Suchergebnisse

The article presents the results of theoretical analysis of scientific and practical publications on the essence, features and prospects of purposeful implementation of the management system of organizational (corporate) culture in the Army and other military formations of Ukraine. Issues of organizational (corporate) culture have been studied for over half a century and the popularity of the phenomenon, as well as deepening in the study of its individual elements, development of practical technologies, recognition of practices as an effective and useful tool indicate a significant need to continue research and implement their results. all organizations. The introduction of organizational (corporate) culture is especially necessary for the Army and other military formations of Ukraine, as this component of the Ukrainian state has long been tried to reform with too little success. We believe that organizational (corporate) culture is a set of complex, multilayered, dynamic phenomena of material and spiritual content of the organization (corporation or department) in relation to the subjects of the external environment and its own staff, forming a system of its core values, traditions, beliefs, strategies, solutions, adaptation, conflict resolution, staff training and support. All these elements of organizational (corporate) culture interact with each other, inherent in a particular organization (corporation), reflect its individuality, perception of themselves and others in social and material environments, manifested in behavior, interaction, perception of their own and the environment. Culture as a phenomenon is a property of human communities, which necessarily arises, transforms and is one of the basic factors of existence of this community, which is realized in organizational (corporate) forms. Analysis of publications of HRM practitioners showed that organizational (corporate) culture is not created spontaneously and independently as a result of interaction between staff, managers, customers and the environment. Five basic systems are important for each of them: hiring, strategy and goal setting, evaluation of employees and the organization as a whole, development, remuneration. Signs of a strong culture are that it shows how to behave, creates an atmosphere of trust, creation, creativity, provides an opportunity to unleash the potential, strengths of each, inspires confidence in the future, demonstrates the stability of the company now. Creating a strong culture is possible only with the support of the organization's leadership and senior management. In addition, HRM practices have developed a significant number of individual technologies for managing organizational culture. They can be used for launch in the Army and other military formations of Ukraine.In the study of organizational culture, it is advisable to use a systems approach as the one that is best suited for the study of the system. The measurement criteria can be spiritual-material and internal-external scales through the study of the main indicators of behavior, image and culture of management, culture of personality and communication. ; В статье изложены результаты теоретического анализа научных и практических публикаций по вопросу сущности, особенностей и перспектив целенаправленного внедрения системы управления организационной (корпоративной) культурой в Вооруженных силах и других воинских формированиях Украины. Установлено, что такой подход может оказаться достаточно эффективным в системе реформирования силовых ведомств по многим обстоятельствам. Делается вывод о перспективе внедрения взвешенного и целенаправленного управления организационной (корпоративной) культурой ВС и других военных формирований Украины, что способно существенно способствовать качеству и скорости реформирования указанных ведомств и их организаций по современным требованиям и стандартам. ; У статті викладено результати теоретичного аналізу наукових та практичних публікацій з питання сутності, особливостей та перспектив цілеспрямованого впровадження системи управління організаційною (корпоративною) культурою в Збройних силах та інших військових формуваннях України. Встановлено, що такий підхід може виявитися достатньо ефективним в системі реформування силових відомств за багатьох обставин. Допускається з великою ймовірність те, що організаційна (корпоративна) культура є одним з ключових та базових факторів функціонування військово-професійних організаційних систем. Робиться висновок про перспективу запровадження виваженого та цілеспрямованого управління організаційною (корпоративною) культурою ЗС та інших військових формувань України, що здатне суттєво сприяти якості та швидкості реформування вказаних відомств та їх організацій за сучасними вимогами й стандартами.

