The political dimension of the EU integration processes is studied in the qualification (bachelor's) work. The theoretical basis of EU integration processes is determined. The peculiarities of political union as a form of EU integration are analyzed. An analysis of the current state of the political dimension of EU integration processes has been made. The main dimensions of policy in the European Parliament are shown. The Eastern Partnership is considered as a component of the political dimension of the EU integration processes. Perspective directions of the political dimension of the EU integration processes of the EU are outlined. ; У кваліфікаційний (бакалаврський) роботі досліджено політичний вимір інтеграційних процесів ЄС. Визначено теоретичне підґрунтя інтеграційних процесів ЄС. Проаналізовано особливості політичного союзу як форми інтеграції ЄС. Здійснено аналіз сучасного стану політичного виміру інтеграційних процесів ЄС. Показано основні виміри політики в Європейському парламенті. Розглянуто Східне партнерство як складову політичного виміру інтеграційних процесів ЄС. Окреслено перспективні напрямки політичного виміру євро інтеграційних процесів ЄС.
The notion of the political and political science experiment as a combination of the special cognitive method and creative and innovative aspects of the human activity was defined, The possibilities of that experiment in the politics were highlighted. Effective and non-effective experiments of the past centuries were analyzed. The danger of the political experimenting which did not have adequate scientific and political background had been pointed out based on the conclusion that the role of the spiritual basis for the experimenting was played by the political will which had ability to ignore scientific truth. The author explained the need to divide political and political science experiments based on the legality and legitimacy (experiments were made in the framework of the specific juridical and law system) and no legality and no-legitimacy (experiments were made through violation of the juridical and law systems´ framework) Key words: an experiment, political and political science experiments, a political will, a sidedness, legality and legitimacy of the political experiment. ; Визначено поняття політико-політологічного експерименту як поєднання особливого методу пізнання і творчо-новаторських аспектів людської діяльності, обґрунтована його можливість в політиці. Проаналізовано політичні експерименти минулих сторіч – і ефективні, і невдалі та вказано на небезпеку політичного експериментування, котре не має належного наукового й передусім політологічного забезпечення, оскільки роль духовної основи політичного експерименту відіграє політична воля, яка може ігнорувати наукову істину. Автор обґрунтовує доцільність поділу політико-політологічних експериментів на легальні або легітимні (здійснюються в межах певної юридично-правової системи) і нелегальні чи нелегітимні (реалізуються шляхом порушення меж юридично-правового поля). Ключові слова: експеримент, політико-політологічний експеримент, політична воля, однобічність, легальність, та легітимність політичного експерименту.
In the article political actionism is defined as a system of artistically pronounced forms of political protest, public debate and discussed, which demonstrate theatricality, game components, staginess, dynamics etc. It is underlined that political actionism is a combination of spectacular forms of political participation of protest and provocative nature (sometimes also antisocial) intended to challenge the existing political system.The author emphasizes that political activism combines a number of non-violent protest technologies at the intersection of political activism and artistry, aimed mostly and media attention and receiving further public resonance. Political activism is presented as artistic, spectacular and game form of delivering a political message. The author proposed a system of political activism features: non-institutional character; general impartiality in delivering some political message, but attention is paid to the fact that political activism may represent a certain ideology, political force; the idea of action is promoted in order to draw attention to the problem, but the primary interaction is carried out with the spectators rather than with the authorities. The spectators may take part in the action while it is being carried out or respond to it later (through messages in social networks, sharing pictures or videos etc.).The article argues that the system of political actionism consists of political performance, happening, art installations, street art, flash mobs, body art etc. The following functions of political actionism have been defined: information and communication (communicating a certain political idea, generation of new political meanings, rapid spread of new information); political socialization (the political outlook of people and their understanding of politics is shaped under the influence of different actions; actionists play the role of political socialization agents); political mobilization (uniting people in order to