Suchergebnisse

Cтаття присвячена вивченню ролі ціннісно-смислових комплексів у процесі геостратегічних взаємодій культурно-цивілізаційних світів. Проаналізовано формування та дію ціннісно-смислових комплексів, характерних для людини і культурно-цивілізаційного світу. Ціннісно-смислові комплекси розглядаються в контексті соціокультурного розвитку суспільства. Для цього вони вивчаються як важливий фактор інтерпретації дійсності людиною, спонукання людини до дії, формування суспільного середовища в конкретному культурно-цивілізаційному світі, конкуренції та діалогу між різними культурно-цивілізаційними світами. Особливу увагу приділено шляхам ефективного застосування ціннісно-смислових комплексів у створенні і реалізації стратегії розвитку ; Статья посвящена изучению роли ценностно-смысловых комплексов в процессе геостратегических взаимодействий культурно-цивилизационных миров. Проанализированы формирования и действие ценностно-смысловых комплексов, характерных для человека и культурно-цивилизационного мира. Ценностно-смысловые комплексы рассматриваются в контексте социокультурного развития общества. Для этого они изучаются как важный фактор интерпретации действительности человеком, побуждения человека к действию, формирования общественной среды в конкретном культурно-цивилизационном мире, конкуренции и диалога между различными культурно-цивилизационными мирами. Особое внимание уделено путям эффективного применения ценностно-смысловых комплексов в создании и реализации стратегии развития ; Until now, the geopolitical analysis was primarily an instrument of justifiation geopolitical objectives related to ensuring the hegemony: the struggle for the preservation of domination or claim to this status. However, it has always been, and in conditions of postmodernity growing trend of overcoming approach inherent to «zero-sum game.» Increase in the quality and quantity of arms, proportionality outcome of human intervention results of natural elements required to achieve the goals of preserving life and culture, as well as the development of mankind to change the ideology of desire to dominate the philosophy and mechanisms of compromise and consensus. Attempts to forcibly impose their aspirations not only degrade their subjects, but also cause a variety of counter (including, for example, is a global phenomenon of terrorism).The subject of research is especially the formation geopolitics pressure conditions and trends of modernity. Now the whole philosophy of social responsibility social behavior and decisions based on the position need careful consideration of the interests of all stakeholders and co-evolution strategy – the model of social partnership game with a non-zero result where everyone wins and increases the total social capital of society (win-win strategy, green-green strategy). This should be the foundation of both internal and external socio-cultural political engagement (partnership and competition) cultural and civilizational worlds.The article is devoted to learning of the role of value-semantic complexes in the process of geo-strategic interactions of cultural and civilization worlds. The formation and operation of the value-semantic complexes characteristic of human culture and civilization of the world are analysed. The value-semantic complexes are discussed in the context of socio-cultural development of society. To do this, they are studied as an important factor an interpretation of reality by man, encouraging people to action, the formation of the social environment in a particular cultural and civilization world, competition and dialogue between different cultural and civilization worlds.Special attention is given to ways of effective application of value and meaning systems in the creation and implementation of the strategy of development.Analysis of publications. The exercise geostrategic analysis, forecasting and transformations affecting 1) the development of professionals in the development of conceptual and categorical apparatus strategies, tactics and operatics (operational art); 2) analysts transformation processes globally historic dimensions; 3) interaction of individual researchers civilizations. Also, because postmodernity helps in the development of methodology, forms and methods of inter – transition to the level of interest, meanings and values constitute the basis of the study and the authors of content detection and comparison of values and hierarchies, and regulatory factors motivating their use in society and consideration of the scope of social integration, as well as to study the role of the ideal in public life, the importance of cultural representations and their interresonance speaker.The purpose of the article – the author's position statement on the analysis of the nature and direction of the leading social and political transformations, as well as the necessary changes in the implementation of adequate political thinking and strategic management.Social relations, Sociality - that is directly focused on playing the human person in the unity of the three principles: biological (individual), socioeconomic (actual person), spiritual and psychological (personality). Their use is often based on intuitive understanding and game (his and / or alien game) interactions. Meanwhile, different from each other socialites are integrated cultural and civilizational worlds. Their fates are often determined by the power of the original pulse, geopolitical circumstances and elite quality management. This strong sociocultural reasons of providing conservation and development in one country and the world at large cultural differences and norms recognized fair in the circumstances, that is based on the value and meaning of its complex cultural and civilizational world. A collapse of personality and individuality to the level of the individual, social dominance over biological - this is the degradation of man and ethnicity. In social terms generation - a unit change traditions. That is, if people talk differently about different - it means that generational change has occurred.From this point of view the value of communication for strategic competition cultural and civilizational worlds is considered. The level of Social psychological support of information impact is characterized. The dependence between the stability of the social order and the results of interregional competition on the quality of polylogue inside and outside the state, the ability to convey their beliefs, values make attractive and desirable to investigate the opinion is elaborated. In providing innovative strategic management it is allocated place of value and meaning complexes.Conclusions. Identifying patterns of strategic management level, the ratio of universal, general and individual can successfully use a variety of processes modernity, enhance the effect of the advantages and localize the effect of negative factors and distribution of problem areas. The broadest term open transit areas with signifiant potential for socio-cultural and multi-level diffusion contacts – but failed social and political control can turn them into areas of vulnerability.And especially important for very diverse, flxible and changing conditions of modernity is the problem of perception and interpretation of action / inaction another. Invocation in creating compositions typical of modernity management methodologies and resource bases aggressively requires emphasis in strategic interaction level between cultural and civilizational worlds of their basic values and semantic systems. Thus, the development polystructure and networking organizations cannot rely on long term performance only brutal force both the macro and micro levels.However, the art geo-strategy can not only be productive model of reality and provide quality future diagnostics but also optimize decision in circumstances where the general prescriptions are ineffective: spirituality (with components of morality, freedom, spirit, etc.) and the standard reverse flw of the events, and helps make changes to the transformation process (when the appearance of historical analogies and very small correction at the bifurcation point cause dramatic differences in the fiish).Strategic planning in this sector include: reconciling the interests of different units structure, the input of which reflct different points of view; inventory of resources (existing and potential), constraints and factors; identify short-term and long-term goals, which is responsible and provide motivation. Accordingly, the circuit design social strategy includes: 1) a vision mission, setting strategic goals; 2) provide strategic analysis of detection parameters of the environment (primarily – opportunities and threats) and internal resources (consideration of competitive advantages and conditions of use); 3) providing strategic choice (based on review of strategic alternatives, evaluation of possible strategies, creating optimal strategy); 4) implementation strategy (in the ratio budgets and plans), 5) monitoring, assessment, monitoring and correction.Increasing further work in this direction, in our view, can involve the use of tools for analysis, forecasting and implementation of social and political projects geostrategic level, and the application for this purpose nomenclature and terminology traditions simulation of social processes