Aim. To synthesize the leading foreign and domestic experience of the modern pharmaceutical companies (PC) concerning creation of the management organizational structure of social responsibility (OSMSR).Materials and methods. Analysis, synthesis, empirical, modeling methods and method of poll.Results. In the article it is defined that social responsibility of pharmaceutical business is an ability of pharmaceutical branch subjects to undertake the financial, economic, social and ecological obligations for consequences of their activity before all interested parties which is implemented through ethical behavior taking into account interests and expectations of all stakeholders at observance of the current legislation and the international ISO standards on the principles of voluntariness and mutual benefit. It is proved that socially responsible activity domestic PC demands appropriate organizational support. Authors carried out the analysis of the leading domestic and foreign experience concerning creation of OSMSR at the pharmaceutical enterprises (PE), generalization is carried out and the OSMSR model Ukrainian is offered PC.Conclusions. Today there is a set of problematic issues concerning creation of optimum OSMSR of domestic PC among which are: formation of effective personnel capacity of management of social responsibility, optimization of expenses on management of social responsibility, increases in efficiency and stability of partnership with stakeholders, increase socially responsible consciousnesses of personnel and many others. Tough competition for loyalty of consumers and also desire of an exit domestic PC on foreign market, does very relevant actions for increase in efficiency of socially responsible activity due to creation of optimum organizational structure of management. Thus, the OSMSR model offered by authors is relevant for introduction on modern PC. Due to increase in effective management of social responsibility domestic PC can strengthen image, strengthen business reputation, strengthen own competitive positions both on domestic, and on international the pharmaceutical markets. ; Целью исследования является обобщение ведущего зарубежного и отечественного опыта современных фармацевтических компаний (ФК) по построению организационной структуры управления социальной ответственностью (ОСУСО).Материалы и методы: анализ, синтез, эмпирические методы, метод контрольного опроса, метод моделирования.Результаты. В статье определено, что социальная ответственность фармацевтического бизнеса – это способность субъектов фармацевтической отрасли брать на себя обязательства финансового, экономического, социального и экологического характера за последствия их деятельности перед всеми заинтересованными сторонами, которая реализуется через этическое поведение с учетом интересов и ожиданий всех стейкхолдеров при соблюдении действующего законодательства и международных стандартов ISO на принципах добровольности и взаимной выгоды. Доказано, что социально ответственная деятельность отечественных ФК требует надлежащего организационного обеспечения. Авторами проведен анализ ведущего отечественного и зарубежного опыта относительно построения ОСУСО на фармацевтических предприятиях (ФП), осуществлено обобщение и предложена модель ОСУСО украинских ФК.Выводы. Сегодня возникает множество проблемных вопросов относительно построения оптимальной ОСУСО отечественных ФП, среди которых: формирование эффективного кадрового потенциала управления социальной ответственностью, оптимизация расходов на управление социальной ответственностью, повышения эффективности и стабильности партнерских отношений со стейкхолдерами, повышение социально ответственной сознания персонала и многие другие. Жесткая конкурентная борьба за лояльность потребителей, а также желание выхода отечественных ФК на внешний рынок, делает очень актуальным мероприятия по повышению эффективности социально ответственной деятельности за счет построения оптимальной организационной структуры управления. Таким образом, предложенная авторами модель ОСУСО актуальна для внедрения на современных ФП. За счет повышения эффективности управления социальной ответственностью отечественные ФК могут повысить имидж, укрепить деловую репутацию, укрепить собственные конкурентные позиции как на отечественном, так и на международном фармацевтических рынках. ; Метою дослідження є узагальнення провідного закордонного та вітчизняного досвіду сучасних фармацевтичних компаній (ФК) відносної побудови організаційної структури управління соціальною відповідальністю (ОСУСВ).Матеріали та методи: аналіз, синтез, емпіричні методи, метод контрольного опитування, метод моделювання.Результати. У статті визначено, що соціальна відповідальність фармацевтичного бізнесу – це здатність суб'єктів фармацевтичної галузі брати на себе зобов'язання фінансового, економічного, соціального та екологічного характеру за наслідки їхньої діяльності перед всіма зацікавленими сторонами, яка реалізується через етичну поведінку з урахуванням інтересів і очікувань всіх стейкхолдерів при дотриманні чинного законодавства і міжнародних стандартів ISO на принципах добровільності і взаємної вигоди. Доведено, що соціально відповідальна діяльність вітчизняних ФК потребує належного організаційного забезпечення. Автори провели аналіз провідного вітчизняного та закордонного досвіду стосовно побудови ОСУСВ на фармацевтичних підприємствах (ФП), здійснене узагальнення та запропонована модель ОСУСВ українських ФК.Висновки. Сьогодні постає багато проблемних питань стосовно побудови оптимальної ОСУСВ вітчизняних ФП, серед яких: формування ефективного кадрового потенціалу управління соціальною відповідальністю, оптимізація витрат на управління соціальною відповідальністю, підвищення ефективності та стабільності партнерських відносин зі стейкхолдерами, підвищення соціально відповідальної свідомості персоналу та багато інших. Жорстка конкурентна боротьба за лояльність споживачів, а також намагання виходу вітчизняних ФК на зовнішній ринок роблять актуальним заходи з підвищення ефективності соціально відповідальної діяльності через побудову оптимальної організаційної структури. Отже, запропонована модель ОСУСВ є актуальною для впровадження на сучасних ФП. За рахунок підвищення ефективності управління соціальною відповідальністю ФК мають змогу укріпити імідж та репутацію, зміцнити конкурентні позиції на вітчизняному та на міжнародному фармацевтичному ринку.

