Suchergebnisse

The notion of the political and political science experiment as a combination of the special cognitive method and creative and innovative aspects of the human activity was defined, The possibilities of that experiment in the politics were highlighted. Effective and non-effective experiments of the past centuries were analyzed. The danger of the political experimenting which did not have adequate scientific and political background had been pointed out based on the conclusion that the role of the spiritual basis for the experimenting was played by the political will which had ability to ignore scientific truth. The author explained the need to divide political and political science experiments based on the legality and legitimacy (experiments were made in the framework of the specific juridical and law system) and no legality and no-legitimacy (experiments were made through violation of the juridical and law systems´ framework) Key words: an experiment, political and political science experiments, a political will, a sidedness, legality and legitimacy of the political experiment. ; Визначено поняття політико-політологічного експерименту як поєднання особливого методу пізнання і творчо-новаторських аспектів людської діяльності, обґрунтована його можливість в політиці. Проаналізовано політичні експерименти минулих сторіч – і ефективні, і невдалі та вказано на небезпеку політичного експериментування, котре не має належного наукового й передусім політологічного забезпечення, оскільки роль духовної основи політичного експерименту відіграє політична воля, яка може ігнорувати наукову істину. Автор обґрунтовує доцільність поділу політико-політологічних експериментів на легальні або легітимні (здійснюються в межах певної юридично-правової системи) і нелегальні чи нелегітимні (реалізуються шляхом порушення меж юридично-правового поля). Ключові слова: експеримент, політико-політологічний експеримент, політична воля, однобічність, легальність, та легітимність політичного експерименту.

The article analyzes the influence of places of national memory of Ukrainians and Poles on the interethnic relations of two neighboring peoples. During many centuries of residence in the marginal territories between Poles and Ukrainians, many conflicts and misunderstandings arose, reminders of which are the places of national memory, located on both sides of the Ukrainian-Polish border. In modern history, they have become the subject of sharp controversy not only of ordinary Ukrainians and Poles, but have acquired a pronounced political color, and have a significant influence on the formation of socio-historical stereotypes and historical memory of both societies. Discussions that are held around the places of national memory, both in Ukraine and in the Republic of Poland, conflicts and acts of vandalism, which have become more frequent in recent years, testify to the actualization of the problem under investigation.

The modern world can be characterized primarily by the fact that at the beginning of 2014 the international security system, based on a certain balance of power, adherence to the principles of international law and human rights, was challenged. Annexation of the Crimean Peninsula by Moscow Federation is considered as a factor that destabilized the international environment, starting the era of uncertainty. This article raises the issue of international security environment changes, researches the approaches to international security concept understanding in the context of modern international transformations and confrontations. This new period is often described as a resumption of confrontation similar to the times of Cold War, but with a tendency to intensify inter-state conflicts, as a result of changes in the international system. Understanding of international security and outlining of approaches to its provision is changing in regards to the latest challenges posed by modern realities: the activation of new actors, the inability of the international system of containment and counterbalance, and the inability to stop the aggressor with existing instruments of international law. Taking this into account, the author points on the role and place of the hybrid war (hybrid aggression) in the process of activation of transformations and change of the international security environment. It is illustrated by Moscow hybrid war against Ukraine, which is seen as a way to change geopolitical situation in the world. The article also introduces the concept of «hybrid security» as a definition of a special status of international security. The main goal of the work is to define the discourse for further research of problems and challenges to international security in the modern world.Key words: international security; threats; system; Cold War; hybrid war; hybridity; hybrid security; transformation. ; Порушено питання змін у міжнародному безпековому середовищі, підходів до розуміння поняття міжнародної безпеки в контексті сучасних міжнародних перетворень і протистоянь. Новий період багато вчених окреслюють як відновлення протистояння, подібного до часів холодної війни, але з тенденцією до активізації міждержавних конфліктів унаслідок змін міжнародної системи. Розуміння міжнародної безпеки і визначення підходів до її забезпечення змінюється з огляду на новітні виклики, які позиціонують сучасні реалії: активізація нових акторів, недієздатність міжнародної системи стримування та противаг, нездатність зупинити агресора наявними інструментами міжнародного права. Враховуючи це, розглянуто роль та місце гібридної війни (гібридної агресії) у процесі активізації трансформацій і зміни міжнародного середовища безпеки, на прикладі гібридної війни, яку Російська Федерація веде проти України, оскільки її розглядають як спосіб змінити геополітичну ситуацію у світі. У статті також запроваджено поняття «гібридна безпека», як окреслення особливого стану міжнародної безпеки.Ключові слова: міжнародна безпека; загрози; система; холодна війна; гібридна війна; гібридність; гібридна безпека; трансформація.

