Suchergebnisse

Вказано на проблеми інтеграції української політичної науки в міжнародний інформаційний простір. Зазначені причини низького рівня такої інтегрованості. Одним із шляхів вирішення проблеми може бути створення бібліометричних портретів учених, профілів журналів і підрозділів установ (на прикладі інформаційно-аналітичної системи «Бібліометрика української науки») Дана характеристика фаховим виданням з політичних наук, наголошується,що на сьогодні актуальною є поява нового центрального видання, котре було б представлене у відомих наукометричних базах даних. Охарактеризовані такі міжнародні наукометричні бази даних як: Web of Science, Scopus, Google Scholar, Index Copernicus. ; Указаны проблемы интеграции украинской политической науки в международное информационное пространство. Определены причины низкого уровня интегрированности политической науки. Одним из путей решения этой проблемы может быть создание библиометрических портретов ученых, профилей журналов и подразделений учреждений (на примере информационно-аналитической системы «Библиометрика украинской науки»). Дана характеристика профессиональным изданиям по политическим наукам, отмечается, что на сегодня актуальной проблемой является появление нового центрального издания, которое было бы представлено в известных наукометрических базах данных. Охарактеризованы такие международные наукометрические базы данных как: Web of Science, Scopus, Google Scholar, Index Copernicus. ; Problem setting. Today, the problem of highlighting the results of scientific research, accessibility and citation of scientific publications becomes a special issue. This is espe- cially true for political sciences, since the problem of displaying scientific periodicals in international science-computer databases is extremely acute.Recent research and publications analysis. Periodical scientific professional publica- tions as a means of institutionalization of science are examined by A. Bessarab. The data- base «Ukrajinika Science» is characterized by O. Sandul. The researcher analyzes publi- cations connected with political and political sciences (2003–2013), and reveals the pe- culiarities of the specific distribution and dynamics of articles. Yu. Ganjurov researches the process of formation and evolution of periodicals on political sciences. He highlightsthe stages of the formation of political science periodicals paying attention to the crite- rion of changing requirements for professional publications. This article is connected with the third stage (2012–2018).Paper objective. The purpose of the article is to explore the problems of integrating of Ukrainian political science into the international information space, in particular, the reasons for the low level of such integration; to indicate the problems of displaying of scientific periodicals in international science-computer databases; to characterize the scientific professional editions on political sciences and international science-computer databases (Web of Science, Scopus, Google Scholar, Index Copernicus).Paper main body. The problems of integration of Ukrainian political science into the international information space are indicated. The reasons for the low level of such inte- gration are pointed out. One of the ways of solving the problem is to create bibliometrical portraits of scientists, profiles of magazines and units of institutions (for example, the in- formation-analytical system «Bibliometrics of Ukrainian Science»). The characteristic of professional editions of the political sciences is given. It is emphasized that a new central edition, which would be presented in the well-known international databases, is necessary today. The following leading scientific databases such as Web of Science, Scopus, Google Scholar, Index Copernicus are described.Conclusions of the research. International scientific databases, both commercial and non-commercial, are powerful tool for publicizing, disseminating, and using the results of scientific research. The level of integration of Ukrainian political science into the interna- tional information space is not enough today. Ukraine does not have a central periodical publication on political sciences, which accumulated the latest achievements of Ukrainian experts and will be presented in international databases. The absence of such publication negatively affects the institutionalization of political science and is a barrier to scientific communication.