Aim. To synthesize the leading foreign and domestic experience of the modern pharmaceutical companies (PC) concerning creation of the management organizational structure of social responsibility (OSMSR).Materials and methods. Analysis, synthesis, empirical, modeling methods and method of poll.Results. In the article it is defined that social responsibility of pharmaceutical business is an ability of pharmaceutical branch subjects to undertake the financial, economic, social and ecological obligations for consequences of their activity before all interested parties which is implemented through ethical behavior taking into account interests and expectations of all stakeholders at observance of the current legislation and the international ISO standards on the principles of voluntariness and mutual benefit. It is proved that socially responsible activity domestic PC demands appropriate organizational support. Authors carried out the analysis of the leading domestic and foreign experience concerning creation of OSMSR at the pharmaceutical enterprises (PE), generalization is carried out and the OSMSR model Ukrainian is offered PC.Conclusions. Today there is a set of problematic issues concerning creation of optimum OSMSR of domestic PC among which are: formation of effective personnel capacity of management of social responsibility, optimization of expenses on management of social responsibility, increases in efficiency and stability of partnership with stakeholders, increase socially responsible consciousnesses of personnel and many others. Tough competition for loyalty of consumers and also desire of an exit domestic PC on foreign market, does very relevant actions for increase in efficiency of socially responsible activity due to creation of optimum organizational structure of management. Thus, the OSMSR model offered by authors is relevant for introduction on modern PC. Due to increase in effective management of social responsibility domestic PC can strengthen image, strengthen business reputation, strengthen own competitive positions both on domestic, and on international the pharmaceutical markets. ; Целью исследования является обобщение ведущего зарубежного и отечественного опыта современных фармацевтических компаний (ФК) по построению организационной структуры управления социальной ответственностью (ОСУСО).Материалы и методы: анализ, синтез, эмпирические методы, метод контрольного опроса, метод моделирования.Результаты. В статье определено, что социальная ответственность фармацевтического бизнеса – это способность субъектов фармацевтической отрасли брать на себя обязательства финансового, экономического, социального и экологического характера за последствия их деятельности перед всеми заинтересованными сторонами, которая реализуется через этическое поведение с учетом интересов и ожиданий всех стейкхолдеров при соблюдении действующего законодательства и международных стандартов ISO на принципах добровольности и взаимной выгоды. Доказано, что социально ответственная деятельность отечественных ФК требует надлежащего организационного обеспечения. Авторами проведен анализ ведущего отечественного и зарубежного опыта относительно построения ОСУСО на фармацевтических предприятиях (ФП), осуществлено обобщение и предложена модель ОСУСО украинских ФК.Выводы. Сегодня возникает множество проблемных вопросов относительно построения оптимальной ОСУСО отечественных ФП, среди которых: формирование эффективного кадрового потенциала управления социальной ответственностью, оптимизация расходов на управление социальной ответственностью, повышения эффективности и стабильности партнерских отношений со стейкхолдерами, повышение социально ответственной сознания персонала и многие другие. Жесткая конкурентная борьба за лояльность потребителей, а также желание выхода отечественных ФК на внешний рынок, делает очень актуальным мероприятия по повышению эффективности социально ответственной деятельности за счет построения оптимальной организационной структуры управления. Таким образом, предложенная авторами модель ОСУСО актуальна для внедрения на современных ФП. За счет повышения эффективности управления социальной ответственностью отечественные ФК могут повысить имидж, укрепить деловую репутацию, укрепить собственные конкурентные позиции как на отечественном, так и на международном фармацевтических рынках. ; Метою дослідження є узагальнення провідного закордонного та вітчизняного досвіду сучасних фармацевтичних компаній (ФК) відносної побудови організаційної структури управління соціальною відповідальністю (ОСУСВ).Матеріали та методи: аналіз, синтез, емпіричні методи, метод контрольного опитування, метод моделювання.Результати. У статті визначено, що соціальна відповідальність фармацевтичного бізнесу – це здатність суб'єктів фармацевтичної галузі брати на себе зобов'язання фінансового, економічного, соціального та екологічного характеру за наслідки їхньої діяльності перед всіма зацікавленими сторонами, яка реалізується через етичну поведінку з урахуванням інтересів і очікувань всіх стейкхолдерів при дотриманні чинного законодавства і міжнародних стандартів ISO на принципах добровільності і взаємної вигоди. Доведено, що соціально відповідальна діяльність вітчизняних ФК потребує належного організаційного забезпечення. Автори провели аналіз провідного вітчизняного та закордонного досвіду стосовно побудови ОСУСВ на фармацевтичних підприємствах (ФП), здійснене узагальнення та запропонована модель ОСУСВ українських ФК.Висновки. Сьогодні постає багато проблемних питань стосовно побудови оптимальної ОСУСВ вітчизняних ФП, серед яких: формування ефективного кадрового потенціалу управління соціальною відповідальністю, оптимізація витрат на управління соціальною відповідальністю, підвищення ефективності та стабільності партнерських відносин зі стейкхолдерами, підвищення соціально відповідальної свідомості персоналу та багато інших. Жорстка конкурентна боротьба за лояльність споживачів, а також намагання виходу вітчизняних ФК на зовнішній ринок роблять актуальним заходи з підвищення ефективності соціально відповідальної діяльності через побудову оптимальної організаційної структури. Отже, запропонована модель ОСУСВ є актуальною для впровадження на сучасних ФП. За рахунок підвищення ефективності управління соціальною відповідальністю ФК мають змогу укріпити імідж та репутацію, зміцнити конкурентні позиції на вітчизняному та на міжнародному фармацевтичному ринку.

The article considers theoretical, methodical and organizational aspects of teaching of economic disciplines in the modern college. The role of innovative approaches and active methods of teaching of economic disciplines in formation of readiness of future specialists to professional activity, their economic thinking and economic behavior is clarified. The necessity of the use of interactive methods of teaching of economic disciplines for students of the college is grounded. The methods of interactive learning and their organizational-methodical forms are considered, which are the most optimal for application in a certain type of occupations during preparation of specialists. The use of the latest technologies in the practical work of teachers of economic disciplines, in particular, their use in lectures and practical classes during the study of the courses "Economic Theory" and "Political Economy" at the Volyn College of the National University of Food Technologies was analyzed. It is determined that interactive methods of teaching intensify the student's attention, his creative abilities, develop his ability to communicate and defend his thoughts and positions, create favorable conditions for the student's education in the group, his self-education, and the establishment of constructive partnerships among all subjects of the educational process.

