Suchergebnisse

Осауленко С. В. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ ТА СВОБОДА ОБ'ЄДНАННЯ: ПРОБЛЕМИ ТЕРМІНОЛОГІЇУКРАЇНСЬКОЇ НАУКИ КОНСТИТУЦІЙНОГО ПРАВАЗміст конституційного права на свободу об'єднання в політичні партії в Україні є одним з елементів цьогосуб'єктивного права. Традиційно структура будь-якого суб'єктивного права аналізується за складом суб'єктівцього права, його об'єкта (об'єктів), а також змісту. При цьому конституційні суб'єктивні права не є винятком.Автор підкреслює, що такий підхід цілком виправданий і його слід дотримуватися.Досліджуючи зміст конституційного права на свободу об'єднання в політичні партії в Україні, постає питан-ня щодо розмежування понять «об'єднання» та «асоціація». Актуальність теми дослідження полягає в тому, щонаразі в Україні тривають євроінтеграційні процеси, які передбачають гармонізацію національного законодав-ства зі стандартами прав людини, прийнятими в ЄС. Саме в межах цих процесів автор аналізує та обґрунтовуєнеобхідність переходу до ширшого застосування поняття «асоціація» в національному законодавстві та україн-ській юридичній літературі.Дотепер фахівці з конституційного права не аналізували питання розмежування понять «асоціація» та «об'єд-нання» в контексті дослідження права на свободу об'єднання в політичні партії в Україні. З огляду на це, під часнаписання статті використано праці, присвячені загальним питанням теорії держави і права (зокрема, розробціпрофесорів Крестовської, Матвєєвої), а також загальним питанням конституційного права з точки зору суб'єктив-них прав (зокрема, розробки професорів Шаповала, Мішиної).Автор аргументує, що необхідно розрізняти поняття «асоціація» та «об'єднання» стосовно конституційногоправа на свободу об'єднань у політичні партії щодо України.Автор рекомендує відмовитися від використання поняття «об'єднання громадян» на користь поняття «асо-ціація» у ст. 36–37 Конституції України та привести у відповідність до Конституції України інші закони та під-законні акти, зокрема Закон «Про політичні партії в Україні», де у ст. 2 «Поняття політичної партії» надаєтьсятаке визначення. Перспективами подальших досліджень є використання того ж тезаурусу, який використовуютьіноземні науковці, які працюють у країнах ЄС, вивчаючи право на свободу об'єднання в політичні партії. ; The content of the constitutional right to freedom of association in political parties in Ukraine is one of the elementsof this subjective right. Traditionally, the structure of any subjective right is analyzed in the composition of the subjectsof this right, its object (objects), as well as the content, and constitutional subjective rights are not an exception to thisrule. It should be emphasized that this approach is fully justified and should be followed. In studying the content of theconstitutional right to freedom of association in political parties in Ukraine, the question of distinguishing between theconcepts of "union" and "association" arises.The relevance of the research topic is that European integration processes are currently underway in Ukraine,which provide for the harmonization of national legislation with human rights standards adopted in the EU. It is withinthese processes that the author analyzes and substantiates the need to move to a wider application of the concept of"association" in national legislation and Ukrainian legal literature.So far, experts in constitutional law have not analyzed the issue of distinguishing between the concepts of "union"and "association" in the context of the study of the right to freedom of association in political parties in Ukraine. Inthis regard, in writing the article used works devoted mainly to general issues of the theory of state and law (primarilythe development of professors Krestovskaya, Matveeva), as well as general issues of constitutional law in terms ofsubjective rights (primarily developed by professors Shapoval, Mishyna). We should also take into the account thedissertation for the degree of Candidate of Law, devoted to the constitutional right to unite in political parties, that wassubmitted by A.M. Moiseev on the materials of foreign law and case law.The author argues that the need to distinguish between the concepts of "union" and "association" in relation to theconstitutional right to freedom of association in political parties in Ukraine.The author recommends to abandon the use of the concept of "association of citizens" in favor of the concept of"association" in Art. 36-37 of the Constitution of Ukraine and bring other laws and bylaws in line with the Constitutionof Ukraine, first of all – the Law "On Political Parties in Ukraine", where in Art. 2 "The concept of a political party"gives this definition. Prospects for further research are to use the same thesaurus used by foreign scholars working inEU countries when studying the right to freedom of association in political parties in Ukraine

