Suchergebnisse

Actuality. The technological revolution, the technology rapid development, increasing dynamism and uncertainty, a shift in societal attitudes make organizations to implement many different imperatorin. However, these transformations are not replacing hierarchical structures that accompany the organization throughout their existence. Contrary to forecasts of many scientists, about the inevitable demise of hierarchies in the new society, these structures will not disappear and successfully continue their existence. The question arises, why? Purpose and methods. The purpose of the article is the disclosure hierarchy as a phenomenon of organizational culture and investigate their long-term use of society. Methodological basis of research is the dialectical principle of cognition, systemic, historical, and cultural approaches to the study of organizational phenomena, the fundamental principles of systems theory and systems analysis, organization theory, management, psychology, sociology, and cultural studies. Results. The essence of hierarchy as cultural phenomenon and the basis of the control system. The paper discusses peculiarities of its construction at different stages of human development. It is established that the hierarchy is a contradictory unity of the various opposites (order and chaos, rational and humane, formal and informal, vertical and horizontal, rigid and flexible, authoritarian and democratic, elitist and egalitarian, etc.), mutual fight which is a source of continuous change and development of hierarchical systems, but can not be the end of their existence. Conclusions and discussion. The scientific novelty of the study results is to deepen the understanding of the hierarchies as a phenomenon of organizational culture, uncovering the causes, trends and patterns of their long-term use in the context of evolutionary development of mankind. Practical significance of the obtained results is in the possibility of their use in the organizational activities of the society and in addition management ...

The system of physical training of the Armed Forces of Ukraine (AFU) has a multi-level structure and covers all spheres of the military activity. At the same time, there are problems connected with the physical training of the AFU headquarters, objectively and subjectively arising from the specifics of the professional activities performed by this category of servicemen. The level of their physical fitness under conditions of an inactive mode of service largely depends on individual efforts and self-training. Therefore, on the way to improving the process of physical training of the staff, an important role is given to the formation and consolidation of a sustainable motivation to self-care for their own health. Despite its importance under modern conditions, the practical issues of physical improvement of staff officers of the corps, the organizational impact and stimulation of physical training are deprived of attention in the scientific literature. In this regard, the purpose of the research is to study the dynamics of physical fitness of the military personnel of the AFU headquarters under the influence of organizational measures to streamline the accounting of its results. The following research methods were used in the work: theoretical (analysis and synthesis of literary sources); pedagogical (observation, testing, and experiment); mathematical - for statistical processing of experimental data and assessment of the reliability of the hypothesis. The study involved 50 participators representing military personnel serving in the headquarters of one of the AFU operational commands. It has been established that proper consideration of the results of the annual assessment of physical fitness contributes to the growth of all its indicators.