The organizational and legal bases of activity of bodies of system of the Ministry of Internal Affairs on realization of powers in the field of private detective and security activity and arms circulation are investigated. It is determined that the main factor that determines the peculiarity of this area is the increased public danger in the illegal activities of its subjects. It is proposed to create state legal mechanisms to control the implementation of security activities, aimed at ensuring the security of society in particular.It is proved that the organizational and legal basis of security activities should be comprehensive and formed by relevant regulations. Legal regulation of organizational and legal principles of security activities should also cover the activities of the bodies of the Ministry of Internal Affairs on the implementation of these principles. Thus, the mechanism of organizational and legal regulation of the activities of the Ministry of Internal Affairs on security activities should include the development of legal norms within the stages, if formed: the rights of the Ministry of Internal Affairs to control the functioning of the controlled entity; system of informing the controlling body about it; responsibilities of the bodies of the system of the Ministry of Internal Affairs to respond to deviations from the parameters of the functioning of the controlled entity provided by the legislative body.Forms and methods of influence of the bodies of the Ministry of Internal Affairs on the controlled entity in case of deviations from the set parameters of its behavior must be established by law. In particular, in order to ensure the personal security of employees of non-state security structures and create a level playing field for all actors in the security services market, it is important to speed up consideration and adoption by the Verkhovna Rada of Ukraine of the Law on the Right to Civilian Firearms.It is necessary to legislate the Unified State Register of Civilian Weapons and determine ...

The article contains an attempt to determine the strategy of research of the army of the modern state in the context of analyzing the evolution of the institutional approach in Western social and political discourse. The emphasis is on the content of changes that allowed institutional theory not only to transform into a non-institutional, but also to become the leading methodological basis for modern political research at all levels. It is about a change: in the categorical and conceptual apparatus of the research (for example, the new interpretation of the content of the main concepts (from the institute to the rational choice and the introduction into the scientific circulation of the concepts institutional space, institutional practice, rules of the game and etc.); principles of research; levels of research (identification of institutional, organizational and individual levels); subject field of research (first of all, introduction of individual behavior of actors into it); methods and procedures of analyze (use of tools of rational choice theory, structural and functional analysis, behavioral approach). It is substantiated that the perspective of using the main provisions of this approach to analyze the problem field of the modern army is based on such moments as: the existence of a fairly successful practice of considering the army as a specific political institution in modern scientific discourse; development of a new (more constructive) version of the interpretation of the concept of political institution; the formation, within the framework of neoinstitutionalism, of a basic research set, which allows considering collective, organizational, and mental structures and procedures, as well as individual behavior from a unified analytical position. Key words: army, institute, political institution, institutional theory, institutionalism, neoinstitutionalism. ; Стаття містить спробу визначитися щодо стратегії дослідження армії сучасної держави в контексті аналізу еволюції інституційного підходу в західному соціально-політичному дискурсі. Обґрунтовується, що перспективність цієї пропозиції базується на таких моментах, як: існування досить успішної практики розгляду армії як певного політичного інституту в сучасному науковому дискурсі; розробка нового (більш конструктивного) варіанту інтерпретації концепту «політичний інститут»; формування в межах неоінституціоналізму базової дослідницької установки, «яка дозволяє розглядати колективні, організаційні та ментальні структури і процедури, а також індивідуальну поведінку з єдиних аналітичних позицій». Ключові слова: армія, інститут, політичний інститут, інституціональна теорія, інституціоналізм, неоінституціоналізм. Статья содержит попытку определиться относительно стратегии исследования армии современного государства в контексте анализа эволюции институционального подхода в западном социально-политическом дискурсе. Обосновывается, что перспективность данного предложения базируется на таких моментах, как: существование достаточно успешной практики рассмотрения армии как определенного политического института в современном научном дискурсе; разработка нового (более конструктивного) варианта интерпретации концепта «политический институт»; формирование в рамках неоинституционализма базовой исследовательской установки, «которая позволяет рассматривать коллективные, организационные и ментальные структуры и процедуры, а также индивидуальное поведение с единых аналитических позиций». Ключевые слова: армия, институт, политический институт, институциональная теория, институционализм, неоинституционализм. The article contains an attempt to determine the strategy of research of the army of the modern state in the context of analyzing the evolution of the institutional approach in Western social and political discourse. The emphasis is on the content of changes that allowed institutional theory not only to transform into a non-institutional, but also to become the leading methodological basis for modern political research at all levels. It is about a change: in the categorical and conceptual apparatus of the research (for example, the new interpretation of the content of the main concepts (from the institute to the rational choice and the introduction into the scientific circulation of the concepts institutional space, institutional practice, rules of the game and etc.); principles of research; levels of research (identification of institutional, organizational and individual levels); subject field of research (first of all, introduction of individual behavior of actors into it); methods and procedures of analyze (use of tools of rational choice theory, structural and functional analysis, behavioral approach). It is substantiated that the perspective of using the main provisions of this approach to analyze the problem field of the modern army is based on such moments as: the existence of a fairly successful practice of considering the army as a specific political institution in modern scientific discourse; development of a new (more constructive) version of the interpretation of the concept of political institution; the formation, within the framework of neoinstitutionalism, of a basic research set, which allows considering collective, organizational, and mental structures and procedures, as well as individual behavior from a unified analytical position. Key words: army, institute, political institution, institutional theory, institutionalism, neoinstitutionalism.

