Suchergebnisse

The influence of religion on politics is inherent not only to the Islamic world, however, none of political theorist should ignore the role of Islam in Muslims' public life, its impact on the policies of Muslim nations and the global geopolitical situation. Due to its historical uniqueness Modern Islam is not only a religion but also a way of life for the vast majority of Muslims and the basis of their civilizational and even national self-identification. Therefore, the role of religion in the Muslim world is different to that of countries, mostly populated by Christians, as Christianity is legally separated from the system of public administration in European countries. Islam, on the other hand, regulates not only the sociocultural sphere of society, including human relations, but also significantly affects the socio-political life of many Muslim countries, where Islamist movements have now become the major part this sphere.In Egypt, where authoritarian secular regime of Hosni Mubarak was overthrown during the revolution, Islamists took the lead in the protest movement, won the first democratic elections and used the opportunity to lead the country after nearly 60 years of underground activity. This paper examines the influence of the religious factor on the change of Egypt's political regime in 2011-2013 by conceptualizing the terms of "political Islam" and "Islamic fundamentalism." The author concludes that the Egyptian Muslim Brotherhood and its Freedom and Justice Party should not be defined as "fundamentalists" because: 1. they don't try to return to a "righteous caliphate," Sharia, and a literal perception of the sacred texts; 2. the Brothers could not be viewed as the most conservative force among Islamists, while Salafists are properly rightly considered to be; 3. the association is considered as a part of moderate Islamism, an ideology that does not mandate any the use of armed methods of struggle. At the same time, the author argues that owing to the fact that Egyptian "Muslim Brotherhood" adhered to moderate Islamism as an ideological party basis, it became a decisive reason that provided them a venue at the top tier of the government in 2011-2013. ; Влияние религии на политику – явление, которое не ограничивается только исламским миром, однако, ни один политический теоретик не может игнорировать роль ислама в общественной жизни мусульман, его влияние на политику мусульманских народов и, соответственно, на мировую геополитическую ситуацию в целом. Современный ислам, благодаря уникальности своего исторического развития, является не только религией, но также образом жизни абсолютного большинства мусульман и основой их цивилизационной и даже национальной самоидентификации. Поэтому роль религии в мусульманском мире иная, чем в тех государствах, где исповедуют христианство, которое юридически отделено от системы государственного управления стран Европы. Ислам, напротив, регулирует не только социокультурную сферу общества, включая индивидуальные человеческие взаимоотношения, но также существенно влияет на общественно-политическую жизнь, частью которой во многих мусульманских странах сейчас стали исламистские движения. В Египте, где в ходе революции был свергнут авторитарный светский режим Хосни Мубарака, исламисты взяли на себя инициативу протестного движения, победили на первых в истории демократических выборах и использовали возможность возглавить страну после почти 60 лет подпольной деятельности. В этой работе исследовано влияние религиозного фактора на изменение политического режима в Египте в период 2011-2013 гг. путем концептуализации понятий «политический ислам» и «исламский фундаментализм». Автор пришел к выводу, что египетских «Братьев-мусульман» и их Партию свободы и справедливости не следует характеризовать понятием «фундаментализм» поскольку они: во-первых, не стремятся вернуться к «праведному халифату», шариату, и буквальному восприятию религиозных текстов; во-вторых, «Братья» не являются наиболее консервативной силой среди исламистов, которой справедливо считают салафитов; в-третьих, ассоциацию принято считать частью умеренного исламизма, идеологии, которая не предусматривает применения вооруженных методов борьбы. В то же время, автор утверждает, что использование египетскими «Братьями-мусульманами» именно умеренного исламизма, как идеологической основы для своей партии стало решающим фактором, обеспечившим им властные государственные места в период 2011-2013 гг. ; Вплив релігії на політику – явище, яке не обмежується лише ісламським світом, однак, жоден політичний теоретик не може ігнорувати роль ісламу в суспільному житті мусульман, його вплив на політику мусульманських народів та, відповідно, на світову геополітичну ситуацію в цілому. Сучасний іслам, завдяки унікальності свого історичного розвитку, є не тільки релігією, але також способом життя переважної більшості мусульман і в значній мірі основою їх цивілізаційної та навіть національної самоідентифікації. Тому роль релігії в мусульманському світі інша, ніж в тих державах, де сповідують християнство, яке юридично відділене від системи державного управління країн Європи. Іслам, навпаки, значною мірою регулює не тільки соціокультурну сферу суспільства, включаючи індивідуальні людські взаємини, але також істотно впливає на суспільно-політичне життя, частиною якого у багатьох мусульманських країнах зараз стали ісламістські рухи.У Єгипті, де в ході революції був повалений авторитарний світський режим Хосні Мубарака, ісламісти взяли на себе ініціативу протестного руху, перемогли на перших в історії держави демократичних виборах та використали можливість очолити країну після майже 60-ти років підпільної діяльності. У цій роботі досліджено вплив релігійного чинника на зміну політичного режиму в Єгипті у період 2011–2013 рр. шляхом концептуалізації понять «політичний іслам» та «ісламський фундаменталізм». Автор дійшов висновку, що єгипетських «Братів-мусульман» та їхню Партію свободи і справедливості не слід характеризувати поняттям «фундаменталізм» оскільки вони: по-перше, не прагнуть повернутись до «праведного халіфату», шаріату, та буквального сприйняття релігійних текстів; по-друге, «Брати» не є найбільш консервативною силою серед ісламістів, якою справедливо вважають cалафітів; по-третє, асоціацію прийнято вважати частиною поміркованого ісламізму, ідеології, яка не передбачає застосування збройних методів боротьби. Водночас, автор стверджує, що використання єгипетськими «Братами-мусульманами» саме поміркованого ісламізму, як ідеологічної основи для своєї партії стало вирішальним фактором, який забезпечив їм владні державні місця в період 2011–2013 рр.

