Suchergebnisse

The article determines that the machine-building enterprises of the Kharkiv region, which in recent years have undergone structural changes, have been affected by the development of information technology at enterprises, dramatically changing the conditions of enterprises. This forces enterprises to look for effective development strategies aimed not only at implementing their social functions, but also at increasing the degree of their independence and economic independence. Despite the significant scientific achievements of strategy theory and modeling of management processes, it should be noted that some of their important aspects remain underdeveloped. Thus, most theories of strategy go beyond its understanding as a means of maintaining competitive advantage, leaving uncertain questions about the activities of the monopolist. Accordingly, there is no holistic scientific concept of the strategy of development of machine-building enterprises. Kharkiv region is one of the leaders in domestic machine building, Kharkiv region enterprises account for 11.5% of the volume of machine building products of Ukraine, which brought the region to the 2nd position among the regions (after Zaporizhia region). In January-November 2020, machine-building enterprises sold products worth UAH 17.4 billion, which is 11.2% of industrial sales. With this in mind, state-owned machine-building enterprises will have to build their own management strategy taking into account the modern requirements of socio-economic development. It is believed that the underdeveloped system of corporate governance is one of the main reasons for the low efficiency of public entities. Defects in corporate governance lead to: - distortion of information due to the low level of transparency of business entities; - the emergence of a conflict of interest of management and the subjects of management of state property, due to the non-transparent process of appointment of management and inefficient remuneration system; - Lack of corporate governance structures such as supervisory boards and independent directors, who should effectively supervise the activities of business entities; - inconsistencies between the goals set for business entities and the lack of a clear distinction between commercial and non-commercial (socio-political) functions of business entities. This fully applies to state-owned machine-building enterprises. After all, in modern conditions, these enterprises function as government units. In the conditions of transformation of the domestic market of the machine-building enterprises the use of resources uniting the software of foreign manufacturers with domestic becomes important. Therefore, the formation of enterprise development strategy is inextricably linked with modeling the behavior of certain models with specified parameters for further effective operation of the system as a whole. ; В статье определено, что на машиностроительные предприятия Харьковщины, в которых за последние годы произошли структурные сдвиги, повлияло на развитие информационных технологий на предприятиях, резко изменив условия деятельности предприятий. Это заставляет предприятия искать эффективные стратегии развития, направленные не только на реализацию их общественных функций, но и на повышение степени их независимости и хозяйственной самостоятельности. Несмотря на значительные научные достижения теории стратегии и моделирования управленческих процессов, следует отметить, что отдельные их важные аспекты остаются недостаточно разработанными. Так, большинство теорий стратегии выходит за ее понимание как средства поддержания конкурентных преимуществ, оставляя неопределенным вопрос о деятельности предприятия-монополиста. Согласно отсутствует целостная научная концепция стратегии развития машиностроительных предприятий. Харьковская область - один из лидеров отечественного машиностроения, на предприятия Харьковщины приходится 11,5% объема реализованной продукции машиностроения Украины, что вывело регион по этому показателю на 2 позицию среди регионов (после Запорожской области). За январь-ноябрь 2020 машиностроительными предприятиями реализовано продукции на 17,4 млрд, что составляет 11,2% объемов реализации промышленности. Учитывая это, государственным машиностроительным предприятиям придется выстраивать собственную стратегию управления с учетом современных требований общественно-экономического развития. Считается, что именно недостаточно развитая система корпоративного управления является одной из главных причин низкой эффективности деятельности государственных субъектов хозяйствования. Недостатки в корпоративном управлении приводят к: - искажение информации, обусловленного низким уровнем прозрачности деятельности субъектов хозяйствования; - возникновение конфликта интересов руководства и субъектов управления объектами государственной собственности, обусловленного непрозрачным процессом назначения руководства и неэффективной системой оплаты труда; - отсутствия таких структур корпоративного управления, как наблюдательные советы и независимые директора, должны осуществлять эффективный надзор за деятельностью субъектов хозяйствования; - противоречивости целей, установленных для субъектов хозяйствования, и отсутствии четкого разграничения коммерческих и некоммерческих (социально-политических) функций субъектов хозяйствования. В полной мере это касается и государственных машиностроительных предприятий. Ведь в современных условиях эти предприятия функционируют как подразделения правительства. В условиях трансформации отечественного рынка машиностроительных предприятий становится важным использование ресурсов которые объединяют программное обеспечение зарубежных производителей с отечественными. Поэтому формирование стратегии развития предприятия неразрывно связано с моделированием поведения тех или иных моделей с заданными параметрами для дальнейшей эффективной работы системы в целом. ; В статті визначено, що на машинобудівні підприємства Харківщини, у яких за останні роки відбулися структурні зрушення, вплинув розвиток інформаційних технологій на підприємствах, різко змінивши умови діяльності підприємств. Це змушує підприємства шукати ефективні стратегії розвитку, спрямовані не тільки на реалізацію їх суспільних функцій, а й на підвищення ступеню їх незалежності та господарської самостійності. Незважаючи на значні наукові надбання теорії стратегії та моделювання управлінських процесів, слід зазначити, що окремі їх важливі аспекти залишаються недостатньо розробленими. Так, більшість теорій стратегії виходить за її розуміння як засобу підтримки конкурентних переваг, залишаючи невизначеним питання щодо діяльності підприємства-монополіста. Відповідно відсутня цілісна наукова концепція стратегії розвитку машинобудівних підприємств. Харківська область – один із лідерів вітчизняного машинобудування, на підприємства Харківщини припадає 11,5% обсягу реалізованої продукції машинобудування України, що вивело регіон за цим показником на 2 позицію серед регіонів (після Запорізької області). За січень-листопад 2020 року машинобудівними підприємствами реалізовано продукції на 17,4 млрд. грн, що становить 11,2% обсягів реалізації промисловості. З огляду на це, державним машинобудівним підприємствам доведеться вибудовувати власну стратегію управління з урахуванням сучасних вимог суспільно-економічного розвитку. Вважається, що саме недостатньо розвинена система корпоративного управління є однією з головних причин низької ефективності діяльності державних суб'єктів господарювання. Вади у корпоративному управлінні призводять до: - викривлення інформації, обумовленого низьким рівнем прозорості діяльності суб'єктів господарювання; - виникнення конфлікту інтересів керівництва та суб'єктів управління об'єктами державної власності, зумовленого непрозорим процесом призначення керівництва та неефективною системою оплати праці; - відсутності таких структур корпоративного управління, як наглядові ради та незалежні директори, які мають здійснювати ефективний нагляд за діяльністю суб'єктів господарювання; - суперечливості цілей, встановлених для суб'єктів господарювання, та відсутності чіткого розмежування комерційних та некомерційних (соціально-політичних) функцій суб'єктів господарювання. Повною мірою це стосується і державних машинобудівних підприємств. Адже у сучасних умовах ці підприємства функціонують як підрозділи уряду. В умовах трансформації вітчизняного ринку машинобудівних підприємств стає важливим використання ресурсів які об'єднують програмне забезпечення закордонних виробників з вітчизняними. Тому формування стратегії розвитку підприємства невід'ємно пов'язано із моделюванням поведінки тих чи інших моделей із заданими параметрами для подальшої ефективної роботи системи в цілому.

Introduction. This article examines the theoretical and practical principles of institutional and institutional prerequisites for ensuring the development of regional natural gas distribution operators in modern economic conditions. The author's position on the substantiation of the high level of importance and relevance of the role of the institutional environment in the structure of ensuring the maximum level of efficiency of the process of development of regional gas distribution networks was also reflected. All possible manifestations of maximum efficiency in the main and additional activities of gas distribution network operators in the Western region of Ukraine are outlined. It was proved that it is the developed form of institutional support and the environment that covers the presence of the required institutions, as well as mutually harmonizes them. This aspect affects the internal business processes that take place in the activities of regional gas distribution companies, their organizational and technical development, as the formation of the image at the interregional and international levels, as well as increasing the quality and reliability of distribution services among natural gas consumers. As a result of the study of the institutional basis, as well as the nature of institutions and their possible impact on the efficiency of gas distribution organizations in the western region, the latter was conditionally divided into basic and related activities. The purpose of the article. Research of institutional preconditions for ensuring the development of regional gas distribution network operators. Results. It is known that today the level of stability of the environment of gas distribution companies in Ukraine is insufficient, at the same time their regional position is unbalanced, which in turn implies the need to find new directions and mechanisms to help overcome various crises and trends on the way to highly efficient and unhindered their development. It is the aspect that Ukrainian regional gas distribution companies are an important component of national energy security and independence, including the stable and continuous supply of consumer demand in the natural gas distribution market, at the same time have almost always a monopoly position and is the center for the implementation of speculative decisions at the highest state level, necessitates large-scale development of institutional support to regulate their activities with the obligation to the delineation of the boundaries of potential development. An important aspect of the future development of regional gas distribution companies in a rather unstable operating environment is the creation of a broad-based institutional environment that will ensure balance and regulate relations between the consumer sector, government institutions, and the gas distribution companies themselves. At the same time, it will create appropriate conditions for the constant increase in the level of competitiveness of the latter. From this, we can conclude that institutional efficiency is directly dependent on the aspect - who exactly ensures their creation and further control of their functioning. After all, the degree of functional efficiency and further successful development of regional gas distribution network operators in Ukraine will depend on how skillfully the country will create equal conditions for absolutely all participants of the natural gas distribution market by implementing institutional incentives and restrictions. Thus, it is the institutional form of the approach to ensuring the further development of regional gas distribution organizations that is focused on the study of institutions and institutions that contribute to the regulation of their activities. In other words, the institutional form of regulating the activities of regional gas distribution network operators is a directed activity of natural gas distribution market participants, which to some extent affects the functioning and further development of gas distribution companies in the region towards continuous improvement of their structure, overall strategy, and management system. , common values, etc .; including taking into account the impact of social, economic, legal, and political institutions in the face of various kinds of instability. Quite important in the process of institutionalization of the process of functioning of gas distribution companies are market institutions and institutes, including: financial, infrastructural, legal and functional; private property; competition. We offer a study of the prospects for the introduction of possible changes in the activities of regional gas distribution companies because of established institutional dogmas. Today, it is not effective enough, and in some regions of Ukraine there is no form of state support for the implementation of relevant programs of innovation and scientific and technological progress has led to a significant deterioration in the distribution of natural gas consumers. After all, there is still a high level of wear of gas distribution networks and their significant resource and energy consumption, there are no innovative solutions. Among the reasons that led to such a market position of regional gas distribution companies is the lack of institutional support, which is the lack of proper foundations for the implementation of innovative solutions, lack of necessary material and financial support to update technological solutions in production, corruption, etc. Today, due to the lack of normal and functional institutional support, there are no proper contractual processes that would be established between suppliers and consumers of natural gas in the regions based on transparency. In our opinion, the formation of institutional approaches and tools for their implementation will increase the efficiency of gas distribution companies in the region, improve the quality of services provided, and will stimulate all participants in the distribution market among natural gas consumers in the region. It is also worth noting that the vast majority of regional gas distribution companies are part of a rather complex "vertical" structure. In turn, as is known from the course of institutional theory, under the conditions of the vertical form of structural construction of the enterprise, there is also a fairly high level of possible costs for its management. Conclusions. It is important to note that the institutional environment, which will be expressed in the presence of all necessary institutions, as well as their coherence with each other today, is a significant and dominant entity in terms of ensuring maximum efficiency and further development of gas distribution companies in the western region of Ukraine. We believe that the most effective and functioning institutional environment will create conditions for maximizing the level of internal processes at gas distribution companies; the most effective organizational and technological development; harmonizes mutual relations between all market participants. ; В зазначеній статті було досліджено теоретичні та практичні засади інституціональних та інституційних передумов забезпечення розвитку регіональних операторів розподілу природного газу в сучасних умовах господарювання. Також було відображено позицію автора щодо обґрунтування високого рівня важливості та актуальності ролі інституціонального середовища в структурі забезпечення максимального рівня ефективності процесу розвитку регіональних газорозподільних мереж. Окреслено усі можливі прояви максимальної ефективності в основній та додатковій діяльності операторів газорозподільних мереж Західного регіону України. Було доведено, що саме розвинена форма інституційного забезпечення та середовища охоплюють присутність потрібних інституцій, а також взаємно узгоджує їх. Даний аспект впливає на внутрішні бізнес-процеси, що мають місце в діяльності регіональних газорозподільних підприємств, на їх організаційно-технічний розвиток, як формування іміджу на міжрегіональному та міжнародному рівнях, а також збільшення рівня якості та надійності послуг по розподілу серед споживачів природного газу. В результаті дослідження інституціонального базису, а також природи інституцій та їх можливого впливу на ефективність діяльності газорозподільних організацій західного регіону, останню було умовно поділено базову та дотичну діяльність.

