Suchergebnisse

The article substantiates the content of the organizational and methodical system of forming the professional and personal experience of a specialist in the art of music in the process of continuous professional training. It was emphasized that the developed organizational and methodical system accumulates: motivational-purposeful, methodological-conceptual, procedural-content, operational-activity and evaluation and productive components. It is proved that the effectiveness of forming the professional and personal experience of the future teacher-musician provides pedagogical conditions that reflect the set of possibilities of the influence of the innovative information and creative educational environment, the prevalence of technologies of problem learning, interdisciplinary integration in the content of the process of formation of professional and personal experience of music art specialists, and It also provides for the introduction of pedagogical technologies for self-actualization of experience in the process of professional practice. The formation of professional and personal experience of the future professionals is considered as a scientifically founded system of subject-object interaction based on the principle of a personal approach; it is informationally saturated by content, individualized by form, intensive in times, aims at formation of a notional paradigm of the personality of the teacher of music. The purpose of education is to improve the scope and development of continuous system of pedagogic education, which will provide the formation of the teaching staff able to carry out its professional activities according to the democratic and humanistic principles, and implement the education policy as a priority function of the state, aimed at development and self-actualization of the individual, to meet its educational, spiritual and cultural needs, and the need to be competitive in the job market based on the national heritage of global importance and established European traditions. For development ...

У статті розглянуті поняття ефективності одного бойового вильоту та ефективності бойових ви-льотів авіаційного угруповання. Доведено, що ефективність бойових дій авіаційного угруповання є однією з характеристик їх бойової могутності. Визначені основні фактори, що впливають на стан бойової могут-ності та на ефективність застосування авіаційного угруповання. Сформульовані заходи підвищення ефек-тивності застосування авіаційного угруповання. Обрані показники ефективності чутливі до змін організа-ційної структури органів управління, основних та допоміжних структурних елементів авіаційного угрупо-вання. ; В статье рассмотрены понятие эффективности одного боевого вылета и эффективности боевых вылетов авиационной группировки. Доказано, что эффективность боевых действий авиационной группировки является одной из характеристик ее боевой мощи. Определены основные факторы, влияющие на состояние боевой мощи и на эффектив-ность применения авиационной группировки. Сформулированы мероприятия по повышению эффективности примене-ния авиационной группировки. Выбраны показатели эффективности чувствительные к изменениям организационной структуры органов управления, основных и вспомогательных структурных элементов авиационной группировки. ; The article discusses the concept of the effectiveness of one sorties and the effectiveness of sorties. It is proved that the ef-fectiveness of combat operations of an aviation group is one of the characteristics of its combat power. The main component of the combat power of aviation are those forces that directly conduct combat operations. The effectiveness of the combat opera-tions of the Air Force aviation reflects the degree of useful return of the allocated forces and means for military operations. It can be measured by the achieved result, which falls on a unit of expended combat power. When calculating the effectiveness of military operations, the influence of a significant number of factors in the processes of complex action associated with various techniques and methods of its implementation by various forces and means should be evaluated. Factors are proposed to be di-vided into two classes: factors that affect the combat power and factors that influence the outcome of hostilities. The main factors affecting the state of combat power and the effectiveness of the use of the aviation group are determined. Based on the main task of the aviation group - causing damage to enemy targets while maintaining their own combat effectiveness, the main perform-ance indicators of the aviation group are selected. In order to determine the efficiency indicators of the use of aviation sensitive to changes in the organizational structure of the aviation group, ways to improve the efficiency of the use of the aviation group in operations (combat operations) are considered. Formulated measures to improve the effectiveness of the aviation group. Effi-ciency indicators sensitive to changes in the organizational structure of governing bodies and the main and auxiliary structural elements of the aviation group were selected. Changes in those elements of the organizational structure that can affect measures to increase the effectiveness of the use of the aviation group are presented, as evidenced by the corresponding changes in the selected performance indicators.

The purpose of the scientific publication is to substantiate the organizational and economic mechanism of the state tourism industry and propose practical recommendations for enhancing the development of tourism using appropriate methods, levers and tools. The article emphasizes that the success of tourism development depends on the perception and support of the industry at the national, regional and global levels, that is encouraged through the formation of tourism development policy, the effectiveness of which depends on the tourism industry transformation into an effective factor of socio-economic development, national culture promotion and the formation of the attractiveness of countries, and the introduction of organizational and economic mechanism for successful tourism business, as a key task of strategically oriented public policy, — is an important way of the systemic problems in the tourism sector solving. The organizational and economic mechanism of the state tourism industry functioning is substantiated, where interaction between the corresponding institutions of national, regional and international levels is carried out on the basis of partnership and cooperation, on the basis of financial maintenance, within the current legal legislation ratified by the states and using methods, levers and tools for tourism policy implementing. Three types of tourism state regulation models are distinguished, the most acceptable for Ukraine «European» model is substantiated. It is proved that maintaining a high level of competitiveness of the tourism industry is ensured, first of all, by using tools to create favorable conditions for attracting investment in the tourism industry. Measures to activate tourism development at the country level using appropriate methods, levers, tools, informational and organizational support for the implementation of tourism policy are proposed. ; Обоснован организационно-экономический механизм функционирования туристической индустрии государств, где взаимодействие между соответствующими институтами национального, регионального и международного уровней осуществляется на принципах партнерства и сотрудничества на основании финансового обеспечения, в рамках действующего законодательства, ратифицированного государствами с учетом требований международного права и с использованием форм, методов рычагов и инструментов реализации политики в сфере туризма. Предложены меры по активизации развития туризма на уровне стран с использованием соответствующих методов, рычагов, инструментов. ; Метою наукової публікації є обґрунтування організаційно-економічного механізму функціонування туристичної індустрії держави і розроблення практичних рекомендацій щодо активізації розвитку туризму з використанням відповідних методів, важелів та інструментів. Акцентовано увагу на тому, що успіх розвитку туризму залежить від сприйняття і підтримки галузі на національному, регіональному і глобальному рівнях, що заохочується шляхом формування політики розвитку туризму, від ефективності реалізації якої залежить перетворення туристичної галузі на дієвий чинник соціально-економічного розвитку, просування національної культури та формування привабливості країн, а впровадження організаційно-економічного механізму успішного ведення туристичного бізнесу, як ключове завдання стратегічно-орієнтованої державної політики, — це важливий шлях розв'язання системних проблем у туристичній сфері. Обґрунтовано організаційно-економічний механізм функціонування туристичної індустрії держави, де взаємодія між відповідними інституціями національного, регіонального і міжнародного рівнів здійснюється на засадах партнерства та співробітництва, на основі фінансового забезпечення, у межах чинного правового законодавства, ратифікованого державами з урахуванням вимог міжнародного права і з використанням форм, методів, важелів й інструментів реалізації туристичної політики. Виокремлено три типи моделей державного регулювання туризму, обґрунтовано, що саме «європейська» модель є найбільш прийнятною для України. Доведено, що дотримання високого рівня конкурентоспроможності туристичної індустрії забезпечується, в першу чергу, шляхом використання інструментів у напрямі формування сприятливих умов для залучення інвестицій у туристичну галузь країн. Запропоновано заходи щодо активізації розвитку туризму на державному рівні з використанням відповідних методів, важелів, інструментів, інформаційного та організаційного забезпечення реалізації туристичної політики.