This article explains both the actual status of Muslim women and their rights in Muslim societies, as well as the influential role that culture plays in this. The focus is on the ideas of Islamic feminism. We looked at how morality, religion, Sharia law, and the rights of women are related in some countries in the region. Illiteracy among women and access to education in general, political isolation and economic dependence on men remain one of the most difficult key factors that negatively affect the dynamics of the development process, which protects women's empowerment not only in underdeveloped countries as a whole. ; Дана стаття пояснює як фактичний статус мусульманських жінок, так і їх права в мусульманських суспільствах, а також впливову роль, яку відіграє у цьому культура. Увага зосереджена на ідеях ісламського фемінізму. Ми розглянули, як в деяких країнах регіону пов'язані мораль, релігія, закони шаріату та права жіночої частини населення. Неписьменність серед жінок та доступ до освіти в цілому, політична ізольованість та економічна залежність від чоловіків залишаються одним із найскладніших ключових факторів, що негативно впливають на динаміку процесу розвитку, який захищає розширення можливостей жінок не тільки в, але і в слаборозвинених країнах в цілому.

The article identifies the main sources of research on ethnopedagogics of Crimean Tatar people. The author picks out the source-books such as: 1 ) scientific work of ethnopedagogics of Crimean Tatars, 2) the collections of the Crimean Tatar folklore, 3) works of ancient writers and thinkers, scientists and lexicographer of the East, religious thinkers of the Muslim world and the Muslim holy book – the Koran, 4) literary works of the Crimean Tatar poets and writers, 5) research notes government officials, anthropologists, travelers, historians, linguists and cultural studies on the culture of the Crimean Tatars, 6) the works of the classical teachers of popular education, 7) modern ethnopedagogical, educational and psychological research. ; У статті визначено джерельну основу досліджень з етнопедагогіки кримськотатарського народу. Автор виділяє такі джерела, як: 1) наукові роботи з етнопедагогіки кримських татар, 2)збірники кримськотатарського фольклору; 3) праці давньотюркських письменників і мислителів, вчених-енциклопедистів Сходу; релігійних мислителів мусульманського світу і священну книгу мусульман – Коран; 4) твори кримськотатарських поетів і письменників; 5)нотатки и дослідження державних діячів, етнографів, мандрівників, істориків, культурологів і філологів про культуру кримських татар; 6) праці педагогів-класиків про народне виховання; 7)сучасні етнопедагогічні, педагогічні та психологічні дослідження.