Actuality. The technological revolution, the technology rapid development, increasing dynamism and uncertainty, a shift in societal attitudes make organizations to implement many different imperatorin. However, these transformations are not replacing hierarchical structures that accompany the organization throughout their existence. Contrary to forecasts of many scientists, about the inevitable demise of hierarchies in the new society, these structures will not disappear and successfully continue their existence. The question arises, why? Purpose and methods. The purpose of the article is the disclosure hierarchy as a phenomenon of organizational culture and investigate their long-term use of society. Methodological basis of research is the dialectical principle of cognition, systemic, historical, and cultural approaches to the study of organizational phenomena, the fundamental principles of systems theory and systems analysis, organization theory, management, psychology, sociology, and cultural studies. Results. The essence of hierarchy as cultural phenomenon and the basis of the control system. The paper discusses peculiarities of its construction at different stages of human development. It is established that the hierarchy is a contradictory unity of the various opposites (order and chaos, rational and humane, formal and informal, vertical and horizontal, rigid and flexible, authoritarian and democratic, elitist and egalitarian, etc.), mutual fight which is a source of continuous change and development of hierarchical systems, but can not be the end of their existence. Conclusions and discussion. The scientific novelty of the study results is to deepen the understanding of the hierarchies as a phenomenon of organizational culture, uncovering the causes, trends and patterns of their long-term use in the context of evolutionary development of mankind. Practical significance of the obtained results is in the possibility of their use in the organizational activities of the society and in addition management theory new position of hierarchy as the basis of the control system. ; Актуальность. Научно-техническая революция, стремительное развитие технологий, увеличение динамизма и неопределенности, сдвиги в общественных взглядах вынуждают организации осуществлять много разных самопревращений. Однако эти превращения не вытесняют иерархических конструкций, которые сопровождают организации на протяжении всего их существования. Вопреки прогнозам многих ученых о неминуемой кончине иерархий в условиях нового общества, эти структуры никуда не деваются и успешно продолжают свое существование. Возникает вопрос, почему? Цель и методы. Цель статьи – раскрытие сущности иерархии как феномена организационной культуры и выяснение причин долговременного их использования в жизнедеятельности общества. Методологической основой исследования является диалектический принцип познания, системный, исторический, культурологический подходы к изучению организационных явлений, фундаментальные положения теории систем и системного анализа, теории организаций, менеджмента, психологии, социологии и культурологии. Результаты. Раскрыта сущность иерархии как феномена культуры и основы системы управления. Исследованы специфические особенности ее построения на разных стадиях развития человечества. Установлено, что иерархия является противоречивым единством разнообразных противоположностей (порядка и хаоса, рационального и гуманного, формального и неформального, вертикального и горизонтального, жесткого и гибкого, авторитарного и демократического, элитарного и эгалитарного и т. д.), взаимоборьба которых служит источником непрерывных изменений и развития иерархических систем, но никоим образом не может быть концом их существования. Выводы и обсуждение. Научная новизна результатов исследования заключается в углублении понимания сущности иерархий как феномена организационной культуры, раскрытии причин, тенденций и закономерностей их долговременного использования в контексте эволюционного развития человечества. Практическое значение полученных результатов оказывается в возможности их использования в организационной деятельности общества, а также в дополнении теории менеджмента новыми положениями об иерархии как основе системы управления. ; Актуальність. Науково-технічна революція, стрімкий розвиток технологій, збільшення динамізму й невизначеності, зрушення в суспільних поглядах змушують організації здійснювати багато різних самоперетворень. Однак ці перетворення не витісняють ієрархічних конструкцій, які супроводжують організації впродовж усього їх існування. Всупереч прогнозам багатьох учених про неминучу кончину ієрархій в умовах нового суспільства, ці структури нікуди не діваються й успішно продовжують своє існування. Виникає питання, чому? Мета і методи. Мета статті – розкриття сутності ієрархії як феномену організаційної культури і з'ясування причин довготривалого їх використання в життєдіяльності суспільства. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, історичний, культурологічний підходи до вивчення організаційних явищ, фундаментальні положення теорії систем і системного аналізу, теорії організацій, менеджменту, психології, соціології та культурології. Результати. Розкрито сутність ієрархії як феномену культури й основи системи управління. Досліджено специфічні особливості її побудови на різних стадіях розвитку людства. Встановлено, що ієрархія є суперечливою єдністю різноманітних протилежностей (порядку і хаосу, раціонального й гуманного, формального і неформального, вертикального та горизонтального, жорсткого й гнучкого, авторитарного і демократичного, елітарного й егалітарного і т. д.), взаємоборотьба яких слугує джерелом безперервних змін і розвитку ієрархічних систем, але аж ніяк не може бути кінцем їхнього існування. Висновки та обговорення. Наукова новизна результатів дослідження полягає у поглибленні розуміння сутності ієрархій як феномену організаційної культури, розкритті причин, тенденцій і закономірностей їх довготривалого використання в контексті еволюційного розвитку людства. Практичне значення одержаних результатів виявляється у можливості їх використання в організаційній діяльності суспільства, а також у доповненні теорії менеджменту новими положеннями про ієрархію як основу системи управління.

Actuality. The technological revolution, the technology rapid development, increasing dynamism and uncertainty, a shift in societal attitudes make organizations to implement many different imperatorin. However, these transformations are not replacing hierarchical structures that accompany the organization throughout their existence. Contrary to forecasts of many scientists, about the inevitable demise of hierarchies in the new society, these structures will not disappear and successfully continue their existence. The question arises, why? Purpose and methods. The purpose of the article is the disclosure hierarchy as a phenomenon of organizational culture and investigate their long-term use of society. Methodological basis of research is the dialectical principle of cognition, systemic, historical, and cultural approaches to the study of organizational phenomena, the fundamental principles of systems theory and systems analysis, organization theory, management, psychology, sociology, and cultural studies. Results. The essence of hierarchy as cultural phenomenon and the basis of the control system. The paper discusses peculiarities of its construction at different stages of human development. It is established that the hierarchy is a contradictory unity of the various opposites (order and chaos, rational and humane, formal and informal, vertical and horizontal, rigid and flexible, authoritarian and democratic, elitist and egalitarian, etc.), mutual fight which is a source of continuous change and development of hierarchical systems, but can not be the end of their existence. Conclusions and discussion. The scientific novelty of the study results is to deepen the understanding of the hierarchies as a phenomenon of organizational culture, uncovering the causes, trends and patterns of their long-term use in the context of evolutionary development of mankind. Practical significance of the obtained results is in the possibility of their use in the organizational activities of the society and in addition management theory new position of hierarchy as the basis of the control system. ; Актуальность. Научно-техническая революция, стремительное развитие технологий, увеличение динамизма и неопределенности, сдвиги в общественных взглядах вынуждают организации осуществлять много разных самопревращений. Однако эти превращения не вытесняют иерархических конструкций, которые сопровождают организации на протяжении всего их существования. Вопреки прогнозам многих ученых о неминуемой кончине иерархий в условиях нового общества, эти структуры никуда не деваются и успешно продолжают свое существование. Возникает вопрос, почему? Цель и методы. Цель статьи – раскрытие сущности иерархии как феномена организационной культуры и выяснение причин долговременного их использования в жизнедеятельности общества. Методологической основой исследования является диалектический принцип познания, системный, исторический, культурологический подходы к изучению организационных явлений, фундаментальные положения теории систем и системного анализа, теории организаций, менеджмента, психологии, социологии и культурологии. Результаты. Раскрыта сущность иерархии как феномена культуры и основы системы управления. Исследованы специфические особенности ее построения на разных стадиях развития человечества. Установлено, что иерархия является противоречивым единством разнообразных противоположностей (порядка и хаоса, рационального и гуманного, формального и неформального, вертикального и горизонтального, жесткого и гибкого, авторитарного и демократического, элитарного и эгалитарного и т. д.), взаимоборьба которых служит источником непрерывных изменений и развития иерархических систем, но никоим образом не может быть концом их существования. Выводы и обсуждение. Научная новизна результатов исследования заключается в углублении понимания сущности иерархий как феномена организационной культуры, раскрытии причин, тенденций и закономерностей их долговременного использования в контексте эволюционного развития человечества. Практическое значение полученных результатов оказывается в возможности их использования в организационной деятельности общества, а также в дополнении теории менеджмента новыми положениями об иерархии как основе системы управления. ; Актуальність. Науково-технічна революція, стрімкий розвиток технологій, збільшення динамізму й невизначеності, зрушення в суспільних поглядах змушують організації здійснювати багато різних самоперетворень. Однак ці перетворення не витісняють ієрархічних конструкцій, які супроводжують організації впродовж усього їх існування. Всупереч прогнозам багатьох учених про неминучу кончину ієрархій в умовах нового суспільства, ці структури нікуди не діваються й успішно продовжують своє існування. Виникає питання, чому? Мета і методи. Мета статті – розкриття сутності ієрархії як феномену організаційної культури і з'ясування причин довготривалого їх використання в життєдіяльності суспільства. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, історичний, культурологічний підходи до вивчення організаційних явищ, фундаментальні положення теорії систем і системного аналізу, теорії організацій, менеджменту, психології, соціології та культурології. Результати. Розкрито сутність ієрархії як феномену культури й основи системи управління. Досліджено специфічні особливості її побудови на різних стадіях розвитку людства. Встановлено, що ієрархія є суперечливою єдністю різноманітних протилежностей (порядку і хаосу, раціонального й гуманного, формального і неформального, вертикального та горизонтального, жорсткого й гнучкого, авторитарного і демократичного, елітарного й егалітарного і т. д.), взаємоборотьба яких слугує джерелом безперервних змін і розвитку ієрархічних систем, але аж ніяк не може бути кінцем їхнього існування. Висновки та обговорення. Наукова новизна результатів дослідження полягає у поглибленні розуміння сутності ієрархій як феномену організаційної культури, розкритті причин, тенденцій і закономірностей їх довготривалого використання в контексті еволюційного розвитку людства. Практичне значення одержаних результатів виявляється у можливості їх використання в організаційній діяльності суспільства, а також у доповненні теорії менеджменту новими положеннями про ієрархію як основу системи управління.