promote a political idea, enhancing participation in potential actions).Political performance is viewed as a type of actionist practices, which is a visual and procedural composition (game, performance) on political issues with symbolic attributes that is presented to random or invited audience. Political happening is defined as an actionist, improvisational form of political activity involving casual participant with conventional and dynamically changing scenario of the action. Political installation is viewed as a spatial art composition, the combined elements of which are endowed with symbolism, transmitting and manifesting some political ideas. The article considers political flash mob as spectacular and playful kind of the political actionism technology that consists of single or wavy performance of short theatrical mass actions according to a pre-agreed scenario; it is a spectacular network interaction, which is carried out on the basis of horizontal social communication. Political street art is viewed as politically oriented street art, which visualizes the socio-political process, usually within urbanized space. The article presents scientific approaches to interpretation of political body art as a type of actionism, which uses the body language through drawing pictures on it in order to visualize the political self-identification. Political body art is defined as a method of non-verbal communication, person drawing attention to himself or herself (emphasizing the individuality), and a way of increasing the political "recognizability" of a person. ; У статті концептуалізується поняття «політичний акціонізм» як система художньо увиразнених форм політичного протесту, публічного обговорення та дискусії, у яких проявляється театралізація, ігрова компонента, видовищність, динамічність тощо. Підкреслено, що політичний акціонізм є сукупністю спектакулярних форм політичної участі, зазвичай, протестного й провокаційного (подекуди й асоціального) характеру з викликом існуючому політичному ладу. Аргументовано, що систему політичного акціонізму утворюють політичний перформанс, гепенінґ, арт-інсталяція, стрит-арт, флешмоб, боді-арт та ін. Функціями політичного акціонізму визначено: інформаційно-комунікаційну, політичної соціалізації, політичної мобілізації. Політичний перформанс розглянено як різновид акціоністських практик, який є візуально-процесуальною композицією (грою, виступом) на політичну тематику зі символічними атрибутами, яка представлена випадковій чи запрошеній аудиторії. Політичний гепенінґ визначено як акціоністську імпровізаційну форму політичної активності зі залученням ситуативних учасників, умовністю динамічно змінюваного сценарію акції. Політична інсталяція розглянена як просторова арткомпозиція, елементи якої у поєднанні наділені символічністю, транслюючи, маніфестуючи певні політичні ідеї. Політичний флешмоб представлений як видовищно-ігровий різновид технологій політичного акціонізму, який полягає в одноразовому або хвилеподібному проведенні масових короткотривалих театралізованих акцій за попередньо узгодженим сценарієм. Політичний стрітарт розглянутий як політично спрямоване вуличне мистецтво, яке переважно у межах урбанізованого простору візуалізує соціально-політичний процес. Представлені наукові підходи до тлумачення політичного боді-арту як виду акціонізму, який використовує мову тіла через нанесення на нього зображень для візуалізації політичної самоідентифікації.
In the article political actionism is defined as a system of artistically pronounced forms of political protest, public debate and discussed, which demonstrate theatricality, game components, staginess, dynamics etc. It is underlined that political actionism is a combination of spectacular forms of political participation of protest and provocative nature (sometimes also antisocial) intended to challenge the existing political system.The author emphasizes that political activism combines a number of non-violent protest technologies at the intersection of political activism and artistry, aimed mostly and media attention and receiving further public resonance. Political activism is presented as artistic, spectacular and game form of delivering a political message. The author proposed a system of political activism features: non-institutional character; general impartiality in delivering some political message, but attention is paid to the fact that political activism may represent a certain ideology, political force; the idea of action is promoted in order to draw attention to the problem, but the primary interaction is carried out with the spectators rather than with the authorities. The spectators may take part in the action while it is being carried out or respond to it later (through messages in social networks, sharing pictures or videos etc.).The article argues that the system of political actionism consists of political performance, happening, art installations, street art, flash mobs, body art etc. The following functions of political actionism have been defined: information and communication (communicating a certain political idea, generation of new political meanings, rapid spread of new