Suchergebnisse

The processes of the development of a market economy, entailing the commercialization in all spheres of social life, raise the question of the correlation between the role of human beings as economic subjects and our role as moral beings. In economics, this this issue is associated with the discussion about the way norms pervade economic theory, expressed in the dichotomy between holistic and individualistic methods. The scope of the influence of governmental bodies and large corporate structures on the socio-economic, cultural and natural environment highlights the philosophical problem of applying moral criteria to collective economic actors, which is reflected in the concept of corporate social responsibility (CSR). The author, in this paper, opines that the question of introducing ethical principles into economic practice cannot be entirely resolved within the framework of economic theory and requires an appeal to moral philosophy. The problem of the correlation between the economic and the moral spheres is considered on the basis of V.S. Solovyov's work "The Justification of the Good". The principal economic ideas stated in this work are discussed in the context of assessments by past and present researchers, of economic history, and of philosophical and economic-managerial conceptions. The author presents a comparative analysis of V.S. Solovyov's ideas about the correlation between economics and morality and the principal ideas behind corporate social responsibility. The author reveals axiological and teleological differences between the two conceptions. Whereas V.S. Solovyov deals with moral and religious categories and notions of progress, the concept of corporate social responsibility is based on economic and legal priorities and is focused on sustainable development. At the same time, the similarities identified between the concepts (such as their complex nature, the acknowledgement of the role of moral principles of the economic participants, the importance of environmental issues and legal regulators) lead us to conclude about the possibility of their further convergence and the surmounting of the limitations of corporate social responsibility based on the teachings of V.S. Solovyov.

The article examines the problems with moral interaction raised where systematic stateviolence substitutes the institutions of law. It is argued that practical deeds, because ofpresupposed unity of subjective willing and objective moral aim, need some publicity principlesof normativity which can be realized in social and political institutions. If, therefore,regulative rules could not be based upon unity of the will of a community of possible moralactors, the core of categorical imperative would be deprived of its universal positive lawmakingpower. The author issues the challenge, what if Kant himself could follow his ethicalprescriptions having no rights and sufficient trust between him and his participants in amoral deal, i.e. in the realm of total unpublicity. A kind of such possibility was entirelyfulfilled in conditions of concentration camps. The camp world, the so called death-world,existed as absolute privacy without structures of solidarity and criteria of human dignity. Aworld like this ruins institutions for self-realization of a rational human moral nature, asreason itself. It is suggested that Kant's idea of anthroponomy may involve, albeit notworked-out enough, a good ground to connect subjective freedom with both (a) the metaphysicsof morality and (b) nonremovability of political struggle. ; У статті розглядаються проблеми моральної взаємодії, де систематичне державне насильство заміщає інститути права. Стверджується, що практичні вчинки, через передбачуване єдність суб'єктивної готової та об'єктивної моральні цілі, потребують деяких принципів публічності нормативності, які можуть бути реалізовані в соціальних та політичних інститутах. Якщо, отже, регулюючі правила не можуть бути засновані на єдності волі співтовариства можливих моральних дійових осіб, основу категоричного імперативу буде позбавлено її універсальної позитивної правотворчої сили. Автор видає виклик, що, якби сам Кант міг дотримуватися його етичних рецептів, які не мають жодних прав та достатньої довіри між ним та його учасниками у моральній угоді, тобто в царині загальної непублічності. Така можливість була повністю виконана в умовах концентраційних таборів. Табірний світ, так званий смертний світ, існував як абсолютна конфіденційність без структур солідарності та критеріїв людської гідності. Такий світ, як цей, руйнує інститути для самореалізації раціонального людського морального характеру, як самої причини. Вважається, що ідея Кантова про антропонімію може включати, хоч і недостатньо продуману, гарну основу для об'єднання суб'єктивної свободи як з (а) метафізикою моральності, так і (б) незмінністю політичної боротьби.

У статі поданий аналіз проблеми присутності моралі у міжнародних політичних комунікаціях. ; This paper presents an analysis of the problem of the presence of morality in international political communications.