Actuality. The technological revolution, the technology rapid development, increasing dynamism and uncertainty, a shift in societal attitudes make organizations to implement many different imperatorin. However, these transformations are not replacing hierarchical structures that accompany the organization throughout their existence. Contrary to forecasts of many scientists, about the inevitable demise of hierarchies in the new society, these structures will not disappear and successfully continue their existence. The question arises, why? Purpose and methods. The purpose of the article is the disclosure hierarchy as a phenomenon of organizational culture and investigate their long-term use of society. Methodological basis of research is the dialectical principle of cognition, systemic, historical, and cultural approaches to the study of organizational phenomena, the fundamental principles of systems theory and systems analysis, organization theory, management, psychology, sociology, and cultural studies. Results. The essence of hierarchy as cultural phenomenon and the basis of the control system. The paper discusses peculiarities of its construction at different stages of human development. It is established that the hierarchy is a contradictory unity of the various opposites (order and chaos, rational and humane, formal and informal, vertical and horizontal, rigid and flexible, authoritarian and democratic, elitist and egalitarian, etc.), mutual fight which is a source of continuous change and development of hierarchical systems, but can not be the end of their existence. Conclusions and discussion. The scientific novelty of the study results is to deepen the understanding of the hierarchies as a phenomenon of organizational culture, uncovering the causes, trends and patterns of their long-term use in the context of evolutionary development of mankind. Practical significance of the obtained results is in the possibility of their use in the organizational activities of the society and in addition management theory new position of hierarchy as the basis of the control system. ; Актуальность. Научно-техническая революция, стремительное развитие технологий, увеличение динамизма и неопределенности, сдвиги в общественных взглядах вынуждают организации осуществлять много разных самопревращений. Однако эти превращения не вытесняют иерархических конструкций, которые сопровождают организации на протяжении всего их существования. Вопреки прогнозам многих ученых о неминуемой кончине иерархий в условиях нового общества, эти структуры никуда не деваются и успешно продолжают свое существование. Возникает вопрос, почему? Цель и методы. Цель статьи – раскрытие сущности иерархии как феномена организационной культуры и выяснение причин долговременного их использования в жизнедеятельности общества. Методологической основой исследования является диалектический принцип познания, системный, исторический, культурологический подходы к изучению организационных явлений, фундаментальные положения теории систем и системного анализа, теории организаций, менеджмента, психологии, социологии и культурологии. Результаты. Раскрыта сущность иерархии как феномена культуры и основы системы управления. Исследованы специфические особенности ее построения на разных стадиях развития человечества. Установлено, что иерархия является противоречивым единством разнообразных противоположностей (порядка и хаоса, рационального и гуманного, формального и неформального, вертикального и горизонтального, жесткого и гибкого, авторитарного и демократического, элитарного и эгалитарного и т. д.), взаимоборьба которых служит источником непрерывных изменений и развития иерархических систем, но никоим образом не может быть концом их существования. Выводы и обсуждение. Научная новизна результатов исследования заключается в углублении понимания сущности иерархий как феномена организационной культуры, раскрытии причин, тенденций и закономерностей их долговременного использования в контексте эволюционного развития человечества. Практическое значение полученных результатов оказывается в возможности их использования в организационной деятельности общества, а также в дополнении теории менеджмента новыми положениями об иерархии как основе системы управления. ; Актуальність. Науково-технічна революція, стрімкий розвиток технологій, збільшення динамізму й невизначеності, зрушення в суспільних поглядах змушують організації здійснювати багато різних самоперетворень. Однак ці перетворення не витісняють ієрархічних конструкцій, які супроводжують організації впродовж усього їх існування. Всупереч прогнозам багатьох учених про неминучу кончину ієрархій в умовах нового суспільства, ці структури нікуди не діваються й успішно продовжують своє існування. Виникає питання, чому? Мета і методи. Мета статті – розкриття сутності ієрархії як феномену організаційної культури і з'ясування причин довготривалого їх використання в життєдіяльності суспільства. Методологічною основою дослідження є діалектичний принцип пізнання, системний, історичний, культурологічний підходи до вивчення організаційних явищ, фундаментальні положення теорії систем і системного аналізу, теорії організацій, менеджменту, психології, соціології та культурології. Результати. Розкрито сутність ієрархії як феномену культури й основи системи управління. Досліджено специфічні особливості її побудови на різних стадіях розвитку людства. Встановлено, що ієрархія є суперечливою єдністю різноманітних протилежностей (порядку і хаосу, раціонального й гуманного, формального і неформального, вертикального та горизонтального, жорсткого й гнучкого, авторитарного і демократичного, елітарного й егалітарного і т. д.), взаємоборотьба яких слугує джерелом безперервних змін і розвитку ієрархічних систем, але аж ніяк не може бути кінцем їхнього існування. Висновки та обговорення. Наукова новизна результатів дослідження полягає у поглибленні розуміння сутності ієрархій як феномену організаційної культури, розкритті причин, тенденцій і закономірностей їх довготривалого використання в контексті еволюційного розвитку людства. Практичне значення одержаних результатів виявляється у можливості їх використання в організаційній діяльності суспільства, а також у доповненні теорії менеджменту новими положеннями про ієрархію як основу системи управління.