Background. The unfavorable medical and demographic situation in Ukraine requires an affordable, high-quality and efficient Palliative and Hospice Care (PHC) System substantiation, creation and development that requiring of Primary Health Care (PMC) providers (GPs) and health specialists involvement in PHC, such as Health Facilities (HF) of various Ministries and Departments, different forms of ownership Health Facilities (HF) work coordination. The purpose was to substantiate the optimal PHC System in Ukraine at the PMC level the modern conceptual model. Materials and methods. Medical statistics data, national and international literary sources, results of sociological research, bibliosemantic, statistical and sociological research methods, methods of systemic and structural-functional analysis were used in this work. Results. The optimal PHC System in Ukraine at the PMC level conceptual model is substantiated, in particular, the PHC involved institutions are substantiated: 1) PMC HF; 2) Multi-disciplinary PHC teams; 3) Licensed Pharmacy Facilities; 4) Social Care Facilities. At the PMC level it provides: 1) Identification, organization of status determination and registration of palliative patients (PP); 2) Providing palliative medical care, organization of PP hospitalization to stationary PHC HF, according to testimony; 3) PP and their families members of psychological, social and religious/spiritual support organization; 4) PP and their families members counseling, information and education; 5) Co-ordination and cooperation with a PHC multi-disciplinary team, or PHC HF stationary, health specialist according to the PP's nosology, social care institutions, NGOs, charitable foundations, volunteers. Conclusions. The medical and social analysis of demographic indicators, morbidity and mortality in Ukraine indicates a rapid decline in population and population aging, a high mortality rate from malignant neoplasms and chronic non-communicable diseases (HNCD) severe complications, which determine the high need of the population in PHC and require the affordable, high-quality, and efficient PHC System creation and development. The existing stationary PHC HF network and capacity is extremely inadequate, which results in a signi­ficant need for PHC at the PMC level with the PMC HF specialists involvement. The PHC System conceptual model that based on a patient-family-oriented, multidisciplinary, inter-departmental and multisectoral approach at all health care levels, with an emphasis on PMC, which is consistent with modern international standards and norms, in order to integrate PHC into the Health Care System is substantiated. The proposed optimal PHC System conceptual model is a highly professional component of Health Care System that requires modern high-tech equipment and effective medicines, personnel special training and motivation, a relevant regulatory framework and, of course, adequate the Government of Ukraine, regional and local authorities financial and political support and the interest and support of the whole society. ; Актуальность. Неблагоприятная медико-демографическая ситуация в Украине определяет необходимость обоснования, создания и развития доступной, качественной и эффективной системы паллиативной и хосписной помощи (ПХП), что требует привлечения к оказанию ПХП медицинских работников учреждений здравоохранения (УЗ) первичной медицинской помощи (ПМП) и специализированных УЗ, координации работы учреждений, подчиненных различным министерствам и ведомствам, различных форм собственности. Цель работы: обосновать современную концептуальную модель оптимальной системы оказания ПХП населению Украины на уровне ПМП. Материалы и методы. В работе были использованы данные медицинской статистики, национальные и международные литературные источники, результаты социологического исследования, библиосемантические, статистические и социологические методы исследования, методы системного и структурно-функционального анализа. Результаты. Обоснована концептуальная модель оптимальной системы оказания ПХП на уровне ПМП, в частности, определены учреждения, которых привлекают к оказанию ПХП: 1) УЗ ПМП; 2) Выездные мультидисциплинарные бригады ПХП; 3) Лицензированные аптечные учреждения; 4) Учреждения социальной защиты населения. На уровне ПТП обеспечивается: 1) Выявление, организация определения статуса и учет паллиативных пациентов (ПП); 2) Оказание паллиативной медицинской помощи, организация госпитализации ПП в стационарные УЗ ПХП, по показаниям; 3) Организация психологической, социальной и религиозной/духовной поддержки и сопровождения ПП и членов их семей; 4) Консультирование, информирование и обучение ПП и членов их семей; 5) Координация и сотрудничество с выездной мультидисциплинарной бригадой ПХП или стационарными УЗ ПХП, врачами-специалистами, соответственно нозологии ПП, учреждениями социальной защиты населения, НПО, благотворительными фондами, волонтерами. Выводы. Медико-социальный анализ демографических показателей, заболеваемости и смертности в Украине свидетельствует о быстром сокращении численности и старении населения, высоком уровне смертности от злокачественных новообразований (ЗН) и тяжелых осложнений хронических неинфекционных заболеваний (ХНИЗ), определяющих высокую потребность населения в ПХП и требуют создания и развития доступной, качественной и эффективной системы ПХП. Существующая сеть и мощность стационарных УЗ ПХП – крайне недостаточна, что обусловливает значительную потребность оказания ПХП и паллиативного ухода на уровне ПМП с привлечением медицинских работников УЗ ПМП. Обоснована, разработана и апробирована на уровне отдельных инновационных составляющих концептуальная модель системы ПХП, основой которой является пациент-семья-ориентированный, мультидисциплинарный, межведомственный и межсекторальный подход на всех уровнях оказания медицинской помощи, с акцентом на ПМП, что соответствует современным международным стандартам и нормам, с целью интеграции ПХП в систему здравоохранения, которая обеспечит ее непрерывность и преемственность и обратную связь. Предложенная концептуальная модель оптимальной системы ПХП представляет собой высокопрофессиональную составляющую здравоохранения, требует современного высокотехнологичного оборудования и эффективных лекарственных средств, специальной профессиональной подготовки и мотивации кадров, соответствующей нормативно-правовой базы и, безусловно, надлежащего финансового обеспечения и политической поддержке Правительства Украина, региональных и местных органов власти, заинтересованности и поддержки всего общества. ; Актуальність. Несприятлива медико-демографічна ситуація в Україні вимагає обґрунтування, створення і розвитку доступної, якісної і ефективної системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД), що потребує залучення до надання ПХД медичних працівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) первинної медичної допомоги (ПМД) і спеціалізованих ЗОЗ, координації роботи закладів і установ, підпорядкованих різним міністерствам і відомствам, різних форм власності. Мета роботи: обґрунтувати сучасну концептуальну модель оптимальної системи надання ПХД населенню України на рівні ПМД. Матеріали та методи. У роботі були використані дані медичної статистики, національні та міжнародні літературні джерела, результати соціологічного дослідження, бібліосемантичні, статистичні і соціологічні методи дослідження, методи системного та структурно-функціонального аналізу. Результати. Обґрунтована концептуальна модель оптимальної системи надання ПХД на рівні ПМД, зокрема визначені заклади, що залучаються до надання ПХД: 1) ЗОЗ ПМД; 2) Виїзні мультидисциплінарні бригади ПХД; 3) Ліцензовані аптечні заклади; 4) Заклади соціального захисту населення. На рівні ПМД забезпечується: 1) Виявлення, організація визначення статусу та облік паліативних пацієнтів (ПП); 2) Надання паліативної медичної допомоги, організація госпіталізації ПП до стаціонарних ЗОЗ ПХД, за показаннями; 3) Організація психологічної, соціальної і релігійної/духовної підтримки і супроводу ПП і членів його сім'ї; 4) Консультування, інформування та навчання ПП і членів його сім'ї; 5) Координація та співпраця з виїзною мультидисциплінарною бригадою ПХД або стаціонарним ЗОЗ ПХД, лікарями-спеціалістами відповідно нозології ПП, закладами соціального захисту населення, НДО, благодійними фондами, волонтерами. Висновки. Медико-соціальний аналіз демографічних показників, захворюваності і смертності в Україні свідчить про швидке скорочення чисельності та постаріння населення, високий рівень смертності від злоякісних новоутворень (ЗН) і тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювання (ХНІЗ), що визначають високу потребу населення у ПХД та вимагають створення і розвитку доступної, якісної і ефективної системи ПХД. Існуюча мережа та потужність стаціонарних ЗОЗ ПХД – вкрай недостатня, що зумовлює значну потребу надання ПХД та паліативного догляду на рівні ПМД із залученням медичних працівників ЗОЗ ПМД. Обґрунтовано, розроблено та апробовано на рівні окремих інноваційних складових концептуальну модель системи ПХД, основою якої є пацієнт-сім'я-орієнтований, мультидисциплінарний, міжвідомчий і міжсекторальний підхід на усіх рівнях надання медичної допомоги, з акцентом на ПМД, що відповідає сучасним міжнародним стандартам і нормам, з метою інтеграції ПХД в систему охорони здоров'я, що забезпечить безперервність та наступність її надання і зворотний зв'язок. Запропонована концептуальна модель оптимальної системи ПХД являє собою високопрофесійну складову охорони здоров'я, що потребує сучасного високотехнологічного обладнання та ефективних лікарських засобів, спеціальної професійної підготовки і мотивації кадрів, відповідної нормативно-правової бази і, безумовно, належного фінансового забезпечення і політичної підтримки Уряду України, регіональних і місцевих органів влади та зацікавленості і підтримки усього суспільства.