We study the components of the stateconcept, as a political institution in political science heritage of Stanislav Dnistryansky, including scientific views on issues of origin, characteristics and functions of the state, forms of government and power division, political regimes and the rights and freedoms of local government. The following research methods: comparative and analytical methods, structural and system analysis.It turns out that S. Dnistryansky considers contractual theory – a doctrine of creation of the modern constitutional state. The optimal form of government scientist proclaims the Republic, the political regime –democracy. Trying to set the contrast significantly expand the powers of the President and the people involved in the exercise of power and implementing its sovereignty, C. Dnistryansky offers, except of Parliament (People's House), other forms of constitutional democracy in the country – the General People's Council (convened for the revision of the constitution), National Assembly (referendum) and People's pantry (organization selected by professional basis). This system of «checks and balances» between the branches of government scientist says by preserving democracy and guarantee the effective functioning of state machinery.Analyzed thinker looks at understanding of the democratic constitutional state. In particular establishes that human and civil rights on the one hand and on the other rights of the people, according to scientist, are the basis of the legal system of the modern state. The scientist defines personal, political and economic rights and freedoms, while proclaiming undeniable achievement of political and legal thought ,right of peoples (nations) to self-determination and the protection of minority rights. S. Dnistryansky researched arguments concerning the cooperation of two parallel systems – local government system and local executive authorities. The political system of a unitary state with a harmonious combination of effective functions of the central government and local government broad powers scientist considers exemplary. It is noted that many of the scientist proposals used in the process of constitutional reform in Ukraine nowadays, building systems of government institutions of a democratic state and civil society structures, which makes use of practical results of this study. ; Исследованы взгляды украинского юриста и политолога, представителяукраинской политической мысли национально-демократического направления С. Днестрянского на проблематику государства как политического института. Выяснена точка зрения ученого на происхождение государства, его признаки, функции, формы, понимание демократического, правового государства ; Досліджено погляди українського правника і політолога, представника української політичної думки національно-демократичного спрямування С. Дністрянського на проблематику держави як політичного інституту. З'ясовано точку зору вченого на походження держави

The article analyzed the process of the formulation comparative political science subject's field. The stages of evolution of comparativistics development and their methodological and thematic influence on the article of this science object are stressed. The main difficulties of determination of the сomparative political science subject's field are considered. ; В статье проанализирован процесс формирования предметного поля сравнительной политологии. Выделены этапы развития компаративистики и их методологическое и тематическое влияние на предмет этой науки. Рассмотрены основные трудности при выделении предметного поля сравнительной политологии. ; У статті проаналізований процес формування предметного поля порівняльної політології. Виділені етапи розвитку компаративістики та їх методологічний і тематичний вплив на предмет цієї науки. Розглянуті основні труднощі при виділенні предметного поля порівняльної політології.

The paper is submitted to a scientific discussion the possibility of considering the idea of political science, based on the criteria of intellectual integrity and disciplinary unity. In this context, generally accepted among professionals and political scientists idea that political science as a scientific discipline occurs in the early twentieth century and its conceptual framework is still in a state of development, and a long preceding period should be characterized as a period of political thought is being challenged. The main idea that is being proved is recognition the existence of such scientific discipline as political science requires recognition of the existence of specific inherent ideals of science, cognitive standards, rules, procedures, explanations, etc. They allow political thinkers from the ancient world as well as modern researchers to combine it into a single, unique, different from others in their methodological principles and heuristic potential Science. It is convinced that the existence of intellectual integrity and disciplinary unity in Political Science is possible due to the existence of the ideals of scholarship, which are closely related to the cultural and historical context in which Political Science is being developed. The possibility of applying such disciplinary and integrated approach is considered as an example of the impact that was made by changes of the Great French Revolution and its consequences on transformation of the conceptual framework of Political Science. It is concluded that the consideration of the peculiarities of political thought development in the social and cultural contexts related to the events of the Great French Revolution and its consequences argues that political science is responsive to changing the social context, makes changes in categorical apparatus, introduces the new field of scientific inquiry, actualized subject field. These actions are due to the specific disciplinary unity and intellectual integrity of Political Science and thanks to its variable component such as disciplinary matrix. ; У статті виноситься на наукове обговорення ідея щодо можливості розгляду політичної науки, виходячи із критеріїв інтелектуальної цілісності та дисциплінарної єдності. У цьому контексті ставиться під сумнів загальноприйнята серед фахівців-політологів думка про те, що політична наука як наукова дисципліна виникає на початку ХХ століття і її концептуальна структура досі знаходиться в стані розвитку, а досить тривалий попередній період слід характеризувати як період політичної думки. Доводиться ідея про те, що визнання факту існування такої наукової дисципліни, як політична наука потребує визнання існування специфічно притаманних їй ідеалів науковості, стандартів мисливої діяльності, норм, пояснювальних процедур тощо, що дає можливість для об'єднання політичних мислителів, починаючи від Стародавнього світу та закінчуючи сучасними дослідниками в єдину, унікальну, відмінну від інших за своїми методологічними можливостями та евристичним потенціалом науку. Обґрунтовується положення про те, що існування в політичній науці інтелектуальної цілісності та дисциплінарної єдності можливе завдяки існуванню ідеалів науковості, які, у свою чергу, тісно пов'язані з культурно- історичним контекстом, в якому розвивається політична наука. Можливість застосування такого дисциплінарно-інтегрованого підходу розглядається на прикладі впливу, який здійснили на трансформацію концептуальної структури політичної науки культурно-історичні зміни, пов'язані з Великою Французькою революцією та її наслідками. Робиться висновок, що розгляд особливостей розвитку політичної думки в соціально-культурному контексті, пов'язаному з подіями Великої Французької революції та її наслідками, доводить, що політична наука, для якої безумовно характерні дисциплінарна єдність та інтелектуальна цілісність, завдяки такій варіативній своїй складовій, як дисциплінарна матриця, чутливо реагує на зміни соціального контексту, вносить відповідні зміни в категорійний апарат, вводить в сферу наукового пошуку нові, актуалізовані предметні поля.