The article offers analysis of first period in history of Ukrainian Sociological Institute (august 1919 – march 1920). Socio-political conditions of development M. Hrushevskyi idea of creation Ukrainian scientifi c sociological institution in emigration are found: neces- of creation Ukrainian scientifi c sociological institution in emigration are found: neces- of creation Ukrainian scientifi c sociological institution in emigration are found: neces- creation Ukrainian scientifi c sociological institution in emigration are found: neces- creation Ukrainian scientifi c sociological institution in emigration are found: neces- Ukrainian scientifi c sociological institution in emigration are found: neces- Ukrainian scientifi c sociological institution in emigration are found: neces- scientifi c sociological institution in emigration are found: neces- scientific sociological institution in emigration are found: neces- sociological institution in emigration are found: neces- sociological institution in emigration are found: neces- institution in emigration are found: neces- institution in emigration are found: neces- in emigration are found: neces- in emigration are found: neces- emigration are found: neces- emigration are found: neces- are found: neces- are found: neces- found: neces- found: neces- : neces- neces-sity to inform European societies about Ukraine and Ukrainian national movement and to represent political interests of Ukraine in world politics. The article offers investigation in main sources of funding of USI activity, main directions of operation of this institution in Geneva, and organizational structure and personnel of USI in this period.Key words: Ukrainian Sociological Institute, Ukrainian sociology on emigration, Ukrai- Ukrainian Sociological Institute, Ukrainian sociology on emigration, Ukrai- Sociological Institute, Ukrainian sociology on emigration, Ukrai- Sociological Institute, Ukrainian sociology on emigration, Ukrai- Institute, Ukrainian sociology on emigration, Ukrai- Institute, Ukrainian sociology on emigration, Ukrai- , Ukrainian sociology on emigration, Ukrai- Ukrainian sociology on emigration, Ukrai- sociology on emigration, Ukrai- sociology on emigration, Ukrai- on emigration, Ukrai- on emigration, Ukrai- emigration, Ukrai- emigration, Ukrai- , Ukrai- Ukrai-nian interwar sociology, M. Hrushevskyi. ; У статті розглянуто перший етап діяльності Українського соціологічного інституту (серпень 1919 – березень 1920 рр.). Виявлено соціально-політичні передумови фор-мування ідеї М. Грушевського про створення української наукової соціологічної установи на еміграції: необхідність інформування західноєвропейських суспільств про Україну та український національно-визвольний рух, а також представництва політичних інтересів України на зовнішньополітичній арені. З'ясовано основні дже-рела фінансування діяльності УСІ, виявлено основні напрямки функціонування цієї інституції в Женеві, а також встановлено організаційну структуру та склад працівників УСІ в цей період.Ключові слова: Український соціологічний інститут, українська еміграційна соціологія, українська соціологія міжвоєнного періоду, М. Грушевський.

