Suchergebnisse

Раздел - "Международное право" ; The present paper considers some issues of regulating of a quite complex legal institution, that of multiple nationality. Currently, European integration in general and the phenomenon of multiple nationality in particular are arousing a lot of interest. This is caused to a large extent b y both the relative stability of economic and political guarantees of rights and liberties of the citizens of Western Europe and by the search of Eastern European countries for their place and their road in the united Europe, b y the necessity to overcome cultural and economic disunity of European states and also b y the unabated interest in the structural elements of diverse and variously speeded integration in this region. In this regard the institution of multiple nationality stands out against the background of all-European integration. It has been in existence in this region for many millenia and embraces practically all states of the continent. Multiplenationality creates at the same time both real possibilities and prerequisites for integration and real problems, causing sometimes protracted conflicts between states and peoples and separating their political interests. The author sees multiple nationality to be a complex legal state expressed through a complicated legal relationship, which lends form to a multistructured social political, economic, cultural and moral relationship between states (representations of citizenship/nationality) and the person as regards responsible possession by a person of the complete or the basic set of rights and duties of nationality equal to the persons of his/her category of nationality in more than one state formation. With this assumption the paper shows in general terms the causes for the emergence of multiple nationality and the ways of settling its problems. The citizenship of the European Union, which the author refers to a kind of multiple nationality, is a particular legal institution which could serve as a source for forming all-European and global citizenship. Alongside with the study of the citizenship of the European Union the paper considers the institution of multiple nationality within the framework of the Council of Europe. The European region has accumulated abundant experience of regulating multiple nationality; part of which experience was embodied in the provisions of various international treaties concluded by the member-states of the Council of Europe. It would be effective to use in the countries of Eastern Europe and Asia. The European Convention on Nationality from November 6, 1997 was a progressive step in the realm of developing nationality and multiple nationality, though it has a number of drawbacks and as a whole does not adequately take into consideration the existing needs in this sphere. A number of norms, for instance, the right of the state to terminate citizenship, declared in article 7 and other provisions of the Convention have not been specified. The drawbacks of legal regulation of these issues and the issues of state succession and nationality (article 16) arouse doubts in the compliance of provisions of the abovementioned convention with the requirements of articles 15 and 29 of the Universal Declaration on Human Rights. Unfortunately, the European Convention on Nationality is trying to unite disparate points of v i ew into one, there arising as a result some apprehension as to the possibility of its arbitrary application. The citizenship, being established within the framework of integration of the Republic of Belarus and the Russian Federation, is also a peculiar institution which could be transformed into a different type of citizenship. The author considers that reasonable application of the institution of multiple nationality could facilitate the solution of a number of problems of contemporary international law, including the problems of international cooperation, human rights protection and development of integrational process. This experience could be promoted b y all states and especially the former USSR countries who have various directions of solving the issues of multiple nationality.