За останні роки активно дискусується питання про розвиток сільських територій, і в цьому покладають надії на кооперацію. Саме слово кооперація стало часто вживаним. Проте розвиток сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, домінуючої в економіках у розвинутих країнах світу, в тому числі і в Європейському Союзі ще не став домінуючим в Україні. Зважаючи на те, що Україна є потужною аграрною країною, розвиток кооперації повинен сприяти як розвитку сільських територій, так і гарантувати продовольчу безпеку. Сьогодні сільська громада є основою побудови громадського суспільства і відродження національних традицій. Українське село і селянство було і залишається носієм моралі, національної культури і забезпечення здорового способу життя країни. У національному і державному вимірах актуальність дослідження цих проблем визначається викликами сучасного суспільства, орієнтованого на глобалізацію, що загрожує втратою національної ідентичності. Одним з виявів і наслідків цього процесу є посилення соціально-економічного занепаду і культурної деградації села, що стало гострою проблемою сучасного розвитку України та гальмує реалізацію всього державотворчого потенціалу. Одним із шляхів виходу з цієї кризової ситуації є виховання господарської культури через створення позитивного іміджу сільського господаря та реалізації декларованого державою курсу на збереження та сталий розвиток села, запровадження ефективних господарських механізмів, піднесення загального і культурного рівня населення, його добробуту. В цьому плані кооперативний сектор економіки повністю відповідає поставленим суспільством завданням високоефективної трансформації сільського способу життя українського селянства, вирішенню нагальних питань повномасштабної зайнятості, прискореного становлення середнього класу, забезпечення продовольчої безпеки країни. Вирішальним кроком до ринкового господарства є прискорене збільшення самостійних товаровиробників – власників, індивідуальних, колективних, кооперативних, інших, без яких ринкова економіка неможлива і саме це для наших реалій, є надзвичайно важливим в розумінні обов'язкової присутності в ній масової, всесторонньо розвинутої обслуговуючої кооперації. Головною сутністю обслуговуючої кооперації є її головний стратегічний принцип, пов'язаний з об'єднанням сільськогосподарських товаровиробників із споживачами виробленої ними продукції на умовах окупності й дохідності її виробництва в умовах розвинутого ринкового господарства. Кооперування (об'єднання) громадян (домогосподарств), інших невеликих товаровиробників, які виробляють не значну кількість різної товарної продукції сільськогосподарського призначення і яка на продовольчих ринках має великий регіональний споживчий попит в силу об'єктивних обставин неможуть її туди доставляти власними зусиллями у зв'язку з незначними об'ємами, віддаленістю від продовольчих ринків, відсутністю переробки і зберігання, а також в наявності постійних споживачів тощо, спонукає їх створювати обслуговуючі кооперативи, тобто за рахунок власних зусиль і коштів напрацьовувати інфраструктурну надбудову у вигляді кооперативних утворень різних типів, характерних для конкретних умов даних територій, які на правах приватної власності належатимуть їх засновникам. Особливо важливим для гарантування продовольчої безпеки українського суспільства в сьогоднішніх умовах є логічний розвиток і збереження громадського тваринництва, зокрема молочного скотарства, яке для сільського населення має стратегічне значення як ресурс для власного споживання дешевої і вкрай необхідної молочної продукції, а з іншого боку, ресурс постійних грошових надходжень для відтворення життєдіяльності домогосподарств, які утримують корів. Маркетингова стратегія підприємств молочної промисловості орієнтована виключно на кінцевий продукт, майже повністю виключила із ланцюга проходження молока і молокопродуктів до споживача первинного виробника. Значні зміни в структурі сукупних ресурсів домогосподарств (особливо в сільській місцевості) пов'язані зі скороченням грошових надходжень від реалізації сільськогосподарської продукції, ростом трудової міграції економічно активного населення, підвищенням рівня пенсійного забезпечення. Низькі закупівельні ціни на молоко, як сировину і високі ціни на молочну продукцію переробних підприємств та націнки у торговій мережі провокують стагнатації внутрішнього ринку із зростання цін на неорганізованих ринках, які майже зрівнялися з цінами у супермаркетах. Доходимо висновку, що при існуючій закупівельній спроможності населення збільшення виробництва молока і його заготівель втрачає свою економічну мотивацію. Необхідними для практичної діяльності кооперативних утворень будуть поглиблені дослідження взаємозв'язків між наявним поголів'ям корів в домогосподарствах населення, їх продуктивністю, а також товарністю реалізованого молока (реалізовано до виробленого), які мають безпосередній вплив на окупність утримання корів і ефективність господарської діяльності. Обслуговуюча кооперація на селі – реальна основа продовольчої безпеки. ; In recent years, the issue of the development of rural areas has been actively debated, and hopes for co-operation are in it. On the contrary, that exactly is the word co-operation has become used in our communication. However, the development of agricultural servicing cooperation, dominant in economies in developed countries, including the European Union, has not yet become dominant in Ukraine. Given the fact that Ukraine is a powerful agricultural country, the development of co-operation should promote the development of rural areas and guarantee food security. Today, the rural community is the foundation of building a civil society and reviving national traditions. Ukrainian village and peasantry was and remains the bearer of morality, national culture and ensuring a healthy lifestyle of the country. In the national and state dimensions, the relevance of the study of these problems is determined by the challenges of modern society, focused on globalization, which threatens the loss of national identity. One of the manifestations and consequences of this process is the increase of socio-economic decline and cultural degradation of the countryside, which has become an acute problem of the modern development of Ukraine and impedes the realization of all state-building potential. One way out of this crisis situation is to cultivate economic culture through the creation of a positive image of the rural owner and the implementation of the course declared by the state on the preservation and sustainable development of the countryside, introduction of effective economic mechanisms, raising the general and cultural level of the population and its welfare. In this regard, the cooperative sector of the economy fully meets the goals set by the society for highly effective transformation of the rural lifestyle of the Ukrainian peasantry, solving urgent issues of full employment, accelerating the formation of the middle class, and ensuring the country's food security. A decisive step towards a market economy is the accelerated growth of independent commodity producers – owners, individual, collective, cooperative, others, without which the market economy is impossible and this is precisely this, for our realities, is extremely important in the sense of the mandatory presence in it of a mass, fully developed service co-operation. The main essence of the service of cooperation is its main strategic principle connected with the association of agricultural producers with consumers of their products produced on the terms of payback and profitability of its production in a developed market economy. Co-operation (association) of citizens (households), other small commodity producers who produce a small amount of different commodity products for agricultural purposes and which in the food markets has a large regional consumer demand because of objective circumstances, it can not deliver it there by their own efforts in connection with insignificant volumes of remoteness from food markets, the lack of processing and storage, as well as the presence of regular consumers, etc., causes them to create service cooperatives, that is, for using its own efforts and means to develop an infrastructure superstructure in the form of cooperative formations of different types, specific for the specific conditions of these territories, which, on the rights of private property, will belong to their founders. Especially important for ensuring food security of Ukrainian society in today's conditions is the logical development and preservation of public livestock, in particular dairy cattle breeding, which for the rural population has a strategic importance as a resource for own consumption of cheap and extremely necessary dairy products, and, on the other hand, a resource of constant money revenues to restore the livelihoods of households that hold cows. The marketing strategy of dairy enterprises is focused solely on the final product, almost completely excluded from the chain of milk and milk products passing to the consumer of the primary producer. Significant changes in the structure of aggregate household resources, especially in rural areas, are associated with a reduction in cash receipts from agricultural sales, an increase in labor migration of the economically active population, and an increase in the level of pensions. Low purchasing prices for milk as raw materials and high prices for dairy products from processing enterprises and mark-ups in the trading network provoke stagnation of the domestic market with rising prices on unorganized markets, which almost equaled the prices in supermarkets. We conclude that, with the existing purchasing power of the population, an increase in milk production and its harvesting loses its economic motivation. Necessary for practical activity of cooperative formations will be deepened studies of the interrelations between the existing cow population in households, their productivity, and also the commodity of sold milk (sold to the produced), which directly have a direct impact on the payback of cows and the efficiency of economic activity. The cooperative operation in the countryside is a real basis of food security.