The article considers the development of electoral political science as a new direction of Ukrainian political science. It is noted that in connection with the democratization of post-Soviet political regimes, there is an objective need to conduct electoral research, which should explain the peculiarities of voter behavior and the prospects for the use of electoral technologies. The origins of electoral research in American political science (P. Lazarsfeld, B. Berelson, G. Goda, E. Katz) and their perspectives in the context of possible autonomy in Ukrainian political science are shown. The contribution of specific foreign and domestic scientists to the development of electoral political science is highlighted. It is concluded that in Ukraine electoral political science as a scientific discourse emerged in the last decade of the twentieth century almost "from scratch" and is now formed as an autonomous branch of domestic political science.

The article disclosed the specifics of the laws of politics and laws which determine operation of the governmental agencies. It was proved that the knowledge and use of their nature in the political life enabled the optimization of guidance in different political processes. The article stressed that any law, including natural, rarely was quite exhaustive and unambiguous as it was including comprising of various internally and externally contradictory trends. Thisstatement applied the laws of political science because their action made a large variety of effects, including random factors that had both objective and subjective natures. Key words: the politics, the purpose and means in politics, a trend, a law, laws of politics, laws of structures, laws of the functioning, the laws of development, "individual" laws. ; У статті розкрито суть і специфіку законів політики і законів, на основі яких вибудовуються, функціонують ті чи інші державні структури. Доведено, що їх знання і використання у політичному житті уможливлює оптимізацію керівництва різноманітними політичними процесами. Наголошується, що будь-який закон, зокрема природний, рідко буває цілком вичерпним та однозначним, він завжди приблизний, включає велику кількість різних внутрішньо та зовнішньо суперечливих тенденцій. Це надто стосується законів політології, оскільки на їх дію справляє вплив велика кількість різноманітних, зокрема випадкових, факторів як об'єктивного, так і суб'єктивного характеру. Ключові слова: політика, мета і засоби в політиці, тенденція, закономірність, закон, закони політики, закони структури, закони функціонування, закони розвитку, «індивідуальні» закони.

Psychological and sociological determinants, which were formed in the new circumstances folded on the verge of the second and third millenniums and entailed the change of some of principal indicators of the political temperament inherent to the French members of parliament, were highlighted. New challenges objectively caused by the development of political pluralism and by the transience of transformation processes in economic, social and cultural spheres which in the conditions of democratic development of society were determined and accordingly directed interests of its political elite and entailed the substantial violation of some qualitative indicators of the well-known bipolar construction (left-right). The conclusion was that political temperament had been a variable quantity. Key words: political temperament, members of parliament of France, political science thought, types of temperament. ; Розкриваються психологічні та соціологічні детермінанти, які у нових обставинах, що склалися на межі другого і третього тисячоліть, спричинили зміну деяких принципових показників політичного темпераменту, притаманного французьким парламентарям. Нові виклики, об'єктивно визначені розвитком політичного плюралізму, а також швидкоплинністю трансформаційних процесів в економічній, соціальній, культурній сферах, які в умовах демократичного розвитку суспільства визначають і відповідно скеровують інтереси його політичної еліти, спричинили суттєве порушення деяких якісних показників відомої біполярної конструкції (праві-ліві). Зроблено висновок, що політичний темперамент – це змінна величина. Ключові слова: політичний темперамент, французькі парламентарі, політологічне мислення, типи темпераменту.