У статті визначено шляхи прискорення та ефективності професійної адаптації студентів-військовослужбовців (учасників бойових дій), проаналізовано особливості побудови індивідуальних траєкторій, комплекс організаційно-педагогічних умов професійної адаптації студентів-військовослужбовців (учасників бойових дій) під час навчання у ЗВО. Розроблено та впроваджено в навчально-виробничий процес педагогічну концепцію професійної адаптації студентів-військовослужбовців (учасників бойових дій), розглянуто можливості прогнозування професійного майбутнього студентів-учасників бойових дій. ; The article determines the relevance of professional adaptation of former soldiers to productive activities, their entrustment to a peaceful life. It is noted that currently scientists are studying various aspects of this pedagogical problem. A theoretical analysis of the problem of the phenomenon of "professional adaptation" in domestic and foreign scientific research is briefly carried out. The specifics of the work on the implementation of the pedagogical concept of professional adaptation of students participating in hostilities at the Nikopol Faculty of NMetAU, the possibility of predicting the professional future are highlighted. Within the article it is determined that one of the effective ways of professional adaptation of military students (participants in hostilities) is training – obtaining a higher level of education. The results of questionnaires and testing at the basic enterprises of the Nikopol region are considered, in order to determine the level of compliance of professional training of military students (participants in hostilities) to modern requirements of employers. Developed and experimentally tested method of forming an individual program (trajectory), which consists of indicators that characterize the educational, production, research activities, participation in the life of the group and the course, psychological state, behavior, passion for the chosen profession. Ways and methods of assessing the acceleration and effectiveness of professional adaptation of military students (combatants) are identified. The formation of the mechanism of adjustment of professional adaptation of servicemen (participants of hostilities), taking into account responses of employers, graduates, entrants, parents, and also, positive dynamics of quality of professional adaptation of servicemen (participants of hostilities) for 4 years is shown. A set of organizational and pedagogical conditions for professional adaptation of military students has been created, the specifics of the set of measures for professional adaptation is that the adaptation period can take place at different times in higher education, depending on the conditions of its passage. Attention was paid to the optimization of the content of educational material: the use of modern interactive technologies; professional orientation of academic disciplines; implementation of interdisciplinary links in order to provide high-quality professional training of students to modern requirements of employers. The author emphasizes that the methodological prerequisite for the full formation and adjustment of professional adaptation of servicemen (participants in hostilities) is a dialectical unity of reproductive and productive professional activities in a comprehensive system of education, upbringing, social life and communication. It is noted that the experience of the Nikopol Regional Center for Monitoring Education and Social Partnership of NMetAU demonstrates the effectiveness of the implementation of professional adaptation of military students (combatants) to productive activities and modern effective approaches to solving this organizational and pedagogical problem.

Досліджено поняття методів адміністративної діяльності правоохоронних органів у сфері екологічної безпеки та їх різновид. Розмежовані засоби і способи такої діяльності, варіантність застосування переконання і примусу. ; The concept of methods of administrative law enforcement in environmental safety and variety. Delineated the ways and means of such activity, the variability of use persuasion and coercion.In the methods of administrative law enforcement in environmental security refers to methods, techniques of influencing the behavior of citizens, as well as the activities of enterprises and organizations in case of deviation from the norms of the law in this area, as well as resistance to the destructive forces of nature and consequences of natural disasters.Considering the methods of administrative law enforcement activities on the environment, it should be noted that the operating conditions of these bodies remain conviction and compulsion. But to implement any function of this activity is the ratio of variance persuasion and compulsion. In the array of administrative law enforcement external compulsion prevails, although the belief is the preferred method, because in does not use coercive law enforcement must always give priority to the use of persuasion. This ratio methods stems from the democratic nature of our country, its compliance goals and objectives of the interests of man and citizen, with priority educational role beliefs.However, the administrative law enforcement in environmental safety beliefs and coercion are expressed in different ways, giving rise to the allocation of more specific types of methods that activity. Thus, the nature of the control action isolated organizational methods (coordination, negotiation, coaching, etc.)., Psychological methods (psychological motivation, motivation, authority, etc.)., Administrative and economic methods. All methods must comply with the current legislation in content, dedication and organizational form. In our law enforcement the most important are the administrative methods.

It has become an axiom in the scientific literature that any civic engagement contributes to democratic transit and the development of civil society. However, different types of this behavior may have different determinants. These may be actions motivated by civic norms and values, but may also be actions driven by financial encouragement or administrative pressure, especially in transitional democracies. The purpose of the study was to identify the impact of modernization values and orientations on different types of civic activism. The author created an indicator where among the options for the answers was offered a list of socio-political measures that were most relevant at the time of the survey. The substantive side of these activities combined the way and the object of communicating their public aspirations and interests. The most common are discussion forms of civil practices that are individualized. These practices do not require much organizational or collective effort and do not require direct interaction with political or governmental institutions. Practices that combine economic activities also have individualized traits, but they require financial costs or sample consumption, so they are less common. Socio-political practices, civic-local practices and protest-demonstration practices are even less common because they require organizational or collective efforts. Five types of civic practices of the Ukrainian population have been empirically identified and their relationship with democracy and liberal values tested. By means of multiple linear regression method, there was found that only civic practices that combine an ethical consumerism, financial donations and political discussions claim that their subjects could be considered as a social basis of Ukraine's democratic transit. The likelihood of such actions increases with the increase of education levels, decrease of age and living in large settlements. The paradox is that people who profess values of modernization are ready to fund activists, among whom these values are not traced.

