Suchergebnisse

У статті аналізуються постсекулярні тенденції у духовному житті сучасних соціумів і перспективи оновлення виховних практик освіти. Висвітлюються особливості впливу релігії на процеси патріотичного виховання у системі освіти. Запропоновані рекомендації щодо впровадження позитивного досвіду провідних країн з питань взаємодії світської та релігійної освіти й виховання. ; В статье анализируются постсекулярные тенденции в духовной жизни современных социумов и перспективы обновления практик образования. Рассматриваются особенности влияния религии на процессы патриотического воспитания в системе образования. Предложены рекомендации относительно внедрения позитивного опыта ведущих стран мира в сфере взаимодействия светского и религиозного образования и воспитания. ; The subject of the article shows post-secular trends in the spiritual life of modern societies and prospects of education modernization. It also offers recommendations about the introduction of the positive experience of leading countries on the issues of cooperation between religious education and upbringing. To begin with, in a post-secular society where religious meanings begin to play a great role in guiding the spiritual life of society, education needs new impulses. In recent years in education gained some experience of usage and inter-confessional communication during preparation of modern specialists.Firstly, components of the moral and esthetic teaching of different confession have to find the full display in studying of the subjects of a social and humanitarian orientation. Especially it concerns Christian ethics which defines the direction to educational practice of education. It can be promoted by obligatory or facultative teaching religious disciplines in educational institutions, but teaching religious courses must be non-confession.Secondly, it's necessary to refer to the experience of leading countries regarding religious education component including its implications on the civil or patriotic education and research opportunities to approach the main priorities of European education using educational standards and curriculum of future professionals.One should, however, not forget that, nowadays philosophical analysis of religious component of education and its impact on the education process is very important. Religion and culture for thousands of years served not only faith functions, they considerably influenced development of science, education and high spiritual culture. It formed the fundamental basis of educational doctrine, gained considerable potential in the education of the young generation. Furthermore, one should not forget that social changes of recent decades associated with the development of Ukraine as an independent state. The current nature of church-state relations and the free activity of religious organizations gained new development opportunities.Despite the differences in the interaction between the secular and religious education in the European area, there are three groups of countries to determine the role of religious education in general education system. The first group – the lack of such studying at school (France). The second group includes countries where religious education in schools usually state guaranteed (Germany, Finland, Italy, Poland) The third group includes the countries where available non-confessional education (Denmark, UK, Norway).To draw the conclusion, one can say that the phenomenon of civil religion holds a special place in consideration of a religious component of education. The place of religious component in education is quite important at all levels. What is more, we should not forget the basic rule: the basic value of democratic society it's atheism. Secularism is one of the main factors for providing and guaranteeing liberty of conscience, including an education system, that is a social institute which is the most important aspect of socialization today. Thus, the principle of secularism in the legal framework of the state is a guarantee of autonomy and freedom of everyone to freely make decisions to define themselves in ideological-spiritual sphere without interference of the power factor. A secular state must ensure such a situation, in which no confession, and moreover, no power structure, would not impose someone certain religious-based moral, cultural and spiritual principles, some religious identity.Consequently, pupils and students of educational institutions should have a thorough scientific knowledge of religion, its denominational manifestations, direction, courses, know their history, the basic provisions of their teachings, moral guidance. Knowledge of religion in the education system must provide a «quality intellectual plant» for future professionals. It will help them to express opinions on religious issues freely, including ethical dimensions and effectively carry out work on teaching and educating representative of many faiths.

Єрхов А. Г. Інтеграційний процес в енергетичній сфері економіки в скандинавських країнах. Вказано на важливість регіональної економічної інтеграції, яка живить розвиток загальних світогосподарських зв'язків; безпосередньо розглянуто процес інтеграції електроенергетичної галузі скандинавських країн наприкінці минулого століття і в сучасних умовах; вказано на необхідність погодження спільних правил економічного співробітництва (нормативно -правових актів) у процесі інтеграції, виділено чотири ступені тяжкості розробки законодавчої бази міжнародного економічного співробітництва, а саме інтеграція двох підприємств або фірм, інтеграційна економічна діяльність в масштабах різних виробничих галузей економіки та сфери послуг, діяльність ТНК і континентальні економічні союзи; позначені передумови посилення зовнішньоекономічних зв'язків в електроенергетичній галузі країн Скандинавії; вивчена політика Європейського Союзу щодо розвитку енергетичного сектора економіки в складних умовах світової кон'юнктури; показано значення ринкових реформ в регіональному інтеграційному процесі, а також дію ринкових механізмів на розширення співпраці в електроенергетиці; розглянуто діяльність першого регіонального об'єднання в галузі електроенергетики Нордель, яке було створено для більш ефективного використання електроенергії і передавальних мереж на північноєвропейському економічному просторі; доведено, що товарна енергетична біржа НОРД Пул є найважливішим чинником інтеграції електроенергетики скандинавських країн; обґрунтовано, що лібералізація в енергетичній діяльності в Данії, Норвегії, Фінляндії та Швеції розкрила нові можливості для міжнародного економічного і технологічного співробітництва їхніх національних енергокомплексів; вказано на корисність скандинавського досвіду у вирішенні проблем енергозабезпечення економіки нашої країни.Ерхов А. Г. Интеграционный процесс в энергетической сфере экономики в скандинавских странах.Указано на важность региональной экономической интеграции, которая питает развитие общих мирохозяйственных связей; непосредственно рассмотрен процесс интеграции электроэнергетической отрасли скандинавских стран в конце прошлого века и в современных условиях; указано на необходимость согласования общих правил экономического сотрудничества (нормативно-правовых актов) в процессе интеграции, выделено четыре степени тяжести разработки законодательной базы международного экономического сотрудничества, а именно интеграция двух предприятий или фирм, интеграционная экономическая деятельность в масштабах различных производственных отраслей экономики и сферы услуг, деятельность ТНК и континентальные экономические союзы; обозначены предпосылки усиления внешнеэкономических связей в электроэнергетической отрасли стран Скандинавии; изучена политика Европейского Союза относительно развития энергетического сектора экономики в сложных условиях мировой конъюнктуры; показано значение рыночных реформ в региональном интеграционном процессе, действие рыночных механизмов на расширение сотрудничества в электроэнергетике; рассмотрена деятельность первого регионального объединения в области электроэнергетики Нордель, которое было создано для более эффективного использования электроэнергии и передающих сетей на североевропейском экономическом пространстве; доказано, что товарная энергетическая биржа НОРД Пул является важнейшим фактором интеграции электроэнергетики скандинавских стран; обосновано, что либерализация в энергетической деятельности в Дании, Норвегии, Финляндии и Швеции раскрыла новые возможности для международного экономического и технологического сотрудничества их национальных энергокомплексов; указано на полезность скандинавского опыта в решении проблем энергообеспечения экономики нашей страны.Erkhov A. The integration process in the energy sector of the economy in the Nordic countries.The article shows importance of regional economic integration, which nurtures the development of the general world economic relations; the process of integration of the Nordic electricity industry shows at the end of the last century and in the present; the need to agree on common rules for Economic Cooperation (regulations) in the integration process is given; there are four degrees of severity of the development of the legislative framework for international economic cooperation: y the integration of two companies or firms, the economic integration activities across various manufacturing industries and the service sector, the activities of TNCs and continental economic unions; premises designate strengthening of foreign economic relations in the electricity industry in the countries of Scandinavia; the policy of the European Union regarding the development of the energy sector in the difficult conditions of the world situation studied; the importance of market reforms in the regional integration process and the operation of market mechanisms to enhance cooperation in the power sector has shown; the activity of the first regional association in the field of electric power Nordel, which was created for the more efficient use of electricity and transmission networks in the Northern European economic Area has examined; the commodity power Exchange Nord Pool is the most important factor in the integration power of the Scandinavian countries has proved; the liberalization of the energy activities in Denmark, Norway, Finland and Sweden opened up new opportunities for international economic and technological co-operation of their national power facilities has justified; the importance of the Scandinavian experience in solving the problems of energy supply of Ukrainian economy has given.