A terminology lineation of process of introduction of social technologies is the issue of the day of newest scientific and philosophical diskurs. Modern informative revolution assists distribution of technological approach in the different spheres of public life - economic, political, educational, management and others like that. Social technologies are the system of procedures, methods, receptions of adjusting of social processes and phenomens. But instead of concept of social technology terms "social engineering" and "social constructing" are often enough used. However a concept "social engineering" recreates the concrete aspects of organization of engineering activity. A term "social constructing" is used mainly in modern sociology of knowledge, which does not deal with the direct constructing of reality.In modern scientific and philosophical diskurs terms "social technology", "social engineering" and "social constructing" there are occupied the special place. In accordance with inherent to her rich in content features social technology is the integral system of procedures, methods, receptions of adjusting of social processes and phenomens on the whole. And here the social engineering is mainly interpreted as an aggregate of approaches of the applied social sciences, or applied sociology, oriented to the purposeful change of organizational structures which determine a human conduct and provide control after her. In relation to the social constructing, then by means of this concept one of varieties of engineering activity, which directly belongs to the social management, is done distinctly.Thus, in modern scientific and philosophical diskurs terms "social technology", "social engineering" and "social constructing" are occupied the special place. In particular, social technology is the integral system of procedures, methods, receptions of adjusting of social processes and phenomena on the whole. The social engineering is the aggregate of approaches of the applied social sciences. It is the applied sociology, oriented to the purposeful change of organizational structures which determine a human conduct and provide control after her. The social constructing is one of varieties of engineering activity in the field of social management. ; Актуальною проблемою сучасного наукового і філософського дискурсу є термінологічне увиразнення процесу впровадження соціальних технологій. Будь-яка технологія втілює соціальну форму практики, способи регулювання, контролю і управління взаємодією між предметом праці та знаряддям праці, його технологічним змістом. Під цим оглядом у "Словнику російської мови" С. Ожегова технологія постає сукупністю виробничих методів і процесів у певній галузі виробництва, тобто технологією виробництва загалом або технологією будь-якої царини його розгортання зокрема [8, 546].

В статті розглянуто перший етап діяльності Українського Соціологічного Інституту (серпень 1919 – березень 1920 рр.). Виявлено соціально-політичні передумови формування ідеї М. Грушевського про створення української наукової соціологічної установи на еміграції: необхідність інформування західноєвропейських суспільств про Україну та українських національно-визвольний рух, а також представництва політичних інтересів України на зовнішньополітичній арені. З'ясовано основні джерела фінансування діяльності УСІ, виявлено основні напрямки функціонування цієї інституції в Женеві, а також встановлено організаційну структуру та склад працівників УСІ в цей періоду. ; The article offers analysis of first period in history of Ukrainian Sociological Institute (august 1919 – march 1920). Socio-political conditions of development M. Hrushevsky idea of creation Ukrainian scientific sociological institution in emigration are found: necessity to inform European societies about Ukraine and Ukrainian national movement and to represent political interests of Ukraine in world politics. The article offers investigation in main sources of funding of USI activity, main directions of operation of this institution in Geneva, and organizational structure and personnel of USI in this period.

The transformation of the social structure of modern society, social changes caused by globalization contribute to the formation of new social actors of social change. Constructive potential social actions of people in the process of transformation helps create new forms of social relations and practices. Modern society is characterized by new forms of collective activity, which have the following characteristics: new goals, new social community, new means of action, a new type of organization.In Ukraine, the transformation is accompanied by changes in understanding their role of citizens in the management of society. The advantage of democratic values promotes alternative social structures of civil society and the gradual accumulation of experience informal organizational activity.A very important study of social movements as a type of collective action to change, the transformation of values and institutions of society. The article is devoted to main theoretical approaches to the study of social movements in contemporary sociology (resource mobilization and new social movements); the theoretical interpretation of the structure of social movements, comparative analysis of social movements and social organizations.Proved that feature social movements are an intermediate position between the group, social organization, institutions as agents of collective action and the public in general and the ambivalence of the organizational structure that includes a network of informal relations and organized form.Keywords: social movement, social movement organization, social organization, resources, networking social organization. ; Проаналізовано трансформацію соціальної структури сучасного суспільства та соціальні зміни, зумовлені процесами глобалізації, що сприяють формуванню но-вих суб'єктів соціальних перетворень. В статті розглянуто накковий дискурс щодо соціальних рухів та уточнено основні поняття їхнього дослідження. Запропоновано теоретичну інтерпретацію структури суспільних рухів та здійснено порівняльний аналіз суспільних рухів та соціальних організацій. Ключові слова: суспільний рух, організація суспільного руху, соціальна організація, ресурси, мережева соціальна організація.