The purpose of the scientific publication is to substantiate the organizational and economic mechanism of the state tourism industry and propose practical recommendations for enhancing the development of tourism using appropriate methods, levers and tools. The article emphasizes that the success of tourism development depends on the perception and support of the industry at the national, regional and global levels, that is encouraged through the formation of tourism development policy, the effectiveness of which depends on the tourism industry transformation into an effective factor of socio-economic development, national culture promotion and the formation of the attractiveness of countries, and the introduction of organizational and economic mechanism for successful tourism business, as a key task of strategically oriented public policy, — is an important way of the systemic problems in the tourism sector solving. The organizational and economic mechanism of the state tourism industry functioning is substantiated, where interaction between the corresponding institutions of national, regional and international levels is carried out on the basis of partnership and cooperation, on the basis of financial maintenance, within the current legal legislation ratified by the states and using methods, levers and tools for tourism policy implementing. Three types of tourism state regulation models are distinguished, the most acceptable for Ukraine «European» model is substantiated. It is proved that maintaining a high level of competitiveness of the tourism industry is ensured, first of all, by using tools to create favorable conditions for attracting investment in the tourism industry. Measures to activate tourism development at the country level using appropriate methods, levers, tools, informational and organizational support for the implementation of tourism policy are proposed. ; Обоснован организационно-экономический механизм функционирования туристической индустрии государств, где взаимодействие между соответствующими институтами национального, регионального и международного уровней осуществляется на принципах партнерства и сотрудничества на основании финансового обеспечения, в рамках действующего законодательства, ратифицированного государствами с учетом требований международного права и с использованием форм, методов рычагов и инструментов реализации политики в сфере туризма. Предложены меры по активизации развития туризма на уровне стран с использованием соответствующих методов, рычагов, инструментов. ; Метою наукової публікації є обґрунтування організаційно-економічного механізму функціонування туристичної індустрії держави і розроблення практичних рекомендацій щодо активізації розвитку туризму з використанням відповідних методів, важелів та інструментів. Акцентовано увагу на тому, що успіх розвитку туризму залежить від сприйняття і підтримки галузі на національному, регіональному і глобальному рівнях, що заохочується шляхом формування політики розвитку туризму, від ефективності реалізації якої залежить перетворення туристичної галузі на дієвий чинник соціально-економічного розвитку, просування національної культури та формування привабливості країн, а впровадження організаційно-економічного механізму успішного ведення туристичного бізнесу, як ключове завдання стратегічно-орієнтованої державної політики, — це важливий шлях розв'язання системних проблем у туристичній сфері. Обґрунтовано організаційно-економічний механізм функціонування туристичної індустрії держави, де взаємодія між відповідними інституціями національного, регіонального і міжнародного рівнів здійснюється на засадах партнерства та співробітництва, на основі фінансового забезпечення, у межах чинного правового законодавства, ратифікованого державами з урахуванням вимог міжнародного права і з використанням форм, методів, важелів й інструментів реалізації туристичної політики. Виокремлено три типи моделей державного регулювання туризму, обґрунтовано, що саме «європейська» модель є найбільш прийнятною для України. Доведено, що дотримання високого рівня конкурентоспроможності туристичної індустрії забезпечується, в першу чергу, шляхом використання інструментів у напрямі формування сприятливих умов для залучення інвестицій у туристичну галузь країн. Запропоновано заходи щодо активізації розвитку туризму на державному рівні з використанням відповідних методів, важелів, інструментів, інформаційного та організаційного забезпечення реалізації туристичної політики.

Метою статті є аналіз перспективи реформування організаційно-правового механізму забезпечення прав і свобод людини та громадянина в Україні з позиції системного підходу. На основі методології системного аналізу розглянуто перспективи реформування організаційно-правового механізму забезпечення прав і свобод людини та громадянина України у контексті асоціації з Європейським Союзом. Проаналізовано ключові чинники, які впливають на ефективність поданого організаційно-правового механізму. Педставлено заходи, які спрямовані на удосконалення нормативно-правого регулювання, що сприятиме забезпеченню конституційних прав і свобод в умовах реформування всіх сфер життєдіяльності суспільства. ; The purpose of the article is analyzing the prospect of reforming the organizational and legal mechanism for ensuring the rights and freedoms of individuals and citizens of Ukraine from the systemic approach. Based on the methodology of system analysis, the prospects of reforming the organizational and legal mechanism for ensuring the rights and freedoms of men and citizens of Ukraine in the context of association with the European Union are considered. The key factors that influence the effectiveness of the submitted organizational and legal mechanism are analyzed. The measures aimed at the improvement of normative-legal regulation, which shall promote the maintenance of constitutional rights and freedoms in the conditions of reforming all spheres of society's life, are presented.