Гіповолемія різної етіології залишається однією з провідних проблем в практиці інтенсивіста, з вирішенням якої лікар стикається в щоденній практиці. Лікування гіповолемії полягає в лікуванні причини втрати рідини та рідинній ресусцитації. З цієї причини кількісний та якісний склад волемічної терапії залишається незмінно актуальним та дискутабельним питанням. Лікування гіповолемії проводять шляхом застосуванням розчинів кристалоїдів та колоїдів. В силу низки причин кристалоїди не можуть повністю задовольнити потреби клініцистів. Основним недоліком цієї групи розчинів є їхня обмежена здатність підтримувати рівень артеріального тиску (АТ) та інших показників гемодинаміки через нетривалість часу знаходження у кров'яному руслі та низький волемічний ефект. Це є поштовхом до постійних досліджень ефективності та безпеки колоїдних розчинів, які не не проникають через ендотеліальний бар'єр та мають виражений плазморозширювальний ефект. Однак, ця група лікарських засобів має ряд протипоказів та обмежень у використанні, і чи ненайоднозначішими в ракурсі «ефективність-безпека» являються препарати на основі гідроксиетиетилкрохмалів (ГЕК).В статті наведено дані останніх досліджень ефективності та безпеки використання різних інфузійних препаратів. Основну увагу приділено ГЕК-вмісним лікарським засобам. Зокрема дослідження доцільності використання препаратів на основі ГЕК Координаційною групою по процедурі взаємного визнання і децентралізованої процедури з лікарських препаратів для медичного застосування (Coordination group for Mutual recognition and Decentralised procedures – human, CMDh), яка є регулюючим органом обігу лікарських засобів для медичного застосування на території держав-членів Європейського союзу (ЄС) та Комітету оцінки ризиків у сфері фармаконагляду (Pharmacovigilance Risk Assessment Committee, PRAC) в хронолічній послідовності з наведенням останнього рішення вище зазначених організацій з даного питання. Також в статті висвітлено дії та рішення аналогічної вітчизняної організації – Науково-експертної ради ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (ДЕЦ МОЗ України). Проаналізовано використання препаратів на основі молекул ГЕК в Україні, виявлено, що в 46% дана група лікарських засобів використовувалась не за показами ; Hypovolemia of various etiologies remains one of the leading problems in the practice of intensive care, the physician challenges in daily practice. Treatment of hypovolemia is elimination of the causes of fluid loss and fluid resuscitation. For this reason, the quantity and quality of infusion therapy remains actuality and discuss. Treatment of hypovolemia includes crystalloids and colloids. In cause of many reasons, crystalloids cannot fully satisfy the needs of clinicians. The main disadvantage of this group of solutions is their limited ability to maintain blood pressure (BP) and other hemodynamic parameters due to a shorter time in the bloodstream and low volemic effect.This prompts ongoing research into the efficacy and safety of colloid solutions that do not penetrate the endothelial barrier and have expressed plasma-expansion effect. However, these drugs have a number of contraindications and limitations in use. The hydroxyethyl starch drugs are most unclear in the "effectiveness-safety" meaning. The artical includes data from recent studies on the effectiveness and safety of the use of various infusion drugs. The main focus is on HES-containing drugs.In particular, investigation on the expediency of using drugs based on the HES of Coordination group for Mutual recognition and Decentralised procedures – human, (CMDh), which is a medicines regulatory body representing the European Union (EU) Member States, Iceland, Liechtenstein and Norway and Pharmacovigilance Risk Assessment Committee (PRAC) in chronological order with the final decision of CMDh on the issue. The article also represents the actions and decisions of a similar ukrainian organization – State Enterprise "State Expert Center of the Ministry of Health of Ukraine". The use of drugs based on HES molecules in Ukraine was analyzed, and it was found that in 46% this group of drugs was not used accordingly indications. ; Гиповолемия различной этиологии остается одной из ведущих проблем в практике интенсивиста, с решением которой врач сталкивается в ежедневной практике. Лечение гиповолемии заключается в лечении причины потери жидкости и жидкостной ресусцитации. По этой причине количественный и качественный состав волемический терапии остается неизменно актуальным и дискутабельным вопросом. Лечение гиповолемии проводят путем применения растворов кристаллоидов и коллоидов. В силу ряда причин кристаллоиды не могут полностью удовлетворить потребности клиницистов. Основным недостатком этой группы растворов является их ограниченная способность поддерживать уровень артериального давления (АД) и других показателей гемодинамики из-за непродолжительного времени нахождения в кровяном русле и низкий волемических эффект. Это дает толчок к постоянным исследованиям эффективности и безопасности коллоидных растворов, которые не проникают через эндотелиальный барьер и имеют выраженный плазморозширяющий эффект. Однако, эта группа лекарственных средств имеет ряд противопоказаний и ограничений к использованию, и самыми неоднозначными в ракурсе «эффективность-безопасность» являются препараты на основе гидроксиэтилкрахмалов (ГЭК). В статье приведены данные последних исследований эффективности и безопасности использованияразличных инфузионных препаратов. Основное внимание уделено ГЭК-содержащим лекарственным средствам. В частности, исследования целесообразности использования препаратов на основе ГЭК Координационной группой по процедуре взаимного признания и децентрализованной процедуры по лекарственным препаратам для медицинского применения (Coordination group for Mutual recognition and Decentralised procedures – human, CMDh), которая является регулирующим органом оборота лекарственных средств для медицинского применения на территории государств-членов Европейского союза (ЕС) и Комитета оценки рисков в сфере фармаконадзора (Pharmacovigilance Risk Assessment Committee, PRAC) в хронологичной последовательности с указанием последнего решения вышеуказанных организаций по данному вопросу. Также в статье освещены действия и решения аналогичной отечественной организации – ГП «Государственный экспертный центр МЗ Украины». Проанализировано использование препаратов на основе молекул ГЭК в Украине, выявлено, что в 46% случаев данная группа лекарственных средств использовалась не по показаниям.

Гіповолемія різної етіології залишається однією з провідних проблем в практиці інтенсивіста, з вирішенням якої лікар стикається в щоденній практиці. Лікування гіповолемії полягає в лікуванні причини втрати рідини та рідинній ресусцитації. З цієї причини кількісний та якісний склад волемічної терапії залишається незмінно актуальним та дискутабельним питанням. Лікування гіповолемії проводять шляхом застосуванням розчинів кристалоїдів та колоїдів. В силу низки причин кристалоїди не можуть повністю задовольнити потреби клініцистів. Основним недоліком цієї групи розчинів є їхня обмежена здатність підтримувати рівень артеріального тиску (АТ) та інших показників гемодинаміки через нетривалість часу знаходження у кров'яному руслі та низький волемічний ефект. Це є поштовхом до постійних досліджень ефективності та безпеки колоїдних розчинів, які не не проникають через ендотеліальний бар'єр та мають виражений плазморозширювальний ефект. Однак, ця група лікарських засобів має ряд протипоказів та обмежень у використанні, і чи ненайоднозначішими в ракурсі «ефективність-безпека» являються препарати на основі гідроксиетиетилкрохмалів (ГЕК).В статті наведено дані останніх досліджень ефективності та безпеки використання різних інфузійних препаратів. Основну увагу приділено ГЕК-вмісним лікарським засобам. Зокрема дослідження доцільності використання препаратів на основі ГЕК Координаційною групою по процедурі взаємного визнання і децентралізованої процедури з лікарських препаратів для медичного застосування (Coordination group for Mutual recognition and Decentralised procedures – human, CMDh), яка є регулюючим органом обігу лікарських засобів для медичного застосування на території держав-членів Європейського союзу (ЄС) та Комітету оцінки ризиків у сфері фармаконагляду (Pharmacovigilance Risk Assessment Committee, PRAC) в хронолічній послідовності з наведенням останнього рішення вище зазначених організацій з даного питання. Також в статті висвітлено дії та рішення аналогічної вітчизняної організації – Науково-експертної ради ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (ДЕЦ МОЗ України). Проаналізовано використання препаратів на основі молекул ГЕК в Україні, виявлено, що в 46% дана група лікарських засобів використовувалась не за показами ; Hypovolemia of various etiologies remains one of the leading problems in the practice of intensive care, the physician challenges in daily practice. Treatment of hypovolemia is elimination of the causes of fluid loss and fluid resuscitation. For this reason, the quantity and quality of infusion therapy remains actuality and discuss. Treatment of hypovolemia includes crystalloids and colloids. In cause of many reasons, crystalloids cannot fully satisfy the needs of clinicians. The main disadvantage of this group of solutions is their limited ability to maintain blood pressure (BP) and other hemodynamic parameters due to a shorter time in the bloodstream and low volemic effect.This prompts ongoing research into the efficacy and safety of colloid solutions that do not penetrate the endothelial barrier and have expressed plasma-expansion effect. However, these drugs have a number of contraindications and limitations in use. The hydroxyethyl starch drugs are most unclear in the "effectiveness-safety" meaning. The artical includes data from recent studies on the effectiveness and safety of the use of various infusion drugs. The main focus is on HES-containing drugs.In particular, investigation on the expediency of using drugs based on the HES of Coordination group for Mutual recognition and Decentralised procedures – human, (CMDh), which is a medicines regulatory body representing the European Union (EU) Member States, Iceland, Liechtenstein and Norway and Pharmacovigilance Risk Assessment Committee (PRAC) in chronological order with the final decision of CMDh on the issue. The article also represents the actions and decisions of a similar ukrainian organization – State Enterprise "State Expert Center of the Ministry of Health of Ukraine". The use of drugs based on HES molecules in Ukraine was analyzed, and it was found that in 46% this group of drugs was not used accordingly indications. ; Гиповолемия различной этиологии остается одной из ведущих проблем в практике интенсивиста, с решением которой врач сталкивается в ежедневной практике. Лечение гиповолемии заключается в лечении причины потери жидкости и жидкостной ресусцитации. По этой причине количественный и качественный состав волемический терапии остается неизменно актуальным и дискутабельным вопросом. Лечение гиповолемии проводят путем применения растворов кристаллоидов и коллоидов. В силу ряда причин кристаллоиды не могут полностью удовлетворить потребности клиницистов. Основным недостатком этой группы растворов является их ограниченная способность поддерживать уровень артериального давления (АД) и других показателей гемодинамики из-за непродолжительного времени нахождения в кровяном русле и низкий волемических эффект. Это дает толчок к постоянным исследованиям эффективности и безопасности коллоидных растворов, которые не проникают через эндотелиальный барьер и имеют выраженный плазморозширяющий эффект. Однако, эта группа лекарственных средств имеет ряд противопоказаний и ограничений к использованию, и самыми неоднозначными в ракурсе «эффективность-безопасность» являются препараты на основе гидроксиэтилкрахмалов (ГЭК). В статье приведены данные последних исследований эффективности и безопасности использованияразличных инфузионных препаратов. Основное внимание уделено ГЭК-содержащим лекарственным средствам. В частности, исследования целесообразности использования препаратов на основе ГЭК Координационной группой по процедуре взаимного признания и децентрализованной процедуры по лекарственным препаратам для медицинского применения (Coordination group for Mutual recognition and Decentralised procedures – human, CMDh), которая является регулирующим органом оборота лекарственных средств для медицинского применения на территории государств-членов Европейского союза (ЕС) и Комитета оценки рисков в сфере фармаконадзора (Pharmacovigilance Risk Assessment Committee, PRAC) в хронологичной последовательности с указанием последнего решения вышеуказанных организаций по данному вопросу. Также в статье освещены действия и решения аналогичной отечественной организации – ГП «Государственный экспертный центр МЗ Украины». Проанализировано использование препаратов на основе молекул ГЭК в Украине, выявлено, что в 46% случаев данная группа лекарственных средств использовалась не по показаниям.