Problem setting. It has always been recognized by different scholars of social sciences that concepts are essential both to theory construction in different scientific realms as well as to applied research. A practical approach to concepts suggests that concepts, however complicated they might be, should be, in essence, boiled down to measurable indicators that, in turn, can be thoroughly studied by applying qualitative or quantitative approaches. Discussion around the nature of the concepts in social science in general and particularly in the political science brought about a number of terms to denote the concepts like «essentially contested concepts» or «nomadic concepts». In order to avoid the bothersome discussion of the meaning of concepts, a prominent American scholar of social science research methodology and international relations G. Goertz said that he preferred to define concepts implicitly through a discussion of how they could be constructed. He coined the term «semantic approach» to denote the traditional approach to concepts and his alternative approach is what this article critically analyzes in comparison to other approaches to concepts ' studies, including the traditional ones. Recent research and publications analysis. A great number of scholars contributed to the studies of concepts, among them G. Sartori, J. Gerring, Ch. Ragin, D. Collier, M. Richter and others. After W. B. Gallie coined the expression «essentially contested concepts» in 1956, a discussion on the phenomenon of «contestedness» of social and political concepts has commenced and never stopped. Among the very recent contributions to analysis of concepts the papers of M. W. Spicer, F. Berenskoetter and C. Greene should be mentioned. Paper objective is to identify both advantages and disadvantages of applied approaches to political concepts' construction that go beyond the traditional semantic approach and that, in turn, implies a closer examination of a causal, ontological, and realist view of concepts, suggested by G. Goertz, ...

Тихомирова Євгенія Борисівна - доктор політичних наук, професор, завідувач кафедри міжнародної інформації Волинського національного університету імені Лесі Українки ; У статті розглядається політологічний дискурс української американістики. Автор здійснює аналіз наукових визначень американістики, аналізує еволюцію української американістики, виявляє основні напрямки політологічних досліджень українських американістів та робить висновок, що входження України в глобалізаційний простір потребує не лише теоретичної рефлексії, але й підвищення впливу політологічного дискурсу на когнітивну сферу громадськості та його входження в свідомість української громадськості. The article considers the discourse of political science Ukrainian American Studies. The author analyzes the definitions of American Studies, analyzes the evolution of Ukrainian American studies, identifies the main directions of Ukrainian Political Studies, American Studies, and concludes that Ukraine's entry into the space of globalization requires not only theoretical reflection, but also increase the influence of political science discourse on cognition and his public entry into the consciousness of Ukrainian public

In the article, the conceptual basis of the discussion of political solutions in contemporary political science is revealed. The stages of evolution of political decisionizm and its reflection on political theory is defined. The stages of political decision-making process in conditions of sustainable democracy and transition countries are represented. The paradigmatic dimension of the study of political decisions as a scientific problem is revealed. Attention is paid to the positions of the effectiveness and efficiency of policy decisions in a multidisciplinary scientific perspective. It is noted that the contradictions between the demands of the effectiveness and rationality of the political decisions projects are visible. It is proved that the decision-making centers are oriented to the logic of administrative control and forced to change priorities in accordance with the changes of the political situation and balance of the interaction between the political forces. It is emphasized that decision-making process formalizes available alternatives and predicts the con-sequences of actions. In general, there is a trend towards the standardization of the political decision-making process.Key words: political solution, political procedure, political efficacy, political rationality, political result, political discourse. ; У статті розглядаються концептуальні засади обговорення політичних рішень у сучасній політичній науці, визначаються етапи еволюції політичного децизіонізму та його відображення в політичній теорії. Роз-глядаються етапи ухвалення політичних рішень в умовах сталої демократії й транзитивних країн. Вивчаються парадигмальні виміри політичних рішень як наукової проблеми. Звертається увага на позиції щодо ефектив-ності та раціональності політичних рішень у міждисциплінарній науковій перспективі. Зазначається, що про-тиріччя між вимогами ефективності й раціональності проектних політичних рішень проявляються у сфері взаємодії державно-владного управління та політичних чинників. Доводиться, що центри прийняття рішень, налаштовані на директивно-адміністративну логіку управління, змушені змінювати пріоритети відповідно до зміни політичної кон'юнктури й зміни балансу взаємодії між політичними силами. Підкреслюється, що діяль-ність щодо ухвалення рішень є процесом, який формалізує наявні альтернативи й прогнозує наслідки певних дій. У цілому існує тенденція до стандартизації процесу управлінських рішень. Визначається, що стандарт-ність ухвалення рішень у ситуаціях невизначеності доповнюється впливом зовнішніх чинників. Ключові слова: політичне рішення, політична процедура, політична ефективність, політична раціо-нальність, політичний результат, політичний дискурс.