The article considers some aspects of the coronavirus pandemic impact on international relations. In particular, the main directions of such influences are reviewed in detail, the essence of the world politics transformations in the virtual dimension is determined, Russia's aggressive policy in the context of a pandemic is shown, prospects of the international relations development under modern conditions are outlined. One of the main features of international relations is their relative anarchy. There is a constant perception that the status quo after the corona crisis is impossible, that international relations will no longer be the same as before the pandemic. This thesis has already become banal today. However, we can argue about the depth of the changes to come, the speed and cardinal character of world order transformations. Perhaps after the pandemic, a new situation may arise that will generate a discussion about the inadequacy of international institutions. In such circumstances, it will be possible to find more arguments for reloading the UN. Under the right conditions and political will, a pandemic can give Ukraine a chance to get out of the «gray zone» of European security and turn from a problem into a partner. If we really want to become an integral part of a «real» Europe with the EU and NATO, we need our own project of this Europe. It must be based on a realistic vision of international political reality, not an imitation of a movement for peace without a vision of the future. ; У статті розглянуто деякі аспекти впливу пандемії коронавірусу на міжнародні відносин. Здійснено огляд основних напрямів таких впливів, визначено сутність трансформацій світової політики у віртуальному вимірі, показано російську агресивну політику в контексті пандемії, окреслено перспективи розвитку міжнародних відносин у сучасних умовах. Однією з головних особливостей міжнародних відносин є їх певна анархічність. Склалося уявлення, що статус-кво після корона-кризи неможливий, що міжнародні відносини вже не будуть такими, як до пандемії. Ця теза сьогодні вже стала банальною. Проте можна сперечатися про глибину змін, про швидкість і кардинальність трансформацій світопорядку.

The article considers some aspects of the coronavirus pandemic impact on international relations. In particular, the main directions of such influences are reviewed in detail, the essence of the world politics transformations in the virtual dimension is determined, Russia's aggressive policy in the context of a pandemic is shown, prospects of the international relations development under modern conditions are outlined. One of the main features of international relations is their relative anarchy. There is a constant perception that the status quo after the corona crisis is impossible, that international relations will no longer be the same as before the pandemic. This thesis has already become banal today. However, we can argue about the depth of the changes to come, the speed and cardinal character of world order transformations. Perhaps after the pandemic, a new situation may arise that will generate a discussion about the inadequacy of international institutions. In such circumstances, it will be possible to find more arguments for reloading the UN. Under the right conditions and political will, a pandemic can give Ukraine a chance to get out of the «gray zone» of European security and turn from a problem into a partner. If we really want to become an integral part of a «real» Europe with the EU and NATO, we need our own project of this Europe. It must be based on a realistic vision of international political reality, not an imitation of a movement for peace without a vision of the future. ; У статті розглянуто деякі аспекти впливу пандемії коронавірусу на міжнародні відносин. Здійснено огляд основних напрямів таких впливів, визначено сутність трансформацій світової політики у віртуальному вимірі, показано російську агресивну політику в контексті пандемії, окреслено перспективи розвитку міжнародних відносин у сучасних умовах. Однією з головних особливостей міжнародних відносин є їх певна анархічність. Склалося уявлення, що статус-кво після корона-кризи неможливий, що міжнародні відносини вже не будуть такими, як до пандемії. Ця теза сьогодні вже стала банальною. Проте можна сперечатися про глибину змін, про швидкість і кардинальність трансформацій світопорядку.

