an integrated approach to problem solving, envisaging a general vision of the movement of capital in the context of the European integration project, as well as the application of methods of logical models, induction and deduction, the unity of logical and historical in the development of a research object confirming the synergistic effect of historical and theoretical lessons. The main results and conclusions of the study are to formulate a clear and important dilemma for the survival of the European economic project: the creation of a political union with a functioning institutional configuration of the federal states, or the re-nationalization of many political spheres (financial control and restrictions, monetary sovereignty, trade policy, etc.). Taking into account the history of the Euro-zone, it is important to understand that there is a situation that more closely resembles a non-conflict but latent disintegration, which, instead of a single outbreak of conflicts, has been observed and lasted for a long period. ; Цель исследования – анализ эндогенных дестабилизирующих и дезинтеграционных тенденций в рамках кризиса Европейского валютного союза, который перерос в кризис реальной экономики, охвативший одновременно несколько стран-членов ЕС. Реализация данной цели требует обращения к ряду теоретических и исторических уроков, которые указывают на важную дилемму для выживания европейского проекта в будущем. Методы исследования: системный к исследованию стран-субъектов Еврозоны, участников интеграционного проекта и дезинтеграционных воздействий; институциональный подход к выявлению и анализу дисфункциональной институциональной конфигурации в рамках Европейского валютного союза. Важное значение для исследования проблем экономической интеграции и дезинтеграции имело использование принципов общенаучной методологии, включающее комплексный подход к решению проблем, который предусматривает общее видение движения капитала в контексте европейского интеграционного проекта, а еще применение методов логических моделей, индукции и дедукции, единства логического и исторического в развитии объекта исследования, чтобы подтвердить синергический эффект исторических и теоретических уроков. Главные результаты и выводы исследования заключаются в том, что сформулировано четкую и важную дилемму для выживания европейского экономического проекта: создание политического союза с функционирующей институциональной конфигурации федеральных государств, или повторная национализация множества политических сфер (финансовый контроль и ограничения, денежный суверенитет, торговая политика и т. д.). Принимая во внимание историю Еврозоны, важно понимать, что возникшая ситуация больше напоминает не конфликтную, а латентную дезинтеграцию, и вместо однократной вспышки конфликтов наблюдается и тянется длительный период. ; Мета дослідження – аналіз ендогенних дестабілізуючих і дезінтеграційних тенденцій в рамках кризи Європейського валютного союзу, яка переросла в кризу реальної економіки, що охопила водночас декілька країн-членів ЄС. Досягнення даної мети потребує звернення до низки теоретичних та історичних уроків, які вказують на важливу дилему для виживання європейського проекту в майбутньому. Методи дослідження: системний до дослідження країн-суб'єктів Єврозони, учасників інтеграційного проекту та дезінтеграційних впливів; інституційний підхід до виявлення та аналізу дисфункційної інституційної конфігурації в рамках Європейського валютного союзу. Важливе значення для дослідження проблем економічної інтеграції і дезінтеграції займає використання принципів загальнонаукової методології, що включають комплексний підхід до вирішення проблем, який передбачає загальне бачення руху капіталу в контексті європейського інтеграційного проекту, а ще застосування методів логічних моделей, індукції та дедукції, єдності логічного та історичного в розвитку об'єкта дослідження, щоб підтвердити синергічний ефект історичних і теоретичних уроків. Головні результати і висновки дослідження полягають у тому, що сформульовано чітку і важливу дилему для виживання європейського економічного проекту: створення політичного союзу з функціонуючою інституційною конфігурацією федеральних держав, або повторна націоналізація безлічі політичних сфер (фінансовий контроль і обмеження, грошовий суверенітет, торговельна політика тощо). Беручи до уваги історію Єврозони, важливо розуміти, що виникла ситуація, яка більше нагадує не конфліктну, а латентну дезінтеграцію, котра замість однократного спалаху конфліктів спостерігається і точиться тривалий період.