In today's world there is diversification of different models of higher education. At the same time, the multiplicity and the diversity of higher education models do not exclude their identity. Internationalization and integration of institutions of higher education in a global and international dimension raise many new questions for the theory and practice. Among them the author emphasizes the most important ones: what is the general and the particular in education and science; what patterns, forms, methods of management are universal and which are in the range of the specific conditions of different countries; what is the best way to realize the functions of education and science in the international activity; what are the features of national identity in education and in the development of the University as an institution of education, and also in organizational behavior, management systems; to what extent these features are important to achieve the desired results; how can foreigners quickly adapt to national environment. All these problems are extremely important and interesting, still waiting for their reply. At the same time multi-modeling education systems do not exclude their common problems: the necessity of permanent adaptation of educational programs to current needs of society, the increased requirements to the level and quality of education. The modernization of social, economic and political development and the potential of anthropological and psychological structure of the personality in values and normative dimension of the contemporary globalized societies of the world; reformation strategies in society, education and management, their globalization and the processes of institutionalization and perspectives of humanization of educational systems, management, upbringing are analyzed in the given article. It is noted that among the existing conditions and prerequisites the existence of developed civil society is necessary for the successful formation and functioning of educational systems and effective models of multi-level educational management. Thus, we can conclude that the strategy of development of the modern world social philosophy of upbringing and education is one of the key issues in the field of social management and philosophy, pedagogy, global social development. The way of organization and functioning of civil society in present-day and future to a great extent depends on what exactly do we mean by upbringing, education and science, or which paradigm of upbringing and education is dominant at the given social and historical stage. The continuity of public education, quality management, their intensity can only be achieved under two conditions of a fundamental character. One of them is use of new, theoretically grounded and practically proven management, philosophically developed, and available technically secured high technology of social work, education and training, learning. The second one is the perfect mastery of human in the methodology of self-socio-axiological and research activities. The established structure shall provide the same conditions for equitable selection of civil, educational, scientific and educational actions, excluding coercion and domination. ; У сучасному світі відбувається диверсифікація різних моделей вищої освіти. У той же час багато­варіантність, різноманіття моделей вищої освіти не виключає їх своєрідності. Одночасно багатомо­дельність систем освіти не виключає і їх загальних проблем, пов'язаних з необхідністю перманентної адаптації освітніх програм до сучасних потреб суспільства, з підвищенням вимог до рівня і якості освіти. Ін­тернаціоналізація та інтеграція вищої освіти в глобально-міжнародному аспек­ті ставить багато нових питань перед теорією і практикою. Найважливіші з них – що є загальне і особливе в освіті і науці, які закономірності, форми, методи управління є універсальними, а які діють у діапазоні конкретних умов різних кра­їн, як найкращим чином виконувати функції освіти й науки у міжнародній ді­яльності, у чому полягають особливості національного стилю в освіті і розвитку університету як інституту освіти, в організаційній поведінці, системах управ­ління, наскільки ці особливості важливі для досягнення бажаних результатів, як іноземцям швидше пристосуватися до національного місцевого середовища. Усе це винятково важливі й цікаві нові питання, багато з яких ще чекає своєї відпо­віді. Аналізується модернізація соціального та економіко-політичного розвитку і потенціал антропологічно-психологічної структури людини в ціннісно-норма­тивному вимірі сучасного глобалізованого суспільства світу, реформаційні стра­тегії в соціумі, освіті і менеджменті, їхня глобалізація та процеси інституаліза­ції і перспективи гуманізації систем освіти, управління, виховання.

У статті проаналізовано особливості формування професійної компетентності майбутніх фахівців у галузі публічного адміністрування на основі використання конструктивного досвіду США. З'ясовано ключові компетентності майбутніх фахівців у галузі публічного адміністрування в США: універсальними (здатність очолювати й управляти; брати участь у політичному процесі та сприяти йому; аналізувати, синтезувати, критично мислити, розв'язувати проблеми й ухвалювати рішення; формулювати та застосовувати перспективи державної служби; спілкуватися й продуктивно взаємодіяти з різними групами населення; спеціальними (фундаментальними); професійними (практичними – предметними). Окреме значення для майбутнього публічного службовця мають корпоративні компетентності. З'ясовано програмні результати навчання майбутніх фахівців у галузі публічного адміністрування. Визначено дисципліни, які формують відповідні професійні компетентності. Проаналізовано професійні стандарти. Наголошено, що університети США орієнтують студентів на обрання тієї чи іншої спеціальності або спеціалізації залежно від того, за яким видом публічного адміністрування та в якому саме сегменті публічної сфери вони хотіли би працювати в майбутньому. Важливе значення для формування професійної компетентності має практична підготовка та стажування. ; The article analyzes the features of the formation of professional competence of future specialists in the field of public administration based on the use of constructive experience of the United States. The key competences of future specialists in the field of public administration in the United States are clarified: universal (ability to lead and manage; participate in and facilitate the political process; analyze, synthesize, think critically, solve problems and make decisions; formulate and apply the prospects of state services; communicate and interact productively with different groups of the population; special (fundamental); professional (practical – subject). Corporate competences are of special importance for the future public servant. The formation of professional competence of future specialists in public administration is provided by such basic disciplines as: "Public Policy", "Quantitative Analysis", "Financial Management", "Economics", "Policy Implementation", "Evaluation and Analysis of Public Policy", "Organizational Management". Students also have the opportunity to develop their own list of subjects, which is facilitated by the opportunity to take courses at various faculties of the university, including engineering, health care, medicine, history, computer science and so on. The program results stipulate that graduates should be able to: analyze administrative problems and decisions, applying knowledge of organizational management and leadership, organizational structure and culture, human resources systems, and the political and legal context of modern civil service organizations; to form and evaluate state policy, public programs using the acquired analytical knowledge and methodological skills, in particular statistics, economics, politics; to incorporate a number of constitutional and ethical values into policy, administrative analysis and action, namely respect and tolerance for people, prospects for policy development; apply mastered skills, expertise and values to real politics, solve organizational problems through cooperation. It is emphasized that U.S. universities orient students to choose a particular specialty or specialization depending on what type of public administration and in which segment of the public sphere they want and would work in the future. Practical training and internships are important for the formation of professional competence. Prospects for further scientific research are associated with the study of the peculiarities of the formation of a behavior culture of future professionals in the field of public administration.