information); political socialization (the political outlook of people and their understanding of politics is shaped under the influence of different actions; actionists play the role of political socialization agents); political mobilization (uniting people in order to promote a political idea, enhancing participation in potential actions).Political performance is viewed as a type of actionist practices, which is a visual and procedural composition (game, performance) on political issues with symbolic attributes that is presented to random or invited audience. Political happening is defined as an actionist, improvisational form of political activity involving casual participant with conventional and dynamically changing scenario of the action. Political installation is viewed as a spatial art composition, the combined elements of which are endowed with symbolism, transmitting and manifesting some political ideas. The article considers political flash mob as spectacular and playful kind of the political actionism technology that consists of single or wavy performance of short theatrical mass actions according to a pre-agreed scenario; it is a spectacular network interaction, which is carried out on the basis of horizontal social communication. Political street art is viewed as politically oriented street art, which visualizes the socio-political process, usually within urbanized space. The article presents scientific approaches to interpretation of political body art as a type of actionism, which uses the body language through drawing pictures on it in order to visualize the political self-identification. Political body art is defined as a method of non-verbal communication, person drawing attention to himself or herself (emphasizing the individuality), and a way of increasing the political "recognizability" of a person. ; У статті концептуалізується поняття «політичний акціонізм» як система художньо увиразнених форм політичного протесту, публічного обговорення та дискусії, у яких проявляється театралізація, ігрова компонента, видовищність, динамічність тощо. Підкреслено, що політичний акціонізм є сукупністю спектакулярних форм політичної участі, зазвичай, протестного й провокаційного (подекуди й асоціального) характеру з викликом існуючому політичному ладу. Аргументовано, що систему політичного акціонізму утворюють політичний перформанс, гепенінґ, арт-інсталяція, стрит-арт, флешмоб, боді-арт та ін. Функціями політичного акціонізму визначено: інформаційно-комунікаційну, політичної соціалізації, політичної мобілізації. Політичний перформанс розглянено як різновид акціоністських практик, який є візуально-процесуальною композицією (грою, виступом) на політичну тематику зі символічними атрибутами, яка представлена випадковій чи запрошеній аудиторії. Політичний гепенінґ визначено як акціоністську імпровізаційну форму політичної активності зі залученням ситуативних учасників, умовністю динамічно змінюваного сценарію акції. Політична інсталяція розглянена як просторова арткомпозиція, елементи якої у поєднанні наділені символічністю, транслюючи, маніфестуючи певні політичні ідеї. Політичний флешмоб представлений як видовищно-ігровий різновид технологій політичного акціонізму, який полягає в одноразовому або хвилеподібному проведенні масових короткотривалих театралізованих акцій за попередньо узгодженим сценарієм. Політичний стрітарт розглянутий як політично спрямоване вуличне мистецтво, яке переважно у межах урбанізованого простору візуалізує соціально-політичний процес. Представлені наукові підходи до тлумачення політичного боді-арту як виду акціонізму, який використовує мову тіла через нанесення на нього зображень для візуалізації політичної самоідентифікації.
Political events in recent years in Ukraine indicate a problem which occurs with the opposition as a part of the political process. It is emphasized that in the public life of any democratic country, the relationships between political opponents are being built between the authorities and the opposition, that is, the opposition is an objective phenomenon of social life. The functioning of the opposition is an inherent element of the political system of any democratic state and the basis for the development of civil society. ; Политические события последних лет в Украине актуализируют проблему оппозиции как составляющей политического процесса. Подчеркивается, что в общественной жизни любого демократического государства отношения между политическими оппонентами выстраиваются по линии власть – оппозиция. Оппозиция – объективное явление общественной жизни. Функционирование оппозиции является неотъемлемым элементом политической системы демократического государства и основой развития гражданского общества. ; Політичні події останніх років в Україні свідчать про актуалізацію проблеми опозиції як складової політичного процесу. Підкреслюється, що у суспільному житті будь-якої демократичної країни відносини між політичними опонентами будуються по лінії влада-опозиція. Опозиція – об'єктивне явище суспільного життя. Функціонування опозиції є невід'ємним елементом політичної системи демократичної держави та основою розвитку громадянського суспільства.