The problem of developing and implementing defense management information systems, in addition to financial and political aspects, is the lack of a common understanding and use of different approaches to their development and implementation. At the same time, world experience hardly used and a clear procedure for the distribution of the stages of development and implementation of foreign production information systems in accordance with the requirements of regulatory documents ofUkraine. This, as a rule, leads to large time delays in the implementation of projects, or their complete halt.The purpose of the article is to conduct a comparative analysis of approaches to the development and implementation of information systems of foreign production with the requirements of regulatory documents of Ukraine and on its basis to develop recommendations on the formation of a common understanding of the stages (phases, processes) of development and implementation of information systems of foreign production in the activities of military organizations (structures) of the Armed Forces of Ukraine.In the context of the dynamic development of the armed forces, the life cycle of information systems is significantly reduced, and the requirements for functional capabilities are significantly increased. Therefore, every year, concepts and software products are improved. One of the world leaders in the development of integrated business solutions, which has long entered the Ukrainian market and is used in the Armed Forces of Ukraine, is SAP AG (Germany). Moreover, this software product is successfully used not only in business structures, but also in the armed forces (USA,UK,Germany,Canada,Norway,Poland).An important factor for the Armed Forces of Ukraine, which are in conditions of development with limited budget funding, are the positive aspects of SAP. These include the basic principles of the construction and operation of the system, specialization and integration.The analysis shows that in each individual case the use of foreign software products in the activities of structures (institutions) of the Armed Forces of Ukraine requires the use of an individual approach to the consideration and comparison of stages (phases, processes) of development and implementation, which will subsequently solve the problematic issues of their compliance requirements of regulatory documents of Ukraine. ; Проблема разработки и внедрения информационных систем управления оборонными ресурсами, кроме финансовых и политических аспектов, заключается в отсутствии единого понимания и использовании различных подходов к их разработке и внедрению. При этом, почти не используется мировой опыт и не определён четкий порядок распределения этапов разработки и внедрения информационных систем иностранного производства в соответствии с требованиями нормативных документов Украины. Это, как правило, приводит к большим временным задержкам при реализации проектов, или и полной их остановки.Целью статьи является проведение сравнительного анализа подходов к разработке и внедрению информационных систем иностранного производства с требованиями нормативных документов Украины и на его основе разработка рекомендаций по формированию единого понимания этапов (фаз, процессов) разработки и внедрения информационных систем иностранного производства в деятельность военных организаций (структур) Вооруженных Сил Украины.В условиях динамичного развития вооруженных сил жизненный цикл информационных систем значительно сокращается, а требования к функциональным возможностям значительно возрастают. Поэтому с каждым годом совершенствуются концепции и программные продукты. Одним из мировых лидеров в разработке комплексных бизнес-решений, который уже давно вошел на рынок Украины и используется в Вооруженных Силах Украины является компания SAP АG (Германия). Тем более, что данный программный продукт успешно используется не только в бизнес-структурах, но и вооружённых силах (CША, Великобритания, Германия, Канада, Норвегия, Польша).Немаловажным фактором для Вооруженных Сил Украины, которые находятся в условиях развития с ограниченным бюджетным финансированием, являются положительные стороны SAP. К ним можно отнести основные принципы строительства и работы системы специализацию и интеграцию.Проведенный анализ показывает, что в каждом отдельном случае использования иностранных программных продуктов в деятельности структур (учреждений) Вооруженных Сил Украины требует обязательного использования индивидуального подхода к рассмотрению и сравнению этапов (фаз, процессов) разработки и внедрения, что позволит в дальнейшем решить проблемные вопросы их соответствия требованиям нормативных документов Украины. ; Проблема розробки та впровадження інформаційних систем управління оборонними ресурсами, окрім фінансових та політичних аспектів, полягає у відсутності єдиного розуміння та використанні різних підходів до їх розробки та впровадження. При цьому, майже не використовується світовий досвід та не має чіткого порядку розподілу етапів розробки та впровадження інформаційних систем іноземного виробництва у відповідності до вимог нормативних документів України. Це, як правило, призводить до великих часових затримок з реалізації проектів, або і повної їх зупинки.Метою статті є проведення порівняльного аналізу підходів до розробки та впровадження інформаційних систем іноземного виробництва з вимогами нормативних документів України та на його основі розробка рекомендацій щодо формування єдиного розуміння етапів (фаз, процесів) розробки та впровадження інформаційних систем іноземного виробництва в діяльність військових організацій (структур) Збройних Сил України ЗС України.В умовах динамічного розвитку збройних сил життєвий цикл інформаційних систем значно скорочується, а вимоги до функціональних можливостей значно зростають. Тому з кожним роком удосконалюються концепції та програмні продукти. Одним з світових лідерів в розробці комплексних бізнес-рішень, який вже давно зайшов на ринок України та використовується в Збройних Силах України є компанія SAP АG (Німеччина). Тим більше, що даний програмний продукт успішно використовується не тільки в бізнес-структурах, але й зброй­них силах (CША, Великобританія, Німеччина, Канада, Норвегія, Польща).Досить важливим чинником для Збройних Сил України, які знаходяться в умовах розвитку з обмеженим бюджетним фінансуванням є позитивні сторони SAP. До них можна віднести основні принципи будівництва та роботи системи – спеціалізацію та інтеграцію.Проведений аналіз показує, що в кожному окремому випадку використання іноземних програмних продуктів в діяльності структур (установ) Збройних Сил України потребує обов'язкового використання індивідуального підходу до розгляду та порівняння етапів (фаз, процесів) розробки та впровадження, що дозволить в подальшому вирішити проблемні питання їх відповідності вимогам нормативних документів України.

The problem of developing and implementing defense management information systems, in addition to financial and political aspects, is the lack of a common understanding and use of different approaches to their development and implementation. At the same time, world experience hardly used and a clear procedure for the distribution of the stages of development and implementation of foreign production information systems in accordance with the requirements of regulatory documents ofUkraine. This, as a rule, leads to large time delays in the implementation of projects, or their complete halt.The purpose of the article is to conduct a comparative analysis of approaches to the development and implementation of information systems of foreign production with the requirements of regulatory documents of Ukraine and on its basis to develop recommendations on the formation of a common understanding of the stages (phases, processes) of development and implementation of information systems of foreign production in the activities of military organizations (structures) of the Armed Forces of Ukraine.In the context of the dynamic development of the armed forces, the life cycle of information systems is significantly reduced, and the requirements for functional capabilities are significantly increased. Therefore, every year, concepts and software products are improved. One of the world leaders in the development of integrated business solutions, which has long entered the Ukrainian market and is used in the Armed Forces of Ukraine, is SAP AG (Germany). Moreover, this software product is successfully used not only in business structures, but also in the armed forces (USA,UK,Germany,Canada,Norway,Poland).An important factor for the Armed Forces of Ukraine, which are in conditions of development with limited budget funding, are the positive aspects of SAP. These include the basic principles of the construction and operation of the system, specialization and integration.The analysis shows that in each individual case the use of foreign software products in the activities of structures (institutions) of the Armed Forces of Ukraine requires the use of an individual approach to the consideration and comparison of stages (phases, processes) of development and implementation, which will subsequently solve the problematic issues of their compliance requirements of regulatory documents of Ukraine. ; Проблема разработки и внедрения информационных систем управления оборонными ресурсами, кроме финансовых и политических аспектов, заключается в отсутствии единого понимания и использовании различных подходов к их разработке и внедрению. При этом, почти не используется мировой опыт и не определён четкий порядок распределения этапов разработки и внедрения информационных систем иностранного производства в соответствии с требованиями нормативных документов Украины. Это, как правило, приводит к большим временным задержкам при реализации проектов, или и полной их остановки.Целью статьи является проведение сравнительного анализа подходов к разработке и внедрению информационных систем иностранного производства с требованиями нормативных документов Украины и на его основе разработка рекомендаций по формированию единого понимания этапов (фаз, процессов) разработки и внедрения информационных систем иностранного производства в деятельность военных организаций (структур) Вооруженных Сил Украины.В условиях динамичного развития вооруженных сил жизненный цикл информационных систем значительно сокращается, а требования к функциональным возможностям значительно возрастают. Поэтому с каждым годом совершенствуются концепции и программные продукты. Одним из мировых лидеров в разработке комплексных бизнес-решений, который уже давно вошел на рынок Украины и используется в Вооруженных Силах Украины является компания SAP АG (Германия). Тем более, что данный программный продукт успешно используется не только в бизнес-структурах, но и вооружённых силах (CША, Великобритания, Германия, Канада, Норвегия, Польша).Немаловажным фактором для Вооруженных Сил Украины, которые находятся в условиях развития с ограниченным бюджетным финансированием, являются положительные стороны SAP. К ним можно отнести основные принципы строительства и работы системы специализацию и интеграцию.Проведенный анализ показывает, что в каждом отдельном случае использования иностранных программных продуктов в деятельности структур (учреждений) Вооруженных Сил Украины требует обязательного использования индивидуального подхода к рассмотрению и сравнению этапов (фаз, процессов) разработки и внедрения, что позволит в дальнейшем решить проблемные вопросы их соответствия требованиям нормативных документов Украины. ; Проблема розробки та впровадження інформаційних систем управління оборонними ресурсами, окрім фінансових та політичних аспектів, полягає у відсутності єдиного розуміння та використанні різних підходів до їх розробки та впровадження. При цьому, майже не використовується світовий досвід та не має чіткого порядку розподілу етапів розробки та впровадження інформаційних систем іноземного виробництва у відповідності до вимог нормативних документів України. Це, як правило, призводить до великих часових затримок з реалізації проектів, або і повної їх зупинки.Метою статті є проведення порівняльного аналізу підходів до розробки та впровадження інформаційних систем іноземного виробництва з вимогами нормативних документів України та на його основі розробка рекомендацій щодо формування єдиного розуміння етапів (фаз, процесів) розробки та впровадження інформаційних систем іноземного виробництва в діяльність військових організацій (структур) Збройних Сил України ЗС України.В умовах динамічного розвитку збройних сил життєвий цикл інформаційних систем значно скорочується, а вимоги до функціональних можливостей значно зростають. Тому з кожним роком удосконалюються концепції та програмні продукти. Одним з світових лідерів в розробці комплексних бізнес-рішень, який вже давно зайшов на ринок України та використовується в Збройних Силах України є компанія SAP АG (Німеччина). Тим більше, що даний програмний продукт успішно використовується не тільки в бізнес-структурах, але й зброй­них силах (CША, Великобританія, Німеччина, Канада, Норвегія, Польща).Досить важливим чинником для Збройних Сил України, які знаходяться в умовах розвитку з обмеженим бюджетним фінансуванням є позитивні сторони SAP. До них можна віднести основні принципи будівництва та роботи системи – спеціалізацію та інтеграцію.Проведений аналіз показує, що в кожному окремому випадку використання іноземних програмних продуктів в діяльності структур (установ) Збройних Сил України потребує обов'язкового використання індивідуального підходу до розгляду та порівняння етапів (фаз, процесів) розробки та впровадження, що дозволить в подальшому вирішити проблемні питання їх відповідності вимогам нормативних документів України.