The notion of the political and political science experiment as a combination of the special cognitive method and creative and innovative aspects of the human activity was defined, The possibilities of that experiment in the politics were highlighted. Effective and non-effective experiments of the past centuries were analyzed. The danger of the political experimenting which did not have adequate scientific and political background had been pointed out based on the conclusion that the role of the spiritual basis for the experimenting was played by the political will which had ability to ignore scientific truth. The author explained the need to divide political and political science experiments based on the legality and legitimacy (experiments were made in the framework of the specific juridical and law system) and no legality and no-legitimacy (experiments were made through violation of the juridical and law systems´ framework) Key words: an experiment, political and political science experiments, a political will, a sidedness, legality and legitimacy of the political experiment. ; Визначено поняття політико-політологічного експерименту як поєднання особливого методу пізнання і творчо-новаторських аспектів людської діяльності, обґрунтована його можливість в політиці. Проаналізовано політичні експерименти минулих сторіч – і ефективні, і невдалі та вказано на небезпеку політичного експериментування, котре не має належного наукового й передусім політологічного забезпечення, оскільки роль духовної основи політичного експерименту відіграє політична воля, яка може ігнорувати наукову істину. Автор обґрунтовує доцільність поділу політико-політологічних експериментів на легальні або легітимні (здійснюються в межах певної юридично-правової системи) і нелегальні чи нелегітимні (реалізуються шляхом порушення меж юридично-правового поля). Ключові слова: експеримент, політико-політологічний експеримент, політична воля, однобічність, легальність, та легітимність політичного експерименту.

In the article political actionism is defined as a system of artistically pronounced forms of political protest, public debate and discussed, which demonstrate theatricality, game components, staginess, dynamics etc. It is underlined that political actionism is a combination of spectacular forms of political participation of protest and provocative nature (sometimes also antisocial) intended to challenge the existing political system.The author emphasizes that political activism combines a number of non-violent protest technologies at the intersection of political activism and artistry, aimed mostly and media attention and receiving further public resonance. Political activism is presented as artistic, spectacular and game form of delivering a political message. The author proposed a system of political activism features: non-institutional character; general impartiality in delivering some political message, but attention is paid to the fact that political activism may represent a certain ideology, political force; the idea of action is promoted in order to draw attention to the problem, but the primary interaction is carried out with the spectators rather than with the authorities. The spectators may take part in the action while it is being carried out or respond to it later (through messages in social networks, sharing pictures or videos etc.).The article argues that the system of political actionism consists of political performance, happening, art installations, street art, flash mobs, body art etc. The following functions of political actionism have been defined: information and communication (communicating a certain political idea, generation of new political meanings, rapid spread of new information); political socialization (the political outlook of people and their understanding of politics is shaped under the influence of different actions; actionists play the role of political socialization agents); political mobilization (uniting people in order to promote a political idea, enhancing participation in potential actions).Political performance is viewed as a type of actionist practices, which is a visual and procedural composition (game, performance) on political issues with symbolic attributes that is presented to random or invited audience. Political happening is defined as an actionist, improvisational form of political activity involving casual participant with conventional and dynamically changing scenario of the action. Political installation is viewed as a spatial art composition, the combined elements of which are endowed with symbolism, transmitting and manifesting some political ideas. The article considers political flash mob as spectacular and playful kind of the political actionism technology that consists of single or wavy performance of short theatrical mass actions according to a pre-agreed scenario; it is a spectacular network interaction, which is carried out on the basis of horizontal social communication. Political street art is viewed as politically oriented street art, which visualizes the socio-political process, usually within urbanized space. The article presents scientific approaches to interpretation of political body art as a type of actionism, which uses the body language through drawing pictures on it in order to visualize the political self-identification. Political body art is defined as a method of non-verbal communication, person drawing attention to himself or herself (emphasizing the individuality), and a way of increasing the political "recognizability" of a person. ; У статті концептуалізується поняття «політичний акціонізм» як система художньо увиразнених форм політичного протесту, публічного обговорення та дискусії, у яких проявляється театралізація, ігрова компонента, видовищність, динамічність тощо. Підкреслено, що політичний акціонізм є сукупністю спектакулярних форм політичної участі, зазвичай, протестного й провокаційного (подекуди й асоціального) характеру з викликом існуючому політичному ладу. Аргументовано, що систему політичного акціонізму утворюють політичний перформанс, гепенінґ, арт-інсталяція, стрит-арт, флешмоб, боді-арт та ін. Функціями політичного акціонізму визначено: інформаційно-комунікаційну, політичної соціалізації, політичної мобілізації. Політичний перформанс розглянено як різновид акціоністських практик, який є візуально-процесуальною композицією (грою, виступом) на політичну тематику зі символічними атрибутами, яка представлена випадковій чи запрошеній аудиторії. Політичний гепенінґ визначено як акціоністську імпровізаційну форму політичної активності зі залученням ситуативних учасників, умовністю динамічно змінюваного сценарію акції. Політична інсталяція розглянена як просторова арткомпозиція, елементи якої у поєднанні наділені символічністю, транслюючи, маніфестуючи певні політичні ідеї. Політичний флешмоб представлений як видовищно-ігровий різновид технологій політичного акціонізму, який полягає в одноразовому або хвилеподібному проведенні масових короткотривалих театралізованих акцій за попередньо узгодженим сценарієм. Політичний стрітарт розглянутий як політично спрямоване вуличне мистецтво, яке переважно у межах урбанізованого простору візуалізує соціально-політичний процес. Представлені наукові підходи до тлумачення політичного боді-арту як виду акціонізму, який використовує мову тіла через нанесення на нього зображень для візуалізації політичної самоідентифікації.