The article examines the value of nationality of the foreign investor under the foreign investment protection in disputes arose with the state-recipient of investment. Analyzes the sources of international public and private law, arbitration practice, where the question arose about the nationality of the foreign investor and were significant and influenced the outcome in a dispute, the criteria for determining the nationality of a legal person. The author was given your answer to the question of who is entitled to claim the protection of the recipient state, bilateral investment agreements have used the criteria developed private international law to determine the nationality of a legal entity. The nationality of a legal entity - a concept, which is conditional and does not coincide with the category of nationality for natural persons. In fact, it indicates the identity of the organization to a particular state. In private international law the nationality of a legal entity also points to his personal law (lex societatis), which determines the legal status of this entity, however, for the purposes of bilateral investment treaties, determining the personal law of a legal entity does not have such a significant value that will be illustrated later. Recently there has been a tendency for the requirement of nationality of an investor is treated by the persons acting as arbitrators in investment arbitrations, by extension, as something that required the arbitral Tribunal to confirm its jurisdiction. The modern practice of international investment relations suggests that investors actively use provided by international treaties of the possibility of treatment of claims in arbitration to the States. In response, the state formed the line of defense, one means of which is the interpretation of concluded international treaties on the protection and promotion of investments. Thus, in a restrictive interpretation of the rights of the investor under an international Treaty, in some cases, may be interested not only the state defendant in a particular case, but the state of nationality of the investor. The latter may elect specified position as a potential state defendant in similar lawsuits or even in connection with the unwillingness to worsen political relations with the Respondent state in a particular disputed case. ; У статті досліджено значення національності іноземного інвестора для захисту іноземних інвестицій під час спорів із державою-реци-пієнтом інвестицій. Проаналізовано джерела міжнародного публічного і приватного права, арбітражну практику, де виникало питання про національності іноземного інвестора, критерії визначення національності юридичної особи. Автором надано свій варіант відповіді на питання про те, хто має право претендувати на захист з боку держави-реципієнта з огляду на критерії визначення національності юридичної особи, вироблені міжнародним приватним правом, що закріплюються у двосторонніх інвестиційних угодах. Національність юридичної особи - це поняття, яке є умовним і не збігається з категорією національності стосовно фізичної особи. По суті, воно вказує на приналежність організаціїдо тієї чи іншої держави. У міжнародному приватному праві національність юридичної особи вказує також на її особистий закон (lex societatis), який визначає правовий статус цього суб'єкта, проте для цілей двосторонніх інвестиційних угод визначення особистого закону юридичної особи не має такого суттєвого значення. Останнім часом спостерігається тенденція, при якій вимога до національності інвестора трактується особами, які виступають в якостіарбітрів інвестиційних арбітражів, розширено, як щось необхідне арбітражному трибуналу для підтвердження своєїкомпетенції. Сучасна практика міжнародних інвестиційних відносин свідчить про те, що інвестори активно використовують надані їм міжнародними договорами можливості звернення з позовами до держав в арбітражі. У відповідь держави формують лінії захисту, одним із засобів яких є тлумачення укладених ними міжнародних договорів про захист і заохочення капіталовкладень. При цьому в обмежувальному тлумаченні прав інвестора з міжнародним договором у низці випадків може бути зацікавлена не тільки держава-відповідачка у конкретній справі, але й держава національності інвестора. Остання може обрати зазначену позицію як потенційна держава-відповідачка за аналогічними позовами або навіть у зв'язку із небажанням погіршити політичні відносини з державою-відповідачкою у конкретній спірній справі. ; У статті досліджено значення національності іноземного інвестора для захисту іноземних інвестицій під час спорів із державою-реци-пієнтом інвестицій. Проаналізовано джерела міжнародного публічного і приватного права, арбітражну практику, де виникало питання про національності іноземного інвестора, критерії визначення національності юридичної особи. Автором надано свій варіант відповіді на питання про те, хто має право претендувати на захист з боку держави-реципієнта з огляду на критерії визначення національності юридичної особи, вироблені міжнародним приватним правом, що закріплюються у двосторонніх інвестиційних угодах. Національність юридичної особи - це поняття, яке є умовним і не збігається з категорією національності стосовно фізичної особи. По суті, воно вказує на приналежність організаціїдо тієї чи іншої держави. У міжнародному приватному праві національність юридичної особи вказує також на її особистий закон (lex societatis), який визначає правовий статус цього суб'єкта, проте для цілей двосторонніх інвестиційних угод визначення особистого закону юридичної особи не має такого суттєвого значення. Останнім часом спостерігається тенденція, при якій вимога до національності інвестора трактується особами, які виступають в якостіарбітрів інвестиційних арбітражів, розширено, як щось необхідне арбітражному трибуналу для підтвердження своєїкомпетенції. Сучасна практика міжнародних інвестиційних відносин свідчить про те, що інвестори активно використовують надані їм міжнародними договорами можливості звернення з позовами до держав в арбітражі. У відповідь держави формують лінії захисту, одним із засобів яких є тлумачення укладених ними міжнародних договорів про захист і заохочення капіталовкладень. При цьому в обмежувальному тлумаченні прав інвестора з міжнародним договором у низці випадків може бути зацікавлена не тільки держава-відповідачка у конкретній справі, але й держава національності інвестора. Остання може обрати зазначену позицію як потенційна держава-відповідачка за аналогічними позовами або навіть у зв'язку із небажанням погіршити політичні відносини з державою-відповідачкою у конкретній спірній справі.