Last years' changes in the legislation on forest management in virgin, quasi-virgin and natural forests and the constant increase of the scientificfic and the public interest in the silviculture of virgin forest ecosystems have led to the identification of such forests and the natural monuments of virgin forests organization throughout Ukraine. The main part of this research and legislative work done within the framework of the of the World Wide Fund for Nature in Ukraine projects, according to which about 100 thousand hectares of such forests have already been identified, but these data are constantly updated. It was found that in these forests with 11 main species prevails Common beech (58 5) and Norway spruce (33 %), but Mountain pine (5 %) and Silver fir (3 %) are well represented too. These forests growth in 91 types of forest and biggest area have next: wet pure beech mesotrophic (18%) and megatrophic (18%) types, wet pure spruce mesotrophic (13%) and cedar pine-spruce oligotrophic (6%) types, wet beech-fir-spruce (6%) and spruce-fir-beech (5%) mesotrophic. Such significant diversity of forest types and types of forest stands in virgin, quasi-virgin and natural forests and the need to control the level of anthropogenic interference in their functioning determined the development of a new method of virgin forest monitoring based on the results of their scientific research and on the approved methods of forest monitoring and identification of primeval forests. The developed method tested in 2020 at six permanent plots in the Ukrainian Carpathians with the assistance of the World Wide Fund for Nature in Ukraine. Good conditions of these forests revealed (the best conditions had the spruce virgin forest and the worst – in the spruce-beech-fir quasi-virgin forest) and these forests had an insignificant anthropogenic impact (mainly infrastructure and recreation). For example, spruce virgin forest has average forest parameters, but the best indicators of condition: a low number of trees (especially in the second and third layers), average wood volume and undergrowth number, one of the largest volume of the lying deadwood, the highest vitality, functionality and marketability of trees, the best position and the longest crown of trees, insignificant anthropogenic impact (old path up to 1 m wide). Spruce-beech-fir quasi-virgin forest has other characteristics: a high number of trees, the largest wood volume and the most complex structure, one of the largest volume of the lying deadwood and the smallest number of undergrowth, one of the highest vitality of trees, insignificant, albeit diverse, anthropogenic impact (cutting of trees, dragging way up to 0.9 m wide, pollution by plastic). Beech quasi-virgin forest has the biggest stand indicators (diameter and height), the smallest number of trees and volume of the lying deadwood, one of the lowest wood volume, the largest number of undergrowth, low vitality and the worst marketability of trees, insignificant anthropogenic impact (cutting of lying trees, old dragging way). The necessity of annual monitoring of virgin forests from scientific and sozological positions to control their development and anthropogenic influence on these ecosystems has been substantiated. ; Последние изменения в законодательстве по ведению лесного хозяйства в пралесах, квазипралесах и природных лесах, постоянное повышение интереса ученых и общественности к лесоводственным особенностям девственных пралесных экосистем привели к идентификации таких лесов и выделении пралесовых сообществ на всей территории Украины. Основная часть этих научно-исследовательских и законотворческих работ сделана в рамках проектов ГС «Всемирный фонд природы Украина», по данным которых уже идентифицировано около 100 тыс. га таких лесов, но эти данные постоянно обновляются. Установлено, что в этих лесах с 11 главных пород преобладают Fagus sylvatica L. – 58 и Picea abies (L.) Karst. – 33%, хорошо представлены Pinus mugo Turra – 5 и Abies alba Mill. – 3 %. Из 91 типа леса преобладают влажные чистая субучина (18%) и бучина (18%), влажная чистая сурамень (13%) и влажная еловая суборь (6%), влажные буково-пихтовая сурамень (6%) и елово-пихтовая субучина (5%). Установлено, что значительное многообразие типов леса в пралесах, квазипралесах и природных лесах, потребность в контроле уровня антропогенного вмешательства в их функционирование обусловили разработку новой методики мониторинга лесов на основе результатов научных исследований, утвержденных методик мониторинга лесов и идентификации пралесов. Разработанная методика апробирована в 2020 г. на шести объектах в Украинских Карпатах при содействии ГС «Всемирный фонд природы Украина». Выявлено хорошее состояние этих лесов – самое лучшее в еловом пралесе, худшее – в елово-буково-пихтовом квазипралесе с незначительным антропогенным воздействием на них (преимущественно инфраструктура и рекреация). В частности, еловый пралес имеет средние таксационные показатели, но, наряду с этим, лучшие показатели состояния: низкое количество деревьев (особенно – во втором и третьем ярусах), средние запас древостоя и количество подроста, один из наибольших запасов мертвой лежащей древесины, самые высокие жизненность, функциональность и товарность деревьев, наилучшее положение и самую длинную крону деревьев при незначительном антропогенном воздействии. Елово-буково-пихтовый квазипралес имеет совсем другие показатели: высокое количество деревьев, наибольший запас древостоя и наиболее сложная структура, один из самых больших запасов мертвой лежащей древесины и наименьшее количество подроста, одна из самых высоких жизненность деревьев, незначительное, хотя и разнообразное, антропогенное воздействие (следы рубок, волок, загрязнение пластиком). Буковый квазипралес имеет самые высокие таксационные показатели древостоя (диаметр и высота), наименьшее количество деревьев и запас мертвой лежащей древесины, один из самых низких запасов древостоя, наибольшее количество подроста, низкую жизненность и худшую товарность деревьев, незначительное антропогенное воздействие (следы рубок и старый волок). Обоснована необходимость в ежегодном мониторинге пралесов с научных и созологических позиций для контроля за их развитием и за антропогенным вмешательством в эти природные экосистемы. ; Нещодавні зміни у законодавстві щодо ведення лісового господарства в пралісах, квазіпралісах і природних лісах, а також постійне підвищення цікавості науковців і громадськості до лісівничих особливостей пралісових екосистем призвели до необхідності ідентифікації таких лісів та організації пралісових пам'яток природи на всій території України. Основну частину цих науково-дослідних і законотворчих робіт виконано в межах проектів ГС «Всесвітній фонд природи Україна», за даними яких вже ідентифіковано близько 100 тис. га таких лісів, але ці дані постійно оновлюються. З'ясовано, що в цих лісах з 11 головних деревних видів переважають два (бук лісовий – 58 та ялина європейська – 33%) і поширені ще два (сосна гірська – 5 та ялиця біла – 3%). Із великої кількості типів лісу (91 шт.) переважають волога чиста субучина (18%) і бучина (18%), волога чиста сусмеречина (13%), вологий смерековий субір (6%), волога буково-ялицева сусмеречина (6%) і волога смереково-ялицева субучина (5%). Значне різноманіття типів лісу і типів деревостанів у пралісах, квазіпралісах і природних лісах, потреба в контролі за рівнем антропогенного втручання зумовили розроблення нової методики моніторингу пралісів на основі результатів їх наукових досліджень, затверджених методик моніторингу лісів та ідентифікації пралісів. Розроблену методику апробовано в 2020 р. на шести об'єктах в Українських Карпатах. Виявлено добрий стан таких лісостанів: найкращий в ялиновому пралісі, а найгірший – в ялиново-буково-ялицевому квазіпралісі, а також незначний антропогенний вплив на них (переважно інфраструктура і рекреація). Структура пралісів переважно складна і змінюється від умовно різновікового двоярусного букового квазіпралісу до різновікового чотириярусного кедрово-ялицево-ялинового пралісу. Обґрунтовано потребу в щорічному моніторингу пралісів з наукових і созологічних позицій для контролю за їх розвитком та антропогенним втручанням у ці екосистеми.