The article contains the analysis conducted by the author on topicality of upbringing moral culture in future engineering leaders. Special attention is paid to national scientists' views on the role of morality and that of its upbringing at a technical university. It is noted in the article that an important characteristic of a future engineering leader's professional culture is the mutual connection and mutual determination between a person's value orientation with their moral-and-ethical paradigm and professional ethics typical for their circle of communication. It is noted that the mentioned norms and principles facilitate a person's authority and priorities consolidation not only as those of a leader, but also as a site of humaneness of interpersonal relations. The authoress stresses that moral upbringing of future engineering leaders at technical universities plays a significant role in their training because it is connected with development of an individual's personality traits and forming a person's attitude to others (the team, its leader), and first of all to his/her potential colleagues and subordinates.It is highlighted in the article that within the sphere of moral education of future engineering leaders, the main priorities are the following: consciousness formation, accumulation of moral experience in moral behavior skills; moral education as knowledge in the matters of moral, ethics, policy; upbringing of the feeling of personal responsibility for one's actions, behavior, and possible outcomes of one's professional activity; development and fixation of moral self-improvement mechanisms and of behavior's self-regulation.There is highlighted the connection of V. Sukhomlynskiy's ideas with leadership potential development in students and lecturers at a technical higher education establishment.The authoress highlights the following traits of a lecturer-leader: their aspiration and need in communicating with students, displaying friendliness, high communicative traits; being a decent person, having clear moral-and-ethical views and principles and following them adamantly; being able to understand those whom they train and educate; being a creative and independent person; conducting an active research and consulting activity; being tolerant and restrained, firm and persistent, being able to control themselves, their emotions and psychic state in general; being able to forecast possible pedagogic situations, to evaluate outcomes of their deeds and actions in a systematic way, of their influencing students – these teachers' traits facilitate spirituality formation in students, future engineering leaders.There have been viewed such main methods and technologies of leadership potential development in students and lecturers at Leadership Center at the Department of pedagogy and social systems management after Academician I. A. Zaziun at NTU "KhPI" as delivering information and problem-solving lectures, discussion seminars, press-conference seminars, organizing thematic science conferences, training sessions, delivering extracurricular consultations for students.It is proved in the article that in modern conditions not enough attention is paid to personality formation in engineering leaders-to-be at technical universities, while this should be an obligatory condition of their professional growth; in the process of students' vocational training, it is necessary to introduce V. Sukhomlynskiy's ideas; particularly expedient is the application of active teaching methods with a distinct moral educating directedness, intensifying individual work with students, enhancing their activity in political, community, and cultural life.The authoress thinks it necessary to restore training courses in psychology studies for all students of a technical university alongside the introduction to the training process the methods and technologies developed by lecturers of the Leadership Center and the Center of Modern Pedagogic, Psychological, and Management Technologies at the Department of pedagogy and social systems management after Academician I .A. Zaziun at NTU "KhPI" on the basis of V. Sukhomlynskiy's pedagogy. ; В статье проведен анализ актуальности воспитания нравственной культуры у будущих инженеров-лидеров. Особое внимание уделено взглядам отечественных ученых роли нравственности и ее воспитанию в условиях технического университета. В статье отмечено, что важной характеристикой профессиональной культуры будущего инженера-лидера является взаимосвязь и взаимообусловленность с личностной ценностной ориентацией и морально-этической парадигмой человека, с профессиональной этикой, характерной для круга его общения. Отмечено, что указанные нормы и принципы способствуют утверждению авторитета и приоритета личности не только как лидера, но и как ячейки гуманности межличностных отношений. Автор подчеркивает, что нравственное воспитание будущих инженеров-лидеров в технических вузах играет определяющую роль в их подготовке, так как оно связано с развитием личностных качеств человека и формированием его отношения к другим людям (команды лидера), в первую очередь к своим потенциальным коллегам и подчиненным. В статье подчеркивается, что в сфере нравственного воспитания будущих инженеров-лидеров основными задачами являются: формирование сознания, накопление опыта навыков нравственного поведения; моральное образование как осведомленность в вопросах морали, этики, политики, воспитание чувства личной ответственности за свои поступки, свое поведение и возможные результаты своей профессиональной деятельности; развитие и закрепление действенных механизмов нравственного самовоспитания и саморегуляции поведения.Освещена связь педагогических идей В.Сухомлинского с развитием лидерского потенциала у студентов и преподавателей высшего технического учебного заведения.В статье подчеркнуто личностные качества преподавателя-лидера такие, как: его стремление к общению со студентами, проявление общительности, высокие коммуникабельные качества; быть глубоко порядочным человеком, иметь четкие морально-этические взгляды и убеждения, и твердо придерживаться их, уметь понимать тех, кого он учит и воспитывает; быть человеком творческим и самостоятельным, вести активную исследовательскую и консультационную деятельность; быть терпимым и сдержанным, твердым и настойчивым, уметь управлять собой, своими эмоциями и психическим состоянием вообще; уметь прогнозировать возможные педагогические ситуации, системно оценивать последствия своих действий и поступков, своего влияния на студентов, что способствует формированию духовности у студентов - будущих инженеров-лидеров. Рассмотрены основные методы и технологии развития лидерского потенциала у студентов и преподавателей в Центре лидерства кафедры педагогики и психологии управления социальными системами им. академика И. А. Зязюна НТУ «ХПИ» такие, как проведение информационных и проблемных лекций, семинаров-диспутов, семинаров-пресс-конференций, организацию тематических научных конференций, проведение тренингов, внеаудиторного проведения индивидуальных консультаций со студентами.В статье доказано, что в современных условиях недостаточное внимание уделяется формированию личности будущих инженеров-лидеров в технических университетах, тогда как она должна быть обязательным условием их профессионального роста; в процессе профессиональной подготовки студентов необходимо внедрять педагогические идеи В. Сухомлинского, а именно, целесообразным является применение активных методов обучения с четкой воспитательной направленностью, усилением индивидуальной работы со студентами, активизацией их деятельности в политической, общественной и культурной жизни. Автор считает необходимым восстановление учебных курсов изучения психологии для всех студентов технического университета, а также внедрение в учебный процесс современных методов и технологий, разработанных преподавателями Центра Лидерства и Центра современных педагогических, психологических и управленческих технологий кафедры педагогики и психологии управления социальными системами им. академика И. А. Зязюна НТУ «ХПИ» на основе педагогики В. Сухомлинского. ; В статті проведений аналіз актуальності виховання моральної культури у майбутніх інженерів-лідерів. Особлива увага приділена поглядам вітчизняних науковців щодо ролі моральності та її вихованню в умовах технічного університету. В статті відзначено, що важливою характеристикою професійної культури майбутнього інженера-лідера є взаємозв'язок та взаємообумовленість з особистою ціннісною орієнтацією та морально-етичною парадигмою людини, з професійною етикою, характерною для кола його спілкування. Відзначено, що вказані норми та принципи сприяють утвердженню авторитету та пріоритету особистості не тільки як лідера, але і як осередку гуманності міжособистісних відношень. Авторка підкреслює, що моральне виховання майбутніх інженерів-лідерів в технічних вузах відіграє визначальну роль у їх підготовці, тому що воно пов'язане з розвитком особистісних якостей людини та формуванням її відношення до інших людей (команди лідера), в першу чергу до своїх потенційних колег і підлеглих.В статті підкреслено, що у сфері морального виховання майбутніх інженерів-лідерів основними завданнями є: формування свідомості, нагромадження досвіду навичок морального поводження; моральна освіта як обізнаність в питаннях моралі, етики, політики; виховання почуття особистої відповідальності за свої вчинки, своє поводження та можливі результати своєї професійної діяльності; розвиток і закріплення дієвих механізмів морального самовиховання та саморегуляції поводження.Висвітлений зв'язок педагогічних ідей В.Сухомлинського з розвитком лідерського потенціалу у студентів та викладачів вищого технічного навчального закладу.В статті підкреслено особистісні якості викладача-лідера такі, як: його прагнення мати потребу у спілкуванні зі студентами, виявляти товариськість, високі комунікабельні якості; бути глибоко порядною людиною, мати чіткі морально-етичні погляди і переконання і твердо дотримуватись їх; уміти розуміти тих, кого він навчає і виховує; бути людиною творчою і самостійною, вести активну дослідницьку і консультативну діяльність; бути терпимим і стриманим, твердим і наполегливим, уміти управляти собою, своїми емоціями і психічним станом взагалі; уміти прогнозувати можливі педагогічні ситуації, системно оцінювати наслідки своїх дій і вчинків, свого впливу на студентів, що сприяють формуванню духовності у студентів – майбутніх інженерів-лідерів.Розглянуто основні методи та технології розвитку лідерського потенціалу у студентів та викладачів в Центрі лідерства кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами ім. академіка І. А. Зязюна НТУ «ХПІ» такі, як проведення інформаційних і проблемних лекцій, семінарів-диспутів, семінарів-прес-конференцій, організацію тематичних наукових конференцій,проведення тренінгів, позааудиторне проведення індивідуальних консультацій студентів.В статті доведено, що в сучасних умовах недостатня увага приділяється формуванню особистості майбутніх інженерів-лідерів в технічних університетах, тоді як вона має бути обов'язковою умовою їх професійного зростання; в процесі професійної підготовки студентів необхідно впроваджувати педагогічні ідеї В. Сухомлинського, а саме, доцільним є застосування активних методів навчання з чіткою виховною спрямованістю, посиленням індивідуальної роботи зі студентами, активізацією їх діяльності в політичному, громадському та культурному житті .Авторка вважає необхідним відновлення навчальних курсів вивчення психології для всіх студентів технічного університету, а також впровадження в навчальний процес сучасних методів та технологій, розроблених викладачами Центру Лідерства та Центру сучасних педагогічних, психологічних та управлінських технологій кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами ім. академіка І. А. Зязюна НТУ «ХПІ» на основі педагогіки В. Сухомлинського.