The article deals with the origins and essence of the specific European model of multiculturalism, its integral link with the social economic development of post-war Europe and its immigration policy in the second half of the 20th and beginning of the 21st century. The concept of multiculturalism is interpreted as a sociocultural reality and as a set of political practices aimed at managing cultural diversity. There are some differences in the policies of Britain, France and Germany regarding the ways of adapting Muslim minorities. The dynamics of the growth of negative symptoms in the European multicultural space, their transformation into the tragic consequences of terrorist acts committed on the basis of radical Islamism are outlined. According to statistics, from March, 2004 to August 2017, as a result of terrorist acts committed by radical Islamists, 604 people were murdered in European countries.The article shows the relationship between the spread of sentiments of radical Islamism and the intensification of xenophobic prejudices among non-Muslim populations in Europe. The role of the migration crisis 2015–2016 is revealed. The aggravation of the political situation in Europe, its influence on the results of the presidential (France) and parliamentary (Germany, Austria) elections of 2017 is accentuated. The significance of the cultural component in the aggravation of the problems of European multiculturalism is emphasized. The given examples include situations related to the status of religion, as well as gender practices and norms of behavior having evolved in European and Muslim societies. It is stressed that the perspectives as for the harmonization of Western secular and Muslim religious mentality remain problematic. The attention is focused on the necessity to perform the systematic study of the culturological aspect of the problem viewing the improvement of political management practices. ; В статье раскрываются истоки и сущность специфически-европейской транскрипции мультикультурализма, его неразрывная связь с социально-экономическим развитием послевоенной Европы и ее иммиграционной политикой второй половины ХХ – начала ХХI в. Прослеживается динамика нарастания негативных симптомов в европейском мультикультурном пространстве, их трансформация в достаточно трагические последствия террористических актов, совершѐнных на почве радикального исламизма. Показана взаимосвязь между распространением настроений радикального исламизма и усилением ксенофобских предубеждений среди немусульманского населения Европы. Подчеркивается значение культурной составляющей в обострении проблем европейского мультикультурализма. Акцентируется внимание на необходимости системного исследования этого аспекта с целью усовершенствования культурно-политических управленческих практик. ; В статті розкриваються витоки й сутність специфічно-європейської транскрипції мультикультуралізму, його нерозривний зв'язок з соціально-економічним розвитком повоєнної Європи та її імміграційною політикою другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Прослідковується динаміка наростання негативних симптомів в європейському мультикультурному просторі, їхня трансформація в досить трагічні наслідки терористичних актів, здійснених на ґрунті радикального ісламізму. Показано взаємозв'язок між поширенням настроїв радикального ісламізму та посиленням ксенофобських упереджень серед немусульманського населення Європи. Наголошується на значенні власне культурного складника у загостренні проблем європейського мультикультуралізму. Акцентується увага на необхідності системного дослідження цього аспекту задля удосконалення культурнополітичних управлінських практик.