Автор статті наголошує на значущості визначення поняття «соціальне управління» в теорії та суспільній практиці. Виокремлює проблемний характер його формулювання. Пропонує аналітичний огляд наявних трактувань основних категорій. Доводить методологічну розбіжність наукових підходів у науках, що цікавляться проблемами управління. Виокремлює методологічні проблеми формування теорії соціології управління. ; The author of the article marks the value of theory of social management in public practice. Underlines problem character of its forming. Offers the state-of-the-art review of present interpretations of basic categories. Exposes methodological distinctions of scientific approaches in sciences, that interested in management problems. Selects the methodological problems of forming of theory of social management. Author of many publications emphasize that in the twentieth century in the theory and practice of social control have been significant changes. It is emphasized that as a result of scientific, technical and information revolutions, fundamentally changed the whole system of governance has changed the vision of the object and the subject of control. Effortsstatement that the social content was the main object of control. Obviously, on this occasion, received wide application of the phrase «social control». The phenomenon of social management – a subject of study of many sciences, before all this: sociology, psychology, social psychology, political science, philosophy, law, culture, education, cybernetics, sinergetycs, ergonomics and economy. Each of Sciences offers «their» opportunities to improve the management, but the point of «their» methodology. To overcome existingmethodological differences are calls to separate social management as an independent branch of scientific knowledge and incorporate it sections of sociology management, management philosophy, psychology, management, politics as the art of management, economy, culture and law, so as to highlight the problem of social control. Thus a «interdisciplinary discipline» subject and method of research is a systematic approach, systematic analysis of the phenomena of social life, and bring together a set of methods and toolsto study for the quality and structure of complex social systems as a control object. These calls cause concern, but their implementation has serious difficulties that present significant methodological problems determining categorical apparatus. Analytical review of existing definitions of management shows «Parade» content and meaning of this phenomenon, approaches for its consideration. This situation causes the problematic nature of the theory of social control. At its creation should clearly focus, primarily, on: 1) the formulation of major categories, laws, principles and methods change(optimization) social systems while maintaining their integrity; 2) identifying opportunities to build new social formations on the grounds of social expediency and value-normative notions of governance and public inherent in society at this stage of development. Any scientific theory, primarily intended to provide ideological orientations that easy to accept and to use in practice. A clear highlight social content management will create these benchmarks. We believe that the authors leave aside the fact that a general theory of social management requires a study of laws, principles and forms of social interaction, regardless of which sphere of life they are carried out. It is necessary to study not only the organizational management institutions and management as a social system, comprehensive regu existing social system. Admittedly, in the field of scientific research of sociologists observed substantial «deviation » in the direction of activity of their own administration. But sociology of management should not seek to replace management activities. We believe that its main task – is to ensure the formation of social interaction in a holistic understanding of the mechanisms of social systems, the vision of their structure, external and internal communications processes of social self-organization and development, creation of organizational interdependence of systems to achieve socially important objectives and management role. ; Автор статьи отмечает значение определения понятия «социальное управление» в теории и общественной практике. Подчеркивает проблемный характер егоформирования. Предлагает аналитический обзор имеющихся трактовок основных категорий. Раскрывает методологические различия научных подходов в науках, интересующихся проблемами управления. Выделяет методологические проблемы формирования теории социального управления.

Автор статті наголошує на значущості визначення поняття «соціальне управління» в теорії та суспільній практиці. Виокремлює проблемний характер його формулювання. Пропонує аналітичний огляд наявних трактувань основних категорій. Доводить методологічну розбіжність наукових підходів у науках, що цікавляться проблемами управління. Виокремлює методологічні проблеми формування теорії соціології управління. ; The author of the article marks the value of theory of social management in public practice. Underlines problem character of its forming. Offers the state-of-the-art review of present interpretations of basic categories. Exposes methodological distinctions of scientific approaches in sciences, that interested in management problems. Selects the methodological problems of forming of theory of social management. Author of many publications emphasize that in the twentieth century in the theory and practice of social control have been significant changes. It is emphasized that as a result of scientific, technical and information revolutions, fundamentally changed the whole system of governance has changed the vision of the object and the subject of control. Effortsstatement that the social content was the main object of control. Obviously, on this occasion, received wide application of the phrase «social control». The phenomenon of social management – a subject of study of many sciences, before all this: sociology, psychology, social psychology, political science, philosophy, law, culture, education, cybernetics, sinergetycs, ergonomics and economy. Each of Sciences offers «their» opportunities to improve the management, but the point of «their» methodology. To overcome existingmethodological differences are calls to separate social management as an independent branch of scientific knowledge and incorporate it sections of sociology management, management philosophy, psychology, management, politics as the art of management, economy, culture and law, so as to highlight the problem of social control. Thus a «interdisciplinary discipline» subject and method of research is a systematic approach, systematic analysis of the phenomena of social life, and bring together a set of methods and toolsto study for the quality and structure of complex social systems as a control object. These calls cause concern, but their implementation has serious difficulties that present significant methodological problems determining categorical apparatus. Analytical review of existing definitions of management shows «Parade» content and meaning of this phenomenon, approaches for its consideration. This situation causes the problematic nature of the theory of social control. At its creation should clearly focus, primarily, on: 1) the formulation of major categories, laws, principles and methods change(optimization) social systems while maintaining their integrity; 2) identifying opportunities to build new social formations on the grounds of social expediency and value-normative notions of governance and public inherent in society at this stage of development. Any scientific theory, primarily intended to provide ideological orientations that easy to accept and to use in practice. A clear highlight social content management will create these benchmarks. We believe that the authors leave aside the fact that a general theory of social management requires a study of laws, principles and forms of social interaction, regardless of which sphere of life they are carried out. It is necessary to study not only the organizational management institutions and management as a social system, comprehensive regu existing social system. Admittedly, in the field of scientific research of sociologists observed substantial «deviation » in the direction of activity of their own administration. But sociology of management should not seek to replace management activities. We believe that its main task – is to ensure the formation of social interaction in a holistic understanding of the mechanisms of social systems, the vision of their structure, external and internal communications processes of social self-organization and development, creation of organizational interdependence of systems to achieve socially important objectives and management role. ; Автор статьи отмечает значение определения понятия «социальное управление» в теории и общественной практике. Подчеркивает проблемный характер егоформирования. Предлагает аналитический обзор имеющихся трактовок основных категорий. Раскрывает методологические различия научных подходов в науках, интересующихся проблемами управления. Выделяет методологические проблемы формирования теории социального управления.