Статья посвящена проблеме конфессионального выбора, стоящей перед первыми князьями Киевской Руси. Цель статьи состоит в утверждении, что выбор в пользу христианства рассматривается как фактор религиозной и моральной идентификации древнерусского этноса. Актуальность работы продиктована необходимостью выработки национальной идеи России. В качестве примера приводится идеологический (религиозный, политический, моральный) кризис, который переживала Киевская Русь за несколько десятилетий до официального принятия христианства. Материалами исследования являются летописные сведения (878–969 гг.) о первых древнерусских князьях, а также житийные сказания о блаженной Ольге. В качестве рабочей гипотезы выдвигается характеристика князя Игоря Рюриковича как человека книжного по преимуществу. В работе используются дескриптивный, герменевтический, диахронический, историко-генетический, компаративистский, аналитический и биографический методы. Результаты исследования и их обсуждение соотносится с положением о том, что событийный ряд, связанный с местью Ольги за смерть Игоря и ее дальнейшими действиями по обустройству древнерусских земель («погосты» и институт тиунства), с одной стороны, и принятием христианства – с другой, рассматривается как следствие духовного опыта ее мужа. Мы приходим к выводу об интеллектуальном усилии, переживаемом киевским князем в течение ряда лет, сопровождавшемся длительной политической пассивностью монарха и оправданном фактом крещения его вдовы. Новаторство нашей работы состоит в том, что оправдательным механизмом для политической недальновидности Игоря и жестокости Ольги в отношении целого племени, вплоть до физического уничтожения последнего, – лежит идея о морально-психологическом воздаянии, воплотившемся в факте принятия православия представительницей монаршей семьи, возглавлявшей языческий этнос. Речь идет о трансформации идеи воздаяния: от его языческого понимания (кровная месть, осуществляемая в реальном пространстве-времени) до понимания христианского, в котором воздаяние мыслится как прерогатива не человека, но Божества и происходит за пределами биографии.

Раздел "Международное право" — рубрика "Права человека" ; Статья посвящена наиболее сложным вопросам реализации прав и обязанностей публично-правового характера лицами с множественным гражданством, в том числе в сферах избирательного права, дипломатической и консульской защиты, налогообложения, военной службы. Автором предлагаются меры по совершенствованию регулирования данных отношений в законодательстве Республики Беларусь. В частности, автор предлагает отказаться от принципов равенства и эффективного гражданства с выработкой новых правил в этой сфере. По мнению автора, базовым должен стать принцип добровольного выбора гражданином государства, права и обязанности гражданства которого станут доминирующими при реализации его прав и обязанностей при конфликте законов о гражданстве. При этом автор предлагает развитие и кодификацию норм о правах и обязанностях лиц с множественным гражданством в условиях формирования права на множественное гражданство. = The article is devoted to the most difficult questions of realisation of public rights and duties of multiple nationals, including those in election law, diplomatic or consular protection, taxation, military legislation. The author recommends some measures for improving the above-mentioned relations in the legislation of the Republic of Belarus. In particular, the author proposes to abandon the principles of equality and effective nationality and to formulate new rules in this field. According to the author there should be the basic principle of citizens' voluntary choice of the state, the rights and duties of citizenship of which will become dominant in the realisation of their rights and responsibilities in case of a conflict of nationality laws. The author proposes the development and codification of the rights and obligations of multiple nationals within the formation of the right to multiple nationality.