Problem setting. Legal support for the processes that have been observed in the political and socio-economic fields of Ukraine over the last decade have become increasingly relevant and urgent. The scrupulous and compulsory observance and implementation of the norms adopted in a civilized society is the key to the stable development of the state, therefore the consolidation of efforts to strengthen the rule of law and order is a paramount task of all the state and governmental institutions. Implementation by the state of administrative functions in the field of justice is the vector that determines the course and direction of actions for the development of Ukrainian statehood.Recent research and publications analysis. Such researchers as I. Artemenko, N. Zhelezniak, Y. Melnyk, I. Mykulets, L. Nalyvaiko, I. Onopchuk, S. Thurin et al. in their scientific works raised the questions dedicated to the main principles of public administration in the field of justice. However, their publications mainly reflect only certain aspects of the concept of justice, legal status of justice bodies and peculiarities of public administration in the mentioned area, while complex approach to understanding of the problems of organizational and legal principles of public administration in the field of justice of Ukraine is not disclosed.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. The purpose of this article is to evaluate theoretical approaches to understanding the essence of organizational and legal foundations of public administration in the field of justice of Ukraine, to analyze the activities and powers of the main authorities in the field of justice and to present proposals for development of Ukrainian justice in general.Paper main body. The article considers theoretical approaches to understanding the essence of organizational and legal principles of public administration in the field of justice of Ukraine. It is determined that administration in the field of justice should be understood as activities aimed at fulfillment of tasks of organizational nature for exercise of rights and interests of legal entities, individuals and the state, as well as the task of strengthening the law and order in the country. Specific features inherent in the administration of justice are considered, their characteristics are presented.Emphasis is placed on the fact that one of the peculiarities of justice is the plurality of objects in this area of administration. Such objects of justice as judicial institutions, notary offices, civil registration bodies, forensic institutions and the bar are presented for consideration. It was also notes, that they all have different legal status, differ in their purpose and nature of competence.Attention was focused on the organizational aspect of the activities of the judicial bodies, since in most cases they address organizational issues. It is argued that this feature is characterized by the fact that the vast majority of judicial bodies in the course of their activity is independent and carry out actions that are advisory.It was substantiated that the organizational aspect of functioning of judicial bodies is closely related to the legal one, since statutory instruments are the basis for functioning of institutions providing law and order in the society. It was noted that the main purpose of administration in the field of justice is to ensure the legality, organization of protection of rights and legitimate interests of individuals and legal entities, as well as the state. Administrative and legal regulation in the field of justice is carried out on the basis of the following statutory instruments: the Laws of Ukraine "On Notaries", dated September 02, 1993, "On the Bar and Advocacy", dated December 19, 1992, "On State Registration of Civil Status Acts", dated July 01, 2010, "On Bodies and Persons Who Perform the Enforcement of Court Decisions and Decisions of Other Authorities", dated June 02, 2016, Regulation on the State Migration Service of Ukraine, dated September 20, 2014, etc.The interrelation between organizational and legal aspects of the public administration in the field of justice is presented; it is noted that this interrelation can be traced on the example of the Ministry of Justice of Ukraine. It is noted that, along with the Ministry of Justice, State Archive Service of Ukraine, State Executive Service of Ukraine, State Penitentiary Service of Ukraine, State Registration Service of Ukraine, State Service of Ukraine for the Protection of Personal Data also belong to the system of entities in the field of justice of Ukraine. It is noted that the Constitution stipulates that the judicial bodies of Ukraine have a prominent place among the law enforcement agencies of the state.The basic powers of the entities in the field of justice are considered. It is noted that in practice in practice, there is a distinction between two categories: judicial bodies and bodies of the Ministry of Justice of Ukraine. It is substantiated that the bodies of the Ministry of Justice of Ukraine are a part of the bodies of justice, as these bodies as it is much wider in structure and in the range of authorities.Conclusions of the research and prospects for further studies. It is argued that the priorities for the development of the Ukrainian justice today are the following: formation of a new, higher level of legal awareness and legal culture of citizens; reforming of the judicial system to ensure the accessibility of justice and the effectiveness of judicial protection; reforming of the criminal justice and the criminal executive system; creating legal frameworks for prevention and counteraction to corruption; ensuring the efficiency of the enforcement of court decisions; improvement of the system of protection of state interests in the courts of Ukraine; formation of a free legal aid system.Perspective of further research in this area is represented by the study of institutional aspects of public administration in the field of justice and priorities for development of the institutional sector. ; Розглянуто теоретичні підходи до розуміння сутності організаційно-правових засад державного управління у сфері юстиції України. Представлено авторське трактування сутності управління у сфері юстиції. Розглянуто особливі риси юстиції у контексті здійснення управлінських дій та подано їх характеристику. Обґрунтовано, що здійснення управлінських дій у сфері юстиції передбачає виконання їх органами, які уповноважені від імені держави реалізовувати відповідні функції, зважаючи на багатооб'єктність у цій галузі управління, та представлено перелік об'єктів юстиції. Розглянуто взаємозв'язок організаційного та правового аспектів у контексті державного управління у сфері юстиції. Запропоновано пріоритетні напрями розвитку української юстиції на перспективу.