The review article substantiates that the European Union, in particular Poland, implements a policy of social cohesion based on four components of human well-being that are important for the functioning of societies; it recognizes human rights and democracy as the basis of their organization: fair and equal access, individual (and collective) dignity, individual autonomy and participation in community life. The concept of social unity is based on the philosophical and axiological principles of labour pedagogy aimed at overcoming marginalization, social exclusion, and social discrimination of the individual.The phenomenon of work is characterized based on interdisciplinary analysis of philosophy, psychology, sociology, economics, ergonomics, praxeology, physics, biology, and pedagogy; it might allow concluding about its importance as a value category of cognitive, ethical, aesthetic, activity development of personality. The conceptual principles of defining the phenomenon of labour from the standpoint of materialist and humanistic theory of philosophy are generalized. The axiocultural aspect of the interpretation of labour as a factor that creates a person is essential. It performs ontological and creative functions of theirlives, which is manifested in the theory of labour psychology, which provides psychosocial conditions for human functioning in the work environment, including interpersonal relationships in the theory of sociology. Labour, which takes into account the substantive and organizational aspects of labour that affect the formation of professional relations, providing conditions for freedom of individual expression, freedom of participation in the economic life of society. ; В оглядовій статті обґрунтовано, що в країнах Європейського Союзу, зокрема в Польщі, реалізується політика соціальної єдності, котра базується на чотирьох вимірах добробуту людини, які мають важливе значення для функціонування демократичних, правових суспільств: справедливий і рівний доступ, індивідуальна (та колективна) гідність, автономія індивіда та його участь у житті спільноти. Концепція соціальної єдності ґрунтується на філософсько-аксіологічних засадах педагогіки праці, що спрямована на подолання маргіналізації, суспільного виключення, соціальної дискримінації особистості. Схарактеризовано феномен праці на основі міждисциплінарного аналізу положень філософії, психології, соціології, економіки, ергономіки, праксеології, фізики, біології і педагогіки, що уможливило висновок про її значення як ціннісної категорії когнітивного, етичного, естетичного, діяльнісного розвитку особистості. Узагальнено концептуальні засади визначення феномену праці з позиції матеріалістичної і гуманістичної філософії. Важливим є аксіокультурний аспект трактування праці як чинника, що творить людину, виконує онтологічно-творчу функцію в її життєдіяльності.

The review article substantiates that the European Union, in particular Poland, implements a policy of social cohesion based on four components of human well-being that are important for the functioning of societies; it recognizes human rights and democracy as the basis of their organization: fair and equal access, individual (and collective) dignity, individual autonomy and participation in community life. The concept of social unity is based on the philosophical and axiological principles of labour pedagogy aimed at overcoming marginalization, social exclusion, and social discrimination of the individual.The phenomenon of work is characterized based on interdisciplinary analysis of philosophy, psychology, sociology, economics, ergonomics, praxeology, physics, biology, and pedagogy; it might allow concluding about its importance as a value category of cognitive, ethical, aesthetic, activity development of personality. The conceptual principles of defining the phenomenon of labour from the standpoint of materialist and humanistic theory of philosophy are generalized. The axiocultural aspect of the interpretation of labour as a factor that creates a person is essential. It performs ontological and creative functions of theirlives, which is manifested in the theory of labour psychology, which provides psychosocial conditions for human functioning in the work environment, including interpersonal relationships in the theory of sociology. Labour, which takes into account the substantive and organizational aspects of labour that affect the formation of professional relations, providing conditions for freedom of individual expression, freedom of participation in the economic life of society. ; В оглядовій статті обґрунтовано, що в країнах Європейського Союзу, зокрема в Польщі, реалізується політика соціальної єдності, котра базується на чотирьох вимірах добробуту людини, які мають важливе значення для функціонування демократичних, правових суспільств: справедливий і рівний доступ, індивідуальна (та колективна) гідність, автономія індивіда та його участь у житті спільноти. Концепція соціальної єдності ґрунтується на філософсько-аксіологічних засадах педагогіки праці, що спрямована на подолання маргіналізації, суспільного виключення, соціальної дискримінації особистості. Схарактеризовано феномен праці на основі міждисциплінарного аналізу положень філософії, психології, соціології, економіки, ергономіки, праксеології, фізики, біології і педагогіки, що уможливило висновок про її значення як ціннісної категорії когнітивного, етичного, естетичного, діяльнісного розвитку особистості. Узагальнено концептуальні засади визначення феномену праці з позиції матеріалістичної і гуманістичної філософії. Важливим є аксіокультурний аспект трактування праці як чинника, що творить людину, виконує онтологічно-творчу функцію в її життєдіяльності.