The article contains the analysis conducted by the author on topicality of upbringing moral culture in future engineering leaders. Special attention is paid to national scientists' views on the role of morality and that of its upbringing at a technical university. It is noted in the article that an important characteristic of a future engineering leader's professional culture is the mutual connection and mutual determination between a person's value orientation with their moral-and-ethical paradigm and professional ethics typical for their circle of communication. It is noted that the mentioned norms and principles facilitate a person's authority and priorities consolidation not only as those of a leader, but also as a site of humaneness of interpersonal relations. The authoress stresses that moral upbringing of future engineering leaders at technical universities plays a significant role in their training because it is connected with development of an individual's personality traits and forming a person's attitude to others (the team, its leader), and first of all to his/her potential colleagues and subordinates.It is highlighted in the article that within the sphere of moral education of future engineering leaders, the main priorities are the following: consciousness formation, accumulation of moral experience in moral behavior skills; moral education as knowledge in the matters of moral, ethics, policy; upbringing of the feeling of personal responsibility for one's actions, behavior, and possible outcomes of one's professional activity; development and fixation of moral self-improvement mechanisms and of behavior's self-regulation.There is highlighted the connection of V. Sukhomlynskiy's ideas with leadership potential development in students and lecturers at a technical higher education establishment.The authoress highlights the following traits of a lecturer-leader: their aspiration and need in communicating with students, displaying friendliness, high communicative traits; being a decent person, having clear moral-and-ethical views and principles and following them adamantly; being able to understand those whom they train and educate; being a creative and independent person; conducting an active research and consulting activity; being tolerant and restrained, firm and persistent, being able to control themselves, their emotions and psychic state in general; being able to forecast possible pedagogic situations, to evaluate outcomes of their deeds and actions in a systematic way, of their influencing students – these teachers' traits facilitate spirituality formation in students, future engineering leaders.There have been viewed such main methods and technologies of leadership potential development in students and lecturers at Leadership Center at the Department of pedagogy and social systems management after Academician I. A. Zaziun at NTU "KhPI" as delivering information and problem-solving lectures, discussion seminars, press-conference seminars, organizing thematic science conferences, training sessions, delivering extracurricular consultations for students.It is proved in the article that in modern conditions not enough attention is paid to personality formation in engineering leaders-to-be at technical universities, while this should be an obligatory condition of their professional growth; in the process of students' vocational training, it is necessary to introduce V. Sukhomlynskiy's ideas; particularly expedient is the application of active teaching methods with a distinct moral educating directedness, intensifying individual work with students, enhancing their activity in political, community, and cultural life.The authoress thinks it necessary to restore training courses in psychology studies for all students of a technical university alongside the introduction to the training process the methods and technologies developed by lecturers of the Leadership Center and the Center of Modern Pedagogic, Psychological, and Management Technologies at the Department of pedagogy and social systems management after Academician I .A. Zaziun at NTU "KhPI" on the basis of V. Sukhomlynskiy's pedagogy. ; В статье проведен анализ актуальности воспитания нравственной культуры у будущих инженеров-лидеров. Особое внимание уделено взглядам отечественных ученых роли нравственности и ее воспитанию в условиях технического университета. В статье отмечено, что важной характеристикой профессиональной культуры будущего инженера-лидера является взаимосвязь и взаимообусловленность с личностной ценностной ориентацией и морально-этической парадигмой человека, с профессиональной этикой, характерной для круга его общения. Отмечено, что указанные нормы и принципы способствуют утверждению авторитета и приоритета личности не только как лидера, но и как ячейки гуманности межличностных отношений. Автор подчеркивает, что нравственное воспитание будущих инженеров-лидеров в технических вузах играет определяющую роль в их подготовке, так как оно связано с развитием личностных качеств человека и формированием его отношения к другим людям (команды лидера), в первую очередь к своим потенциальным коллегам и подчиненным. В статье подчеркивается, что в сфере нравственного воспитания будущих инженеров-лидеров основными задачами являются: формирование сознания, накопление опыта навыков нравственного поведения; моральное образование как осведомленность в вопросах морали, этики, политики, воспитание чувства личной ответственности за свои поступки, свое поведение и возможные результаты своей профессиональной деятельности; развитие и закрепление действенных механизмов нравственного самовоспитания и саморегуляции поведения.Освещена связь педагогических идей В.Сухомлинского с развитием лидерского потенциала у студентов и преподавателей высшего технического учебного заведения.В статье подчеркнуто личностные качества преподавателя-лидера такие, как: его стремление к общению со студентами, проявление общительности, высокие коммуникабельные качества; быть глубоко порядочным человеком, иметь четкие морально-этические взгляды и убеждения, и твердо придерживаться их, уметь понимать тех, кого он учит и воспитывает; быть человеком творческим и самостоятельным, вести активную исследовательскую и консультационную деятельность; быть терпимым и сдержанным, твердым и настойчивым, уметь управлять собой, своими эмоциями и психическим состоянием вообще; уметь прогнозировать возможные педагогические ситуации, системно оценивать последствия своих действий и поступков, своего влияния на студентов, что способствует формированию духовности у студентов - будущих инженеров-лидеров. Рассмотрены основные методы и технологии развития лидерского потенциала у студентов и преподавателей в Центре лидерства кафедры педагогики и психологии управления социальными системами им. академика И. А. Зязюна НТУ «ХПИ» такие, как проведение информационных и проблемных лекций, семинаров-диспутов, семинаров-пресс-конференций, организацию тематических научных конференций, проведение тренингов, внеаудиторного проведения индивидуальных консультаций со студентами.В статье доказано, что в современных условиях недостаточное внимание уделяется формированию личности будущих инженеров-лидеров в технических университетах, тогда как она должна быть обязательным условием их профессионального роста; в процессе профессиональной подготовки студентов необходимо внедрять педагогические идеи В. Сухомлинского, а именно, целесообразным является применение активных методов обучения с четкой воспитательной направленностью, усилением индивидуальной работы со студентами, активизацией их деятельности в политической, общественной и культурной жизни. Автор считает необходимым восстановление учебных курсов изучения психологии для всех студентов технического университета, а также внедрение в учебный процесс современных методов и технологий, разработанных преподавателями Центра Лидерства и Центра современных педагогических, психологических и управленческих технологий кафедры педагогики и психологии управления социальными системами им. академика И. А. Зязюна НТУ «ХПИ» на основе педагогики В. Сухомлинского. ; В статті проведений аналіз актуальності виховання моральної культури у майбутніх інженерів-лідерів. Особлива увага приділена поглядам вітчизняних науковців щодо ролі моральності та її вихованню в умовах технічного університету. В статті відзначено, що важливою характеристикою професійної культури майбутнього інженера-лідера є взаємозв'язок та взаємообумовленість з особистою ціннісною орієнтацією та морально-етичною парадигмою людини, з професійною етикою, характерною для кола його спілкування. Відзначено, що вказані норми та принципи сприяють утвердженню авторитету та пріоритету особистості не тільки як лідера, але і як осередку гуманності міжособистісних відношень. Авторка підкреслює, що моральне виховання майбутніх інженерів-лідерів в технічних вузах відіграє визначальну роль у їх підготовці, тому що воно пов'язане з розвитком особистісних якостей людини та формуванням її відношення до інших людей (команди лідера), в першу чергу до своїх потенційних колег і підлеглих.В статті підкреслено, що у сфері морального виховання майбутніх інженерів-лідерів основними завданнями є: формування свідомості, нагромадження досвіду навичок морального поводження; моральна освіта як обізнаність в питаннях моралі, етики, політики; виховання почуття особистої відповідальності за свої вчинки, своє поводження та можливі результати своєї професійної діяльності; розвиток і закріплення дієвих механізмів морального самовиховання та саморегуляції поводження.Висвітлений зв'язок педагогічних ідей В.Сухомлинського з розвитком лідерського потенціалу у студентів та викладачів вищого технічного навчального закладу.В статті підкреслено особистісні якості викладача-лідера такі, як: його прагнення мати потребу у спілкуванні зі студентами, виявляти товариськість, високі комунікабельні якості; бути глибоко порядною людиною, мати чіткі морально-етичні погляди і переконання і твердо дотримуватись їх; уміти розуміти тих, кого він навчає і виховує; бути людиною творчою і самостійною, вести активну дослідницьку і консультативну діяльність; бути терпимим і стриманим, твердим і наполегливим, уміти управляти собою, своїми емоціями і психічним станом взагалі; уміти прогнозувати можливі педагогічні ситуації, системно оцінювати наслідки своїх дій і вчинків, свого впливу на студентів, що сприяють формуванню духовності у студентів – майбутніх інженерів-лідерів.Розглянуто основні методи та технології розвитку лідерського потенціалу у студентів та викладачів в Центрі лідерства кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами ім. академіка І. А. Зязюна НТУ «ХПІ» такі, як проведення інформаційних і проблемних лекцій, семінарів-диспутів, семінарів-прес-конференцій, організацію тематичних наукових конференцій,проведення тренінгів, позааудиторне проведення індивідуальних консультацій студентів.В статті доведено, що в сучасних умовах недостатня увага приділяється формуванню особистості майбутніх інженерів-лідерів в технічних університетах, тоді як вона має бути обов'язковою умовою їх професійного зростання; в процесі професійної підготовки студентів необхідно впроваджувати педагогічні ідеї В. Сухомлинського, а саме, доцільним є застосування активних методів навчання з чіткою виховною спрямованістю, посиленням індивідуальної роботи зі студентами, активізацією їх діяльності в політичному, громадському та культурному житті .Авторка вважає необхідним відновлення навчальних курсів вивчення психології для всіх студентів технічного університету, а також впровадження в навчальний процес сучасних методів та технологій, розроблених викладачами Центру Лідерства та Центру сучасних педагогічних, психологічних та управлінських технологій кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами ім. академіка І. А. Зязюна НТУ «ХПІ» на основі педагогіки В. Сухомлинського.