Problem setting. Legal support for the processes that have been observed in the political and socio-economic fields of Ukraine over the last decade have become increasingly relevant and urgent. The scrupulous and compulsory observance and implementation of the norms adopted in a civilized society is the key to the stable development of the state, therefore the consolidation of efforts to strengthen the rule of law and order is a paramount task of all the state and governmental institutions. Implementation by the state of administrative functions in the field of justice is the vector that determines the course and direction of actions for the development of Ukrainian statehood.Recent research and publications analysis. Such researchers as I. Artemenko, N. Zhelezniak, Y. Melnyk, I. Mykulets, L. Nalyvaiko, I. Onopchuk, S. Thurin et al. in their scientific works raised the questions dedicated to the main principles of public administration in the field of justice. However, their publications mainly reflect only certain aspects of the concept of justice, legal status of justice bodies and peculiarities of public administration in the mentioned area, while complex approach to understanding of the problems of organizational and legal principles of public administration in the field of justice of Ukraine is not disclosed.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. The purpose of this article is to evaluate theoretical approaches to understanding the essence of organizational and legal foundations of public administration in the field of justice of Ukraine, to analyze the activities and powers of the main authorities in the field of justice and to present proposals for development of Ukrainian justice in general.Paper main body. The article considers theoretical approaches to understanding the essence of organizational and legal principles of public administration in the field of justice of Ukraine. It is determined that administration in the field of justice should be understood as activities aimed at fulfillment of tasks of organizational nature for exercise of rights and interests of legal entities, individuals and the state, as well as the task of strengthening the law and order in the country. Specific features inherent in the administration of justice are considered, their characteristics are presented.Emphasis is placed on the fact that one of the peculiarities of justice is the plurality of objects in this area of administration. Such objects of justice as judicial institutions, notary offices, civil registration bodies, forensic institutions and the bar are presented for consideration. It was also notes, that they all have different legal status, differ in their purpose and nature of competence.Attention was focused on the organizational aspect of the activities of the judicial bodies, since in most cases they address organizational issues. It is argued that this feature is characterized by the fact that the vast majority of judicial bodies in the course of their activity is independent and carry out actions that are advisory.It was substantiated that the organizational aspect of functioning of judicial bodies is closely related to the legal one, since statutory instruments are the basis for functioning of institutions providing law and order in the society. It was noted that the main purpose of administration in the field of justice is to ensure the legality, organization of protection of rights and legitimate interests of individuals and legal entities, as well as the state. Administrative and legal regulation in the field of justice is carried out on the basis of the following statutory instruments: the Laws of Ukraine "On Notaries", dated September 02, 1993, "On the Bar and Advocacy", dated December 19, 1992, "On State Registration of Civil Status Acts", dated July 01, 2010, "On Bodies and Persons Who Perform the Enforcement of Court Decisions and Decisions of Other Authorities", dated June 02, 2016, Regulation on the State Migration Service of Ukraine, dated September 20, 2014, etc.The interrelation between organizational and legal aspects of the public administration in the field of justice is presented; it is noted that this interrelation can be traced on the example of the Ministry of Justice of Ukraine. It is noted that, along with the Ministry of Justice, State Archive Service of Ukraine, State Executive Service of Ukraine, State Penitentiary Service of Ukraine, State Registration Service of Ukraine, State Service of Ukraine for the Protection of Personal Data also belong to the system of entities in the field of justice of Ukraine. It is noted that the Constitution stipulates that the judicial bodies of Ukraine have a prominent place among the law enforcement agencies of the state.The basic powers of the entities in the field of justice are considered. It is noted that in practice in practice, there is a distinction between two categories: judicial bodies and bodies of the Ministry of Justice of Ukraine. It is substantiated that the bodies of the Ministry of Justice of Ukraine are a part of the bodies of justice, as these bodies as it is much wider in structure and in the range of authorities.Conclusions of the research and prospects for further studies. It is argued that the priorities for the development of the Ukrainian justice today are the following: formation of a new, higher level of legal awareness and legal culture of citizens; reforming of the judicial system to ensure the accessibility of justice and the effectiveness of judicial protection; reforming of the criminal justice and the criminal executive system; creating legal frameworks for prevention and counteraction to corruption; ensuring the efficiency of the enforcement of court decisions; improvement of the system of protection of state interests in the courts of Ukraine; formation of a free legal aid system.Perspective of further research in this area is represented by the study of institutional aspects of public administration in the field of justice and priorities for development of the institutional sector. ; Розглянуто теоретичні підходи до розуміння сутності організаційно-правових засад державного управління у сфері юстиції України. Представлено авторське трактування сутності управління у сфері юстиції. Розглянуто особливі риси юстиції у контексті здійснення управлінських дій та подано їх характеристику. Обґрунтовано, що здійснення управлінських дій у сфері юстиції передбачає виконання їх органами, які уповноважені від імені держави реалізовувати відповідні функції, зважаючи на багатооб'єктність у цій галузі управління, та представлено перелік об'єктів юстиції. Розглянуто взаємозв'язок організаційного та правового аспектів у контексті державного управління у сфері юстиції. Запропоновано пріоритетні напрями розвитку української юстиції на перспективу.