The problems of a development of man, forming the civil position, an education of a patriotic consciousness are explored through the prism of conservative values. The author considered that the political personality, own national traditions, domestic culture, spirituality and religion must form the citizen of the opened society in a combination with democratic values. Conclusion was drawn that the fundamental ideas of conservatism determined national prospects, provided the comprehensive development of man and a construction of the civil society. A study of conservative constituents of the nature of man was useful to an optimization of social relations in the practical plane of politics. Key words: conservatism, anthropological values, pragmatism, identity. ; Досліджуються проблеми розвитку людини, формування її громадянської позиції, виховання патріотичної свідомості крізь призму консервативних цінностей. Автор вважає, що політичну особистість, громадянина відкритого суспільства мають формувати власні національні традиції, вітчизняна культура, духовність, релігія у поєднанні з демократичними цінностями. Робиться висновок, що фундаментальні ідеї консерватизму визначають національні перспективи, забезпечують всебічний розвиток людини і побудову громадянського суспільства. Вивчення консервативних складових природи людини є корисним для оптимізації соціальних відносин у практичній площині політики. Ключові слова: консерватизм, антропологічні цінності, прагматизм, ідентичність.

The article is devoted to revealing the gender aspects of higher education in political science communities in Ukraine (Lviv, Kharkiv, Simferopol) and Moldova (Chisinau) during 2012-2013. This work is a part of a larger study which captures the state of Ukrainian political science during 2012– 2013 and provides a better understanding of the political, social, ethnic, economic, gender and disciplinary views of students on the eve of the Revolution of Dignity. The empirical basis of this article is a survey of the students enrolled in three types of academic program (bachelor's, specialist's and master's degrees) at four universities: Ivan Franko National University of Lviv, V. N. Karazin Kharkiv National University, V. I. Vernadsky Taurida National University and Moldova State University. The answers of the respondents allow to reveal several tendencies. Firstly, male and female students often face various forms of discrimination during their last years of study. Secondly, the percentage of female students who have faced various forms of discrimination in academia is higher than that of male students. Thirdly, it should be noted that in the vast majority of cases respondents report the individual nature of the discrimination they directly perceive, although the data may differ depending on the region and gender. Finally, male and female students were most often discriminated against on political grounds, which is probably understandable given the specialty, location and timing of the survey. In the final part of the article it is concluded that in Ukrainian and Moldovan Academy the basic student level provides a better attitude to women than to men. Given that far more male students than female students agree with this statement, we can interpret this trend as a manifestation of patriarchy. That is, when female students do not see a better attitude but male students do, we are dealing with a hidden source of conflict. ; Стаття присвячена виявленню гендерних аспектів навчання студентів та студенток політологічних спільнот України (Львів, Харків, Сімферополь) і Молдови (Кишинів) у період 2012- 2013 рр. Робота є частиною масштабнішого дослідження, яке фіксує стан української політології у 2012–2013 рр. і дозволяє краще зрозуміти особливості політичних, соціальних, етнічних, економічних, гендерних та дисциплінарних уявлень студентства напередодні подій Революції гідності. Емпіричним базисом статті є результати опитування студентів та студенток I-V курсів, що навчалися за спеціальністю «Політологія» на бакалаврів, спеціалістів та магістрів у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського та Державному університеті Молдови. Відповіді респондентів дозволяють виділити декілька тенденцій. По-перше, студенти та студентки найчастіше стикаються з різними форми дискримінації на старших курсах. По-друге, відсоток студенток, які зіткнулися з різними формами дискримінації в академічному середовищі вище за аналогічний показник серед студентів. По-третє, слід вказати на те, що в переважній більшості випадків респонденти відзначають одиничний характер відчутої ними безпосередньо дискримінації, хоча дані різняться залежно від регіону та статі. Нарешті, найчастіше студенти та студентки зазнавали дискримінації за політичними поглядами, що, напевно, зрозуміло, якщо брати до уваги спеціальність, місця і час проведення опитування. У завершальній частині статті зроблено висновок про те, що в українській та молдавській Академії низовий (базовий) студентський рівень передбачає краще ставлення до жінок, ніж до чоловіків. Враховуючи те, що набагато більше студентів погоджується з цим твердженням, ніж студенток, можемо тлумачити цю тенденцію як прояв патріархату. Себто, коли студентки не вбачають кращого ставлення, а чоловіки вбачають, маємо справу з прихованим джерелом конфлікту.