The article exposed features of phenomenological analysis of political processes and his practical value. Analysed stage development phenomenology interpretation of reality and it extrapolation in the field of research bases social dynamics. Outlined the substantive provisions of Alfred Schütz's Phenomenological Sociology. Сonsidered а difference between understanding-historiographical and explanatory-analytical approaches in social sciences. Analyzed specificity determinate symbiotic structures influence the dynamics of political processes, examined the political system through the prism of the phenomenon of intersubjectivity. Key words: phenomenology, ethnomethodology, intersubjectivity, symbolic structures, systems of relevance. ; У статті розкриті особливості феноменологічного аналізу політичних процесів та його предметно-практичне значення. Проаналізована етапність розвитку феноменологічної інтерпретації реальності та її екстраполяція у поле дослідження основ соціальної динаміки. Окреслені основні положення феноменологічної соціології Альфреда Щютца. Розглянута відмінність між розуміючо-історіографічним та пояснюючо-аналітичним підходами в соціальних науках. Проаналізовано специфіку детермінантного впливу символічних структур на динаміку політичних процесів; розгляд політичної системи крізь призму явища інтерсуб'єктивності. Ключові слова: феноменологія, етнометодологія, інтерсуб'єктивність, символічні структури, системи релевантностей.
The author analyses Advocacy in the context of theories and definitions in Political Science. Survey conducted by the author, illustrates differences in understanding of advocacy in expert circles that signifies relevance of further research. Definition of advocacy is provided through analysis of its characteristics – massive participation and focus on changes. Examples of advocacy initiatives at international and national levels are employed in the article towards effective analysis of advocacy and its tactics. ; Рассматривается адвокация в контексте теорий и понятий, которые используются в политолигии. Опрос, проведенный автором, иллюстрирует разное понимание адвокации в экспертных кругах, и указывает на актуальность исследования этого понятия. Определение адвокации происходит через анализ ее характеристик – массовости и нацеленности на изменения. Примеры адвокационных инициатив на международном и национальном уровнях используются в статье с целью более эффективного анализа адвокации и ее тактик. ; Розглядається адвокація в контексті теорій і понять, що застосовуються в політології. Опитування, проведене автором, ілюструє різне розуміння адвокації в експертних колах і вказує на актуальність дослідження цього поняття. Визначення адвокації відбувається через аналіз її характеристик – масовості і націленості на зміни. Приклади адвокаційних ініціатив на міжнародному і національному рівнях використані в статті з метою ефективнішого аналізу адвокації і її тактик.
The author analyses Advocacy in the context of theories and definitions in Political Science. Survey conducted by the author, illustrates differences in understanding of advocacy in expert circles that signifies relevance of further research. Definition of advocacy is provided through analysis of its characteristics – massive participation and focus on changes. Examples of advocacy initiatives at international and national levels are employed in the article towards effective analysis of advocacy and its tactics. ; Рассматривается адвокация в контексте теорий и понятий, которые используются в политолигии. Опрос, проведенный автором, иллюстрирует разное понимание адвокации в экспертных кругах, и указывает на актуальность исследования этого понятия. Определение адвокации происходит через анализ ее характеристик – массовости и нацеленности на изменения. Примеры адвокационных инициатив на международном и национальном уровнях используются в статье с целью более эффективного анализа адвокации и ее тактик. ; Розглядається адвокація в контексті теорій і понять, що застосовуються в політології. Опитування, проведене автором, ілюструє різне розуміння адвокації в експертних колах і вказує на актуальність дослідження цього поняття. Визначення адвокації відбувається через аналіз її характеристик – масовості і націленості на зміни. Приклади адвокаційних ініціатив на міжнародному і національному рівнях використані в статті з метою ефективнішого аналізу адвокації і її тактик.