Актуальность. Неблагоприятная медико-демографическая ситуация в Украине определяет необходимость обоснования, создания и развития доступной, качественной и эффективной системы паллиативной и хосписной помощи (ПХП), что требует привлечения к оказанию ПХП медицинских работников учреждений здравоохранения (УЗ) первичной медицинской помощи (ПМП) и специализированных УЗ, координации работы учреждений, подчиненных различным министерствам и ведомствам, различных форм собственности. Цель работы: обосновать современную концептуальную модель оптимальной системы оказания ПХП населению Украины на уровне ПМП. Материалы и методы. В работе были использованы данные медицинской статистики, национальные и международные литературные источники, результаты социологического исследования, библиосемантические, статистические и социологические методы исследования, методы системного и структурно-функционального анализа. Результаты. Обоснована концептуальная модель оптимальной системы оказания ПХП на уровне ПМП, в частности, определены учреждения, которых привлекают к оказанию ПХП: 1) УЗ ПМП; 2) Выездные мультидисциплинарные бригады ПХП; 3) Лицензированные аптечные учреждения; 4) Учреждения социальной защиты населения. На уровне ПТП обеспечивается: 1) Выявление, организация определения статуса и учет паллиативных пациентов (ПП); 2) Оказание паллиативной медицинской помощи, организация госпитализации ПП в стационарные УЗ ПХП, по показаниям; 3) Организация психологической, социальной и религиозной/духовной поддержки и сопровождения ПП и членов их семей; 4) Консультирование, информирование и обучение ПП и членов их семей; 5) Координация и сотрудничество с выездной мультидисциплинарной бригадой ПХП или стационарными УЗ ПХП, врачами-специалистами, соответственно нозологии ПП, учреждениями социальной защиты населения, НПО, благотворительными фондами, волонтерами. Выводы. Медико-социальный анализ демографических показателей, заболеваемости и смертности в Украине свидетельствует о быстром сокращении численности и старении населения, высоком уровне смертности от злокачественных новообразований (ЗН) и тяжелых осложнений хронических неинфекционных заболеваний (ХНИЗ), определяющих высокую потребность населения в ПХП и требуют создания и развития доступной, качественной и эффективной системы ПХП. Существующая сеть и мощность стационарных УЗ ПХП – крайне недостаточна, что обусловливает значительную потребность оказания ПХП и паллиативного ухода на уровне ПМП с привлечением медицинских работников УЗ ПМП. Обоснована, разработана и апробирована на уровне отдельных инновационных составляющих концептуальная модель системы ПХП, основой которой является пациент-семья-ориентированный, мультидисциплинарный, межведомственный и межсекторальный подход на всех уровнях оказания медицинской помощи, с акцентом на ПМП, что соответствует современным международным стандартам и нормам, с целью интеграции ПХП в систему здравоохранения, которая обеспечит ее непрерывность и преемственность и обратную связь. Предложенная концептуальная модель оптимальной системы ПХП представляет собой высокопрофессиональную составляющую здравоохранения, требует современного высокотехнологичного оборудования и эффективных лекарственных средств, специальной профессиональной подготовки и мотивации кадров, соответствующей нормативно-правовой базы и, безусловно, надлежащего финансового обеспечения и политической поддержке Правительства Украина, региональных и местных органов власти, заинтересованности и поддержки всего общества. ; Background. The unfavorable medical and demographic situation in Ukraine requires an affordable, high-quality and efficient Palliative and Hospice Care (PHC) System substantiation, creation and development that requiring of Primary Health Care (PMC) providers (GPs) and health specialists involvement in PHC, such as Health Facilities (HF) of various Ministries and Departments, different forms of ownership Health Facilities (HF) work coordination. The purpose was to substantiate the optimal PHC System in Ukraine at the PMC level the modern conceptual model. Materials and methods. Medical statistics data, national and international literary sources, results of sociological research, bibliosemantic, statistical and sociological research methods, methods of systemic and structural-functional analysis were used in this work. Results. The optimal PHC System in Ukraine at the PMC level conceptual model is substantiated, in particular, the PHC involved institutions are substantiated: 1) PMC HF; 2) Multi-disciplinary PHC teams; 3) Licensed Pharmacy Facilities; 4) Social Care Facilities. At the PMC level it provides: 1) Identification, organization of status determination and registration of palliative patients (PP); 2) Providing palliative medical care, organization of PP hospitalization to stationary PHC HF, according to testimony; 3) PP and their families members of psychological, social and religious/spiritual support organization; 4) PP and their families members counseling, information and education; 5) Co-ordination and cooperation with a PHC multi-disciplinary team, or PHC HF stationary, health specialist according to the PP's nosology, social care institutions, NGOs, charitable foundations, volunteers. Conclusions. The medical and social analysis of demographic indicators, morbidity and mortality in Ukraine indicates a rapid decline in population and population aging, a high mortality rate from malignant neoplasms and chronic non-communicable diseases (HNCD) severe complications, which determine the high need of the population in PHC and require the affordable, high-quality, and efficient PHC System creation and development. The existing stationary PHC HF network and capacity is extremely inadequate, which results in a signi­ficant need for PHC at the PMC level with the PMC HF specialists involvement. The PHC System conceptual model that based on a patient-family-oriented, multidisciplinary, inter-departmental and multisectoral approach at all health care levels, with an emphasis on PMC, which is consistent with modern international standards and norms, in order to integrate PHC into the Health Care System is substantiated. The proposed optimal PHC System conceptual model is a highly professional component of Health Care System that requires modern high-tech equipment and effective medicines, personnel special training and motivation, a relevant regulatory framework and, of course, adequate the Government of Ukraine, regional and local authorities financial and political support and the interest and support of the whole society. ; Актуальність. Несприятлива медико-демографічна ситуація в Україні вимагає обґрунтування, створення і розвитку доступної, якісної і ефективної системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД), що потребує залучення до надання ПХД медичних працівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) первинної медичної допомоги (ПМД) і спеціалізованих ЗОЗ, координації роботи закладів і установ, підпорядкованих різним міністерствам і відомствам, різних форм власності. Мета роботи: обґрунтувати сучасну концептуальну модель оптимальної системи надання ПХД населенню України на рівні ПМД. Матеріали та методи. У роботі були використані дані медичної статистики, національні та міжнародні літературні джерела, результати соціологічного дослідження, бібліосемантичні, статистичні і соціологічні методи дослідження, методи системного та структурно-функціонального аналізу. Результати. Обґрунтована концептуальна модель оптимальної системи надання ПХД на рівні ПМД, зокрема визначені заклади, що залучаються до надання ПХД: 1) ЗОЗ ПМД; 2) Виїзні мультидисциплінарні бригади ПХД; 3) Ліцензовані аптечні заклади; 4) Заклади соціального захисту населення. На рівні ПМД забезпечується: 1) Виявлення, організація визначення статусу та облік паліативних пацієнтів (ПП); 2) Надання паліативної медичної допомоги, організація госпіталізації ПП до стаціонарних ЗОЗ ПХД, за показаннями; 3) Організація психологічної, соціальної і релігійної/духовної підтримки і супроводу ПП і членів його сім'ї; 4) Консультування, інформування та навчання ПП і членів його сім'ї; 5) Координація та співпраця з виїзною мультидисциплінарною бригадою ПХД або стаціонарним ЗОЗ ПХД, лікарями-спеціалістами відповідно нозології ПП, закладами соціального захисту населення, НДО, благодійними фондами, волонтерами. Висновки. Медико-соціальний аналіз демографічних показників, захворюваності і смертності в Україні свідчить про швидке скорочення чисельності та постаріння населення, високий рівень смертності від злоякісних новоутворень (ЗН) і тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювання (ХНІЗ), що визначають високу потребу населення у ПХД та вимагають створення і розвитку доступної, якісної і ефективної системи ПХД. Існуюча мережа та потужність стаціонарних ЗОЗ ПХД – вкрай недостатня, що зумовлює значну потребу надання ПХД та паліативного догляду на рівні ПМД із залученням медичних працівників ЗОЗ ПМД. Обґрунтовано, розроблено та апробовано на рівні окремих інноваційних складових концептуальну модель системи ПХД, основою якої є пацієнт-сім'я-орієнтований, мультидисциплінарний, міжвідомчий і міжсекторальний підхід на усіх рівнях надання медичної допомоги, з акцентом на ПМД, що відповідає сучасним міжнародним стандартам і нормам, з метою інтеграції ПХД в систему охорони здоров'я, що забезпечить безперервність та наступність її надання і зворотний зв'язок. Запропонована концептуальна модель оптимальної системи ПХД являє собою високопрофесійну складову охорони здоров'я, що потребує сучасного високотехнологічного обладнання та ефективних лікарських засобів, спеціальної професійної підготовки і мотивації кадрів, відповідної нормативно-правової бази і, безумовно, належного фінансового забезпечення і політичної підтримки Уряду України, регіональних і місцевих органів влади та зацікавленості і підтримки усього суспільства.