The article is devoted to revealing the gender aspects of higher education in political science communities in Ukraine (Lviv, Kharkiv, Simferopol) and Moldova (Chisinau) during 2012-2013. This work is a part of a larger study which captures the state of Ukrainian political science during 2012– 2013 and provides a better understanding of the political, social, ethnic, economic, gender and disciplinary views of students on the eve of the Revolution of Dignity. The empirical basis of this article is a survey of the students enrolled in three types of academic program (bachelor's, specialist's and master's degrees) at four universities: Ivan Franko National University of Lviv, V. N. Karazin Kharkiv National University, V. I. Vernadsky Taurida National University and Moldova State University. The answers of the respondents allow to reveal several tendencies. Firstly, male and female students often face various forms of discrimination during their last years of study. Secondly, the percentage of female students who have faced various forms of discrimination in academia is higher than that of male students. Thirdly, it should be noted that in the vast majority of cases respondents report the individual nature of the discrimination they directly perceive, although the data may differ depending on the region and gender. Finally, male and female students were most often discriminated against on political grounds, which is probably understandable given the specialty, location and timing of the survey. In the final part of the article it is concluded that in Ukrainian and Moldovan Academy the basic student level provides a better attitude to women than to men. Given that far more male students than female students agree with this statement, we can interpret this trend as a manifestation of patriarchy. That is, when female students do not see a better attitude but male students do, we are dealing with a hidden source of conflict. ; Стаття присвячена виявленню гендерних аспектів навчання студентів та студенток політологічних спільнот України (Львів, Харків, Сімферополь) і Молдови (Кишинів) у період 2012- 2013 рр. Робота є частиною масштабнішого дослідження, яке фіксує стан української політології у 2012–2013 рр. і дозволяє краще зрозуміти особливості політичних, соціальних, етнічних, економічних, гендерних та дисциплінарних уявлень студентства напередодні подій Революції гідності. Емпіричним базисом статті є результати опитування студентів та студенток I-V курсів, що навчалися за спеціальністю «Політологія» на бакалаврів, спеціалістів та магістрів у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, Таврійському національному університеті імені В. І. Вернадського та Державному університеті Молдови. Відповіді респондентів дозволяють виділити декілька тенденцій. По-перше, студенти та студентки найчастіше стикаються з різними форми дискримінації на старших курсах. По-друге, відсоток студенток, які зіткнулися з різними формами дискримінації в академічному середовищі вище за аналогічний показник серед студентів. По-третє, слід вказати на те, що в переважній більшості випадків респонденти відзначають одиничний характер відчутої ними безпосередньо дискримінації, хоча дані різняться залежно від регіону та статі. Нарешті, найчастіше студенти та студентки зазнавали дискримінації за політичними поглядами, що, напевно, зрозуміло, якщо брати до уваги спеціальність, місця і час проведення опитування. У завершальній частині статті зроблено висновок про те, що в українській та молдавській Академії низовий (базовий) студентський рівень передбачає краще ставлення до жінок, ніж до чоловіків. Враховуючи те, що набагато більше студентів погоджується з цим твердженням, ніж студенток, можемо тлумачити цю тенденцію як прояв патріархату. Себто, коли студентки не вбачають кращого ставлення, а чоловіки вбачають, маємо справу з прихованим джерелом конфлікту.