The qualification (bachelor's thesis) paper explores the problem of security measurement of migration processes in modern international relations. The author analyzes the theoretical aspects of studying the issue of migration and its impact on international relations. Particular attention is paid to the issue of securitization of migration processes and the peculiarities of this process in different regions of the world (on the example of the European Union and Asia) and the factor of the coronavirus pandemic COVID-19. ; У кваліфікаційній (бакалаврській роботі) досліджено проблему безпековий вимір міграційних процесів в сучасних міжнародних відносинах. В роботі автором проаналізовано теоретичні аспекти вивчення проблематики міграції та її впливу на міжнародні відносини. Особливу увагу приділено питанню сек'юритизації міграційних процесів та особливостям даного процесу в різних регіонах світу (на прикладі Європейського Союзу та Азії) та чиннику пандемії коронавірусу COVID-19.

Привертається увага до проблеми дослідження естетики міжнародних відносин врамках сучасної політичної філософії. Здійснено огляд основних засад вивченняестетичних феноменів у політиці взагалі та міжнародних відносинах зокрема.Визначено основні проблеми сучасної естетики міжнародних відносин. ; Привлекается внимание к проблеме исследования эстетики международных отношений в рамках современной политической философии. Осуществлен обзор исходных положений исследования эстетических феноменов в политике в целом и в международных отношениях в частности. Определены основные проблемы современной эстетики международных отношений. ; The problem of the aesthetics of the international relations in the frames of the contemporary political philosophy is conduct. The short view of the basic points of the aesthetic phenomena in the politics general and in the international relations in particular is done. The main problems of the contemporary the aesthetics of the international relations are defined.

The article deals with the issue on the correlation, study and usage of the international relations history theoretical foundations as a sufficiently specific scientific direction, combining the features of historical and political sciences, in particular world history, the history of diplomacy, political science, the theory of the international relations, etc. The emergence of the international relations history is connected with the development of national historical sciences, the study of the history of diplomacy, geopolitical concepts, the theory of international relations, etc. The results of the scientific study of the international relations history have laid the basis for the common international processes study. Throughout the XX-th century this direction was actively developing, been influenced upon by the confrontation of political systems. Accordingly, antagonistic ideologies were used, a sample selection of historical facts and sources was carried out.Such issues as the concept and the subject of the international relations history, its periodization, and relations with the world history, history of diplomacy, the theory of international relations and other scientific directions still remain controversial ; В статье ставится вопрос о соотношении, исследовании и использовании теоретических основ истории международных отношений как довольно специфического научного направления, объединяющего в себе черты исторических и политических наук, к примеру всемирной истории, истории дипломатии, политологии, теории международных отношений и др. Появление истории международных отношений связано с развитием национальных исторических наук, изучением истории дипломатии, геополитических концепций, теории международных отношений и др. Результаты научного изучения истории международных отношений стали основой для исследования общих международных процессов. На протяжении всего ХХ в. это направление активно развивалось и на него влияли антагонистические идеологии, осуществлялся избирательный подбор исторических фактов и источников.Дискуссионными сегодня остаются такие вопросы как понятие и предмет истории международных отношений, периодизация, соотношение с всемирной историей, историей дипломатии, теорией международных отношений и другими научными направлениями. ; У статті піднімається питання щодо співвідношення, дослідження і використання теоретичних основ історії міжнародних відносин як достатньо специфічного наукового напряму, який поєднує в собі риси історичних і політичних наук, зокрема всесвітньої історії, історії дипломатії, політології, теорії міжнародних відносин та ін. Поява історії міжнародних відносин пов'язана із розвитком національних історичних наук, дослідженням історії дипломатії, геополітичних концепцій, теорії міжнародних відносин тощо. Результати наукового вивчення історії міжнародних відносин стали основою для вивчення загальних міжнародних процесів. Упродовж усього ХХ ст. цей напрям активно розвивався і на нього впливало протистояння політичних систем. Відповідно, використовувалися антагоністичні ідеології, здійснювався вибірковий підбір історичних фактів та джерел. Дискусійними на сьогодні залишаються такі питання як поняття та предмет історії міжнародних відносин, періодизація, співвідношення із всесвітньою історією, історією дипломатії, теорією міжнародних відносин та іншими науковими напрямами.