Статья посвящена рассмотрению сущности глобализационных процессов, их влияния на образование и реализацию права. Выявлены закономерности развития правовой системы Украины, а также положительные и негативные последствия глобализации для государства вцелом ; Problem statement. Globalization is universal in nature and the nature of the phenomenon. It covers not only the global economy, finance, the media, where it manifests itself in the most developed form, and other areas of public life, including the right. This right is not just a means of securing formal processes of globalization and manages, but also feel the same on their part to significant influence. In this regard, the study of any issues related to the transformation of legal phenomena and processes in the context of globalization, today is important.The topical value of the research. A characteristic feature of the modern world is the interpenetration of cultures and principles of law that can be described by such concepts as convergence, integration, assimilation, creative interaction. Covered by the notions of dynamic processes on the one hand, contribute to the formation of a unified world community on the other, accompanied by contradictory processes aimed at identifying cultural identity, legal autonomy and generate a number of important theoretical and practical issues affecting the different sides of law. It comes to the requirements that apply modern legal systems globalization. These requirements cannot be underestimated, since all legal systems regardless of their own free will involve in the changes that are taking place and the conditions of their existence.The aim of the article. The relevance of the proposed research problems caused by the realities of today. In the context of globalization there is a need for theoretical and methodological understanding the nature and trends of the national legal system. The new research paradigms based legal system in the science of state and law, which is important for the formation of legal awareness and implementation of the rule of law in Ukraine.Historical experience shows that proclaimed as universal determinants «universal values» are not always relevant to national legal systems. Templates mechanically transferred often are not zhyttyediyalnymy because it does not take into account the features of the mentality and legal culture, formed in a particular society in the historical and cultural development.The effectiveness and viability of the legal system reflected in the extent to which the modern state links its development with the formation of legal awareness; develop legal culture, the achievement of stability in the legal intrastate and international relations.The article is a review of the main approaches to understanding the processes of globalization, the analysis of the forms and directions of separating from related processes and phenomena that determine the trends of the legal system of Ukraine in the context of globalization.An example of the impact of globalization on the legal system of the state is to take 4 November 1950 in Rome ten member states of the Council of Europe (Belgium, UK, Germany, Denmark, Iceland, Italy, Luxembourg, Netherlands, Norway, France) Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and the establishment to ensure obligations under the Convention 21 January 1959 the European court of human rights to consider complaints of violations of the Convention. Ratification of the European Convention enables all persons under its jurisdiction; apply to the European Court if they believe their rights have been violated. This also applies to citizens of Ukraine, which is confirmed by Article 55 of the Constitution of Ukraine.The main systemic risk factor in the formation of a single global world economy that emerged in the context of globalization is that the global economy with its inherent system of international economic relations is increasingly spreading properties market economy as a system of self-organizing, with very weak, uncertain and unstable, crisis management processes.In modern conditions of statehood in Ukraine has intensified the process of reform and renewal of national legislation. These processes caused the transformation period of society and the complexity of social relations that requires not only the most improvement of regulations, but also enhance research problems of formation of law, rulemaking and institute the right.Rule-making in the context of globalization transformed primarily towards the expansion of its social base, that an increasing number of takes not passive, but active and direct participation in the process. This process is transformed and influenced by the fact that in the legal field, new problems whose solution requires mandatory legal regulations at national and supranational levels. Environmental issues, security of information. Demographics require a new approach and new thinking, in which the need to combine all aspects of legal regulation. It would be fair comment is that globalization requires a different view of the rulemaking process, in accordance with other principles of regulation of modern social processes. He has held ethical turn in international relations, which are based need to put ethical principles of human existence in the world: justice, freedom, equality, consensus pluralism. It is impossible to ignore the legal framework traditions and mentality of peoples and impose uniform legal norms.One of the fundamental problems is the right exercise control globalization, harmonization of processes and neutralization of negative consequences. The right should act as a tool of globalization while managing its processes means. The process of globalization in the legal field is developing in two directions, which represent only the transformation of law. On the one hand, it is clear the impact globalization processes on the right, resulting in convergence and convergence of our legal systems. This formed the general trends of development, which include a tendency implementation of national legal systems universally recognized norms and principles; the emergence of new areas of law, such as space, information, change of legislation in connection with the integration processes and more. On the other hand, through the law attempts to steer globalization in a certain way, for example, the introduction of domestic law standards of other countries, thus adapted to the mentality of national legal and other historical and cultural features.Conclusions of the research. So whatever aspects of life of law did not affect the process of globalization should not be destroying national legal cultures. Identity national legal cultures preserved, including the identity of law. States can borrow one of the same law, institutions, law, but the legal system as a whole. Also integrated into the legal system of foreign law acquire national identity in the process of their application. This suggests that the relative autonomy law. ; Розглянуто сутність глобалізаційних процесів, їх вплив на утворення та реалізацію права. Виявлено закономірності розвитку правової системи України, а також позитивні й негативні наслідки глобалізації для держави в цілому

Статья посвящена рассмотрению сущности глобализационных процессов, их влияния на образование и реализацию права. Выявлены закономерности развития правовой системы Украины, а также положительные и негативные последствия глобализации для государства вцелом ; Problem statement. Globalization is universal in nature and the nature of the phenomenon. It covers not only the global economy, finance, the media, where it manifests itself in the most developed form, and other areas of public life, including the right. This right is not just a means of securing formal processes of globalization and manages, but also feel the same on their part to significant influence. In this regard, the study of any issues related to the transformation of legal phenomena and processes in the context of globalization, today is important.The topical value of the research. A characteristic feature of the modern world is the interpenetration of cultures and principles of law that can be described by such concepts as convergence, integration, assimilation, creative interaction. Covered by the notions of dynamic processes on the one hand, contribute to the formation of a unified world community on the other, accompanied by contradictory processes aimed at identifying cultural identity, legal autonomy and generate a number of important theoretical and practical issues affecting the different sides of law. It comes to the requirements that apply modern legal systems globalization. These requirements cannot be underestimated, since all legal systems regardless of their own free will involve in the changes that are taking place and the conditions of their existence.The aim of the article. The relevance of the proposed research problems caused by the realities of today. In the context of globalization there is a need for theoretical and methodological understanding the nature and trends of the national legal system. The new research paradigms based legal system in the science of state and law, which is important for the formation of legal awareness and implementation of the rule of law in Ukraine.Historical experience shows that proclaimed as universal determinants «universal values» are not always relevant to national legal systems. Templates mechanically transferred often are not zhyttyediyalnymy because it does not take into account the features of the mentality and legal culture, formed in a particular society in the historical and cultural development.The effectiveness and viability of the legal system reflected in the extent to which the modern state links its development with the formation of legal awareness; develop legal culture, the achievement of stability in the legal intrastate and international relations.The article is a review of the main approaches to understanding the processes of globalization, the analysis of the forms and directions of separating from related processes and phenomena that determine the trends of the legal system of Ukraine in the context of globalization.An example of the impact of globalization on the legal system of the state is to take 4 November 1950 in Rome ten member states of the Council of Europe (Belgium, UK, Germany, Denmark, Iceland, Italy, Luxembourg, Netherlands, Norway, France) Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and the establishment to ensure obligations under the Convention 21 January 1959 the European court of human rights to consider complaints of violations of the Convention. Ratification of the European Convention enables all persons under its jurisdiction; apply to the European Court if they believe their rights have been violated. This also applies to citizens of Ukraine, which is confirmed by Article 55 of the Constitution of Ukraine.The main systemic risk factor in the formation of a single global world economy that emerged in the context of globalization is that the global economy with its inherent system of international economic relations is increasingly spreading properties market economy as a system of self-organizing, with very weak, uncertain and unstable, crisis management processes.In modern conditions of statehood in Ukraine has intensified the process of reform and renewal of national legislation. These processes caused the transformation period of society and the complexity of social relations that requires not only the most improvement of regulations, but also enhance research problems of formation of law, rulemaking and institute the right.Rule-making in the context of globalization transformed primarily towards the expansion of its social base, that an increasing number of takes not passive, but active and direct participation in the process. This process is transformed and influenced by the fact that in the legal field, new problems whose solution requires mandatory legal regulations at national and supranational levels. Environmental issues, security of information. Demographics require a new approach and new thinking, in which the need to combine all aspects of legal regulation. It would be fair comment is that globalization requires a different view of the rulemaking process, in accordance with other principles of regulation of modern social processes. He has held ethical turn in international relations, which are based need to put ethical principles of human existence in the world: justice, freedom, equality, consensus pluralism. It is impossible to ignore the legal framework traditions and mentality of peoples and impose uniform legal norms.One of the fundamental problems is the right exercise control globalization, harmonization of processes and neutralization of negative consequences. The right should act as a tool of globalization while managing its processes means. The process of globalization in the legal field is developing in two directions, which represent only the transformation of law. On the one hand, it is clear the impact globalization processes on the right, resulting in convergence and convergence of our legal systems. This formed the general trends of development, which include a tendency implementation of national legal systems universally recognized norms and principles; the emergence of new areas of law, such as space, information, change of legislation in connection with the integration processes and more. On the other hand, through the law attempts to steer globalization in a certain way, for example, the introduction of domestic law standards of other countries, thus adapted to the mentality of national legal and other historical and cultural features.Conclusions of the research. So whatever aspects of life of law did not affect the process of globalization should not be destroying national legal cultures. Identity national legal cultures preserved, including the identity of law. States can borrow one of the same law, institutions, law, but the legal system as a whole. Also integrated into the legal system of foreign law acquire national identity in the process of their application. This suggests that the relative autonomy law. ; Розглянуто сутність глобалізаційних процесів, їх вплив на утворення та реалізацію права. Виявлено закономірності розвитку правової системи України, а також позитивні й негативні наслідки глобалізації для держави в цілому