З метою найбільш раціонального функціонування будь-яка релігійна організація (РО) повинна мати таку організаційно-правову структуру, яка дасть змогу проводити за необхідності її зміни адекватно умовам діяльності цього громадського утворення; здійснювати мінімально за часом переміщення капіталу з одних напрямів діяльності в інші на основі оцінювання їх ефективності; забезпечувати максимально швидку передачу точної й достовірної інформації за рівнями управління зверху вниз і назад для оперативного прийняття рішень щодо підвищення ефективності діяльності конкретного напряму й усієї організації загалом у рамках чинного для таких організацій законодавства. ; For the most rational functioning, any religious organization should have the following organizational and legal structure, which will allow: to make changes, if necessary, adequately to the conditions of the activity of this public entity; to carry out the minimum time transfer of capital from one activity to another on the basis of assessing their effectiveness; provide the fastest possible transmission of accurate and reliable information at the levels of management from top to bottom and back for rapid decision-making to improve the effectiveness of a particular direction and the organization as a whole within the framework of existing legislation for such organizations.Today in Ukraine there are two organizational and legal types of RO: hierarchical and rhizome. The hierarchical type are those organisational structure which have a clear hierarchy and a hierarchy of statuses (to him we belong, the Orthodox RO). Such structures are a giant Corporation, uniting under a single name tens of thousands of independent or semi-independent economic agents, and "feeding" form the basis of the administrative management system of these RO (the lowest link in the organizational structure allocates funds to the highest, requests permission for certain types of economic activities, etc.). The sources of income at the various organizational levels of such structures differ not only in scope but also in scale. The current scale of economic activity of structures of this organizational and legal type, estimated by observers in the hundreds of millions of dollars, its scope and relative stability now allow us to talk about the formation of a special sector of the post-Soviet economy – the Church, which develops in accordance with its inherent logic. In this regard, it is necessary to further develop the legislative support for the economic activities of the RO not only in our country, but also in the entire post-Soviet space.

З метою найбільш раціонального функціонування будь-яка релігійна організація (РО) повинна мати таку організаційно-правову структуру, яка дасть змогу проводити за необхідності її зміни адекватно умовам діяльності цього громадського утворення; здійснювати мінімально за часом переміщення капіталу з одних напрямів діяльності в інші на основі оцінювання їх ефективності; забезпечувати максимально швидку передачу точної й достовірної інформації за рівнями управління зверху вниз і назад для оперативного прийняття рішень щодо підвищення ефективності діяльності конкретного напряму й усієї організації загалом у рамках чинного для таких організацій законодавства. ; For the most rational functioning, any religious organization should have the following organizational and legal structure, which will allow: to make changes, if necessary, adequately to the conditions of the activity of this public entity; to carry out the minimum time transfer of capital from one activity to another on the basis of assessing their effectiveness; provide the fastest possible transmission of accurate and reliable information at the levels of management from top to bottom and back for rapid decision-making to improve the effectiveness of a particular direction and the organization as a whole within the framework of existing legislation for such organizations.Today in Ukraine there are two organizational and legal types of RO: hierarchical and rhizome. The hierarchical type are those organisational structure which have a clear hierarchy and a hierarchy of statuses (to him we belong, the Orthodox RO). Such structures are a giant Corporation, uniting under a single name tens of thousands of independent or semi-independent economic agents, and "feeding" form the basis of the administrative management system of these RO (the lowest link in the organizational structure allocates funds to the highest, requests permission for certain types of economic activities, etc.). The sources of income at the various organizational levels of such structures differ not only in scope but also in scale. The current scale of economic activity of structures of this organizational and legal type, estimated by observers in the hundreds of millions of dollars, its scope and relative stability now allow us to talk about the formation of a special sector of the post-Soviet economy – the Church, which develops in accordance with its inherent logic. In this regard, it is necessary to further develop the legislative support for the economic activities of the RO not only in our country, but also in the entire post-Soviet space.

The article purpose is to determine conceptual foundations and directions of the formation of the modern paradigm of forensic justice. The problems affecting the quality and effectiveness of forensic examinations include the following: untimely arrival of forensic experts at the scene that subsequently often leads to unsuitability of research objects; lack of an adequate arsenal of forensic methods; lack of high-tech equipment that can be used to perform certain types of forensic researches; insufficient generalizations of international positive and negative experience for organizing forensic activities; imperfection of legal acts regulating forensic activities, etc. In order to solve the problems of timely receipt of research objects by a forensic expert, in addition to resolving issues of their prompt withdrawal and providing them for a forensic examination, it is necessary to update the development of theoretical and applied principles for the technology of performing certain types of traditional and innovative forensic researches; to develop a developed system of scientific and practical seminars (trainings) including at the appropriate training grounds in relevant areas of forensic science activity. An important factor in improving the expert provision of justice in Ukraine is consideration of the requirements of European Commission for the Efficiency of Justice (CEPEJ Guidelines) and further cooperation with ENFSI. As an important criterion for the effective development of expert support for justice, one can also single out the need for more precise legislative regulation of guarantees for the provision of forensic expert activity. Implementation of the proposed measures will ensure the forensic expert independence, optimize forensic activities and significantly increase its effectiveness. ; Целью статьи является определение концептуальных основ и направлений формирования современной парадигмы судебно-экспертного обеспечения правосудия. К проблемам, которые влияют на качество и эффективность проведения судебных экспертиз, относятся следующие: несвоевременность прибытия на место происшествия специалистов и экспертов, что впоследствии часто приводит к непригодности объектов для исследования; отсутствие достаточного арсенала методик проведения экспертных исследований; дефицит высокотехнологического оборудования, которое можно использовать для проведения отдельных видов экспертных исследований; недостаточность обобщений международного положительного и отрицательного опыта в организации судебно-экспертной деятельности; несовершенство нормативно- правовых актов, регулирующих судебно-экспертную деятельность и пр. С целью решения проблем своевременного получения судебным экспертом объектов исследования, кроме решения вопросов оперативного их изъятия и предоставления для проведения судебной экспертизы, необходимо актуализировать разработку теоретико-прикладных основ технологии проведения отдельных видов традиционных и инновационных экспертных исследований; разработать развитую систему научно-практических семинаров (тренингов), в том числе на соответствующих полигонах по актуальным направлениям судебно-экспертной деятельности. Важными факторами совершенствования экспертного обеспечения правосудия в Украине является учет требований Руководства Европейской комиссии по эффективности правосудия (Руководящих принципов CEPEJ) и дальнейшее сотрудничество с ENFSI. Как важный критерий эффективного развития экспертного обеспечения правосудия, можно выделить и необходимость более четкой законодательной регламентации гарантий обеспечения деятельности судебного эксперта. Реализация предлагаемых мер позволит обеспечить независимость судебного эксперта, оптимизировать судебно-экспертную деятельность и существенно повысить ее эффективность. ; Вимоги світового співтовариства щодо стандартизації судово- експертної діяльності актуалізують необхідність формування її теоретико- правових засад та створюють передумови реформування експертного забезпечення правосуддя. У статті на підставі аналізу наявних наукових досліджень та сучасного стану експертного забезпечення правосуддя виокремлено основні елементи його парадигми, у тому числі — адаптація до міжнародних стандартів (зокрема, в аспекті найшвидшого вилучення, транспортування та збереження об'єктів судової експертизи); функціональне розмежування напрямків діяльності спеціалізованих установ різних відомств; проведення взаємних стажувань, тренінгів експертів тощо.