Розглянуто та проаналізовано взаємний зв'язок та взаємний вплив понять моралі та права. Доведено первісність моральних принципів, як основи для створення правового механізму у суспільстві. Досліджено механізм перетворення моральних засад у правові норми. Стверджена думка, про набуття сили правом лише у випадку, коли його норми містять у собі мораль, моральні цінності. Розкрита проблема принципу моральності права та пошуку засобів забезпечення дії цього принципу у суспільстві. Проаналізовані ступені регулятивної функції моралі та права у взаємовідносинах між людьми у суспільстві. Приведені елементи схожості та різниці між поняттями права та закону. Також, виявлено невідповідність між принципами моралі та права у сучасному законодавстві держави. ; Reviewed and analyzed the connection and mutual influence of concepts of morality and law. Proven primitive moral principle as the basis for the creation of the legal mechanism in society. Studied the mechanism for converting moral principles into legal norms. Confirmed the idea of obtainingpower law only in the case when its rules contain morality, moral values. The problem of the principle of moral rights and the means to enforce this principle in the society. Analyzed extent of the regulatory functions of morality and law in relationships between people in society. Given the similarities and differences between the concepts of law. Also, a discrepancy is found between the principles of morality and law in modern law.

The represented data expose the relevant problem connected with the formation of tolerant relations between people of different culture, different nationalities, different political convictions, different beliefs and so on. In the article the notion of "tolerance" is considered in the context of culturality and civility, processes, that lead tolerance or intolerance, have been analyzed. Civility and culturality are a manifestation of different levels of morality. The certain level of civility characterizes the necessary stage of human formation of his mastery of the forms of communication and etiquette. Civility is realized in the formal communication. From this level the person is able to rise to real moral tolerance, but under the circumstance or manipulating movement in the opposite direction, to intolerance, is also possible. The author is interested in the impact of the personal pattern on the formation of tolerant behaviour. Key words: tolerance, intolerance, civility, culturality, personal pattern. ; Представлений матеріал розкриває актуальну проблему, зв'язану зі становленням толерантних відносин між людьми різної культури, різних національностей, різних політичних переконань, різної віри, тощо. У статті поняття «толерантність» розглядається в контексті цивілізованості і культурності; аналізуються процеси, що сприяють становленню толерантності або інтолерантності. Автора цікавить вплив особистісних взірців на становлення толерантної поведінки.Ключові слова: толерантність, інтолерантність, цивілізованість, культурність, особистісний взірець.Представленный материал раскрывает актуальную проблему, связанную со становлением толерантных отношений между людьми различной культуры, различных национальностей, различных политических убеждений, различной веры и т.д. В статье понятие «толерантность» рассматривается в контексте цивилизованности и культурности; анализируются процессы, способствующие становлению толерантности или интолерантности. Автора интересует влияние личностных образцов на становление толерантного поведения.Ключевые слова: толерантность, интолерантность, цивилизованность, культурность, личностный образец. The represented data expose the relevant problem connected with the formation of tolerant relations between people of different culture, different nationalities, different political convictions, different beliefs and so on. In the article the notion of "tolerance" is considered in the context of culturality and civility, processes, that lead tolerance or intolerance, have been analyzed. Civility and culturality are a manifestation of different levels of morality. The certain level of civility characterizes the necessary stage of human formation of his mastery of the forms of communication and etiquette. Civility is realized in the formal communication. From this level the person is able to rise to real moral tolerance, but under the circumstance or manipulating movement in the opposite direction, to intolerance, is also possible. The author is interested in the impact of the personal pattern on the formation of tolerant behaviour. Key words: tolerance, intolerance, civility, culturality, personal pattern.