Мain objective of the study is to analyze endogenous destabilizing and disintegration tendencies within the framework of the European Monetary Union crisis, which grew into a crisis of a real economy, which simultaneously involved several EU member-states. Achieving this goal requires addressing a number of theoretical and historical lessons that highlight an important dilemma for the survival of the European project in the future. Research methods are systematic, procedural and situational approaches to the study of the Euro-zone countries, participants in the integration project and disintegration influences; institutional approach to the detection and analysis of dysfunctional institutional configuration within the framework of the European Monetary Union. Of great importance for the study of the economic integration and disintegration's problems is the use of the universal scientific methodology principles, including an integrated approach to problem solving, envisaging a general vision of the movement of capital in the context of the European integration project, as well as the application of methods of logical models, induction and deduction, the unity of logical and historical in the development of a research object confirming the synergistic effect of historical and theoretical lessons. The main results and conclusions of the study are to formulate a clear and important dilemma for the survival of the European economic project: the creation of a political union with a functioning institutional configuration of the federal states, or the re-nationalization of many political spheres (financial control and restrictions, monetary sovereignty, trade policy, etc.). Taking into account the history of the Euro-zone, it is important to understand that there is a situation that more closely resembles a non-conflict but latent disintegration, which, instead of a single outbreak of conflicts, has been observed and lasted for a long period. ; Цель исследования – анализ эндогенных дестабилизирующих и дезинтеграционных тенденций в рамках кризиса Европейского валютного союза, который перерос в кризис реальной экономики, охвативший одновременно несколько стран-членов ЕС. Реализация данной цели требует обращения к ряду теоретических и исторических уроков, которые указывают на важную дилемму для выживания европейского проекта в будущем. Методы исследования: системный к исследованию стран-субъектов Еврозоны, участников интеграционного проекта и дезинтеграционных воздействий; институциональный подход к выявлению и анализу дисфункциональной институциональной конфигурации в рамках Европейского валютного союза. Важное значение для исследования проблем экономической интеграции и дезинтеграции имело использование принципов общенаучной методологии, включающее комплексный подход к решению проблем, который предусматривает общее видение движения капитала в контексте европейского интеграционного проекта, а еще применение методов логических моделей, индукции и дедукции, единства логического и исторического в развитии объекта исследования, чтобы подтвердить синергический эффект исторических и теоретических уроков. Главные результаты и выводы исследования заключаются в том, что сформулировано четкую и важную дилемму для выживания европейского экономического проекта: создание политического союза с функционирующей институциональной конфигурации федеральных государств, или повторная национализация множества политических сфер (финансовый контроль и ограничения, денежный суверенитет, торговая политика и т. д.). Принимая во внимание историю Еврозоны, важно понимать, что возникшая ситуация больше напоминает не конфликтную, а латентную дезинтеграцию, и вместо однократной вспышки конфликтов наблюдается и тянется длительный период. ; Мета дослідження – аналіз ендогенних дестабілізуючих і дезінтеграційних тенденцій в рамках кризи Європейського валютного союзу, яка переросла в кризу реальної економіки, що охопила водночас декілька країн-членів ЄС. Досягнення даної мети потребує звернення до низки теоретичних та історичних уроків, які вказують на важливу дилему для виживання європейського проекту в майбутньому. Методи дослідження: системний до дослідження країн-суб'єктів Єврозони, учасників інтеграційного проекту та дезінтеграційних впливів; інституційний підхід до виявлення та аналізу дисфункційної інституційної конфігурації в рамках Європейського валютного союзу. Важливе значення для дослідження проблем економічної інтеграції і дезінтеграції займає використання принципів загальнонаукової методології, що включають комплексний підхід до вирішення проблем, який передбачає загальне бачення руху капіталу в контексті європейського інтеграційного проекту, а ще застосування методів логічних моделей, індукції та дедукції, єдності логічного та історичного в розвитку об'єкта дослідження, щоб підтвердити синергічний ефект історичних і теоретичних уроків. Головні результати і висновки дослідження полягають у тому, що сформульовано чітку і важливу дилему для виживання європейського економічного проекту: створення політичного союзу з функціонуючою інституційною конфігурацією федеральних держав, або повторна націоналізація безлічі політичних сфер (фінансовий контроль і обмеження, грошовий суверенітет, торговельна політика тощо). Беручи до уваги історію Єврозони, важливо розуміти, що виникла ситуація, яка більше нагадує не конфліктну, а латентну дезінтеграцію, котра замість однократного спалаху конфліктів спостерігається і точиться тривалий період.