Актуальность. Неблагоприятная медико-демографическая ситуация в Украине определяет необходимость обоснования, создания и развития доступной, качественной и эффективной системы паллиативной и хосписной помощи (ПХП), что требует привлечения к оказанию ПХП медицинских работников учреждений здравоохранения (УЗ) первичной медицинской помощи (ПМП) и специализированных УЗ, координации работы учреждений, подчиненных различным министерствам и ведомствам, различных форм собственности. Цель работы: обосновать современную концептуальную модель оптимальной системы оказания ПХП населению Украины на уровне ПМП. Материалы и методы. В работе были использованы данные медицинской статистики, национальные и международные литературные источники, результаты социологического исследования, библиосемантические, статистические и социологические методы исследования, методы системного и структурно-функционального анализа. Результаты. Обоснована концептуальная модель оптимальной системы оказания ПХП на уровне ПМП, в частности, определены учреждения, которых привлекают к оказанию ПХП: 1) УЗ ПМП; 2) Выездные мультидисциплинарные бригады ПХП; 3) Лицензированные аптечные учреждения; 4) Учреждения социальной защиты населения. На уровне ПТП обеспечивается: 1) Выявление, организация определения статуса и учет паллиативных пациентов (ПП); 2) Оказание паллиативной медицинской помощи, организация госпитализации ПП в стационарные УЗ ПХП, по показаниям; 3) Организация психологической, социальной и религиозной/духовной поддержки и сопровождения ПП и членов их семей; 4) Консультирование, информирование и обучение ПП и членов их семей; 5) Координация и сотрудничество с выездной мультидисциплинарной бригадой ПХП или стационарными УЗ ПХП, врачами-специалистами, соответственно нозологии ПП, учреждениями социальной защиты населения, НПО, благотворительными фондами, волонтерами. Выводы. Медико-социальный анализ демографических показателей, заболеваемости и смертности в Украине свидетельствует о быстром сокращении численности и старении населения, высоком уровне смертности от злокачественных новообразований (ЗН) и тяжелых осложнений хронических неинфекционных заболеваний (ХНИЗ), определяющих высокую потребность населения в ПХП и требуют создания и развития доступной, качественной и эффективной системы ПХП. Существующая сеть и мощность стационарных УЗ ПХП – крайне недостаточна, что обусловливает значительную потребность оказания ПХП и паллиативного ухода на уровне ПМП с привлечением медицинских работников УЗ ПМП. Обоснована, разработана и апробирована на уровне отдельных инновационных составляющих концептуальная модель системы ПХП, основой которой является пациент-семья-ориентированный, мультидисциплинарный, межведомственный и межсекторальный подход на всех уровнях оказания медицинской помощи, с акцентом на ПМП, что соответствует современным международным стандартам и нормам, с целью интеграции ПХП в систему здравоохранения, которая обеспечит ее непрерывность и преемственность и обратную связь. Предложенная концептуальная модель оптимальной системы ПХП представляет собой высокопрофессиональную составляющую здравоохранения, требует современного высокотехнологичного оборудования и эффективных лекарственных средств, специальной профессиональной подготовки и мотивации кадров, соответствующей нормативно-правовой базы и, безусловно, надлежащего финансового обеспечения и политической поддержке Правительства Украина, региональных и местных органов власти, заинтересованности и поддержки всего общества. ; Background. The unfavorable medical and demographic situation in Ukraine requires an affordable, high-quality and efficient Palliative and Hospice Care (PHC) System substantiation, creation and development that requiring of Primary Health Care (PMC) providers (GPs) and health specialists involvement in PHC, such as Health Facilities (HF) of various Ministries and Departments, different forms of ownership Health Facilities (HF) work coordination. The purpose was to substantiate the optimal PHC System in Ukraine at the PMC level the modern conceptual model. Materials and methods. Medical statistics data, national and international literary sources, results of sociological research, bibliosemantic, statistical and sociological research methods, methods of systemic and structural-functional analysis were used in this work. Results. The optimal PHC System in Ukraine at the PMC level conceptual model is substantiated, in particular, the PHC involved institutions are substantiated: 1) PMC HF; 2) Multi-disciplinary PHC teams; 3) Licensed Pharmacy Facilities; 4) Social Care Facilities. At the PMC level it provides: 1) Identification, organization of status determination and registration of palliative patients (PP); 2) Providing palliative medical care, organization of PP hospitalization to stationary PHC HF, according to testimony; 3) PP and their families members of psychological, social and religious/spiritual support organization; 4) PP and their families members counseling, information and education; 5) Co-ordination and cooperation with a PHC multi-disciplinary team, or PHC HF stationary, health specialist according to the PP's nosology, social care institutions, NGOs, charitable foundations, volunteers. Conclusions. The medical and social analysis of demographic indicators, morbidity and mortality in Ukraine indicates a rapid decline in population and population aging, a high mortality rate from malignant neoplasms and chronic non-communicable diseases (HNCD) severe complications, which determine the high need of the population in PHC and require the affordable, high-quality, and efficient PHC System creation and development. The existing stationary PHC HF network and capacity is extremely inadequate, which results in a signi­ficant need for PHC at the PMC level with the PMC HF specialists involvement. The PHC System conceptual model that based on a patient-family-oriented, multidisciplinary, inter-departmental and multisectoral approach at all health care levels, with an emphasis on PMC, which is consistent with modern international standards and norms, in order to integrate PHC into the Health Care System is substantiated. The proposed optimal PHC System conceptual model is a highly professional component of Health Care System that requires modern high-tech equipment and effective medicines, personnel special training and motivation, a relevant regulatory framework and, of course, adequate the Government of Ukraine, regional and local authorities financial and political support and the interest and support of the whole society. ; Актуальність. Несприятлива медико-демографічна ситуація в Україні вимагає обґрунтування, створення і розвитку доступної, якісної і ефективної системи паліативної та хоспісної допомоги (ПХД), що потребує залучення до надання ПХД медичних працівників закладів охорони здоров'я (ЗОЗ) первинної медичної допомоги (ПМД) і спеціалізованих ЗОЗ, координації роботи закладів і установ, підпорядкованих різним міністерствам і відомствам, різних форм власності. Мета роботи: обґрунтувати сучасну концептуальну модель оптимальної системи надання ПХД населенню України на рівні ПМД. Матеріали та методи. У роботі були використані дані медичної статистики, національні та міжнародні літературні джерела, результати соціологічного дослідження, бібліосемантичні, статистичні і соціологічні методи дослідження, методи системного та структурно-функціонального аналізу. Результати. Обґрунтована концептуальна модель оптимальної системи надання ПХД на рівні ПМД, зокрема визначені заклади, що залучаються до надання ПХД: 1) ЗОЗ ПМД; 2) Виїзні мультидисциплінарні бригади ПХД; 3) Ліцензовані аптечні заклади; 4) Заклади соціального захисту населення. На рівні ПМД забезпечується: 1) Виявлення, організація визначення статусу та облік паліативних пацієнтів (ПП); 2) Надання паліативної медичної допомоги, організація госпіталізації ПП до стаціонарних ЗОЗ ПХД, за показаннями; 3) Організація психологічної, соціальної і релігійної/духовної підтримки і супроводу ПП і членів його сім'ї; 4) Консультування, інформування та навчання ПП і членів його сім'ї; 5) Координація та співпраця з виїзною мультидисциплінарною бригадою ПХД або стаціонарним ЗОЗ ПХД, лікарями-спеціалістами відповідно нозології ПП, закладами соціального захисту населення, НДО, благодійними фондами, волонтерами. Висновки. Медико-соціальний аналіз демографічних показників, захворюваності і смертності в Україні свідчить про швидке скорочення чисельності та постаріння населення, високий рівень смертності від злоякісних новоутворень (ЗН) і тяжких ускладнень хронічних неінфекційних захворювання (ХНІЗ), що визначають високу потребу населення у ПХД та вимагають створення і розвитку доступної, якісної і ефективної системи ПХД. Існуюча мережа та потужність стаціонарних ЗОЗ ПХД – вкрай недостатня, що зумовлює значну потребу надання ПХД та паліативного догляду на рівні ПМД із залученням медичних працівників ЗОЗ ПМД. Обґрунтовано, розроблено та апробовано на рівні окремих інноваційних складових концептуальну модель системи ПХД, основою якої є пацієнт-сім'я-орієнтований, мультидисциплінарний, міжвідомчий і міжсекторальний підхід на усіх рівнях надання медичної допомоги, з акцентом на ПМД, що відповідає сучасним міжнародним стандартам і нормам, з метою інтеграції ПХД в систему охорони здоров'я, що забезпечить безперервність та наступність її надання і зворотний зв'язок. Запропонована концептуальна модель оптимальної системи ПХД являє собою високопрофесійну складову охорони здоров'я, що потребує сучасного високотехнологічного обладнання та ефективних лікарських засобів, спеціальної професійної підготовки і мотивації кадрів, відповідної нормативно-правової бази і, безумовно, належного фінансового забезпечення і політичної підтримки Уряду України, регіональних і місцевих органів влади та зацікавленості і підтримки усього суспільства.

Purpose. Institutionalism is gaining strength as a dominant point of view on the world. Its philosophical basis is the postulate of the uncertainty of the development, which comes to replace the neoclassical certainty characteristic of industrial society. The postulate of uncertainty is closely connected with the idea of subjectivization and individualization of post-industrial society. All these were very important components of the new paradigm, although they do not exhaust the problem. In the heart of postmodernism is a mass identity as a spiritual substance, while the more recently mass of people to realize themselves as natural and social beings. Person has absolute freedom in the acceptance and rejection of culture and civilization; it is pluralistic in their actions and in their consciousness. It is the subject of history and it should be creative, fluent mastering all the achievements of culture. Methodology. The dialogue system of the Postmodern, which is the basis of human communication with another person, human with society is a model of convergent formation of the world community and world economy. The same model of rationalism and adequate industrial society is a monologue, which is easily builds a bridge to violence, even if it is carried out in the name of the man behind him and the pathos of the exaltation of man as the bearer of unlimited creation possibilities. However, it is very important not just to modify rationalism, and to understand the origins of civilization. Scientific novelty. The postmodern era begins is not easy. Modern defending, using all their reserves: public thirst for justice, the priority of rationality (at least in the economy), monologist public agencies and politicians in contrast to the dialogic postmodern imperative modality in the spiritual existence of man instead the freedom. Finally, the world of the story is set a trap – the anthropological paradigm of the globalization ideology formation. In this paradigm, people see materialistic rational measure of space and society building, i.e. the natural and social being, not a spiritual person. All this was evident in the course of transformation in Ukraine. Its main weakness is obvious. This narrows the field of mass participation in the market or by the adopted symbolism, the field of subjectivity. The population is invited to wait and endure, i.e. plays the role of the object of political and economic manipulation. Even more unacceptable monopolization of subjectivity government, for which everything is regarded as a subject of state regulation. Conclusions. For civilization of cardinal feature is the treatment of the person as the subject of history. The need for the development of civilization to increase the degree of subjectivity in an economy where people can express themselves freely and responsibly through a system of private property relations: economic entity is the subject of property. Policy enhancing the role of human rights and the development of the principle of subjectivity means deepening the democratic foundations of the state structure. In the social sphere the subjectivity is expressed in the individualization of the social existence of man and the personification of public relations and it is implemented through the mechanisms of liberal institutions. It seems that the civilizational unity of the economy, democratic state and liberal society has the value of a scientific paradigm. Whatever the great cultural peaks of the postmodern, the main processes of a new society formed at its foot: in the area of formation of public consciousness and public preferences with the mass participation of the individual in the economy (involving the mass of the individual in social production on the level of financial relations, which allow the maximum extent possible to include in the economy of free choice), in the field of state-building and the formation of social institutions on the principles of Amateur participation. ; Цель. Институционализм набирает силу как доминирующая точка зрения на мир. Его философской основой является постулат о неопределенности развития, которая приходит на смену неоклассической определенности, характерной для индустриального общества. Постулат неопределенности теснейшим образом соединен с идеей субъективизации и индивидуализации постиндустриального общества. Все это – очень важные компоненты новой парадигмы, хотя они и не исчерпывают проблемы. В центре постмодерна стоит массовая личность как духовная субстанция, тогда как еще совсем недавно человек массы реализовывала себя как природное и социальное существо. Личность обладает абсолютной свободой в приятии и неприятии культуры и цивилизации, она плюралистична в своих действиях и в своем сознании, она – субъект истории и как таковой должен стать творческим потенциалом, свободно осваивает все достижения культуры. Методология. Диалог системы Постмодерна, которая находится в основе общения человека с другим человеком, человека с обществом является моделью конвергентного становления мирового сообщества и мировой экономики. Моделью же рационализма и адекватного ему индустриального общества является монолог, от которого легко возводится мост к насилию, даже если оно осуществляется во имя человека и за ним стоит пафос возвеличивания человека как носителя неограниченных возможностей созидания. Однако очень важно не просто модифицировать рационализм, а понять его цивилизационные истоки. Научная новизна. Эпоха постмодерна начинается непросто. Модерн обороняется, используя все свои резервы: общественную жажду справедливости, приоритетность рационального начала (по крайней мере в экономике), монологичность общественных структур и политиков в отличие от диалогичности постмодерна, императив модальности в духовном существовании человека вместо свободы. Наконец, мировому сообществу история устроила ловушку – антропологическую парадигму формирования идеологии глобализации. В этой парадигме человек видится материалистической рациональной мере построения космоса и общества, т. е. природным и социальным существом, а не духовной личностью. Все это ярко проявляется в ходе трансформации в Украине. Главные ее слабости очевидны. Это сужает поле массового участия в рынке или, по принятой нами символике, поле субъектности. Населению предлагается ждать и терпеть, т. е. отводится роль объекта политического и экономического манипулирования. Еще более неприемлема монополизация субъектности государством, для которого все и вся рассматривается как предмет государственного регулирования. Выводы. Для цивилизации кардинальной чертой является обращение к человеку как к субъекту истории. Из этого вытекает необходимость по мере развития цивилизации повышение степени субъектности в экономике, где человек может