This article discusses the process of liberalization of sexual morality in the modern world. It is shown that normative beliefs about sexual relationships are significantly different between cultures, which enhance their social sustainability by erecting the boundaries of acceptable sexual behavior. In Western society, sexual morality originally based on Christian teachings, though regularly violated by its members, has remained stable for centuries. Individuals who violated the established norms in terms of sexuality never tried to dismantle the entire regulatory order. However, in the second half of the 20th century, dramatic changes occurred that destroyed many of the fundamental values and normative patterns that define human behavior. First the heterosexual youth revolution of the 1960s, which had a predominantly female face, tore down regulation concerning sexuality, marriage and fertility, and then, at the turn of the 21st century, the homosexual revolution permanently deformed traditional sexual morality.In the West nontraditional sexual relations at the moment are undergoing constitutionalization both in the informal and formal ways. The public opinion has begun to accept certain decisions affecting the interests of the LGBT community, who, in their turn, increasingly impose their culture on individuals, social groups and society as a whole. Those who disagree with the new rules are increasingly often subjected to various sanctions. Homosexuality moves from socio-cultural to the political field, entering the orbit of the geopolitical interests of Western countries.Unlike Europe and the USA, where sexual morality is being liberalized (although not in a uniform manner), in some countries the opposite trend is conspicuous. In this article, special attention is paid to Russia. Having analyzed the results of public opinion polls on the issue of homosexuality conducted in the last decades, we show that Russians' negative attitude to this phenomenon is on the rise. Perceiving homosexuality as a deviation contradicts the global trend of liberalizing sexual morality. ; В статье рассматривается процесс либерализации половой морали в современном мире. Показывается, что нормативные представления о сексуальных отношениях значительно отличаются в различных культурах, которые, выстраивая границы допустимого сексуального поведения, поддерживают тем самым свою социальную устойчивость. В западном обществе половая мораль, опирающаяся на христианское учение, хотя и регулярно нарушаемая его членами, сохранялась стабильной на протяжении веков. Индивиды, нарушая установленные нормы в сексуальной сфере, не пытались разрушить весь нормативный порядок. Однако во второй половине XX в. произошли радикальные изменения, разрушившие многие основополагающие ценностно-нормативные структуры, определяющие поведение человека. Сначала молодежная гетеросексуальная революция 1960-х годов, имеющая преимущественно женское лицо, порвала нормативную связь сексуальности, брака и рождаемости, а в конце XX — начале XXI в. гомосексуальная революция окончательно деформировала традиционную половую мораль.Страны Запада охватывает волна конституирования нетрадиционных сексуальных отношений в качестве не только неформальной, но и формальной нормы. Сформированное общественное мнение стало влиять на приятие определенных решений, затрагивающих интересы ЛГБТ-сообщества, которые начинает все активнее навязывать свою культуру различным индивидам, социальным группам и социуму в целом. Несогласные с новыми правилами все чаще подвергаются различным санкциям. Гомосексуализм переходит из социокультурной области в политическую, входя в орбиту геополитических интересов стран Запада.В отличие от Европы и США, в которых развертывается либерализация половой морали (хотя и в них не наблюдается однородной позиции), в ряде стран остального мира разворачивается противоположная тенденция. В данной статье особое внимание уделяется России. Автор, анализируя результаты опросов общественного мнения по проблеме гомосексуализма, проведенные в течение последних десятилетий, показывает не только сохранение, но и нарастание негативного отношения россиян к этому явлению, которое воспринимается как явная девиация, что противоречит мировой тенденции либерализации половой морали.

The contemporary world is globalizing. The globalization has become the reality of contemporary human being. It has as much positive as negative sides; since any progress is at the same time a regress, form the viewpoint of the dialectics, as a science of development. Morals and morality are able to and should regulate relations among individuals as well as they should become the basic principles in education of a morally perfect personality, who would fully be able to reveal and use his/her potential in the system of the new globalized world values.We live in the XXI century, we are talking about the future of an open democratic society and now are watching as globalization absorb some culture of this society, often in contradiction with the law of a State, without violating universal principles. According to the laws of dialectics, society develops in a spiral, respectively, we are witnessing a new stage in the transition from legal to moral norms of interpersonal relations. And if humanity does not understand the importance of moral and ethical foundations of interpersonal relationships of our time, it will simply not be able to develop. The moral culture of the individual, his/her choice of the scope and responsibility for their choices - that is the ideal personality of the global information society. Of course, this is ideal, because today morality is not yet a fist necessity neither for society nor for individuals, and even though most advocates for it, knowing that the immoral society is simply impossible to live or survive. And because the moral component of a global society is an integral part of it, one might say, its attribute ; Современный мир глобализируется. Глобализация стала реальностью бытия современного человечества. Глобализация имеет как позитивные, так и негативные стороны, ибо всякий прогресс несет в себе и регресс, с точки зрения диалектики как науки о развитии. Именно мораль и нравственность – могут и должны выступить своего рода регуляторами отношений между людьми и основоположными базисными принципами для формирования нравственно совершенной личности, способной полноценно реализоваться в системе новых глобализационных мировых ценностей ; Сучасний світ глобалізується. Глобалізація стала реальністю буття сучасного людства. Вона має як позитивні, так і негативні сторони, бо ж усякий прогрес несе в собі й регрес, з точки зору діалектики як науки про розвиток. Саме мораль і моральнісність – можуть і повинні виступити своєрідними регуляторами відносин між людьми та основоположними базовими принципами для формування моральнісно довершеної особистості, здатної повноцінно реалізуватися у системі нових глобалізаційних світових цінностей.