В статье представлена оценка положения казачества в современном об- ществе, на основе объективного анализа ряда исследований. В настоящее время данная проблема всесторонне обсуждается и носит острый дискуссионный ха- рактер между общественностью, представителями казачьих войск, учёными различных научных направлений. Также, на этот счёт имеется своё отношение и у власти. Выдвинуто множество точек зрения, суть которых сводиться к ди- лемме: казаки это явление социальное или национальное, третья позиция предпо- лагает совокупность первых двух взглядов. ; In article the estimation of position of the Cossacks in a modern society, on the basis of the objective analysis of some researches is presented. Now the given problem is comprehensively discussed and has sharp debatable character between the public, representatives of the Cossack armies, scientists of various scientific directions. Also, it is in this respect referred and in power. The set of the points of view which essence to be reduced to a dilemma is put forward: Cossacks it is the phenomenon social or national, the third position assumes set of first two sights.

Issues concerning interethnic relations in the Russian Federation as a multinational state, are relevant. They are especially important in the border regions of the country. Scientific analysis of ways and mechanisms of harmonization of interethnic relations is of great importance for maintaining the socio-political, economic stability of modern society, as well as social harmony in the region. The following indicators are considered: the specifics of national identity (the degree of closeness with people of the same nationality, the risk of dissolving into the culture of other peoples); changes in interethnic relations in the region over the past five years; access to public benefits for people of different nationalities (receiving guaranteed social, medical, educational services, chances of employment, developing their business, holding high positions in government); attitudes towards migrants and the migration situation in general (the region's residents' assessments of migrants living in the region, attitudes towards them, the need to attract them to the region and support them by the Russian government, possible measures to establish good neighborly relations between migrants and the local population, the role of national diasporas in harmonizing such relations, the impact of population migration on the situation in the region as a whole). The practical value of the study lies in the presentation of current assessments of residents of Altai krai about interethnic relations and the migration situation in the region. The empirical basis is the data from a sociological study implemented in the Altai krai (n = 400) by the research team of the Altai State University. The obtained data were analyzed using the methods of mathematical and statistical data processing (SPSS 23.0 statistical package). It is noted that people who have experienced the spread of infringement of rights due to nationality are more likely than others to be at risk of losing their nationality; in the absence of a sufficient number of chances ...

На основе исторических фактов анали- зируется роль Полоцкого княжества в поли- тической жизни восточных славян, его влия- ние на процесс формирования белорусской народности как новой этнической общности и создания основ белорусской государствен- ности. = The historical facts serve the grounds for analyzing the role of Polotsk princedom in Eastern Slavs political life, its influence on the process of both the formation of the Belarusian nationality as a new ethnic community and building of Bela- rusian statehood foundations.

The study of the relationship between politics and religion is important to understand the current society of Bangladesh. It is believed that the reason for the separation of the Indian subcontinent into two parts: India and Pakistan was a religious factor. East Bengal became part of Pakistan, called East Pakistan. In Pakistan Islam was the state religion, which was reflected in the entire social life of Bengalis. In East Pakistan, most of the people are Bengalis and speak in Bangla, culture, traditions and way of life were historically connected with the peoples of India. In Pakistan, the state language was Urdu. The authorities of west Pakistan pressed the people of East Pakistan to study Urdu in educational institutions, tried to ignore the Bangla language, limiting the activities of newspapers and radio, which caused discontent among the population. A considerable time in educational institutions was devoted to the study of religion. Many decisions of local authorities were adopted and executed on the behalf of Islam. The authorities of Pakistan suppressed the people with this policy by mass repressions. Particularly bloody repressions against the Bengali people were held in 1971. As a result of a popular uprising, armed struggle and the expulsion of troops, this part of Pakistan has become an independent country. In 1972, after the establishment of the People's Republic of Bangladesh, secularism became one of the fundamental principles of the Constitution of Bangladesh. The article analyzes the political process through which religion becomes part of politics, using the historical method of research. Although the Constitution says that religion is separated from the state, but until now religion is considered a very important factor in the politics of Bangladesh. ; Исследование отношений между политикой и религией представляется важным для понимания современного состояния общества в Бангладеш. Считается, что причиной разделения индийского субконтинента на две части - Индию и Пакистан - явился религиозный фактор. Восточная Бенгалия стала частью Пакистана, которая была названа Восточным Пакистаном. В Пакистане ислам стал государственной религией, что отражалось и на всей социальной жизни бенгальцев. Основное население Восточного Пакистана - это бенгальцы, говорящие на языке бенгали (бенгальский), чьи культура, традиции и образ жизни исторически связаны с народами Индии. В Пакистане государственный язык урду. Власти ввели обязательное изучение урду в учебных заведениях, в том числе и Восточного Пакистана, пытались принизить значение бенгальского языка, ограничив ведение журналистской деятельности на бенгальском, включая газеты, радио, что вызывало недовольство населения. Значительное время в учебных заведениях отводилось изучению религии. Многие решения местных властей принимались и исполнялись от имени ислама. На сопротивление народа такой политике власти Пакистана отвечали массовыми репрессиями. Особенно кровавые репрессии против бенгальского народа были совершены в 1971 году. В результате народного восстания, вооруженной борьбы и изгнания войск Восточная часть Пакистана стала независимой страной. Одним из основополагающих принципов Конституции Народной Республики Бангладеш, когда только она формировалась в 1972 году, стал секуляризм. В статье анализируется политический процесс, посредством которого религия становится частью политики, используя исторический метод исследования. Несмотря на то, что в Конституции написано, что религия отделена от государства, но до сих пор религия является очень важным фактором в политике Бангладеш.