проявить себя свободно и ответственно через систему отношений частной собственности: экономический субъект есть субъект собственности. В политике повышение роли человека и развитие принципа субъектности означают углубление демократических основ государственного устройства. В социальной сфере субъектность выражается в индивидуализации общественного существования человека и в персонификации общественных связей и реализуется через механизмы либеральных институтов. Нам представляется, что цивилизационное единство экономики, демократического государства и либерального общества имеет в настоящее время значение научной парадигмы. Какими бы ни были велики культурные вершины постмодерна, главные процессы нового общества складываются у его подножия: в сфере формирования общественного сознания и общественных преференций с участием массового индивида, в экономике (с вовлечением массового индивида в общественное производство на уровне финансовых отношений, которые позволяют в максимальной степени включить в экономику свободный выбор), в области государственного строительства и формирования общественных институтов на принципах самодеятельного участия населения. ; Мета. Інституціоналізм набирає силу як домінуюча точка зору на світ. Його філософською засадою є постулат про невизначеність розвитку, яка приходить на зміну неокласичній визначеності, характерною для індустріального суспільства. Постулат невизначеності найтіснішим чином з'єднаний з ідеєю суб'єктивізації та індивідуалізації постіндустріального суспільства. Все це – дуже важливі компоненти нової парадигми, хоча вони і не вичерпують проблеми. У центрі постмодерну стоїть масова особистість – як духовна субстанція, тоді як ще зовсім недавно людина маси реалізовувала себе як природна і соціальна істота. Особистість володіє абсолютною свободою у прийнятті та неприйнятті культури і цивілізації, вона плюралістична у своїх діях і в своїй свідомості, вона – суб'єкт історії і як такий має стати творчим потенціалом, що вільно освоює усі досягнення культури. Методологія. Діалог системи Постмодерну, що знаходиться в основі спілкування людини з іншою людиною, людини з суспільством є моделлю конвергентного становлення світового співтовариства та світової економіки. Моделлю ж раціоналізму і адекватного йому індустріального суспільства є монолог, від якого легко зводиться міст до насильства, навіть якщо воно здійснюється в ім'я людини і за ним стоїть пафос звеличення людини як носія необмежених можливостей творення. Однак дуже важливо не просто модифікувати раціоналізм, а зрозуміти його цивілізаційні витоки. Наукова новизна. Епоха постмодерну починається непросто. Модерн обороняється, використовуючи усі свої резерви: суспільну спрагу справедливості, пріоритетність раціонального початку (принаймні в економіці), монологічність громадських структур і політиків на відміну від діалогічності постмодерну, імператив модальності в духовному існуванні людини замість свободи. Нарешті, світовій спільноті історія влаштувала пастку – антропологічну парадигму формування ідеології глобалізації. У цій парадигмі людина бачиться матеріалістичною раціональною мірою побудови космосу і суспільства, тобто природною і соціальною істотою, а не духовною особистістю. Усе це яскраво проявляється у ході трансформації в Україні. Головні її слабкості очевидні. Це звужує поле масової участі в ринку або, за прийнятою нами символіці, поле суб'єктності. Населенню пропонується чекати і терпіти, тобто відводиться роль об'єкта політичного та економічного маніпулювання. Ще більш неприйнятна монополізація суб'єктності державою, для якої все і вся розглядається як предмет державного регулювання. Висновки. Для цивілізації кардинальною рисою є звернення до людини як до суб'єкта історії. З цього випливає необхідність в міру розвитку цивілізації підвищення ступеня суб'єктності в економіці, де людина може проявити себе вільно і відповідально через систему відносин приватної власності: економічний суб'єкт є суб'єкт власності. У політиці підвищення ролі людини та розвиток принципу суб'єктності означають поглиблення демократичних засад державного устрою. У соціальній сфері суб'єктність виражається в індивідуалізації суспільного існування людини і в персоніфікації суспільних зв'язків і реалізується через механізми ліберальних інститутів. Нам видається, що цивілізаційна єдність економіки, демократичної держави та ліберального суспільства має в даний час значення наукової парадигми. Якими б не були великі культурні вершини постмодерну, головні процеси нового суспільства складаються біля його підніжжя: у сфері формування суспільної свідомості та суспільних преференцій за участю масового індивіда, в економіці (з залученням масового індивіда в суспільне виробництво на рівні фінансових відносин, які дозволяють у максимальному ступені включити в економіку вільний вибір), в галузі державного будівництва і формування суспільних інститутів на принципах самодіяльної участі населення.

Purpose. Institutionalism is gaining strength as a dominant point of view on the world. Its philosophical basis is the postulate of the uncertainty of the development, which comes to replace the neoclassical certainty characteristic of industrial society. The postulate of uncertainty is closely connected with the idea of subjectivization and individualization of post-industrial society. All these were very important components of the new paradigm, although they do not exhaust the problem. In the heart of postmodernism is a mass identity as a spiritual substance, while the more recently mass of people to realize themselves as natural and social beings. Person has absolute freedom in the acceptance and rejection of culture and civilization; it is pluralistic in their actions and in their consciousness. It is the subject of history and it should be creative, fluent mastering all the achievements of culture. Methodology. The dialogue system of the Postmodern, which is the basis of human communication with another person, human with society is a model of convergent formation of the world community and world economy. The same model of rationalism and adequate industrial society is a monologue, which is easily builds a bridge to violence, even if it is carried out in the name of the man behind him and the pathos of the exaltation of man as the bearer of unlimited creation possibilities. However, it is very important not just to modify rationalism, and to understand the origins of civilization. Scientific novelty. The postmodern era begins is not easy. Modern defending, using all their reserves: public thirst for justice, the priority of rationality (at least in the economy), monologist public agencies and politicians in contrast to the dialogic postmodern imperative modality in the spiritual existence of man instead the freedom. Finally, the world of the story is set a trap – the anthropological paradigm of the globalization ideology formation. In this paradigm, people see materialistic rational measure of space and society building, i.e. the natural and social being, not a spiritual person. All this was evident in the course of transformation in Ukraine. Its main weakness is obvious. This narrows the field of mass participation in the market or by the adopted symbolism, the field of subjectivity. The population is invited to wait and endure, i.e. plays the role of the object of political and economic manipulation. Even more unacceptable monopolization of subjectivity government, for which everything is regarded as a subject of state regulation. Conclusions. For civilization of cardinal feature is the treatment of the person as the subject of history. The need for the development of civilization to increase the degree of subjectivity in an economy where people can express themselves freely and responsibly through a system of private property relations: economic entity is the subject of property. Policy enhancing the role of human rights and the development of the principle of subjectivity means deepening the democratic foundations of the state structure. In the social sphere the subjectivity is expressed in the individualization of the social existence of man and the personification of public relations and it is implemented through the mechanisms of liberal institutions. It seems that the civilizational unity of the economy, democratic state and liberal society has the value of a scientific paradigm. Whatever the great cultural peaks of the postmodern, the main processes of a new society formed at its foot: in the area of formation of public consciousness and public preferences with the mass participation of the individual in the economy (involving the mass of the individual in social production on the level of financial relations, which allow the maximum extent possible to include in the economy of free choice), in the field of state-building and the formation of social institutions on the principles of Amateur participation. ; Цель. Институционализм набирает силу как доминирующая точка зрения на мир. Его философской основой является постулат о неопределенности развития, которая приходит на смену неоклассической определенности, характерной для индустриального общества. Постулат неопределенности теснейшим образом соединен с идеей субъективизации и индивидуализации постиндустриального общества. Все это – очень важные компоненты новой парадигмы, хотя они и не исчерпывают проблемы. В центре постмодерна стоит массовая личность как духовная субстанция, тогда как еще совсем недавно человек массы реализовывала себя как природное и социальное существо. Личность обладает абсолютной свободой в приятии и неприятии культуры и цивилизации, она плюралистична в своих действиях и в своем сознании, она – субъект истории и как таковой должен стать творческим потенциалом, свободно осваивает все достижения культуры. Методология. Диалог системы Постмодерна, которая находится в основе общения человека с другим человеком, человека с обществом является моделью конвергентного становления мирового сообщества и мировой экономики. Моделью же рационализма и адекватного ему индустриального общества является монолог, от которого легко возводится мост к насилию, даже если оно осуществляется во имя человека и за ним стоит пафос возвеличивания человека как носителя неограниченных возможностей созидания. Однако очень важно не просто модифицировать рационализм, а понять его цивилизационные истоки. Научная новизна. Эпоха постмодерна начинается непросто. Модерн обороняется, используя все свои резервы: общественную жажду справедливости, приоритетность рационального начала (по крайней мере в экономике), монологичность общественных структур и политиков в отличие от диалогичности постмодерна, императив модальности в духовном существовании человека вместо свободы. Наконец, мировому сообществу история устроила ловушку – антропологическую парадигму формирования идеологии глобализации. В этой парадигме человек видится материалистической рациональной мере построения космоса и общества, т. е. природным и социальным существом, а не духовной личностью. Все это ярко проявляется в ходе трансформации в Украине. Главные ее слабости очевидны. Это сужает поле массового участия в рынке или, по принятой нами символике, поле субъектности. Населению предлагается ждать и терпеть, т. е. отводится роль объекта политического и экономического манипулирования. Еще более неприемлема монополизация субъектности государством, для которого все и вся рассматривается как предмет государственного регулирования. Выводы. Для цивилизации кардинальной чертой является обращение к человеку как к субъекту истории. Из этого вытекает необходимость по мере развития цивилизации повышение степени субъектности в экономике, где человек может проявить себя свободно и ответственно через систему отношений частной собственности: экономический субъект есть субъект собственности. В политике повышение роли человека и развитие принципа субъектности означают углубление демократических основ государственного устройства. В социальной сфере субъектность выражается в индивидуализации общественного существования человека и в персонификации общественных связей и реализуется через механизмы либеральных институтов. Нам представляется, что цивилизационное единство экономики, демократического государства и либерального общества имеет в настоящее время значение научной парадигмы. Какими бы ни были велики культурные вершины постмодерна, главные процессы нового общества складываются у его подножия: в сфере формирования общественного сознания и общественных преференций с участием массового индивида, в экономике (с вовлечением массового индивида в общественное производство на уровне финансовых отношений, которые позволяют в максимальной степени включить в экономику свободный выбор), в области государственного строительства и формирования общественных институтов на принципах самодеятельного участия населения. ; Мета. Інституціоналізм набирає силу як домінуюча точка зору на світ. Його філософською засадою є постулат про невизначеність розвитку, яка приходить на зміну неокласичній визначеності, характерною для індустріального суспільства. Постулат невизначеності найтіснішим чином з'єднаний з ідеєю суб'єктивізації та індивідуалізації постіндустріального суспільства. Все це – дуже важливі компоненти нової парадигми, хоча вони і не вичерпують проблеми. У центрі постмодерну стоїть масова особистість – як духовна субстанція, тоді як ще зовсім недавно людина маси реалізовувала себе як природна і соціальна істота. Особистість володіє абсолютною свободою у прийнятті та неприйнятті культури і цивілізації, вона плюралістична у своїх діях і в своїй свідомості, вона – суб'єкт історії і як такий має стати творчим потенціалом, що вільно освоює усі досягнення культури. Методологія. Діалог системи Постмодерну, що знаходиться в основі спілкування людини з іншою людиною, людини з суспільством є моделлю конвергентного становлення світового співтовариства та світової економіки. Моделлю ж раціоналізму і адекватного йому індустріального суспільства є монолог, від якого легко зводиться міст до насильства, навіть якщо воно здійснюється в ім'я людини і за ним стоїть пафос звеличення людини як носія необмежених можливостей творення. Однак дуже важливо не просто модифікувати раціоналізм, а зрозуміти його цивілізаційні витоки. Наукова новизна. Епоха постмодерну починається непросто. Модерн обороняється, використовуючи усі свої резерви: суспільну спрагу справедливості, пріоритетність раціонального початку (принаймні в економіці), монологічність громадських структур і політиків на відміну від діалогічності постмодерну, імператив модальності в духовному існуванні людини замість свободи. Нарешті, світовій спільноті історія влаштувала пастку – антропологічну парадигму формування ідеології глобалізації. У цій парадигмі людина бачиться матеріалістичною раціональною мірою побудови космосу і суспільства, тобто природною і соціальною істотою, а не духовною особистістю. Усе це яскраво проявляється у ході трансформації в Україні. Головні її слабкості очевидні. Це звужує поле масової участі в ринку або, за прийнятою нами символіці, поле суб'єктності. Населенню пропонується чекати і терпіти, тобто відводиться роль об'єкта політичного та економічного маніпулювання. Ще більш неприйнятна монополізація суб'єктності державою, для якої все і вся розглядається як предмет державного регулювання. Висновки. Для цивілізації кардинальною рисою є звернення до людини як до суб'єкта історії. З цього випливає необхідність в міру розвитку цивілізації підвищення ступеня суб'єктності в економіці, де людина може проявити себе вільно і відповідально через систему відносин приватної власності: економічний суб'єкт є суб'єкт власності. У політиці підвищення ролі людини та розвиток принципу суб'єктності означають поглиблення демократичних засад державного устрою. У соціальній сфері суб'єктність виражається в індивідуалізації суспільного існування людини і в персоніфікації суспільних зв'язків і реалізується через механізми ліберальних інститутів. Нам видається, що цивілізаційна єдність економіки, демократичної держави та ліберального суспільства має в даний час значення наукової парадигми. Якими б не були великі культурні вершини постмодерну, головні процеси нового суспільства складаються біля його підніжжя: у сфері формування суспільної свідомості та суспільних преференцій за участю масового індивіда, в економіці (з залученням масового індивіда в суспільне виробництво на рівні фінансових відносин, які дозволяють у максимальному ступені включити в економіку вільний вибір), в галузі державного будівництва і формування суспільних інститутів на принципах самодіяльної участі населення.