У статті піднімається питання щодо співвідношення, дослідження і використання теоретичних основ історії міжнародних відносин як достатньо специфічного наукового напряму, який поєднує в собі риси історичних і політичних наук, зокрема всесвітньої історії, історії дипломатії, політології, теорії міжнародних відносин та ін. Поява історії міжнародних відносин пов'язана із розвитком національних історичних наук, дослідженням історії дипломатії, геополітичних концепцій, теорії міжнародних відносин тощо. Результати наукового вивчення історії міжнародних відносин стали основою для вивчення загальних міжнародних процесів. Упродовж усього ХХ ст. цей напрям активно розвивався і на нього впливало протистояння політичних систем. Відповідно, використовувалися антагоністичні ідеології, здійснювався вибірковий підбір історичних фактів та джерел. Дискусійними на сьогодні залишаються такі питання як поняття та предмет історії міжнародних відносин, періодизація, співвідношення із всесвітньою історією, історією дипломатії, теорією міжнародних відносин та іншими науковими напрямами. ; В статье ставится вопрос о соотношении, исследовании и использовании теоретических основ истории международных отношений как довольно специфического научного направления, объединяющего в себе черты исторических и политических наук, к примеру всемирной истории, истории дипломатии, политологии, теории международных отношений и др. Появление истории международных отношений связано с развитием национальных исторических наук, изучением истории дипломатии, геополитических концепций, теории международных отношений и др. Результаты научного изучения истории международных отношений стали основой для исследования общих международных процессов. На протяжении всего ХХ в. это направление активно развивалось и на него влияли антагонистические идеологии, осуществлялся избирательный подбор исторических фактов и источников.Дискуссионными сегодня остаются такие вопросы как понятие и предмет истории международных отношений, периодизация, соотношение с всемирной историей, историей дипломатии, теорией международных отношений и другими научными направлениями. ; The article deals with the issue on the correlation, study and usage of the international relations history theoretical foundations as a sufficiently specific scientific direction, combining the features of historical and political sciences, in particular world history, the history of diplomacy, political science, the theory of the international relations, etc. The emergence of the international relations history is connected with the development of national historical sciences, the study of the history of diplomacy, geopolitical concepts, the theory of international relations, etc. The results of the scientific study of the international relations history have laid the basis for the common international processes study. Throughout the XX-th century this direction was actively developing, been influenced upon by the confrontation of political systems. Accordingly, antagonistic ideologies were used, a sample selection of historical facts and sources was carried out.Such issues as the concept and the subject of the international relations history, its periodization, and relations with the world history, history of diplomacy, the theory of international relations and other scientific directions still remain controversial

The article is devoted to the analysis of the globalization values, namely tolerance as a necessary condition for the progressive progress of mankind in the XXI century. The research methodology is based on the complex use of general scientific and specific scientific methods: analytical, historical, and conceptual. Based on the work of S. Fedyunina, the manifestations of tolerance in the global space are described: integration of life opportunities, cultural integration; political integration. M. Walzer's scientific experience allowed to substantiate five "regimes of tolerance" in accordance with the social and state system. The difference between this phenomenon in the conditions of a multinational empire, nation state and immigrant society is shown. The notion of tolerance is distinguished from the notions of reconcilability. The study shows the difficulties in implementing absolute tolerance, which does not require any standards at all, because part of the political system is recognized as any cultural community or tradition. The necessity of overcoming psychological stereotypes that hinder tolerant attitude towards others is shown. The need for interaction of collective and personal aspects of formation of socio-cultural context of tolerance in international relations is substantiated. To do this, more attention should be paid to conceptualizing not only theoretical but also practical models of improving international policy, which will take into account both national and international processes of integration and disintegration, will take into account the history of a country, its peoples and various social groups.

У статті розглядається один з різновидів дослідницької аналітичної технології – кейс методика, як методика активного, евристичного навчання, відмінною рисою якої є створення проблемної ситуації на основі фактів з реального життя. Обґрунтовується доцільність застосування кейс-методики в курсі політології, враховуючи її переваги порівняно з традиційними методиками навчання. ; The article considers one of the types of research analytical technology case study method, as the technique is active, heuristic learning, the hallmark of which is to create a problem situation based on the facts of real life. The expediency of the use of case methods in political science course, given its advantages in comparison with traditional teaching methods.