Статья посвящена рассмотрению сущности глобализационных процессов, их влияния на образование и реализацию права. Выявлены закономерности развития правовой системы Украины, а также положительные и негативные последствия глобализации для государства вцелом ; Problem statement. Globalization is universal in nature and the nature of the phenomenon. It covers not only the global economy, finance, the media, where it manifests itself in the most developed form, and other areas of public life, including the right. This right is not just a means of securing formal processes of globalization and manages, but also feel the same on their part to significant influence. In this regard, the study of any issues related to the transformation of legal phenomena and processes in the context of globalization, today is important.The topical value of the research. A characteristic feature of the modern world is the interpenetration of cultures and principles of law that can be described by such concepts as convergence, integration, assimilation, creative interaction. Covered by the notions of dynamic processes on the one hand, contribute to the formation of a unified world community on the other, accompanied by contradictory processes aimed at identifying cultural identity, legal autonomy and generate a number of important theoretical and practical issues affecting the different sides of law. It comes to the requirements that apply modern legal systems globalization. These requirements cannot be underestimated, since all legal systems regardless of their own free will involve in the changes that are taking place and the conditions of their existence.The aim of the article. The relevance of the proposed research problems caused by the realities of today. In the context of globalization there is a need for theoretical and methodological understanding the nature and trends of the national legal system. The new research paradigms based legal system in the science of state and law, which is important for the formation of legal awareness and implementation of the rule of law in Ukraine.Historical experience shows that proclaimed as universal determinants «universal values» are not always relevant to national legal systems. Templates mechanically transferred often are not zhyttyediyalnymy because it does not take into account the features of the mentality and legal culture, formed in a particular society in the historical and cultural development.The effectiveness and viability of the legal system reflected in the extent to which the modern state links its development with the formation of legal awareness; develop legal culture, the achievement of stability in the legal intrastate and international relations.The article is a review of the main approaches to understanding the processes of globalization, the analysis of the forms and directions of separating from related processes and phenomena that determine the trends of the legal system of Ukraine in the context of globalization.An example of the impact of globalization on the legal system of the state is to take 4 November 1950 in Rome ten member states of the Council of Europe (Belgium, UK, Germany, Denmark, Iceland, Italy, Luxembourg, Netherlands, Norway, France) Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms and the establishment to ensure obligations under the Convention 21 January 1959 the European court of human rights to consider complaints of violations of the Convention. Ratification of the European Convention enables all persons under its jurisdiction; apply to the European Court if they believe their rights have been violated. This also applies to citizens of Ukraine, which is confirmed by Article 55 of the Constitution of Ukraine.The main systemic risk factor in the formation of a single global world economy that emerged in the context of globalization is that the global economy with its inherent system of international economic relations is increasingly spreading properties market economy as a system of self-organizing, with very weak, uncertain and unstable, crisis management processes.In modern conditions of statehood in Ukraine has intensified the process of reform and renewal of national legislation. These processes caused the transformation period of society and the complexity of social relations that requires not only the most improvement of regulations, but also enhance research problems of formation of law, rulemaking and institute the right.Rule-making in the context of globalization transformed primarily towards the expansion of its social base, that an increasing number of takes not passive, but active and direct participation in the process. This process is transformed and influenced by the fact that in the legal field, new problems whose solution requires mandatory legal regulations at national and supranational levels. Environmental issues, security of information. Demographics require a new approach and new thinking, in which the need to combine all aspects of legal regulation. It would be fair comment is that globalization requires a different view of the rulemaking process, in accordance with other principles of regulation of modern social processes. He has held ethical turn in international relations, which are based need to put ethical principles of human existence in the world: justice, freedom, equality, consensus pluralism. It is impossible to ignore the legal framework traditions and mentality of peoples and impose uniform legal norms.One of the fundamental problems is the right exercise control globalization, harmonization of processes and neutralization of negative consequences. The right should act as a tool of globalization while managing its processes means. The process of globalization in the legal field is developing in two directions, which represent only the transformation of law. On the one hand, it is clear the impact globalization processes on the right, resulting in convergence and convergence of our legal systems. This formed the general trends of development, which include a tendency implementation of national legal systems universally recognized norms and principles; the emergence of new areas of law, such as space, information, change of legislation in connection with the integration processes and more. On the other hand, through the law attempts to steer globalization in a certain way, for example, the introduction of domestic law standards of other countries, thus adapted to the mentality of national legal and other historical and cultural features.Conclusions of the research. So whatever aspects of life of law did not affect the process of globalization should not be destroying national legal cultures. Identity national legal cultures preserved, including the identity of law. States can borrow one of the same law, institutions, law, but the legal system as a whole. Also integrated into the legal system of foreign law acquire national identity in the process of their application. This suggests that the relative autonomy law. ; Розглянуто сутність глобалізаційних процесів, їх вплив на утворення та реалізацію права. Виявлено закономірності розвитку правової системи України, а також позитивні й негативні наслідки глобалізації для держави в цілому

Досліджено нормативно-правовий та інституційно-адміністративний механізм державного управління сталим розвитком аграрного сектору та сільських територій. Проаналізовано міжнародний досвід запровадження принципів сталого розвитку. На основі проведеного аналізу запропоновано алгоритм запровадження основ концепції сталого розвитку України, а саме: прийняття національної стратегії сталого розвитку "Україна – 2030", відповідно до Глобальних цілей сталого розвитку (далі – ЦСР), прийнятих Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй (далі – ООН) 25 вересня 2015 р. "Перетворення нашого світу: Порядок денний сталого розвитку 2030", який вміщує 17 Глобальних ЦСР до 2030 р.; Указу Президента України "Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року" від 30.09.2019 р. Зазначено, що в рамках національної стратегії повинна бути розроблена програма сталого розвитку аграрного сектору та сільських територій. Адже для досягнення 2-ї Цілі "Подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування та сприяння сталому сільському господарству" саме аграрний сектор та сільські громади мають вирішальну роль. Запропоновано удосконалення адміністративно-інституціонального механізму управління сталим розвитком, а саме створення державного комітету із сталого розвитку, підпорядкованого Кабінету Міністрів України, для здійснення координаційної діяльності всіх міністерств та відомств у напрямку запровадження стратегії сталого розвитку. Розглянуто методи побудови механізмів державного управління сталим розвитком, які враховують інтереси усіх зацікавлених сторін, базуються на моделі "державно-приватного" партнерства, а також методах горизонтальної та вертикальної інтеграції, враховуючи альтернативи розвитку держави, специфіку аграрного сектору економіки, потреб сільських територіальних громад у напрямку досягнення ЦСР. ; Problem setting. The conceptual goals of sustainable development of society declared at the global level require the state authorities of the world to implement national development strategies and programs. Accordingly, the mechanisms of public administration need to be improved, the latest methods and tools of state regulation (norms and rules) aimed at solving economic, social, and environmental problems in society have been introduced. In many countries around the world, sustainable government strategies, programs, regional and local governments, local governments, civil society, and the private sector are involved in the development of sustainable development strategies and programs. According to this model of cooperation, all stakeholders have the opportunity to join in making management decisions and building their own future.Recent research and publications analysis. Among domestic scientists who have developed conceptual approaches to the formation of sustainable development of Ukraine, the most famous are: B. Danylyshyn, Z. Buryk, S. Bobiliov, V. Kukhar, S. Makosiy, V. Malinovsky, I. Smirnova, E. Mykhailyuta. Issues of sustainable development of rural areas were dealt with by: O. Maslak, O. Shcherbatykh, M. Malik, V. Yermolenko, A. Kovalenko (state and problems of regulatory and legal support of sustainable development in Ukraine), D. Mishchenko (analysis of methods of state regulation of the agricultural sector Economy of Ukraine), M. Mykolaychuk, L. Melnyk, O. Kravchenko, I. Kostyashkin, Y. Shpylyova, I. Honcharenko, T. Moroz, O. Kononenko, Yu. Lupenko and others.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. In the context of global socio-economic restructuring and environmental challenges, the urgency of issues related to the improvement of methods and mechanisms of public administration in the direction of sustainable development of society is growing. The aim of the article is to research new mechanisms and tools of public administration, application of methods of strategic planning of sustainable development, study of international experience of public administration of sustainable development and the possibility of its adaptation in Ukraine.Paper main body. Nowadays, many countries around the world have begun to realize that the future of the world community is in danger, that further ignoring environmental problems could lead to irreversible changes in the Earth's biosphere and the impossibility of further normal existence of all life on Earth. Sustainable development of society is an alternative to the extensive model of economy, which includes a triad of environmental, social and economic components of development, the basis of this approach is to recognize the parity of all vectors of society, rather than the priority of one of them. The concept of "sustainable development" was first stated in the Report of the International Commission on Environment and Development of the United Nations under the leadership of the Prime Minister of Norway Gro Harlem Brundtland "Our Common Future". Based on the materials of the United Nations Conference on Environment and Development (1992), sustainable development is a development of society that meets the needs of today, without compromising the ability of future generations to meet their own needs. The World Summit on Sustainable Development (Johannesburg, South Africa 2002), held from 26 August to 4 September, adopted the Johannesburg Declaration on Sustainable Development, which stated that all countries of the world should take collective responsibility for implementing the foundations of sustainable development - economic, social and environmental development at the local, national and global levels. Thus, gradually the world began to develop environmental policy and diplomacy, there were new international, national institutional components - international organizations, ministries and agencies for sustainable development. Ukraine has committed itself to the implementation of the GSD, one of which is "Overcoming hunger, achieving food security and improving nutrition and promoting sustainable agriculture." To implement these tasks in Art. 78 of UN General Assembly Resolution A / RES / 70/1, "Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development" (25 September 2015), at the national level, all Member States should develop large-scale national measures to implement this Agenda. Countries can support the transition to GSDs and build on existing planning tools: national development strategies and sustainable development strategies, as appropriate. Therefore, on the basis of the approved international document, it is necessary to approve a National Strategy for Sustainable Development "Ukraine-2030", and develop effective organizational, legal, administrative, financial and economic mechanisms to promote sustainable development of country. Also, it is necessary to adopt a separate program of sustainable rural development, as part of the Strategy taking into account the specifics and situation in the agricultural sector and rural communities. For the more effective implementation of the sustainable development strategy, it is necessary to create an administrative and institutional mechanism of public administration, which will be a kind of coordination center for decision making and advocacy of sustainable development goals. It is proposed the establishment of the State Committee on Sustainable Development, headed by the Prime Minister, who will be responsible for implementation of the strategy. For greater efficiency of strategy and decisions should be applied methods of building the mechanisms of public administration of sustainable development, which take into account interests of all stakeholders, are based on the model of "public-private" partnership, as well as methods of horizontal and vertical integration, taking into account the alternatives to state development, specificity of agricultural sector of economy, needs of rural territorial communities in the direction of achievement of and develop effective organizational, legal, administrative, financial and economic mechanisms to promote sustainable rural development, and agricultural sector.Conclusions of the research and prospects for further studies. Therefore, the development of mechanisms for public administration of sustainable development of the agricultural sector and rural areas should be based on international experience, international agreements to implement the principles of sustainable development, taking into account alternatives to state development, prerequisites for achieving sustainable development goals, strategic approach to development planning and forecasting, application of appropriate methods and tools of public administration, development of projects and programs, monitoring system based on specific indicators of achieving goals and objectives. According to the methodology of public administration, it is necessary to improve the regulatory, legal, administrative, financial and economic mechanisms to ensure balanced sustainable socio-economic development of the country. It is also very important to carry out consultative and educational activities on the goals and objectives of the concept of sustainable development, and public awareness of the importance of implementing sustainable principles of life. Involvement in the discussion and development of the National Strategy for Sustainable Development and development programs of both national and local stakeholders: public authorities, local governments, as well as civil society and the private sector. This model of partnership will allow to take into account the interests of all stakeholders, and in the future to effectively implement the goals and objectives.