The article contains an attempt to determine the strategies of scientific research in contemporary political issues in the context of determining the cognitive capabilities of the neoinstitutional approach.It has been determined that neoinstitutionalism is a logical development of the "old" institutionalism, its addition with new ideas to increase cognitive capabilities, a new rethinking of modern processes of political life.Attention is drawn to the fact that neoinstitutionalism is a rather heterogeneous line, but at the same time it is made an attempt to highlight the common features of the new approach in all its variants. It is made a comparison between the "old" and "new" institutionalism to do this, which is based on: categorical-conceptual apparatus, principles, levels of research, methods.The author identifies the key postulates of neoinstitutionalism, they emphasize the importance of institutions. And it is emphasized that the subject field of this approach is expanding due to the fact that the attention of researchers is directed not so much to the institutions themselves, but to the activities of political actors.Among the features of research within the framework of this approach, the following are also distinguished: rejection of descriptiveness, attempts to build a sufficiently structured theory through the use of the deduction method; focusing on the study of the results of public policy in the form of political decisions, government programs, strategies, etc.; adherence to the principle of methodological individualism; use of quantitative analysis methods; use of multilevel analysis.The cognitive capabilities of this theory in modern political studies are determined, based on a detailed analysis of the key features of the neoinstitutional approach; it is also proposed to highlight possible elements of the research scheme of this approach, which will help to more rationally use the possibilities of the new institutional theory: , the definition of the levels of analysis, or the conduct of the research in an integrated manner, within all levels: institutional, organizational, individual, depending on the purpose of the research; consideration of research objects as institutionalized practices, formal / informal rules of the game; analysis of the institutional environment; analysis of sociocultural contexts; analysis of dynamics, policy results.Key words: institutionalism, neoinstitutionalism, institutions, political institutions. ; Стаття містить спробу визначення стратегій наукових розвідок в сучасних політичних дослідженнях в контексті визначення пізнавальних можливостей неоінституціонального підходу.Визначається, що даний напрямок є логічним розвитком інституціоналізму, у зв'язку із чим надаються загальні характеристики «нового» підходу у порівнянні зі «старим». Особлива увага звертається на такі характеристики як: категоріально-понятійний апарат дослідження, його основні принципи, рівні, особливості предметного поля, методи.Ключові слова: інституціоналізм, неоінституціоналізм, інститути, політичні інститути. В статье содержится попытка определения стратегий научных поисков в современных политических исследованиях в контексте определения познавательных возможностей неоинституционального подхода.Определяется, что данное направление является логическим развитием институционализма, в связи, с чем представляются общие характеристики «нового» подхода по сравнению со «старым». Особое внимание обращается на такие характеристики как: категориально-понятийный аппарат исследования, его основные принципы, уровни, особенности предметного поля, методы.Ключевые слова: институционализм, неоинституционализм, институты, политические институты. The article contains an attempt to determine the strategies of scientific research in contemporary political issues in the context of determining the cognitive capabilities of the neoinstitutional approach.It has been determined that neoinstitutionalism is a logical development of the "old" institutionalism, its addition with new ideas to increase cognitive capabilities, a new rethinking of modern processes of political life.Attention is drawn to the fact that neoinstitutionalism is a rather heterogeneous line, but at the same time it is made an attempt to highlight the common features of the new approach in all its variants. It is made a comparison between the "old" and "new" institutionalism to do this, which is based on: categorical-conceptual apparatus, principles, levels of research, methods.The author identifies the key postulates of neoinstitutionalism, they emphasize the importance of institutions. And it is emphasized that the subject field of this approach is expanding due to the fact that the attention of researchers is directed not so much to the institutions themselves, but to the activities of political actors.Among the features of research within the framework of this approach, the following are also distinguished: rejection of descriptiveness, attempts to build a sufficiently structured theory through the use of the deduction method; focusing on the study of the results of public policy in the form of political decisions, government programs, strategies, etc.; adherence to the principle of methodological individualism; use of quantitative analysis methods; use of multilevel analysis.The cognitive capabilities of this theory in modern political studies are determined, based on a detailed analysis of the key features of the neoinstitutional approach; it is also proposed to highlight possible elements of the research scheme of this approach, which will help to more rationally use the possibilities of the new institutional theory: , the definition of the levels of analysis, or the conduct of the research in an integrated manner, within all levels: institutional, organizational, individual, depending on the purpose of the research; consideration of research objects as institutionalized practices, formal / informal rules of the game; analysis of the institutional environment; analysis of sociocultural contexts; analysis of dynamics, policy results.Key words: institutionalism, neoinstitutionalism, institutions, political institutions.