The place and role of the EU horizontal policies in the framework of the EU common policies are explored. The theoretical and methodological basis of their formation and realization are revealed. Their importance for the proper functioning of the European Union and the realization of the main tasks of the EU at the present stage are analyzed. Cooperation between the EU and Ukraine in these areas is described in the context of the implementation of the Association Agreement.The EU's horizontal policies address five broad areas of economic and socio-political activity, including regional development, social progress, taxation, competition and environmental protection. All these common policies have already been involved in the stages of the customs union and the common market and must be constantly evolving in order to pursue further and higher goals – at the stages of economic and monetary union and political integration.Cooperation between Ukraine and the EU in the field of horizontal policies is carried out in the context of the implementation of the Association Agreement between Ukraine and the EU and is presented in SECTION IV «TRADE AND TRADE-RELATED MATTERS» (in particular, in Part 2 «State Aid» and Chapter 10 «Competition», in part 1, «Antitrust and mergers» (Articles 253–261), as well as in Chapter V «ECONOMIC AND SECTORAL COOPERATION» (in particular, in chapter 4 «Taxation» (Articles 349–354), in chapter 6 «Environment» (Articles 360–366) and in Chapter 21 «Cooperation on employment, social policy and equal opportunities» (Articles 419–425).Key words: common policies of the EU; horizontal policies of the EU; regional policy; social policy; tax policy; competition policy; environmental protection policy; Association Agreement between the EU and Ukraine. ; Досліджено місце та роль горизонтальних політик ЄС у системі спільних політик ЄС. З'ясовано теоретико-методологічні основи їх формування та реалізації. Проаналізовано їх значення для належного функціонування Європейського Союзу та реалізації основних завдань ЄС на сучасному етапі. У контексті реалізації Угоди про асоціацію охарактеризовано співпрацю між ЄС та Україною в цих сферах.Ключові слова: спільні політики ЄС; горизонтальні політики ЄС; регіональна політика; соціальна політика; податкова політика; політика конкуренції; політика охорони навколишнього середовища; Угода про асоціацію між Україною та ЄС.

Avrupa Kömür ve Çelik Teşkilatı(European Coal and Steel Community-ECSC)'ndan Reform Antlaşması'na Entegrasyonun Yönü adlı bu tezde Birliğin kuruluşundan günümüze kadar değin birliğin katetmiş olduğu yol ve yaşanan değişim ele alınmıştır. Bu bağlamda başlangıçta yalnızca kömür ve çelik gibi savaş hammaddesinin iki temel girdisi olan üretiminin ve dağıtımının bir üst otoriteye devredilmesiyle oluşan AKÇT(ECSC)'den günümüzde reddedilmiş olsa da Avrupa Birliği Anayasası'yla bir devlet olma yolunda önemli atan Avrupa Birliği'nin tarihsel kronolojisi entegrasyon teorileri bağlamında ele alınmıştır. Başlangıçta ekonomik kaygılar ve amaçlarla kurulan Birlik, Tek Avrupa Senedi(Single European Act) ve özellikle Maastricht Antlaşması ile siyasi entegrasyon aşamasına geçmiştir. Ekonomik ve Parasal Birlik'in temellerini atan Maastricht Zirvesi sonrası birliğin bir sonraki aşamaya geçmesini öngören Avrupa Birliği Anayasası(Treaty Establishing a Constituion for Europe)'nın Fransa ve Hollanda tarafından reddedilmesi ile Birlik bir süre belirsizlik havası yaşamış fakat getirilen Reform Antlaşması(Lisbon Treaty) ile bir anlamda çark etmiştir. Teknik olarak bir anayasa olmayan Reform Antlaşması, federalizmi çağrıştıran tüm unsurlar ayıklanıp yeni versiyonuyla ortaya konulmuştur. Avrupa Birliği, 27 üye ülkeyle bu kurumsal yapıyla hantal karar alma mekanizmasıyla daha ileri gitme genişleme, daha esnek kararlar alma şansına sahip değildi. Dolayısıyla Avrupa Birliği'nin kendini yenileyebilmesi için bu antlaşmaya ihtiyaç vardı. Reform Antlaşması'yla birlikte Birlik Avrupa Birliği Anayasasıyla entegrasyon teorileri bağlamında en sıkı bütünleşme modeli sunan Federalizmden vazgeçmiş, tam bir siyasal birlik simgesel düzeyde kalmıştır. ; In this thesis titled Direction of Integration from the European Coal and Steel Community to the Reform Treaty, ground gained by community from its establishment up to the present and change experienced are discussed. In this regard, it?s initially discussed ECSC constituted by transferring production and distribution of two basic inputs of war raw materials such a steel and coal to a higher authority in the context of integration theories of European Union?s historical chronology which took important steps in the way of being a State due to the constitution of European Union that is even refused today. The union that was founded due to economic concerns and purposes in the beginning came to the political integration stage with the Single European Act and Especially with Maastricht Treaty. After the Maastricht Summit which founded the Economic and Monetary Union, with refusal of Treaty Establishing a Constitution for Europe by France and the Netherlands that proposes it to pass through the next stage, the Union had atmosphere of uncertainty, it turned in a sense due to Reform Treaty (the Treaty of Lisbon). Reform treaty that is technically is not a constitution was revealed with its new version being relieved from all the elements which were reminiscent of federalism. European Union did not have any chance to advance more, expand and take more flexible decisions with these 27 member states, with this institutional structure and slow decision making mechanism. Accordingly, this treaty was needed for European Union to reform itself. With the EU constitution together with the Treaty of Reform, Union gave up Federalism that presented the strictest integration model in the contexts of integration theories and full political union remained as symbolic level.