Раздел "Международное право" - рубрика "Вопросы безгражданства" ; В статье рассмотрены положения правовых источников Республики Беларусь, направленные на предотвращение и сокращение безгражданства. Автор выделяет две группы таких положений: положения, касающиеся приобретения гражданства Республики Беларусь, и положения, касающиеся его прекращения. Анализ соответствующих положений в рамках обеих групп проводится автором с точки зрения их соотношения с нормами международных договоров, участницей которых не является Республика Беларусь: Конвенции о некоторых вопросах, касающихся коллизий между законами о гражданстве, от 12 апреля 1930 г., Конвенции о сокращении безгражданства от 30 августа 1961 г., Европейской конвенции о гражданстве от 6 ноября 1997 г. По результатам исследования автором сформулированы предложения, направленные на совершенствование законодательства Республики Беларусь в целях исключения и уменьшения числа ситуаций, которые могут привести или приводят к безгражданству. = The article examines provisions of legal sources of the Republic of Belarus aimed at prevention and reduction of statelessness. These provisions are divided into two groups: provisions relating to acquisition of citizenship of the Republic of Belarus and provisions relating to cessation of citizenship of the Republic of Belarus. The author analyses relevant provisions within both groups from the point of view of their correlation with provisions of international treaties to which the Republic of Belarus is not a party: Convention on Certain Questions Relating to the Conflict of Nationality Laws, of 12 April 1930, Convention on the Reduction of Statelessness of 30 August 1961, European Convention on Nationality of 6 November 1997. As a result of the research the author formulates certain proposals aimed at improvement of the legislation of the Republic of Belarus for the purpose of elimination and prevention of situations which lead or may lead to statelessness.

The author analyzes the views of the famous philosopher, sociologist and politician Petr Struve, whose ideas have enduring relevance in view of the problems of maintaining state unity and developing both culture and national identity. The main object of this research is Struve's views on the essence of the state and national culture and on their role in the life of Russia. It is indicated that the position of the thinker presupposed a certain historiosophy – an interpretation of history as a process of development of spiritual culture. The features of Peter Struve's liberal-conservatism and his understanding of the state as a "collective personality", possessing a "superintelligent" nature are considered. The philosopher's approach, which aimed at analyzing the seamless connection between state, culture and nationality is analyzed. The author considers how the thinker interpreted the essence of nationality and nationalism, as well as criticized the radical intelligentsia's "official nationalism" and "absence of a feeling of national belonging". She examines the philosopher's views on the outstanding role of the state in Russian history and his understanding of such "fatal" reasons of its destruction as the insufficient involvement of the cultivated elements of the nobility in the ruling of the state as well as the belated abolition of serfdom law. The author also explains Struve's views on the slogan of class struggle as decisively contributing to the cultural decomposition of the nation and to undermining the unity of the state. She also addresses the views of P.B. Struve, G.P. Fedotov and S.L. Frank concerning the reasons why the sense of national identity was weak in Russia. She concludes that, according to Struve, one of the reasons for the revolutionary radical upheavals in the country was the fact that the radical intelligentsia sowed in the broad masses of the people the ideological poison of "anti-state rebellion" and the "spirit of Bolshevism". This contributed to a weak demand for national-state ideals and liberal-conservative ideas.