The article attempts to trace the logic of the different methodological approaches to the problem of the genesis of morality that existed in the history of ethics. This logic is included in some theoretical schemes and concepts, which allows to overcome the methodological limitations and the failure of some of the theories in the framework of cultural studies. Problems of a modern society that characterize the socio-cultural situation in our country, manifested in cultural crisis, domestic relations, politics and the economy, education and training. These problems trying to some extent to solve the representatives of different sciences. On the pages of scientific publications are the debates and the search for new paradigms, new generation, reflecting the current situation categories. It seems that increasingly, the search will be successful within cultural studies. This science by synthesizing a reaching many sciences, producing a total "denominator" in the study of culture, showing the general and specific to the culture of different nations, because of its polyfunctionality evrystychnosti and presents opportunities for research and scientific generalizations. Despite significant advances in the science of the theoretical modeling of individual aspects and stages of the genesis of moral progress in the past few years, the whole theory of the origin of morality yet. Therefore, in our view, a fruitful contribution to the development of this theory would be a system that reveals the mechanism of gradual development of morality. The main objective of the work is seen in an attempt to synthesize the various aspects of modern scientific understanding of the mechanism of the origin of morality in a coherent conception of the genesis of morality. To solve this problem you want to play, based on modern scientific material "objective" historical dialectic movement phenomenon of morality at the time of its inception, and the "subjective" dialectic deploy the origin of morality in historical types of philosophical and ethical systems of the past and present. The main objective of the work specified in the task of critical analysis of methodological principles and content of the genesis of moral concepts in the history of ethical thought. The novelty of the research is determined primarily methodological approach to the problem of the genesis of morality, the desire to reveal the objective laws of the origin, development and self-movement phenomenon of morality. In the modern day, including ethical-cultural literature, there are different approaches to address specific issues of origin of morality. Usually the surveys were isolated five or six or even more of these theoretical positions, but they were fully independent, somehow adhering to the two axial concepts which, in turn, went to the Kantian and Hegelian tradition. The first may be called (usually suspended) historical-genetic, functional, and the second – a historical and systematic, structural. Russian scientists A. Shishkin, V. Zybkovets, D. Valyeev in content analysis of "morality" tribal relied on the idea of morality as a set of simple rules, norms of behavior that govern their relationships to one another, class, state, etc. These authors attributed the origin of morality to the era of primitive human herd. In the early 70s was proposed "evolutionary-genetic" conception of the genesis of morality. Researchers concluded that "social behavior" is not a unique feature of human and she is genetically fixed mechanisms. This concept has been criticized in the scientific literature. Theoretically and methodologically able to mature is the concept of the genesis of morality, in which the main condition for the formation of morality is a conflict between the individual and society, and its occurrence refers to the historical era of tribal society. This concept has a number of advantages: the origin of morality tallies with this contradiction in a way that serves as the development of moral self-movement, self-development. In historical and moral system model is considered as a unique way of spiritual and practical development of the world a man who is in logical and reflective, emotional and subconscious form. The second model excludes the idea of morality as a form of social consciousness. It holds the line on the recognition of moral properties of a single human life, as well as part of spiritual practice "of man." In fundamental terms, it is not simply "reflect" reality, but also gets into it as a cross-cutting element of social practice. Thus, the methodological basis of consideration of moral phenomena is the position that morality is a specific form of public display of human life, the moral idea expressed economic and socio-political conditions of society, that finally morality arose from the need to regulate behavior. ; В статье анализируется мораль как универсальный феномен исторического развития общественного и индивидуального образа жизни. Доказано, что мораль является одним из основных типов социальной регуляции, своеобразным способом организации реального процесса человеческой жизнедеятельности. Объективные потребности общества, фиксируясь в обычаях, принимают форму оценок, общих правил и практических предписа- ний в виде морали. ; У статті аналізується мораль як універсальний феномен історичного розвитку суспільного та індивідуального способу життєдіяльності. Доведено, що мораль є одним з основних типів соціальної регуляції, своєрідним способом організації реального процесу людської життєдіяльності. Об'єктивні потре- би суспільства, фіксуючись в звичаях, приймають форму оцінок, загальних правил і практичних приписів у вигляді моралі.