The article deals with the development and presentation of the methodology for the study of organizational and pedagogical principles of continuing professional education of the English language teachers, as well as the review of the main didactic approaches as components of the above mentioned process. Presented above concepts of methodology and didactic approaches form the basis for the aim of the article. It is noted that methodological basis for studying organizational and pedagogical principles of continuous professional education of the English language teachers in the countries of the European Union is the understanding that the activity of the teacher is a dialectical unity of his professional and personal principles. On the basis of this assumption, the consideration of the research attention is given not only to the scientific principles, content and methods of pedagogical science, within which the study of the content of continuous professional education (pedagogical activity) was conducted, but also to the knowledge of pedagogical psychology, sociology, culturology, that relate to the study of objective and subjective factors, determinants of continuous professional education of the English language teachers in the countries of the European Union. Considering the research methodology, a number of didactic approaches are identified and analyzed, in particular systemic, personally oriented, systemic activity, professional, axiological, competency approaches, as components of continuous professional education of the English language teachers. The conducted research opens the prospects for further study of theoretical and methodological background of the organization of the system of continuous professional education of the English language teachers in different countries of the world, as well as determination of possibilities for the borrowing of innovative foreign experience into the national system of continuous professional education. ; Статтю присвячено розробці та презентації методології дослідження організаційно-педагогічних засад неперервної професійної освіти вчителів англійської мови, а також огляду основних дидактичних підходів як складових означеного процесу. Представлена вище концепція лягла в основу мети статті. Зазначається, що методологічною основою для вивчення організаційно-педагогічних засад неперервної професійної освіти вчителів англійської мови в країнах Європейського Союзу є розуміння того, що діяльність педагога являє собою діалектичну єдність його професійного і особистісного начал. На основі методології дослідження виокремлено та проаналізовано ряд дидактичних підходів, зокрема системний, особистісно орієнтований, системно-діяльнісний, професіографічний, аксіологічний, компетентісний тощо, як складових неперервної професійної освіти вчителів англійської мови.

Introduction. Modern management, sociology, biology and other sciences have a significant amount of research not only on man, but also its functioning in joint activities in the form of organizations. Therefore, organizational psychology must go beyond artificially created boundaries, turn to the experience of other sciences. There is an urgent need to change the strategy of organizational and psychological research and go beyond organizational psychology. And the first goal should be the phenomenon of the organization as such, which has a fairly wide range of diverse human factors. Purpose. The purpose of the article is to define the humanitarian essence of the organization as a phenomenon from different scientific positions. Methods. The conducted research was based on the application of the isomorphism method, according to which it is possible to borrow ideas from other sciences and create analogies of certain phenomena according to the main components. This method makes it possible through the prism of the structure of natural phenomena (neurons, genes, universe) to consider the structure of socio-psychological phenomena (personality, team, management). This also allows us to explain their interdependence, interdependence and interpenetration, to consider in a single context their substantive or (and) formal similarity. Isomorphism characterizes not individual elements, but the way they are combined and the relationship between them. The basic position of isomorphism is as follows: there is a certain similarity between internal and external reality, which in some way is embodied in social and universal processes. Conclusion. The article presents the results of the synthesis of the concept of organization as a middle social group through the analysis of research in biology, management, taking into account socio-psychological ideas. As a result of the research the content of the concept of organization is synthesized. The organization is a middle social group formed as a result of the realization of the phylogenetic ability of people to unite to achieve a synergy effect in order to meet different needs in living conditions in a given environment, distribute functions in joint activities (mental existence of each of its participants. The existence of the organization is based on the idea of achieving certain results of activities that are important for the environment through sufficient competitiveness to use its resources (material and intellectual). The environment is a large social group and it and its characteristics (economic, political, social, ethnic, religious, intellectual, educational and other) determine the peculiarities of the formation and development of organizations. Solving question to humanitarian component of the organization is the main task of organizational psychology. For this will be the focus of further research. ; В статье изложены результаты синтеза понятие организации как средней социальной группы через анализ исследований в биологии, менеджменте с учетом социально-психологических представлений. Реализация исследования базировалась на применении метода изоморфизма, по которому возможно заимствовать идеи из других наук и создавать по основным компонентам аналогии определенных явлений. В исследовании синтезировано содержание понятия организации. Основой содержательного наполнения является способность людей к совместной деятельности для получения эффекта синергии. Это дает возможность обеспечивать значительное количество потребностей и основным из них есть возможность физического и ментального существования. ; У статті викладено результати синтезу поняття організації як середньої соціальної групи через аналіз досліджень в біології, менеджменті з врахуванням соціально-психологічних уявлень. Реалізоване дослідження базувалося на застосуванні методу ізоморфізму, за яким є можливим запозичувати ідеї з інших наук та створювати за основними компонентами аналогії певних явищ. Внаслідок дослідження синтезовано зміст поняття організації. Основою змістового наповнення є здатність людини до спільної діяльності для отримання ефекту синергії. Це дає можливість забезпечувати значну кількість потреб й основною з них є можливість фізичного та ментального існування.