Раздел "Международное право" - рубрика "Международное морское право" ; В статье рассматриваются вопросы имплементации норм международного морского права в национальном законодательстве Республики Беларусь. Автор анализирует нормы национального законодательства на предмет соответствия международным конвенциям в области безопасности морского судоходства, охраны морской среды, подготовки экипажей морских судов, членом которых является Республика Беларусь. Освещаются вопросы национальной принадлежности морского судна. Анализируются положения национального права, устанавливающие требования к эксплуатации и оснащению морских судов, а также предусматривающие ответственность за нарушения в области торгового мореплавания. = The article deals with implementation of international maritime law in national legislation of the Republic of Belarus. The author points out the compliance with international conventions in the field of maritime safety, marine environmental protection, training of seafarers in national legislation of the Republic of Belarus. The author also shows the problems of the nationality of vessel. Special attention is paid to the national laws, that establish certain requirements for operation and equipping of ships, and to the liability in the field of merchant shipping.

Continues: Studia z Dziejów ZSRR i Europy Środkowej ; Publikacja dotowana ze środków publicznych Ministerstwa Nauki i Szkolnictwa Wyższego ; Summaries in English and Russian ; p. 223-239 ; Includes : source appendix, p. 227-237 ; The presented historical source is a document revealing helplessness of the tsarist bureaucracy in face of complex national and denominational relations in the Western guberniyas of Russia which formerly belonged to the territory of the Grand Duchy of Lithuania. Trying to restrict the rights of Polish landowners to administer their landed properties after the fall of the January Uprising (1863), the tsarist authorities had to define "a person of Polish origin" and determine the features characteristic of such persons and distinguishing them from other landowners. A report titled "Who should be considered to be 'a person of Polish origin'?", prepared in 1910 by the head of the VII Section of the Department of General Matters of the Ministry of Internal Affairs, is a testimony to the fact that fifty years after the fall of the uprising the Russian authorities were unable to precisely determine their repressive actions. ; Czasop. kontynuuje numerację wydaw. pt.: Studia z Dziejów ZSRR i Europy Środkowej ; Dofinansowano ze środków Ministra Nauki i Szkolnictwa Wyższego ; Streszcz. ang., ros. ; s. 223-239 ; Zawiera : Aneks źródłowy, s. 227-237 ; Przedstawiony tekst źródłowy jest dokumentem pokazującym bezradność carskiej biurokracji wobec skomplikowanych stosunków narodowościowo-wyznaniowych występujących w zachodnich guberniach Rosji, dawniej stanowiących ziemie Wielkiego Księstwa Litewskiego. Dążąc do tego, aby po powstaniu styczniowym skutecznie ograniczyć polskich ziemian w zakresie praw do władania majątkami ziemskimi, władze rosyjskie zmuszone były najpierw określić, kogo uznawały za "osobę polskiego pochodzenia" i jakie cechy wyróżniały takie osoby spośród innych właścicieli ziemskich. Referat zatytułowany: "Kogo należy uważać za «osobę polskiego pochodzenia»", przygotowany w 1910 r. przez naczelnika VII oddziału Departamentu Spraw Ogólnych Ministerstwa Spraw Wewnętrznych, jest świadectwem, że przez ponad pół wieku od upadku powstania władzom rosyjskim nie udało się precyzyjnie określić przedmiotu swoich działań represyjnych.