У статті розглянуто питання формування в учнів молодших класів навичок співу. Аналізуються типові помилки вчителів музичного мистецтва, які гальмують процес навчання співу школярів. Розглянуто психологічні особливості учнів, у яких здатність до координації звуковисотних уявлень і співочих проявів стихійно не розвивається. Розкрито методи подолання існуючих у школярів молодших класів проблем розвитку звуковисотного й ладового слуху та навичок вокального інтонування, відповідно до типу нервової системи, особливостей сприйняття та стилю діяльності. Визначено подальші перспективи досліджень, пов'язані з формуванням у школярів навичок художньо-виразного виконання пісенного репертуару. ; The article deals with formation of primary school pupils' singing skills. The aim of the article is to highlight current issues that are typical for the general practice of teaching pupils to sing, as well as methods of their overcoming by students in teaching practice. The importance of the highlighted issues is explained by the fact that singing is one of the most democratic forms of music playing that are important for music education of future generations. On the basis of the method of analogy, the concept of "propaedeutics of pedagogical errors" has been introduced, which is understood as the ability to anticipate errors that are made on the basis of the use of ineffective methods offorming vocal skills among schoolchildren. The method of typologization allowed classifying the problems which are characteristic for the vocal development of primary school pupils. The psychological basis of their origin in poorly intonating pupils is substantiated; it is associated with excessive activity of some and reduced tone of the nervous system of other schoolchildren. The peculiarities of mental processes of pupils of these groups are revealed: perception, attention, ability to coordinate hearing images and their voice reproduction, speed and strength offormation of practical (vocal-performing) skills. The organizational forms and techniques that help to overcome the existing problems of these students in the development of pitch and modal hearing, methods of forming vocal intonation skills are considered. Further research prospects, associated with development of the skills of artistic-expressive performance of the song repertoire among schoolchildren are identified.

Problem setting. The sphere of public administration is quite multifaceted, since it combines issues of both social policy, economy, politics, international cooperation, and even the functioning of the social foundations of society. The article was created to analyse the problems of forming the organizational and staff structure of the border unit. In general, organizational and staffing policy is the planning of human resources needs, the formation of the structure and staff, the appointment, creation and transfer of appropriate reserves. Problems of demotivation, low innovative activity of the Border Guard staff, growing examples of professional stresses and social conflicts in the border teams are in the area of formation of the organizational and staff structure of the border unit.Recent research and publications analysis. In recent years, various aspects of the problem of forming an organizational and staff structure have been the focus of scholars. Such theoretical substantiation was addressed by such national scientists as V. Dzundzyuk, Y. Mashkarov, D. Oliynyk, V. Sorokov, G. Shvydanenko.In relation to the Border Service, such scientific studies are sporadic, for example, V. Lemeshko studied the problem of the functioning of special units of the Border Agency. There is a lot of work devoted to the Border Guard Service of Ukraine, but it is mostly work in the military-technical sciences, law, pedagogical or psychological sciences.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. Further study requires the problem of ways of forming an effective organizational and staff structure of the border unit, which contributes to the effective functioning of the entire border agency. An important and insufficiently studied issue of this problem is the issue of a comprehensive approach to justify this structure.Paper main body. Building a scientific foundation for the formation of organizational and staff structure of the border unit is an important management task. The main purpose of the organizational and staff structure of the border unit is to optimize the links between its structural elements.In the State Border Service, the organizational and staffing structure has a priority status, as it is the formation of the structure that reflects the specialization of the service and the extent of its existence in society, the level of use of technology, basic equipment, and, most importantly, organizational forms of professional activity.The organizational and staff structure of the border unit is an extremely difficult object of study, as it is a component of an important strategic social institute of Ukrainian society – the State Border Service of Ukraine, and it can be interpreted as a policy of the state, a policy of a separate agency, a policy towards its servicemen and employees.Thus, the organizational and staff structure of the border unit can be interpreted both narrowly and broadly.According to the narrow interpretation, the organizational and staff structure of the border unit is a system of wishes, rules and restrictions in the relationship between the representatives of the border service and the service itself.The effectiveness of forming an organizational and staff structure depends on a clear allocation of rights and responsibilities for each level of the structure, detailed regulation of tasks for the departments of the entity and individuals, creating appropriate rules and instructions, forming a corporate culture of the border team, in order to follow the interests of the common cause. To this list should be added the requirement to take into account the provisions of the basic scientific theoretical and methodological approaches: axiological, synergetic, competent, activity, personality-oriented, systemic, normative, power, normative-methodological, structural and functional.Conclusions of the research and prospects for further studies. The basis of the theoretical and methodological scientific approaches analysed in the article is the statement about the formation of organizational and staff structure of border units taking into account all levels: both society, border team, and professional environment. The result of such formation is the functioning of the personnel, organizational, functional, regulatory and legal system of the border unit. The goal of the border unit management should be to ensure a high level of professionalism in forming a democratic type of organizational and staff structure. Prospects for further scientific exploration may be to study the problem of monitoring the quality of the organizational and staffing structure of the border unit, as measures to prevent errors in the professional activity of the unit should be designed to ensure that the capabilities and staffing structure are consistent with the ever-changing tasks. ; Розглянуто проблематику обґрунтування процесу формування організаційно-штатної структури прикордонного підрозділу науковими теоретико-методологічними підходами. Сформульовано мету наукової статті. Проведено ретельний аналіз наукової літератури із представленого питання. Виділено та розкрито сутність аксіологічного, синергетичного, системного, структурно-функціонального, діяльнісного, особистісно-орієнтованого, компетентнісного, владного, нормативного, нормативно-методичного підходів. Проаналізовано основні результати здійсненого наукового пошуку, сформульовано висновки дослідження.