The article deals with the origins and essence of the specific European model of multiculturalism, its integral link with the social economic development of post-war Europe and its immigration policy in the second half of the 20th and beginning of the 21st century. The concept of multiculturalism is interpreted as a sociocultural reality and as a set of political practices aimed at managing cultural diversity. There are some differences in the policies of Britain, France and Germany regarding the ways of adapting Muslim minorities. The dynamics of the growth of negative symptoms in the European multicultural space, their transformation into the tragic consequences of terrorist acts committed on the basis of radical Islamism are outlined. According to statistics, from March, 2004 to August 2017, as a result of terrorist acts committed by radical Islamists, 604 people were murdered in European countries.The article shows the relationship between the spread of sentiments of radical Islamism and the intensification of xenophobic prejudices among non-Muslim populations in Europe. The role of the migration crisis 2015–2016 is revealed. The aggravation of the political situation in Europe, its influence on the results of the presidential (France) and parliamentary (Germany, Austria) elections of 2017 is accentuated. The significance of the cultural component in the aggravation of the problems of European multiculturalism is emphasized. The given examples include situations related to the status of religion, as well as gender practices and norms of behavior having evolved in European and Muslim societies. It is stressed that the perspectives as for the harmonization of Western secular and Muslim religious mentality remain problematic. The attention is focused on the necessity to perform the systematic study of the culturological aspect of the problem viewing the improvement of political management practices. ; В статье раскрываются истоки и сущность специфически-европейской транскрипции мультикультурализма, его неразрывная связь с социально-экономическим развитием послевоенной Европы и ее иммиграционной политикой второй половины ХХ – начала ХХI в. Прослеживается динамика нарастания негативных симптомов в европейском мультикультурном пространстве, их трансформация в достаточно трагические последствия террористических актов, совершѐнных на почве радикального исламизма. Показана взаимосвязь между распространением настроений радикального исламизма и усилением ксенофобских предубеждений среди немусульманского населения Европы. Подчеркивается значение культурной составляющей в обострении проблем европейского мультикультурализма. Акцентируется внимание на необходимости системного исследования этого аспекта с целью усовершенствования культурно-политических управленческих практик. ; В статті розкриваються витоки й сутність специфічно-європейської транскрипції мультикультуралізму, його нерозривний зв'язок з соціально-економічним розвитком повоєнної Європи та її імміграційною політикою другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Прослідковується динаміка наростання негативних симптомів в європейському мультикультурному просторі, їхня трансформація в досить трагічні наслідки терористичних актів, здійснених на ґрунті радикального ісламізму. Показано взаємозв'язок між поширенням настроїв радикального ісламізму та посиленням ксенофобських упереджень серед немусульманського населення Європи. Наголошується на значенні власне культурного складника у загостренні проблем європейського мультикультуралізму. Акцентується увага на необхідності системного дослідження цього аспекту задля удосконалення культурнополітичних управлінських практик.

Die radikalen Veränderungen der politischen und interkonfessionellen Situation in der Ukraine, und die darauf folgenden Verschiebungen der Territorialgrenzen im Lauf des 17. Jahrhunderts wirkten sich auch in einer Transformation mentaler Grenzen aus. Das schloss auch die Herausbildung klarerer Vorstellungen darüber ein, wer jeweils Freund, und wer Feind ist. Besonders anschaulich sind diese Prozesse anhand der Geschichte der ukrainischen Gravuren zu verfolgen. Die barocke visuelle Symbolik erlaubte es, die literarischen Metaphern und Allegorien der orthodoxen Theologen in anschauliche Formen umzusetzen. Ebenso wie in den theologisch-polemischen Texten traten hier als Feinde in erster Linie Muslime, katholische Polen und Juden auf, also diejenigen ethnischen Gruppen, mit denen unter der orthodoxen Bevölkerung der Rzeczpospolita am häufigsten Konflikte auftraten. Demgegenüber waren in dieser Gruppe Unierte, Zigeuner oder Moskoviter kaum zu finden. Eine anti-osmanische Symbolik dominierte dabei.