The article is devoted to the identification of political and ideological self-identification of students of political science communities of Ukraine (Lviv, Kharkiv, Simferopol) and Moldova (Chisinau) in the period 2012–2013. This work is part of a larger study that captures the state of Ukrainian political science in 2012-2013 and provides a better understanding of the political, social, ethnic, economic, gender and disciplinary views of students on the eve of the Revolution of Dignity. The empirical basis of this article is a survey of bachelors, specialists and masters at the Ivan Franko National University of Lviv, the V. N. Karazin Kharkiv National University, the V. Vernadsky Tavriya National University and the State University of Moldova. In total, more than 350 people were surveyed.The answers of the respondents allowed revealing several tendencies related to the prevalence of certain ideologies in different student communities, the presence of a gender dimension of political and ideological self-identification of students of Ukraine and Moldova, etc. One of the most symptomatic trends is the prevalence of nationalist ideas, especially among first-year students. As an explanation, it was suggested that the demand for national-democratic and nationalist ideologies among students is a protest reaction of the new generation to (geo)political and other challenges. Generally, despite the expectations, the ideological preferences of the Ukrainian and Moldovan students do not reflect the sympathies of the population of Ukraine and Moldova as a whole or their respective regions.The final part of the article reveals the connection and internal coherence of the ideological orientations of students based on foreign policy issues. As a result, it was concluded that political science students in Ukraine (and Moldova) demonstrate what can be called the logic of a border state. Its essence encapsulates the mode of interaction as the most rational, which helps avoid direct pressure. It envisages cooperation at the level of configurations of states and/or international organizations capable of resisting the pressure of individual actors, no matter how powerful they might be. ; Стаття присвячена виявленню політико-ідеологічних самоідентифікацій студентів та студенток політологічних спільнот України (Львів, Харків, Сімферополь) і Молдови (Кишинів) в період 2012-2013 рр. Робота є частиною масштабнішого дослідження, яке фіксує стан української політології в 2012–2013 рр. і дозволяє краще зрозуміти особливості політичних, соціальних, етнічних, економічних, гендерних та дисциплінарних уявлень студентства напередодні подій Революції гідності. Емпіричним базисом статті є результати опитування студентів та студенток I-V курсів, що навчалися за спеціальністю «Політологія» на бакалаврів, спеціалістів та магістрів у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, Таврійському національному університеті імені В. І.Вернадського та Державному університеті Молдови. Усього було опитано понад 350 осіб.Відповіді респондентів дозволяють виділити декілька тенденцій, пов'язаних з поширеністю певних ідеологій в різних студентських спільнотах, наявність гендерного виміру політико-ідеологічної самоідентифікації студентів та студенток України і Молдови тощо. Однією з найвиразніших тенденцій є поширеність націоналістичних ідей, особливо серед студентів перших курсів. Як пояснення було висунуто припущення, згідно з яким затребуваність національно-демократичної й націоналістичної ідеологій серед студентів та студенток є протестною реакцією нової генерації на (гео)політичні та інші виклики. У цілому, попри очікування, ідеологічні уподобання українських і молдавських студентів та студенток не відображають симпатії населення України і Молдови загалом або їхніх відповідних регіонів.У заключній частині статті виявляється пов'язаність і внутрішня узгодженість ідеологічних орієнтацій студентів та студенток на прикладі проблем зовнішньої політики. Внаслідок цього був зроблений висновок про те, що студенти-політологи України (і Молдови) демонструють те, що можна назвати логікою прикордонної держави. Її суть полягає в тому, що найбільш раціональним представляється режим взаємодії, що допомагає уникати прямого тиску. Це передбачає співпрацю на рівні конфігурацій держав і/або міжнародних організацій, здатних протистояти тиску окремих акторів, якими б потужними ті не були.