The article is devoted to the analysis of how Carolingian cavalrymen and their arms and armour are depicted in a set of Carolingian visual sources dating back to VIII – X centuries. How a Frankish horseman was armed in the VIII-X centuries is generally clear. However, the questions of how well a Frankish horseman fought and how he used his weapons in a battle have so far remained unnoticed by researchers, with the exceptions of Lynn White, Bernard Bachrach and Guy Halsall. But even they were more interested in general trends than in particular combat practices. This is largely due to the conciseness of written sources. As Timothy Reuter argues, "yet the face of battle… generally eludes us when we read these works". However, in studies of the Frankish combat practices, visual sources are of paramount importance, as only they provide a holistic and clear picture of the cavalry armament complex, as well as the use of this complex in a combat.In recent times, the historiographical debate about the time when armoured cavalry appeared in the Frankish army and about the period when such cavalry transformed itself into chivalry is incomplete. It largely revolves around the relevance of the theses uttered by Lin White in the 1960s.Important sources in this debate are the Carolingian visual material that scholars exploit permanently but arbitrarily. This text is an attempt to systematize the Frankish iconography of the VIII - X centuries as an iconographic complex depicting armoured cavalry, its armament and its practical use. The Frankish iconography of VIII - X centuries confirms clearly the existence and importance of armoured cavalry in the army of the first Carolingians, despite the modern scholar's different views on its force level, as well as its leading role in Frankish military culture in no later than the second half of the ninth century. The cabinet view of Western researchers about the uselessness of cavalry during sieges is not confirmed by sources. On the contrary, both the images and texts of that period demonstrate the widest possible use of cavalry in such military actions, primarily as a force for rapid response to the initiatives of the besieged. Technological transformations in mounted fighting were slow. Despite the fact that the stirrups have been recorded in Europe since the VII century, in the Carolingian visual material stirrups firstappeared in the second half of the ninth century in a miniature from the manuscript "The Life of SaintWandrille". Further, their images are frequent but irregular, so Lynn White's theory on the crucial role of the stirrup introduction for transforming the Carolingian society of VIII - IX centuries and corresponding introduction of mounted shock combat during this period is not confirmed by visual sources. However, Bernard Bachrach's opposition thesis about the unpopularity of stirrups among the Franks in this period cannot be accepted either. It is likely that the stirrups' introduction and the transformation of military techniques was slow, in parallel with the increase in the quality and quantity of saddle horses. The image of a couched lance has appeared permanently in the Frankish iconography since the 9th century. The motif of a rider with a lance held by a straight grip horizontally in an arm bent at an elbow first appears in the ninth century in The Golden Psalter of St. Gallen and The Boland Prudence, in the context of a cavalry march and the pursuit of one cavalry unit by another. Stirrups, saddles and spurs are visible too in the Carolinian iconography in that period. The third image of a couched spear on the relief of a sarcophagus from Civita Castellana is difficult to attribute chronologically accurately. By analogy with the images of war horses, equestrians and their equipment, the relief can be widely dated to the ninth century. In the Carolingian visual material of the tenth century, the motif of thecouched lance is found twice more (Codex Perizoni, Psychomachy of St. Lawrence) in the images of a siege and a convoy of captives. In four images from five, there is no enemy hit with a lance stroke, while in the fifth, the relief displays a hunting scene with a hunter on horseback striking a wild boar with a lance. Interpretation of these images by means of German and Italian fencing manuals, as well as the 1938 military regulations for the Polish cavalry, leads to the conclusion that the armouredcavalry's knowing the technique of couching a lance does not automatically mean their ability to mounted shock combat. Holding the spear horizontally under the armpit gave a rider the opportunity to use fencing techniques and shock blows with a shaft or "winged" ends of lance head, which were effective in a melee. According to the Carolingian visual sources, the spread of stirrups since the ninth century seems indisputable, resulting in the development of armoured cavalry and its combat effectiveness in the Frankish army. Although the identification of a couched lance with mounted shock combat techniques is erroneous, the war horse and rider's armament, consisting of a spear, sword, shield, helmet, and body armour, defined the Carolingian and Ottonian armoured cavalry as a fighting force. This set of equipment was the technological basis, and the community of its bearers was the favourable environment in which chivalry emerged later as a fighting force. Frankish military technologies of the VIII - X centuries and the Frankish military culture of this period in the broadest sense of the term served as the technological and cultural basis for forming chivalry and chivalrous military technology in thefuture. Despite the obvious growing importance of cavalry in the Frankish army and progressive experiments with spear-wielding techniques during the VIII - X centuries, which are clearly proved by both visual and textual sources of the day, the available source material does not prove the existence of mounted shock combat among the Frankish military elites. So, it is early to speak about the emergence of knightly military technology and, accordingly, chivalry as a fighting force in the VIII - X centuries. However, Lynn White's thesis that it was the period that opened the "window of opportunity" for transforming equestrian combat and developing and proliferating weapons for it and ultimately for the growth of cultural and political role of specialists capable of it in the Frankish kingdoms remains relevant. ; Як був озброєний франкський вершник у VIII–X ст. нам загалом ясно. Проте, питання як докдадно воював франкський вершник, і яким саме чином застосовував він своє озброєння в бою, до цього часу залишилося поза увагою дослідників, за одиничними винятками Лінна Вайта, Бернарда Баграха і Гая Хелсолла, проте і тих цікавили скоріше загальні тенденції, аніж конкретні бойові практики. Більшою мірою це повязано з лаконічністю письмових джерел. Проте у студіях над бойовими практиками франків першочергове значення мають саме візуальні джерела, оскільки лише вони подають цілісну і наглядну картину комплексу озброєння вершників, а також застосування цього комплексу в бою. Коли йдеться про наративні джерела доби, дотичні тактичних концепцій франкської кінноти і функціональних особливостей її зброї, слід пам'ятати, що кардинальна більшість текстів VIII–Х ст. виходила з–під пера представників кліру. Останні, мало того, що, зазвичай, не мали бойового вишколу в силу обмежень накладених на стан oratores, так іще для красоти стилю у своїх баталістичних сюжетах постійно відтворювали штампи античного письменства. Тімоті Ройтер зауважив: «натура битви … зазвичай вислизає від читача, який читає ці тексти». Історіографічна дискусія про час появи масової армованої кінноти у війську франків і про те коли і яким чином така кіннота перетворилася у рицарство, є незавершеною. Великою мірою вона відбувається навколо питання актуальності тез, виголошених Ліном Вайтом у 1960 рр. Важливим джерелом аргументації у цих дебатах є візуальний матеріал, котрий використовується що часто то і довільно. Даний текст є спробою систематизації франкської іконографії VIII – X ст. та послідовного її аналізу на предмет зображення там армованої кінноти, її озброєння, спорядження та концепцій і практик його використання. Франкська іконографія VIII – X ст. дозволяє однозначно стверджувати наявність і важливість армованої кінноти уже у війську перших Каролінгів, попри різні погляди сучасних дослідників на її чисельність, а також провідну роль у франкській воєнній культурі, щонайпізніше від другої половини ІХ ст. Кабінетний погляд західних дослідників про неужиточність кінноти під час облог не підтверджується джерельно. Навпаки, і зображення і тексти доби демонструють якнайширше використання кінноти в таких мілітарних акціях перш за все як сили швидкого реагування на ініціативи обложених. Технологічні трансформації в кінному бою йшли повільно. Попри те що стремена фіксуються в Європі з VII ст. Вперше у каролінгському візуальному матеріалі стремена з'являються в другій половині ІХ ст. у мініатюрі з «Житія св. Вандріля». Далі їх зображення є частими проте нерегулярними, тому теорію Лінна Вайта про вирішальну роль впровадження стремена для трансформації каролінгського суспільства VIII – IX ст. і відповідно виникнення таранного бою в цей період, візуальні джерела не підтверджуть. Проте і опозиційну тезу Бернарда Баграха про непопулярність стремен у франків в цей час з огляду на візуальні джерела теж неможливо прийняти. Скоріше за все впровадження стремен і трансформації техніки кінного бою йшло повільно, паралельно із збільшенням якості та кількості поголів'я верхових коней. Зображення кушованого спису з'являється у франкській іконографії від к. ІХ ст. так само регулярно. Мотив вершника із списом утримуваним прямим хватом горизонтально у руці зігнутій у лікті, вперше з'являється в к. ІХ ст. в Золотому Сент– Галленському Псалтирю та Боландійському Прудецнії, в контексті маршу кінних військ та переслідування одним загоном вершників іншого. І там і там помітні стремена, сідла та шпори. Третє зображення кушованого спису на рельєфі саркофагу з Чівіта-Кастелана важко атрибутувати хронологічно точно. По аналогіям із зображеннями коней, посадки вершників та їх спорядження, рельєф можна широко датувати ІХ ст. У каролінгських візуальних пам'ятках Х ст. цей мотив кушованого спису зчитується ще двічі (Кодекс Перізоні, Психомахії св. Лаврентія) у зображеннях облоги, та конвоювання полону. У чотирьох зображеннях бракує ураженого списом противника, тоді як рельєф подає нам мисливську сцену, де кінний мисливець б'є списом дикого кабана. Інтерпретація цих зображень за посередництвом німецьких та італійських фехтувальних трактатів, а також уставу польської кавалерії 1938 р. спонукає до висновку, що знайомство армованої кінноти з технікою кушування спису не передбачає автоматично її здатності до таранного бою. Утримання списа горизонтально під пахвою надавало вершнику можливість до фехтувальних прийомів та шокових ударів древком, наконечником або «крилами», які були ефективними в безпосередньому зіткненні. Безперечним виглядає поширення стремен щонайпізніше від ІХ ст. і як результат – розвиток армованої кінноти та її бойової ефективності у франкському війську. Одні ті ж самі типи і види зброї подані у візуальному матеріалі у використанні як у пішому так і кінному бою. Спеціалізованих типів зброї для таранного бою, як то довгого списа (3,5 м довжини) із гранчастим вістрям, чи шолому із забралом, у візуальних джерелах каролінгської доби не зустрічається. Це спонукає до висновку що функції франкської зброї і відповідно бойові практики її використання в VIII – X ст. були універсальними в пішому та кінному бою. Хоча ототожнення технік кушування спису і таранного удару є помилковим, бойовий кінь та комплекс озброєння вершника, що складався з спису, меча, щита, шолому, металевого прикриття торсу, визначав каролінгзьку та оттонівську армовану кінноту як бойову силу. Цей комплекс спорядження був технологічним підґрунтям, а спільнота його носіїв тим сприятливим середовищем, в якому пізніше виникло рицарство як бойова сила. Франкські мілітарні технології VIII – X ст. та франкська воєнна культура цього періоду в ширшому розумінні цього терміну, послужили технологічною та культурною базою для формування рицарства і рицарської мілітарної технології в майбутньому. Попри очевидне наростаюче значення кінноти у франкському війську та прогресуючі експерименти з техніками володіння списом протягом VIII – X ст., що наглядно доводять як візуальні так і текстові джерела доби, наявний джерельний матеріал не підтверджує побутування таранного бою серед франкських воєнних еліт. Тому про виникнення рицарської мілітарної технології і відповідно рицарства як бойової сили у VIII – X ст. говорити зарано. Проте теза Лінна Вайта про те, що «вікно можливостей» для трансформацій кінного бою і розвитку та поширення озброєння для нього і врешті для росту культурної та політичної ролі фахівців до нього здатних відкрилося саме в цей період у Франкській державі, у світлі візуальних джерел залишається актуальною.