The religious situation in the annexed Crimea, which takes place under the influence of the political factors, is analysed. It is shown that the introduction of the Russian religious politics in the peninsula is accompanied by the rude violations of human rights and freedoms, in particular, the right to freedom of the conscience and religion. The Crimean Tatars who profess Islam, as well as the clerics and believers of the other religions, who have pro-Ukrainian political orientations, have the biggest problems with ensuring this right. Russian authorities in the Crimea managed to convert the part of the Crimean Muslim Tatars to their own side, which led to political and religious differences within their environment. Most of them remained in pro Ukrainian positions, did not recognize the results of the "referendum," condemned the Russian aggression in the Crimea, advocated its return to Ukraine. Political differences among the Crimean Tatars have deepened the schism in Islam. One part of the Muslim religious organizations began to focus on the Russian spiritual centres, the other one created the spiritual management of the Muslims of the Crimea in mainland Ukraine. In the annexed Crimea, almost all religions and their clergymen undergo harassment and persecution, except for the Orthodox, subordinate to the Moscow Patriarchate. It is noted that in order to achieve the political goals – the recognition of the Crimea as the Russian territory, the adoption of the Russian citizenship, re-subordination of the religious organizations to the Russian spiritual centres, the displacement of pro-Ukrainian religious organizations from the territory of the peninsula – the Russian authorities introduced their reregistration. The restrictions on the freedom of the conscience and religion, the religious harassment and persecution are also recorded by the international human rights organizations. The general conclusion that the normalization of the religious and church life in the Crimea is possible provided that it is returned to Ukraine is drawn. ; У статті аналізується релігійна ситуація в анексованому Криму, що зумовлена дією політичних чинників. Зазначається, що впровадження російської релігійної політики на півострові супроводжується грубими порушеннями прав і свобод людини, зокрема права на свободу совісті і віросповідання, що виявляється в утисках і переслідуваннях релігійних організацій, священнослужителів, віруючих, особливо тих, які мають проукраїнську орієнтацію. Зроблено загальний висновок, що нормалізація релігійно-церковного життя в Криму можлива за умови його повернення Україні.

In the middle of the 19th century, the multi-ethnic and multi-religious Ottoman Empire gave refuge to representatives of the national liberation and revolutionary movements in Central and Eastern Europe. The popularity of Orientalism in Western culture has opened up to Europe the riches of Islamic cultural heritage. One of the participants in this process was a popular novelist, politician, military man from Volyn Mychaylo Czajkowski.In 1850, along with many refugees and emigrants, Mychaylo Czajkowski converted to Islam and lived in the Ottoman Empire for almost three decades. His writings and correspondence allow us to trace how he perceived the Islamic Empire from within, how he perceived the Islamic religion from the point of view of a newly converted Muslim. His case is characteristic and unique at the same time, it allows a different look at Ukrainian-Islamic contacts in modern times.The work of Sadyk Pasha, who opened the veil of the Islamic world to the Ukrainian, Polish, French, and Russian readers, should be singled out. The images of the Muslim, the Turk, the Ottoman were humanized by him, the barriers of misunderstandings and accusations were shaken. The past of the relationship is filled with examples of cooperation. The future looks full of joint projects and accomplishments. Sadyk Pasha's personal destiny testifies to understanding, to the tolerance of evaluation - to the expansion of the values of modern times. ; Мультиетнічна та різноконфесійна Османська імперія у середині ХІХ ст. дала прихисток представникам національно-визвольних та революційних рухів ЦентральноСхідної Європи. Популярність орієнталізму в західній культурі дозволила відкрити для Європи багатства ісламської культурної спадщини. Одним із учасників цього процесу став популярний романіст, політик, військовий Михайло Чайковський (Садик-паша).У 1850 р. разом з багатьма біженцями та емігрантами Михайло Чайковський прийняв іслам та майже три десятиліття жив в Османській імперії. Його твори та листування дозволяють прослідкувати, як він ...

The article is devoted to the research of manifestations of separatism in Southeast Asia. Among the countries of this region, the most pressing problem of separatism is in Thailand, Myanmar, Indonesia and the Philippines. In the process of writing the article, features of the emergence of separatism in each of these countries, its causes, forms of manifestation, centers of distribution and consequences have been considered.The main reason for the emergence of separatist sentiments in all the countries under study was ethno-religious differences in their population. The effect of this factor was strengthened by historical, political, socio-economic factors, sometimes external influences, which together led to the emergence of powerful separatist cells. In Buddhist Thailand, such centers are the Muslim provinces of Pattaya, Yala, Narathiwat and Songhl, whose inhabitants are actively seeking to establish their own state of Pattaya. In the populated mainly Buddhists of Myanmar, the cell of active separatism was formed at its event in the state of Rakhine (Arachan), where, in addition to representatives of the indigenous Burmese subethnic - Arakans who profess Buddhism, the representatives of the most numerous Muslim national minority in the country - Rohingya, who are struggling for independence There are several problems regarding the separatism of the regions in Indonesia. It is the province of Irian Jaya (Western Papua) in the western part of the island of New Guinea, Aceh (Aceh) in the north of the island of Sumatra, East Timor (until 2002, until the proclamation of the independence of East Timor), and settled by the Christians of the South Moluccas. One of the most pressing problems of the predominantly Christian Philippines is separatism and extremism of the Moroccan Islamic people living in the southwestern part of the island of Mindanao and the archipelago Sulu and constantly, but with varying intensity, fights for complete independence or autonomy.Separatism in the countries of Southeast Asia is dangerous ...