The article is devoted to the identification of political and ideological self-identification of students of political science communities of Ukraine (Lviv, Kharkiv, Simferopol) and Moldova (Chisinau) in the period 2012–2013. This work is part of a larger study that captures the state of Ukrainian political science in 2012-2013 and provides a better understanding of the political, social, ethnic, economic, gender and disciplinary views of students on the eve of the Revolution of Dignity. The empirical basis of this article is a survey of bachelors, specialists and masters at the Ivan Franko National University of Lviv, the V. N. Karazin Kharkiv National University, the V. Vernadsky Tavriya National University and the State University of Moldova. In total, more than 350 people were surveyed.The answers of the respondents allowed revealing several tendencies related to the prevalence of certain ideologies in different student communities, the presence of a gender dimension of political and ideological self-identification of students of Ukraine and Moldova, etc. One of the most symptomatic trends is the prevalence of nationalist ideas, especially among first-year students. As an explanation, it was suggested that the demand for national-democratic and nationalist ideologies among students is a protest reaction of the new generation to (geo)political and other challenges. Generally, despite the expectations, the ideological preferences of the Ukrainian and Moldovan students do not reflect the sympathies of the population of Ukraine and Moldova as a whole or their respective regions.The final part of the article reveals the connection and internal coherence of the ideological orientations of students based on foreign policy issues. As a result, it was concluded that political science students in Ukraine (and Moldova) demonstrate what can be called the logic of a border state. Its essence encapsulates the mode of interaction as the most rational, which helps avoid direct pressure. It envisages cooperation at the level of configurations of states and/or international organizations capable of resisting the pressure of individual actors, no matter how powerful they might be. ; Стаття присвячена виявленню політико-ідеологічних самоідентифікацій студентів та студенток політологічних спільнот України (Львів, Харків, Сімферополь) і Молдови (Кишинів) в період 2012-2013 рр. Робота є частиною масштабнішого дослідження, яке фіксує стан української політології в 2012–2013 рр. і дозволяє краще зрозуміти особливості політичних, соціальних, етнічних, економічних, гендерних та дисциплінарних уявлень студентства напередодні подій Революції гідності. Емпіричним базисом статті є результати опитування студентів та студенток I-V курсів, що навчалися за спеціальністю «Політологія» на бакалаврів, спеціалістів та магістрів у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, Таврійському національному університеті імені В. І.Вернадського та Державному університеті Молдови. Усього було опитано понад 350 осіб.Відповіді респондентів дозволяють виділити декілька тенденцій, пов'язаних з поширеністю певних ідеологій в різних студентських спільнотах, наявність гендерного виміру політико-ідеологічної самоідентифікації студентів та студенток України і Молдови тощо. Однією з найвиразніших тенденцій є поширеність націоналістичних ідей, особливо серед студентів перших курсів. Як пояснення було висунуто припущення, згідно з яким затребуваність національно-демократичної й націоналістичної ідеологій серед студентів та студенток є протестною реакцією нової генерації на (гео)політичні та інші виклики. У цілому, попри очікування, ідеологічні уподобання українських і молдавських студентів та студенток не відображають симпатії населення України і Молдови загалом або їхніх відповідних регіонів.У заключній частині статті виявляється пов'язаність і внутрішня узгодженість ідеологічних орієнтацій студентів та студенток на прикладі проблем зовнішньої політики. Внаслідок цього був зроблений висновок про те, що студенти-політологи України (і Молдови) демонструють те, що можна назвати логікою прикордонної держави. Її суть полягає в тому, що найбільш раціональним представляється режим взаємодії, що допомагає уникати прямого тиску. Це передбачає співпрацю на рівні конфігурацій держав і/або міжнародних організацій, здатних протистояти тиску окремих акторів, якими б потужними ті не були.

The article is focused on the analysis of the status of legal regulation of pharmaceutical relations in Ukraine. It has been stated that pharmaceutical law is a new entity in the legal system of Ukraine, the subject matter's boundaries of which are being formed, standing out of other branches of law. Pharmaceutical law being a complex branch of law, regulates various groups of social relations, which are united by the pharmacy. It has been emphasized that a significant number of current bylaws indicates a satisfactory status of legal regulation of the medicinal products' circulation, but complicates the understanding of law and the application of uniform regulatory practice by the relevant entities. It has been emphasized that there is a lack of special documents among the current regulatory acts aimed at minimizing corruption risks related to the medicinal products' circulation in Ukraine, as well as to prevent the influence of pharmaceutical market entities on lobbying for inclusion of their pharmaceutical products in the registers and lists of medicinal products that are subjects to reimbursement. It has been noted that there are currently processes in Ukraine aimed at strengthening the effectiveness of administrative and legal regulation of public relations in the pharmacy. The key areas of qualitative changes are attempts to regulate relations within the forensic pharmacy, the circulation of generic medicinal products and the reimbursement mechanism. The author has indicated insufficient legal regulation of the status of biologically active additives, generic medicinal products and anti-corruption mechanisms in the field of medicinal products. It has been clarified that there is no normative enshrinement of a number of international terms in the national pharmaceutical legislation. The necessity of adaptation of the legislation of Ukraine to international norms within the pharmacy has been proved. It has been established that, despite the positive tendencies, the status of legal regulation of relations in ...