In the article political actionism is defined as a system of artistically pronounced forms of political protest, public debate and discussed, which demonstrate theatricality, game components, staginess, dynamics etc. It is underlined that political actionism is a combination of spectacular forms of political participation of protest and provocative nature (sometimes also antisocial) intended to challenge the existing political system.The author emphasizes that political activism combines a number of non-violent protest technologies at the intersection of political activism and artistry, aimed mostly and media attention and receiving further public resonance. Political activism is presented as artistic, spectacular and game form of delivering a political message. The author proposed a system of political activism features: non-institutional character; general impartiality in delivering some political message, but attention is paid to the fact that political activism may represent a certain ideology, political force; the idea of action is promoted in order to draw attention to the problem, but the primary interaction is carried out with the spectators rather than with the authorities. The spectators may take part in the action while it is being carried out or respond to it later (through messages in social networks, sharing pictures or videos etc.).The article argues that the system of political actionism consists of political performance, happening, art installations, street art, flash mobs, body art etc. The following functions of political actionism have been defined: information and communication (communicating a certain political idea, generation of new political meanings, rapid spread of new information); political socialization (the political outlook of people and their understanding of politics is shaped under the influence of different actions; actionists play the role of political socialization agents); political mobilization (uniting people in order to promote a political idea, enhancing participation in potential actions).Political performance is viewed as a type of actionist practices, which is a visual and procedural composition (game, performance) on political issues with symbolic attributes that is presented to random or invited audience. Political happening is defined as an actionist, improvisational form of political activity involving casual participant with conventional and dynamically changing scenario of the action. Political installation is viewed as a spatial art composition, the combined elements of which are endowed with symbolism, transmitting and manifesting some political ideas. The article considers political flash mob as spectacular and playful kind of the political actionism technology that consists of single or wavy performance of short theatrical mass actions according to a pre-agreed scenario; it is a spectacular network interaction, which is carried out on the basis of horizontal social communication. Political street art is viewed as politically oriented street art, which visualizes the socio-political process, usually within urbanized space. The article presents scientific approaches to interpretation of political body art as a type of actionism, which uses the body language through drawing pictures on it in order to visualize the political self-identification. Political body art is defined as a method of non-verbal communication, person drawing attention to himself or herself (emphasizing the individuality), and a way of increasing the political "recognizability" of a person. ; У статті концептуалізується поняття «політичний акціонізм» як система художньо увиразнених форм політичного протесту, публічного обговорення та дискусії, у яких проявляється театралізація, ігрова компонента, видовищність, динамічність тощо. Підкреслено, що політичний акціонізм є сукупністю спектакулярних форм політичної участі, зазвичай, протестного й провокаційного (подекуди й асоціального) характеру з викликом існуючому політичному ладу. Аргументовано, що систему політичного акціонізму утворюють політичний перформанс, гепенінґ, арт-інсталяція, стрит-арт, флешмоб, боді-арт та ін. Функціями політичного акціонізму визначено: інформаційно-комунікаційну, політичної соціалізації, політичної мобілізації. Політичний перформанс розглянено як різновид акціоністських практик, який є візуально-процесуальною композицією (грою, виступом) на політичну тематику зі символічними атрибутами, яка представлена випадковій чи запрошеній аудиторії. Політичний гепенінґ визначено як акціоністську імпровізаційну форму політичної активності зі залученням ситуативних учасників, умовністю динамічно змінюваного сценарію акції. Політична інсталяція розглянена як просторова арткомпозиція, елементи якої у поєднанні наділені символічністю, транслюючи, маніфестуючи певні політичні ідеї. Політичний флешмоб представлений як видовищно-ігровий різновид технологій політичного акціонізму, який полягає в одноразовому або хвилеподібному проведенні масових короткотривалих театралізованих акцій за попередньо узгодженим сценарієм. Політичний стрітарт розглянутий як політично спрямоване вуличне мистецтво, яке переважно у межах урбанізованого простору візуалізує соціально-політичний процес. Представлені наукові підходи до тлумачення політичного боді-арту як виду акціонізму, який використовує мову тіла через нанесення на нього зображень для візуалізації політичної самоідентифікації.