The author notes that the positive global changes at the same time pose serious problems for peace and justice. From the point of view of criminogenic factors, globalization, despite all the positive aspects, at the same time leads to a large number of negative consequences, has a significant impact on crime. In this regard, studies of the impact of globalization processes on the formulation and development of criminal policy and, as a consequence, the effective functioning of the political system in this field, are relevant. Unprecedented openness in trade, finance, transportation and communications has created economic growth and prosperity in many countries. At the same time, globalization is also creating opportunities for the increasing prosperity of illicit trade. Just as there are direct links between technological progress and economic liberalization, the removal of barriers to international trade in goods and the free movement of funds also facilitate illicit trade. Organized crime is diversified, globalized at the same time as all other processes, and reaches a macroeconomic scale: illicit goods are made on one continent, transported across another, and sold on another. Such crime stimulates corruption, infiltration of illegal business into politics, and thus significantly impedes the development of society. In modern conditions, one of the main tasks of mankind is that globalization in various spheres of society does not become a source of additional conflict situations, does not increase tensions in the world, because the modern world and so full of risks, dangers, threats and mistrust. And if globalization itself becomes as much of a global threat as the environmental global problem or the problem of relations between prosperous industrialized countries and the rest of the world, the situation in the world will become even more acute. The political system of criminal policy must adapt to the global demands of modern times by finding new forms and mechanisms for the exercise of its functions. First ...
У статті сформульовано два підходи до розуміння професії «політолог» в Україні — фаховий і дилетантський. Визначено види впливу політологів на політичні процеси: позитивний, негативний, нейтральний; свідомий і несвідомий; безпосередній і опосередкований. На думку автора, з метою збільшення позитивного впливу політологів на практичну політику необхідно формувати фахове середовище висококваліфікованих, об'єктивних, відповідальних за розвиток своєї держави політологів. ; Theoretical and practical aspects of activity of political scientists in Ukraine are considered in this article. The author analyzes lists of kinds of activities of political scientists, which are noted on the sites of higher educational establishments of Ukraine and in the National Classifier of Professions. After the collapse of the Soviet Union, in the first decade of independent Ukraine, known in society became persons, who began to position themselves as political scientists, although were historians, philosophers and even theoretical physicists etc. Most of them worked as political technologists for certain politicians or political parties. They often appeared in the media in order to promote the interests of their customers. As a result, political scientists began to be associated with political technologists. The situation after the Revolution of Dignity has changed a bit. In particular, there are a huge number of diploma political scientists, who have more opportunities to get into the media space. Two approaches to understanding profession «political scientist» in Ukraine — professional and dilettantish are formulated in this article. The author defines kinds of influence political scientists on political processes: positive, negative, neutral; conscious and unconscious; direct and indirect. In the author's opinion, in order to increase the positive influence of political scientists on practical policy, it is necessary to create a professional environment of highly skilled, objective, responsible for the development of state, political scientists. ; В статье сформулированы два подхода к пониманию профессии «политолог» в Украине — профессиональный и дилетантский. Определены виды влияния политологов на политические процессы: положительное, отрицательное, нейтральное; сознательное и несознательное; непосредственное и косвенное. По мнению автора, с целью увеличения положительного влияния политологов на практическую политику необходимо формировать профессиональную среду высококвалифицированных, объективных, ответственных за развитие своего государства политологов.
Political events in recent years in Ukraine indicate a problem which occurs with the opposition as a part of the political process. It is emphasized that in the public life of any democratic country, the relationships between political opponents are being built between the authorities and the opposition, that is, the opposition is an objective phenomenon of social life. The functioning of the opposition is an inherent element of the political system of any democratic state and the basis for the development of civil society. ; Политические события последних лет в Украине актуализируют проблему оппозиции как составляющей политического процесса. Подчеркивается, что в общественной жизни любого демократического государства отношения между политическими оппонентами выстраиваются по линии власть – оппозиция. Оппозиция – объективное явление общественной жизни. Функционирование оппозиции является неотъемлемым элементом политической системы демократического государства и основой развития гражданского общества. ; Політичні події останніх років в Україні свідчать про актуалізацію проблеми опозиції як складової політичного процесу. Підкреслюється, що у суспільному житті будь-якої демократичної країни відносини між політичними опонентами будуються по лінії влада-опозиція. Опозиція – об'єктивне явище суспільного життя. Функціонування опозиції є невід'ємним елементом політичної системи демократичної держави та основою розвитку громадянського суспільства.