Розглядаються теоретико-методологічні засади дослідження міграції в межах політологічного підходу. Аналізуються основні принципи та методи дослідження взаємозв'язку між міграційними та політичними процесами. ; Discusses teoretikal and methodological principles of research of migration within the limits of political science approach. Analyzes the basic principles and methods of research the relationship between migration and political processes. ; Рассматриваются теоретико-методологические основы исследования миграции в пределах политологического подхода. Анализируются основные принципы и методы исследования взаимосвязи между миграционными и политическими процессами.

This article is devoted to identifying the grounds of political science in the field of language culture. Structuring political reality language systematizes it. The necessity to identify the basic parameters within which political language originality is defined, caused, on the one hand, addressing to the problem of entering the political arena of language issues, but on the other - analyzing the internal structure of language. The purpose of the article was the identification of the basic structures which contribute to the formation of politico-categorical mechanism and so determine the specificity of political language. The objects of comparative analysis were the Ukrainian and French languages. ; Статья посвящена выявлению оснований политической науки в языковом поле культуры. Язык систематизирует политическую реальность, структурируя ее. Необходимость выявления базовых параметров, рамками которых задается своеобразие политического языка, обусловило обращение, с одной стороны, к проблеме выхода на политическую арену языковой проблематики, а с другой – к анализу внутренней структуры языка. Целью статьи стало выявление базовых структур, которые, способствуя формированию политико-категориального аппарата, обуславливают специфику политического языка. Объектом компаративного анализа стали украинский и французский языки. ; Стаття присвячена виявленню підґрунтя політичної науки в мовному полі культури. Мова систематизує політичну реальність, структуруючи її. Необхідність виявлення базових параметрів, рамками яких задається своєрідність політичної мови, зумовило звернення, з однієї сторони, до проблеми виходу на політичну арену мовної проблематики, а з іншої – до аналізу внутрішньої структури мови. Метою статті стало виявлення базових структур, які, сприяючи формуванню політико-категоріального апарату, зумовлюють специфіку політичної мови. Об'єктом компаративного аналізу стали українська та французька мови.

The article is devoted to the analysis of the content and consideration of the leading variants of network theory in the context of determining its heuristic potential in relation to modern political science research. The emphasis is primarily on the analysis of the concept of collective action of M. Olson as a methodological prerequisite for the formation of network theory. The following conceptual developments are considered as the leading variants of the theory of networks: information and network approach of M. Castells; R. Rhodes' institutional approach; R. Bert's geometric approach; the postmodern approach of J. Deleuze and F. Guattari; P. Sabatier's «coalition of defenders» approach. It is proved that the theoretical and methodological model of political networks can be focused on practical solutions to real political problems, on understanding the combined use of cluster cores (scientific, industrial, consulting structures) with channel, chain, star-shaped political and social structures (political and social networks). It is substantiated that the formation of a cluster-alliance-partnership-network structure involves the formation of a set of structural relationships between political institutions of the state and public associations, including corporate relations between agents, multiple agreements and public-private partnerships, where there is transparency and accountability of political actors. It is noted that the social and political network approach has a high scientific and heuristic potential: on the one hand, it captures the blurred boundaries between public and civil society, between public and private, the broad involvement of various political actors in the political process, and on the other - emphasizes closeness between the state apparatus and civil society institutions. It is argued that this approach demonstrates the superiority of interpersonal relationships in the process of reconciling practices, where informal relationships take precedence over institutional arrangements. It is ...

This article discusses the theoretical and normative foundations of political consensus.Fits the relevance of this perspective in contemporary political science. A conclusion about the exceptional role in the achievement of political consensus, moral, political and cultural norms in any given society. ; Рассматривается теоретические и нормативные основы достиженияполитического компромиса. Устанавливается актуальность данной проблематики в рамках современной политической науки. Делается вывод об исключительной роли в достижении политического компромисса, моральных и политико-культурных норм каждого конкретного общества ; Розглядається теоретичні і нормативні засади досягнення політичного компромісу.Встановлюється актуальність даної проблематики в межах сучасної політичної науки.Робиться висновок про виняткову роль у досягненні політичного компромісу, моральних і політико-культурних норм кожного конкретного суспільства.