This article analyzes the purpose, objectives, trends, functions, principles, forms and methods of social and educational activity at schools at the present stage of the Ukrainian society development. The definition of the school social and educational service is offered. Besides, its structural units are characterized. It is proved that the social and educational service is created to provide assistance and the early intervention into the lives of children and their families when social or family circumstances lead to the child's conflict with his education, society and his health.It is also proved that the main doers of the social and pedagogical influencing at a secondary school are teachers, a sociology teacher, a practical psychologist, head‐master's deputy in upbringing work, tutors, the representatives of the school board trustees, teachers overseeing the students' government, leaders of the school clubs, a public health inspector protecting the child's rights, the teacher who is the organizer.The purpose of the school social and educational activity lies in the implementation of the children's social, psychological and pedagogical study in order to arrange the individual approach to them as well as providing social and psychological support to the children, their parents, the teachers and creating the favorable conditions for the realization of children's rights. The work on psychological problems prevention and the work on the primary social and psychological correction and rehabilitation is also carried out.It is acknowledged that the main directions of the social and educational activity at schools in Ukraine are: the analytical and diagnostic directions, consultative, social and legal, preventative and the methodological ones.The main functions of the social educator's activity are the organizational and influential function, the research and practical function, the analytical function and the applied function. The main groups of methods of the social and pedagogical influence include the general methods (the analysis, the synthesis, the deduction, the induction, the observations, the surveys, the modeling, the analogy, the experiment). The pedagogical methods include the cultivation of the behavior experience, the consciousness growth, the behavior incentives and correction. The social and educational methods include a positive example, the information, perspectives, conversion, activity changes, the temper changes, games, competitions, the analysis of the situations, encouraging, the choice of the situation, the situation of success, the suggestion of beliefs, etc. The social work methods include the direct influencing, the relaxation, the maintenance, the reflection, etc. The organizational methods include the standardization and the regulation, etc. ; У статті аналізуються мета, завдання, напрями, функції, принципи, форми й методи організації соціально‐педагогічної діяльності у школах на сучасному етапі розвитку українського суспільства; дається визначення шкільної соціально‐педагогічної служби; характеризуються її структурні підрозділи. З'ясовано, що соціально‐педагогічна служба створюється з метою забезпечення ранньої допомоги й втручання в життя дітей та їхніх сімей, коли соціальні або сімейні обставини призводять до конфлікту дитини з освітою, соціумом та власним здоров'ям.

This article analyzes the purpose, objectives, trends, functions, principles, forms and methods of social and educational activity at schools at the present stage of the Ukrainian society development. The definition of the school social and educational service is offered. Besides, its structural units are characterized. It is proved that the social and educational service is created to provide assistance and the early intervention into the lives of children and their families when social or family circumstances lead to the child's conflict with his education, society and his health.It is also proved that the main doers of the social and pedagogical influencing at a secondary school are teachers, a sociology teacher, a practical psychologist, head‐master's deputy in upbringing work, tutors, the representatives of the school board trustees, teachers overseeing the students' government, leaders of the school clubs, a public health inspector protecting the child's rights, the teacher who is the organizer.The purpose of the school social and educational activity lies in the implementation of the children's social, psychological and pedagogical study in order to arrange the individual approach to them as well as providing social and psychological support to the children, their parents, the teachers and creating the favorable conditions for the realization of children's rights. The work on psychological problems prevention and the work on the primary social and psychological correction and rehabilitation is also carried out.It is acknowledged that the main directions of the social and educational activity at schools in Ukraine are: the analytical and diagnostic directions, consultative, social and legal, preventative and the methodological ones.The main functions of the social educator's activity are the organizational and influential function, the research and practical function, the analytical function and the applied function. The main groups of methods of the social and pedagogical influence include the general methods (the analysis, the synthesis, the deduction, the induction, the observations, the surveys, the modeling, the analogy, the experiment). The pedagogical methods include the cultivation of the behavior experience, the consciousness growth, the behavior incentives and correction. The social and educational methods include a positive example, the information, perspectives, conversion, activity changes, the temper changes, games, competitions, the analysis of the situations, encouraging, the choice of the situation, the situation of success, the suggestion of beliefs, etc. The social work methods include the direct influencing, the relaxation, the maintenance, the reflection, etc. The organizational methods include the standardization and the regulation, etc. ; У статті аналізуються мета, завдання, напрями, функції, принципи, форми й методи організації соціально‐педагогічної діяльності у школах на сучасному етапі розвитку українського суспільства; дається визначення шкільної соціально‐педагогічної служби; характеризуються її структурні підрозділи. З'ясовано, що соціально‐педагогічна служба створюється з метою забезпечення ранньої допомоги й втручання в життя дітей та їхніх сімей, коли соціальні або сімейні обставини призводять до конфлікту дитини з освітою, соціумом та власним здоров'ям.