The life path, scientific-pedagogical and public activity of Volodymyr Sokurenko – a prominent Ukrainian jurist, doctor of law, professor, talented teacher of the Lviv Law School of Franko University are analyzed.It is found out that after graduating from a seven-year school in Zaporizhia, V. Sokurenko entered the Zaporizhia Aviation Technical School, where he studied two courses until 1937. 1/10/1937 he was enrolled as a cadet of the 2nd school of aircraft technicians named after All-Union Lenin Komsomol. In 1938, this school was renamed the Volga Military Aviation School, which he graduated on September 4, 1939 with the military rank of military technician of the 2nd category. As a junior aircraft technician, V. Sokurenko was sent to the military unit no. 8690 in Baku, and later to Maradnyany for further military service in the USSR Air Force. From September 4, 1939 to March 16, 1940, he was a junior aircraft technician of the 50th Fighter Regiment, 60th Air Brigade of the ZAK VO in Baku. The certificate issued by the Railway District Commissariat of Lviv on January 4, 1954 no. 3132 states that V. Sokurenko actually served in the staff of the Soviet Army from October 1937 to May 1946. The same certificate states that from 10/12/1941 to 20/09/1942 and from 12/07/1943 to 08/03/1945, he took part in the Soviet-German war, in particular in the second fighter aviation corps of the Reserve of the Supreme Command of the Soviet Army. In 1943 he joined the CPSU. He was awarded the Order of the Patriotic War of the 1st degree and the Order of the Red Star (1943) as well as 9 medals «For Merit in Battle» during the Soviet-German war.With the start of the Soviet-German war, the Sokurenko family, like many other families, was evacuated to the town of Kamensk-Uralsky in the Sverdlovsk region, where their father worked at a metallurgical plant. After the war, the Sokurenko family moved to Lviv. In 1946, V. Sokurenko entered the Faculty of Law of the Ivan Franko Lviv State University, graduating with honors in 1950, and entered the graduate school of the Lviv State University at the Department of Theory and History of State and Law. V. Sokurenko successfully passed the candidate examinations and on December 25, 1953 in Moscow at the Institute of Law of the USSR he defended his thesis on the topic: «Socialist legal consciousness and its relationship with Soviet law». The supervisor of V. Sokurenko's candidate's thesis was N. Karieva. The Higher Attestation Commission of the Ministry of Culture of the USSR, by its decision of March 31, 1954, awarded V. Sokurenko the degree of Candidate of Law. In addition, it is necessary to explain the place of defense of the candidate's thesis by V. Sokurenko. As it is known, the Institute of State and Law of the USSR has its history since 1925, when, in accordance with the resolution of the Presidium of the Central Executive Committee of March 25, 1925, the Institute of Soviet Construction was established at the Communist Academy. In 1936, the Institute became part of the USSR Academy of Sciences, and in 1938 it was reorganized into the Institute of Law of the USSR Academy of Sciences. In 1941–1943 it was evacuated to Tashkent. In 1960-1991 it was called the Institute of State and Law of the USSR Academy of Sciences. In Ukraine, there is the Institute of State and Law named after V. Koretsky of the NAS of Ukraine – a leading research institution in Ukraine of legal profile, founded in 1949.It is noted that, as a graduate student, V. Sokurenko read a course on the history of political doctrines, conducted special seminars on the theory of state and law. After graduating from graduate school and defending his thesis, from October 1, 1953 he was enrolled as a senior lecturer and then associate professor at the Department of Theory and History of State and Law at the Faculty of Law of the Lviv State University named after Ivan Franko.By the decision of the Higher Attestation Commission of the Ministry of Higher Education of the USSR of December 18, 1957, V. Sokurenko was awarded the academic title of associate professor of the «Department of Theory and History of State and Law».V. Sokurenko took an active part in public life. During 1947-1951 he was a member of the party bureau of the party organization of LSU, worked as a chairman of the trade union committee of the university, from 1955 to 1957 he was a secretary of the party committee of the university. He delivered lectures for the population of Lviv region. Particularly, he lectured in Turka, Chervonohrad, and Yavoriv. He made reports to the party leaders, Soviet workers as well as business leaders. He led a philosophical seminar at the Faculty of Law. He was a deputy of the Lviv City Council of People's Deputies in 1955-1957 and 1975-1978.In December 1967, he defended his doctoral thesis on the topic: «Development of progressive political thought in Ukraine (until the early twentieth century)». The defense of the doctoral thesis was approved by the Higher Attestation Commission on June 14, 1968.During 1960-1990 he headed the Department of Theory and History of State and Law; in 1962-68 and 1972-77 he was the dean of the Law Faculty of the Ivan Franko Lviv State University. In connection with the criticism of the published literature, on September 10, 1977, V. Sokurenko wrote a statement requesting his dismissal from the post of Dean of the Faculty of Law due to deteriorating health. During 1955-1965 he was on research trips to Poland, Czechoslovakia, Romania, Austria, and Bulgaria. From August 1966 to March 1967, in particular, he spent seven months in the United States, England and Canada as a UN Fellow in the Department of Human Rights. From April to May 1968, he was a member of the government delegation to the International Conference on Human Rights in Iran for one month. He spoke, in addition to Ukrainian, English, Polish and Russian. V. Sokurenko played an important role in initiating the study of an important discipline at the Faculty of Law of the Lviv University – History of Political and Legal Studies, which has been studying the history of the emergence and development of theoretical knowledge about politics, state, law, ie the process of cognition by people of the phenomena of politics, state and law at different stages of history in different nations, from early statehood and modernity.Professor V. Sokurenko actively researched the problems of the theory of state and law, the history of Ukrainian legal and political thought. He was one of the first legal scholars in the USSR to begin research on the basics of legal deontology. V. Sokurenko conducted extensive research on the development of basic requirements for the professional and legal responsibilities of a lawyer, similar to the requirements for a doctor. In further research, the scholar analyzed the legal responsibilities, prospects for the development of the basics of professional deontology. In addition, he considered medical deontology from the standpoint of a lawyer, law and morality, focusing on internal (spiritual) processes, calling them «the spirit of law.» The main direction of V. Sokurenko's research was the problems of the theory of state and law, the history of legal and political studies. The main scientific works of professor V. Sokurenko include: «The main directions in the development of progressive state and legal thought in Ukraine: 16th – 19th centuries» (1958) (Russian), «Democratic doctrines about the state and law in Ukraine in the second half of the 19th century (M. Drahomanov, S. Podolynskyi, A. Terletskyi)» (1966), «Law. Freedom. Equality» (1981, co-authored) (in Russian), «State and legal views of Ivan Franko» (1966), «Socio-political views of Taras Shevchenko (to the 170th anniversary of his birth)» (1984); «Political and legal views of Ivan Franko (to the 130th anniversary of his birth)» (1986) (in Russian) and others.V. Sokurenko died on November 22, 1994 and was buried in Holoskivskyi Cemetery in Lviv.Volodymyr Sokurenko left a bright memory in the hearts of a wide range of scholars, colleagues and grateful students. The 100th anniversary of the Scholar is a splendid opportunity to once again draw attention to the rich scientific heritage of the lawyer, which is an integral part of the golden fund of Ukrainian legal science and education. It needs to be studied, taken into account and further developed. ; Проаналізовано життєвий шлях, науково-педагогічну та громадську діяльність Воло-димира Гавриловича Сокуренка – видатного українського правознавця, доктора юридичних наук, професора, талановитого педагога Львівської правничої школи Франкового універ-ситету.