Separatism is one of the most difficult problems in the world today. Its manifestations of varying degrees of activity can be traced in virtually every part of the world and can cause political instability within individual states, the formation of new state formations and, worst of all, the emergence of protracted armed conflicts, measured by hundreds of human casualties.One of the problems of separatism in Southwest Asia has to do with the Kurds - an ancient people living mainly in Turkey (up to 20 million), Iran (up to 12 million), Iraq (up to 8 million), in northeast Syria (up to 3 million). Kurds also live in Azerbaijan, Georgia, Armenia, Turkmenistan, Kazakhstan, up to 2.5 million Kurds live in the US and European countries where Kurdish communities exist. They speak their own Kurdish language, which is a Indo-European language family, and are overwhelmingly Sunni Muslim. There are also Shi'a Muslims, Yezidis, Alevis, Christians among the Kurds, but there are far fewer of them.The article is devoted to the elucidation of the problem of Kurdish separatism, which is considered the main threat to stability in theMiddle East.Kurdish separatism is a major domestic issue for Iran, Iraq, Syria and Turkey, which may cause destabilization in these countries and even the collapse of some of them. Its effects may have echoes throughout Asia, activating centrifugal processes in many other Asian countries, and triggering the emergence of new state structures on the Asian map, as well as causing tensions inEurope, to which the problem of separatism is also relevant.The separatism of the Kurds arose because of the ethnic differences among the populations of the countries in which they live, and also because of the wrong policy towards the Kurds, namely the oppression and discrimination of the Kurdish people, their culture, language and traditions within these countries. It also traces the influence of historical and external factors.In the form of manifestation, separatism of the Kurds can be estimated as secessional. ...

The article highlights the peculiarities of perception some democratic values by society in the context of attempts of modernization political regimes in the countries of Middle East. The author's point of view on agenda of the basic dominants of transformation political regimes discourse in Muslim countries as factors of changing the political field configuration is offered also. ; Статья раскрывает особенности восприятия демократических ценностей обществом в контексте попыток модернизации политических режимов в странах Ближнего Востока. Предлагается авторское видение проблематики базовых доминант дискурса трансформаций политических режимов в мусульманских странах как факторов изменения конфигурации политического поля. ; Стаття висвітлює особливості сприйняття демократичних цінностей суспільством в контексті спроб модернізації політичних режимів у країнах Близького Сходу. Подано авторське бачення проблематики базових домінант дискурсу трансформацій політичних режимів у мусульманських країнах як чинників зміни конфігурації політичного поля.

The article highlights the peculiarities of perception some democratic values by society in the context of attempts of modernization political regimes in the countries of Middle East. The author's point of view on agenda of the basic dominants of transformation political regimes discourse in Muslim countries as factors of changing the political field configuration is offered also. ; Статья раскрывает особенности восприятия демократических ценностей обществом в контексте попыток модернизации политических режимов в странах Ближнего Востока. Предлагается авторское видение проблематики базовых доминант дискурса трансформаций политических режимов в мусульманских странах как факторов изменения конфигурации политического поля. ; Стаття висвітлює особливості сприйняття демократичних цінностей суспільством в контексті спроб модернізації політичних режимів у країнах Близького Сходу. Подано авторське бачення проблематики базових домінант дискурсу трансформацій політичних режимів у мусульманських країнах як чинників зміни конфігурації політичного поля.