Introduction. The political context is the most important context of national-liberation movement for understanding of the problem of woman's freedom in O.Teliha's works. This context is the dominant factor for forming O.Teliha's conception of the world and creative self-development. Here one should remember about systemic and immanent character of natsiological thinking which possessed its own system creative dominants of significantly idealistic type. Purpose. The purpose of the article is to analyze the freedom phenomenon through prism of political and natsiological aspects in O.Teliha's literary-critical and publicist works. Methods. The dominant methods of the research are hermeneutics (including the method of natio-existential interpretation) and post-colonialism. Another methods of the research are biographical, cultural, historic and natsiological. Results. Interpreting the phenomenon of faithfulness O.Teliha underlines the importance of fanatic devoting of a person to one idea, and people, who don't do this will never create anything good. She wants to be the spiritual leader and she can be the leader of free nation. She will not follow incultural youth movement but first of all she will apply to own traditions where she will find that facts which will be important for youth's spiritual liberation and consolidation. O Teliha also notes that in our nation appears quite a new type of a person – the so-called type of cultural, reasonable schemer. For this person the life and serving to his Motherland is a boring duty. The writer defines main features of such type of a person. O.Teliha formulates the goal for modern young generation of educated persons and this goal is to become the leaders of the enslaved nation. This goal defines the specific author's approach to over thinking of culture leaders and to political (nationalistic) interpretation of various traditions of the enslaved nation being. This new leader must be the chief of the nation must know about different world events and trends, must serve the whole nation in appropriate way. O.Teliha notes distinct anthropologic antinomy in elite nation surroundings. On the one hand the real elite exist and comprise heroes and creators of the life of nation. and on the other hand the artificial elite exist and comprise menservants, slaves, destroyers of the bases of national being. Destroying all alive and independent, destroying their own dignity they (nation leaders) exist owing to it. The main distinct feature of these slaves is the absence of civil courage which is very important to heroic cult. The political and natsiological aspects of the freedom phenomenon in O.Teliha's literary-critical and publicist works are analyzed. The thing is not about artistic and emotional but ideological, worldviewing dimension of over thinking of this important value of woman's being, which, truly speaking is considered by the author integrally, in the context the young man being of the interwar period. Simultaneously, a brief outline of visnykyvsky variant of Ukrainian national ideology as freedom creative social conception of the world, which affected the creation of OUN ideology is presented in these researches. Originality. The complex hermeneutic approach to the interpretation of literary-critical and publicist works of the writer-nationalist as natiocentric significative system was proposed for the first time. The interpretation of O.Teliha's woman being sense in terms of patriotic and political for her thinking aspects was verificated. Conclusion. The significative problem of freedom was very important in the writer's life and creative works. O.Teliha decides to subject her individual freedom to strong organization discipline for the sake of nation freedom. The political context is very important for deeper understanding of the problem of woman's freedom in O.Teliha's works. O.Teliha's lyrical works help the recipient to over think the lines of deeper woman freedom senses. First of all, to be free Ukrainian woman must be able to get free from unfavourable circumstances of foreign land existence, which is the precondition of forming character able to win. Another freedom creative aspect of woman being is to follow heroic way. That means that a young man (a woman), who wants to be free must belong to national-liberation movement of his nation: through willingness to become the leader of revolution, spreading of heroic national traditions, inheritance of national heroes and overcoming of harmful, destructive traditions. For O.Teliha the personal woman's freedom depends on national freedom through the active part in cultural and political struggle of the nation