The research focuses on the basic theoretical and practical aspects of legal norms enforcement in terms of pluralism of interpretation of inherent requirements of law enforcer's morality. The analysis of morality as a society social regulator has been provided through the prism of its social differentiation. Moreover, moral principles of the person depend on the level of needs (under A. Maslow's pyramid of needs) where a person`s activity is directed. Although, a person's ability to meet the requirements of a certain level depends more or less on the person's age, intellectual level, their residential area, religion, financial standing and their role in working process organization etc.The factors under consideration in terms of the formation of individual's moral consciousness depends are the following: social background, national and cultural traditions, certain conditions of personality formation (family, school, the closest environment), urbanization, individual and social experience (including professional– e.g. the difference between moral assessments of local court judges and the Supreme Court of Ukrainian Justices), the sphere of activity, religiousness, influence of public opinion and mass media, age factors, differences in needs and interests etc.In Ukraine, there are a lot of law enforcement subjects providing a moral assessment in their activity. Some of these subjects' powers intersect each other so that in some cases they pass different (even opposite) decisions concerning the same object of moral assessment. The practice of Ukrainian legislation application is analyzed in terms of differences in the application of the same legal norm because of a different understanding of morality requirements. The pluralism of morality requirements understanding during law enforcement by the bodies of state power belonging to the same sphere has been demonstrated.For this purpose, the judicial practice has been analyzed as well. The position of the courts as to what should be considered as immoral offense while applying the legal norm which foresees dismissing of an employee because of committing the immoral offense inconsistent with work continuance is established to be different. Some of the judicial decisions in the analyzed cases are based on the fact whether the participation of a pedagogical worker in a fight is an immoral offense. Different views of judges on this issue caused different material law norm enforcement.It has been justified that the understanding of morality during law applying in socially heterogeneous society can be expressed in two ways: law enforcers on the same hierarchy level apply the legal norm differently that specifies the necessity of case circumstances for moral assessment on the basis of their different understanding of the morality requirements; law enforcement subject within own competence cancels the law enforcing act of another law enforcement subject, being guided by another understanding of morality requirements (for example a court repeals the law enforcement act of another body or court of the higher instance repeals the decision of the lower instance court). ; Досліджено основні теоретико-правові та практичні аспекти застосування правових норм з огляду на плюралізм інтерпретацій змістовних вимог моралі. У контексті дос­лідження проаналізовано мораль як соціальний регулятор суспільства крізь призму соціальної диференціації суспільства. Значну увагу приділено прикладам та практичному застосуванню отриманих при дослідженні результатів.З'ясовано, що плюралізм розуміння вимог моралі під час правозастосування в соціально неоднорідному суспільстві може проявлятися двома способами: суб'єкти право­застосування одного рівня по-різному застосовують правову норму, що обумовлює необ­хідність морального оцінювання обставин справи, керуючись їх різним розумінням вимог моралі; суб'єкт правозастосування у межах компетенції скасовує правозастосовчий акт іншого суб'єкта правозастосування, зважаючи на інше розуміння вимог моралі (наприклад, скасування судом правозастосовчого акта іншого органу або ж суд вищої інстанції скасовує рішення суду нижчої інстанції).

Выдающиеся экономисты не отделяли экономические решения от их нравственных последствий. И. Посошков в книгах «О ратном поведении» и «О духовных делах» заботился о преуспевании страны и утверждении справедливости. В 20-е годы ХХ века директор Всеукраинского института труда Ф. Р. Дунаевский призывал к бережливости и рачительности, указывал на недостатки бюрократической системы, отстаивал необходимость прозрачности экономических результатов. Многие из предложений экономистов периодов преобразований не потеряли своей актуальности и в настоящее время. ; Outstanding economists did not separate economic decisions from their moral consequences. I. Pososhkov in the books "On Military Conduct" and "On Spiritual Affairs" cared about the prosperity of the country and the establishment of justice. In the 1920s, the director of the All-Ukrainian Labor Institute, F.R. Dunaevsky called for frugality and diligence, pointed to the shortcomings of the bureaucratic system, defended the need for transparency of economic results. Many of the proposals of the economists of the periods of transformation have not lost their relevance at the present time.