Досліджено нормативно-правовий та інституційно-адміністративний механізм державного управління сталим розвитком аграрного сектору та сільських територій. Проаналізовано міжнародний досвід запровадження принципів сталого розвитку. На основі проведеного аналізу запропоновано алгоритм запровадження основ концепції сталого розвитку України, а саме: прийняття національної стратегії сталого розвитку "Україна – 2030", відповідно до Глобальних цілей сталого розвитку (далі – ЦСР), прийнятих Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй (далі – ООН) 25 вересня 2015 р. "Перетворення нашого світу: Порядок денний сталого розвитку 2030", який вміщує 17 Глобальних ЦСР до 2030 р.; Указу Президента України "Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року" від 30.09.2019 р. Зазначено, що в рамках національної стратегії повинна бути розроблена програма сталого розвитку аграрного сектору та сільських територій. Адже для досягнення 2-ї Цілі "Подолання голоду, досягнення продовольчої безпеки, поліпшення харчування та сприяння сталому сільському господарству" саме аграрний сектор та сільські громади мають вирішальну роль. Запропоновано удосконалення адміністративно-інституціонального механізму управління сталим розвитком, а саме створення державного комітету із сталого розвитку, підпорядкованого Кабінету Міністрів України, для здійснення координаційної діяльності всіх міністерств та відомств у напрямку запровадження стратегії сталого розвитку. Розглянуто методи побудови механізмів державного управління сталим розвитком, які враховують інтереси усіх зацікавлених сторін, базуються на моделі "державно-приватного" партнерства, а також методах горизонтальної та вертикальної інтеграції, враховуючи альтернативи розвитку держави, специфіку аграрного сектору економіки, потреб сільських територіальних громад у напрямку досягнення ЦСР. ; Problem setting. The conceptual goals of sustainable development of society declared at the global level require the state authorities of the world to implement national development strategies and programs. Accordingly, the mechanisms of public administration need to be improved, the latest methods and tools of state regulation (norms and rules) aimed at solving economic, social, and environmental problems in society have been introduced. In many countries around the world, sustainable government strategies, programs, regional and local governments, local governments, civil society, and the private sector are involved in the development of sustainable development strategies and programs. According to this model of cooperation, all stakeholders have the opportunity to join in making management decisions and building their own future.Recent research and publications analysis. Among domestic scientists who have developed conceptual approaches to the formation of sustainable development of Ukraine, the most famous are: B. Danylyshyn, Z. Buryk, S. Bobiliov, V. Kukhar, S. Makosiy, V. Malinovsky, I. Smirnova, E. Mykhailyuta. Issues of sustainable development of rural areas were dealt with by: O. Maslak, O. Shcherbatykh, M. Malik, V. Yermolenko, A. Kovalenko (state and problems of regulatory and legal support of sustainable development in Ukraine), D. Mishchenko (analysis of methods of state regulation of the agricultural sector Economy of Ukraine), M. Mykolaychuk, L. Melnyk, O. Kravchenko, I. Kostyashkin, Y. Shpylyova, I. Honcharenko, T. Moroz, O. Kononenko, Yu. Lupenko and others.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. In the context of global socio-economic restructuring and environmental challenges, the urgency of issues related to the improvement of methods and mechanisms of public administration in the direction of sustainable development of society is growing. The aim of the article is to research new mechanisms and tools of public administration, application of methods of strategic planning of sustainable development, study of international experience of public administration of sustainable development and the possibility of its adaptation in Ukraine.Paper main body. Nowadays, many countries around the world have begun to realize that the future of the world community is in danger, that further ignoring environmental problems could lead to irreversible changes in the Earth's biosphere and the impossibility of further normal existence of all life on Earth. Sustainable development of society is an alternative to the extensive model of economy, which includes a triad of environmental, social and economic components of development, the basis of this approach is to recognize the parity of all vectors of society, rather than the priority of one of them. The concept of "sustainable development" was first stated in the Report of the International Commission on Environment and Development of the United Nations under the leadership of the Prime Minister of Norway Gro Harlem Brundtland "Our Common Future". Based on the materials of the United Nations Conference on Environment and Development (1992), sustainable development is a development of society that meets the needs of today, without compromising the ability of future generations to meet their own needs. The World Summit on Sustainable Development (Johannesburg, South Africa 2002), held from 26 August to 4 September, adopted the Johannesburg Declaration on Sustainable Development, which stated that all countries of the world should take collective responsibility for implementing the foundations of sustainable development - economic, social and environmental development at the local, national and global levels. Thus, gradually the world began to develop environmental policy and diplomacy, there were new international, national institutional components - international organizations, ministries and agencies for sustainable development. Ukraine has committed itself to the implementation of the GSD, one of which is "Overcoming hunger, achieving food security and improving nutrition and promoting sustainable agriculture." To implement these tasks in Art. 78 of UN General Assembly Resolution A / RES / 70/1, "Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development" (25 September 2015), at the national level, all Member States should develop large-scale national measures to implement this Agenda. Countries can support the transition to GSDs and build on existing planning tools: national development strategies and sustainable development strategies, as appropriate. Therefore, on the basis of the approved international document, it is necessary to approve a National Strategy for Sustainable Development "Ukraine-2030", and develop effective organizational, legal, administrative, financial and economic mechanisms to promote sustainable development of country. Also, it is necessary to adopt a separate program of sustainable rural development, as part of the Strategy taking into account the specifics and situation in the agricultural sector and rural communities. For the more effective implementation of the sustainable development strategy, it is necessary to create an administrative and institutional mechanism of public administration, which will be a kind of coordination center for decision making and advocacy of sustainable development goals. It is proposed the establishment of the State Committee on Sustainable Development, headed by the Prime Minister, who will be responsible for implementation of the strategy. For greater efficiency of strategy and decisions should be applied methods of building the mechanisms of public administration of sustainable development, which take into account interests of all stakeholders, are based on the model of "public-private" partnership, as well as methods of horizontal and vertical integration, taking into account the alternatives to state development, specificity of agricultural sector of economy, needs of rural territorial communities in the direction of achievement of and develop effective organizational, legal, administrative, financial and economic mechanisms to promote sustainable rural development, and agricultural sector.Conclusions of the research and prospects for further studies. Therefore, the development of mechanisms for public administration of sustainable development of the agricultural sector and rural areas should be based on international experience, international agreements to implement the principles of sustainable development, taking into account alternatives to state development, prerequisites for achieving sustainable development goals, strategic approach to development planning and forecasting, application of appropriate methods and tools of public administration, development of projects and programs, monitoring system based on specific indicators of achieving goals and objectives. According to the methodology of public administration, it is necessary to improve the regulatory, legal, administrative, financial and economic mechanisms to ensure balanced sustainable socio-economic development of the country. It is also very important to carry out consultative and educational activities on the goals and objectives of the concept of sustainable development, and public awareness of the importance of implementing sustainable principles of life. Involvement in the discussion and development of the National Strategy for Sustainable Development and development programs of both national and local stakeholders: public authorities, local governments, as well as civil society and the private sector. This model of partnership will allow to take into account the interests of all stakeholders, and in the future to effectively implement the goals and objectives.