З'ясовано, що В. Г. Сокуренко навчався у Запорізькому авіаційному технікумі та Вольському військовому авіаційному училищі, яке закінчив у 1939 р. У 1939‒1946 рр. служив у радянській армії. Після закінчення у 1950 р. юридичного факультету Львівського університету пройшов шлях від аспіранта до професора, завідувача кафедри, декана юридичного факультету. Упродовж 1960‒1990 рр. завідував кафедрою теорії та історії держави і права; в 1962‒1968 та 1972‒1977 рр. був деканом юридичного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка. Протягом 1955‒1965 рр. перебував у наукових відрядженнях у Польщі, Чехословаччині, Румунії, Австрії, Болгарії. Зі серпня 1966 до березня 1967 рр., зокрема сім місяців перебував у США, Англії та Канаді як стипендіат ООН по департаменту прав людини. У квітні-травні 1968 р. був членом у складі урядової делегації на міжнародній конференції по правах людини в Ірані упродовж одного місяця. Володів, окрім української, англійською, польською та російською мовами. В. Г. Сокуренко відіграв важливу роль у започаткуванні на юридичному факультеті Львівсь-кого університету вивчення важливої навчальної дисципліни – Історії політичних і правових учень, яка висвітлювала і до сьогодні продовжує висвітлювати історію виникнення та розвитку теоретичних знань про політику, державу, право, тобто вивчає процес пізнання людьми явищ політики, держави і права на різних етапах історії у різних народів, почи-наючи з ранньої державності і сучасності.Професор В. Г. Сокуренко активно досліджував проблеми теорії держави і права, історії української правової та політичної думки. Він був одним із перших учених-правників у СРСР, хто почав наукові студії основ юридичної деонтології. Велику наукову дослід-ницьку діяльність проводив В. Г. Сокуренко щодо розробки основних вимог до професійно-правових обов'язків юриста, аналогічно до вимог, що стосуються лікаря. У подальших наукових дослідженнях учений аналізував юридичні обов'язки, перспективи розвитку основ професійної деонтології. Крім того, правознавець розглядав медичну деонтологію з позиції юриста, права і моралі, приділивши основну увагу внутрішнім (духовним) процесам, назвавши їх «духом права». Основним напрямом наукових досліджень В. Г. Сокуренка були проблеми теорії держави і права, історії правових та політичних учень.Володимир Гаврилович Сокуренко залишив по собі світлу пам'ять у серцях широкого загалу науковців, колег та вдячних учнів. 100-річний ювілей Вченого – добра нагода для того, щоб ще раз привернути увагу до багатої наукової спадщини правознавця, яка є невід'ємною складовою золотого фонду української юридичної науки і освіти. Вона потребує вивчення, врахування та подальшого розвитку.

Problem formulation. The problem of organizing state and non-state institutions to combat the spread of fakes in the information space is to establish a parity (balance) between: citizens right to receive reliable/legal information protection, freedom of speech protection and expression (civil liberties) and protection of national interests of Ukraine. The existing imbalance caused by the lack of effective mechanisms to counteract misinformation and its dissemination through social media. In the EU countries at the state level the fight is not against misinformation, but with illegal (harmful, dangerous) content in the media and social media, which is ineffective for Ukraine in the face of existing challenges and threats related to the military conflict and occupation of part of state territory, as well as the Covid-19 pandemic. Previously unresolved parts of the overall problem. An unresolved part of the general problem is the lack of proper scientific substantiation of state mechanisms to combat disinformation and its dissemination in the media and social media. The aim of the article is to develop strategic approaches and practical recommendations for combating misinformation and its dissemination in Ukraine by social media in the context of information and psychological attacks and the Covid-19 pandemic. Main material. Digital technologies and information flows form practically all social processes faced by modern society. Thanks to built-in microprocessors, algorithmic devices and information systems combine texts, sounds and images that are easily stored and reproduced in digital format. The transfer of mass communication to the Internet has led to the transition of target audiences from traditional media to social networks. Without diminishing the benefits, opportunities and prospects that the digital world opens to humanity, it is necessary to actualize the significance of the negative side of the digital development of mass communication. Digital realities open up new possibilities for the introduction of various manipulation tools, among which misinformation is especially dangerous. Post-truth interpretation refers to artificial circumstances in which the emotions and personal beliefs of target audiences are more important than objective facts and evidence that become irrelevant, particularly in shaping public opinion and influencing the mass consciousness. Post-truth is not just the opposite of truth, but rather a phenomenon of purposeful introduction of proactive communication, which as a set of different and interconnected actions, due to its recombined qualities and combination of different components misleads recipients of information in order to subdue them. The consequence is a decrease in the level of trust in the received information and media. People are confused, it becomes difficult for them to separate true information from false information, they do not realize what is true and what media can be trusted. The post-truth politics is realized through "soft" and gradual transformation of the system of national values and moral principles into so-called alternative "universal norms of morality" to absolutize individual freedom, discredit expert opinions and rational discussions, and most importantly to destroy information sovereignty. One of the effective tools for implementing such a policy is gaslighting - a form of organized influence of suggestors (manipulators, politicians, officials) on the processes of public self-identification in order to disorient them and further subdue by provoking uncertainty and doubts about the adequacy of their perception of reality. Victims of gaslighting no longer trust their values, ideals and beliefs, and in despair they give up and by default fall under the influence of manipulators. Such people do not even realize that they are consumers of misinformation. Global networks are becoming a suitable environment for gas writers, as the constant presence of the vast majority of users on social networks and media channels is caused by the growing level of Internet addiction and digital autism, which create a person first addiction and secondly dangerous state of inability to maintain psychological support. languages with other individuals. That is, the digital transformation of everyday life contributes to the loss of people's communication skills of real communication. The loss of the ability to think adequately, independently and analytically is also negative, because the content and meaning of what is happening around them is formed by social media and digital algorithms of artificial intelligence. Influencing citizens by external propagandists' manipulation means disseminate not only criminal and illegal content through social media, but also directly implement political scenarios of changes in national values, the overthrow of the government, provoke armed conflicts, and so on. Disinformation contributes to a geometrically progressive increase in the incidence of the population, which leads to the introduction by the authorities of some regulatory (remediation) measures that may impair freedom of speech and freedom of expression, restrict freedom of assembly and access to public information. In order to obtain the necessary parity between the appropriateness of the application of regulatory measures to combat misinformation to protect the right to reliable and lawful information and the exercise of civil liberties (rights to freedom expression), it is necessary to legally define the grounds, limits and criteria limitation. The