Two different approaches to the problem of social contract represented in modern philosophy are being investigated in this article. First approach based on theory of mutual advantage and rooted from Hobbes philosophy. Second approach based on fundamental moral intuition of equal respect to each person as moral entity and connected with tradition of moral philosophy rooted from Kant. The influence of this tradition was increased after "The Theory of Justice" by Jon Rawls was published. In this work post-metaphysical version of Kantian procedure universalism was developed. From Kantian point of view understanding of social contract as mutual advantage based on extra-moral ground hence it is beyond normative political philosophy and philosophy of law. The author argues that both directions of contractarianism reveal the similarity in using definite type of moral argumentation. The last one is connected with specific morality of law which starts from priority of the rights under obligations. This morality based on ontological understanding of human being as fundamental indefinite, so be able to bear threat. ; ***

The article analyzes the norms of the Constitution of Ukraine, civil, family and labor law in respect of their compliance with the moral foundations of society. Based on the analyzed materials, the author offers certain ap-proaches to improve Ukrainian legislation and principles of morality impacts on the personal life of an individual. The article deals with the violation of public morality in the Internet. The views of scientists the moral norms and their impact on the personal life of an individual have been analyzed. It is proved that law and morality have the functional purpose in common, they form the behavior standards, value and normative orientation of society. The positive novelties of the Law of Ukraine "On Protection of Public Morality" have been analyzed, as well as the gaps in it. It has been found out that morality is an important factor in the development of society and, as a form of social consciousness, has much in common with legal consciousness. Both morality and law are a set of relatively well-established norms, rules of human behavior, which are based on the notion of what is due and just. These norms are general and, at least formally, applicable to all citizens of society.It is studied that law and morality are based on the common socio-economic interests, culture of society,people's commitment to the ideals of freedom and justice. They have a single spiritual nature, a single value core - justice. It is found out how the relationship between morality, religion and law in the context of familyrelations, their interaction, dynamics and development, how the interaction of morality and law can prevent domestic violence. ; У статті аналізуються норми Конституції України, цивільного та сімейного, трудового права на предмет їх відповідності моральним основам суспільства. Проаналізовано основні міжнародно-правові акти щодо впливу моралі на особисте життя фізичної особи. На основі проаналізованих матеріалів автор пропонує ок-ремі шляхи вдосконалення українського законодавства та принципи щодо впливу моралі на особисте життя фізичної особи. В статті затронуто порушення питання норм суспільної моралі в мережі Інтернет. Проа-налізовано позиції науковців щодо впливу норм моралі на особисте життя фізичної особи. Установлено, що право та мораль мають загальне функціональне призначення, вони формують еталон поведінки, цінніс-но-нормативну орієнтацію суспільства. Досліджено, що взірцем імперативності моралі у праві слугують саме міжнародні стандарти захисту прав людини та міжнародне право, де наявна певна збалансованість норм позитивного права з народним. Проаналізовано позитивні новели Закону України «Про захист сус-пільної моралі», а також наявні в ньому прогалини. З'ясовано, що мораль є важливим чинником розвитку суспільства, мораль як форма суспільної свідомості має багато спільного із правосвідомістю. Як мораль, так і право є сукупністю відносно усталених норм, правил поведінки людини, які ґрунтуються на уявленнях про належне і справедливе. Ці норми є загальними і поширюються, принаймні формально, на всіх грома-дян суспільства. Досліджено, що право та мораль засновані на спільності соціально-економічних інтересів, культури суспільства, прихильності людей до ідеалів свободи і справедливості, вони мають єдину духовну природу, єдиний ціннісний стрижень – справедливість. З'ясовано, як саме співвідношення норми моралі, релігії та права в контексті регулювання сімейних відносин, їх взаємодія, динаміка та розвиток, як саме вза-ємодія норм моралі та права може запобігти насильству в сім'ї.