Problem setting. The sphere of public administration is quite multifaceted, since it combines issues of both social policy, economy, politics, international cooperation, and even the functioning of the social foundations of society. The article was created to analyse the problems of forming the organizational and staff structure of the border unit. In general, organizational and staffing policy is the planning of human resources needs, the formation of the structure and staff, the appointment, creation and transfer of appropriate reserves. Problems of demotivation, low innovative activity of the Border Guard staff, growing examples of professional stresses and social conflicts in the border teams are in the area of formation of the organizational and staff structure of the border unit.Recent research and publications analysis. In recent years, various aspects of the problem of forming an organizational and staff structure have been the focus of scholars. Such theoretical substantiation was addressed by such national scientists as V. Dzundzyuk, Y. Mashkarov, D. Oliynyk, V. Sorokov, G. Shvydanenko.In relation to the Border Service, such scientific studies are sporadic, for example, V. Lemeshko studied the problem of the functioning of special units of the Border Agency. There is a lot of work devoted to the Border Guard Service of Ukraine, but it is mostly work in the military-technical sciences, law, pedagogical or psychological sciences.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. Further study requires the problem of ways of forming an effective organizational and staff structure of the border unit, which contributes to the effective functioning of the entire border agency. An important and insufficiently studied issue of this problem is the issue of a comprehensive approach to justify this structure.Paper main body. Building a scientific foundation for the formation of organizational and staff structure of the border unit is an important management task. The main purpose of the organizational and staff structure of the border unit is to optimize the links between its structural elements.In the State Border Service, the organizational and staffing structure has a priority status, as it is the formation of the structure that reflects the specialization of the service and the extent of its existence in society, the level of use of technology, basic equipment, and, most importantly, organizational forms of professional activity.The organizational and staff structure of the border unit is an extremely difficult object of study, as it is a component of an important strategic social institute of Ukrainian society – the State Border Service of Ukraine, and it can be interpreted as a policy of the state, a policy of a separate agency, a policy towards its servicemen and employees.Thus, the organizational and staff structure of the border unit can be interpreted both narrowly and broadly.According to the narrow interpretation, the organizational and staff structure of the border unit is a system of wishes, rules and restrictions in the relationship between the representatives of the border service and the service itself.The effectiveness of forming an organizational and staff structure depends on a clear allocation of rights and responsibilities for each level of the structure, detailed regulation of tasks for the departments of the entity and individuals, creating appropriate rules and instructions, forming a corporate culture of the border team, in order to follow the interests of the common cause. To this list should be added the requirement to take into account the provisions of the basic scientific theoretical and methodological approaches: axiological, synergetic, competent, activity, personality-oriented, systemic, normative, power, normative-methodological, structural and functional.Conclusions of the research and prospects for further studies. The basis of the theoretical and methodological scientific approaches analysed in the article is the statement about the formation of organizational and staff structure of border units taking into account all levels: both society, border team, and professional environment. The result of such formation is the functioning of the personnel, organizational, functional, regulatory and legal system of the border unit. The goal of the border unit management should be to ensure a high level of professionalism in forming a democratic type of organizational and staff structure. Prospects for further scientific exploration may be to study the problem of monitoring the quality of the organizational and staffing structure of the border unit, as measures to prevent errors in the professional activity of the unit should be designed to ensure that the capabilities and staffing structure are consistent with the ever-changing tasks. ; Розглянуто проблематику обґрунтування процесу формування організаційно-штатної структури прикордонного підрозділу науковими теоретико-методологічними підходами. Сформульовано мету наукової статті. Проведено ретельний аналіз наукової літератури із представленого питання. Виділено та розкрито сутність аксіологічного, синергетичного, системного, структурно-функціонального, діяльнісного, особистісно-орієнтованого, компетентнісного, владного, нормативного, нормативно-методичного підходів. Проаналізовано основні результати здійсненого наукового пошуку, сформульовано висновки дослідження.