Problem setting. The state of the national labor market is characterized by an extremely acute crisis. Its essence is that there is no balance in the field of public administration of the population employment system. In particular, as always, national governments and international structures draw the attention to the imbalance of labor markets, as an important determinant of socio-economic development and a multidimensional problem of public administration policy. Due to globalization, digitalization, demographic change, migration, etc., the problem of public administration in the field of population employment became significantly relevant in recent years, which has a strong impact on the state of the world and national labor markets. The importance of labor market institutions is critical for overcoming imbalances in the employment sector – this is clear from global and, including European experience. Now it is necessary for domestic state policy to comprehend and adapt such experience, as in recent years there have been significant conceptual and practical differences between the institutional approaches used by Ukraine and the European Union concerning how to develop labor and social relations.The effectiveness of the population employment system which is conducted by public administration at the current stage of development of the country – a qualitative indicator of the effectiveness of public policy in the socio-economic sphere, its level directly determines the current state of the domestic economy. The structure of employment and the level of its efficiency, which had a direct connection with various sectors of the economy, the phenomena of illegal labor migration and shadow employment, still remain problems of the labor market. The inefficiency of the structure of public administration of the population employment system is a reflection of the model of economic development, which is based on cheap workforce. Thus, in connection with the current state of the Ukrainian economy, public administration bodies must develop a very prudent employment policy, because only positive changes in public administration of the employment system, including the possibility of free movement of labor, which stimulates structural change, can assist the country to emerge from the crisis and revive economic growth.Recent research and publications analysis. Many researches by both domestic and foreign authors are dedicated to the analysis of the institutional environment of the employment system and the labor market. Analysis of employment legislation and its impact on the labor market, the activities of employment services in the world is presented in researches of such foreign authors as J. Keynes, A. Marshall, O. Williamson, Fan Tui, E. Hansent and D. Price others.Among the domestic authors who resaerched this issue can be identified scientific achievements of M. Butka, S. Goncharova, Yu. Marshavina, E. Libanova, L. Novak-Kalyaeva, V. Petyukha, L. Shchetinina, L. Fokas, T. Vonberg, T. Kitsak, S. Kalinina and others.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. The diversity of modern institutional research, however, leaves unanswered a number of important issues for modern state policy of Ukraine - the institutional foundations of public administration of the population employment system of Ukraine. Paying tribute to the conducted researchws, many important problems of institutional restructuring of the domestic labor market in the context of the social crisis and the destruction of the regional economic space remain unresolved.Paper main body. The interaction of individuals in society is regulated by numerous social organizations and regulations. In other words, the activity of each person is institutionalized. Institutionalization is mainly understood as the formalization of social relations, the transition from informal relations and unorganized work to the formation of organizational structures, which were characterized by a clear hierarchy of power. The process of institutionalization also means that the activities of people and their relationships will be regulated, legally legalized organizational structures, if it is necessary and possible.The process of institutionalization is associated with a complex systemic transformation, differently implemented in the normative, organizational and communicative forms of social institutions.At the present stage, the institutional basis (formal component) of the state employment service is determined:1) The Law of Ukraine "On Population Employment" № 5067-VI of 05.07.2012, in its section III it is determined that the state policy in the field of population employment and labor migration is carried out by the Central Executive Body, which implements the state policy in the field of population employment and labor migration, which has its own territorial bodies that are legal entities under public law. Financing of activity is carried out at the expense of means of Fund of the Obligatory State Social Insurance of Ukraine in Case of Unemployment;2) The Law of Ukraine "On Compulsory State Social Insurance in Case of Unemployment" stipulates that the functions of the executive directorate of the Fund are performed by the central executive body implementing state policy in the field of population employment and labor migration, and its territorial bodies;3) In accordance with the Fundamentals of the legislation of Ukraine concerning compulsory state social insurance, the management of funds of compulsory state social insurance is carried out by the boards and executive directorates of insurance funds, which ensure defined by laws specific types of social insurance, the implementation of board decisions;4) The Decree of the President of Ukraine "On the State Employment Service of Ukraine" № 19/2013 of January 16, 2013 approved the Regulations on the State Employment Service of Ukraine, determined that the new service is the successor of the relevant bodies of the state employment service. The same Decree amended Section II and Clause 12 of Section IV of the Scheme of Organization and Interaction of Central Executive Bodies of the Decree of the President of Ukraine "On Optimization of the System of Central Executive Bodies" № 1085/2010 of December 9, 2010, supplemented by the following paragraph: "State Employment Service of Ukraine". We would like to draw special attention to the fact that the Decree of the President of Ukraine is currently in force. However, the new "State Employment Service of Ukraine" did not last long after its creation. On July 11, 2013, the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "Issues of the State Employment Service" №565 was adopted, according to it territorial bodies of the State Employment Service were established as legal entities under public law, and the State Employment Center of the Ministry of Labor and Social Policy was merged with the State Employment Service. According to the appendix to the Resolution, departments of the State Employment Service was established in regional and district centers. However, in fact this did not happen. The Resolution expired on the basis of the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "Some Issues of Public Administration in the Field of Employment" № 90 of March 5, 2014, which states that "in order to improve public administration in the field of population employment and optimize the system of central executive bodies "the state employment service" was liquidated. It was also determined that the state employment service as a centralized system of state institutions, its activities are directed and coordinated by the Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture, is the successor of the State Employment Service. Along with the liquidation of the State Employment Service of Ukraine, employees of the State Employment Service also lost the status of civil servants. It is interesting that the Presidential Decree established the State Employment Service of Ukraine, and the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine abolished the State Employment Service;5) Presidential Decree "On Optimization of the System of Central Executive Bodies" № 1085/2010 of 09.12.2010, where in the section "Central authorities" there is such a body as the "State Employment Service", and in section IV the central executive bodies, which activities are directed and coordinated by the Cabinet of Ministers of Ukraine through the relevant members of the Cabinet of Ministers of Ukraine, determine that the activities of "the State Employment Service of Ukraine" are directed through the Minister of Social Policy of Ukraine.We would like to draw your attention to the fact that "the State Employment Service of Ukraine" was liquidated, but this Decree is valid and was not amended since 2014;6) There was also an attempt to change the organizational and legal form and transform the SESU into the National Employment Agency. The concept of such reform was presented by the Minister of Social Policy of Ukraine on June 25, 2015 at the International Scientific and Practical Conference "Labor Market of Ukraine: European Dimension". The work of the National Employment Agency on the basis of the SESU was scheduled to start on January 1, 2016. However, due to the lack of substantiation of the planned reforms, no reforms were carried out. Even while discussing the idea of reorganization, experts had doubts about its relevance, but noted the necessity for change in the work of the employment service;7) The next step in "reforming" the state employment service was the issuance of the Order of the Ministry of Social Policy of Ukraine № 1543 of 15.12.2016, which approved the "Regulations on the State Employment Service", but not taking into account that the title mentions "state", according to item 1 of the Regulation such institution as "State employment service" which is the centralized system of the state institutions which activity is directed and coordinated by the Ministry of Social Policy of Ukraine again appears. The Service consisted of the Central Office of the Service, Regional and Basic Employment Centers, the Ukrainian State Employment Service Training Institute, vocational schools of the State Employment Service, which are defined as legal entities under public law. However, this Order expired on the basis of the Order of the Ministry of Social Policy of Ukraine "On approval of the Regulations on the State Employment Service" № 945 of June 14, 2019. In our opinion, the only significant change in this order was that instead of the Central Office in the service, the State Employment Center reappeared. This provision is valid;8) On December 5, 2019, the Law of Ukraine "On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine Concerning the Formation of State Policy in the Sphere of Labor, Labor Relations, Employment and Labor Migration" № 341-IX was adopted, pursuant to it the Resolution was adopted Of the Cabinet of Ministers of Ukraine № 206 of March 3, 2020 "On Amendments to Certain Resolutions of the Cabinet of Ministers of Ukraine Concerning the Transfer of Certain Powers from the Ministry of Social Policy to the Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture in the Field of Employment population", which entered into force on March 12, 2020. In accordance with the provisions of this Resolution, taking into account the new priorities of public policy, the issue of public administration of the employment system is a component of economic rather than social policy. Also, this resolution, by amending the existing regulations, destroys the concept of "public employment service". Only the State Employment Center remains. At the same time, no changes were made to the Order of the Ministry of Social Policy of Ukraine "On approval of the Regulations on the State Employment Service" № 945 of June 14, 2019, according to it the activities of the State Employment Service are directed and coordinated by the Ministry of Social Policy of Ukraine. is the main institution of the service. The new provision has not yet been approved. In connection with these conflicts in the law there is a question of legitimacy of the institution.Conclusions of the research and prospects for further researches. Institutional principles of public administration of the population employment system of Ukraine are a process that consists in defining and consolidating social norms, rules, statuses and roles, bringing them into a system capable of acting to reduce the negative impact of unemployment by identifying, eliminating and neutralizing the causes and conditions of unemployment. The result of this process is the creation of an institute of state employment service.The analysis makes it possible to identify in our country an imperfect institutional environment for employment and the labor market. First of all, it is related to the existing contradictions in the legislative system, the shortcomings of the current regulations on the state employment service in Ukraine, and the lack of a clearly defined development strategy.A clearly defined goal, a detailed presentation of the tasks and functions of the state employment service were not formed, in particular those that take into account new trends and realities of employment and the labor market, provide employment legislation with formalities that do not ensure effective activity of service, does not encourage new forms of cooperation of neither potential employees nor employers. ; Розглянуто співвідношення понять "інституціоналізація" та "інституалізація".Зроблено висновок, що ці поняття є тотожними. Доведено, що у контексті глобалізації, цифровізації, демографічних змін, міграції тощо проблема державного управління у сфері зайнятості населення упродовж останніх років суттєво актуалізується, що сильно впливає на стан світового і національного ринків праці. Наголошено, що значення інститутів ринку праці є критичним для подолання розбалансованості у секторі зайнятості. Досліджено інституціональні основи діяльності Державної служби зайнятості. Визначено, що інституціональне середовище зайнятості та ринку праці є недосконалим: існує велика кількість колізій у нормативно-правовому забезпеченні, відсутня чітко окреслена стратегія розвитку