The article analyzes the norms of the Constitution of Ukraine, civil, family and labor law in respect of their compliance with the moral foundations of society. Based on the analyzed materials, the author offers certain ap-proaches to improve Ukrainian legislation and principles of morality impacts on the personal life of an individual. The article deals with the violation of public morality in the Internet. The views of scientists the moral norms and their impact on the personal life of an individual have been analyzed. It is proved that law and morality have the functional purpose in common, they form the behavior standards, value and normative orientation of society. The positive novelties of the Law of Ukraine "On Protection of Public Morality" have been analyzed, as well as the gaps in it. It has been found out that morality is an important factor in the development of society and, as a form of social consciousness, has much in common with legal consciousness. Both morality and law are a set of relatively well-established norms, rules of human behavior, which are based on the notion of what is due and just. These norms are general and, at least formally, applicable to all citizens of society.It is studied that law and morality are based on the common socio-economic interests, culture of society,people's commitment to the ideals of freedom and justice. They have a single spiritual nature, a single value core - justice. It is found out how the relationship between morality, religion and law in the context of familyrelations, their interaction, dynamics and development, how the interaction of morality and law can prevent domestic violence. ; У статті аналізуються норми Конституції України, цивільного та сімейного, трудового права на предмет їх відповідності моральним основам суспільства. Проаналізовано основні міжнародно-правові акти щодо впливу моралі на особисте життя фізичної особи. На основі проаналізованих матеріалів автор пропонує ок-ремі шляхи вдосконалення українського законодавства та принципи щодо впливу моралі на особисте життя фізичної особи. В статті затронуто порушення питання норм суспільної моралі в мережі Інтернет. Проа-налізовано позиції науковців щодо впливу норм моралі на особисте життя фізичної особи. Установлено, що право та мораль мають загальне функціональне призначення, вони формують еталон поведінки, цінніс-но-нормативну орієнтацію суспільства. Досліджено, що взірцем імперативності моралі у праві слугують саме міжнародні стандарти захисту прав людини та міжнародне право, де наявна певна збалансованість норм позитивного права з народним. Проаналізовано позитивні новели Закону України «Про захист сус-пільної моралі», а також наявні в ньому прогалини. З'ясовано, що мораль є важливим чинником розвитку суспільства, мораль як форма суспільної свідомості має багато спільного із правосвідомістю. Як мораль, так і право є сукупністю відносно усталених норм, правил поведінки людини, які ґрунтуються на уявленнях про належне і справедливе. Ці норми є загальними і поширюються, принаймні формально, на всіх грома-дян суспільства. Досліджено, що право та мораль засновані на спільності соціально-економічних інтересів, культури суспільства, прихильності людей до ідеалів свободи і справедливості, вони мають єдину духовну природу, єдиний ціннісний стрижень – справедливість. З'ясовано, як саме співвідношення норми моралі, релігії та права в контексті регулювання сімейних відносин, їх взаємодія, динаміка та розвиток, як саме вза-ємодія норм моралі та права може запобігти насильству в сім'ї.

Зроблено спробу філософського осмислення ролі і місця моральних начал у структурі вищої військової освіти України. Військова освіта визначена як соціально-ціннісний процес суб'єктно-суб'єктних стосунків, в якому має місце трансляція найновіших для суб'єкта теоретичних уявлень про закономірності соціального розвитку. Просліджується думка, що у військовій освіті культура не може бути чимось стороннім, бо саме в ній і через неї виражається сутність людини і все її єство, причому особлива місія в цьому процесі належить моральному вихованню. ; Сделана попытка философского осмысления роли и места нравственных начал в структуре высшего военного образования Украины . Военное образование определена как социально - ценностный процесс субъектно - субъектных отношений , в котором имеет место трансляция новых для субъекта теоретических представлений о закономерностях социального развития . Прослеживается мысль , что в военном образовании культура не может быть чем-то посторонним , так как именно в ней и через нее выражается сущность человека и все ее существо , причем особая миссия в этом процессе принадлежит нравственному воспитанию . ; An attempt to philosophical understanding of the role and place of moral principles in the structure of higher military education in Ukraine. Military education is defined as a socio- evaluative process of subject -subject relationship in which there is a translation for the subject of the latest theoretical ideas about the laws of social development. Traced the idea that military education culture can be something outsiders , because that in it and through it expressed the essence of man and all of nature , with a special mission in this process belongs to moral education.

attention is focused on the peculiarities of interaction of legal means, principles and norms of morality as the leading regulatory basis for the formation, functioning and development of a democratic society. A significant influence of the principles and norms of morals (morality) on the fundamental processes of the legal regulation of the life activity of a democratic society is substantiated. ; акцентируется внимание на особенностях взаимодействия правовых средств, принципов и норм нравственности как ведущей регулятивной основы становления, функционирования и развития демократического общества. Обосновывается влияние принципов и норм морали (нравственности) на основополагающие процессы правового регулирования жизнедеятельности демократического общества. ; акцентовано увагу на особливостях взаємодії правових засобів, принципів і норм моральності, як провідної регулятивної основи становлення, функціонування і розвитку демократичного суспільства. Обґрунтовано тезу про значущий вплив принципів і норм моралі (моральності) на основні процеси правового регулювання життєдіяльності демократичного суспільства.