The article addresses the electoral history of the right-wing populist parties in Austria, France and the Netherlands in the period from the beginning of 1980s till 2017, as well as features inherent in these parties. Similarities and differences between the nationalist, anti-immigrant parties of the Kingdom of the Netherlands, French Republic and Austria have been shown. Analysis of historical underpinnings of the creation of the nationalistically-oriented parties – French Front National ("National Front", from June 1st 2018 Rassemblement national – "National Rally"), Austrian Freiheitliche Partei Österreichs ("Freedom Party of Austria") and Dutch Partij voor de Vrijheid ("Dutch Party for Freedom") has been conducted. Influence of various problems present in these countries' societies on the electoral performance of the mentioned above parties has been analyzed. Research on the electoral trends and main reasons for the surge in popularity of the right-wing populist parties in Austria, France and the Netherlands has been carried out. Direct influence of the issue of illegal immigration (especially so – from the Muslim-majority countries in the Middle East) on electoral preferences of the Austrians, French and Dutch has been demonstrated. History of the creation of the modern-day leading right-wing populist political parties, as well as their ideological evolution has been thoroughly analyzed. The parties' differences in terms of political, social and economic aspects have been shown. Reasons for the right-wing populist parties' popularity in Austria, France and the Netherlands have been identified – among them, the most important ones are the increasing immigration of Muslims to these countries, as well as the growing distrust of the citizens of Austria, France and the Netherlands towards the governing bodies and policies of the European Union. It is demonstrated that the causes of such electoral performances are not only the historical underpinnings that have shaped both countries throughout centuries, but also the differences in Scotland's and Wales' economic development and the ideological distinctions within the Scottish and Welsh independence movements. Influence of internal rows and ideological divergencies within the National Rally, Freedom Party of Austria and Dutch Party for Freedom on the parties' performance has been demonstrated.

The phenomenon of the Islamic extremism rise is directly related to the very political situation that has developed in a number of regions that are marked by heightened conflict index. The emergence of Islamic extremism was promoted by the internal factors of Muslim countries development, where unemployment, the standard of living of the population overwhelming majority, the difficult demographic situation, rather low economic development rates, the low level of authoritative political regimes and their repressive opposition policy, the crisis of national ideology that created a massive social base for the Islamist opposition to secular political regimes. A special role was played by changes in the geopolitical situation in the world as a whole especially this became relevant after the collapse of the USSR and the world socialist system. The position of the USA as the only world hegemonic state strengthened, which became a catalyst for the departure from European samples, as well as the search for ways of original development. The conflict of different types of civilizations – European and Muslim, manifested in almost all spheres of Muslim society, showed the impossibility of blindly copying Western society on Islamic soil. The intensification of the search for new solutions and changes in the priorities in the economic development of Arab countries became a natural phenomenon during the crisis shocks around the world. The basic ideological principles and provisions of any doctrine can, with their radicalization and bringing to the edge, form both extremely positive and negative attitudes towards the place of man in the world and the environment. The ideological component of Islamic radicalism is radical Islam, which consists of fundamentalism, traditionalism and modernism, each of which is a reaction to events in society. Islamic fundamentalism and traditionalism are a defensive reaction to the deviation from the traditions and established norms of culture and society. ; Феномен сплеску ісламського екстремізму безпосередньо пов'язаний з самою політичною ситуацією, яка склалася в ряді регіонів, які відрізняються підвищеною конфліктністю. Виникненню ісламського екстремізму сприяли внутрішні чинники розвитку мусульманських країн, де особливий вплив надали безробіття, рівень життя переважної більшості населення, складна демографічна ситуація, досить низькі темпи економічного розвитку, низький рівень авторитетних політичних режимів і їх репресивна політика щодо опозиції, а також криза національної ідеології, які створили масову соціальну базу для ісламістської опозиції політичним і світським режимам. Особливу роль зіграли зміни геополітичної ситуації у світі в цілому, особливо це стало актуальним після розпаду СРСР і світової соціалістичної системи. Посилилася позиція США в якості єдиного світового гегемону, що стало каталізатором відходу від європейських зразків, а також пошуком шляхів самобутнього розвитку. Конфлікт різних типів цивілізацій – європейського і мусульманського, що проявився практично у всіх сферах мусульманського суспільства, показав неможливість сліпого копіювання західного суспільства на ісламську ґрунті. Активізація пошуку нових рішень та зміни пріоритетів в економічному розвитку арабських країн стала закономірним явищем у період кризових потрясінь у всьому світі. Базові світоглядні принципи та положення будь-якого вчення спроможні за умови їх радикалізації і доведення до краю сформувати як надзвичайно позитивне, так і негативне ставлення і до місця людини у світі, і до навколишнього середовища. Ідейною складовою ісламського радикалізму є радикальний іслам, який складається з фундаменталізму, традиціоналізму і модернізму, кожен з яких є реакцією на події, що відбуваються у суспільстві. Ісламський фундаменталізм і традиціоналізм виступають захисною реакцією на відхилення від традицій і сталих норм культури і соціуму.