Problem setting. There is evidence that Political power plays a crucial role in regulating social processes. But it is also a difficult concept to understand and define. That's why this phenomenon has been studied by many researchers using different methods and absolutely different scientific approaches, what has made it an ambigious term. It causes an actuality of synthesizing the most significant innovative concepts into unite theoretical background.Resent research and publication analysis. Previous research has established that Political power is related to Power of law. A number of cross-sectional studies suggest an association between Political power and Public governance, State Power. The issue has been a controversial and much disputed subject within the multidisciplinary field of sociological, culturelogical, psychological and even linguistical researches. As a result, this concept has recently been challenged by postmodernist's studies demonstrating its hidden features. We should notice a big number of scholars, from M. Faucault and P. Bourdieu to S. Lukes and K. Dowding, whose developments in the field of Cratology have led to a renewed interest in political power. Paper objective. The purpose of this investigation is to explore the innovative approaches to political power understanding and to give own definition of this phenomenon. Paper main body. The methodological approach taken in this study is a mixed methodology based on qualitative and quantative, theoretical and empirical studies. The overall structure of the study takes the form of two conditional parts. The first part of this paper examines the innovative approaches to general power understanding. In the section we are proving that power is based on information. The second part also begins by laying out the theoretical dimensions of the research, and looks what is political power at postmodernist's context. In summary, information is seemed to be the most efficient power resource, because it touches each part of people existence. Conclusions ...
Principles of influence of policy and law were investigated. Was declared that the decision and will of a person made the basis of a political culture of Ukrainian society. It was marked such feature of political and legal institutes in Ukraine as their total personification. It certified the necessity of increasing the role of law for influence on the political culture of Ukrainian society. The process of transformation as a factor of functioning of political and legal institutes, which activates old and generates new conflicts for Ukrainian society, was described. In such conditions role of law as a stabilizing factor, regulator of political conflicts was growing. It was marked the necessity of the synchronization of development of law with the dynamics of a socio-political life and economic processes in the society. Key words: political and legal collisions, political crisis, political institutions, a legal system. ; Досліджено принципи взаємовпливу політики та правової сфери. Визначено, що в основі політичної культури українського суспільства лежить, передусім, рішення особи та її воля. Наголошено на такій особливості політичних та правових інститутів в Україні як їх тотальна персоніфікація. Це засвідчує необхідність підвищення ролі права та правосвідомості у впливі на політичну культуру українського суспільства. Охарактеризовано процес трансформації як конфліктогенний фактор функціонування політико-правових інститутів, який активізує старі і породжує зовсім нові для українського суспільства конфлікти. В таких умовах роль права як стабілізуючого чинника, регулятора політичних конфліктів зростає. Наголошено на необхідності синхронізації розвитку права із динамікою соціально-політичного життя та економічних процесів у суспільстві. Ключові слова: політико-правові колізії, політична криза, політичні інститути, правова система.
This article researched some aspects of the transformation of political institutes of transitional types, from the point of systematic and synergetic approaches, the character and peculiarities of their development as the phenomenon from the position of an up-to-date and empiric experience. Two mechanisms of institutional changes were investigated: 1) the self-organization of informal institutional processes, political institutes, in particular, the determination of their legal state; 2) the bifurcational, structurally directed process of transformation of an organizational side of formal political institutes and relations. Certainly, that transformation of political institutes was possible on a condition of the high-quality restructuring of the internal motivational environment of political institutes. Key words: a political institute, a new institutionalism, the synergetic approach, the system analysis. ; У статті проаналізовано поняття «політичний інститут» з точки зору інституціонального, синергетичного та системного підходів, характеру й особливостей його розвитку як феномену в контексті сучасного науково-теоретичного та емпіричного досвіду. Досліджено два механізми інституціональних змін: 1) самоорганізація неформальних інституціональних процесів, політичних інститутів зокрема, визначення їхнього правового стану; 2) біфуркаційний, конструктивно спрямований процес трансформації самоорганізаційної сторони формальних політичних інститутів та відносин. Визначено, що трансформація політичних інститутів можлива за умови якісної реструктуризації внутрішнього мотиваційного середовища політичних інститутів, їх переорієнтації (або створення) не «згори», з «вершин» державних інтересів, політичної влади, а «знизу», в результаті самоорганізованих внутрішньомотиваційних процесів і механізмів. Ключові слова: політичний інститут, неоінституціоналізм, синергетичний підхід, системний аналіз.