dissemination of harmful information cannot be overcome post-factum with the help of targeted sanctions, under these conditions rapid preventive measures are needed. In this context, the media play a key role in combating fakes and are accountable to the state and society for failing to provide accurate and reliable information to the public. Social media units, multinational corporations (digital producers), administrators of social networking platforms, non-governmental organizations and international institutions, civil society and independent media are the subjects of counteraction to the spread of disinformation by social media. Conclusions and recommendations. The significance of the negative consequences of the digital development of mass communication is actualized, the virtual reality of which opens new possibilities for the introduction of various manipulation tools, among which misinformation carries a special danger. It has been proven that misinformation is successfully disseminated through aggressive information campaigns and lack of knowledge about threats and existing vulnerabilities of society, and more effectively affects target audiences by disrupting the interaction (cooperation and communication) of actors to counter its dissemination at the national and international levels. It is substantiated that modern management processes are formed under the influence of post-truth policy, one of the effective tools of which is gaslighting. The main factors that contribute to the spread of misinformation through social media are identified: the effectiveness of the impact on the mass consciousness; scale, high speed and rate of distribution; stability of online presence (causes cumulative effect); intentional promotion of content by artificially adding it to disseminated information flows through popular media and resources; high quality, multidimensionality and variety of fake products, which are perfectly combined in the form of texts, images and videos; easy availability, high-tech and convenience of software for creating fakes. The necessity of disseminating positive Ukrainian narratives by social media as a tool to counteract misinformation and information defense of the country has been proved. It is proposed to involve the best representatives of the Ukrainian elite: patriotic politicians and public figures (opinion leaders), bloggers, volunteers, scientists, cultural and artistic figures for this case. It is substantiated that state public policy subjects of counteracting disinformation and its dissemination (Center for Counteracting Disinformation of the National Security and Defense Council of Ukraine, Center for Strategic Communications and Information Security of the Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine and National Council of Ukraine on Television and Radio Broadcasting) flows in the middle of the country, if necessary, applying the necessary remedial action, study the target audiences, identify, analyze and assess their vulnerabilities (public fears, doubts, etc.), predict possible information attacks on Ukraine. It is necessary to constantly cooperate with digital media and mass media through information and communication campaigns. Practical recommendations were given to state/non-state subjects of counteraction of misinformation on struggle in Ukraine against production of fake content by means of social media. It is necessary: to create a favorable socio-economic, institutional-legal and information-communicative environment for quality and independent journalism, as well as an independent community of fact-checkers as a form of journalistic control to verify the facts used in texts, speeches, social networks posts and identify possible inconsistencies; to disseminate accurate, reliable and objective information on the basis of responsible and independent journalism, to prevent the dissemination of fabricated and manipulative content; to produce positive Ukrainian narratives as a tool of information defense, to prevent the emergence of fakes (instead of refuting fakes - to act in advance), promptly and without explanation to remove/block malicious content in accordance with the law and "community policy"; to set requirements for the media platforms transparency (their activities, funding sources, owners), define criteria and algorithms for ranking information, as well as legally and legitimately require social media to remove illegal content and block its distributors; to monitor, moderate and control the social media content on the basis of legality, transparency and compliance with international human rights standards with the use of means to protect them; to regulate and control the distribution of advertising on news resources of the media and social media, in particular to ensure verification of the transparency and veracity of its sponsored political content, as well as limit of its targeting in order to minimize the income of disinformation disseminators; to promote digital services of voluntary users identification in the online space; to ensure easy, fast and reliable access to all official documents, regulated by the Council of Europe Convention on Access to Official Documents, ratified by Ukraine in 2020 (Council of Europe Convention on Access to Official Documents, 2009); to delegate to search platforms and social networks to determine the truth/falsity of information using artificial intelligence algorithms, remembering that these algorithms can be used to detect/remove misinformation, and vice versa - to create fake information (for example, to form the necessary public opinion misinformation is directed to a specific target audience, taking into account its features and characteristics through algorithmic analysis of messages on social networks, preferences, a selection of sources of user content); to ensure that the majority of the population masters the media literacy and cyberhygiene basics, in particular to encourage and promote the introduction of specialized media programs on information and digital literacy for most people to understand the functions and ramifications of artificial intelligence algorithms, the ability to make informed decisions minimize the impact of threats (risks) associated with the use of such systems, in cooperation with relevant stakeholders, including the private sector, the media, civil society, educational institutions and scientific and technical institutions. Key words: post-truth politics, misinformation, gaslighting, mass media, social media, social networks, fact-checking, media literacy, information campaigns, infodemia, digital technologies, digital transformations, artificial intelligence algorithms. ; У статті охарактеризовано проблеми організації боротьби із поширенням фейків в інформаційному просторі, які пов'язані з відсутністю ефективних державних механізмів протидії дезінформації та її поширенню засобами соціальних медіа. Доведено, що в країнах ЄС здійснюється боротьба не з дезінформацією, а з незаконним (шкідливим, небезпечним) контентом, що поширюється у ЗМІ та соціальних мережах, що є неефективним в умовах існуючих викликів та загроз, які пов'язані з військовим конфліктом та окупацією частини території України, а також пандемією Сovid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Актуалізовано значущість негативних наслідків цифрового розвитку масової комунікації, реалії якого відкривають нові можливості запровадження різних інструментів маніпулювання, особливу небезпеку серед яких становить дезінформація. Охарактеризовано управлінські процеси, які формуються під впливом політики постправди, одним з ефективних інструментів реалізації якої є газлайтинг. Визначено основні фактори, які сприяють поширенню дезінформації засобами соціальних медіа. Доведено необхідність поширення засобами соціальних медіа позитивних українських наратив як інструменту протидії дезінформації та здійснення інформаційної оборони країни. Визначено державні суб'єкти вироблення публічної політики з протидії дезінформації та її поширенню в Україні, а також надано практичні рекомендації щодо боротьби з продукуванням фейкового контенту засобами соціальних медіа. Ключові слова: політика постправди; дезінформація; газлайтинг; засоби масової комунікації; засоби масової інформації; соціальні медіа; соціальні мережі; фактчекінг; медіаграмотність; інформаційні кампанії; інфодемія; цифрові технології; цифрові трансформації; алгоритми штучного інтелекту.