The phenomenon of the Islamic extremism rise is directly related to the very political situation that has developed in a number of regions that are marked by heightened conflict index. The emergence of Islamic extremism was promoted by the internal factors of Muslim countries development, where unemployment, the standard of living of the population overwhelming majority, the difficult demographic situation, rather low economic development rates, the low level of authoritative political regimes and their repressive opposition policy, the crisis of national ideology that created a massive social base for the Islamist opposition to secular political regimes. A special role was played by changes in the geopolitical situation in the world as a whole especially this became relevant after the collapse of the USSR and the world socialist system. The position of the USA as the only world hegemonic state strengthened, which became a catalyst for the departure from European samples, as well as the search for ways of original development. The conflict of different types of civilizations – European and Muslim, manifested in almost all spheres of Muslim society, showed the impossibility of blindly copying Western society on Islamic soil. The intensification of the search for new solutions and changes in the priorities in the economic development of Arab countries became a natural phenomenon during the crisis shocks around the world. The basic ideological principles and provisions of any doctrine can, with their radicalization and bringing to the edge, form both extremely positive and negative attitudes towards the place of man in the world and the environment. The ideological component of Islamic radicalism is radical Islam, which consists of fundamentalism, traditionalism and modernism, each of which is a reaction to events in society. Islamic fundamentalism and traditionalism are a defensive reaction to the deviation from the traditions and established norms of culture and society. ; Феномен сплеску ісламського екстремізму безпосередньо пов'язаний з самою політичною ситуацією, яка склалася в ряді регіонів, які відрізняються підвищеною конфліктністю. Виникненню ісламського екстремізму сприяли внутрішні чинники розвитку мусульманських країн, де особливий вплив надали безробіття, рівень життя переважної більшості населення, складна демографічна ситуація, досить низькі темпи економічного розвитку, низький рівень авторитетних політичних режимів і їх репресивна політика щодо опозиції, а також криза національної ідеології, які створили масову соціальну базу для ісламістської опозиції політичним і світським режимам. Особливу роль зіграли зміни геополітичної ситуації у світі в цілому, особливо це стало актуальним після розпаду СРСР і світової соціалістичної системи. Посилилася позиція США в якості єдиного світового гегемону, що стало каталізатором відходу від європейських зразків, а також пошуком шляхів самобутнього розвитку. Конфлікт різних типів цивілізацій – європейського і мусульманського, що проявився практично у всіх сферах мусульманського суспільства, показав неможливість сліпого копіювання західного суспільства на ісламську ґрунті. Активізація пошуку нових рішень та зміни пріоритетів в економічному розвитку арабських країн стала закономірним явищем у період кризових потрясінь у всьому світі. Базові світоглядні принципи та положення будь-якого вчення спроможні за умови їх радикалізації і доведення до краю сформувати як надзвичайно позитивне, так і негативне ставлення і до місця людини у світі, і до навколишнього середовища. Ідейною складовою ісламського радикалізму є радикальний іслам, який складається з фундаменталізму, традиціоналізму і модернізму, кожен з яких є реакцією на події, що відбуваються у суспільстві. Ісламський фундаменталізм і традиціоналізм виступають захисною реакцією на відхилення від традицій і сталих норм культури і соціуму.