The article examines the features of the phenomenon of tolerance in the scientific field, its essential characteristics, and themain features of its philosophical interpretations. The actualization of the study of the problem of identifying tolerance in the fieldof scientific activity is caused by the rapid transformation processes at both the global and national levels associated with thetransition of developed countries to the technologies of the fourth industrial revolution. It is substantiated that tolerance is one ofthe key principles of effective development of scientific sphere, and the creative activity of a particular subject of scientificactivities. Progress in various fields of education and science, and the development of democratic relations in society depend onthe manifestations of tolerance or intolerance to the opinion of the Other. Tolerant attitude to the Other contributes to theachievement of positive results in joint activities, encourages the discovery of new forms of communication, expanding contactsin the field science between scientists in the world and establishing partnerships. ; Вступ. У статті досліджуються особливості феномену толерантності в науковій сфері, його сутнісні характеристики і основні рисифілософських інтерпретацій. Мета і завдання. Метою цієї статті є аналіз феномену толерантності у науковій сфері. Методологіядослідження. Для досягнення мети та вирішення поставлених у роботі завдань були використані герменевтичний та порівняльнийпідходи. Вони дозволили проаналізувати феномен толерантності, тенденції його осмислення та тлумачення, а також побачитироль, яку він відіграє у науковій сфері. Результати дослідження. Актуалізація дослідження проблеми виявлення толерантності усфері наукової діяльності обумовлена стрімкими трансформаційними процесами як на глобальному, так і на національному рівнях.Толерантність у стосунках між ученими є необхідною умовою успішної наукової співпраці. Обґрунтовано, що толерантність є одниміз ключових принципів ефективного розвитку наукової сфери, ...

The Ukrainian historian N. Holubets's views on the political situation of the Hetmanate of the XVIII th century have been considered in the article; the issues depicting political institutions activity on the territory of Ukraine, Ukrainian hetmans relationship with Russian tsarism representatives have been stated. The study is based on the principles of historical methods, scientific objectivity, social approach and causality. It is based on descriptive, analytical-synthetic and historical-genetic methods. The result of the research work is to characterize the Hetmanate political development of the XVIIІ th century through M. Holubets views prism, to justify the circumstances which helped him to form his conception of that time historical situation.The results of this work can help scientists-beginners to research certain aspects of the Hetmanate political history of the XVIIІ th century while teaching special courses on the events that took place in Ukraine from 1709 till 1764. Prospects for further study of the problem are to attract a wider range of works of historians, research activities which took place on the territory of Western Ukraine in the first half of the twentieth century, comparing their views on the events in the history of Hetmanate of the XVIII th century. and determining the factors that influenced their formation. The value of intelligence – in the light of the concept of M. Holubets on the political situation of the Hetmanate of the XVIII th century. ; У статті розглянуто погляди українського історика М. Голубця щодо політичного становища Гетьманщини ХVІІІ ст.; окреслено питання, пов'язані з діяльністю політичних інституцій на українських теренах, взаємовідносинами українських гетьманів з представниками російського царату. Дослідження базується на принципах історизму, наукової об'єктивності, соціального підходу та причинності. Воно спирається на описовий, аналітико-синтетичний та історико-генетичний методи. Результатом дослідницької наукової роботи є характеристика політичного розвитку Гетьманщини протягом ХVІІІ ст. через призму поглядів М. Голубця, обґрунтування обставин, які стали каталізатором для формування його концепції висвітлення тогочасної історичної «картини».Результати цієї розвідки можуть стати в нагоді науковцям-початківцям під час дослідження окремих аспектів політичної історії Гетьманщини ХVІІІ ст., у процесі викладання спецкурсів, присвячених подіям, що відбувалися в України в межах 1709–1764 рр. Перспективи подальшого дослідження проблеми полягають у залученні ширшого кола праць істориків, науково-дослідницька діяльність яких проходила на теренах Західної України в першій половині ХХ ст., порівнянні їхніх поглядів на події в історії Гетьманщини ХVІІІ ст. та визначенні факторів, що вплинули на їхнє формування. Цінність розвідки – у висвітленні концепції М. Голубця щодо політичного становища Гетьманщини ХVІІІ ст.