In the modern political process, an important role is played by political actors who really influence the political process. The most active actors in the political process include political leaders, political parties, public organizations, etc., which, depending on the level of maturity of civil society in a particular country, influence political decision-making processes and the implementation of national and local policies. The political regimes of different states stimulate or inhibit the initiative of the subjects of the political process. However, the subjects of the political process are able to change the features of a particular political regime. Political institutions functioning in the political process go through the following eight stages. First, it is important for a political institution to define a goal that allows you to clearly define the goals and directions of its activities, which in turn increases its subjectivity. Second, political institutions must make political predictions to increase the effectiveness of their political activities. Third, the ability to make the right political decisions is important for a political institution. Fourth, in order to achieve their goal, political institutions must carry out political socialization and political mobilization, which increases their subjectivity. Fifth, political institutions implement the planned goals and adjust tactical activities. Sixth, political institutions must monitor the implementation of political decisions. Seventh, political institutions must analyze and summarize their political activities. Eighth, political institutions must define new strategies in their political activities, which allows them to increase their subjectivity.

In the article were соncidered the problems of an establishment of the political science as a clean science. The special attention was paid to the analysis of constituents of the object of the political science and factors which positively influence on this process. Features of the theory of public administration and political science were defined. Authors vision of the components of political science was formulated. The subject of the political science in the context of specific scientific areas was studied. Legislation process to define political science as a clean science was proposed. Key words: the political science, the subject of political science, the object of political science, a sphere of politics, a public administration. ; У статті розглядаються проблеми становлення політології як чистої науки. Особливу увагу приділено аналізові складових предмету політології та чинникам, які позитивно впливають на цей процес. Визначаються відмінні риси теорії державного управління та політології. Формулюється власне бачення складових предмету політології. Розглядається предмет політології в контексті певних наукових напрямів. Пропонується законодавчо закріпити положення для виокремлення політології як чистої науки. Ключові слова: політологія, предмет політології, об'єкт політології, політична сфера, державне управління.

The article highlighted methodological aspects of the research of problems of the political education as a factor of the realization of political freedoms. The tasks of the political education in transit societies, which were caused by the need of implementation of democratic values and by the formation of the political freedom in the youth environment and predetermined by common demands to the organization of political-educational process, had been determined. To define certain stages of the political education was proposed. The place and role of the research of the democratic political education for the development of the young Ukrainian state was explained. Key words: civil education, civil society, political education, political values, legal education. ; Стаття присвячена методологічним аспектам дослідження проблем політичної освіти як чинника реалізації політичних свобод. Окреслено завдання політичної освіти у транзитних суспільствах, які обумовлені потребами засвоєння демократичних цінностей, формування політичної свободи у молодіжному середовищі і відображені у загальних вимогах до організації політико-освітнього процесу. Пропонується розрізняти певні етапи політичної освіти. Обґрунтовуються місце, роль, наслідки демократичної політичної освіти для становленні молодої Української держави. Ключові слова: громадянська освіта, громадянське суспільство, політична освіта, політична свобода, політичні цінності, правова освіта.