Problem formulation. The problem of organizing state and non-state institutions to combat the spread of fakes in the information space is to establish a parity (balance) between: citizens right to receive reliable/legal information protection, freedom of speech protection and expression (civil liberties) and protection of national interests of Ukraine. The existing imbalance caused by the lack of effective mechanisms to counteract misinformation and its dissemination through social media. In the EU countries at the state level the fight is not against misinformation, but with illegal (harmful, dangerous) content in the media and social media, which is ineffective for Ukraine in the face of existing challenges and threats related to the military conflict and occupation of part of state territory, as well as the Covid-19 pandemic. Previously unresolved parts of the overall problem. An unresolved part of the general problem is the lack of proper scientific substantiation of state mechanisms to combat disinformation and its dissemination in the media and social media. The aim of the article is to develop strategic approaches and practical recommendations for combating misinformation and its dissemination in Ukraine by social media in the context of information and psychological attacks and the Covid-19 pandemic. Main material. Digital technologies and information flows form practically all social processes faced by modern society. Thanks to built-in microprocessors, algorithmic devices and information systems combine texts, sounds and images that are easily stored and reproduced in digital format. The transfer of mass communication to the Internet has led to the transition of target audiences from traditional media to social networks. Without diminishing the benefits, opportunities and prospects that the digital world opens to humanity, it is necessary to actualize the significance of the negative side of the digital development of mass communication. Digital realities open up new possibilities for the introduction of various manipulation tools, among which misinformation is especially dangerous. Post-truth interpretation refers to artificial circumstances in which the emotions and personal beliefs of target audiences are more important than objective facts and evidence that become irrelevant, particularly in shaping public opinion and influencing the mass consciousness. Post-truth is not just the opposite of truth, but rather a phenomenon of purposeful introduction of proactive communication, which as a set of different and interconnected actions, due to its recombined qualities and combination of different components misleads recipients of information in order to subdue them. The consequence is a decrease in the level of trust in the received information and media. People are confused, it becomes difficult for them to separate true information from false information, they do not realize what is true and what media can be trusted. The post-truth politics is realized through "soft" and gradual transformation of the system of national values and moral principles into so-called alternative "universal norms of morality" to absolutize individual freedom, discredit expert opinions and rational discussions, and most importantly to destroy information sovereignty. One of the effective tools for implementing such a policy is gaslighting - a form of organized influence of suggestors (manipulators, politicians, officials) on the processes of public self-identification in order to disorient them and further subdue by provoking uncertainty and doubts about the adequacy of their perception of reality. Victims of gaslighting no longer trust their values, ideals and beliefs, and in despair they give up and by default fall under the influence of manipulators. Such people do not even realize that they are consumers of misinformation. Global networks are becoming a suitable environment for gas writers, as the constant presence of the vast majority of users on social networks and media channels is caused by the growing level of Internet addiction and digital autism, which create a person first addiction and secondly dangerous state of inability to maintain psychological support. languages with other individuals. That is, the digital transformation of everyday life contributes to the loss of people's communication skills of real communication. The loss of the ability to think adequately, independently and analytically is also negative, because the content and meaning of what is happening around them is formed by social media and digital algorithms of artificial intelligence. Influencing citizens by external propagandists' manipulation means disseminate not only criminal and illegal content through social media, but also directly implement political scenarios of changes in national values, the overthrow of the government, provoke armed conflicts, and so on. Disinformation contributes to a geometrically progressive increase in the incidence of the population, which leads to the introduction by the authorities of some regulatory (remediation) measures that may impair freedom of speech and freedom of expression, restrict freedom of assembly and access to public information. In order to obtain the necessary parity between the appropriateness of the application of regulatory measures to combat misinformation to protect the right to reliable and lawful information and the exercise of civil liberties (rights to freedom expression), it is necessary to legally define the grounds, limits and criteria limitation. The dissemination of harmful information cannot be overcome post-factum with the help of targeted sanctions, under these conditions rapid preventive measures are needed. In this context, the media play a key role in combating fakes and are accountable to the state and society for failing to provide accurate and reliable information to the public. Social media units, multinational corporations (digital producers), administrators of social networking platforms, non-governmental organizations and international institutions, civil society and independent media are the subjects of counteraction to the spread of disinformation by social media. Conclusions and recommendations. The significance of the negative consequences of the digital development of mass communication is actualized, the virtual reality of which opens new possibilities for the introduction of various manipulation tools, among which misinformation carries a special danger. It has been proven that misinformation is successfully disseminated through aggressive information campaigns and lack of knowledge about threats and existing vulnerabilities of society, and more effectively affects target audiences by disrupting the interaction (cooperation and communication) of actors to counter its dissemination at the national and international levels. It is substantiated that modern management processes are formed under the influence of post-truth policy, one of the effective tools of which is gaslighting. The main factors that contribute to the spread of misinformation through social media are identified: the effectiveness of the impact on the mass consciousness; scale, high speed and rate of distribution; stability of online presence (causes cumulative effect); intentional promotion of content by artificially adding it to disseminated information flows through popular media and resources; high quality, multidimensionality and variety of fake products, which are perfectly combined in the form of texts, images and videos; easy availability, high-tech and convenience of software for creating fakes. The necessity of disseminating positive Ukrainian narratives by social media as a tool to counteract misinformation and information defense of the country has been proved. It is proposed to involve the best representatives of the Ukrainian elite: patriotic politicians and public figures (opinion leaders), bloggers, volunteers, scientists, cultural and artistic figures for this case. It is substantiated that state public policy subjects of counteracting disinformation and its dissemination (Center for Counteracting Disinformation of the National Security and Defense Council of Ukraine, Center for Strategic Communications and Information Security of the Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine and National Council of Ukraine on Television and Radio Broadcasting) flows in the middle of the country, if necessary, applying the necessary remedial action, study the target audiences, identify, analyze and assess their vulnerabilities (public fears, doubts, etc.), predict possible information attacks on Ukraine. It is necessary to constantly cooperate with digital media and mass media through information and communication campaigns. Practical recommendations were given to state/non-state subjects of counteraction of misinformation on struggle in Ukraine against production of fake content by means of social media. It is necessary: to create a favorable socio-economic, institutional-legal and information-communicative environment for quality and independent journalism, as well as an independent community of fact-checkers as a form of journalistic control to verify the facts used in texts, speeches, social networks posts and identify possible inconsistencies; to disseminate accurate, reliable and objective information on the basis of responsible and independent journalism, to prevent the dissemination of fabricated and manipulative content; to produce positive Ukrainian narratives as a tool of information defense, to prevent the emergence of fakes (instead of refuting fakes - to act in advance), promptly and without explanation to remove/block malicious content in accordance with the law and "community policy"; to set requirements for the media platforms transparency (their activities, funding sources, owners), define criteria and algorithms for ranking information, as well as legally and legitimately require social media to remove illegal content and block its distributors; to monitor, moderate and control the social media content on the basis of legality, transparency and compliance with international human rights standards with the use of means to protect them; to regulate and control the distribution of advertising on news resources of the media and social media, in particular to ensure verification of the transparency and veracity of its sponsored political content, as well as limit of its targeting in order to minimize the income of disinformation disseminators; to promote digital services of voluntary users identification in the online space; to ensure easy, fast and reliable access to all official documents, regulated by the Council of Europe Convention on Access to Official Documents, ratified by Ukraine in 2020 (Council of Europe Convention on Access to Official Documents, 2009); to delegate to search platforms and social networks to determine the truth/falsity of information using artificial intelligence algorithms, remembering that these algorithms can be used to detect/remove misinformation, and vice versa - to create fake information (for example, to form the necessary public opinion misinformation is directed to a specific target audience, taking into account its features and characteristics through algorithmic analysis of messages on social networks, preferences, a selection of sources of user content); to ensure that the majority of the population masters the media literacy and cyberhygiene basics, in particular to encourage and promote the introduction of specialized media programs on information and digital literacy for most people to understand the functions and ramifications of artificial intelligence algorithms, the ability to make informed decisions minimize the impact of threats (risks) associated with the use of such systems, in cooperation with relevant stakeholders, including the private sector, the media, civil society, educational institutions and scientific and technical institutions. Key words: post-truth politics, misinformation, gaslighting, mass media, social media, social networks, fact-checking, media literacy, information campaigns, infodemia, digital technologies, digital transformations, artificial intelligence algorithms. ; У статті охарактеризовано проблеми організації боротьби із поширенням фейків в інформаційному просторі, які пов'язані з відсутністю ефективних державних механізмів протидії дезінформації та її поширенню засобами соціальних медіа. Доведено, що в країнах ЄС здійснюється боротьба не з дезінформацією, а з незаконним (шкідливим, небезпечним) контентом, що поширюється у ЗМІ та соціальних мережах, що є неефективним в умовах існуючих викликів та загроз, які пов'язані з військовим конфліктом та окупацією частини території України, а також пандемією Сovid-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Актуалізовано значущість негативних наслідків цифрового розвитку масової комунікації, реалії якого відкривають нові можливості запровадження різних інструментів маніпулювання, особливу небезпеку серед яких становить дезінформація. Охарактеризовано управлінські процеси, які формуються під впливом політики постправди, одним з ефективних інструментів реалізації якої є газлайтинг. Визначено основні фактори, які сприяють поширенню дезінформації засобами соціальних медіа. Доведено необхідність поширення засобами соціальних медіа позитивних українських наратив як інструменту протидії дезінформації та здійснення інформаційної оборони країни. Визначено державні суб'єкти вироблення публічної політики з протидії дезінформації та її поширенню в Україні, а також надано практичні рекомендації щодо боротьби з продукуванням фейкового контенту засобами соціальних медіа. Ключові слова: політика постправди; дезінформація; газлайтинг; засоби масової комунікації; засоби масової інформації; соціальні медіа; соціальні мережі; фактчекінг; медіаграмотність; інформаційні кампанії; інфодемія; цифрові технології; цифрові трансформації; алгоритми штучного інтелекту.