The issue of minority rights protection has been actively implemented in international legal practice at the United Nations and the Council of Europe levels since the 1990s. The problem of political representation of minority interests began regulating at the level of Organization for Security and Co-operation in Europe with the establishment of the High Commissioner on National Minorities office. At the level of this institution with international experts participation were developed the next documents: the Lund Recommendations on the Effective Participation of National Minorities in Political Life (1999), the Warsaw Guidelines to Assist National Minority Participation in the Electoral Process (2001), the Bolzano/Bozen Recommendations on National Minorities in Inter-State Relations (2008), the Ljubljana Guidelines on Integration of Diverse Societies (2012), the Graz Recommendations on Access to Justice and National Minorities (2017), etc.The purpose of article is to highlight the international legal framework for ensuring the effective political representation of minority ethnic groups and the practice of their implementation in European countries. The author has analyzed three levels of political representation of minority ethnic groups: 1) central (nationwide); 2) regional and local (self-government); 3) advisory (consultative).During the XX – early XXI centuries the institution of ethnic party became established from the multi-ethnic areas of Western Europe to the countries of Central and Southeastern Europe. The electoral system should facilitate minority representation and influence. Where minorities are concentrated territorially, single-member districts may provide sufficient minority representation (Italy, Albania, etc.). Proportional representation systems, where a political party's share in the national vote is reflected in its share of the legislative seats, may assist in the representation of minorities (Finland, Slovakia, etc.). Some forms of preference voting, where voters rank candidates in order of choice, may facilitate minority representation and promote inter-communal cooperation (Bosnia and Herzegovina). Lower numerical thresholds for representation in the legislature may enhance the inclusion of national minorities in governance (Poland, Serbia, etc.). A number of European countries (Croatia, Slovenia, Romania, Hungary, etc.) use a reserved number of seats in one or both chambers of parliament or in parliamentary committees. Ethnic minority representation at the government level is realized through the establishment of specialized central executive bodies, which are usually represented in the structure of culture and education ministries. Representatives of ethnic minorities are involved in these government institutions. The Republic of Croatia has a positive experience of ethnic minority representation in the judiciary and law enforcement agencies.Effective ethnic minority participation is realized through the functional system of local self-governments, which are formed on territorial and non-territorial levels. A number of European ethnic communities have the territorial autonomies (Italy, Spain, France, Denmark, Finland, Moldova) owing to the processes of regionalization and decentralization. The corporative model of minority non-territorial autonomy is represented by so-called Sámi Parliaments in northern parts of Norway, Sweden, Finland and Russia. The personal model of minority non-territorial autonomy is the most common in the world. It is provided through non-governmental organizations. Advisory (consultative) bodies functionate as a channel for dialogue between government and ethnic communities for protection of education, linguistic and cultural rights. They are formed at the Government (Austria) and President (Ukraine) levels as well.Given the European states experience, the following aspects of minority representation should be improved: 1) re-establishment Hungarian and Romanian single-member districts; 2) review of legislative norms regarding the principles of ethnic party institutionalization; 3) application of open-list proportional representation for minority parties in the regions of Ukraine with a multi-ethnic population. ; Починаючи з 1990-х років питання захисту прав етнічних, мовних і релігійних меншин активно впроваджується в міжнародно-правову практику на рівні ООН та Ради Європи. Однією з важливих постала проблема політичного представництва інтересів меншин, яка починає регулюватися на рівні ОБСЄ з запровадженням посади Верховного Комісара у справах національних меншин. На рівні цієї інституції за участі міжнародних експертів вироблені Лундські рекомендації про ефективну участь національних меншин у суспільно-політичному житті (1999), Варшавські рекомендації щодо сприяння участі національних меншин у виборчому процесі (2001), Больцанські/Боценські рекомендації щодо національних меншин у міждержавних відносинах (2008), Люблянські рекомендації щодо інтеграції різноманітних суспільств (2012), Грацькі рекомендації щодо доступу до правосуддя і національних меншин (2017) та ін.Метою статті є висвітлення міжнародно-правового формату забезпечення ефективного політичного представництва інтересів етнічних меншин та практики їх застосування в європейських країнах. Автор розглядає три рівні політичного представництва міноритарних етнічних груп: 1) центральний (загальнодержавний); 2) регіональний та локальний (самоврядування); 3) дорадчий (консультативний).У контексті аналізу політичного представництва етнічних меншин важливу роль займає інститут етнополітичної партії. Впродовж XX – початку XXI ст. він розширив свій ареал із поліетнічних регіонів Західної Європи до країн Центральної та Південо-Східної Європи. Справедливому представництву етнічних меншин у органах влади сприяє створення одномандатних округів (Італія, Албанія та ін.), пропорційна виборча система (Фінляндія, Словаччина та ін.), преференційне голосування (Австралія), зниження відсоткового бар'єру для проходження до парламенту етнополітичних партій (Польща, Сербія та ін.). Ряд країн Європи (Боснія і Герцеговина, Косово, Хорватія, Словенія, Румунія, Угорщина) застосовують практику резервування місць у парламенті для організацій етнічних громад. Представництво меншин на рівні уряду реалізується шляхом створення спеціальних органів центральної виконавчої влади, які зазвичай представлені в структурі міністерств культури та освіти. До роботи в цих урядових інституціях залучаються представники етнічних груп. Позитивний досвід репрезентації етнічних меншин у судових і правоохоронних органах має Республіка Хорватія.Ефективна політична участь та представництво у владі етнічних меншин реалізується через функціональну систему місцевого самоврядування, яка створюється на екстериторіальній та територіальній основі. Корпоративна модель екстериторіальної автономії меншин представлена так званими саамськими парламентами на півночі Норвегії, Швеції, Фінляндії та Росії. Найбільш розповсюджна у світі персональна модель екстериторіальної автономії етнічних меншин забезпечується шляхом створення неурядових організацій. Завдяки процесам регіоналізації та децентралізації ряд етнічних громад Європи мають статус національно-територіальних автономій (Італія, Іспанія, Франція, Данія, Фінляндія, Молдова). Дорадчі (консультативні) органи слугують каналами для діалогу між державною владою та етнічними громадами в питаннях використання земельних ресурсів, житла, захисту освітніх, мовних і культурних прав. Вони формуються як на рівні уряду (Австрія), так на рівні президентської влади (Україна).Враховуючи досвід цих держав, потребують вдосконалення наступні аспекти політичної репрезентації етнічних меншин: 1) відновлення адміністративних меж угорськомовного та румунськомовного виборчих одномандатних округів; 2) перегляд законодавчої норми щодо принципів інституціоналізації етнополітичних партій; 3) застосування на регіональному та локальному рівнях пропорційної системи відкритих списків із можливістю репрезентації партій меншин у регіонах України з поліетнічним складом населення. ; Починаючи з 1990-х років питання захисту прав етнічних, мовних і релігійних меншин активно впроваджується в міжнародно-правову практику на рівні ООН та Ради Європи. Однією з важливих постала проблема політичного представництва інтересів меншин, яка починає регулюватися на рівні ОБСЄ з запровадженням посади Верховного Комісара у справах національних меншин. На рівні цієї інституції за участі міжнародних експертів вироблені Лундські рекомендації про ефективну участь національних меншин у суспільно-політичному житті (1999), Варшавські рекомендації щодо сприяння участі національних меншин у виборчому процесі (2001), Больцанські/Боценські рекомендації щодо національних меншин у міждержавних відносинах (2008), Люблянські рекомендації щодо інтеграції різноманітних суспільств (2012), Грацькі рекомендації щодо доступу до правосуддя і національних меншин (2017) та ін.Метою статті є висвітлення міжнародно-правового формату забезпечення ефективного політичного представництва інтересів етнічних меншин та практики їх застосування в європейських країнах. Автор розглядає три рівні політичного представництва міноритарних етнічних груп: 1) центральний (загальнодержавний); 2) регіональний та локальний (самоврядування); 3) дорадчий (консультативний).У контексті аналізу політичного представництва етнічних меншин важливу роль займає інститут етнополітичної партії. Впродовж XX – початку XXI ст. він розширив свій ареал із поліетнічних регіонів Західної Європи до країн Центральної та Південо-Східної Європи. Справедливому представництву етнічних меншин у органах влади сприяє створення одномандатних округів (Італія, Албанія та ін.), пропорційна виборча система (Фінляндія, Словаччина та ін.), преференційне голосування (Австралія), зниження відсоткового бар'єру для проходження до парламенту етнополітичних партій (Польща, Сербія та ін.). Ряд країн Європи (Боснія і Герцеговина, Косово, Хорватія, Словенія, Румунія, Угорщина) застосовують практику резервування місць у парламенті для організацій етнічних громад. Представництво меншин на рівні уряду реалізується шляхом створення спеціальних органів центральної виконавчої влади, які зазвичай представлені в структурі міністерств культури та освіти. До роботи в цих урядових інституціях залучаються представники етнічних груп. Позитивний досвід репрезентації етнічних меншин у судових і правоохоронних органах має Республіка Хорватія.Ефективна політична участь та представництво у владі етнічних меншин реалізується через функціональну систему місцевого самоврядування, яка створюється на екстериторіальній та територіальній основі. Корпоративна модель екстериторіальної автономії меншин представлена так званими саамськими парламентами на півночі Норвегії, Швеції, Фінляндії та Росії. Найбільш розповсюджна у світі персональна модель екстериторіальної автономії етнічних меншин забезпечується шляхом створення неурядових організацій. Завдяки процесам регіоналізації та децентралізації ряд етнічних громад Європи мають статус національно-територіальних автономій (Італія, Іспанія, Франція, Данія, Фінляндія, Молдова). Дорадчі (консультативні) органи слугують каналами для діалогу між державною владою та етнічними громадами в питаннях використання земельних ресурсів, житла, захисту освітніх, мовних і культурних прав. Вони формуються як на рівні уряду (Австрія), так на рівні президентської влади (Україна).Враховуючи досвід цих держав, потребують вдосконалення наступні аспекти політичної репрезентації етнічних меншин: 1) відновлення адміністративних меж угорськомовного та румунськомовного виборчих одномандатних округів; 2) перегляд законодавчої норми щодо принципів інституціоналізації етнополітичних партій; 3) застосування на регіональному та локальному рівнях пропорційної системи відкритих списків із можливістю репрезентації партій меншин у регіонах України з поліетнічним складом населення.