The article is devoted to the identification of political and ideological self-identification of students of political science communities of Ukraine (Lviv, Kharkiv, Simferopol) and Moldova (Chisinau) in the period 2012–2013. This work is part of a larger study that captures the state of Ukrainian political science in 2012-2013 and provides a better understanding of the political, social, ethnic, economic, gender and disciplinary views of students on the eve of the Revolution of Dignity. The empirical basis of this article is a survey of bachelors, specialists and masters at the Ivan Franko National University of Lviv, the V. N. Karazin Kharkiv National University, the V. Vernadsky Tavriya National University and the State University of Moldova. In total, more than 350 people were surveyed.The answers of the respondents allowed revealing several tendencies related to the prevalence of certain ideologies in different student communities, the presence of a gender dimension of political and ideological self-identification of students of Ukraine and Moldova, etc. One of the most symptomatic trends is the prevalence of nationalist ideas, especially among first-year students. As an explanation, it was suggested that the demand for national-democratic and nationalist ideologies among students is a protest reaction of the new generation to (geo)political and other challenges. Generally, despite the expectations, the ideological preferences of the Ukrainian and Moldovan students do not reflect the sympathies of the population of Ukraine and Moldova as a whole or their respective regions.The final part of the article reveals the connection and internal coherence of the ideological orientations of students based on foreign policy issues. As a result, it was concluded that political science students in Ukraine (and Moldova) demonstrate what can be called the logic of a border state. Its essence encapsulates the mode of interaction as the most rational, which helps avoid direct pressure. It envisages cooperation at the level of configurations of states and/or international organizations capable of resisting the pressure of individual actors, no matter how powerful they might be. ; Стаття присвячена виявленню політико-ідеологічних самоідентифікацій студентів та студенток політологічних спільнот України (Львів, Харків, Сімферополь) і Молдови (Кишинів) в період 2012-2013 рр. Робота є частиною масштабнішого дослідження, яке фіксує стан української політології в 2012–2013 рр. і дозволяє краще зрозуміти особливості політичних, соціальних, етнічних, економічних, гендерних та дисциплінарних уявлень студентства напередодні подій Революції гідності. Емпіричним базисом статті є результати опитування студентів та студенток I-V курсів, що навчалися за спеціальністю «Політологія» на бакалаврів, спеціалістів та магістрів у Львівському національному університеті імені Івана Франка, Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна, Таврійському національному університеті імені В. І.Вернадського та Державному університеті Молдови. Усього було опитано понад 350 осіб.Відповіді респондентів дозволяють виділити декілька тенденцій, пов'язаних з поширеністю певних ідеологій в різних студентських спільнотах, наявність гендерного виміру політико-ідеологічної самоідентифікації студентів та студенток України і Молдови тощо. Однією з найвиразніших тенденцій є поширеність націоналістичних ідей, особливо серед студентів перших курсів. Як пояснення було висунуто припущення, згідно з яким затребуваність національно-демократичної й націоналістичної ідеологій серед студентів та студенток є протестною реакцією нової генерації на (гео)політичні та інші виклики. У цілому, попри очікування, ідеологічні уподобання українських і молдавських студентів та студенток не відображають симпатії населення України і Молдови загалом або їхніх відповідних регіонів.У заключній частині статті виявляється пов'язаність і внутрішня узгодженість ідеологічних орієнтацій студентів та студенток на прикладі проблем зовнішньої політики. Внаслідок цього був зроблений висновок про те, що студенти-політологи України (і Молдови) демонструють те, що можна назвати логікою прикордонної держави. Її суть полягає в тому, що найбільш раціональним представляється режим взаємодії, що допомагає уникати прямого тиску. Це передбачає співпрацю на рівні конфігурацій держав і/або міжнародних організацій, здатних протистояти тиску окремих акторів, якими б потужними ті не були.