Лизньова А. Ю. Предикат мотивації трудової поведінки персоналу та її значення.В статті розкрито сутність та природу мотивації трудової поведінки персоналу. Визначено мотиваційний контекст поведінки персоналу шляхом детермінації його внутрішніх та зовнішніх мотиваторів, які охарактеризовано через існуючий рівень забезпечення індивідуальних потреб персоналу, його продуктивну здатність. Зазначено, що внутрішні мотиватори це суб'єктивна система цінностей особистості, які є проекцією його фізичного та продуктивного потенціалу, який формується структурою елементів: статтю, віком, освітою, сімейним станом, професією, трудовим та життєвим досвідом, загальною і професійною культурою, рівнем кваліфікації. Детально проаналізовано вплив внутрішніх мотиваторів на мотивацію трудової поведінки персоналу та змістовно розкрито зовнішні мотиватори: розвиток соціальної інфраструктури, можливості ресурсно-організаційного, функціонально-структурного забезпечення підприємства, дистрибуція знань, корпоративна культура підприємства. У досліджені виявлено, що зовнішні мотиватори забезпечують підвищення зацікавленості працівників у високопродуктивній та ефективній праці, досягнення економічної та соціальної мети та сприяють запровадженню мотиваційного механізму управління персоналом. Зміни мотиваційного профілю персоналу під впливом певного рівня задоволеності потреб (внутрішнього мотиву), нестабільності соціально-економічних, політичних процесів (зовнішнього мотиву) спричинюють необхідність у комплексному застосовуванні методів оцінки мотивуючих чинників: моніторинг, тести та семінари.Лизнева А. Ю. Предикат мотивации трудовой деятельности персонала та ее значение. В статье изложено сущность и природа мотивации трудового поведения персонала. Описан мотивационный контекст поведения персонала путем детерминации его внутренних и внешних мотиваторов, которые охарактеризованны путем существующего уровня обеспечения индивидуальных потребностей персонала, его продуктивной способности. Отмечено, что внутренние мотиваторы это субъективная система ценностей личности, которая является проекцией физического и производительного потенциала, формируется структурой его элементов: полом, возрастом, образованием, семейным положением, профессией, трудовым и жизненным опытом, общей и профессиональной культурой, уровнем квалификации. Подробно исследовано влияние внутренних мотиваторов на мотивацию трудового поведения персонала и содержательно раскрыто внешние мотиваторы: развитие социальной инфраструктуры, возможности ресурсно-организационного, функционально-структурного обеспечения предприятия, дистрибуция знаний, корпоративная культура предприятия. В исследовании выявлено, что внешние мотиваторы обеспечивают повышение заинтересованности работников в высокопроизводительном и эффективном труде, достижении экономической и социальной цели и способствуют внедрению мотивационного механизма управления персоналом. Изменения мотивационного профиля персонала посредством влияния определенного уровня удовлетворенности потребностей (внутреннего мотива), нестабильности социально-экономических, политических процессов (внешнего мотива) требует комплексного применения методов оценки мотивирующих факторов: мониторинг, тесты и семинары.Lizneva A. The predicate motivation of the staff work behavior that its value. In the article described the nature, meaning of the content motivation of the staff work behavior. The substance of motivation was described by determining the behavior of the staff of its internal and external motivators, which were characterized by the existing level of individual needs, their productive capacity. Noticed that the internal motivators are subjective individual´s value system, which projected the physical and productive capacity and are formed the structure of its elements: gender, age, education, marital status, profession, employment and life experiences, general and professional culture, the level of qualification. Studied the influence of internal motivators on staff work behavior in detail and uncovered the external motivators: the development of social infrastructure, the ability of resource-organizational, functional and structural maintenance of the enterprise, distribution of knowledge, the corporate culture of the enterprise. Revealed that external motivators are provided the interest of workers in high-performance and efficient work, achievement in economic and social objectives and contribution to the implementation of the motivational mechanism of personnel management. Changing the profile of motivation the staff work behavior through the influence of a certain level of satisfaction of needs (internal motive), social and economic instability and political processes (external motive) requires the integrated methods of estimation the factors of motivating: monitoring, tests and seminar.

The author of the article has outlined the etymology of the legal category of "powers". Special attention has been focused on the fact that, revealing the essence of the powers of the Cyberpolice Department as a subject of counteraction to cybercrime, such concepts as "right" and "duty" can not be evaded. The author has made the conclusion about the interdependence of the terms of "powers" and "task". It has been noted that the term of "powers of the Cyberpolice Department of Ukraine" did not receive its legislative consolidation. The author has formulated own definition of the term of "powers of the Cyberpolice Department of the National Police", which is offered to understand as the system of legal rights (measures of possible behavior) and legal obligations (measures of the necessary behavior) determined at the regulatory level, which the Department has in order to implement the law enforcement functions. The key regulatory acts have been researched through the prism of the main powers of the Cyberpolice Department of the National Police. The classification of powers of the Cyberpolice Department of the National Police of Ukraine has been provided, taking into account the main areas of activity of the researched state authority. Among the main types of powers of the Cyberpolice Department the author has offered to distinguish the following: main (direct) and additional (derivatives); organizational, control and supervisory. The emphasis has been paid to the fact that non-fulfillment or improper performance of their duties or abuse of the law entails legal liability that can be applied to the subjects of the relevant legal relations, including the Cyberpolice Department of the National Police of Ukraine. ; Окреслено етимологію правової категорії «повноваження». Зроблено висновок про її взаємозалежність із терміном «компетенція». Досліджено положення нормативно-правових актів на предмет висвітлення повноважень Департаменту кіберполіції Національної поліції України. Наведено класифікацію повноважень Департаменту кіберполіції Національної поліції України з урахуванням основних напрямів діяльності досліджуваного органу державної влади. Сформульовано авторське визначення терміна «повноваження Департаменту кіберполіції Національної поліції України».