Термін «популізм» походить від латинського слова populus, яке означає на-род, відповідно використовується в більшості європейських мов. Цей термін далекий від однозначного визначення, оскільки його активно використовують не лише науковці, а й політики, журналісти, прості громадяни з широкого кола історичних і сучасних явищ, досить часто у відмінних контекстах. Тому, важко говорити про єдиний, універсальний варіант популізму на рівні доктрини і рівні суспільного чи політичного руху. Популізм буде вдалим варіантом для проведення виборчих кампаній. Адже людям завжди подобаються прості і зрозумілі речі без зайвого навантаження. Там вже допомагає людська логіка і домисли. А потім популізм «підживлює» авторитарних лідерів. Це вдала комбінація для особистого самовираження і захисту власного Его. А ще популізм допомагає диктаторам тримати владу у своїх руках. Це як панацея для розквіту «декоративної демократії» та ілюзорних цивільних прав. Своєрідним позитивним повідомленням популізму достатньо часто є абстрактна вимога повернення влади народу внаслідок усунення від влади актуальних в конкретний момент людей, груп, політичних сил і передачу влади «дійсним» представникам народу. Згідно популізм прагне коригувати, вносити зміни до прийнятих правила гри, виходячи тільки з позиції інтересу власної політичної сили, без урахування інтересів інших політичних акторів. ; The term «populism» is derived from the Latin word populus, which means people respectively used in most European languages. This term is far from unambiguous definition because it is actively used not only scientists, but also politicians, journalists, ordinary citizens on a wide range of historical and contemporary events , often in different contexts. Therefore, it is difficult to speak of a single, universal version of populism at the level of doctrine and social or political movement. Populism is a good option for election campaigns. After all, people always like simple and understandable way without undue burden. There is already helping human logic and speculation. Later populism «fueled» autocrats. This successful combination for personal expression and the protection of their own ego. And populist dictators helps keep power in their hands. It's like a panacea to flourish «decorative democracy» illusory and civil rights. However , the appeal of various political forces to the people , and even more speculation name of the people, not populism . The amplitude of the term in Western science is so great that it makes it difficult to develop a scientific definition. The path to enlightenment is through the issue of populism study the specificity of each phenomenon called populist. A kind of positive message of populism is often abstract demand the return of people power as a result of the removal from power of current at a particular time , groups , political parties and the transfer of power « true « representatives of the people . According populism seeks to correct , amend the rules adopted on the basis only of interest position his political force , disregarding the interests of other political actors. ; Термин «популизм» происходит от латинского слова populus , которое оз-начает народ , соответственно используется в большинстве европейских языков. Этот термин далек от однозначного определения, поскольку его активно используют не только ученые, но и политики, журналисты, простые граждане по широкому кругу исторических и современных явлений, довольно часто в отличных контекстах. Поэтому, трудно говорить о едином, универсальный вариант популизма на уровне доктрины и уровни общественного или политического движения. Популизм будет удачным вариантом для проведения избирательных кампаний. Ведь людям всегда нравятся простые и понятные вещи без излишней нагрузки. Там уже помогает человеческая логика и домыслы. А потом популизм «подпитывает» авторитарных лидеров. Это удачная комбинация для личного самовыражения и защиты собственного Эго. А еще популизм помогает диктаторам держать власть в своих руках. Это как панацея для расцвета «декоративной демократии» и иллюзорных гражданских прав. Своеобразным положительным сообщению популизма достаточно часто является абстрактная требование возврата властей народа вследствие устранения от власти актуальных в конкретный момент людей, групп, политических сил и передачу власти «действительным» представителям народа. Согласно популизм стремится корректировать, вносить изменения в принятые правила игры, исходя только из позиции интереса собственной политической силы, без учета интересов других политических актеров