The article is devoted to the identification of political and ideological self-identification of students of political science communities of Ukraine (Lviv, Kharkiv, Simferopol) and Moldova (Chisinau) in the period 2012–2013. This work is part of a larger study that captures the state of Ukrainian political science in 2012-2013 and provides a better understanding of the political, social, ethnic, economic, gender and disciplinary views of students on the eve of the Revolution of Dignity. The empirical basis of this article is a survey of bachelors, specialists and masters at the Ivan Franko National University of Lviv, the V. N. Karazin Kharkiv National University, the V. Vernadsky Tavriya National University and the State University of Moldova. In total, more than 350 people were surveyed.The answers of the respondents allowed revealing several tendencies related to the prevalence of certain ideologies in different student communities, the presence of a gender dimension of political and ideological self-identification of students of Ukraine and Moldova, etc. One of the most symptomatic trends is the prevalence of nationalist ideas, especially among first-year students. As an explanation, it was suggested that the demand for national-democratic and nationalist ideologies among students is a protest reaction of the new generation to (geo)political and other challenges. Generally, despite the expectations, the ideological preferences of the Ukrainian and Moldovan students do not reflect the sympathies of the population of Ukraine and Moldova as a whole or their respective regions.The final part of the article reveals the connection and internal coherence of the ideological orientations of students based on foreign policy issues. As a result, it was concluded that political science students in Ukraine (and Moldova) demonstrate what can be called the logic of a border state. Its essence encapsulates the mode of interaction as the most rational, which helps avoid direct pressure. It envisages cooperation at the level of configurations of states and/or international organizations capable of resisting the pressure of individual actors, no matter how powerful they might be. ; Стаття присвячена виявленню політико-ідеологічних самоідентифікацій студентів та студенток політологічних спільнот України (Львів, Харків, Сімферополь) і Молдови (Кишинів) в період 2012-2013 рр. Робота є частиною масштабнішого дослідження, яке фіксує стан української політології в 2012–2013 рр. і дозволяє краще зрозуміти особливості політичних, соціальних, етнічних, економічних, гендерних та дисциплінарних уявлень студентства напередодні подій Революції гідності. Емпіричним базисом статті є результати опитування студентів та студенток I-V курсів, що навчалися за спеціальністю «Політологія» на бакалаврів, спеціалістів та магістрів у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, Таврійському національному університеті імені В. І.Вернадського та Державному університеті Молдови. Усього було опитано понад 350 осіб.Відповіді респондентів дозволяють виділити декілька тенденцій, пов'язаних з поширеністю певних ідеологій в різних студентських спільнотах, наявність гендерного виміру політико-ідеологічної самоідентифікації студентів та студенток України і Молдови тощо. Однією з найвиразніших тенденцій є поширеність націоналістичних ідей, особливо серед студентів перших курсів. Як пояснення було висунуто припущення, згідно з яким затребуваність національно-демократичної й націоналістичної ідеологій серед студентів та студенток є протестною реакцією нової генерації на (гео)політичні та інші виклики. У цілому, попри очікування, ідеологічні уподобання українських і молдавських студентів та студенток не відображають симпатії населення України і Молдови загалом або їхніх відповідних регіонів.У заключній частині статті виявляється пов'язаність і внутрішня узгодженість ідеологічних орієнтацій студентів та студенток на прикладі проблем зовнішньої політики. Внаслідок цього був зроблений висновок про те, що студенти-політологи України (і Молдови) демонструють те, що можна назвати логікою прикордонної держави. Її суть полягає в тому, що найбільш раціональним представляється режим взаємодії, що допомагає уникати прямого тиску. Це передбачає співпрацю на рівні конфігурацій держав і/або міжнародних організацій, здатних протистояти тиску окремих акторів, якими б потужними ті не були.