An important aspect of the functioning of the social protection and welfare system in Ukraine today is the organization of State supervision and control. The article is devoted to the analysis of the organizational and legal regulation of control in the system of social protection in Ukraine at the current stage, under conditions of implementation by the Ministry of Social Policy since 2017 of the project «Modernization of the system of social support of the population of Ukraine» with the assistance of the International Bank for Reconstruction and Development. The implementation of state control over compliance with the requirements of the legislation in this area is approved by the Concept of implementation of state policy on social protection and protection of children's rights, adopted by the Cabinet of Ministers of Ukraine in 2020. The article defines the concept, types and tasks of State control in the sphere of social protection.The subjects and objects of control in the field of social protection and social security and their functions are described. The main monitoring bodies in the area of social protection are the Ministry of Social Policy, the National Social Services Center, and the National Social Services Department in each province. The basic principles of State control are defined: targeting, effectiveness and legality. It has been established that the main instruments for monitoring and ensuring the proper functioning of the social protection system are: monitoring, control (supervision), verification, auditing, monitoring, evaluation of the quality and effectiveness of the provision of social services. The main types of control are defined: compliance with the requirements of the law in the provision of social support (payments from the State budget, social services); use of the State budget allocated for social support; observance of children's rights, monitoring of the payment of social benefits, as well as monitoring the delivery of social services; in terms of timing – preventive, current and retrospective. The main normative documents regulating the control over the quality of social services, as well as the targeting of state payments and the efficiency of budget funds are presented. It is established that one of the main tasks for the effective implementation of state control in the field of social welfare will be the creation of a Unified information system of the social sphere in order to ensure maximum integration with state registers and databases. It is concluded that monitoring and evaluating the quality of social services, state control over the accrual and payment of social benefits is one of the key areas for improving the social protection system in Ukraine at the present stage. ; Важливим аспектом функціонування системи соціального захисту і соціального забезпечення в Україні на сучасному етапі є організація державного нагляду і контролю. Стаття присвячена аналізу організаційно-правового регулювання контролю в системі соціального захисту в Україні на сучасному етапі, в умовах реалізації Міністерством соціальної політики з 2017 року проєкту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України» за сприяння Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у зазначеній сфері схвалено Концепцією реалізації державної політики щодо соціального захисту населення та захисту прав дітей, прийнятою Кабінетом Міністрів України у 2020 році. У статті розкрито поняття, види та завдання державного контролю у сфері соціального захисту. Охарактеризовано суб'єкти та об'єкти контролю у сфері соціального захисту та соціального забезпечення та їх функції. Головними контролюючими органами у сфері соціального захисту є Міністерство соціальної політики на Національна соціальна сервісна служба та Головні управління Національної соціальної сервісної служби у кожній області. Визначено принципи здійснення державного контролю: адресність, ефективність та законність. Встановлено, що інструментами контролю та забезпечення належного функціонування системи соціального захисту є: моніторинг, контроль (нагляд), верифікація, аудит, інспектування, оцінювання якості та ефективності надання соціальних послуг. Охарактеризовано контролю: за дотриманням вимог законодавства під час надання соціальної підтримки (виплати, що здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, соціальні послуги); за використанням коштів державного бюджету, виділених для надання соціальної підтримки; за дотриманням прав дітей; контроль за виплатою соціальних допомог, а також контроль за наданням соціальних послуг; за часом проведення – превентивний, поточний та ретроспективний. Подано основні нормативні документи, які регулюють контроль за якістю надання соціальних послуг, а також за адресністю державних виплат та ефективністю використання бюджетних коштів. Встановлено, що одним із головних завдань для ефективного здійснення державного контролю у сфері соціального забезпечення стане створення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери з метою забезпечення максимальної інтеграції з державними реєстрами та базами даних Зроблено висновок, що проведення моніторингу та оцінювання якості надання соціальних послуг, здійснення державного контролю за нарахуваннями та виплатами соціальних допомог є одним з ключових напрямків удосконалення системи соціального захисту в Україні на сучасному етапі.

Відповідність форм і методів роботи поставленим завданням установлено за напрямами експериментальної програми, які відповідали завданням організаційного, психолого-педагогічного, науково-методичного забезпечення профілактичного процесу у школах. Ефективність профілактики за критерієм відповідності форм і методів роботи поставленим завданням передбачає наявність відповідного рівня теоретичної підготовки суб'єктів профілактики. До уваги взято оперування суб'єктами профілактики інформацією про соціально-психологічні показники стану дитини. Важливим є врахування практичної реалізації теорії, законодавчо-нормативної бази, технологій діяльності. Показовими є забезпеченість і застосування діагностико-профілактичного інструментарію, володіння суб'єктами профілактики знаннями про вікові, гендерні, психолого-педагогічні особливості дівчат і їх поведінку. ; Compliance of forms and methods of work to the tasks set are established according to the pilot program areas that meet the objectives of organizational, psychological, pedagogical, scientific and methodological provision of the preventive activities at schools. Prevention efficiency according to the criterion of compliance of forms and methods of work to the tasks set requires a corresponding level of theoretical knowledge of practitioners involved into the preventive activities. The ability of practitioners to deal with information on child's social and psychological indicators is taken into account. It is important to take account of the practical implementation of the theory, legislative and regulatory framework as well as technologies. Practitioners' availability and use of diagnostic and preventive tools, possession of knowledge on age, gender, psychological and pedagogical peculiarities of girls and their behavior are indicative. The implementation of the pilot program «Diagnosis and Prevention of Schoolgirls' Deviant Behavior» (Ternopil region, 2009–2010) demonstrated positive results of the work done. Within the regional program action, according to the schoolgirls' social and educational passports, a diagnostic and preventive tool used, the complexity of preventive influence was found. The execution of the tasks required improving professional level of the subjects of prevention, the activity of which is one of the main factors influencing girls, mastery of forms and methods of socio-pedagogical work, as the actualization of prevention of deviant behavior in girls is accompanied by organizational, psychological and pedagogical, research and methodological provision of preventive process in secondary schools. It was found out that in the prevention of girls' deviant behavior the functional capabilities of institutions, organizations, and services which are responsible for the prevention are not fully captured. The analysis of statistical data, concerning girls, living in different locations allows us to state, that there are no differences that characterize the dependence of deviant behavior displays on health, life and values from the type locality. This is confirmed by the analysis of the social and psychological indicators and displays of various types of schoolgirls' deviant behavior according to criterion of residence.