This article presents a theoretical analysis of potential further scientific inquiries into the sources of knowledge about the political concepts that constitute the sphere of concepts of Ukrainian political science. It is done based on the methodological premises that single out a clear structure of organization of concepts, according to which there is a language picture of the world on a more general level that is composed of conceptual picture of the world, which, in turn, consists of spheres of concepts, including both the general concepts of politics and more specifics concepts of political science. This approach allowed for a deeper look into the historical experience of how the Ukrainian language of politics have evolved over time. Two chronological extremes were taken out from analysis: the very modern political trends and the political language of the Kievan Rus'. The first period that is suggested for comparative studies into the differences and similarities of Ukrainian language pictures of the world in the realm of politics is the period of Austro-Hungarian and Russian empires. This period is followed by the early decades of the XX centuries with a short but bright period of Ukrainian statehood, after which the Soviet Union as a new form of Russian Empire renewed its imperial domination over Ukraine. During the Soviet era, an alternative political discourse in Ukrainian language emerged in Ukrainian diaspora and, unfortunately, it is still not well researched. Ukrainian dissidents in the Soviet Union also developed and alternative discourse that later on impacted the creation of a modern Ukrainian independent state. The current Ukrainian political concepts' sphere is heavily impacted by the (post)soviet legacy and the neoimperial Russian foreign policy and Russian propaganda that is anti-Ukrainian in its essence. It is suggested in this article that further interdisciplinary studies based on a synthesis between political science and linguistic can enable scholars to find out how political concepts and in what combination create the contemporary Ukrainian political sciences concepts' sphere. ; У статті виокремлені основні етапи становлення концептосфери політики як складової концептуальної картини світу українців в різні історичні періоди. Методологічною базою для розгляду основного теоретичного матеріалу слугував підхід, згідно з яким концептуальна картина світу (ККС) складається з концептосфер як способу організації концептів, а мовна картина світу містить у собі різні ККС. Основними запропонованими етапами розвитку концептосфери політики ідентифіковані періоди перебування українців під пануванням Австро-Угорської та Російської імперії і цей період відзначається як особливо цікавим для компаративних студій; нетривалий період української державності на початку ХХ ст. і формування радянсько-імперського дискурсу, в якому на особливу увагу заслуговує поновлення колоніального панування російського дискурсу над українським; українська діаспорська мовна картина світу, яка лишається все ще недостатньо дослідженою і яка може бути порівнена з формуванням українськими дисидентами дискурсу, альтернативного до панівного радянського; встановлено, що (пост)радянська спадщина все ще впливає на сучасну українську ККС, а відтак і на концептосферу політики в Україні, на якій також відображається тиск російської пропаганди і сучасна російська неоімперська ідеологія, що намагається зберегти тяглість з радянським минулим і при цьому є засадничо антиукраїнською. У статті встановлено, що перспективними для подальших досліджень виглядають розвідки, в яких на основі міждисциплінарного політико-лінгвістичного підходу можна буде виокремити конкретні констеляції політичних концептів, з яких складається концептосфера сучасної української політичної науки. ; У статті виокремлені основні етапи становлення концептосфери політики як складової концептуальної картини світу українців в різні історичні періоди. Методологічною базою для розгляду основного теоретичного матеріалу слугував підхід, згідно з яким концептуальна картина світу (ККС) складається з концептосфер як способу організації концептів, а мовна картина світу містить у собі різні ККС. Основними запропонованими етапами розвитку концептосфери політики ідентифіковані періоди перебування українців під пануванням Австро-Угорської та Російської імперії і цей період відзначається як особливо цікавим для компаративних студій; нетривалий період української державності на початку ХХ ст. і формування радянсько-імперського дискурсу, в якому на особливу увагу заслуговує поновлення колоніального панування російського дискурсу над українським; українська діаспорська мовна картина світу, яка лишається все ще недостатньо дослідженою і яка може бути порівнена з формуванням українськими дисидентами дискурсу, альтернативного до панівного радянського; встановлено, що (пост)радянська спадщина все ще впливає на сучасну українську ККС, а відтак і на концептосферу політики в Україні, на якій також відображається тиск російської пропаганди і сучасна російська неоімперська ідеологія, що намагається зберегти тяглість з радянським минулим і при цьому є засадничо антиукраїнською. У статті встановлено, що перспективними для подальших досліджень виглядають розвідки, в яких на основі міждисциплінарного політико-лінгвістичного підходу можна буде виокремити конкретні констеляції політичних концептів, з яких складається концептосфера сучасної української політичної науки.