Problem setting. The state of the national labor market is characterized by an extremely acute crisis. Its essence is that there is no balance in the field of public administration of the population employment system. In particular, as always, national governments and international structures draw the attention to the imbalance of labor markets, as an important determinant of socio-economic development and a multidimensional problem of public administration policy. Due to globalization, digitalization, demographic change, migration, etc., the problem of public administration in the field of population employment became significantly relevant in recent years, which has a strong impact on the state of the world and national labor markets. The importance of labor market institutions is critical for overcoming imbalances in the employment sector – this is clear from global and, including European experience. Now it is necessary for domestic state policy to comprehend and adapt such experience, as in recent years there have been significant conceptual and practical differences between the institutional approaches used by Ukraine and the European Union concerning how to develop labor and social relations.The effectiveness of the population employment system which is conducted by public administration at the current stage of development of the country – a qualitative indicator of the effectiveness of public policy in the socio-economic sphere, its level directly determines the current state of the domestic economy. The structure of employment and the level of its efficiency, which had a direct connection with various sectors of the economy, the phenomena of illegal labor migration and shadow employment, still remain problems of the labor market. The inefficiency of the structure of public administration of the population employment system is a reflection of the model of economic development, which is based on cheap workforce. Thus, in connection with the current state of the Ukrainian economy, public administration bodies must develop a very prudent employment policy, because only positive changes in public administration of the employment system, including the possibility of free movement of labor, which stimulates structural change, can assist the country to emerge from the crisis and revive economic growth.Recent research and publications analysis. Many researches by both domestic and foreign authors are dedicated to the analysis of the institutional environment of the employment system and the labor market. Analysis of employment legislation and its impact on the labor market, the activities of employment services in the world is presented in researches of such foreign authors as J. Keynes, A. Marshall, O. Williamson, Fan Tui, E. Hansent and D. Price others.Among the domestic authors who resaerched this issue can be identified scientific achievements of M. Butka, S. Goncharova, Yu. Marshavina, E. Libanova, L. Novak-Kalyaeva, V. Petyukha, L. Shchetinina, L. Fokas, T. Vonberg, T. Kitsak, S. Kalinina and others.Highlighting previously unsettled parts of the general problem. The diversity of modern institutional research, however, leaves unanswered a number of important issues for modern state policy of Ukraine - the institutional foundations of public administration of the population employment system of Ukraine. Paying tribute to the conducted researchws, many important problems of institutional restructuring of the domestic labor market in the context of the social crisis and the destruction of the regional economic space remain unresolved.Paper main body. The interaction of individuals in society is regulated by numerous social organizations and regulations. In other words, the activity of each person is institutionalized. Institutionalization is mainly understood as the formalization of social relations, the transition from informal relations and unorganized work to the formation of organizational structures, which were characterized by a clear hierarchy of power. The process of institutionalization also means that the activities of people and their relationships will be regulated, legally legalized organizational structures, if it is necessary and possible.The process of institutionalization is associated with a complex systemic transformation, differently implemented in the normative, organizational and communicative forms of social institutions.At the present stage, the institutional basis (formal component) of the state employment service is determined:1) The Law of Ukraine "On Population Employment" № 5067-VI of 05.07.2012, in its section III it is determined that the state policy in the field of population employment and labor migration is carried out by the Central Executive Body, which implements the state policy in the field of population employment and labor migration, which has its own territorial bodies that are legal entities under public law. Financing of activity is carried out at the expense of means of Fund of the Obligatory State Social Insurance of Ukraine in Case of Unemployment;2) The Law of Ukraine "On Compulsory State Social Insurance in Case of Unemployment" stipulates that the functions of the executive directorate of the Fund are performed by the central executive body implementing state policy in the field of population employment and labor migration, and its territorial bodies;3) In accordance with the Fundamentals of the legislation of Ukraine concerning compulsory state social insurance, the management of funds of compulsory state social insurance is carried out by the boards and executive directorates of insurance funds, which ensure defined by laws specific types of social insurance, the implementation of board decisions;4) The Decree of the President of Ukraine "On the State Employment Service of Ukraine" № 19/2013 of January 16, 2013 approved the Regulations on the State Employment Service of Ukraine, determined that the new service is the successor of the relevant bodies of the state employment service. The same Decree amended Section II and Clause 12 of Section IV of the Scheme of Organization and Interaction of Central Executive Bodies of the Decree of the President of Ukraine "On Optimization of the System of Central Executive Bodies" № 1085/2010 of December 9, 2010, supplemented by the following paragraph: "State Employment Service of Ukraine". We would like to draw special attention to the fact that the Decree of the President of Ukraine is currently in force. However, the new "State Employment Service of Ukraine" did not last long after its creation. On July 11, 2013, the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "Issues of the State Employment Service" №565 was adopted, according to it territorial bodies of the State Employment Service were established as legal entities under public law, and the State Employment Center of the Ministry of Labor and Social Policy was merged with the State Employment Service. According to the appendix to the Resolution, departments of the State Employment Service was established in regional and district centers. However, in fact this did not happen. The Resolution expired on the basis of the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "Some Issues of Public Administration in the Field of Employment" № 90 of March 5, 2014, which states that "in order to improve public administration in the field of population employment and optimize the system of central executive bodies "the state employment service" was liquidated. It was also determined that the state employment service as a centralized system of state institutions, its activities are directed and coordinated by the Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture, is the successor of the State Employment Service. Along with the liquidation of the State Employment Service of Ukraine, employees of the State Employment Service also lost the status of civil servants. It is interesting that the Presidential Decree established the State Employment Service of Ukraine, and the Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine abolished the State Employment Service;5) Presidential Decree "On Optimization of the System of Central Executive Bodies" № 1085/2010 of 09.12.2010, where in the section "Central authorities" there is such a body as the "State Employment Service", and in section IV the central executive bodies, which activities are directed and coordinated by the Cabinet of Ministers of Ukraine through the relevant members of the Cabinet of Ministers of Ukraine, determine that the activities of "the State Employment Service of Ukraine" are directed through the Minister of Social Policy of Ukraine.We would like to draw your attention to the fact that "the State Employment Service of Ukraine" was liquidated, but this Decree is valid and was not amended since 2014;6) There was also an attempt to change the organizational and legal form and transform the SESU into the National Employment Agency. The concept of such reform was presented by the Minister of Social Policy of Ukraine on June 25, 2015 at the International Scientific and Practical Conference "Labor Market of Ukraine: European Dimension". The work of the National Employment Agency on the basis of the SESU was scheduled to start on January 1, 2016. However, due to the lack of substantiation of the planned reforms, no reforms were carried out. Even while discussing the idea of reorganization, experts had doubts about its relevance, but noted the necessity for change in the work of the employment service;7) The next step in "reforming" the state employment service was the issuance of the Order of the Ministry of Social Policy of Ukraine № 1543 of 15.12.2016, which approved the "Regulations on the State Employment Service", but not taking into account that the title mentions "state", according to item 1 of the Regulation such institution as "State employment service" which is the centralized system of the state institutions which activity is directed and coordinated by the Ministry of Social Policy of Ukraine again appears. The Service consisted of the Central Office of the Service, Regional and Basic Employment Centers, the Ukrainian State Employment Service Training Institute, vocational schools of the State Employment Service, which are defined as legal entities under public law. However, this Order expired on the basis of the Order of the Ministry of Social Policy of Ukraine "On approval of the Regulations on the State Employment Service" № 945 of June 14, 2019. In our opinion, the only significant change in this order was that instead of the Central Office in the service, the State Employment Center reappeared. This provision is valid;8) On December 5, 2019, the Law of Ukraine "On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine Concerning the Formation of State Policy in the Sphere of Labor, Labor Relations, Employment and Labor Migration" № 341-IX was adopted, pursuant to it the Resolution was adopted Of the Cabinet of Ministers of Ukraine № 206 of March 3, 2020 "On Amendments to Certain Resolutions of the Cabinet of Ministers of Ukraine Concerning the Transfer of Certain Powers from the Ministry of Social Policy to the Ministry of Economic Development, Trade and Agriculture in the Field of Employment population", which entered into force on March 12, 2020. In accordance with the provisions of this Resolution, taking into account the new priorities of public policy, the issue of public administration of the employment system is a component of economic rather than social policy. Also, this resolution, by amending the existing regulations, destroys the concept of "public employment service". Only the State Employment Center remains. At the same time, no changes were made to the Order of the Ministry of Social Policy of Ukraine "On approval of the Regulations on the State Employment Service" № 945 of June 14, 2019, according to it the activities of the State Employment Service are directed and coordinated by the Ministry of Social Policy of Ukraine. is the main institution of the service. The new provision has not yet been approved. In connection with these conflicts in the law there is a question of legitimacy of the institution.Conclusions of the research and prospects for further researches. Institutional principles of public administration of the population employment system of Ukraine are a process that consists in defining and consolidating social norms, rules, statuses and roles, bringing them into a system capable of acting to reduce the negative impact of unemployment by identifying, eliminating and neutralizing the causes and conditions of unemployment. The result of this process is the creation of an institute of state employment service.The analysis makes it possible to identify in our country an imperfect institutional environment for employment and the labor market. First of all, it is related to the existing contradictions in the legislative system, the shortcomings of the current regulations on the state employment service in Ukraine, and the lack of a clearly defined development strategy.A clearly defined goal, a detailed presentation of the tasks and functions of the state employment service were not formed, in particular those that take into account new trends and realities of employment and the labor market, provide employment legislation with formalities that do not ensure effective activity of service, does not encourage new forms of cooperation of neither potential employees nor employers. ; Розглянуто співвідношення понять "інституціоналізація" та "інституалізація".Зроблено висновок, що ці поняття є тотожними. Доведено, що у контексті глобалізації, цифровізації, демографічних змін, міграції тощо проблема державного управління у сфері зайнятості населення упродовж останніх років суттєво актуалізується, що сильно впливає на стан світового і національного ринків праці. Наголошено, що значення інститутів ринку праці є критичним для подолання розбалансованості у секторі зайнятості. Досліджено інституціональні основи діяльності Державної служби зайнятості. Визначено, що інституціональне середовище зайнятості та ринку праці є недосконалим: існує велика кількість колізій у нормативно-правовому забезпеченні, відсутня чітко окреслена стратегія розвитку