Suchergebnisse

Gaston Bachelard (1884-1962), French philosopher, followed a period of ruptures, that is, of conceptual and methodological changes in contemporary physics. He is one of several thinkers who presented important reflections for the understanding of contemporary atomistics. This article highlights the main philosophical reflections of Gaston Bachelard about the foundations of quantum mechanics. For that, it uses important concepts of its epistemology without which its ideas become incomprehensible. Thus, this work highlights how this science breaks with traditional scientific and philosophical ideas in the first half of the 20th century by presenting a new object of knowledge, namely, the quantum corpuscles. Furthermore, in order to characterize the philosophy of bachelardian quantum physics, according to the author, the nature of atomic particles stands out, as the scientific activity of this science in the creation of new phenomena is emphasized and its rationalism applied as philosophy is emphasized best suited to the new physics. Finally, it is emphasized in this work that Bachelard's ideas are different from other interpretations of quantum mechanics.

Civic education as humanitarian technology, its conceptual bases is investigated in the article. It is determined the real working models and philosophical substantiation of civic education under the conditions of risk, reanimationand frustration of the democratic development of society. Analyzing such «necessary utopias» of civic education as «civil society» and «open society», whichsupport the paradigm of human rights and modern mission of the state in asocial order, it is determined the real models of civic education used in theUkrainian education: etatistic, national-patriotic and democratic. It is shownthe peculiarities of implementation of civic education in the Higher EducationSchool. It is conducted the explication of Philosophy of civic education as aparadigm of multidimensional civicism under the conditions of educationalglobalization and establishment of the «university-enterprise», and also as asolution to the problem of personal authenticity based on cognitive nature ofpower. It is proved that determination of the civic education development iscaused by the public ideals and orientations of civil society to keep its «democratic health». Pierre Bourdieu's meta-methodology for modeling of the noncartesian pedagogy of civic education, which determines the actual directions ofeducational policy and recomprehension of the role of educational actors, isused in the final part of the article. ; У статті досліджується громадянська освіта якгуманітарна технологія, з'ясовуються її концептуальні засади, реально діючі моделі та можливі їїфілософські обґрунтування за умов ризику, реанімаціїі фрустрації демократії. Детермінація розвиткугромадянської освіти обумовлюється суспільнимиідеалами і установками громадянського суспільствана зцілення «демократичного здоров'я» суспільства.Аналізуючи «необхідні утопії» громадянськоїосвіти — «громадянське суспільство» і «відкритесуспільство», які підтримують парадигму правлюдини і зміну уявлень про сучасне призначення держави, автор встановлюєреальні моделі громадянської освіти, які практикуються в українській освіті —етатистську, національно-патріотичну і демократичну. На цих засадахрозглядаються особливості впровадження громадянської освіти у вищій школі іздійснюється експлікація філософії громадянської освіти в умовах глобалізаціїосвіти як «університету-підприємства». Автор доводить, що за цих умовгромадянська освіта повинна здійснюватися в парадигмі багатовимірноїгромадянськості, а її філософія постає як вирішення проблеми автентичностілюдини і врахування когнітивної природи влади. У заключній частині статтіавтор на засадах метаметодології П. Бурд'є моделює некартезіанськупедагогіку громадянської освіти, що визначає актуальні напрями освітньоїполітики на основі переусвідомлення основних меж і ролей «акторів» освіти.

Im neuen Lehrbuch der Philosophie soll der bis jetzt wenig beachtete Fragenkomplex theoretisch aufgearbeitet werden: Aspekte der Entwicklung von Individuum, Individualität und Persönlichkeit. In der besonderen Akzentuierung dieser Fragestellungen zeigt sich auch das wachsende Interesse, das die Aspekte der Persönlichkeitsentwicklung im Verlauf der Reform der sowjetischen Gesellschaft gefunden haben. Ziel wissenschaftlicher Forschung ist die Analyse der subjektiven und objektiven Faktoren, die innerhalb eines gesellschaftlichen Umfelds Handeln und Wertorientierungen eines Individuums beeinflussen. Die Entstehung der Persönlichkeit wird anhand der Definitionen der marxistisch-leninistischen Philosophie und der Konzeptionen der bürgerlichen Philosophie dargelegt. (BIOst-Ldg)

Der schöpferische Beitrag Lenins in die Philosophie des Marxismus bedarf einer kritischen Analyse, nachdem sein theoretisches Gedankengut und philosophische Ideen jahrzehntelang mythologisiert und deformiert wurden. Wenn man über die "Leninsche Etappe in der marxistischen Philosophie" spricht, so ist es in Wirklichkeit die Falsifizierung Lenins Aussagen mit dem Ziel, sie an die Ideen Stalins anzupassen. Die Rehabilitierung der Werke und Texte Lenins, die "Destalinisierung" seiner philosophischen Ideen hat nach dem XX. Parteitag begonnen. Statt der autoritären Verehrung Lenins ist ein historischer Ansatz zum Studium seiner philosophischer Werke erforderlich. Dies bezieht sich auf eine bestimmte historische Periode und darauf, daß philosophische Studien Lenins im engen Zusammenhang mit seiner Erforschung politischer und ökonomischer Fragen standen. Denn Lenin war kein professioneller Philosoph, sondern ein professioneller Politiker. (BIOst-ldg)

In this paper, I analyze John Dewey's concept of philosophy, in relation with its specificity within the pragmatic philosophical tradition. For this, I will approach the problem of the reconstruction of philosophy as Dewey presents in his work Reconstruction in Philosophy (1920), a work in which he completely and explicitly exposes his concept of and what he believes to be the role of philosophy. In particular, I will characterize Dewey's concept of philosophy from his critique to what he think to be the problems of modern or traditional philosophies. From this point of view, I will examine Dewey's use of his postulate of immediate empiricism as a philosophical methodology to avoid the alleged misconceptions of past philosophies and to develop a philosophy of concrete experience.